Корекція мовленнєвого розвитку молодших школярів із тяжкими вадами мовлення засобами комп`ютерних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Корекція мовленнєвого розвитку молодших школярів із тяжкими вадами мовлення засобами комп`ютерних технологій

КИЇВ - 2006

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в Україні, світові тенденції гуманізації, інтеграції та глобалізації суспільства визначили нові пріоритети розвитку освітньої галузі. Одним із головних напрямів модернізації освіти в Україні є створення якісно нової школи - школи життєтворчості і самореалізації особистості, в якій утверджується бажання і вміння навчатися впродовж життя. У Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття) зазначається, що одним із основних напрямів реформування освіти є впровадження в навчально-виховний процес сучасних педагогічних і науково-методичних досягнень, а одним із основних шляхів удосконалення змісту освіти є широке застосування нових інформаційних технологій (НІТ).

Використання у навчальному процесі НІТ передбачає розробку відповідного науково-методичного забезпечення, ефективне застосування інструментальних засобів і систем комп'ютерного навчання, а також системну інтеграцію НІТ у навчальний процес та організаційні структури уроку.

Різноманітні аспекти впровадження НІТ в навчальний процес привертали увагу багатьох дослідників. Дидактичні й методичні проблеми інформатизації навчального процесу вивчалися в роботах В.Г. Болтянського, В.П. Беспалька М.І. Жалдака, В.М. Монахова, В.Г. Розумовського, О.В. Співаковського та ін. У працях Ю.І. Машбиця, В.П. Зінченка, Н.Ф. Тализіної та ін. досліджувались психолого-педагогічні аспекти використання НІТ у навчальному процесі. Досвід та перспективи використання комп'ютерів у зарубіжній школі висвітлено в роботах Р.Вільямса, К. Макліна, С. Пейперта та ін.

Результати досліджень Л.І. Бартєнєвої, Л.С. Вавіної, Р.Є. Левіної, М.А. Савченко, Л.Ф. Спірової, Є.Ф. Соботович, В.В. Тарасун, Л.І. Трофименко, Н.В. Чередніченко, М.К. Шеремет та ін., які присвячені проблемам недорозвинення мовлення, засвідчили, що саме у дітей з ТПМ виникають значні труднощі при оволодінні програмним матеріалом з рідної мови, наявність у дітей з ЗНМ порушень усіх систем мови та підкреслили складність оволодіння мовними закономірностями цими школярами.

Питання мовленнєвого розвитку школярів із загальним недорозвиненням мовлення висвітлені у дослідженнях Л.С. Вавіної, О.М. Гопіченко, Е.А. Данілавічуте, О.Л. Жильцової, М.А. Савченко, В.В. Тарасун, В.В. Тищенко, М.В. Шевченко та ін. У працях цих дослідників звертається увага на недоліки у сприйманні та породженні мовленнєвих висловлювань, підкреслюються особливості психофізичного розвитку дітей із ЗНМ.

Аналіз досліджень, проведених російськими дефектологами і практиками (О.Л. Гончарова, О.І. Кукушкіна, Т.К. Королевська та ін.) у сфері використання комп'ютерних технологій в спеціальних школах, дає підстави визнати ефективність їх впровадження для різного роду підтримки і корекції порушень розвитку дітей.

Як зазначають В.В. Кондратенко, О.М. Легкий, Б.С. Мороз та ін. у процесі корекційного навчання із комп'ютерною підтримкою спостерігається значний інтерес та підвищення рівня мотивації учнів. Зокрема зазначається, що використання корекційного потенціалу програмних засобів, створює сприятливі умови для активізації пізнавальної діяльності школярів, розвитку їхнього логічного мислення та мовлення.

Натомість поки що не розроблена дидактична система корекційної роботи з подолання недоліків мовленнєвих порушень учнів із ТПМ в умовах комп'ютеризованого навчання.

Вищезазначене зумовлює актуальність та необхідність дослідження можливостей використання комп'ютерних засобів у системі корекційної роботи, їхньої розробки та впровадження у навчальний процес шкіл для дітей із ТПМ. Цим зумовлюється вибір теми нашого дисертаційного дослідження «Корекція мовленнєвого розвитку молодших школярів із тяжкими вадами мовлення засобами комп'ютерних технологій».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження є складовою наукового напряму: «Навчання, виховання, соціальна та трудова адаптація дітей з вадами психофізичного розвитку», затвердженого на засіданні Вченої ради НПУ ім. М.П. Драгоманова (протокол №5 від 27 грудня 2001 року). Узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №2 від 22.02.2005 року).

Об'єкт дослідження - навчально-мовленнєва діяльність молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення.

