Теорія і практика екологічного виховання учнівської молоді у Великій Британії - етнічно-педагогічний аспект

Дослідження етнічного та екологічного виховання учнів на прикладі шкіл та позашкільних закладів Великої Британії. Обґрунтування ролі та значення народної педагогічної спадщини в формуванні екологічної культури, відображеної у фольклорній творчості.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 10.10.2013
Размер файла 42,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Теорія і практика екологічного виховання учнівської молоді у Великій Британії - етнІЧНо-педагогічний аспект

Спеціальність: Теорія і методика виховання

Полякова Яна Вікторівна

Луганськ, 2005 рік

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність та ступінь дослідження теми. Відродження духовності, утвердження пріоритету гуманістичних ідеалів і цінностей у взаємостосунках між людьми та навколишнім середовищем визнаються за найважливішу умову досягнення сталого розвитку суспільства на глобальному та національному рівнях. Своє реальне втілення визнані міжнародною громадськістю життєві орієнтири отримали в програмах подолання кризових екологічних явищ, які діють у багатьох країнах світу. В них поряд із загальнолюдськими цінностями особлива увага приділяється народній духовності та морального досвіду організації життя, норм поведінки у соціальному і природному середовищі.

Закладений в народній культурі духовно-моральний потенціал забезпечує можливість гуманізації взаємостосунків людини з природою, заміни безперспективних стереотипів природокористування на екологічно виправдані. Тому в організації педагогічного впливу на особистість з метою ствердження у свідомості людини сучасних ідеалів і цінностей у взаємодії з природою чільне місце відводиться етнічному компоненту. Особливе значення в цьому процесі надається шкільній екологічній освіті, яка становить у більшості країн світу невід'ємну складову загальноосвітньої підготовки молодого покоління.

Відомо, що британці надзвичайно шанують свої традиції, поважають і зберігають їх. Саме традиції значною мірою визначають їх життєдіяльність. Не становлять винятку й взаємини з навколишнім природним середовищем. Тому в ухваленому в країні 1988 р., національному навчальному плані, де екологічний компонент займає провідне місце, підкреслюється виховна значущість народних традицій спілкування з природою, використання яких в різних видах і формах навчально-виховного процесу школи забезпечує підготовку екологічно свідомих громадян.

Вивчення британського досвіду екологічного виховання молоді на засадах етнічно-екологічних і педагогічних традицій сприяє активізації педагогічних досліджень у цій галузі й в Україні - державі, де в центрі уваги перебуває національне відродження українського народу, забезпечуються умови культурного розвитку інших етносів. Ці ідеї знайшли відображення в законі України “Про освіту”, Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ ст.), Національній концепції екологічної освіти. Конструктивний аналіз британського досвіду використання народних традицій природокористування в екологічному вихованні молоді допоможе визначити найбільш перспективні дидактичні форми й засоби їх використання у навчально-виховному процесі в загальноосвітніх школах України відповідно до напрямків реформування шкільної освіти на сучасному етапі.

Історіографія наукових педагогічних досліджень свідчить, що ідея використання природи як засобу формування гармонійної особистості знаходила відображення у філософських та педагогічних поглядах багатьох мислителів різних епох і народів, починаючи ще з античних часів. Її науково-теоретичне обґрунтування набуло розвиток в роботах А. Шефтсбері у Великій Британії, Ж.Ж. Руссо у Франції, А. Дістервега у Німеччині, а також у роботах вітчизняних педагогів Б. Гринченка, С. Русової, Г. Ващенка. Філософсько-світоглядну основу використання народних традицій в сучасному екологічному вихованні становлять теоретичні положення вітчизняних філософів і педагогів К. Ушинського, Б. Гринченка, В. Сухомлинського, М. Стельмаховича. В. Крисаченка, М. Євтуха, В. Кузя, С. Сявавка, Г. Філіпчука, З. Васильцової, В. Мосіяшенка та ін.

Неоціненний внесок у розвиток педагогічної думки Великої Британії зробили видатні мислителі і громадські діячі Т. Мор, Дж. Мільтон, Р. Оуен, С. Готліб, У. Петті, Дж. Уінстенлі, Дж. Локк, Г. Спенсер, Р. Мюлькастер та ін. Висловлені ними педагогічні ідеї сприяли розвитку національної культури й освіти і здобули світове визнання. Ці ідеї вплинули на подальший розвиток народної педагогіки Великої Британії. Питання взаємозв'язку педагогічних поглядів народу та його культури, виховання молодого покоління на високих духовних ідеалах і цінностях висвітлені в працях англійських мислителів Беди Високоповажного, Ф. Бекона, Дж. Локка, Дж. Хакслі, Дж. Мура, Т. Гекслі та ін. Ґрунтовне вивчення проблем народної педагогіки Великої Британії було виконане М. Тадеєвою (1995 р.). Сучасні тенденції розвитку екологічної освіти в середніх школах Великої Британії проаналізовані в дослідженні Г. Марченко (2004 р.). Суттєвий внесок у розгляд питання ролі й місця української народної педагогіки в теорії й практиці виховання молоді було зроблено В. Скутіною (1994 р.), Т. Швець дослідила народно-педагогічні традиції виховання у Франції (1996 р.), В. Махінов - у Німеччині (1984 р.), В. Домніч - в Іспанії (2001 р.), О. Демченко - у Великій Британії (2002).

