Розвиток мотивації навчання молодших школярів у процесі вивчення інтегрованих курсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток мотивації навчання молодших школярів у процесі вивчення інтегрованих курсів

мотивація школяр інтегрований навчання

Проблема розвитку мотивації навчання в останній час стає все більш актуальною. Реформа шкільної освіти і перехід на 12-річний термін шкільного навчання, неперервність сучасної освіти вимагають від людини самостійного підвищення свого професійного та культурного рівня, здатності ставити і вирішувати задачі самовдосконалення та саморозвитку, вміння неперервно та постійно навчатися. Принцип гуманізації сучасної школи передбачає створення умов для творчого розвитку та самореалізації кожної особистості, формування потреби та здатності особистості до самоосвіти. Однак це неможливо, якщо з дитинства не прищеплене бажання вчитися та знаходити задоволення в процесі навчання.

За даними досліджень українських вчених М.І.Алексєєвої, Б.Ф.Баєва, Г.О.Балла, Н.О.Бойко, М.Й.Боришевського, Ю.З.Гільбуха, С.У.Гончаренко, О.К.Дусавицького, С.Д.Максименко, Ю.І.Машбиця, В.О.Моляко, В.Ф.Моргуна, С.Г.Москвичова, Н.А.Побірченко, Н.В.Порок, В.В.Рибалка, Г.К.Середи, І.О.Синиці, О.В.Скрипченка, В.А.Семиченко, Ю.М.Швалба мотиваційна складова є провідним компонентом навчальної діяльності. Основи мотивації навчання закладаються у початковій школі, тому саме молодший шкільний вік має великі резерви формування мотиваційної сфери учнів.

Зусилля практиків та науковців сьогодні спрямовані на дослідження певних організаційних форм та змістовних компонентів навчальної діяльності, за яких відбувається посилення мотивації навчання, що оптимізує весь навчально-виховний процес. Адже при традиційному навчанні наприкінці молодшої школи спостерігається виникнення так званого «феномену мотиваційного вакууму», який характеризується зниженням, регресом мотивації навчання, посиленням негативного ставлення до навчання та школи в цілому.

Для вирішення питань оновлення змісту освіти Державна національна програма «Освіта - Україна XXI ст.» і Національна доктрина розвитку освіти України у XXI ст., передбачають створення нових навчальних курсів, що спираються на зону найближчого розвитку та реальний досвід дитини, сприяють інтегрованому пізнанню навколишнього світу та його закономірностей.

Одним з таких напрямків оновлення змісту освіти є інтегроване навчання. Як свідчать дослідження науковців останніх років (Є.С.Барбиної, К.І.Волинець, С.У.Гончаренка, І.А.Зязюна, В.Р.Ільченко, І.М.Козловської, Н.Г.Ничкало, В.А.Семиченко, Т.С.Яценко та ін.), інтегроване навчання ґрунтується на розвитку творчих здібностей, практичному спрямуванні навчальної діяльності учнів, спонукає дітей до аналізу та узагальнення запропонованого матеріалу, формує вміння вчитися.

Найбільш відомим і розповсюдженим у початковій школі України на сьогодні є інтегрований курс «Довкілля», який введено до Типових навчальних планів початкової школи на 2002-2003 навчальний рік.

Але якщо розвиток мотиваційної сфери при традиційному навчанні вивчено достатньо добре (М.І.Алексєєва, Л.І.Божович, Н.О.Бойко, І.Г.Головська, Є.С.Дрозденко, В.А.Жданова, О.І.Киричук, А.К.Маркова, М.В.Матюхіна, Н.Ф.Тализіна, Н.Г.Щербакова, Н.В.Єлфімова, М.Ф.Морозов, Н.Г.Морозова, Г.І.Щукіна), то перетворення мотивації навчання у процесі вивчення інтегрованих курсів ще не було предметом психологічних досліджень. Тобто виникло протиріччя: з одного боку інтегровані курси (і в тому числі «Довкілля») все більш поширюються в практиці початкової школи, а з іншого - їх психологічний вплив на розвиток дитини (безпосередній та пролонгований) залишається не дослідженим.

Актуальність проблеми, її недостатня теоретична і практична розробленість, потреби практики зумовили вибір теми дослідження: «Розвиток мотивації навчання молодших школярів у процесі вивчення інтегрованих курсів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Інституту педагогіки АПН України у межах комплексної теми «Технологія інтеграції природничо-наукової освіти в початкових і основних школах» (№ 0196U008720 державної реєстрації) та плану наукової роботи кафедри психології Полтавського державного педагогічного університету ім.В.Г.Короленка у межах комплексної теми «Розвиток особистості учнів початкової школи при інтегрованому навчанні».

