Особистісно орієнтоване навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 371.311.1:502.2:377.8

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ

13.00.04 - “Теорія і методика професійної освіти”

КОЗАК ЛЮДМИЛА ВАСИЛІВНА

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України, м. Київ.

Науковий керівник:доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Сисоєва Світлана Олександрівна, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України,завідувач відділу педагогічних технологій неперервної професійної освіти, м. Київ.

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, професор Біда Олена Анатоліївна, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, професор кафедри теорії та історії педагогіки, м. Черкаси;

кандидат педагогічних наук, доцент Єрмоленко Світлана Пилипівна, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри військової педагогіки, м. Київ.

Провідна установа:Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, кафедра дошкільної освіти, Міністерство освіти і науки України, м. Ніжин.

Захист відбудеться “26” грудня 2006 року о 17.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “25” листопада 2006 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Соціально-економічний розвиток України, процеси глобалізації, інтеграції та інформатизації суспільства визначили принципово нові вимоги до професійної підготовки педагогів. Концептуальні положення сучасної педагогічної освіти, шляхи її модернізації відповідно до сучасних потреб особистості і суспільства визначені у законах України “Про освіту” (1991), “Про дошкільну освіту” (2001), “Про загальну середню освіту” (1999), “Про вищу освіту” (2001), Державній національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ століття”) (1992), Національній доктрині розвитку освіти (2002).

Професійна підготовка майбутніх педагогів здійснюється у вищих педагогічних навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації. Педагогічні коледжі є проміжним етапом у здобутті вищої педагогічної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр”. Саме у педагогічних коледжах закладаються основи педагогічної освіти та майстерності, а тому від якості підготовки у цих вищих навчальних закладах значною мірою залежить подальше професійне становлення майбутніх педагогів, їх успіх у педагогічній діяльності.

Необхідним компонентом професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі є природознавча освіта, яка допомагає пізнати та зрозуміти оточуючий світ, виробити життєві орієнтири, сформувати актуальне бачення місця людини в природі, активізувати потреби в самоосвіті та самовдосконаленні, а отже, сприяє професійному зростанню майбутніх фахівців, формуванню їх світогляду, екологічного мислення, ціннісного ставлення до навколишньої природи. В умовах оновлення змісту природознавчої освіти, великого значення набуває впровадження нових технологій особистісно орієнтованого навчання природознавства, які сприяють формуванню особистісних та професійних якостей майбутніх вихователів, здатності до навчання упродовж життя. Тим часом, в сучасній організації особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів у вищих педагогічних навчальних закладах мають місце певні суперечності, що перешкоджають якісній підготовці майбутніх фахівців, зокрема між: метою природознавчої освіти майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів і сукупністю педагогічних засобів її реалізації; вимогами до природознавчо-екологічної діяльності вихователя, яка передбачає формування у дошкільнят елементів екологічного світорозуміння, екологічної вихованості, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля і рівнем її відображення у змісті природознавчої освіти; необхідністю у формуванні екологічної культури майбутнього вихователя та недооцінкою цього фактора у змісті дисциплін природознавчого циклу; необхідністю впровадження особистісно орієнтованих форм, методів і технологій навчання та недостатньою підготовленістю викладачів вищої школи до їх застосування.

Розв'язання зазначених суперечностей потребує переосмислення мети, функцій і завдань навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, оновлення змістового компонента навчання, перебудови методичного забезпечення, оновлення методики діяльності викладача та розширення в ній технології співробітництва відповідно до вимог особистісно орієнтованої парадигми освіти.

Дослідженню проблеми професійної підготовки майбутніх педагогів завжди приділялася значна увага, зокрема, таким її аспектам, як: дидактичні засади професійної підготовки фахівців (В.І. Бондар, С.У. Гончаренко), розвиток особистості педагога у процесі професійної підготовки (Г.О. Балл, Г.П. Васянович, В.В. Рибалка та ін.); оволодіння основами педагогічної майстерності (І.А. Зязюн, Є.С. Барбіна) та педагогічної творчості (В.В. Кан-Калик, Н.В. Кічук, М.Д. Нікандров, С.О. Сисоєва та ін.); теоретико-методологічні засади особистісно орієнтованої освіти (Є.В. Бондаревська, В.В. Сєріков, І.С. Якиманська та ін.); створення сучасних моделей і технологій особистісно орієнтованого навчання та виховання (Ш.А. Амонашвілі, І.Д. Бех, О.Я. Савченко, А.В. Хуторський та ін.). Увага ряду науковців зосереджувалася і на професійній підготовці вихователів дошкільних навчальних закладів та вчителів початкової школи. Розглядалися теоретичні та методичні засади підготовки вихователів дошкільних навчальних закладів (Ч.М. Корчинський, Н.Ф. Пічко, Т.І. Поніманська); формування еколого-педагогічної культури вихователя (Н.В. Лисенко); формування пізнавальної самостійності майбутніх вихователів засобами інтелектуальної гри (В.Є. Бенера); розвиток творчого потенціалу особистості вихователя (В.О. Лисовська); професійна підготовка студентів у педагогічному коледжі (С.П. Балашова, О.Л. Полякова, О.А. Тимчик); природознавча підготовка вихователя дошкільного навчального закладу (Г.В. Бєлєнька, Н.Ф. Яришева та ін.) та вчителя початкової школи (Т.М. Байбара, Н.М. Бібік, О.А. Біда та ін.); екологічне виховання дітей дошкільного віку в процесі ознайомлення з природою (О.І. Білан, Н.М. Горопаха, З.П. Плохій та ін.); виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку (В.В. Маршицька).

