Формування аксіологічної культури майбутнього вчителя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ АКСІОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Виконала:

Соловйова Юлія Олександрівна

Харків - 20061. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Проблема формування системи цінностей є однією з найактуальніших у педагогічній теорії та практиці. Нестабільність сучасного світу, суперечності між розвитком духовної культури та сучасною цивілізацією, надзвичайно широкий вплив засобів масової інформації визначають ті умови передачі соціального досвіду від покоління до покоління, що склалися на даному етапі. Цей механізм передачі досвіду виявився не досить вивченим і відпрацьованим, щоб бути на рівні завдань сьогодення. Суперечливість ситуації, яка склалася, пояснюється такими чинниками: по-перше, відсутністю зв'язку поколінь; по-друге, розбалансованістю системи цінностей; по-третє, розмитістю, невизначеністю духовних орієнтирів та власне і самого ідеалу людини.

Завданням вищої школи є усунення цих суперечностей у ціннісних орієнтаціях студентів, формування стійкого інтересу до тих цінностей їхньої майбутньої діяльності, що несуть у собі гуманістичний зміст учительської праці. Основою професійної підготовки має бути єдність особистісного і професійного розвитку, здатність створювати й транслювати цінності.

Актуальність і недостатня розробленість проблеми й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Формування аксіологічної культури майбутнього вчителя”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди „Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних навчальних закладах” (РК № 1-200199004104). Тема дисертації затверджена Вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 2 від 30 квітня 2004 року) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології України (протокол № 5 від 26 травня 2004 року).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування аксіологічної культури майбутнього вчителя.

Відповідно до мети дослідження визначено такі основні завдання:

1. Здійснити аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з метою уточнення сутності поняття „цінність”.

2. Теоретично обґрунтувати сутність, структуру, функції аксіологічної культури майбутнього вчителя.

3. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування аксіологічної культури майбутнього вчителя.

4. Уточнити критерії, показники, які визначають рівні сформованості аксіологічної культури майбутнього вчителя.

5. Розробити науково-методичні матеріали щодо формування аксіологічної культури майбутнього вчителя для студентів і викладачів педагогічних закладів освіти.

Об'єкт дослідження - професійно-педагогічна підготовка майбутнього вчителя.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування аксіологічної культури майбутнього вчителя.

У ході дослідження було зроблено припущення, що ефективність формування аксіологічної культури майбутнього вчителя залежить від реалізації таких педагогічних умов: розвитку аксіологічної спрямованості особистості майбутнього вчителя; організації діяльності студентів із засвоєння та використання цінностей.

Методологічною основою дослідження є основні положення та ідеї стосовно взаємодії культури та особистості, єдності потреб, інтересів і цінностей, ролі діяльності та спілкування в розвитку особистості, а також принципи пріоритету загальнолюдських цінностей, природовідповідності, культуровідповідності, народності, гуманізації, активної діяльності й самодіяльності, діалогічності, креативності, єдності теорії та практики, що забезпечують об'єктивність у вивченні предметів і явищ дійсності.

Теоретичною основою дослідження є:

Ш теорія діяльності й розвитку особистості

Ш ідеї про дослідження культури особистості на окремих етапах її соціалізації

Ш праці, присвячені професійній підготовці майбутнього вчителя

Ш Для розв'язання визначених завдань і перевірки гіпотези використовувались такі методи дослідження:

Ш теоретичні: аналіз та узагальнення філософської і психолого-педагогічної літератури, присвяченої проблемі цінностей з метою порівняння різних поглядів на досліджувану проблему; розгляд теоретичних питань для визначення основних понять і категорій;

Ш емпіричні: педагогічне спостереження, анкетування, інтерв'ю, бесіди, вивчення продуктів діяльності, педагогічний експеримент для перевірки ефективності реалізації педагогічних умов формування аксіологічної культури майбутнього вчителя;

Ш статистичні: кількісний і якісний аналіз емпіричного матеріалу з використанням методів математичної статистики.

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота проводилася у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди та гімназії № 23 м. Харкова.

Експериментальною роботою було охоплено 432 студенти, з них у формувальному експерименті брали участь 64 особи.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що: вперше обґрунтовано сутність аксіологічної культури майбутнього вчителя як особистісного інтеґративного утворення, котре включає систему цінностей; розкрито її компоненти: структурні (загальнолюдські цінності, цінності, що характеризують особистісні якості педагога, цінності діяльності та спілкування, пізнавальні цінності) та функціональні (спонукальна, пізнавальна, регулятивна, нормативна, виховна, комунікативна, творчо-конструктивна та захисна функції); обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування аксіологічної культури майбутнього вчителя (розвиток аксіологічної спрямованості особистості студента; організація діяльності майбутніх учителів із засвоєння та використання цінностей); уточнено критерії, показники, які визначають рівні сформованості аксіологічної культури студентів вищих педагогічних навчальних закладів; подальшого розвитку набула дефініція „цінність”.

Практичне значення дослідження визначається тим, що педагогічні умови формування аксіологічної культури майбутнього вчителя апробовані в ході експерименту. Розроблені автором науково-методичні матеріали „Система завдань для формування аксіологічної культури майбутнього вчителя” та „Формування аксіологічної культури майбутнього вчителя засобами іноземної мови і літератури” втілено в практику Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди та гімназії № 23 м. Харкова.

Матеріали дослідження впроваджено в навчальний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (довідка № 03-083 від 21.06.05) та гімназії № 23 м.Харкова (довідка № 313 від 21.06.05). Отримані результати можуть бути використані у вищих педагогічних навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації для підвищення рівня професійної підготовки майбутнього вчителя, написання студентами курсових і дипломних робіт, у процесі підвищення кваліфікації вчителів.