Тема дисертаційного дослідження закоординована в АПН України - протокол № 5, від 14 червня 1999 року.

Об'єкт дослідження - мотивація навчання молодших школярів.

Предмет дослідження - розвиток мотивації молодших школярів у процесі інтегрованого навчання.

Мета дослідження - наукове обґрунтування специфіки впливу на мотивацію навчання молодших школярів інтегрованих навчальних курсів (на прикладі інтегрованого курсу природничих дисциплін «Довкілля»).

У гіпотезу дослідження покладено припущення, що інтегроване навчання, спираючись на особистий досвід учнів, формуючи систему знань у вигляді природничо-наукової картини світу та групову організацію дослідницько-пошукової практичної роботи, сприяє більш ефективному розвиткові мотивації навчання, якісним змінам усередині окремих мотивів, подоланню відчуження дітей від школи та формуванню позитивного ставлення до навчання в цілому.

Для досягнення поставленої мети та перевірки висунутої гіпотези визначені такі теоретичні, методичні та експериментальні завдання:

1. Дослідити стан розробленості проблеми розвитку мотивації навчання учнів у процесі вивчення інтегрованих курсів.

2. Скласти та апробувати комплексну методику дослідження мотивації навчання з урахуванням різних компонентів мотиваційної сфери та психологічних особливостей учнів початкової школи.

3. Дослідити вплив на розвиток мотивації навчання молодших школярів інтегрованих курсів з різною інтенсивністю викладання.

4. Скласти методичні рекомендації для практичних психологів та вчителів початкових класів, що викладають інтегровані курси.

Теоретико-методологічною основою дослідження були: принципові положення психологічної науки про закономірності психічного розвитку (Л.І.Божович, Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Л. Рубінштейн, О.В.Скрипченко, П.М.Якобсон); особистісно-діяльнісний підхід до вивчення мотивації навчання (М.І.Алексєєва, Л.І.Божович, В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, Г.С.Костюк, М.В.Матюхина, А.К.Маркова, В.Ф.Моргун); наукові основи інтеграції навчання (Є.С.Барбіна, К.І.Волинець, В.Р.Ільченко, І.М.Козловська, В.А.Семиченко, Т.С.Яценко).

Дослідження виконувалося у декілька етапів і тривало з 1996 по 2002 р.р.

На аналітичному етапі (1996-1997р.р.) вивчався стан розроблення проблеми дослідження у філософській, психологічній, педагогічній літературі. Сформульовано гіпотезу, мету, завдання дослідження, теоретичні основи діагностики мотивації навчання молодших школярів. Розроблено і обґрунтовано комплексну програму експериментального дослідження. Визначено методичну базу, проведено пілотажне дослідження щодо ефективності підібраного комплексу методик.

На експериментальному етапі (1997-2000р.р.) проводилися дослідно-експериментальна перевірка гіпотези, діагностика мотивації навчання в експериментальних і контрольних групах, аналіз результатів, визначалися засоби математичної обробки кількісних результатів досліджуваної проблеми.

На узагальнюючому етапі (2001-2002р.р.) здійснювалися опис етапів та результатів дослідження, обробка результатів, їх аналіз і зіставлення з гіпотезою дослідження, оформлення дисертаційної роботи.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених у дисертації завдань, досягнення мети, перевірки сформульованої у роботі гіпотези використовувалися загальнонаукові методи (аналіз, синтез, порівняння, систематизація), на основі яких проведено: системно-структурний аналіз наукової вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної літератури, порівняльний аналіз різноманітних підходів до мотивації, узагальнення теоретичних та практичних даних з проблеми вивчення мотивації навчання, що дало змогу визначити стан розроблення означеної проблеми; методи збору емпіричних даних, що складались з комплексу взаємоперевіряючих та взаємодоповнюючих методик різних груп (прямі та проективні) і давали можливість експериментально дослідити мотиваційну сферу учнів; методи обробки та інтерпретації отриманих даних поєднували кількісний та якісний порівняльний аналізи, включаючи методи математичної статистики (за критерієм Фішера).

Експериментальна база дослідження. Основною базою проведення експериментального дослідження були шкіл №№ 10, 30, 31, 37 м.Полтави. В експерименті брали участь 285 учнів 1-3 класів вказаних закладів (всього було досліджено 11 класів).

