Підготовка майбутніх учителів фізичної культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

УДК 378:796.071.4:004

Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності

13.00.04 -- теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Генсерук Галина Романівна

Тернопіль 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України.

Провідна установа: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра теорії та методики професійного навчання, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться 22грудня 2005 року о 1200 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.053.01 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.

Автореферат розіслано “22” листопада 2005 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Чайка В.М.

АНОТАЦІЯ

Генсерук Г.Р. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. - Тернопіль, 2005.

У дисертації досліджено проблему підготовки студентів вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту України до застосування інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності. Розроблена, обґрунтована та експериментально апробована система підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання інформаційних технологій у професійній діяльності містить мету, завдання, функції, принципи, форми, етапи, педагогічні умови та зміст організації навчально-виховного процесу. Обґрунтовано критерії і показники для визначення рівнів сформованості професійної готовності студентів як результату їх професійно-педагогічної підготовки.

Експериментально доведено, що інформаційне середовище в процесі підготовки майбутніх учителів фізичної культури сприяє ефективному формуванню компонентів готовності до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності.

Ключові слова: інформаційні технології, компоненти, показники, рівні готовності, система підготовки, інформаційне середовище, фізична культура.

АННОТАЦИЯ

Генсерук Г.Р. Подготовка будущих учителей физической культуры к использованию информационных технологий у профессиональной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Тернопольский национальный педагогический университет имени Владимира Гнатюка. - Тернополь, 2005.

Диссертация посвящена вопросам подготовки будущих учителей физической культуры к использованию информационных технологий в профессиональной деятельности. Необходимость данной подготовки обусловлена информатизацией физкультурного образования, большими возможностями информационных технологий в сфере физического воспитания и спорта, а также недостаточным использованием этих технологий в практике физического воспитания. В диссертации проведен анализ состояния исследуемой проблемы в психолого-педагогической литературе, раскрыты теоретические основы подготовки будущих учителей к использованию информационных технологий в профессиональной деятельности, установлено место и роль этих технологий в сфере физического воспитания и спорта. Определена сущность понятия “готовность” к использованию информационных технологий, выделены три взаимосвязанных компонента готовности к этой деятельности: мотивационный, содержательный, деятельносный. В исследовании дана характеристика трём уровням (низкому, среднему, достаточному) готовности будущих специалистов к использованию информационных технологий в профессиональной деятельности. Проведенное констатирующее исследование установило недостаточный уровень готовности будущих учителей физической культуры к использованию информационных технологий в профессиональной деятельности, что обуславливает необходимость целенаправленной подготовки в процессе обучения в высших учебных заведениях физического воспитания и спорта.

С целью повышения уровня готовности студентов разработана система подготовки будущих учителей физической культуры к использованию информационных технологий в профессиональной деятельности, которая включает цель, задания, функции, принципы, формы, этапы, педагогические условия и содержание учебно-воспитательного процесса. Главной особенностью подготовки студентов является формирование информационной среды в процессе изучения курсов „Методика физического воспитания”, „Физиологические основы физического воспитания” и „Педагогические технологии обучения”.

На основании анализа результатов формирующего эксперимента доведено, что качество подготовки будущих учителей физической культуры к использованию информационных технологий в профессиональной деятельности в условиях реализации предложенной системы подготовки значительно повысилось.

Ключевые слова: информационные технологии, компоненты, показатели, уровни готовности, система подготовки, информационная среда, физическая культура.

ABSTRACT

Henseruk H.R. Future Physical Training Teachers Preparation for Information Technologies Application in Their Professional Activity. - Manuscript.

Dissertation for a candidate degree in pedagogical sciences: speciality 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. - Ternopil National Volodymyr Hnatiuk Pedagogical University. - Ternopil, 2005.

The research deals with the investigation of problems of physical education and sport of Ukraine higher educational establishments students preparation for information technologies application in their future professional activity. The developed, substantiated and experimentally approved system of future physical training teachers preparation for information technologies use in their professional activity includes the goal, tasks, functions, principles, forms, stages, pedagogical conditions, and subject-matter of educational process organization. There have been determined criteria, indicators and formation levels of students professional readiness, resulting from their professional-pedagogical preparation.

It has been experimentally proved that the formation of informational medium in the process of future physical culture teachers preparation favours the effective formation of readiness components for application information technologies in the professional activity.

Key words: information technologies, components, indicators, levels of readiness, system of preparation, information medium, physical training.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасне українське суспільство переживає етап переходу до нової постіндустріальної епохи, яку прийнято називати інформаційною. Сьогодні фахівець з вищою освітою - це людина, що вільно орієнтується у світовому інформаційному просторі, має необхідні знання і навички для пошуку, опрацювання і збереження інформації засобами сучасних інформаційних технологій.

Інформатизація освіти передбачає спрямованість системи професійного навчання на формування інформаційної культури, широке застосування в навчальному процесі інформаційних технологій (ІТ). У зв'язку з цим державна національна програма „Вчитель” серед провідних напрямків розвитку системи освіти передбачає оновлення змісту і форм професійної діяльності педагогічних працівників, підвищення ролі вчителя у розвитку суспільства. До основних заходів, спрямованих на виконання програми, крім іншого, належить забезпечення підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності в умовах упровадження сучасних ІТ.