Особистий внесок автора в працях, написаних у співавторстві, полягає в теоретичному обґрунтуванні сутності аксіологічної культури майбутнього вчителя та педагогічних умов її формування.

Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечується використанням методів, що відповідають об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження; експериментальною перевіркою гіпотези; позитивними результатами формувального експерименту.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися через публікацію матеріалів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідалися на засіданнях кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, а також у виступах на Міжнародних науково-практичних конференціях „Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2004 р., 2005 р.), „Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (Луганськ, 2004 р.), науково-практичній конференції „Дні науки” (Запоріжжя, 2004 р.), Всеукраїнській науково-пошуковій конференції „Розвиток життєвої компетентності учнів у загальноосвітньому навчальному закладі” (Запоріжжя, 2004 р.), науково-практичній конференції молодих учених „Методологія сучасних наукових досліджень” (Харків, 2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 20 друкованих працях, із них 19 - одноосібних; до того ж 12 розміщено у провідних наукових фахових виданнях, 6 - серед матеріалів наукових конференцій, 2 - у науково-методичних матеріалах.

Структура й обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел ( 249 найменувань, з них 12 - іноземною мовою), 5 додатків, 16 таблиць, 4 рисунків. Загальний обсяг роботи 210 сторінок ( основна частина роботи містить 157 сторінок, додатки мають 33 сторінки).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено об'єкт, предмет, гіпотезу, мету, завдання, методологічні й теоретичні засади та методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів наукового пошуку, доведено вірогідність та обґрунтованість одержаних результатів, наведено відомості щодо їх апробації і впровадження.

У першому розділі - „Теоретичні питання формування аксіологічної культури майбутнього вчителя” - на підставі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури розглянуто поняття „цінність”, розкрито сутність, структуру і функції аксіологічної культури майбутнього вчителя, теоретично обґрунтовано педагогічні умови її формування.

У дисертації зазначено, що цінність є значущістю, яка відіграє орієнтуючу роль у житті людини, сприяючи її самовизначенню та самореалізації. Система цінностей є основою культури особистості, котра зумовлює її вчинки, формує потреби, впливає на інтереси. Цінності становлять основу внутрішнього світу особистості, зумовлюючи її діяльність.

Визначено, що поняття „аксіологічна культура” ґрунтується на розумінні культури як системи цінностей, котра, в свою чергу, є інтеґративною основою для формування світоглядної, морально-духовної, етичної, естетичної, правової та інших культур особистості, оскільки цінності є універсальною категорією, що органічно входить у всі сфери людської життєдіяльності.

Теоретично обґрунтовано, що аксіологічна культура майбутнього вчителя є особистісним інтеґративним утворенням, котре включає систему цінностей, основу яких становлять загальнолюдські цінності, що є стійкими орієнтирами, за якими студент співвідносить своє життя та педагогічну діяльність.

Аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури, пов'язаної з проблемою формування системи цінностей, дає підстави стверджувати, що у структурі аксіологічної культури майбутнього вчителя можна виділити такі групи цінностей: загальнолюдські цінності (істина, добро, краса, життя, цінність іншої людини, Батьківщина); цінності, що характеризують особистісні якості педагога (гуманність, справедливість, працелюбність, відповідальність, вимогливість до себе); цінності діяльності та спілкування (цінності-уміння); пізнавальні цінності (цінності-знання).

До функціональних компонентів аксіологічної культури майбутнього вчителя відносимо спонукальну, пізнавальну, регулятивну, нормативну, виховну, комунікативну, творчо-конструктивну та захисну функції.

Установлено, що успішність формування аксіологічної культури студентів забезпечується такими умовами: розвитком аксіологічної спрямованості особистості майбутнього вчителя; організацією діяльності студентів із засвоєння та використання цінностей.

Аксіологічна спрямованість виступає невід'ємним складником педагогічної спрямованості майбутнього вчителя, що виражається у внутрішній єдності його потреб, мотивів, цілей та цінностей. Вона є основним чинником успішності його діяльності, оскільки її ефективність залежить від здатності до актуалізації в навчально-виховному процесі системи інтеріоризованих цінностей. Розвиток аксіологічної спрямованості передбачає виховання позитивних установок, ціннісних орієнтацій, морально-вольових якостей. Разом з цим відбувається трансформація цінностей суспільства в орієнтири особистісної поведінки, що визначають вибіркове ставлення майбутнього вчителя до об'єктів соціальної інформації. Розвинена аксіологічна спрямованість передбачає усвідомлений вибір мотивів та цілей поведінки. Вона відіграє роль своєрідного саморегулятора діяльності майбутнього вчителя, сприяючи прийняттю тих чи інших рішень, у яких він реалізується на рівні цілісного “Я”.

Процес формування аксіологічної культури майбутніх учителів передбачає забезпечення їхньої активної участі в діяльності із засвоєння та використання цінностей. Ефективність організації діяльності залежить від усвідомлення ними мети цієї діяльності, залучення їх до спільної з викладачем пошукової роботи, здійснення самостійного аналізу проблемних ситуацій.

Доведено, що застосування вказаних педагогічних умов сприяє орієнтації майбутніх учителів на цінності, що несуть у собі гуманістичний зміст, допомагаючи творчо застосовувати набуті знання на практиці й організовувати навчально-виховний процес на засадах загальнолюдських і національних цінностей та ідеалів.

Отже, аксіологічна культура є професійно значущою, оскільки відображає рівень педагогічної майстерності, професійної компетентності, педагогічної культури вчителя, здатності до самовиховання та самовдосконалення. Формування аксіологічної культури сприяє розвитку педагогічних здібностей, професійних потреб та інтересів, мотивів діяльності, а також професійно-творчій самореалізації.

