Підготовка старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії у процесі профільного трудового навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ АПН УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПІДГОТОВКА СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО САМОСТІЙНОГО ВИБОРУ МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ В ПРОЦЕСІ ПРОФІЛЬНОГО ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Спеціальність: Теорія і методика виховання

МЕЛЬНИК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

Київ, 2003 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Соціально-економічні зміни у нашій державі зумовлюють необхідність удосконалення традиційних форм і методів підготовки учнівської молоді до самостійного вибору майбутньої професії.

При цьому слід зважати на те, що сучасний ринок праці потребує висококваліфікованих працівників в обраній ними сфері професійної діяльності, які здатні до гнучкого ділового реагування, вміють самостійно приймати рішення щодо вибору напряму подальшого професійного зростання та вчасно коректувати власні життєві плани й цілі.

Зазначимо, що перші кроки вирішення проблеми розвитку соціально-економічного середовища та задоволення потреб особистості у професійній діяльності були зроблені в 70-90 роки XIX століття В. Бехтєрєвим, П. Блонським, С. Богословським, К. Вебером, А. Вітмером, Ф. Ерісманом, Н. Жуковським, Л. Криживницьким, А. Лазурським, А. Нечаєвим, Е. Пенткою, М. Рибніковим, І. Ріхтером, І. Сікорським та ін. Забезпечення в ті часи промислового виробництва кваліфікованою робочою силою, підвищення продуктивності праці та ефективності мануфактурного виробництва з одночасним зменшенням травматизму та нещасних випадків у виробничому процесі вітчизняні дослідники вбачали в узгодженні вимог професії та можливостей працюючих, виявленні індивідуальних особливостей особистості та встановленні відповідності знарядь праці особливостям і можливостям працюючих.

У 20-30-ті рр. XX ст. у нашій країні відбулося різке зростання попиту на кваліфікованих працівників. Це підняло проблему відповідності індивіда і професії на якісно новий рівень. Зазначимо, що проведення профвідбору та встановлення профпридатності випускників фабрично-заводських училищ у той час не відповідало сформованому соціальному замовленню. Саме тому П. Блонський, А. Болтунов, Е. Брайловський, А. Волконський, С. Геллерштейн, Н. Гусєв, Н. Крупська, Н. Левітов, А. Луначарський, А. Макаренко, Н. Рибніков, С. Шацький, П. Щербаков, І. Шпільрейн та ін. обґрунтували положення, згідно з яким школа мала стати центром підготовки учнівської молоді до майбутньої трудової діяльності. Для нас у контексті обраної теми важливими є сформульовані дослідниками положення про формування у школярів готовності до трудової діяльності, розвиток необхідних у майбутньому професійно важливих якостей особистості, підготовку учнів до науково обґрунтованого вибору професії.

У 50-80 рр. окреслена проблема в контексті ідей політехнізму висвітлена в наукових працях Абульханової-Славської К., Атутова П., Батишева С., Голомштока О., Захарова М., Йовайши Л., Клімова Є., Костюка Г., Крягдже С., Моляко В., Назімова І., Платонова К., Павлютенкова Є., Полякова В., Синявського В., Симоненка В., Тименка М., Тхоржевського Д., Чистякова М., Чистякової С., Федоришина Б., та ін. Зв'язок політехнічного навчання з професійним розглядався дослідниками як теоретична й практична основа свідомого вибору професії відповідно до можливостей і бажань особистості та великого попиту народного господарства на масові робітничі професії. Важливими стосовно проблеми нашого дослідження, стали положення про необхідність виховання самостійності учнів та формування у них індивідуального стилю майбутньої професійної діяльності.

Цей напрям конкретизувався у дослідженнях проблем формування активності, ініціативності, відповідальності, творчості, дисциплінованості, самостійності та інших необхідних ринку праці особистісних характеристик учнівської молоді в сучасних соціокультурних умовах (І. Бех, Д. Закатнов, О. Кононко, В. Кузь, М. Левківський, Н. Побірченко, В. Постовий, Г. Пустовіт, В. Сидоренко, В. Синявський, Є. Павлютенков, М. Тименко, Б. Федоришин, К. Чорна та ін). Сучасні дослідники пропонують вирішення означених проблем за рахунок удосконалення зовнішніх умов життєдіяльності школярів. Визначальними для уточнення нами структури готовності старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії стали запропоновані І. Бехом у виховному процесі категорії “ставлення” та образ “Я” як мета формування і розвитку особистості учня. З-поміж усіх інших ми також спиралися на праці, в яких самостійність є спеціальним предметом дослідження. Це дослідження:

- П. Виноградова, І. Лернера, Н. Моцик, П. Підкасистого, Г. Ткачука (виявлення ефективних умов, шляхів і засобів самостійної пізнавальної роботи учнів);

- М. Дідори, І. Дідуся, Н. Кухарєва, І. Паюл, Л. Піменової З. Пономарьова, П. Ростовецької, В. Сидоренка, М. Тименка, Ю. Янотовської (розвиток самостійності в різноманітних видах діяльності школярів);

- М. Гарунова, А. Усової, Н. Чиканцева (визначення змісту, способів і форм організації самостійної роботи учнів);

- Л. Божович, Н. Дмитрієвої, Е. Фарапонової, Г. Щукіної (психолого-педагогічних основ формування самостійності школярів).

Однак доводиться констатувати, що спеціальних досліджень проблеми підготовки старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії в процесі профільного трудового навчання до цього часу не було здійснено.

