Організаційно-педагогічні умови професійного навчання у центрах неперервної освіти Польщі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Організаційно-педагогічні умови професійного навчання у центрах неперервної освіти Польщі

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми дослідження. Динамічні політичні та соціально-економічні зміни в Польщі, які відбулися впродовж останніх років, вплинули на систему освіти і поставили перед нею нові організаційні та програмні вимоги. Не залишилася осторонь прогресивних перебудов і професійна підготовка дорослих. Прикладом є успішний відхід освіти для дорослих від шкільної системи на користь позашкільної, що характеризується великою гнучкістю, високою мобільністю і новаторськими рішеннями у методах роботи.

В організації освіти для дорослих у Польщі можна виділити два підходи. Перший з них покладає організацію освіти дорослих і забезпечення її функціонування на державу і місцеве самоврядування. Другий підхід - ринковий. У ньому обмежена роль держави у визначенні мети навчання і контролі роботи центрів освіти. Особливості формування центрів визначаються потребами ринку праці та економічного розвитку регіону.

Механізми вільного освітнього ринку дорослих вже діють у всій Польщі і знаходять відображення у зростаючій з кожним роком кількості недержавних шкіл і центрів неперервного навчання. Згідно з чинним законодавством держава координує їх діяльність, веде реєстрацію і здійснює педагогічний контроль через місцеві відділи освіти. Відносна легкість процедури реєстрації подібних центрів стала причиною появи стихійного освітнього ринку, на якому знання та кваліфікації стали своєрідним товаром. При цьому на організаторів покладається вибір найбільш досвідчених педагогічних працівників та інших фахівців, які забезпечують досягнення позитивних дидактичних результатів.

Удосконалення професійної підготовки у центрах неперервного навчання Польщі відповідно до вимог і стандартів Європейського Союзу а також зростання ролі неперервної освіти і самоосвіти дорослих - провідні лінії реформування польської системи підготовки кадрів. Подібних позицій в освітній політиці дотримується й Україна, що вказує на актуальність проблеми дослідження для обох країн.

Організація неперервного навчання дорослих стала предметом дослідження педагогів, психологів, економістів, юристів Польщі та інших країн. Загальні теоретичні аспекти професійної освіти обґрунтували і висвітлили у польській літературі Т. Новацький, Е. Подоска-Феліпович, В. Рахальська, С. Шайка, Й. Шанявський, В. Щерба.

Різносторонньо проблему неперервного навчання дорослих досліджували Ц. Банах, Х. Беднарчик, А. Борковска, М. Ваховскі, З. Волк, Е. Весоловска, Р. Врочиньскі, Т. Вуєк, З. Вятровскі, А. Добровольскі, П. Жуковські, Е. Завадзка, Й. Зєліньскі, К. Зімнєвіч, Ст. Качор, С. Квятковскі, В. Кєжун, А. Козьміньскі, З. Крушевскі, Ч. Купсєвіч, Т. Новацкі, В. Оконь, Й. Пенс, З. Пєтрасіньскі, Б. Петрулєвіч, Й. Пултужицкі, Вл. Радван, М. Сємєньскі, К. Симеля, С. Сухи, Б. Суходольскі, Л. Турос, К. Чарнецкі, С. Шуман.

Теоретико-прикладні аспекти наступності загальної і професійної підготовки молоді, неперервної освіти дорослих висвітлені у працях відомих українських учених: С. Гончаренка, Р. Гуревича, І. Зязюна, О. Коваленко, Г. Костюка, Н. Ничкало, В. Олійника, Є. Павлютенкова, С. Сисоєвої та ін. Проблему неперервної освіти також досліджували Р. Альдаг і Т. Сеанс, Т. Барнс і Г. Сталкер, А. Гасан і П. Саттон, Т. Дікінсон, Т. Люцей, В. Маслов, А. Рубінштейн, Й. Сторнет і Х. Ванкель, С. Туїнман.

Проте названі автори цілеспрямовано і системно не займалися питаннями професійного навчання у недержавних центрах неперервної освіти, підбору і підготовки для них педагогічних кадрів і керівників.

Викладені вище аргументи і міркування обумовили актуальність теми дисертації: «Організаційно-педагогічні умови професійного навчання у центрах неперервної освіти Польщі».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Зеленогурського університету і є складовою частиною колективної теми Інституту технічного навчання «Організаційно-дидактичні основи реформування системи професійної освіти Польщі». Теоретична частина дисертації пов'язана з темою «Педагогічні основи трудової і професійної підготовки молоді в умовах неперервної освіти», дослідження за якою здійснюються кафедрою трудового навчання Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка спільно з Інститутом технічного навчання Зеленогурського університету відповідно до угод про співпрацю, укладених 28 квітня 1998 р. і 22 жовтня 2003 р.

