Професійна адаптація молодих викладачів іноземної мови до роботи у вищих технічних навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПРОФЕСІЙНА АДАПТАЦІЯ МОЛОДИХ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО РОБОТИ У ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Спеціальність: Теорія та методика професійної освіти

Абсалямова Яна Вадимівна

Київ, 2005 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З розвитком суспільства, науки та культури розвивається і система освіти, що відбивається у змінах і постійному ускладненні навчально-виховного процесу.

- усвідомлення педагогами специфіки організації навчально-виховного процесу з іноземної мови для студентів різних спеціальностей і формування та розвиток власного професіоналізму;

- впровадження кредитно-модульної системи навчання з рейтинговою оцінкою знань і сформованих умінь студентів, комп'ютеризації навчання, нетрадиційних форм і методів психолого-педагогічної роботи зі студентами.

Крім того, у ВТНЗ відбувається постійна модернізація напрямів професійної підготовки, з'являються нові навчальні дисципліни, основами яких молодий викладач іноземної мови також має оволодіти.

Отже, актуальність дослідження проблеми професійної адаптації молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ зумовлена:

1) необхідністю глибокого теоретико-методологічного обґрунтування професійної адаптації молодих викладачів іноземної мови до роботи у ВТНЗ для з'ясування та забезпечення умов ефективного протікання в них адаптаційного процесу;

2) потребою ВТНЗ у постійному підвищенні професійного рівня викладачів та ефективності навчально-виховного процесу взагалі;

3) стратегічними завданнями приведення системи вищої освіти України у відповідність до європейських стандартів, реформування післядипломної освіти для забезпечення поглиблення професійних знань, умінь за спеціальністю на основі наявного освітнього рівня та досвіду практичної роботи фахівців.

Актуальність означеної проблеми зумовила вибір теми нашого дисертаційного дослідження - „Професійна адаптація молодих викладачів іноземної мови до роботи у вищих технічних навчальних закладах”.

Проблемами проф. адаптації у психолого-педагогічній теорії займалося багато дослідників. Вивчалися такі теоретичні аспекти проблеми:

- формування професійної адаптації у студентів (Т.І. Бузмакова), адаптація особистості в колективі (П.Г. Бєлкін, М.І. Скубій), дослідження соціально-психологічних аспектів адаптації особистості (О.І. Зотова, І.К. Кряжева, С.В. Овдій), сутність, механізми та досвід професійної адаптації молодого вчителя (О.Г. Мороз, О.П. Савченко, В.О. Сластьонін);

- формування педагогічних здібностей (Ф.Н. Гоноболін, Н.В. Кузьміна);

- психологічна структура проф. адаптації молодого вчителя (О.Г. Солодухова, Н.А. Чайкіна);

- педагогічна проф. адаптація молодого викладача-аграрія (Л.П. Хахула), адаптація майбутнього інженера-педагога (С.О. Гура) та ін.

Як видно з розглянутих вище аспектів, проблема професійної адаптації молодого викладача іноземної мови до роботи у ВТНЗ, що відображає складний процес становлення його як професіонала в початковий період роботи і потребує всебічного комплексного вивчення для забезпечення умов ефективного протікання цього процесу, є практично не розробленою. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано згідно з планами науково-дослідної роботи за темами „Психолого-педагогічні особливості підготовки фахівця до професійної діяльності в системі неперервної освіти” (№ 52-Ф8/К85, 2002-2004 рр.), „Проблеми філології та методики викладання іноземних мов” (№ Ф8/К97, 2001-2004 рр.), „Розробка теоретичних основ підготовки спеціалістів-психологів для авіаційної галузі” (№ 110-ДБ 03, 2004 р., номер державної реєстрації 0103U007801) Національного авіаційного університету.

Тему дисертації затверджено вченою радою Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету (протокол № 10 від 23 червня 2004 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 21 вересня 2004 р.).

Об'єктом дослідження є фахова адаптація педагогів.

Предмет дослідження - процес професійної адаптації молодих викладачів іноземної мови до роботи у ВТНЗ.

Мета дисертаційної роботи - науково обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність проходження адаптаційного процесу за умов оптимізації структури та змісту системи освіти молодого викладача іноземної мови періоду адаптації до професійної діяльності у ВТНЗ. Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що професійна адаптація молодих викладачів іноземної мови до роботи у ВТНЗ буде відбуватися ефективніше за умов оптимізації структури та змісту системи їхньої освіти адаптаційного періоду, націленої на розвиток професіоналізму, з урахуванням особистісно-мотиваційного підходу та фахових потреб вищезазначеної категорії педагогів.

