Формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін

Темерівська Тетяна Георгіївна

Тернопіль - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент ЧАЙКА Володимир Мирославович Тернопільський національний університет імені Володимира Гнатюка, директор Інституту педагогіки і психології.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор СТЕПАНЮК Алла Василівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач, кафедри методики викладання біології;

кандидат педагогічних наук, доцент СУШАНКО Віктор Володимирович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач науково-методичної лабораторії якості підготовки фахівців.

Провідна установа: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра теорії і методики професійного навчання, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса 2.

В.о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради Й.М. Гушулей

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Зростання вимог до якості підготовки фахівців з вищою, у тому числі медичною, освітою ставить перед педагогічною наукою завдання створити ефективні дидактичні системи, які базуються на застосуванні видів, технологій, форм і методів навчання, які забезпечують інтенсивне залучення студентів до процесу оволодіння системою знань, формування вмінь і навичок. На цій основі можна суттєво підвищити рівень самостійної творчої пізнавальної діяльності фахівців, створити умови для більш повного і ефективного розвитку особистості майбутнього фахівця.

Специфіка підготовки студентів у медичному коледжі обумовлена цілями й особливостями їх майбутньої професійної діяльності, необхідністю здійснювати важливі функції (узагальнювати дані про пацієнта, стан його здоров'я, ставити сестринський діагноз і відповідно до нього складати план лікувальних дій і маніпуляцій, оцінювати його результати, коригувати сестринський діагноз відповідно до динаміки стану здоров'я пацієнта, діяти не за шаблоном дослідження, а осмислено, аналізувати результати своєї роботи, самооцінки хворим свого стану тощо). Це може успішно реалізовуватися лише за умови, коли в основі підготовки фахівців у медичному коледжі є логіка розвитку і розгортання системи професійної діяльності.

Проблеми розвитку та формування творчої особистості, активізації пізнавальної діяльності у процесі навчання знайшли відображення ще у працях філософів Аристотеля, Сократа, Платона, педагогів-класиків І. Гербарта, А. Дістервега, Я. Коменського, І. Песталоцці, Г. Сковороди, В. Сухомлинського, К. Ушинського. Проблемам технологічного підходу у навчанні, удосконалення навчального процесу в сучасній вищій школі присвячені праці А. Алексюка, С. Архангельського, Ю. Бабанського, В. Бондаря, В. Вергасова, А. Глузмана, В. Козакова, Н. Ничкало, В. Сагарди, С. Сисоєвої, М. Ярмаченка. Питання структурування змісту навчального матеріалу і діяльності в процесі навчання висвітлено в дослідженнях В. Беспалько, В. Галузинського, Л. Дольнікової, Б. Коротяєва, В. Карпова, М. Катханова, М. Коломойця, С. Кушнірука, І. Підласого, В. Пішака, О. Савченко, І. Сидорчука.

За останні роки різні підходи до розв'язання проблеми формування пізнавальної самостійності та активності в дисертаційних дослідженнях розглядали Т. Алєксєєнко, А. Аврамчук, С. Головань, Н. Дидусь, С. Кашин, С. Кушнірук, Т. Лазарєва, Н. Литвиненко, С. Марченко, Р. Олійник, Г. Остапенко, Л. Райко, В. Тюріна.

Аналіз практики підготовки фахівців у медичних вищих навчальних закладах (ВНЗ) переконує в недостатній ефективності традиційного типу навчання щодо підвищення якості підготовки спеціалістів через притаманний йому інформаційно-догматичний метод організації викладання. Суперечності між вимогами, що постають перед фахівцями в сучасних умовах, та рівнем їх готовності до професійної діяльності, між потребою особистості в освіті та можливостями освіти задовольнити цю потребу, вимагають утвердження нових підходів до організації навчального процесу в медичних ВНЗ. Протягом тривалого часу незмінною у вітчизняній системі медичної освіти залишалась мета - підготувати медичного фахівця для виконання різних допоміжних медичних функцій, який володіє чітко відпрацьованими медико-технологічними навичками, є помічником лікаря, працює під його контролем та за його вказівками.

