Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ВИКЛАДАЦЬКОГО ПЕРСОНАЛУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Спеціальність 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

СТЕПАШКО Володимир Олексійович

Івано-Франківськ-2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі педагогіки Слов'янського державного педагогічного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, професор Сипченко Валерій Іванович, Слов'янський державний педагогічний університет, завідувач кафедри педагогіки

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Пікельна Валерія Семенівна, директор інституту безперервної педагогічної освіти, Криворізький державний педагогічний університет кандидат педагогічних наук, Нагачевська Зіновія Іванівна, доцент кафедри історії педагогіки, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника

Провідна установа - Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України, кафедра педагогіки (м. Луганськ).

Захист відбудеться ” 30 “ червня 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.01 у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Т.Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Прикарпатського університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57

Автореферат розісланий ” 29 “ травня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат педагогічних наук, доцент Кирста Н.Р.

ректорат викладацький персонал вища освіта

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розбудови вищої національної освіти ставить на порядок денний формування нової генерації освітян з високим рівнем професіоналізму, загальної культури, творчим стилем аналітичного мислення. Відтак кадрове забезпечення навчально-виховного процесу вищої школи стає найважливішою умовою успішної реалізації Державної національної програми “Освіта”. На основі здійснення системного підходу кожен вищий навчальний заклад - складна соціально-педагогічна система. Науково обґрунтоване управління цією системою є неодмінною умовою її успішного функціонування та розвитку.

Сьогодні викладач вищого навчального закладу (ВНЗ) - це високоінтелектуальний спеціаліст з організаторськими здібностями, професійно необхідними знаннями, комунікативними вміннями, аналітичним мисленням, розвиненими емоційно-вольовими якостями, якому притаманна громадянська зрілість.

Вищу школу України спрямовано на забезпечення формування висококваліфікованих фахівців для народного господарства країни, які опанували б кращі здобутки світової науки, культури, професійної діяльності. З усією очевидністю виявляється залежність ефективності їх підготовки від психолого-педагогічної компетентності.

Дослідниками вивчено психолого-педагогічні напрями управлінської діяльності за різноманітними показниками (В.А. Козаков, В.І. Маслов, В.С. Пікельна, Є.М. Хриков), управлінські та соціальні аспекти процесу формування викладацького персоналу вищої школи (М.А. Бермант, А.А. Стогній, Т. Х'юсен) та ін. Проте здебільшого їх праці присвячені вищій школі радянського періоду, яка діяла і розвивалася за дещо іншими принципами. Сучасні дослідження її проблем певною мірою стосуються питань добору викладацького персоналу, однак потребують їх подальшої глибокої розробки в ракурсі вдосконалення управлінської діяльності керівників вищої школи. Це обумовлено необхідністю формування конкурентоздатного викладацького персоналу, підвищення ефективності управління процесами підготовки кадрів. Особливої актуальності набуває застосування комп'ютерної техніки для оцінки їх професійних знань, умінь та навичок.

Прогалини в теорії моделювання управлінської діяльності, методичного та програмного забезпечення процесів формування викладацького персоналу, почасти незначна увага до соціальних проблем вищої школи залишають великий простір для пошуку шляхів підвищення ефективності відбору та формування їх кадрового складу. В сучасних ВНЗ повинен домінувати науково обгрунтований підхід до формування викладацького персоналу за чітко визначеними критеріями оцінки педагогічного професіоналізму.

Враховуючи вищезазначене, а також потребу керівників вищих навчальних закладів у спеціальній методиці кадрового відбору, обрано тему дослідження “Організаційно-педагогічні умови формування викладацького персоналу у вищих навчальних закладах”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано за планом наукових досліджень кафедри педагогіки Слов'янського державного педагогічного університету та планом науково-дослідної роботи Інституту вищої освіти АПН України за темою “Сучасні тенденції розвитку вищої освіти в Україні” (реєстраційний номер РК №0102U000401).

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Слов'янського державного педагогічного університету (протокол № 6 від 12 січня 2000 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 7 від 26 жовтня 2000 р.).

Об'єкт дослідження: підготовка викладачів для вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації.

Предмет дослідження: організаційно-педагогічні умови відбору та формування викладацького персоналу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.

Мета дослідження - науково обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність організаційно-педагогічних умов удосконалення процесів відбору та формування викладацького персоналу для вищих навчальних закладів України.

Гіпотеза дослідження: процеси відбору та формування викладацького персоналу у ВНЗ будуть ефективнішими за дотримання низки організаційно-педагогічних умов:

- використання професіограми якостей претендентів як критеріїв відбору викладачів;

- розробка й використання в управлінській діяльності моделювання процесів відбору й формування викладацького персоналу;

- застосування в методиці діагностування претендентів новітніх комп'ютерних технологій.

