Педагогічні основи правовиховної роботи з молодшими школярами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ПРАВОВИХОВНОЇ РОБОТИ З МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ

Запорожан Іван Григорович

Тернопіль - 2002

Анотації

В результаті проведеного дослідження розкрито специфіку змісту і технологій правового виховання з урахуванням особливостей особистості молодшого школяра, обґрунтовано принципи його відбору, експериментально перевірено педагогічні умови ефективної його реалізації у навчально-виховній діяльності класовода. В роботі висвітлено шляхи взаємодії школи і сім'ї у правовому вихованні учнів молодших класів. За спеціальною програмою здійснено підготовку до правовиховної роботи класоводів і батьків учнів.

Ключові слова: закон, право, конституційне право, цивільне право, адміністративне право, сімейне право, екологічне право, трудове право, кримінальне право, правове виховання, моральне виховання, правомірна поведінка, правові уявлення, правова вихованість.

правовий школяр педагогічний учень

Запорожан Иван Григорьевич. Педагогические основы правовоспитательной работы с младшими школьниками. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогические наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. Тернопольский государственный педагогический университет имени Владимира Гнатюка. - Тернополь, 2002.

Диссертационное исследование посвящено проблеме правового воспитания младших школьников. В результате проведенного исследования раскрыта специфика содержания и технологий правового воспитания младших школьников с учетом особенностей их личности, которое предусматривает усвоение ими совокупности знаний с основных областей украинского права: конституционного, трудового, гражданского, административного, экологического, уголовного, семейного и др. Выявленные условия отбора содержания правовой информации: учет возрастных особенностей учащихся младших классов; предусмотрение изменений в социальном статусе младшего школьника; системный подход, не допускающий превалирования какой-либо области права; раскрытие сфер права, которые регулируют жизнедеятельность младшего школьника; раскрытие правовых норм, ориентирующих на правомерное поведение в сегодняшней жизни и в будущей жизнедеятельности; включение и таких правовых норм, которые бы предупреждали правонарушения школьников; возможность соединения правового воспитания с другими составными воспитательного процесса.

Поскольку содержание правового воспитании младших школьников в основном реализуется в учебном процессе, в ходе исследования разработана схема отбора и реализации потенциальных возможностей в этом плане учебных предметов, которая предусматривает такую последовательность: анализ задач правового воспитания младших школьников; определение возможностей содержания учебного предмета в реализации задач правового воспитания; выявление уровня правовой осведомлённости учащихся класса; выделение и конструирование содержания учебного материала урока в соответствии с задачами правового воспитания; определении методики реализации воспитательных возможностей учебного материала на уроке; выявление результативности учебных занятий в процессе правового воспитания учащихся.

Выявлено, что отбор форм и методов внеклассной правовоспитательной работы определяется в каждом конкретном случае содержанием правовой информации, характеристикой контингента воспитанников, учетом конкретных воспитательных задач, актуальных для данного коллектива. Исследование убедило, что эффективность правового воспитания учащихся во внеклассной работе повышается, если: содержание, формы и методы правового воспитания обуславливаются особенностями учащихся младших классов; правовоспитательная работа классовода основывается на глубоком знании уровней правовой воспитанности учащихся; правовое воспитание во внеклассной работе является продолжением соответствующей работы на уроках; учащиеся вовлекаются в активную доступную правоохранительную деятельность в школе и за ее пределами; в учащихся воспитывается интерес до правовых знаний и потребность в их пополнении; вся жизнь и деятельность школьников основывается на требованиях норм морали и права; все направления деятельности и жизни учащихся базируются на принципе гуманизации и демократизации.

Эксперимент показал высокую эффективность предложенной системы правового воспитания младших школьников. В результате поисково-экспериментальной работы учащиеся получили начальные представление о гражданстве Украины, Конституции Украины, об основных конституционных правах и обязанностях граждан, о самых важных законах страны; общее представление о государстве и органах власти, о символике нашего государства. Школьники осознали необходимость постоянно придерживаться правил для учащихся, понимание личной ответственности за нарушения дисциплины и порядка в школе, дома, на улице. У школьников возрос интерес к правовой информации. Материалы контрольного среза убеждают, что в экспериментальной группе значительно повысился уровень правовой воспитанности младших школьников, увеличилось количество детей с высоким и достаточным уровнями правовой воспитанности (до 20,3% и 51,0% соответственно). В контрольной группе таких учащихся оказалось 0% и 28,6% соответственно.

Ключевые слова: закон, право, конституционное право, гражданское право, административное право, семейное право, экологическое право, трудовое право, уголовное право, правовое воспитание, нравственное воспитание, правомерное поведение, правовое представление, правовая воспитанность.

Zaporozhan Ivan Hryhorovych Pedagogical Principles of Law Educational Training of Junior Students. - Manuscript

The thesis to stand for Pedagogical Master's Degree specialized in Theory and Methods of Education (13.00.07) Ternopil State Pedagogical University named after

The thesis research deals with the problems of junior students' law education.

