Формування професійної спрямованості учнів 8-9 класів сільської школи на сферу сільськогосподарського виробництва в процесі трудового профільного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ АПН УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ УЧНІВ 8-9 КЛАСІВ СІЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ НА СФЕРУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА В ПРОЦЕСІ ТРУДОВОГО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Спеціальність: Теорія і методика виховання

Люлька Василь Степанович

Київ, 2003 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження.

Впровадження ринкових відносин та нових форм господарювання в агропромисловому комплексі, створення сприятливих умов для розкриття творчого потенціалу майбутнього сільського трудівника - є тими актуальними проблемами, в успішному вирішенні яких значна роль належить сільській загальноосвітній школі. Це обумовлює необхідність підвищення ефективності трудової підготовки учнів, формування у них спрямованості на професії сфери сучасного сільськогосподарського виробництва. Значна роль у вирішенні цього завдання належить профорієнтаційній роботі, яка у поєднанні з трудовим профільним навчанням дозволяє ознайомити учнів із світом сучасних професій, визначити якості своєї особистості, порівняти їх з вимогами певної професії до людини, спробувати власні сили у практичній діяльності. Проблема вибору майбутньої професії є актуальною якраз для учнів 8-9 класів, оскільки саме в цей час їхня самосвідомість пов'язується зі сферою трудової діяльності.

Психолого-педагогічні дослідження професійної спрямованості проводились такими вченими як Л.І. Божович, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн. Окремі аспекти цієї проблеми відображено в роботах С.П. Крягжде, В.С. Мерліна, П.Т. Магзумова, Р.О. Пономарьової, Є.М. Павлютенкова, В.Д. Симоненка, Б.О. Федоришина, Г.І. Щукіної та ін. Особливості формування спрямованості на окремі чи суміжні професії, або ж види трудової діяльності розкриваються в працях Г.Г. Бас, Н.М. Буринської, В.І. Барка, В.І. Дриги, Д.О. Закатнова, П.Р. Ігнатенка, Н.К. Котиленкової, Г.Є. Левченка, В.В. Мачуського, С.В. Осадчого, В.К. Сидоренка, М.П. Тименка, М.С. Янцура та ін.

Загальнотеоретичні підходи до вирішення проблем трудового навчання та професійної орієнтації школярів знайшли відображення в дослідженнях П.Р. Атутова, О.Є. Голомштока, Є.О. Клімова, М.В. Левківського, Г.Є. Левченка, В.М. Мадзігона, Є.М. Павлютенкова, Г.В. Терещука, Д.О. Тхоржевського, В.К. Сидоренка, Б.О. Федоришина, С.М. Чистякової, М.С. Янцура та ін.

Деякі підходи до здійснення підготовки учнів до діяльності у сфері сільськогосподарського виробництва розглядали в своїх дослідженнях М.В. Даниленко, К.І. Іванович, Н.Ю. Матяш, В.З. Моцак, Н.А. Пустовіт, А.М. Пашинський, І.С. Волощук, Д.С. Сергієнко, Р.І. Гарбич, В.У. Хільковець, Р.І. Лучечко та ін.

Проте, аналіз теорії та практики підготовки школярів до вибору професій сфери сільськогосподарського виробництва виявив певні протиріччя між вимогами ринкової економіки та змістом і методами трудової підготовки школярів за цим напрямом.

Враховуючи актуальність та недостатній рівень теоретичної розробки проблеми формування професійної спрямованості учнів сільської загальноосвітньої школи на професії сфери сільськогосподарського виробництва в сучасних умовах, була визначена тема нашого дослідження: “Формування професійної спрямованості учнів 8-9 класів сільської школи на сферу сільськогосподарського виробництва в процесі трудового профільного навчання”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою науково-дослідної теми лабораторії трудового виховання і професійної орієнтації Інституту проблем виховання АПН України “Педагогічне обґрунтування системи підготовки учнівської молоді до професійного самовизначення в умовах реформування національної освіти”, державний реєстраційний номер 0198U008167. Тема дисертаційного дослідження координована радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 2.11.99 р.).

Об'єкт дослідження: професійна спрямованість учнів 8-9 класів сільської загальноосвітньої школи на професії сфери сільськогосподарського виробництва.

Предмет дослідження: зміст та педагогічні засоби формування в учнів 8-9 класів сільської загальноосвітньої школи професійної спрямованості на професії сільськогосподарського виробництва у процесі трудового профільного навчання.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити зміст та педагогічні засоби формування в учнів 8-9 класів сільської загальноосвітньої школи на сферу сільськогосподарського виробництва у процесі трудового профільного навчання.

Гіпотеза дослідження - формування професійної спрямованості учнів 8-9 класів сільської загальноосвітньої школи на сферу сільськогосподарського виробництва здійснюватиметься більш ефективно, якщо навчальні програми за змістом і структурою передбачатиме вивчення реальних виробничих функцій і відносин працівників сучасного сільськогосподарського виробництва у спеціалізованих класах і групах у відповідності до інтересів школярів, а профорієнтаційна робота передбачатиме застосування сукупності педагогічних засобів з врахуванням її виховної, діагностичної та проф. консультаційної функцій.

Мета та гіпотеза зумовили постановку таких завдань:

1. Проаналізувати теоретичні аспекти проблеми формування професійної спрямованості у психолого-педагогічній, філософській та соціологічній літературі та вивчити її стан у практиці роботи середніх закладів освіти.

