Формування у майбутніх учителів умінь і навичок самостійної навчальної роботи в процесі використання нових інформаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

ЯШАНОВ Сергій Микитович

УДК 378.147:004

ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УМІНЬ І НАВИЧОК САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ У ПРОЦЕСІ ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.09 - Теорія навчання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2003р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: дійсний член АПН України, доктор педагогічних наук, професор, Мороз Олексій Григорович, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова,завідувач кафедри педагогіки і психології вищої школи.

Офіційні опоненти: дійсний член АПН України, доктор педагогічних наук, професор, Бондар Володимир Іванович, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри психології і педагогіки кандидат педагогічних наук, доцент, Волинський Володимир Павлович.

Іститут педагогіки АПН України, завідувач лабораторії шкільного обладнання Провідна установа: Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м.Тернопіль

Захист відбудеться 19 червня 2003р. о 16.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.053.09 в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова за адресою: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці НПУ імені М.П.Драгоманова (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.).

Автореферат розіслано “ 5 ” травня 2003р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.Г. Кобернік

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Закон України “Про вищу освіту” найважливішим завданням сучасного вищого педагогічного навчального закладу визначає забезпечення і озброєння студентів продуктивними способами здобувати та застосовувати на практиці наукові знання у сфері своєї майбутньої професійної діяльності, на основі яких вони зможуть обґрунтовувати власні пізнавальні дії, узагальнювати і переносити у нові умови способи навчально-пізнавальної і творчої діяльності.

Це завдання передбачає зміну ролі самих суб'єктів навчального процесу у способах отримання знань, формуванні умінь та навичок і вимагає створення умов для розвитку особистості через вироблення ціннісних орієнтирів, мотиваційних установок, необхідних для професійної мобільності, самопізнання через рефлексію, самовдосконалення, самоосвіту.

Виходячи з цього майбутній учитель повинен уміти: самостійно здобувати необхідні знання, уміло застосовувати їх на практиці для розв'язання різноманітних соціальних і навчальних проблем, гнучко пристосовуючись до ситуацій, що постійно змінюються; бачити труднощі, що виникають в реальних освітніх процесах і знаходити шляхи їх раціонального подолання, використовуючи сучасні технології; чітко усвідомлювати, де і яким чином знання, що здобуваються ним, можуть бути використані; грамотно працювати з інформацією; генерувати нові ідеї, творчо мислити; самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, підвищенням культурного рівня.

Переорієнтація процесу навчання у бік самостійності отримання знань та придбання умінь і навичок обумовлена тим, що нова парадигма освіти самостійну навчальну роботу відносить до однієї з основних форм організації навчального процесу .

Проведений аналіз наукової літератури засвідчив, що дослідження різних аспектів самостійної навчальної роботи студентів є однією з важливих проблем педагогічної теорії і практики, а її вивченням займалось широке коло дослідників.У працях вітчизняних і зарубіжних учених висвітлено різні сторони проблеми самостійної навчальної роботи, у яких: наголощується на ролі викладача в організації самостійної навчальної діяльності студентів (Л.Я.Зоріна, Л.В.Кондрашова, М.М.Скаткін, В.О.Сластьонін, Л.Ф.Спірін та ін.); самостійна робота розглядається як один з ефективних методів підвищення пізнавальної активності (А.М.Алексюк, Б.П.Єсипов, В.А.Козаков, О.Г.Мороз, П.І.Підкасистий та ін.); самостійна робота розглядається як метод навчання (Ю.К.Бабанський, М.І.Дяченко, Л.А.Кандибович, І.Я.Лернер та ін.); програмоване навчання виділяється як один з напрямів індивідуалізації самостійної пізнавальної діяльності студентів (В.П.Беспалько, А.М.Матюшкін, Н.Ф.Тализіна, та ін.); значна увага приділяється управлінню самостійною пізнавальною діяльністю студентів (В.І.Бондар, Т.В.Габай, Є.І.Машбиць та ін.); підкреслюється важливість навчання студентів умінням і навичкам самоосвітньої діяльності (О.О.Абдулліна, А.К.Громцева, В.О.Якунін та ін.); розглядаються питання розвитку самостійної пізнавальної діяльності (Н.А.Половнікова, Т.І.Шамова, Є.М.Шиянов, Г.І.Щукіна та ін.).

На думку дослідників (Т.Н.Баркова, М.А.Бобкова, Н.І.Дідусь, А.І.Остапенко, О.В.Рогова, В.П.Шпак та ін.), невміння студентів учитися пов'язано, насамперед, з відсутністю у них інструментарію для успішного подолання труднощів у самостійному засвоєнні наукових знань, що вимагає постійної мобілізації волі й уваги, максимальної віддачі інтелектуальних сил. У цих умовах першорядного значення набуває проблема оволодіння студентами раціональними прийомами навчальної роботи, формування у них умінь і навичок самостійної навчальної роботи.

Аналіз ступеня розробки різних аспектів означеної проблеми засвідчив недостатнє дослідження питань, які повя'зані з розглядом особливостей та прогнозуванням наслідків використання нових технологічних та інформаційних підходів до процесу самостійного навчання, визначали б форми роботи за умов нової методологічної орієнтації.

Дослідження В.П.Беспалька, М.В.Кларіна Є.С.Полата, Г.К.Селевко та ін. показують, що в умовах інформаційного суспільства широке впровадження новітніх досягнень, акцентованих на самостійність у навчанні, неможливе без використання нових інформаційних технологій, котрі забезпечують найбільш ефективну реалізацію можливостей для самоосвітньої діяльності, закладену у них. Але разом з тим аналіз наукових праць з теми дослідження показав, що теоретичні і методичні аспекти використання нових інформаційних технологій для реалізації конкретних завдань організації самостійної роботи є недостатньо розробленими, що в свою чергу не дозволяє широко використовувати ці технології в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя. Зокрема, поза увагою дослідників залишилась проблема використання засобів нових інформаційних технологій для формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів, які є основою для їх подальшого професійного зростання в системі безперервного навчання.