Таким чином, традиційне уявлення про медичного фахівця молодшої ланки суперечить вимогам сучасності. Зростання вимог до якості підготовки спеціалістів у вищій медичній школі цілком стосується і професійної підготовки молодших медичних фахівців (медичних сестер, фельдшерів, акушерок), які часто першими (особливо в селах) безпосередньо стикаються у своїй професійній діяльності з хворою людиною. Від рівня підготовленості медичного персоналу до здійснення професійної діяльності залежить якість виконання всіх призначень лікаря, лікувальних процедур та маніпуляцій, і загалом - ефективність лікування, а іноді й життя людини.

Новий глобальний підхід до охорони здоров'я населення, який базується на принципах первинної медико-санітарної допомоги вимагає переосмислити роль молодшого медичного працівника, який перебуваючи у сфері первинного контакту з населенням, може, за умови відповідної підготовки, активно впливати на формування в нього здорового способу життя, усвідомлення обов'язків, орієнтованих не тільки на хворобу, але і на профілактику захворювання, збереження та зміцнення індивідуального та громадського здоров'я. Це вимагає переглянути і переорієнтувати зміст медичної освіти.

Результати аналізу наукових джерел свідчать, що в Україні проблема підготовки майбутнього медичного фахівця до здійснення самостійної професійної діяльності досліджена недостатньо. Відомі праці з питань організації навчальної роботи в медичних коледжах (Л. Дольнікова, Г. Матвійченко, В. Пінькас, М. Трегубенко), виховної роботи (Х. Мазепа), використання комп'ютерних технологій (Л. Артемчик, І. Булах). Дисертаційних досліджень з проблеми формування пізнавальної активності студентів медичних училищ і коледжів немає.

Актуальність проблеми, її недостатня наукова розробка та потреби практики визначили тему дисертаційного дослідження - “Формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін”.

Зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка і є складовою комплексної теми “Нові технології навчання в системі природничих дисциплін” (№0196U012548).

Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою ТНПУ ім. В. Гнатюка (протокол №7 від 2.03.2004р.) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №4 від 28 квітня 2004р.).

Об'єкт дослідження - пізнавальна активність студентів медичного коледжу як складова їх професійної підготовки.

Предмет дослідження - технологія формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін.

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити технологію формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін.

Гіпотеза дослідження. Ефективне формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін можливе в умовах дидактичного комплексу занять, який забезпечує:

- створення єдиного навчального середовища з такими видами навчально-пізнавальної діяльності студентів, які необхідні для підвищення продуктивних рівнів пізнавальної активності;

- цілеспрямоване формування інтегративних якостей пізнавальної активності (пізнавальної ініціативи, змістової і організаційної пізнавальної самостійності), що забезпечить оволодіння специфічними для медичного працівника технологічними знаннями, навичками та вміннями;

- реалізацію різнорівневого рейтингового контролю знань студентів на всіх етапах навчально-пізнавальної діяльності студентів, у її основних видах.

Концептуальна ідея дослідження полягає у тому, що вивчення природничо-наукових дисциплін у медичному коледжі не забезпечує формування у студентів достатнього рівня пізнавальної активності. Це знижує загальний рівень їх професійної підготовки. Оволодіння знаннями з кожної теми завершується на рівні розуміння і застосування в типових умовах. Ураховуючи реальні потреби вищої медичної школи, доцільно тематично структурувати зміст окремих занять у їх дидактичні комплекси, що створює умови для більш активної і продуктивної самостійної пізнавальної діяльності студентів і формування на цій основі пошуково-творчих рівнів пізнавальної активності.

Завдання дослідження відповідно до мети та гіпотези такі:

1. Визначити сутність, критерії і рівні сформованості пізнавальної активності студентів медичного коледжу в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін.

2. Обґрунтувати організаційно-педагогічні умови формування пізнавальної активності.

3. Розробити модель і технологію формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу під час вивчення природничо-наукових дисциплін.