Finally this research proved the peculiar law educational content and technologies of law education regarding junior student's personal features. The principles of its selection were grounded. The pedagogical peculiarities of effective realization of this content were checked experimentally and proved by mistress's educational activity. The ways of cooperation between school and parents in educating law to junior students were shown. Due to special programme the law educational training of mistresses and parents was performed.

Key words: law, right, constitutional right, civil right, administrative right, family right, ecological right, labor right, criminal right, law education, moral education, lawful activity, ideas of law, knowledge of law.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність і ступінь дослідженості проблеми. Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”) серед пріоритетних напрямів вдосконалення виховання передбачає формування в учнів глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю. Як один із найважливіших компонентів основної мети національного виховання цей програмний документ передбачає й формування правової культури у молодого покоління.

Потреба у посиленні правового виховання учнівської молоді зумовлена такими факторами:

1) розбудова правової держави вимагає інтенсивного творення її правової бази, прийняття нових законів, потребує своєчасного інформування школярів про введення того чи іншого правового акту;

2) останнім часом сфера правового регулювання поширилась на підлітків з одинадцятирічного віку (створено службу у справах неповнолітніх, кримінальну міліцію у справах неповнолітніх, спеціальні суди для неповнолітніх), що вимагає відповідної правової компетенції неповнолітніх ще до досягнення цього віку;

3) на фоні девальвації моральних та загальнолюдських цінностей, зниження життєвого рівня населення стрімко відроджуються кримінальні “традиції та звичаї”, які активно проникають у молодіжне середовище, омолоджується дитяча злочинність;

4) в країні поширений правовий нігілізм, який потрібно долати шляхом інтенсивної правовиховної роботи серед усіх верств населення, у тому числі й серед учнівської молоді.

У педагогічній науці проблема правового виховання школярів стала актуальною у вісімдесятих роках, коли в школах було запроваджено вивчення навчального предмета “Основи Радянської держави і права”. У нашій роботі ми враховували результати наукових досліджень учених-педагогів І. Козубовської, А. Нікітіна, В. Обухова, В. Оржеховської, Л. Твердохліб, М. Фіцули та вчених-правників Т. Барило, В. Бермана, Г. Давидова, Г. Миньковського, В. Оксамитного, М. Подберезького, Н. Ткачової, Я. Шевченко. У наукових працях названих авторів достатньою мірою розкрито зміст та методику правового виховання учнів середніх та старших класів загальноосвітньої школи. Окремі питання правового виховання молодших школярів висвітлені І. Козубовською, В. Оржеховською, М. Фіцулою. Однак названі автори не розглядають проблему правового виховання молодших школярів як систему діяльності початкової школи.

Недостатня ступінь дослідженості проблеми правового виховання молодших школярів у педагогічній науці, відсутність системи правового виховання учнів цього віку в загальноосвітній школі зумовили вибір теми дослідження: “Педагогічні основи правовиховної роботи з молодшими школярами”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою колективної теми з проблем попередження і подолання правопорушень серед неповнолітніх (шифр 13П-26-К), яка розробляється кафедрою педагогіки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Тема дисертації погоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 30.10.2001р.).

Об'єкт дослідження - правове виховання молодших школярів.

Предмет дослідження - зміст, форми і методи правовиховної роботи з учнями молодших класів загальноосвітньої школи.

Мета дослідження - розробка, наукове обґрунтування й експериментальна перевірка змісту, форм і методів правового виховання молодших школярів, визначення педагогічних умов підвищення його ефективності.

Відповідно до предмета і мети визначено такі завдання дослідження:

на основі аналізу педагогічної та юридичної літератури розкрити суть правового виховання учнівської молоді, узагальнити педагогічний досвід з цієї проблеми у сучасній школі;

обґрунтувати принципи відбору правової інформації, розробити зміст і виявити специфіку форм і методів правового виховання молодших школярів;

визначити і теоретично обґрунтувати педагогічні умови підвищення ефективності правового виховання учнів молодших класів загальноосвітніх шкіл;

виявити показники і рівні правової вихованості молодших школярів;

розробити методичні рекомендації для вчителів з питань правового виховання молодших школярів у навчально-виховному процесі школи.

Методологічною і теоретичною основою дослідження є Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Національна програма правової освіти населення, положення Конституції України, а також положення філософської, правової, психологічної і педагогічної науки про особистість, про роль діяльності в її розвитку, про вплив оточення на її формування, про взаємозв'язок теорії і практики, свідомості особистості та її поведінки.

Для розв'язання завдань використовувався комплекс методів науково-педагогічного дослідження: теоретичні методи (аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, узагальнення, абстрагування, систематизація, класифікація, аналогія тощо); практичні методи (спостереження, вивчення результатів та продуктів діяльності, анкетування, бесіда, метод експертних оцінок тощо). Основним методом дисертаційного дослідження був педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий).

