Педагогічні основи культурно-спортивної роботи зі старшокласниками в загальноосвітній школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

ПАЛАГНЮК ТАРАС ВАСИЛЬОВИЧ

УЖ 37.037.1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і ступінь дослідженості наукової проблеми. Об'єктивні зміни в політичній, економічній та соціокультурній сферах життєдіяльності сучасного українського суспільства зумовлюють необхідність розробки нових підходів до комплексного розв'язання проблем виховання школярів, формування в них потреби й звички здорового способу життя, в тому числі й у дозвіллі, яке посідає в життєдіяльності учнівської молоді чільне місце.

У вирішенні означених проблем важлива роль належить фізичному вихованню, зокрема культурно-спортивній роботі в школі, покликаній забезпечити зміцнення фізичного, психічного, соціального здоров'я молоді.

Відповідно до Закону України “Про фізичну культуру і спорт” основна стратегія вдосконалення культурно-спортивної роботи в сучасній школі полягає у творчому використанні усталених культурно-спортивних заходів для цілеспрямованого й гармонійного формування загальнорозвивальних рухів і умінь, а відтак і навичок здорового способу життя. Такий підхід обумовлює врахування і поширення регіональних особливостей у традиціях народного фізичного виховання не лише в побуті, а й у середовищі учнівської молоді, сприяє суттєвому підвищенню ефективності культурно-спортивних заходів (КСЗ) у змісті позаурочної освіти та виховання. Засоби, які створив народ, враховуючи місцеві умови і традиції, що найповніше віддзеркалюють його світоглядні, культурологічні й етнографічні особливості, здебільшого є поліфункціональними і виконують низку виховних, рекреаційних та оздоровчих завдань.

Актуальність дослідження зумовлена спрямованістю Державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ століття) на формування національного світогляду шляхом прилучення школярів до вивчення народних традицій і звичаїв та інших соціально значущих надбань української культури, чинником якої виступає і народна фізична культура в змісті культурно-спортивних заходів.

Проблема культурно-спортивної роботи була предметом дослідження багатьох українських і зарубіжних учених в аспектах: теоретичні засади і закономірності становлення та розвитку фізкультурно-оздоровчої роботи зі школярами на основі національних традицій і звичаїв (К. Абишев, Е. Абрамян, Ф. Агапов, Х. Анархулов, Т. Ангелова, Т. Бобовська, Н. Купріна, В. Левків, Є. Приступа та ін.); сутність і зміст культурно-спортивної роботи в сучасній загальноосвітній школі (С. Аслаханов, М. Братисюк, Я. Гаврих, О. Дубогай, В. Жилюк, В. Завацький, А. Цьось та ін.); джерела становлення і розвитку фізичної культури в Україні (І.Боберський, О.Вацеба, О.Винничук, А. Кухта, В. Пилат, Б. Ступарик та ін.); теоретико-методичні основи класифікації КСЗ (Х. Байрамкулов, Н. Коваленко, Б. Мотукєєв, В. Пропп та ін.); узагальнення досвідно-емпіричного надбання кращих учителів в умовах відродження національної школи в Україні (С. Демчук, О. Бичук, О. Куц, Н. Ковальчук, Л. Мазур, Б. Шиян та ін.).

Однак у працях згаданих дослідників ще не повною мірою розкрито психолого-педагогічні та організаційно-методичні основи використання національних традицій фізичного виховання в культурно-спортивній роботі сучасної загальноосвітньої школи, зважаючи на соціокультурну ситуацію в Україні. Маловивченим залишається і такий актуальний, на наш погляду, аспект означеної проблеми, як вплив інтересів старшокласників на формування їх потреб у сфері культурно-спортивної роботи і проведення дозвілля та відпочинку в народних традиціях.

Зважаючи на означені проблеми, обрано тему дисертаційного дослідження “Педагогічні основи культурно-спортивної роботи зі старшокласниками в загальноосвітній школі”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на підставі зведеного плану Міністерства України у справах молоді і спорту на 1994-1998 рр. В рамках теми 1.3.5 “Українська народна фізична культура (теоретико-методичні аспекти використання в сучасних умовах)”, номер державної реєстрації 0194 003572.

Об'єкт дослідження: культурно-спортивна робота в сучасній загальноосвітній школі України.

Предмет дослідження: оптимізація змісту, форм і методів проведення культурно-спортивної роботи зі старшокласниками.

