Інформаційні технології в розвитку пізнавального інтересу

Наступна глава буде присвячена використанню сучасних інформаційних технологій як засобу підвищення пізнавального інтересу молодших школярів до навчальної діяльності.

2. Використання сучасних інформаційних технологій як засоби підвищення пізнавального інтересу молодших школярів до учбової діяльності

2.1 Діагностика рівня пізнавального інтересу до навчальної діяльності в молодших школярів

Для дослідження ефективності використання сучасних інформаційних технологій як засобу підвищення пізнавального інтересу дітей молодшого шкільного віку на базі МОУ СЗШ №5 міста Ішиму був проведений експеримент.

В експерименті взяли участь учні 3 «А» класу в кількості 20 чоловік. Список дітей, які беруть участь у дослідженні наведено у додатку 1.

Експеримент складався з трьох етапів:

1 етап - констатуючий етап - первинна діагностика рівня сформованості пізнавального інтересу до навчальної діяльності в молодших школярів.

2 етап - формуючий етап - організована робота з підвищення пізнавального інтересу учнів до навчальної діяльності з використанням сучасних інформаційних технологій.

3 етап - контрольний етап - повторна діагностика рівня сформованості пізнавального інтересу до навчальної діяльності в молодших школярів, проведено аналіз отриманих результатів.

Для виявлення рівня сформованості пізнавального інтересу до навчальної діяльності використовувалися такі критерії та показники:

1. Спрямованість учнів до об'єктів пізнання (фактами, процесам, закономірностям) супроводжується такими параметрами, як стійкість, локалізованість і усвідомленість пізнавального інтересу.

2. Емоційна залученість в навчальний процес (зосередженість уваги, слабка відволікання).

3. Інтелектуальна активність (прагнення поділитися з товаришами, вчителем новою інформацією, почерпнутої з різних джерел за межами навчання, прагнення учнів за власним бажанням брати участь у діяльності).

При виборі критеріїв була використана методика дослідження пізнавального інтересу, запропонована Кувалдін Є.А.

На основі виділених критеріїв, а також для аналітичної обробки результатів дослідження та отримання кількісних показників було виділено три рівня сформованості пізнавального інтересу учнів: низький, середній і високий.

Високий рівень - дитина проявляє інтерес до пізнання істотних властивостей предметів або явищ, що більш глибоку і часто невидиму їх внутрішню суть; пізнавальний інтерес школяра досить стійкий, внутрішня мотивація у навчанні переважає; учні активно шукають знання, витягують їх із різних джерел і за межами уроку; учні прагнуть за власним бажанням брати участь у діяльності, в обговоренні піднятих на уроці питань, у доповненнях, поправками відповідей товаришів, в бажанні висловити свою точку зору; учні мають позитивний емоційний настрій, поглинені діяльністю, незважаючи на сторонні подразники.

Середній рівень - учні мають інтерес до нових фактів, до цікавим явищам, які фігурують в інформації, одержуваної учнями на уроці, такий інтерес може швидко охолонути, зникнути разом із породила його ситуацією, він вимагає постійного підкріплення ззовні, нашарування нових і нових виняткових вражень, у структурі особистості він не залишає особливого сліду, так як інтерес її весь час побуждается зовнішніми засобами, сам школяр залишається до пізнання нейтральним.

Низький рівень - інертний, байдужий до навчання учень не задає питань, його інтелект не турбують невирішені питання, під час дзвінка ці учні відразу перестають слухати, залишають незакінченим розпочате завдання, закривають книги і першими вибігають на перерву.

З метою визначення рівня сформованості пізнавального інтересу до навчальної діяльності ми використовували анкету. Учням була запропонована анкета, що складається з 7 питань (див. Додаток 2).

Дані, отримані після обробки анкети можна помістити в таблицю №1.

