Педагогічні основи формування правосвідомості учнів у закладах професійно-технічної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки і психології професійної освіти

Академії педагогічних наук України

УДК 37.032:377

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Педагогічні основи формування правосвідомості учнів у закладах професійно-технічної освіти

Ткачова Наталія Авксентіївна

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Науковий консультант: доктор педагогічних наук, професор Кондратюк Олександр Пантелеймонович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, головний науковий співробітник відділу проблем виховання у професійно-технічних закладах.

Офіційні опоненти:

- доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Синьов Віктор Миколайович, Київський інститут внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ, завідувач кафедри правової та соціальної педагогіки;

- доктор педагогічних наук, професор Дубасенюк Олександра Антонівна, Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка, проректор з наукової роботи;

- доктор педагогічних наук, професор Подберезський Микола Кіндратович, Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, проректор з навчальної роботи.

Провідна установа: Миколаївський державний педагогічний університет, кафедра педагогічних технологій і педагогічної майстерності, Міністерство освіти і науки України, м. Миколаїв.

Захист відбудеться 23 жовтня 2002 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9)

Автореферат розісланий 21 вересня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Цибульська Г.М.

Анотації

Ткачова Н.О. Педагогічні основи формування правосвідомості учнів у закладах професійно-технічної освіти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України, Київ, 2002.

У дисертації досліджуються теоретико-методологічні та науково-методичні основи формування правосвідомості учнів у професійно-технічних навчальних закладах з огляду правової педагогіки.

У дослідженні розроблено новий напрям в сучасній теорії і практиці правового навчання і виховання - гуманістична правова педагогіка і її засади; науково обґрунтовано концепцію формування правосвідомості учнів професійно-технічних навчальних закладів; визначено дидактичні вимоги до структурування змісту правових знань у системі "школа - професійно-технічний навчальний заклад", а також сутність диференційованого правового навчання у профтехучилищах з різним професійним спрямуванням; опрацьовано модель змісту правових знань для учнів професійно-технічних навчальних закладів; теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено ціннісно-діяльнісну модель процесу формування правосвідомості учнів професійно-технічних навчальних закладів; пропонується системно-комплексний підхід і методика формування нової парадигми правосвідомості молоді, орієнтованої на загальнолюдські ідеали і цінності як необхідного фактора розбудови демократичної правової держави - України.

Визначені та набули подальшого розвитку дефініції: "правова педагогіка", "гуманістична правова педагогіка", "процес формування правосвідомості", "правова переконаність". Уточнено критерії і показники сформованості правосвідомості.

Ключові слова: освіта, правосвідомість, процес формування правосвідомості, правові знання, диференціація правової освіти у професійно-технічних навчальних закладах, принципи права, правові переконання, правова педагогіка, гуманістична правова педагогіка.

Ткачёва Н.А. Педагогические основы формирования правосознания учащихся в профессионально-технических учебных заведениях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики и психологии профессионального образования Академии педагогических наук Украины, Киев, 2002.

В диссертации исследуются теоретико-методологические и научно-методические основы формирования правосознания учащихся в профессионально-технических учебных заведениях с позиции правовой педагогики.

В исследовании разработано новое направление в современной теории и практике правового обучения и воспитания - гуманистическая правовая педагогика и ее основы. Это обусловливает создание и оптимизацию теоретико-методологической и методической базы усиления воспитательного, социокультурного потенциала права, что отвечает современной логике развития образования в контексте гуманистической парадигмы воспитания. Научно обосновано концепцию формирования правосознания учащихся профессионально-технических учебных заведений. Определены дидактические требования к структурированию содержания правовых знаний в системе "школа - профессионально-техническое учебное заведение", а также сущность дифференцированного правового обучения в профтехучилищах с разной профессиональной направленностью. Путем отбора юридически значимого и педагогически целесообразного правового материала, определения его необходимого объема, на основе единства общеобразовательного и профессионального компонентов правового образования разработано модель содержания правовых знаний для учащихся профессионально-технических учебных заведений. Теоретически обосновано и экспериментально проверено ценностно-деятельностную модель процесса формирования правосознания учащихся профессионально-технических учебных заведений. Предлагается системно-комплексный подход и методика формирования новой парадигмы правосознания молодежи, ориентированной на общечеловеческие идеалы и ценности как необходимого фактора построения демократического правового государства - Украина. С помощью системно-комплексного подхода осуществлено интеграцию знаний на основе ведущих идей права в результате чего происходит ассимиляция системы ценностей, воспитания правовых убеждений. Системно-комплексный подход даёт возможность при условии разработки специальной методики изложения учебного материала реализовать, заложенный в праве огромный воспитательный потенциал путём комплексного влияния на все компоненты сознания: познавательный, эмоциональный, волевой. Доказано, что системно-комплексный подход открывает возможности формирования гуманистического правового мышления путем включения правовых знаний в механизм регуляции духовности индивида. Это способствует достижению личностью такого уровня развития и саморегуляции, когда ядро ее духовности содержит принципы и нормы свободного, социально значимого ответственного поведения, в котором основными мотивационно-смысловыми регуляторами являются общечеловеческие ценности.

Педагогически ориентированная ценностно-деятельностная модель процесса формирования правосознания, построенная с учетом профессиональной направленности профессионально-технических учебных заведений и формирования гуманистического правового мышления, обеспечивает единство правового обучения и воспитания, профессионально-интеллектуального и духовного развития будущих выпускников. Ее отсутствие в теории и практике правовоспитательной работы создало трудности в разработке и применении педагогического механизма формирования правосознания у учащихся профессионально-технических учебных заведений.

Определены и получили дальнейшее развитие дефиниции: "правовая педагогика", "гуманистическая правовая педагогика", "процесс формирования правосознания", "правовая убеждённость". Уточнены критерии и показатели сформированности правосознания.

