Діяльність Фребелівського педагогічного інституту

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Процес становлення Фребелівського педагогічного інституту (1907-1920 рр.)

2. Діяльність Фребелівського педагогічного інституту (зміст навчально-виховного процесу)

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Однією з умов створення конкурентоспроможної й гнучкої системи освіти, визначається необхідність збереження і збагачення українських культурно-історичних традицій. Особливо важливим при цьому є утримання балансу між новаціями та традиціями. Україна має цінний досвід створення вищих навчальних закладів, результативність функціонування яких перевірена часом. Унікальним за значенням, змістом і формами діяльності вважається Київський Фребелівський педагогічний інститут (1907-1920 рр.).

1. Процес становлення Фребелівського педагогічного інституту як самостійного навчального закладу (1907-1920 рр.)

фребелівський педагогічний інститут

Діяльність Фребелівського педагогічного інституту (1907-1920 рр.) вивчалася на тлі розвитку вищої освіти в Україні кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Серед провідних тенденцій розвитку системи вищої освіти України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. та власне виникнення і становлення Фребелівського педагогічного інституту (1907-1920) визначено: університезацію педагогічної освіти (1860-1875), її фемінізацію (1861-1920), професіоналізацію освіти (1867-1921), автономізацію профільних навчальних закладів (1875-1920).

Від так у Києві було створено вищий жіночий педагогічний навчальний заклад для підготовки виховательок дітей дошкільного віку. Заснований 1907 року Київським фребелівським товариством. Названо за прізвищем теоретика і практика дошкільного виховання Ф. В.А. Фребеля. Першим і тривалий час незмінним ректором Фребелівського педагогічного інституту був І.О.Сікорський - доктор медицини, відомий педагог, психолог, професор, голова Київського Фребелівського товариства сприяння справі виховання. Навчання здійснювалось на протязі трьох років, за які слухачки вивчали різні дисципліни. При інституті були психолого-педагогічна лабораторія, народний дитячий садок, дитячий притулок (ясла), початкова школа для практичних занять студенток. А у 1920 році інститут було включено до складу Київського інституту народної освіти.

2. Діяльність Фребелівського інституту (зміст навчально-виховного процесу ) (1907-1920 рр.)

З року в рік психолого-педагогічна підготовка у Фребелівському педінституті вдосконалювалась, педагогічний цикл поповнювався новими предметами. Крім того, влітку 1911 р. на базі інституту були організовані й проводились загальноосвітні курси для народних учителів, а в межах практичної психолого-педагогічної підготовки - педагогічне обстеження дітей. Як свідчить список приладів, застосовуваних для лікарсько-педагогічного обстеження дітей, означена робота проводилась на високому науковому рівні

До 1914-1915 н.р. психолого-педагогічна підготовка у Фребелівському педінституті набула досконалого системно-структурного оформлення, збагатився її зміст, а у 1916 р. при інституті почали функціонувати вечірні курси з позашкільної освіти для осіб жіночої і чоловічої статі. І вже у 1916-1917 н.р. відбувається остаточне становлення навчально-виховного процесу інституту.

Інститут був центром науково-педагогічних розробок з педагогічної практики, експериментальним майданчиком впровадження нових освітніх технологій. Київський Фребелівського педінституту на початку ХХ ст. виступав центром впровадження теорії і методики "вільного виховання". Починаючи з 1917 року, інститут стає провідним у розробці концепції вітчизняної вищої педагогічної освіти.

Теоретична складова навчально-виховного процесу Київського Фребелівського педагогічного інституту охоплювала три цикли дисциплін: загальнокультурний, педагогічний, спеціально-предметний.

До загальнокультурного циклу входили: „Богослов'я”, „Фізика”, „Хімія”, „Ботаніка”, „Анатомія”, „Логіка”, „Історія мистецтв”, „Нові мови”, „Вступ до філософії” й т. ін.

Педагогічний цикл дисциплін у навчальному плані інституту представлений предметами: „Історія педагогічних учень”, „Вступ до експериментальної дидактики”, „Школознавство”, „Питання релігійного виховання”, „Педагогічна психологія”, „Душа дитини”, „Теорія дошкільного виховання”, „Педагогічна патологія” тощо.