Таблиця 1. Рівні розвитку пізнавальних інтересів учнів

Показники пізнавального інтересу Рівні пізнавального інтересу	Спрямованість учнів до об'єктів пізнання	Емоційна залученість в навчальний процес	Інтелектуальна активність
Низький рівень. 46,5%	Відсутність самостійної пізнавальної діяльності. Робота під контролем. 47,8%	Негативна мотивація до пізнавальної діяльності, до процесу та змісту навчання. 37,7%	Низький рівень активності, пізнавальна інертність. Відсутність прагнення до діяльності в процесі пізнання. 33,4%
Середній рівень. 33,5%	Епізодична активність, спонукувана зовнішніми стимулами (вчителем, друзями, батьками, способами виконання завдань і т.д.). 36,1%	Нестійка мотивація до зовнішніх сторін діяльності. Епізодична пізнавальна мотивація з умовою зовнішнього стимулювання. 31,9%	Ситуативна самостійність у пізнавальній діяльності. Прояв самостійності при наявності зовнішніх збудників. 40,4%
Високий рівень. 17,4%	Активність, яка стимулюється не тільки зовнішніми, а й внутрішніми побудниками. 30,5%	Стійка потреба в пізнавальній діяльності. Інтерес до результату і оцінки пізнавальної діяльності як мотив. 24,1%	Інтенсивний процес самостійної діяльності з розвитку інтересу. Прагнення використати допомогу. 10,3%

З даної таблиці видно, що майже у половини класу (46,5%) низькі рівні розвитку пізнавальних інтересів; у третини класу (33,5%) - середні рівні; у шостої частини класу (17,4%) високі рівні розвитку пізнавальних інтересів; дуже малій кількості учнів (1,4%) спадкоємні дуже високі рівні. Отже, рівні розвитку пізнавальних інтересів дітей в цілому по класу малі, вони вимагають підвищення, причому з використанням сучасних інформаційних технологій.

2.2 Експериментальне використання сучасних інформаційних технологій як засобу підвищення пізнавального інтересу молодших школярів

Для використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі ми:

1. Забезпечили навчальний процес ноутбуками і мультимедіа-проекторами,

2. Поповнили шкільну медіатеку.

3. Створили комп'ютерний методичний кабінет для вчителів та індивідуальної науково-дослідної діяльності учасників освітнього процесу.

4. Підключили школу до мережі.

5. Провели анкетування учнів, батьків, вчителів на предмет використання цифрових освітніх ресурсів у навчальному процесі.

6. Епізодично включали інформаційні технології у викладання ряду навчальних дисциплін.

7. Провели первинний (вступний) контроль якості знань і загальнонавчальних компетентностей учнів.

Очікувані результати формуючого етапу експерименту:

1. Досягнення нових освітніх результатів.

2. Зниження витрат (часу, сил) на досягнення існуючих освітніх результатів.

3. Розвиток нових і вдосконалення існуючих форм і методів організації освітнього процесу.

Для вирішення поставлених завдань було організовано 2 групи: контрольна та експериментальна. Контрольна група становила 10 учнів і займалася за традиційною методикою та експериментальна група, в якій займалося 10 учнів з використанням розробленої комп'ютерної ІДС. На початку експерименту рівень підготовленості в учнів обох груп за результатами тестування істотно не відрізнялися.

Дослідженню були піддані показники та тести, що входять у загальну оцінку знань учнів.

Впровадження і пропаганда результатів:

- Узагальнення досвіду роботи з даної проблеми.

- Проведення семінарів для вчителів.

Очікувані результати:

- Підвищити якість освітнього процесу;

- Підвищити мотивацію до вивчення предмета;

- Розвинути дослідні та творчі навички;

- Розвинути навички самостійної роботи і навички роботи в команді.

Напрямки роботи з використанням сучасних інформаційних технологій:

- Введення нового матеріалу за допомогою мультимедійних презентацій; (Застосування комп'ютерних презентацій дозволяють інтенсифікувати засвоєння навчального матеріалу).