Ключевые слова: образование, правовое сознание, процесс формирования правосознания, правовые знания, дифференциация правового образования в профессионально-технических учебных заведениях, принципы права, правовые убеждения, правовая педагогика, гуманистическая правовая педагогика.

Tkacheva N.A. Pedagogical principles of forming the sense of justice of pupils at vocational training institutions. - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of Doctor of Pedagogical sciences, by speciality 13.00.04 - theory and methods of professional education. - The Institute for Pedagogics and Psychology of Professional Education at Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 2002.

The author investigates the theoretical, methodological and scientific - methodical principles of forming the sense of justice of pupils at vocational training institutions from the legal pedagogics position.

In the dissertation for the first time: - new direction in the modern theory and practice of legal education - humanistic legal pedagogics and its principles are developed; - the concept of professional, humanistic sense of justice forming of pupils at vocational training institutions is scientifically proved; - didactic requirements to the contents of structurization of legal knowledge in the system "school - vocational training institution", and the essence of differentiated legal training in vocational training colleges with a different professional orientation are determined; - the model of the contents of legal knowledge for pupils at vocational training institutions is elaborated; - the model of sense of justice structure is developed; - activity-valued model of process the sense of justice forming of pupils at vocational training institutions is theoretically proved and experimentally checked up; - the methods and system - complex approach to forming of new sense of justice paradigm of the youth, directed on common to all mankind ideals and values, as necessary factor of construction a democratic, lawful state Ukraine, is offered.

Definitions: "education", "legal pedagogics", "humanistic legal pedagogics", "process of sense of justice forming", "legal convictions" is determined and received the further development. Criteria and parameters of sense of justice formation are specified.

Key words: education, sense of justice, the process of sense of justice formation, the legal knowledge, the differentiated legal training at vocational training institutions, principles of law, legal convictions, legal pedagogics, humanistic legal pedagogics; professional, educational legal training.

Загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. Формування суверенної правової держави - України, завдання докорінної зміни усієї системи суспільних відносин, побудови демократичного суспільства зумовлюють зростання ролі людини, її духовних якостей у здійсненні цих перетворень. Особливої уваги заслуговує проблема формування правосвідомості громадян України у зв'язку з об'єктивною необхідністю належного забезпечення соціально-економічних, політичних і духовних змін у нашій країні, зміцнення законності і правопорядку. Настав час розуміння дійсної цінності правової форми суспільних відносин, всебічного розвитку і ефективного використання гуманістичного і високоморального потенціалу права. В сучасних умовах перебудови української школи, закріплення в Законах України "Про освіту", "Про професійно-технічну освіту" пріоритетності загальнолюдських цінностей, принципу гуманізації, який має розглядатися як методологічний, головний і визначальний принцип усієї системи педагогічної роботи, формування правосвідомості все ще не спрямовано на усвідомлення права як соціальної і особистісної цінності. У практиці правовиховної роботи продовжує спостерігатися абстрактність і занорматизованість. Це зумовлює відсутність внутрішньої узгодженості з правовими нормами, гальмує їх трансформацію у систему ціннісних орієнтацій особистості, формування правомірної поведінки. Правовиховна робота таким чином не сприяє розвиткові громадянської самосвідомості, гуманістичному правовому мисленню, усвідомленому, добровільному виконанню правових норм, яке базується на переконаннях і високій правовій культурі громадян. Тому наукове дослідження проблеми формування правосвідомості громадян, особливо молоді, є нагальним завданням. Виховання молодого покоління - це умова майбутнього розвитку нашої країни.

Соціально-економічні фактори, інтенсивний характер розвитку сучасних технологічних процесів, перехід до ринкових відносин визначають зростання вимог суспільства до підготовки кваліфікованих робітників у закладах професійно-технічної освіти, підвищення якості освіти і виховання, формування гуманістично, професійно мислячої, соціально зрілої особистості. Якщо не спрямовувати зусилля на досягнення позитивних результатів у вихованні гармонійно, духовно розвиненої особистості з використанням потенціалу правової освіти, яка дає можливість забезпечити підготовку майбутніх робітничих кадрів, фахівців до самостійного відповідального входження в "соціум", їхнього професійно-правового становлення, то педагогічна наука не зможе виконати основні завдання, спрямовані на формування особистості як суб'єкта стратегічного напряму - побудови правової держави, правового громадянського суспільства. Ось чому особливу увагу привертає становлення особистості вже під час навчання молодi в такiй важливiй ланцi освiтньої системи, як професiйно-технiчнi навчальнi заклади. Курс на розбудову правової держави, демократизацію, гуманізацію суспільства, оновлення його духовно-моральної сфери вимагає посилення ролі педагогічного підходу до формування особистості, її правосвідомості.

Актуальність, соціальне значення зазначеної проблеми, відсутність її наукових досліджень, комплексного, системного аналізу, узагальнень відповідної навчально-виховної практики, необхідність надати не тільки теоретико-методологічну, а й методичну допомогу педагогічним працівникам у даному напрямі і визначило вибір теми: "Педагогічні основи формування правосвідомості учнів у закладах професійно-технічної освіти".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану НДР Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України як складова дослідження: "Гуманітаризація навчально-виховного процесу в закладах профтехосвіти" (РК № 0196 U 008830).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 15 травня 1997 р., протокол № 6 і узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 15 вересня 1997 р., протокол № 8.

Об'єкт дослідження: правове виховання учнів у закладах професійно-технічної освіти.