Об'єкт дослідження - система професійного навчання слухачів у центрах неперервної освіти Польщі.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови професійного навчання у центрах освіти для дорослих у Польщі.

Мета дослідження - виявлення, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов ефективного професійного навчання в центрах неперервної освіти для дорослих у Польщі.

Завдання дослідження:

Проаналізувати теоретичні проблеми неперервного навчання і професійного розвитку особистості.

Вивчити стан педагогічного, організаційно-правового та управлінського забезпечення та особливості професійного навчання в центрах неперервної освіти для дорослих у Польщі.

Виявити, обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови ефективного функціонування центрів неперервного навчання.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять теорія пізнання, сучасні концепції неперервного навчання, системний підхід, принципи побудови і застосування педагогічних технологій навчання дорослих, окремі статті Конституції Польщі, правова база Болонського процесу і ЄС, а також інші документи про працю і неперервну освіту.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс теоретичних і емпіричних методів: аналіз науково-педагогічної та навчально-методичної, філософської, економічної, юридичної літератури з проблеми дослідження для визначення та обґрунтування організаційно-педагогічних умов професійного навчання слухачів центрів неперервного навчання; аналіз досвіду роботи керівників і педагогічних працівників центрів, систематизація, порівняння, узагальнення даних щодо досліджуваної проблеми; педагогічні спостереження за діяльністю керівників, працівників та слухачів центрів; бесіди, анкетування, інтерв'ювання, тестування для визначення окремих аспектів проблеми, вимірювання рівня професійної підготовки слухачів; експертні оцінки розроблених навчальних програм; констатуючий та формуючий педагогічні експерименти для перевірки ефективності виявлених і теоретично обґрунтованих організаційно-педагогічних умов; статистичні методи з метою визначення достовірності одержаних даних.

Експериментальною базою дослідження були 19 центрів неперервного навчання регіону Мідного басейну, що розташований на теренах колишнього Лєгніцького воєводства, зокрема, у містах Глогуві, Злоториї, Костині, Кошіні, Лєгніці, Любіні, Польковіцах. У констатуючому та формуючому педагогічному експериментах брали участь біля 1900 слухачів та 289 викладачів центрів неперервної освіти дорослих Польщі.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягає у тому, що вперше визначено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, спрямовані на підвищення ефективності професійного навчання у центрах неперервної освіти, а саме: варіативність та інтегрованість змісту навчання, який передбачає можливість оволодіння кількома спорідненими професіями і відповідає стратегії розвитку сучасного виробництва; застосування нетрадиційних форм навчання у центрах, які враховують базову спеціальність слухача; прикладна спрямованість підготовки і професійного вдосконалення працівників; застосування сучасних технологій управління; організаційно-правове врегулювання функціонування центрів; моніторинг ринку праці регіону та визначення перспектив його розвитку. На основі комплексного аналізу проблеми уточнено сутність поняття «професійний розвиток», визначено та обґрунтовано фази професійного розвитку робітника у світлі сучасних перетворень у системі неперервної освіти дорослих Польщі і Європи.

Практична значущість дослідження полягає у розробці програм курсів: «Педагогіка» (для працівників центрів професійної підготовки), «Професійна підготовка операторів лісового господарства», «Безпека праці», «Комп'ютерне забезпечення процесу професійної підготовки»; створенні методичних рекомендацій щодо управління центрами неперервної освіти для дорослих у Польщі.

Результати дослідження можуть бути використані як науково-методична основа для вдосконалення та урізноманітнення форм, методів і засобів неперервної освіти в усіх регіонах Польщі, в країнах Європейського союзу та в Україні.

Вірогідність отриманих результатів дисертаційного дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його теоретичних положень; використанням різноманітних взаємодоповнюючих методів науково-педагогічного пошуку, адекватних його об'єкту, предмету, меті та завданням; аналізом наукових і навчально-методичних джерел, репрезентативністю вибірки піддослідних, поєднанням кількісного і якісного аналізу здобутих результатів, статистичною обробкою даних експериментального дослідження, широкою апробацією основних положень дисертаційного дослідження, обговоренням одержаних результатів на науково-практичних конференціях та семінарах.

