Педагогічні умови формування інженерного стилю мислення учнів технічного ліцею засобами інформатики

2. Поняття "інженерний стиль мислення" використовується в загальнопрофесійному та конкретно-історичному значенні і визначається як стійка (у певних рамках) система норм, правил і принципів, яка регулює формування технічних теорій, а також характеризується єдністю принципів зберігання і зміни. Сучасний (системотехнічний) інженерний стиль мислення підпорядковується загальним закономірностям розвитку мислення і класифікується за видами, типами, рівнями прояву, має свою специфіку, обумовлену характером сучасних інженерно-технічних задач. Структура інженерного стилю мислення - поняттєво-образно-практична.

3. Інженерний стиль мислення формується з найпростішого рівня до творчого у процесі допрофесійної підготовки в системі загальної середньої освіти. Важливу роль у його розвитку в умовах середніх навчальних закладів нового типу технічного профілю має разом із предметами природничо-математичного і технологічного профілів курс інформатики.

4. Доведено, що одним із шляхів ефективного формування інженерного стилю мислення учнів технічного ліцею може бути вивчення курсу інформатики при дотриманні таких педагогічних умов:

- організація інтегрованого процесу цілеспрямованого формування і самоформування інженерного стилю мислення на основі співробітництва викладача інформатики і старшокласників;

- забезпечення спрямованості змісту курсу на досягнення цілей загальноосвітньої і допрофесійної інженерної підготовки;

- включення учнів до системи розв'язання розташованих у раціональній послідовності тренувальних інженерно-технічних задач із використанням комп'ютера.

5. Педагогічне завдання інтеграції процесів цілеспрямованого формування і самоформування інженерного стилю мислення учня технічного ліцею засобами інформатики полягає в тому, щоб допомогти майбутньому інженеру усвідомити процеси розвитку, що відбуваються в його психіці, викликати мотивацію мислити як інженер, навчити усвідомлено керувати ними, ставити цілі свого загального і допрофесійного розвитку. З метою забезпечення природовідповідності процесу інтеграції цілеспрямованого формування і самоформування інженерного стилю мислення учнів необхідно функціонування повного психологічного циклу діяльності: цілепокладання, планування, організація, реалізація цілей і аналіз результатів.

6. Процес формування інженерного стилю мислення може бути особистісно-орієнтованим, якщо в його основу покладена особистісно-орієнтована ситуація. Створення особистісно-орієнтованих ситуацій дозволяє змінити "вектор" в оволодінні інженерним стилем мислення учнів технічного ліцею у процесі вивчення інформатики від жорстко регламентованого цілеспрямованого формування до самоформування як індивідуальної діяльності учнів, її корекції і педагогічної підтримки. Зміст системи педагогічної підтримки процесу формування інженерного стилю мислення в учнів полягає в допомозі перебороти труднощі початкової фахової підготовки, творчого зростання, умінню зорієнтуватися в реальних і потенційних можливостях і здібностях, а також у розвитку потреби у вдалих самостійних діях щодо практичного використання інженерного стилю мислення.

7. Завдання допрофесійної підготовки майбутніх інженерів в умовах ліцеїв технічного профілю обумовлюють сутність і специфіку процесу формування інженерного стилю мислення засобами інформатики. Навчальна дисципліна "інформатика" має потенційні можливості для розвитку інженерного стилю мислення, оскільки спрямована на формування системно-інформаційного підходу до аналізу навколишнього світу, взагалі, і світу техніки, зокрема.

8. В основу оволодіння інженерним стилем мислення покладено уміння учнів технічного ліцею вичленовувати зі змісту навчального матеріалу курсу інформатики і фіксувати у власній свідомості вимоги і характеристики інженерного стилю мислення та вміння перекласти їх у свою, спочатку навчально-пізнавальну, а потім і творчу діяльність інженерної (технічної) спрямованості.