Предмет дослідження: теоретико-методологічні та методичні основи формування правосвідомості учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Мета дослідження: виходячи з принципу гуманізації освіти, вивчити стан проблеми у педагогічній та юридичній теорії і практиці, інтегрування можливостей права і педагогіки, обґрунтувати теоретико-методологічні та методичні основи формування нової парадигми правосвідомості, орієнтованої на загальнолюдські ідеали і цінності як необхідного фактора розбудови демократичної правової держави - України; визначити у контексті стратегії професійного навчання гуманістичну спрямованість детермінованості оптимізації правових ціннісних орієнтацій особистості, необхідну в сучасній теорії і практиці правовиховної роботи для забезпечення педагогічної організації процесу інтеріоризації правових цінностей, гуманітаризації виховання в цілому; розробити науково обгрунтовану ціннісно-діяльнісну модель і методику формування гуманістичної правосвідомості учнів у закладах професійно-технічної освіти.

Концепція дослідження. Провідна ідея нашого дослідження ґрунтується на концептуальному досягненні сучасної загальної теорії виховання - курсі на загальнолюдські цінності - і випливає із специфічної професійної спрямованості змісту освіти у професійно-технічних навчальних закладах, а, отже, необхідності забезпечення зв'язку між викладанням правової дисципліни і профілем майбутньої професії учнів професійно-технічних навчальних закладів. Від ефективного педагогічного вирішення проблеми формування правосвідомості особистості значною мірою залежить створення високоцивілізованого правового громадянського суспільства. Концепція формування в учнів ПТНЗ гуманістичного правового мислення на основі нової парадигми правосвідомості, орієнтованої на загальнолюдські ідеали й цінності, відкриває можливості у розв'язанні головних проблем правовиховної роботи, пов'язаних з обґрунтуванням мети правового навчання і виховання, його теоретичного та організаційно-методичного забезпечення, що має філософсько-антропологічне і соціально-політичне значення.

Головна ідея і основні положення концепції втілені у загальній гіпотезі дослідження, яка ґрунтується на припущенні, що формування правосвідомості учнів закладів професійно-технічної освіти буде ефективним за умови реалізації науково обґрунтованої концепції, в якій провідну роль у професійному, правовому навчанні має забезпечити логічний, послідовний, поетапний процес формування правосвідомості майбутніх працівників народного господарства. Такий підхід, зумовлює орієнтованість і спрямованість їх мислення на усвідомлення професійних правових знань, правових гуманістичних цінностей і перетворення їх у переконання.

Загальна гіпотеза конкретизована у часткових:

* сформованість правосвідомості учнів може бути досягнута за умови дидактичного, раціонального визначення обсягу правових знань у професійно-технічних навчальних закладах, обґрунтування компонентів змісту професійної правової освіти, що суттєво впливає на соціальне формування майбутніх робітників, які прямо чи опосередковано стають учасниками господарських правовідносин;

* формування правосвідомості буде ефективним, якщо визначити гуманістичні, предметно-сутнісні засади виховного потенціалу права, його соціокультурної регуляції у змісті навчального матеріалу, що має методологічне значення для виховання правових переконань;

* формування правосвідомості буде ефективним, за умови врахування її структури, особливостей правосвідомості учнів ПТНЗ, що формується у процесі соціалізації молоді;

* рівень правосвідомості учнів ПТНЗ, буде значно вищим за умови реалізації в навчальному процесі основних положень концепції, що передбачає її формування на основі ціннісно-діяльнісної моделі процесу формування правосвідомості.

Завдання дослідження:

1) проаналізувати і узагальнити стан розробки проблеми у психологічній, педагогічній та юридичній науках;

2) вивчити стан формування правосвідомості учнів у процесі урочної та позаурочної роботи у професійно-технічних навчальних закладах. Виявити рівні сформованості правосвідомості учнів;

3) розробити концепцію формування правосвідомості учнів у закладах професійно-технічної освіти з урахуванням їх галузевого спрямування;

4) обґрунтувати гуманістичні основи цілісної педагогічної теорії і методики, спрямованих на формування професійної правосвідомості особистості, орієнтованої на загальнолюдські ідеали і цінності;

5) визначити дидактичні вимоги до структурування змісту правових знань у системі "школа - професійно-технічний навчальний заклад";

6) опрацювати модель змісту правових знань для учнів професійно-технічних навчальних закладів;

7) теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ціннісно-діяльнісну модель процесу формування правосвідомості учнів у закладах професійно-технічної освіти;

8) розробити та експериментально перевірити методику викладання права, правового виховання - спецкурсу "Основи правових знань і методика їх використання у правовому вихованні" для викладачів закладів професійно-технічної освіти.

Методологічну основу дослідження становлять:

сучасні філософські, педагогічні і психологічні дослідження про формування та розвиток особистості, їх гуманістична сутність; концептуальні ідеї про зв'язок свідомості і поведінки людини, про роль діяльності у формуванні особистості; теоретичні концепції про право, формування правової держави, правового громадянського суспільства, правосвідомості, про взаємозв'язок права і моралі, соціокультурну сутність права; концептуальні положення педагогічної науки в галузі взаємозв'язку і диференціації навчального процесу в загальноосвітній і професійній школі, а також профтехпедагогіки з проблем розвитку професійної освіти, її принципів і змісту, удосконалення організації навчання, засобів, форм виховання у професійно-технічних навчальних закладах.

Нормативно-правову базу дослідження становлять: Конституція України, Закон України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Закон України "Про професійно-технічну освіту", Державна національна програма "Освіта" ("Україна ХХІ століття"), Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Комплексна програма профілактики злочинності на 2001-2005 рр., Національна програма "Діти України", Національна програма правової освіти населення.

Теоретичну основу дослідження становлять положення та висновки, які ґрунтуються на:

- теорії свідомості, її сутності та ролі у формуванні особистості як суб"єкта діяльності та соціальної, правової поведінки (К.О. Абульханова-Славська, Л.С. Виготський, В.І. Войтко, Д.О. Кікнадзе, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн, О.Г. Спіркін, В.О. Татенко, Д.М. Узнадзе та ін.);

- положення щодо структури правосвідомості як форми суспільної свідомості, її специфіки, духовної сутності і призначення (М.І. Керимов, Г.Д. Маркова, Є.В. Назаренко, П.О. Недбайло, Д.О. Потопейко, В.А. Сапун, М.С. Строгович та ін.);

- класифікації методів навчання та їх співвідношення з методами наукового пізнання (А.М. Алексюк, О.О. Вагін, П.В. Гора, П.С. Лейбенгруб, І.Я. Лернер, О.І. Стражев, С.А. Шапоринський та ін.);

- загальній теорії та психолого-педагогічних основах формування знань, понять, їх вивченні (В.К. Демиденко, Є.М. Кабанова-Меллер, М.І. Кругляк, Н.О. Менчинська, І.В. Сисоєнко, М.С. Строгович та ін.);

- визначенні змісту правових понять та їх ролі (І.М. Зайцев, Т.В. Кашаніна, Г.Н. Манов, Г.Т. Чернобеля та ін.);

- науковому аналізі проблеми природи переконань як вияву психологічного стану людини, шляхів їх формування (М.І. Болдирєв, О.В. Веденов, М.М. Грищенко, Г.Є. Заліський, О.П. Кондратюк, І.М. Краснобаєв, В.А. Крутецький, А.В. Луначарський, А.С. Макаренко, І.С. Мар'єнко, В.О. Сухомлинський та ін.);

- визначенні ролі емоційного впливу на людину як найважливішого засобу оптимізації навчальної діяльності, виховного процесу, регуляції поведінки (І.Д. Бех, І.А. Зязюн, В.А. Семиченко, М.Г. Яновська та ін.);

- встановленні наявності ціннісних компонентів у будь-якому свідомому акті людини, підпорядкованості її поведінки системі власних ціннісних уявлень (Л.П. Осьмак, І.М. Попова,І.Ф. Рябко та ін.);

- теоретичних аспектах виявлення соціальної сутності проблем совісті, істини, свободи, справедливості як моральних феноменів (Л.М. Архангельський, Б.Т. Григорян, Є.Б. Гудиліна та ін.);

- теоретико-методологічному і методичному обґрунтуванні шляхів удосконалення навчально-виховного процесу в професійно-технічних навчальних закладах (С.Я. Батишев, А.П. Біляєва, О.С. Дубинчук, Н.Г. Ничкало, О.М. Новіков, І.П. Смирнов та ін.);

- аналізі виховного процесу та обґрунтуванні теоретико-методичних основ виховної діяльності педагога (О.А. Дубасенюк, В.П. Жук, В.О. Скакун, М.І. Таланчук та ін.);

- моделюванні гуманістичної парадигми освіти, доведенні взаємозв'язку права і моралі, ціннісного, високоморального значення права, дослідженні соціальних, юридичних, психологічних аспектів його дії як єдиного цілісного механізму на генезис вчинку у якості могутнього засобу виховання (Г.О. Балл, С.У. Гончаренко, І.О. Ільїн, В.М. Кудрявцев, О.А. Лукашева, Ю.І. Мальований, Е.Ю. Соловйов, В.О. Сухомлинський та ін.).

Методи дослідження:

Для досягнення поставленої мети відповідно до визначених завдань і перевірки вихідних припущень було використано комплекс взаємодоповнюючих методів, зокрема:

- теоретичного рівня - вивчення і аналіз педагогічних, юридичних, філософських, психологічних, соціологічних досліджень, концепцій виховання, а також Конституції України та інших законодавчих нормативних актів, що сприяють формуванню та розширенню знань і уявлень молоді про правове регулювання суспільних відносин, розвитку правового мислення, підвищенню рівня її правосвідомості. Використовувалися також методи порівняльного аналізу навчальних планів, підручників, програм з курсу основ правових знань, синтезу, узагальнення, систематизації, абстрагування та конкретизації, індукції і дедукції, кореляції та моделювання;

- експериментально-емпіричного рівня: науково-педагогічні спостереження, бесіди, інтерв'ювання, анкетування, опитування, вивчення, аналіз та узагальнення передового і масового педагогічного досвіду, вивчення документації, педагогічний експеримент. Крім того, використовувалися математичний і статистичний методи опрацювання експериментальних даних.

Дослідження здійснювалося протягом 1983-2001 років і охоплювало такі етапи науково-педагогічного пошуку:

На аналітико-констатуючому етапі (1983-1988 рр.) - здійснювалися вивчення і аналіз стану проблеми дослідження; проаналізовано досвід правовиховної роботи; проведено констатуючий експеримент; сформульовано базові теоретико-методологічні положення.

На аналітико-пошуковому етапі (1988-1993 рр.) - теоретично обґрунтовано концепцію дослідження, сформульовано його мету, гіпотезу, завдання. Розроблено програму і методику дослідження. Обґрунтовано та опрацьовано модель змісту правових знань, а також ціннісно-діяльнісну модель процесу формування правосвідомості учнів у професійно-технічних навчальних закладах. Виявлено і обґрунтовано найважливіші структурні елементи динаміки методики формуючого експерименту: найбільш раціональні шляхи формування правових знань, правових переконань.

На формуючому етапі (1994-1999 рр.) здійснено дослідно-експериментальну перевірку гіпотези, концептуальних положень дослідження, апробацію ціннісно-діяльнісної моделі і методики формування правосвідомості учнів ПТНЗ. Розроблені, експериментально перевірені та впроваджені у навчальний процес професійно-технічних навчальних закладів, ліцеїв, гімназій України обґрунтований і опрацьований зміст курсу основ правознавства, а також у навчальний процес ПТНЗ ряду регіонів України авторська методика формування нової парадигми правосвідомості, орієнтованої на загальнолюдські ідеали і цінності (авторські тематичні плани, програми, методичні рекомендації). Систематизувалися і аналізувалися результати контрольних зрізів, коригувалася методика експерименту.

На завершально-узагальнюючому етапі (1999-2001 рр.) продовжувався формуючий експеримент, систематизувалися й узагальнювалися результати дослідження як у теоретичному, так і практичному напрямах. Підбивалися остаточні підсумки експерименту в дослідних та контрольних групах, здійснювалася їх обробка. Результати проведеної роботи оформлювалися у вигляді монографії, програм, статей і тексту дисертації.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася у професійно-технічних навчальних закладах різних регіонів України: м. Київ (ПТУ (№ 24, 38, 46, ВПУ № 2), м. Львів (ПТУ № 63), м. Донецьк (ВПУ № 67), м. Івано-Франківськ (ПТУ № 15), м. Чернівці (ПТУ № 5, 10), м. Луцьк (ПТУ №№ 2, 9), м. Миколаїв (ПТУ № 5, 11, 12, 13, 24, ВПУ № 21), м. Кіровоград (ПТУ № 9), Автономна Республіка Крим (ПТУ №№ 12, 31, 38, 40, ВПУ №№ 16, 26), а також на базі Навчально-виробничого центру професійно-технічної освіти № 1 м. Харкова, Київського професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка, Харківського та Донецького індустріально-педагогічних технікумів. У формуючому експерименті брали участь 30 викладачів, 1300 учнів, студентів ПТНЗ і вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. До дослідно-експериментальної роботи були залучені керівники, методисти закладів профтехосвіти.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній вперше: на основі інтеграції наук права і педагогіки опрацьовано концепцію формування правосвідомості учнів у закладах професійно-технічної освіти; визначено дидактичні вимоги до структурування змісту правових знань у системі "школа-професійно-технічний навчальний заклад", а також сутність диференційованого правового навчання у профтехучилищах з різним професійним спрямуванням; шляхом відбору юридично значущого та педагогічно доцільного правового матеріалу, визначення його необхідного обсягу, на основі єдності загальноосвітнього і професійного компонентів правової освіти розроблено модель змісту правових знань для учнів професійно-технічних навчальних закладів; теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено ціннісно-діяльнісну модель процесу формування правосвідомості учнів професійно-технічних навчальних закладів; на основі системно-комплексного підходу запропоновано методику формування нової парадигми правосвідомості молоді, орієнтованої на загальнолюдські ідеали і цінності як необхідного чинника розбудови демократичної, правової держави - України; розроблено новий напрям у сучасній теорії і практиці правового навчання і виховання - гуманістична правова педагогіка та її засади, що уможливлює усвідомлення права як системи загальнолюдських, духовних цінностей, що становлять його сутність, природу, зумовлюють сприйняття права як духовно-інтелектуального явища, а, отже, - формування правосвідомості майбутніх фахівців. Це відкриває нові підходи до розробки актуальних проблем сучасної педагогіки гуманізації правової освіти молоді;

визначені та набули подальшого розвитку дефініції: "правова педагогіка", "гуманістична правова педагогіка", "процес формування правосвідомості", "правова переконаність". Уточнено критерії і показники сформованості правосвідомості;

дістали подальшого розвитку та удосконалення: можливостей педагогічної науки у правовій освіті у формуванні ціннісного ставлення до права, вихованні переконань у доцільності і необхідності дотримання правових норм, відповідальної поведінки юної особистості у суспільстві; створення педагогічного механізму правової соціалізації особистості; впровадження на інтегративній основі у сферу правової освіти в цілому, у навчально-виховний процес в закладах професійно-технічної освіти зокрема, педагогічної технології формування професійної правосвідомості учнів професійно-технічних навчальних закладів, орієнтованої на загальнолюдські ідеали та цінності як необхідного чинника розбудови демократичної, правової держави - України; визначення специфіки та структури правосвідомості.

Теоретичне значення дослідження полягає в: обгрунтуванні міжгалузевого наукового підходу до формування професійної правосвідомості учнів професійно-технічних навчальних закладів, який у напрямі детермінованості олюднення, окультурення, підготовки до соціальних функцій особистості зумовлює його соціалізацію; теоретичному обґрунтуванні необхідності професійного, правового навчання учнів закладів професійно-технічної освіти, а також педагогічної технології, яка, ґрунтуючись на гуманістично орієнтованих цінностях, сприяє трансформації правових знань у ціннісно-нормативну систему особистості - основу правосвідомості індивіда.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено і впроваджено у навчально-виховний процес професійно-технічних навчальних закладів, ліцеїв, гімназій України: - "Орієнтовний тематичний план і програма з курсу "Основи правових знань" (для професійно-технічних навчальних закладів)", на базі чого створено підручник "Основи правових знань" / П.І. Гнатенко, В.М. Калашников, К.А. Марков та ін. - К.: Юридична книга, 2000; - "Тематичні плани та програми курсу "Основи правознавства" для 9-11 класів з поглибленим вивченням права і вищих професійних училищ" (довідка № 14/18.3-3 від 2.01.2002р.);

Результати дослідження відображені у монографіях, навчальних посібниках, методичних рекомендаціях, які використовуються педагогічними працівниками закладів професійно-технічної освіти.

Результати дослідження можуть стати підґрунтям для подальшої науково-дослідної, методичної роботи під час опрацювання підручників, посібників, програм, методичних рекомендацій як для професійно-технічних, так і для загальноосвітніх, вищих навчальних закладів і закладів післядипломної освіти. Розроблений методолого-методичний підхід у практико-прикладному аспекті щодо формування правосвідомості сприятиме підготовці педагогічних кадрів до правоосвітньої, виховної роботи.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Київського професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка, Харківського індустріально-педагогічного технікуму, Донецького індустріально-педагогічного технікуму (довідка № 14/18.3-1 від 2.01.2002р.); професійно-технічних училищ різних регіонів України - міст: Києва, Львова, Донецька, Івано-Франківська, Чернівців, Луцька, Миколаєва, Кіровограда, Автономної Республіки Крим, а також на базі Навчально-виробничого центру професійно-технічної освіти № 1 м. Харкова (довідка № 14/18.3-2. 2002р.).

Авторські концептуальні ідеї, висновки і рекомендації знайшли відображення, були до певної міри використані під час розробки та внесення пропозицій до проектів Законів України: "Про освіту" (1995-1996рр.); "Про професійно-технічну освіту" (1995-1996рр.); "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (2001р.); Концепції професійної освіти України (1991р.); державних стандартів професійно-технічної освіти України (1997р.); Національної доктрини розвитку освіти (2001р.); проектів Указу Президента України "Про реформування професійно-технічної освіти в Україні" (1995р.); проекту програми розвитку освіти в Україні "Сім кроків для виходу освіти з кризи (пріоритетні напрями розвитку освіти в Україні)" (2001 р.), а також Національної програми правової освіти населення (2001 р.).

Особистий внесок дисертанта полягає у розробці концепції формування нової парадигми правосвідомості учнів у закладах професійно-технічної освіти, орієнтованої на загальнолюдські ідеали й цінності як необхідного фактора розбудови демократичної, правової держави - України; опрацюванні моделі змісту правових знань; створенні цінносно-діяльнісної моделі процесу формування правосвідомості; обґрунтуванні на основі системно-комплексного підходу теоретико-методологічних засад і методики формування правосвідомості учнів ПТНЗ; розробці тематичних планів, навчальних програм, науково-методичних рекомендацій, написаних з участю автора навчальних посібників. Внесок автора у навчальні посібники, написані у співавторстві, полягає у розробці проблеми в теоретико-методологічному та практико-прикладному напрямах.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечено методологічною і теоретичною обґрунтованістю його вихідних позицій, використанням комплексу взаємопов'язаних методів, адекватних предмету, меті, гіпотезі та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; поєднанням кількісного і якісного аналізу із статистичним методом опрацювання здобутих результатів, а також позитивними наслідками їх впровадження.

На захист виносяться:

1. Концепція формування нової парадигми правосвідомості учнів у закладах професійно-технічної освіти, орієнтованої на загальнолюдські ідеали й цінності. Концепція передбачає необхідність педагогічного вирішення ключових проблем змісту професійної освіти: формування особистості і професіоналізації освіти. Підґрунтям формування правосвідомості учнів у ПТНЗ є ціннісно-діяльнісна модель. Експліцитно відображений у моделі системно-комплексний методологічний підхід і опрацьована відповідна методика логіки викладу навчального матеріалу зумовлюють формування гуманістичної правосвідомості, відкривають можливості у досягненні системного, гуманістичного рівня сформованості знань, необхідного для комплексного впливу на свідомість учнів не тільки у пізнавальному, а й у емоційно-вольовому напрямі, а, отже, вихованні правосвідомої особистості. Сформульовані концептуальні положення зумовлюють зміст правового навчального матеріалу, побудову педагогічного механізму самого процесу формування правосвідомості, ефективність дії соціальних правових норм, які відіграють суттєву роль у соціокультурному, духовному, правовому самовизначенні особистості.

2. Положення щодо відбору і структурування змісту знань, в основу якого покладений принцип диференційованого підходу з урахуванням професійної спрямованості ПТНЗ. Науково-методичні основи структурування змісту правових знань у системі "школа - професійно-технічний навчальний заклад", що базуються на загальнопедагогічних принципах безперервності, наступності, єдності, послідовності, а також поетапний відбір різнорівневого змісту правового матеріалу за ступенем складності забезпечують взаємозв'язок і відмінність у їх формуванні.

3. Теоретично обґрунтована та експериментально перевірена ціннісно-діяльнісна модель процесу формування правосвідомості учнів у професійно-технічних навчальних закладах з опорою на методологію системно-комплексного підходу визначає напрями педагогічної діяльності щодо формування гуманістичного мислення, виховання правових переконань, правової відповідальності та досягнення їх втілення у правомірній поведінці особистості. Модель передбачає поетапний розвиток правосвідомості від пізнавального до ціннісно-діяльнісного рівня.

4. Опрацьована методика викладання права, правового виховання - спецкурсу "Основи правових знань і методика їх використання у правовому вихованні" для викладачів закладів професійно-технічної освіти.

Апробацію результатів дослідження здійснено шляхом публікації праць, виступів з доповідями та науковими повідомленнями на міжнародних, всесоюзних, республіканських, регіональних конференціях, семінарах, нарадах (Київ - 1979, 1980, 1983, 1985, 1987, 1989, 1992, 1993, 1994, 1996, 1997; Вінниця - 1995, 1996; Донецьк - 1981; Полтава - 1987; Луганськ-1988; Чернігів - 1989; Ташкент - 1990; Мінськ - 1990; Тернопіль - 1991; Кіровоград - 1992; Харків - 1993; Чернівці - 1996; Біла Церква - 1996; Черкаси - 1998), наукових конференціях Інституту педагогіки України (1979, 1982, 1983, 1984, 1985, 1986, 1987, 1990, 1992) та Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (1997, 1998); вчительських конференціях, семінарах, педагогічних читаннях, круглих столах (Київ - 1982, 1984, 1988, 1990, 1993, 1994, 1996, 1999, 2000, 2001, Бориспіль - 1979, Житомир - 1988, Луганськ - 1986, Одеса - 1986, Коростень - 1980, Суми - 1987, Кіровоград - 1979, Полтава - 1980, Севастополь - 1988, Херсон - 1980) тощо.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 71 науковій праці, з них 63 написано без співавторів, у тому числі: 3 монографії (2 - одноосібні, з них 1 депонована), 4 навчальних посібника у співавторстві (з них 2 перевидавалися), науково-методичні матеріали - 6 (4 одноосібні, 2 - у співавторстві, з них 1 перевидано), 22 статті у провідних наукових фахових виданнях (22 одноосібні), 14 статей (з них 1 у співавторстві) у наукових журналах і збірниках наукових праць, 22 одноосібні статті у збірниках матеріалів і тез доповідей на наукових конференціях. Загальний обсяг особистого внеску - 67,3 авторських аркушів.

Кандидатська дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: "Створення та розвиток радянських органів зовнішніх зносин (на матеріалах Української РСР 1917-1936 рр.)" була захищена у 1978 році, її матеріали у тексті докторської дисертації не використовувалися.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку основних використаних джерел (578 найменувань, з них 21 іноземними мовами), 6 додатків на 125 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 565 сторінок, обсяг основної частини становить 393 сторінки. У роботі 12 таблиць на 23 сторінках, 3 схеми на 3 сторінках, 100 малюнків на 30 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність дослідження проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, концепцію, гіпотезу, завдання, теоретичне і практичне значення, методи дослідження, розкрито його наукову новизну, викладені положення, які виносяться на захист, а також наведені дані щодо апробації та впровадження здобутих результатів.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні основи формування правосвідомості молоді" - проаналізовано існуючі теоретико-методологічні підходи щодо дослідження проблеми формування правосвідомості; визначено зміст соціально-педагогічної спрямованості правової освіти, сутність феномена свідомості, специфіку та структуру правосвідомості; доводиться необхідність реалізації провідної концептуальної ідеї формування нової парадигми правосвідомості, орієнтованої на загальнолюдські цінності; у напрямі стратегії професійного, виховуючого навчання обґрунтовано питання про доцільність розробки нового напряму - гуманістичної правової педагогіки та її засад; започатковано необхідність удосконалення взаємозв'язку у здійсненні правового виховання між такими ланками системи освіти як "школа - професійно-технічний навчальний заклад" з врахуванням дидактичних вимог щодо безперервності, наступності та відмінності кожної її підсистеми; визначено специфіку та особливості змісту правової освіти у професійно-технічних навчальних закладах, запропоновано нові напрями її удосконалення; розроблено модель змісту правових знань; започатковано методику викладання правової дисципліни на основі диференційованого підходу залежно від профілю профтехучилища; розроблено оптимальну педагогічну ціннісно-діяльнісну модель процесу формування правосвідомості учнів професійно-технічних навчальних закладів, орієнтовану на загальнолюдські цінності.

У розділі аналізується стан напрацювань учених щодо проблеми формування правосвідомості в юридичній, психологічній та педагогічній літературі.

Розробці проблем правовиховної діяльності, формування правосвідомості присвячені дослідження в галузі права. Зокрема, це праці: Д. Абашідзе, В.Д. Бабкіна, П.П. Баранова, Г.В. Барбашева, К.С. Бєльського, А.Д. Бойкова, Н.А. Бури, П.П. Герєєва, В.В. Головченка, Г.Д. Деттенборна (Німеччина), Л.І. Долгової, М.Л. Дубських, О.В. Зайчука, В.П. Зеніна, М.І. Козюбри, В.О. Котюка, А. Макхлемієва (Болгарія), К.А. Мальнау (Німеччнина), М.І. Матузова, Є.В. Назаренко, В.В. Оксамитного, П.М. Рабіновича, І.Є. Фарбера, К.Г. Христофора (Німеччина) та ін. У цих роботах сформульовані положення і висновки, які мають велике наукове, теоретичне і практичне значення. Разом з тим необхідно відмітити, що веління часу, перебудовуючі процеси, духовне відродження суспільства, визнання загальнолюдських цінностей і інтересів пріоритетними над усіма іншими, взятий курс на формування суверенної правової держави - України, зумовили переосмислення в юридичній науці важливих, теоретичних положень, необхідність коригування, внесення суттєвих змін в їх розуміння. В сучасній теорії права відомими фахівцями вже створена наукова, методологічна основа в галузі теорії права, стосовно визначення права як соціальної і особистісної цінності, а правосвідомості - як системи відображення правової дійсності у поглядах, теоріях, концепціях, почуттях, уявленнях людей про право, його місце і роль щодо забезпечення свободи особи та інших загальнолюдських цінностей (С.С. Алєксєєв, В.В. Копєйчиков, Є.Б.Кубко, В.М. Соколов та ін.).

