Наступність змісту трудового навчання у педагогічних училищах і педагогічних університетах у процесі підготовки вчителя початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Наступність змісту трудового навчання у педагогічних училищах і педагогічних університетах у процесі підготовки вчителя початкових класів

Вінниця - 2006

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Об'єктивною потребою, водночас і невід'ємною складовою державної політики в галузі освіти на початку ХХІ століття є створення і впровадження в життя ідеї ступеневої освіти. Йдеться про інтенсивне навчання і здобуття на цій основі вищої освіти певного професійного спрямування, починаючи з неповної середньої школи і закінчуючи вищою освітою, в час якої студенти, свідомо й послідовно долаючи конкуренцію, просуваються на шляхах здобуття знань і професійного становлення на цій основі.

Зв'язок теми роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною планів і програм науково-дослідницької діяльності кафедри педагогіки і методики початкового навчання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського з проблеми «Підвищення ефективності підготовки вчителів початкових класів до навчально-виховної роботи з молодшими школярами» (протокол №6 від 28.01.2001).

Тему дисертації затверджено вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол №2 від 31 жовтня 2001 року), узгоджено з Радою координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №1 від 29 січня 2002 року).

Об'єктом дослідження є професійна підготовка вчителів початкових класів в умовах двоступеневої підготовки.

Предмет дослідження - педагогічні умови забезпечення наступності змісту трудового навчання майбутніх учителів початкових класів у системі «педучилище - педуніверситет».

Мета дослідження - виявити, теоретично обґрунтувати, систематизувати й експериментально апробувати педагогічні умови реалізації наступності змісту трудового навчання в педучилищах й педуніверситетах як одного з чинників поліпшення фахової підготовки вчителів початкових класів.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що реалізацією процесів наступності, які стосуються змісту трудового навчання у педучилищах і педуніверситетах підвищується якість професійної підготовки студентів, якщо з цією метою будуть реалізовані такі умови:

забезпечення спільних гуманітарно-культурологічних засад фахової підготовки вчителів початкових класів з трудового навчання;

орієнтація фахової освіти майбутнього вчителя початкових класів на спільні методично-інноваційні концентри організації трудового навчання студентів;

послідовна педагогізація трудової підготовки вчителів початкових класів на основі наскрізного запровадження єдиних методично-змістових домінант «дошкільний виховний заклад - початкова школа»;

єдині підходи до контролю й оцінювання знань, умінь і навичок студентів ВНЗ різних рівнів акредитації.

Відповідно до об'єкта і предмета дослідження і з метою досягнення мети й перевірки гіпотези нами сформульовано такі завдання:

Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження, визначивши на цій основі стан реалізації наступності змісту трудового навчання у практиці ступеневої підготовки вчителів початкових класів.

Виокремити педагогічні умови реалізації наступності змісту трудового навчання в комплексі «педучилище - педуніверситет».

Розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити модель реалізації наступності змісту трудового навчання в системі двоступеневої підготовки вчителів.

Визначити рівні професійної готовності випускників педучилищ і педуніверситетів до творчого викладання уроків трудового навчання в початковій школі.

Запропонувати теоретично і методично вмотивовані рекомендації, які стосуються реалізації наступності змісту трудового навчання в педучилищах і педуніверситетах у процесі підготовки вчителя початкових класів.

Методологічна основа дослідження ґрунтується на провідних ідеях філософської та педагогічної науки про природу й сутність людської діяльності, її доцільності й творчого характеру, на положеннях про загальний зв'язок, взаємозумовленість та цілісність явищ і процесів навколишнього світу, на активності особистості та її самоцінності, на принципі динамічного вивчення успішності професійної діяльності вчителів, коли б усеповно брались до уваги діалектика зовнішніх і внутрішніх умов розвитку особистості.

Нормативна база дослідження. У процесі дослідження використано основні теоретичні засади розвитку освіти в Україні, які викладено в Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», в Державній програмі «Вчитель», у «Положенні про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу професійну освіту)», в Національній доктрині розвитку освіти в Україні, в інших нормативних документах.