Особистий внесок автора у працях, опублікованих у співавторстві, становить практичний матеріал з власного досвіду роботи на посаді директора центру неперервної освіти дорослих у м. Глогув, весь теоретичний матеріал, який стосується виявлення та наукового обґрунтування організаційно-педагогічних умов навчання у таких центрах.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідались, обговорювалися і отримали схвалення вчених-педагогів, спеціалістів-практиків на семи міжнародних наукових конференціях у м. Празі (Чеська республіка), у м. Барнаулі (Російська Федерація), у містах Лєгніці, Гданьську, Зеленій Гурі, Ченстохові; на семи Всепольських наукових конференціях у Вищій педагогічній школі м. Зелена Гура, Зеленогурському університеті, Гданьській політехніці; на семінарах, організованих Вроцлавським відділом освіти, Вроцлавською економічною академією, Міськими радами міст Глогув, Зелена Гура, Ополє, Щецін. Результати дослідження впроваджені у практику роботи осередків освіти для дорослих у ряді регіонів Польщі: м. Глогув (довідка №92 від 05.03.2003), м. Костинь (довідка №02\03 від 15.10.2003 і), м. Кошінь (довідка №7 від 14.11.2003), м. Лєгніца (довідка №211 від 07.02.2003).

Публікації. Результати дослідження відображено у 20 наукових працях, серед яких 17 одноосібних. Із них 7 - статей у провідних фахових журналах та збірниках наукових праць (3 статті у фахових виданнях України), 11 - у збірниках тез доповідей на міжнародних та Всепольських наукових конференціях, 2 методичних рекомендацій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 230 сторінок комп'ютерного набору, з яких 163 сторінки основного тексту. Робота містить 14 таблиць, 13 рисунків, 10 схем і 12 додатків на 50 сторінках. Список використаних джерел включає 261 найменування, з них україномовних - 31.

навчання професійний неперервний центр

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання, гіпотезу та методи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичну та практичну значущість, описано апробацію і впровадження основних результатів.

У першому розділі дисертації - «Теоретичні засади неперервного навчання» - розглянуто суспільно-педагогічні основи неперервного навчання, різноманітні аспекти професійного розвитку та особливості неперервного професійного навчання дорослих.

Формування сучасних поглядів на суть і завдання неперервного навчання в Польщі відбулося, в першу чергу, з урахуванням основних положень міжнародних організацій, діючих в рамках чи в поєднанні з ЮНЕСКО, учених-теоретиків з країн, що мають високорозвинену ринкову економіку. Згідно з цими матеріалами неперервне навчання є освітньою ідеєю з глибоким гуманістичним характером. У центр своїх інтересів воно ставить людину, якій необхідно створити оптимальні умови і можливості для навчання і формування себе в особистій, суспільній і професійній сфері протягом усього життя.

На думку українських учених (А. Алексюк, П. Воловик, Н. Ничкало, С. Сисоєва), неперервна освіта пов'язана з пізнанням людиною себе, своїх інтересів, здібностей, містить у собі всі ланки, починаючи з дошкільного виховання, середньої загальноосвітньої школи, вищої школи, післядипломної освіти (професійна освіта, вищі навчальні заклади, система підвищення кваліфікації), неформальної освіти. І. Зязюн зазначає, що смислом і метою будь-якої освіти є Людина в постійному (впродовж життя) розвитку, а кінцевим підсумком освіти є внутрішній стан людини на рівні потреби пізнавати нове, здобувати знання, виробляти матеріальні і духовні цінності, допомагати ближньому, бути добротворцем.

При цьому ставлення до проблеми не однозначне і лише за матеріалами ЮНЕСКО різноманітних термінів і понять з питань неперервної освіти використовують біля двадцяти (продовжена, перманентна, поновлена, компенсаторна, подальша, довічна, післядипломна, освіта дорослих та ін.).

Детальний аналіз позицій і поглядів виразників ідеї неперервного навчання, зокрема, представників польської концепції перманентної освіти (Р. Врочиньскі, Б. Суходольскі, Т. Новацкі, М. Мацяшек, Й. Волчик і С. Качор) дозволяє виділити на польському ґрунті два паралельні рівнозначно функціонуючі значення терміну «неперервна освіта»: а) трактування неперервного навчання як процесу протягом всього життя; б) трактування неперервного навчання як післяшкільного навчання, характерного для періоду дорослої людини.

З точки зору поставлених завдань неперервне навчання сьогодні вважається не тільки освітньою, але й економічною проблемою, одним з головних аспектів якої є фінансування. Це питання ми розглядали невідривно від соціально-економічної ситуації в країні, спираючись на досвід таких держав Європи, як Великобританія, Італія, Швеція, Німеччина і Австрія. У них існує ряд способів фінансування різних форм позашкільної освіти, причому більшість видатків покривають державна влада і місцеві органи самоврядування, а також профспілки та заклади праці.