Саме тому, актуальність окресленої проблеми, недостатня її розробка педагогічної наукою та нагальна потреба сучасного соціально-економічного середовища й зумовили необхідність вибору теми дослідження: “Підготовка старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії в процесі профільного трудового навчання”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою науково-дослідної теми лабораторії трудового виховання і профорієнтації Інституту проблем виховання АПН України “Педагогічне обґрунтування системи підготовки учнівської молоді до професійного самовизначення в умовах реформування національної освіти”, державний реєстраційний номер 0198U008167. Тема дисертаційного дослідження координована Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні за № 739 (протокол №9 від 27. 11. 2001 року).

Об'єкт дослідження - підготовка старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії.

Предмет дослідження - зміст та педагогічні засоби підготовки старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії у процесі профільного трудового навчання.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність змісту підготовки старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії, динамічна розвивальна та індивідуально-психологічна диференціація якого реалізується у процесі профільного трудового навчання адекватними педагогічними засобами.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на передбаченні того, що готовність старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії як цілісне особистісне утворення має свою специфічну структуру і піддається цілеспрямованому формуванню.

Ефективність цього процесу зросте, якщо зміст підготовки диференціюватиметься відповідно стану готовності старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії і буде ефективно та своєчасно реалізований різноманітними формами та методами проф. консультаційної роботи.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми у психолого-педагогічній теорії та виховній практиці.

2. Уточнити сутність та структуру поняття “готовність старшокласника до самостійного вибору майбутньої професії” (ГССВМП), розкрити зміст, визначити рівні, критерії і показники цієї готовності.

3. Виявити та обґрунтувати напрями удосконалення змісту підготовки старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії та сукупність педагогічних засобів його реалізації в процесі профільного трудового навчання.

4. Перевірити вплив визначених експериментальних факторів на рівень ГССВМП і на основі здобутих результатів дослідження розробити методичні рекомендації для впровадження в практику роботи загальноосвітніх шкіл.

Методологічною основою дослідження є філософські положення про діалектичний зв'язок явищ об'єктивної дійсності, про механізми трансформації суспільних цінностей в особистісні надбання, а також засади психолого-педагогічної детермінації і самостійної детермінації становлення, розвитку та життєдіяльності особистості.

Теоретичною основою дослідження стали наукові праці педагогів з проблем формування особистості старшокласника І. Зазюна, В. Кременя, Н. Ничкало, О. Сухомлинської, а також психологів Є. Клімова, І. Кона, Г. Костюка, К. Платонова. Для уточнення вихідних позицій використовувалися положення Законів України “Про освіту”, Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХI століття”), Регіональної програми “Освіта Київщини”.

Методи дослідження: теоретичний та ретроспективний аналіз філософської, психолого-педагогічної, соціологічної, методичної літератури та законодавчих документів Міністерства освіти і науки України, порівняння та узагальнення результатів дослідження, анкетування, спостереження, бесіда, тестування, констатуючий та формуючий педагогічний експеримент, методи математичної та статистичної обробки результатів дослідження.

База дослідження. Середні загальноосвітні школи №1, 2, 3 м. Боярка, Боярський МНВК, Центр практичної психології м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалось протягом 1992 - 2002 років і мало чотири етапи.

На першому, пошуковому, етапі (1992 р. - 1996 р.) визначалися теоретико-методологічні передумови дослідження та проводився пошуковий етап експерименту. Проаналізовано літературу з проблеми готовності учнівської молоді до професійного самовизначення, опрацьовано методичні матеріали з проблем профорієнтації школярів, вивчено досвід організації та проведення проф. консультаційної роботи у навчально-виховних та професійних освітніх установах. У процесі теоретичного аналізу визначено вихідні положення дослідження, уточнено структуру ГССВМП, розроблено систему показників і апробовано, на етапі констатуючого експерименту, методику їх діагностики.

На другому етапі (1996 - 1998 рр.) дослідження результати пошукового експерименту були використані для розробки експериментальної методики підготовки старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії у процесі профільного трудового навчання, уточнено програму та методику дослідно-експериментальної роботи.

На третьому етапі (1998 - 2000 рр.) проводився формуючий етап експерименту, спрямований на перевірку достовірності висунутої гіпотези дослідження. До програми дослідження на цьому етапі входило впровадження експериментальної програми курсу “Основи вибору професії” для учнів 9-х класів, яка реалізовувалася шкільним психологом (34 години) та проведення проф. консультації в МНВК для учнів 10 та 11 класів за розробленою методикою. Для формулювання висновків щодо правомірності передбачених гіпотезою положень на різних стадіях формуючого експерименту проводилися діагностичні зрізи за встановленими показниками, які піддавалися кількісному і якісному аналізу.

На четвертому етапі (2000-2002 рр.) узагальнювалися результати дослідження здобуті у процесі теоретичного аналізу проблеми та проведеної дослідно-експериментальної роботи, уточнювалися окремі положення, розроблялися та впроваджувалися в освітню практику науково-методичні рекомендації з означеної проблеми, формулювалися загальні висновки.

Наукова новизна дослідження полягає в:

- уточненні змісту та структури поняття “готовність старшокласника до самостійного вибору майбутньої професії”;

- обґрунтуванні змісту та сукупності педагогічних засобів ефективного формування готовності старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії в процесі профільного трудового навчання;

- визначенні критеріїв, показників та рівнів сформованості у старшокласників цього особистісного утворення.

Теоретичне значення роботи полягає у виявленні та обґрунтуванні мотиваційного, когнітивного, практичного та “Я” компоненту ГССВМП, визначенні ефективного змісту підготовки старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії, який динамічної та розвивальної та індивідуально-психологічно диференціюється відповідно до рівня їхньої готовності і реалізується адекватними формами і методами проф. консультаційної роботи.