Таким чином соціальна значущість і недостатня теоретична розробленість проблеми використання нових інформаційних технологій для формування у студентів умінь і навичок самостійної навчальної роботи зумовили вибір теми дослідження “Формування у майбутніх учителів умінь і навичок самостійної навчальної роботи у процесі використання нових інформаційних технологій”.

Тема дослідження затверджена вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол № 12 від 26 вересня 2001 року), Радою з координації психолого-педагогічних досліджень АПН України (протокол №9 від 27 листопада 2001 року).

Об'єкт дослідження: формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів вищого педагогічного навчального закладу в процесі професійної підготовки.

Предмет дослідження: використання нових інформаційних технологій як засобу формування у студентів вищого педагогічного навчального закладу умінь і навичок самостійної навчальної роботи.

Мета дослідження: розробити науково обґрунтовану технологію інтенсифікації процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів засобами нових інформаційних технологій.

Гіпотеза дослідження: Ефективність формування у майбутніх учителів умінь і навичок самостійної роботи в умовах використання нових інформаційних технологій залежить від ряду чинників, серед яких домінуючими є:

- типізація нових інформаційних технологій з метою вибору і застосування найбільш раціональних;

- наявність змісту завдань для самостійного виконання студентами, адекватних можливостям нових інформаційних технологій, та системи спеціально організованих занять з вироблення умінь і навичок СНР в умовах:

а) використання автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем;

б) використання мережних технологій;

в) використання стандартного та спеціального програмного забезпечення;

г) впровадження інтерактивних форм і методів роботи з інформаційним забезпеченням;

д) використання інструментальних авторських систем програмування.

Завдання дослідження:

- аналіз сучасного стану проблеми формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів вищого педагогічного навчального закладу в науковій літературі та у педагогічній практиці;

- визначення змісту та структури умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів та аналіз можливих шляхів інтенсифікації процесу їх формування;

- визначення типів нових інформаційних технологій та обгрунтування основних вимог до їх використання з метою інтенсифікації процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів;

- розроблення та експериментальна перевірка ефективності технології використання визначених типів нових інформаційних технологій для інтенсифікації процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів.

Методологічною та теоретичною основою дослідження є фундаментальні положення теорії пізнання про діяльнісну сутність особистості, її активну роль в оволодінні професійними знаннями, уміннями і навичками (Л.С.Виготський, В.В.Давидов, Г.С.Костюк, С.Л.Рубінштейн О.В.Скрипченко та ін.), теорія поетапного формування розумових дій (П.Я.Гальперін, Н.Ф.Тализіна та ін.), теоретико-методологічні положення педагогіки і психології про взаємозалежність між розвитком особистості й організацією її навчальної діяльності, що ґрунтується: на надбаннях сучасних дослідників професійної підготовки і організації навчання у вищих закладах освіти (М.І.Дяченко, З.Ф Єсарєва Л.А.Кандибович, О.Г.Мороз, В.О.Якунін та ін.), організації самостійної роботи студентів (А.М.Алексюк, В.А.Козаков, П.І.Підкасистий та ін.), використання засобів нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі (В.П.Беспалько, Т.А.Ільїна, Ю.І.Машбиць, Є.С Полат та ін.), реалізації дидактичних функцій комп'ютера (Н.В.Апатова, А.П.Єршов, І.В.Роберт та ін.), формування основ інформаційної культури (В.І.Гриценко, М.І.Жалдак, В.М.Монахов та ін.).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс загальнонаукових педагогічних та психологічних методів теоретичного та емпіричного дослідження. Серед теоретичних методів використовувалися: порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, класифікація. Емпіричні методи: спостереження, анкетування, інтерв'ювання, обговорення, бесіда, аналіз продуктів діяльності, експертні оцінки. Результати теоретичного розгляду емпіричних досліджень зумовили структуру та зміст психолого-педагогічного експерименту, що реалізовувався поетапно, в пошуковому, констатуючому, формуючому та контрольному ракурсах. Результати експерименту супроводжувалися фіксацією якісних і кількісних параметрів, статистичною обробкою даних.

Організація дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова. Всього дослідженням було охоплено 709 студентів.

Дослідження проводилось у чотири етапи впродовж п'яти років.

На першому, пошуковому етапі (1997-1998) у ході узагальнення безпосереднього багаторічного досвіду практичної роботи і вивчення наукової літератури визначено проблему дослідження, проведено цілеспрямований аналіз першоджерел з метою з'ясування її стану. Визначено теоретичні і методологічні основи дослідження, розроблено програму дисертаційного дослідження.

На другому, констатуючому етапі (1998-1999) вивчено стан організації самостійної роботи студентів вищого педагогічного навчального закладу, виділено чинники , що найбільш суттєво впливають на формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів; визначено домінуючі фактори, що інтенсифікують процес формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів у процесі використання засобів нових інформаційних технологій.

На третьому, формуючому етапі (1999-2001) розроблено і експериментально апробовано методику інтенсифікації процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів при використанні визначених типів нових інформаційних технологій.

На четвертому, завершальному етапі (2001-2002) опрацьовано результати експериментально-дослідної роботи та здійснено теоретичне й науково-методичне узагальнення даних формуючого експерименту, зроблено висновки, систематизовано дослідницький матеріал, завершено оформлення дисертації.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у тому, що:

- запропоновано, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено новий підхід до процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів, розроблений з урахуванням дидактичних можливостей різних типів нових інформаційних технологій.