До системи неперервного навчання Польщі входять школи для дорослих і заклади позашкільної освіти. Шкільні форми утворюють школи для дорослих усіх рівнів і типів - початкові, базові, середні і вищі. До позашкільних форм належать: післядипломна освіта, професійні стажування, курси і семінари, виробничі практики, керована самоосвіта, курсоконференції, навчання в майстернях та інші. Основними формами підвищення рівня кваліфікації дорослих є школи і курси (центри), у діяльності яких орієнтуються на такі основні форми, як доучування, перекваліфікація, самоосвіта, загальне і професійне вдосконалення працюючих.

Доучування - процес підвищення формальних кваліфікацій у відповідних школах, зокрема, процес теоретичного доповнення кваліфікацій фахівців, який закінчується отриманням відповідного свідоцтва, диплому або сертифікату. Перекваліфікація - освітній або юридичний процес, який призводить до зміни професії чи спеціальності і тим самим до зміни професійних кваліфікацій і компетенцій працівника за провідної ролі центрів працевлаштування. Самоосвіта - своєрідний вид навчання протягом усього життя; це процес продовженого і поширеного навчання, який веде до збагачення інтелекту та розвитку особистості в цілому відповідно до її ідейних, соціальних, професійних та індивідуальних потреб. Самоосвіта часто підтримується системою консультацій та інформаційної роботи у різного виду наукових, популярно-наукових і культурно-просвітницьких закладах та організаціях. Удосконалення - процес систематичної актуалізації, удосконалення та поглиблення знань й умінь, загальних і професійних навичок.

У дослідженні ми виходили з того, що адаптування членів колективу повинно передувати будь-яким технологічним змінам, тобто неперервне навчання тісно пов'язане з професійним розвитком працівників.

Під професійним розвитком у контексті неперервної освіти розуміємо процес змін, що протікає у свідомості особистості, і передбачає невпинне наближення до досконалості у конкретній галузі, професії, спеціальності, спеціалізації, завданні, дії, операції, робочому русі, який забезпечує здобуття кваліфікації та подальше професійне становлення в сімейному оточенні, в умовах центрів неперервного навчання, у виробничому середовищі.

Професійний розвиток завжди має визначений напрямок, зміст і закономірний незворотній перебіг. Дослідження теоретичних аспектів проблеми забезпечило виявлення фаз професійного розвитку:

практичне засвоєння професії або адаптація, що триває 3-5 років;

формування вправності і стабілізація в професії, що призводять до усвідомлення виконуваної діяльності як свідчення опанування професією (триває від 7 до 10 років);

досягнення майстерності у здобутій професії, внаслідок чого працівник може розв'язувати як типові, так і нові, нестандартні завдання, з якими зустрічається вперше.

Неперервне професійне навчання спирається на всі форми і рівні шкільного професійного навчання, професійного вдосконалення працівників, а також на формальні і неформальні методи поглиблення професійних знань, формування умінь, навичок.

Основними принципами системи неперервного професійного навчання повинні бути: цілісність, відкритість, доступність, гнучкість, проникливість, самоорганізованість, порівнюваність отриманих кваліфікацій і можливість їх доповнення.

Наше дослідження переконує, що становлення неперервної професійної освіти дорослих вимагає впевненості у неминучості доучування як альтернативи розвитку і покращення особистого статусу та формування мережі відповідних центрів, робота яких ґрунтується на співпраці, інформаційних технологіях, розумному педагогічному керівництві. Реалізація завдань, які стоять перед неперервним професійним навчанням, потребує розробки нових освітніх проектів, програм, вивчення правових і економічних основ функціонування центрів, визначення організаційно-педагогічних умов навчання, розробки методики управління, підготовки організаторів, дослідження ринку й освітніх потреб.

У другому розділі - «Організаційні основи діяльності та управління центрами неперервної освіти» - дано характеристику організаційно-правових передумов функціонування центрів неперервної освіти Польщі, ролі управління професійною підготовкою дорослих.