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота проводилась з учнями початкових класів загальноосвітніх шкіл Тернопільської області та міста Тернополя. На різних етапах пошуково-експериментальної роботи в експерименті брало участь 896 учнів, 138 класоводів, 366 сімей.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: обґрунтовано принципи відбору змісту правового виховання учнів молодших класів (доступність правової інформації, урахування соціального статусу школярів, орієнтація на правомірну поведінку дітей і ін.), розроблено структуру і зміст правового виховання молодших школярів, який охоплює сукупність знань з конституційного, трудового, цивільного, адміністративного, сімейного, екологічного і кримінального права, виявлено показники (правові знання і уявлення; правомірна поведінка; оцінка власних і чужих вчинків; наявність навичок самоконтролю; прояв інтересу до правової інформації) рівнів (високий, достатній, середній і низький) правової вихованості молодших школярів; подальшого розвитку набули форми і методи правового виховання учнів молодших класів (бесіда, читання та обговорення літературних творів, створення спеціальних педагогічних ситуацій, рольові ігри, залучення учнів до посильної правоохоронної та природоохоронної діяльності та ін.); визначено педагогічні умови, які забезпечують ефективність технології правового виховання молодших школярів (врахування особливостей молодшого шкільного віку в підборі змісту і методики правовиховної роботи, єдність правового виховання на уроках і в позаурочний час, організація життя і діяльності учнів на засадах моралі і права та ін.).

Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці конкретних шляхів здійснення правового виховання молодших школярів у навчально-виховній роботі школи, які знайшли відображення у методичних матеріалах для класоводів і батьків учнів (програма правового виховання молодших школярів, правила культурної поведінки молодших школярів, правила безпечної життєдіяльності учнів початкових класів, розробки фрагментів уроків та позакласних виховних заходів на правову тематику та ін.). Висновки і рекомендації можуть бути використані на курсах підвищення кваліфікації вчителів молодших класів та в роботі з майбутніми вчителями початкових класів, зокрема у їхній підготовці до правового виховання учнів, при розробці програм спецкурсів та навчальних посібників для студентів вищих педагогічних закладів освіти.

Впровадження результатів дослідження. Основні висновки і рекомендації впроваджені в навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл м. Тернополя № 14, 17, 23 (довідки про впровадження №182 від 6.12.2001 р., №35 від 8.11.2001 р., №904 від 10.12.2001 р.) та смт. Великі Бірки, смт. Велика Березовиця, с.Великі Гаї, с. Великий Глибочок Тернопільського району (довідки про впровадження №237 від 5.12.2001 р., №123 від 18.12.2001 р., №201 від 24.11.2001 р., №191 від 30.11. 2001 р.).

Особистий внесок дисертанта полягає в обґрунтуванні принципів відбору правової інформації і розробці змісту правового виховання молодших школярів; виявленні специфічних форм і методів правовиховної роботи з учнями молодших класів та обґрунтуванні педагогічних умов підвищення їх ефективності, розробці критеріїв і механізмів визначення рівня правової вихованості особистості молодшого школяра.

Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечується використанням комплексу взаємодоповнюючих методів науково-педагогічного дослідження, адекватних його меті та завданням; кількісним та якісним аналізом результатів дослідження; позитивними результатами апробації розроблених рекомендацій з правового виховання молодших школярів.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались, обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки та звітно-наукових конференціях Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (1996-2001 р.р.); отримали схвалення учених-педагогів на міжнародній (м. Тернопіль, 1996), Всеукраїнській (м. Кременчуг, 1998), регіональній (м. Тернопіль,1998) науково-практичних конференціях. Положення та висновки дослідження апробовані шляхом публікації отриманих результатів у методичних рекомендаціях, які втілювались у практику навчально-виховної роботи класоводів загальноосвітніх шкіл Тернопільської області та м. Тернополя. Напрацьований досвід і пропозиції щодо вдосконалення правовиховної роботи зі школярами обговорювалися та використовуються на курсах підвищення кваліфікації вчителів молодших класів.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 9 статтях, з них - 7 у фахових виданнях, в тому числі 5 одноосібних.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладено на 177 сторінках. Список використаних джерел, який містить 238 найменувань, викладено на 21 сторінці, 22 додатки складають 75 сторінок. Дисертація містить 10 таблиць і 4 рисунки.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, методологічні основи, завдання дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; подано інформацію про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - “Правове виховання молодших школярів як педагогічна проблема” - розглянуто теоретичні засади правового виховання молодших школярів, подано психолого-педагогічну характеристику молодшого школяра як об'єкта і суб'єкта правового виховання, узагальнено досвід правовиховної роботи школи з цією категорією учнів.

Потреба у формуванні правової культури підростаючого покоління зумовлюється тим, що майбутні фахівці різних рівнів мають добре знати свої права і обов'язки, дотримуватись правових і моральних норм, не припускатись правопорушень. Цієї мети досягають за умови цілеспрямованого, систематичного та добре організованого правового виховання учнівської молоді.