Мета, предмет і гіпотеза дослідження зумовили постановку завдань:

1. Охарактеризувати сучасну освітню кадрову політику в Україні щодо відбору підготовлених педагогів для вищих навчальних закладів.

2. Створити модель системи управління відбором та формуванням викладацького персоналу.

3. Укласти професіограму для претендентів на посади викладачів за критеріями їх відбору для вищих навчальних закладів.

4. Розробити методику діагностування педагогічних кадрів ВНЗ IІI-IV рівнів акредитації на основі професіограми.

5. Підготувати методичні рекомендації для керівників ВНЗ “Відбір та формування викладацького персоналу на діагностичній основі”.

Концептуальна ідея дослідження полягала в тому, що успішність навчальної, наукової, методичної, організаційної, виховної роботи вищого навчального закладу забезпечується процесом науково обґрунтованого відбору й формування викладацького персоналу, створенням організаційно-педагогічних умов, що уможливлюють успішну реалізацію мети діяльності ВНЗ.

Методологічна основа дисертаційного дослідження: філософські положення наукової теорії пізнання, соціальних, педагогічних і психологічних концепцій єдності діяльності й свідомості; положення теорій систем, управління, моделювання й прийняття управлінського рішення; наукові положення про взаємозв'язок та взаємозумовленість педагогічної практики й творчої активності педагогічних кадрів; про суспільну роль вищої педагогічної школи й викладацького складу та їх вплив на результати підготовки фахівців; основні положення Законів України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Державної національної програми “Освіта (Україна XXI століття)”, Національної доктрини розвитку освіти та інших законодавчих документів.

Теоретичну основу дослідження становлять положення теорії професійної підготовки фахівців у вищій школі (А.М.Алексюк, С.І. Архангельський, Ф.Ф. Аунапу, В.І. Загвязинський, І.А. Зязюн та ін.); дослідження механізмів управління навчальними закладами (Л.І.Даниленко, Г.В. Єльнікова, Я.М. Кміт, Ю.І. Мальований, В.І.Маслов та ін.), використання управлінських моделей прогнозування в діяльності керівників (В.В. Олійник, А.І. Підласий, В.С. Пікельна, В.А. Семиченко, В.І.Ткачук, В.М. Хайруліна та ін.).

Методи дослідження. Поставлені завдання розв'язувались шляхом використання комплексу методів теоретичного та емпіричного дослідження: теоретичного й порівняльного аналізу філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури, що сприяв виявленню, узагальненню й систематизації наукових матеріалів з проблеми дослідження; педагогічних спостережень, анкетувань, тестувань, бесід із студентами, педагогами, представниками адміністративного апарату вищих навчальних закладів, вивчення результатів діяльності викладачів з метою аналізу педагогічних процесів і оцінювання їх результативності; вивчення та узагальнення педагогічного досвіду відбору викладацьких кадрів керівниками ВНЗ; моделювання (розробки моделі управління системою роботи з відбору й формування викладацьких кадрів); педагогічного експерименту і статистичного аналізу результатів дослідження, що доводять ефективність дотримання в навчально-виховному процесі організаційно-педагогічних умов підготовки спеціалістів у ВНЗ.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Слов'янського державного педагогічного університету, Черкаського державного технологічного університету, Черкаської філії Української академії банківської справи. Експериментом було охоплено 119 претендентів на посади викладачів трьох вищих навчальних закладів, 5 експертів (ректори, працівники Міністерства освіти і науки України).

Організація та етапи дослідження. Дослідження тривало впродовж 1995-2004 рр. і охоплювало три етапи:

- на першому (1995-1997 рр.) здійснено теоретичний аналіз проблеми дослідження; вивчено шляхи і способи її розв'язання в нових умовах розвитку української вищої школи, з'ясовано реальний стан забезпечення ВНЗ викладачами відповідної кваліфікації; розроблено програму наукового пошуку згідно із поставленими завданнями, розпочато констатуючий етап експерименту; розроблено методику проведення формуючого етапу, визначено та обґрунтовано критерії оцінювання результатів дослідження;

- на другому етапі (1998-2000 рр.) продовжено вивчення наукової літератури; порівняно вітчизняний та зарубіжний досвід управлінської діяльності керівників вищих навчальних закладів щодо відбору та формування викладацького персоналу; розпочато формуючий етап експерименту; розроблено модель системи роботи з відбору й формування викладацького персоналу та управління нею, методику діагностування професіограми викладачів вищої школи з використанням комп'ютерних технологій;

- на третьому етапі (2000-2004 рр.) завершено формуючий етап експерименту, здійснено експертну оцінку організаційно-педагогічних умов і порівняння одержаних результатів різних етапів експерименту; підготовлено методичні рекомендації “Відбір та формування викладацького персоналу на діагностичній основі”, сформульовано основні положення та висновки; результати дослідження впроваджено в педагогічну практику вузів, здійснено статистичну обробку експериментальних даних, перевірених за допомогою критеріїв визначення ефективної діяльності вищого навчального закладу.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження:

- вперше автором дисертаційної роботи розроблено модель відбору і формування викладацького персоналу;

- вперше розроблена організаційна модель оперативного управління названою системою;

- розроблено професіограму викладача вищої школи, що включає оцінку методичного та наукового рівня викладання дисциплін; рівня успішності професійної діяльності та рівня навченості студента;

- розроблено критерії оцінки ефективності процесу формування викладацького персоналу у сучасному вузі України.