Комп'ютерні презентації дозволяють акцентувати увагу учнів на значущих моментах викладається інформації та відображати ефектні образи. Комп'ютерні презентації дозволяють адаптувати навчальний матеріал під особливості учнів).

- Відпрацювання лексичних та граматичних структур за допомогою комп'ютерних програм;

Існують різноманітні програми для тренування лексичних та граматичних навичок, які дозволяють учням вибрати прийнятний рівень завдань.

Застосування комп'ютерних технологій у проектній діяльності активізує процес навчання, формує і далі розвиває мотивацію навчання. Дану технологію можна з успіхом використовувати як на уроках, так і в позаурочній діяльності.

При підготовці до уроку з використанням комп'ютерних технологій ми продумали, як організувати процес спілкування учнів з комп'ютером, зіставити функції комп'ютерних засобів і дії учня, способи подачі навчального матеріалу, представленого в електронному виданні з навчального предмета. Для того щоб провести цілий урок в комп'ютерному класі, розробляли детальний план навчального заняття. Особливу увагу приділяли формулюванні питань і завдань, які використовувалися на даному уроці.

Розглянемо найбільш поширену схему організації уроку з використанням засобів комп'ютерних технологій.

На першому етапі вчитель проводить бесіду, в процесі якої може вводити нові поняття, визначати готовність учнів до самостійної роботи з електронними ресурсами. Якщо необхідно, вчитель демонструє специфіку роботи з програмними продуктами. Учням видаються індивідуальні завдання.

На другому етапі учні починають синхронне входження в роботу з електронним ресурсом під керівництвом вчителя, після чого приступають до самостійної роботи. На даному етапі вчитель стає наставником, організатором процесу дослідження, пошуку, переробки інформації, консультантом учнів.

Третій етап передбачає роботу учнів з різним дидактичним матеріалом (без комп'ютера). Можна запропонувати хлопцям проблемну ситуацію або завдання, вирішення яких допоможе досягненню цілей уроку.

Залежно від конкретного навчального заняття етапи можуть бути ранжовані інакше. Наприклад, на другому етапі може бути запропонована система вправ, що забезпечує підготовку учнів до роботи, сама робота з електронним ресурсом стане кульмінацією уроку.

На формуючому етапі нами проводився ряд заходів, спрямованих на формування пізнавального інтересу учнів.

У додатку 3 представлений конспект заняття з розвитку пізнавального інтересу учнів через використання графічного редактора. Тема заняття: Створення рухомих зображень. Анімація малюнків. Цілі заняття:

1. Закріплення понять графічний редактор, інструменти графічного редактора.

2. Закріплення і перевірка навичок роботи в графічному редакторі Paint.

3. Розвиток пізнавального інтересу і творчої активності.

Ми застосували кілька основних принципів організації уроку для молодших школярів, що забезпечують високий ступінь активізації пізнавальної діяльності учнів при одночасному досягненні основних цілей уроку.

1. Використання переважно ігрових форм занять, особливо на початковому етапі навчання. Для дітей 9 років гра переважає над іншими видами діяльності. Граючи, учні освоюють і закріплюють складні поняття, вміння та навички мимоволі. На звичайному уроці вчитель витрачає багато сил на підтримку дисципліни і концентрації уваги учнів, у грі ж ці процеси для дітей природні.

2. Конкурсно-змагальний характер виконання практичних завдань, використання рейтингових оцінок учнів. Властиву дітям даного віку активну боротьбу за лідерство в колективі, потреба в заохоченні необхідно використовувати для додаткової мотивації навчальної роботи. До вирішення даного завдання порівняно легко адаптується програмне та навчально-методичне забезпечення уроків.

3. Високий ступінь самостійності виконання дітьми завдань за комп'ютером. Автономна діяльність підвищує особисту відповідальність дитини, а самостійність прийняття рішень у поєднанні з їх позитивними результатами дає заряд позитивних емоцій, породжує впевненість у собі і стійке бажання відновлювати роботу, поступово переходячи на більш складний рівень завдань. Управління складним технічним засобом зрівнює дітей з дорослими, на яких вони прагнуть бути схожим. Самостійна робота за комп'ютером - основний засіб безболісного поступового переходу від звичної ігрової до нової більш складної навчально-пізнавальної діяльності.