4. Експериментально перевірити технологію формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань та перевірки гіпотези було розроблено програму дослідження, у якій передбачено використання комплексу взаємопов'язаних методів: аналіз, порівняння, класифікація і узагальнення наукової інформації з проблеми дослідження; педагогічне моделювання для прогнозування умов ефективного формування пізнавальної активності, узгодження навчальної діяльності з критеріально-контрольною; спостереження, бесіди, анкетування і експертна оцінка для констатації стану предмета дослідження та діагностики процесу формування інтегративних якостей пізнавальної активності студентів; методи критеріального аналізу і математичної статистики для визначення якісних і кількісних показників сформованості пізнавальної активності студентів.

Теоретико-методологічною основою дослідження є основні ідеї сучасних концепцій навчання (цілісність, системність, єдність теорії і практики, забезпечення об'єктивності і соціального прогресу), законодавчі та нормативні документи з проблем вищої, у т.ч. медичної освіти, а також фундаментальні дослідження А. Алексюка, С. Архангельського, Ю. Бабанського, В. Беcпалько, Б. Блума, В. Бондаря, І. Булах, С. Гончаренка, І. Зязюна, В. Кларіна, В. Козакова, Н. Ничкало, І. Підласого, П. Підкасистого, В. Пішака, О. Савченко, Н. Тализіної.

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота здійснювалася на базі Чернівецького медичного коледжу Буковинської державної медичної академії, Львівського медичного коледжу, а також Кам'янець-Подільського медичного училища. Дослідженням було охоплено 432 студенти та 22 викладачі медичних навчальних закладів. Воно проводилося у три етапи.

На першому етапі (1996-1997 рр.) на основі аналізу літератури, нормативних документів, досвіду роботи та результатів констатуючого зрізу виявлено стан досліджуваної проблеми та основні педагогічні суперечності, що мають місце в системі підготовки медичних фахівців; визначено концептуальну ідею, шляхи та методи її реалізації; розроблено логіку педагогічного дослідження; сформульовано робочу гіпотезу і завдання дослідження.

На другому етапі (1998-2000 рр.) на основі проведеного аналізу визначено критерії для виявлення рівнів сформованості пізнавальної активності; теоретично обґрунтовано основні організаційно-педагогічні умови її формування у студентів медичного коледжу; створено наукову базу для розробки методики формуючого етапу педагогічного експерименту.

На третьому етапі (2001-2004 рр.) розроблено і обґрунтовано експериментальну технологію формування пізнавальної активності та кваліметричне забезпечення експериментального дослідження. Проведено камерний, а потім формуючий педагогічний експеримент. Здійснено статистичну обробку результатів експерименту, визначено ступінь коректності результатів дослідження, сформульовано висновки і практичні рекомендації.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше на основі особистісно-діяльнісного і системного підходів (моделі) розроблено і науково обґрунтовано технологію формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін (мета, завдання, зміст, принципи, стимулююча діяльність педагога, організаційно-педагогічні умови, результати навчально-пізнавальної діяльності студента), в основі якої - створення інваріантів структури дидактичного комплексу занять, який характеризується цілеспрямованістю, відносною самостійністю, цілісністю, циклічністю, керованістю; дістали подальшого розвитку організаційно-педагогічні умови формування пізнавальної активності студентів у навчальному процесі медичного коледжу (забезпечення системно-діяльнісного підходу до організації вивчення природничо-наукових дисциплін; застосування професійно-орієнтованих проблемних завдань, задач, ситуацій; запровадження елементів тьюторського та ігрового навчання, різнорівневого рейтингового контролю; забезпечення домінантної ролі практичних методів навчання у їх поєднанні з словесно-логічними та наочними способами передачі та засвоєння інформації); уточнено критерії для визначення рівнів сформованості пізнавальної активності студентів медичних ВНЗ І-ІІ рівня акредитації (цілісність, продуктивність, стійкість та професійна спрямованість пізнавальної активності).

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Розроблено та впроваджено дидактичний комплекс занять (професійно-орієнтовані проблемні завдання, задачі, ситуації, поради з організації тьюторського та ігрового навчання) у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін, а саме: “Мікробіологія з основами імунології”, “Медична генетика” для спеціальностей “сестринська справа”, “лікувальна справа”, “акушерська справа”; практичні рекомендації щодо формування пізнавальної активності студентів можуть використовуватися в навчальному процесі медичних закладів І-ІІ рівня акредитації.