Принциповим у правовому вихованні є питання, з якого віку доводити до свідомості дітей суть основних правових норм. Видатний педагог А. Макаренко свого часу вважав, що школа повинна з першого дня ставити до учня конкретні, незаперечні вимоги суспільства, знайомити дитину з нормами поведінки, щоб вона знала, що можна і чого не можна.

На думку М. Володька і О. Карпова, правове виховання повинно мати комплексний характер і починатися в сім'ї, у дитячих садках, в школі з перших днів навчання. З. Воронов стверджує, що з метою запобігання правопорушень з боку неповнолітніх правову освіту і виховання потрібно розпочинати з 9-10 років. М. Орзих вважає, що у віці з 7 до 11 років цілком можливе формування правових почуттів, правильне уявлення про основні права і обов'язки школярів перед державою, школою, класом, сім'єю.

Важливою проблемою організації правового виховання молодших школярів є підбір його змісту. Він повинен передбачати засвоєння учнями такої сукупності правових фактів і понять (доцільно відібраних педагогом з різних галузей права), які забезпечать цілісну систему знань про державу і право (Г.Давидов).

Реалізація змісту правового виховання у навчально-виховному процесі, на думку М. Володька і О. Карпова, обумовлює не тільки знання учнями законів, але й формування у їхній свідомості переконаності у справедливості та доцільності певних вимог, готовності дотримуватися їх повсякденно; уникнення перенесення центру уваги правової інформації на заборони та санкції; розкриття конституційних принципів суспільства і держави, прав та обов'язків громадян; послідовну аргументацію тези про зв'язок прав та обов'язків громадян, їх особисту відповідальність за конкретний негативний вчинок.

Перетворення правових знань, поглядів, ставлень, почуттів у глибокі особисті переконання і вчинки здійснюється у процесі активної самостійної правоохоронної діяльності. Виховне значення правоохоронної діяльності, на думку Л. Соколова, має три основні аспекти: моральний (формування в учнів уявлень про відповідність законів моральним установкам суспільства, нормам моралі); пізнавальний (оволодіння знаннями права); практичний (формування в учнів відповідних умінь і навичок правомірної поведінки).

Розглядаючи правове виховання молодших школярів як цілеспрямовану роботу школи з формування у них правових уявлень і правомірної поведінки, слід зазначити, що мова йде не про ізольовану сферу виховання, а про одну з важливих ланок у загальній системі організації навчально-виховного процесу.

Наукові засади організації правовиховної роботи з молодшими школярами вимагають урахування розвитку їх пізнавальних процесів, особливостей формування їх особистості. На основі аналізу наукових праць М. Боришевського, А. Глущенко, В. Крутецького, Я. Пилипенка, А. Смирнова та інших у дисертації розкриваються пізнавальні можливості молодших школярів в плані сприймання і засвоєння ними правових фактів і понять. Окрім того, на основі вивчення матеріалів спостережень за 627 учнями третіх-четвертих класів сільських шкіл і 269 учнів шкіл м. Тернополя, на етапі констатуючого експерименту було визначено вихідні рівні сформованості правової вихованості учнів. Правовою вихованістю називаємо сукупність правових знань, уявлень, почуттів, умінь та навичок правомірної поведінки. Аналіз експериментальних даних дав можливість виявити чотири рівні правової вихованості молодших школярів: високий, достатній, середній і низький. За результатами констатуючого зрізу кількість молодших школярів з високим рівнем правової вихованості становила - 0, достатнім - 16,2%, середнім -45,8%, низьким - 38,0%. У дисертації дано характеристику вказаних рівнів та їх показників.

У процесі дослідження здійснено аналіз сучасної практики правового виховання молодших школярів. Основними її вадами є: відсутність єдиної програми здійснення правового виховання, внаслідок чого воно має хаотичний характер; у змісті правовиховної роботи переважають питання кримінального і адміністративного права, що робить правову підготовку учнів однобокою; у правовиховній роботі домінують вербальні методи виховання, що збіднює можливість формування в учнів умінь та навичок правомірної поведінки; недостатня орієнтація програм з навчальних предметів на правовиховну роботу з учнями; слабка методична робота з підготовки класоводів до правового виховання учнів; недостатнє залучення до неї батьків, представників правоохоронних органів і громадськості.

Зазначені недоліки у правовиховній роботі з учнями молодших класів значною мірою пояснюються недостатньою професійною підготовленістю вчителя початкових класів до її здійснення. З опитаних нами на етапі констатуючого експерименту 138 класоводів зазнають труднощів у: відборі змісту правового матеріалу (67,4%); відборі методів і форм його реалізації на уроках і позаурочних виховних заходах (59,4%); використанні виховних можливостей сім'ї (57,2%).

