Низькому рівню сформованості моральних вчинків у підлітків властиво те, що підлітки мають недостатні, часто деформовані моральні знання і поняття. Поведінка дітей цієї групи не відповідає вимогам, що ставляться перед ними, як внаслідок недостатності знань, так і через недостатній розвиток мотиваційної сфери. Здебільшого поведінка таких підлітків визначається їх егоїстичним вибором без врахування інтересів інших.

Констатуючий етап експерименту засвідчив, що моральна поведінка підлітків значною мірою зумовлюється їхніми віковими особливостями, рівням знань про основи моралі, норми поведінки.

У ході констатуючого етапу експерименту лише 9,4% школярів 5-9 класів від загальної кількості обстежених нами показали високий рівень сформованості морального вчинку, 37,5% - достатній, 53,1% - низький.

У поведінці дітей спостерігається яскраво виражений прагматизм, егоцентризм, нігілізм, невміння будувати суспільно значущі взаємини з оточуючими, небажання брати на себе відповідальність за власні дії, низький рівень загальної культури і культури поведінки.

З'ясовано, що причиною такого стану є зокрема недостатній рівень підготовленості вчителів до формування у підлітків готовності до морального вчинку. Підтвердилося положення гіпотези про низький рівень використання особистісно орієнтованої технології у позакласній роботі.

Отримані під час констатуючого етапу експерименту показники ми враховували у подальшій дослідно-експериментальній роботі, спрямованої на пошук ефективних напрямів формування моральних вчинків у підлітків в умовах позакласної роботи, виявленні психолого-педагогічних умов ефективного впливу на моральну поведінку та самовиховання і самовдосконалення у цій сфері.

У другому розділі “Оптимізація процесу формування морального вчинку у підлітків у позакласній роботі загальноосвітньої школи” - розкриваються педагогічні умови, методи, форми та засоби формування моральних вчинків у підлітків у позакласній роботі сучасної школи.

На основі результатів констатуючого етапу експерименту було розроблено особистісно орієнтовану технологію формування моральних вчинків у підлітків, що грунтувалась на моральних принципах і гуманістичному підході і передбачала мобілізацію моральної свідомості і моральної діяльності учнів 5-9 класів та їх самовиховання.

Спираючись на логіку дослідження, ключові для нашого експерименту наукові позиції, ми здійснювали його у таких взаємопов'язаних між собою напрямах:

організація методичної допомоги вчителям;

врахування рівнів сформованості готовності до морального вчинку у підлітків в організації позакласної роботи та визначенні змісту, форм і методів виховних впливів;

організація процесу самовиховання і особистісного зростання у процесі позакласної роботи.

З метою підвищення рівня сформованості готовності до морального вчинку робота з підлітками проводилась у трьох групах.

У першій групі школярів (модель А) виконувалася робота, спрямована на оволодіння знаннями як умови розвитку довільної регуляції емоційної та поведінкової сфер. Особливого значення надавалося позитивному впливові вчителів на учнів, встановленню особистісного контакту зі школярами, готовності прийняти та зрозуміти будь-якого підлітка та його рішення, визначенню мети сумісної діяльності та зацікавленості нею.

У другій групі (модель В) передбачалось, що збагачення знаннями - необхідна умова формування вчинку, але провідною була діяльність, спрямована на формування емоційно-вольової та практично-діяльнісної сфер підлітків (формування навичок емоційної саморегуляції, ефективного спілкування, комунікативності, підвищення впевненості в собі на тлі самоповаги тощо). Особистісна зорієнтованість діяльності дозволяла підліткові виступати і дійовою особою, і співучасником, і ініціатором конкретних справ.

У третій групі (модель С) максимально враховувалися індивідуальні особливості, можливості підлітків і відповідно організовувалася робота з ними.

Так, з підлітками, які мали елементарний рівень сформованості морального вчинку, здійснювалося поетапне його формування: подолання відчуження у дітей, засвоєння знань з питань моралі, створення позитивної мотивації вчинків, залучення і привчання до загальнолюдських цінностей. Підліткам з достатнім рівнем створювали умови для виявлення ними позиції активного учасника моральної діяльності. Підлітки з високим рівнем сформованості морального вчинку брали активну участь в організації конкретної діяльності і були помічниками учителів-експериментаторів.

Виходячи з розуміння сутності виховної технології значна увага надавалась структуруванню виховного процесу, обгрунтованому виділенню і дотриманню в ньому послідовних етапів.

На першому етапі відбувалось усвідомлення сутнісного змісту моральних категорій, ознайомлення з моральними цінностями та нормами.

На другому етапі - моральні цінності та категорії засвоювались на емоційно-чуттєвому рівні, відбувалось формування мотиваційної сфери.