Практичне значення здобутих результатів дослідження визначається тим, що розроблено і впроваджено: методику підготовки старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії, в основі якої лежить положення про необхідність диференціації змісту проф. консультаційної роботи із школярами відповідно до рівня ГССВМП, що реалізується сукупністю адекватних педагогічних засобів. Використання матеріалів дослідження дозволило практичним працівникам значно підвищити рівень готовності старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії в умовах запровадження ринку праці.

Особистий внесок автора полягає:

- в узагальненні теоретичного матеріалу та обґрунтуванні на цій основі ідеї про необхідність диференціації змісту підготовки старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії;

- у виявленні сукупності педагогічних засобів реалізації динамічного, розвивального та індивідуально-психологічного диференційованого змісту підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії у процесі профільного трудового навчання;

- у вдосконаленні змісту програми курсу “Основи вибору професії” для учнів 9 класу;

- у модернізації методики індивідуальної та групової проф. консультації старшокласників;

- у експериментальній апробації та впровадженні методичних рекомендацій створення навчально-виховної системи, спрямованої на особистісне зростання учнів старшої школи у майбутній професійній діяльності.

Вірогідність наукових результатів дослідження забезпечується:

- методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень;

- єдністю емпіричних і теоретичних методів дослідження, які адекватні поставленим завданням і взаємодоповнюють один одного;

- багаторічною тривалістю дослідно-експериментальної роботи; поєднанням кількісного і якісного аналізу здобутих результатів; поетапною структурою дослідження; відповідністю теоретичних положень і висновків як між собою, так і з даними дослідно-експериментальної роботи.

На захист виносяться:

- компонентна структура готовності старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії;

- зміст проф. консультаційної роботи із старшокласниками в процесі профільного трудового навчання, який динамічно розвиває та індивідуально-психологічно диференціюється відповідно до рівня ГССВМП;

- рівні, критерії і показники готовності старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії.

Апробація і впровадження результатів дослідження проводилася шляхом виступів:

- на міжвузівській науково-практичній конференції “Соціальні та психологічні проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя” м. Київ, 1992 р.;

- на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми трудового навчання і проф. орієнтації учнівської молоді” м. Рівне, 1993 р.;

- на міжвузівській науково-практичної конференції “Розвиток технічної і прикладної творчості молоді та фізико-технічного експерименту” м. Рівне 1994 р.;

- на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Стан та перспективи професійної орієнтації, трудового і профільного навчання та професійної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів” м. Бориспіль, 2002 р.;

- на серпневих конференціях педагогічних працівників Києво-Святошинського району Київської області (1994, 1995, 1996 рр.);

- на Всеукраїнській науковій конференції “Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах (теоретико-методологічні проблеми виховання дітей та учнівської молоді)” м. Київ 2000 р.;

- на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості” м. Київ 2001 р.;

- на Всеукраїнській науковій конференції “Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді” м. Київ 2002 р.;

- на засіданнях психологів Центру практичної психології Києво-Святошинського району Київської області;

- засіданнях лабораторії трудового виховання і профорієнтації Інституту проблем виховання АПН України.

Публікації. Основні положення і висновки дисертації відображені у 14 публікаціях, 6 з яких у фахових виданнях.

Структура дисертації складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, переліку використаної літератури (285 найменування) та додатків. Повний обсяг дисертації становить 216 сторінок, з яких 152 сторінки - основного тексту. Робота містить 21 таблицю на 26 сторінках, 3 рисунки на 3 сторінках, 3 додатки на 37 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовані:

- визначені об'єкт, предмет, гіпотеза, завдання, методологічна основа і методи дослідження;

- розкриті основні етапи, наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи;

- актуальність і доцільність дослідження;

- представлені дані про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Проблема підготовки старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії у психолого-педагогічній теорії і виховній практиці” аналізується:

- теоретико-прикладний стан проблеми;

- розкривається зміст поняття “готовність старшокласника до самостійного вибору майбутньої професії”;

- досліджуються соціально-педагогічні передумови вдосконалення підготовки старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії;

- визначаються напрями диференціації змісту підготовки з основ вибору старшокласниками майбутньої професії та сукупність педагогічних засобів його реалізації в процесі профільного трудового навчання.

Інтенсивне дослідження педагогічних аспектів проблеми формування готовності учнівської молоді до професійного самовизначення розпочалося у 60-ті роки. Проте на сьогодні сутність поняття “готовність” визначається дослідниками по-різному. Переважно “готовність” розглядається як стан (М. Дяченко, Е. Ільїн, М. Левітов, Д. Мехіладзе, І. Назімов, Л. Нерсесян, В. Пушкін, В. Ядов), як якість особистості (Є. Павлютенков, К. Платонов, В. Серіков, Е. Федорчук, В. Шадріков), як комплекс здібностей (В. Ананьєв, С. Рубінштейн), як синтез певних особистісних якостей (С. Дибін, В. Крутецький, В. Ширинський), як системне особистісне утворення (С. Васильєв, А. Ведєнов, М. Дяченко, Л. Кандибович).

Врахувати весь спектр особистісних характеристик, необхідних випускнику школи для вчасного та адекватного вибору майбутньої професії надто складно. Тому у своєму дослідженні ми дотримувалися точки зору тих дослідників (М. Дяченко, Л. Кандибович та ін.), які вважають, що готовність старшокласників до вибору майбутньої професії - складне особистісне утворення, компоненти якого утворюють певну структуру. За такого розуміння проблеми виявлення в структурі готовності показників, які забезпечують ефективність вибору, спирається на функціональний підхід, запропонований М. Левітовим, Л. Нерсесяном, В. Пушкіним, а дещо пізніше в психології праці та професійній орієнтації Є. Клімовим, Є. Павлютенковим, К. Платоновим.