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:

на основі вивчення представлених у сучасній науковій психологічній та педагогічній літературі теоретичних засад адаптації педагогів до фахової діяльності сформувати інтегровані наукові знання про професійну адаптацію молодих викладачів іноземної мови до роботи у ВТНЗ;

виділити її структуру та особливості для даної категорії педагогів;

конкретизувати структуру професіоналізму викладачів іноземної мови ВТНЗ як показника їхньої фахової адаптованості;

сформулювати педагогічні умови оптимізації структури та змісту системи освіти як фактору впливу на проф. адаптацію молодих викладачів;

створити модель системи освіти періоду професійної адаптації молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ, відповідну до сформульованих педагогічних умов оптимізації її структури та змісту та виявлених фахових потреб педагогів;

експериментально перевірити ефективність використання запропонованої моделі;

розробити науково-практичні рекомендації щодо організації професійної адаптації молодих викладачів іноземної мови до роботи у ВТНЗ.

Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження становлять:

- положення Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ ст., Закони України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Державна національна програма „Освіта” („Україна ХХІ століття”);

- теоретичні засади професійної адаптації педагогів: концептуальні положення психології та педагогіки (О.Г. Мороз, О.П. Савченко, В.А. Сластьонін, А.Г. Солодухова, Л.П. Хахула, Н.А. Чайкіна, Л.С. Шубіна, Т.Д. Щербан);

- наукові засади організації навчально-виховного процесу у закладах освіти (А.М. Алексюк, В.П. Андрущенко, Ю.К. Бабанський, В.М. Галузинський, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, К.В. Корсак, Е.В. Лузік, С.Ю. Ніколаєва, М.М. Фіцула);

- концептуальні положення щодо професійного розвитку особистості та організації системи післядипломної освіти педагогічних кадрів (І.П. Жерносек, А.М. Зубко, М.Б. Євтух, С.В. Крисюк, В.І. Маслов, А.М. Москаленко, Н.Г. Ничкало, В.В. Олійник, О.М. Пєхота, В.М. Руссол, С.О. Сисоєва), у тому числі андрагогічний підхід (Л. Турос, М. Ноулз, А. Харгрівз, В.А. Козаков, С.М. Мартиненко, Л.С. Нечепоренко, Н.Г. Протасова, Л.О. Сігаєва).

Відповідно до поставленої в роботі мети використано комплекс методів дослідження:

- теоретичного пошуку, які дали можливість виявити та систематизувати дослідницькі матеріали з проблеми дисертації;

- міждисциплінарного синтезу, концептуального аналізу (в тому числі логіко-індуктивний, гіпотетико-дедуктивний, системно-структурний, системно-функціональний) - уможливили формулювання гіпотетичного припущення;

- емпіричного спрямування - діагностичні (анкетування, опитування, інтерв'ю, бесіда), обсерваційні (спостереження) - сприяли вивченню стану проблеми на практиці;

- експериментальні (формуючий експеримент, апробація) дали можливість перевірити припущення, сформульоване в гіпотезі;

- аналіз досвіду роботи педагогічних колективів з молодими викладачами, ефективності використання експериментальної моделі системи освіти молодих викладачів, які допомогли у визначенні відмінностей розвитку професіоналізму педагогів контрольної та експериментальної груп і підтвердили доцільність застосування цієї моделі;

- прогностичні (експертної оцінки, моделювання) - забезпечили проведення дослідження та зробили можливою перевірку правомірності та практичної придатності запропонованої моделі;

- статистичної обробки даних (кількісний, якісний) - забезпечили достовірність одержаних результатів.

Організація та проведення дослідження. Дослідження проводилося з 1999 по 2004 рр.

У ньому умовно можна виділити чотири етапи науково-педагогічного пошуку.

Перший етап (1999-2002 рр.) - аналітично-констатуючий. Проаналізовано відображення у наукових філософських, психологічних і педагогічних джерелах, педагогічному досвіді підготовки фахівців проблеми професійної адаптації педагогів, проведено констатуючий експеримент. Вивчення стану обраної проблеми в теорії та на практиці дозволило визначити предмет, мету, завдання дослідження, сформувати інтегровані наукові знання про фахову адаптацію молодих викладачів іноземної мови до роботи у ВТНЗ, виділити структуру та особливості проф. адаптації останніх.