Для виявлення юридичних аспектів неперервного навчання проаналізовано закони, положення, правові акти Польщі та інших країн, зокрема, Конституцію Республіки Польщі, «Кодекс про працю», закон «Про систему освіти», Розпорядження Міністра національної освіти та Міністра праці і соціальної політики «Про правила та умови підвищення професійної кваліфікації і загальної освіти дорослих»; проекти законів «Про освіту дорослих», «Про систему праці». Цими документами визначено правові норми організації неперервної освіти, види навчальних закладів, які можуть її здійснювати, класифікацію державних і недержавних установ, вимоги до їх ліцензування і акредитації, види та форми документації, обов'язки організаторів навчання і професійного вдосконалення працівників, принципи фінансування неперервної освіти; правила оплати за навчання, обсяг неперервного навчання, участь та обов'язки роботодавців.

Матеріали дослідження дозволяють стверджувати, що розвиток неперервного навчання відповідає стратегічним планам держави і має достатнє правове вирішення. Дані засвідчують, що професійне навчання у центрах для дорослих може здійснюватися у закладах державного та приватного підпорядкування, які є складовою частиною загальної системи неперервної підготовки, до якої належать: шестирічні базові школи, трирічні гімназії, післягімназійні школи (трирічні профільні ліцеї, дворічні профтехучилища, дворічні доповнюючі ліцеї, післяліцейні школи), центри і курси.

Організатори професійної підготовки та професійного вдосконалення працівників зобов'язані вивчити ринок праці; підготувати матеріали і пройти ліцензування; співпрацювати з організаціями та установами праці, центрами працевлаштування, іншими закладами освіти; розробити необхідні плани і навчальні програми; підібрати і підготувати педагогічні кадри з відповідною кваліфікацією; здійснювати внутрішній контроль; удосконалити фінансове, матеріально-технічне та дидактичне забезпечення занять; сприяти працевлаштуванню випускників.

У вирішенні проблеми ми враховували чинники, що впливають на діяльність центру, зокрема, зовнішні (географічне положення та економічний розвиток регіону Мідного басейну, чисельність населення та його освіченість, конкуренція на ринку праці, урядові та банківські врегулювання, природні та демографічні особливості) і внутрішні (тип центру, характер і обсяг підготовки, рівень управління, фінансове забезпечення, система контролю, педагогічне забезпечення, використання сучасних технологій навчання, вивчення кон'юнктури ринку). При цьому використовували систему методів дослідження, серед яких домінанта належить методам стратегічного аналізу середовища суб'єкта діяльності, його внутрішнього стану, інтегрованого підходу до оцінки діяльності тощо.

Проведений комплексний аналіз дозволив обґрунтувати та виділити організаційно-педагогічні умови забезпечення ефективного навчання дорослих у центрах неперервної освіти: правове врегулювання функціонування центрів; сучасні технології управління; варіативність та інтегрованість змісту навчання, який передбачає можливість оволодіння кількома спорідненими професіями і відповідає стратегії розвитку сучасного виробництва; застосування нетрадиційних форм навчання у центрах, які враховують базову спеціальність слухача; прикладна спрямованість підготовки і професійного вдосконалення працівників; моніторинг ринку праці регіону та визначення перспектив його розвитку.

Аналіз правових та організаційних аспектів досліджуваної проблеми дозволив констатувати, що неперервне навчання сьогодні є пріоритетним, визнаним на державному рівні напрямком професійної підготовки молоді і дорослих.

У третьому розділі роботи - «Удосконалення професійного навчання у центрах неперервної освіти Польщі» - розкрито зміст діяльності центрів неперервного навчання дорослих, особливості організації та результати пошуково-експериментального дослідження проблеми підготовки і професійного вдосконалення дорослих в установах неперервного навчання.

Експериментальна частина нашого дослідження передбачала перевірку виявлених і обґрунтованих організаційно-педагогічних умов професійного навчання у центрах неперервної підготовки і передбачала такі організаційні процедури: дослідження проводилося упродовж 13 років (з 1990 по 2003 рр.); для дослідження обрано регіон Мідного басейну як один із економічно розвинутих районів, що потребує кваліфікованих кадрів різних професій; експериментальною базою дослідження були недержавні центри неперервного навчання (охоплено 19 центрів); констатуючий і формуючий експерименти проведені в усіх визначених центрах неперервної освіти; формуючий експеримент тривав 20 місяців з урахуванням часу, передбаченого навчальними планами для підготовки слухачів; контрольні та експериментальні групи визначено з сукупності центрів неперервної освіти Мідного басейну; експериментальним дослідженням охоплено дві форми неперервного професійного навчання: у групах, які проходили професійну підготовку, та у групах професійного вдосконалення; проведено попередню експертну оцінку розроблених навчальних програм; після завершення експерименту проведено повторний контрольний зріз (тестування) слухачів, за порівняльним аналізом результатів якого зроблено висновок про придатність запропонованих організаційно-педагогічних умов професійного навчання дорослих у центрах неперервного навчання.

