Організаційно-педагогічні умови індивідуального навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату

Рис. 2. Результативність навчання української мови учнів експериментальної та контрольної груп на заключному етапі

Експериментальна група також успішніше опанувала навичками читання, порівняно з контрольною. Більшу кількість дітей віднесено до достатнього (на 17%) та високого (на 16%) рівнів, меншу - до середнього (на 24%) та низького (на 9%) рівня. Отже, в цілому прослідковується значне покращення якості читання в результаті двох років експериментального навчання.

Рис. 3 Результативність навчання читання учнів експериментальної та контрольної груп на заключному етапі

Використання індивідуальної корекційної методики в підготовці дітей з ДЦП до навчання та в процесі початкового навчання сприяло покращенню показників їх психомоторного, психологічного, пізнавального розвитку. Зокрема, в учнів значно розвинулись пізнавальні процеси (сприймання, увага, пам'ять, мислення, мовлення), сформувались вмотивоване ставлення до навчально-практичної діяльності, вольові зусилля, усвідомлення власних можливостей, прагнення до саморозвитку та самовдосконалення.

Подальший аналіз успішності навчальної діяльності засвідчив, що діти, не зважаючи на складні порушення і труднощі, засвоюють навчальний матеріал на високому, достатньому та середньому рівні, як і решта учнів, які навчалися в умовах спеціальної школи. Результати тестування довели міцність їхніх знань та умінь з програмового матеріалу після корекційного навчання.

Проведене нами дослідження психофізичного стану учнів з ДЦП дозволило виявити системний характер психофізичних порушень і залежність від них якості опанування навчальних предметів. Було встановлено, що несформованість рухових, сенсорних, психічних функцій впливає на опанування всіма предметами у початковій школі. Через це здійснювалась постійна підтримка пізнавальної активності для реалізації збережених можливостей у засвоєнні змісту індивідуальної корекційно-реабілітаційної програми.

На основі врахування особливостей психофізичних порушень учнів було визначено основні напрями корекційної роботи при індивідуальному навчанні, які полягали в наступному:

- комплексне обстеження учнів командою фахівців, яке забезпечує своєчасне виявлення порушень, обумовлених ними труднощів у навчанні та варіант змісту індивідуальної корекційної програми;

- корекційний супровід учнів командою фахівців;

- своєчасне виявлення і усунення несприятливих умов розвитку учнів індивідуального навчання з метою запобігання проявів навчальних утруднень;

- застосування інноваційних технологій в процесі корекції та поліпшення ефективності навчання учнів.

Експериментально доведено, що попередньо визначені організаційно-педагогічні умови корекційного індивідуального навчання забезпечують комплексну психолого-педагогічну допомогу учням впродовж всієї початкової ланки спеціальної освіти і на наступних етапах. Дотримання цих умов засвідчило позитивні результати учнів у процесі навчання. Таким чином, успішна організація індивідуального навчання в умовах сім'ї зумовлюється варіативним змістом навчання і виховання з урахуванням психофізичних особливостей учнів, адаптації державних вимог до їх можливостей, а також забезпеченням організаційних, дидактичних і корекційно-реабілітаційних умов. Вони сприяють гнучкій адаптації навчальних програм до психофізичних можливостей кожної дитини, визначенню варіативності різноманітних методів, прийомів, видів індивідуальної роботи з учнем, спеціальній організації індивідуального навчання, забезпечуюь сприятливий ґрунт для очікуваного позитивного результату.

Проведене нами дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

На основі аналізу науково-теоретичної літератури і досвіду навчально-виховної та корекційно-розвивальної роботи спеціальних шкільних закладів для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату виявлений значний інтерес дослідників і практиків до пошуку шляхів піднесення ефективності організації індивідуального навчально-реабілітаційного процесу на основі врахування психофізичних особливостей і пізнавальних можливостей цих учнів. Питання організації індивідуального навчання учнів з ДЦП, специфіки опанування ними знаннями і навичками, визначення характеру і причин труднощів навчальної діяльності, їх запобігання не знайшли в спеціальній літературі достатньої науково-дидактичної і методичної реалізації.

В практиці роботи спеціальних шкіл-інтернатів виявлено значні прогалини в організації індивідуального навчання учнів: роз'єднаність зусиль всіх його учасників; неоднозначне розуміння шляхів і засобів подолання труднощів учнів у навчанні; надання їм необхідної корекційно-реабілітаційної допомоги. Між тим комплексна система педагогічних, психологічних, корекційно-реабілітаційних заходів спроможна найбільш повно попередити виникнення вторинних порушень у розвитку дітей з тяжкими фізичними вадами. Тому визначається потреба у спеціальній розробці організаційно-педагогічних умов індивідуального навчання, яке б повною мірою забезпечило якісне навчання і оптимальну підготовку до інтеграції дитини з порушенням опорно-рухового аппарату в соціум.