Теоретичну основу дослідження становлять по-науковому осмислені думки, положення, які стосуються:

? теоретико-методологічної основи неперервної професійної підготовки (Ю.К. Бабанський, С.Я. Батишев, А.П. Бєляєва, Б.С. Гершунський, І.А. Зязюн, І.М. Козловська, І.Я. Лернер, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва, Н.Т. Тверезовська, О.В. Шестопалюк та ін.);

? закономірностей і специфіки підготовки майбутніх учителів початкової школи (Н.М. Бібік, В.І. Бондар, Т.І. Люріна, А.Є. Мойсеюк, Л.П. Пуховська, О.Я. Савченко, Г.С. Тарасенко, Л.О. Хомич та ін.);

? формування творчої особистості та її розвитку в процесі навчально-виховної діяльності (Г.О. Балл, І.Д. Бех, Л.С. Виготський, С.Д. Максименко, В.В. Рибалка, Л.С. Рубінштейн, М.І. Сметанський, М.М. Чепіль, Т.С. Яценко та ін.);

? психолого-педагогічних аспектів наступності (Ш.І. Ганелін, Н.В. Кузьміна, А.І. Соколов, В.С. Ледньов, Н.Ф. Тализіна та ін.);

? теоретико-методичних аспектів наступності (П.Р. Атутов, А.В. Батаршев, В.С. Безрукова, С.У. Гончаренко, Р.С. Гуревич, А.А. Киверялг, Ю.А. Кустов, М.І. Махмутов, П.М. Олійник, В.В. Стешенко, Д.С. Ягафарова та ін.).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, перевірки гіпотези і досягнення мети дослідження нами застосовано такі методи наукового аналізу:

теоретичні: історико-педагогічний, філософський, психологічний і методичний аналіз літературних джерел з певних суміжних галузей знань дав нам змогу визначити наукові основи неперервної освіти, особливостей принципу наступності в межах двох навчальних закладів, обґрунтування моделі наступності змісту трудового навчання в процесі підготовки вчителів початкових класів; синтез, порівняння, абстрагування, вивчення й узагальнення педагогічного досвіду; аналіз змісту документації сприяв визначенню нами стану проблеми дослідження, встановленню й обґрунтуванню рівня професійної готовності студентів до творчого викладання уроків трудового навчання в початковій школі, моделюванню складових системи наступності ступеневої підготовки вчителя початкових класів, підведенню підсумків, сформулюванню висновків дослідження тощо;

емпіричні: педагогічне спостереження, анкетування, тестування й бесіди зі студентами й викладачами проводилися з метою виявлення позитиву в проблемах у ступеневої підготовки вчителів початкових класів, визначення рівня реалізації наступності у навчально-виховному процесі, який стосується комплексу «педучилище - педуніверситет»; вивчення результатів практичної діяльності, самооцінки студентів у вимірах досліджуваної проблеми; педагогічний експеримент: констатувальний, формувальний і контрольний з метою перевірки ефективності запропонованої методики;

методи обробки результатів дослідження: кількісний та якісний аналіз, методи математичної статистики, які застосовувались з метою забезпечення вірогідності та об'єктивності результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (педагогічні училища і коледжі, в яких проводиться підготовка вчителів початкових класів - «молодших спеціалістів»): Вінницький комунальний гуманітарно-педагогічний коледж, Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені М. Грушевського, Уманське педагогічне училище імені Т.Г. Шевченка; також і ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації (педінститути та університети, які забезпечують підготовку вчителів початкових класів - «бакалаврів», «спеціалістів» і «магістрів»): Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Хмельницький гуманітарно-педагогічний інститут, Уманський державний педагогічний університет імені П. Тичини, Глухівський державний педагогічний університет. Суб'єктами експериментального дослідження були студенти факультетів і відділень підготовки вчителів початкових класів (395 осіб), 18 викладачів трудового навчання ВНЗ І-ІV рівнів акредитації.

Організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж 2001-2005 років і охоплювало три етапи науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (2001-2002 рр.) визначено й обґрунтовано проблеми дослідження, проведено аналіз філософської, психологічної, педагогічної й методичної літератури з проблеми дослідження; проаналізовано навчально-програмну документацію; висвітлено вітчизняний та зарубіжний досвід двоступеневої підготовки вчителів початкових класів, реалізацію принципу наступності; виявлено позитивні та негативні сторони наявної практики; сформульовано гіпотезу й завдання дослідження; визначено об'єкт, предмет і мету дослідження; створено програму наукового пошуку; проведено констатувальний експеримент.

На другому етапі (2002-2004 рр.) уточнено програму й методику дослідно-експериментальної роботи; визначено експериментальну базу; обґрунтовано якісний та кількісний склад учасників експериментальної роботи; підготовлено навчально-методичні матеріали для проведення формувального експерименту; здійснено експериментальну перевірку ефективності створеної нами програми і методики дослідження; узагальнено проміжні результати формувального експерименту.

На третьому етапі (2004-2005 рр.) сформульовано кінцеві результати, надбання формувального експерименту; здійснено порівняння результатів дослідження на різних етапах експериментальної роботи; визначено ефективність запропонованої методики; сформульовано основні висновки й рекомендації з використання теоретичних і практичних результатів дослідження; визначено перспективи подальших наукових пошуків у царині досліджуваної проблеми; оформлено науковий звіт у формі дисертації.

Наукова новизна і теоретичне значення роботи полягає в тому, що:

вперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови реалізації наступності змісту трудового навчання в процесі двоступеневої підготовки вчителів початкових класів;

створено модель реалізації наступності змісту трудового навчання в системі «педучилище - педуніверситет»;

визначено й запропоновано найбільш вмотивовані, з нашого погляду, рівні професійної готовності студентів ВНЗ І-ІV рівнів акредитації до творчого викладання уроків трудового навчання в початковій школі;

окреслено параметри форм, методів і прийомів реалізації наступності змісту трудового навчання в педучилищах і педуніверситетах у процесі підготовки вчителя початкових класів

Практичне значення добутих результатів дослідження:

розроблено зміст комплексної навчальної дисципліни «Шкільний курс трудового навчання з методикою викладання», яку втілено в освітній практиці педучилищ і педуніверситетів;

підготовлено єдину наскрізну навчальну програму зі створеної нами навчальної дисципліни;

запропоновано спільну модульно-рейтингову систему контролю та оцінювання знань, умінь і навичок студентів з комплексу «педучилище - педуніверситет»;

створено методичні рекомендації з питань реалізації наступності змісту трудового навчання для викладачів педучилищ і педуніверситетів.

Основні положення дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес підготовки вчителів початкових класів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка №10/04 від 25.01.2006 р.); Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту (довідка №21 від 26.01.2006 р.); Глухівського державного педагогічного університету (довідка №458 від 01.02.2006 р.), Вінницького комунального гуманітарно-педагогічного коледжу (довідка №9 від 27.01.2006 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалася використанням фахових наукових праць, філософських, загальнонаукових, психолого-педагогічних концепцій з класичних основ дидактики, відповідністю наукового апарату об'єкта дослідження і впровадженням дослідницької методики, адекватної поставленим завданням, порівнянням теоретичних і експериментальних результатів, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу результатів роботи, використанням сучасних методів математичної статистики з метою опрацювання результатів експерименту, позитивними наслідками впровадження запропонованої методики в навчальну практику.

На захист виносяться:

Теоретично обґрунтовані й експериментально перевірені педагогічні умови реалізації наступності змісту трудового навчання у педучилищах і педуніверситетах.

Модель реалізації наступності змісту трудового навчання у процесі двоступеневої підготовки вчителів початкових класів.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні, методичні й практичні результати дослідження обговорювались на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: міжнародних - «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (м. Вінниця, 2002, 2004), «Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи» (м. Хмельницький, 2005), всеукраїнських - «Трудова підготовка у ІІІ тисячолітті: зміст і технології» (м. Тернопіль, 2004), «Інформаційні технології в освіті, науці і техніці» (м. Черкаси, 2004), «Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів» (м. Вінниця, 2005), регіональних - «Сучасні вимоги до виховної діяльності вчителя початкових класів» (м. Бар, 2004), на науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів і студентів (м. Вінниця, 2002-2005). Узагальнені результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр теорії і методики трудового і професійного навчання; педагогіки і методики початкового навчання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Основні результати дослідження висвітлено у 12 одноосібних працях, зокрема: 7 статей опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 брошуру з методичними рекомендаціями. Загальний обсяг публікацій - 8,70 авт. арк.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, 3-х розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків. Обсяг дисертації - 252 сторінки; її основний текст - 200 сторінок; на 14 сторінках розміщено таблиці, на 9 - рисунки. Додатки охоплюють 30 сторінок. Список літератури налічує 240 найменувань, 10 з яких іноземними мовами.