Наукова новизна дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні впливу інтегрованих курсів на мотивацію навчання молодших школярів; створенні та апробації комплексної програми діагностики мотивації, що складається з сукупності взаємодоповнюючих та взаємоперевіряючих методик, які пристосовані до вікових психологічних можливостей учнів початкової школи; в експериментальному доведенні ефективності впливу інтегрованих курсів на мотивацію навчання молодших школярів.

Теоретичне значення роботи полягає у доповненні та розширенні наукових знань про динаміку та вікові особливості мотивації навчання; визначенні організаційних та змістовних компонентів інтегрованого навчання, що сприяють розвитку мотивації; у поглибленні наукових знань про вплив інтегрованих курсів на мотивацію навчання школярів молодшого віку.

Практичне значення роботи. Визначені особливості мотиваційної сфери молодших школярів та її змін, що відбуваються під впливом інтегрованих курсів, можуть слугувати основою для подальшої оптимізації процесу навчання в початковій школі як при традиційній, так і при інноваційних формах навчання.

Теоретично обґрунтована та експериментально перевірена комплексна методика вивчення мотивації навчання молодших школярів може бути використана практичними психологами та вчителями для дослідження мотиваційної сфери учнів початкової школи.

Перевірена ефективність мотивуючого впливу інтегрованих курсів з різною інтенсивністю викладання. Доведено загальний позитивний вплив інтегрованих курсів на розвиток мотивації навчання молодших школярів.

Розроблені методичні рекомендації для вчителів початкових класів та практичних психологів, що містять добірку методик діагностики мотивації для початкової школи, дозволяють враховувати вікові психологічні особливості учня, позитивні і негативні зміни мотивації молодших школярів при інтегрованому навчанні.

Впровадження результатів дослідження здійснювалось в діяльності психологічних служб шкіл №№ 10, 31, 37, 30 м. Полтави (довідка № 19-24/836 від 10.06.2002 р.); в роботі міського методичного об'єднання практичних психологів (довідка № 373 від 18.09.2002 р.); у планах роботи науково-методичного центру інтеграції змісту освіти Академії педагогічних наук України (довідка № 31/1 від 16.10.2002 р.). Теоретичні та практичні положення дисертації знайшли практичне втілення у лекційному курсі та на практичних заняттях з «Вікової та педагогічної психології» і «Психодидактики» для студентів-психологів у Полтавському державному педагогічному університеті ім. В.Г.Короленка.

Вірогідність отриманих результатів забезпечувалась: методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій дослідження; комплексним використанням методів діагностики адекватних предмету, меті і завданням дослідження; значною вибіркою досліджуваних; поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів з застосуванням методів математичної статистики.

Основні положення, що виносяться на захист:

1. Сукупність дидактичних і методичних стимулів розвитку молодших школярів, що містяться у змісті і формах викладання інтегрованих курсів.

2. Результати порівняльного аналізу мотивуючого потенціалу інтегрованих курсів з різною інтенсивністю викладання.

3. Комплексна методика діагностики змін, що відбуваются у мотиваційній сфері молодших школярів у процесі інтегрованого навчання.

4. Тенденції розвитку мотиваційної сфери молодших школярів у процесі вивчення інтегрованих курсів.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались і були схвалені на Міжнародній конференції «Розвиток мислення молодших школярів», м. Кременчук (МО України, АПН України), 1996р.; на засіданнях: відділу профорієнтації Інституту педагогіки та психології професійної освіти АПН України, лабораторії інтеграції змісту шкільної освіти Інституту педагогіки АПН України, кафедри психології Полтавського державного педагогічного університету ім.В.Г.Короленка (1997-2001р.р.); в роботі Полтавського обласного Інституту післядипломної освіти педагогічних працівників ім.М.В.Остроградського; на педагогічних радах шкіл та методичних об'єднаннях шкільних психологів м.Полтави.

За матеріалами дослідження автором опубліковано 10 наукових праць, з них 9 написано без співавторів, у тому числі 4 статті у провідних наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота містить вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел (192 найменувань; з них 11 іноземною мовою), 5 додатків. Робота проілюстрована 15 малюнками та 14 таблицями. Загальний обсяг дисертації 201 сторінка, основний зміст викладено на 176 сторінках машинописного тексту.

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет і мету дослідження, його гіпотезу та основні завдання, викладено теоретико-методологічні засади дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, висвітлено напрями впровадження та апробації результатів експериментального дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі - «Проблема мотивації навчання молодших школярів у процесі вивчення інтегрованих курсів» - викладено результати аналізу літератури з досліджуваної проблеми, зокрема: стосовно визначення структури мотивації навчання та її особливостей у молодших школярів, засобів позитивного впливу на розвиток мотивації навчання, організаційних та змістовних компонентів інтегрованих курсів, які сприяють розвитку в початковій школі мотивації навчання.