Разом з тим, теоретичний аналіз наукових досліджень свідчить, що проблема особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів ще недостатньо досліджена як в теоретичному, так і в практичному аспектах, зокрема не дістали ґрунтовного розкриття і обґрунтування зміст, форми і методи навчання, які мають забезпечити якісну природознавчу підготовку майбутніх вихователів у контексті особистісно орієнтованого навчання.

Об'єктивна потреба і соціальне значення якісної професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, необхідність удосконалення природознавчої освіти для забезпечення ефективної практичної діяльності майбутніх педагогів з формування у дітей природодоцільного світогляду, дбайливого ставлення до природи, екологічної культури, недостатня теоретична розробленість та практична доцільність змісту, форм і методів особистісно орієнтованого навчання природознавства у професійній підготовці майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів в умовах педагогічного коледжу визначили тему дисертаційного дослідження: “Особистісно орієнтоване навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукової роботи відділу педагогічних технологій неперервної професійної освіти Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України та пов'язане з тематичним планом наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за темами: “Концептуальні засади психолого-педагогічної підготовки вчителів у сучасних умовах” (РК № 0197U006397), “Психолого-педагогічні основи особистісного підходу до впровадження педагогічних технологій у професійних закладах освіти” (РК № 0102U000401). Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 28 березня 2002 р., протокол № 3 та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 14 травня 2002 р., протокол № 5.

Об'єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх вихователів дошкільних закладів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Предмет дослідження: зміст, форми і методи особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі. Мета дослідження: здійснити цілісний науковий аналіз проблеми особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, розробити і теоретично обґрунтувати зміст, форми і методи особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів у педагогічному коледжі. Концептуальна ідея дослідження. Модернізація освітньої галузі в Україні відбувається в контексті особистісно орієнтованої парадигми освіти. Особливого значення ці зміни набувають у професійній підготовці майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, оскільки саме вихователь значною мірою впливає на духовне зростання дитини, формування її світогляду, вироблення норм поведінки, моральних цінностей, розвиток її як вільної і свідомої особистості. У цьому контексті особистісно орієнтоване навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів може розглядатися як науково обґрунтований процес суб'єкт-суб'єктної взаємодії студентів і викладачів вищого педагогічного навчального закладу, в основу якої покладено принципи гуманізації та демократизації навчання, врахування суб'єктивного досвіду, індивідуальних потреб та можливостей майбутнього педагога. Особистісно орієнтоване навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів спрямоване на оволодіння ними професійними знаннями й уміннями, розвиток професійно значущих якостей, створення умов для особистісної та професійної самореалізації. У зв'язку з цим виникає необхідність розробки і теоретичного обґрунтування змісту, форм і методів особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів в умовах педагогічного коледжу, яке повинно спрямовуватися на забезпечення якісної фахової підготовки майбутнього вихователя у природознавчій галузі, розвитку його інтелектуального та духовного потенціалу, екологічної культури, особистісних і професійно значущих якостей, що сприятиме високому рівню професійної діяльності, усвідомленню життєвої позиції дитини як учасника педагогічної взаємодії, необхідності врахування її інтересів і потреб у процесі ознайомлення з природою, вихованню позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля, прагненню майбутнього вихователя до реалізації ідей особистісно орієнтованої освіти. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що особистісно орієнтоване навчання природознавства майбутніх вихователів у педагогічному коледжі набуває ефективності, якщо:

- оволодіння природознавчими знаннями усвідомлюється студентами як невід'ємна складова не тільки їх професійної підготовки, а й подальшої стратегії власного життя, особистісного та професійного розвитку;

- природознавча освіта у педагогічному коледжі здійснюється відповідно до моделі особистісно орієнтованого навчання природознавства, яка спрямована на оволодіння професійними знаннями й уміннями, розвиток професійно-значущих якостей, забезпечення здатності до особистісної та професійної самореалізації майбутніх вихователів упродовж життя;

- принципи відбору змісту навчального матеріалу з природознавства відображають вимоги до особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів;