Практичне значення дослідження полягає в розробці методики діагностування професійних, особистісних і ділових якостей викладачів вищої школи; напрацюванні методичних рекомендацій “Відбір та формування викладацького персоналу на діагностичній основі” для керівників вищих навчальних закладів освіти України (III, IV рівні акредитації). Матеріали дослідження використано викладачами Обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників м.Черкаси; Обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників м. Донецька.

Особистий внесок автора. У співавторстві з А.І.Підласим створено комп'ютерну технологію діагностування викладацького персоналу, в якій особисто автором розроблено анкети для експертного оцінювання чинників професіограми викладачів вищої школи.

Обґрунтованість і достовірність результатів дослідження забезпечено комплексним застосуванням методів науково-педагогічних досліджень; варіативністю дослідно-експериментальної програми; кількісним і якісним аналізом педагогічної інформації; методологічним обґрунтуванням організаційно-педагогічних умов ефективного формування викладацького персоналу; системним аналізом теоретичних та емпіричних матеріалів; адекватністю логіки дослідження його меті, предмету й завданням.

Апробація та впровадження результатів дисертації. Основні положення результатів дослідження обговорювались на науково-практичних конференціях: Міжнародних - “Економічна освіта: проблеми і перспективи” (м. Черкаси, 1999 р.); “Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми та перспективи вищої освіти України” (м. Львів, 1999 р.); “Входження України в світовий освітянський простір” (м. Вінниця, 1999 р.); “Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Дистанційне навчання у XXI столітті” (м. Львів, 2000 р.), а також на науковому семінарі Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького (м. Черкаси, 2004 р.).

Основні положення дисертації впроваджено у Черкаському державному технологічному університеті (довідка № 1981/01 від 23 червня 2003 року), у Черкаській філії Української академії банківської справи (довідка № 195 від 12 березня 2004 року), у Слов'янському державному педагогічному університеті (довідка № 66-01-113 від 2 березня 2004 року), у Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького (довідка № 506 від 4 лютого 2004 року).

Результати досліджень представлено викладачам трьох вищих навчальних закладів Черкаської області (Черкаського національного університету, Черкаського державного технологічного університету, Черкаської філії Української академії банківської справи) та двох вищих закладів освіти Донецької області (Обласного інституту післядипломної педагогічної освіти м. Донецька; Слов'янського державного педагогічного університету).

Публікації. За темою дослідження автором опубліковано 12 наукових праць, з них 11 без співавторства, у тому числі 6 статей - у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 4 статті - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, 23 додатків на 51 сторінці. Загальний обсяг дисертації - 228 с. Основний зміст дисертації викладено на 159 сторінках. Робота містить 8 таблиць на 10 сторінках, 3 рисунки на 3 сторінках. Список використаних джерел включає 214 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі - “Методологічні та теоретичні засади відбору і формування викладацького персоналу у вищих навчальних закладах України” - розглянуто теоретичні підходи до вивчення проблем формування сучасної кадрової політики в системі вищої освіти; визначено організаційно-педагогічні умови успішного відбору викладачів у вищі навчальні заклади; професійні, особистісні та ділові якості претендентів як критерії їх відбору.

На основі аналізу законодавчих документів (Закони України “Про вищу освіту”, “Про освіту”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”; Національна доктрина розвитку освіти України, Державна національна програма “Освіта (Україна XXI століття)” виявлено, що важливим чинником збереження і розвитку системи вищої освіти та підвищення її якості є державна кадрова політика; ефективність діяльності ВНЗ значною мірою залежить від формування керівниками вищих шкіл професорсько-викладацького складу, від кваліфікації якого залежить успіх підготовки конкурентоспроможних спеціалістів.

Результати аналізу праць учених (Дж. Грейсона, К. О'Делла, Г.Г.Зайцева, Т.С. Кабаченко, М.Х. Мескона, Х. Ортеги-і-Гассета, А.А. Саакяна, Н.І. Селіверстової, В. Тейлора, Ф. Хедоурі), дослідження автора, представлені у першому розділі, дають підстави стверджувати, що сьогодні в Україні відсутня чітко розроблена система відбору викладацьких кадрів для вищих навчальних закладів. Прийом працівника на роботу тут здебільшого здійснюється відповідно до потреб у кадрах і можливостей соціального довкілля. В Україні керівники вузів використовують зарубіжний досвід застосування систем комп'ютерної підтримки й ухвали управлінських рішень, зокрема під час прийому викладачів на діагностичній основі.