Фундаментальні дослідження теорії й практики екологічної освіти і виховання здійснюються в Україні та в країнах ближнього зарубіжжя: Т. Бачинською, П. Бачинським, В. Борейком, І. Костицькою, М. Костицьким, С. Кравченком, В. Крисаченком, О. Плахотник, Г. Пустовітом, Н. Пустовіт, В. Червонецьким (Україна), А. Захлебним, Л. Симоновою, І. Суравегіною, Н. Шкарбан (Росія), О. Романовою (Білорусь), Д. Цихі (Польща), Д. Квасничковою (Чехія). Проте спеціальне дослідження, присвячене проблемі використання етнічно-педагогічних та етнічно-екологічних традицій в теорії та практиці екологічного виховання британських школярів, не проводилось. Це підтверджує актуальність теми дослідження.

Оскільки Україна як молода незалежна держава приділяє важливу увагу національно-культурному відродженню, в тому числі й культурі спілкування з природою, в якому освітні та виховні традиції займають провідне місце, то досвід Великої Британії в цьому плані стає важливим і корисним для підвищення ефективності екологічного виховання молодого покоління в нашій країні. Саме це й визначило вибір теми дисертаційного дослідження: “Теорія і практика екологічного виховання учнівської молоді у Великій Британії (етнічно-педагогічний аспект)”.

Зв'язок проблеми з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась за планом науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов “Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за рубежем” (реєстраційний № 27П код КПКВ 2201040 (протокол № 5 засідання вченої ради ГДПІІМ від 15 січня 2003 р.).

Тема дисертаційного дослідження узгоджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології АНП України (протокол № 7 від 17.09.2002 р.).

Об'єкт дослідження: теорія і практика екологічного виховання учнівської молоді у Великій Британії.

Предмет дослідження: використання народних традицій природокористування в теорії і практиці екологічного виховання учнівської молоді у Великій Британії.

Мета дослідження полягає у вивченні та аналізі досвіду використання народних традицій природокористування в екологічному вихованні британських школярів.

Відповідно до об'єкта, предмета і теми були поставлені такі завдання:

- визначити роль народних традицій природокористування у формуванні екологічної культури учнів;

- виявити вплив британських народних традицій виховання молодого покоління на екологічну освіту учнів;

- розкрити виховні можливості народних традицій природокористування в екологічній освіті учнів;

- показати шляхи реалізації народного виховного ідеалу британців у змісті екологічної освіти;

- узагальнити досвід використання традицій етнічно-екологічного виховання в позакласній та позашкільній діяльності учнів у Великій Британії та виявити можливості його застосування для підвищення ефективності екологічної підготовки українських школярів.

Методи дослідження.

У процесі роботи використовувалась методика, традиційна для історично-педагогічних досліджень, яка складається із загальнонаукових (аналіз, синтез, порівняння, систематизація, зіставлення, узагальнення тощо), історичних (порівняльно-історичний, історично-структурний), соціологічних (систематизація й аналіз фактів, публікацій періодичних видань) методів, що дало можливість визначити роль і місце народно-педагогічного досвіду в екологічному вихованні молодого покоління та показати його вплив на розвиток сучасної теорії й практики шкільної екологічної освіти у Великій Британії.

Методологічну основу дослідження становлять принципи діалектики та детермінізму (Перший відображає взаємозумовлений і суперечливий розвиток стосунків людини з природою, пошук шляхів до гармонізації цих стосунків, другий - розкриває їх об'єктивну причинну взаємообумовленість), загальнонауковий принцип системності, що реалізується засобами структурно-функціонального, системного та системно-генетичного підходів.

Теоретичну основу дослідження становлять: вчення про біосферу і ноосферу, розроблене В. Вернадським та П. Тейаром де Шарденом, філософські положення про зв'язок суспільства і природи, соціально-культурні ідеї формування гармонійної особистості, положення про етнічну педагогіку як основне джерело наукової педагогіки, провідні ідеї та положення народного виховання, викладені в працях Г. Сковороди, О. Духновича, В. Сухомлинського, М. Стельмаховича, Г. Волкова, М. Євтуха, теоретичний та емпіричний досвід британських педагогів (Ф. Форд, Х. Форест, М. Морріс, С. МакДеніелс, С. Поттер та ін.), сучасні концепції національного виховання Великої Британії та України, теоретичні узагальнення та висновки з проблем зарубіжної етнічної педагогіки, сформульовані вітчизняними вченими (В. Махіновим, М. Тадеєвою, Т. Швець, В. Домніч).