- зміст, форми та методи особистісно орієнтованого навчання природознавства спрямовані на творче засвоєння студентами природознавчих знань, набуття необхідних практичних умінь і навичок, формування особистісних та професійно значущих якостей, ціннісного ставлення до природи, задоволення індивідуальних освітніх потреб, що сприяють професійній самореалізації майбутнього вихователя упродовж життя;

- діагностика та самодіагностика рівня сформованості особистісного і професійного розвитку майбутніх вихователів розглядаються як фактор стимулювання пізнавальної активності студентів та утвердження гуманістичного стилю у взаємовідносинах.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети і гіпотези дослідження визначені такі завдання: Проаналізувати стан дослідження проблеми у педагогічній теорії та практичній діяльності вищих педагогічних навчальних закладів України. Розробити та обґрунтувати модель особистісно орієнтованого навчання природознавства та визначити критерії ефективності особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів у педагогічному коледжі. Визначити та обґрунтувати принципи відбору та зміст навчального матеріалу з природознавства, що мають відповідати вимогам особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів. Виявити доцільні форми і методи особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі. Розробити методичні рекомендації щодо організації особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів у педагогічному коледжі.

Методологічну основу дослідження становлять філософські, педагогічні та психологічні положення про людину як суб'єкт діяльності, про активність суб'єкта у пізнавальній діяльності, про розвиток і всебічне формування особистості; основні положення теорії вікової та педагогічної психології; теорії і методики професійної освіти; сучасні концепції: демократизації та гуманізації освіти і виховання, особистісно орієнтованого навчання і виховання, формування змісту педагогічної освіти, зокрема професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення та ідеї психологічної теорії формування та розвитку особистості (Б.Г. Ананьєв, Л.В. Виготський, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, К.К. Платонов, В.В. Рибалка, С.Л. Рубінштейн та ін.); педагогічної та психологічної науки з проблем особистісно орієнтованої освіти (Є.В. Бондаревська, В.В. Сєріков, І.С. Якиманська та ін.), зокрема, створення сучасних моделей та технології особистісно орієнтованого навчання та виховання (Ш.А. Амонашвілі, І.Д. Бех, О.Я. Савченко, С.О. Сисоєва, А.В. Хуторський та ін.); професійної підготовки майбутніх педагогів (Є.С. Барбіна, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.А. Семиченко, О.М. Пєхота та ін.), зокрема, природознавчої підготовки вихователя дошкільного закладу та вчителя початкової школи (Г.В. Бєлєнька, О.А. Біда, Н.Ф. Яришева).

У процесі дослідження було проаналізовано нормативно-законодавчу базу, зокрема Закони України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про вищу освіту” , Державну національну програму “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Національну доктрину розвитку освіти, Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, Державний стандарт вищої освіти: освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки фахівців зі спеціальності 6.010100 “Дошкільне виховання”, освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр, напрям підготовки 0101 “Педагогічна освіта, затверджений Міністерством освіти і науки України (2003). Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, перевірки гіпотези були використані такі методи: а) теоретичні - вивчення та аналіз філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з проблеми, нормативно-методичної документації з курсу основ природознавства та методики ознайомлення дітей з природою для порівняння та узагальнення теоретичних положень і висновків дисертації з метою здійснення теоретичного аналізу стану проблеми дослідження, визначення місця і ролі особистісно орієнтованого навчання природознавства в системі професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, для розробки і обґрунтування змісту курсу з основ природознавства з методикою ознайомлення дітей з природою для вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, виявлення доцільних форм та методів особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів; б) емпіричні - метод анкетування, тестування, педагогічного спостереження, самоспостереження, рефлексії власної професійної діяльності, самооцінки, статистичної обробки одержаних даних для аналізу стану проблеми в практичній діяльності вищих педагогічних навчальних закладів ІІ-ІV рівнів акредитації, відбору методик оцінювання ефективності особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, експериментальної перевірки результатів впровадження моделі особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів в умовах педагогічного коледжу.

Організація дослідження. Дослідження обраної проблеми, аналіз і систематизація результатів здійснювалися у три етапи впродовж 2000 - 2006 років.

На першому етапі (2000 - 2002) вивчено стан проблеми в її теоретичному аспекті та в діяльності вищих педагогічних навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації; визначено об'єкт, предмет дослідження, сформульовано його мету, завдання, гіпотезу; розроблено програму дослідницької роботи, проведено констатувальний експеримент. На другому етапі (2002 - 2005) розроблено та теоретично обґрунтовано зміст, форми та методи особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів, методики експериментальної роботи; проведено формувальний педагогічний експеримент, проаналізовано й систематизовано одержані дані; впроваджено результати дослідження у вищих педагогічних навчальних закладах ІІ рівня акредитації.