Визначено погляди на мотивацію навчання зарубіжних вчених (Freud S., McDougall W., Hull C., Tolmen E., Skinner B., Levin K., Kelly G., Fromm E., Rogers C., MasIow A.); розглянуто фундаментальні праці радянських психологів, присвячені виявленню структури та механізмів мотивації (В.Г.Асєєва, В.К.Вілюнас, Л.І.Божович, І.А.Джирдар'ян, Є.П.Ільїна, В.І.Ковальова, О.М.Леонтьєва, А.К.Маркової, М.В.Матюхіної, В.С.Мерліна, С.Л.Рубінштейна, П.М.Якобсона та ін); проаналізовано дослідження українських вчених, що присвячені проблемам навчальної діяльності та мотивації навчання (М.І.Алєксєєвої, Г.О.Балла, Б.Ф.Баєва, М.Й.Боришевського, Ю.З.Гільбуха, О.К.Дусавицького, С.С.Занюка, Г.С.Костюка, С.Д.Максименко, Ю.І.Машбиця, В.О.Моляко, В.Ф.Моргуна, С.Г.Москвичова, Н.А.Побірченко, Н.В.Пророк, В.В.Рибалко, І.О.Синиці, О.В.Скрипченко, В.А.Семиченко, Ю.М.Швалба, Б.О.Федоришина, А.В.Фурмана, Т.С.Яценко).

Вихідним моментом у вивченні досліджуваної проблеми є визначення співвідношення понять мотивації та мотиву. Більшість дослідників розуміють навчання як полімотивований процес, що спонукається одночасно багатьма мотивами, а отже має певну структуру мотивації. В якості окремого мотиву в структуру мотивації навчання включаються різні види побудників: потреби, мотиви, інтереси, прагнення, цілі, мотиваційні установки, диспозиції, ідеали (Л.І.Божович, В.К.Вілюнас, Є.П.Ільїн, І.В.Імеладзе, В.І.Ковальов, О.М.Леонтьєв, К.К.Платонов, П.М.Якобсон).

Розглядаються найбільш відомі класифікації мотивів навчання наступних авторів: Л.І.Божович, П.Я.Гальперіна, М. В. Матюхіної, В.Ф. Моргуна, Д.Розенфельда, П.М.Якобсона. Ми дотримуємось класифікації Л.І.Божович, що найчастіше застосовується для вивчення мотивації навчання саме молодших школярів.

Більшість дослідників стверджують, що для молодших школярів провідними є широкі соціальні мотиви, а учбово-пізнавальні мотиви не є характерними для цього віку (Н.В.Єлфімова, Р.А.Жданова, М.В.Матюхіна, В.Ф.Моргун, М.Ф. Морозов, Н.Г.Морозова, Г.І.Щукіна).

Виникнення феномену «мотиваційного вакууму», зростання загального нейтрального або навіть негативного ставлення до школи при традиційному навчанні протягом молодшого шкільного віку доводиться в роботах М.І.Алексєєвої, О.К.Дусавицького, Н.В. Єлфімової, О.І.Киричук, М.В.Матюхіної, А.К.Маркової, В.С.Мерліна, В.Ф.Моргуна.

Залежність мотивації навчання молодших школярів від характеру навчальної діяльності та можливості інтенсифікації розвитку навчальних мотивів через спеціальну організацію діяльності (спостереження, творчу та колективну діяльність, практичні дії, створення перспектив, формування міжособистісних відносин) доводиться в дослідженнях В.В.Давидова, Е.С.Дрозденко, О.К.Дусавицького, З.С.Карпенко, Г.С.Костюка, В.В.Репкіна, А.К.Маркової, П.Я.Гальперіна, Д.Б.Ельконіна, С.Д.Максименка, H.М.Морозової, О.І.Киричук, В.Ф.Моргуна, С.Е.Злочевського, Л.К.Золотих, Т.А.Матіс, О.І.Ліпкіної, О.В.Скрипченка, Н.Ф.Тализіної, Н.В.Єфімової, С.В.Походенко, Н.О.Бойко, В.В. Волошиної, І.Г.Головської, О.Я.Митник, Н.І.Мушегової. Але з'ясовані закономірності та механізми розвитку мотивації навчання молодших школярів стосуються переважно традиційного навчання. В той же час сьогодні все більш поширеними стають інтегровані курси.