Джерелознавча база дослідження:

- Національний навчальний план, методичні рекомендації до Національного навчального плану, шкільні навчальні програми та підручники, що використовуються в екологічній освіті учнів;

- державні та урядові документи з питань екологічної освіти в школах Великої Британії;

- документи міжнародних, регіональних та національних конференцій і семінарів з проблем охорони довкілля, екологічної освіти та виховання;

- монографії вітчизняних та зарубіжних авторів філософського, історичного, етнографічного та педагогічного змісту про взаємини людини з навколишнім середовищем, вплив природного довкілля на фізичний, психічний та духовний розвиток особистості, педагогічну інтерпретацію стосунків людини з природою;

- провідні фахові педагогічні видання України та Росії;

- зарубіжні педагогічні видання “British Journal of Education Studies”, “Ecological Issue”, “The Environmentalist”, “Environmental Science and Technology”, “The Geographical Journal”, “Journal of National Resources and Life Sciences Education”, “The Journal of Environmental Education”, “Nature”, “Science Education”, “The Science Teacher”, “Education-line”, “Context”, “Earth Ethics”, з фондів Київського та Донецького відділень Британської Ради, мережі Інтернету, Центральної наукової бібліотеки НАН України ім. В. Вернадського, Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Н. Крупської, Центральної бібліотеки ім. М. Горького м. Макіївки, наукових бібліотек Донецького національного університету, Східноукраїнського національного університету, Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов.

Хронологічні рамки дослідження обмежуються переважно періодом, пов'язаним із прийняттям у 1988 році Національного навчального плану, який активізував науково-дослідну і практичну діяльність у галузі шкільної екологічної освіти і виховання, зосередивши увагу на доцільності використання народно-педагогічних та природоохоронних традицій британців як важливого засобу формування екологічної свідомості та екологічної культури у молодого покоління, до теперішнього часу, коли отримані певні результати, публікуються різноманітні матеріали з їх узагальнення і впровадження в виховну діяльність. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі вивчення та аналізу фундаментальних наукових праць англійських та вітчизняних вчених з проблем екологічного виховання учнівської молоді у Великій Британії, використання народно-педагогічних та природоохоронних традицій, спрямованих на його вдосконалення та підвищення ефективності:

- розкрито виховний потенціал народної педагогіки та народних традицій британців у спілкуванні з природою;

- показано вплив британської етнічної педагогіки на розвиток сучасної теорії й практики екологічного виховання;

- розкрито специфіку народних традицій природокористування та взаємостосунків з природою як показника національної культури британців;

- визначено пріоритети британської етнічної педагогіки в екологічному вихованні молоді, введено в науковий обіг певну кількість науково-педагогічних явищ, фактів;

- узагальнено досвід використання народних традицій природокористування в екологічному вихованні молодого покоління;

- виявлено перспективні з дидактичної точки зору форми організації, педагогічні технології, спрямовані на підвищення екологічної підготовки британських школярів.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у виявленні основних тенденцій розвитку етнічно-екологічного виховання у Великій Британії як важливої складової частини сучасної педагогічної теорії і практики та особливостей формування екологічної культури у школярів на засадах народних традицій природокористування і виховання молодого покоління.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що зроблені у ньому висновки і рекомендації сприятимуть подальшому розвитку вітчизняної теорії й практики екологічної освіти, збагаченню її форм і педагогічних технологій з урахуванням народних традицій природокористування. Отримані результати пошукової діяльності з зазначеної проблематики забезпечують можливість творчо використовувати досвід британських педагогів у школах України в поєднанні з національними особливостями розвитку педагогічної науки і шкільної практики.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій дослідження забезпечується методологічними та теоретичними основами його вихідних положень, критичним аналізом та узагальненням значного за обсягом досліджуваного матеріалу, застосуванням комплексу взаємно доповнюваних методів науково-педагогічних досліджень, що підпорядковані предмету, меті та завданням дослідження.

Апробація результатів дослідження.

Основні результати дослідження обговорювалися на:

- міжрегіональній науковій конференції “Тенденції гуманізації сучасної освіти” (Таганрог, 2003);

- регіональній науково-практичній конференції “Екологія і безпека життєдіяльності: інноваційні процесі в науці, технології, освіті” (Макіївка, 2001), науково-методичній конференції “Безпека життя і діяльності людини - освіта, наука, практика” (Київ, 2002), на міжнародній науково-практичній конференції “Стан та основні напрямки розвитку екологічної освіти в Україні та за кордоном” (Горлівка, 2004 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень `2004” (Дніпропетровськ); міжнародній науково-практичній конференції “Перспективні розробки науки й техніки” (Бєлгород, 2004);

- наукових та практичних конференціях Макіївського економіко-гуманітарного інституту, на кафедрі педагогіки Горлівського державного інституту іноземних мов.

Публікації.

Основні результати дослідження викладені автором у 23 одноосібних статтях та тезах, 5 з яких опубліковано у провідних наукових фахових виданнях обсягом 1,8 др. арк.

Особистий внесок дисертанта. Ідеї та розробки співавторів у дисертації не використовувались.

Положення, що виносяться на захист:

- етнічно-екологічний компонент відіграє провідну роль в народній педагогіці Великої Британії;

- духовно-моральні ідеали й цінності, закладені в народній педагогіці та традиціях природокористування, становлять методологічне підґрунтя сучасної екологічної освіти;

- народна педагогіка є джерелом педагогічних інновацій в екологічній освіті Великої Британії;

- етнічно-екологічне виховання молодого покоління здійснюється відповідно до принципів системності, неперервності й між дисциплінами і відбувається в сім'ї, школі та позашкільній діяльності.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, 8 параграфів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, трьох додатків. Повний обсяг дисертації 222 сторінки, із них 181 сторінка основного тексту, 19 сторінок додатків. Список використаних джерел містить 317 найменувань, у тому числі 128 іноземною мовою.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, окреслено стан наукової розробки проблеми, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано основні завдання, розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, наведено дані про апробацію результатів дослідження, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі “Традиції етнічно-екологічного виховання в народній педагогіці Великої Британії” на підставі історично-ретроспективного аналізу етнічно-екологічного виховання розкриваються його роль і місце в системі екологічної освіти та відображення виховного ідеалу в культурній спадщині народів Великої Британії.

