Організаційно-методичні засади підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації

По завершенню дослідно-експериментальної роботи розподіл класних керівників за рівнем практичної діяльності суттєво відрізняється.

Класні керівники експериментальних закладів освіти у своїй більшості (51,7%) виявили локально-моделюючий рівень практичної діяльності. Вони активно включалися в науково-методичну діяльність, виявляли інтерес до інноваційних процесів в освіті, апробовували на практиці нові педагогічні ідеї, вносили елементи новизни у традиційну практику. Зафіксовано групу класних керівників (10,3%), що виявили системно-моделюючий рівень практичної діяльності. Вони змогли структурно змінити традиційну практику та розробити цільові програми виховання школярів.

Проведені математичні виміри підтвердили, що розроблена методика підготовки вчителів до класного керівництва має переваги над традиційною системою.

Основні висновки дослідження

Процес глибинних змін у житті нашого суспільства висуває як пріоритетну проблему виховання висококультурної, творчої особистості, готової взяти участь у розв'язанні нагальних перспективних завдань держави, здатної забезпечити прогрес нації, вихід України на рівень цивілізованих країн світу.

В умовах кардинальних змін теоретико-методологічних засад виховання, утвердження гуманістичної парадигми освіти значно підвищуються вимоги до рівня знань і вмінь класних керівників. Сучасний класний керівник повинен знати і вміти визначати реальний рівень духовного, соціального, психічного, фізичного розвитку учнів класу, прогнозувати результат своєї діяльності, обирати із уже відомих, конструювати або виробляти єдину виховну технологію, яка б забезпечила особистісне зростання вихованців. Така діяльність потребує високого рівня психолого-педагогічної компетентності вчителів.

Аналіз кадрового забезпечення виховної роботи в закладах освіти, стану підготовленості класних керівників виявив суперечність між рівнем знань і вмінь класних керівників та необхідністю вирішувати сучасні виховні завдання, впроваджувати в практику особистісно орієнтовані технології. За результатами констатуючого експерименту встановлено, що більшість класних керівників мають недостатній рівень психолого-педагогічної компетентності, формально організовують виховний процес та не відчувають необхідності його удосконалення.

В закладах освіти працюють 80% учителів, які закінчили педагогічні інститути до 90-х років ХХ ст. (в межах соціоцентричної парадигми освіти). Їх знання і вміння, сформовані протягом багатьох років, потребують суттєвого оновлення.

За результатами теоретичного аналізу підготовки вчителів до виховної роботи (30-ті роки ХХ ст.-перші роки ХХІ ст.) зроблено висновок, що однією із основних причин недостатнього рівня психолого-педагогічної компетентності педагогів є недосконала система їх підготовки до виконання обов'язків класного керівника.

Оновити знання і вміння класних керівників, компенсувати відсутність психолого-педагогічної підготовки спроможна система підвищення кваліфікації за умов розробки та впровадження методики підготовки вчителів до класного керівництва, яка б відповідала сучасним вимогам та забезпечувала їх особистісне і професійне зростання.

Підготовку вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації розглядаємо як безперервний процес підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності, що відбувається в міжкурсовий період (науково-методична робота на шкільному, районному (міському), обласному рівнях) та під час курсового підвищення кваліфікації.

Методику підготовки вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації розглядаємо як сукупність змісту та організації діяльності класних керівників у міжкурсовий період (організація методичної роботи з класними керівниками на шкільному, районному (міському), обласному рівнях системи підвищення кваліфікації) та під час курсового підвищення кваліфікації.

Організаційно-методичними умовами підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності класного керівника визнано:

сформованість стійкої мотивації адміністрації закладу освіти та класних керівників до підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності;

теоретична підготовленість методистів з виховної роботи районних (міських) методичних кабінетів відділів освіти адміністрації закладу освіти і всіх педагогічних працівників до вирішення методичних проблем;

організація науково-методичного і психолого-педагогічного супроводу впровадження методики;

наявність ділової та творчої атмосфери у закладі освіти;

визначення критеріїв результативності впровадження методики, контроль та фіксація результатів практичної діяльності педагогічних працівників;

створення системи стимулювання та заохочення педагогічних працівників.