- розроблено зміст і технологію формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів у процесі використання нових інформаційних технологій, які забезпечують ефективну самостійну навчально-пізнавальну діяльність студентів при вивченні теоретичного матеріалу і розв'язанні практичних завдань, сприяють розвитку в них творчого мислення та формуванню дослідницьких умінь;

- обґрунтовано ефективність використання нових інформаційних технологій у процесі формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів.

Практична значущість здобутих результатів полягає у тому, що розроблені методичні рекомендації можуть бути використані для інтенсифікації процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів вищого педагогічного навчального закладу у процесі їх професійної підготовки у навчальних закладах різних рівнів акредитації і зокрема для: формування інформаційно-пошукових умінь; проектування загальноінтелектуальних умінь; формування інформаційних та дослідницьких умінь.

Вірогідність одержаних наукових результатів і висновків забезпечується: методологічними засадами дослідження, відповідністю основних положень дисертації результатам психолого-педагогічних і дидактичних досліджень; поєднанням кількісного і якісного аналізу статистично-достовірних емпіричних даних; відповідністю методів дослідження його меті і завданням; позитивними результатами впровадження експериментальної методики навчання у педагогічну практику.

Особистий внесок автора полягає у: теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень проблеми використання визначених типів нових інформаційних технологій для формування конкретних умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів; розробленні засобів навчально-методичного забезпечення процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів з використанням нових інформаційних технологій; впровадженні результатів дослідження у практику роботи вищого педагогічного навчального закладу. У спільних публікаціях використано ідеї та практичні наробки автора.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися безпосередньо в процесі педагогічної діяльності автора у вузі під час проведення формуючого експерименту в системі професійної підготовки майбутніх учителів. Розроблена технологія формування інформаційно-пошукових умінь впроваджена у навчальний процес усіх факультетів НПУ імені М.П.Драгоманова.

Основні положення дослідження обговорювались та отримали схвалення на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Наукове проектування інноваційних та альтернативних систем вищої освіти” (Тернопіль, 2000 р.), Міжнародній науково-теоретичній конференції до 80-ї річниці НПУ імені М. П. Драгоманова “Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства” (Київ, 2000 p.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми вищої педагогічної освіти у світлі рішень Всеукраїнського з'їзду працівників освіти“ (Київ, 2001 p.); результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки та психології вищої школи, кафедри технічних засобів навчання, звітних наукових конференціях викладачів НПУ імені М.П.Драгоманова (2000-2001рр).

Результати дослідження впроваджені у практику роботи Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (довідка №217/4 від 16.05.2002.); Волинського державного університету імені Лесі Українки (довідка № 124 від 26.06.2002); Київського гуманітарного інституту (довідка № 176 від 5.06.2002).

Публікації. Зміст роботи представлено у 7-ми публікаціях автора, серед яких 5 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, матеріали конференцій, навчальний посібник.

Структура дослідження. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків до розділів та загального висновку, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст дисертації викладено на 185 сторінках. Робота містить 13 таблиць і 15 рисунків на 22 сторінках, 4 додатки займають 34 сторінки. Список використаних літературних джерел налічує 353 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання, методологічні засади, теоретичні основи; розкрито наукову новизну і практичне значення, особистий внесок здобувача у розробку проблеми; викладено методи й етапи експериментальної роботи; вказані шляхи апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів вищого педагогічного навчального закладу” проведено історико-педагогічний аналіз проблеми самостійної навчальної роботи студентів (А.М.Алексюк, Б.П.Єсипов, В.А.Козаков, О.Г.Мороз, П.І.Підкасистий та ін.), розглянуто психолого-педагогічні основи процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи (СНР), обгрунтовано підходи до розкриття їх змісту і структури, охарактеризовано рівень підготовки до СНР студентів вищого педагогічного навчального закладу.

Вивчення наукових джерел засвідчило, що проблема СНР була актуальною в різні періоди розвитку вищої освіти. Але, якщо на етапах становлення вищої освіти СНРС розглядалась як важлива форма організації навчального процесу, яка поступалась обсягу аудиторних занять, то сучасні нормативні документи визначають її основним видом діяльності з оволодіння навчальним матеріалом і способом навчання, що знаходить свій прояв у екстернатній та дистанційній формах навчання.

Разом з тим, як показали дані констатуючого експерименту, в умовах традиційної організації навчання більшість студентів дуже слабо володіють уміннями працювати самостійно: їхній рівень характеризується як низький у 32,5%, середній рівень характерний для 47,5% і тільки 20% студентів мали високий рівень готовності до СНР. Аналіз вищенаведених даних дослідження вказав на: відсутність установки на самостійний розвиток умінь СНРС; індиферентне ставлення студентів до організації СНР та розвитку особистих професійно значущих якостей; неусвідомленість змісту завдань СНР зумовлених новою концепцією освіти. Отже, проблема формування умінь і навичок СНРС постає реальним практичним завданням, яке потребує свого вирішення, а необхідність розробки комплексу завдань, спрямованих на інтенсифікацію цього процесу, вимагає перебудови організації навчально-виховного процесу, орієнтованого на досягнення цієї мети.

Проведене у контексті нашого дослідження узагальнення різних підходів до вищеозначеної проблеми дало підстави стверджувати, що сформувати уміння СНР - значить навчити студента виділяти в ситуації ті орієнтири, що наявні у ній і істотні для поставленої мети; визначати характер відносин і співвідносити ці відносини з операціями, необхідними для її доцільного перетворення; зіставляти зміст дій з конкретним характером об'єктів і явищ; виконувати ці дії; осмислювати відповідність результатів з поставленими цілями, виявляти причини відхилень і шляхи їхнього усунення.

