Размещено на http://www.allbest.ru/

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

УДК 371.13 (043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО КЛАСНОГО КЕРІВНИЦТВА

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ШКВИР ОКСАНА ЛЕОНІДІВНА

Житомир-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України, м. Житомир.

Науковий керівник:

Дубасенюк Олександра Антонівна, доктор педагогічних наук, професор, Житомирський державний університет імені Івана Франка, проректор з наукової роботи, міжнародних та регіональних зв'язків.

Офіційні опоненти:

Хомич Лідія Олексіївна, доктор педагогічних наук, професор, Полтавський державний педагогічний інститут ім. В.Г. Короленка, завідувач кафедри соціальної педагогіки і педагогіки початкового навчання.

Люріна Таніта Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент, Київський інститут соціальних та культурних зв'язків, завідувач кафедри психології, професор.

Провідна установа: Ізмаїльський державний гуманітарний університет, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Ізмаїл.

Захист відбудеться "16" вересня 2004 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої ради К 14.053.01 в Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 40).

Автореферат розісланий 14 серпня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.А. Сейко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Проблема вдосконалення системи виховання підростаючого покоління, зокрема молодших школярів, набуває особливої актуальності за нових соціокультурних умов. Вихідні концептуальні положення щодо змісту й організації процесу виховання в початковій школі ґрунтуються на основних засадах Закону України "Про загальну середню освіту", Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Конвенції про права дитини, Національної програми "Діти України". У їх реалізації провідну роль має відігравати ерудований, професійно підготовлений учитель-класний керівник.

У початковій школі відбуваються значні позитивні зміни: вона стала чотирирічною; відкриваються різноманітні навчальні заклади, в яких діти можуть одержати початкову освіту; затверджені державні стандарти; створюються нові навчальні програми і підручники; поширюється комп'ютеризація навчання. Проте соціоекологічні проблеми, слабка матеріально-технічна база системи охорони здоров'я й освіти є причиною зниження фізичного, психічного та духовного здоров'я молодших школярів. У зв'язку зі збільшенням кількості неблагополучних сімей, зниженням рівня педагогічної освіти батьків, негативним впливом засобів масової комунікації спостерігається зростання дитячої злочинності, збільшення чисельності "дітей вулиці", поширення серед них паління, алкоголізму, токсикоманії. Саме з цього і випливає актуальна наукова проблема пошуку шляхів удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до класного керівництва за нових умов.

Науковцями проведено низку досліджень, у котрих розглядалися різні аспекти діяльності класного керівника: методологічні засади (Н.П. Волкова, Л.Я. Гордін, Н.Є. Щуркова); проблема змісту, методів, форм організації виховної роботи (М.І. Болдирєв, В.М. Оржеховська, М.І. Рожков); формування в учнів гуманних взаємовідносин (В.О. Білоусова, Г.П. Васянович, Т.І. Люріна); робота з батьками вихованців (І.О. Дружиніна, Р.М. Капралова, Н.О. Петров); основи індивідуального підходу до особистості школяра (С.Г. Карпенчук, М.Ю. Красовицький, М.І. Сметанський); питання організації класного колективу, розвитку самоврядування (А.С. Макаренко, Г.І. Щукіна, М.Д. Ярмаченко); специфіка виховної роботи вчителя початкових класів (Ш.О. Амонашвілі, М.П. Лещенко, В.О. Сухомлинський). Теоретичні та методичні основи підготовки педагога до класного керівництва висвітлені у працях І.Д. Беха, О.А. Дубасенюк, Б.С. Кобзаря, Л.І. Міщик, Г.В. Троцко. Особливості підготовки майбутніх учителів початкових класів до виховної роботи розробляли О.Г. Кучерявий, О.М. Отич, О.Я. Савченко, Л.О. Хомич.

Аналіз науково-педагогічних джерел свідчить про те, що нині накопичений значний досвід професійної підготовки вчителя початкових класів до навчально-виховної роботи. Однак проблема теоретико-технологічних засад підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва ще недостатньо досліджена.

Таким чином, актуальність проблеми та недостатній рівень її наукової розробки зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - "Підготовка майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з комплексною темою науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка "Шляхи вдосконалення фахової підготовки майбутнього вчителя". Тема дисертації затверджена вченою радою Житомирського педагогічного університету імені Івана Франка (протокол №8 від 26.02.2001 р.) та узгоджена з Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №6 від 19.06.2001 р.).

Об'єкт дослідження - педагогічний процес професійної підготовки майбутніх учителів до класного керівництва.

Предмет дослідження - структура, зміст і технологія професійної підготовки вчителів початкових класів до класного керівництва.

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати, експериментально перевірити модель підготовки майбутніх педагогів до класного керівництва молодшими школярами та технологію її реалізації.

Гіпотеза дослідження - процес і результат професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва оптимізуються за умов:

- конкретизації професіограми класного керівника початкової школи;

- структурування та розробки інноваційного змісту навчального матеріалу щодо специфіки роботи класного керівника;

- впровадження у вищих педагогічних навчальних закладах моделі професійної підготовки вчителів початкових класів до класного керівництва і технології її реалізації як педагогічної системи.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети і гіпотези дослідження визначені такі завдання:

1. Вивчити стан проблеми у педагогічній теорії та виховній практиці.

