Дидактичні засади формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.09 - „Теорія навчання”

ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ФАХОВИХ ЗНАНЬ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

КАЛЕНЮК Ольга Миколаївна

Луцьк - 2005

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У нинішній час розбудови вищої школи з усією очевидністю постала проблема використання новітніх технологій у підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Наукові підходи до реформування освіти - створення навчально-виховних закладів нового типу, удосконалення технології підготовки вчителя образотворчого мистецтва мають забезпечувати ефективне формування фахової свідомості, розвиток фахового мислення особистості майбутнього педагога.

В час культурного і духовного відродження пріоритетна роль належить використанню принципів системного підходу до вивчення педагогічних процесів і явищ. Нова парадигма вищої освіти заснована на створенні теоретичної моделі, згідно з якою фундаментальною є пізнавальна діяльність на ґрунті гуманізації та диференціації освіти. Оновлена система загальної освіти потребує теоретичного і дидактичного обґрунтування цілей, змісту і форм організації фахової підготовки вчителів нової генерації, здатних авторитарну педагогіку замінити педагогікою співробітництва.

Соціальна роль творчої особистості, вчителя-професіонала невпинно зростає в міру гуманізації та демократизації суспільства. Викладання в вищих закладах освіти висуває на передній план проблему формування особистості майбутнього педагога, здатного не лише активно засвоювати фахові знання, але вміти свідомо і творчо їх використовувати в майбутній професійній діяльності.

В умовах зростання соціальної ролі учителя підготовка педагогічних кадрів повинна ґрунтуватись на поєднанні глибокого засвоєння основ теоретичних фахових знань з формуванням практичних умінь та навичок студентів застосовувати ці знання в майбутній педагогічній діяльності. Це покладає нові завдання на процес професійної підготовки майбутнього вчителя у вищих закладах різних рівнів акредитації. Зокрема, майбутній художник-педагог, досконало оволодівши сформованими фаховими знаннями, повинен навчитися трансформувати матеріал науки в дидактичний матеріал. У вищій освіті ці завдання вирішуються переходом на суб'єкт-суб'єктні стосунки у системі „викладач-студент”, що, відповідно, потребує розробки нових шляхів конструювання процесу навчання.

Виняткової уваги потребує теоретичне обґрунтування технології формування професійних знань у контексті фахової підготовки особистості майбутнього вчителя на ґрунті наповнення культурологічним змістом всіх складових педагогічного фундаменту, актуальних для сьогодення.

Здійснюючи дослідження, ми виявили, що проблему естетичного засвоєння знань розглядали автори: Г.Ващенко, Л.Виготський, Л.Занков, С.Русова, В.Сухомлинський та ін. Окремі аспекти формування духовності, художніх та естетичних умінь, естетичних ідеалів досліджували О.Біляченко, І. Бех, Ю.Войцеховський, Д.Дейкун, М.Поташник тощо.

Дослідження сучасних аспектів дидактичних засад підготовки студентів у процесі розвитку професійно-педагогічної освіти спонукали нас до розв'язання цілої низки проблем, пов'язаних з підвищенням наукового інтересу до розвиваючих моделей навчання, які забезпечуватимуть ефективні результати у формуванні фахових знань майбутніх учителів та реалізації їх інтелектуального і творчого потенціалу на різних етапах навчального процесу.

Як свідчить аналіз літературних джерел питання загально-педагогічної підготовки студентів є пріоритетним напрямком фундаментальних психолого-педагогічних досліджень. Однак, науково-дослідна робота, що проводиться вже протягом тривалого часу вченими та педагогами, не повністю розкриває питання дидактичних засад формування фахових знань, зокрема у галузі підготовки вчителів образотворчого мистецтва. Не зважаючи на наявність дисертаційних досліджень, посібників, методичних рекомендацій з питань формування художньо-естетичних інтересів майбутніх художників-педагогів, багато теоретичних та практичних положень, які мають сприяти підвищенню ефективності засвоєння художньо-педагогічних знань розроблені ще недостатньо.

У процесі дослідження нами виявлено, що існують суперечності між застарілими методами, засобами формування фахових знань, їх змістом, та вимогами сучасної освіти до якісного наповнення знань виховним потенціалом, їх ефективного формування шляхом упровадження в навчально-виховний процес нових технологій навчання. Саме останні зможуть значно підвищити ефективність засвоєння фахових знань, активізувати процес осмислення цілей і завдань навчання, професійний та духовний розвиток особистості майбутнього вчителя.