Предмет дослідження - методична система розвитку мовлення учнів з ТПМ засобами комп'ютерних технологій із використанням спеціального програмного забезпечення.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику використання комп'ютерних технологій у процесі формування мовленнєвих навичок учнів початкових класів із ТПМ.

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:

- з'ясувати ступінь розробки досліджуваної проблеми у загальній та спеціальній лінгводидактичній і психолого-педагогічній літературі;

- проаналізувати структуру навчальної діяльності учнів з ТПМ та педагогічні умови використання комп'ютерних засобів для корекції їх мовленнєвих порушень;

- визначити та обґрунтувати дидактичні засоби використання комп'ютерних технологій для коригування мовленнєвих порушень молодших школярів з ТПМ;

- розробити основні компоненти методичної системи розвитку мовлення учнів початкових класів з ТПМ на основі використання комп'ютерних засобів навчання;

- експериментально перевірити ефективність розробленої методики.

В основу нашого дослідження покладено гіпотезу про те, що корекційний вплив комп'ютерних технологій навчання на активізацію пізнавальної діяльності молодших школярів із ТПМ здійснюється за умови:

- готовності вчителів використовувати комп'ютерні технології у навчальному процесі;

- створення якісних україномовних комп'ютерних програм, адаптованих до пізнавальних можливостей учнів із ТПМ;

- побудови моделі дидактичної системи комп'ютерних технологій та її реалізація на різних етапах навчання молодших школярів;

- розвитку мовлення учнів на основі використання комп'ютерних засобів.

Методи дослідження. У дисертаційному дослідженні використано метод теоретичного аналізу проблеми на основі вивчення психолого-методичної та науково-технічної літератури з проблеми дослідження; аналізу навчальних програм, посібників, підручників, методичної літератури; аналізу педагогічного досвіду розробки та застосування програмних засобів навчання - для виявлення стану досліджуваної проблеми; педагогічного експерименту, якісного кількісного аналізу його результатів із застосуванням методів математичної статистики - для експериментальної перевірки гіпотези дослідження.

Методологічною основою дослідження є розроблені в педагогіці, психології і психолінгвістиці положення про складну структуру мовлення та його психофізіологічні механізми (В.І. Бельтюков, Д.Б. Ельконін, Л.С. Виготський, О.Р. Лурія, О.О.Лєонтьєв); педагогічні положення про процес пізнання, способи одержання знань, психолого-педагогічні концепції засвоєння знань (В.І. Бондар, В.В. Засенко, О.М. Леонтьєв, В.М. Синьов, Є.Ф. Соботович, В.В. Тарасун, Л.І. Фомічова, М.К. Шеремет, М.Д. Ярмаченко та ін.); системного та комунікативно-діяльнісного підходів до розвивального навчання, представлених в Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття).

Теоретичними засадами роботи є дослідження психологів та психолінгвістів щодо породження та особливостей мовленнєвих висловлювань (Т.М. Ахутіна, Л.С. Виготський, С.Ф. Жуйков, О.О. Леонтьєв, О.Р. Лурія, та ін.), лінгводидактичних принципів навчання дітей рідної мови (А.М. Богуш, М.С. Вашуленко, М.І. Пентилюк, В.В. Тарасун, М.К. Шеремет), концепція інформатизації навчання і формування інформаційної культури (Б.С. Гершунський, М.І. Жалдак, Ю.М. Рамський та ін.).

Наукова новизна одержаних результатів:

- вперше розроблено комп`ютерний навчально-програмний комплекс корекції мовленнєвих порушень учнів з ТПМ, який може бути використаний вчителями спеціальних шкіл на уроках української мови;

- конкретизовано базові вимоги до інформаційно-навчальних систем нового покоління з урахуванням специфіки навчання дітей з ТПМ;

- визначено основні етапи, за якими мають проектуватися комп`ютерні навчально-програмні комплекси корекції мовленнєвих порушень учнів;

- розроблено методичні рекомендації для вчителів щодо впровадження комп`ютерних технологій у навчальний процес шкіл для дітей з ТПМ.

Експериментальна база. Дослідження проводилося на базі Київської загальноосвітньої школи-інтернату №7 для дітей із ТПМ, Васильківської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступеня (Київська обл.), Полонської загальноосвітньої школи №3 (Хмельницька обл.).

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у визначені компонентів змісту комп'ютерних засобів, у розробці теоретично і експериментально обґрунтованої методики розвитку мовлення молодших школярів з ТПМ на основі використання комп'ютерних технологій та впровадження навчально-програмного комплексу «Адаптація-Лого» у навчальний процес.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретичним обґрунтуванням вихідних позицій, застосуванням системи методів наукового дослідження, адекватних його об'єкту, предмету і завданням, дослідно-експериментальною роботою.