2. Конкретизувати професіограму класного керівника початкових класів.

3. Визначити критерії та рівні підготовки студентів до класного керівництва в початковій школі.

4. Розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити модель підготовки майбутніх учителів молодших школярів до виконання обов'язків класного керівника і технологію її реалізації.

5. Підготувати навчальний посібник "Методика роботи класного керівника" та розробити рекомендації для викладачів педагогічних ВНЗ щодо вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва.

Методи дослідження:

- теоретичні - аналіз, синтез, узагальнення, моделювання, класифікація та систематизація теоретичних і експериментальних даних;

- емпіричні - педагогічні спостереження, бесіди, анкетування, тестування, узагальнення педагогічного досвіду, вивчення нормативно-методичної документації з виховної роботи;

- експериментальні - педагогічний експеримент (констатуючий, уточнюючий, діагностичний, формуючий);

- методи обробки результатів дослідження - порівняльні методи, кількісний та якісний аналіз, методи математичної статистики.

Дослідження проводилося протягом 1999-2003 років і охоплювало ряд етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (1999-2000 рр.) обґрунтовано актуальність проблеми; з'ясовано стан її розробленості в науково-педагогічній літературі; визначено програму та методику дослідження; проведено констатуючий експеримент.

На другому етапі (2000-2001 рр.) конкретизовано професіограму класного керівника початкової школи; створено модель і технологію підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва; розроблено навчально-методичні матеріали для проведення експериментальної роботи; проведено уточнюючий експеримент шляхом впровадження в навчальний процес підготовленого спецкурсу та корекції програми переддипломної практики; створено експериментальні методики; узагальнено проміжні результати експерименту.

На третьому етапі (2001-2003 рр.) здійснено експериментальну перевірку ефективності розробленої моделі та технології підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва; проведено діагностичний і формуючий експерименти; створено навчальний посібник "Методика роботи класного керівника"; сформульовано загальні висновки і рекомендації щодо впровадження теоретичних та практичних результатів дослідження в освітньо-виховний процес вищих навчальних педагогічних закладів; визначено перспективи подальших наукових пошуків у сфері досліджуваної проблеми.

Експериментальна база. Дослідницьку роботу було проведено на факультетах підготовки вчителів початкових класів у Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Хмельницькому гуманітарно-педагогічному інституті та Училищі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. На різних етапах дослідження експериментальною роботою було охоплено 930 студентів, 300 вчителів початкової школи Хмельницької області та 240 учнів початкових класів м. Хмельницького.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше конкретизовано й теоретично обґрунтовано професіограму класного керівника початкової школи та розроблено модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до класного керівництва;

- вдосконалено технологію підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва, критерії та рівні підготовки випускників педагогічних факультетів до виконання функцій класного керівника;

- подальшого розвитку набули положення щодо педагогічного супроводу підготовки вчителя-вихователя у вищих педагогічних навчальних закладах.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі аналізу та узагальнення виділено основні етапи і тенденції становлення інституту класного керівництва; виявлено сутність сучасних підходів до підвищення ефективності класного керівництва в початковій школі; обґрунтовано педагогічні умови оптимізації професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до класного керівництва; оновлено зміст, методи і форми такої підготовки; уточнено базові поняття дослідження: "класний керівник початкової школи", "професіограма класного керівника початкових класів", "підготовка майбутніх учителів до класного керівництва молодшими школярами"; визначено критерії та рівні такої підготовки.

Практичне значення дослідження становить розробка навчальної програми і посібника до спецкурсу "Методика роботи класного керівника", вдосконалення навчальних програм курсів педагогіки, психології та програми педагогічної практики, впровадження технології підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва.

Основні концептуальні положення щодо застосування розробленої автором моделі й технології підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва впроваджено в навчальний процес факультету підготовки вчителів початкових класів Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 3 від 05.04.04 р.), Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту (довідка № 106 від 06.04.04 р.), Училища Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 01-07-168 від 20.11.02 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю його основних положень; застосуванням комплексу взаємопов'язаних методів відповідно до мети, гіпотези і завдань дослідження; поєднанням теоретичного та історичного аналізу матеріалу; співвідношенням сучасного стану вітчизняної та зарубіжної підготовки вчителя початкових класів із загальними тенденціями її розвитку; апробацією основних концептуальних положень дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу з математичними методами обробки отриманих результатів.

На захист виносяться:

Положення і тенденції розвитку класного керівництва та підготовки до нього майбутніх учителів у різні історичні періоди.

Професіограма класного керівника початкової школи.

Модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва.