Другий етап (2002-2003 рр.) - пошуковий. На основі з'ясування того, що є професіоналізмом викладачів іноземної мови ВТНЗ, і розкриття теоретичних основ розробки структури та змісту системи їхньої освіти адаптаційного періоду як фактору впливу на розвиток професіоналізму та проф. адаптацію сформульовано педагогічні умови оптимізації структури та змісту системи освіти молодих викладачів, висунуто гіпотезу та розроблено експериментальну модель системи освіти періоду проф. адаптації молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ.

Третій етап (2003-2004 рр.) - формуючий експеримент. Проведено експериментальну перевірку гіпотези шляхом впровадження розробленої моделі системи освіти періоду проф. адаптації молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ у процес їхнього фахового становлення.

Четвертий етап (2005 р.) - узагальнюючий, в ході якого проведено аналіз отриманих результатів, розроблено науково-практичні рекомендації щодо організації професійної адаптації молодих викладачів іноземної мови до роботи у ВТНЗ, сформульовано загальні висновки, визначено перспективні напрями подальших досліджень, а також оформлено текст дисертації.

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота проводилася на базі Національного авіаційного університету, Національного технічного університету України „КПІ”, Київського авіаційного технікуму. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

1) на основі вивчення теоретичних засад професійної адаптації педагогів сформовано інтегровані наукові знання щодо адаптації молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ; виділено її структуру та розкрито особливості;

2) в результаті дослідження теоретичних основ розробки структури та змісту системи освіти молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ, якими є мета, завдання, функції, дидактичні принципи, сформульовано педагогічні умови оптимізації структури і змісту системи освіти періоду їхньої фахової адаптації, серед яких:

- забезпечення структурно-змістовим насиченням системності, послідовності, наступності поетапної освіти, відповідної до адаптаційних етапів;

- цілеспрямованість і науковість її структурних і змістових складових;

- актуальність, практичність і збалансованість змісту, який реалізується структурними елементами;

- цілісність структури і змісту та орієнтація на перспективу;

- врахування психолого-педагогічних особливостей навчання дорослих;

- підпорядкованість змісту кожного структурного елемента задоволенню рівня психологічної готовності і професійної компетентності викладачів.

3) результати попереднього теоретичного дослідження дозволили розробити обґрунтовану рівня модель системи освіти періоду проф. адаптації молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ, що характеризується оптимізованими структурою та змістом і впливає на ефективність їхнього адаптаційного процесу.

Набуло подальшого розвитку вивчення структури професіоналізму педагогів цієї категорії та вперше сформульовано такі критерії, за якими він може вимірюватися: критерії професійних знань, професійного спілкування, професійного вдосконалення та навченості і вихованості студентів.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті проведення дисертаційного дослідження, на основі теоретично-експериментальної роботи, нами запропонована й апробована дидактична система змісту, форм і методів освіти молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ адаптаційного періоду, націленої на розвиток їхнього професіоналізму та професійну адаптацію.

Основні положення та практичні рекомендації щодо організації професійної адаптації молодих викладачів іноземної мови до роботи у ВТНЗ впроваджені у Національному технічному університеті України „КПІ” (довідка про впровадження № 661 ФЛ/3000 від 19 листопада 2004 р.), у Національному авіаційному університеті (довідка про впровадження № 2278-В1/Ф8 від 5 листопада 2004 р.), у Київському авіаційному технікумі (довідка про впровадження № 35 від 25 жовтня 2004 р.).

Результати дослідження також можуть бути використані працівниками закладів післядипломної освіти, факультетів підвищення кваліфікації, методичних служб, завідувачами кафедр, де педагоги розпочинають фахову діяльність, керівниками стажування та наставниками при роботі з молодими викладачами. Особистий внесок здобувача полягає у:

- теоретичному вивченні психолого-педагогічних основ проф. адаптації педагогів і формуванні інтегрованих наукових знань про неї відносно молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ;

- теоретичному та практичному обґрунтуванні педагогічних умов оптимізації структури та змісту системи освіти педагогів, що розпочали професійну діяльність з викладання іноземної мови у ВТНЗ, як фактору впливу на їхню професійну адаптацію;

- розробці та впровадженні моделі системи освіти молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ з оптимізованими структурою та змістом, яка сприяє фаховій адаптації педагогів;

- формулюванні науково-практичних рекомендацій щодо організації проф. адаптації молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ.