Проблемі застосування засобів ІТ у навчальному процесі присвячено велику кількість досліджень. Так, питання комп'ютеризації навчального процесу досліджували Б. Гершунський, О. Єршов, М. Жалдак; основи програмованого навчання розробляли В. Безпалько, П. Гальперін, Т. Ільїна, Н. Тализіна; психолого-педагогічні аспекти застосування комп'ютера у школі, принципи та прийоми навчання аналізували Р. Вільямс і К. Маклін; проблеми формування комп'ютерної грамотності й інформаційної культури педагога досліджували М. Близнюк, Ю. Машбіц, Й. Ривкінд.

Велику увагу вчених привертають проблеми вдосконалення підготовки вчителів до застосування ІТ у педагогічній діяльності (В. Алєйніков, М. Жалдак, І. Марусєва, Д. Прокудін, О. Трофимов, О. Царенко).

На даний час йде інтенсивний пошук сучасних засобів, методів та форм підвищення ефективності фізичного виховання школярів. Широкі можливості у вирішенні цього питання, на думку деяких учених, мають ІТ. Результати теоретичного аналізу літературних джерел з досліджуваної проблеми свідчать, що сьогодні існує чимало досліджень, присвячених застосовуванню ІТ у галузі фізичної культури і спорту (В. Ашанін, Я. Белькасем, С. Єрмаков, Л. Іващенко, С. Канішевський, Ю. Човнюк, В. Крамських, Н. Наумова, І. Огірко, Е. Пирогова, Н. Страшко, Р. Раєвський, О. Скалій, Л. Сущенко, В. Шаповалова, В. Шигалевский). Дослідниками запропоновано широкий спектр комп'ютерних програм для багатьох напрямів фізичного виховання, які мають оздоровчу, навчальну, тренувальну спрямованість. Автори довели, що застосування ІТ у галузі фізичного виховання і спорту оптимізує навчальний процес, діяльність вчителя й учнів, сприяє якісному засвоєнню навчального матеріалу. Проте проблема підготовки вчителя фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності зумовлена суперечностями між зростанням ролі ІТ в галузі фізичного виховання і спорту та недостатнім їх застосуванням фахівцями у професійній діяльності; реальним та необхідним рівнем готовності до цієї діяльності; недостатньою теоретичною та практичною розробленістю проблеми. Зазначені аргументи обумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри теоретичних основ і методики фізичного виховання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка і є складовою комплексної наукової теми „Комплексний підхід до вирішення завдань фізичного виховання учнівської молоді“ (номер державної реєстрації 0102U005721). Тему дисертаційної роботи затверджено вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол № 3 від 13.12.2004р.) та узгоджено з Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 204 від 12.04.2005р.)

Об'єкт дослідження: підготовка майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності.

Предмет дослідження: система підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності.

Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити систему підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

Дослідити стан готовності майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності.

Розробити зміст підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності.

Визначити компоненти, критерії та рівні готовності майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності.

Виявити педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять ідеї сучасних концепцій навчання і нових педагогічних технологій (Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державна національна програма „Вчитель”, Концепція інформатизації освіти); загально методичні положення про застосування системного підходу та моделювання.

У процесі дослідження ми спиралися на наукові положення й висновки щодо: готовності до педагогічної діяльності (О. Абдуліна, А. Алексюк, В. Безпалько, В. Сластьонін); сутності ІТ у навчальному процесі (Б. Гершунський, А. Єршов, М. Жалдак, Е. Машбіц, Є. Полат, І. Роберт); готовності до діяльності, яка передбачає застосування ІТ (В. Алєйніков, М. Жалдак, Д. Прокудін, О. Трофимов); місця ІТ у галузі фізичного виховання та спорту (В. Ашанін, П. Петров, Р. Раєвський, А. Самсонова, Л. Сущенко, А. Федоров).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених у дослідженні завдань було використано комплекс взаємопов'язаних методів:

теоретичних: аналізу та узагальнення науково-педагогічної літератури, вивчення навчально-методичних та програмних матеріалів з метою виявлення сучасного стану досліджуваної проблеми; комплексного (з метою виділення компонентів готовності майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності), рівневого (задля виявлення сформованості кожного структурного компонента готовності) та порівняльного (для виявлення рівнів розвитку готовності майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності в умовах реального педагогічного процесу) аналізу; синтезу, узагальнення та систематизації експериментальних даних; моделювання підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності;

емпіричних: спостереження за навчально-виховним процесом, бесіди зі студентами, викладачами, вчителями, інтерв'ю з ними, анкетування студентів та викладачів з метою виявлення рівня готовності майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності; самооцінки, експертних оцінок, методи математичної статистики з метою якісної та кількісної обробки одержаних результатів;

провідним методом був педагогічний експеримент, що охоплював констатуючий та формуючий етапи.