Вивчення сучасного стану проблеми підготовки студентів до СНР і питання керівництва нею показало, що в ході формування умінь і навичок СНРС доцільно виділити три великі блоки: мотиваційний, технологічний й організаційний. У процесі дослідження виявлено, що ефективна підготовка студентів до самостійної роботи неможлива без формування у студентів потреби до даного виду діяльності. Встановлено, що мотиви інтелектуального спонукання є найбільш надійною основою підтримки, закріплення і подальшого розвитку пізнавального інтересу до самостійної навчальної діяльності (СНД), а для ефективного процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів необхідно навчити моделювати загальні прийоми пізнавальної діяльності, що побудовані на орієнтованій основі дій третього чи четвертого рівня, що потім можуть стати предметом спеціального засвоєння.

Експериментальні дані дослідження рівня інформаційного, організаційного та інтелектуального компонентів умінь СНР дають підстави вважати їх загальний стан низьким. Ця обставина зумовила пошук нових підходів, за допомогою яких можна суттєво інтенсифікувати процес формування названих компонентів.

Встановлено, що в реальних умовах досить часто застосовуються такі методи і прийоми СНР, які приводять до регресу мотивації СНД, гальмуючи розвиток у студента уміння самостійно виконувати навчальної дії, зменшуючи можливість самостійного переходу від постановки навчального завдання до адекватної навчальної дії, від навчальної дії до відповідного їй самоконтролю і самооцінки. Схожість і відмінність умінь СНРС з предметними уміннями зумовлює подібні риси і специфіку у методиці їх формування. Шляхи керування процесом формування предметних умінь і навичок СНР неоднакові, що й зумовлює різне місце цих умінь у СНД.

При формуванні предметних умінь використовується прямий шлях керівництва навчально-пізнавальною діяльністю студентів. Для кожного предметного уміння розроблена інформація, що характеризує їхню сутність, передбачена система завдань спрямованих на практичне здійснення дій, у процесі виконання яких уміння формуються, закріплюються і розвиваються. На всю роботу з формування предметних умінь виділяється спеціальний навчальний час. Що ж стосується умінь СНР, то спеціальна інформація студентам не повідомляється, не виділяється і спеціальний час для формування умінь СНР. Таким чином, уміння СНР у практиці ВПЗО формуються переважно непрямим шляхом, коли під час СНД відразу пропонуються завдання на виконання практичних дій. А отже, необхідна розробка спеціальної методики, котра б створюючи ситуації, що забезпечують перехід студента у самоорганізатора своєї навчальної діяльності, спрямовувувала їх на вироблення орієнтаційної основи самоорганізації пізнання.

Але застосування підходів, спрямованих на часткове вирішення певних методичних та змістовних складових в рамках діючих схем, традиційних технологій, методів і форм навчання не дозволяє повною мірою забезпечити інтенсифікацію процесу формування умінь і навичок СНРС. Розв'язання цього завдання можливе через використання нових інформаційних технологій навчання (НІТН), як одного з важливих інструментів змістовної, методологічної й організаційної перебудови системи освіти. Адже саме вони мають необмежену сферу для інновацій, що дає можливість застосовувати ці засоби для процесу формування знань, умінь і навичок студентів

У другому розділі “Педагогічні умови використання нових інформаційних технологій для формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів” здійснено теоретико-методичне обґрунтування передумов використання НІТ для формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів, визначені особливості використання різних типів НІТ, проаналізовано зміст готовності студентів до використання НІТ у самостійній навчальній роботі.

Виявлено, що досягнення нової цільової установки в підготовці спеціалістів передбачає активний перехід від “школи пам'яті” до “школи мислення”, у якій замість традиційної організації навчання за принципом нагромадження знань і умінь, студентам пропонуються використовувати нові технології індивідуальної підготовки.

У процесі дослідження встановлено, що використання нових педагогічних і інформаційних технологій дає кращі результати в організації навчально-виховного процесу і забезпечує задану якість підготовки випускників вищої школи через комплексне поєднання усіх компонентів навчального процесу: цілей, організації та методики навчання, його гуманізації, тісної педагогічної взаємодії викладачів та студентів. Важливу роль при цьому відіграють і сформовані нові прийоми самостійної роботи студентів.

В ході дослідження нами обґрунтовано положення про те, що технологічний підхід до навчання ставить метою конструювати навчальний процес, спираючись на задані вихідні установки, де нові інформаційні технології дозволять повною мірою розкрити їхні дидактичні функції, реалізувати закладені у них потенційні навчально-виховні можливості.

У розділі окреслено вимоги, яким мають відповідати засоби НІТ згідно завдання дослідження та визначено критерії їх відбору, що враховують наступні фактори: психологічний - як впливає даний засіб на мотивацію самостійної навчальної діяльності, на ставлення до самостійного вивчення предмета; педагогічний - наскільки даний засіб відповідає загальній спрямованості курсу і сприяє виробленню правильних уявлень студентів про предмет; методичний - чи сприяє цей засіб кращому засвоєнню матеріалу, чи правильно методично подається матеріал; які уміння та навички формуються в результаті застосування цього засобу під час самостійної навчальної діяльності; організаційний - чи раціональною є організація етапу застосування засобів НІТ, чи достатньо надається машинного часу для реалізації завдань СНР.

Розгляд сучасних засобів НІТ під кутом цих вимог дозволив виділити найбільш перспективні (для реалізації завдання дослідження) типи НІТ: універсальні інформаційні технології; комп'ютерні засоби телекомунікацій; навчальні і контролюючі програми, комп'ютерні підручники; мультимедійні програмні продукти; інструментальні авторські системи програмування.