Діяльність викладачів вищих закладів освіти повинна бути спрямована на формування гуманістичного світогляду, на розвиток художніх і педагогічних здібностей та активізацію навчально-пізнавальної діяльності студента в процесі навчання і у позанавчальний час, спираючись на особистісно-орієнтовані технології.

Здійснюючи дослідження, ми виявили, що проблему засвоєння знань студентами у вищих педагогічних закладах професійної підготовки майбутніх учителів розглядали такі автори: О.Мороз, А.Алексюк, О.Іванців, В.Борисов та ін.

Навчальними планами вищих закладів освіти передбачений певний обсяг загальнотеоретичних, психолого-педагогічних, спеціальних і методичних знань для підготовки майбутнього вчителя. Проте їх зміст, форми і методи викладу недостатньо ефективні для досягнення високих показників сформованості фахової компетентності у більшості випускників. Внаслідок цього, володіючи достатнім обсягом знань, випускники відчувають труднощі в їх дидактичному втіленні. Зміна освітніх орієнтирів полягає не в накопиченні, а в формуванні осмислених знань, що вимагає відповідного дидактичного перегляду методологічних основ сучасної освіти.

Дидактичні засади формування фахових знань повинні бути важливим чинником гармонізації особистих, професійних i громадянських інтересів особистості, реалізації глибокого i всебічного пізнання культури свого народу, його історії, духовності, i, на цій основі, усвідомлення кожним студентом самого себе як iндивiдуальностi, як частки своєї нації.

Теоретичні засади фахової підготовки учителів, за умов нерозривності професійного та соціального компоненту у вивченні навчальних предметів у вищих закладах освіти, спираються на психологічні та педагогічні дослідження В.Роменця, Г.Троцко, Д.Узнадзе, Г.Костюка, О.Леонтьева, А.Алексюка, В.Бондаря, І.Зязюна та інших вчених.

Обрання теми дисертаційного дослідження „Дидактичні засади формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва” викликане необхідністю розв'язання дидактичних проблем сучасної вищої школи, підвищенням ролі професійно-педагогічної освіти як людино-творчої науки у фаховій підготовці особистості майбутнього художника-педагога, що передбачає формування фахових знань як освітнього засобу збереження і передачі науково-педагогічної інформації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Волинського державного університету імені Лесі Українки, як складова частина комплексної держбюджетної теми „Організація навчального процесу у вищому закладі освіти в умовах переходу на освітньо-кваліфікаційні рівні підготовки фахівців” (держ. реєстр. № 0100U000240). Тема дисертаційної роботи узгоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 4 від 22.04.2003).

Об'єкт дослідження - процес формування фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Предмет дослідження - педагогічні умови, зміст, форми, методи підготовки вчителів образотворчого мистецтва.

Мета дослідження - розробити, науково обґрунтувати і експериментально перевірити модель технології формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі навчання у вищих закладах освіти.

В основі дослідження лежить гіпотеза, згідно з якою формування фахових знань студентів буде ефективним, якщо в процесі професійної підготовки будуть створені відповідні психолого-педагогічні умови:

- орієнтації навчальної діяльності на основі особистісно-орієнтованого підходу, гуманізації та демократизації освіти;

- процесу формування знань в умовах логічно обґрунтованої системи фахової підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва;

- формування фахових знань на основі розвитку духовно-естетичних інтересів, художніх і педагогічних здібностей, фахового мислення особистості.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження були сформульовані такі завдання:

вивчити передумови та стан досліджуваної проблеми на теоретичному та практичному рівнях шляхом аналізу психолого-педагогічної, філософської та методичної літератури;

узагальнити особливості та структурні компоненти технології фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва, вирізнити психолого-педагогічні і дидактичні умови активізації формування фахових знань;

обґрунтувати технологію формування фахових знань майбутніх учителів, яка забезпечує фахову підготовку студентів до педагогічної діяльності;

експериментально перевірити ефективність розробленої технології формування фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Методологічною основою дослідження виступають сучасні філософські, психологічні та педагогічні концепції, що розкривають природу пізнавальної діяльності як одного з її загальних видів; твердження педагогіки та психології про взаємозвязок навчання, виховання і розвитку особистості, індивідуалізований та особистісно-орієнтований підходи у фаховій підготовці; принципи системності та цілісності загальнопедагогічної підготовки майбутнього вчителя; концепції гуманізації та демократизації освіти.