Експериментальна база та етапи дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась в основному на базі факультету фізичного виховання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. В констатуючому експерименті взяли участь студенти та викладачі 17-ти вищих навчальних закладів фізичного виховання та спорту України. На різних етапах експерименту дослідження охопило 490 студентів, 125 викладачів та 110 учнів. Результати підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності перевірялися в процесі педагогічної практики студентів факультету фізичного виховання у ЗОШ № 24, 28 м. Тернополя.

На першому етапі (вересень 2002 - травень 2003 рр.) вивчено стан розробленості досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній літературі, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, розроблено програму і план дослідження проведено констатуючий експеримент. На основі літературних джерел, досвіду роботи факультетів фізичного виховання та результатів констатуючого експерименту розроблено експериментальну модель системи підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності.

На другому етапі (червень 2003 - червень 2004 рр.) розроблено програму формуючого експерименту. На цьому етапі здійснено експериментальну перевірку системи, розроблено зміст та виявлено педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності. Визначено компоненти, критерії та рівні готовності майбутнього учителя фізичної культури до здійснення подібної діяльності. Ефективність системи підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності перевірено під час проходження студентами педагогічної практики.

На третьому етапі (липень 2004 - червень 2005 рр.) проаналізовано результати педагогічного експерименту, визначено їх статистичну достовірність, оцінено ефективність розробленої системи підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності. Сформульовано висновки, визначено перспективи подальшого вивчення проблеми, оформлено дисертаційну роботу.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: підготовку майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності розглянуто як систему, що передбачає формування інформаційного середовища і містить зміст, педагогічні умови, принципи та форми організації навчально-виховного процесу; розроблено зміст (спецкурс „Інформаційні технології у фізичному вихованні школярів”, інформаційні технології у процесі вивчення курсів „Методика фізичного виховання школярів”, „Фізіологічні основи фізичного виховання” та „Педагогічні технології навчання”) підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності; визначено компоненти (мотиваційний, змістовий, діяльнісний), критерії, рівні та показники готовності майбутніх учителів фізичної культури до здійснення такого виду діяльності; виявлено педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності (усвідомлення майбутніми вчителями інформаційних технологій як важливого засобу успішної професійної діяльності, а не мети діяльності, формування інформаційного середовища, поетапність і структурна чіткість процесу навчання із врахуванням його специфіки (спортивна діяльність студентів, часті виїзди на змагання, значні фізичні навантаження), систематичне включення студентів в активну педагогічну діяльність із застосуванням інформаційних технологій; забезпечення спрямованості студентів на творчу самореалізацію, чому сприяє оцінка її результатів з урахуванням індивідуальних особливостей студентів).

Практичне значення роботи полягає в розробці навчально-методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності: програми навчальної дисципліни „Інформаційні технології у фізичному вихованні школярів”, комп'ютерної програми „Параметри тренувальних навантажень для самостійних занять фізичними вправами”.

Матеріали та результати дослідження можуть бути використані для підготовки навчальних розробок, посібників і підручників з теорії і методики фізичного виховання школярів, фізіології, гімнастики, спортивної метрології; в післядипломній освіті.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження представлено та обговорено на міжнародних науково-практичних конференціях: „Молода спортивна наука України” (Львів, 2003р., 2004р.); „Комп'ютерно-інформаційні і комунікаційні технології у навчальному процесі середньої та вищої школи” (Косів, 2003р.), „Актуальні проблеми розвитку руху „Спорт для всіх” у контексті європейської інтеграції України” (Тернопіль, 2004р.), „Освіта як фактор забезпечення стабільності сучасного суспільства” (Тернопіль, 2004р.); на всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні” (Рівне, 2003р.), „Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти” (Тернопіль, 2003р.), „Інформаційні технології в освіті, науці і техніці” (Черкаси, 2004р.); на засіданнях кафедри теоретичних основ та методики фізичного виховання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2002-2005 рр.).

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка № 429-28/03 від 10.06.2005р.), Харківської державної академії фізичної культури (довідка від 31.05.2005р.), Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (довідка № 02-09-316 від 01.06.2005р.), Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету (довідка № 28 від 08.06.2005р.)

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено в 11-ти одноосібних публікаціях, з них 4 статті у фахових педагогічних виданнях та 3 статті у фахових виданнях у галузі фізичного виховання та спорту України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг роботи - 222с., з яких 156с. основного тексту. Робота містить 15 таблиць, 13 рисунків.

учитель фізичний педагогічний

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, завдання; розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, подано відомості про експериментальну базу, апробацію і впровадження основних результатів дослідження.

У першому розділі „Підготовка майбутніх учителів до застосування інформаційних технологій як педагогічна проблема” викладено результати аналізу науково-методичної літератури з ІТ та їх засобів, підходи до визначення поняття „інформаційні технології”, розкрито теоретичні засади підготовки майбутніх учителів до застосування ІТ у професійній діяльності та роль цих технологій у галузі фізичного виховання і спорту, а також визначено стан готовності майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності.