2. Уточнити структуру поняття “професійної спрямованості школярів на спеціальності сучасного сільськогосподарського виробництва”, визначити критерії та показники її сформованості.

3. Обґрунтувати та експериментально перевірити зміст профорієнтаційної роботи у процесі трудового профільного навчання та педагогічні засоби його реалізації, які забезпечуватимуть формування професійної спрямованості учнів 8-9 класів сільських загальноосвітніх шкіл на професії сільськогосподарського виробництва.

4. Розробити програми та методичні рекомендації для вчителів за результатами проведеного дослідження.

Методологічною основою дослідження є філософські положення про діалектичний зв'язок явищ об'єктивної дійсності, про механізми трансформації суспільних цінностей в особистісні надбання, а також засади детермінації і само-детермінації становлення і розвитку особистості у певних вікових періодах.

Теоретичною основою дослідження стали наукові праці вчених педагогів з проблем формування особистості учнів І.А. Зязюна, В.Г. Кременя, Н.Г. Ничкало, О.В. Сухомлинської, а також психологів І.Д. Беха, І.С. Кона, Г.С. Костюка, К.К. Платонова. Для уточнення вихідних позицій використовувалися положення Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ століття).

З метою вирішення поставлених завдань використовувались наступні методи дослідження: теоретичний та ретроспективний аналіз філософської, соціологічної та психолого-педагогічної літератури, методичної літератури та нормативних документів Міністерства освіти та науки України, вивчення педагогічного досвіду, порівняння та узагальнення результатів дослідження, анкетування, спостереження, бесіда, тестування, констатуючий та формуючий педагогічний експеримент, експертна оцінка, методи математичної та статистичної обробки результатів дослідження.

База дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась на базі сільських середніх загальноосвітніх шкіл Чернігівської, Полтавської та Сумської областей: Риботинської середньої загальноосвітньої школи Коропського району, Замістянської середньої загальноосвітньої школи Прилуцького району, Семенівської середньої загальноосвітньої школи № 2, Андріївської середньої загальноосвітньої школи Чернігівського району, Свесівської середньої загальноосвітньої школи Ямпільського району Сумської області, Курінської середньої загальноосвітньої школи Чорнухінського району Полтавської області. Організація дослідження. Дослідження здійснювалось протягом І997-2003 років у три етапи.

На першому етапі (1997-1998 рр.) з метою вивчення стану проблеми в теорії було проаналізовано філософську, соціологічну, психолого-педагогічну літературу за темою дослідження. Проведено констатуючий етап експерименту і попереднє вивчення проблеми у практиці роботи навчальних закладів, досвіду окремих вчителів, що дало змогу визначити вихідні позиції дослідження. При цьому нами аналізувався стан трудової підготовки учнів сільських загальноосвітніх шкіл та можливості здійснення профорієнтації старшокласників. Було визначено та обґрунтовано зміст і сукупність педагогічних засобів, які зумовлюють ефективність цього процесу, а також розроблена програма курсу “Економічні основи приватного підприємництва у сільському господарстві” та проведено її експертне оцінювання.

Констатуючий етап експерименту здійснювався на базі сiльських середніх загальноосвітніх шкіл Полтавської, Сумської та Чернiгівської областей.

На другому етапі, проводилась дослідно-експериментальна робота спрямована на формування у старшокласників професійної спрямованості на сільськогосподарські професії у процесі реалізації програми трудової профільної підготовки, а також під час проведення позакласних профорієнтаційних заходів в експериментальних школах. Нами експериментально перевірялась ефективність розроблених змісту та педагогічних засобів формування професійної спрямованості старшокласників.

Формуючий експеримент проводився на базі сільських середніх загальноосвітніх шкіл Чернігівської області.

На третьому етапі (2002-2003 рр.) проводились аналіз, узагальнення та перевірка результатів дослідно-експериментальної роботи, здійснювалась їх математична обробка. Були сформульовані кінцеві висновки та рекомендації, здійснювалось літературне оформлення роботи.

Наукова новизна дослідження:

- розкрито соціальні та психолого-педагогічні передумови формування професійної спрямованості учнів 8-9 класів на професії сфери сільськогосподарського виробництва та уточнено сутність поняття “професійної спрямованості старшокласників на професії сфери сільськогосподарського виробництва”;

- визначено чинники що впливають на формування такої спрямованості;

- визначено структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості професійної спрямованості учнів 8-9 класів на професії сфери сільськогосподарського виробництва;

- обґрунтовано та визначено структуру і зміст профільної трудової підготовки для учнів 8-9 класів сільської загальноосвітньої школи, а також сукупність педагогічних засобів формування їх професійної спрямованості на сферу сільськогосподарського виробництва.

Практичне значення дослідження полягає у розробці змісту профорієнтаційної роботи та програми трудової профільної підготовки “Економічні основи приватного підприємництва у сільському господарстві” для учнів 8-9 класів сільських загальноосвітніх шкіл у процесі профільної трудової підготовки який забезпечує ефективне формування професійної спрямованості особистості; методики проведення професійних проб, розробці програм для спеціалізованих класів та відповідних методичних рекомендацій для практичних працівників шкіл, в основу яких покладено вивчення індивідуальних особливостей учнів.