Апробація і впровадження результатів дослідження відбувались у процесі експериментальної роботи в перших класах спеціальних шкіл для дітей з ТПМ (м. Києва, м. Василькова), під час виступів з доповідями на звітних науково-практичних конференціях Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (2001-2005 рр.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми вищої педагогічної освіти у світлі рішень ІІ Всеукраїнського з'їзду працівників освіти» (м. Київ, 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми корекційної педагогіки, соціальної реабілітації та навчання людей з особливими освітніми проблемами» (м. Київ, 2004 р.). Проміжні та кінцеві результати дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри логопедії Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова.

Публікації. Результати проведеного дослідження висвітлено у шістьох одноосібних публікаціях, надрукованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації визначена логікою дослідження і складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи - 261 сторінка, з них 192 сторінки основного тексту, список використаних джерел (282 найменування на 25 сторінках), додатки - 45 сторінок. У роботі подано 24 таблиці, 2 рисунки, 4 діаграми (на 20 сторінках).

навчальний комп'ютерний мовленнєвий

Основний зміст дисертації.

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, його теоретичні, методологічні основи, методи, етапи; розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, доведено вірогідність та обґрунтованість одержаних результатів, наведено дані про апробацію і впровадження результатів дослідно-пошукової роботи.

У першому розділі - «Науково-теоретичні засади розвитку мовлення учнів засобами комп'ютерних технологій» - визначено лінгвістичні, психолого-педагогічні та методичні основи розвитку мовлення, здійснено теоретичне обґрунтування розвитку мовлення школярів з ТПМ засобами комп'ютерних технологій на уроках української мови.

Результати психологічних і дидактичних досліджень (Л.С. Виготський, О.Р. Лурія, О.О. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, та ін.) дали підстави стверджувати, що методика розвитку мовлення враховує комплексний та багатоаспектний характер явища «мовлення».

Теоретичні позиції досліджуваної проблеми мовленнєвого розвитку учнів початкової школи були пов'язані із психологічними концепціями, які розкривають взаємопов'язаний та взаємозумовлений розвиток мисленнєвої та мовленнєвої діяльності (Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін, К.Д. Ушинський та ін.). На цих теоретичних позиціях базувалися дослідження сучасних науковців (М.С. Вашуленко, В.В. Тарасун, М.К. Шеремет та ін.), які розглядають вплив стимулювання пізнавальної діяльності на загальний та мовленнєвий розвиток учнів.

У лінгвометодичній та дефектологічній літературі існує ряд досліджень, автори яких (М.С. Вашуленко, А.А. Колупаєва, Є.Ф. Рау, К.Д. Ушинський, Л.В. Щерба, М.Є. Хватцев) визначають первинними для засвоєння мови, особливо на початковому етапі навчання, уміння та навички усного мовлення, подальше ж вивчення української мови в середніх класах потребує певного рівня не лише усного, а й писемного мовлення школярів.

У дослідженнях вчених Л.К. Назарової, Б.Г. Ананьєв, Л.Ф. Спірової, Л.Н.Нікашиної, Г.В. Чиркіної, А.В. Ястребової зазначається, що діти з порушеннями усного мовлення (недорозвиненим фонематичним слухом, порушеною вимовою, відставанням у лексико-граматичному розвитку) не можуть успішно оволодіти писемним мовленням.

Порушення мовленнєвої діяльності спричиняє негативний влив на формування інтелектуальної, сенсорної, аферентно-вольової сфер у дітей з ТПМ, що пояснюється взаємозв'язком мовленнєвих порушень із психічним розвитком. Серед психологічних особливостей даної категорії учнів, дослідники виділяють нестійку та слабку спостережливість стосовно мовленнєвих явищ; недостатній розвиток логічного мислення; несформовану здібність до запам'ятовування, низький рівень самоконтролю (Р.Є. Левіна, О.М. Мастюкова, В.К. Орфінська, Є.Ф. Соботович, В.В. Тарасун, М.К. Шеремет та ін.).

Науковці Є.Ф. Соботович, О.М. Гопіченко, О.Л. Жильцова, М.А. Савченко, В.В. Тарасун, М.В. Шевченко, визначаючи шляхи подолання мовленнєвих порушень, вказують на важливість розвитку фонематичних процесів у дітей з недоліками мовлення. Сприймання усного мовлення забезпечується мовленнєвим слухом, його структурними компонентами, зокрема фонематичним слухом, який є найважливішим стимулом у формуванні правильної звуковимови, що набуває особливого значення на початкових етапах навчання грамоти. Достатній розвиток мовленнєвого слуху, його структурних компонентів можна забезпечити створенням відповідних умов для засвоєння першокласниками фонетичних знань.

На сучасному етапі розвитку науки і техніки для пошуку «обхідних шляхів» формування та корекції мовленнєвих порушень учнів з ТПМ вбачається доцільним використання нових інформаційних технологій.