На третьому етапі (2005 - 2006) узагальнено результати педагогічного експерименту; розроблено методичні рекомендації для викладачів і студентів вищих педагогічних навчальних закладів І - ІV щодо організації особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів; написано й оформлено текст дисертаційної роботи.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Київського педагогічного коледжу імені К.Д. Ушинського, Богуславського гуманітарного коледжу, Запорізького педагогічного коледжу, педагогічного коледжу Львівського національного університету імені І. Франка, Одеського коледжу Південноукраїнського педагогічного університету імені К.Д. Ушинського, Севастопольського індустріально-педагогічного коледжу, Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Всього експериментальним дослідженням було охоплено 8 вищих педагогічних навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації; 768 осіб: студентів вищих педагогічних навчальних закладів - 742, викладачів природознавчих дисциплін - 26.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше розроблено та обґрунтовано модель особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі; зміст навчального курсу з основ природознавства з методикою ознайомлення дітей з природою для студентів педагогічного коледжу та критерії ефективності особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів;

- удосконалено навчально-тематичний план та програму курсу природознавства для студентів вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації; дидактичне забезпечення особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів;

- подальшого розвитку набули принципи відбору змісту навчального матеріалу з природознавства, форми та методи особистісно орієнтованого навчання природознавства у вищих педагогічних навчальних закладах, методика педагогічного оцінювання ефективності особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів у педагогічному коледжі.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що уточнено теоретичний зміст поняття “особистісно орієнтоване навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів”; теоретично обґрунтовано зміст навчального курсу з основ природознавства з методикою ознайомлення дітей з природою для підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі та критерії ефективності особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено і впроваджено: навчально-методичний посібник “Професійна підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі: особистісно орієнтована технологія навчання природознавства”; навчально-тематичний план і програму курсу з основ природознавства з методикою ознайомлення дітей з природою, спрямовану на особистісно орієнтовану підготовку майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до професійної діяльності з ознайомлення дітей з природою; методичні рекомендації щодо організації особистісно орієнтованого навчання природознавства у педагогічному коледжі; комплекс методик для оцінювання ефективності особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі для керівників, викладачів і студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Матеріали дослідження можуть бути використані в процесі особистісно орієнтованого навчання природознавства викладачами і студентами вищих педагогічних навчальних закладів, а також при написанні підручників і навчальних посібників з проблеми особистісно орієнтованого навчання.

Основні теоретичні положення та рекомендації щодо організації особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів впроваджено у практику роботи 9 вищих педагогічних навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації, а саме: Київського, Богуславського, Львівського, Одеського, Запорізького педагогічних коледжів, Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту, Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту імені Т. Шевченка, Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка Міністерства освіти і науки України № 4.1 -23/1957 від 21.07.06.).

Особистий внесок автора полягає у теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі; розробці та обґрунтуванні змісту навчального курсу з основ природознавства з методикою ознайомлення дітей з природою для підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів; доцільних форм, методів та критеріїв ефективності особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів у педагогічному коледжі; розробці навчально-тематичного плану і програми курсу основ природознавства з методикою ознайомлення дітей з природою для вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації; написанні навчально-методичного посібника у співавторстві з С.О. Сисоєвою (автору дисертаційного дослідження належить зміст другого і третього розділу). Протягом усього періоду наукового дослідження дисертант особисто брала участь в організації та проведенні експериментальної роботи, впровадженні розроблених навчально-тематичних планів, програм, рекомендацій, здійснюючи викладацьку та науково-методичну діяльність в Київському педагогічному коледжі імені К.Д. Ушинського.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням вихідних позицій дослідження, системним аналізом теоретичного і емпіричного матеріалу; застосуванням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження; застосуванням кількісного та якісного аналізу дослідницьких даних; позитивними результатами впровадження в практику роботи вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

На захист виносяться наукові положення, які розкривають сутність:

- моделі особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, що спрямована на оволодіння професійними знаннями й уміннями, формування позитивного ціннісного ставлення до природи та педагогічної діяльності, розвиток професійно значущих якостей, забезпечення здатності до особистісної та професійної самореалізації майбутнього вихователя упродовж життя;

- змісту навчального курсу з основ природознавства з методикою ознайомлення дітей з природою для підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі;

- критеріїв ефективності особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні положення роботи і результати дисертаційного дослідження обговорено на 4 міжнародних науково-практичних конференціях, а саме: “Акмеологія” - наука ХХІ століття” (4-5 квітня 2005 р., Київ), “Теоретичні та методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції” (12 травня 2005 р., Київ), “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (21-22 жовтня 2005 р., м. Хмельницький), “Науково-методичне забезпечення інноваційних процесів у вищих навчальних закладах України” (29 листопада 2005 р., Київ); засіданнях предметно-циклової комісії викладачів спеціальних методик, на семінарах і педагогічних нарадах Київського педагогічного коледжу імені К.Д.Ушинського.

Матеріали дослідження покладено в основу науково-методичного забезпечення та організації особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі.