Дослідженням встановлено, що виховання найтіснішим чином пов'язане з народним досвідом природокористування, який накопичувався багатьма поколіннями британців. Британські педагоги (Е. Дженкінс, М. Морріс, І. Шлаген, К. Сенклі, Ф. Старнер та ін.) справедливо вважають народно-педагогічну спадщину неоціненним джерелом розвитку педагогічної науки і практики, в тому числі й у галузі екологічної освіти. Саме тому вони звертаються до цих надбань, використовуючи в сучасній екологічній освіті кращі ідеї та уявлення про взаємостосунки людини з природою, притаманні народній педагогіці.

Аналіз розвитку екологічного виховання молоді у Великій Британії свідчить, що його витоки сягають корінням у найдавніші часи історії країни і пов'язуються з народною культурою природокористування, традиціями спілкування з природою як формою передачі соціального досвіду життєдіяльності людини у конкретних географічних умовах біофізичного середовища. Природне довкілля британських островів мало значний вплив на формування національних рис характеру, визначення ідеалів і цінностей, що знайшли відображення в культурній спадщині (фольклорі, міфології, віруваннях, літературній творчості, різних видах господарювання, ставленні до об'єктів і пам'яток природи тощо), важливу частину якої становить етнічна педагогіка. Саме в межах народних традицій виховання прищеплювались молоді високі духовні й моральні принципи поводження у навколишньому середовищі, почуття відповідальності за його стан та належності до соціально-природного оточення своєї батьківщини.

Розумінню учнями різних підходів до збереження природного розмаїття, що мали місце в історії екологічного руху країни, надається велике значення, оскільки природоохоронне виховання пов'язується із вшануванням пам'яті попередніх поколінь, які зберегли цікаві з історичної, наукової й народознавчої точок зору об'єкти й пам'ятки природи, створили природні резервати з типовим для Великої Британії рослинним і тваринним світом. Британські школярі виховуються в дусі пошани до природи своєї країни, свого народу, який піклувався і піклується зараз про неповторний англійський пейзаж, плекає своєрідну культуру природокористування, зберігає і намагається примножити природні багатства.

Діяльність британської педагогічної громадськості нині спрямована на активізацію зацікавленості широких верств населення у пізнанні власної історії, культури, побуту, традицій, в тому числі й традицій ставлення до природного довкілля та природокористування.

Культурна спадщина, що відображає етнічно-екологічний виховний ідеал народів Великої Британії, відіграє важливу роль в екологічному вихованні молодого покоління. Британські педагоги (Х. Форест, С. Поттер, Ф. Старнер та ін.) вважають фольклор одним з найважливіших засобів виховання молодого покоління, в тому числі й екологічного, підкреслюючи, що усна народна творчість у вигляді казок, дитячих пісень, прислів'їв і приказок повинна повсякденно впливати на формування життєвого досвіду кожної дитини. У школах Великої Британії ці жанри фольклору традиційно є засобом передачі молоді норм поведінки в природі, формування в неї моральних ідеалів і цінностей. Вони покликані збуджувати в дитині емоційні переживання, розвивати фантазію, пізнавальні потреби, вчити любові до рідного краю, до історії та культури свого народу. Доступність і універсальність зображення у фольклорі реального світу містить у собі значний виховний потенціал, який британські педагоги намагаються використовувати в процесі формування в учнів екологічної свідомості, особливо на початковому етапі навчання.

Англійський фольклор - це узагальнена народна мудрість спостережень за природою та взаємостосунків людини з природою. Він має велику практичну цінність та виховні можливості, сприяючи формуванню навичок природо-доцільної поведінки у довкіллі, усвідомленню природи як універсальної цінності. У фольклорних творах природа є другом і захисником людини, вчителем і порадником, вона винагороджує працелюбних людей, але й водночас, як суворий суддя, карає ледарів, неуків, жадібних, злих. Це знаходить відображення в казках британських народів. Засобами фольклору, вважають британські педагоги, можна формувати в учнів найкращі людські якості - доброту, справедливість, чесність, дбайливе ставлення до живої та неживої природи. Олюднення природних об'єктів як художній прийом у фольклорній творчості, має глибоке виховне значення. Молоде покоління вчиться сприймати природу як таку, що має живу душу, розуміти, що вона здатна до переживань і глибоких почуттів, вміє радіти і страждати.

Етнічно екологічний виховний ідеал, невід'ємними рисами якого є добропорядність, справедливість, повага до традицій, історії та культури рідної землі, відповідальне ставлення до природи, втілюється в культурній спадщині британського народу, складовою частиною якої є усна народна творчість та література.