Теоретично обґрунтована й експериментально перевірена технологія підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, результати дисертаційного дослідження обговорено на 10 науково-практичних конференціях, а саме: міжнародних науково-практичних конференціях "Іван Огієнко і розвиток національної освіти, науки і культури" (Київ-Житомир, 2002), "Проблеми початкової ланки освіти в контексті розвитку світових педагогічних тенденцій" (Хмельницький, 2003), "Формування професійної майстерності майбутнього вчителя в умовах ступеневої освіти" (Житомир, 2003), "Шляхи вдосконалення підготовки майбутніх учителів початкових класів до класного керівництва в контексті зарубіжного досвіду" (Київ - Хмельницький - Івано-Франківськ, 2003); всеукраїнських науково-практичних конференціях "Професіоналізм учителя початкових класів" (Ялта, 2002), "Проблеми загально-педагогічної підготовки майбутніх учителів" (Вінниця, 2002), "Соціально-педагогічні проблеми сучасної середньої та вищої освіти в Україні" (Житомир, 2002); регіональних науково-практичних конференціях "Нові технології навчання в початковій школі: досвід, проблеми, перспективи" (Житомир, 2000), "Василь Олександрович Сухомлинський і сучасна школа" (Хмельницький, 2001), "А.С. Макаренко і розвиток національної освіти" (Житомир, 2003).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 14 публікаціях, з яких усі одноосібні, в тому числі 1 - навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, рекомендований Міністерством освіти і науки України, 6 статей - у провідних наукових фахових виданнях, 7 статей - у збірниках наукових праць та матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (293 найменування, з них 7 - іноземними мовами), 11 додатків на 19 сторінках. Ілюстративний матеріал подано у 31 таблиці та на 11 рисунках. Основний зміст дисертації викладено на 180 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання та методологічну основу, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів дослідження, особистий внесок автора, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі - "Класне керівництво - складова професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи" - здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми становлення класного керівництва та підготовки до нього майбутніх учителів початкових класів, визначено сучасні підходи до підвищення ефективності класного керівництва в початковій школі. З позиції принципу історизму щодо вивчення педагогічних явищ виявлено та обґрунтовано такі періоди розвитку інституту класного керівництва:

1. Період виникнення (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) характеризується становленням організаторської, виховної та координаційної функцій, пошуком ефективних методів і форм роботи. Однак пріоритетною на цьому етапі була контролююча функція, яка полягала в нагляді за поведінкою та навчанням учнів, їх благонадійністю, суворим підкоренням владі викладача.

2. Період трансформації (1917-1934 рр.), характеристиками якого стали розвиток педагогічної ініціативи, творчості, пошук ефективних засобів, методів та форм виховної роботи відповідно до нових соціально-політичних умов. Важливого значення набула соціальна функція класного керівника. Проте провідним завданням поступово стає виховання учнів на основі комуністичної ідеології.

3. Період розвитку (1935-1991 рр.) відзначається ґрунтовними теоретичними розробками з проблеми діяльності класного керівника загальноосвітньої школи та специфіки виховної роботи в початковій школі, накопиченням позитивного досвіду класного керівництва. Проте у 30-80-ті роки виховний процес набуває значного ідеологічного спрямування. Характерними рисами класного керівництва стають декларативність, формалізм, авторитарність, обмеженість пошуку, творчості; стандартизація засобів, форм і методів виховної роботи.

4. Період реформування (1991-2003 рр.) характеризується переосмисленням завдань та функцій класного керівника. Пріоритетні напрями - створення оптимальних умов для розвитку і виховання особистості дитини; підвищення ролі стимулюючої та соціальної функцій. Однак процес переходу від авторитарного стилю спілкування до демократичного, від автократії до співробітництва відбувається нерівномірно, що пояснюється, зокрема, загальною несприятливою ситуацією у сфері соціалізації дитини. Класним керівникам бракує педагогічних знань і умінь з питань організації виховної роботи на гуманістичних засадах.

Ґрунтуючись на дослідженнях І.Д. Беха, В.М. Донія, О.А. Дубасенюк, М.Ю. Красовицького, О.Я. Савченко, О.В. Сухомлинської, К.І. Чорної та ін., визначено сучасні підходи до виховної роботи та розкрито їх сутність (науковий, конкретно-історичний, полікультурний, системний, комплексний, гуманістичний, особистісно зорієнтований, диференційований, рольовий, технологічний, діалогічний, діяльнісний).

У другому розділі - "Професіографічний підхід до підготовки майбутніх класних керівників загальноосвітньої школи першого ступеня" - конкретизовано професіограму класного керівника початкової школи, розроблено модель і технологію підготовки майбутніх учителів до класного керівництва; визначено критерії та рівні продуктивності такої підготовки.

Згідно з професіографічним підходом, спираючись на аналіз наукової літератури (Г.А. Бордовський, Ю.К. Кузнєцов, В.О. Сластьонін, Л.Ф. Спірін, О.І. Щербаков та ін.), професіограму класного керівника початкової школи ми розглядаємо як ідеальну модель діяльності класного керівника, котра розкриває основні вимоги до особистісних якостей вихователя, професійних знань, умінь та навичок, необхідних і достатніх для виконання функцій класного керівника початкової школи.