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 13 опублікованих працях, з них 12 праць написано без співавторів, зокрема: 1 навчально-методичний посібник (у співавторстві з С.О. Сисоєвою), 2 навчальні програми, 7 статей опубліковано у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 2 статті - у збірниках наукових праць; 1 стаття - у збірнику матеріалів конференцій. Загальний обсяг особистого внеску - 12,4 авторських аркуша.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (230 найменувань, з них 6 - іноземними мовами), 14 додатків на 120 сторінках (окремим томом). Робота містить 3 таблиці, 6 рисунків на сторінках основного тексту. Загальний обсяг дисертації - 245 сторінок, основна її частина займає 228 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретичні засади особистісно орієнтованого навчання” - охарактеризовано базові поняття дослідження; проаналізовано педагогічні моделі й технології особистісно орієнтованого навчання, принципи організації та критерії ефективності особистісно орієнтованого навчання.

Теоретичний аналіз базових понять дослідження показав, що поняття “особистість” є центральним при досліджені проблеми особистісно орієнтованого навчання і розглядається як: все надприродне та історичне у людини (Л.С. Виготський); цілісне утворення, відносно пізній продукт соціально-історичного розвитку і особливий рівень онтогенетичного розвитку людини (О.М. Леонтьєв); єдність природного і суспільного, біологічного і соціального (Г.С. Костюк); людина зі своєю позицією в житті, до якої вона дійшла в результаті великої свідомої роботи (С.Л. Рубінштейн). Особистісно орієнтована освіта розуміється науковцями як: створення взаємозв'язку учіння, навчання і розвитку (І.С. Якиманська); процес педагогічної допомоги, підтримки та розвитку, спрямований на потреби підростаючого покоління (Є.В. Бондаревська). Особистісно орієнтоване навчання визначається науковцями як: спільна діяльність учня і вчителя, спрямована на індивідуальну самореалізацію учня і розвиток його особистісних якостей в процесі засвоєння навчальної дисципліни (А.В. Хуторський); органічне поєднання навчання і учіння - індивідуально значущої діяльності учня (А.Г. Балл, І.Д. Бех, В.В. Сєріков); один із варіантів навчання, що забезпечує розвиток і саморозвиток особистості учня на основі його індивідуальності, унікальності, неповторності (О.Я. Савченко, С.О. Сисоєва, І.Я. Якиманська).

У розділі уточнено теоретичний зміст поняття “особистісно орієнтоване навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів”: воно розглядається як спільна, педагогічна взаємодія викладача і студентів, яка на основі врахування індивідуальних здібностей, можливостей і досвіду останніх, спрямована на забезпечення якісної фахової підготовки у природознавчій галузі, формування екологічної культури та ціннісних орієнтацій майбутніх вихователів; розвиток інтелектуального та творчого потенціалу; здатності до самоосвіти, саморозвитку, самореалізації упродовж життя. Водночас, особистісно орієнтоване навчання природознавства забезпечує усвідомлення життєвої позиції дитини як учасника педагогічної взаємодії, здатність до врахування її інтересів і потреб у процесі ознайомлення з природою, виховання позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля.

На основі теоретичного аналізу здійснено порівняльний аналіз педагогічних моделей і технологій особистісно орієнтованого навчання (Ш.А. Амонашвілі, О.Я. Савченко, В.В. Сєріков, Т.І. Сущенко, А.В. Хуторський, І.С. Якиманська та інші). Показано, що вихідним положенням в організації особистісно орієнтованого навчання є визнання студента головною дійовою особою процесу навчання, учасником педагогічної взаємодії, яка сприяє співробітництву викладача і студента, забезпечує максимальне врахування суб'єктивного досвіду студента, розкриття творчих сил та потенційних можливостей його особистості, розвиток індивідуальних здібностей; свободу вибору змісту, форм і методів навчання, темпу засвоєння матеріалу, способів контролю; спрямування форм, методів і технологій навчання на самовираження та самореалізацію особистості майбутнього фахівця.

У розділі узагальнено дидактичні принципи організації особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів (гуманізації і демократизації; розвивального і виховного характеру навчання; творчої активності і самостійності; врахування суб'єктного досвіду; варіативності; співробітництва і співтворчості; психолого-педагогічної підтримки) та розкрито їх зміст.

У другому розділі - “ Особистісно орієнтоване навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі” - проаналізовано специфіку професійної діяльності вихователів дошкільних навчальних закладів; подано розроблену та обґрунтовану модель і критерії ефективності особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів у педагогічному коледжі.