Наведені у розділі результати теоретичного аналізу директивних документів та літературних джерел дали підстави констатувати, що реалізація завдань сучасного вузу залежить від двох чинників - складу його викладацького персоналу й управлінської діяльності. Натомість керівникам вузів доцільно розробити і науково обґрунтувати систему відбору викладацького персоналу з урахуванням сучасних вимог професіограми у вузах України. В розділі зазначено, що з-поміж пріоритетів державної політики в освіті її особистісна орієнтація потребує створення належних педагогічних умов для професійної самореалізації викладачів.

Діяльність ректорату з цього питання - це, передусім, чітко налагоджена система, функціонування якої передбачає управління механізмами її реалізації. Відповідно до положень теорії управління й методики моделювання управлінської діяльності в освіті (Л.І. Даниленко, Г.В. Єльнікова, В.І. Маслов, В.В. Олійник, В.С. Пікельна), в основу добору педагогічних кадрів покладаються особистісні, професійні та ділові якості претендентів на посаду викладача; його мотиваційні установки, уміння спрямовувати їх на досягнення мети і завдань вузу. Університет - відносно цілісна педагогічна система, в якій діяльність керівників з відбору викладацького персоналу можна розглядати як підсистему вищого навчального закладу. Успішність кадрової політики ВНЗ потребує розробки моделі системи відповідного змісту діяльності й механізмів управління нею.

Теоретичний аналіз праць В.М. Алфімова, В.Р. Весніна, Н.В. Житник, А.М. Зубка, А.І. Підласого, В.А. Семиченко, В.М. Хайруліної та ін. дозволяє стверджувати, що ефективність функціонування вищого навчального закладу залежить від різних умов. Їх створення забезпечує високу результативність навчально-виховного процесу. Це організаційно-педагогічні; соціально-економічні (належний рівень соціального статусу викладачів, встановлення системи соціальних гарантій); організаційно-правові (вдосконалення законодавчої бази діяльності сучасних вузів; зміна вимог до адміністрування вищої школи); фінансово-економічні (забезпечення ВНЗ необхідною матеріально-технічною базою, посібниками, підручниками, розробками методик проведення занять); соціально-психологічні (використання соціально-психологічних методів управління закладом, створення позитивного психологічного клімату в колективі, підготовка й перепідготовка управлінських кадрів і викладацького персоналу, використання моральних і матеріальних заохочень); загальні умови (наявність у закладі нормативного забезпечення діяльності педагогів).

Кадрова політика потребує від керівника ВНЗ уміння розробляти систему відбору викладацького персоналу й управляти нею; володіння сучасними комп'ютерними технологіями для виявлення й діагностики професійних, особистісних та ділових якостей майбутніх викладачів; здійснення їх кваліфікаційного тестування; ведення співбесід з претендентами на посаду та ін.

У процесі формування працездатного та конкурентоспроможного викладацького персоналу передбачаємо два етапи: перший - розробка діагностичних методик (з їх допомогою визначається рівень сформованості професійних якостей); другий - стажування на посаді (виявляється спроможність претендента забезпечувати високу якість навчально-виховного процесу).

На основі означених етапів автором розроблено систему відбору та формування викладацького персоналу, що складається з двох підсистем. Перша - передбачає діяльність керівника з відбору претендентів на посаду; друга - безпосереднє сприяння претендентам. На першому і другому етапах доцільно створювати організаційно-педагогічні умови, за яких система формування кадрового складу буде успішно функціонувати.

До її сучасних організаційних умов належать: необхідне матеріально-технічне забезпечення ВНЗ (створення спеціальних інформаційних центрів діагностичного відбору); наявність правової бази діяльності викладачів; уміння керівників вищого навчального закладу спілкуватися з претендентами; цілепокладання діяльності викладача на спеціальну підготовку; постійна увага з боку ректорату, деканату та завідуючих кафедрами до нових колег; методична допомога та сприяння викладачам-початківцям у формуванні якостей, що відповідали б професіограмі.

До педагогічних умов формування викладацького персоналу належать: науково-методичне забезпечення діагностичного відбору педагогів (наявність у керівників вузів спеціально розробленої комп'ютерної програми); програмно-методичне та інформаційне забезпечення (високоефективні методики діагностування професіограми); володіння знаннями з дисципліни і методикою її викладання, педагогічними технологіями сучасного навчання; управління пізнавальною діяльністю студентів; розробкою робочих програм, активних форм і методів навчання, інноваційних інформаційних технологій; використання мережі Інтернет, комп'ютерної техніки; уміння залучати студентів до науково-дослідної роботи, надавати допомогу з планування та організації їх навчальної роботи, створювати позитивний психологічний мікроклімат в академгрупах тощо.