Аналіз результатів дослідження показав, що ефективність використання цих засобів досягається в першу чергу включенням зорових і слухових аналізаторів студента в процес сприйняття навчального матеріалу, а також тим, що у процесі використання засобів НІТ знання засвоюються, а уміння формуються без попереднього заучування у процесі виконання дії. Це зумовлено тим , що як елемент змісту навчання при роботі з комп'ютерним навчальним курсом використовуються розумові і практичні дії, які одночасно поєднують у собі знання про досліджуваний об'єкт і про способи дії з ним, що формує рефлексивне ставлення студента до вибраного способу розв'язання завдання, розвиваючи науково-теоретичне мислення студента.

Досліджуючи чинники, котрі зумовлюють інтенсифікацію процесу формування умінь і навичок , ми констатували, що самостійне використання засобів НІТ сприяє формуванню особливого стилю мислення, який характеризується точним баченням шуканого результату, аналізом вихідних умов з виділенням і координацією ієрархічної системи підцілей, та наявністю стратегій ефективної корекції завдання на основі зворотного зв'язку про результати його виконання. Це дозволило нам вирішувати такі завдання, які в умовах традиційного навчання взагалі не могли бути реалізованими або розглядалися у значно спрощеному вигляді. Зокрема, з'явилася можливість використання у СНР спеціальних завдань на планування і контроль самостійної навчальної діяльності, де прямим продуктом було засвоєння знань, уміння визначати стратегію розв'язку, планувати процес засвоєння, контролювати правильність, знаходити і виправляти помилки. При цьому, виключно важливою виявилася можливість використання в процесі СНР завдань на рефлексію діяльності, прикладом якої є опис стратегії ходу своїх міркувань після того, як завдання було розв'язано.

Принциповим стало й те, що використання засобів НІТ потребує і нових форм організації навчального процесу і зокрема процесу засвоєння навчальної інформації під час використання інструментальних авторських систем програмування, де студент, самостійно реалізуючи завдання, здобував знання, формував необхідні навчальні уміння і навички, забезпечуючи тим самим самостійність своєї навчальної діяльності. Такий підхід змінює статус студента, котрий усвідомлює себе як суб'єкт, здатний самостійно приймати певні рішення та забезпечувати їх реалізацію, що в свою чергу відкриває нові можливості у практичній реалізації інтенсифікації процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів.

Як відзначають науковці (М.І.Жалдак), що однією з найважливіших сучасних складових інформаційної культури є вільне володіння засобами НІТ. Отже, інформаційна підготовка стає важливим компонентом професійного становлення майбутнього учителя, вимагаючи уміння використовувати інформаційні технології у навчальному процесі та позаурочній діяльності.

В ході дослідження визначено структуру інформаційних умінь майбутніх учителів, обґрунтовано положення про те, що вони мають бути певною мірою універсальними і фундаментальними, бо покликані забезпечити можливість ефективного використання їх у своїй професійній діяльності, створюючи у навчально-виховному процесі школи умови для повного розкриття нахилів і здібностей школярів, задоволення їхніх потреб і запитів.

У дисертації подано методику проведення діагностики інформаційних умінь майбутнього вчителя. В ході дослідження, беручи до уваги критерії для градації рівнів інформаційної підготовки студентів, отримано такі дані: високий рівень сформованості основних компонентів інформаційної підготовки студентів відзначено у 44% респондентів, середній - у 41%, низький - у 15%, що дало підстави стверджувати, що в основному інформаційний компонент підготовки до використання засобів НІТ сформований, але необхідність його удосконалення є очевидною.

Вивчення рівнів готовності студентів до використання засобів НІТ для реалізації завдань СНР показало, що практично відсутня розбіжність між самооцінкою і оцінкою умінь застосовувати НІТ в СНР (високий - 25%, середній - 41%, низький - 31% та 25%, 44% і 31% відповідно), що свідчить про адекватну оцінку рівня умінь цього виду, а низький рівень готовності студентів до застосування НІТ в СНР зумовлює потребу вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів до практичного застосування НІТ в СНР і дає підстави стверджувати про педагогічну доцільність постійного розширення сфери застосування НІТ.

Результати констатуючого експерименту засвідчили необхідність спеціальної організації навчально-виховного процесу, спрямованої на запровадження відповідних педагогічних інновацій професійного спрямування. На думку студентів (92%) необхідно ввести позааудиторні заняття, де б студент мав можливість ознайомитися з останніми новинами в галузі використання засобів НІТ для організації самостійної навчальної діяльності.

У третьому розділі “Зміст і методи інтенсифікації процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи при використанні нових інформаційних технологій” обґрунтовується зміст, форми і методи застосування автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем і мережних технологій, стандартного і спеціального програмного забезпечення та гіпермедійних технологій для формування відповідних умінь і навичок СНРС, розглядаються інструментальні авторські системи програмування як засіб формування дослідницьких умінь, наводяться та аналізуються результати експериментальноі перевірки ефективності методики використання визначених типів НІТ для інтенсифікації процесу формування умінь і навичок СНРС.

Розроблена і апробована в НПУ імені М.П.Драгоманова технологія вимагала певних нововведень у навчально-виховний процес та управління ним, а саме:

- організаційних нововведень - таких, що реалізуються в організації навчально-виховного процесу і пов'язані з застосуванням засобів НІТ для вирішення завдань СНР.