Дослідження багатьох учених (Б. Гершунський, Р. Гуревич, М. Жалдак, О. Єршов, Є. Машбіц, П. Образцов, І. Роберт) засвідчили, що серед чинників, які впливають на розвиток професійних якостей майбутніх учителів в сучасних умовах, особливу роль відіграє процес інформатизації системи освіти. При цьому наслідки комп'ютеризації залежать від підготовки вчителів до застосування вище названих технологій у професійній діяльності.

Результати аналізу літературних джерел з досліджуваної проблеми (В. Алейніков, М. Бакланова, О. Гунько, М. Жалдак, Є. Ковальова, Л. Панченко, Д. Прокудін, В. Співаковський, О. Трофимов, О. Царенко, В. Шакотько) свідчать про інтерес вітчизняних та зарубіжних дослідників до проблеми вдосконалення підготовки майбутніх учителів математики, початкових класів, гуманітарних та природничих дисциплін щодо застосування ІТ у професійній діяльності.

Водночас об'єктом наукових зацікавлень багатьох учених стають різні аспекти проблеми застосування ІТ у галузі фізичної культури і спорту. Так, В. Тимошенков особливу увагу приділяє статистичному аналізу та графічному зображенню цифрового матеріалу, контролю теоретичних знань учнів, їх фізичного розвитку та фізичної підготовленості, обробці результатів змагань з різних видів спорту; А. Самсонова, І. Козлов, В. Таймазов - контролю й оптимізації техніки спортивних рухів; фізичній дієздатності досліджуваних; розробці комп'ютеризованих тренажерних комплексів на базі ЕОМ.

Однією із актуальних проблем застосування ІТ у галузі фізичного виховання та спорту є створення педагогічно доцільних комп'ютерних програм.

Потужним апаратом метрологічного аналізу результатів навчального процесу, а отже, його оптимізації, моделювання й обґрунтування параметрів фізичних навантажень, розробки методик розвитку фізичних якостей і навчання рухових дій, корекції тестових програм для вчителя фізичної культури є математичні методи. Інтенсивність використання таких методів у галузі фізичного виховання та спорту підвищується, якщо застосовувати ІТ. Вони забезпечують доступ до практично необмеженого об'єму інформації та її аналітичної обробки.

Водночас, незважаючи на такий широкий спектр досліджень у галузі ІТ, напрямків фахової підготовки майбутніх учителів фізичної культури, підготовки майбутніх фахівців до застосування ІТ при викладанні різних предметів, проблема підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності залишається не дослідженою.

У розділі представлено результати аналізу сучасного стану готовності майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності. В констатуючому експерименті взяли участь 339 студентів випускних курсів та 124 викладачі 17-ти вищих навчальних закладів фізичного виховання та спорту всіх регіонів України.

Констатуючий експеримент виявив високий рівень розуміння майбутніми спортивними педагогами важливості застосування ІТ у професійній діяльності. 80% опитаних вважають доцільним їх використання, оскільки це оптимізує навчально-виховний процес, раціоналізує роботу вчителя, прискорює оброку різних даних у процесі фізичного виховання, створює умови для розробки програм навчально-тренувального процесу. Водночас тільки 27% студентів вміє працювати з комп'ютером, 72% з них не знає жодної комп'ютерної програми, яку можна використовувати на уроках фізичної культури.

За результатами анкетування викладачів вищих навчальних закладів фізичного виховання та спорту виявлено 43% опитаних, які застосовують ІТ у підготовці майбутніх учителів фізичної культури, 22% респондентів, які знають про комп'ютерні програми у галузі фізичної культури та спорту, 35% респондентів готують своїх випускників до застосування ІТ у майбутній педагогічній діяльності, однак таку підготовку вони здійснюють за допомогою дисциплін, які вивчаються на першому курсі.

Загалом результати опитування студентів та викладачів дозволяють стверджувати, що більшість випускників вищих навчальних закладів фізичного виховання та спорту не готові до застосування ІТ у майбутній професійній діяльності, в навчальних планах ВНЗ відсутні курси щодо здійснення такої підготовки.

Отже, результати констатуючого експерименту підтвердили необхідність організації цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у процесі фізичного виховання школярів.

У другому розділі „Система підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності” обґрунтовано зазначену систему (Рис.1). Системотвірним фактором виступила зорієнтованість всіх її складових на єдину мету.

Зміст підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності представлено в спецкурсі „Інформаційні технології у фізичному вихованні школярів”, в програмах курсів „Методика фізичного виховання школярів”, „Фізіологічні основи фізичного виховання” та „Педагогічні технології навчання”.

Розроблена нами система спрямована на реалізацію освітньої, розвивальної та виховної функції.

Освітня функція передбачає оволодіння студентами фундаментальними знаннями з ІТ, формування в них професійних умінь застосовувати ІТ для успішної професійної діяльності.

Розвивальна функція забезпечує зростання професійних здібностей студентів, формування творчого підходу до педагогічної діяльності, зокрема шляхом застосування ІТ у процесі фізичного виховання школярів.

Одночасно з оволодінням майбутнім учителем фізичної культури знаннями і вміннями з ІТ розвивається його особистість, виробляються професійні якості. Тому реалізація виховної функції запропонованої системи передбачає формування наукового світогляду, інтересу та позитивного ставлення студентів до діяльності з застосуванням ІТ, сприяє самовихованню та самовдосконаленню.

Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності здійснювалась поетапно.

Завдання адаптаційного етапу передбачали формування у студентів професійних інтересів, усвідомлення необхідності та важливості застосування ІТ у майбутній педагогічній діяльності.На репродуктивному етапі в процесі викладання професійно зорієнтованих дисциплін та під час вивчення авторського курсу „Інформаційні технології у фізичному вихованні школярів” формували в майбутніх педагогів знання з ІТ; вчили організовувати процес фізичного виховання школярів із застосуванням ІТ; формували вміння: планувати й аналізувати урок із застосуванням ІТ; раціонально застосовувати різні засоби ІТ (комп'ютер, мультипроектор, цифрова відеокамера та фотоапарат, Інтернет, електронна пошта) у професійній діяльності; аналізувати зміст навчальних програм та окремих уроків і розробляти алгоритми комп'ютерних програм; застосовуючи ІТ, математично обґрунтовувати ефективність методів і засобів навчання, параметрів навантаження, здійснювати контроль за фізичним станом школярів.

Творчий етап був спрямований на самореалізацію студентів під час педагогічної практики, на узагальнення й використання набутих знань та сформованих умінь з ІТ.

При формуванні та впровадженні системи ми реалізували принципи науковості, індивідуального підходу, доступності, свідомості та активності, зв'язку теорії з практикою, наочності, особистісної цілеспрямованості студентів, вибору індивідуальної освітньої траєкторії, ситуативності навчання, освітньої рефлексії. Це забезпечувало: розуміння майбутніми вчителями фізичної культури необхідності підготовки до застосування ІТ у педагогічній діяльності та усвідомлення важливості такої діяльності; широке застосування ІТ як засобу наочності; послідовне оволодіння студентами системи знань та вмінь в умовах діяльності школи; усвідомленого та узгодженого з педагогом вибору студентами основних компонентів освіти; базування навчального процесу на ситуаціях, які передбачали самовизначення студентів і пошук рішень; формування професійних якостей особистості сучасного фахівця, залежно від потенційних можливостей та особистих навчальних цілей.

Форми навчання як спосіб здійснення взаємодії викладача та студентів у межах яких реалізувався зміст, були традиційні: лекції, семінарські і практичні заняття, та нетрадиційні для навчальних закладів цього профілю: педагогічні ігри й моделювання педагогічних ситуацій. Важливою формою підготовки студентів виступала їх самостійна робота над індивідуально дослідними завданнями з окресленої проблеми.

В процесі дослідження були виявлені педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності: усвідомлення майбутніми вчителями інформаційних технологій як важливого засобу успішної професійної діяльності, а не мети діяльності, формування інформаційного середовища, поетапність і структурна чіткість процесу навчання із врахуванням його специфіки (спортивна діяльність студентів, часті виїзди на змагання, значні фізичні навантаження), систематичне включення студентів в активну педагогічну діяльність із застосуванням інформаційних технологій; забезпечення спрямованості студентів на творчу самореалізацію, чому сприяє оцінка її результатів з урахуванням індивідуальних особливостей студентів. Системна реалізація цих умов забезпечувала продуктивну підготовку студентів до застосування ІТ у професійній діяльності.

Готовність майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності ми розглядаємо як підсистему загальної професійно-педагогічної готовності, що характеризується здатністю педагога застосовувати ІТ для забезпечення процесу фізичного виховання школярів й аналізу його результатів та вміння передавати школярам спеціально відібраний і дидактично опрацьований за допомогою ІТ навчальний матеріал.

Готовність як мета і результат підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності детермінована єдністю трьох взаємопов'язаних компонентів: мотиваційного, змістового та діяльнісного. Критеріями сформованості мотиваційного компонента є: усвідомлення педагогами вимог, пов'язаних із діяльністю в умовах ІТ, та налаштованість на таку діяльність; готовність до подолання труднощів в організації навчального процесу з застосуванням ІТ; здатність до самореалізації та самовдосконалення.

Змістовий компонент забезпечує повноту знань з ІТ; знання про етапи та особливості підготовки вчителя до уроку, який передбачає застосування ІТ; знання теоретичних основ й особливостей практичного застосування аналітичних технологій у процесі фізичного виховання школярів.

Критеріями діяльнісного компонента готовності є сформованість таких умінь: планувати, проводити та аналізувати урок з використанням ІТ; раціонально застосовувати різні засоби ІТ у процесі фізичного виховання школярів; аналізувати зміст навчальних програм та окремих уроків і готувати матеріали для складання алгоритмів комп'ютерних програм; реалізовувати аналітичні технології в процесі фізичного виховання школярів (обґрунтовування ефективності методів і засобів навчання, умов діяльності, параметрів навантаження; здійснення контролю за фізичним станом школярів) із застосуванням ІТ.