Аналіз літератури надав можливість виявити пріоритетні фактори розвитку мовлення, ефективність яких може бути підвищена в процесі навчання учнів з ТПМ на уроках української мови із застосуванням НІТ. Серед них основними є: індивідуалізація та диференціація навчання; корекція та розвиток мовлення засобом візуалізації; підвищення мотивації навчально-пізнавальної діяльності школярів; наочний супровід формування абстрактних понять; посилення інтересу до одержання знань; організація оперативного контролю та самоконтролю знань, аналіз причин помилок на основі систематичного зворотного зв'язку; зниження напруги уроку.

З метою з'ясування можливостей розвитку мовлення учнів засобами комп'ютерної техніки проведено аналіз наявних вітчизняних та закордонних ППЗ, зокрема: навчальні та навчально-корекційні програми; розвивально-корекційні програми; демонстраційні програми; тренувальні програми або програми-тренажери; контролюючі програми. Використання зазначених програм сприяє формуванню та коригуванню мисленнєвих операцій, які найбільш пов'язані з мовленням, аналізом, синтезом, абстрагуванням, порівнянням та узагальненням, підвищує інтерес до навчального матеріалу, забезпечуючи надалі високу ефективність його сприйняття.

У ході проведеного анкетування нами з'ясовано, що розвиток мовлення учнів засобами комп'ютерної техніки на уроках української мови відбувається епізодично. Як правило, це контроль знань учнів, у кращому випадку виконання тренувальних вправ на застосування знань, а таке використання комп'ютера не вносить принципових змін у процес навчання, є малоефективним для корекції мовленєвих порушень учнів з ТПМ. Така ситуація спричинена, в першу чергу, відсутністю спеціальних навчально-корекційних україномовних програм, що підпорядковані шкільній програмі й виступають доповненням до вже існуючих засобів, форм і методів організації уроку, якісного методичного забезпечення, що супроводжує дані програми.

Розробка шкільного програмного забезпечення повинна ґрунтуватися не на новітніх досягненнях комп'ютерних технологій, а на масових і функціональних, виходячи із завдань, що стоять перед навчанням, а не розвитком технологій.

Нами обґрунтовано, що найефективнішим методичним підходом до розвитку мовлення учнів з ТПМ на уроках української мови засобами комп'ютерної техніки має бути підхід, що дає змогу інтенсифікувати діяльність учителя й учнів у традиційних шкільних умовах; підвищує мотивацію й якість навчання, сприяє розвитку мовлення молодших школярів із ТПМ.

У другому розділі - «Методичні основи розвитку та корекції мовлення молодших школярів з ТПМ засобами комп'ютерних технологій» - розкрито мету, завдання, обґрунтовано методику констатувального етапу експерименту, подано аналіз отриманих у дослідженні даних про стан мовленнєвого розвитку в початкових класах спеціальних шкіл, а також розроблено методичний підхід до змісту, структури та технічних даних навчально-програмного комплексу корекції мовленнєвих порушень учнів із ТПМ.

У Державному стандарті початкової освіти з мови для 1-4 класів визначено основну змістовну лінію - комунікативну, яка передбачає розвиток усного та писемного мовлення учнів, вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу.

У зв'язку з пошуками оптимальних шляхів підвищення мовленнєвого розвитку молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення, для визначення методів реабілітаційно-розвивального впливу та створення комп'ютерного навчально-програмного комплексу, спрямованого на підвищення ефективності корекційного навчання зазначеної категорії школярів, нами проведено експериментальне дослідження, де було зроблено порівняльний аналіз звуковимовних навичок та навичок звукового аналізу слів першокласників із ТПМ та учнів перших класів загальноосвітньої школи.

Згідно «Програми для дітей з важкими розладами мови 1-4 класів» (2002 р.), і «Програми для загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими порушеннями мовлення (підготовчий-1 класи)» (2005 р.), за якою відбувається навчання молодших школярів із ТПМ, у першому класі учні повинні володіти теоретичними знаннями і практичними вміннями з розділу «Вимова». Отже, все вищезазначене, на нашу думку, свідчить про те, що необхідно визначити: рівень розвитку звуковимовних навичок та навичок звукового аналізу слів у молодших школярів з ТПМ (наявність правильної артикуляції звуків, рівень розвитку фонематичного сприймання, фонематичного уявлення, аналіз та синтез звукового складу слів); особливості писемного мовлення зазначеної категорії школярів.

При розробці методики дослідження мовленнєвого розвитку учнів ми слугувалися науковими працями українських та зарубіжних учених (Б.Г. Ананьєв, М.С. Вашуленко, О.М. Гвоздєв, Д.Б. Ельконін, М.І. Жинкін, Р.Є. Левіна, Л.Ф. Спірова, В.В. Тарасун, Н.В. Чередніченко, М.В. Шевченко, М.К. Шеремет, А.В. Ястребова та ін.).