Проведений нами аналіз психолого-педагогічних досліджень проблеми готовності дозволив окреслити структуру поняття готовності старшокласника до самостійного вибору майбутньої професії враховуючи сучасний соціокультурний контекст. З огляду на це під ГССВМП ми розуміємо здатність юнаків і дівчат здійснити та за необхідності повторити обґрунтований вибір майбутньої професії у нових умовах. ГССВМП - системне особистісне утворення, яке складається з певної кількості компонентів, які взаємодіють, розвиваються, піддаються цілеспрямованому формуванню і у своїй сукупності забезпечують самостійний вибір майбутньої професії.

Такий підхід дає підстави стверджувати що самостійний вибір майбутньої професії старшокласниками - це діяльність, в основі якої лежить механізм узгодження об'єктивних умов та суб'єктивних факторів вибору, головним змістом якого є процес підготовки і прийняття рішення на мотиваційно-особистісному рівні. Самостійність старшокласників у цій діяльності проявляється у відносній незалежності, спираючись на досвід узгодження різноманітних чинників вибору, знаходити компроміси, визначати і передбачати, оцінювати і відповідати за свій вибір.

У структурі готовності нами було виділено мотиваційний, когнітивний, практичний та “Я” компоненти.

Мотиваційний компонент репрезентує ставлення старшокласника до майбутньої професії. Показниками цього компоненту є інтереси, мотиви, професійні наміри. Результатом сформованості визначених показників постає цілісна, стійка і дієва структура мотивів навчально-трудової діяльності школярів. Загальним критерієм виявлення мотиваційного компоненту є чіткість ієрархічної структури мотивів, їх стійкість і дієвість. У когнітивному компоненті ми виділили знання власних індивідуальних особливостей, вимог ринкового професійного середовища. Глибина та міцність знань визначають узгодженість диспозицій особистості у конкретному професійному виборі. Критеріями цього компоненту виступають глибина та міцність знань.

Практичний компонент передбачав вміння самостійно знаходити, користуватися і забезпечувати необхідною інформацією процес вибору майбутньої професії (інформація про власні індивідуальні особливості, вимоги конкретної професії, попит на ринку праці тощо). Наявність вмінь та навичок характеризує здатність старшокласників здійснити професійний вибір у динамічних умовах. Критеріями практичного компоненту є точність вмінь та навичок. Ядром структури ГССВМП є “Я” компонент, який визначає зрілість особистості школяра, рівень його загального та особистісного розвитку. Показниками цього компоненту нами виокремлено ціннісні орієнтації та самооцінку, сформованість яких забезпечує умови знаходження старшокласниками компромісу між об'єктивними та суб'єктивними потребами. Загальними критеріями цього компоненту є сформованість їхньої структури ціннісних орієнтацій та адекватність самооцінки. З огляду на це нами визначені рівні сформованості ГССВМП, що дозволило адекватно оцінити характер розвитку цього особистісного утворення у старшокласників. Високий рівень розвитку характеризується наявністю в учнів старшої школи чіткої і дієвої структури мотивів, у якій інтерес до майбутньої професії є домінуючим у навчально-трудовій діяльності і підпорядковує собі всі інші мотиви. Проблема професійного самовизначення для цієї групи старшокласників та шляхів оволодіння майбутньою професією вирішена. Міцність та глибина знань про професії, їх вимоги та попит на ринку праці дають можливість школярам удосконалювати власні індивідуальні особливості та здійснювати конкретні кроки з оволодіння майбутньою професією.

Таблиця 1. - Структура готовності старшокласника до самостійного вибору майбутньої професії:

Структура ГССВМП
Мотиваційний компонент	Когнітивний компонент	Практичний компонент
Зовнішня мотивація: соціально-вікова потреба у професійному самовизначенні	Внутрішня мотивація: процесуальна, творча, самовдосконалення, самореалізації	Знання про власні індивідуальні особливості, мінливість та різноманітність світу професій, кон'юнктуру ринку праці, напрями реалізації особистої професійної перспективи	Загально трудові вміння та навички	Спеціальні вміння: вміння аналізувати професії, власні бажання і можливості, вміння буду вати індивідуальну програму професійного зростання
Стійкість мотивів	Глибина та міцність знань	Точність умінь та навичок
“Я” компонент
Загальний рівень розвитку особистості та самооцінка індивідуальних особливостей
Чіткість ієрархічної структури ціннісних орієнтацій та адекватність самооцінки

Достатній рівень знань та вмінь допомагає старшокласникам аналізувати актуальні проблеми та самостійно планувати власну життєдіяльність і поетапно вирішувати проблеми, пов'язані з вибором майбутньої професії. Цьому сприяє достатній рівень розвитку самосвідомості особистості, сформована ієрархічна структура ціннісних орієнтацій та їх адекватна самооцінка.

Середній рівень розвитку виявляється перш за все у незацікавленості старшокласників у вирішенні проблем вибору майбутньої професії. Тому вони переважно обмежуються обранням лише навчального закладу для продовження освіти. У цієї групи учнів відсутня професійна альтернатива. Загальний рівень знань та вмінь достатній, але відсутній дієвий і чіткий інтерес до конкретної професійної діяльності. Вони безініціативні, тому надають перевагу лише тим видам діяльності, які викликають у них ситуативний інтерес. У мотиваційній сфері переважають мотиви спілкуванні і самоствердження. Професію діти аналізують поверхово. Вирішення завдань, пов'язаних з майбутньою професією, здійснюється ними за допомогою і під тиском близького соціального середовища за аналогією з уже відомим. За досить високого загального рівня розвитку школярі не в змозі побудувати ієрархічну структуру суб'єктивно значимих ціннісних орієнтацій. Саме тому вони сприйнятливі до зовнішнього тиску. За такого підходу активність учня в актуалізації і вирішенні проблем професійного самовизначення переноситься на більш пізній термін.