Особистий внесок здобувача полягає у теоретичному обґрунтуванні основних положень профорієнтаційної роботи з учнями сільських загальноосвітніх шкіл у процесі формування їхньої професійної спрямованості на сферу сільськогосподарського виробництва, розробці програми трудової профільної підготовки для учнів 8-9 класів “Економічні основи приватного підприємництва у сільському господарстві”, методичних рекомендацій для вчителів, зміст яких забезпечує підвищення ефективності формування професійної спрямованості особистості, визначенні критеріїв оцінки її сформованості.

Вірогідність наукових результатів дослідження забезпечувалася:

- методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, єдністю емпіричних і теоретичних методів дослідження, які адекватні поставленим завданням і взаємодоповнюють один одного;

- багаторічною тривалістю дослідно-експериментальної роботи;

- поєднанням кількісного і якісного аналізу здобутих результатів;

- поетапною структурою дослідження; відповідністю теоретичних положень і висновків як між собою, так і з даними дослідно-експериментальної роботи.

На захист виносяться:

І. Структура професійної спрямованості учнів 8-9 класів сільської загальноосвітньої школи на сферу сільськогосподарського виробництва, що включає мотивацію до оволодіння професією сфери сільськогосподарського виробництва, інтереси та схильності до трудової діяльності в аграрному секторі економіки, мотиви вибору професії, переконання у правильності її вибору; критерії та рівні її сформованості.

2. Теоретично обґрунтований та експериментально перевірений удосконалений зміст підготовки учнів 8-9 класів до праці за сучасними професіями сільськогосподарського виробництва, педагогічні умови його реалізації на основі індивідуально - диференційованого підходу, коли профорієнтаційна робота стає невід'ємним елементом структури навчально-виховного процесу.

3. Сукупність педагогічних засобів формування професійної спрямованості учнів 8-9 класів сільської загальноосвітньої школи на сферу сільськогосподарського виробництва у процесі профільної трудової підготовки (проблемні ситуації та ділові ігри, що за своїм змістом включали ситуації, пов'язані із сільськогосподарським виробництвом, професійні проби, комплекс творчих навчально-трудових завдань).

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися у процесі експериментальної роботи. Основні положення дослідження і окремі матеріали доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Профорієнтація та довузівська підготовка майбутніх спеціалістів: проблеми, досвід, перспективи” (м. Чернігів, 1999 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Стан та перспективи професійної орієнтації трудового і профільного навчання та професійної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів” (м. Бориспіль, 2002 р.), а також на науково-практичних конференціях Чернігівського державного педагогічного університету: “Трудова і професійна підготовка учнів в умовах дванадцятирічного навчання” (1999, 2001, 2002 рр.), на засіданнях лабораторії трудового виховання і профорієнтації Інституту проблем виховання АПН України (1998-2002 рр.), на засіданнях кафедри педагогіки, психології і методики трудового та професійного навчання Чернігівського державного педагогічного університету (1999-2003 рр.).

На основі результатів досліджень розроблялись лекції для студентів Чернігівського державного педагогічного університету та слухачів курсу післядипломної педагогічної освіти Чернігівського обласного інституту удосконалення вчителів. Публікації. Основні положення і висновки дисертації відображені у 9 публікаціях, 4 з яких у фахових виданнях затверджених ВАК України. Структура роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків за розділами, загальних висновків, списку основної використаної літератури (250 джерел) та додатків. Повний обсяг дисертації становить 204 сторінки, з яких 152 сторінки основного тексту. Робота містить 14 таблиць і 3 рисунки на 9 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано:

- актуальність теми дослідження;

- визначено об'єкт, предмет та мету роботи;

- сформульовано гіпотезу та завдання, визначено методологічну основу і методи дослідження;

- розкрито основні етапи, наукову новизну та практичне значення роботи;

- представлено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Проблема формування професійної спрямованості учнів 8-9 класів у педагогічній теорії та практиці” розкриваються соціально-педагогічні передумови удосконалення підготовки школярів до вибору сільськогосподарських професій, визначаються психолого-педагогічні аспекти формування професійної спрямованості учнів та аналізується стан проблеми у практиці роботи загальноосвітніх закладів.

Наприкінці 90-х років в Українi склалися нормативно-правові, науково-педагогiчнi та органiзацiйнi передумови становлення і розвитку пiдготовки учнiв сільських загальноосвітніх шкiл до трудової діяльності в агропромисловому секторі в умовах ринкової економіки. Початок земельної реформи актуалiзував цю проблему й обумовив проведення вiдповiдних науково-педагогiчних дослiджень означеної вище проблеми. За такого підходу одним iз напрямiв пiдвищення результативностi пiдготовки учнiв сiльських загальноосвiтнiх шкiл ми вбачаємо у визначеннi та впровадженнi у практику їх роботи оновлених відповідно з сучасними умовами змiсту та засобiв формування професiйної спрямованостi учнiв 8-9 класів сільських загальноосвітніх шкіл на сільськогосподарські професiї.

Сільська загальноосвітня школа розглядається нами як соцiальний iнститут, який здатний ефективно розв'язувати комплекс проблем, пов'язаних iз пiдготовкою молодi до працi в агропромисловому комплексi в умовах ринкової економiки. Як наслiдок, бiльшої актуальності набуває проблема формування професiйної спрямованостi старшокласникiв як на сiльськогосподарськi спецiальностi, так i фермерську дiяльнiсть.