Апробація результатів дисертації.

Основні результати дисертаційного дослідження обговорювалися та знайшли схвалення на Міжнародних науково-практичних конференціях „Авіа-2000” (Київ, 2000), „Авіа-2002” (Київ, 2002), „Авіа-2003” (Київ, 2003), на V та VI Всеукраїнських науково-практичних конференціях „Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: проблеми та перспективи” (Київ, 2004) і „Гуманітарна освіта в профільних вищих навчальних закладах: проблеми та перспективи” (Київ, 2005).

Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження висвітлено у 9 публікаціях: 7 одноосібних наукових статтях, з них 4 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, та 3 - у збірниках наукових праць, і 2 навчально-методичних розробках з англійської мови у співавторстві.

Структура дисертації. Логіку побудови дисертації визначило проведене дослідження. Робота складається з вступу, трьох розділів (7 підрозділів), висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації - 207 сторінок, де основний текст викладено на 176 сторінках. Робота містить 12 таблиць, 7 рисунків, 5 додатків. Список використаної літератури включає 226 джерел, з них 13 - іноземною мовою.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано:

- актуальність проблеми та доцільність проведення дослідження;

- показано зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами;

- визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження;

- сформульовано гіпотезу;

- викладено методи дослідження, основні етапи науково-педагогічного пошуку;

- розкрито наукову новизну та практичне значення роботи;

- визначено особистий внесок автора;

- подано висновки про апробацію та публікацію результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі „Психолого-педагогічні основи проф. адаптації молодих викладачів іноземної мови до роботи у ВТНЗ” на основі розгляду наукової психолого-педагогічної літератури отримано інтегровані наукові знання про фахову адаптацію молодих викладачів іноземної мови до роботи у ВТНЗ, проаналізовано теоретичні засади та обґрунтовано структуру й особливості їхньої проф. адаптації.

У ході наукового пошуку доведено, що, оскільки професійна діяльність викладача ВТНЗ має свою специфіку та складну будову, оволодіння нею потребує від педагога значних зусиль. Особливо це стосується молодих викладачів іноземної мови, якими у нашому дисертаційному дослідженні є педагогічні та науково-педагогічні працівники - випускники педагогічних вищих навчальних закладів, що розпочинають професійну діяльність з викладання предмета (іноземної мови) студентам ВТНЗ І-ІІ та ІІІ-ІV рівнів акредитації та мають адаптуватися до фахової діяльності в нових умовах.

Професійну адаптацію молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ визначено як складний процес пристосування педагога у початковий період роботи до особливостей місця роботи та організації праці, в результаті якого відбувається повне оволодіння молодим викладачем специфікою фахової діяльності в умовах ВТНЗ, що включає систематизацію набутих раніше та засвоєння нових знань і умінь, необхідних для її успішного виконання, формування професійно важливих особистісних якостей, злиття з педагогічним колективом. Період, протягом якого триває процес становлення молодого викладача іноземної мови ВТНЗ як професіонала, є періодом його проф. адаптації.

На основі комплексного підходу в логічній структурі проф. адаптації педагога виділено:

- соціально-психологічний, теоретичний (дидактичний) та практичний (методичний) аспекти;

- останні два з них становлять виробничо-технологічну адаптацію.

Таким чином, з'ясовано, що професійна адаптація молодого викладача іноземної мови ВТНЗ є комплексом соціально-психологічної та виробничо-технологічної адаптації як дидактичного і методичного вдосконалення педагога в ході післядипломної освіти та самоосвіти. Соціально-психологічний аспект проф. адаптації пов'язаний з входженням особистості викладача у професійну діяльність, засвоєнням відносин з колегами і студентами та системи роботи колективу, виробленням відповідних форм мислення та поведінки, формуванням професійно важливих особистісних якостей, що значною мірою залежить від такого фактору, як колектив.

Теоретичний аспект пов'язаний з усвідомленням педагогом сутності навчально-виховного процесу у ВТНЗ, поглибленням знань з предмета, засвоєнням теорії педагогіки вищої школи, певних положень психології та методики, необхідних для розробки курсу предмета та його реалізації. Практичний - з оволодінням формами та методами викладання предмета студентам, засвоєнням виконання навчальної, виховної, розвивальної функцій у навчально-виховному процесі ВТНЗ.