У другому розділі - "Шляхи вдосконалення правового виховання молодших школярів" - визначено та експериментально перевірено зміст, форми та методи правового виховання, обґрунтовано умови підвищення ефективності правовиховної роботи з учнями початкових класів.

Забезпечення вимог Державного стандарту загальної освіти в Україні (Освітня галузь "Суспільствознавство") було визначальним при конструюванні змісту правового виховання молодших школярів. З огляду на ці вимоги, розроблений нами зміст правового виховання учнів початкових класів передбачав засвоєння ними доступної системи знань з основних галузей українського права: конституційного, цивільного, адміністративного, трудового, підприємницького, сімейного, екологічного, земельного, кримінального. У дисертації запропоновано детальний аналіз понять та уявлень з тих галузей права, які мають засвоїти учні молодших класів. Окрім того, розроблено і експериментально перевірено вимоги, якими керувалися класоводи при відборі змісту правової інформації для правовиховної роботи з молодшими школярами.

Зміст правового виховання молодших школярів реалізувався в усіх сферах їх життєдіяльності в школі і поза її межами, тому у процесі пошуково-експериментальної роботи виявлялись потенційні можливості в цьому плані навчального процесу і позаурочної виховної роботи, розроблялись шляхи їх покращання.

У ході пошуково-експериментальної роботи особливе місце відводилось упровадженню змісту правового виховання в навчальному процесі. Під час вивчення змісту різних навчальних предметів розглядався широкий спектр правових положень, які узаконюють різні сторони життя суспільства. Така методика вивчення змісту українського права, коли основні його положення адаптувалися до конкретного навчального матеріалу, ефективна тим, що їх зміст пов'язувався з різнобічними проявами життя та діяльності громадян нашого суспільства, попереджуючи формалізм у їх засвоєнні. Учителю важливо було чітко продумати систему цієї роботи, вміло ввести правовий матеріал у структуру уроку.

У дисертації пропонуються методичні поради щодо використання у правовиховній роботі з молодшими школярами потенційних можливостей таких навчальних предметів, як "Ознайомлення з навколишнім світом", "Природознавство", "Читання", "Українська мова", "Позакласне читання", "Математика", "Трудове навчання", "Основи безпеки життєдіяльності". У додатках дисертації нами розроблено фрагменти уроків з використанням правової інформації.

Використання можливостей правового змісту навчальних предметів вимагало попереднього аналізу навчальних програм і підручників, чіткого визначення виховних можливостей, які реалізувались на уроці. Відбираючи такий матеріал, враховували вікові та індивідуальні особливості учнів класу, їх життєвий досвід, умови виховання в сім'ї, стан дисципліни в класі, ставлення учнів до навчання, товаришів, учителів, батьків, оточуючого середовища тощо. Це дозволяло вчителю попередньо визначати питання, на які слід акцентувати особливу увагу під час вивчення змісту навчального матеріалу, передбачати і бути готовим відповісти на поставлені учнями запитання, продумати створення виховних ситуацій, пов'язати правовий матеріал з поведінкою класу чи конкретного учня. Разом з тим зв'язок правового матеріалу з життєвим досвідом учнів не був штучним, надуманим. Домагались, щоб учні відчули близькість описаних подій і фактів, живий зв'язок їх з щоденними справами і спостереженнями (А. Глущенко).

У процесі дослідження позаурочна правовиховна робота з молодшими школярами здійснювалася у двох напрямках. По-перше, вона спрямовувалася на розширення та поглиблення одержаних учнями на уроках правових знань. По-друге, організовувались спеціальні виховні заходи, присвячені ознайомленню учнів з тими положеннями права, які не вивчалися на уроках. Такий підхід до організації позакласної правовиховної роботи вимагав її осмислення як системи, яка забезпечувала вивчення основних положень українського права учнями, дозволяла їм краще зрозуміти їх життєву сутність.

Визначальним для вибору форм і методів позаурочної правовиховної роботи в конкретному випадку був зміст правової інформації, характеристика контингенту школярів і знання виховних завдань, актуальних для даного колективу. За цих умов мова йшла не про разові виховні заходи, а про систему роботи, яка забезпечувала їх послідовність, взаємозв'язок і взаємопідсилення.

У дисертації розкрито специфіку використання у правовиховній роботі з молодшими школярами словесних методів (роз'яснення, розповідь, бесіда, читання та обговорення літературних творів та ін.), особливості ілюстрування правової інформації позитивними та негативними прикладами.

У процесі пошуково-експериментальної роботи виявлено умови ефективного використання у правовому вихованні молодших школярів негативного прикладу, а саме: уникнення його зловживанням; колективний осуд негативних проявів, які мають місце в класі чи школі; розвінчання на конкретних прикладах суті негативних вчинків та звичок, що призводять до правопорушень, їх аморальності; залучення школярів до посильної діяльності з попередження проявів протиправних дій. Така орієнтація давала можливість формувати у школярів імунітет проти морального зла, правопорушень.