Доцільність прийому претендента на посаду викладача визначається в процесі його оцінки згідно із системою критеріїв професіоналізму. У дослідженні застосовано такі показники: для оцінки професійних якостей - “кількість праці”, “обсяг роботи”, “загальні результати”, “інтенсивність праці”, “оптимальне використання часу”, “якість праці”, глибина професійних знань та умінь; для оцінки особистісних якостей: “широта ерудиції”, “тактовність”, “енергійність”, “відповідальність”, “уміння управляти власним емоційним станом”, “загальна культура”; для оцінки ділових якостей - “рівень відповідальності в ставленні до роботи”, “ініціативність”, “витримка”, “здатність пристосовуватись до ситуації”, “готовність до співпраці”, “відповідальність за результати власної роботи”, “самостійність”, “уміння спілкуватися і працювати в “команді”, “цілеспрямованість”, “самокритичність”, “принциповість”, “здатність до аналізу та синтезу”, “наявність наукового мислення”.

У дослідженні оцінку професійної діяльності розглянуто як процедуру виявлення відповідності якостей викладача кількісним і якісним результатам його праці. На неї впливали і кількість порушень та конфліктів зі студентами.

До критеріїв оцінки професійної діяльності викладача належать: результати навчально-виховної роботи, методичний і науковий рівень викладання дисципліни; ефективність викладання та показники навченості студентів.

У процесі оцінювання професійних, особистісних та ділових якостей застосовано різні методи оцінки (тести, спостереження на робочому місці, зворотний зв'язок з “командою”, опитування “клієнтів”, ведення картотеки та особових справ співробітників, аналіз звітів, скарг, порівняння результатів роботи з цілями та тестових показників у групі “успішних” і “неуспішних” викладачів згідно з посадовими інструкціями і вимогами до конкретної посади експертна процедура.

У другому розділі - “Організаційно-педагогічні умови забезпечення підготовки викладачів до роботи у сучасному вищому навчальному закладі” - створено і обґрунтовано модель системи відбору і формування викладацького персоналу та управління нею; охарактеризовано методику діагностування професійних, особистісних, ділових якостей кадрового складу; визначено організаційно-педагогічні умови відбору претендентів на посади викладачів вищих шкіл; наведено критерії оцінки їх професійних якостей, результатів комп'ютерного анкетування. Програмою відбору викладацького персоналу передбачено розробку певних систем виявлення відповідності претендентів посаді викладача ВНЗ. В управлінні навчальними закладами активно використовуються методи моделювання. Оскільки запропоновані моделі уможливлюють вивчення різних педагогічних процесів, явищ, об'єктів, їх розробка спрямована на прогнозування особливостей функціонування керуючої та керованої системи. До переваг моделей належить не тільки можливість прогнозування і програмування діяльності (зокрема, з відбору і формування викладацького колективу), але й визначення критеріїв оцінки персоналу в діючій системі.

За В.С. Пікельною, розробка моделі діяльності передбачає обов'язкову побудову її цілісної структури з визначенням усіх необхідних підсистем (підструктур). Система відбору та формування викладацького персоналу належить до соціально-педагогічних, отож її обґрунтування та успішне функціонування залежить від створення необхідних організаційно-педагогічних умов. Розробку моделі системи відбору і формування викладацького персоналу та управління нею ми розглядали як найважливішу організаційну умову. Системний підхід забезпечив розробку моделі діяльності тільки за умови чіткого окреслення цілей її функціонування та завдань кожної з її підструктур (підсистем) з подальшим визначенням функцій кожної підсистеми. Розроблена модель системи відбору і формування викладацького персоналу складається з двох підсистем (Рис.1). Перша - включає дев'ять, друга - десять форм роботи з претендентами. Відповідно перша підсистема включала комп'ютерну діагностику виявлення професійних можливостей претендентів на посади викладачів, що уможливлювало з'ясування рівня сформованості в них професійних, особистісних та ділових якостей. Друга підсистема передбачала сприяння успішній адаптації молодих педагогів до умов ВНЗ. Розроблена нами “Програма професійного розвитку” передбачала стажування молодого викладача у вищому навчальному закладі впродовж двох років. Умовою успішного відбору та прийому претендентів на роботу у ВНЗ вважаємо розробку організаційної моделі управління системою відбору і формування викладацького персоналу (Рис.2).

У результаті дослідження виявлено, що модель запобігає нашаруванню форм роботи, уможливлюючи проектування “зв'язків” системи. По цьому вона постійно сприяє вдосконаленню планування, оперативного регулювання й координації діяльності, чіткій організації праці, підвищенню рівня аналітичного мислення керівника; забезпечує ефективність функціонування системи відбору претендентів на посаду.