Головним фактором впливу на дидактичну та методичну адаптацію виступають післядипломна освіта та самоосвіта як структурні складові освітньої системи, що мають забезпечити форми та методи дієвої допомоги молодим викладачам іноземної мови в оволодінні специфікою нової для них професійної діяльності.

Професійна адаптація молодих викладачів іноземної мови вищих технічних навчальних закладів є складним багатоаспектним і багатофакторним процесом, що проходить у три етапи: початковий, просунутий (моделювання) та повної адаптованості (творчий). У розділі наголошується, що для забезпечення поступового долання молодими викладачами іноземної мови ВТНЗ цих адаптаційних етапів важливо приділити більшу увагу управлінню процесом проф. адаптації педагогів, надаючи великого значення системі їхньої освіти по завершенні навчання у базовому вищому навчальному закладі.

У другому розділі „Система освіти молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ як фактор впливу на профадаптацію” конкретизовано структуру професіоналізму діяльності викладача іноземної мови ВТНЗ і з'ясовано, яким має бути оптимальне структурно-змістове насичення системи освіти періоду проф. адаптації педагога для поступового формування та вдосконалення його як фахівця.

У дослідженні звертається увага на те, що структура професіоналізму педагогічної діяльності молодого викладача іноземної мови ВТНЗ розкриває, який фахівець має сформуватися в процесі проф. адаптації, та включає професіоналізм знань (філологічних, методичних, педагогічних, психологічних, загальних і рефлексивних), професіоналізм спілкування (соціально-комунікативні, соціально-психологічні уміння та володіння формами педагогічного впливу), професіоналізм самовдосконалення (розуміння необхідності професійного зростання та практичні дії, спрямовані на досягнення вищого професійного рівня). При цьому головним фактором впливу на розвиток професіоналізму молодих викладачів є саме система їхньої освіти адаптаційного періоду.

Аналіз теоретичних основ розробки структури та змісту системи освіти періоду проф. адаптації молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ, якими є мета, завдання, функції, дидактичні принципи, де ключовим виступає принцип оптимізації, дозволив сформулювати гіпотезу експериментального дослідження та наступні педагогічні умови оптимізації структури та змісту системи освіти молодих викладачів:

- забезпечення структурно-змістовим насиченням системності, послідовності, наступності поетапної освіти, відповідно до адаптаційних етапів;

- актуальність, практичність і збалансованість змісту, який реалізується структурними елементами;

- цілеспрямованість і науковість її структурних та змістових складових;

- цілісність структури і змісту та орієнтація на перспективу;

- врахування психолого-педагогічних особливостей навчання дорослих;

- підпорядкованість змісту кожного структурного елемента задоволенню рівня психологічної готовності та професійної компетентності викладачів.

На основі врахування педагогічних умов оптимізації структури та змісту системи освіти періоду проф. адаптації молодих викладачів іноземної мови до роботи у ВТНЗ і виявлених професійних потреб останніх на кожному адаптаційному етапі створено теоретичну модель системи освіти, яка має сприяти продуктивному становленню їхнього професіоналізму протягом періоду проф. адаптації.

Перший рівень запропонованої моделі відповідає початковому етапу проф. адаптації, на якому змістом освіти молодих викладачів іноземної мови є базові професійні знання (предметні, методичні, психологічні, педагогічні, технологічні, загальнокультурні) та вміння, що утворюють основу для подальшого розвитку окремих фахових умінь, навичок, здібностей. Реалізація цього змістового насичення забезпечується для молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ „Школою молодого викладача” на кафедрі за місцем роботи через різні форми науково-методичної роботи у контексті підвищення кваліфікації та самоосвіту. Змістовим насиченням другого рівня, який відповідає другому адаптаційному етапу, є поповнення базових знань і розвиток умінь, навичок, здібностей, необхідних у професійній діяльності молодих викладачів, що реалізується різними формами науково-методичної роботи: стажуванням, наставництвом, самоосвітою, відкритими заняттями і взаємно-відвідуванням занять, діловими іграми, лекціями-консультаціями, доповідями, практичними заняттями, презентацією та обговоренням наукової літератури і періодичних видань, семінарами.