Результати констатувального етапу дослідження дали нам змогу з'ясувати невідповідність програмним вимогам, рівня засвоєння молодшими школярами з ТПМ теоретичних знань та практичних умінь з розділу «Вимова».

Констатувальний етап дослідження, який проводився протягом 2002-2003 років, охоплював 116 молодших школярів перших класів Київської загальноосвітньої школи-інтернату №7 для дітей з ТПМ та Васильківської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступеня. Для зіставлення стану сформованості мовленнєвих умінь та навичок у дітей із порушеннями мовлення та школярів з нормально розвиненим мовленням було обстежено 46 учнів перших класів Полонської загальноосвітньої школи №3 (Хмельницька обл.).

Якісний аналіз експериментальних матеріалів, визначення рівнів засвоєння учнями з ТПМ знань та вмінь з української мови дав можливість встановити, що більшість учнів означеної категорії недостатньо оволоділа розумовими діями аналізу, синтезу, порівняння і узагальнення.

За результатами виконання завдань першої групи було виявлено, що у школярів початкової школи з ТПМ поширені випадки порушення вимови щілинних приголосних та зімкнено-щілинних найчастіше поєднуються з похибками вимови вібрантів. В усному мовленні дітей ці звуки з'являються найпізніше і їх артикуляційні уклади потребують добре розвиненого мовленнєвого апарату.

Велика кількість замін та взаємозамін звуків у мовленні першокласників спостерігалася як між звуками однієї артикуляційної групи (ц-с, з-с) так і звуками різних артикуляційних груп (с-ч, дз-ш, дз-с). В більшості випадків ці недоліки, як зазначають дослідники (Г.А. Каше, Р.І. Лалаєва, М.А. Савченко) пов'язані з недостатньо сформованими руховими та слуховими (фонематичного слуху) диференціальними ознаками звуків, а також нечіткістю фонематичних уявлень про звуковий склад слова.

За результатами виконання завдань другої групи, метою яких було визначення стану сформованості фонематичного сприймання, з'ясовано, що учні з ТПМ найчастіше помилялися при диференціації шиплячих в слабкій позиції - у кінці та середині слова перед наступними глухими, а також свистячих звуків у кінці слова.

Виконання завдань третьої групи виявило помилки, які допускали учні у запропонованих вправах при визначенні сформованості фонематичного уявлення. Основними причинами яких була недостатня спрямованість уваги учнів на звукове оформлення мовлення та недостатня сформованість слухового контролю.

Результати виконання завдань четвертої групи показують, що учні з ТПМ припускаються значних помилок при виконанні вправ на звуко-буквений аналіз слів, зокрема помилки, пов'язані з виконанням складового аналізу на фонологічному рівні, де замість складів учні виділяють звуки. Це свідчить про недостатню диференціацію на практичному рівні таких понять як склад і звук. Труднощі у визначенні послідовності й місця звуку в слові пов'язані з дефектною вимовою або опусканням цих звуків у мовленні.

Для якісного аналізу експериментальних даних використовувались оціночні критерії виконання поданих завдань, що дало можливість виявити загальні рівні оволодіння учнями початкової школи звуковимовними навичками та навичками звукового аналізу слів. Відповіді учнів було розподілено за чотирма рівнями.

Високий рівень звуковимовних навичок та навичок звукового аналізу слів мають 28 учнів загальноосвітньої школи, що становить 60% від загальної кількості молодших школярів; достатньому рівню відповідало мовлення 25 учнів з ТПМ (22%) та 13 учнів загальноосвітньої школи (28%). Середнього рівня розвитку мовлення, яке б відповідало означеним критеріям, досягли 42 учні з порушеннями мовлення (36%) та 5 учнів загальноосвітньої школи (12%). На низькому рівні - мовлення 49 учнів з тяжкими порушеннями мовлення (42%).

Аналіз стану розвитку мовлення першокласників з ТПМ виявив їх недостатню готовність до повноцінного засвоєння грамоти. Експериментально доведено, що у більшості школярів помітно гальмується формування точних звукових образів слів, недостатньо сформовані уявлення про узагальнюючі диференціальні ознаки фонем.

Кількісний та якісний аналіз помилок писемного мовлення дав змогу визначити залежність недоліків письма та читання від стану усного мовлення учнів із ТПМ.

Отримані результати дали підстави не тільки констатувати незадовільність стану мовленнєвого розвитку дітей з ТПМ початкової школи, а й стали підставою для розробки змісту та методики використання комп'ютерного навчально-програмного комплексу корекції мовленнєвих порушень зазначеної категорії учнів.