Важливою педагогічною умовою відбору і формування викладацького персоналу є наявність в “арсеналі” керівника високоефективної методики діагностування професійних, особистісних, ділових якостей претендентів. Доведено, що від рівня їх сформованості значною мірою залежать результати роботи кафедр, факультетів. Кожну зазначену якість особистості викладача розглядали як фактор професійної готовності. Встановлено, що комп'ютерна діагностика сприяє виявленню негативного впливу і об'єктивних, і суб'єктивних причин погіршення результатів професійної діяльності. Водночас вона уможливлює пошук перспективних шляхів підвищення професійного рівня викладацького персоналу.

В експерименті брали участь 119 претендентів на роботу до трьох вищих навчальних закладів (Черкаського державного технологічного університету, Черкаської філії Української академії банківської справи, Слов'янського державного педагогічного університету) та 5 експертів (три ректори означених вузів та два співробітники Міністерства освіти і науки України).

Експериментальна перевірка впливу організаційно-педагогічних умов на процеси відбору і формування викладацького персоналу здійснювалась у три етапи. На першому - претендентів опитували, анкетували з метою визначення професійно важливих характеристик, виявляли рівень їх професійної придатності. На другому - перевіряли педагогічну ефективність створених вищезазначених умов.

На цьому етапі дослідження професійні, особистісні, ділові якості (всього 32 номінації) оцінювали методом незалежних характеристик. На третьому етапі - провели повторний зріз сформованих якостей претендентів на трьох кафедрах вищих навчальних закладів. Аналіз експертних оцінок показав, що за два роки стажування у вузі претенденти вдосконалили професійні, особистісні та ділові якості; педагогічний професіоналізм зріс завдяки роботі за програмою розвитку професіоналізму викладацького персоналу. В подальшому суттєво підвищилась ефективність праці молодих викладачів. На цьому етапі експерти оцінювали результати діяльності претендентів як майбутніх фахівців. З цією метою було визначено сім чинників педагогічного професіоналізму. Кореляційний аналіз засвідчив істотний зв'язок між ними. Відтак виявлено й ті фактори, що суттєво впливали на кореляцію чинників. Результати однофакторного аналізу засвідчили досить високу факторну вагу, притаманну більшості означених чинників (від 0,257 до 0,628, див. табл. 1).

Таблиця 1 Ранжування факторної ваги чинників педагогічного професіоналізму викладацького персоналу

Складник	Ранговий ряд за оцінкою експертів	Факторна вага (а)	Ранговий ряд за визначенням а
Якість знань студентів з навчальної дисципліни	7	0,617	3; 4
Запас фактичних знань з навчальної дисципліни, що викладається	3	0,257	7
Уміння користуватися набутими знаннями	2	0,617	3; 4
Розуміння сутності процесів і явищ у природі та суспільстві	5	0,628	1; 2
Ступінь самостійності студентів, уміння самостійно опановувати знаннями	1	0,334	5
Рівень обізнаності студентів з машинами, механізмами, технологіями, принципами їх роботи	6	0,272	6
Ставлення до справи, соціальна активність, трудова діяльність, естетична та фізична культура	4	0,628	1; 2

Зіставлення й аналіз результатів однофакторного аналізу довели, що найбільша факторна вага в оцінці роботи викладачів належить прогностичній функції.

Висновки

За результатами дисертаційного дослідження, доходимо таких висновків:

1. На сучасному етапі державна кадрова політика в галузі освіти України виступає в якості системи концептуальних положень, за якими слід визначати пріоритетні цілі, завдання й принципи розробки кадрових програм і заходів їх реалізації. Доведено, що основна мета галузі - збереження й розвиток системи вищої освіти та підвищення її якості. Зміст діяльності вузів узалежнений від формування керівниками вищих навчальних закладів професорсько-викладацького складу. Відтак кадрову політику слід розглядати як пріоритетну в кожному вузі.

Доведено, що професію викладача вузу вважають ключовою у підготовці фахівців різних країн світу. Професори залишаються стрижнем викладацького персоналу у вищому навчальному закладі.

До кадрового складу пред'являються певні вимоги: професійна майстерність, компетентність, уміння запроваджувати інноваційні технології, творчо співпрацювати зі студентами, володіння комп'ютерними технологіями.

Керівникам вузів під час відбору претендентів на посади викладачів доцільно застосовувати об'єктивні критерії оцінки професіоналізму. Кожному з них притаманні сукупні показники, що забезпечують обґрунтовані висновки про рівень сформованості професійних якостей. Серед них встановлено сукупність принципово значущих - професійних, особистісних та ділових, що служать критеріями відбору претендентів на посади викладачів до вищих навчальних закладів.