Серед дисциплін спеціально-предметного циклу виокремлюємо: а) по шкільному відділенню (спеціальність „російська мова”: „Історія російської мови”, „Вступ до мовознавства” і. т.д.; спеціальність „Історія та географія”: „Курс загальної географії”, „Географія Росії” й т. ін.; спеціальність „Математика”: „Загальна арифметика”, „Елементи вищої математики” тощо); б) по позашкільному відділенню: „Історія та сучасний стан позашкільної освіти”, „Теорія і практика екскурсійної справи”, „Бібліотекознавство” й т. ін.

Широкий спектр антропологічних наук, представлений у навчальних планах, засвідчував особистісну орієнтованість педагогічної підготовки. З цієї позиції слід розглядати й специфіку побудови авторських теоретичних курсів, спрямованих на становлення особистості. Методика викладання окремих дисциплін розглядалася як теорія навчання з елементами майстерності й спрямовувалася на оволодіння студентами окремими навичками.

Практична підготовка у Фребелівському педагогічному інституті була багатоаспектним утворенням. Інститут об'єднував навчально-виховні, науково-педагогічні заклади, педагогічна практика студентів проходила одночасно у двох площинах - навчально-виховній та науково-дослідній. В цілому система педпрактики у вищому навчальному закладі включала:

1) працю у навчально-виховних допоміжних закладах (дитсадках, притулках, початкових школах, вищому початковому училищі);

2) діяльність у науково-дослідних установах (педагогічній лабораторії, лабораторії експериментальної психології, педологічній лабораторії, амбулаторії педагогічної патології);

3) педпрактику на літніх майданчиках для дитячих ігор і в дитячому осередку. Метою практичної професійно-педагогічної підготовки у науково-дослідних установах було всебічне вивчення дитини.

Характерним було застосування у змісті навчання авторських зарубіжних (Ф.Фребеля, М. Монтессорі) і вітчизняних (С.Русової, І.Сікорського) педагогічних технологій.

Щодо організаційної структури Київського Фребелівського педінституту, то протягом усього періоду діяльності (1907-1920 рр.) він функціонував як навчально-виховний, науково-педагогічний комплекс. До нього входили: допоміжні навчально-виховні заклади (дитячі притулки, садки, початкові школи, вище початкове училище, клуб для підлітків, бібліотеки, музей, школа для дорослих) та науково-дослідні установи (педагогічна амбулаторія, амбулаторія педагогічної патології, педологічна лабораторія, лабораторія експериментальної психології).

Таким чином, Київський Фребелівський педагогічний інститут і його професорсько-викладацький склад на чолі з ректором професором І.О.Сікорським у період 1907-1917 рр. відігравав визначну роль у підготовці педагогічних кадрів: вихователів дошкільних закладів з вищою освітою, вчителів початкових шкіл, педпрацівників позашкільних установ.

ВИСНОВКИ

Отже, в даній роботі ми розглянули процес становлення і діяльності Фребелівського педагогічного інституту в Києві. Дізнались про його унікальність поміж інших вузів. Оскільки у Фребелівському інституті відбувалось навчально-виховне і науково-педагогічне об'єднання, то цим забезпечувалась комплексна професійно-педагогічна підготовка майбутнього вчителя. До діяльності якого висувалась вимога слідувати у навчанні та вихованні природі дитини, застосування з цією метою інноваційних педагогічних технологій.

Знайомство з ВНЗ такого типу дає змогу нам як майбутнім педагогам не лише познайомитись з таким типом навчання, але і почерпнути для себе щось нове, збагатити свої знання.

Список використаної літератури

1. Дем'яненко Н.М. Київський Фребелівський педагогічний інститут у Києві // Початкова школа. - 1995. - № 7. - С. 53-55.

2. Історія педагогіки України Навч. Посіб. - К.: 2004, 171с.

3. Сикорский И.А. Киевский педагогический Фребелевский институт и его задачи К., 1907. - С.12

4. Прудченко І.І. Психолого-педагогічна підготовка у Київському Фребелівському педагогічному інституті (1907-1917 роки) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія „Соціологія. Психологія. Педагогіка”. - К., 2002. - Вип. 15,16. - С. 61-63.

Размещено на Allbest.ru