Вивчення науково-педагогічної літератури, зокрема робіт С. П. Баранова, Н.П. Волкової, М.І. Рожкова, М.В. Савіна, В.О. Сухомлинського, М.М. Фіцули, дало можливість виділити та охарактеризувати загальні функції класного керівника (діагностична, організаторська, виховна, координаційна, стимулююча, контролююча, корекційна, соціальна) і специфічні функції класного керівника початкової школи (інтеграційна, демонстраційно-зразкова, емоційно орієнтована); особистісні, суспільно та професійно-педагогічно спрямовані якості сучасного класного керівника початкових класів; соціально-педагогічні, психолого-педагогічні, методичні знання і відповідні гностичні, проектувальні, комунікативні, організаторські, координаційні, прикладні уміння, навички і компоненти педагогічної техніки. На формування зазначених якостей, знань, умінь та навичок суттєво впливають такі чинники, як трансформація суспільно-політичних інститутів; зміни в системі виховання, початковій школі, сім'ї, інформаційному середовищі; специфічні особливості дітей молодшого шкільного віку.

Підготовку до класного керівництва молодшими школярами ми визначаємо як процес забезпечення теоретичної, практичної і морально-етичної готовності майбутнього вчителя, формування професійних та особистісних якостей, знань, умінь і навичок виховної роботи для виконання функцій класного керівника початкової школи. Керуючись системним підходом та враховуючи сучасні тенденції у досліджуваній сфері, ми розробили і теоретично обґрунтували модель підготовки майбутніх учителів початкових класів. Вона являє собою комплекс взаємопов'язаних елементів педагогічного процесу, які забезпечують формування у студентів особистісних якостей, знань, умінь та навичок, необхідних для професійного виконання загальних і специфічних функцій класного керівника. Головними компонентами моделі вважаємо мету, педагогічні умови, зміст, форми організації процесу навчання в аудиторний та позааудиторний час, контроль, самоконтроль, оцінку, самооцінку результатів підготовки і професійне самовдосконалення студентів (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва

Пріоритетне місце в системі підготовки вчителя-вихователя займає розроблений нами спецкурс "Методика роботи класного керівника", завдання якого полягають у формуванні цілісного уявлення про роль і місце класного керівника початкової школи; ознайомленні зі специфікою співпраці його з психологом, соціальним педагогом та вихователем групи подовженого дня; оволодінні методами діагностики у початкових класах; розкритті специфіки планування виховної роботи; вивченні особливостей створення і виховання учнівського колективу; оволодінні формами виховної роботи; визначенні ролі класного керівника в роботі дитячих громадських організацій; розкритті змісту роботи з різними категоріями дітей; оволодінні методикою роботи з батьками молодших школярів.

Спецкурс розраховано на 30 годин; він вміщує сім модулів. Кожен з модулів розкриває методику реалізації певного напряму діяльності класного керівника початкової школи та супроводжується комплексом завдань для самостійної роботи.

Для реалізації запропонованої моделі, відповідно до професіограми класного керівника початкової школи, нами була розроблена технологія підготовки студентів, основними компонентами якої є цільовий, мотиваційний, змістовий, діяльнісно-операційний, контрольно-оцінний (рис. 2).

Рис. 2. Технологія підготовки студентів до класного керівництва у початкових класах

Цільовий компонент відображає стратегічні, тактичні та оперативні цілі підготовки. Мотиваційний - включає спонукальні чинники, спрямовані на розвиток емоційно-ціннісної сфери особистості майбутнього вихователя молодших школярів. Змістовий компонент містить показники, які включають соціально-педагогічні, психолого-педагогічні та методичні знання щодо класного керівництва у початковій школі, ступінь їх значущості та рівень сформованості. Діяльнісно-операційний - вміщує засоби, форми і методи навчання, що використовувались на трьох етапах підготовки студентів до класного керівництва. Контрольно-оцінний компонент відображає показники готовності до самостійного класного керівництва у початкових класах, передбачає їх оцінювання та самооцінювання.

Для здійснення аналізу ефективності розробленої моделі і технології підготовки було визначено критерії ефективності підготовки студентів-випускників (ставлення студентів до класного керівництва, сформованість особистісних, суспільно спрямованих та професійно-педагогічно спрямованих якостей, засвоєння соціально-педагогічних, психолого-педагогічних і методичних знань щодо специфіки роботи класного керівника з молодшими школярами, володіння комплексом визначених умінь, орієнтація майбутніх учителів-вихователів на професійне самовдосконалення) та виділено три рівні її продуктивності: високий, середній і низький.

Низький рівень характеризується відсутністю інтересу до діяльності класного керівника; сформованістю окремих якостей класного керівника молодших школярів; засвоєнням елементів професійних знань, практичне значення яких не усвідомлюється (знання застосовуються лише в стандартних ситуаціях); недостатнім володінням професійними уміннями та навичками, невмінням їх застосовувати на практиці; відсутністю потреби у самовдосконаленні.

Середній рівень характеризується наявним професійним інтересом до діяльності класного керівника початкових класів; сформованістю основних якостей класного керівника; засвоєнням базових понять і положень щодо специфіки здійснення класного керівництва, усвідомленням професійних знань та їх практичним застосуванням у стандартних і деяких нестандартних ситуаціях; готовністю методично впевнено і самостійно організовувати окремі етапи виховного процесу; потребою у самовдосконаленні, яка з'являється тільки при виникненні труднощів у виховній роботі.