Низький рівень розвитку ГССВМП. Ця група старшокласників не готова до обрання майбутньої професії. Школярі мають, як правило, неадекватну самооцінку, низький рівень знань та вмінь. Ситуативна і недиференційована структура мотивації, яка проявляється за конкретних зовнішніх та внутрішніх умов. Проблема вибору майбутньої професії для цих учнів - не актуальна. Серед цієї групи учнів здебільшого ті, які мають відхилення від вікових закономірностей психічного розвитку, педагогічно занедбані школярі, діти з проблемами в сім'ї тощо. Як правило, ці учні мають проблеми не тільки пов'язані з вибором майбутньої професії, але й відрізняються від інших низькою успішністю з шкільних предметів та неадекватною самооцінкою.

Проведений констатуючий етап експерименту, у якому були задіяні 343 досліджувані (з них 9-ті класи - 169 осіб, 10 класи - 83 особи, 11 класи - 96 осіб) виявив, що тільки у випускних класах відносно актуалізується проблема професійного вибору. Однак суттєвих вікових зрушень у цьому процесі немає. Результати констатуючого етапу дослідження представлені в таблиці 2.

Таблиця 2. - Результати констатуючого етапу експерименту розвитку ГССВМП (абс./відн.):

Рівні ГССВМП	Результати констатуючого експерименту (клас навчання)
	9 клас	10 клас	11 клас
Високий	14/8,28	9/10,84	15/15,62
Середній	126/74,6	60/72,36	67/69,88
Низький	29/17,16	14/16,8	14/14,5

Серед здобутих результатів слід наголосити на кількості старшокласників, які віднесені нами до низького рівня. Таких учнів 17,16% у 9 класі, 16,8% у 10 класі і відповідно 14,5% - учнів 11 класу і це засвідчило про потенційну необхідність вдосконалення підготовки старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії.

Ретроспективний аналіз базових положень профорієнтаційної роботи з учнями старших класів дозволив нам зосередитися на одному з її структурних компонентів - проф. консультації. Було виявлено, що у становленні та розвитку проф. консультаційна робота із школярами мала п'ять етапів, які ми виокремили залежно від соціального замовлення та концептуальних підходів до її організації та проведення.

На першому етапі (кінець XIX ст. - початок XX ст.) проф. консультаційна робота з учнівською молоддю обмежувалася лише діяльністю служб при громадських організаціях, які безкоштовно надавали випускникам інформацію щодо наявності робочих місць і вимог професій.

Наступний етап ми виділили в межах 1921 - 1936 рр. Складна соціальна ситуація на початку 20-х років, у зв'язку з впровадженням нової економічної політики, викликали необхідність створення бірж праці і у їх межах спеціальних бюро, які б виконували роль посередника між людиною і виробництвом. Проте забезпечити соціальне замовлення ці державні структури були не в змозі. Саме в цей час актуалізувалася проблема підготовки школярів до вибору майбутньої професії і відбулося зміщення акцентів проф. консультаційної роботи у бік політехнічної школи.

У період з 1936 до середини 50-х років проблеми проф. консультаційної роботи із старшокласниками не були предметом спеціальних психолого-педагогічних досліджень.

Наступний етап (60-ті - 80-ті рр.) характеризується інтенсивними дослідженнями в галузі проф. консультації школярів. У цей період науковцями визначено зміст, мету, завдання, засоби і умови проф. консультаційної роботи, спрямованої на підготовку учнівської молоді до свідомого й обґрунтованого вибору майбутньої професії та забезпечення потреби народного господарства у працівниках масових робітничих професій.

На сучасному етапі (початок XXI століття), який ми виокремили у зв'язку зі зміною соціальної ситуації в державі, ведеться пошук можливостей удосконалення підготовки учнівської молоді до професійного самовизначення.

Визначальними для уточнення нами змісту та обґрунтування напрямів модернізації діючих педагогічних засобів підготовки старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії стали праці М. Тименка. Він зазначав, що під професійним самовизначенням на сучасному етапі варто розуміти не одноразовий вибір професії, а перманентний процес самопізнання, формування інтересів, основних та резервних професійних намірів, професійної перспективи, визначення напрямів перекваліфікації, який проходить крізь усі етапи навчальної і трудової діяльності людини. Його основою є самопізнання та об'єктивна самооцінка індивідуальних особливостей, співставлення своїх професійно-важливих якостей, можливостей з вимогами професій та кон'юнктурою ринку праці.

У другому розділі “Дослідження ефективності змісту та педагогічних засобів підготовки старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії в процесі профільного трудового навчання”:

- обґрунтовано зміст та педагогічні засоби підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії у процесі профільного трудового навчання;

- розкрито методику дослідно-експериментальної роботи;

- висвітлено і проаналізовано здобуті результати дослідження.

Розроблена нами профорієнтаційна модель включала в себе динамічно-розвивальну та індивідуально-психологічну диференціацію змісту та педагогічних засобів підготовки старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії. Динамічно-розвивальна диференціація передбачала поетапну підготовку і розпочиналася з вивчення старшокласниками курсу “Основи вибору професії”, результати вивчення якого фіксувалися за кількісними показниками, а саме кількістю старшокласників котрі обрали профіль навчання в МНВК. Наступний етап спрямовувався на перевірку та за необхідності корекцію здійсненого учнями вибору. Заключний етап був спрямований на побудову близьких та далеких особистісних намірів старшокласників у професійному зростанні. Індивідуально-психологічна диференціація передбачала запровадження різних форм та методів їхньої підготовки, які адекватні визначеним рівням ГССВМП.