У другому розділі - „Експериментальна перевірка педагогічних умов формування аксіологічної культури майбутнього вчителя” - розкриваються загальні питання підготовки та проведення експериментальної роботи, аналізуються її результати.

З метою перевірки гіпотези дослідження було проведено педагогічний експеримент, у якому брали участь студенти факультету іноземної філології, українського мовно-літературного та художньо-графічного факультетів Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Експеримент проводився в природних умовах, не порушуючи ходу навчально-виховного процесу. В контрольних групах К (63 особи) педагогічний процес проходив традиційно. В експериментальних групах Е (64 особи) в навчально-виховний процес упроваджувались теоретично обґрунтовані педагогічні умови. Формувальний етап експерименту проводився в трьох варіантах (див. рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Дисципліни, в процесі вивчення яких формувалася аксіологічна культура майбутніх учителів

Студенти експериментальної групи Е1 українського мовно-літературного факультету навчалися за моделлю А; студенти групи Е2 факультету іноземної філології навчалися за моделлю Б; група Е3 (художньо-графічний факультет) навчалася за моделлю В.

Експериментальна робота за моделями А і Б (група Е1 і Е2) здійснювалась зі студентами 1-го - 5-го курсів українського мовно-літературного факультету та факультету іноземної філології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди у процесі засвоєння практичного курсу іноземної мови та літератури країни, мова якої вивчається. Студенти навчалися за розробленою автором програмою, що передбачала: 1) використання ігрових ситуацій з метою формування позитивної мотивації; 2) вивчення культурних традицій країни, мова якої вивчається, для формування аксіологічних знань; 3) організацію творчих зустрічей для формування особистісних якостей; 4) проведення круглих столів, виконання творчих завдань, застосування елементів „мозкової атаки”, ситуацій, близьких до реальних, які сприяли формуванню інтелектуальних, рефлексивних і комунікативних умінь.

Велике значення надавалося усвідомленню викладачем сутності аксіологічної культури, щоденному звертанню до цього питання в процесі занять, організації діяльності студентів із засвоєння та використання цінностей, а також дотриманню послідовності в роботі.

У навчальному плані особлива увага приділялася інформації країнознавчого, історико-культурного, культурологічного, народознавчого характеру. Викладач аналізував зміст спланованої роботи, ставив перед студентами мету, обирав засоби, за допомогою яких можна домогтися оптимальних результатів. Робота була спрямована в кількох напрямах з урахуванням поліфункціональності аксіологічної культури:

· створювалися ситуації, що включали в себе елементи непередбаченості, чогось загадкового, неоднозначного, що могло б викликати подив, бажання власними силами знайти відповідь на поставлені питання (текст-загадка); поступово поглиблювався зміст ігрових ситуацій, проблематика ускладнювалася, їх проведення вимагало зусиль як з боку ведучого, так і з боку учасників. Виконання подібних ігрових вправ сприяло посиленню пізнавального інтересу, формуванню позитивної мотивації, розвитку ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя, реалізації спонукальної, пізнавальної та комунікативної функцій;

· засвоєння нової інформації про країну, мова якої вивчається, вивчення звичаїв, особливостей побуту, культури пов'язувалось з формуванням пізнавальних цінностей. Майбутні вчителі звикали сприймати нову інформацію у контексті системи цінностей. Цей аспект ураховувався під час структурування тем, у роботі над лексикою, в побудові і розвиткові комунікативних ситуацій: студенти вчились добирати такі питання та відповіді, які б стимулювали співрозмовника до дискусії. Викладач заохочував студентів до ініціативності, активності, емоційної реакції на репліку співрозмовника;

· перед початком роботи над новою темою студенти одержували індивідуальні завдання. В міру освоєння теми виконані або частково виконані завдання перевірялися в аудиторії. Викладач іноді сам формулював питання до теми, подекуди ж спонукав студентів ставити такі запитання, на які відповідали інші студенти. Збільшилися вимоги до рівня та якості питань. Виклад інформації на заняттях мав проблемний характер, що вимагало всебічної підготовки, посиленої систематичної роботи над собою. Індивідуальні завдання можна було виконати лише на основі розвинених інтелектуальних і рефлексивних умінь, самостійного пошуку, опрацювання додаткової літератури. Результати проведеної пошукової роботи доповідались на засіданні студентського наукового товариства;

· використовувалися завдання на пошук помилок, написання студентами рецензій на газетні та журнальні статті, які вимагали аргументації, чому вони підтримують або не підтримують точку зору автора; виконання окремих завдань вимагало оцінки, самооцінки, висловлення особистої думки, розуміння та викладення власної точки зору, критичного ставлення до запропонованого рішення, вміння переконливо аргументувати cвоє ставлення та власне бачення проблеми (тема „Характер людини”);

· майбутні вчителі заохочувалися до співпраці. Студенти з вищим рівнем знань і вмінь у багатьох ситуаціях виконували роль ведучого, спрямовували роботу інших. Колективність у роботі відігравала позитивну роль у формуванні таких якостей, як відповідальність та вимогливість до себе;

· проводились зустрічі, які стали серйозним поштовхом для поглибленої роботи над собою (з німецьким письменником М. Целлером та американською поетесою і педагогом Б. Гудман), адже розмова про поетичне слово, традицію і новаторство сприяла актуалізації цінностей спілкування, реалізації пізнавальної, виховної, комунікативної та творчо-конструктивної функцій аксіологічної культури;

· знайомство з літературою країни, мова якої вивчається, також проводилося з урахуванням аксіологічної спрямованості, що давало можливість пізнавати культурні цінності іншого народу на основі діалогічного порівняння їх з культурними цінностями свого власного народу. Такий підхід давав змогу побачити і проаналізувати складні взаємозв'язки, впливи різних культур та літератур в єдиному світовому культурному просторі. Художній твір розглядався як форма діалогу автора і читача, що веде до самовизначення, пошуку власної системи цінностей, сприяє створенню атмосфери моральних, естетичних, інтелектуальних переживань. Студенти шукали в художніх творах те спільне, що об'єднує народи і водночас свідчить про самобутність національних культур. Порівняльний підхід до вивчення літератури сприяв формуванню системи цінностей особистості, її ціннісної свідомості;

· з метою формування позитивної мотивації до використання аксіологічних знань та вмінь безпосередньо під час проходження педагогічної практики було організовано круглі столи за участю учителів м. Харкова.