Відомо, що основою будь-якої культури є релігія, яка акумулює в собі кращі духовні, етичні та культурологічні досягнення кожного народу. Релігійне виховання сприяє розвитку почуття відповідальності за власні вчинки, поваги до оточення, у чому повністю збігається з постулатами народного виховання. У народній педагогіці зміст, методи і засоби виховання багато в чому визначаються вимогами, що ґрунтуються на релігійних канонах і догматах. Релігійне виховання дозволяє вирішувати багато завдань, пов'язаних з духовним і моральним розвитком особистості, формуванням в неї етичних цінностей і почуття відповідальності, в тому числі за стан природного довкілля. Релігія у Великій Британії за нашого часу відіграє значну роль в екологічному вихованні молодого покоління. Вона визнається обов'язковою навчальною дисципліною згідно з новим навчальним планом. Її основоположні ідеї виступають підґрунтям до інтеграції навчальної виховної роботи школи, що знаходить відображення і в екологічній освіті.

Таким чином, як зазначається в дисертаційному дослідженні, сучасна теорія і практика екологічного виховання молодого покоління у Великій Британії максимально враховує народно-педагогічний досвід підготовки молодого покоління до життя, в якому чільне місце посідають традиції природокористування й відповідального ставлення до природного довкілля.

У другому розділі “Стан та тенденції розвитку екологічного виховання молодого покоління в контексті етнічно-педагогічних ідей та народних традицій британців щодо захисту довкілля” розкривається вплив народно-педагогічного досвіду та традицій природокористування британців на розвиток теорії й практики екологічного виховання в країні, характеризується його зміст та педагогічні технології, визначаються можливості, шляхи і засоби активізації етнічно-екологічної підготовки молодого покоління в мережі неформальної освіти.

У Великій Британії етнічно-екологічному вихованню школярів відводиться чільне місце. Воно значною мірою впливає на розвиток сучасної педагогічної науки і шкільної практики. Британські педагоги (Е. Дженкінс, М. Морріс, І. Шлаген, К. Сенклі, Ф. Старнер та ін.) розглядають народно-педагогічний досвід як зосередження життєвої мудрості багатьох генерацій людей, високих духовних і моральних цінностей, що успадковуються молодим поколінням, в тому числі й у спілкуванні з природою. Той факт, що Велика Британія є багатонаціональною державою, складову частину якої становлять чотири основних автохтонних етноси (англосакси, шотландці, ірландці), знайшов своє відображення і в народній педагогіці, яка відзначається своєю багато культурністю. Етнічно-екологічні традиції виховання молодого покоління кожного з британських народів взаємно збагачують педагогічний досвід. Його здобутки, як відзначають М. Морріс, І. Шлаген, творчо осмислюються й використовуються в національних широкомасштабних акціях з підвищення рівня екологічної культури населення країни, в яких особлива увага приділяється роботі з молоддю шкільного віку. Екологічна освіта й виховання молодого покоління визнається важливим компонентом педагогічного процесу школи, що підтверджується ухваленим у Великій Британії Національним навчальним планом (National Curriculum), який передбачає залучення всіх навчальних дисциплін до формування в учнів екологічної грамотності, високого рівня екологічної свідомості, відповідального ставлення до природи та її ресурсів. Етнічні чинники в педагогічному процесі з охорони природи відіграють надзвичайно важливу роль, оскільки сприяють розвитку в учнів різних поглядів: відчуття в собі “предків і нащадків”, сприймання себе часткою свого роду в минулому та майбутньому з подальшим усвідомленням екологічної відповідальності перед попередніми та прийдешніми поколіннями за наслідки своєї діяльності.

Дослідженням встановлено, що висунуті ідеї знайшли подальший розвиток у національних концепціях екологічного виховання країн, що утворюють Об'єднане Королівство Великої Британії та Північної Ірландії. Найбільш ґрунтовно розробленим виявився документ, підготовлений Шотландським відділом освіти. У ньому знайшло відображення органічне поєднання міжнародних, національних та етнічних підходів до екологічної освіти і виховання школярів. Шотландська концепція була взята за основу підготовки аналогічного документу на загальнодержавному рівні. Її основні положення виявилися настільки актуальними для глобального педагогічного руху на захист довкілля, що в 1994 році в Стокгольмі було скликано Міжнародну конференцію з питань оновлення екологічної освіти, в центрі уваги якої був досвід Шотландії та Великої Британії. У рішеннях і рекомендаціях цієї конференції етнічно-екологічний та етнічно-педагогічний аспект визнавалися важливими засобами удосконалення екологічного виховання молоді.