Мета дослідження: розробка, теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка оптимального змісту, форм і методів культурно-спортивної роботи зі старшокласниками загальноосвітніх шкіл.

Гіпотеза дослідження: культурно-спортивна робота зі старшокласниками в сучасній загальноосвітній школі буде ефективною за дотримання таких педагогічних умов:

- зміст, форми і методи її проведення добираються, зважаючи на інтереси та потреби старшокласників, постійно збагачуються народно-педагогічними знаннями з фізичного виховання;

- детальна розробка програми і сценаріїв культурно-спортивних заходів з дотичним добором ритуалів і оформленням;

- безпосередньої участі у культурно-спортивних заходах кожного школяра, що посилює їх прагнення до самовдосконалення й самоутвердження та соціалізації;

- урахування індивідуально-типологічних особливостей учасників, рівня їх розвитку й підготовленості до участі в культурно-спортивних заходах.

Для досягнення поставленої мети і доведення гіпотези сформульовано завдання:

- виявити тенденції розвитку культурно-спортивної роботи зі старшокласниками загальноосвітньої школи України;

- обґрунтувати теоретичні засади педагогічної класифікації культурно-спортивних заходів, враховуючи запити сучасної загальноосвітньої школи;

- визначити оптимальний зміст, форми та методи культурно-спортивної роботи зі старшокласниками, їх вплив на розвиток особистості;

- виявити педагогічні умови забезпечення ефективності культурно-спортивної роботи в загальноосвітній школі;

- розробити методичні рекомендації для вчителів фізичного виховання щодо організації культурно-спортивної роботи зі старшокласниками.

Методи дослідження: теоретичні - аналіз наукової та методичної літератури з проблеми дослідження; емпіричні - цілеспрямоване спостереження за культурно-спортивною роботою в середній загальноосвітній школі; вивчення нормативної літератури; анкетування, кількісний та якісний аналіз експериментальних даних; метод системно-структурного аналізу, класифікації та узагальнення педагогічного досвіду; педагогічний експеримент.

Дослідження проводилось на базі загальноосвітніх шкіл №14 та №18 м. Чернівців і №5 та №24 м. Івано-Франківська.

Наукова новизна результатів. Уточнено поняття “культурно-спортивні заходи” й уперше розроблено та науково обґрунтовано їх педагогічну класифікацію в основу якої покладено: завдання, засоби фізичної культури, місце проведення, стать учасників, пори року, територіальні ознаки. Визначено зміст, форми і методи культурно-спортивної роботи зі старшокласниками на основі її збагачення народно-педагогічними знаннями з фізичного виховання; виявлено педагогічні умови забезпечення ефективності культурно-спортивних заходів (творче використання традицій; урахування культурологічних та етнографічних ознак регіону; урахування інтересів, потреб і мотивів учнів; структурна довершеність КСЗ; оцінювання педагогічної ефективності КСЗ). Обґрунтовано вплив культурно-спортивних заходів на різнобічний розвиток особистості.

Практична значущість: розроблено організаційно-методичні підходи до планування культурно-спортивної роботи зі старшокласниками та практичні рекомендації для підготовки змісту її культурно-спортивних заходів; узагальнення й науково-методичні висновки можуть бути використані в культурно-спортивній роботі зі старшокласниками загальноосвітньої школи, учнями професійно-технічних училищ, викладачами вищих педагогічних закладів освіти для підготовки майбутніх учителів фізичної культури, на курсах підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури в системі ІПОПП.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження було оприлюднено в наукових доповідях на Всеукраїнських (Львів, 1997р.; Луцьк, 1998р.; Київ, 1998р.; Чернівці, 1999р.; Івано-Франківськ, 1999р.; Рівне, 2000р.) конференціях, обговорено на вузівських наукових конференціях професорсько-викладацького складу Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича впродовж 1996 - 2000 рр. Основні положення і результати дослідження висвітлено у 8 публікаціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (228 найменувань, з них 11 іноземною мовою), 2 додатків. Обсяг основного тексту 140 сторінок. Робота містить 13 таблиць, 13 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу й завдання, методи дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення роботи; охарактеризовано сфери її апробації.

У першому розділі “Культурно-спортивна робота в загальноосвітній школі України як соціально-педагогічна проблема” проаналізовано та узагальнено наукові праці з проблеми дослідження, висвітлено історико-педагогічні та організаційні аспекти культурно-спортивної роботи, проаналізовано її фактичний стан у сучасній загальноосвітній школі, розкрито підходи до класифікації культурно-спортивних заходів на народознавчій основі.