Актуальність створення навчально-програмного комплексу для розвитку звуковимовних навичок та навичок звукового аналізу слів зумовлена тим, що ця тема має важливе значення для удосконалення методики навчання української мови: є тією основою, на якій будується система загального мовленнєвого розвитку дитини; в учнів з ТПМ виникають складності в оволодінні фонетичним аналізом слова, формуванні фонологічних та орфоепічних уявлень; під час навчання учнів чіткій, виразній вимові бракує засобів наочності. Все це ускладнює засвоєння навчального матеріалу як з української мови так і з інших навчальних дисциплін.

Розробляючи методику та зміст комп'ютерного навчально-програмного комплексу, ми враховували аналіз теоретичного матеріалу досліджуваної проблеми та результати констатувального етапу експерименту, а саме: індивідуально-диференційований підхід до учнів залежно від характеру помилок в їхньому мовленні (Р.Є. Левіна, Л.Ф. Спірова, В.В. Тарасун, М.К. Шеремет та ін.); вікові та психофізичні особливості першокласників з ТПМ (В.В. Тарасун, М.К. Шеремет, та ін.); мотивацію навчально-мовленнєвої діяльності у конкретній ситуації навчання; побудову схеми вправ на матеріалі звуків, звукосполучень, слів, словосполучень і зв'язного мовлення в процесі корекційної роботи над вимовними навичками у першокласників та подальшого їх розвитку. В основу запропонованої «комп'ютерної методики» корекції мовленнєвих порушень учнів з ТПМ покладені положення про теорію мовленнєвої діяльності сформульовані дослідниками (Т.В. Ахутіна, М.І. Жинкін, О.О. Леонтьєв), провідні принципи лінгводидактики, серед яких загальнометодичні (Л.П. Федоренко): увага до матерії мови, розуміння мовних явищ; спеціальні принципи навчання фонетики (А.М. Богуш): аналіз мовних явищ, розвиток фонематичного слуху, врахування відмінностей між звуком і буквою, послідовність уведення фонетичного матеріалу.

Нами також було визначено основні етапи розробки комп'ютерної програми для її використання на уроках української мови в початковій школі для учнів з порушеннями мовлення, а саме: визначення основних теоретичних знань та практичних вмінь учнів, необхідних для засвоєння навчального матеріалу певної теми чи розділу; виділення основних інформаційно-демонстраційних одиниць, на яких базуватиметься комп'ютерний навчально-програмний комплекс (теоретичні поняття, визначення, наочні зображення тощо); упорядкування алгоритму програми на основі роботи з меню, що містить інформаційну та ілюстративно-демонстраційну частину; розробка інтерфейсу програми, що містить визначені частини комп'ютерного навчально-програмного комплексу мовою програмування; програмування кожної окремої частини навчально-програмного комплексу з урахуванням психолого-педагогічних умов активізації пізнавальної діяльності та розвитку мовлення учнів з ТПМ; ППЗ повинні бути сумісними із традиційними навчальними технологіями, доповнювати звичайні підручники, а не замінювати їх.

З'ясовано, що розробка комп'ютерних програм, призначених для використання з навчально-корекційною метою на уроках української мови, має відбуватися з урахуванням загальних вимог, що висуваються до них спеціальною психологією та педагогікою, методикою, ергономікою, естетикою, а також особливостей навчального предмета та специфіки відповідної галузі знань.

У третьому розділі дослідження - «Пошуково-експериментальна робота з розвитку мовлення учнів засобами комп'ютерної техніки на уроках української мови в спеціальній школі» - розкрито зміст та структуру розробленого навчально-програмного комплексу, описано організацію та структуру проведення експериментального навчання, доведено ефективність використання комп'ютерних засобів для корекції мовленнєвих порушень молодших школярів із ТПМ.

У процесі перевірки доцільності експериментальної методики були залучені 24 учні з ТПМ контрольних класів, навчання яких відбувалося за традиційною методикою; 56 школярів експериментальних класів, які навчалися за запропонованою методикою (із активним використанням створеного нами навчально-програмного комплексу «Адаптація-Лого»). Експеримент проводився впродовж одного року навчання (2004-2005 рр.) першокласників із ТПМ Київської загальноосвітньої школи-інтернату №7 для дітей із ТПМ та Васильківської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступеня.

Враховуючи результати констатувального етапу експерименту, теоретичні положення, принципи і методичний аспект розвитку звуковимовних навичок та навичок звукового аналізу слів, системні та технічні вимоги до комп'ютерних програм, ми розробили структурні компоненти комп'ютерної навчальної програми, на основі яких було створено комп'ютерний навчально-програмний комплекс корекції мовленнєвих порушень першокласників з ТПМ (рис. 1). У зазначеній комп'ютерній програмі передбачено використання раціональних методів і прийомів навчання та певну систему вправ, спрямованих на попередження та подолання виявлених у ході констатувального етапу дослідження порушень фонематичних процесів, які лежать в основі недоліків звуковимови та зумовлюють особливості їх проявів у молодших школярів.