Перелічені аспекти стали предметом формуючого етапу експерименту. Для здобуття надійних результатів якого було сформовано дві групи старшокласників. Експериментальна група працювала за розробленою нами методикою, і контрольна, в якій підготовка здійснювалася за традиційною методикою. Формуючий етап експерименту здійснювався нами протягом 4 років. На першому році вирішувалися організаційні питання, уточнювалася процедура проведення окремих методик практичними працівниками загальноосвітніх середніх шкіл. До кінця першого року експерименту було відібрано до експериментальної групи учнів 8 класу загальною кількістю 147 чоловік та контрольної - 134. Це - учні трьох шкіл Києво-Святошинського району, які одночасно навчалися в Боярському МНВК. Загальна кількість учасників контрольної та експериментальної групи складала 281 чоловік.

Наступним кроком в організації формуючого етапу експерименту було введення до шкільної програми (за попереднім погодженням та наказом завідуючого районним відділом освіти) модернізованого нами курсу “Основи вибору професії” для учнів 9-х класів експериментальної групи, який викладався шкільним психологом. Його реалізація передбачала проведення практичних робіт та ведення розробленої нами схеми - карти дослідження особистості старшокласника. Також було погоджено і виділено години для проведення індивідуальної та групової проф. консультації як шкільному психологу, так і проф. консультанту міжшкільного навчально-виробничого комбінату. Така методика роботи, що враховувала сучасні вимоги соціального та економічного середовища, є логічним продовженням досліджень К. Гусєва, розпочатих у 30-ті рр., колективу під керівництвом Є. Клімова у 70-ті роки, а у 80-ті рр. С. Пряжнікова та М. Тименка. Її мета втілювалась у змісті підготовки, яка детермінувалась особистісними чинниками професійного вибору і визначалась структурою ГССВМП.

На третьому та четвертому році формуючого етапу експерименту підготовку старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії було перенесено в міжшкільний навчально-виробничий комбінат, де, користуючись зібраними діагностичними матеріалами на уроках з основ вибору професії проводилися індивідуальні, групові та колективні форми роботи. Співпраця між учасниками формуючого етапу експерименту координувалася головним психологом району.

Втілюючи в трудове профільне навчання означені форми роботи нами було уточнено окремі формулювання. Під індивідуальною проф. консультацією ми розуміємо взаємодію проф. консультанта і особи, що обирає професію, з метою виявлення індивідуальності та неповторності особистості і формування на цій основі у старшокласників високого рівня розвитку готовності до самостійного вибору майбутньої професії.

Проведення індивідуальної проф. консультації із старшокласниками розпочиналося нами з оцінки проблеми і складання програми дій. Така процедура допомагала визначити адекватний проблемі зміст та засоби розвитку ГССВМП. За час навчання учнів у старших класах загальноосвітньої школи та в міжшкільному навчально-виробничому комбінаті перевірялася і за необхідності коригувалася програма особистісного розвитку дітей.

В цілому проведення індивідуальної проф. консультації за цією процедурою коректувалося нами в кожному конкретному випадку. Проте позитивним є дотримання загальних принципів, які позитивно впливають на ефективність цієї роботи. Серед них:

- принцип добровільності;

- принцип доброзичливого ставлення до об'єкта допомоги;

- принципу конфедиційності зустрічі з проф. консультантом;

- принцип невтручання в близьке соціальне середовище школяра;

- принцип відмови проф. консультанта від надання порад і рецептів;

- принцип - не вступати в близькі стосунки з старшокласниками, які звернулися за допомогою та всіма іншими зацікавленими особами.

Групова проф. консультація - це взаємодія проф. консультанта та певної групи старшокласників. Група - обмежена у кількості спільність старшокласників, які виділені з соціального цілого на основі спільних проблем у професійному самовизначенні. Кількість, структура та склад групи визначаються розвитком ГССВМП. Такі групи створювалися нами для впливу в системі міжособистісних стосунків. Вони короткочасні (від кількох днів до кількох місяців) і діяльність старшокласників у них ненормована та нерегламентована. Головний метод роботи в групі - вільна дискусія без попередньо прийнятого плану у поєднанні з ігровими методами. Обговорення питань у таких групах будувалося нами відповідно до принципу “тут і зараз”, тобто аналізувалися проблеми, які стосуються безпосередніх учасників групи. Досить висока активність старшокласників у груповій проф. консультації дозволяла вирішувати складні особистісні проблеми, які лежать у площині ГССВМП.

У відповідності до завдань, визначених на початку дослідно-експериментальної роботи, здобуті результати оброблювалися методами математичної статистики. Для формулювання загальних висновків досліджувалися кількісні та якісні зміни у розвитку показників структури готовності старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії, а потім порівнювалися здобуті результати у школярів експериментальної та контрольної групи.

Якісна характеристика змін в показниках між експериментальною групою та контрольною визначалася нами шляхом знаходження х - середнього арифметичного, - стандартного відхилення, - асиметрії, - середнього квадратичного відхилення. Динаміка розвитку ГССВМП у контрольній та експериментальній групі представлена в таблиці 3.