Визначення критеріїв дало можливість виділити три рівні сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності: низький, середній, достатній. Студентам низького рівня готовності властиве загальне уявлення про ІТ, байдуже ставлення, епізодичний інтерес, часто він взагалі відсутній, до застосування цих технологій у педагогічній роботі. Знання такі студенти засвоюють формально. Діяльнісний компонент характеризується повільним темпом роботи. Студент, навчальні досягнення якого відповідають низькому рівню, переважно діє за підказкою, часто не може пояснити на що спрямовані започатковані дії.

Студентам середнього рівня готовності властива нестійка позитивна мотивація, проте запас базових знань дозволяє досить успішно виконувати типові завдання. Базові вміння застосовувати ІТ у професійній діяльності в основному засвоєні, але недостатньо використовуються в практиці. Такі студенти вміють контролювати свої дії та керувати ними за традиційних обставин, усувати недоліки у навчальній та професійній підготовці. Студенти намагаються досягти вищого професіоналізму в галузі ІТ, усвідомлюють недоліки своєї підготовки.

Для студентів достатнього рівня властива стійка позитивна мотивація до діяльності з застосуванням ІТ та інтерес до досвіду їх застосування у майбутній педагогічній діяльності. Студентам цієї групи характерні ґрунтовні знання ІТ, можливості пошуку нестандартних рішень їх застосування у процесі фізичного виховання школярів. Вони вміють застосовувати такі технології в педагогічній діяльності, мають високий рівень сформованості навичок самостійної роботи, що надає діяльності з застосуванням ІТ творчого характеру.

За компонентами і критеріями готовності ми визначили показники кожного рівня готовності майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності.

Сформована система підготовки майбутніх учителів фізичної культури за вказаним напрямом перевірялася під час формуючого експерименту, в якому взяло участь 47 студентів першої експериментальної групи (ЕГ-1) та 26 студентів другої експериментальної групи (ЕГ - 2).

На початку формуючого експерименту ми визначили мотивацію до діяльності з застосуванням ІТ у студентів дослідних груп. За результатами тестування, в 12,7% студентів ЕГ-1 та 11,5% студентів ЕГ-2 зафіксовано низький рівень мотивації до діяльності з застосуванням ІТ, в 34,1% студентів ЕГ-1 та 34,7% студентів ЕГ-2 - середній рівень, в 53,2% студентів ЕГ-1 та 53,8% студентів ЕГ-2 - достатній рівень.

Наступний етап дослідження передбачав підготовку майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності під час вивчення спецкурсу „Інформаційні технології у фізичному вихованні школярів”. Означена підготовка реалізовувалася нами в дослідних групах за єдиною програмою та здійснювалась в комп'ютерних класах факультету фізичного виховання.

В основу спецкурсу „Інформаційні технології у фізичному вихованні школярів” покладено особистісно-діяльнісний підхід до організації пізнавальної діяльності студентів. Зміст курсу побудований у такий спосіб, щоб його засвоєння сприяло не лише систематизації, узагальненню та поглибленню знань з ІТ, а й формуванню умінь, необхідних майбутнім учителям для реалізації ІТ у професійній діяльності. Програма спецкурсу складається з двох змістових модулів. Перший з них розкриває зміст та форми підготовки студентів до застосування ІТ у процесі фізичного виховання школярів, інший - питання математичного забезпечення процесу фізичного виховання школярів з застосуванням ІТ.

Після вивчення спецкурсу ми визначили рівні сформованості мотиваційного, змістового та діяльнісного компонентів готовності майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності (табл.1) і виявили, що в дослідних групах за всіма компонентами спостерігався приблизно однаковий відсоток студентів з низьким, середнім та достатнім рівнями готовності. Водночас значно зріс відсоток студентів з достатнім (63,8%, 65,4%) і середнім рівнями (27,7%, 26,9%) мотиваційного компонента готовності. Спостерігався також низький рівень сформованості діяльнісного компонента готовності (31,9%, 31,8%). Це дало підстави для висновку, що підготовка майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності в процесі вивчення названого спецкурсу достатньо ефективна, проте не оптимальна, оскільки не забезпечила достатнього рівня сформованості діяльнісного компонента готовності.

Таблиця 1 Рівні професійної готовності студентів до застосування інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності за основними компонентами (після вивчення спецкурсу)

Важливим завданням експериментального дослідження було формування інформаційного середовища в процесі підготовки студентів ЕГ-2 до застосування ІТ у майбутній професійній діяльності під час вивчення курсів „Методика фізичного виховання школярів”, „Фізіологічні основи фізичного виховання” та „Педагогічні технології навчання”. Провідною навчальною дисципліною у професійній підготовці учителів фізичної культури є перший із названих курсів. Тому на практичних заняттях з цієї дисципліни ми моделювали фрагменти уроків із застосуванням ІТ, аналізували результати занять, показували можливості застосування навчальних та контролюючих програм, розробляли методичні рекомендації для їх застосування під час уроків фізичної культури. Однією із форм формування професійних якостей майбутніх учителів фізичної культури під час вивчення курсу „Методика фізичного виховання школярів” був спецпрактикум, який проводився в школі і забезпечував підготовку студентів до проведення уроків фізичної культури. Спецпрактикум є складовою навчального процесу, методичної підготовки майбутнього вчителя та поєднує теоретичне навчання студента з його практичною підготовкою до самостійної роботи в школі.

