Теорія і методика розвитку особистості школяра у взаємодії фізичного та естетичного виховання

У третьому розділі "Стан ритмічного розвитку школярів у взаємодії фізичного й естетичного виховання" аналізується рівень ритмічного розвитку школярів різних вікових груп та досліджується стан професійної підготовки вчителів фізичного виховання до процесу ритмічного розвитку учнів у взаємодії з естетичним вихованням.

Дослідження мотивів занять школярів музично-ритмічною діяльністю дозволив нам зробити висновок, що учням різних вікових груп подобається музично-ритмічна діяльність своєю емоційністю, можливістю висловити свої почуття, підняти настрій. Даний висновок підтверджується результатами анкетного опитування більш ніж 595 школярів 5-11 класів, з яких 55,8% для свого фізичного та естетичного вдосконалення обрали уроки ритміки й аеробіки замість уроків фізичної культури. Бесіда зі школярами молодших класів (415 осіб) з записом відповідей на диктофон показала, що 98,2% подобається виконувати різні види рухів під музику.

Учні різних класів віддають перевагу сучасній, швидкій, ритмічній музиці (90,7%). Виконання різноманітних вправ під ритмічну музику викликає в них почуття радості (32%), почуття емоційного підйому (60%), насолоди - (8%), що має велике естетичне значення.

Однак у школах уроки фізичної культури вкрай рідко проводяться з музичним супроводом (від 1,8% до 7,4% за результатами відповідей учнів загальноосвітніх шкіл). Тільки в приватних школах на уроках фізичної культури (88,2%) використовується музика, а також вводяться уроки ритміки, аеробіки, хореографії з 1 до 11 класу.

Визначаючи вихідний рівень ритмічного розвитку за основними діагностуючими методиками (на прикладі типової загальноосвітньої школи № 12 - 249 шк.), ми констатували, що відчуття ритму в учнів 1-3 і 5-7 класів погане, а у школярів 8-9 і 10-11 - задовільне. Відчуття простору відповідає в 1-3, 5-7, 10-11 класах задовільному рівню, а в 8-9 - поганому. Відчуття часу в молодших школярів та школярів 8-9 і 10-11 класів - добре, а у 5-7 класах - задовільне.

Естетичною характеристикою відчуття простору, відчуття часу, відчуття точності м'язових зусиль є постава і хода. Показники відчуття точності м'язових зусиль у початкових та старших класах погані, в 5-7 - добрі і в 8-9 задовільні. Показники нормальної постави мають 53,2% школярів молодших, середніх і старших класів. При цьому в хлопчиків показники нормальної постави вищі, ніж у дівчаток, і тільки до 10-11 класу показники нормальної постави у дівчат досягають показників хлопців. Приймати красиве положення тіла відповідно до естетичних вимог можуть 52,6% школярів. Дослідження стану ходи в школярів усіх вікових груп показало, що вмінням правильно пересуватися володіють у 1-3 класі 37,7%, в 5-7 - 45,3%, в 8-9 відповідно 53,2% і в 10-11 класі 45,7%. Основним відхиленням від правильного пересування є паралельна і косолапа хода. Придавати ході естетичне забарвлення, рухатися красиво, передаючи при цьому певні почуття, в 1-3 класах можуть 58,8%, в 5-7 класах - 46,7%, в 8-9 класах - 46,3% і в 10-11 класах хода відповідає естетичним вимогам у 46,5% школярів. Опитування школярів молодших, середніх і старших класів про те, як потрібно красиво і доцільно рухатись, показало, що всі 100% опитаних не мають на це чітких уявлень. Школярам усіх вікових груп притаманна мала виразність рухів або її відсутність (81,4%). Оскільки саме виразність рухів є показником естетичного виховання, то можна зробити висновок про низький рівень естетичного виховання на уроках фізичної культури. Дані показники свідчать про погане володіння технікою танцювальних вправ, про відсутність гармонії рухів і музики та слабке відображення почуттів у русі.

Узагальнюючи наведені дані, можна резюмувати, що рівень ритмічного розвитку школярів СШ № 12 потребує корекції в плані його підвищення.

Вивчення стану ритмічного розвитку школярів у практиці загальноосвітніх шкіл (за даними педагогічних спостережень СШ № 26, 38, 14, 17, 48, 7, 5, 12 м. Луганська) дозволив зробити такі висновки: на уроках фізичної культури в молодших класах музичний супровід не використовується; вчителі дуже рідко звертають увагу на красу постави, ходи, виразність рухів; цілеспрямованим вихованням відчуття ритму не займаються.

Такий висновок було зроблено стосовно уроків фізичної культури в середніх та старших класах і вчителів цих класів. Подібний стан викладання фізичної культури було зафіксовано в школах Луганської області.

Для більш повної характеристики стану ритмічного розвитку у взаємодії фізичного виховання з естетичним ми провели анкетування директорів загальноосвітніх шкіл 21 районів Луганської області і 10 шкіл м. Луганська, вчителів фізичної культури (350) і вчителів початкових класів (175). Результати анкетування директорів шкіл дозволили констатувати, що уроки ритміки в школах Луганської області регулярно не проводяться. Усі 100% опитуваних зазначили, що основною причиною цього є те, що не вистачає навчальних годин (45%) та фахівців (30%), а також немає відповідної матеріально-технічної бази (10%) та достатнього фінансування (15%).

У результаті опитування вчителів фізичної культури ми з'ясували: 83,4% вчителів вважають, що школярі з інтересом ставляться до вимог ритміки та ритмічної гімнастики на уроках фізичної культури і що ритмічний розвиток школярів - важлива складова частина фізичного виховання школярів. 82,6% вчителів фізичної культури вказали на необхідність розв'язання завдань естетичного виховання в процесі фізичного. Але бесіди на фахові теми з учителями фізичної культури показали низький рівень їхньої професійної підготовки з проблем естетичного виховання в процесі викладання фізкультури. Так, у вчителів немає чітких уявлень про красу фізичного вигляду, красу і культуру рухів, красу поведінки школярів. Вони погано орієнтуються у виборі естетичних засобів і методів для формування духовних якостей особистості школяра (відчуттів, емоцій, уявлень), а також у засобах ритмічного розвитку.

Внаслідок анкетування вчителів початкових класів м. Луганська, м. Брянка, м. Краснодона, м. Ровеньки, а також районів: Біловодського, Краснодонського, Новоайдарського, Новопсковського, Перевальського, Попаснянського, Сватівського, Слав'яносербського, Троїцького - ми встановили, що всі 100% учителів усвідомлюють важливість ритмічного розвитку молодших школярів у взаємодії фізичного та естетичного виховання і, відповідно до своєї компетентності, займаються ритмічним розвитком на уроках фізичної культури, але уроки ритміки регулярно проводять 9,4% вчителів, зрідка - 12% і 78,6% - не проводять.

Для розв'язання завдань ритмічного розвитку вчителі початкових класів використовують різні види ходи і бігу (54,2%), танці - 12,5%, танцювальні вправи - 37,4%, ритмічні ігри - 12,5%, вправи з предметами - 8,3%. Однак, дані вправи на уроках фізичної культури виконуються без музичного супроводу, бо немає для цього відповідних матеріально-технічних умов. При цьому вчителі початкових класів розуміють, що взаємодія фізичного й естетичного виховання на уроках фізичної культури і ритміки виявляється в умінні дітей почувати й розуміти красу фізичних і музично-ритмічних вправ (41%), красиво рухатись, стояти (28%), мати гарну поставу (16%), правильно виконувати фізичні вправи (25%).

Розглянуті дані свідчать про те, що в загальноосвітніх школах приділяється недостатньо уваги ритмічному розвитку особистості школяра у взаємодії фізичного та естетичного виховання. Цілеспрямованим розвитком у школярів відчуття ритму, відчуття часу, відчуття простору, відчуття точності м'язових зусиль, краси і виразності рухів під музику вчителі не займаються. Стає все більш очевидним, що ритмічний розвиток особистості школяра у взаємодії фізичного і естетичного виховання перебуває у прямій залежності від рівня професійної підготовки самого вчителя.

Четвертий розділ "Технологія ритмічного розвитку особистості школяра в процесі взаємодії фізичного й естетичного виховання" присвячений обґрунтуванню експериментальної програми ритмічного розвитку як основи взаємодії фізичного та естетичного виховання, розробці методики проведення ритмічних занять у процесі взаємодії фізичного виховання з естетичним й аналізу результатів формуючого педагогічного експерименту.

На підставі концептуальної ідеї про запровадження ритмічних занять у процес фізичного виховання школярів молодшого, середнього та старшого шкільного віку ми підготували експериментальну програму цих занять як варіативного компонента фізичного виховання. Вона заснована на таких принципах:

1. Гармонійний духовно-фізичний розвиток школярів. При цьому ми враховували теоретичні висновки Л. Виготського і П. Лесгафта про те, що духовні можливості фізичних вправ полягають у тих відчуттях, які вони викликають. На підставі цього в експериментальній програмі визначались духовні можливості фізичних вправ, які активно впливають на відчуття й емоції школярів.

2. Цілеспрямований розвиток відчуття ритму за допомогою спеціальних фізичних вправ і музики, виховання відчуття простору, відчуття часу та відчуття точності м'язових зусиль.

3. Освітня спрямованість ритмічних занять з метою формування краси і виразності рухів у ході, бігу, стрибках, у вправах з м'ячем, палкою, скакалкою, обручем.

4. Розвиток творчої активності шляхом свідомого ставлення школярів до фізичних вправ та формування їхньої мотиваційної сфери на основі отриманих знань, умінь і навичок музично-ритмічної діяльності.

На підставі цих принципів була розроблена програма ритмічного розвитку для школярів різного шкільного віку. Для школярів молодшого шкільного віку вона включала чотири розділи: базовий, варіативний, образно-виразний і самостійно-творчий. Для середнього шкільного віку програма передбачала запровадження засобів, що сприяють розвитку відчуття ритму, дозволяють розкрити естетичні можливості рухів і тим самим впливають на духовність школярів. Для старшокласників вона мала цільовий напрям на проведення уроків ритмічної гімнастики та аеробіки і включала навчальні завдання для окремої чверті, в яких вправи на виховання фізичних якостей поєднуються з вихованням відчуття ритму, виразності, краси й культури рухів.

Ритмічний розвиток особистості школяра здійснювався на ритмічних заняттях як складової частини процесу фізичного виховання молодої людини. Методика експериментальних занять була заснована на використанні засобів як фізичного, так і естетичного виховання, серед яких значне місце посідає розвиток відчуття ритму, застосування музичного супроводу, виховання краси й виразності рухів, розвиток відчуття простору, відчуття часу, відчуття точності м'язових зусиль, і все це на фоні формування в школярів позитивних емоцій, мотивів музично-ритмічної діяльності, а також знань та умінь у галузі фізичного й естетичного виховання. Розроблена технологія ритмічного розвитку була застосована в СШ № 47, СШ № 14, НЕЦ "Дитинство", ЕСШРД (1908 школярів). Для контролю за динамікою результатів ритмічного розвитку використовувались СШ № 12 і СШ № 5.

У результаті проведеної роботи відчуття ритму в учнів 1-11 класів експериментальних шкіл зросло. У молодших школярів показники відчуття ритму підвищилися в СШ 47 з 2,8 до 4,5 ритмічних малюнків, НЕЦ "Дитинство" - з 3,7 до 4,7, ЕСШРД - з 3,2 до 4,1 та у СШ 14 - з 3,1 до 4,2. Середній показник відчуття ритму в молодших школярів експериментальних шкіл склав . Поліпшення показників відчуття ритму в учнів початкових класів впливало на розвиток ритмічності рухів у взаємозв'язку з музикою при створенні та творчому відображенні школярами різних рухових образів.