Високий рівень характеризується стійким професійним інтересом до роботи класного керівника початкової школи; гуманістичною спрямованістю сформованих основних якостей класного керівника; ґрунтовним засвоєнням системи професійних знань щодо класного керівництва молодшими школярами, творчим їх застосуванням у нестандартних ситуаціях; володінням комплексом професійних умінь та навичок класного керівника, творчим використанням їх на практиці; бажанням і усвідомленням необхідності постійно вдосконалювати професійну компетентність.

У третьому розділі - "Експериментальне впровадження моделі підготовки майбутніх учителів до класного керівництва в початковій школі" - представлено діагностику стану готовності майбутніх учителів початкових класів до класного керівництва; описано організацію та проведення експериментальної підготовки майбутніх педагогів до класного керівництва молодшими школярами; здійснено перевірку ефективності такої підготовки.

На основі аналізу результатів констатуючого експерименту ми дійшли висновку, що традиційна система підготовки до класного керівництва в початковій школі України має чимало недоліків і не відповідає сучасним суспільним вимогам. Про це свідчить невисокий рівень сформованості показників цілемотиваційної сфери, професійних якостей, знань та умінь щодо виконання функцій класного керівника у випускників факультетів початкового навчання вищих педагогічних закладів України. Переважна частина студентів не усвідомлює сутності виховної діяльності класного керівника, її соціальної значущості. Суспільно спрямовані якості, соціально-педагогічні та методичні знання у більшості випускників факультету початкового навчання сформовані на задовільному рівні. Значного вдосконалення потребують гностичні, проектувальні, конструктивні та координаційні уміння.

Про недоліки традиційної підготовки до класного керівництва засвідчує також недостатня готовність учителів початкової школи до класного керівництва за нових умов трансформації сучасного соціуму. Виникають труднощі у виконанні функціональних обов'язків класного керівника (вивчення вікових та індивідуальних особливостей молодшого школяра, планування виховної роботи, організація колективу учнів, взаємодія з дитячими громадськими об'єднаннями, робота з різними категоріями дітей, взаємодія з батьками).

На основі аналізу результатів уточнюючого експерименту доведено, що впровадження в традиційну педагогічну систему спецкурсу "Методика роботи класного керівника" та завдань з виховної роботи для переддипломної практики сприяло загальному підвищенню рівня підготовки майбутніх учителів початкових класів до класного керівництва. Проте недостатньою мірою були сформовані соціально-значущі мотиви, суспільно спрямовані якості, соціально-педагогічні і психолого-педагогічні знання, проектувальні та координаційні уміння. професіограма класне керівництво початкова

З метою подальшого вдосконалення процесу підготовки майбутніх учителів до класного керівництва молодших школярів протягом 2001-2003 рр. у навчальний процес було впроваджено розроблену модель і технологію підготовки. Формуючий експеримент охоплював студентів факультетів початкового навчання Житомирського державного університету імені Івана Франка, Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту та Училища Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. На початку проведення формуючого експерименту нами були визначені контрольні й експериментальні групи (по 250 чол. у кожній). В експериментальних групах введено модель і технологію підготовки до класного керівництва. У контрольних групах традиційну підготовку доповнював спецкурс "Методика роботи класного керівника" та практичні завдання з переддипломної практики.

Узагальнення результатів формуючого експерименту здійснювалося на основі методів статистичної обробки і порівняльного аналізу. Вони допомогли простежити динаміку кількісних та якісних змін у мотиваційній сфері студентів, рівнях сформованості особистісних і професійних якостей, знань, умінь щодо виконання функцій класного керівника; провести зіставлення результатів, отриманих у студентів контрольних та експериментальних груп. Порівняльний аналіз діагностичного і підсумкового зрізів на різних етапах формуючого експерименту засвідчив значне зростання рівнів підготовки студентів експериментальних груп. Зокрема, високий і середній рівень сформований у 88 % студентів, низький - у 12 %. У контрольних групах - відповідно 60,8 % та 39,2 % (табл. 1).

Мотиваційна сфера студентів експериментальних груп характеризується переходом від нестійких, не зовсім усвідомлених уявлень про професію вихователя до глибокого розуміння спонукальних чинників, які ставали дедалі більш диференційованими і набували соціально-значущої спрямованості. Водночас простежувалося значне підвищення рівня сформованості особистісних, суспільно та професійно-педагогічно спрямованих якостей, перехід від поверхових, неусвідомлених, розрізнених знань, умінь, навичок у галузі виховної роботи до комплексу соціально-педагогічних, психолого-педагогічних, методичних знань і відповідних умінь та навичок.

Відмінності між рівнями підготовки студентів експериментальних і контрольних груп були підтверджені за допомогою статистичних методів: t-критерія Стьюдента та непараметричного -критерія Краскелла-Валліса. Отже, одержані результати підтвердили ефективність впровадження запропонованої моделі та технології.

Таблиця 1.