На основі теоретичного аналізу зроблено висновок, що специфіка професійної діяльності вихователя дошкільного навчального закладу передбачає: наявність глибоких знань закономірностей психічного розвитку дитини та чинників, що сприяють формуванню її особистості; використання різноманітних методик навчання і виховання; емоційну близькість у спілкуванні з дитиною; створення психологічного комфорту; формування культури поведінки і спілкування, культурно-гігієнічних та базових навчальних навичок (розповідати, грати в ігри, спостерігати, малювати, читати, рахувати, писати та ін.); налагодження педагогічно-доцільних взаємин з батьками. У зв'язку з цим до професійної діяльності вихователя дошкільного навчального закладу висуваються вимоги: загальні (необхідність забезпечення фізичного та психічного здоров'я дітей; створення сприятливих умов розвитку, виховання та навчання дітей; започаткування основ трудового виховання, екологічної культури; забезпечення психологічної підготовки дітей до навчання у школі, оволодіння рідною мовою; розвиток пізнавальної активності, творчих здібностей) та специфічні (необхідність урахування переваг почуттєвого сприйняття навколишнього світу над раціональним, наочно-образного мислення над поняттєвим, інтенсивного мовленнєвого і емоційного розвитку дитини-дошкільника, розвитку допитливості, схильності до наслідування; орієнтація на інтереси та потреби дитини). В процесі дослідження удосконалено зміст професійних функцій вихователя дошкільного навчального закладу в контексті його діяльності з ознайомлення дітей з природою (догляд за дітьми, діагностико-прогностична, плануюча, навчально-виховна, організаційно-педагогічна, методична, самовдосконалення, просвітницька). Систематизовано професійно значущі якості вихователя дошкільного навчального закладу та охарактеризовано його основні професійні вміння з ознайомлення дітей з природою. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури розроблено і обґрунтовано модель особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі, що спрямована на оволодіння професійними знаннями й уміннями, формування позитивного ціннісного ставлення до природи та педагогічної діяльності, розвиток професійно значущих якостей, забезпечення особистісної та професійної самореалізації майбутніх фахівців та критерії ефективності особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі, які відображають мотивацію до майбутньої професійної діяльності; рівень теоретичних знань та практичних умінь з природознавчої дисципліни; рівень навичок до самостійної діяльності; рівень розвитку особистісних та професійних якостей майбутніх вихователів: емоційно-вольових (емоційна активність, впевненість у своїх силах та здібностях, вміння довести почату справу до кінця), креативних (здатність до дослідницької діяльності, фантазії, уміння переносити знання та вміння у нові ситуації), комунікативних (здатність до міжособистісного спілкування на принципах толерантності, співробітництва і взаємодопомоги у процесі навчання, використання позитивного досвіду вихователів з питань ознайомлення дітей з природою).

У третьому розділі - “Зміст, форми і методи особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі” - викладено результати вивчення сучасного стану організації навчання природознавства майбутніх вихователів у вищих педагогічних навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації; обґрунтовано принципи відбору та зміст особистісно орієнтованого навчального матеріалу з основ природознавства з методикою ознайомлення дітей з природою для підготовки майбутніх вихователів; визначено форми та методи особистісно орієнтованого навчання природознавства; проаналізовано результати педагогічного експерименту.

Аналіз навчально-тематичних планів та програм з природознавчих дисциплін шести вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації засвідчив, що зміст природознавства недостатньо враховує: сучасні положення і теорії про професійно-особистісний розвиток педагога; сучасні наукові дослідження у галузі природознавства; необхідність спрямування змісту природознавчої дисципліни на формування екологічної культури майбутнього вихователя, прилучення його до науково-дослідницької та практично-доцільної діяльності в природі; необхідність забезпечення варіативності змісту та врахування досвіду для формування творчої, свідомої та відповідальної особистості майбутнього фахівця.

Вивчення сучасного стану організації навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних закладів у вищих педагогічних навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації (341особа: 315 - студенти, 26 - викладачі природознавчих дисциплін) дало змогу виявити, що у процесі навчання викладачі переважно приділяють увагу: формуванню професійних навичок - 34,6%, наданню певної суми знань - 30,8%; розвитку творчих здібностей - 23,1% і лише 15,4% викладачів вважають за необхідне у процесі навчання розвивати особистісні та професійно значущі якості майбутніх вихователів; враховують індивідуальні особливості та можливості студентів до навчання - 21,3%, особистісний та професійний досвід - 13,8%; надають можливість студентам вільно обирати навчальні завдання та спосіб їх виконання - 15,4%.

Результати анкетування студентів показали, що тільки 13% опитаних вважають, що у процесі навчання природознавства створюються умови для розвитку особистісних та професійно значущих якостей.

У розділі обґрунтовано принципи відбору змісту навчального матеріалу з природознавства для підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів (науковості, розвивального і виховного характеру знань, цілісності і системності, наочності, професійної спрямованості, гуманізації та демократизації, творчої активності, свідомості і самостійності, врахування суб'єктивного досвіду, емоційного сприйняття, варіативності, краєзнавчого, фенологічного, планетарного, екологічного) та розкрито їх зміст.