Дослідженню питань неперервності освіти, оновленню та інтеграції змісту освіти присвячені роботи останніх років Є.С.Барбіної, К.І.Волинець, С.У.Гончаренко, І.А.Зязюна, В.Р.Ільченко, І.М.Козловської, В.Г.Кременя, В.Ф.Моргуна, Н.Г.Ничкало, В.А.Семиченко.

С.М.Гапєєнкова, К.Ж.Гуз, В.Р.Ільченко, І.Козловська, Є.Лесяк-Ляска, Л.Мушинська, Ф.Шаріпов, підкреслюють, що інтегрований підхід дозволяє усунути ряд недоліків традиційної сучасної початкової освіти: протиріччя між об'єктивно зростаючим обсягом наукових знань і неможливістю засвоєння системи цих знань у рамках діючої традиційної організації навчання, недостатню мотивацію навчання, дублювання та різний підхід до трактування спорідненого навчального матеріалу, асинхронність вивчення окремих тем, порушення наступності у викладанні предметів і ряд інших. Інтеграція може привести до значного скорочення загального обсягу змісту середньої освіти і розвантаження програм.

У роботах дослідників наголошується на тому, що спираючись на досягнення провідних педагогічних напрямків, інтегроване навчання створює умови для розвитку позитивного ставлення до школи, вчителя, однокласників, шкільного життя, підвищує значущість навчання для учнів.

У другому розділі - «Організаційно-методичні основи дослідження мотивації навчання молодших школярів у процесі вивчення інтегрованих курсів» - міститься загальна характеристика інтегрованого курсу «Довкілля», на базі якого проводилося дослідження.

Розглядаються специфічні для інтегрованого курсу форми і методи роботи: колективна робота в малих групах, індивідуальна самостійна робота, ігрові методи, уроки серед природи, пошуково-дослідницька робота. Характеризуються особливості викладання курсу в кожному класі початкової школи.

При складанні програми дослідження ставилася мета вивчити декілька складових мотивації: соціально-рольові ідентифікації; загальне ставлення до школи; інтерес до інтегрованого курсу; включення навчального компоненту в інші види діяльності; ієрархію мотивів; цілі навчання. Тому для дослідження мотивації навчання було складено комплексну методику, до якої входять: методика вивчення значущого рольового репертуару; проективна малюнкова методика; методика вибору улюблених шкільних предметів; анкетування; методика парних порівнянь мотивів; методика незакінчених речень.

У третьому розділі - «Результати дослідження мотивації навчання молодших школярів у процесі вивчення інтегрованих курсів» - викладено результати проведеного експериментального дослідження впливу інтегрованого курсу на мотивацію навчання молодших школярів.

Вивчення мотивів навчання пов'язаних з соціальними ідентифікаціями виявило, що інтегрований курс сприяє підвищенню значущості для учнів блоку освітньо-професійних ролей (з більшою вагомістю всередині блоку окремих ролей учня, визначення майбутньої професії) та блоку сімейно-етичних ролей (з підвищенням всередині блоку вагомості ролей друга, товариша), також підвищується значущість блоку соціально-вікових ролей (всередині якого роль громадянина та члена суспільства визнається значущою тільки в експериментальній групі). У таблиці 1 наведені порівняльні дані за результатами методики.

Рівень значущості блоку біологічних ролей однаковий для учнів обох груп, але спостерігаються важливі відмінності у виборі окремих ролей. Для учнів контрольної групи більш вагомі ролі, що позначають стать, та визначення себе як людини. В експериментальній групі більша вагомість ролей «істоти» та набагато ширший їх репертуар.

У ході вивчення інтегрованого курсу спостерігається зниження значущості блоку персоно-етнічних ролей та змінюється вагомість окремих ролей всередині блоку - більш важливим є визначення своєї національності; тільки учням експериментальної групи притаманне визнання себе як дослідника, індивідуальності, особистості.

При вивченні інтегрованого курсу відбувається зниження вагомості ролей, що визначають заняття дітей в позашкільних закладах, їх хобі; менше ідентифікацій з роллю «маленької дитини» та позначень свого імені, прізвища.

Таблиця 1. Соціально-рольові ідентифікації учнів початкових класів при традиційному (к.гр.) та інтегрованому (е.гр.) навчанні

Дослідження загального ставлення до школи на основі малюнкової методики виявило, що в контрольному класі найкращі показники по всіх позитивних критеріях припадають на перший рік навчання, а потім поступово знижуються. Наприкінці початкового навчання спостерігається феномен «мотиваційного вакууму».