Щодо третього рівня моделі освіти, на етапі повної адаптованості змістом освіти молодих викладачів є продукування нових професійних знань, розвиток фахових умінь, навичок, творчості. Реалізацію змісту на даному етапі забезпечують різні форми науково-методичної роботи (відкриті заняття та взаємно-відвідування занять, презентація та обговорення наукової літератури і періодичних видань, ділові ігри, лекції-консультації, доповіді, семінари, науково-практичні конференції), а також педагогічне стажування в іншому вищому технічному навчальному закладі і самоосвіта.

У третьому розділі „Організація та результати дослідження ефективності проф. адаптації молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ”:

- подано експериментальну програму освіти молодих викладачів іноземної мови у період проф. адаптації;

- проаналізовано результати дослідження ефективності фахової адаптації педагогів контрольної та експериментальної груп, які підтверджують гіпотезу дисертаційного дослідження;

- сформульовано науково-практичні рекомендації щодо організації проф. адаптації молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ.

Згідно з програмою експерименту, формуючий експеримент складався з трьох етапів: підготовчого, основного та обробки й аналізу отриманих даних. У ньому взяли участь 50 молодих викладачів контрольної та експериментальної груп.

Кожний етап містив науково-методичну та корекційні роботи з учасниками експерименту (молодими викладачами іноземної мови ВТНЗ і досвідченими науково-педагогічними працівниками, які на різних етапах проф. адаптації забезпечували умови розвитку професіоналізму молодих викладачів).

На підготовчому етапі формуючого експерименту було визначено сторонні фактори впливу на зовнішню та внутрішню валідність для зменшення їх впливу та забезпечення чистоти експерименту, сформовано рівнозначні контрольну та експериментальну групи, розроблено програму освіти молодих викладачів експериментального масиву, а також методику вимірювання результатів використання експериментальної програми освіти.

Сутність основного етапу формуючого експерименту полягала в організації освіти педагогів за розробленою нами експериментальною програмою та вимірюванні результатів її використання. На даному етапі формуючого експерименту залучалися як молоді викладачі, так і досвідчені фахівці, причетні до забезпечення умов розвитку професіоналізму та проф. адаптації фахівців-початківців.

Завідувачі кафедрами, наставники, керівники стажування молодих викладачів виступали у ролі експертів при оцінці рівня розвитку їхнього професіоналізму на різних етапах проф. адаптації.

Для виявлення різниці у фаховому рівні педагогів контрольної та експериментальної груп станом на початок і кінець адаптаційних етапів використано метод експертних оцінок і математично-статистична обробка отриманих результатів.

Аналізом результатів дослідження фахової адаптації молодих викладачів контрольної та експериментальної груп доведено ефективність проходження процесу професійної адаптації молодих викладачів іноземної мови до роботи у ВТНЗ за умов оптимізації структури та змісту освіти цієї категорії педагогів у відповідності до сформульованих нами вимог і розробленої моделі системи їхньої освіти і тим підтверджено гіпотезу.

На основі одержаних результатів дослідження розроблено науково-практичні рекомендації щодо організації професійної адаптації молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ, адресовані закладам післядипломної освіти, факультетам підвищення кваліфікації, кафедрам вищих навчальних закладів, де молоді викладачі розпочинають професійну діяльність.

Також вони мають адаптуватися до неї, та кафедрам, де останні проходять стажування, завідувачам кафедр, керівникам стажування, наставникам педагогів-початківців.

У загальних висновках формулюються висновки дисертаційного дослідження та намічаються перспективи подальших наукових досліджень у цій галузі.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми професійної адаптації молодих викладачів іноземної мови до роботи у ВТНЗ, що виявляється у:

- формуванні інтегрованих наукових знань про їхню проф. адаптацію;

- науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності проходження адаптаційного процесу за умов оптимізації структури та змісту освіти педагогів відповідного періоду.

Проведене дисертаційне дослідження дозволило зробити такі висновки на основі узагальнення результатів теоретичної та експериментальної роботи.

1. У сучасній науковій психолого-педагогічній літературі актуальні проблеми професійної адаптації молодих викладачів іноземної мови до роботи у ВТНЗ та організації системи їхньої освіти адаптаційного періоду як фактору впливу на проф. адаптацію були практично не розробленими.

Основна увага науковцями приділялася проблемам фахової адаптації вчителів, організації їхньої післядипломної освіти та розвитку професіоналізму, а результати і висновки переносилися на молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ без урахування особливостей проф. адаптації даної категорії педагогів.

Професійна адаптація молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ - це складний процес пристосування педагога у початковий період роботи до особливостей місця роботи та організації праці, в результаті якого відбувається повне оволодіння молодим викладачем специфікою фахової діяльності в умовах ВТНЗ, що включає систематизацію набутих раніше та засвоєння нових знань і умінь, необхідних для її успішного виконання, формування професійно важливих особистісних якостей, злиття з педагогічним колективом. Період, протягом якого триває процес становлення молодого викладача іноземної мови ВТНЗ як професіонала, є періодом його проф. адаптації.

2. На основі комплексного підходу у логічній структурі проф. адаптації молодого викладача ВТНЗ виділено соціально-психологічний, теоретичний (дидактичний) та практичний (методичний) аспекти, останні два з яких становлять виробничо-технологічну адаптацію. Дидактичний та методичний адаптаційні аспекти значною мірою залежать від такого фактору, як система освіти (післядипломна освіта та самоосвіта) відповідного періоду: саме вона забезпечує поступове оволодіння молодими викладачами професією. Таким чином, професійна адаптація молодого викладача є комплексом соціально-психологічної адаптації та дидактичного і методичного вдосконалення педагога в ході післядипломної освіти та самоосвіти.

Період професійної адаптації має три етапи: початковий, просунутий (моделювання) та етап повної адаптованості (творчого самовираження).

3. У період професійної адаптації відбувається інтенсивне становлення молодого викладача іноземної мови як фахівця. Структура його професіоналізму, що охоплює професіоналізм знань (філологічних, методичних, педагогічних, психологічних, загальних, рефлексивних), професіоналізм спілкування (комунікативні, соціально-психологічні уміння та володіння формами педагогічного впливу) та професіоналізм самовдосконалення (усвідомлення необхідності самовдосконалення та дії, спрямовані на нього), конкретизує, який фахівець має сформуватися протягом адаптаційного періоду. При цьому рівень професіоналізму як показник фахової адаптованості педагогів може бути виміряним за відповідними критеріями та за критерієм навченості і вихованості студентів.

Наявні прогалини у дослідженні педагогічно-організаційних питань роботи ВТНЗ з молодими викладачами та освіти останніх у період проф. адаптації суттєво гальмували впровадження особистісне орієнтованої підготовки та негативно позначалися на ефективності складного адаптаційного процесу останніх. Сучасна практика вимагає глибокого вивчення та нових підходів до організації проф. адаптації молодих викладачів, які, забезпечуючи розвиток професіоналізму, повніше враховували б індивідуальні освітні потреби педагогів, їхні реальні можливості і здібності, специфіку професійної діяльності, особливості освіти дорослих.

4. Вивчення теоретичних основ розробки структури та змісту системи освіти періоду проф. адаптації молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ, якими є мета, завдання, функції, дидактичні принципи, дозволило визначити такі педагогічні умови її оптимізації:

- забезпечення структурно-змістовим насиченням системності, послідовності, наступності поетапної підготовки в системі освіти, при цьому структура та зміст етапів освіти молодих викладачів мають бути узгодженими з етапами проф. адаптації;

- цілеспрямованість і науковість її структурно-змістових складових;

- актуальність, практичність і збалансованість змісту, який реалізується структурними елементами;

- цілісність структури і змісту та орієнтація на перспективу;

- врахування психолого-педагогічних особливостей навчання дорослих;

- підпорядкованість змісту кожного структурного елементу задоволенню рівня психологічної готовності та професійної компетентності педагогів.

5. На основі сформульованих педагогічних умов оптимізації структури та змісту системи освіти періоду проф. адаптації молодих викладачів іноземної мови до роботи у ВТНЗ і виявлених професійних потреб останніх створено модель системи їхньої освіти, що характеризується оптимізованими структурою та змістом.

6. Для перевірки ефективності використання запропонованої моделі розроблено експериментальну програму освіти молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ у період проф. адаптації. Правомірність і практична придатність запропонованої моделі системи освіти, а отже і гіпотеза, були підтверджені в ході формуючого експерименту з використанням зазначеної вище програми. Метод експертних оцінок і математично-статистична обробка отриманих результатів показали, що реалізація структурою системи освіти молодих викладачів іноземної мови ВТНЗ її змісту на різних адаптаційних етапах сприяє формуванню та розвитку професіоналізму педагогів. Таким чином, система освіти молодих викладачів періоду фахової адаптації є важливим фактором впливу на адаптаційний процес.