Теоретичною основою дослідження стали провідні положення й висновки теорії навчання стосовно професійної підготовки студентів (Л.Занков, І.Зязюн, Н.Менчинська, В.Паламарчук, А.Нісімчук); розвитку пізнавального інтересу (Н.Бібік, О.Киричук, О.Дем'янчук, О.Сухомлинська, Г.Щукіна), мотивації професійної підготовки (Г.Костюк, О.Леонтьєв, І.Підласий, П.Якобсон), засобів пізнавальної активності (В.Беcпалько, М.Носков).

У ході теоретичного вивчення проблеми, проведення пошукової роботи та організації обробки дослідно-експериментальних даних був використаний такий комплекс наукових методів педагогічного дослідження:

- аналізу та узагальнення історичної, філософської та психолого-педагогічної літератури, який дозволив з'ясувати теоретичні основи формування фахових знань майбутніх художників-педагогів, стан дослідження даної проблеми науковцями, виявити невирішені питання і на базі цього матеріалу теоретично обґрунтувати технологію формування фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва;

- педагогічного спостереження за навчальним процесом в Інституті мистецтв, який дозволив з'ясувати фактичні умови формування професійно-педагогічних знань, дійсний стан сформованості фахових знань студентів, їх готовності до майбутньої педагогічної діяльності в загальноосвітніх закладах і визначити ефективність дослідно-експериментальної роботи;

- методи опитування, анкетування, бесіди, які дозволили отримати інформацію у студентів і викладачів щодо визначення реальних факторів, що впливають на формування фахових знань майбутніх художників-педагогів у процесі навчання і пропозиції для удосконалення запропонованої технології;

- методи оцінювання: самооцінка та експертна оцінка. Ці методи дозволили вивчити особливості формування фахових знань у студентів і рівень їх сформованості на основі власної оцінки фахових знань і оцінки викладачів і методистів під час педагогічної практики;

- методи порівняння, моделювання, які дозволили порівняти стан досліджуваної проблеми в констатуючому експерименті на різних етапах навчання і у різних вищих навчальних закладах і змоделювати запропоновану технологію в формуючому експерименті;

- метод формуючого експерименту, який дозволив перевірити вплив експериментального фактора на формування фахових знань у майбутніх художників-педагогів;

- методи якісної і кількісної статистичної обробки результатів констатуючого та формуючого експериментів, які дозволили довести їх достовірність, значущість та надійність.

Організація та основні етапи дослідження. Дисертаційне дослідження логічно поєднало в собі три етапи науково-дослідної роботи:

І етап - пошуково-теоретичний (2001 - 2002 рр.). На цьому етапі вивчалась історична, педагогічна, філософська та методична література з проблеми дослідження; проводились спостереження за реальним навчальним процесом у вищих та загальноосвітніх навчальних закладах; було визначено об'єкт і предмет дослідження, розроблено його завдання, сформульовано гіпотезу. На цьому ж етапі була розроблена методика констатуючого експерименту за якою було здійснено діагностику реального стану формування фахових знань студентів, майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

ІІ етап - дослідно-експериментальний (2002 - 2003 рр.). Узагальнені результати констатуючого експерименту послужили базою для створення педагогічної технології підготовки художників-педагогів.

На базі Інституту мистецтв Волинського державного університету імені Лесі Українки проводилась перевірка змодельованої педагогічної технології, оцінювались результати дослідження та з'ясовувався вплив формуючого експерименту на становлення фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

ІІІ етап - узагальнююче-описовий (2004 - 2005 рр.). Він полягав у систематизації матеріалів, одержаних у результаті проведеного дослідження, формулюванні висновків, оформленні рукопису дисертаційної роботи.

Експериментальна база дослідження. Констатуючий експеримент здійснювався в умовах навчально-виховного процесу Інституту мистецтв Волинського державного університету імені Лесі Українки і Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Формуючий експеримент проводився при кафедрі образотворчого мистецтва Інституту мистецтв Волинського державного університету імені Лесі Українки і було охоплено 270 студентів і 15 викладачів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше обґрунтовано і розроблено технологію формування фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва, завдяки розробці автором дисертації змісту і критерій сформованості фахових знань майбутніх художників-педагогів. Виявлено і конкретизовано психолого-педагогічні умови активізації фахової підготовки студентів до педагогічної діяльності. Удосконалені теоретичні положення педагогічної науки про формування професійних знань вчителя образотворчого мистецтва.