трудовий навчання вчитель підготовка

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з обраної проблеми, теперішній стан її дослідження, визначено її об'єкт, предмет, мету, концептуальні ідеї, сформульовано гіпотезу, основні завдання й методи дослідження; викладено наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи; наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження у навчальний процес, визначено ті основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі - «Наступність змісту трудового навчання у процесі ступеневої підготовки вчителів початкових класів як психолого-педагогічна проблема» - проведено аналіз історико-педагогічної, філософської, психологічної, методичної та спеціальної літератури, дисертаційних досліджень, у яких висвітлюються окремі аспекти наступності в системі освіти; розглянуто різноманітні підходи до визначення поняття «наступність»; проілюстровано наступність як аспект неперервної професійної освіти; з'ясовано функції наступності в системі ступеневої підготовки студентів; розглянуто специфіку неперервної підготовки вчителів початкових класів у зарубіжних країнах, вивчено передовий вітчизняний педагогічний досвід, з досліджуваної проблеми.

Ретроспективний аналіз обраної нами проблеми переконує в її актуальності у сфері педагогічної теорії і практики. Обґрунтування потреби в забезпеченні наступності у навчанні загалом викладено в сучасних дослідженнях з філософії, соціології, фізіології, педагогіки й психології. Особливої актуальності питання наступності набуло в зв'язку з приєднанням нашої держави до Болонської конвенції.

У спеціальній педагогічній літературі поки що немає єдиного визначення наступності в навчанні. Різні автори тлумачать досліджуване нами явище по-різному. Вважаємо, що наступність у навчанні - це узгодження цілей, змісту, форм, методів і прийомів навчальної діяльності на суміжних етапах освіти. Наступністю забезпечується рух і розвиток знань, умінь і навичок по висхідній лінії з опертям на минулий досвід, поглиблення, розширення й ускладнення набутих знань і вмінь на вищому рівні освіти, динамізм, цілісність та системність навчального пізнання.

Неоднозначний і науковий статус досліджуваного феномена: одні автори долучають наступність до дидактичних принципів, інші ж розглядають її як засіб реалізації окремих принципів дидактики.

Мета наступності на межі двох етапів ступеневої освіти полягає в узгодженні, поглибленні та ускладненні навчального матеріалу, в приведенні їх до єдиної системи знань, умінь та навичок, а також і до якісного підвищення рівня підготовки майбутніх педагогів. Принципом наступності забезпечується цілісність професійної освіти, оптимізується взаємозв'язок її підсистем (педучилище - педуніверситет). Основні педагогічні ознаки наступності такі: наскрізність навчальних планів і програм; комплексна побудова навчальних підручників і методичних посібників, діагностика, прогнозування й управління процесом навчання; програмування стадій становлення особистості в єдиній системі неперервної ступеневої освіти; управління перехідними процесами між етапами розвитку особистості; цілісність навчально-виховного процесу і його результатів, надбань.