У контрольних школах рівень відчуття ритму практично не змінився і склав у СШ 12 - 2 ритмічних малюнки з 6, а в СШ 5 - 2,8. Середній показник , що дає підстави стверджувати, що в молодших школярів контрольних шкіл відчуття ритму значно нижче порівняно з експериментальними.

У середніх класах експериментальних шкіл показники відчуття ритму підвищилися в середньому на 2,1 ритмічних малюнків і складають правильно відтворених ритмічних малюнків. Це пов'язано з педагогічними умовами організації експериментального процесу, в якому на кожному занятті використовувалися ритмічні вправи на розвиток відчуття ритму, ритмічні ігри, вправи з ритмічної гімнастики, індивідуальні ритмічні завдання. У контрольних школах така цілеспрямована робота не проводилась, у зв'язку з цим показники відчуття ритму в учнів значно нижчі порівняно з експериментальними школами, а саме: ритмічних малюнків.

У старших класах експериментальних шкіл відчуття ритму також зросло ( ритмічних малюнків), але порівняно з динамікою показників учнів молодшого та середнього шкільного віку ці показники нижчі. Середній приріст склав 1 ритмічний малюнок.

У контрольних школах показники відчуття ритму значно не змінилися і склали в середньому ритмічних малюнків. Коефіцієнт варіації в контрольних школах у середньому склав V=37,2%, а в експериментальних - V=14,8%, що свідчить про більш однорідні показники відчуття ритму в експериментальних школах. Таким чином, для розвитку відчуття ритму потрібні спеціальні вправи.

Виховання відчуття ритму є важливою соціальною проблемою, бо добре розвинена ритміка рухів у школярів впливає на емоційну і фізичну сферу їхньої життєдіяльності, що виявляється в таких показниках. Учні експериментальних класів краще почували себе в навчальних ритмах доби і тижня. Це виявилося в тому, що в них не так різко виявлялася втома від навчального навантаження у кінці навчального дня і робочого тижня. Цей висновок ми зробили на підставі даних вчителів різних класів про покращання поведінки учнів на уроці, стійкості уваги при вивченні навчального матеріалу, підвищенні розумової працездатності на уроках і вдома.

Школярі, у яких замість уроків фізкультури проводилися ритмічні заняття з елементами фізкультури, показали приблизно однаковий рівень фізичної підготовки (за тестами оцінки рівня фізичної підготовленості) порівняно з дітьми, що займалися тільки своєю фізичною підготовкою. Отже, запровадження ритмічних занять не знижує рівня фізичної підготовки школярів. Показники відчуття ритму можуть бути інформативними даними стану ритмічного розвитку школярів тільки в сукупності з показниками відчуття часу, відчуття простору, відчуття точності м'язових зусиль.

Аналіз отриманих результатів відчуття часу як складової частини компонента ритмічного розвитку показав, що у школярів експериментальних шкіл з 1 до 11 класу внутрішнє відчуття часу як показника ритмічності процесів в організмі значно покращилося. Це виявилося в умінні школярів відчувати і точно визначати мікроінтервали часу, дозувати тривалість рухів відповідно до завдань, визначати взаємозв'язок і часову послідовність окремих рухових фаз, варіювати темп своїх рухів залежно від емоційного стану, вибирати для себе оптимальний темп рухової діяльності. Такі висновки підтверджуються результатами діагностування, за якими школярі початкових класів без зорового контролю часу за секундоміром закінчили виконання вправи, наближаючись до ідеального часу з різницею на 0,2 секунди (). У середніх і старших класах показники відчуття часу вищі, ніж у школярів початкових класів (), що свідчить про більш високий рівень індивідуального розвитку цього чуття. Результати відчуття часу у школярів стали більш однорідними, на що вказує коефіцієнт варіації у бік його зменшення. У контрольних школах показники розвитку відчуття часу значно нижчі і складають секунди.

Показники відчуття простору покращилися в учнів усіх експериментальних класах і школах. Це виявилося в поліпшенні орієнтування школярів в просторовому полі, в умінні вибирати потрібний напрямок руху та раціонально його змінювати відповідно до характеру музики, вибирати оптимальні положення тіла, координувати свої рухи з ритмічним малюнком, адекватно оцінювати просторові умови своїх дій, давати просторову характеристику різноманітних положень. Цей висновок підтверджують порівняльні показники відчуття простору, що покращилися в учнів молодших класів у середньому на 3,0° (за показниками руху рукою і ногою). Кінцеві показники складають - і , що відповідає доброму рівню оволодіння відчуттям простору порівняно з контрольними класами, рівень яких відповідає задовільному рівню (покращення на 0,9°, середній показник руху рукою - , ногою - ). Ми відзначаємо поліпшення кінцевих показників відчуття простору в учнів середнього (рукою - і ногою - - добре відчуття) та старшого (рукою - - відмінне відчуття і ногою - - добре відчуття) шкільного віку. В учнів контрольних класів показники цих параметрів теж покращилися (але вони значно нижчі результатів навчання учнів експериментальних шкіл), зокрема: середні класи - рукою - , ногою - , старші відповідно та ), що відповідає задовільному рівню розвитку відчуття простору. Ми розцінюємо цей факт як позитивний, тому що поліпшення чуття простору навіть на один градус дуже важливе для життєдіяльності школярів, їх безпеки і здоров'я. Однак, слід прагнути до досягнення у дітей вищого рівня чуття простору, на що спрямований наш експеримент.