4. Максимальне використання мультимедійних можливостей комп'ютера. Засоби мультимедіа дозволяють забезпечити найкращу, в порівнянні з іншими технічними засобами навчання, реалізацію принципу наочності, якому належить провідне місце в освітніх технологіях початкової школи. Крім того, засобів мультимедіа відводиться завдання забезпечення ефективної підтримки ігрових форм уроку, активного діалогу «учень-комп'ютер».

5. Створення обстановки психологічного комфорту на уроці. Цьому значною мірою сприяють прості і доброзичливі інтерфейси сучасних навчальних і розвиваючих програм. Як наслідок, діти не бояться власних помилок, нерідко багаторазово повторюють завдання спочатку до позитивного результату, що робить навіть самих боязких і сором'язливих учнів розкутими і активними.

6. Всебічне використання знань шкільних предметів. Застосування на уроках широкого розмаїття навчальних і розвиваючих програм дозволяє ефективно закріплювати знання інших шкільних дисциплін і будити додатковий інтерес до їх вивчення, зміцнювати міжпредметні зв'язки, формувати у дітей системне сприйняття одержуваних знань, цілісну картину світу.

Перераховані принципи організації уроків в початковій школі дозволяють вже на ранніх етапах навчання забезпечити для більшості учнів перехід від пасивного сприйняття навчального матеріалу до активного, усвідомленого оволодіння знаннями. Активізація навчально-пізнавальної діяльності пов'язана скоріше не з самим предметом, а з використанням сучасних інформаційних технологій. Широке використання комп'ютерів при вивченні більшості предметів у результаті вдосконалення освітніх технологій в початковій школі дасть можливість повною мірою реалізувати принцип «вчення із захопленням», і тоді будь-який предмет буде мати рівні з інформатикою шанси стати улюбленим дітьми.

Для перевірки ефективності реалізованих заходів щодо підвищення пізнавального інтересу молодших школярів через використання сучасних інформаційних технологій нами було проведено контрольний етап експерименту, про який піде мова в наступному параграфі.

2.3 Аналіз реалізованих заходів щодо підвищення пізнавального інтересу молодших школярів через використання сучасних інформаційних технологій

Для перевірки ефективності формуючого етапу експерименту роботи, було проведено контрольне обстеження дітей експериментальної і контрольної групи. Методика контрольного обстеження збігалася з методикою констатуючого обстеження рівня сформованості пізнавального інтересу в молодших школярів. Дані контрольного етапу експерименту по проведеній діагностиці в експериментальній і контрольній групах піддослідних наведені в таблиці 2. Результати аналізувалися з залученням даних констатуючого обстеження рівня сформованості пізнавального інтересу.

Таблиця 2. Показники рівня пізнавального інтересу в експериментальній групі на контрольному етапі експерименту

Рівень пізнавального інтересу	Кількість спостережень	%
Низький	0	0
Середній	7	70
Високий	3	30



Для наочності показники рівня сформованості пізнавального інтересу в експериментальній групі на контрольному етапі експерименту представлені на малюнку 1.

Рис. 1. Рівень сформованості пізнавального інтересу в експериментальній групі на контрольному етапі

Таблиця 3. Показники рівня сформованості пізнавального інтересу в контрольній групі на контрольному етапі експерименту

Рівень пізнавального інтересу	Кількість спостережень	%
Низький	2	20
Середній	5	50
Високий	3	30

Для наочності показники рівня сформованості пізнавального інтересу в контрольній групі на контрольному етапі експерименту представлені на малюнку 2.

Оцінка динаміки зміни рівня сформованості пізнавального інтересу в експериментальній групі на контрольному етапах експерименту представлена в таблиці 4.