Наукові дослідження та педагогічна діяльність практиків зумовили нагромадження значної кількості експериментального матеріалу, на основі якого протягом останніх років створено ряд нових навчальних програм спрямованих на ознайомлення учнів з основами сільського господарства.

Проблеми підготовки учнів до трудової діяльності у сільськогосподарському виробництві досліджувалися такими вченими, як Р.І. Гарбич, М.В. Даниленко, К.І. Іванович, Г.Є. Левченко, Р.І. Лучечко, В.М. Мадзігон, Н.Ю. Матяш, В.З. Моцак, А.М. Пашинський, І.С. Волощук, Д.С. Сергієнко, Г.В. Терещук, М.П. Тименко В.У. Хільковець та ін.

Проблема вибору старшокласниками професії розглядалися у роботах Л.І. Божович, Г.А. Шавіра, Д.І. Фельдмана та інших дослідників. На основі аналізу цього процесу, який є важливим етапом трудового становлення особистості і відбувається під впливом як соціальних, так і психологічних факторів, було виявлено сукупність організаційно-педагогічних умов, що впливають на результативність професійного самовизначення.

У ряді психолого-педагогічних досліджень (Л.І. Божович, С.Л. Рубінштейн, В.С. Мерлін, М.С. Неймарк, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, К.К. Платонов) спрямованість особистості пов'язується із структурою мотивації діяльності.

Педагогічні особливості формування професійної спрямованості школярів досліджували Г.Г. Бас, О.П. Лисенко, Н.С. Лейтес, П.Т. Магзумов, Н.Ю. Матяш, В.М. Мясищев, С.В. Осадчий, А.П. Сейтешев, Т.В. Становська, В.М. Теплов, П.А. Шавір та ін.

У результаті аналізу психолого-педагогічної літератури за обраною темою дослідження ми дійшли висновку, що спрямованість особистості - це складне утворення в її психологічній структурі, яке повинно окреслити особливості тенденцій поведінки та дій людини, що визначають у соціальному плані його риси за генеральними лініями. Професійна спрямованість учнів на сільськогосподарські професії є інтегральною якістю особистості. Вона формується на основі системи знань та вмінь про сільськогосподарське виробництво і характеризується соціально-психологічною установкою на визначений вид трудової діяльності у відповідності з інтересами, потребами, мотивами та схильностями особистості учня і проявляється у пролонгованій готовності здійснити професійний вибір.

Структурний аналіз професійної спрямованості старшокласників на сільськогосподарські професії дозволив визначити її компоненти. До них ми відносимо прагнення оволодіти професію сфери сільськогосподарського виробництва, інтереси та схильності до трудової діяльності в аграрному секторі економіки, мотиви вибору професії, переконання у правильності її вибору.

На основі визначених структурних компонентів професійної спрямованості учнів на сферу сільськогосподарського виробництва ми запропонували критерії її оцінки:

- інформованість учнів про сільськогосподарські професії та їх вимоги до особистості;

- прояв інтересу до визначених професій;

- сформованість мотивів, пов'язаних зі змістом сільськогосподарських професій;

- наявність схильностей до праці в аграрному секторі виробництва;

- сформованість професійних намірів учнів.

Розкриття структури та показників професійної спрямованості учнів на сферу сільськогосподарського виробництва дало нам можливість визначити рівні її сформованості.

Високий рівень професійної спрямованості старшокласників на сільськогосподарські професії це:

- когнітивний діапазон характеризується конкретністю знань про професії сфери сільськогосподарського виробництва та усвідомленням потреби у виборі окремої з них;

- мотивація вибору професій визначається чіткими провідними мотивами, спрямованими на зміст сільськогосподарської діяльності;

- професійні інтереси активізують пізнавальну та практичну діяльність з метою оволодіння необхідними знаннями й уміннями, які забезпечують розвиток професійно значущих якостей особистості;

- професійні наміри мають чітку спрямованість із визначенням конкретних напрямів подальшого професійного навчання та працевлаштування у сфері сільськогосподарського виробництва.

Середній рівень професійної спрямованості старшокласників на:

- сільськогосподарські професії - спрямована компетентність характеризується сукупністю знань про основні професії сфери сільськогосподарського виробництва та усвідомленням потреб у виборі деяких з них;

- мотивація вибору професій визначається мотивами, в певній мірі пов'язаними з відповідною діяльністю;

- професійні інтереси в певній мірі впливають на пізнавальну та практичну діяльність в оволодінні необхідними знаннями та уміннями;

- ефективність усвідомлення теорії та практики з роками навчання покращується і певним чином пов'язана з професійними інтересами та намірами; професійні наміри мають певну спрямованість із визначенням окремих напрямів подальшого професійного навчання.

Низький рівень професійної спрямованості старшокласників:

- інформованість про професії характеризується окремими знаннями про ряд професій та уявленнями про потребу оволодіння деякими з них;

- мотивація вибору професій визначається мотивами, частково пов'язаними з відповідною діяльністю;

- проф. інтереси недостатньо впливають на пізнавальну та практичну діяльність в оволодінні необхідними знаннями та уміннями;

- ефективність усвідомлення теорії та практики з роками навчання не покращується;

- професійні наміри не виражені, а подальше професійне навчання не має конкретного спрямування.