Школярі експериментальних шкіл мають високорозвинені м'язові відчуття. Так, в учнів СШ 47 вони дорівнюють - 5,2±0,22 та НЕЦ "Дитинство" - 5,1±0,09, в школярів ЕСШРД - 5,5±0,25 кілограмів, СШ 14 - 5,2±0,23, що відповідає доброму рівню порівняно зі школярами контрольних шкіл (СШ 5 та СШ 12 - 6,0±0,21), у яких констатується задовільний рівень. Даний висновок підтверджується уміннями школярів керувати своїми м'язами відповідно до визначеного рухового завдання в єдності з музикою, цілеспрямовано чергувати м'язову напругу з відпочинком, визначати оптимальний обсяг зусиль, дозувати та заощаджувати фізичні сили. Слід відмітити, що школярі молодших класів мають більш точні м'язові відчуття в зіставленні з учнями середніх та старших класів. Це ми можемо пояснити, з одного боку, цілеспрямованістю експериментальної методики на молодший шкільний вік, а з другого, - сенситивним періодом розвитку координаційних здібностей.

Аналіз естетичного стану постави показав, що краса постави залежить від рівня знань школярами вимог до правильного положення тіла в просторі, часі та рухової підготовки, які створюють передумови для більш швидкого засвоєння естетичних параметрів зовнішньої, тілесної краси людини. Цілеспрямована експериментальна робота з корекції положень тіла, виховання естетичного смаку до своєї постави, умінь правильно і красиво стояти, а також пожвавити позу почуттями привела до збільшення відсотка показників нормальної постави. У молодшому шкільному віці він склав 79,4%, у середньому - 65,9%, в старшому - 81,5% порівняно з контрольними школами, де цей показник становить лише 42%. Нормальна постава школярів різних вікових груп складає фундамент для прояву особистістю краси свого фізичного вигляду в сукупності взаємодії ритмічної музики різного характеру та раціонального м'язового розташування окремих частин тіла в просторовому полі. І все це на фоні відображення різних почуттів. За цими показниками учні експериментальних шкіл перевищили дані контрольних, а саме: молодші школярі - 82,5%, середні класи - 72,3%, старші - 89,5%; у контрольних: 51,2% - молодші класи, 41,7% - середні і 53,9% - старші.

Краса рухів виникає у школярів унаслідок ефективної координації своїх дій у просторі та часі в поєднанні з музикою. Важливим показником краси рухів у ході в школярів експериментальних шкіл виступають емоції та уявне відтворення різних образів. В основі краси рухів школярів у ході лежать уміння та навички правильної ходи. Показники правильної ходи за експериментальний період збільшились і стали складати в початкових класах 69%, в середніх - 69,2%, в старших 75%. У контрольних школах показники правильної ходи також збільшилися, але ці показники нижчі порівняно з експериментальними: молодші класи - 53,2%, середні - 52,2% та старші - 48,5%.

Естетичні показники красивої ходи в експериментальних школах значно перевищують показники в контрольних, а саме: молодші класи - 81,3%; середні - 80,5%; старші - 86,2%, у контрольних: 57,5% у початкових класах, 49% - в середніх та 55,1% - в старших. При цьому учні експериментальних шкіл продемонстрували гармонію рухів і музики, легкість, підтягнутість, ритмічність, що відрізняло їх від школярів контрольних шкіл.

Діагностування рівня відчуття музики школярів експериментальних класів показало, що 61,0% дітей початкових класів, 71,4% учнів середніх класів та 69,8% школярів старшого шкільного віку мають високі показники відчуття музики порівняно з учнями контрольних шкіл (43,7% - учні початкових класів, 45,7% - у середніх класах і 45,5% - у старших). На такі показники істотно впливала методика постійного використання музики в гармонії з рухами на ритмічних заняттях та уроках фізичної культури, акцентування уваги школярів на змісті музики, формування умінь творчо відображати зміст музики в рухах. У контрольних школах музика використовувалась епізодично. Порівняння двох методик навчання показало, що зміни в значеннях середніх показників суттєві (Р <0,05), а експериментальна методика ефективно впливає на ритмічний розвиток учнів різного шкільного віку.

Аналіз середньостатистичних результатів виразності рухів дозволив встановити, що спостерігається збільшення показників у всіх експериментальних школах і в усіх вікових групах від 0,2 до 0,8 балів порівняно з контрольними (на 0,1-0,2 бала). При цьому найкращі результати показали школярі НЕЦ "Дитинство", а найбільший приріст показників за експериментальний період у СШ 47. Показники виразності рухів у всіх вікових групах однорідні, а саме: 1-3 класи - 4,4±0,51; 5-7 класи - 4,5±0,18; 8-9 - 4,4±0,18 та 10-11 класи - 4,2±0,20. При цьому коефіцієнт варіації має тенденцію до зниження (V=14,9%). Це ми пов'язуємо з цілеспрямованою роботою над вихованням краси рухів у гармонії з музикою, поліпшенням техніки виконання танцювальних кроків, розвитком яскравої легкості, амплітуди, чіткості та чуттєвості рухів, створенням різних музично-ритмічних образів. Наведені математичні розрахунки підтверджують ті позитивні процеси, що відбулися в особистості школяра за експериментальний період. У контрольних школах показники виразності рухів значно нижчі, а саме: 1-3 класи - 3,1±0,39; 5-7 класи - 2,2±0,22; 8-9 класи - 2,7±0,28 та 10-11 класи - 3,1±0,33. Це проявляється в технічних помилках при виконанні танцювальних вправ, відсутності гармонії рухів і музики, слабкому виявленні почуттів, у надмірній напрузі, скутості, недбайливості.

Дослідження естетичних уявлень школярів про красу постави і красу рухів показали, що естетичні знання в експериментальних школах вищі порівняно з контрольними. У СШ 47 56,2% учнів мають гарні знання, у СШ 14 - 48,3%, в ЕСШРД - 54% і в НЕЦ "Дитинство" - 55,4% порівняно з контрольними школами (28,2%). Учні як експериментальних, так і контрольних шкіл (100%) вказали на те, що красива постава у товаришів викликає почуття естетичного задоволення. Красива постава, якою володіє сам школяр, здатна пробуджувати в нього почуття впевненості, гордості, самозадоволення своїм зовнішнім виглядом.