Для перевірки запропонованої експериментальної методики нами була розроблена програма дослідного навчання, яка мала на меті: забезпечити теоретичні знання й удосконалити навчально-мовленнєві вміння учнів із ТПМ з вимови на основі ефективного використання комп'ютерного навчально-програмного комплексу та виявити вплив скоригованих звуковимовних навичок та навичок звукового аналізу слів на оволодіння грамотою; впровадити розроблений комп'ютерний навчально-програмний комплекс в шкільну практику навчання української мови молодших школярів із ТПМ; перевірити ефективність розробленої комп'ютерної програми та методики її використання у школі для дітей із ТПМ.

Навчальний експеримент включав завдання щодо визначення змісту корекційного впливу на основі використання комп'ютерного навчально-програмного комплексу, а саме: формування артикуляційного та акустичного образу фонетичного елементу; підведення до розуміння розрізнення та подібності в артикуляції звуку; формування свідомого розуміння фонетичного матеріалу; формування первинних навичок диференціації подібних звуків на слух; активізація мовлення учнів на основі скоригованих звукових одиниць; організація специфічної розумової й мовленнєвої діяльності учнів при застосуванні отриманих знань на практиці; оволодіння учнями комунікативними уміннями.

Розроблений нами навчально-програмний комплекс спрямований на розвиток мовлення учнів з ТПМ, тому всі завдання програми побудовані за комунікативним принципом.

Перший етап - пропедевтичний («Перший крок до розмови») складається із трьох вправ та передбачає розвиток фонематичних процесів на матеріалі мовних та немовних звуків, використання вправ для розвитку артикуляційної моторики мовленнєвих органів, а також постановку звуку за допомогою артикуляційного профілю.

Другий - репродуктивно-продуктивний («Говоримо правильно»). На даному етапі новий звук вимовлявся учнем самостійно та закріплювалась його правильна вимова на мовленнєвому матеріалі різного рівня складності (в складах, словах, реченнях). Специфікою етапу автоматизації звуку було введення графічного зображення звуку у запропонованих вправах, що слугувало встановленню звуко-буквених зв'язків, які відігравали надалі провідну роль у розвитку навичок читання. На репродуктивно-продуктивному етапі передбачалися оперативні вправи (аналітико-конструктивного характеру), за допомогою яких досягалося усвідомлення скоригованої вимовної норми, автоматизація вимовних дій в процесі використання її на наступному етапі у власному мовленні. Етап складається з 13 завдань.

Третій - репродуктивно-продуктивний («Впізнаємо і розрізняємо») складається із 11 завдань, яких головна мета - закріпити в учнів вміння диференціювати схожі та різні за артикуляційним укладом та акустичним звучанням звуки.

Четвертий - системно-комунікативний («Я навчився розмовляти») спрямований на активізацію використання скоригованих звуків у мовленнєвій практиці. Комунікативні вправи четвертого етапу (проблемно-ситуативні та пошуково-пізнавальні) передбачають самостійні висловлювання учнів у відповідь на запропонований мовленнєвий стимул. Використання комп'ютерних засобів навчання дало можливість створити умови максимальної мовленнєвої активності, якими передбачалося створення комунікативних ситуацій, що стимулюють учнів як до активного мовлення, так і до оцінно-контролюючої діяльності щодо правильної звуковимови.

Розроблена методика корекції мовленнєвих порушень засобами комп'ютерних технологій впроваджена як доповнення до існуючої програми вивчення звуко-буквеного складу слова, формування правильної вимови та навичок звукового аналізу слів у початковій школі.

Окреслено основні напрями експериментального навчання, які мають реалізуватися при засвоєнні учнями системи таких послідовних дій: розуміння та усвідомлення звукових одиниць, що підлягають вивченню чи корекції; оволодіння вимовними діями з опорою на зразок; цілеспрямоване сприймання і відтворення учнями простих звуків; активізація мовлення учнів на основі скоригованих звукових одиниць в різних фонемних комбінаціях, в ігрових вправах з одночасним залученням мотиваційно-комунікативних мовленнєвих ситуацій; усвідомлення та вільне оперування засвоєними звуковими одиницями в особистих висловлюваннях.

Для реалізації програми дослідного навчання робота проводилась послідовно, відповідно до зазначених етапів розробленого навчально-програмного комплексу, а також обов'язковим дотриманням ергономічних умов використання комп'ютерних засобів.