Аналіз стану досліджуваної проблеми у практиці роботи сільських загальноосвітніх шкіл дозволив зробити висновок, що сьогодні в основному склалися науково-педагогiчнi, органiзацiйнi, матерiально-технiчнi, програмно-методичнi, передумови, що дозволяють ефективно формувати професiйну спрямованiсть старшокласникiв на професiї сфери сільськогосподарського виробництва. Проте результати констатуючого експерименту, який здiйснювався в рядi сiльських загальноосвітніх шкіл Чернiгівської, Полтавської та Сумської областей показали, що навчально-виховній роботі сільської загальноосвітньої школи властиво ще багато не вирiшених проблем.

Результати констатуючого експерименту засвідчили про переважання у випускникiв сільських загальноосвітніх шкiл низького та середнього рiвнiв сформованостi професiйної спрямованостi на сiльськогосподарськi професії. До переліку суб'єктивних факторiв, які обумовлюють недостатнiй рiвень спрямованостi старшокласників на згаданi професiї можна вiднести:

- недостатню iнформованiсть про професiї агропромислового комплексу (середній індекс інформованості - 0,7), насамперед - їх предмет і цiлi, сутність та вимоги, що вони ставлять до людини, особливостi фермерської дiяльностi тощо;

- не стiйкiсть професiйних iнтересiв та намiрiв (не визначилося 32% опитаних), невисокий рiвень спецiальних знань, вмiнь, навичок;

- недостатня сформованiсть мотивiв навчально-трудової дiяльностi; вiдсутнiсть прагнень до самопiзнання та самовиховання; прагнення знайти роботу у мiстi тощо.

За результатами констатуючого етапу експерименту, на основi аналiзу стану пiдготовки школярiв до сiльськогосподарської працi та профорiєнтацiйної роботи в школi, було сформульовано припущення щодо наявностi об'єктивних факторiв, які впливають на ефективнiсть процесу формування професiйної спрямованостi старшокласникiв на сільськогосподарські професії, до яких ми зокрема вiдносили:

- застарілий, а отже малоефективний змiст, форми та методи пiдготовки старшокласникiв до сільськогосподарської працi в умовах ринкової економiки та - змiст і форми профорiєнтацiйної роботи в процесi трудової пiдготовки учнiв сiльських шкiл;

- низький рiвень сформованості професiйної спрямованостi учнів 8-9 класів сiльської загальноосвітньої школи.

У другому розділі “Дослідно-експериментальна перевірка ефективності реалізації змісту та засобів формування професійної спрямованості учнів 8-9 класів на професії сфери сільськогосподарського виробництва у процесі трудового профільного навчання” розкриваються організація і методика експериментальної роботи, обґрунтовано зміст і засоби формування професійної спрямованості учнів 8-9 класів на сільськогосподарські професії, розкрито особливості профорієнтаційної роботи з ними, а також показана динаміка цього процесу. У контексті досліджуваної проблеми засоби формування професійної спрямованості старшокласників на професії сільськогосподарського виробництва мають сприяти вирішенню завдань:

- підвищенню рівня інформованості учнів про відповідні професії, яка має характеризуватися конкретністю знань про більшість професій визначеної групи та усвідомленістю потреби у виборі певних з них;

- формуванню позитивної мотивації вибору професії сільськогосподарського виробництва, яка має визначатися чіткими провідними мотивами, спрямованими на зміст відповідної діяльності;

- формуванню професійних інтересів, які були б чітко вираженими й активізували пізнавальну та практичну діяльність з метою оволодіння необхідними знаннями, уміннями та сприяли розвитку професійно значущих якостей особистості;

- покрашенню успішності навчання учнів та посиленні їх професійних інтересів та намірів;

- формуванню чітко виражених професійних намірів із визначенням конкретних шляхів подальшого професійного навчання та працевлаштування.

Ознайомлення учнів експериментальних груп з основами сільського господарства передбачало:

- по-перше, його поетапну реалізацію;

- по-друге, розширений спектр форм навчання для учнів 8-9-х класів. Воно реалізовувалося за такою схемою:

- для учнів 8 класів з метою пропедевтичного ознайомлення з основами сільського господарства впроваджувалася програма трудового профільного навчання, що реалізовувалася протягом одного навчального півріччя;

- учням, зміст майбутньої професійної діяльності яких був пов'язаним з фермерством пропонувалося вивчати за вибором декілька відповідних факультативних курсів.

За такого підходу зміст навчальних програм мав профорієнтаційну спрямованість, а їх реалізація передбачала можливість здійснення професійних проб. Крім того, за рахунок шкільного компоненту навчальних планів учні, вивчали курс “Основи вибору професії”.

Одним з визначальних експериментальних факторів у нашому дослідженні було застосування розробленої нами програми курсу “Економічні основи приватного підприємництва у сільському господарстві”, зміст якого був спрямований на трудову профільну підготовку учнів 8-9 класів сільських загальноосвітніх шкіл до праці у сфері сільськогосподарського виробництва. Розробляючи програму курсу, ми на основі аналізу педагогічної літератури, виділили наступні критерії відбору його змісту:

- відповідність змісту трудового профільного навчання визначальним завданням у діяльності спеціалістів сучасного агропромислового комплексу;

- виховна і профорієнтаційна спрямованість змісту трудової підготовки як у теорії, так і в практичній роботі;

- взаємообумовленість пізнавальної інформації та практичних робіт учнів.