На третьому етапі моральна діяльність підлітків набувала творчого характеру, розроблялись індивідуальні програми самовиховання і особистісного зростання.

Технологія особистісно орієнтованого формування морального вчинку передбачала використання індивідуальних, групових та колективних форм позакласної роботи з підлітками у клубах, гуртках, факультативах, класах з проведенням спеціальних виховних годин, тренінгів, бесід, “круглих столів”, диспутів, індивідуальних консультацій та ін.

Організація позакласної діяльності школи грунтувалась на таких положеннях: моральне зростання дитини залежить від її активності; характер цієї активності виявляється через вчинкову дію; педагогічна взаємодія з вихованцем передбачає залучення його до моральних цінностей в процесі творчої діяльності.

Позакласна робота у моральному становленні особистості надавала широкі можливості у виявленні ініціативи та активності підлітків:

в отриманні ними етичних знань;

розвитку творчих здібностей, самоактуалізації та самореалізації;

формування життєвої компетентності, створення умов для здійснення морального вибору;

прийнятті самостійних рішень та способів втілення їх у життя.

Доведено, що позакласна діяльність має значний вплив на моральне становлення підлітків і володіє потужним виховним потенціалом, що дозволило якнайширше використати можливості благодійної, шефської, культурологічної та екологічної діяльності.

Встановлено, що така особистісно значуща діяльність відповідає інтересам та потребам підлітків, формуючи у них звички до моральних дій. Про що свідчать проведені акції “Турбота”, “Подарунок своїми руками”, “Перетворимо землю в планету Щастя”, “Посміхнися” та ін.

У межах діяльності “Школи морального зростання”, підлітки не тільки засвоювали правила і норми поведінки, вчились аналізувати і культивувати у собі необхідні якості, а й також брали участь у міні-виставах етичного змісту “Садок вишневий коло хати” (про взаємини з батьками), “Бувай, старий” (про стосунки з ровесниками), “Золоте зерно” (про дружбу).

У ході експериментальної роботи було виявлено, що найбільш сприятливі умови формування готовності підлітків до морального вчинку створюються в результаті клубної діяльності, що пояснюється широкими можливостями для творчості і самореалізації кожного члена клубу “Гармонія”, розвитку здібностей і нахилів дітей, можливістю творчого спілкування, неформальними стосунками, нерегламентованим змістом виховання.

Позитивний вплив на формування моральної поведінки у підлітків мали виховні години “уроки доброти”, які проводились у кожному класі, відзначення свят, виконання різноманітних творчих завдань, метод незакінчених речень, ділові ігри, аналіз виховних ситуацій та ін.

Найбільш ефективними в експериментальній роботі виявились такі засоби: доброзичливе ставлення до дітей, віра в їхні сили, довіра, зацікавленість у моральному зростанні, емпатія, підтримка, допомога, стимулювання.

Для посилення виховного впливу застосовувались також методи особистісно орієнтованого виховання: ефект присутності, генерації, культивування свободи прийняття рішень.

Проведена дослідно-експериментальна робота дозволила прослідкувати за кількісними і якісними змінами основних параметрів морального вчинку у підлітків, а також рівнів їх сформованості. Про це свідчать результати порівняльного аналізу рівнів сформованості морального вчинку у підлітків в експериментальних і контрольних класах, подані в таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості моральних вчинків підлітків (у %)

Під впливом експериментальної діяльності сталися суттєві зміни у виявленні різних ознак вчинкової діяльності. Зменшилась кількість учасників з низьким рівнем сформованості морального вчинку у експериментальній групі (на А - 37,5%, В - 32%, С - 22%); частина учнів значно розвинулась і перейшла до групи достатнього рівня (А - 21,9%, В - 25,6%, С - 7,7%). У той же час підлітки з достатнім рівнем сформованості морального вчинку піднялись до високого рівня (А - 15,6%, В - 6,4%, С - 17,3%). У контрольній групі значних зрушень у співвідношенні рівнів сформованості моральних вчинків не виявлено.

За всіма критеріями перевірки роботи доведена ефективність експериментальної особистісно орієнтованої технології формування морального вчинку у підлітків у позакласній роботі школи.

На основі проведеного дослідження зроблено такі висновки.

Проведений аналіз філософської, психологічної і педагогічної літератури з проблем моральної поведінки і морального вчинку свідчить про те, що в сучасній науці не вироблено єдиного підходу до розуміння морального вчинку його природи, структури і понятійного апарату. Виявлені основні тенденції у дослідженні морального вчинку дають можливість розглядати його у складі моральної діяльності і моральної поведінки людини через єдність мотивів і результатів, намірів і справ, цілей і засобів, що відповідає моральним принципам особистості і суспільства.