Динаміка змін у рівнях продуктивності підготовки майбутніх учителів до класного керівництва у студентів експериментальних (ЕГ) та контрольних (КГ) груп

Початок експерименту	Завершення експерименту
Рівні	Рівні
Групи	низький	середній	високий	низький	середній	високий
	студ.	%	студ.	%	студ.	%	студ.	%	студ.	%	студ.	%
ЕГ	114	45,6	116	46,4	20	8,0	30	12,0	153	61,2	67	26,8
КГ	110	44,0	119	47,6	21	8,4	98	39,2	124	49,6	28	11,2

ВИСНОВКИ

У загальних висновках викладено результати наукового пошуку шляхів удосконалення підготовки майбутніх учителів початкових класів до класного керівництва:

1. В історії розвитку інституту класного керівництва чітко простежується чотири етапи: період виникнення (кінець ХІХ - початок ХХ ст.), період трансформації (1917-1934 рр.), період розвитку (1935-1991 рр.), період реформування (1991-2003 рр.). Серед негативних тенденцій, котрі гальмували розвиток класного керівництва, виокремлюємо такі, як зведення функцій вихователя до нагляду за навчанням та поведінкою учнів, ідеологічну спрямованість процесу виховання, декларативність, формалізм, авторитарність, обмеженість наукового пошуку, творчості вчителя-вихователя, стандартизацію засобів, форм і методів виховної роботи, недостатню сформованість у класних керівників якостей, знань та умінь організації виховної роботи на гуманістичних засадах. Позитивними тенденціями діяльності класного керівництва є соціально-гуманістична спрямованість, індивідуалізація, диференціація виховного процесу, педагогічна ініціатива, творчість, використання ефективних методів і форм роботи, демократичний стиль спілкування вихователя, детальне вивчення особистості дитини, створення оптимальних умов для її розвитку, формування життєвої компетентності, допомога вихованцям у визначенні свого місця в майбутньому.

2. Аналіз системи підготовки вчителів початкової школи свідчить про те, що рівень готовності студентів до класного керівництва завжди був недостатнім, оскільки не приділялося належної уваги формуванню у них професійних якостей, знань і умінь з виховної роботи. Нестача ґрунтовних психологічних та педагогічних знань, відчуженість студентів від вивчення дитини, слабка обізнаність із різними педагогічними системами ускладнювали розуміння ними цілей виховання.

У ході дослідження встановлено необхідність модернізації навчальних програм, підручників з педагогіки, оскільки в існуючих не надається вагомого значення розвитку самостійності, творчості студентів, їх критичного мислення, проблемі організації класного керівництва в молодших класах. Підвищення рівня ефективності класного керівництва в початковій школі залежить від усвідомлення вихователями сучасних підходів до виховної роботи (науковий, конкретно-історичний, полікультурний, системний, комплексний, гуманістичний, особистісно-зорієнтований, диференційований, рольовий, діалогічний, діяльнісний, технологічний), від володіння інноваційними технологіями впровадження їх у практику відповідно до вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів, розуміння професійної індивідуальності вихователя та його готовності до постійного фахового самовдосконалення.

3. З урахуванням професіографічного підходу, специфіки діяльності вчителя-вихователя початкових класів конкретизовано професіограму класного керівника початкової школи. Вона являє собою еталон фахівця, до якого необхідно прагнути в процесі підготовки майбутніх вихователів у вищому навчальному закладі. Професіограма включає професійні якості, знання, уміння, навички, функції класного керівника початкових класів та чинники, котрі зумовлюють вимоги до нової генерації педагогів-вихователів. Вона дала можливість чітко уявити, яким має бути класний керівник сучасної початкової школи, відповідно розробити зміст, форми, методи та визначити оптимальні шляхи підготовки майбутніх класних керівників початкових класів у педагогічних закладах.

4. Професіограма дала можливість визначити критерії ефективності підготовки студентів-випускників, що являють собою теоретично розроблені показники рівня готовності майбутнього вчителя початкової школи до класного керівництва (наявність у студентів стійких професійних мотивів, сформованість особистісних та професійних якостей, володіння знаннями й уміннями виховної роботи, орієнтація на професійне самовдосконалення). Виділено три рівні продуктивності такої підготовки (низький, середній, високий).

5. На основі врахування сучасних тенденцій та впровадження системного підходу розроблена і теоретично обґрунтована модель підготовки майбутніх учителів молодших класів, до якої входять такі основні елементи: мета, умови, зміст, форми організації навчального процесу, контроль, самоконтроль, професійне самовдосконалення. Запропонована модель сприяла забезпеченню якісної практичної підготовки майбутніх учителів початкових класів відповідно до сучасних вимог освітньо-виховної діяльності. Технологія впровадження моделі передбачала реалізацію цільового, мотиваційного, змістового, діяльнісно-операційного, контрольно-оцінного компонентів.

Аналіз результатів експериментальної роботи здійснювався за допомогою лонгітюдних, порівняльних і статистичних методів. Дані лонгітюдного дослідження свідчать про значні позитивні зміни у показниках підготовки до класного керівництва учасників експериментальних груп. Результати порівняльного дослідження висвітлюють суттєві переваги інноваційної підготовки в експериментальних групах. Дані статистики доводять достовірність висновків щодо результативності формуючого експерименту.

6. Підготовлено навчальний посібник "Методика роботи класного керівника" для викладачів факультетів підготовки вчителів початкової школи. Він відіграв системоутворюючу роль у процесі фахової підготовки студентів, став проміжною ланкою між теоретичним засвоєнням знань з теорії і методики виховної роботи та їх практичним застосуванням у реальних умовах сучасної школи.