Аналіз зарубіжного досвіду з досліджуваної проблеми дозволяє стверджувати, що ступенева підготовка вчителів початкових класів за умови її науково обґрунтованої організації забезпечує якісне підвищення рівня професійної готовності студентів. Проведений аналіз вітчизняного передового досвіду реалізації ступеневої системи педагогічної освіти дозволяє встановити перелік проблем, які виникають у процесі реалізації наступності, єдності, неперервності та інтеграції педагогічного училища і педуніверситету: недостатня адміністративна узгодженість й законодавча визначеність сфер діяльності педучилищ і педуніверситетів, відсутність чітких педагогічних умов реалізації ступеневої підготовки, неузгодженість навчальних планів і програм з дисциплін трудового навчання, неготовність викладачів до реалізації ступеневої підготовки, до використання в своїй діяльності принципу наступності, неузгодженість організаційних форм, методів, прийомів, засобів і системи контролю й оцінювання знань, умінь і навичок студентів з комплексу «педучилище - педуніверситет»; відсутність відповідних комплексних підручників, і методичної літератури, зорієнтованої на неперервну підготовку педагогічних кадрів; неготовність студентів до ступеневої професійної підготовки (мотиви навчання, ціннісні орієнтації, професійно і соціально важливі якості особистості). Подолання названих та деяких інших навчальних труднощів потребує науково обґрунтованого підходу, до їхнього науково-методичного розв'язання.

Специфічність ступеневої підготовки вчителів початкових класів, необхідність в узгодженні основних компонентів названих педагогічних систем та їхніх зв'язків з іншими системами вимагає виокремлення педагогічних умов реалізації наступності змісту трудового навчання в педучилищах і педуніверситетах, визначення основних етапів удосконалення двоступеневої системи підготовки.

У другому розділі - «Педагогічні умови реалізації наступності змісту трудового навчання в педучилищах і педуніверситетах» - теоретично обґрунтовано й практично проілюстровано педагогічні умови реалізації наступності, запропоновану створену нами модель наступності ступеневої підготовки вчителів початкових класів, розкрито методику реалізації наступності в системі «педучилище - педуніверситет».

Внаслідок аналізу теоретико-методичної літератури й передового педагогічного досвіду нами виокремлено найсуттєвіші педагогічні умови реалізації наступності у навчальному процесі. Цими умовами передбачається:

забезпечення спільних гуманітарно-культурологічних засад фахової підготовки вчителів початкових класів з трудового навчання; це передбачало наповнення змісту навчальної дисципліни елементами народної культури, естетики природи, дизайн-освіти;

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено основні об'єктивні передумови впровадження наступності в навчально-виховний процес комплексу «педучилище - педуніверситет» (методичні, дидактичні, психологічні, історичні); розкрито різноманітні підходи до визначення поняття «наступність», зважаючи на його багатоаспектність, ми дійшли висновку, що для кожного конкретного випадку потрібно вдаватись не до самого тільки визначення, але й витлумачувати сукупність суттєвих ознак наступності, її властивостей; нами визначено основні функції наступності в навчально-виховному процесі.

2. Виокремлено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови реалізації наступності змісту трудового навчання в педучилищах і педуніверситетах у процесі підготовки вчителів початкових класів, а саме:

забезпечення спільних гуманітарно-культурологічних засад фахової підготовки вчителів початкових класів з трудового навчання;

орієнтація фахової освіти майбутнього вчителя початкових класів на спільні методично-інноваційні концентри організації трудового навчання студентів;

послідовна педагогізація трудової підготовки вчителів початкових класів на основі наскрізного введення єдиних методично-змістових домінант «дитячий садок - початкова школа»;

єдині підходи до контролю й оцінювання знань, умінь і навичок студентів ВНЗ різних рівнів акредитації.

Викладені вище умови навчання можна зреалізувати в організаційно-методичному контексті:

? розробці і впровадженні єдиної наскрізної навчальної програми;

? підготовці комплексних навчальних підручників і методичних посібників;

? адміністративній узгодженості та законодавчій визначеності сфер діяльності педучилищ і педуніверситетів.

3. Розроблено модель реалізації наступності змісту трудового навчання в педучилищі та педуніверситеті в процесі підготовки вчителів початкових класів. Основу моделі становить алгоритм, за яким реалізація наступності проводилась у 5-х вимірах:

узгодження, відбір і розширення змісту трудового навчання за умов двоступеневої підготовки вчителів початкових класів;

підбір оптимальних форм, методів і прийомів реалізації наступності;

удосконалення організації самостійної роботи студентів ВНЗ різних рівнів акредитації;

визначення структури комплексної навчальної дисципліни «Шкільний курс трудового навчання з методикою викладання»;

впровадження єдиної наскрізної навчальної програми.

4. Відповідно до обґрунтованої нами моделі навчання було: