Офіційні опоненти:

Синьов Віктор Миколайович, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України, Київський інститут внутрішніх справ та соціальної педагогіки;

Актуальність теми. За роки незалежності в Україні визначено нові пріоритети розвитку освіти згідно з Національною програмою "Освіта (Україна - ХХІ століття)", Законом України "Про освіту", Програмою "Діти України" та ін. Однією з багатьох проблем, що постали перед педагогічною наукою і вимагають свого вирішення, є проблема професійного визначення шкільної молоді для успішної інтеграції її в суспільство. Недостатній життєвий досвід школярів і недостатні знання про власні психофізіологічні та особистісні якості суттєво ускладнюють розв'язання цієї проблеми.

Особливої ваги набуває зазначена проблема в дефектології, де пріоритетним має стати питання становлення особистості учня відповідно до його психофізичних та інтелектуальних можливостей.

Теоретичні та практичні аспекти професійного відбору як засобу підвищення ефективності трудової підготовки учнівської молоді у загальній психології та педагогіці висвітлені у працях О.О. Вайсбурга, К.М. Гуревича, Є.О. Клімова, С.О. Косілова, Г.С. Костюка, М.Д. Левітова, Л.О. Леонова, Є.М. Павлютенкова, К.К. Платонова, Б.О. Федоришина, В.В. Чебишевої та багатьох інших дослідників. Проте наявні психофізіологічні особливості розумово відсталих учнів не дозволяють здійснити пряме перенесення одержаних даних професійного відбору із загальної педагогіки в умови допоміжної школи. У спеціальній педагогіці та психології проблема професійного визначення учнів допоміжної школи розглядається у працях І.Д. Беха, В.І. Бондаря, Г.М. Дульнєва, І.Г. Єременка, Е.О. Ковальової, А.А. Корнієнка, С.Д. Максименка, Г.М. Мерсіянової, Б.І. Пінського, В.М. Синьова, О.П. Хохліної та ін. Зокрема, вченими-дефектологами розкриті загальні питання даної проблеми, визначене місце професійного відбору школярів в системі трудової підготовки.

Наукові дослідження та практика роботи допоміжних шкіл свідчать, що особливості психофізіологічного розвитку розумово відсталих школярів не дозволяють ставити питання щодо вільного вибору професії самим учнем, як це відбувається в масовій школі: вади розвитку та властиве учням некритичне мислення ускладнюють самостійне оцінювання власних можливостей. Результати досліджень Й.О. Бодемана, В.Ю. Карвяліса, С.Л. Мирського, К.М. Турчинської та ін. доводять, що відповідно організоване педагогічне управління значною мірою сприяє вирішенню проблеми професійного визначення школярів.

Проте деякі важливі аспекти здійснення профвідбору в допоміжній школі вимагають подальшого теоретичного дослідження та практичного вирішення, зокрема: визначення та розвиток професійно важливих якостей, що забезпечують учням успішне опанування робітничої професії; розробки критеріїв професійної придатності школярів та розробки адекватних методик профвідбору в системі трудової підготовки учнів цих шкіл. Необхідність вивчення доступності професій для розумово відсталих спричинена цілим рядом факторів, а саме: забезпеченням відповідності вимог професії освітньому рівню; психофізіологічними та особистісними якостями учня; гетерогенністю контингенту школярів з етіології, патогенезу та рівня розумового розвитку, вимогами до професійної вправності, загальноосвітньої підготовки майбутніх випускників.

Існуючі в дефектологічній літературі дослідження з питань вивчення професійної придатності школярів не містять методичного інструментарію діагностування та прогнозування доступності робітничих професій розумово відсталим учням. Недостатня розробленість проблеми професійного відбору в системі трудової підготовки учнів допоміжної школи і зумовила вибір теми нашого дослідження.

Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Інституту дефектології АПН України (напрям "Теоретичні та методичні засади розвитку дефектології в Україні") і пов'язане з комплексною тематикою лабораторії олігофренопедагогіки "Психолого-педагогічні основи розвитку усвідомленості учбової діяльності у розумово відсталих школярів" (реєстраційний номер 0196v004424).

Об'єкт дослідження - професійно-трудова підготовка розумово відсталих учнів на базі шкільних навчальних майстерень.

Предмет дослідження - методичне забезпечення професійного відбору учнів допоміжної школи у системі трудової підготовки.

Мета дослідження - підвищення ефективності трудової підготовки учнів допоміжної школи шляхом розробки методичного забезпечення для якісного професійного відбору, що уможливлює вивчення та прогнозування доступності школярам робітничих професій.

Завдання дослідження:

1. Дослідити сутність профвідбору в психолого-педагогічній літературі та в практиці роботи допоміжних шкіл.

2. Визначити психофізіологічні та особистісні якості, які забезпечують учням допоміжної школи успішність опанування робітничих професій.

3. Скласти комплекс психолого-педагогічних, клініко-фізіологічних методик дослідження стану сформованості в учнів допоміжної школи професійно важливих якостей та апробувати їх на валідність, надійність та диференційованість.

4. Розробити критерії доступності професій розумово відсталим школярам та індекси прогнозування успішності навчання їх робітничих професій.

5. Обґрунтувати й експериментально перевірити методичне забезпечення розвитку в навчальному процесі допоміжної школи професійно важливих якостей учнів.

Методи дослідження: аналіз загальної та спеціальної психолого-педагогічної літератури з проблеми профвідбору; узагальнення передового педагогічного досвіду; бесіда; спостереження; педагогічний експеримент у формі пролонгованого профвідбору, побудованого на основі тестування та використання інструментальних методик; процедури якісної та кількісної обробки експериментальних даних; експертна оцінка.

Наукова новизна одержаних результатів:

- уточнено зміст поняття професійного відбору стосовно учнів допоміжної школи;

- визначено психофізіологічні та особистісні якості, які забезпечують придатність учнів до опанування робітничих професій;

- вперше отримано нові експериментальні дані щодо рівня сформованості професійно важливих якостей в учнів старших класів допоміжної школи (психомоторики, сенсорно-перцептивної сфери, уваги, пам'яті, мислення, особливостей нервової діяльності);

- розроблено критерії доступності професій розумово відсталим школярам та індекси прогнозування успішності навчання робітничим спеціальностям;

- розроблено комплекс методик для здійснення професійного відбору учнів для опанування професій столяра, муляра, плиточника-лицювальника, швачки-мотористки, в'язальниці, квітникаря-декоратора;

- визначено педагогічні умови розвитку професійно важливих якостей школярів у навчальному процесі, розроблено організаційно-методичні рекомендації здійснення професійного відбору в системі трудової підготовки учнів у допоміжній школі.

Практичне значення одержаних результатів:

- визначені психофізіологічні та особистісні якості можуть бути використаними при з'ясуванні професійної придатності учнів допоміжної школи;

- розроблений та апробований комплекс методик з дослідження стану сформованості професійно важливих якостей може бути використаний у процесі професійного відбору розумово відсталих школярів;

- визначені критерії доступності та індекси прогнозування стосовно можливості оволодіння професією дадуть змогу виявити ймовірність успішності опанування спеціальності;

- запропоновані методичні рекомендації сприятимуть розвитку та корекції професійно важливих якостей в учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей;

- результати дослідження даної проблеми можуть використовуватись вчителями, психологами у навчально-виховному процесі допоміжної школи, а також при створенні навчально-методичних посібників для студентів дефектологічних факультетів.

Особистий внесок здобувача полягає в конкретизації змісту професійного відбору в допоміжній школі; у розробці методичного та організаційного забезпечення профвідбору в системі трудової підготовки школярів; у визначенні критеріїв доступності робітничих професій розумово відсталим школярам; в обґрунтуванні методичного забезпечення для розвитку професійно важливих якостей.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження висвітлювалися на Міжнародній науково-практичній конференції "Механізми та критерії діагностики психофізичного розвитку дітей в системі корекційної роботи" (Дніпропетровськ, 1999р.); обласних семінарах заступників директорів шкіл з навчальної роботи, психологів, вчителів трудового навчання допоміжних шкіл (Кіровоград, 1998-2002 рр.); на засіданнях лабораторії олігофренопедагогіки Інституту дефектології АПН України (1997-2001 рр.); на засіданнях кафедри педагогіки та методики початкового навчання, на лекційних і семінарських заняттях стаціонарного та заочного відділень психолого-педагогічного факультету Кіровоградського соціально-педагогічного інституту (1999-2002 рр.); у виступах на курсах післядипломної освіти вчителів, психологів і вихователів (Кіровоград, Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти вчителів, 1999-2002 рр.) та ін.

Публікації. Основний зміст роботи відображений у 6-ти публікаціях з теми дисертаційного дослідження, з них: 3 одноосібні статті у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць; 3 - в матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (236 найменувань), двох додатків (обсягом 73 сторінки). В роботі вміщено 79 таблиць (обсягом 81 сторінка), 9 ілюстрацій (4 сторінки).

Загальний обсяг дисертації - 292 сторінки, із них 190 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - "Проблема професійного відбору в психолого-педагогічних дослідженнях" - здійснено аналіз проблеми, визначено концептуальні засади дослідження та зміст основних понять.

Проблема професійного відбору, зміст та шляхи його здійснення в психолого-педагогічних дослідженнях посідає важливе місце. Професійний відбір розглядається як спеціально організований дослідницький процес, мета якого - визначити за допомогою науково обґрунтованих методик рівень психофізіологічної придатності людини до трудової діяльності (О.О. Вайсбург, К.М. Гуревич, Є.О. Клімов, С.О. Косілов, Г.С. Костюк, М.Д. Левітов, Л.О. Леонова, Є.П. Павлютенков, К.К. Платонов, Б.О. Федоришин, В.В. Чебишева та ін.).

Дослідження літературних джерел показало, що професійний відбір ґрунтується на теоретичних засадах педагогіки, психології, психофізіології, соціології, медицини, математичної статистики. Важливими аспектами цієї проблеми вважаються такі: оптимальне використання наявних і розвиток необхідних професійно важливих якостей, з'ясування критеріїв професійної придатності людини, розробка методик здійснення профвідбору. В основу профвідбору покладені концепції теорії основних властивостей нервової системи, теорії здібностей, адаптаційних можливостей організму людини, структури особистості та ін. Як показано в працях Е.А. Голубєвої, К.М. Гуревича, Є.П. Ільїна, О.М. Леонтьєва, М.В. Макаренка, В.Д. Небиліцина, В.М. Русалова, Б.М. Теплова, В.Д. Шадрікова та ін., сталість деяких властивостей людини внаслідок їх природної зумовленості є необхідним гарантом надійності прогнозу профпридатності.

Вивчення стану розробленості даної проблеми дало можливість визначити сутність профвідбору як процедури, яка визначає рівень сформованості професійно важливих якостей людини, прогнозує успішність опанування тієї чи іншої професії, формує потребу щодо розвитку недостатньо сформованих психофізіологічних функцій. Зазначені структурні елементи профвідбору дали змогу конкретизувати завдання нашого дослідження.

Механізм здійснення профвідбору передбачає порівняння двох психологічних структур - людини й професії, за результатами якого роблять висновки та дають рекомендації. Професійний відбір одночасно із прогнозуванням профпридатності дає можливість одержувати інформацію, яка може бути використана для удосконалення професійно важливих якостей. Процедура вивчення учнів у школі має бути пролонгованою.

Професійний відбір, як зазначено в літературі, не дає підстави для остаточного вирішення питання щодо придатності людини до тієї чи іншої професії. Він тільки зменшує ймовірність помилок стосовно професійного визначення. Це пояснюється тим, що кожна особистість має різні ресурси та можливості власного розвитку завдяки високої пластичності нервової системи людини. Вирішення цієї проблеми в умовах учбової діяльності полягає у вивченні якості перебігу психічних процесів, завдяки яким регулюються засвоєні операції, що вважаються фундаментом подальшого розвитку професійних здібностей (С.Л. Рубінштейн, Б.О. Федоришин та ін.).

В контексті теорії загальних та спеціальних здібностей особистості (Б.Г. Ананьєв, З.І. Калмикова, Є.О. Клімов, О.Г. Ковальов, Г.С. Костюк, В.А. Крутецький, М.Д. Левітов, М.С. Лейтес, Б.Ф. Ломов, В.С. Мерлін, С.Л. Рубінштейн, Б.М. Теплов та ін.) нами визначено психофізіологічні функції, які забезпечують успішне опанування тієї чи іншої трудової діяльності, розроблено підходи стосовно дослідження професійно важливих якостей. З'ясовано, що загальні здібності є основою для становлення спеціальних. Водночас становлення спеціальних здібностей позначається на становленні загальних здібностей та загальному розвитку особистості. Розуміння співвідношення загальних та спеціальних здібностей покладено в основу розподілу підготовки учнів до праці на загально-трудову та спеціальну (професійну). Загально-трудова підготовка розглядається як необхідна основа для професійної підготовки, метою якої є навчання робітничій професії та становлення в учнів спеціальних здібностей до праці. "Ядром здібностей" вважаються психічні процеси, їх якість, за допомогою яких здійснюються та регулюються операції чи способи дій (С.Л. Рубінштейн). Тому, коли мова йде про сформованість професійно важливих якостей, ми маємо на увазі насамперед становлення таких якісних характеристик, як моторика, функції сприймання, пам'ять, увага, мислення тощо (точний набір яких обумовлений психограмою професії).

В дослідженнях з олігофренопедагогіки та спеціальної психології розглядаються питання, пов'язані зі здійсненням професійного визначення учнів допоміжних шкіл. Зокрема, з'ясовано, що проблема профвідбору поєднується з проблемою розвитку особи й розглядається як засіб, що має забезпечити підвищення ефективності трудової підготовки на основі всебічного вивчення розумово відсталих дітей. Саме на цій основі має визначатись доступність учневі тієї чи іншої робітничої професії, що пропонується школою, з урахуванням корекційно-розвивального спрямування навчання (В.І. Бондар, Г.М. Дульнєв, І.Г. Єременко, Е.О. Ковальова, А.А. Корнієнко, В.В. Максименко, Г.М. Мерсіянова, С.Л. Мирський, Б.І. Пінський, К.М. Турчинська, О.П. Хохліна та ін.).

В спеціальній літературі, що стосується трудового навчання розумово відсталих школярів, існують різні підходи до визначення професійної придатності учнів. Зокрема, пропонуються "спеціальна програма вивчення профпридатності школярів" (Г.М.Дульнєв), розподіл розумово відсталих за

8-ма типологічними групами (С. Л.Мирський), характеристики учнів щодо особливостей їхньої трудової діяльності (Б.І.Пінський), схеми організації психологічного спостереження учнів у допоміжній школі (К.М.Турчинська) та ін. Всі зазначені "програми" спрямовані переважно на з'ясування загальних підходів до визначення профпридатності школярів методом спостереження. В більшості своїй вчителі допоміжних шкіл, на думку вчених (В.І.Бондар, І.Г.Єременко та ін.), визначають професійну долю школяра шляхом виключення недоступних учням, з їхньої точки зору, спеціальностей спираючись, при цьому головним чином, на свій досвід та інтуїцію.

Вивчення в допоміжних школах стану профорієнтаційної роботи, структурною складовою якої є професійний відбір, свідчить, що проводиться вона, в основному, в формі професійної просвіти та пропаганди професій. Пропаганда професій здійснюється у вигляді тематичних бесід, екскурсій. У школах не практикують спеціальні заходи з професійного визначення школярів шляхом їх попереднього апробування в навчальних майстернях. Зміна профілю в процесі трудової підготовки для окремих учнів здійснюється лише у випадках чітко вираженої неспроможності до опанування "обраної" професії. Розподіл школярів за профілями трудового навчання у школах відбувається без співставлення психофізіологічних та особистісних якостей конкретного підлітка з вимогами, котрі ставить до нього професія.

В системі профорієнтації допоміжних шкіл в більшості випадків не планується вивчення психофізіологічних та індивідуально-типологічних особливостей учнів, які зумовлюють специфіку професійно-трудової підготовки. Планування та організація профорієнтаційної роботи не передбачає заходів щодо з'ясування схильностей, здібностей та інтересів школярів.

Отже, однією з причин значних труднощів, яких зазнають розумово відсталі учні під час професійно-трудового навчання, є відсутність урахування залежності в системі "професія - особливості психофізіологічного розвитку".

Результати аналізу проблеми свідчать, що провідна й визначальна роль педагогічного колективу допоміжної школи в професійному визначенні розумово відсталих школярів розглядається не як обмеження їхньої волі щодо вибору професії, а як найбільш раціональна форма поєднання бажаного й можливого для осіб із порушенням інтелектуального розвитку. Недостатній інтерес вихованців цих шкіл стосовно рекомендованого профілю трудового навчання не є абсолютним протипоказанням за наявності показників, які свідчать про їхню професійну придатність. Згідно сучасних вимог, питання вибору професії в цих школах має вирішуватись з урахуванням рівня загальноосвітньої підготовки школярів, відповідати психофізіологічним можливостям учнів та виробничому оточенню школи.

Аналіз літературних джерел дозволив дійти висновку, що вирішення проблеми професійного відбору розумово відсталих школярів значною мірою залежить від вирішення її педагогічного аспекту, а саме: визначення достовірних, науково обґрунтованих методик дослідження стану сформованості професійно важливих якостей в учнів, які б відповідали вимогам надійності, валідності, диференційованості; забезпечення обстеження у короткі терміни обмеженою кількістю осіб; прогнозування доступності підлітку тієї чи іншої професії.

Вищерозглянуті положення було покладено в основу розроблених нами концептуальних засад дослідження для визначення методичного забезпечення професійного відбору в системі трудової підготовки учнів допоміжної школи.

У другому розділі - "Вивчення стану сформованості професійно важливих якостей для вибору профілів навчання учням допоміжної школи" - теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено діагностичну методику професійного відбору учнів допоміжної школи; розроблено показники і критерії визначення рівнів професійно важливих якостей та індекси прогнозування успішності професійно-трудового навчання; узагальнено результати проведеного експерименту.

Як показало проведене нами дослідження, найбільш поширеними в допоміжних школах є спеціальності столяра, муляра, лицювальника-плиточника, швачки-мотористки, в'язальниці, квітникаря-декоратора.

Відповідно до цих спеціальностей нами було визначено професійно важливі показники, які є базовими згідно існуючих професіограм для успішного опанування професій, відібраних для дослідження. Це стосувалось таких психофізіологічних якостей, як точність диференціювання м'язових зусиль руки за силою й амплітудою, статична витривалість, координованість рухів, максимальне м'язове напруження, моторика кисті та пальців рук, окомір, тактильні й кінестетичні відчуття, кольоросприймання, властивості уваги (стійкість, концентрація, переключення), сфера збереження інформації (довготривала, короткочасна наочно-образна та словесно-логічна, рухова пам'ять), наочно-образне, логічне, просторове мислення, врівноваженість, рухомість нервових процесів, сталість (темпераментальна) емоційних проявів.

При формуванні експериментальних груп дотримано виконання вимог щодо об'єму та репрезентативності вибірки: загальна вибірка склала 240 учнів, що забезпечило надійність отриманих даних. Із загального числа обстежених (а це були учні 4-х класів, які протягом навчального року мають отримати рекомендації щодо можливостей оволодіння у подальшому тією чи іншою професією) 50 % становили хлопчики і 50 % - дівчатка. Це зумовлено тим, що серед відібраних професій три відповідали "чоловічим" профілям трудового навчання (столяр, муляр, лицювальник-плиточник) і стільки ж - "жіночим" (в'язальниця, швачка-мотористка, квітникар-декоратор). Діти, які мали протипоказання відповідно до вимог професіограм, із дослідження виключались.

Усього дослідженням перевірялись 43 бланкові та апаратурні методики, які уможливили вивчення 68 показників. Кожний психофізіологічний показник досліджувався кількома методиками, що забезпечило об'єктивне та якісне проникнення в сутність тих психічних якостей і фізіологічних властивостей розумово відсталого учня, котрі є професійно значущими. Використані методики відповідали вимогам надійності, валідності, диференційованості, портативності, були модифіковані відповідно до освітніх можливостей учнів, що забезпечило простоту тестових завдань, передбачало ігрову форму їх проведення.

Здійснення профвідбору на початку навчального року, всередині його і в кінці забезпечило надійність та валідність даних обстеження та дало змогу отримати більш точні уявлення стосовно можливостей учнів.

Порівняльний аналіз відібраних для дослідження вимог психограм шести робітничих професій дозволив здійснити уніфікацію комплексу методик з профвідбору, їх застосування у діагностиці до кожного профілю професійно-трудового навчання, та забезпечити диференціювання обстежених учнів за отриманими даними.

Оскільки кількісна оцінка сформованості професійно важливих якостей не є достатньою для прогнозування здатності учня до оволодіння учнем тією чи іншою спеціальністю, нами було розроблено методику обчислення індексів прогнозування успішності трудового навчання. Обчислення індексів проводилось з урахуванням професійно значущих психофізіологічних та особистісних якостей учня; важливості кожної із них на початковому етапі оволодіння професією; оцінок різної валідності; максимального розходження між результатом дослідження й експертними оцінками стану сформованості професійно важливих якостей в учнів 7-х та 10-х класів. Дана методика дозволяє здійснювати оцінку доступності професії для підлітка, визначати індивідуальні програми з розвитку професійних якостей.

Обробка і аналіз одержаних у ході дослідження результатів дозволили виділити три рівні розвитку в учнів професійно важливих якостей: "середній", "вище середнього" та "нижче середнього". Відповідно було визначено рівні придатності школярів до опанування кожної з професій:

І рівень - "придатний" передбачав наявність у школяра 50 % оцінок на рівні "середній" та "вище середнього";

ІІ рівень - "умовно придатний" наявність у дитини більше 25 % оцінок на рівні "вище середнього" та "середній" за умови поліпшення в процесі корекційно-розвивальних занять решти професійно важливих якостей;

ІІІ рівень - "умовно непридатний". Цей рівень мали учні, що отримали менше 25 % оцінок "середнього" і "вище середнього" рівня. Ці школярі додатково обстежувалися з метою визначення для них інших профілів навчання.

За результатами обстеження І рівень мали 11.4 % учнів, ІІ рівень - 62.8 %, ІІІ рівень - 25.8 %.

Результати дослідження показали, що професійно важливі якості знаходяться на низькому рівні (в межах 60-92 %). В першу чергу це стосується таких показників придатності до оволодіння професіями, як точність рухів, координованість обох рук, статична витривалість, стан моторики кисті та пальців руки, окомір, тривалість зосередження, переключення уваги, пам'ять, мисленнєва сфера, тактильні та кінестетичні відчуття.

Певні труднощі в учнів викликало виконання завдань з дослідження стану моторики кисті та пальців рук: більшість обстежених отримали за всіма завданнями оцінку "нижче середнього", з них 7.5 % взагалі не виконали діагностичні завдання. Дослідження функцій сприймання показало, що стан сформованості на рівні "нижче середнього" отримали при дослідженні окоміру 69.2 % учнів, кольоросприймання - 68.3 %, тактильних відчуттів - 83.3 % і кінестетичних - 90.0 % (табл. 1). Сфера мисленнєвих процесів (наочно-образне та словесно-логічне мислення) - за різними методиками теж в межах "нижче середнього" (49.8-66.7 %), причому 11.6-51.7 % обстежених не виконали діагностичні завдання.

Низький рівень сформованості психофізіологічних показників негативно позначається на успішності опанування учнями робітничими професіями. Зокрема, низький рівень окоміру не забезпечує виконання якісних характеристик рухів, передбачених професіограмою (точність, координація рухів). Недостатньо розвинена моторика кисті та пальців рук ускладнює виконання різноманітних операцій, обслуговування технологічного устаткування. Низький рівень сформованості переключення уваги (80.8-97.5 %) ускладнює швидкий перехід від одного виду діяльності до іншого та одночасне контролювання кількох параметрів руху (сили, точності положення інструмента в просторі тощо). Недоліки розвитку просторового мислення (55.8-85.4 %) негативно впливають на вирішення завдань, пов'язаних з моделюванням майбутньої деталі, знаходженням її на кресленні, виготовленням ескізу.

Таблиця 1.

Показники рівнів психомоторного та сенсорно-перцептивного розвитку учнів 4-х класів

Низький рівень показників, які забезпечують придатність учня до оволодіння зазначеними професіями - стан моторики, функції сприймання, уваги, пам'яті, розумових операцій та емоційно-вольової сфери, - не може забезпечити достатню підготовку розумово відсталих школярів до якісного і самостійного виконання трудових операцій згідно з тими вимогами, які ставляться відповідною професією до робітника.

Аналіз результатів дослідження учнів 4-х, 7-х і 10-х класів засвідчив переважно низький рівень сформованості професійно важливих психофізіологічних показників. При цьому слід відмітити, що стан їх сформованості в учнів 10-х класів значно вищий (рис. 1). Це свідчить про наявні в школярів потенційні можливості щодо поліпшення останніх.

Апробація різних методик, здійснення профвідбору учнів за зазначеними професіями, розрахунок коефіцієнтів кореляції між даними однієї й тієї самої психофізіологічної якості, яка вивчалась за допомогою декількох методик, дали можливість визначити комплекс методик. Це методики М.О. Козленка (точність рухів за силою, статична витривалість); І.С. Марковської (стан моторики кисті та пальців руки і сенсомоторного розвитку); І.С. Якиманської (просторове мислення); "Лабіринт" (координація рухів обох рук); "Коректурна проба" (концентрація, стійкість уваги); "КНОП-1" (дослідження короткочасної наочно-образної пам'яті); "Лініограми" (рухова пам'ять, врівноваженість нервових процесів, темпераментальні особливості); кінематометрична методика (точність рухів за амплітудою, врівноваженість нервових процесів); методики діагностування довготривалої словесно-логічної пам'яті, наочно-образного та словесно-логічного мислення; кінестезіометрія (тактильні відчуття); динамометрія (максимальне вольове зусилля руки); поділ окомірної лінійки (окомір); завдання на кольоросприймання, а також за модифікованими нами діагностичними методиками, що визначають перевагу сили-слабкості нервової системи, стан рухомості нервових процесів, тип темпераменту та емоційність.

Рис. 1. Динаміка оцінок стану сформованості професійно важливих якостей в учнів допоміжної школи

Вищезазначене дає змогу зробити висновок: розроблений нами комплекс методик та індекси прогнозування успішності професійно-трудового навчання дозволяє забезпечити професійний відбір у системі трудової підготовки учнів допоміжної школи. Проте, для успішного опанування робітничих професій необхідно розвивати ці якості в спеціально створених умовах.

У третьому розділі - "Педагогічні рекомендації щодо здійснення професійного відбору в допоміжній школі" - подано результати формуючого експерименту, визначено педагогічні умови забезпечення розвитку професійно важливих якостей розумово відсталих школярів у навчальному процесі, запропоновано організаційні заходи та методичні рекомендації для здійснення профвідбору в допоміжній школі.

В основу розробки методичного забезпечення розвитку професійно важливих якостей в розумово відсталих учнів нами покладено розуміння основних положень психолого-педагогічних досліджень щодо сензитивних періодів формування цих якостей (М.О. Козленко, А.С. Самилічев, Б.В. Сермєєв, К.М. Турчинська та ін.), врахування психологічних особливостей розумово відсталих дітей (Л.С. Виготський, С.Л. Мирський, Б.І. Пінський, С.Я. Рубінштейн, Ж.І. Шиф та ін.).

Після проведеного аналізу професіограм столяра, муляра, лицювальника-плиточника, швачки-мотористки, в'язальниці, квітникаря-декоратора було з'ясовано, що в них є багато однакових вимог до психофізіологічних якостей людини. Це дало підставу застосувати в процесі їх розвитку в учнів з різних профілів трудового навчання одні й ті ж самі методичні прийоми та вправи.

Вивчення проблеми показало, що можливість розвитку та компенсації психофізіологічних функцій підлітка ґрунтується на високій пластичності та сензитивності нервової системи у віці 7-12 років. Зокрема, ми виходили з того, що сензитивним періодом розвитку психомоторики в розумово відсталих школярів є проміжок з 8-9 до 13-14 років, причому кожній її складовій відповідає власний віковий відрізок. Це слугувало нам основою щодо здійснення розвитку професійно важливих якостей.

Розвитку професійних якостей в учнів експериментальних класів сприяло застосування таких педагогічних умов, як орієнтація на інтереси та схильності дитини, виконання завдань в ігровій формі, використання сюжетного коментування для більш тривалого утримання довільної уваги учня на виконанні вправ, обґрунтування практичних дій, внесення до занять позитивного емоційного настрою, заохочувальна підтримка школяра, здійснення контролю з боку дитини за якістю виконання завдань.

В дослідженні забезпечувався оптимальний вплив на розвиток психомоторних якостей учнів з різним рівнем рухової підготовки, дозування фізичних навантажень за часовими, силовими чи просторовими характеристиками у співвіднесенні з віковими, статевими, патологічно зумовленими особливостями розвитку школярів, вимогами майбутньої професії.

Нерівномірністю розвитку психофізіологічних якостей у розумово відсталих учнів зумовлено застосування індивідуального підходу в навчально-виховному процесі школи, здійснення компенсації недостатньо розвинених якостей за рахунок краще сформованих. Під час розвитку в учнів таких показників, як моторика і сенсорно-перцептивна сфера, особлива увага зверталась на вищі психічні функції (мислення, увага, пам'ять), що безпосередньо сприяє компенсації недостатньо розвинених складових сенсомоторики та властивості сприймання.

Формування важливих психофізіологічних якостей та навичок здійснювалось у ході занять з трудового навчання, фізичного виховання, ритміки, математики, мови, малювання, в групах продовженого дня під керівництвом вихователя, в шкільних спортивних, музичних та інших секціях за інтересами. професійна відбір допоміжна школа

З метою з'ясування професійно важливих якостей в учнів допоміжної школи нами було проведено спеціальне дослідження після формуючого експерименту. Учні експериментальних класів в умовах спеціально організованого навчання спрямованого на розвиток важливих психофізіологічних якостей, показали поліпшення показників: психомоторного розвитку - на 26 %, властивостей сприймання - на 16 %, уваги - на 21 %, пам'яті - на 23 %, мислення - на 14 %, тобто, всі показники в середньому зросли на 20 %. В учнів контрольних класів, які навчались за існуючою методикою, ті ж самі показники зросли в кінці навчального року, в порівнянні з початком, тільки на 5 %. Застосування спеціальних прийомів та вправ на розвиток психомоторики, властивостей сприймання дозволило поліпшити стан функціональних можливостей учнів до оволодіння робітничими професіями в 4 рази.

Одним із завдань нашого дослідження була перевірка організаційних форм здійснення професійного відбору. З'ясовано, що важливою умовою вивчення особливості учня щодо визначення його придатності до тієї чи іншої трудової діяльності є спеціальна організація цієї роботи із залученням учителів початкових класів, трудового навчання, психолога-дефектолога, шкільного лікаря та ін. (кількісний та персональний склад визначає педагогічна рада школи).