9. Інженерно спрямований курс інформатики, побудований на інтеграції політехнічного і профільного підходів до навчання, припускає багатоетапну структуру його вивчення, починаючи з базових курсів (інваріантна частина) і закінчуючи профільними фундаментальними та прикладними (користувацькими) курсами (варіативна частина). Такий курс передбачає поряд із використанням внутрішніх резервів курсу (за рахунок перерозподілу акцентів) і введення нових елементів (профільних курсів).

10. Ефективність процесу формування інженерного стилю мислення забезпечується раціональною послідовністю тренувальних інженерно-технічних задач з урахуванням їх характеру, типу, закладених у них потенційних можливостей розвитку складових компонентів інженерного стилю мислення: інженерних розумових операцій, інженерних розумових стратегій, інженерних розумових тактик. Загальна логіка такої послідовності спрямована від простого до складного, а також у зростанні творчого потенціалу задач за напрямком від базових курсів до профільних. Усе це дозволяє оптимально розподілити акценти формування складових компонентів інженерного стилю мислення учнів у залежності від циклу розв'язання задач із застосуванням комп'ютера.

11. Високий рівень сформованості інженерного стилю мислення стимулює загальний та культурний розвиток учнів технічного ліцею, їх пізнавальну активність, технічну творчість, здатність до самореалізації та самовдосконалення.

Проблема формування інженерного стилю мислення глибока та багатогранна і не вичерпується проведеними дослідженнями. Подальшого вивчення потребує вплив рівня сформованості інженерного стилю мислення на його загальну успішність з інформатики і предметів природничо-математичного і технологічного профілів, на їх уміння розв`язувати інженерно-технічні задачі підвищеної складності і виконувати творчі (дослідницькі) задачі. Необхідним є і проведення дослідження у напрямку спадкоємності у формуванні інженерного стилю мислення у випускників технічних ліцеїв в умовах продовження їх навчання у вищих навчальних закладах. Наукова розробка зазначених проблем буде сприяти подальшому вдосконаленню підготовки нового покоління інженерної еліти України.

Основні положення дисертаційної роботи відображені в таких публікаціях

1. Чернишов Д.О. Формування інженерного мислення учнів технічного ліцею // Обдарована дитина. - 2001. - №3. - С.42-45.

2. Чернишов Д.О. Інноваційний характер курсу інформатики ліцеїв (груп) технічного профілю // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2000. - №1. - C.14-17.

3. Чернишов Д.О. Програма інженерно спрямованого курсу інформатики для ліцеїв (груп) технічного профілю. - Донецьк, 1999. - 42с.

4. Чернишов Д.О. Готуємо майбутніх інженерів // Рідна школа. - 1998. - №9.

5. Чернишов Д.О. Гуманізація розвитку особистості учнів технічного ліцею засобами інформатики // Гуманізація навчально-виховного процесу // Науково-методичний збірник. Випуск III. - Слов'янськ, 1998. - С.12-16.

6. Чернишов Д.О. Інженерна спрямованість курсу інформатики як засіб активізації професійного самовизначення учнів технічного ліцею // Проблеми трудової і професійної підготовки: Науково-методичний збірник. Випуск 2. - Слов'янськ, 1998. - С.86-89.

7. Чернишов Д.О. Розвиток інженерного мислення учнів технічного ліцею засобами курсу інформатики // Розвиток творчого потенціалу педагогів і школярів Донеччини: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Донецьк, 1999. - С.214-218.

8. Чернишов Д.О. Курс інформатики для ліцеїв (груп) технічного профілю: проблеми професійного вибору // Гуманізація навчально-виховного процесу у вищій школі: Наукові праці міжнародної науково-практичної конференції 27-29 вересня 1999р. - Слов'янськ, 1999. - С.183-185.

9. Чернишов Д.О. Особистісно-орієнтований підхід до професійного самовизначення випускників технічного ліцею // Профорієнтація та довузівська підготовка майбутніх спеціалістів: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Чернігів, 1999. - С.77-78.

Размещено на Allbest.ru