Встановлено, що формування фахових знань майбутнього художника-педагога на засадах духовної культури є невід'ємною складовою успішної професійно-педагогічної підготовки і педагогічної діяльності в майбутньому.

Теоретичне значення дослідження полягає в узагальненні та обґрунтуванні теоретичних засад художньо-педагогічної освіти, уточненні сучасного змісту цього поняття; встановленні взаємозв'язків між етапами художньо-педагогічної освіти та технологією підготовки майбутнього художника-педагога; виявленні факторів, які впливають на формування фахових знань майбутнього вчителя образотворчого мистецтва; спробі доведення положення про те, що отримані результати можуть слугувати однією з необхідних умов активізації особистісного потенціалу студентів у процесі формування фахових знань за допомогою ефективної реалізації новітніх педагогічних технологій.

Практичне значення дослідження полягає у розробці та перевірці дієвості моделі технології формування фахових знань майбутнього вчителя образотворчого мистецтва, використання якої сприятиме досягненню високого рівня їх сформованості шляхом впровадження нових педагогічних технологій у навчально-виховний процес і готовності студентів до педагогічної практики у загальноосвітній школі. Теоретико-методичні матеріали дисертації можуть бути використані викладачами вищих педагогічних закладів освіти різних рівнів акредитації з метою удосконалення навчально-виховного процесу, при розробці лекційних та практичних курсів, а також у системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Впровадження основних результатів дослідження відбувалося на практичному рівні в умовах навчально-виховного процесу Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (дов. № 15 від 16.03.05р.) і Луцького педагогічного коледжу (дов. № 129/2 від 12.05.05р.).

Особистий внесок здобувача полягає в написанні у співавторстві з К. Нісімчук монографії “Технологія духовності: дидактичний аспект”.

Достовірність висновків і рекомендацій, виведених в роботі, забезпечена науковістю і об'єктивністю розгляду предмета дослідження, застосуванням комплексу наукових методів дослідження, ретельним відбором критеріїв і показників для діагностичних вимірів, органічним поєднанням теоретичних засад формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва з реальним навчальним процесом Інституту мистецтв Волинського державного університету, тривалим і різноплановим експериментом, єдністю кількісного і якісного аналізу експериментальних даних.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження щодо формування фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки і кафедри образотворчого мистецтва Інституту мистецтв ВДУ імені Лесі Українки, доповідались на міжнародній науково-практичній конференції “Трудова підготовка у ІІІ тисячолітті: зміст і технології” (21-22 травня 2004 р., м. Тернопіль), на звітних науково-практичних конференціях викладачів Волинського державного університету імені Лесі Українки (квітень 2003р.; квітень 2004 р., м. Луцьк).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у 5 працях, з них: 4 статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України і 1 монографія у співавторстві.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (201 позицій) і 5 додатків. Повний обсяг дисертації становить 175 сторінок, з яких 155 - основного тексту. Робота містить 7 таблиць, 11 рисунків на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету і завдання, сформульовано гіпотезу, викладено методологічні та теоретичні засади, подано перелік використаних методів, які підпорядковані вирішенню досліджуваної проблеми, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, інформацію про апробацію та впровадження одержаних результатів дослідження.

У першому розділі - „Соціально-теоретичні аспекти професійно-педагогічної освіти” обґрунтовано роль художньо-педагогічної освіти в процесі формування фахових знань і сформульовано сутність цього поняття. Визначено історично-теоретичні передумови формування та розвитку художньо-педагогічної освіти і запропоновано її періодизацію. Здійснено науковий аналіз сучасних педагогічних досліджень з проблеми формування професійно-педагогічних знань.

Низький рівень загальної та естетичної культури значної частини молоді, зниження моральних критеріїв особистості, дезорієнтація в загальнолюдських життєвих цінностях спричиняють нагальну потребу в гуманітаризації освіти. Повернення сучасної науки до людини, змушує рахуватися з індивідуальними потребами кожної особистості, шукати відповідні методи і прийоми навчання й виховання.

Такий напрямок необхідний для утвердження нового мислення молоді та вимагає не лише удосконалення змісту професійної освіти, а й докорінного перегляду методів засвоєння знань та орієнтацію вищої школи на цілеспрямоване й систематичне освоєння багатств духовної культури.