Для забезпечення обліку результатів вивчення кожного школяра є необхідним створення бази даних у формі картотеки. Картка на учня складається з двох розділів. До неї заносяться дані медичного вивчення учня (заповнює шкільний лікар) та дані педагогічних спостережень і досліджень, котрі надають учитель і психолог (необхідний перелік даних для характеристики учнів визначений у дисертаційному дослідженні для кожного працівника школи).

Ефективність здійснення професійного відбору в системі трудової підготовки допоміжної школи зумовлена як організаційним, так і методичним забезпеченням, а саме: сформованим комплексом методик, розрахунком успішності професійно-трудового навчання, віднесенням учня до одного з рівнів сформованості професійно важливих якостей, застосуванням на основі даних досліджень системи вправ щодо розвитку недостатньо сформованих психофізіологічних функцій.

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дослідження ми дійшли таких висновків:

Сутність професійного відбору полягає в проведенні науково обґрунтованих, цілеспрямованих заходів, які дозволяють виявити осіб, найбільш придатних до опанування існуючих професій.

Успішне оволодіння будь-якою професією зумовлено наявністю в людини таких психофізіологічних якостей, які мають відповідати вимогам професіограми. Професійний відбір як діагностична процедура не вирішує остаточно питання щодо придатності особи до опанування професії, а тільки зменшує ймовірність помилок у професійному визначенні. Це залежить не тільки від досконалості застосованої методики, а й від того, що кожна людина має різні можливості стосовно власного розвитку завдяки високої пластичності нервової системи.

Профвідбір у допоміжній школі - не тільки прийняття альтернативного рішення "придатний - непридатний", але й прогнозування професійної придатності (відповідність психофізіологічних та особистісних якостей школяра вимогам професії), що передбачає формування недостатньо розвинених професійно важливих якостей учнів в навчальному процесі.

Оскільки одним із важливих завдань допоміжної школи є соціально-трудова адаптація випускників, то вивчення учнів щодо можливостей опанування трудової діяльності має здійснюватися згідно з вимогами професіограм професій, передбачених трудовим навчанням.

Визначення стану сформованості професійно важливих якостей та прогнозування професійної придатності школярів має здійснюватись шляхом всебічного вивчення психофізіологічних особливостей розвитку кожного учня.

Складність контингенту школярів допоміжної школи (багатоваріантність проявів аномального розвитку особистості учня) зумовлює потребу у вивчені особливостей їх розвитку у динаміці.

Здійснення професійного відбору в умовах школи передбачає наявність простих, апробованих методик, які крім забезпечення об'єктивності даних мають бути доступними за формою, дозволяти виконувати обстеження в короткі терміни обмеженою кількістю осіб.

Експериментальним дослідженням визначено, що сформований та апробований комплекс методик з вивчення стану сформованості професійно важливих якостей може застосовуватись для діагностичного обстеження учнів з метою визначення профілів навчання. Включені в нього методики відповідають вимогам надійності, валідності, диференційованості; вони портативні, доступні школярам, уніфіковані, більшість з них проводяться в ігровій формі.

Розроблені нами індекси прогнозування успішності оволодіння професією дозволяють розподілити учнів за рівнями сформованості професійно важливих якостей і забезпечують здійснення індивідуального підходу щодо їх розвитку: І рівень ("придатні") учні, які отримують за всіма показниками не менше 50 % оцінок - розвиток "вище середнього" та "середній", ІІ рівень ("умовно придатні") - школярі, які отримують не менше 25 % оцінок - розвиток "вище середнього" та "середній", ІІІ рівень ("умовно непридатні") - учні, які мають менше 25 % оцінок - розвиток "вище середнього" та "середній".

Порівняльний аналіз отриманих даних учнями експериментальних та контрольних класів показав, що всі психофізіологічні функції поліпшуються під час навчання в школі за умови використання спеціально підібраних корекційно-розвивальних вправ з урахуванням сензитивних періодів розвитку професійно важливих якостей. Вони мають використовуватись на уроках з трудового навчання (ручної праці), фізичного виховання, математики, мови, малювання, в групах продовженого дня під керівництвом вихователя, в шкільних спортивних, музичних, образотворчих та інших гуртках за інтересами.

Розроблені й апробовані методики дослідження професійно важливих якостей та індекси прогнозування успішності професійного навчання забезпечують здійснення профвідбору в системі трудової підготовки учнів допоміжної школи.

Сформована діагностична процедура дає можливість вивчати також і ті професійно важливі якості, котрі не включені до нашого дослідження. Крім того, є потреба в розробці методик з обстеження професійно важливих якостей різних вікових груп, з'ясування динаміки їх розвитку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Товстоган В.С. Розробка методики профвідбору в системі професійно-трудової підготовки учнів допоміжної школи // Механізми та критерії діагностики психофізичного розвитку дітей в системі корекційної роботи: Матеріали науково-практичної конференції (25-28 травня 1999 р.) - Дніпропетровськ: Промінь, 1999. - С. 81.

2. Товстоган В.С. Вивчення готовності розумово відсталих учнів до опанування робочими професіями // Наукові записки. - Вип. 28. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2000. - С. 136-138.

3. Товстоган В.С. Готовність розумово відсталих учнів до опанування робочих професій // Дефектологія. - 2000. - №2. - С. 31-33.