Виконане дослідження дозволяє висловити такі рекомендації:

- умови, зміст, методи та форми професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва потребують суттєвого оновлення відповідно до вимог професіографічного, системного і технологічного підходів;

- педагогічним закладам освіти бажано включити у навчальні плани факультетів підготовки майбутніх учителів початкових класів спецкурс "Методика роботи класного керівника".

Результати нашого дослідження можуть бути використані при створенні навчальних планів і програм для студентів педагогічних ВНЗ у процесі їх підготовки до класного керівництва, а також у системі підвищення кваліфікації вчителів-вихователів молодших школярів.

Однак проведене дослідження не претендує на вичерпне розв'язання поставленої проблеми. Подальшого вивчення потребують такі аспекти:

- організація у педагогічному навчальному закладі професійно спрямованого виховного процесу;

- формування особистісних якостей майбутнього класного керівника;

- підготовка майбутніх учителів початкових класів до виконання функцій класного керівника в системі ступеневої підготовки.

Їх вирішення буде сприяти поліпшенню підготовки педагогічних кадрів до виховної діяльності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Навчальні посібники:

1. Шквир О.Л. Методика роботи класного керівника: Навчальний посібник для вчителів початкової школи, студентів і викладачів факультетів підготовки майбутніх учителів початкових класів вищих педагогічних навчальних закладів / За ред. докт. пед. наук О.А. Дубасенюк. - Хмельницький: ХГПІ, 2002. - 134 с. (Рекомендований Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів).

Наукові статті:

2. Шквир О.Л. Шляхи вдосконалення процесу професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи до класного керівництва //Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. статей. Ч.2. - К.: Пед. преса, 2001. - С. 242-248.

3. Шквир О.Л. Сучасні підходи до виховного процесу //Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. - Вип. 6. - Вінниця: РВВ ДП "Державна картографічна фабрика", 2002. - С. 10-12.

4. Шквир О.Л. Педагогічні погляди І.І. Огієнка в контексті національного виховання //Вісник Житомирського педагогічного університету. - 2002. - №9. - С. 126-128.

5. Шквир О.Л. Історичні аспекти підготовки та діяльності в Україні класних керівників //Історія педагогіки у структурі професійної підготовки вчителя: Зб. наук. пр. - Вип. 3. - Т. 2 / Відп. ред. Ю.М. Ковальчук. Наук. ред. О.В. Сухомлинська. Упоряд. Л.Д. Березівська, В.А. Гурський. - Кам'янець-Подільський: Абетка-Нова, 2002. - С. 156-162.

6. Шквир О.Л. Професіограма класного керівника початкових класів //Вісник Житомирського педагогічного університету. - 2003. - №11. - С. 146-150.

7. Шквир О.Л. Модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва //Вісник Житомирського педагогічного університету. - 2003. - №12. - С. 85-88.

8. Шквир О.Л. Основні аспекти діяльності класних наставників ХІХ століття //Педагогічна творчість молодих дослідників: Зб. студ. наук. роб. / За ред. О.А. Дубасенюк. - Житомир: Поліграфічний центр ЖДПУ, 2001. - С. 106-109.

9. Шквир О.Л. Взаємовідносини вчителів і учнів, умови впливу педагогів на світ дитинства //Василь Олександрович Сухомлинський і проблеми сучасної освіти. Зб. наук. ст. - Хмельницький: Вид-во ХГПІ, 2001. - С. 91-95.

10. Шквир О.Л. Проблеми класного керівництва та підготовки до нього в історичному контексті //Соціально-педагогічні проблеми сучасної середньої та вищої освіти в Україні: Зб. наук. пр. / За заг. ред. доц. Сейко Н.А. - Житомир: ЖДПУ, 2002. - С. 117-120.

11. Шквир О.Л. А.С. Макаренко і здійснення класними керівниками особистісно зорієнтованого виховання //Національна освіта у контексті творчості А.С. Макаренка: Зб. наук. пр. / За ред. проф. М.В. Левківського. - Житомир: ЖЦНТЕІ, 2003. - С. 129-131.

12. Шквир О.Л. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва //Наукова школа: центр професійної підготовки педагогічних кадрів (науковий доробок викладачів та аспірантів кафедри педагогіки Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка): Наук. зб. / За ред. проф. Дубасенюк О.А. - Житомир: ЖДПУ, 2003. - С. 178-195.

Матеріали конференцій:

13. Шквир О.Л. Дослідження рівня готовності майбутніх педагогів початкових класів до класного керівництва //Нові технології навчання в початковій школі: досвід, проблеми, перспективи: Матер. обласн. наук. -прак. конф. - Житомир, 2001. - С. 19-25.

14. Шквир О.Л. Шляхи вдосконалення підготовки майбутніх учителів початкових класів до класного керівництва в контексті зарубіжного досвіду // Проблеми початкової ланки освіти в контексті розвитку світових педагогічних тенденцій: Матер. Міжнар. наук. -практ. конф. - Київ-Хмельницький-Івано-Франківськ: Плай, 2003. - С. 122-126.

АНОТАЦІЯ

Шквир О.Л. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Житомирський державний університет імені І. Франка, 2004.