Аналізуючи самооцінку школярів з питання, чи вважають вони себе красивими і фізично досконалими, ми дійшли висновку, що учні початкових класів цілком задоволені собою (78,2% почувають себе красивими). При цьому вже учні молодших класів відзначають негативні сторони зовнішнього вигляду товаришів (надлишки ваги, погана якість виконання фізичних вправ) як "некрасиве". Школярі середніх і старших класів, як експериментальних, так і контрольних шкіл, не можуть правильно й об'єктивно оцінити свої фізичні дані з естетичних позицій, не знають вродливі вони зовні чи ні, а це в свою чергу свідчить про їхню невпевненість у собі, що негативно відбивається на формуванні їх особистості.

Отже, узагальнені показники формуючого експерименту дозволяють стверджувати, що цілеспрямована робота з ритмічного розвитку школярів різних вікових груп дає більш високий якісний та кількісний рівень особистісного розвитку. У цьому аспекті, як резюме, нас цікавило два питання: які кореляційні зв'язки між відчуттям ритму та відчуттям часу, відчуттям простору, відчуттям точності м'язових зусиль та які наслідки багаторічної експериментальної роботи в учнів середніх шкіл.

На підставі кореляційного аналізу ми з'ясували, що підвищення відчуття ритму позитивно впливає на зростання результатів відчуття часу, відчуття простору, відчуття точності м'язових зусиль. Між відчуттям ритму та відчуттям часу (r=0,31), відчуттям точності м'язових зусиль (r=0,44) існують середні кореляційні зв'язки (при Р<0,05), а відчуттям простору (r=0,80) - сильні (при Р<0,01). При цьому зростання кількісних показників ритмічного розвитку суттєво впливає на збільшення показників краси і виразності рухів у школярів.

Проведене тестування учнів СШ 47 у 2000 році дало змогу стверджувати, що рівень ритмічного розвитку школярів з 1 до 11 класу знизився порівняно з 1992 роком, на що суттєво вплинуло недостатнє використання музично-ритмічних вправ і музичного супроводу.

Розуміння того, що стан ритмічного розвитку особистості школяра залежить передусім від рівня професійної підготовки вчителів, спричинило написання монографій, статей, спеціальних програм з проблеми ритмічного розвитку школярів у взаємодії фізичного та естетичного виховання, які стали надбанням не лише вчителів експериментальних шкіл, а й багатьох шкіл України й Росії; написання навчальних посібників для студентів факультетів фізичної культури, якими користуються викладачі вищої школи. У межах Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка на 1-му курсі факультету фізичного виховання читається курс музично-ритмічного виховання (26 годин). У процесі вивчення курсу гімнастики (2-3 курси) використовуються музичний супровід та музично-ритмічні вправи. На 4 курсі для підготовки до педагогічної практики запроваджено спецкурс "Методика проведення ритмічних занять в школі" (20 годин).

Концептуальні положення ритмічного розвитку школярів уведені до програм курсу фізичного виховання, що читається в інституті післядипломної освіти університету.

Як свідчать наслідки бесід з директорами шкіл, у яких працюють випускники факультету фізичного виховання Луганського педуніверситету, які готувалися до майбутньої роботи за нашою методикою, ефективно запроваджують у школах нові форми навчання дітей, досягаючи високих результатів у фізичному й естетичному вихованні учнів різних класів.

Висновки

1. У дисертації відповідно до мети, концептуальних положень і завдань дослідження вперше простежено розвиток особистості школяра у процесі взаємодії фізичного та естетичного виховання, а також визначено ритм як основний засіб цього взаємозв'язку.

Методологічною основою єдності, взаємозв'язку та взаємодії фізичного й естетичного виховання в процесі розвитку особистості школяра є вдосконалення людиною цінностей як фізичної, так і естетичної культури згідно з принципами філософії, педагогіки, психології на основі гармонії в людині фізичного, тілесного, зовнішнього та духовного, соціального, внутрішнього.

2. Історико-філософський аналіз проблеми показав, що на всіх етапах розвитку людського суспільства фізичне й естетичне виховання входило складовою частиною в процес гармонійного розвитку особистості. Єдність фізичного та естетичного виховання ученими різних історичних епох засновувалась на красі фізичній та духовній, гармонії зовнішній (тілесній) і внутрішній (духовній), грації - як гармонії рухів і гармонії почуттів.

Ритм як складник цих гармоній розглядався ними у взаємозв'язку з музикою як елемент гармонії, який впливає на душу людини, народжуючи в ній красу.

3. Історико-педагогічні основи взаємозв'язку фізичного та естетичного виховання дитини ґрунтуються на таких теоретичних положеннях, які визначають методологію нашого дослідження:

- дитина у всіх історичних епохах виховувалась цілісно, що диктувало розв'язання завдань як фізичного, так і естетичного виховання;

- основними засобами взаємозв'язку фізичного та естетичного виховання були музика та гімнастика, за допомогою яких у дітей формувались красиві та ритмічні рухи;

- техніка фізичних вправ становила фундамент краси та виразності рухів у процесі гармонійного розвитку духовно-тілесної сутності учнів.

4. Психологічною основою взаємозв'язку фізичного та естетичного виховання є внутрішні (духовні) почуття та емоції, які зовнішньо (тілесно) проявляються у виразних рухах. При цьому у виконуючого вправи виникає м'язова насолода, м'язова радість. Рухи поєднуються з творчістю. Метою виконання рухів стає досягнення максимальної точності оволодіння простором, часом, силою, а метою творчості - вдосконалення процесу виконання рухових завдань для створення уявлюваної рухової дії, нової за формою і змістом.