7. На основі результатів проведеного експериментального дослідження розроблено науково-практичні рекомендації щодо організації професійної адаптації молодих викладачів іноземної мови до роботи у ВТНЗ адресовані установам, причетним до організації післядипломної освіти молодих викладачів, факультетам підвищення кваліфікації, кафедрам вищих навчальних закладів, де молоді викладачі розпочинають професійну діяльність і мають адаптуватися до неї, та кафедрам, де останні проходять стажування, а також завідувачам кафедр, керівникам стажування, наставникам педагогів-початківців. Розгляд дисертаційної проблеми на теоретичному, методичному та практичному рівнях і одержані результати дають підставу вважати, що вихідна методологія є правильною, поставлені завдання реалізовані, мету досягнуто, гіпотеза підтвердилася: професійна адаптація молодих викладачів іноземної мови до роботи у ВТНЗ відбувається ефективніше за умови оптимізації структури та змісту їхньої освіти адаптаційного періоду, націленої на розвиток професіоналізму, з урахуванням особистісно-мотиваційного підходу та фахових потреб вищезазначеної категорії педагогів. Сукупність отриманих наукових висновків і практичних рекомендацій має важливе значення для теорії та практики організації професійної адаптації молодих викладачів іноземної мови до роботи у ВТНЗ, зокрема під впливом такого фактору, як система їхньої освіти адаптаційного періоду. До подальших напрямів:

- дослідження проблеми професійної адаптації педагогічних та науково-педагогічних працівників ВТНЗ ми вважаємо за доцільне віднести розробку технологій навчання їх у системі післядипломної освіти;

- здійснення порівняльного аналізу роботи ВТНЗ з молодими викладачами протягом адаптаційного періоду у зарубіжних країнах і Україні.

Необхідно зазначити, що автор не заперечує можливість подальшого коригування окремих положень викладеної теорії з метою її вдосконалення та розвитку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Абсалямова Я.В. Професіоналізм як показник професійної адаптованості молодих викладачів іноземної мови вищих закладів освіти // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. праць. Випуск 24, частина 2. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2003. - С. 30-34.

2. Абсалямова Я.В. Теоретичні основи розробки структури та змісту післядипломної освіти молодих викладачів іноземної мови // Рідна школа. - К.: Деміур, 2004. - № 4. - С. 26-29.

3. Абсалямова Я.В. Післядипломна освіта молодих викладачів іноземної мови ВНЗ у період проф. адаптації // Рідна школа. - К.: Деміур, 2004. - № 7-8. - С. 39-41.

4. Абсалямова Я.В. Структура, особливості та етапи профадаптації молодого викладача іноземної мови // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. праць. Випуск 26. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2004. - С. 5-9.

5. Абсалямова Я.В. Іноземна мова в світлі реформування освіти в рамках Державної національної програми „Освіта” („Україна XXI століття”) // Гуманітарна освіта в технічному університеті: проблеми та перспективи: М-ли конференції. - К.: ІВЦ Держкомстату України. - 2001. - С. 3-7.

6. Абсалямова Я.В. Післядипломна освіта викладачів вищої школи як основа професійного росту // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: Зб. наук. праць. - К.: ІВЦ Держкомстату України. - 2003. - Вип. 5. - С. 33-40. знання викладач освіта

7. Абсалямова Я.В. Здібності як професійні якості викладача вищої школи // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: Зб. наук. праць. - К.: ІВЦ Держкомстату України. - 2003. - Вип. 6. - С. 12-20.

8. English. Types of Modern Computers: Methodological Guide / Prepared by: O.Ye. Buhayov, H.V. Babiy, Ya.V. Absalyamova. - K.; NAU, 2003. - 68 p. (особистий внесок автора - 1 друкований аркуш).

9. Англійська мова. Методичні вказівки та комп'ютерні тести / Уклад. Я.В. Абсалямова, С.О. Юрченко. - К.: НАУ, 2003. - 56 с. (особистий внесок автора - 1,5 друкованих аркушів).

Размещено на Allbest.ru