Вихідна позиція дослідницького пошуку полягає в тому, що формування фахових знань майбутнього учителя образотворчого мистецтва здійснюється в процесі художньо-педагогічної освіти в контексті нової парадигми людино-творчих наук і створення теоретичної моделі, здатної прийняти до уваги як матеріалістичний, так і ідеалістичний світогляд.

В умовах розвитку сучасних напрямів гуманізації освіти філософський і художній світогляд формує естетичні, духовні якості студента-митця. Духовні чинники, відображені в релігії, в гуманістичній філософії, в педагогічній науці, в мистецтві є ґрунтом для формування фахового мислення майбутнього учителя образотворчого мистецтва.

Світогляд визначається рівнем суспільної свідомості, рівнем знань, з яких складається наукова картина світу. На основі знань про світ, умінь та навиків практичної роботи майбутній художник-педагог в процесі художньо-педагогічної освіти здобуває фаховий світогляд, фахову компетентність та виконавську професійну майстерність, а беручи участь у художньо-педагогічній діяльності, стає співвідповідальним за її результати. Отже, стверджується інтегральна сутність фахового світогляду, яка найбільш гостро повинна проявитись у сучасних умовах відродження духовності української нації.

Художньо-педагогічна освіта - дидактичний процес формування і засвоєння фахових знань, навиків, поглядів, мислення у системі підготовки вчителя в різних сферах образотворчої (мистецької) діяльності.

Реалістична тенденція „інтерпретативних” методологій у художньо-педагогічній освіті є домінуючою у викладанні живопису, рисунку, а абстрактна - у декоративному мистецтві, назва яких походить від значення слова „інтерпретація” як „творче трактування будь якого художнього твору”, яке визначається ідейно-художнім задумом та індивідуальними особливостями автора.

Представники „інтерпретативних” мистецьких методологій відкривають більше шляхів для експериментів у процесі навчання, ведуть діалог як із класичними, академічними, так із самобутніми, етнорегіональними мистецькими школами, експериментують на рівні психологічних категорій (інтелектуальне - інтуїтивне).

В сучасних умовах є ефективними інноваційні методології в педагогічній освіті і „інтерпретативні” методології в мистецтві. Їх гармонійний синтез, на нашу думку, є дидактичним підґрунтям у підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва в умовах вищої школи.

Використання нових педагогічних технологій в системі вищої освіти відкривають можливості вивчення національної мистецької освіти завдяки переходу до технологічної побудови педагогічного процесу, яка на основі врахування індивідуальних особливостей та пізнавальних можливостей особистості в максимальній мірі забезпечує високий інтелектуальний і художній рівень кожного студента.

Результати даного аналізу дозволили виявити такі закономірності:

– формування фахових знань вчителя образотворчого мистецтва здійснюється в процесі художньо-педагогічної освіти і є невід'ємною складовою технології фахової підготовки майбутнього педагога;

– в умовах педагогічної системи вищого навчального закладу стоїть завдання становлення фахівця як особистості і як суб'єкта діяльності (професіонала). Саме такий розгляд проблеми диктує пошуки та дослідження моделі технології формування фахових знань;

– психолого-педагогічні розробки у напрямку вирішення проблем фахової підготовки свідчать про доцільність та перспективність дослідження технології формування фахових знань вчителя образотворчого мистецтва.

Аналіз праць із проблем педагогічної технології свідчить, по-перше, про незначну питому вагу соціально-педагогічних досліджень з цього напряму і, по-друге, про недооцінку ролі та значимості становлення та розвитку основ технології фахової підготовки у вищому закладі освіти.

Основні завдання формування фахових знань вчителя образотворчого мистецтва в даному дослідженні передбачають:

- формування художньо-педагогічних інтересів;

- формування інтелектуальних і творчих здібностей майбутнього учителя образотворчого мистецтва;

- формування фахового мислення.

У другому розділі - „Реалізація процесу формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва” висвітлено результати констатуючого експерименту, який було здійснено з опорою на розкриті вище загальнотеоретичні позиції, що стосуються сутності формування фахових знань у майбутніх учителів в процесі художньо-педагогічної освіти. Проаналізовано психолого-педагогічні фактори, що впливають на формування фахових знань у підготовці вчителя образотворчого мистецтва. Розкрито зміст і етапи технології підготовки художника-педагога.