Таблиця 4. Показники рівня сформованості пізнавального інтересу в експериментальній групі на контрольному етапах експерименту

Рівень пізнавального інтересу	Констатуючий етап (%)	Контрольний етап (%)
Низький	20	0
Середній	60	70
Високий	20	30

Для наочності представимо порівняльний аналіз рівня сформованості пізнавального інтересу в експериментальній групі на констатирующем і контрольному етапі на рисунку 3.

Рис. 3. Порівняльний аналіз рівня сформованості пізнавального інтересу в експериментальній групі на констатирующем і контрольному етапі

Порівняння даних констатуючого етапу з даними, отриманими на контрольному етапі показує, що кількість дітей з низьким рівнем сформованості пізнавального інтересу зменшилася до 0, на 10% збільшилася кількість дітей, що мали середній рівень сформованості пізнавального інтересу. За рахунок зменшення кількості низького рівня сформованості пізнавального інтересу на 10% збільшилася кількість дітей, що показали високий рівень сформованості пізнавального інтересу. У цілому, це доводить, що зміст і прийоми формуючого етапу експерименту були обрані правильно і виявилися ефективними для підвищення рівня сформованості пізнавального інтересу у дітей.

Таким чином, наше дослідження сприяло розвитку пізнавального інтересу у молодшого школяра - як цілеспрямованого процесу формування стійких якостей особистості молодшого школяра, що відбивають потреба, бажання і внутрішню переконаність учня в необхідності творчого пізнання реальної дійсності, здатність формулювання пізнавальних завдань і пошуку їх вирішення.

Таким чином, заняття, які ми проводили в ході нашого експериментального дослідження, допомогли нам значно підвищити рівень сформованості пізнавального інтересу до навчальної діяльності дітей молодшого шкільного віку.



Висновок

Одне з найважливіших умов ефективності навчального процесу-виховання пізнавального інтересу у школярів.

Пізнавальний інтерес - це один з найважливіших для нас мотивів навчання школярів. Його дія дуже сильно. Під впливом пізнавального, навчальна робота навіть у слабких учнів протікає більш продуктивно.

Пізнавальний інтерес при правильній педагогічній організації діяльності учнів і систематичної і цілеспрямованої виховної діяльності може і повинен стати стійкою рисою особистості школяра і здійснює сильний вплив на його розвиток.

Багато фахівців вважають, що для сучасного етапу розвитку освіти характерний перехід від традиційних масових засобів інформації (книги, кінофільми, телебачення) до так званим новим інформаційним технологіям - комп'ютеризованим системам зберігання інформації, лазерним каналах зв'язку, мікроелектронним пристроїв і т.д. Сучасні інформаційні технології можуть сприяти підвищенню пізнавального інтересу до навчальної діяльності молодших школярів.

У результаті нашого дослідження ми розглянули поняття «пізнавальний інтерес» у психолого-педагогічній літературі, виявили психолого-педагогічні аспекти використання сучасних інформаційних технологій з метою підвищення пізнавального інтересу до навчальної діяльності у дітей молодшого шкільного віку.

Для перевірки гіпотези ми провели експериментальне дослідження. Констатуючий етап експерименту показав, що більшість молодших школярів мають низький рівень пізнавального інтересу.

Ці діти інертні, байдужі до навчання, не ставлять запитань, їх інтелект не турбують невирішені питання, під час дзвінка ці учні відразу перестають слухати, залишають незакінченим розпочате завдання, закривають книги і першими вибігають на перерву. На формуючому етапі експерименту ми провели заняття з експериментальною групою учнів, застосовуючи на заняттях сучасні інформаційні технології. Вже під час цих занять ми почали відзначати велику активність учнів, їх позитивний емоційний настрій. Для аналізу та перевірки ефективності занять ми провели контрольний етап експерименту, який показав, що більшість піддослідних експериментальної групи відзначається стійкий пізнавальний інтерес до навчальної діяльності.