На основі теоретичного аналізу наукової літератури, а також державного стандарту освітньо-професійної програми підготовки фахівців зі спеціальності “Дошкільне виховання”, освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр визначено та обґрунтовано зміст особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі. Логіка побудови структури навчального курсу передбачає поетапне оволодіння студентами природничо-науковими і професійно-педагогічними знаннями (на 3 курсі) та творче застосування набутих знань в оволодінні методикою ознайомлення дітей з природою (на 4 курсі). Таке структурування забезпечує системність, послідовність і наступність змісту особистісно орієнтованого навчання природознавства, його професійну спрямованість. Зміст особистісно орієнтованого навчання природознавства відображено в авторській програмі навчального курсу “Основи природознавства з методикою”, яка містить ряд змістових навчальних одиниць, що сприяють формуванню компонентів особистісно орієнтованого навчання природознавства. Так, формування мотиваційного компонента (спрямованість на майбутню професійну діяльність, ціннісне особистісне ставлення до навколишньої природи) забезпечується професійною спрямованістю змісту навчання природознавства; включенням тем, в яких розглядаються екологічні проблеми України та Київщини, заходи щодо охорони природних ресурсів; змістом пошуково-дослідницьких сезонних екскурсій в природу, пізнавально-практичних занять по догляду за рослинами і тваринами, екологічно-просвітницької діяльності у педагогічному коледжі та дошкільних навчальних закладах. Формуванню когнітивного компонента сприяє розширення цілісного уявлення про навчальну дисципліну на основі інтеграції знань з іншими науками (біологічними, психолого-педагогічними, спеціальними методиками, основами екології, літературою для дітей, народознавством), що дає можливість реалізувати міжпредметні зв'язки, підвищити якість навчання, забезпечити творче використання теоретичних знань у педагогічній практиці, широку орієнтацію в оточуючому світі, задоволення професійних потреб майбутніх вихователів. Формування емоційно-вольового компонента забезпечується використанням творів природознавчої літератури та фольклору, варіативністю змісту завдань для самостійної роботи, їх спрямованістю на врахування суб'єктивного досвіду студентів, їх інтересів та уподобань. Формуванню креативного компонента сприяє творчий, пошуково-дослідницький, проблемний характер завдань для самостійної роботи (проведення фенологічних спостережень, розробка проектів, складання кросвордів, тестів, ігор, вікторин, казок та віршів про природу, конспектів нетрадиційних занять з ознайомлення дітей з природою). Комунікативний компонент забезпечується різноманітністю змісту колективних дискусій, бесід, завдань, що сприяють виробленню вмінь спілкуватися, вивчати, узагальнювати і використовувати кращий педагогічний досвід.

Визначено форми та методи особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів (евристична бесіда, дискусія, аналіз педагогічних ситуацій, пошуково-дослідницька діяльність у природі, екологічні тренінги, ділові та рольові ігри, вікторини, творчі проекти, природничі диктанти; технологічні прийоми: нетрадиційне привітання та повідомлення теми, обговорення плану заняття, змагання, жарт, художнє слово; педагогічні технології: творчого розвитку, індивідуалізації і диференціації навчання; створення ситуації успіху, ситуації вибору, опора на суб'єктивний досвід студента) та обґрунтовано їх роль у забезпеченні ефективності особистісно орієнтованого навчання природознавства.

Для педагогічного оцінювання ефективності особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів використано структурно-компонентний метод педагогічного оцінювання якостей особистості С.О. Сисоєвої та здійснено відбір і модифікацію методик, а саме: Т. Елерса (визначення рівня сформованості мотивації для досягнення успіху), Е.Е. Тунік (визначення рівня особистісної креативності); “Діагностика вольового потенціалу особистості” (виявлення вольового потенціалу майбутніх фахівців), “Діагностика комунікативних і організаторських здібностей (КОС-2)” (вивчення комунікативних здібностей майбутніх вихователів). Загальна кількість учасників педагогічного експерименту в контрольних та експериментальних групах становила 427 студентів, з них 229 - студенти експериментальних і 198 - студенти контрольних груп.

Результати експериментальної роботи свідчать, що всі показники ефективності особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на кінець педагогічного експерименту в експериментальних групах вищі, ніж у контрольних. Зміна значень мотиваційного компонента в експериментальних групах становить 0,23, в контрольних - 0,11; когнітивного в експериментальних - 0,25, в контрольних - 0,10; емоційно-вольового в експериментальних - 0,26, в контрольних - 0,13; креативного в експериментальних - 0,22, в контрольних - 0,11; комунікативного в експериментальних - 0,24, в контрольних групах становить - 0,11. Зміна середніх значень коефіцієнта ефективності особистісно орієнтованого навчання природознавства в експериментальних групах становить 0,24, а в контрольних - 0,11.