Констатуючий експеримент охоплював три етапи дослідження. Перший етап проводився в кінці 1 курсу, тобто після засвоєння студентами гуманітарних і соціально-економічних знань; другий етап проводився після засвоєння психолого-педагогічних дисциплін; і третій - після засвоєння методичних знань і в процесі педагогічної практики. Як з'ясувалося, процес формування фахових знань відбувається в більшій мірі на другому етапі професійної підготовки, що відповідає 3-4 курсу навчання. Застосовуючи такий підхід, ми мали на меті всебічно, на високому рівні достовірності й об'єктивності провести діагностику реального стану підготовки вчителя образотворчого мистецтва.

Проведений експеримент засвідчив, що фахові знання студентів, майбутніх учителів образотворчого мистецтва не утворюють цілісної системи підготовки до застосування у педагогічній діяльності. Становищем, що склалося можна пояснити, загалом, невисокий рівень сформованості фахових знань студентів Інституту мистецтв.

Художньо-педагогічна діяльність розвивається таким чином, що її елементи вимагають від особистості дедалі глибшої активності. Від активності у художньо-педагогічній діяльності залежить формування естетичних інтересів. У дослідженні показано, що все це спонукає визначити творчу активність як ситуативну та інтегральну. Інтегральна інтелектуальна активність особистості свідчить про те, що студент не лише засвоїв матеріал, а в нього виникла потреба у постійному бажанні поповнювати свої фахові знання для плідного їх використання в художньо-педагогічній діяльності. Тому спрямованість визначає загальне домінуюче ставлення до діяльності, позитивну мотивацію, а не приватні спонукання, тобто певну систему поглядів, інтересів, ідеалів. Інтелектуальна активність на рівні спрямованості особистості означає глибоку переконаність студента в необхідності всебічного пізнання, а її вищий рівень носить перетворюючий характер. При цьому в творчій діяльності перетворюється не тільки об'єкт, на який вона спрямована, але і суб'єкт діяльності.

Закономірності фахової діяльності вчителя образотворчого мистецтва потребують відповідної готовності особистості студента до формування фахових знань відповідного змісту, форм та методів засвоєння знань професійних дисциплін і закріплення сформованих знань в педпрактиці. Готовність студента до формування фахових знань здійснюється в процесі засвоєння гуманітарних та соціально-економічних дисциплін.

За результатами тестування проводилась діагностика художньо-педагогічних інтересів, діагностика рівня художніх і педагогічних здібностей студентів за результатами успішності з теоретичних і практичних фахових дисциплін і перевірка сформованих професійних знань в процесі педпрактики. Бесіди з викладачами і студентами дозволили виявити реальний рівень сформованості фахових знань у підготовці учителів образотворчого мистецтва до педагогічної діяльності. На основі факторів, що впливають на формування знань були визначені критерії їх сформованості.

В процесі констатуючого експерименту проведені нами дослідження засвідчили:

а) формування професійних знань майбутнього вчителя образотворчого мистецтва забезпечується переважно шляхом введення до навчально-пізнавального процесу нових предметів гуманітарно-естетичного циклу, котрі частково враховують досягнення новітніх дидактичних технологій та мистецьку орієнтацію;

б) дослідницькі технології навчання фрагментарно використовуються в процесі проведення теоретичних занять, які спрямовані на реалізацію стандартів сучасної вищої освіти;

в) системний підхід до організації формування фахових знань ще надто низький, а іноді загалом відсутній, що призводить до незначної активності студентів в їх засвоєнні.

За результатами констатуючого експерименту є об'єктивна необхідність покращення підготовки майбутніх художників-педагогів, що, в свою чергу, робить важливим завдання розробки однієї з її складових - моделі технології формування фахових знань

На основі теоретичних аспектів досліджуваної проблеми, вивчення діючих навчальних планів, процесу реального стану підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва нами розроблена і запропонована модель технології формування фахових знань (рис. 1).

Розроблена модель свідчить про те, що технологія формування фахових знань є невід'ємною важливою складовою професійної підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. В процесі мотиваційного, змістового і процесуального компонентів відповідно потрібно формувати такі важливі якості професіоналізму майбутнього педагога, як фаховий світогляд, фахову компетентність і фахову майстерність.

Рис. 1. Модель технології формування фахових знань.