Встановлено, що структурні компоненти морального вчинку (аксіологічний, мотиваційно-чуттєвий, когнітивний, практичний, самотворчий) визначають основні етапи формування морального вчинку у підлітків у позакласній роботі загальноосвітньої школи. Це дозволило виявити характерологічні якості дітей підліткового віку на основі яких формується здатність до моральних вчинків і моральної поведінки, що являється відображенням об'єктивних закономірностей морального становлення особистості.

Доведено, що ефективність формування моральних вчинків у підлітків забезпечується у різних видах позакласної діяльності за ініціативи самих учнів та заохочення їх вчителями до морального зростання і самовиховання.

Обґрунтовано вплив особистісно орієнтованого підходу на формування морального вчинку у підлітків та розроблено критерії і показники рівнів сформованості морального вчинку, що дозволяє керувати і стимулювати процес морального становлення підлітків у процесі позакласної роботи.

Розроблена особистісно орієнтована технологія морального виховання підлітків як обгрунтована в логічній послідовності виховна система, що реалізується у позакласній роботі сучасної школи з метою вироблення у школярів здатності до моральних вчинків.

Експериментальна апробація запропонованої особистісно орієнтованої технології засвідчила, що здатність підлітків до моральних вчинків зростає за умов їхнього залучення на основі добровільності і власного бажання до участі у позакласній роботі школи, створення педагогом психологічного комфорту, врахування вікових особливостей дітей, гуманізації спілкування та укорінення емпатії в міжособистісних стосунках підлітків у процесі спільної діяльності. Використання методів вправ, бесід, тренінгів, рольових ігор, аналізу проблемних ситуацій, індивідуальних консультацій забезпечують ефективність позакласної діяльності щодо розвитку у підлітків вчинкової активності та прагнення до самовиховання.

У результаті дослідження теоретично обгрунтовано і експериментально перевірено ефективність змісту, форм і методів морального виховання підлітків та формування у них здатності до моральних вчинків. Розроблені у дослідженні методичні та практичні рекомендації можуть бути використані педагогами, батьками, а також самими підлітками в процесі позакласної діяльності.

Проведений педагогічний експеримент засвідчив закономірності формування готовності підлітків до моральних вчинків, що підтверджує ріст інтересу дітей до доброчинної, суспільно значущої діяльності.

Завершена дисертаційна робота не претендує на вичерпний і всебічний розгляд складної і багатогранної проблеми формування морального вчинку у підлітків у позакласній діяльності загальноосвітньої школи. Уже сьогодні потребує спеціального вивчення вплив засобів масової інформації на моральну поведінку підлітків. До перспективних напрямів дослідження можна віднести такі: ініціювання особистісного зростання в моральній поведінці старших підлітків, формування морального вибору у дітей різних вікових груп і соціальних верств.

Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення в таких публікаціях автора

1. Кравченко И. В. Деловая игра как способ развития творческих способностей школьников // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Збірник наукових праць. - Вип. 15. - Київ - Запоріжжя, 1999. - С.33-36.

2. Кравченко І.В. Розробка системи формування морального вчинку в педагогічній діяльності В.О.Сухомлинського // Теорія та методика навчання та виховання: Збірник наукових праць. - Вип.6. - Харків, ХДПУ, 2000. - С.27-32.

3. Кравченко І.В. Формування основ морального вчинку школяра // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць. - Вип.10. - Харків: ХДПУ, 1999. - С.68-71.

4. Кравченко І.В. Організація діяльності класного керівника по формуванню морального вчинку школяра // Теорія та методика навчання та виховання: Збірник наукових праць. - Вип.7. - Харків: ХДПУ, 2000. - С.135-139.

5. Кравченко І.В., Калиновський І.С. Створення педагогічних ситуацій, спрямованих на формування моральних вчинків школярів // Теорія та методика навчання та виховання: Збірник наукових праць. - Вип. 8. - Харків: ХДПУ, 2001. - С.149-152.

6. Кравченко І.В. Формування основ морального вчинку школяра // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених та викладачів кафедри педагогіки ХДПУ ім.Г.С.Сковороди. - Харків: ХДПУ, 1999. - С.14-15.

7. Кравченко І.В., Попова О.В. Особистісно зорієнтований підхід до формування моральних вчинків школярів // Теорія та методика навчання та виховання: Збірник наукових праць. - Вип. 10. - Харків: ХДПУ, 2003. - С.153-157.

АНОТАЦІЯ

підліток моральний вчинок позакласний

Кравченко І. В. Формування у підлітків моральних вчинків у позакласній роботі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія та методика виховання. - Інститут проблем виховання АПН України. Київ, 2004.