Розроблено і експериментально доведено ефективність застосування в процесі спеціальної організації індивідуального навчання цієї категорії учнів трьох важливих блоків умов:

організаційного, що передбачає дотримання порядку зарахування учнів; призначення кваліфікованого і досвідченого вчителя індивідуального навчання, спроможного організувати навчальне середовище в домашніх умовах і здійснити навчальний і корекційно-реабілітаційний процес за участю команди фахівців, активного залучення батьків;

дидактичного, що включає добір доступного змісту навчального матеріалу та його доцільне структурування в індивідуальній програмі; вибір адекватних можливостям учня методів, прийомів, засобів і видів роботи для систематичного його навчання; своєрідність структури уроку; вчасне отримання зворотнього зв'язку; спеціальну взаємодію в системі „учень-вчитель-батьки;

корекційно-реабілітаційного, що включає корекційно-реабілітаційний супровід навчання дитини на основі психофізичних можливостей кожного учня; психологічну допомогу учневі та його батькам; різні форми викладу навчальної інформації з метою захисту учнів від фізичного та розумового перевантаження; застосування елементів інноваційних технологій кондуктивної педагогіки, ерготерапії та арт-терапії.

Дотримання цих умов забезпечує ефективність стратегії корекційно-реабілітаційного супроводу процесу навчання та його організації для досягнення якості засвоєння знань і навчальних досягнень учнів з основ наук.

Проведене нами дослідження психофізичного стану учнів з ДЦП дозволило виявити недостатній рівень сформованості пізнавального, психологічного, психомоторного компонентів психофізичного розвитку як головної причини труднощів засвоєння ними основ наук.

Теоретично обґрунтовано та експериментально апробовано методику корекційного впливу, яка базується на комплексному підході до аналізу психофізичних порушень у дітей з ДЦП та враховує рівні сформованості психічних функцій, забезпечує зниження декомпенсуючого впливу вторинних відхилень і активізацію компенсаторних пристосувань, а також систему корекційно-реабілітаційного супроводу учнів з ДЦП, які навчаються в домашніх умовах. Впроваджено в практику індивідуального навчання елементи інноваційних методик (кондуктивної педагогіки, ерготерапії, арт-терапії, сенсорного розвитку).

Визначено основні принципи корекційного навчання дітей з ДЦП в умовах сім'ї: особистісно орієнтоване навчання; врахування психофізичних особливостей учнів; раціональна організація розумової та фізичної діяльності, спрямованої на попередження втомлюваності, створення атмосфери доброзичливості та психологічної безпеки; оцінювання динаміки розвитку учня з урахуванням попередніх етапів його розвитку; стимулювання розумового й емоційного розвитку дитини з опорою на психічний стан радості, спокою, розкутості; залучення батьків до навчально-виховного процесу.

Доведено, що успішна реалізація корекційного індивідуального навчання позитивно впливає на підвищення успішності учнів початкових класів з основних навчальних предметів: української мови, читання, математики. Проведене спеціальне тестування учнів засвідчило якість та достатній обсяг засвоєних знань і умінь, а також відіграло діагностичну роль.

Результати експериментального впровадження спеціальної організації індивідуального навчання та індивідуально-корекційної методики переконливо довели, що в умовах корекційно-реабілітаційного супроводу і комплексного впливу на психофізичний розвиток дітей з ДЦП відбувається успішне формування їхньої підготовленості до опанування основ наук. Це засвідчили результати формуючого етапу дослідження. Переважна більшість учнів експериментальної групи досягла достатнього та середнього рівня психофізичного розвитку, що забезпечило успішне засвоєння навчальних предметів згідно Державного стандарту.

Наше дослідження може стати поштовхом для застосування діагностичних методик, спрямованих на якомога раннє виявлення психофізичних відхилень у дітей з ДЦП, з метою розробки на їх основі індивідуальних програм корекції та якісного навчання дітей зі складними і тяжкими порушеннями психофізичного розвитку.

Основні публікації

1. Чеботарьова О.В. Методичні рекомендації щодо організації та проведення індивідуального навчання вдома учнів, які мають вади у фізичному та психічному розвитку. - К., ТОВ „ЛДЛ”. - 2000. - 32 с.

2. Чеботарьова О.В. Програма з основ безпеки життєдіяльності для учнів І-Х допоміжних класів спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей з наслідками поліомієліту та церебральним паралічем. - К., 2002. - 20 с.

3. Чеботарьова О.В. Організація індивідуального навчання дітей із порушеннями опорно-рухового апарату // Дефектологія. - 2003. - № 4. - С. 19-22.

4. Чеботарьова О.В. Методика вивчення стану психофізичної готовності дітей з ДЦП до навчання // Дефектологія. - 2004. - № 2. - С. 15-17.

5. Чеботарьова О.В. Особливості графічних навичок дітей з ДЦП, засоби їх розвитку та корекції // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Науково-методичний збірник. - Вип. 5.- К.: Наук. світ, 2004. - С. 321-326.

6. Чеботарьова О.В. Особливості здійснення індивідуального навчання в домашніх умовах // Дефектологія. - 2004.- № 4. - С. 14-17.

7. Чеботарьова О.В. Корекційно-розвивальна спрямованість навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату в умовах сім'ї”// Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі. - Вип. 6.- К.: Наук. світ, 2005. - С. 219-222.

8. Чеботарьова О.В. Роль навчально значущих функцій в системі реабілітації учнів індивідуального навчання з ДЦП // Реабілітація дітей з особливостями психофізичного розвитку: сучасність і перспективи: Матеріали І Кримської конференції. - Сімферополь: Кримське навчально-педагогічне державне видавництво, 2005. - С. 253-256.

Размещено на Allbest.ru