З метою формування у молодших школярів умінь та навичок правомірної поведінки у процесі пошуково-експериментальної роботи використовувались різні практичні форми і методи: створення спеціальних педагогічних ситуацій, рольові ігри, залучення учнів до посильної правоохоронної та природоохоронної діяльності. У дисертації розкрито методику організації і проведення виховних заходів такого типу.

У правовому вихованні молодших школярів важливим аспектом є систематична робота з вивчення правил для учнів. У процесі дослідження було розроблено деталізовані правила поведінки для молодших школярів, які були внесені до статутів шкіл і пройшли апробацію у загальноосвітніх школах. Правилам надавався рівень категорії закону для школи і виконання їх було обов'язковим як для директора, так і для першокласника. Тривале і систематичне виконання вимог встановленого порядку виробляло в учнів звичку дотримуватись правил поведінки, норм моралі і законів, виховувало повагу до інтересів особистості і суспільства, створювало необхідні умови для ефективного здійснення навчально-виховного процесу в школі.

Під час організації пошуково-експериментальної роботи особлива увага приділялась індивідуальному підходу до учнів, які допускали відхилення від норм поведінки. Індивідуальна правовиховна робота з такими школярами будувалася за розробленою нами програмою. Спочатку виявлялися основні тенденції розвитку негативних рис учня, які визначали його поведінку. Згодом виявлялися причини, що призводили до її відхилень (недоліки роботи школи, помилки виховання в сім'ї, негативний вплив оточуючого середовища тощо). В процесі перевиховання опиралися на позитивні риси учня, які необхідно було розвивати і зміцнювати.

У третьому розділі - “Педагогічне забезпечення процесу правового виховання молодших школярів” - розкрито шляхи підвищення правової обізнаності класовода, розроблено зміст і методику правовиховної роботи школи з батьками, подано результати пошуково-експериментальної роботи.

У правовому вихованні молодших школярів особливе місце належить класоводу. Під час формуючого експерименту проводилась спеціальна робота з підвищення рівня правової культури вчителів початкових класів, що були залучені до дослідження. Для вирішення поставлених завдань на спеціальному семінарі обговорювалися теми, які охоплювали всі можливі напрямки правовиховної роботи класовода (професійні права і обов'язки вчителя молодших класів, завдання і зміст правового виховання молодших школярів, правовиховна робота з учнями на уроках, позаурочна правовиховна робота, шляхи залучення учнів до правоохоронної діяльності, залучення батьків до правового виховання школярів і ін.). Для класоводів була розроблена і апробована модель відбору навчального матеріалу з правового виховання учнів (див. висновок № 3).

Організований з класоводами семінар на правову тематику сприяв підвищенню їх правової обізнаності та рівня методичних знань. В результаті означених заходів педагоги відчували менше труднощів у підборі змісту правового матеріалу, розробці методики його реалізації у правовиховній роботі з учнями та їх батьками.

Ставлення дітей до прав і обов'язків громадянина, усвідомлення ними відповідальності перед рідними та іншими людьми, суспільством в цілому, формується в сім'ї. Ефективне здійснення правового виховання дітей в родинному колі вимагає від батьків певного обсягу правових знань, знання методики виховного впливу на дітей, можливостей використання права у вихованні. Тому з батьками учнів експериментальних класів проводилась відповідна правовиховна робота за спеціально розробленою правовою тематикою. Результати вивчення 212 сімей учнів експериментальних і 154 сімей учнів контрольних класів свідчать про підвищення активності батьків у правовому вихованні молодших школярів (див.табл.1).

Таблиця 1. Порівняльні дані про участь батьків у правовому вихованні молодших школярів (у відсотках).

Ефективність розробленої нами технології правового виховання молодших школярів перевірялась у процесі формуючого експерименту, який проводився у восьми 3-4 класах сільських шкіл (Великоберезовицька, Великобірківська, Великогаївська, Великоглибочецька) та десяти 3-4 класах шкіл № 14, 17 і 23 м. Тернополя. Експериментом було охоплено 150 учнів сільських шкіл (з них 75 учнів у експериментальних класах) та 258 учнів шкіл м. Тернополя (з них 158 в експериментальних класах). В експерименті взяли участь 18 класоводів.

Результати формуючого експерименту засвідчили:

1. Розроблений і реалізований зміст правового виховання був успішно засвоєний учнями експериментальної групи, їх правові знання і уявлення з усіх галузей українського права були значно вищі, ніж в учнів контрольної групи.

2. Результати обліку допущених молодшими школярами негативних вчинків в експериментальних і контрольних класах показали, що учні експериментальних класів допустили 65 таких вчинків (27,8%), а учні контрольної групи - 209 (119,4%).