Етнічно-екологічні та народно-педагогічні ідеї знаходять відображення у змісті екологічного виховання в школах Великої Британії. Його теоретичні засади включають основні науково-педагогічні положення, що створюють ядро сучасної екологічної освіти й виховання, до складу якого британські педагоги відносять пізнавальні, ціннісні, нормативні та діяльні компоненти, котрі, у свою чергу, містять народознавчі поняття щодо взаємостосунків людини з природою та формування культури поведінки у довкіллі. Зазначені елементи змісту екологічної освіти та виховання відрізняються комплексною будовою й складаються у структурному плані зі специфічних за ознакою кожного елементу знань, умінь і навичок екологічного характеру, які мають опанувати учні. Британські педагоги деталізують їх у наступній моделі, згрупувавши за певними властивостями (див. діаграму). Наведений у діаграмі компонентний склад змісту екологічної освіти розкриває основні підходи до розуміння їх функцій у навчально-виховному процесі. Основними компонентами є відповідальне ставлення до природного довкілля, знання, уміння, навички та досвід вивчення і розв'язання екологічних проблем. Базове підґрунтя цих компонентів змісту даної галузі педагогічної теорії й шкільної практики становлять народні традиції, які відображаються в знаннях про природу, системі ціннісних уявлень про природне довкілля та його роль у житті людини, приписах, правилах і нормах поведінки в соціо-природному середовищі, а також стереотипизованих засобах раціонального природокористування і формах природоохоронної діяльності. Указані компоненти змісту екологічної освіти й виховання реалізуються у навчально-виховному процесі при вивченні різних циклів навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом школи. Як відзначається у Національному навчальному плані, екологічний компонент має бути присутнім у кожній дисципліні й сприяти формуванню екологічної культури учнів, враховуючи при цьому традиції народу, що виявляються у різних сферах життєдіяльності (побут, наука, літературна творчість, мистецтво тощо).

Пильну увагу британські педагоги приділяють формам організації та навчальним технологіям, які сприяють активізації навчально-виховного процесу із захисту довкілля, звертаючись у цьому плані до досвіду народної педагогіки. У шкільному екологічному вихованні Великої Британії поряд із традиційними формами організації навчального процесу, такими, як різні типи класно-урочних занять, активно використовуються й позаурочні. Це - факультативні заняття, предметні гуртки, студії, клуби, олімпіади, конкурси тощо. Чільне місце в системі екологічного виховання посідають екскурсії етнічно екологічного характеру в місцевості, що уособлюють природу країни або регіону, її краєвиди, рослинний і тваринний світ; в національні парки, де зберігається сільський спосіб життя у поєднанні з залишками “дикої природи”, відвідування з пізнавальною метою етнографічних музеїв, ботанічних садів, пам'яток садово-паркового мистецтва. Важлива частина навчально-виховної роботи з охорони природи відводиться польовим практикумам, під час проведення яких учні поєднують, наприклад, вивчення рослинного покриву з його природозахисними функціями і пов'язують із специфікою розвитку тваринницького господарства місцевості, виявляють лікарські рослини, що застосовуються в народній медицині, або проводять метеорологічні спостереження з використанням народного календаря тощо.

На активізацію пізнавальної діяльності учнів з вивчення і захисту природного довкілля, формування екологічної культури спрямовані різноманітні технології навчання, що запроваджуються в шкільній екологічній освіті. Погляд на навчання як на процес відкриття нового забезпечив перевагу дослідних методів навчання, які стимулюють розумовий розвиток учнів, формують у них оцінно-критичне ставлення до наслідків природно-перетворювальної діяльності, вміння приймати екологічно відповідальні рішення і розв'язувати нагальні проблеми довкілля. Серйозна увага приділяється прищепленню учням моральних якостей при виконанні дослідних завдань (проектів). Пошукова робота має бути корисною з громадської і громадянської точок зору, сприяти поліпшенню екологічної ситуації на місцевому і національному рівнях. Прикладом може бути дослідно-практична діяльність учнів Християнської школи в Мейфлауері (Уельс). Учні цієї школи, спираючись на народні перекази про те, що в місцевості більш ніж сто років тому існував колодязь з водою з цілющими властивостями, в результаті пошукової діяльності, вимірів, тестів, визначили місцезнаходження цього джерела і поновили його. Подібна практика діяльності в будь-якому напрямку захисту довкілля підтримується британськими освітянами. Важливо, щоб екологічне виховання учнів відбувалось у поєднанні з громадянським і базувалося на народних традиціях організації життя та природокористування.

Підвищенню ефективності навчально-виховного процесу із захисту довкілля сприяють і різноманітні засоби навчання, до яких відносять екологічні стежки, дидактично організовані фермерські господарства, технічні прилади, в числі яких перевага надається комп'ютерній техніці. Освітяни Великої Британії шукають способи поповнення арсеналу дидактичних засобів у виховних традиціях народної педагогіки. Дослідженням установлено, що в екологічному вихованні широко використовується усна народна творчість (фольклор, музичне, пісенне й танцювальне мистецтво, музика, атрибути народного побуту, костюми тощо). Гумор є традиційним засобом, що сприяє вихованню британців у національному дусі. У пошуках оптимізації навчально-виховного процесу з охорони природи британські педагоги визнають за доцільне використання такого дидактичного засобу, як народна традиція розповідання історій, який, на думку Н. Айекс, Р. Метцнера та ін., позитивно зарекомендував себе при проведенні будь-яких форм занять з учнями - урочних чи позаурочних.

У дисертації докладно розглядаються різні види позакласного й позашкільного етнічно-екологічного виховання учнів, яке здійснюється за активної підтримки урядових установ, громадських товариств і організацій, шкільних округів, науково-дослідних і вищих навчальних закладів, музеїв, бібліотек, національних парків, зоопарків, ботанічних садів тощо. Активну роль у цьому процесі відіграють і дитячі організації, в числі яких скаутський рух посідає пріоритетне місце. У роботі наводяться й аналізуються програми з неформальної екологічної освіти, що запроваджуються цими установами й організаціями.