2. Виявлено, що критеріями оцінки якостей викладачів є інтегровані показники, за якими можна характеризувати досягнення викладачами мети роботи, їх конкретний внесок в результати діяльності колективу, динаміку просування в кар'єрі. Водночас оцінку професійних якостей доцільно розглядати як критерій відбору, що впливає на визначення рівня відповідності вимогам до претендентів на посади викладачів.

3. З'ясовано, що організаційною умовою розв'язання кадрового питання у ВНЗ є розробка організаційної моделі системи відбору і формування викладацького персоналу та управління нею. Перша підсистема включає комп'ютерну діагностику, як форму діагностування професійних, особистісних та ділових якостей претендентів. Друга підсистема передбачає сприяння успішній адаптації обраних викладачів до умов ВНЗ. Розробленою “Програмою професійного розвитку” передбачено стажування молодих фахівців в умовах вузів упродовж двох років.

Запропонована організаційна модель управління системою відбору і формування викладацького персоналу уможливлює її ефективну організацію керівником, чітке планування доцільних форм роботи з претендентами, запобігання стихійності в цьому процесі, координацію зусиль усіх членів викладацького персоналу; контроль виконання “Програми розвитку викладацького персоналу”; аналіз результатів управлінської діяльності.

4. Необхідною педагогічною умовою успішної діяльності керівника в системі відбору і формування викладацьких кадрів у вищому навчальному закладі вважаємо наявність методики діагностування професійних, особистісних та ділових якостей претендентів на посади викладачів ВНЗ та володіння нею; використання методичних рекомендацій із застосування комп'ютерної програми діагностики. Розроблена й апробована нами методика уможливлює виявлення рівнів сформованості якостей претендентів, діагностування колективних характеристик викладачів структурних підрозділів вузу - кафедр, факультетів (друга складова процесу діагностування).

5. Розроблені методичні рекомендації “Відбір та формування викладацького персоналу” на діагностичній основі, сукупність одержаних наукових висновків та практичних рекомендацій розглядаємо значущими для подальшого вдосконалення теорії і практики науки управління.

Проведене дослідження не претендує на повне розв'язання цієї багатоаспектної проблеми. Серед подальших напрямів наукових пошуків - розробка сучасної методики оптимізації чисельності професорсько-викладацького складу, моделі системи педагогічного моніторингу експертних систем для комп'ютерної діагностики; ефективних способів прийняття управлінських рішень тощо.

Основний зміст дисертації викладено в публікаціях

1. Степашко В.О. Internet: що може і чого не може забезпечити дистанційне навчання // Рідна школа. 1999. - №9. С.6-8.

2. Степашко В.О. Електронні видання в системі дистанційної освіти та управління інноваційною дидактикою // Шлях освіти. 2000. №2. С.37-39.

3. Степашко В.О. Проблема формування державної кадрової політики в системі вищої освіти // Рідна школа. 2000. №7. С.59-61.

4. Степашко В.О. Методика діагностування професійних якостей // Вісник Черкаського університету. Сер. педагогічних наук. 2000. - Вип.18. - С.85-91.

5. Степашко В.О. Організаційний і психолого-педагогічний аспекти дистанційної освіти // Освіта і управління. - К.: У 4 т. Т. 4. 2000 (2001). С.141-148.

6. Степашко В.О. Інтерпретація колективу та персоналу в сучасній педагогіці // Педагогічний вісник. 2002. №1-2. С.35-38.

7. Степашко В.О., Підласий А.І. Добір викладацького персоналу на діагностичній основі // Рідна школа. 2002. №6. С.49-50.

8. Степашко В.О. Дистанційне управління програмами розвитку освіти // Шляхи та проблеми входження освіти України в світовий освітянський простір: Матеріали міжнародної коїіференції у 2 т. Вінниця: ВДТУ, 1999. Т.2. С.87-91.

9. Степашко В.О. Економічні аспекти дистанційної освіти // Економічна освіта: проблеми і перспективи: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Черкаси: Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, 1999. - С.90-92.

10. Степашко В.О. Проблема організації регіональних центрів підготовки тьюторів для дистанційної освіти // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми та перспективи вищої освіти України (Щорічник наукових праць): За матеріалами доп. наук.-практ. конф. 6-8 жовт. 1999. Вип. XIII. Львів: НАН України, Ін-т регіональних досліджень, 2000. С. 112-114.

11. Степашко В.О. Педагогічний менеджмент у системі дистанційної освіти // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Дистанційне навчання у XXI столітті (Щорічник наукових праць): Наук. доп. на міжнар. наук.-практ. конф. 9-10 жовт. 2000. Вип. XXVII. Львів: НАН України, Ін-т регіональних досліджень, 2001. С. 150-158.