Вірогідність результатів педагогічного експерименту щодо ефективності особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів встановлювалася за допомогою t - критерію нормального розподілу (за методикою П.М. Воловика). З ймовірністю 0,99 було підтверджено, що є істотна відмінність в ефективності особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів в експериментальних і контрольних групах. Показники оцінки особистісних якостей майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на кінець педагогічного експерименту в експериментальних групах також вищі, ніж у контрольних. Так, показник самооцінки мотивації до успіху в студентів експериментальних груп зріс на 20,9%, в контрольних групах - на 8,6%; показник самооцінки вольового потенціалу в експериментальних групах зріс на 17%, в контрольних - на 4,6%; показник самооцінки особистісної креативності в експериментальних групах зріс на 11,8%, в контрольних - 3%. Показник самооцінки комунікативних здібностей в експериментальних групах зріс на 17,9%, в контрольних на 5,1%.

Результати експериментально-дослідної роботи узагальнено в 1 таблиці, 4 рисунках в основному тексті дисертації та в 19 таблицях додатку С.

У загальних висновках викладено результати теоретичної та методичної розробки особистісно орієнтованого навчання майбутніх вихователів дошкільних закладів у педагогічному коледжі.

ВИСНОВКИ

1. Науковий аналіз проблеми особистісно орієнтованого навчання майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів показав, що означена проблема перебуває в центрі уваги як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Показано, що особистісно орієнтоване навчання природознавства спирається на принцип гуманізації та гуманітаризації освіти і сприяє врахуванню індивідуальних особливостей студента, залишаючи йому право на самобутність та унікальність. Головним ціннісним орієнтиром особистісно орієнтованого навчання є особистість студента, розвиток його інтелектуального, творчого та духовно-естетичного потенціалу. Особистісно орієнтоване навчання ставить студента у позицію активного учасника навчального процесу. Доведено, що особистісно орієнтоване навчання природознавства забезпечує якісну фахову підготовку майбутнього вихователя у природознавчій галузі; оволодіння уміннями та навичками професійного самовдосконалення; сприяє формуванню екологічної культури, ціннісних орієнтацій, розвитку особистісних та професійних якостей майбутніх фахівців.

2. Розроблена і теоретично обґрунтована модель особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі спрямована на оволодіння ними професійними знаннями й уміннями, формування позитивного ціннісного ставлення до природи та педагогічної діяльності, розвиток професійно значущих якостей, забезпечення особистісної та професійної самореалізації майбутніх фахівців. Критерії ефективності особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі (мотиваційний, когнітивний, емоційно-вольовий, креативний, комунікативний) відображають мотивацію студентів до навчання природознавства, ціннісне особистісне ставлення до навколишньої природи, рівень теоретичних знань та практичних умінь з природознавчої дисципліни, навичок до самостійної діяльності, рівень особистісних та професійних якостей майбутніх вихователів (емоційно-вольових, креативних, комунікативних).

3. Подальшого розвитку набули принципи відбору змісту навчального матеріалу з природознавства для підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів: науковості, розвивального і виховного характеру знань, цілісності і системності, наочності, професійної спрямованості, гуманізації та демократизації, творчої активності, свідомості і самостійності, урахування суб'єктного досвіду, варіативності, емоційного сприйняття, краєзнавчого, фенологічного, планетарного, екологічного. Розроблено та обґрунтовано зміст навчального курсу з основ природознавства з методикою ознайомлення дітей з природою, що спрямований на поетапне формування професійної компетентності майбутніх вихователів у галузі природознавства відповідно до державних стандартів вищої освіти, здатності творчо застосовувати професійні знання, вміння і навички у практичній діяльності; розвиток спостережливості, фантазії, дослідницьких умінь; виховання екологічної культури, позитивного ціннісного ставлення до природи; вироблення вмінь дискутувати, послідовно та логічно розкривати думки, вивчати, узагальнювати і використовувати кращий педагогічний досвід. Доведено, що варіативний характер завдань для самостійної роботи, врахування суб'єктивного досвіду студентів, їх інтересів та уподобань, можливості вибору форм опрацювання навчального матеріалу та його розкриття на занятті сприяють формуванню компонентів особистості майбутнього вихователя.

4. Виявлено доцільні форми і методи особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів: евристична бесіда, дискусія, аналіз педагогічних ситуацій, ділові та рольові ігри, вікторини, творчі проекти, пошуково-дослідницька діяльність у природі, природничі диктанти; технологічні прийоми та педагогічні технології: відкритого навчання, творчого розвитку, створення ситуації успіху, ситуації вибору, опора на суб'єктивний досвід студента та розкрито особливості їх застосування на лекційних, практичних, семінарських заняттях.

5. Результати педагогічного експерименту свідчать, що всі показники ефективності особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів в експериментальних групах вищі, ніж у контрольних. Теоретично обґрунтовані та експериментально перевірені положення щодо доцільності впровадження особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі покладено в основу змісту навчально-методичного посібника з проблем особистісно орієнтованої професійної підготовки майбутніх вихователів, навчальних програм, методичних рекомендацій з організації особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних закладів у педагогічному коледжі для викладачів і студентів вищих педагогічних навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації.

Результати дослідження можуть бути використані в процесі вивчення природознавчих дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації; а також у системі післядипломної педагогічної освіти.