В експериментальному класі з інтенсивністю вивчення інтегрованого курсу 1 годину на тиждень показники позитивного загального ставлення до школи нестабільні і не мають загальної тенденції до зростання. Загальне ставлення до школи можна характеризувати як нейтральне.

В експериментальних класах з інтенсивністю вивчення 3 години на тиждень позитивні показники по всіх критеріях перевищують аналогічні в контрольному класі і протягом всього початкового навчання мають тенденцію до зростання (результати методики подані у таблиці 2).

Учні експериментальної групи більше зображують себе всередині школи, малюють вчителя та однокласників, навчальні атрибути. Зміст малюнків учнів експериментальної групи характеризує яскраво виражений творчій підхід, незвичайні зображення персонажів, несподіваність сюжету, нестандартність у зображенні деталей та елементів, зображення природи при малюванні школи зовні свідчить про дбайливе ставлення до довкілля.

Таблиця 2. Загальне ставлення до школи учнів початкових класів при традиційному та інтегрованому навчанні

Вивчення динаміки інтересу до інтегрованого курсу показало, що учні контрольної групи обирають традиційний предмет природознавство своїм улюбленим шкільним предметом значно менше, ніж учні експериментальної групи обирають інтегрований курс.

При інтенсивності вивчення 1 годину на тиждень інтерес до інтегрованого курсу зростає незначно і нестабільно. При інтенсивності вивчення 3 години на тиждень інтерес до інтегрованого курсу «Довкілля» стабільно зростає і наприкінці початкового навчання цей курс лідирує серед усіх дисциплін. При цьому дещо зростає і зацікавленість традиційними предметами (природознавством і народознавством), що вивчаються одночасно.

В обох групах престижність і популярність предметів довкілля і природознавства співпадають. У контрольній групі рангове місце природознавства як за престижністю, так і за популярністю - сьоме, в експериментальній групі перша за популярністю математика та друге за популярністю довкілля і за престижністю вони ж поділили між собою перше-друге місця.

Дослідження впливу інтегрованого курсу на характер включення навчального компоненту в інші види діяльності третьокласників виявило наступне.

В експериментальній групі більший відсоток учнів, які в різних формах діяльності віддають перевагу навчанню. А саме: в діяльності функціонування вважають навчання своєю улюбленою справою; в трудову діяльність включають навчальну допомогу однокласникам, а власні учбові обов'язки вважають справою, що потрібна преш за все їм, а не батькам та іншим дорослим; у сфері саморозвитку бажають вдосконалювати навчальні досягнення; прагнуть спілкуватися з однокласниками та вчителем (результати методики подані в таблиці 3).

Таблиця 3. Включення навчального компоненту в різні види діяльності учнями початкових класів при традиційному та інтегрованому навчанні

При ускладненні рівня діяльності також відмічається більша актуалізація навчального компоненту: привабливість шкільного навчання (під керівництвом вчителів) учні частіше мотивують широкими пізнавальними мотивами (пізнавати нове, всьому навчатися, взагалі розумнішати) та менше вивченням тільки одного окремого улюбленого шкільного предмету. Частіше виконують учбові обов'язки та навчальні завдання на рівнях відтворення та творчості.

У мовленнєво-розумовій формі діяльності учні більше розмірковують про своє навчання, шкільне життя, учбові завдання та частіше обговорюють навчальні теми між собою.

Учні обох груп не включають навчальний компонент до моторно-продуктивного та перцептивного видів діяльності.

Найбільш помітний вплив на модальність настрою здійснюють оцінки, взаємини з друзями та вчителем.

В обох групах в усіх модальностях самий вагомий показник належить оцінці. В експериментальній групі більш помітно і поступово зростає відсоток залежності настрою від взаємин з друзями. Звертає на себе увагу і достатньо стійка тенденція впливу стосунків з вчителем на динаміку настрою учнів експериментальної групи.

В ході дослідження визначена така ієрархія мотивів учнів молодших класів. У процесі вивчення інтегрованого курсу спостерігається зниження місць мотивів: моторно-продуктивного, спілкування, спостереження, відтворення. Але в змісті та якості мотивів спілкування та спостереження відбуваються істотні позитивні перетворення, що сприятимуть, на наш погляд, більш суттєвому і повному розвитку як мотивації навчання, так і особистості учнів.

Однакове рангове місце в обох групах займає мотив функціонування (ігровий), але в експериментальній групі менший відсоток учнів, у яких цей мотив домінує і які перш за все бажають займатися тільки захоплюючою улюбленою справою.