Визначальними факторами формування змісту курсу та засобів його реалізації була його профорієнтаційна спрямованість.

Програма курсу “Економічні основи приватного підприємництва у сільському господарстві” складалася з ряду основних розділів і тем, взаємопов'язаних між собою.

Розділ “Соціальні основи приватної підприємницької діяльності” акцентував увагу старшокласників на необхідності поєднання особистих і суспільних інтересів у підприємництві. У ньому подаються матеріали про вибір напрямів діяльності, про якості, необхідні для здійснення ефективної підприємницької діяльності, які можна перевірити за допомогою відомих тестових методик (курс “Основи вибору професії”), знайомив школярів із основними етичними та правовими нормами підприємництва і бізнесу. Цей розділ допомагав сформувати уявлення учнів 8-9 класів про цивілізовані етичні і правові критерії підприємництва.

Розділ “Фінансування приватного бізнесу” присвячений обліку і використанню фінансових засобів, вивченню основ методики складання фінансових документів для аналізу фінансово-господарської діяльності та питання ризику в підприємницькій, зокрема - фермерській діяльності.

Розділ “Менеджмент у приватному бізнесі” містить матеріал переважно практичної спрямованості.

До основних завдань, які вирішувались у процесі навчання, належало теоретичне формування команди спеціалістів, які зуміли б асоціювати свої особисті інтереси і здібності за умови створення нового підприємства, здійснювати вибір організаційної структури підприємства.

Зміст розділу “Основи маркетингу” висвітлює питання функціонування ринку, видів і типів конкуренції, спрямований на ознайомлення школярів із базовими елементами і функціями маркетингу, що створює умови для вивчення практичних питань маркетингової політики підприємництва, збуту і продажу, формування попиту, реклами, а також особливості ціноутворення в ринкових умовах.

Важливе місце серед названих розділів програми посідав розділ “Організаційні аспекти приватного підприємництва”. У цьому розділі передбачено ознайомлення школярів з основами економічного аналізу, його сутністю та значенням для планування і розвитку фермерського господарства, із зарубіжним досвідом організації малого бізнесу: переваги і недоліки малих підприємств, причини невдач, особливості організації, управління фінансування і таке інше.

Для експериментальної апробації програми ми використовували сукупність педагогічних засобів, що обирались залежно від рівня реалізації - як базового, або як додаткового компонента змісту навчання. За такого підходу нами було реалізовано ідею структурування змісту навчального матеріалу. Так, заняття І-ІІІ рівнів були базовими, а отже передбачали формування необхідного мінімуму знань, як в індивідуальних формах роботи так і колективних, де формувалися уміння і якості особистості, а також потреба у самовдосконаленні.

Додатковими були заняття ІV-V рівнів, що проводилися для учнів, які проявляли інтерес до фермерської діяльності. Це визначалося за допомогою ряду тестів, бесід та педагогічних спостережень які давали можливість вивчити індивідуальні особливості, характерні для підприємця, зокрема - фермера. Вони передбачали самостійну роботу: пошук та аналіз необхідної інформації, роботу над особистим планом розвитку, програмою професійного становлення і т. ін. На цьому рівні були передбачені індивідуальні консультації, сукупність вправ та тренінгів, самоконтроль, практичні заняття, що вимагало від учнів високого рівня свідомості, наполегливості, самостійності. Це сприяло вихованню тих якостей особистості, знань та умінь, які ми визначаємо як здатність і готовність до підприємницької діяльності, а більш конкретно - до роботи фермером.

Формування професійного інтересу, мотивів вибору відповідних професій, розвиток професійно важливих якостей особистості тощо, передбачає включення школярів у відповідну навчально-практичну діяльність. Тому, у процесі вивчення курсу “Економічні основи приватного підприємництва у сільському господарстві” в експериментальних групах передбачалося широке використання ділових та рольових ігор, тренінгів, аналізу конкретних ситуацій, здійснення учнями професійних досліджень та інших методів активізації навчально-виховного процесу.

У процесі формуючого експерименту учні здійснювали професійні проби на базі учнівської кролеферми, створеної при школі як її структурний господарчій та виробничий підрозділ. Це дозволило школярам не лише ознайомитися з технологією вирощування кролів, але й брати участь у плануванні та організації відповідних робіт, розробці фінансового обґрунтування роботи кролеферми, маркетингових досліджень щодо збуту продукції і таке інше. Тобто, професійні проби за своїм змістом відповідали змісту професійної діяльності сучасного фермера. Оцінка результатів педагогічного експерименту здійснювалась з метою виявлення впливу експериментальних факторів на формування в учнів компонентів професійної спрямованості, а саме: інформованість щодо відповідних професій, успішності навчання за профільними предметами, особливості мотивації вибору професії, розвиток професійних інтересів та намірів, певних професійно важливих здібностей та якостей особистості. Крім того, на основі названих вище компонентів нами досліджувався такий узагальнений параметр як рівень сформованості професійної спрямованості учнів на професії сфери сільськогосподарського виробництва. Таким чином, проведення формуючого педагогічного експерименту передбачало диференціацію трудової підготовки учнів 8-9 класів, як за змістом навчання за експериментальними програмами та профорієнтаційні заходи, так і за способом реалізації як невід'ємного компоненту навчально-виховного процесу. Здобуті по кожному із складових компонентів професійної спрямованості учнів 8-9-х класів дані було використано для визначення рівнів її сформованості як інтегральної якості. Результати формуючого етапу експерименту, які свідчать про позитивні кількісні та якісні зміни професійної спрямованості учнів, наведені в таблиці нижче.