Установлено, що проведена робота сприяла підвищенню рівня аксіологічних знань студентів, зростанню їхньої активності та самостійності. Індивідуальний пошук і колективність у роботі природно узгоджувалися, доповнювали одне одного і давали позитивні результати.

Розвиток аксіологічної спрямованості студентів та організація їхньої діяльності із засвоєння і використання цінностей сприяли формуванню аксіологічної культури. Особлива увага приділялася формуванню мотивів досягнення успіху, впевненості у собі, готовності до діяльності відповідно до системи цінностей. Студенти почали розуміти, що цінність є їхньою актуальною потребою, що саме цінності скеровують діяльність людини.

Проведена робота дала підстави говорити про зміни в системі поглядів, переконань, розумінні цінностей та ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя. аксіологічна культура вчитель

Формування аксіологічної культури майбутніх учителів здійснювалося також у процесі вивчення курсів „Українське народознавство” та „Козацька педагогіка” (моделі А і В).

Проведення дослідження вимагало засвоєння студентами аксіологічних теоретичних і методичних знань, формуванння інтересу та особистісних якостей на основі поглибленого вивчення окремих розділів практичного курсу української та іноземної мов, добору тем рефератів, курсових робіт паралельно із засвоєнням лекцій народознавчого спрямування:

· у процесі вивчення народознавства було здійснено: дослідження символіки свят українського народу; проведення заходів з метою відтворення свят; підготовку і проведення театралізованих вистав-шоу; проведення конкурсу на кращий літературний переказ з мотивів народних свят, виконання народної пісні, знання великодньої символіки, демонстрацію елементів народного одягу, предметів інтер'єру; підготовка рефератів про власний родовід, походження писанки, кольорову символіку, символіку візерунків;

· підготовка і проведення свят українського зимового циклу дали студентам нагоду здійснити віртуальну подорож у казкову, опоетизовану зиму українського народу;

· дослідження козацьких традицій проводилося в процесі вивчення курсу „Козацька педагогіка” з наступною підготовкою рефератів.

Установлено, що результатом цієї роботи стало збагачення знань студентів про цінності національної культури, формування їхніх естетичних почуттів, моральних переконань, з'явилися нові мотиви діяльності, пов'язані з культурним саморозвитком.

Формування аксіологічної культури майбутнього вчителя за моделлю А здійснювалось також під час вивчення предметів педагогічного циклу. Робота розпочалася на першому курсі під час вивчення „Основ педагогічної майстерності” і продовжувалась у процесі вивчення „Педагогіки” на другому курсі та „Основ педагогічної майстерності” на третьому:

· в курсі „Основи педагогічної майстерності” приділялась увага таким питанням: „Учитель - носій загальнолюдських цінностей”, „Аксіологічний підхід у роботі педагога з дітьми”. У процесі вивчення курсу „Педагогіка” студентам читалась лекція „Аксіологічна культура майбутнього вчителя”, а також розглядались окремі питання: „Освіта як прилучення до культурних цінностей”, „Мова як цінність”, „Взаємозв'язок етичних та естетичних цінностей у процесі виховання”, “Народне мистецтво як складник національної культури”;

· на семінарських заняттях аналізувалися ситуації морального вибору, проводились диспути, конференції, комунікативні та рольові ігри з метою формування аксіологічних знань, інтересів та особистісних якостей, уміння діяти відповідно до засвоєних цінностей (усний журнал „Любов до дитини - обов'язок вчителя”; бесіда „Педагогічна етика. В чому вона полягає?”; зустрічі з учителями-майстрами педагогічної праці);

· з метою формування аксіологічних інтересів майбутнього вчителя використовувались: круглий стіл „Глобалізоване суспільство: цінності й антицінності. У чому полягають для мене особисто переваги і недоліки життя в сучасному глобалізованому світі?”; евристична бесіда „Похвала і лестощі: їх схожість і відмінність.”; диспут „Чи потрібне талановитому педагогу знання педагогічної теорії?”;

· використання соціально-психологічних тренінгів сприяло виробленню певної лінії поведінки в типових соціальних умовах, розвитку навички саморегуляції професійної поведінки, уміння володіти своїм емоційним станом, стримувати негативні емоції. Одним з ефективних методів тренінгу соціальної поведінки була психодрама, яка відрізняється імпровізаційністю, можливістю самостійно шукати шляхи виходу з конфлікту і засоби впливу на ситуацію. Психодрама допомагала розібратися в недоліках власного характеру, що заважають взаєморозумінню з оточуючими. Студентам пропонувались життєві ситуації конфліктного характеру;

· усвідомлення студентами значущості системи цінностей для майбутньої професійної діяльності відбувалось поступово, в міру реалізації пізнавальної, регулятивної та творчо-конструктивної функцій аксіологічної культури. У процесі організації пізнавальної діяльності студентів звертали увагу на те, що знання про цінності набувають особистісного сенсу тільки в тому випадку, коли вони засвоюються стосовно мети, потреб, інтересів, переконань людини. Під час вивчення теми „Моральна культура особистості” актуалізувалися знання про загальнолюдські цінності (використовувались вірші, оповідання, казки, які розкривали уявлення студентів про моральні цінності);