У процесі дослідження встановлено, що педагогічні кадри центрів неперервного навчання можна класифікувати за чотирма категоріями: вчителі середніх шкіл, вчителі вищих шкіл, роботодавці і їх представники, інші категорії. Отримані дані показують, що у 18-ти з 19-ти центрів Мідного басейну переважають учителі середніх шкіл, а у дев'яти центрах вони становлять 80-100% (вчителі іноземних мов, обслуговування комп'ютера і вибраних професійних курсів для підготовки слюсарів, малярів і т. п.).

Вісім центрів користуються освітніми послугами викладачів вищих навчальних закладів, відсоток яких майже у всіх центрах не перевищує 20% складу педагогічних кадрів (лише в одному випадку заявлено 60% складу).

Представники роботодавців працюють у восьми центрах (не більше 10% складу педагогічних кадрів). Тільки у Лєгніцькому центрі навчання вони становлять 70% кадрів, які належать до представників роботодавців.

У дев'яти освітніх одиницях використовуються також кадри, що представляють інші групи працівників. В основному це вчителі гімназій, які навчають іноземним мовам, і практики, до яких відносять працівників банків, експертів-ревізорів і спеціалістів з окремих галузей.

Встановлено, що основною причиною ротації навчальних кадрів є необхідність відкриття нових напрямків навчання або відмова від подальшої співпраці. У трьох центрах виявлено, що причиною зміни кадрів є їх відмова від подальшої співпраці. Вирішальними чинниками такої відмови є: нестача часу у фахівців, які були прийняті на тимчасову роботу; низький рівень оплати праці.

Як показало дослідження, основну групу слухачів недержавних центрів неперервного навчання становлять працюючі особи. У більшості випадків вони становлять понад 50% усієї кількості слухачів. У двох випадках ця кількість перевищує 90%. У одинадцяти центрах до 50% слухачів поверталися повторно до закладу з метою підвищення своєї кваліфікації, а три центри декларують, що чисельність таких слухачів перевищує 50% загальної кількості. Цей аспект тісно пов'язаний з проблемою безробіття.

Понад 70% безробітних мають неповну базову освіту, 34% - базову або основну професійну освіту. Частка безробітних з базовою і неповною базовою освітою зросла із 23,3% у 1992 р. до 33,7% у 2001 р. Проведений аналіз свідчить про те, що економіка Польщі потребує щораз менше працівників з низькою професійною кваліфікацією. Це ще раз підтверджує необхідність неперервного навчання, подальшого професійного розвитку та удосконалення.

Суттєвим параметром оцінки ситуації на ринку праці є аналіз безробіття з огляду на вік населення. Дослідження показало величезний масштаб безробіття серед молодих і відносно молодих людей (до 34 років життя), частка яких у популяції безробітних складає майже 60%.

Рис. 1. Діаграма розподілу форм удосконалення слухачів у центрах неперервного навчання

За даними дослідження основною формою вдосконалення, якій надають перевагу керівники центрів навчання дорослих, є самоосвіта. Таку форму розвитку проголошує 15 центрів. У п'яти випадках використовуються освітні конференції, на яких обговорюються найновіші програмно-методичні рішення, пов'язані зі шкільництвом. Необхідність підвищення своєї кваліфікації шляхом післядипломної освіти підтверджується у трьох центрах, через методичні семінари - у чотирьох центрах. Графічну презентацію отриманих результатів щодо форм удосконалення кваліфікації працівників висвітлює діаграма на рисунку 1.

У процесі навчання дорослих особливу роль відіграє зміст, значення якого для професійної підготовки і вдосконалення працівників у експериментальних центрах ми пов'язували з: потребою актуалізації змісту, пристосовуючи його до вимог ринку праці і працевлаштування; інертністю запровадження нового змісту до програм навчання (необхідного в час актуалізації); варіативністю та інтегруванням змісту при підготовці слухачів за спорідненими професіями з урахуванням базової спеціальності; використанням нетрадиційних форм підготовки; вдосконаленням викладацьких і керівних кадрів, засобів навчання відповідно до запроваджуваних змін.

Усуваючи виявлені раніше недоліки, нами розроблено та запроваджено у центрах неперервного навчання Мідного басейну програми курсової підготовки слухачів. Зокрема, автором розроблені навчальні програми: «Педагогіка» (для працівників центрів неперервної підготовки фахівців), «Професійна підготовка операторів лісового господарства», «Безпека праці», «Комп'ютерне забезпечення процесу професійної підготовки». Підготовлено методичні поради щодо проведення занять та управління центрами неперервної освіти для дорослих у Польщі.