Визначено, що культурно-спортивна робота, як комплексна форма вирішення педагогічних завдань виховання, має глибокі традиційні корені в українській педагогіці. Розкрито особливості становлення і розвитку форм, методів і засобів проведення КСЗ в Україні.

Вказується, що здоров'я і рівень фізичної підготовленості учнів загальноосвітніх шкіл в основному залежить від їх способу життя, важливим компонентом якого є належний рівень духовної і фізичної активності. Суттєвим чинником оптимізації зазначених сфер життєдіяльності учнів, на думку багатьох фахівців, є адекватне сучасній соціокультурній ситуації впровадження національних традицій в освітню й оздоровчу практику. Дефіцит рухової активності вкрай негативно впливає не лише на соматичний, а й на різнобічний розвиток молоді. У такій ситуації одним з найефективніших напрямів усунення вад, факторів, що негативно впливають на учнів, є наукова розробка і послідовне впровадження національних традицій в сферу культурно-спортивних заходів з учнями. Вони компенсуватимуть не лише дефіцит рухової активності, а й адекватно формуватимуть систему стійких культурно-освітніх цінностей учнів. І тому використання народних традицій в КСЗ повинно здійснюватись творчо, що і сприятиме їх масовому запровадженню в учнівський побут. Впровадження елементів національного компонента до змісту культурно-спортивної роботи доцільно здійснювати, враховуючи місцеві умови, регіональні особливості побуту, світоглядної, культурологічної та етнографічної специфіки регіону.

Відродження національної культури в останні роки вже спричинило певний поштовх у популяризації засобів, методів і форм культурно-спортивних заходів, які ми розглядали, як органічну складову загальнонаціональної культури і педагогіки. Узагальнення досвіду використання елементів національної культури і спорту в системі сучасних заходів набуває, як свідчить дослідження, непересічного значення. Вважаємо, що їх аналіз сприятиме не лише відродженню національних традицій, а й поширенню елементів здорового способу життя, спортивної культури серед найширших верств українців.

Культурно-спортивні заходи в дослідженні розглядаємо як продукт творчої діяльності нації на тій підставі, що на кожному історичному етапі вони змінювалися адекватно до особливостей її суспільного розвитку. Культурно-спортивні заходи успадковують і характерні національні цінності, а завдяки збереженню народних традицій та звичаїв збагачуються адаптованими запозиченнями з інших етносів і культур. КСЗ суттєво впливають як на фізичне вдосконалення, так і на духовний світ - емоції, естетичні смаки, етичні й світоглядні чинники особистості.

Український народ упродовж тривалого історичного розвитку творив самобутні види фізичних вправ, рухливих ігор, забав, дозвіль, танців, пісень, удосконалював способи їх використання, які надалі увійшли до складу своєрідної системи культурно-спортивних заходів.

Треба сказати, що сукупність КСЗ може бути науково дослідженою та ефективно використаною лише за умови логічної та послідовно обґрунтованої систематизації, в якій розподіл на конкретні групи та підгрупи відбуватиметься за певними ознаками. Нами, всю сукупність КСЗ систематизовано, покладаючи в її основу певні критерії.

Результати аналізу й узагальнення зібраного фактичного матеріалу (проаналізовано більше 400 різноманітних заходів та їх сценаріїв) розглядали як підставу для внесення в основу здійсненої класифікації цілої низки ознак як критеріїв.

Передусім усі КСЗ диференціювали за завданнями на просвітницькі, фізкультурно-оздоровчі, спортивно-масові та агітаційно-пропагандистські.

За змістом з сукупності КСЗ виокремили загальнонаціональні, культурно - релігійні та побутові, а за особливостями реалізації їх педагогічного аспекту - місце їх проведення (вулиця, стадіон, приміщення).

КСЗ розрізняли за статтю учасників: виокремлювали заходи для хлопців, для дівчат, а також спільні КСЗ. Зазначимо, що переважну більшість КСЗ за цією ознакою практикували за змішаним варіантом. Так прагнули засвідчити їх освітню й оздоровчу сутність, реалізація якої набуває найвищої ефективності в старшому шкільному віці.

Суттєвою організаційною і педагогічною ознакою КСЗ розглядали їх територіальність. Адже в школі їм притаманні суттєві відмінності і в організації, і у використанні засобів, методів і форм їх проведення.