12. Степашко В.О. Відбір викладацького персоналу на діагностичній основі: Метод. реком. для керівників вищих навчальних закладів освіти. Черкаси: “Обрій”, 2002. 20с.

Анотація

Степашко В.О. Організаційно-педагогічні умови формування викладацького персоналу у вищих навчальних закладах. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 загальна педагогіка та історія педагогіки. Прикарпатський університет імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України, м.Івано-Франківськ, 2004.

У дисертації досліджено проблеми забезпечення організаційно-педагогічних умов формування викладацького персоналу.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та законодавчих документів визначено і науково обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування викладацького персоналу, професійні, особистісні та ділові якості претендентів як критерії їх відбору на посади викладачів вищого навчального закладу.

За результатами дисертаційного дослідження розроблено й апробовано моделі системи відбору i формування викладацького персоналу та управління нею. Експериментально перевірно їх правомірність i практичну придатність, методику діагностування професійних, особистісних та ділових якостей претендентів на посади викладачів. У дисертації доведено, що організаційно-педагогічні умови сприяють ефективному відбору i формуванню викладацького персоналу у вищих навчальних закладах.

Ключові слова: викладацький персонал, управлінська діяльність, комп'ютерна діагностика, модель системи роботи, організаційна модель управління, моделювання, система критеріїв, педагогічна система, комп'ютерні технології, педагогічний професіоналізм, організаційно-педагогічні умови, відбір і формування.

Степашко В.О. Организационно-педагогические условия формирования преподавательского персонала в высших учебных заведениях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 общая педагогика и история педагогики. Прикарпатский университет имени Василя Стефаника Министерства образования и науки Украины, г. Ивано-Франковск, 2004.

Диссертация посвящена исследованию проблемы организационно-педагогических условий формирования преподавательского персонала. В теоретической части работы раскрыты теоретико-методологические основы функционирования современной системы высшего образования в Украине. Особое место в диссертации уделяется выявлению особенностей формирования государственной кадровой политики в системе высшего образования Украины.

Деятельность ректората по отбору преподавательского персонала на работу в высшее учебное заведение это система, функционирование которой требует управления и зависит от разных по содержанию условий. Их создание дает руководителям возможность обеспечить высокую результативность учебно-воспитательного процесса.

На основании анализа психолого-педагогической литературы, директивных документов определены научно обоснованные организационно-педагогические условия формирования преподавательского персонала, а также профессиональные, личностные, деловые качества претендентов как критерии их отбора на должность преподавателя высшего учебного заведения.

В работе определена система критериев (показателей) оценки педагогического профессионализма. В экспериментальной части работы представлена научно обоснованная модель системы отбора и формирования преподавательского персонала, а также модель управления ею.

Правомерность и практическая ценность предложенной обобщенной методики экспериментально проверена методом экспертных оценок.

Проведенное исследование дало возможность определить организационно-педагогические условия обеспечения эффективности процессов отбора и формирования профессорско-преподавательского персонала в высших учебных заведениях Украины.

Ключевые слова: преподавательский персонал, управленческая деятельность, компьютерная диагностика, модель системы работы, организационная модель управления, моделирование, система критериев, педагогическая система, компьютерные технологии, педагогический профессионализм, организационно-педагогические условия, отбор и формирование.

Stepashko's V.O. Manuscript. Organized-pedagogic conditions of formation a teaching staff in a higher educational establishment.

Submitted for getting academic degree of the pedagogic “sciences” candidate on the speciality 13.00.01 “General Pedagogic and Pedagogic History”. Pricarpatskiy University by Vasiliy Stephanik, Ministry of Education and Science of Ukraine, Ivano Frankovsk, 2004.

Dissertation is devoted to searching the problem of creation of the organized-pedagogic conditions of formation of the teaching staff. The theoretic-metodologic basis of function of a modem system of higher education is widely discovered in the theoretical part of the work. Special part of the dissertation is devoted to the revelation of the peculiarity in forming of the State Staff Policy in the system of Ukrainian's higher education.

Rectorat's activity directed to selection of the teaching staff for the higher educational establishment is a system and function of every system needs a directions. The effectiveness of the activity of a higher educational establishment depends on different conditions creation of which givers opportunity managers to provide high results of the educational process.

Due to investigation of psychological and pedagogical literature, directive's documents scientific organized pedagogical conditions of formation of a teaching staff and also professional, personal qualities of candidates as a criterions of selection them for a post of a teacher of a higher educational establishment were determined.

This work determines the system of criterions of the estimation of a pedagogical professionalism. The experimental part of the work presents a scientific, well-grounded model of the system for selecting and formation of the teaching staff and also a model for a management of this system.

Key words: a teaching staff, management activity, computer's investigation, a model of the system for activity, an organized, model of management, a system of criterions, pedagogical system, a design, computer's technology.

Размещено на Allbest.ru

...