- змістовних нововведень, що передбачають зміни у структурі навчального матеріалу, призначеного для аудиторного і позааудиторного опрацювання, що в свою чергу зумовлювало потребу в розробці відповідного навчально-методичного забезпечення для: автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем, мережних технологій; інтерактивних методів навчання (електронні книги, гіпермедійні технології);

Дослідженням встановлено, що формування інформаційно-пошукових умінь у процесі використання автоматизованих бібліотечно-іформаційних систем пов'язано з активізацією розумової діяльності, яка викликається виникненням проблемної ситуації під час пошуку інформації. Ця ситуація обумовлена наявністю багатоаспектних пошукових можливостей цих систем (ключові слова, контекстний пошук, дати, авторські інформаційні дані, посилання на інші книги і т.п.) і необхідністю знати відображені в них всі істотні для вирішення пошукового завдання властивості інформаційних об'єктів, що підвищує відповідальність студента за свої дії, спонукаючи його до уважності, націленості на самостійне вирішення пошукових завдань.

Одержані в ході дослідження дані показують, що використовуючи інформаційно-пошукові системи, 95% студентів значно поліпшили свої якісні показники, тобто правильно організована і методично дозована робота з цими системами дозволила значно інтенсифікувати процес формування інформаційно-пошукових умінь.

У результаті дослідно-експериментальної роботи встановлено, що використання мережних технологій та телекомунікацій, змінюючи саму концепцію інформаційного забезпечення, дозволило здійснити принципово новий підхід до формування інформаційних та інтелектуальних умінь майбутніх учителів. Розгалужені пошукові можливості цих систем, даючи змогу оперативно знаходити потрібну інформацію, вимагають під час її обробки уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, пов'язувати її з досліджуваними питаннями. Ця обставина дала можливість формувати специфічні навички СНР у ході спілкування, пошуку інформації і роботі з нею, де на перший план виступив інтерес до нової інформації, бажання осмислити її, поділитися новим знанням з оточуючими, застосувати наявні знання і уміння у конкретній ситуації.

Узагальнення результатів використання автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем та мережних технологій для формування інформаційно-пошукових умінь дало підстави зробити висновок, що цілеспрямоване використання вищезгаданих засобів інтенсифікує формування цього типу умінь СНР безпосередньо під час роботи з ними, відкриваючи доступ до значних інформаційних ресурсів в СНР.

Визначено, що необхідною передумовою процесу формування умінь СНР при використанні електронних підручників є включення студента до процесу самостійного переосмислення навчальної діяльності, де студент має зрозуміти і засвоїти не лише зміст знань і прийоми, які демонструє електронний підручник, а й відтворити подумки більш чи менш повно ту діяльність, яка веде до засвоєння.

З'ясовано, що інтенсифікація процесу формування умінь і навичок СНР при використанні гіпермедіа-систем досягається стимулюванням внутрішнього діалогу студента як одного з найважливіших компонентів у процесі формування умінь і навичок СНР. Поєднуючи у собі завдання на розуміння і предметні мікрозадачі гіпертекст моделює способи роздумів, зіставляючи різні позиції. Ця обставина спонукає студента до самостійного розв'язування мікрозадач чи оцінки висунутих гіпотез, аргументів і т.ін., що підводить студента до прийняття самостійних рішень, змушуючи його аналізувати різні позиції, оцінювати судження, стимулюючи прийоми інтелектуальної діяльності, що сприяє формуванню інтелектуальних умінь СНР.

На основі експериментальних даних дослідження виявлено, що робота із стандартним програмним забезпеченням та гіпермедійними технологіями дає можливість поглибити загальні і спеціальні знання, формує навички використання важливих розумових прийомів і операцій у процесі комбінування знань, навички теоретичного пошуку алгоритму вирішення задач, збільшує досвід самостійної навчальної діяльності як у теоретичному так і предметно-маніпулятивному аспектах, що забезпечує цілісність процесу формування умінь і навичок СНР під час їх використання.

Дослідження виявило, що під час самостійної розробки свого навчального проекта за допомогою інструментальних авторських систем програмування (ІАСП), студенти набагато продуктивніше засвоюють навчальний матеріал. Це зумовлено тим, що в процесі реалізації особистих творчих завдань, засвоюються не лише знання, що потрібні для оперування, а й самі способи оперування, що забезпечує набуття науково-практичного досвіду в конкретній предметній галузі.

У процесі дослідження підтверджено, що впровадження ІАСП у СНР приводить до корінної зміни функцій студента, який усе частіше виконує функції дослідника, програміста організатора, консультанта. Застосування цих систем для організації самостійної дослідної діяльності стає важливим способом організації мислення, змушуючи студентів глибоко і плідно думати над усвідомленням внутрішніх властивостей і істотних характеристик предмета, що вивчається, завдяки чому їхні знання систематизуються. Навчаючись застосовувати та оцінювати власні пізнавальні ресурси, студенти по-новому визначали свій статус: не лише як студента одержувача знань, а й як учителя-дослідника, завдяки чому підвищилась мотивація до самостійного навчання, розвинулася творча ініціатива, сформувався цілісний погляд на досліджувану проблему, що робить використання ІАСП для інтенсифікації процесу формування умінь самостійної дослідної діяльності цілком виправданим.

У розділі викладено методику, хід і результати дослідно-експериментальної роботи, перевірено ефективність технології формування у майбутніх учителів умінь і навичок СНР в процесі використання НІТ.

Порівняльний аналіз показників коефіцієнта повноти виконаних операцій в усіх групах умінь у студентів експериментальних груп (ЕГ) і контрольних груп (КГ) свідчить, що студенти ЕГ в більшості своїй усвідомлюють зміст конкретного уміння як сукупності дій та операцій, що його складають (табл. 1).

Таблиця 1 Рівень сформованості умінь самостійної навчальної роботи студентів (%)

Уміння	Організаційні	Інформаційні	Інтелектуальні
Групи Рівні	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
Високий	35	22	45	37	39	18
Середній	57	31	46	41	50	44
Низький	8	47	9	22	11	38

Це підтверджують і результати в ЕГ, де високому і середньому рівням сформованості організаційних умінь СНР відповідає показник у 92%, інформаційних - у 91%, інтелектуальних - у 89%.