· з метою засвоєння таких понять, як „гуманізм”, „альтруїзм”, „культурність” кожному студенту пропонувалося написати твір про людину, яка є для нього взірцем культурності (гуманності, людяності, чесності). У контексті цієї проблеми студенти були ознайомлені з творчою спадщиною Г.Ващенка, зокрема, його працею „Виховний ідеал”, де представлені різні концепції виховання (виховні ідеали) та визначені завдання гармонійного виховання української молоді. Цікавою була також розмова про „Кодекс цінностей”, розроблений О.Вишневським. Як підсумок теми була проведена науково-практична конференція „Проблема цінностей у творах видатних педагогів”;

· з метою ознайомлення майбутніх учителів з творами мистецтва та їх осмислення було проведено екскурсію до Харківського художнього музею, пропонувалося відвідування художніх виставок, майстерень художників. Особлива увага приділялась взаємозв'язку етичних та естетичних цінностей (рольова гра „Цінність прекрасного у роздумах античних філософів”, заочна подорож до Давньої Греції);

· формування інтелектуальних умінь здійснювалось за допомогою завдань, які спонукали до проникнення в сутність явищ, виявлення їх взаємозв'язків і взаємовідношень, вирішення суперечностей між власним досвідом і вимогами, що висуваються в цих завданнях; застосовували ділові ігри, які актуалізували наявні знання студентів і розвивали творче мислення; студенти включались у ситуації, що потребували самостійного вирішення питань, прогнозування можливих результатів свого рішення. До того ж особлива увага зверталася на значущість тих або інших моментів для практичної діяльності вчителя;

· з метою формування рефлексивних умінь у процесі заняття на тему „Моральна культура особистості” студентам пропонувалося відповісти на питання: „Чи траплялося вам бути незрозумілим іншими? Що, на вашу думку, є причиною цього?”, „Які риси характеру спричиняють конфлікти?”, „Що, на вашу думку, заважає людям бути правильно зрозумілими?”, „Які цінності є основою тієї чи іншої точки зору?”;

· з метою розвитку комунікативних умінь застосовувались тренінги соціальної поведінки, рольові та ділові ігри, типові ситуації професійної діяльності: (реакція на неуважність учня на уроці; вирішення конфліктних ситуацій; створення ситуацій успіху). Студенти ставились у ситуації, які вимагали осмисленого підходу до спілкування в системі „учитель-учень”. Вони вчились самостійно приймати рішення, проектувати методи впливу на учнів, розв'язувати конфлікти. До того ж адекватно оцінювались власні дії та дії учнів, виявлялись причини виникнення конфліктів і визначались способи їх вирішення. Особлива увага приділялася вмінням входити в контакт, слухати, проникати у внутрішній світ іншої людини, розуміти один одного, стримувати негативні емоції. Студенти оволодівали основами професійної поведінки на засадах загальнолюдських цінностей. Використання ділових ігор, тренінгів, педагогічних ситуацій сприяло формуванню „Я - концепції” майбутнього вчителя, професійному саморозвитку;

· завдання на педагогічну практику передбачали реалізацію цінностей у шкільному навчально-виховному процесі та включали: аналіз власної педагогічної діяльності; вирішення ситуацій професійно-комунікативної взаємодії; пошук оптимального способу вирішення конфліктних ситуацій; прогнозування результатів своєї діяльності.

На формувальному етапі експерименту відбувалась реалізація функціональних компонентів аксіологічної культури. Спонукальна функція сприяла підвищенню мотивації, виникненню потреби в нових знаннях, уміннях та ситуації задоволення цієї потреби, завдяки чому формувалась установка до діяльності із засвоєння та використання цінностей. Пізнавальна функція забезпечувала засвоєння системи знань про цінності та норми, що функціонують у суспільстві та регулюють діяльність людей. Нормативна та регулятивна функції були спрямовані на регуляцію поведінки на основі певних норм і правил, визначення мети діяльності та засобів її реалізації. Виховна функція забезпечувала засвоєння цінностей, орієнтацію на виховні ідеали. Творчо-конструктивна функція сприяла самореалізації у педагогічній діяльності, втіленню творчих задумів у дійсність. Комунікативна функція забезпечувала підтримання контактів, обмін інформацією, розвиток мовлення. Захисна функція забезпечувала зняття стресів у конфліктних ситуаціях.

Установлено, що комплексне застосування педагогічних умов формування аксіологічної культури майбутнього вчителя в процесі вивчення педагогічних, філологічних і народознавчих дисциплін сприяло розвиткові аксіологічних інтересів, мотивів діяльності, готовності до діяльності відповідно до сформованої системи цінностей та професійно-творчій самореалізації. Студенти вчились бачити проблему під різними кутами: з точки зору педагогічної науки, філології і народознавства, оскільки загальнолюдські цінності тісно пов'язані з цінностями національної культури, з мовними цінностями, з цінностями освіти та виховання.

Розвиток аксіологічної спрямованості студентів та організація їхньої діяльності із засвоєння та використання цінностей забезпечували становлення майбутнього фахівця на засадах принципів природовідповідності, культуровідповідності, народності, етнізації, гуманізації, активної діяльності та самодіяльності, поєднання національного та загальнолюдського, діалогічності, креативності.

Узагальнені результати формувального етапу експерименту представлено в таблиці 1.

Таблиця 1 Узагальнені результати сформованості аксіологічної культури майбутнього вчителя (приріст у % )

Критерії та показники	Групи
	Е1 (24 особи)	Е2 (22 особи)	Е3 (18 осіб)	К (63 особи)
Аксіологічний інтерес: Ш стійкий Ш ситуативний Ш відсутній	+20,9 +4,1 -25	+18,2 +4,5 -22,7	+11,1 +11,2 -22,3	+4,8 +1,6 -6,7
Аксіологічні знання: Ш повнота Ш усвідомленість	+29,6 +40,8	+27,9 +37,7	+11,3 +20,8	+2,3 +8,8
Уміння (рівень): Ш інтелектуальні: § творчий § варіативний § репродуктивний Ш комунікативні: § творчий § варіативний § репродуктивний Ш рефлексивні: § творчий § варіативний § репродуктивний	+16,7 -4,1 -12,6 +33,4 -4,2 -29,2 +25,1 -16,7 -8,4	+13,6 - -13,6 +31,9 -9,2 -22,7 +22,7 -13,6 -9,1	+11,1 -5,5 -5,6 +11,1 +11,1 -22,2 +11,1 -5,6 -5,5	+7,9 -4,8 -3,1 +8 +4,7 -12,7 +3,2 -1,6 1,6
Особистісні якості (гуманність, працелюбність, відповідальність, вимогливість до себе, справедливість ): Ш високий рівень Ш достатній рівень Ш низький рівень	+20,9 +16,6 -37,5	+9 +27,5 -36,5	+5,5 +11,1 -16,6	0 +3,2 -3,2

Дані експерименту засвідчують більший приріст результатів у групі Е1, яка навчалася за моделлю А. Це пояснюється тим, що впродовж п'яти років викладачі різних предметів постійно, послідовно й систематично звертали увагу на значущість цінностей для майбутнього педагога в його професійній діяльності.

Уточнені критерії та показники дозволили визначити рівні сформованості аксіологічної культури майбутнього вчителя: високий, достатній і низький.

Для високого рівня характерним є стійкий інтерес до цінностей, сформована система аксіологічних знань, творчий характер умінь, високий рівень сформованості особистісних якостей.

Достатній рівень характеризується ситуативним інтересом до цінностей, достатньою повнотою та усвідомленістю знань, але відповідям на питання бракує аргументації, сформованістю умінь варіативного характеру, достатнім рівнем сформованості особистісних якостей.

Низький рівень характеризується відсутністю аксіологічного інтересу, поверховими знаннями, репродуктивним характером умінь, низьким рівнем сформованості якостей.

Динаміку рівнів сформованості аксіологічної культури майбутнього вчителя представлено в таблиці 2.

Таблиця 2. Рівні сформованості аксіологічної культури майбутнього вчителя ( % )

Рівні	Експериментальні групи	Контрольна група
	Е1 (24особи)	Е2 (22особи)	Е3 (18осіб)	К (63особи)
	До експ.	Після експ.	До експ.	Після експ.	До експ.	Після експ.	Конст. зріз	Контр. зріз
високий	4,2	33,3	9,1	27,2	11,1	33,3	15,9	17,5
достатній	66,7	62,5	59,1	68,2	55,6	55,6	65,0	65,0
низький	29,1	4,2	31,8	4,6	33,3	11,1	19,1	17,5

У ході експериментального дослідження доведено ефективність впровадження педагогічних умов формування аксіологічної культури майбутнього вчителя. Аналіз результатів проведеної роботи свідчить про позитивні зміни, що відбулися в експериментальних групах порівняно з контрольними.

Результати проведеного дослідження підтвердили основні положення дисертації і дають підстави зробити такі висновки:

1. Теоретичний аналіз наукової літератури дав змогу розглянути поняття „цінність” як значущість, що відіграє орієнтуючу роль у житті особистості, сприяючи її самовизначенню та самореалізації, виступає показником рівня розвитку, критерієм культурного становлення.

2. Аксіологічна культура майбутнього вчителя є особистісним інтеґративним утворенням, котре включає систему цінностей, основу яких становлять загальнолюдські цінності, що є стійкими орієнтирами, за якими студент співвідносить своє життя та педагогічну діяльність.

2.1. Структурними компонентами аксіологічної культури є: загальнолюдські цінності, цінності, що характеризують особистісні якості педагога, цінності діяльності та спілкування, пізнавальні цінності.

2.2. Функціональними компонентами аксіологічної культури є спонукальна, пізнавальна, регулятивна, нормативна, виховна, комунікативна, творчо-конструктивна та захисна функції.

3. Установлено, що ефективність формування аксіологічної культури майбутнього вчителя значно зросте, якщо в педагогічний процес упровадити такі умови: 1) розвивати аксіологічну спрямованість особистості майбутнього вчителя; 2) організовувати діяльність студентів із засвоєння та використання цінностей. З'ясовано, що застосування вказаних педагогічних умов сприяє орієнтації майбутніх учителів на цінності гуманістичного змісту, допомагаючи творчо застосовувати набуті знання на практиці й організовувати навчально-виховний процес на засадах загальнолюдських і національних цінностей та ідеалів.

4. Визначено критерії та показники сформованості аксіологічної культури майбутнього вчителя (сформованість аксіологічного інтересу, аксіологічних знань, інтелектуальних, комунікативних і рефлексивних умінь, а також особистісних якостей). Виявлено зміни в аксіологічних інтересах майбутніх учителів: у студентів, які навчалися за моделлю А (група Е1), приріст у розвитку стійкого інтересу склав 20,9%, у групі Е2 (модель Б) - 18,2 %, у групі Е3 (модель В) - 11,1 %, а в контрольних групах - лише 4,8 %. Отримані позитивні зміни в системі аксіологічних знань студентів: у групі Е1 приріст знань за показником „повнота” склав 29,6 %, у групі Е2 - 27,9 %, у групі Е3 - 11,3%, у контрольній групі - 2,3%. Установлено також приріст усвідомленості аксіологічних знань: у групі Е1 - 40,8 %, у групі Е2 - 37,7%, у групі Е3 - 20,8%, у групі К - 8,8%. Підвищився рівень сформованості аксіологічних умінь та особистісних якостей: студенти експериментальних груп стали більш відповідальними і вимогливими до себе, доброзичливими у стосунках, справедливими в оцінках, толерантними стосовно поглядів інших.