Ось чому в юридичній літературі спостерігається зростання інтересу до проблем виховання ціннісного ставлення, поваги особистості до права, попередження формування, асоціально спрямованої поведінки. У зв'язку з цим привертає увагу значна кількість наукових праць, присвячених правовому вихованню, його ролі в становленні і розвитку правосвідомості як надійного засобу профілактики правопорушень. Це роботи: М.О. Алємаскіна, Є.В. Болдирєва, Л.О. Єремєєвої, Г.Х. Єфремової, Л.М. Зюбіна, К.Є. Ігошева, Ю.Г. Кобринського, Г.М. Міньковського, В.В. Тишенка, А.П. Тузова, В.В. Устинової та ін. В них висвітлюються шляхи подальшого покращання профілактичної роботи, спрямованої на викорінення правопорушень серед молоді, підкреслюється, що попередження і усунення причин правопорушень органічно пов'язано з розвитком свідомості, духовності, вихованням поваги до права, закону, формуванням ціннісно-правових орієнтацій, правових переконань. Психологічні механізми правової регуляції поведінки особистості, генезис протиправної поведінки досліджені в галузі правової психології головним чином у працях О.І. Дулова, М.І. Єникєєва, В.О. Коновалової, М.В. Костицького, Д.П. Котова, О.Р. Ратінова, О.В. Татаринцевої, В.О. Татенка та ін.). Юристи, психологи, вивчаючи проблему правосвідомості, приходять до висновку, що в основі виховання особистості, неприйняття протиправних форм поведінки має бути психологія правового виховання, яка вивчає питання формування правосвідомості і в наш час ще не одержала достатнього розвитку. З огляду на сказане зазначимо, що у правовиховній роботі, формуванні правосвідомості доцільно акцентувати увагу на дослідженні педагогічних можливостей і шляхів активізації психології правового мислення, усвідомленого засвоєння правових норм, внутрішнього прийняття права, включення його в систему власних ціннісних орієнтацій. Тим самим має бути посилений інтерес вчених, зокрема педагогів, до вивчення механізму формування правосвідомості. У даному аспекті слід підкреслити роль правової педагогіки, опрацюванню проблем якої присвятили свої роботи В.В. Берман, Г.П. Давидов, О.В. Міцкевич, А.Ф. Нікітін, В.М. Обухов, М.К. Подберезський, І.Ф. Рябко, В.М. Синьов, Я.В. Соколов, М.М. Фіцула та ін. У зв'язку з цим стає актуальним зосередження уваги на невирішених проблемах реформування правовиховної роботи, основним спрямуванням якої було заідеологізоване коментування права. Необхідне оновлення методолого-методичних основ формування правосвідомості з позиції дослідження механізму впливу права на духовний розвиток особистості, в основі якого мають бути концептуальні досягнення загальної теорії виховання - курс на загальнолюдські цінності. В сучасних умовах вихід на передній план педагогічної аксіології, переорієнтація освіти на особистість, визначення та закріплення на законодавчому рівні гуманізму, пріоритету загальнолюдських цінностей у якості принципу освіти, а також недостатнє вивчення виховних проблем на всіх рівнях професійної освіти вимагають кардинальної трансформації правової освіти у русло стратегії виховуючого навчання, відкриваючи цим у теорії і практиці правоосвітньої, правовиховної роботи новий напрям - гуманістичну правову педагогіку, завданням якої є формування гуманістичної правосвідомості як соціокультурного феномена. Саме правова освіта покликана оптимізувати взаємодію соціуму і особи, забезпечивши здатність до життя в суспільстві, тобто її соціалізацію, тому що освіта має вести людину від знання (сукупності відомостей у якій-небудь галузі) до пізнання (розпізнання, переконаності, засвідчення, осягнення), а, отже, до усвідомлення вартісної значущості цих знань, їхньої цінності для себе і для суспільства, до якого вона належить.

У розділі обґрунтовано методологічне положення про те, що для висвітлення механізму, умов формування правосвідомості, її змісту необхідно вивчити питання про сутність і структуру індивідуальної свідомості. Аналіз досліджень щодо побудови свідомості, правової свідомості, її компонентів дало можливість виявити відповідні наукові, методологічно обґрунтовані педагогічні основи для визначення конкретних форм і методів виховного впливу, які, природно, не можуть бути ідентичними стосовно формування різних ланок структури правосвідомості. У цьому зв'язку подається дефінітивна характеристика процесу формування правосвідомості, який передбачає залучення учнів до правових цінностей через правові знання (зміст навчального матеріалу), усвідомлення, внутрішнє сприйняття їх шляхом включення вихованців у різновиди як пізнавальної, так і практичної діяльності.

У розділі підкреслюється, що особливого значення набуває проблема удосконалення змісту правової освіти, зокрема в системі "школа-професійно-технічний навчальний заклад", наголошується, що з метою ефективності правоосвітньої роботи необхідно забезпечити взаємозв'язок між зазначеними ланками системи освіти, чітко встановивши не тільки її наступність, а й відмінність кожної підсистеми. Необхідною передумовою формування правових знань є також врахування професійної спрямованості молодi. З метою уніфікації та реалізації вимог щодо формування в учнів ціннісного усвідомлення права, впровадження диференційованої системи правової освіти учнів ПТНЗ залежно від профілю їхньої майбутньої спеціальності розроблено авторську модель змісту правових знань.

Теоретично обґрунтовано з урахуванням сучасних наукових підходів концепцію формування правосвідомості учнів у професійно-технічних навчальних закладах. Це стало основою для опрацювання педагогічної ціннісно-діяльніснної моделі, яка визначила методологічні і науково-методичні засади формування правосвідомості, її складових: правових знань, переконань, поведінкових установок. Створення теоретичної конструкції педагогічної моделі процесу формування правосвідомості в учнів професійно-технічних навчальних закладів дало можливість визначити спрямованість педагогічної правовиховної діяльності, яка полягає у: - розвитку загальноосвітнього і професійного правового мислення учнів, формуванні правових знань, умінь і навичок; - перетворенні знань у правові переконання шляхом досягнення сформованості емоційно-вольового блоку через залучення учнів до активної як розумової, так і практичної діяльності; - формуванні поведінкового компонента правосвідомості - готовності до правосвідомої поведінки. Авторське бачення педагогічного дослідження проблеми формування правосвідомості, виходячи з методології юридичної і педагогічної науки, і розробка на цьому ґрунті конкретної методики логічно зумовили такий системно-комплексний відбір і виклад правового матеріалу, який забезпечує врахування не тільки його освітньої, а й виховної значущості для молоді, тобто можливість формування нового ціннісно-правового стилю мислення. Отже, теоретико-методологічний рівень вирішення проблеми формування правосвідомості зобов'язав створення цілісної педагогічної теорії, яка обґрунтовує практичну реалізацію принципу єдності правового навчання і виховання, сприяє формуванню у молоді гуманістичного світогляду, гуманітаризації процесу виховання в цілому.