Здобуті результати формуючого етапу експерименту дають підстави стверджувати, що підготовка старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії у процесі профільного трудового навчання - процес керований і ефективність його зростає за умови включення школярів до спеціально організованої навчальної діяльності. Як свідчать експериментальні дані певне зростання показників ГССВМП спостерігається в обох групах. Проте його динаміка в контрольній групі є менш вагомою.

Серед введених нами експериментальних факторів найбільш дієвим педагогічним засобом підвищення мотиваційного та когнітивного компонентів ГССВМП є заняття з модернізованого нами курсу “Основи вибору професії” для учнів 9 класів. На практичний компонент позитивно впливає вибір профілю трудового навчання в МНВК. І нарешті найсуттєвіші зрушення в “Я” компоненті відбулися в процесі групової проф. консультації з використанням активних методів взаємодії.

Таблиця 3. - Динаміка розвитку ГССВМП в контрольній та експериментальній групах:

Показники ГССВМП	До експерименту	Після експерименту	Динаміка
	К	Е	К	Е	К	Е	К	Е	К	Е	К	Е	К	Е
Інтереси	2,31	2,31	0,54	0,65	23,25	27,9	1,91	1,79	0,63	0,58	32,75	32,32	+0,4	+0,52
Наміри	2,64	2,67	0,60	0,59	22,85	22,44	2,14	1,86	0,67	0,59	31,55	32,03	+0,5	+0,81
Мотиви	2,55	2,57	0,60	0,62	23,64	24,62	1,98	1,89	0,62	0,47	30,96	24,77	+0,57	+0,63
Знання світу професій	2,11	2,19	0,76	0,75	36,07	34,24	1,72	1,64	0,65	0,35	36,48	21,54	+0,33	+0,55
Знання свого “Я”	2,10	2,12	0,52	0,48	28,89	22,60	1,95	1,77	0,51	0,57	26,1	32,35	+0,15	+0,35
Вміння	1,88	1,87	0,69	0,71	36,77	38,06	1,73	1,71	0,68	0,68	39,40	39,67	+0,15	+0,16
Ціннісні орієнтації	2,46	2,51	0,71	0,66	28,79	26,43	1,77	1,45	0,74	0,63	41,64	43,49	+0,68	+1,06
Самооцінка	2,46	2,51	0,71	0,66	28,79	26,43	1,78	1,45	0,74	0,63	41,64	43,49	+0,68	+1,06

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. Аналіз психолого-педагогічних досліджень проблеми підготовки старшокласників до професійного самовизначення дозволив уточнити сутність і структуру готовності старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії та виявити напрями удосконалення навчально-виховного процесу профільного трудового навчання школярів.

2. Під готовністю старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії ми розуміємо здатність юнаків і дівчат здійснити та за необхідності повторити обґрунтований вибір майбутньої професії у нових умовах. Самостійний вибір майбутньої професії старшокласниками - це діяльність, в основі якої лежить механізм узгодження об'єктивних умов та суб'єктивних факторів вибору, головним змістом якого є процес підготовки і прийняття рішення на мотиваційно-особистісному рівні. Самостійність старшокласників у цій діяльності проявляється у відносній незалежності, спираючись на досвід узгодження різноманітних чинників вибору, знаходити компроміси, визначати і передбачати, оцінювати і відповідати за свій вибір.

3. У структурі готовності старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії ми виділяємо мотиваційний, когнітивний, практичний та “Я” компонент, які розвиваються, взаємодіють і піддаються цілеспрямованому навчально-виховному впливу. Мотиваційний компонент репрезентує ставлення старшокласників до майбутньої професії. Результатом його сформованості постає цілісна, стійка і дієва структура мотивів навчально-трудової діяльності школярів. Когнітивний компонент включає знання старшокласниками власних індивідуальних особливостей та вимог ринкового професійного середовища. Глибина та міцність знань визначають узгодженість диспозиції особистості у конкретному професійному виборі. Практичний компонент передбачає вміння самостійно забезпечувати процес вибору учнями майбутньої професії необхідною інформацією. Точність вмінь та навичок характеризує здатність старшокласників здійснити професійний вибір в нових умовах. Ядром структури ГССВМП є “Я” компонент, який визначає зрілість особистості школяра. Сформованість ціннісних орієнтацій у старшокласників та їх адекватна самооцінка фокусує здатність дитини до знаходження компромісу між об'єктивними та суб'єктивними потребами.

4. Уточнена структура ГССВМП (мотиваційний, когнітивний, практичний та “Я” компонент), визначені показники та розроблені критерії, які у своїй сукупності репрезентують сутність означеного поняття, дозволила окреслити рівні готовності (високий, середній, низький), охарактеризувати кожного з них та підібрати інструментарій для констатуючого етапу дослідження. Здобуті результати виявили, що проблема професійного вибору актуалізується у старшокласників перед закінченням випускних класів. Однак, суттєвих вікових зрушень у цьому процесі в цілому немає. Наявність значної кількості учнів 9, 10, та 11 класів з низьким рівнем готовності дозволяє зробити висновок про створене нині недостатньо ефективне освітнє профорієнтаційне середовище.

5. Проведений ретроспективний аналіз наукового обґрунтування та створення системи профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю дав можливість виділити етапи які, залежно від соціальної ситуації та досягнень у галузі педагогіки, психології, фізіології і медицини, визначалися своєрідністю концепції спрямованої на виконання соціального замовлення. На сучасному етапі в її основі - розвиваюча концепція, сутність якої полягає у визначенні потенційних можливостей, прогнозуванні та розвитку здібностей кожного школяра як активного, ініціативного, відповідального, самостійного, дисциплінованого та творчого суб'єкта майбутньої професійної діяльності. Саме це дозволяє нам констатувати про забезпеченість конкурентної здатності випускників освітніх закладів на ринку праці.