5. Розроблено науково-методичні матеріали щодо формування аксіологічної культури майбутнього вчителя для студентів і викладачів педагогічних закладів освіти.

Проведене дослідження не вичерпує розглянуту проблему. Перспективним є подальше вивчення питань формування аксіологічної культури викладачів вищих навчальних закладів і вчителів загальноосвітніх шкіл під час їхньої перепідготовки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Соловйова Ю.О. Формування аксіологічної культури майбутнього вчителя засобами іноземної мови та літератури // Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2005. - Вип. 27. -Ч.2. - С. 36-42.

2. Соловйова Ю.О. Аксіологічна спрямованість майбутнього вчителя як чинник його професійно-творчої самореалізації // Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. - Сер. 16. - Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. -- К.: Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, 2004. - Вип.1 (11).- С.49-55.

3. Соловйова Ю.О. Орієнтація майбутніх учителів на культурні цінності як педагогічна проблема // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошук: Зб. наук. пр. - Київ-Запоріжжя: 2004.- Вип.31. - С.11-15.

4. Соловйова Ю.О. Формування інтересу майбутнього вчителя до цінностей педагогічної діяльності // Теорія та методика навчання та виховання: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2004. - Вип. 13. - С.122-126.

5. Соловйова Ю.О. Структурні компоненти аксіологічної культури майбутнього вчителя // Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2004. - Вип. 26. - Ч.1. - С. 130-135.

6. Соловйова Ю.О. Вивчення ціннісних орієнтацій майбутніх учителів у процесі професійної підготовки // Професійна підготовка та інноваційні процеси у навчально-виховних закладах: Зб. наук. пр. - Харків: Стиль-Іздат, 2004. - С.106-111.

7. Соловйова Ю.О. Педагогічні умови формування аксіологічної культури майбутнього вчителя // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр. - Вип.22. - Слов'янськ: Слов'янський державний педагогічний університет, 2004. - С.155-159.

8. Соловйова Ю.О. Проблема цінностей майбутнього вчителя в психолого-педагогічній літературі // Педагогічні особливості формування професійних якостей студентів: Зб. наук. пр. - Харків: Стиль-Іздат, 2004 - С.190-195.

9. Соловйова Ю.О. Ціннісний аспект професійної підготовки майбутнього вчителя // Теорія та методика навчання та виховання: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2004.- Вип.12. - С.95-100.

10. Соловйова Ю.О. Формування особистості майбутнього вчителя засобами козацьких традицій // Інтенсифікація професійної підготовки студентів у навчальних закладах гуманітарної спрямованості: Зб. наук. пр. -Харків: Принт Дизайн, 2003. - С.138-145.

11. Соловйова Ю.О. Проблема формування системи цінностей майбутнього вчителя // Проблеми підготовки студентської молоді до навчально-пізнавальної діяльності: Зб. наук. пр. - К.: Науковий світ, 2002.- с.147-151.

12. Соловйова Ю.О. Формування громадянських цінностей майбутнього вчителя засобами козацьких традицій // Проблеми професійної педагогічної діяльності: Зб. наук. пр. - К.: Науковий світ, 2002. - С. 114-117.

13. Соловйова Ю.О. Система завдань для формування аксіологічної культури майбутнього вчителя: Науково-методичні матеріали для студентів і викладачів педагогічних закладів освіти. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2005. - 20 с.

14. Ковальова О.П., Соловйова Ю.О. Формування аксіологічної культури майбутнього вчителя засобами іноземної мови: Науково-методичні матеріали для студентів і викладачів педагогічних закладів освіти. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2005. - 32 с.

15. Соловйова Ю.О. Деякі аспекти формування аксіологічної культури майбутнього вчителя // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених „Методологія сучасних наукових досліджень”. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2005. - С.58.

16. Соловйова Ю.О. Особливості формування аксіологічної культури майбутнього вчителя у процесі вивчення народознавства // Матеріали VIII міжнар. наук.-практ. конференції „Наука і освіта - 2005”. - Т.35. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - Том 35. - С.22-23.

17. Соловйова Ю.О. Аксіологічні передумови розвитку життєвої компетентності особистості // Розвиток життєвої компетентності учнів у загальноосвітньому навчальному закладі: Матеріали Всеукраїнської наук.-пошукової конфер. - Київ -Запоріжжя, 2005.- С.266-269.

18. Соловйова Ю.О. Аксіологічна спрямованість діяльності майбутнього вчителя // Дні науки // Зб. тез доповідей. - Запоріжжя: Гуманітарний університет „Запорізький інститут державного та муніципального управління”, 2004. - Т.1. - С.169-170.

19. Соловйова Ю.О. Установка майбутнього вчителя на прийняття й осмислення культурних цінностей // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Зб. наук. пр. - Вип.4. - Луганськ: Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2004. - С.229-237.

20. Соловйова Ю.О. Аксіологічний підхід до проблеми формування особистості майбутнього вчителя // Проблеми підготовки фахівців: Матеріали VII міжнар. наук.-практ. конфер. “Наука і освіта'2004”.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.- Том 39. - С.16-18.

АНОТАЦІЯ

Соловйова Ю.О. Формування аксіологічної культури майбутнього вчителя. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди - Харків, 2006.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування аксіологічної культури майбутнього вчителя.