В КГ ці показники нижчі: 53%, 78% і 62% відповідно. Це свідчить про те, що запропонована нами технології використання засобів НІТ для формування умінь СНР під час впровадження її в ЕГ виявилась ефективною.

За результатами рейтингу студенти ЕГ виявили більш високий рівень сформованості умінь СНР. Високому і середньому рівням відповідають організаційні уміння у 93% студентів, інформаційні - у 90% і інтелектуальні - у 86% студентів.

В КГ ці показники складають 55%, 78% і 60% відповідно. Отже, є підстави вважати, що цілеспрямоване використання НІТ сприяє виробленню умінь СНР, а отже активізує процес формування умінь і навичок СНРС.

Співставивши результати оцінки рівня сформованості умінь СНР в ЕГ і КГ, ми простежили динаміку розвитку умінь СНР, де за майже однакових середніх балах сформованості умінь СНР на початку експерименту, середній бал в результаті навчання за експериментальною технологією в ЕГ відповідає високому рівню розвитку умінь в організаційній і інформаційній групі (3,6 і 3,7 балів), і тільки інтелектуальні уміння досягли середнього рівня (3,0 балів). У КГ ці показники складають 2,8 3,0 і 2,8 балів відповідно.

Як свідчать наведені дані, практична готовність студентів до СНР неоднакова за різними групами умінь СНР. Найнижчим виявився рівень інтелектуальних умінь. Це пов'язано з тим, що формування цього виду умінь вимагає набагато більше часу, оскільки вони включають в себе багато взаємопов'язаних розумових операцій. Хоча є всі підстави стверджувати, що створення належних умов для використання НІТ в СНРС, дозволить суттєво підвищити рівень сформованості інтелектуальних умінь. Про це, зокрема свідчать дані нашого дослідження, де в ЕГ рівень розвитку інтелектуальних умінь вищий на 27 %, ніж в КГ, а показник індекса задоволеності у студентів ЕГ складає 0,63, а у студентів КГ - тільки 0,36.

У цілому проведене дослідження підтвердило висунуту гіпотезу і засвідчило ефективність застосування визначених типів НІТ для формування відповідних умінь і навичок СНРС.

самостійний студент інформаційний технологія

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів формуючого експерименту, теоретичний аналіз проблеми і здобуті результати науково-дослідної роботи дали змогу зробити такі висновки:

1. Формування у майбутніх учителів умінь і навичок самостійної навчальної роботи у процесі використання нових інформаційних технологій є актуальним з кількох педагогічних причин. По-перше, динамізм соціально-економічного розвитку суспільства потребує підготовки учителя як творчої активної особистості з фундаментальними знаннями, практичною готовністю розв'язувати педагогічні завдання, здатного до самостійного професійного вдосконалення в умовах інформаційного суспільства. По-друге, реалізацію змісту цих завдань більшість вчених і практиків пов'язують зі зміною ролі самостійної роботи у процесі навчання і професійної підготовки, її змістовним, організаційним та методичним вдосконаленням. По-третє, нові інформаційні технології, підвищуючи активність пізнавальної діяльності студента, ведуть до перебудови навчального процесу в бік самостійних форм навчання та самостійного оволодіння студентами раціональними прийомами самостійної навчальної діяльності, що є новим поштовхом до розвитку теоретичних і практичних питань, пов'язаних з СНРС. Це вимагає створення відповідних умов та обумовлює необхідність використання нетрадиційних засобів для забезпечення можливості індивідуалізації процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи студентів як інструментів їх подальшого особистісного і професійного розвитку в умовах інформаційного суспільства.

2. Підгрунтям успішного засвоєння навчальної інформації є інформаційна культура майбутнього вчителя. За рахунок розвитку інформаційного компонента умінь СНР майбутнього вчителя можна значно активізувати процес формування умінь і навичок СНР.

3. Використання стандартного програмного забезпечення, підвищує активність навчання, активно формуючи професійні предметно-маніпуляційні навички, розвиває здатність комбінувати придбані знання уміння і навички в різному їх сполученні, що дозволяє реалізувати процес формування умінь і навичок СНРС безпосередньо під час їх використання.

4. Мережні технології дозволяють вирішувати завдання формування інформаційно-пошукових умінь безпосередньо під час роботи з інформаційними ресурсами, реалізуючи завдання СНР, що націлює студента на свідоме засвоєння знань у процесі вирішення завдань професійної спрямованості, підвищує результативність підготовки майбутніх учителів, формуючи самостійність уже на початкових етапах навчання.

5. Електронні підручники, створюючи певне навчально-інформаційне середовище, забезпечують цілісне сприйняття і розуміння процесів і явищ на основі широкого залучення інформаційних джерел, банків даних, обробці великих обсягів інформації, аналізу і пошуку закономірностей у них, що викликає посилення інтелектуальної діяльності студентів, активізуючи формування таких специфічних навичок СНР як систематизація, класифікація, узагальнення.

6. Інструментальні авторські системи програмування, дозволяють застосовувати нові форми реалізації процесу формування умінь і навичок СНРС які пов'язані з можливостями створення студентом навчального продукту на базі ІАСП. Створюючи гіпермедійний продукт, студент засвоює матеріал у процесі його структурного аналізу, творчого напруження. Розвиток творчої самостійності студентів, гармонізація їх творчого і репродуктивного самовираження в процесі самостійного вироблення пізнавальних і творчих цілей, сприяє виробленню пошукової концепції завдяки можливості використання різних стратегій при вирішенні завдань СНР, за рахунок чого інтенсивно формуються уміння самостійної дослідної діяльності.