У третьому розділі - „Ефективність результатів експериментальної роботи” розкрито технологію формування фахових знань майбутнього вчителя образотворчого мистецтва в процесі художньо-педагогічної освіти і методику її реалізації в процесі формуючого експерименту.

В дослідженні розкрито, як виявлявся і оцінювався рівень готовності до формування фахових знань і рівень їх сформованості. Згідно розробленої технології, зафіксовано і проаналізовано отримані експериментальні дані. Методологічну основу становлять принципи гуманізації, демократизації, індивідуалізації освіти в умовах особистісно-орієнтованого навчання. Змістову основу становлять фахові знання, що включають психолого-педагогічні і спеціальні знання.

Провідними методами формування фахових знань було обрано методи використання творчих завдань, моделювання педагогічної взаємодії, інтеграції знань. При цьому застосовувались три форми організації навчальної діяльності студентів - фронтальна, групова та індивідуальна.

У процесі проведення формуючого експерименту технологія формування професійних знань здійснювалась за такою схемою: технологія формування фахових знань відбувалось поетапно і охоплювала мотиваційний, змістовий і процесуальний компоненти. Передбачена етапність формування дозволила на кожному наступному етапі оптимізувати формування фахових знань в процесі фахових дисциплін, яка на завершальному етапі навчання підтвердилась високими показниками успішності у педагогічній практиці.

Провідною частиною формуючого експерименту виділяється змістовий етап, на якому домінувало проектування змісту та способів передачі наукової інформації. На інших двох етапах - мотиваційному і діяльнісному, на відміну від змістового, переважав аналіз педагогічних фактів і явищ.

Для визначення рівня сформованості фахових знань у студентів Інституту мистецтв на завершальному етапі формуючого експерименту були задіяні різноманітні способи вимірювання і оцінювання. Наочно ілюструють динаміку рівня сформованості фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва діаграми (рис. 2), що відповідають констатуючому та формуючому експериментам.

Рис. 2. Динаміка рівнів сформованості компонентів фахових знань у майбутніх художників-педагогів.

Формуючий експеримент показав результати збільшення кількості студентів з високим рівнем сформованості фахових знань та суттєвим зменшенням кількості студентів з низьким рівнем сформованості, що наочно засвідчують наведені вище діаграми.

Кількісні і якісні зміни у рівнях сформованості знань в формуючому експерименті дослідження свідчать про ефективність запропонованої моделі технології формування фахових знань в процесі художньо-педагогічної освіти майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

вчитель образотворчий мистецтво студент

ВИСНОВКИ

Теоретичний аналіз проблеми та результати експериментального дослідження дозволили зробити такі загальні висновки.

1. В умовах радикальних змін, що відбуваються у вищій освіті України з усією очевидністю постала проблема удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів. Вирішення цієї проблеми потребує теоретичного обґрунтування і експериментальної перевірки ефективної моделі технології формування фахових знань майбутніх учителів образотворчого мистецтва. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано дидактичні засади формування фахових знань в процесі художньо-педагогічної освіти на основі гуманізації, демократизації, особистісно-орієнтованого підходу. Нове вирішення проблеми формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва виявляється в розкритті сутності цього процесу, характеристиці факторів, які впливають на формування фахових знань залежно від мотивації, художніх і комунікативних навиків, психолого-педагогічних, художніх здібностей, обґрунтуванні, розробці та апробації педагогічної моделі фахової підготовки. Така підготовка дозволяє використовувати сучасні методи навчання, що передбачають поступовий перехід від суб'єкт-об'єктної до суб'єкт-суб'єктної розвиваючої взаємодії.

2. Узагальнення соціально-теоретичних аспектів проблеми передбачає логічну модель технології формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва, що є необхідною складовою фахової підготовки в системі художньо-педагогічної освіти. Виявлено, що підготовка учителів образотворчого мистецтва це складна динамічна система, яка здійснюється в процесі художньо-педагогічної освіти на таких трьох етапах засвоєння знань предметів гуманітарного циклу: загальнотеоретичному, фахово-теоретичному і методичному.

3. Доведено, що процес формування професійних знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва вимагає значного удосконалення і має певні резерви для підвищення його ефективності. Такий стан речей обумовлений результатами констатуючого експерименту, який проводився з урахуванням специфіки художньо-педагогічної діяльності.