У дослідженні вперше обґрунтовано сутність аксіологічної культури майбутнього вчителя як особистісного інтеґративного утворення, котре включає систему цінностей; розкрито її компоненти: структурні (загальнолюдські цінності, цінності, що характеризують особистісні якості педагога, цінності діяльності та спілкування, пізнавальні цінності) та функціональні (спонукальна, пізнавальна, регулятивна, нормативна, виховна, комунікативна, творчо-конструктивна та захисна функції); обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування аксіологічної культури майбутнього вчителя (розвиток аксіологічної спрямованості особистості студента; організація діяльності майбутніх учителів із засвоєння та використання цінностей); уточнено критерії, показники, які визначають рівні сформованості аксіологічної культури студентів вищих педагогічних навчальних закладів; подальшого розвитку набула дефініція „цінність”.

Результатами експериментальної роботи доведено ефективність запропонованих педагогічних умов.

Ключові слова: цінність, аксіологічна культура, компоненти аксіологічної культури майбутнього вчителя, педагогічні умови її формування.

Соловьева Ю.А. Формирование аксиологической культуры будущего учителя. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С.Сковороды. - Харьков, 2006.

Диссертация является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы формирования аксиологической культуры будущего учителя.

В работе ценность рассматривается как значимость, которая играет ориентирующую роль в жизни человека, способствуя его самоопределению и самореализации. Система ценностей является основой культуры личности, обусловливает ее поступки и деятельность, формирует потребности, влияет на интересы, составляет основу внутреннего мира личности.

Доказано, что понятие „аксиологическая культура” базируется на понимании культуры как системы ценностей, которая является интегративной основой для формирования мировоззренческой, морально-духовной, этической, эстетической, правовой и других культур личности, поскольку ценности являются универсальной категорией, органически входящей во все сферы человеческой жизнедеятельности.

Теоретически обосновано, что аксиологическая культура будущего учителя является личностным интегративным образованием, включающим систему ценностей, основу которых составляют общечеловеческие ценности, являющиеся устойчивыми ориентирами, с которыми студент соотносит свою жизнь и педагогическую деятельность.

Анализ философской и психолого-педагогической литературы, касающейся проблемы формирования системы ценностей, дает основание утверждать, что в структуре аксиологической культуры будущего учителя можно выделить такие группы ценностей: общечеловеческие ценности (истина, добро, красота, жизнь, ценность другого человека, Родина), ценности, которые характеризуют личностные качества педагога (гуманность, справедливость, трудолюбие, ответственность, требовательность к себе), ценности деятельности и общения (ценности-умения), познавательные ценности (ценности-знания).

К функциональным компонентам аксиологической культуры будущего учителя относим побудительную, познавательную, регулятивную, нормативную, воспитательную, коммуникативную, творчески-конструктивную и защитную функции.

Теоретически доказано, что успешность формирования аксиологической культуры будущего учителя обеспечивается такими условиями: развитием аксиологической направленности личности будущего учителя; организацией деятельности студентов по усвоению и использованию ценностей.

Развитие аксиологической направленности предполагает воспитание положительных установок, ценностных ориентаций, морально-волевых качеств. При этом происходит трансформация ценностей общества в ориентиры личностного поведения, что определяет избирательное отношение будущего учителя к объектам социальной информации.

Процесс формирования аксиологической культуры будущих учителей предполагает обеспечение их активного участия в деятельности по усвоению и использованию ценностей. Эффективность организации деятельности зависит от осознания ими цели этой деятельности, приобщения к совместной с преподавателем поисковой работе, осуществления самостоятельного анализа проблемных ситуаций.

Доказано, что реализация указанных педагогических условий способствует ориентации будущих учителей на ценности, имеющие гуманистическое содержание, помогая творчески применять приобретенные знания на практике и организовывать учебно-воспитательный процесс на основе общечеловеческих и национальных ценностей и идеалов.

Аксиологическая культура является профессионально значимой, поскольку отражает уровень педагогического мастерства, профессиональной компетентности, педагогической культуры учителя, способности к самовоспитанию и самосовершенствованию. Формирование аксиологической культуры способствует развитию педагогических способностей, профессиональных потребностей и интересов, мотивов деятельности, профессионально-творческой самореализации.

В диссертации определены критерии и показатели сформированности аксиологической культуры будущего учителя (сформированность аксиологического интереса, аксиологических знаний, умений, личностных качеств).

Получены положительные изменения в системе аксиологических знаний студентов экспериментальных групп. Повысился уровень их аксиологических умений и личностных качеств. Динамика уровней сформированности аксиологических умений студентов экспериментальных групп подтверждает эффективность использования творческих заданий, тренингов социального поведения, ролевых игр, ситуаций, которые моделируют профессиональную деятельность учителя. Студенты экспериментальных групп стали более ответственными и требовательными к себе, что выражалось в готовности выполнять сложные задания, не останавливаясь на достигнутом.

В процессе экспериментального исследования доказана эффективность внедрения педагогических условий формирования аксиологической культуры будущих учителей.

Ключевые слова: ценность, аксиологическая культура, компоненты аксиологической культуры будущего учителя, педагогические условия ее формирования.

Solovyova Yu.O. Future Teacher's Axiological Culture Formation. - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of candidate of pedagogical science, speciality 13.00.04 - theory and methodology of professional education. - Kharkiv G.S.Skovoroda National Pedagogical University. - Kharkiv, 2006.

This dissertation is the first complex theoretical and experimental research of the problem of future teacher's axiological culture formation.

The essence of future teacher's axiological culture as a personal integrative formation incorporating the system of values is substantiated; its components are revealed: structural (general human values, values that characterize teacher's personality qualities, values of activity and communication, cognitive values) and functional (inducing, cognitive, regulative, normative, educative, communicative, creative-constructive and protective functions); pedagogical conditions of future teacher's axiological culture formation are substantiated and experimentally verified (the development of axiological orientation of student's personality; organization of future teacher's activity directed at value mastering and usage); the criteria and indices revealing the level of axiological culture formation of the students of higher educational establishments are specified; the term “value” has undergone further study.

...