Математична обробка результатів (використовувався критерій Пірсона), наведених у таблиці, показала, що розбіжність у результатах, показаних експериментальною та контрольною групами, є статистично значущою.

Отже, проведена дослідно-експериментальна робота сприяла позитивним змінам у свідомості й поведінці старшокласників, здобуті експериментальні дані підтвердили ефективність розробленого нами змісту, педагогічних засобів та методики формування у старшокласників професійної спрямованості на сільськогосподарські професії у процесі трудового профільного навчання.

У висновках підсумовуються результати проведеного дослідження, у ході якого підтвердилася висунута гіпотеза та були розв'язані поставлені завдання, а також визначено основні перспективи подальшої розробки проблеми.

У результаті проведеного дослідження встановлено:

1. Аналіз соціологічних досліджень з обраної проблеми дозволив нам виявити, що соціально-економічні зміни в сільській місцевості дають можливість кардинального підвищення результативності професійної орієнтації учнів сільських шкіл. Насамперед, маємо на увазі той факт, що підвищення рівня сільськогосподарського виробництва висуває свої вимоги до професійної підготовки виробника. Запровадження у сільськогосподарському виробництві сучасної техніки, інформаційних технологій значно розширює спектр професій сфери сільськогосподарського виробництва, що створює об'єктивні умови для вибору тієї професії випускниками шкіл, яка б відповідала їх інтересам. За останні роки спектр професій сфери сільськогосподарського виробництва значно розширився завдяки впровадженню приватної власності на землю, змінам виробничої інфраструктури в аграрній промисловості, розвитку переробної промисловості і концентрації її в сільських населених пунктах.

2. Аналіз стану проблеми у практиці роботи сільських загальноосвітніх шкіл наочно продемонстрував недостатній рівень профорієнтаційної роботи із учнями 8-9 класів. До основних недоліків ми віднесли недостатню інформованість учнів про зміст, умови праці та перспективи розвитку професій сфери сільськогосподарського виробництва, особливо фермерської діяльності, їх вимоги до людини, відсутність ціннісних орієнтацій і провідних мотивів, нестійкість інтересів та намірів, недостатній рівень знань, умінь та професійно значущих якостей особистості і таке інше. Проведене нами дослідження рівня сформованості у старшокласників проф. інформаційних знань, особистісних якостей і умінь, необхідних для активної діяльності в умовах ринкових умовах, показало, що в сучасній сільській школі фактично відсутні організаційно-педагогічні умови, зміст і засоби ефективного формування у школярів професійної спрямованості особистості. Низька ефективність формування професійної спрямованості на професії сфери сільськогосподарського виробництва ми пояснюємо також відсутністю надійних методологічних основ формування такої спрямованості.

3. На етапі констатуючого експерименту ми виявили динаміку ієрархії мотивів вибору професій, які обумовлені соціально-економічними та психолого-педагогічними факторами, змінами у суспільній свідомості, кон'юнктурою ринку праці. Вивчення стану сформованості у сільських старшокласників їх професійної спрямованості та практики профорієнтаційної роботи у сільській загальноосвітній школі показало, що в умовах кардинальних соціально-економічних змін випускники сільських шкіл не завжди готові у переважній більшості зробити правильний професійний вибір, а педагогічні колективи сільських загальноосвітніх шкіл не завжди використовують переваги соціально-економічної обстановки, що склалася, у пошуку шляхів удосконалення організаційних форм і методів профорієнтаційної роботи з учнями. Значна частина учнівської молоді має наміри займатися сільськогосподарською працею, але випускники в цілому не готові до свідомого професійного самовизначення у цій сфері. Новий зміст профорієнтаційної роботи, пов'язаний з ринковою економікою, як правило. реалізується у невідповідному педагогічному середовищі та на старих засадах.

4. Аналіз психолого-педагогічних досліджень з обраної проблеми дозволив нам уточнити сутність, структурні компоненти професійної спрямованості старшокласників, критерії і рівні її сформованості, а також експериментальні фактори, що забезпечують ефективність формування професійної спрямованості на працю у сфері сільськогосподарського виробництва.

5. Під професійною спрямованістю учнів 8-9 класів на професії сфери сільськогосподарського виробництва ми розуміємо інтегральну якість особистості, що формується на основі певної системи знань та умінь і характеризується соціально-психологічною установкою на визначений вид трудової діяльності у відповідності з її потребами, інтересами, схильностями та мотивами і яка виражається у пролонгованій готовності учня здійснити професійний вибір.

6. У нашому дослідженні професійна спрямованість особистості виступає як складне, багаторівневе утворення, що включає ряд складових компонентів, які формуються і розвиваються взаємно-обумовлено під впливом сукупності педагогічних засобів у процесі спеціально організованої навчально-трудової діяльності, зміст якої має профорієнтаційну спрямованість і забезпечує достатній рівень професійного самовизначення на певну працю виробничої сфери. У структурі професійної спрямованості учнів 8-9 класів на професії сільськогосподарського виробництва ми виділяємо такі компоненти: прагнення оволодіти професію сфери сільськогосподарського виробництва, схильності до трудової діяльності в аграрному секторі економіки, мотиви вибору професії, переконання у правильності її вибору.