4. Товстоган В.С. Вивчення стану сформованості професійно важливих якостей в учнів допоміжної школи для оволодіння робочими професіями // Актуальні проблеми валеологічної освіти, оздоровчої фізичної культури та фізичної реабілітації в навчальних закладах України. - Кіровоград, КДПУ, 2000. - С. 148-157.

5. Товстоган В.С. Стан сформованості професійно важливих якостей в учнів допоміжної школи // Дефектологія. - 2001. - № 1. - С. 50-54.

6. Товстоган В.С. Розвиток та корекція професійно важливих якостей в учнів допоміжної школи // Науково-методичний збірник. - Вип. 2. - К.: Науковий світ, 2001. - С. 82-86.

АНОТАЦІЇ

Товстоган В.С. Методичне забезпечення професійного відбору у системі трудової підготовки учнів допоміжної школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.03 - Корекційна педагогіка. - Інститут дефектології АПН України, Київ, 2002.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням з проблеми соціально-трудової адаптації випускників допоміжної школи. Професійний відбір у системі трудового навчання розумово відсталих учнів розглядається як засіб підвищення ефективності підготовки школярів до опанування робітничих професій.

В дисертації досліджено та розроблено організаційні форми та методичне забезпечення здійснення професійного відбору в системі трудової підготовки в допоміжній школі. На основі проведеного аналізу вимог професіограм робітничих професій, які запроваджені в цих школах, розроблений комплекс методик для дослідження стану сформованості професійно важливих якостей в учнів. Для здійснення прогнозу щодо опанування учнями робітничих професій обчислені індекси успішності професійного навчання. На підставі отриманих даних дослідження визначено рівні придатності школярів до опанування трудової діяльності. З метою проведення цілеспрямованих корекційно-розвивальних заходів щодо розвитку професійно важливих якостей в учнів обґрунтовано та визначено методичні засоби їх розвитку.

Результати дослідження переконливо свідчать, що для успішного опанування школярами робітничих професій необхідно здійснювати спеціально організований навчальний процес, спрямований на розвиток професійно важливих якостей. Це показав порівняльний аналіз отриманих результатів пролонгованого професійного відбору учнів експериментальних та контрольних груп.

Виконана робота покликана допомогти працівникам допоміжної школи у навчально-виховному процесі, викладачам та студентам дефектологічних факультетів.

Ключові слова: професійний відбір, професіограма, професійно-трудове навчання, методичне забезпечення, професійно важливі якості, рівні сформованості професійно важливих якостей, корекційно-розвивальні вправи, розумово відсталі діти.

Товстоган В.С. Методическое обеспечение профессионального отбора в системе трудовой подготовки учеников вспомогательной школы. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.03 - Коррекционная педагогика. - Институт дефектологии АПН Украины, Киев, 2002.

Диссертация содержит результаты теоретико-экспериментального исследования проблемы профессионального отбора во вспомогательной школе. Проблема решается путем определения комплекса методик для профессионального отбора, расчета индексов прогнозирования профессиональной пригодности, методического обеспечения формирования профессионально значимых качеств у умственно отсталых школьников.

Определены уровни сформированности профессионально значимых качеств, критерии их оценивания у учащихся вспомогательной школы. Выявлены и проанализированы данные о сформированности значимых психофизиологических качеств у умственно отсталых подростков в 4-х, 7-х и 10-х классах; осуществлена разработка методического обеспечения развития этих качеств у учащихся.

Установлено, что возможности умственно отсталого ученика относительно успешного овладения профессиональной деятельностью значительно возрастают при условии целенаправленного формирования слагаемых профессиональных качеств. Оно заключается в использовании системы занятий с учащимися в процессе классной (трудовое, физическое воспитание, ритмика, рисование и др.) и внеклассной (занятия в секциях, в группах продлённого дня и т.п.) работы во вспомогательной школе.

Впервые в дефектологии апробировано в практике работы вспомогательных школ комплексное методическое обеспечение проведения профессионального отбора в системе трудовой подготовки учеников.

Ключевые слова: профессиональный отбор, профессиограмма, профессионально-трудовое обучение, методическое обеспечение, профессионально значимые качества, уровни сформированности профессионально значимых качеств, коррекционно-развивающие упражнения, умственно отсталые дети.

Tovstogan V.S. The methodical provision of professional in the laborer training system of pupils of auxiliary school. - Manuscript.

Thesis for receiving the scientific degree of the candidate of pedagogic sciences profession 13.00.03 - Correctional pedagogies. - Institute of defectology The academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 2002.

There are organizing forms and methodical provision in this thesis, which provide the professional selection in the laborer training system for pupils with low mental abilities.

The requirements of professiograms are based on the analysis of working professions and the package of methodics was worked out to study the state of formation as for as professionally important qualities of the pupils. There are indexes calculated to give the forecast as for the mastering by the pupils one or another profile. Some levels for being useful for the working profession of pupils are made on the base of research, organizing forms for the pupils with low mental abilities to make their professional selection.

Some methodical measures as for the development of professionally important qualities of auxiliary schools are developed and grounded, which have an aim to provide purposeful correction - developing measures.

Key words: professional selection, professiogram, professional-laborer training, methodical provision, professionally important qualities, the levels of formation of professionally important qualities, correction-developing exercises, kids with low mental abilities.

Размещено на Allbest.ru