Вивчення інтегрованого курсу підвищує в ієрархії рангові місця мотивів: шкільного навчання; творчості; обов'язку; мовленнєво-розумового. Найбільш яскравим є переважання в експериментальній групі мовленнєво-розумового мотиву та мотиву обов'язку, що сприяє кращому розвитку мислення, мовлення і відповідальності за свої справи. Вище місце в ієрархії мотиву навчання свідчить про більшу привабливість шкільного навчання для учнів, що вивчають інтегрований курс. Крім того в експериментальній групі більше учнів зацікавлені навчанням взагалі, в усіх його видах, у той час як учні контрольної групи віддають перевагу вивченню тільки одного окремого улюбленого шкільного предмету.

На одне рангове місце вище в експериментальній групі і розташування мотиву творчості. При вивченні інтегрованого курсу значно більше дітей включають у свою творчу діяльність навчання, крім того, полюбляють складати казки, вірші, пісні, оповідання. В цьому випадку можна казати про «підтримку» цим видом діяльності розвитку мовленнєво-розумового мотиву і навпаки. При аналізі ієрархії модальностей настрою учнів під час навчання звертає на себе увагу домінування при інтегрованому навчанні у більшості учнів дуже позитивного шкільного настрою і зменшення відсотку учнів, що відвідують школу з дуже негативним настроєм. При вивченні цілепокладання третьокласників виявилося, що в обох групах учні ставлять перед собою перш за все навчальні цілі, але в експериментальній групі відсоток учнів, що їх обирають, значно більший (результати методики подані в таблиці 4). Вивчення інтегрованого курсу сприяє підвищенню значущості цілей, пов'язаних з удосконаленням характеру та поведінки, вибором майбутньої професії, позитивними переживаннями; взаєминами з друзями; розвитком інтелектуальних здібностей.

Таблиця 4. Цілі молодших школярів при традиційному та інтегрованому навчанні

При вивченні інтегрованого курсу знижується значущість цілей, пов'язаних з хобі; отриманням подарунка, матеріальної винагороди за навчання; відпочинком, закінченням шкільних занять; взаєминами в сім'ї.

Проведений теоретичний аналіз проблеми і результати експериментального дослідження підтвердили висунуту гіпотезу, що дозволило сформулювати загальні висновки:

1. Інтегроване навчання відповідає принципу гуманізації і дозволяє найбільш повно врахувати психологічні особливості, потреби і можливості учнів молодшої школи. Дидактичний аналіз інтегрованих курсів дозволив виявити змістовні і організаційні аспекти в структурі інтегрованих курсів, що впливають на позитивний розвиток мотивації навчання.

До змістовних аспектів належать: використання міжпредметних зв'язків; використання практичних методів (досліди, практичні завдання, пошукова робота, спостереження); зв'язок з життєвим досвідом; використання краєзнавчого матеріалу; логічні методи передачі та відтворення інформації (моделювання, схематизація, узагальнення тощо).

До організаційних аспектів належать: уроки серед природи; динамічні перерви; екскурсії на природу; робота в групах; читання дорослому; індивідуальні методи; користування дослідницькими приладами; гра; вільний вибір дитиною способу вираження своїх знань і інтересів.

2. Використання комплексної програми дослідження дозволяє розглянути мотиваційну сферу з урахуванням широкого діапазону вікових особливостей учнів початкової школи, рівня розвитку психічних процесів, сформованості їх знань, вмінь, навичок.

3. Інтегровані курси різної інтенсивності мають неоднаковий мотивуючий потенціал. Вивчення курсу 1 годину на тиждень не веде до суттєвих та стабільних змін у мотивації навчання учнів початкової школи. Найбільш ефективним для розвитку мотивації навчання є вивчення курсу 3 години на тиждень.

4. У процесі вивчення інтегрованого курсу відбуваються такі зміни в мотиваційній сфері молодших школярів:

підвищується значущість освітньо-професійних ролей і, насамперед, ролі учня, школяра, майбутньої професійної ролі, а також ролей, що визначають успішність навчання; підвищується статус дружніх ролей; формуються ролі громадянина, члена суспільства, дослідника, індивідуальності та особистості;

формується загальне позитивне ставлення до школи, збільшується важливість взаємин з вчителем та однокласниками, ситуацій уроку, творчого навчального процесу;

зростає протягом початкового навчання інтерес до інтегрованого курсу, підвищується його престижність та популярність;

збільшується включення навчального компоненту в різні (за змістом, формою, рівнем) види діяльності;