4. Встановлено, що технологія формування фахових знань - це невід'ємна складова структурної моделі технології фахової підготовки майбутніх художників-педагогів, елементи якої об`єднані конкретною дидактичною метою, тобто формуванням фахової компетентності майбутнього вчителя. Розроблена технологія передбачає три складові компоненти цієї технології: мотиваційний, змістовий і діяльнісний.

5. Обґрунтовано, що високий рівень сформованості професійних знань на фахово-теоретичному етапі буде здійснюватись за умови готовності студента до їх формування на загальнотеоретичному етапі процесу художньо-педагогічної освіти, тобто сформованості світогляду. При закріпленні фахових знань на методично-теоретичному етапі навчання формується педагогічна майстерність майбутнього педагога і готовність до педагогічної діяльності. Компоненти досягнення високого рівня сформованості професійних знань студента на фахово-теоретичному етапі художньо-педагогічної освіти передбачають: формування фахового інтересу, формування фахових здібностей і формування фахового мислення.

6. Виявлено, що процес підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва при засвоєнні гуманітарних знань проходить в три етапи: на першому етапі здійснюється засвоєння загальнотеоретичних знань, що охоплює студентів 1 і 2 курсів, на другому етапі - засвоєння фахових (професійних і психолого-педагогічних) знань, що здійснюється на 3 і 4 курсах, а на третьому етапі, в процесі засвоєння методичних знань, що відповідає 5 курсу навчання, закріплюються фахові знання і виробляється готовність студента до майбутньої професії.

7. У процесі дослідження визначені мотиваційний, змістовий та діяльнісний компоненти сформованості фахових знань майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. Відповідно, кожен з цих компонентів формує важливі складові компетентності майбутнього вчителя: фаховий інтерес, фахові здібності, фахове мислення.

Доведена залежність між результативністю процесу формування фахових знань і психофізіологічними особливостями та здібностями особистості майбутнього художника-педагога.

8. У результаті вивчення досліджуваної проблеми виявилось, що у процесі реалізації формуючого експерименту рівень готовності до педагогічної діяльності зріс на 7,6 %. Ці дані підтверджуються результатами успішності в ході педагогічної практики та результатами успішності з методичних дисциплін.

9. З'ясовано, що високий рівень сформованості фахових знань майбутнього учителя образотворчого мистецтва досягається за таких умов: орієнтації методологічних концепцій художньо-педагогічної освіти на основі синтезу інноваційних технологій в педагогіці і в образотворчому мистецтві; побудова навчального процесу на основі гуманізації, гуманітаризації освіти, особистісно-орієнтованої взаємодії; введення в мотиваційні установки процесу навчання творчих елементів, які сприяють формуванню індивідуального стилю майбутньої професійної діяльності; включення в зміст фахових дисциплін інтегративних методик; внесення у діяльнісний компонент фахової підготовки ситуацій, що моделюють педагогічну діяльність у навчально-виховному процесі.

Проведене нами дослідження не вичерпує розкриття всіх питань даної проблеми, тому подальше її вивчення буде сприяти удосконаленню фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва, які навчаються у сучасних вищих навчальних закладах. Перспективною, вважаємо, може бути подальша наукова розробка технології формування знань із гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, технологія формування знань із методичних дисциплін в процесі фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

ЛІТЕРАТУРА

Основні положення дисертаційного дослідження відображено в таких публікаціях:

1. Каленюк О.М., Нісімчук К.О. Технологія формування духовності: дидактичний аспект //Монографія. - Луцьк: Вид. “Волинська обласна друкарня”, 2003. - 204 с.

2. Каленюк О.М. Теоретичні основи естетичного виховання на прикладі вивчення художньої обдарованості Лесі Українки //Проблеми педагогічних технологій. - Луцьк, 2003. - № 3-4. - С.87-91.

3. Каленюк О.М. Активність студентів у художньо-творчій діяльності //Наукові записки ТДПУ. Серія: Педагогіка. - Тернопіль, 2004. - № 3. - С.47-50.

4. Каленюк О.М. Формування естетичної культури студентів художнього фаху в процесі живописного зображення людини //Обрії: Науково-педагогічний журнал. - Івано-Франківськ, 2004. - № 1. - С. 25-28.

5. Каленюк О.М. Узагальнення філософських засад професійно-естетичного виховання //Проблеми педагогічних технологій. - Луцьк, 2003. - № 2. - С.32-37.

Размещено на Allbest.ru