Особистий внесок. Отримані наукові результати, що виносяться на захист, є особистим доробком дисертантки. У спільній праці із І. Сидорчуком автору належить розробка дидактичного комплексу занять з “Мікробіології з основами імунології”. У спільній праці з В. Чайкою автором представлено технологію формування пізнавальної активності.

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалася методологічно обґрунтованими підходами до дослідницького процесу формування пізнавальної активності, системою критеріїв, рівнів і методів, адекватних предметові, меті і завданням дослідження, а також репрезентативністю вибірки, кількісним та якісним аналізом результатів, експериментальним підтвердженням наукових висновків дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювались і були позитивно оцінені на засіданнях методичної ради Буковинської державної медичної академії, кафедри педагогіки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, на міжнародних і всеукраїнських науково-методичних і науково-практичних конференціях, а саме: “Професіоналізм педагогічних кадрів: сучасні підходи, концепції, досвід” (Ніжин, 2002 р.); “Психолого-педагогічні проблеми підвищення якості підготовки педагогічних кадрів у ВНЗ: стан, проблеми, перспективи” (Чернівці, 2003 р.); “78 підсумкова наукова конференція студентів і молодих учених з міжнародною участю” (Медакадемія, Чернівці, 2004 р.). Апробація також здійснювалась у процесі експериментального навчання студентів відділення “сестринська справа” Чернівецького медичного коледжу Буковинської державної медичної академії.

Упровадження результатів дослідження. Отримані результати впроваджено в навчальний процес Чернівецького медичного коледжу Буковинської державної медичної академії (довідка №100/01.4 від 15.07.04.), Львівського медичного коледжу (довідка №01-12/302 від 06.07.04), Кам'янець-Подільського медичного училища (довідка № 42 від 12.04.03.), Рівненського медичного коледжу (довідка №253 від 16.07.04.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації висвітлено в 10 наукових і методичних працях, з них 8 одноосібних (7 статей опубліковано в наукових фахових виданнях, 3 - у збірниках матеріалів конференції).

Структура і об'єм дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту становить 194 сторінки. Список літератури має 282 найменування, у т.ч. іноземною мовою 5. Робота містить 15 таблиць, 11 рисунків, 4 графіки, 8 гістограм.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету; сформульовано гіпотезу й основні завдання; розкрито новизну і практичне значення; подано інформацію про апробацію та впровадження результатів; визначено структуру дисертації.

У першому розділі “Формування пізнавальної активності студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації як педагогічна проблема” проаналізовано різні підходи до визначення змісту поняття “пізнавальна активність”, виявлено її інтегративні якості у структурі навчально-пізнавальної діяльності; вивчено стан сформованості пізнавальної активності студентів медичних коледжів, з'ясовано причини їх недостатньої професійної підготовки.

Розвиток феномена “активність” у теорії та практиці освіти має складний шлях: від активності у догматично-репродуктивній діяльності до пошуково-творчої активності. Різні підходи до дослідження структури особистості зумовили відповідно два підходи до розробки проблеми активності як психолого-педагогічної категорії, а саме: діяльнісний та особистісний. У першому охарактеризовано активність у контексті діяльності, а в другому - активність як якість особистості. Вони свідчать про природу самого явища як складної, інтегративної, багаторівневої властивості суб'єкта діяльності. Охарактеризовано два види прояву активності: зовнішня (моторна) та внутрішня (розумова). Прояв активності у процесі пізнання і навчання є пізнавальною і навчальною активністю.

Узагальнено різні погляди щодо визначення компонентного складу пізнавальної активності. Відповідно до результатів теоретичних міркувань (Т. Алєксєєнко, М. Голованя, Г. Остапенко та ін.) її характеризують як складну системну властивість суб'єкта, що інтегрує важливі якісні характеристики типового для нього прояву пізнавальної активності у єдності її мотиваційного (потреби, інтереси, ціннісні орієнтації, установки тощо), інформаційного (сприйняття матеріалу, зв'язок відомого з невідомим, актуалізація матеріалу) та операційного (репродуктивні, стандартизовані, пошукові, творчі дії) компонентів. Такий підхід відображає сутність пізнавальної активності і в процесі професійного навчання.