5. Специфічна сутність естетичного виховання в фізичному складається з формування тілесної краси і виразності рухів, формування уявлень, почуттів, потреб у фізичному вдосконаленні.

Специфічна сутність фізичного виховання в естетичному виявляється в досягненні учнем фізичного вдосконалення, яке базується на основі гармонійного фізичного розвитку тілобудови, виховання фізичних якостей, зміцнення фізичного здоров'я. При цьому основний шлях естетичного виховання в процесі фізичного та фізичного виховання в процесі естетичного пов'язаний з вихованням відчуття ритму, грації, пластики, витонченості постави і ходи, у вихованні краси рухів.

6. Теорія розвитку особистості школяра через ритм ґрунтується на таких принципах:

- ритм - це глобальне явище природи, людини і суспільства; він виступає основою життя та формою суспільної свідомості. Ритм для організму на будь-якому рівні розвитку - умова його існування. Ритм - організатор та регулятор руху, носій краси;

- ритм виступає складовою частиною процесу гармонійного розвитку особистості школяра, його тілесною і духовною сутністю;

- ритм є домінуючим компонентом взаємодії фізичного та естетичного виховання. У фізичному вихованні ритм є комплексною характеристикою тілорухів, розподілених у часі, просторі та за силою м'язових зусиль. В естетичному вихованні основні функції ритму визначаються красою, виразністю, емоційним впливом на школяра, творчістю в створенні та відображенні музично-ритмічного образу;

- ритм рухів тісно пов'язаний з ритмом музики. Насолода ритмом, як руховим, так і музичним, залежить від відчуття ритму. Його відчуття в фізичному вихованні залежить від відчуття часу, відчуття простору, відчуття точності м'язових зусиль. Відчуття ритму в естетичному вихованні базується на сприйнятті звуків різної тривалості і вмінні трансформувати їх у красиві і виразні рухи;

- найбільш ефективною формою ритмічного розвитку особистості школяра у взаємодії фізичного та естетичного виховання є комплексні ритмічні заняття, які засновані на єдності засобів ритміки, ритмічної гімнастики, аеробіки, евритмії в процесі музично-ритмічної діяльності.

7. Теоретична модель ритмічного розвитку особистості школяра у взаємодії фізичного та естетичного виховання заснована на тому, що ритмічний розвиток проходить в єдиному процесі фізичного й естетичного виховання, де цілеспрямовано виховується ритм руховий та ритм музичний. Фізичні й музично-ритмічні вправи дозволяють визначити в учня кількісними та якісними показниками розвиток відчуття ритму. Кількісні зміни виявляються у володінні школярем відчуттям часу, відчуттям простору, відчуттям точності м'язових зусиль. Якісні дають себе знати в красі, виразному прояві ритмічності, в розумінні краси музики.

8. Технологія ритмічного розвитку особистості школяра включає:

- засоби як фізичного, так і естетичного виховання, які впливають на фізіологічний розвиток та емоції школярів;

- методику проведення ритмічних занять, у процесі яких використовується музичний супровід як фактор моделювання емоційного стану школярів та відображення цього стану за допомогою адекватних видів рухової діяльності, а саме: виховання краси тілобудови, елегантності ходи, граціозності постави, виразності рухів та жестів; розвиток відчуття ритму музики, просторово-часового орієнтування, точності м'язових зусиль, творчу самостійність у створенні музично-рухового образу, формуванні естетичних знань та умінь на фоні виховання фізичних якостей;

- організацію педагогічного процесу ритмічного розвитку особистості школяра з 1 до 11 класу на основі запровадження ритмічних занять у формі самостійних уроків ритміки для учнів молодшого шкільного віку та ритмічної гімнастики для учнів старших класів, а також у процесі фізичного виховання для учнів середнього шкільного віку.

9. Проведення занять з використанням експериментальної технології показало її ефективність. За показниками відчуття ритму, відчуття часу, відчуття простору, відчуття точності м'язових зусиль школярі експериментальних шкіл показали значно вищий середній рівень (17 балів), ніж учні контрольних шкіл (11 балів).

Показники краси постави (81,4%) та краси ходи (82,7%) у школярів експериментальних шкіл кращі, ніж у контрольних (краса постави 48,9%, краса ходи - 53,8%). При цьому освітня підготовка учнів експериментальних шкіл з 1 до 11 класу дає змогу керувати своїми естетичними рухами та приймати красиву поставу, що рідко спостерігається в учнів контрольних класів.

Школярі експериментальних шкіл показали високий рівень виразності виконання вправ () порівняно з контрольними (), що виявилося в точній техніці рухів, їх легкості, закінченості, впевненості, вираженні внутрішніх почуттів.

Використання музичного супроводу, як постійного, так і епізодичного фактору, в своїй сукупності підвищує рівень відчуття музики як у школярів експериментальних (67,4%), так і контрольних (44,9%) шкіл. Порівняння двох методик навчання показало, що зміни в значеннях середніх показників суттєві (Р<0,05), а експериментальна методика ефективно впливає на ритмічний розвиток школярів різного шкільного віку.

Рівень естетичних уявлень, знань про красу постави, красу ходи у школярів експериментальних шкіл відповідає 53,5%, а контрольних - 28,2%.

10. Підвищення відчуття ритму в школярів впливає на зростання показників відчуття часу, відчуття точності м'язових зусиль, відчуття простору, між якими існують кореляційні зв'язки. При цьому зростання кількісних показників ритмічного розвитку суттєво впливає і на збільшення показників краси й виразності рухів.

11. Проведений експеримент, що здійснювався за розробленою нами теоретичною моделлю і технологією ритмічного розвитку особистості школяра підтвердив відоме в педагогічній науці положення про те, що результативність навчання дітей залежить від ряду чинників, серед яких на перше місце ставиться постать учителя. У реалізації цього положення в проведеному експерименті важливу роль відігравали підготовлені нами методичні розробки, програми, консультації вчителів, що були задіяні в експерименті. Піклування про майбутнього вчителя, який зможе вести навчання дітей за новими принципами, продиктувало впровадження в навчальний план факультету фізичного виховання програм зі спеціальних дисциплін, де передбачені ідеї взаємозв'язку фізичного й естетичного виховання.