На всіх етапах експериментального навчання відбувалося не лише накопичення мовних знань, але й активне їх застосування у процесі мовленнєвої діяльності, де кожен вивчений звук і закріплена за ним буква набували певної функціональної ролі.

Під час проведення експерименту було апробовано індивідуально-групову, фронтальну, індивідуальну та групову форми роботи проведення уроків на основі використання комп'ютерного навчально-програмного комплексу «Адаптація-Лого».

Перевірка доцільності й ефективності створеного нами комп'ютерного навчально-програмного комплексу корекції мовленнєвих порушень молодших школярів із ТПМ здійснювалася під час проведення спеціальних перевірочних завдань усного і письмового характеру, спрямованих на визначення рівня мовленнєвого розвитку учнів, для підтвердження висунутої в дослідженні гіпотези. Така перевірка проводилась після закінчення формувального експерименту. Крім того, ми намагалися з'ясувати правильність вимови звуків, простежити динаміку розвитку фонематичного сприймання, уявлення, навичок звуко-буквенного аналізу та синтезу слів, що формувалися під час проведення дослідного навчання на основі використання комп'ютерних засобів, а також визначити їх вплив на розвиток писемного мовлення. Учням були запропоновані завдання до кожного з виокремлених нами критеріїв і показників, аналогічні констатувальному етапу.

Показники рівнів знань і вмінь за результатами виконаних зрізових завдань мали такий вигляд:

1. Після виконання завдань першої групи у експериментальних класах високий рівень мали 5 учнів (10%), достатній - 32 учні (57%), середній - 12 учнів (21%), низький - 7 учнів (12%); у контрольних класах високий рівень мав 1 учень (4%), достатній - 10 учнів (42%), середній - 5 учнів (21%), низький - 8 учнів (33%).

2. Після виконання завдань другої групи у експериментальних класах високий рівень мали 6 учнів (11%), достатній - 32 учні (57%), середній - 12 учнів (21%), низький - 6 учнів (11%); у контрольних класах високий рівень мав 1 учень (4%), достатній - 9 учнів (37%), середній - 5 учнів (22%), низький - 9 учнів (37%).

3. Після виконання завдань третьої групи у експериментальних класах високий рівень мали 5 учнів (9%), достатній - 33 учні (59%), середній - 11 учнів (20%), низький - 7 учнів (12%); у контрольних класах високого рівня не виявлено, достатній - 12 учнів (50%), середній - 6 учнів (25%), низький - 6 учнів (25%).

4. Після виконання аналітико-синтетичних вправ четвертої групи завдань у експериментальних класах високий рівень - 2 учня (3%), достатній - 35 учнів (63%), середній - 12 учнів (21%), низький - 7 учнів (13%); у контрольних класах високого рівня не виявлено, достатній рівень мали - 10 учнів (42%), середній - 8 учнів (33%), низький - 6 учнів (25%).

Як засвідчують вищенаведені показники, більшість учнів експериментальних класів досягла високого, достатнього й середнього рівнів сформованості навичок вимови звуків, розвитку фонематичного сприймання, порівняно з відповідною кількістю учнів контрольних класів. У школярів, навчання яких проводилося із використанням навчально-програмного комплексу «Адаптація-Лого» та усталених методів навчання, відбулися позитивні зміни у сформованості навичок звуко-буквеного аналізу.

На основі одержаних показників сформованості теоретичних знань, практичних умінь і навичок в учнів із ТПМ було визначено загальні рівні сформованості звуковимовних навичок та навичок звукового аналізу слів в експериментальних та контрольних класах, для визначення яких ми користувалися розрахунками, аналогічними констатувального етапу дослідження.

Аналіз одержаних результатів оволодіння молодшими школярами експериментальних класів навичками читання та письма, як видами мовленнєвої діяльності, порівняно із учнями контрольних класів засвідчив значно меншу кількість помилок писемного мовлення в учнів експериментальних класів, де навчання проводилось з активним використанням комп'ютерного навчально-програмного комплексу.

Матеріали експериментального дослідження показують, що завдяки застосуванню розробленого методичного підходу до розвитку мовлення учнів з ТПМ засобами комп'ютерної техніки в експериментальній групі, при однаковому змістовому наповненні уроків порівняно з контрольною, суттєво підвищувався інтерес до занять з української мови, зростало прагнення до пізнавальної діяльності, покращувалися загальні уміння здійснювати звуко-буквений аналіз слів, і, як наслідок, розвивалося мовлення учнів з ТПМ та зростала підготовленість до оволодіння ними грамотою.

З метою перевірки ефективності формувального експерименту було проведено статистичний аналіз отриманих даних, які засвідчили вірогідність результатів дослідження та підтвердили ефективність запропонованих шляхів розвитку мовлення учнів із ТПМ.

Размещено на Allbest.ru