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

Традиції британців у спілкуванні з природою складалися протягом усієї історії народів, що приходили й оселялися на терені цієї країни. Взаємодіючи між собою, вони впливали на культуру одне одного, зокрема й культуру природокористування. За сотні років культурної еволюції британських народів під впливом фізико-географічних і кліматичних умов острівної держави та досвіду природно-перетворювальної діяльності утворилися спільні традиції взаємодії з природою.

Етнічно-екологічне виховання молодого покоління базується на досвіді природокористування попередніх поколінь британських народів і містить високі духовні і моральні ідеали й цінності у ставленні до природи, що сягають своїм корінням до друїдських вірувань, які трансформувались і збагачувались під впливом християнського віровчення та гуманістичних світоглядних уявлень.

Етнічне розмаїття британських народів сприяло взаємозбагаченню культурних традицій, важливу складову частину яких становить народна педагогіка. Її основні ідеї і положення втілені у фольклорній творчості (прислів'ях, говірках, загадках, піснях, легендах, казках, епосі тощо). У ній відображаються різноманітні аспекти взаємин людини з природою, зосереджується увага на непересічній цінності природи для людини, узагальнюються знання про природні об'єкти і явища, містяться застереження, приписи, прогнозування, моральні настанови і сентенції щодо правил поведінки у природному довкіллі.

Народно-педагогічна спадщина знайшла відображення в педагогічних ідеях і поглядах видатних британських мислителів і просвітителів (Р. Оуена, Ф. Бекона, Дж. Локка, А. Шефтбсері та ін.), які високо оцінювали виховні можливості природи, розглядаючи її як зразок досконалості, довершеності, гармонії, краси.

Етнічно-екологічний виховний ідеал народів Великої Британії ввібрав у себе кращі риси людського характеру, високі моральні й духовні принципи, що виявляються у ставленні людини до людини і до природного довкілля, історичної й культурної спадщини своєї країни, державної символіки, простежуються у фольклорних і літературних творах, конструктивному консерватизмі, спрямованому на збереження й розвиток притаманних британцям рис характеру і традицій життєдіяльності.

В екологічному вихованні молодого покоління в школах Великої Британії значне місце відводиться релігії, оскільки сконцентровані в релігійному віровченні гуманістичні ідеали спрямовані на духовний і моральний розвиток учнів. Найбільш поширеною релігією в країні є християнство, яке пронизане ідеями добра, справедливості, високої духовності. Традиційно християнське віровчення становить невід'ємну складову культури британських народів, справляє суттєвий вплив на спосіб їх життя і спілкування з природою. Вивчення релігії згідно з Національним навчальним планом, ухваленим у країні в 1988 р., є обов'язковим у загальноосвітній підготовці учнів, в тому числі й у галузі екологічної освіти та виховання.

Дослідженням доведено, що сучасна теорія і практика екологічного виховання школярів у Великій Британії значною мірою враховує народно-педагогічний досвід попередніх поколінь. Важливе місце відводиться формуванню природної відповідної свідомості, яка, в свою чергу, є основою для подальшого розвитку екологічної свідомості, тобто більш високого рівня сформованості ставлення до природного довкілля та його ресурсів у майбутнього дорослого громадянина.

У шкільному екологічному виховання враховується притаманне британцям гуманне ставлення до представників тваринного світу, потреба в озелененні територій, естетичному оформленні зеленими насадженнями власного подвір'я, присадибної ділянки, вулиць, адміністративних будинків, корпусів навчальних закладів тощо, потяг до проведення свого дозвілля на лоні природи, занять спортом, різними видами практичної діяльності з упорядкування та облагороджування природних куточків.

При конструюванні змісту екологічної освіти і виховання британські педагоги спираються на досягнення вітчизняної й світової педагогічної науки і практики, людинознавчих та природничих наук, в тому числі й у галузі захисту довкілля, враховують досвід народної педагогіки та традиції природокористування, набуті попередніми поколіннями співвітчизників. Зміст в екологічному вихованні вважаються пізнавальні, ціннісні, нормативні та діяльні компоненти, які, у свою чергу, мають комплексну будову, що містить у собі ставлення, знання, вміння, навички, досвід творчої діяльності з вивчення та захисту довкілля. Взаємодіючи між собою, всі структурні елементи змісту екологічної освіти забезпечують можливість формування екологічної свідомості та культури молодого покоління.

Етнічно-екологічне виховання учнів у школах Великої Британії здійснюється відповідно до Національного навчального плану на міждисциплінарній основі, що передбачає включення етнічно-екологічного компоненту в усі цикли навчальних дисциплін з урахуванням їх логіки і структури. Такий підхід забезпечує можливість розкривати різні аспекти природо-перетворювальної та природоохоронної діяльності з точки зору як сучасних шляхів розв'язання екологічних проблем, так і використання народних традицій відповідного ставлення до довкілля.

Активізації пізнавальної й практичної діяльності школярів із захисту природного довкілля сприяють різноманітні форми організації навчально-виховного процесу: предметні та міждисциплінарні уроки, лабораторні заняття, польові практикуми, екскурсії з етнічно-екологічною спрямованістю, факультативні заняття, рольові ігри тощо. Усі види навчальних занять створюють умови для досягнення основної мети екологічного виховання - формування в учнів екологічної культури, важливою складовою частиною якої британські педагоги вважають етнічно-екологічну вихованість.