посилюється вплив на зміну модальностей настрою позитивних оцінок, взаємин з однокласниками та вчителем;

в ієрархії мотивів відбувається підвищення: мотивів шкільного навчання, творчості, обов'язку, мовленнєво-розумового, позитивних переживань; зниження мотивів: моторно-продуктивного, відтворення, спостереження, спілкування, негативних переживань;

більшу вагомість набувають цілі, що пов'язані з навчанням, самовдосконаленням, вибором майбутньої професії, позитивними переживаннями, взаєминами з друзями, розвитком інтелектуальних здібностей, зменшується вагомість цілей, що пов'язані з хобі, отриманням матеріальної винагороди, закінченням шкільних занять та відпочинком, взаєминами в сім'ї.

5. За результатами дослідження розроблено методичні рекомендації для практичних психологів та вчителів початкових класів, що викладають інтегровані курси, які дозволяють оптимізувати навчально-виховний процес та вдосконалити діагностику і корекцію мотивації навчання учнів початкової школи. Рекомендації розкривають особливості мотиваційної сфери молодшого школяра; складність її дослідження; дидактичні форми і методи інтегрованого навчання, що активізують мотиваційний компонент; основні тенденції розвитку мотиваційної сфери учнів початкової школи, що виявлені при експериментальному дослідженні та містять добірку методик вивчення мотивації навчання молодших школярів, пристосованих до рівня сформованості знань, вмінь та навичок дітей цього віку. При викладанні інтегрованого курсу рекомендовано приділяти більше уваги моторно-продуктивному виду діяльності та діяльності спостереження для активізації в їх структурі навчального компоненту.

Отримані дані не вичерпують усіх аспектів досліджуваної проблеми. Більш глибокого вивчення вимагають питання визнання впливу інтегрованого навчання на розвиток мотиваційної сфери учнів різної статі; визначення впливу інтегрованого навчання на розвиток мотиваційної сфери учнів середньої та старшої школи.

Вимагає спеціального вивчення також проблема складання комплексної методики дослідження мотивації навчання старшокласників у процесі вивчення інтегрованих курсів, що і буде предметом уваги наших подальших досліджень.

Література

1.Юдіна Н.О. Вплив інтегрованих курсів на розвиток мотивації молодших школярів // В зб. Психологія на перетині тисячоліть. П'яті Костюківські читання, том III, Київ, 1999,- С. 579-583.

2.Юдіна Н.О. Інтегративні тенденції в сучасній початковій освіті // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, №9. Психологія. Випуск 3, Харків, 1999, - С.166-170.

3.Юдіна Н.О. Вплив інтегрованого курсу довкілля на розвиток мотивації навчання молодших школярів // Психологія: Зб. Наук. Праць. - К.: НДУ імені М.П.Драгоманова, 2000. - Вип. 2(9). - С.189-199.

4.Включення навчальних мотивів в різні види діяльності в процесі початкового інтегрованого навчання // Психологія. Збірник наукових праць. (НДУ імені М.П.Драгоманова). - Київ, 2002. Випуск 17. - С.147-152.

5.Юдіна Н.О. Модальності настрою молодших школярів // Світло. Науково-методичний освітянский часопис. - №2(21) - 2002. - С.33-35.

6.Юдіна Н.О. Розвиток мотивації молодших школярів в умовах інтегрованого навчання // Розвиток мислення молодших школярів. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Полтава: ПОІОППП, 1996. - С.38-40.

7.Юдіна Н.О. Вивчення мотивації молодших школярів в умовах інтегрованого навчання // Наукові записки психолого-педагогічного факультету: Збірник наукових праць. - Полтава, 1998. - С.357-3621

8.Інтегрований курс «Довкілля» і мотивація навчання молодших школярів // Технології інтеграції змісту освіти: Зб. Наук. Пр. / Редкол. В.Р.Ільченко (відп.редактор) та ін. - Київ - Полтава: НМЦІЗО. - Вип.2, 2002. - С.26-35.

9.Мотивація молодших школярів у процесі інтегрованого навчання. Методичні рекомендації для практичних психологів і вчителів початкової школи / Автор-укладач Н.О.Юдіна. За ред. В.Ф.Моргуна. - Полтава: Теrra, 2002. - 43с.

10.Данець Г.І., Юдіна Н.О. Розвиток мотивації молодших школярів в умовах інтегрованого навчання // В зб.: Розвиток мислення молодших школярів. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Полтава: ПОІОППП, 1996.-С.38-42.

Размещено на Allbest.ru