Вагоме місце в інформаційному середовищі займав курс „Фізіологічні основи фізичного виховання”, в основі якого - комп'ютерна програма „Параметри тренувальних навантажень для самостійних занять фізичними вправами”. Вона допомагає вчителю скласти індивідуальні програми для учнів, які виявляють бажання покращити рівень свого фізичного стану в процесі самостійної роботи. Програма складається із 4-ох взаємопов'язаних блоків: „Введення персональних даних учня”, „Рівень фізичного стану”, „Самоконтроль під час самостійних занять фізичними вправами”, „Довідка”. У кінці тестування кожен учень одержує картку параметрів тренувальних навантажень для самостійних занять фізичними вправами. Вона включає визначення рівня фізичного стану (високий, середній, низький); тривалості занять (хв.); періодичності занять (кількість разів на тиждень); спрямованості фізичних вправ (аеробна, анаеробна); інтенсивності навантаження; тренувального пульсу; результатів самоконтролю (рівень фізичного стану).

Завдання курсу „Педагогічні технології навчання” полягало в тому, щоби сформувати у студентів інтерес до застосування ІТ у майбутній професійній діяльності, сформувати елементарні знання та позитивну мотивацію до діяльності із застосуванням ІТ.

Ефективність сформованого інформаційного середовища для підготовки студентів до застосування ІТ у майбутній професійній діяльності перевірялась під час проходження ними педагогічної практики.

Результати формуючого експерименту підтвердили ефективність розробленої системи підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності (рис. 2).

На підставі аналізу отриманих даних можемо констатувати суттєві зміни діяльнісного компонента готовності студентів другої експериментальної групи до застосування ІТ у професійній діяльності. Так, відсоток студентів з низьким рівнем діяльнісного компонента готовності зменшився з 30,8% до 7,7%, (Р<0,05), натомість, збільшився їх відсоток з середнім з 42,3% до 46,2%, (Р<0,05) та достатнім з 26,9% до 46,1%, (Р<0,05) рівнями готовності. Мотиваційний та змістовий компоненти готовності суттєвих змін не зазнали. В ЕГ-1 результати практично не змінилися.

Рис. 2 Рівні готовності майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності за основними компонентами (кінець експерименту)

Аналіз результатів дослідження свідчить, що інформаційне середовище в процесі підготовки учителів фізичної культури сприяє формуванню в них достатнього рівня готовності до застосування ІТ у професійній діяльності.

Другим критерієм оцінки ефективності експериментальної системи підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності була успішність учнів, яких навчали студенти дослідних груп. Середній бал успішності учнів, яких навчали студенти першої експериментальної групи, практично не змінився. Водночас середній бал успішності учнів, яких навчали студенти другої експериментальної групи, підвищився на 1,08 бала.

Таким чином, одержані результати засвідчили ефективність запропонованої системи підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування ІТ у професійній діяльності, що дозволило сформулювати загальні висновки.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження дозволили зробити такі висновки:

В сучасних умовах розвитку освітньої сфери зростає інтерес вчених до інформаційних технологій, їх засобів та можливостей застосування в галузі фізичного виховання і спорту. Застосування інформаційних технологій в даній галузі оптимізує навчальний процес, діяльність вчителя й учнів, сприяє якісному засвоєнню ними навчального матеріалу. Інформаційні технології вимагають від фахівців даної галузі підвищення їх загальної комунікативної та інформаційної культури, знань та вмінь застосовувати ці технології у професійній діяльності. Проте, оцінюючи стан цієї проблеми, відзначимо, що наявні науково-педагогічні дослідження і, розроблені на їх основі, методичні матеріали не забезпечують належної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності.

Випускники вищих навчальних закладів фізичного виховання та спорту України мають низьку мотивацію до діяльності, яка передбачає застосування інформаційних технологій. Тільки 27% студентів вміє працювати з комп'ютером, 72% не знає жодної комп'ютерної програми, яку можна застосовувати на уроках фізичної культури, 54% опитаних належно не підготовлені до застосування інформаційних технологій у майбутній педагогічній діяльності, навчальні плани та програми їх підготовки не забезпечують формування належних знань та умінь в означеному напрямі.

Розроблена нами система, яка включає мету, завдання, зміст, функції, етапи, педагогічні умови, принципи та форми організації навчально-виховного процесу, може забезпечити ефективну підготовку майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності. Вагомим компонентом системи є сформоване інформаційне середовище в процесі викладання курсів „Методика фізичного виховання школярів”, „Фізіологічні основи фізичного виховання” та „Педагогічні технології навчання”. Всі складові розробленої системи спрямовані на оволодіння майбутніми фахівцями мотиваційним, змістовим та діяльнісним компонентами готовності.

Уточнено сутність поняття „готовність” як складноструктурованого та цілісного утворення. Готовність майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій є складовою загальної готовності до професійної діяльності, яка включає мотиваційний, змістовий та діяльнісний компоненти. Мотиваційний компонент полягає в: усвідомленні вимог, пов'язаних із діяльністю в умовах інформаційних технологій, та налаштованості на таку діяльність; готовності до подолання труднощів в організації навчального процесу з застосуванням інформаційних технологій; здатності до самореалізації та самовдосконалення. Змістовий компонент забезпечує оволодіння знаннями з інформаційних технологій та методики їх застосування у професійній діяльності; знання особливостей практичного застосування аналітичних технологій у процесі фізичного виховання школярів із застосуванням інформаційних технологій. Діяльнісний компонент передбачає формування в студентів вмінь застосовувати інформаційні технології в майбутній професійній діяльності; реалізувати аналітичні технології в процесі фізичного виховання школярів (обґрунтовування ефективності методів і засобів навчання, умов діяльності, параметрів навантаження; здійснення контролю за фізичним станом школярів) із застосуванням інформаційних технологій; грамотно і своєчасно аналізувати позитивні та негативні результати своєї діяльності, запобігати помилкам при застосуванні інформаційних технологій.

Визначено три рівні готовності майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності (низький, середній та достатній) та їх показники. Студентів із низьким рівнем готовності характеризує байдуже ставлення до проблеми, епізодичний інтерес до застосування інформаційних технологій у педагогічній роботі; в них не достатньо теоретичних знань, не сформовані вміння, необхідні для діяльності, яка передбачає застосування інформаційних технологій. Майбутнім учителям із середнім рівнем готовності властива нестійка позитивна мотивація діяльності, яка передбачає застосування інформаційних технологій. Вони мають базові знання з інформаційних технологій, але через недосконалість умінь виконують лише типові завдання, намагаються досягти вищого професіоналізму в галузі інформаційних технологій, усвідомлюють недоліки своєї підготовки. Студенти з достатнім рівнем готовності якісно оволоділи цим видом діяльності, вміють ефективно застосовувати набуті знання та сформовані вміння в нестандартних педагогічних ситуаціях, їм властива стійка позитивна мотивація та інтерес до діяльності з застосуванням інформаційних технологій.

Комп'ютерна програма „Параметри тренувальних навантажень для самостійних занять фізичними вправами” є надійним помічником вчителя при наданні консультацій учням, які виявляють бажання самостійно покращити рівень свого фізичного стану в домашніх умовах або в тренажерних залах. Програма складається із 4-ох взаємопов'язаних блоків: „Введення персональних даних учня”, „Рівень фізичного стану”, „Самоконтроль під час самостійних занять фізичними вправами”, „Довідка”. Ця програма полегшує роботу вчителя (щодо математичних обчислень), а також дає можливість педагогу за короткий час протестувати і проконсультувати велику кількість дітей, сприяє реалізації диференційованого підходу до учнів на уроках фізичної культури та, що особливо цінно, в позаурочний час.

Вивчення спецкурсу “Інформаційні технології у фізичному вихованні школярів” забезпечило зростання рівня мотиваційного і змістового компонентів готовності студентів до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності. Рівень сформованості діяльнісного компонента готовності був суттєво нижчим. Значне поліпшення діяльнісного компонента готовності спостерігалось завдяки формуванню інформаційного середовища у процесі підготовки студентів ЕГ-2 до застосування інформаційних технологій в майбутній професійній діяльності. Рівень готовності майбутніх учителів фізичної культури суттєво позначився на успішності учнів, яких навчали студенти дослідних груп. Так, середній бал успішності учнів, яких навчали студенти першої експериментальної групи, практично не змінився, водночас середній бал успішності учнів, яких навчали студенти другої експериментальної групи, підвищився на 1,08 бала.

Педагогічними умовами ефективної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності є: усвідомлення майбутніми вчителями інформаційних технологій як важливого засобу успішної професійної діяльності, а не мети діяльності, формування інформаційного середовища, поетапність і структурна чіткість процесу навчання із врахуванням його специфіки (спортивна діяльність студентів, часті виїзди на змагання, значні фізичні навантаження), систематичне включення студентів в активну педагогічну діяльність із застосуванням інформаційних технологій; забезпечення спрямованості студентів на творчу самореалізацію, чому сприяє оцінка її результатів з урахуванням індивідуальних особливостей студентів. Реалізація розробленої системи підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності забезпечила формування у переважної більшості студентів другої експериментальної групи (92,3%) середнього та достатнього рівнів готовності до їх застосування. Показники готовності майбутніх педагогів другої експериментальної групи за рівнями такі: 7,7% - низький, 38,5% - середній, 53,8% - достатній. Показники готовності студентів першої експериментальної групи наступні: 25,5% - низький рівень, 46,8 - середній рівень, 27,7% - достатній рівень готовності. Проведене дослідження не претендує на вичерпний аналіз усіх аспектів проблеми підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності. Подальшого вивчення потребують форми самостійної роботи із застосуванням інформаційних технологій та дистанційне навчання майбутніх спортивних педагогів.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Генсерук Г.Р. Досвід викладачів вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту щодо використання інформаційно-аналітичних технологій в підготовці майбутніх фахівців // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2003. - №2. - С. 54-57.