Таким чином, аналіз і узагальнення джерельної бази дослідження засвідчили необхідність подальшого вивчення змісту і форм проведення КСЗ. Покладаючи в їх основу інтереси і потреби школярів і вдосконалюючи проведення КСЗ, ми розглядали його як важливий чинник формування особистості і прагнули домогтися відродження традицій української національної фізичної культури.

Аналіз результатів обстеження школярів за якісними та кількісними показниками дозволив виділити три рівні фізичного розвитку учнів восьмих класів (табл. 1).

Таблиця 1. Стан фізичного розвитку учнів (констатуючий зріз)

Умовні позначення: ач - абсолютне число; % - відсоток

За даними на початку експерименту групи були майже ідентичними за рівнями фізичного розвитку школярів. Так, високого рівня розвитку досягало 15,4% учнів в експериментальній групі та 17,6% - у контрольній групі. Середнього рівня досягало 25% учнів експериментальної групи та 21,6% учнів контрольної групи. Старшокласників з низьким рівнем розвитку виявилося найбільше - 59,6% в експериментальній групі та 60,8% - у контрольній групі.

На основі аналізу проблеми дослідження визначили певні тенденції розвитку культурно-спортивної роботи зі старшокласниками: сталість і консервативність змісту культурно-спортивних заходів; недостатність технічного оснащення навчально-матеріальної бази більшості шкіл - масиву дослідження; спрощений підхід учителів до складання сценаріїв КСЗ (користування готовими методичними рекомендаціями, відсутність творчого пошуку); недостатня готовність учителів до оновлення КСЗ народознавчими матеріалами, що гальмує їх еволюцію; наявність іншоетнічних запозичень у сценаріях культурно-спортивних заходів, не завжди адекватних стратегічним напрямам концепції національного виховання школярів; зацікавленість сучасних старшокласників тілесною красою та гармонією тіла і рухів, що обумовлює потребу в щоденних фізичних заняттях, не актуалізуючи пізнавально-естетичний та духовний потенціал культурно-спортивних заходів.

У другому розділі “Педагогічні умови підвищення ефективності культурно-спортивної роботи на етапі відродження української школи” розкрито педагогічні особливості українських культурно-спортивних заходів, висвітлено домінантні інтереси і потреби учнів у КСЗ. Культурно-спортивну роботу розглядаємо як багатофункціональну, комплексну культурно-педагогічну систему, яка реалізується в усіх сферах життєдіяльності старшокласників.

Зважаючи на багатофункціональні складники, універсальність культурно-спортивної роботи вбачали в тому, що найважливішими векторами її впливу є духовно-моральні й тілесні чинники, крім того, вона увібрала в себе історичний континуум творчої життєдіяльності нації, яка повсякчас спрямовувалася на вдосконалення різнобічних якостей вихованців.

Національну специфіку і змістовну своєрідність КСЗ проаналізовано як складне явище, представлене не лише в мові, у комплексі засобів і форм виховання, а й у методичних і організаційних чинниках та в специфічних особливостях їх взаємозв'язку із загальнонаціональною культурою.

Педагогічний процес формування стійкого інтересу, а відтак і потреби активного використання елементів культурно-спортивної роботи у молодіжному середовищі має ґрунтуватися на визначенні пріоритетності реальних результатів участі школярів у КСЗ. Вияв їх активності з метою зміцнення здоров'я, а також задоволення інших потреб має передбачати наявність різноманітних способів і форм шляхом вільного вибору особистості. Завдання педагога-викладача вбачаємо в допомозі молодій людині адекватно вибрати форми, засоби і методи культурно-спортивної діяльності з урахуванням інтересів особистості. За наявності інтересу ефективно формуються культурно-спортивні потреби, а відтак, і навички здорового способу життя.

Своєрідність КСЗ вбачали в особливостях структури, в багатстві змістових компонентів, у різноманітті взаємозалежностей між сферами їх функціонування, у домінуванні в розвитку тих чи інших пріоритетів.

Експериментальне дослідження передбачало створення такої технології використання культурно-спортивних заходів, яка б дала змогу оптимізувати їх освітню, виховну і оздоровчу функцію у сучасній загальноосвітній школі.