12. Виконане дослідження не вичерпує всіх питань аналізованої проблеми. У перспективі необхідно звернути увагу на подальший розвиток проблеми з розробки комп'ютерних технологій для визначення рівня ритмічного розвитку, підготовки індивідуальних програм самовдосконалення ритмічності, краси та виразності рухів школярів.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях

Монографії, навчально-методичні посібники, програми, методичні рекомендації:

1. Ротерс Т.Т. Теория и методика развития личности школьника на ритмических занятиях в общеобразовательной школе. - Луганск: Альма матер, 2001.-279 с.

2. Ротерс Т.Т. Ритмическое развитие личности школьника (анализ взаимодействия физического и эстетического воспитания).- Луганск: ООО "Знание", 1998.-170 с.

3. Ротерс Т.Т. Музыкально-ритмическое воспитание и художественная гимнастика: Учеб. пособ.- М.: Просвещение, 1989.-175 с.

4. Методика физического воспитания школьников /Д.А. Аросьев, Л.В. Бавина, Г.А. Баранчукова, С.А. Баранцев /Под ред. Г.Б. Мейксона и Л.Е. Любомирского. - М.: Просвещение, 1989. - 141 с. - У співавт.; 10 с. авт.

5. Физическая культура 5-7 класов /В.П. Богословский, Ю.Д. Железняк, В.С. Каюров, Н.П. Клусов /Под ред. Г.Б. Мейксона, Л.Е. Любомирского. - М.: Просвещение,1988. - 158 с. - У співавт.; 12 с. авт.

6. Методика работы по комплексной программе физического воспитания с учащимися 1-11 классов общеобразовательной школы /Г.Б. Мейксон, Л.Е. Любомирский, Д.А. Аросьев, Л.В. Бавина /Под ред. Г.Б. Мейксона и Л.Е. Любомирского. - М.: Акад.пед. наук СССР, 1987.- 129 с.- У співавт.; 8 с. авт.

7. Программы педагогических училищ. Музыкально-ритмическое воспитание /Сост. Т.Т. Ротерс. - М.: Просвещение, 1987.-С.36-43.

8. Упражнения ритмической гимнастики на занятиях по физической культуре в школе /Сост. Т.Т. Ротерс, А.М. Скалаух. -Ворошиловград, 1985. - 27 с. - У співавт.; 25 с. авт.

9. Музыка в ритмической гимнастике /Сост. Т.Т. Ротерс.-Ворошиловград, 1986. - 21 с.

10. Методичні рекомендації по проведенню уроків ритмічної гімнастики (для самостійної роботи студентів) /Уклад. В.М. Завадич, Т.Т. Ротерс.- Луганськ, 2000. - 24 с. - У співавт.; 4 с. авт.

Статті в журналах:

11. Лупандина Н.А., Ротерс Т.Т. Ритмическая гимнастика на уроках физической культуры в 4-6 классах // Физ. культура в шк. - 1985.- № 9. - С.18-22. - У співавт.; 4 с. авт.

12. Ротерс Т.Т. Ритмическая гимнастика на уроках в 7-8 классах //Физ.культура в шк.- 1986.- № 3.- С.30-33.

13. Ротерс Т.Т. Ритмическая гимнастика на уроках в 9-10 классах//Физ.культура в шк.- 1986.- № 9.- С. 18-23.

14. Ротерс Т.Т. Танцевальные упражнения в 1 классе //Физ.культура в шк.- 1987.- № 10.- С. 13-16.

15. Ротерс Т.Т. Танцевальные упражнения в начальных классах //Физ.культура в шк.- 1988.- № 10.- С. 17-23.

16. Ротерс Т.Т. Элементы национального танца в 4-6 классах //Физ.культура в шк.- 1989.- № 10.- С. 16-20.

17. Ротерс Т.Т. Элементы ритмики на уроках физической культуры в 1-2 классах //Физ. культура в шк.- 1991.- № 8. - С. 20-24.

18. Ротерс Т.Т. Элементы ритмики на уроках физической культуры в 1-2 классах. II четверть //Физ.культура в шк.-1991.- № 9.- С.12-14.

19. Ротерс Т.Т. Элементы ритмики на уроках физической культуры в 1-2 классах. Ш четверть //Физ. культура в шк.-1991.- № 11.- С. 20-25.

20. Ротерс Т.Т. Элементы ритмики на уроках физической культуры в 1-2 классах. IV четверть //Физ. культура в шк. -1993.- № 1.- С. 12-16.

21. Ротерс Т.Т. Уроки ритмики в 3-4 классах. I четверть// Физ.культура в шк.- 1996. - № 2. - С. 14-19.

22. Ротерс Т.Т. Уроки ритмики в 3-4 классах. II четверть// Физ.культура в шк.-1996.- № 4.- С. 16-20.

23. Ротерс Т.Т. Уроки ритмики в 3-4 классах. Ш четверть// Физ.культура в шк.- 1996.- № 6.- С. 31-36.

24. Ротерс Т.Т. Уроки ритмики в 3-4 классах. IV четверть// Физ.культура в шк.- 1997.- № 1.- С. 16-21.

25. Ротерс Т.Т. Аналіз естетичних можливостей шкільних програм з фізичної культури //Освіта на Луганщині.- 1997. - № 1-2.- С.16-25.

26. Ротерс Т.Т. Ритміка в школі як компонент взаємозв'язку фізичного виховання з естетичним //Освіта на Луганщині. - 1997.- № 3.- с.70-73.

27. Ротерс Т.Т. Элементы ритмики на уроках физической культуры в средних классах //Физ. культура в шк.-1998. - №2. - С. 27-33.

28. Зубалій М.Д., Ротерс Т.Т. Основні вправи з ритміки до навчальних програм з фізичної культури //Фіз. культура в шк.- 1998.- № 4.- С.18-19.- У співав. 1,5 с. авт.

29. Ротерс Т.Т. Служа красоте: Уроки ритмики у старшеклассниц //Физ. культура в шк.- 1999.- № 2.- С.23-26.

30. Ротерс Т.Т. Служа красоте: Уроки ритмики у старшеклассниц //Физ. культура в шк.- 1999.- № 5.- С.45-46.

31. Ротерс Т.Т. Служа красоте: Уроки ритмики у старшеклассниц //Физ. культура в шк.- 2000.- № 1.- С.26-28.

32. Ротерс Т.Т. Технологія підготовки вчителів фізичної культури до проведення ритмічних занять в школі // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка: Пед. науки. -2000.- № 1.- С. 215-217.

33. Ротерс Т.Т. Теоретичний погляд на духовність шкільної фізичної культури через взаємодію фізичного та естетичного виховання //Наук. зап.: Педагогіка.- Тернопіль, 2000.- №7. - С. 46-48.

34. Ротерс Т.Т. Теоретичні основи взаємодії фізичного виховання з естетичним// Вісн. Луган. держ. пед. ун.-ту ім. Тараса Шевченка: Пед. науки.- 2001.- № 1.- С. 169-173.

35. Ротерс Т.Т. Технологія ритмічного розвитку школярів у процесі взаємодії фізичного виховання з естетичним // Освіта Донбасу.- 2001.- № 2.- С.63-68.

36. Ротерс Т.Т. Уроки ритміки для молодших школярів // Початкова освіта. - 2001 - № 47 (груд.). - С. 8

Статті у збірниках:

37. Ротерс Т.Т. Профессиональная подготовка учителей физической культуры к ритмическому воспитанию школьников //Всесоюзная научная конференция, посвященная вопросам совершенствования системы физкультурного образования в высших педагогических учебных заведениях: Сб.науч.тр. - Одесса, 1990. - С.71-72.

38. Ротерс Т.Т. Подготовка будущих учителей физической культуры к проведению музыкально-ритмических упражнений в школе // Совершенствование профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры: Деп. в НИИВО. Рег.номер 4511-22/93.-М., 1993.- С.80

39. Ротерс Т.Т., Завадич В.Н. К вопросу взаимосвязи физического и эстетического воспитания личности школьника // Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, спорту для інвалідів та валеології: Зб. матеріалів Ш Всеукр.наук.конф.- Кіровоград, 1995.- С.203-208. - У співавт.; 5с. авт.

40. Ротерс Т.Т. Взаимодействие физического и эстетического воспитания в процессе ритмического развития школьников // Актуальні проблеми освіти й виховання в сучасних умовах: Зб.наук.пр.- Луганськ, 1996.- С. 75-80.

41. Ротерс Т.Т. Ритмічний розвиток особистості школяра у взаємодії фізичного та естетичного виховання // Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти: Зб.матеріалів Всеукр.конф.: К.; Тернопіль, 1997.- С.126-129.

42. Ротерс Т.Т. Эстетические возможности школьной программы по физической культуре // Формування духовної культури учнівської молоді: Зб. наук. пр. - Луганськ: СУДУ, 1997. -С.118-119.

43. Ротерс Т.Т., Масалітова Г.І. Історичний аспект гармонійного розвитку школяра //Творчість: Ідеал і принцип педагогічної діяльності: Зб.наук. пр.- К.; Запоріжжя, 1998. - С.28-31. - У співавт.; 3 с. авт.

44. Ротерс Т.Т. Анализ результатов исследования ритмического развития личности школьника во взаимодействии физического воспитания с эстетическим // Фізична культура, спорт та здоров'я нації: Зб. матеріалів III міжнар.наук.-практ.конф. -К.; Вінниця, 1998.- С.85-88.

45. Ротерс Т.Т. Ритмическое развитие - эстетический компонент физической подготовленности школьников// Фізична підготовленість та здоров'я населення: Зб. матеріалів Міжнар. наук. симпозіуму.- О., 1998.- С. 167-168.

46. Ротерс Т.Т. Взаємодія фізичного та естетичного виховання як фактор гуманізації фізичної освіти в школі // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр.-К.; Запоріжжя, 1999.

47. Ротерс Т.Т. Ритмическое развитие личности школьника - проявление взаимодействия физического воспитания с эстетическим //Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: Зб. наук. пр.- Луцьк, 1999.- С. 487-491.

48. Ротерс Т.Т. Концептуальные положения ритмического развития школьников в процессе взаимодействия физического воспитания с эстетическим //Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту учнівської та студентської молоді: Зб. наук.пр.- Д., 1999.- С.23-25.

49. Ротерс Т.Т. Взаимодействие физического воспитания с эстетическим в процессе ритмического развития школьников //Актуальные проблемы физического воспитания и спорта: Матер. междунар. научн.-практ. конф.- Пермь, 1999.- С. 63-65.

50. Ротерс Т.Т. Стан ритмічного розвитку школярів у взаємодії фізичного та естетичного виховання //Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук. пр.- К.; Запоріжжя, 2001.- С. 241

51. Ротерс Т.Т. Методология взаимодействия физического воспитания с эстетическим через ритм на уроках физической культуры //Фізична культура, спорт та здоров'я нації: Зб.наук. пр. - К.; Вінниця, 2001.- С. 393-396.

Тези:

52. Ротерс Т.Т. Уроки ритмики в младших классах как вариативное содержание физической культуры в школе// Физическое воспитание и школьная гигиена: Тез. IV Всесоюз. конф.-М., 1991.- С. 28-29.

Размещено на Allbest.ru