3. Матеріали контрольного зрізу засвідчили, що за час формуючого експерименту в експериментальній групі зросла загальна правова вихованість за всіма її показниками. Збільшилась кількість учнів з високим і достатнім рівнями правової вихованості, які відповідно становили 20,3% і 51,0%.У контрольній групі учнів з високим рівнем правової вихованості не було, а з достатнім рівнем - 18,6% учнів (див. рис. 1).

Рис.1. Динаміка рівнів правової вихованості молодших школярів у процесі пошуково-експериментальної роботи (у відсотках)

Пошуково-експериментальна робота дозволила значно поглибити правові знання і розширити загальнокультурний світогляд молодших школярів, домогтися усвідомлення ними особистої відповідальності за свої вчинки і поведінку.

Теоретичний аналіз проблеми та результатів пошуково-експериментальної роботи дозволив сформулювати такі висновки:

1. Аналіз стану правового виховання молодших школярів на етапі констатуючого експерименту показав, що в його організації є певні недоліки, а саме: в організаторів цього напрямку виховання немає чіткого уявлення про його мету, завдання і зміст; через відсутність орієнтовної програми правового виховання молодших школярів воно не має цілеспрямованого, систематичного і послідовного характеру; навчальні програми і підручники недостатньо орієнтують класовода на правове виховання; слабо простежується зв'язок правового виховання учнів з іншими напрямками виховної роботи; учні цього віку не залучаються до здійснення доступної правоохоронної роботи в школі і поза її межами; посиленої уваги потребує створення атмосфери поваги до права в школі, в сім'ї, на вулиці.

На етапі констатуючого експерименту та на основі розроблених показників (правові знання та уявлення; правомірна поведінка; оцінка власних і чужих вчинків; наявність навичок самоконтролю; прояв інтересу до правової інформації) було визначено рівні правової вихованості молодших школярів (високий, достатній, середній і низький).

2. Результати формуючого експерименту переконують, що зміст правового виховання молодших школярів повинен містити знання з основних галузей українського права: конституційного, трудового, цивільного, екологічного, адміністративного, сімейного, кримінального та ін. При його відборі слід дотримуватись таких принципів і положень: доступність для учнів правової інформації; урахування змін в соціальному статусі молодшого школяра; системність; уникнення превалювання будь-якої галузі права; врахування положення про те, що суспільні відносини зачіпають життєдіяльність молодшого школяра і регулюються нормами права; відібрані для засвоєння правові норми орієнтують учнів на правомірну поведінку у їх дитячому житті і у майбутній дорослій життєдіяльності; необхідність включення таких правових норм, які б сьогодні попереджували аморальні вчинки і правопорушення учнів; можливість поєднання правового виховання учнів з іншими напрямками виховної роботи.

3. Оскільки зміст правового виховання значною мірою реалізується у процесі навчання, нами розроблено і апробовано схему-алгоритм відбору і реалізації потенційних можливостей навчальних предметів, яка передбачає таку послідовність дій вчителя: аналіз завдань правового виховання молодших школярів; визначення можливостей змісту навчального предмета для реалізації завдань правового виховання; виявлення рівня правової обізнаності учнів класу; виділення і конструювання змісту навчального матеріалу уроку відповідно до завдань правового виховання; визначення методики реалізації виховних можливостей навчального матеріалу на уроці; виявлення результативності навчальних занять у процесі правового виховання учнів.

4. Виявлено, що вибір методів і форм позакласної виховної роботи обумовлюється в кожному конкретному випадку змістом правової інформації, характеристикою контингенту учнів і врахуванням конкретних виховних завдань, актуальних для даного колективу. Особливе місце серед них займають словесні методи (пояснення, розповіді, бесіди, читання і обговорення літературних творів). Оскільки важливим компонентом вихованої у правовому відношенні особистості є її правомірна поведінка, то необхідно поєднувати словесні методи із методами формування досвіду відповідної поведінки (створення спеціальних ситуацій правового змісту, рольові ігри і ін.), залучати учнів до доступної правової діяльності, до осуду аморальних вчинків школярів. При цьому позакласна правовиховна робота має не епізодичний характер, а здійснюється у формі тривалої діяльності, в якій забезпечуються послідовність, взаємозв'язок і взаємопідсилення.

5. Особлива роль у правовому вихованні молодших школярів, зокрема у формуванні навичок і звичок правомірної поведінки, належить втіленню в їх життєдіяльність правил для учнів. Дослідження переконує, що в молодших класах такі правила повинні бути деталізовані і регламентувати поведінку дітей на уроках, перервах, шкільних урочинах, вдома, на вулиці і в інших місцях. Робота із запровадження правил проводилась у двох напрямках: роз'яснення їх змісту і привчання учнів до дотримання цих правил. Систематичне виконання правил поведінки всіма школярами впорядковує ритм життя школи, спрямовує його в необхідному напрямку, привчає учнів до дисципліни, правопорядку.