Для експериментальної перевірки розроблених навчальних програм здійснено експертну оцінку їх змісту на кафедрах Дольносльонської банкової школи в Любіні, у центрі курсового навчання «Курсор» у Глогуві, у центрі курсового навчання «Курсор» у Польковіцах, у навчальному центрі фонду «Попередження і безпека» в Лєгніці.

Узагальнені результати професійної підготовки та професійного вдосконалення слухачів центрів неперервного навчання Мідного басейну наведені у таблиці 1.

Таблиця 1. Оцінка результатів професійної підготовки і професійного вдосконалення слухачів у центрах неперервного навчання

За даними таблиці можна дійти висновку, що після завершення експериментальної роботи відмінності між слухачами контрольних і експериментальних груп є суттєвими. Цей висновок підтверджується результатами статистичної обробки даних. У цілому одержані результати дослідження наочно зображені на діаграмі рисунка 2.

Рис. 2. Розподіл слухачів за рівнями професійної підготовки та вдосконалення

Отримані результати досліджень показують відносно високу оцінку реалізованих дидактичних занять.

Теоретичний аналіз проблеми та отриманих результатів дослідження дозволили сформулювати висновки:

1. Розвиток неперервного навчання у Польщі відповідає стратегічним планам держави і має достатнє правове вирішення. Професійне навчання у центрах для дорослих здійснюється у закладах державного та приватного підпорядкування, що є складовою частиною загальної системи неперервної підготовки, до якої входять: шестирічні базові школи, трирічні гімназії, післягімназійні школи (трирічні профільні ліцеї, дворічні профтехучилища, дворічні доповнюючі ліцеї, післяліцейні школи), центри і курси.

2. Функціонування недержавних центрів неперервного навчання регулюється Конституцією Республіки Польщі, Трудовим Кодексом та іншими законодавчими актами. У них розкриваються роль і місце держави, місцевої адміністрації, підприємств, організацій і соціальних товариств, професійних спілок та організацій роботодавців у сфері неперервної освіти; вимоги до визначення змісту неперервної освіти та її форм; характер і принципи діяльності, правила акредитації та контролю інституцій неперервної освіти; принципи фінансування; індивідуальні та колективні права працівників; участь та обов'язки роботодавців у сфері неперервної освіти.

3. Процес професійного розвитку триває протягом усього життя людини. На кожному етапі він наповнюється новим змістом, новими організаційно-педагогічними умовами, новими потребами і відповідними підходами до інтегрування індивідуальних професійних аспектів життєдіяльності. Професійний розвиток - це процес змін, що відбуваються у свідомості особистості, і невпинного наближення до досконалості у конкретній галузі, професії, спеціальності, спеціалізації, завданні, дії, операції, робочому русі. Нами виявлено та обґрунтовано фази професійного розвитку: перша - практичне засвоєння професії або адаптація, що триває від 3 до 5 років; друга - формування вправності і стабілізація в професії, що призводять до усвідомлення виконуваної діяльності як свідчення опанування професією (триває від 7 до 10 років); третя - досягнення майстерності у здобутій професії, внаслідок чого працівник може розв'язувати як типові, так і нові, нестандартні завдання.

4. У вирішенні проблеми функціонування центрів неперервної освіти для дорослих ми враховували чинники, що впливають на їх діяльність, зокрема, зовнішні (географічне положення та економічний розвиток регіону Мідного басейну, чисельність населення та його освіченість, конкуренція на ринку праці, урядові та банківські врегулювання, природні та демографічні особливості) і внутрішні (тип центру, характер і обсяг підготовки, рівень управління, фінансове забезпечення, система контролю, педагогічне забезпечення, використання сучасних технологій навчання, вивчення кон'юнктури ринку).

5. У процесі дослідження встановлено, що: центри неперервного навчання вимушені швидко пристосовуватися до нових умов ринку, розробляти відповідне програмне забезпечення, співпрацювати з центрами працевлаштування, підприємствами щодо вирішення проблем молодих безробітних, жінок та інших категорій населення; основними формами неперервного навчання дорослих є їх професійна підготовка та професійне вдосконалення; педагогічні кадри центрів (за виключенням одного) на 80-100% складаються з учителів середніх шкіл, які мають достатню педагогічну кваліфікацію, а у більшості центрів також працюють викладачі вищих навчальних закладів, представники роботодавців, підприємств та установ, тому особливу увагу потрібно зосередити в основному на удосконаленні їх підготовки; керівні кадри спираються у роботі на методики стратегічного і оперативного управління, показники рентабельності, використовують стратегічні карти тощо; основними формами підвищення кваліфікації керівників та працівників центрів є самоосвіта (домінуюча форма), конференції, семінари, післядипломна освіта.