6. Вивчення сучасного досвіду підготовки старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії допомогло виявити і обґрунтувати ефективні напрями удосконалення профорієнтаційної ситуації в процесі профільного трудового навчання школярів. З-поміж діючих сучасних психолого-педагогічних засобів нами здійснено модернізацію змісту курсу “Основи вибору професії” для учнів 9 класу та удосконалено методики проф. консультаційної роботи для учнів 10 та 11 класу.

7. Створена профорієнтаційна модель підготовки старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії включала в себе динамічно-розвивальну та індивідуально-психологічну диференціацію змісту підготовки і реалізовувалася адекватними, відповідно рівнів ГССВМП, педагогічними засобами.

Динамічно-розвивальна диференціація передбачала поетапну підготовку і розпочиналася з вивчення курсу “Основи вибору професії”, результати якого фіксувалися нами за кількістю старшокласників, котрі обрали профіль навчання в МНВК. Наступний етап мав на меті перевірити та за необхідності скоректувати здійснений вибір.

Заключний етап був спрямований на побудову близьких та далеких особистісних намірів у професійному зростанні старшокласників. Індивідуально-психологічна диференціація передбачала запровадження різних форм та методів підготовки, які адекватні визначеним рівням ГССВМП. педагогічний старшокласник навчання

8. Результати формуючого етапу експерименту дозволяють констатувати, що підготовка старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії у процесі профільного трудового навчання - процес керований і ефективність його зростає за умови включення школярів до спеціально організованої навчальної діяльності. Було з'ясовано, що найбільш дієвим педагогічним засобом підвищення мотиваційного та когнітивного компонентів ГССВМП є заняття з удосконаленого нами курсу “Основи вибору професії”. На практичний компонент позитивно впливає вибір профілю навчання в МНВК. Найсуттєвіші зрушення в “Я” компоненті відбулися в процесі групової проф. консультації з використанням активних методів взаємодії.

Проведене теоретично-експериментальне дослідження не розв'язує всіх проблем підготовки старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії. Важливими для дослідження залишаються проблеми застосування нових інформаційних технологій у проф. консультаційній роботі з дітьми та виявлення специфіки підготовки школярів у сільських та міських освітніх установах.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Мельник О.В. Особливості організації та проведення проф. консультаційної роботи із старшокласниками (історичний аспект) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2001. - № 7. - С. 63 - 67.

2. Мельник О.В. Диференціація змісту проф. консультаційної роботи зі школярами в процесі профільного трудового навчання // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2002. - №3. - С. 68 - 72.

3. Мельник О.В. Підготовка старшокласників до вибору профілю трудового навчання в МНВК //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2002. - №4. - С. 91 - 98.

4. Мельник О.В. Структура готовності старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії в умовах МНВК // Збірник наукових праць. Київ, 2002. - Кн..1. - С. 268 - 274.

5. Мельник О.В. Індивідуально-диференційований підхід у проф. консультаційній роботі із школярами в процесі профільного трудового навчання // Оновлення змісту, форм та методів навчання i виховання в закладах освіти: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - 2002. - №20. - С. 70 - 74.

6. Тименко М.П, Мельник О.В. Формування готовності старшокласників до професійного самовизначення // Педагогіка. - 1995. - №3. - С. 109 - 117.

7. Мельник О.В., Романчук В.П. Основи вибору професії: Експериментальна програма та збірник практичних завдань (Частина 1). - К: Інститут проблем виховання АПН України, 2000. - 98 с.

8. Мельник О.В. Ділові ігри як засіб активізації професійного самовизначення старшокласників // Профорієнтаційна робота із школярами: Методичний посібник для вчителів / За ред. М.П. Тименка. - Рівне, 1992. - С. 83 - 97.

9. Мельник О.В. Підготовка старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії в умовах МНВК // Педагогічні основи трудового становлення і професійного самовизначення учнівської молоді: Монографія / За ред. М.П. Тименка. - Бердянськ: Інститут педагогіки АПН України, 1996. - С. 137 - 150.

10. Мельник О.В. Проф. інформаційна робота з учнями //Педагогічне управління професійним самовизначенням учнівської молоді: Методичний посібник / За ред. М.П. Тименка. - К.: Інститут проблем виховання АПН України, 2001. С. 114 - 128.

11. Мельник О.В. Проф. консультаційна робота із старшокласниками (проблеми та перспективи). // Тези доповідей i повідомлень Всеукраїнської науково-практичної конференції “Стан та перспективи професійної орієнтації, трудового i профільного навчання та професійної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів”. - Бориспіль (Київська обл.): Інститут проблем виховання АПН України, 2002. - С. 42 - 46.

12. Мельник О.В. Використання імітаційних ігор в процесі групової консультації // Тези доповідей і повідомлень міжвузівської науково-практичної конференції “Соціально-психологічні проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя”. - К.: КДПІ, 1992. - С. 360 - 361.

13. Мельник О.В., Прохоренко О.І. Мотиви вибору сфери художньо-трудової діяльності як засіб професійного самовизначення школярів // Тези доповідей і повідомлень міжвузівської науково-практичної конференції “Розвиток технічної і прикладної творчості молоді та фізико-технічного експерименту”. Рівне, 1994. - С. 79 - 80.

14. Мельник О.В., Тимченко В.Г. Групова профконсультації в проф. консультаційній роботі із старшокласниками // Тези доповідей і повідомлень міжвузівської науково-практичної конференції “Проблеми трудового навчання і професійної орієнтації учнівської молоді”. Рівне, 1993. - С. 77 - 78.

Размещено на Allbest.ru

...