Опираючись на сензитивність віку старшокласників, що виявляється в їх підвищеній чутливості до опанування інформацією на вербально-практичному рівні й достатній сформованості самооцінки суб'єктом своїх можливостей і досягнень, а також фізичних якостей шляхом порівняння з іншими, у зміст культурно-спортивних заходів ми включаємо надбання матеріальної та духовної культури, а також особистий доробок кожного вихованця відповідно до мети заходу. При цьому варто пам'ятати, що кожен старшокласник на відповідному етапі свого розвитку працює над самоутвердженням, над розвитком свого інтелекту й вихованням національної самосвідомості. Подібним процесам зазвичай притаманними є пропедевтичність, програмованість й наявність провідної діяльності, яка забезпечує особливі особистісні зміни на тому чи іншому етапі розвитку школяра.

Розробляючи педагогічну модель експериментальної програми культурно-спортивної роботи в сучасній школі, виходили з того, що в ній мають бути представлені синтезовані знання суспільно-історичного напрямку про життя і практичний досвід українського народу: виробничо-господарська діяльність, художньо-спортивні ігри, змагання, дозвілля й забави українців. Вони функціонували як основні чинники вдосконалення особистісних сил кожного члена спільноти та як гарант його здобутків у праці.

Дослідження проводили за реальних умов перебігу навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи, чим актуалізували принцип об'єктивності наслідків. Його доводили й за допомогою багатовимірності наших результатів відповідно до позиції дослідження.

Дослідну роботу відповідно поділили на чотири етапи, зважаючи на кінцеву мету кожного: попередній, підготовчий, основний та кінцевий. Перебіг кожного відбувався в межах загальної мети дослідження.

Метою КСЗ, як педагогічної системи, розглядали сприяння гармонійному розвиткові особистості. Мету формували, враховуючи такі фактори:

- історично сформований національний ідеал духовної і тілесної досконалості людини, в якому віддзеркалено вимоги до рівня розвитку фізичних і моральних чинників особистості;

- індивідуальні потреби людини в зміцненні й відтворенні здоров'я, гармонійному розвиткові фізичних і моральних якостей;

- об'єктивні генетично детерміновані закономірності розвитку особистості й особливості її виховання, які відображаються в системі її знань і уявлень про розвиток і виховання.

Упродовж застосування КСЗ виокремилась група специфічних освітніх завдань, які реалізовувалися шляхом участі суб'єктів (безпосередньо чи опосередковано) у зазначених заходах. Їхня особливість в тому, щоб зробити надбанням кожного учня базові науково-практичні знання у сфері КСЗ; забезпечити раціональне формування індивідуального фонду рухових умінь і навичок, необхідних у житті, вдосконалити їх до належного рівня; навчити кожного учня застосовувати набуті знання і навички в повсякденному житті для самовдосконалення.

Освітня спрямованість КСЗ реалізовувалась шляхом планомірної передачі з наступним засвоєнням учнями певного обсягу знань. Вирішення освітніх завдань не було самоціллю. Їх реалізацію спрямовували на одержання максимального ефекту від КСЗ та їх впливу на фізичну і духовну сфери школярів, їх здоров'я і творчість. У цьому контексті освітні завдання були основними щодо оздоровчих і виховних.

Контроль за змінами, які відбувалися впродовж експериментальної роботи, здійснювався засобами періодичних експериментальних зрізів. Використовували для цього контрольно-методичні процедури різного виду: бесіди зі школярами та вчителями, спостереження за їх діяльністю, анкетування. Проведено констатуючий зріз і чотири підсумкових за результатами річної роботи в кожному класі (8, 9, 10, 11). Експериментальні зрізи проводили в межах висунутої гіпотези й мети дослідження. Кожен етап мав визначену ціль, методику й одиниці контролю. Частину запропонованих контрольних матеріалів, які ми апробували в констатуючому експерименті, використовували й у формуючому. Для всіх учнів щороку вони були рівнозначними.

Від незалежних перемінних компонентів моделі форм роботи, їхньої технології та структури, залежали якість і зміст змін у залежних перемінних: фізичне виховання, фізичний розвиток, індивідуально-особистісні потреби. Незалежні перемінні (форми роботи) використовувались без надання переваг жодній з них, в однакових умовах.

Наприкінці 11 класу в експериментальній групі проведено підсумковий зріз, щоб встановити зміни в розвитку учнів порівняно з контрольною групою, і на основі цього довести ефективність запропонованого інтегрування різних форм КСЗ у культурно-спортивну роботу сучасної загальноосвітньої школи. Для отримання порівняльних результатів школярам було запропоновано перевірочні завдання, подібні до завдань на констатуючому та контрольному зрізах, але на більш складному рівні: пропонувалося не лише висловити свої враження й оцінки, а й подати альтернативний зміст того чи іншого заходу, його компонентів та ін.