Дисертація присвячена проблемі підготовки майбутніх учителів початкових класів до класного керівництва. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та методиці виховання, визначено специфіку роботи класовода, виокремлено сучасні підходи до підвищення ефективності класного керівництва в початковій школі, уточнено базові поняття дослідження, конкретизовано професіограму класного керівника початкової школи, розроблено, теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено модель та технологію підготовки майбутніх учителів до класного керівництва, визначено критерії та рівні підготовки випускників педагогічних факультетів до виконання функцій класного керівника. Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладів.

Ключові слова: класний керівник, підготовка майбутніх учителів до класного керівництва молодшими школярами, професіограма класного керівника початкових класів, модель підготовки майбутніх учителів початкової школи, технологія підготовки до класного керівництва.

АННОТАЦИЯ

Шквыр О.Л. Подготовка будущих учителей начальной школы к классному руководству. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Житомирский государственный университет, 2004.

Диссертация посвящена проблеме подготовки будущих учителей начальных классов к классному руководству. В результате изучения педагогической литературы выделены четыре этапа развития института классных руководителей: период возникновения (конец ХІХ - начало ХХ века); период трансформации (1917-1934 гг.); период развития (1935-1991 гг.); период реформирования (1991-2003 гг.). Проанализировано состояние подготовки к классному руководству будущих учителей начальных классов в педагогической теории, определена специфика работы классовода, выделены современные подходы к повышению эффективности классного руководства.

В работе уточнены такие базовые понятия исследования, как "подготовка будущих учителей начальных классов к классному руководству", "профессиограмма классного руководителя", "модель подготовки будущих учителей начальной школы к классному руководству".

На основании анализа педагогической литературы и современных законодательных документов, касающихся системы воспитания и начальной школы, конкретизирована профессиограмма классного руководителя начальных классов. Она представляет идеальную модель деятельности классного руководителя и раскрывает основные требования к качествам личности воспитателя, профессиональным знаниям, умениям и навыкам, которые необходимы и достаточны для выполнения функций классного руководителя начальной школы.

Разработана модель подготовки будущих учителей начальных классов к классному руководству. Предложенная модель - это комплекс взаимосвязанных элементов педагогического процесса, обеспечивающих формирование в студентов личностных качеств, знаний и умений для профессионального выполнения общих и специфических функций классного руководителя. Такими элементами являются цель, содержание, формы организации процесса обучения, контроль, самоконтроль, оценка, самооценка результатов подготовки и профессиональное самосовершенствование. Модель направлена на обеспечение качественной практической подготовки будущих учителей начальной школы к воспитательной работе.

Особое место в системе профессиональной подготовки будущих учителей начальной школы занимает разработанный спецкурс "Методика работы классного руководителя". Его основные задачи - формирование представления о роли классного руководителя начальной школы; ознакомление со спецификой взаимодействия его с психологом, социальным педагогом, воспитателем ГПД; овладение диагностическими методами; изучение специфики планирования воспитательной работы, особенностей организации ученического коллектива; овладение методами и формами воспитательной работы; ознакомление с деятельностью детских общественных организаций, методикой работы с родителями младших школьников, содержанием работы с разными категориями детей.

С целью эффективной реализации модели была разработана технология подготовки к классному руководству, включающая следующие компоненты: целевой (представляет социальный заказ современного общества на подготовку учителя начальной школы к классному руководству); мотивационный (включает учебно-познавательные и профессиональные мотивы); содержательный (отражает показатели, включающие социально-педагогические, психолого-педагогические и методические знания классного руководителя начальной школы); деятельностно-операционный (представляет средства, формы и методы подготовки); контрольно-оценочный (включает показатели готовности студентов к самостоятельному классному руководству в начальной школе).

Получено практическое подтверждение целесообразности и перспективности использования предложенной модели и технологии, что способствует повышению качества подготовки будущих учителей к классному руководству.

Ключевые слова: классный руководитель, подготовка к классному руководству младшими школьниками, профессиограмма классного руководителя начальных классов, модель подготовки будущих учителей начальной школы, технология подготовки к классному руководству.

ANNOTATION

Shkvyr O.L. Preparation of the Future Teachers of Primary School to the Class Guidance. - Manuscript.

The thesis on competition of the candidate degree of the pedagogical sciences on speciality 13.00.04 - theory and methods of professional education - the Ivan Franko Zhytomyr State University, 2004.

The thesis is dedicated to the problem of preparation of the future teachers of primary school to the class guidance. The state of class guidance and the conditions of preparation of the future teachers of primary school to class guidance in pedagogical theory is analyzed in the research. The specific features of the work of a class instructor are determined. Modern tendencies to rising the effectiveness of class guidance at primary school are defined. The basic notions of our research are made more precise. The professiogram of a class instructor of primary school is worked out and theoretically grounded. The model and technology of preparation to the class guidance is elaborated. Effectiveness of the model and technology is checked experimentally. The main results of the research are inculcated in the educational process of higher pedagogical institutions.

Key-words: class instructor, preparation to the class guidance at primary school, the professiogram of a class instructor of primary school, model of preparation of future teachers of primary school, technology of preparation to class guidance.

Размещено на Allbest.ru

...