Доведено, що підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності відбувається за умов цілеспрямованого відбору змісту підготовки вчителів до класного керівництва, розробкою і реалізацією цільових програм підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності, проектування та впровадження динамічних організаційних структур методичної роботи з класними керівниками на шкільному рівні системи підвищення кваліфікації.

Доведено, що підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності класних керівників відбувається також за умов забезпечення єдності міжкурсового періоду (методична робота на шкільному рівні системи підвищення кваліфікації) та роботи вчителів під час курсового підвищення кваліфікації. Найефективнішою формою підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності класних керівників у курсовий період є залучення їх до участі у роботі проблемно-тематичних курсів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшої уваги потребує розробка ряду питань:

виявлення методів формування у майбутніх учителів інтересу до класного керівництва, професійних цінностей та переконань;

розробки й наукового обґрунтування професіограми класного керівника;

створення наукового та навчально-методичного забезпечення підготовки вчителів до класного керівництва;

визначення критеріїв оцінювання якості підготовки вчителів до виховної діяльності та критеріїв оцінювання результатів виховної роботи зі школярами.

Публікації

1. Бачинська Є.М. Підготовка вчителів до класного керівництва як історико-педагогічна проблема // Освіта Луганщини. - 2002. - №1. - С. 45-50.

2. Бачинська Є.М. Психолого-педагогічна компетентність класного керівника // Наша школа. - 2003. - №5. - С. 41-47.

3. Бачинська Є.М. Організаційна структура управління підготовкою вчителів до класного керівництва в системі підвищення кваліфікації // Рідна школа. - 2003. - № 12. С. 42-45.

4. Бачинська Є.М. Сучасні підходи до організації методичної роботи з педагогічними кадрами // Підручник для директора. - 2003. - №7-8. -С. 3-21.

5. Бачинська Є.М. Формування громадянської позиції школярів шляхом залучення їх до співуправління виховною системою школи // Світло. - 2002. - №1. - С. 12-16.

6. Бачинська Є.М. Організаційно-педагогічні умови розвитку професійної компетентності педагогічних працівників з виховної роботи в міжкурсовий період / Освітня система сільського регіону: проблеми та перспективи розвитку: Збірник наукових праць / Уклад.: Н.І. Клокар, М.С. Солодуха. - К.: КПВД “Педагогіка”, 2000. - С. 233-236.

7. Бачинська Є.М. Готовність педагога до реалізації змісту громадянського виховання / Морально-етичне виховання школярів у системі громадянської освіти і виховання: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 15-17 листопада 2001 року. - Івано-Франківськ, 2001. - С. 50-53.

8. Бачинська Є.М. Профорієнтаційна робота в навчальному закладі як складова формування та розвитку компетентності спеціаліста / Стан та перспективи професійної орієнтації, трудового і профільного навчання та професійної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (13-14 лютого 2002 року, м. Бориспіль). - К.: Інститут проблем виховання АПН України, 2002. - С. 160-163.

9. Бачинська Є.М. Модель адаптивного управління методичною роботою з класними керівниками / Тенденції розвитку методичної роботи в системі післядипломної освіти педагогів: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 10-12 вересня 2003 року. - Івано-Франківськ, 2003. - С. 142-146.

10. Бачинська Є.М. Організація учнівського самоврядування в закладах освіти Київської області: Навчально-методичний посібник. - Біла Церква: КОІПОПК, 2002. - 90 с.

11. Бачинська Є.М., Клокар Н.І., Щербань Л.О. Супутник класного керівника. - 4-те вид., випр. і доп. - Біла Церква, 2001. - 80 с.

12. Свято у школі: Збірник сценаріїв. У 2-х частинах / Укладачі: Є.М. Бачинська, Ю.М. Половинчак, Н.В. Яременко. - Біла Церква: КОІПОПК, 2003. - Ч. І. - 240 с.

13. Свято у школі: Збірник сценаріїв. У 2-х частинах / Укладачі: Є.М. Бачинська, Ю.М. Половинчак, Н.В. Яременко. - Біла Церква: КОІПОПК, 2003. - Ч. ІІ. - 272 с.

Размещено на Allbest.ru