Таким чином, завдання, поставлені на початку експерименту, нами були вирішені, мета дослідження досягнута, гіпотеза підтверджена.

Бібліографія

1. Алексєєв, О.Г. Організація і проведення занять із застосуванням модельованих на ЕОМ навчальних завдань [Текст] / О.Г. Алексєєв, Ф. І. Володя, А.А. Бабаєв. - Л: ВІАЛКА, 1977. - 13 с.

2. Андрєєв, Г.П. Комп'ютеризація процесу навчання у ВВНЗ: проблеми, тенденції, перспективи [Текст] / Г.П. Андрєєв. - М.: ВПА, 1990. - 48 с.

3. Андрієвська, В.В. Деякі передумови психологічного забезпечення діалогу при вирішенні навчальних завдань [Текст] / В.В. Андрієвська / / Психологічні проблеми створення і використання ЕОМ. - М., 1985. - С. 13-19.

4. Бабанський, Ю.К. Оптимізація навчально-виховного процесу: Методичні основи [Текст] / Ю.К. Бабанський. - М.: Просвещение, 1982. - 192 с.

5. Битянова, М.Р. Професія - школяр. Програма формування індивідуального стилю пізнавальної діяльності в молодших школярів. Посібник для вчителя [Текст] / М.Р. Битянова, Т.В. Азарова, Т.В. Земських. - М.; Генеза, 2000. - 110 с.

6. Божович, Л.І. Про мотивацію навчання / Хрестоматія з вікової та педагогічної психології, сост. І. В. Дубровіна [Текст] / Л. Божович. - М.; Вид. Центр «Академія», 1999. - 320 с.

7. Питання розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання / За ред. Д.К. Гільова. - Свердловськ: Свердловський держ. пед. ін-т, 1970. - 142 с.

8. Вишневська, С.О. Використання ІКТ в освітній діяльності на уроках [Текст] / С.О. Вишневська / / Інтернет-журнал «Ейдос». - 2009.

9. Владимирова, Л.П. Взаємодія вчителів у мережевих спільнотах [Текст] / Л.П. Владимирова / / Інформатика та освіта. - №6. - 2006. - 25 с.

10. Гаммершмідт, І.І. Інформаційні технології в сільській школі [Текст] / І. І. Гаммершмідт, Д.А. Гаммершмідт / / Інформатика та освіта. - №7. - 2005.

11. Гершунский, Б.С. Комп'ютеризація в сфері освіти: Проблеми і перспективи [Текст] / Б.С. Гершунский. - М.: Педагогіка, 1987. - 265 с.

12. Горемичкін, А.І. Про стратегію комп'ютеризації [Текст] / А. І. Горемичкін / / Інформаційні технології. - 2009. - №2. - C.10-16.

13. Гур'єв, С.В. Використання комп'ютера як інструменту освітнього процесу [Текст] / С.В. Гур'єв. - М.: Просвещение, 2002. - 234 с.

14. Гусєв, В.В. Інформаційні технології в освітньому процесі [Текст] / В.В. Гусєв, П. І. Образцов, В.М. Щекотихін. - Орел: ВІПС, 1997. - 126 с.

15. Домрачев, В.Г. Про класифікацію комп'ютерних освітніх інформаційних технологій [Текст] / В.Г. Домрачев, І. В. Ретинський / / Інформаційні технології. - 1996. - №2. - C.10-13.

16. Дусавицьким, А.К. Пізнавальні мотиви / Хрестоматія з вікової та педагогічної психології, сост. І. В. Дубровіна [Текст] / А.К. Дусавицьким. - М.; Вид. Центр «Академія», 1999. - 320 с.

17. Зайцева, Л.А. Використання інформаційних комп'ютерних технологій у навчальному процесі та проблеми його методичного забезпечення [Текст] / Л.А. Зайцева. - М.: Просвещение, 2003. - С. 253.