6. Проведений комплексний аналіз досліджуваної проблеми дозволив обґрунтувати та виділити організаційно-педагогічні умови забезпечення ефективного навчання дорослих у центрах неперервної освіти: варіативність та інтегрованість змісту навчання, який передбачає можливість оволодіння кількома спорідненими професіями і відповідає стратегії розвитку сучасного виробництва; застосування нетрадиційних форм навчання з урахуванням базової спеціальності слухача; прикладна спрямованість підготовки і професійного вдосконалення працівників; застосування сучасних технологій управління навчальним закладом; правове врегулювання функціонування центрів; моніторинг ринку праці регіону та визначення перспектив його розвитку. Встановлено, що в сучасному закладі неперервного навчання, який прагне бути конкурентноздатним на ринку освітніх послуг, необхідно використовувати: комплексне управління якістю; знаряддя та інструменти управлінського обліку і контролінгу; бенчмаркінг; стратегічні карти результатів. Реалізація названих умов сприяє підвищенню рівня професійної підготовки і професійного вдосконалення курсантів.

7. За матеріалами дослідження встановлено, що організатори професійної підготовки та професійного вдосконалення працівників зобов'язані вивчати ринок праці; підготувати матеріали і пройти ліцензування; співпрацювати з організаціями та установами праці, центрами працевлаштування, іншими закладами освіти; розробити необхідні плани і навчальні програми; підібрати і підготувати педагогічні кадри з відповідною кваліфікацією; здійснювати внутрішній контроль; здійснювати фінансове, матеріально-технічне та дидактичне забезпечення занять; сприяти працевлаштуванню випускників. Названі види діяльності є вирішальними як для професійної освіти дорослих Польщі, так і для післядипломної освіти в Україні.

8. Специфіка ефективного управління центрами неперервного навчання вимагає поставити до них такі вимоги: навчання в центрах повинно відбуватися на можливо найвищому організаційному, навчально-методичному та науковому рівнях; центри повинні бути піонерами щодо запровадження нових курсів і напрямків навчання, використання сучасних педагогічних технологій; центри повинні визначати зручні терміни навчання, рішення в кожному конкретному випадку приймає керівник центру згідно з його стратегічними і операційними цілями; застосовувати поділ курсів на кілька частин протягом дня; забезпечувати найвищий рівень кадрів з педагогічною та спеціальною освітою; створювати кабінети, лабораторії, аудиторії, оснащені необхідним сучасним спеціальним обладнанням, дидактичними матеріалами.

9. У процесі навчання дорослих особливу роль відіграє його зміст. Як показують спостереження, у Польщі і в Україні розробку змісту професійної підготовки і вдосконалення працівників у центрах (в Україні, як правило, на курсах перепідготовки і підвищення кваліфікації) слід пристосовувати до вимог ринку праці і працевлаштування, пов'язувати з варіативністю та інтегруванням навчального матеріалу при підготовці слухачів за спорідненими професіями з врахуванням базової спеціальності, з використанням нетрадиційних форм навчання, вдосконаленням викладацьких і керівних кадрів, засобів навчання відповідно до запроваджених змін.

10. Результати експериментальної роботи в цілому підтвердили висунуте у процесі дослідження припущення, що ефективність професійної підготовки дорослих у центрах неперервного навчання підвищується за дотримання організаційно-педагогічних умов. Проведений на заключному етапі навчання контрольний зріз показує, що підсумковий розподіл слухачів курсів за рівнями професійної підготовки та вдосконалення у контрольних і експериментальних групах значно відрізняються.

Отримані дані показують, що у експериментальних групах відсоток якісної професійної підготовки та вдосконалення курсантів складає понад 80%. На противагу цьому у контрольних групах рівень якісного засвоєння навчального матеріалу виявився нижчим. Аналіз даних дозволяє стверджувати, що експериментальна робота у центрах підготовки призвела до позитивних результатів.

Дослідження не вичерпує вирішення всіх аспектів поставленої проблеми. Подальшого вивчення потребують питання стандартизації навчання в центрах неперервної освіти, моніторингу освітніх послуг, концепції освіти дорослих та деякі інші, що можуть стати основою майбутніх наукових досліджень.

Размещено на Allbest.ru