7. Уточнення структури професійної спрямованості дала можливість розробити показники та критерії, які у своїй сукупності репрезентують сутність означеного поняття, дозволила окреслити рівні професійної спрямованості (високий, середній, низький), охарактеризувати кожного з них та підібрати інструментарій для кожного етапу дослідження.

8. У процесі дослідження дано теоретичне обґрунтування і проведено експериментальну перевірку засобів формування професійної спрямованості старшокласників на професії сфери сільськогосподарського виробництва в умовах становлення в Україні ринкової економіки. Визначальним фактором в представленому дослідженні було удосконалення змісту програм трудової профільної підготовки в умовах сільських шкіл і МНВК, як бази для теоретичних і практичних занять по оволодінню професійно значущими знаннями, уміннями та якостями майбутнього спеціаліста.

9. Відповідна робота з формування професійної спрямованості складалась з таких напрямів: формування стійкого інтересу до діяльності та ціннісних орієнтацій, які спрямовані на:

- досягнення успіху та не суперечать моральним нормам;

- формування системи знань про професії;

- розвитку професійно важливих особистісних якостей та набуття досвіду професійного самовизначення.

10. У результаті проведення експериментальної роботи ми висновку, що процес формування професійної спрямованості позитивно впливає на загальний розвиток особистості старшокласників та відкриває можливості для активного самовдосконалення, формування цілісної особистості, здібної діяти свідомо, наполегливо, часом нестандартно. Насамперед активні процеси загального розвитку особистості, зокрема саморозвитку, є важливою передумовою формування у старшокласників професійної спрямованості особистості на сільськогосподарські професії.

11. Формуючий етап експерименту довів, що формування професійної спрямованості особистості - процес педагогічно керований, ефективність якого підвищується за умови включення у навчально-трудову діяльність, проф. освіти і проф. консультації. Це сприяє формуванню професійної спрямованості високого рівня, що виражається у соціально-психологічній готовності особистості здійснити обдуманий вибір професії і продовжується на етапі оволодіння основами певного виду діяльності на практичному рівні.

Наведені в дисертації результати розкривають лише частину питань, пов'язаних з дослідженням проблеми формування у старшокласників професійної спрямованості на професії сфери сільськогосподарського виробництва. Перспективи подальшого вирішення цієї проблеми автор вбачає у розширенні педагогічних засобів раннього виявлення учнів, схильних до праці у сільському господарстві, визначенні психологічних особливостей перебігу процесу формування професійної спрямованості особистості, у розширенні сукупності педагогічних засобів, що впливають на ефективність формування професійної спрямованості та ін.

Проведене експериментальне дослідження у цілому підтвердило основні положення висунутої гіпотези і дозволило зробити узагальнені висновки у теоретичному, організаційному педагогічному, методичному і практичному планах.

ПУБЛІКАЦІЇ

1. Люлька В.С. Соціально-педагогічні проблеми підготовки учнів 8-9-х класів до ведення фермерського господарства // Наукові записки Тернопільського державного пед. університету. Серія: Педагогіка. - № 5. - 1999. - С. 50-52.

2. Люлька В.С. Аналіз стану та шляхи реформування професійної орієнтації учнів на сільськогосподарські професії // Вісник ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка. Випуск 6. Серія: Педагогічні науки. Збірник. - Чернігів, 2001. - С. 47-49.

3. Люлька В.С. Використання професійних проб з метою формування професійної спрямованості учнів 8-9-х класів на сільськогосподарські професії у процесі навчально-трудової діяльності // Вісник ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка. Випуск 12. Серія: Педагогічні науки. Збірник. - Чернігів, 2002. - С. 60-64. загальноосвітній школа старшокласник

4. Люлька В.С. Структурні компоненти й критерії оцінки професійної спрямованості старшокласників на сільськогосподарські професії // Наукові записки Тернопільського державного пед. університету. Серія: Педагогіка. - № 3. - 2002. - С. 63-68.

5. Люлька В.С. Професіографічне дослідження як засіб формування професійної спрямованості учнів на сільськогосподарські професії // Проблеми трудової і професійної підготовки: Наук.-метод. зб. - Слов'янськ: СДПІ, 2002. - Вип. 6. - С. 137-143.

6. Люлька В.С. Проблема формування професійної спрямованості учнів старших класів сільської школи // Профорієнтація та довузівська підготовка майбутніх спеціалістів: Проблеми, досвід, перспективи. Матеріали Всеукраїнської науково-дослідної конференції. - Чернігів, 1999. - С. 90-92.

7. Люлька В.С. Професійна орієнтація учнів 8-9-х класів на сільськогосподарські професії // Стан та перспективи професійної орієнтації, трудового і профільного навчання та професійної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Частина ІІ. - Бориспіль, 2002. - С. 36-39.

8. Підготовка старшокласників до фермерської діяльності: Методичні рекомендації / Укл.: В.С.Люлька. - Чернігів: ЧДПУ ім. Т.Г.Шевченка, 1999. - 64 с.

9. Люлька В.С. Перспективи та напрямки професійної підготовки учнів старших класів сільських шкіл до фермерської діяльності. // Еколого-натуралістична творчість. Трудове навчання. Науково-методичний вісник. № 1. - К., НЕНЦ, 2002. - С.154-156.

Размещено на Allbest.ru

...