7. Узагальнення педагогічного досвіду та практичні результати експериментальної роботи стали підтвердженням висунутого припущення , що ефективність формування умінь і навичок СНРС підвищиться в процесі використання засобів НІТ і вказують на те, що цілеспрямоване використання засобів НІТ позитивно впливає на процес формування умінь і навичок СНР, а також на розвиток мислення студентів. За рахунок включення у СНР студентів засобів НІТ посилюється ефективність пізнавальних процесів, досягається підвищення готовності до СНД та рівня самостійності у навчанні, формується інтерес до пошукової, навчально-дослідницької роботи, а тому можна зробити висновок, що педагогічний експеримент підтвердив гіпотезу нашого дослідження, що свідчать про ефективність запропонованої технології формування умінь СНР.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування умінь і навичок СНРС. Подальшого вивчення потребують: педагогічні аспекти впливу окремих типів НІТ на індивідуалізацію самостійної роботи студентів; вивчення особливостей організації СНРС у процесі використання мікроком'пютерів; особливості підготовки майбутнього вчителя до використання засобів нових інформаційних технологій для реалізації завдань самостійної навчальної діяльності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Яшанов С.М. Психолого-педагогічні аспекти використання комп'ютерної техніки в самостійній навчальній роботі студентів. Наукові записки: Збірник наукових статей. - К.: НПУ, 2000. - С.234-244.

2. Яшанов С.М. Комп'ютерне навчання як продукт логічного розвитку інноваційних процесів в освіті. Наукові записки: Збірник наукових статей. - К.: НПУ, 2001. - С.191 - 198.

3. Яшанов С.М. Використання мережних технологій для інтенсифікації процесу формування умінь і навичок самостійної роботи. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми вищої педагогічної освіти у світлі рішень Всеукраїнського з'їзду працівників освіти“ - К.: НПУ, 2001. Ч.4.- С.246-249.

4. Яшанов С.М., Перепелиця Є.О., Савенкова Л.В., Смекалін І.М. Використання автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем для активізації процесу формування інформаційно-пошукових умінь студентів. Вісник: Збірник наукових статей НПУ ім. М.П.Драгоманова - К.: НПУ, 2002. - С.104-107. (80%).

5. Мороз О.Г., Яшанов С.М. Умови ефективності організації самостійної роботи студентів. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Наукове проектування інноваційних та альтернативних систем вищої освіти” Тернопіль, 2000. - С.161-164. (80%).

6. Яшанов С.М. Використання комп'ютерно-орієнтованих навчаючих систем в самостійній роботі студентів. Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова “Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства“ - К.: НПУ, 2000. - С.233-237.

АНОТАЦІЇ

Яшанов С.М. Формування у майбутніх учителів умінь і навичок самостійної навчальної роботи в процесі використання нових інформаційних технологій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.09 - теорія навчання. - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2003.

Дисертація містить результати теоретико-експериментального дослідження проблеми інтенсифікації процесу формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи в процесі використання нових інформаційних технологій в практиці вищого педагогічного навчального закладу.

Проаналізовано сучасний стан проблеми підготовки студентів до СНР і керівництва нею. Розглянуто чинники, які впливають на процес формування умінь і навичок СНРС. Виявлено, що процес формування умінь і навичок СНРС поділяється на три великі блоки: мотиваційний, технологічний і організаційний. Встановлено, що мотиви інтелектуального спонукання є найбільш надійною основою підтримки, закріплення і подальшого розвитку пізнавального інтересу в СНРС, а для ефективного процесу формування умінь і навичок СНРС необхідно моделювати загальні прийоми пізнавальної діяльності, які побудовані на орієнтованій основі дій третього чи четвертого рівня, що потім повинні бути предметом спеціального засвоєння.

Обґрунтовано можливість застосування визначених типів НІТ для інтенсифікації процесу формування умінь і навичок СНРС. Розроблено технологію впровадження їх у навчальний процес вузу. Основні результати дисертаційної роботи знайшли своє практичне впровадження в навчальному процесі вищих педагогічних закладів України.

Ключові слова: формування умінь і навичок, самостійна навчальна робота, самостійна навчальна діяльність, самостійна дослідна діяльність, нові інформаційні технології.

Яшанов С.Н. Формирование у будущих учителей умений и навыков самостоятельной учебной работы в процессе использования новых информационных технологий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 - теория обучения. - Национальный педагогический университет имени М.П.Драгоманова, Киев, 2003.

Диссертация содержит результаты теоретико-экспериментального исследования проблемы интенсификаци процесса формирования умений и навыков самостоятельной учебной работы (СУР) в процессе использования новых информационных технологий в практике высшего педагогического учебного заведения.

В работе рассмотрен психолого-педагогический анализ проблемы самостоятельной учебной работы студентов, который показал, что в условиях информационного общества большое значение имеет проблема овладения студентами рациональными приемами самостоятельной учебной деятельности, формирование у них умений и навыков СУР, которые являются инструментом усвоения разнообразных текущих и перспективных объективных и субъективных смыслов, самоанализа, самооценки, дальнейшего личностного и профессионального развития.

Теоретико-методическое обоснование предпосылок организации самостоятельной учебной работы студентов с использованием новых информационных технологий, обнаружило, что достижение новой целевой установки в подготовке специалистов предусматривает активный переход от “школы памяти” к “школе мышления”, в которой вместо традиционной организации и технологии обучения по принципу накопления знаний и умений студентами, необходимо использовать новые технологии индивидуальной подготовки специалиста как творческой личности. Составной частью такой технологии есть использование новых приемов интенсификации процесса формирования умений и навыков самостоятельной учебной работы.

...