У дисертаційній роботі досліджується процес формування у підлітків моральних вчинків у позакласній роботі. На основі аналізу психолого-педагогічних досліджень уточнено поняття проблеми дослідження, визначено сутність, структуру, критеріальні та діагностовані характеристики морального вчинку, науково обґрунтовано основні етапи його формування. Розроблено й експериментально перевірено особистісно орієнтовану технологію реалізації етапів формування. Дидактично обґрунтовано застосування різних форм і методів позакласної роботи. Експериментальна перевірка підтвердила ефективність застосування розробленої особистісно орієнтованої технології формування у підлітків моральних вчинків.

Ключові слова: моральний вчинок, етапи формування, особистісно орієнтована технологія, форми і методи організації моральної діяльності.

АННОТАЦИЯ

Кравченко И. В. Формирование у подростков нравственных поступков во внеклассной работе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - Теория и методика воспитания. - Институт проблем воспитания АПН Украины. Киев, 2004.

В диссертации исследуется процесс формирования у подростков нравственных поступков во внеклассной работе. Актуальность исследования обусловлена социально-экономическими процессами, которые происходят в Украине, а также конкретными историческими условиями, которые постоянно изменяются и поднимают проблему нравственного воспитания в целом и формирования нравственных поступков подростков в частности. Анализ научной литературы позволил уточнить понятие “нравственный поступок”, определить критерии, уровни и показатели его оценки. В ходе исследования был определен круг нравственных интересов подростков, ценностных ориентаций, мотивов, отдельных нравственных качеств, нравственную активность, которая стимулирует нравственную деятельность подростков, их интерес к самооценке поступков. Процесс формирования нравственных поступков был направлен на изменение морально-психологической сферы личности, т.е. на формирование потребностно-мотивационного, интеллектуально-чувственного и поведенческо-волевого компонентов. Мы руководствовались идеей целостного подхода, который стал методологическим ориентиром как в постановке целей, так и в плане построения системы педагогических приемов воспитания, были обоснованы этапы формирования нравственных поступков, успешность реализации которых обеспечивала личностно ориентированную технологию, т.е. способы, приемы формирования нравственных поступков, обеспечивающих учет индивидуальных особенностей подростков, создание условий для самореализации, самоутверждения.

Личностный подход, продиктованный современными тенденциями гуманизации воспитания и развития личности предполагал:

- признание самоценности каждого школьника, оказание помощи в осмыслении собственного “Я”, самоорганизации, самоутверждения подростка;

- взаимодействие педагога и учеников как сотрудничество, создание атмосферы доверия, искренности между субъектами воспитания;

- ориентацию подростков на моральные ценности через мотивированное включение в значимые для них виды деятельности как способ личностной самореализации и самоусовершенствования, осмысления своих возможностей, жизненных целей;

- усвоение подростками моральных ценностей на основе удовлетворения основных возрастных потребностей, позитивной “Я” концепции, которая обеспечивает сформированность соответствующих качеств личности;

- диагностику действий подростков.

Экспериментальная проверка личностно ориентированной технологии формирования нравственных поступков подростков показала ее эффективность. Установлено, что формирование у подростков нравственных поступков во внеклассной работе проходит наиболее успешно при обеспечении следующих условий:

благоприятная творческая атмосфера в школьном коллективе;

компетентность учителя, его способность к формированию у подростков отдельных умений, навыков, способствующих формированию у них нравственных поступков;

учет психолого-физических и возрастных особенностей подростков в организации внеклассной работы;

усиление нравственно-эстетического, эмоционально-волевого компонентов в практической деятельности подростков;

опора в практической деятельности подростков на гуманитарно-этические знания и полученные на их основе мировоззренческие представления.

Каждое условие обладает своими возможностями и, взятое в отдельности, не может полностью обеспечить эффективного формирования нравственного поступка у подростков.

Ключевые слова: моральный поступок, этапы формирования, личностно ориентированная технология, организация моральной деятельности.

ANNOTATION

Kravchenko I. V. Faration of maral actions among teenagers moral actions during afterschool activity. Manuscript.

The thesis for candidate of science degree in Pedagogics (speciality 13.00.07. - Theory and methods of upbringing). - The Institute of problems of upbringing of Akademy of pedagogical science of Ukraine. - Kyiv, 2004.

The thesis studies the process of forming moral actions among teenagers during afterschool activity.

Basing on the analysis of psychology-pedagogical researches we find out that teenagersґ activity in afterschool work play an important role in the formation of personality.

In the process of study work out the essence, the structure and the criteria of moral actions among teenagers. The main stages in formation and realization of moral actions are worked out. Different diagnostic characteristics of moral actions are given as well.

The process of formation an attitude on different stages and in different ways is worked out and tested. These facts show that self-discipline and moral qualities of a person may be formed and corrected during afterschool activity.

The experiment demonstrates effectiveness of the given method in the process of forming teenagersґ attitude to moral actions.

Key words: moral action, stages of formation, personally oriented technology, forms and methods in organization of moral activity.

Размещено на Allbest.ru