У справі підвищення ефективності опанування школярами екологічних знань, вмінь і навичок, прищеплення моральних норм поведінки у природному довкіллі, розвитку духовних сил британські педагоги надають перевагу використанню таких інноваційних технологій навчання, завдяки яким відбувається комплексний вплив на особистість учня, забезпечується взаємодія інтелектуальної, емоційної, вольової й діяльних сфер психіки. До них відносять виконання дослідних проектів і творчих завдань, які забезпечують максимальне самовиявлення учнів, мобілізують їх до прийняття відповідальних рішень щодо природного довкілля та збереження його ідентифікаційних властивостей.

У практиці екологічної освіти і виховання учнів у школах Великої Британії активно застосовуються такі дидактичні засоби, як комп'ютерна техніка, екологічні стежки й стежинки, природні куточки й окремі природні об'єкти, фермерські господарства, в яких обов'язково має бути присутній етнографічний компонент. Його наявність створює умови для більш ефективної реалізації принципу взаємозв'язку локального, регіонального, національного і глобального підходів до розв'язання екологічних проблем.

Народно-педагогічна спадщина використовується британськими педагогами як основне джерело поповнення й удосконалення засобів навчання, в тому числі в галузі екологічного виховання. Таким засобом вважається - народне мистецтво розповідання історій, який надає можливість не тільки отримати нову інформацію природозахисного характеру, а й перейнятися ставленням, почуттями й оцінками оповідача щодо стану природного довкілля та перспектив розв'язання екологічних проблем. Сторітеллінг розглядається як універсальний засіб виховання, що може бути застосований з будь-якою віковою категорією учнів.

В етнічно-екологічному вихованні учнівської молоді шкільного віку активну участь беруть неформальні освітні заклади, громадські, наукові, урядові товариства, організації, установи, об'єднання. До них належать наступні установи - екологічні клуби, скаутські організації, орнітологічні товариства, товариства захисників свійських тварин тощо. Поширенням етнічно-екологічних знань та вихованням учнів у дусі національних традицій природокористування опікуються національні парки, ботанічні сади, зоопарки, музеї, бібліотеки, оранжереї, різні види сучасних медіа. Вони розробляють власні програми з екологічного виховання учнів з урахуванням специфіки і можливостей свого закладу або напрямку природозахисної діяльності.

ПУБЛІКАЦІЇ

1. Використання національних традицій природокористування в екологічній освіті Великої Британії / Навч. посібник. - Донецьк: БСГ, 2001. - 112 с.

2. Методичні рекомендації “Етнічно-екологічний аспект навчання іноземної мови учнів середньої загальноосвітньої школи (на матеріалі збірки дитячих віршів “Казки матусі Гуски” (для студ. IV курсу спец. 7.030502 - “Мова та література (англійська)” ) - Макіївка: МЕГІ, 2004. - 25 с.

3. Розвиток неформального екологічного руху у Великій Британії // Рідна школа. - № 2001. - № 1. - С. 79-80.

4. Сучасний стан екологічної освіти у Великобританії та тенденції її розвитку // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. праць. Вип. ХІ. - Слов'янськ: СДПІ, 2001. - С. 301-306.

5. Використання сторітеллінгу в екологічній освіті у Великобританії // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. праць. Вип. ХІІ / за заг. ред. В.І. Сипченка. - Слов'янськ: СПДІ, 2001. - С. 255-262.

6. Етнічна педагогіка і формування національного характеру у Великій Британії // ПостМетодика. - 2002. - № 4(42). - С. 43-46.

7. Вплив релігії на формування екологічної свідомості на сучасному етапі // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Збірник наукових праць / Гол. ред. Г.П. Шевченко. - Вип. 1. - Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля, 2004. - С. 130-134.

8. Формування етнічної спільності і відбиток народних традицій у пам'ятках літератури Середньовічної Англії // Вісник МЕГІ “Слово”. - № 7. - Макіївка: МЕГІ, 2000. - С. 77-81.

9. Історичний огляд розвитку природоохоронного руху Великобританії // Історичні і політологічні дослідження: науковий журнал. - Донецьк: Вид. ДонДУ. - №2 (4). - 2000. - С. 178-184.

10. Дослідницькі проекти як форма позашкільного екологічного виховання у Великобританії // Збірник наук. та науково-метод. праць “Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук у педвузі” ГППІІМ. - Донецьк: ТОВ “Либідь”, 2001. - С. 119-125.

11. Національна символіка в етнічно-екологічному вихованні молоді у Великій Британії // “Слово”: Вісник МЕГІ № 9, 10. - Макіївка: МЕГІ, 2002. - С. 225-229. виховання учень педагогічний

12. Нові напрямки в екологічній освіті Великобританії // Вісник ДонДУЕТ: Серія “Гуманітарні науки” № 3 (15). - Донецьк, 2002. - С. 220-225.

13. Этноэкология в системе экологических наук // “Слово”: Вісник Макіївського економіко-гуманітарного інституту № 11. - Макіївка: МЕГІ, 2003. - С. 224-226.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.