18. Зубрилін, А.А. Види та засоби контролю знань, умінь і навичок учнів, що застосовуються на елективних курсах з інформатики [Текст] / А.А. Зубрилін, Є. М. Юртанова / / Інформатика та освіта. - №10. - 2006.

19. Каргінцева, Є.І. Шляхи формування пізнавальних інтересів молодших школярів у навчальній діяльності [Текст] / Є. І. Каргінцева / / Початкова школа. - №11-12. - 1992. - с. 29-31.

20. Комп'ютерна технологія навчання. Словник-довідник / За ред. В. І. Гриценко, А.М. Довгяло, А.Я. Савельєва. - Київ: Наукова думка, 1992. - 652 с.

21. Короткий психологічний словник / Сост.Л.А. Карпенко; За заг. ред. А.В. Петровського, М.Г. Ярошевського. - М.: Політвидав, 1985. - С. 21.

22. Машбиць, Є.І. Комп'ютеризація навчання: Проблеми і перспективи. - М.: Знання, 1986. - 80 с.

23. Машбиць, Є.І. Психолого-педагогічні проблеми комп'ютеризації навчання [Текст] / Є. І. Машбиць. - М.: Педагогіка, 1988. - 191 с.

24. Морозова, Н.Г. Вчителю про пізнавальному інтересі [Текст] / Н.Г. Морозова. - М.: Знание, 1979. - 47 с.

25. Муранов, А.А. Початкова школа навчально-виховного комплексу «Измайлово» №1811 м. Москви [Текст] / А.А. Муранов / / Інформатика. - №23. - 2005. - 23 с.

26. Нові інформаційні технології освіти: експериментальна перевірка педагогічної ефективності / Під ред. В.Г. Розумовського, І. М. Бобко. - К.: НІІІВТ, 1991. - 69 с.

27. Роберт, І.В. Сучасні інформаційні технології в освіті: дидактичні проблеми; перспективи використання [Текст] / І. В. Роберт. - М.: Школа-Пресс, 1994. - 205 с.

28. Сергєєва, Т. Нові інформаційні технології і зміст навчання [Текст] / Т. Сергєєва / / Інформатика та освіта. - 1991. - №1. - С. 3-10.

29. Соколова, Т.Є. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів засобами нових інформаційних технологій [Текст] / Т. Є. Соколова / / Початкова школа. - №3. - 2004. - с. 21-23.

30. Тализіна, Н.Ф. Психолого-педагогічні основи автоматизації навчального процесу / Психолого-педагогічні та психофізіологічні проблеми комп'ютерного навчання [Текст] / Н.Ф. Тализіна / / Сб.научн. тр. - М.: Изд-во АПН СРСР, МДУ, 1985. - С. 15-26.

31. Тализіна Н.Ф. Формування пізнавальної діяльності молодших школярів: Кн. для вчителя. - М.: Просвещение, 1988. - 172 с.

32. Уваров, О.Ю. На шляху до громадської колекції цифрових освітніх ресурсів [Текст] / А.Ю. Уваров / / Інформатика та освіта. - №7. - 2005.

33. Управління пізнавальною діяльністю учнів / Под ред. П.Я. Гальперіна і Н.Ф. Тализіної. - М.: МГУ, 1972. - С. 260-273.

34. Фаліна, І.М. Використання активних методів навчання на уроках інформатики [Текст] / І. М. Фаліна, М.Н. Мохова / / Інформатика. - №9. - 2006.

35. Черних, В.В. Використання комп'ютерних технологій в освіті [Текст] / В.В. Черних / / Російське освіту. - 2009. - №11. - 24 с.

36. Щукіна, Г.І. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів [Текст] / Г.І. Щукіна. - М.: ЛДПІ ім. А.І. Герцена, 1985. - 170 с.

37. Щукіна, Г.І. Педагогічні проблеми формування пізнавальних інтересів учнів [Текст] / Г. І. Щукіна. - М.: Педагогіка, 1988. - 203 с.

Размещено на Allbest.ru

...