Модель цілепокладання культурно-спортивної роботи в школі зображено на рис.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНОТАЦІЇ

Палагнюк Т.В.

Педагогічні основи культурно-спортивної роботи зі старшокласниками в загальноосвітній школі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2001.

У дисертації теоретично та експериментально досліджуються сучасні вимоги до проведення культурно-спортивної роботи серед учнів старших класів загальноосвітніх шкіл. Висвітлено оптимізацію виховного процесу на основі адекватного використання традицій української народної фізичної культури. Доведено, що культурно-спортивна робота, як комплексна форма вирішення педагогічних завдань виховання, має глибокі традиційні корені в українській педагогіці.

Розроблено та теоретично обґрунтовано класифікацію культурно-спортивних заходів на народознавчій основі. Досліджено педагогічні особливості змісту, форм, методів і засобів культурно-спортивної роботи на основі її збагачення народно-педагогічними знаннями з фізичного виховання.

Виявлено педагогічні умови забезпечення ефективності культурно-спортивної роботи. Обґрунтовано вплив культурно-спортивних заходів на виховання гармонійно розвинутої особистості.

Ключові слова: культурно-спортивна робота, культурно-спортивний захід, засоби, зміст, методи, форми, інтерес, потреба.

Палагнюк Т.В.

Педагогические основы культурно-спортивной работы со старшеклассниками в общеобразовательной школе.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Тернопольский государственный педагогический университет имени Владимира Гнатюка, Тернополь, 2001.

В диссертации теоретически и экспериментально исследуются современные требования к проведению культурно-спортивной работы среди учащихся старших классов общеобразовательных школ.

Освещено оптимизацию воспитательного процесса на основании адекватного использования традиций украинской народной физической культуры.

Доказано, что культурно-спортивная работа, как комплексная форма решения педагогических задач воспитания, имеет глубокие традиционные корни в украинской педагогике.

Разработана и теоретически обоснована классификация культурно-спортивных мероприятий на основе народознавства.

Исследованы педагогические особенности содержания, форм, методов и средств культурно-спортивной работы на основании ее обогащения народно-педагогическими знаниями по физическому воспитанию.

Выявлены педагогические условия обеспечения эффективности культурно-спортивной работы. Обосновано влияние культурно-спортивных мероприятий на воспитание гармонически развитой личности.

Ключевые слова: культурно-спортивная работа, культурно-спортивное мероприятие, средства, содержание, методы, формы, интерес, потребность.

Palagnyuk T.V.

The dissertation presents a theoretical and experimental investigation of modern requirements to cultural and physical education work with upper grades secondary school pupils. It reveals the psychological and pedagogical approaches to the application of national secondary school physical education traditions in the light of the present social and cultural situation in Ukraine.

In Introduction the author offers the substantiation of the actuality of the chosen problem and defines the object, main objectives, hypothesis, tasks and methods of the investigation. The novelty of the work, its practical value and spheres of applicability are also explained here.

The first Chapter “The Cultural and Physical Education Work at Ukrainian Secondary School as a Socio-Pedagogical Problem” focuses on the survey and analysis of the existing works on the problem. It also brings to light historical, pedagogical and organizational aspects of cultural and physical education work and analyzes its present state at secondary schools, focusing on modern approaches to the classification of cultural and physical education activities based on national traditions. The work regards cultural and physical education work as an integral part of pedagogical education and proves that it has deep roots in Ukrainian Pedagogic. Chapter I also reveal the origin and development of the forms and means of cultural and physical education activities in Ukraine.

Chapter II “Pedagogical Conditions for Enhancing the Effectiveness of cultural and physical education work on the present stage of restoration of the national Ukrainian school” reveals the pedagogical peculiarities of Ukrainian cultural and physical education activities and shows the dominant demands and interests of secondary school pupils. Cultural and physical education work is regarded as a complex polifunctional cultural and pedagogical problem, which is realized in all spheres of pupils' life. The experiment stipulated the choice of such a model of cultural and a physical education activity, which is intended to optimize their complex educational and health improving function at the secondary school. Much importance is given to the investigation of the ways aimed to improve the content, forms, methods and means of cultural and physical education work by using national physical education traditions.

The dissertation highlights the pedagogical conditions enhancing the effectiveness of cultural and physical education work and investigates the influences of cultural and physical education activities on the formation of the harmonically developed personality.

Key words: cultural and physical education work, cultural and physical education activities, means, content, methods, interests, demands.

Размещено на Allbest.ru