6. У правовому вихованні молодших школярів провідною є роль класовода. Ефективність його правовиховної діяльності залежить від: рівня правової культури; знання змісту правового виховання молодших школярів; уміння підібрати доступний правовий матеріал відповідно до навчальних можливостей учнів; уміння підібрати відповідні форми і методи реалізації цього змісту на уроках і позакласних заняттях; уміння доступно розкривати суть правових понять, формувати інтерес до правової інформації, пробуджувати думку, доходити до кожного учня з урахуванням його вікових та індивідуальних особливостей; уміння співпрацювати з батьками у правовому вихованні їх дітей.

7. Важливою умовою ефективності правового виховання молодших школярів є активна участь у ньому сім'ї. Залучення батьків до правовиховної роботи з дітьми вимагає: ознайомлення їх із станом цієї роботи в школі; формування у них системи необхідних правових знань, умінь реалізувати їх у виховній роботі з дітьми; створення в сім'ї атмосфери поваги до норм моралі і права; інформування батьків про ті елементи правових знань, які діти отримують у процесі навчання; спонукання батьків до самоосвіти, підвищення рівня правової обізнаності.

8. Ефективність правового виховання молодших школярів підвищується за таких умов: зміст, форми і методи правового виховання зумовлюються особливостями учнів молодшого шкільного віку; робота класовода з правового виховання ґрунтується на глибокому знанні рівнів правової вихованості школярів; правове виховання на уроках має своє продовження у позакласній виховній роботі; школярі залучаються до активної посильної правоохоронної діяльності в школі і за її межами; в учнів формується інтерес до правових знань, потреба до їх поповнення і систематичного використання у своєму житті; все життя і діяльність школярів базується на вимогах норм моралі і права; стосунки між учнями, учителями і батьками ґрунтуються на правових засадах; усі напрямки життєдіяльності учнів школи пронизані їх гуманізацією і демократизацією; забезпечується єдність виховних впливів школи та сім'ї, постійне підвищення правової культури та педагогічної майстерності класоводів.

9. Експеримент показав високу ефективність запропонованої технології правового виховання молодших школярів. У процесі пошуково-експериментальної роботи учні отримали початкове уявлення про громадянство України, Конституцію України, про основні конституційні права і обов'язки громадян, про найважливіші закони країни; загальне уявлення про державу і органи влади, про символіку нашої держави (Прапор, Герб, Гімн). Вони усвідомили необхідність постійно дотримуватись правил поведінки у школі і поза її межами, особисту відповідальність за порушення дисципліни й порядку в школі, вдома й на вулиці. У них зріс інтерес до правової інформації. Матеріали контрольного зрізу засвідчили, що значно зросла правова вихованість молодших школярів у експериментальній групі за всіма її показниками: збільшилась кількість дітей з високим і достатнім рівнями правової вихованості до 20,3% і 51,0%. У контрольній групі учнів з високим, рівнем правової вихованості не виявлено, з достатнім рівнем - їх лише 18,6%.

Здійснене дослідження не вичерпує проблеми правового виховання молодших школярів. Зокрема, можна вважати доцільним такі напрямки подальшого її опрацювання: специфіка правового виховання учнів молодших класів з відхиленнями у поведінці; підвищення потенційних можливостей сім'ї у правовому вихованні молодших школярів.

Основні положення і висновки дисертації викладені автором у таких публікаціях

Запорожан I.Г. До питання формування правомiрної поведiнки молодших школярiв у сiм'ї. //Науковi записки Тернопiльського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серiя: Педагогiка i психологiя. - 1998. - №2(3).- С.24-26.

Запорожан I.Г. Новi аспекти правового виховання молодших школярiв // Науковi записки Тернопiльського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серiя: Педагогiка. -1999. - №1(6). - С.41-44.

Запорожан І.Г. Теоретичні засади правового виховання молодших школярів //Науковi записки Тернопiльського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серiя: Педагогiка. - 2000. - №10. - С.21-25.

Запорожан І.Г. Молодший школяр як об'єкт і суб'єкт правовиховної роботи //Науковi записки Тернопiльського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серiя: Педагогiка. - 2001. - №6. - С.28-34.

Запорожан І.Г. Правовиховна робота з молодшими школярами у позаурочний час // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. -2001. - № 9. - С.39-43.

Запорожан I.Г., Фiцула М.М. Правовиховна робота на уроках // Початкова школа. - 1996. - №6. - С.22-24.

Фiцула М.М., Запорожан I.Г. Правове виховання молодших школярiв //Науковi записки Тернопiльського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серiя: Педагогiка i психологiя. - 1997. - № 1(3). - С.38-41.

Запорожан I.Г., Фiцула М.М. Проблеми правового виховання молодших школярів //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 18-19 квiтня 1996 року, частина 1. - Тернопіль, - 1996. - С.95-96.

Запорожан I.Г., Фiцула М.М. Проблеми готовності класоводiв до правовиховної роботи з учнями // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 18-19 квітня 1996 року, частина 1. - Тернопiль. - 1996. - С.101-102.

Размещено на Allbest.ru