Ураховуючи особливості навчально-пізнавальної діяльності студентів медичного коледжу, під пізнавальною активністю ми розуміємо складну систему професійно-орієнтованих якостей суб'єкта, що інтегрує основні взаємопов'язані компоненти (пізнавальний інтерес, пізнавальну ініціативу, пізнавальну самостійність, повноту та мобільність знань, навичок та вмінь) як результат прояву активності.

Пізнавальна ініціатива має прояв у прагненні знаходити і виконувати нові задачі і завдання щодо ефективного вирішення клінічних ситуацій і виконання медичних процедур без допомоги викладача; у прагненні самостійно вирішувати складні медико-санітарні і соціально-психологічні проблеми, ураховуючи характер захворювання та анатомо-фізіологічні особливості організму пацієнта.

Пізнавальна самостійність студента медичного коледжу проявляється у сформованості умінь самостійно визначати зміст своєї навчально-пізнавальної діяльності, виконувати медичні процедури та маніпуляції, проводити в межах своєї компетентності обстеження і надавати першу медичну допомогу.

Повноту знань ми розуміємо у широкому аспекті, як комплекс теоретичних і практичних знань та вмінь їх застосовувати в стандартних умовах професійної діяльності. Мобільність знань передбачає інформаційну готовність до застосування знань в нових умовах.

Наявність структурно-функціональних взаємозв'язків між компонентами структури пізнавальної активності дає підстави зробити висновок про цілісність процесу формування пізнавальної активності як умови її ефективності. Також, це свідчить про необхідність комплексного і різнорівневого підходу до розробки критеріїв процесу формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу і оцінки її сформованості через навчальні досягнення студентів, прояв знань, навичок та вмінь.

Специфіка вивчення природничо-наукових дисциплін у медичному коледжі полягає в розвитку клінічного мислення в майбутніх спеціалістів-медиків, що започатковується у вивченні таких фундаментальних або природничо-наукових дисциплін, як нормальна анатомія і фізіологія, патологічна анатомія і фізіологія, мікробіологія, медична генетика, фармакологія, латинська мова. В основних цілях під час їх вивчення передбачено інтенсивний розвиток пізнавальних процесів: пам'яті, мислення, спостережливості, суджень. Знання з природничо-наукових дисциплін використовуються при встановленні діагнозу в хворого відповідно до всього комплексу даних пацієнта, забезпечують правильний вибір методів обстеження, лікування. Вони є основою вивчення клінічних дисциплін.

Для визначення ступеня відповідності навчального процесу в медичному училищі та коледжі сучасним вимогам протягом 2000-2001 навчального року в чотирьох медичних ВНЗ І-ІІ рівня акредитації проведено анкетування викладачів і студентів, спостереження й аналіз різних форм організації навчання, продуктів діяльності студентів Чернівецького медичного коледжу Буковинської державної медичної академії, Львівського медичного коледжу, Новоселицького медичного училища Буковинської державної медичної академії, Кам'янець-Подільського медичного училища Хмельницької області. Всього у діагностичному процесі взяли участь 52 викладачі загальномедичних і клінічних дисциплін та 624 студенти, які вивчали природничо-наукові дисципліни. Під час організації цього етапу дослідження сформованість пізнавальної активності ми розглядали не як самоціль, а як умову успішного оволодіння системою наукових професійних знань, умінь та навичок, які б характеризували рівень розвитку особистості студента.

Як свідчать результати констатуючого етапу експерименту, основними причинами недостатнього рівня сформованості пізнавальної активності, зокрема і професійної підготовки медичних сестер, у цілому є: низький професійний і соціальний статус медичної сестри; низький рівень підготовки і відсутність перспектив професійного росту; недооцінка значущості наукових принципів і вимог до організації і управління сестринською діяльністю; недостатнє використання кращих надбань зарубіжного досвіду; низький рівень фундаментальної підготовки з медико-біологічних і клінічних дисциплін; слабке впровадження в навчальний процес нових освітніх технологій, передового досвіду, пошукових і дослідницьких методів навчання; слабка міжпредметна інтеграція природничо-наукових і клінічних дисциплін; недостатня організація самостійної роботи студентів; низький рівень матеріально-технічного і методичного забезпечення навчального процесу.