Допрофесійна підготовка майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" в умовах профільного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Допрофесійна підготовка майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" в умовах профільного навчання

старшокласник педагогічний учитель

Протиріччя між новими соціально-економічними умовами та традиційною системою педагогічної освіти вимагають пошуку нових підходів у підготовці майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія». У наш час змінюється зміст освіти, впроваджуються ефективні методики викладання різних дисциплін, розробляються нові навчальні курси. А це в свою чергу вимагає підготовки вчителя нового типу, якому притаманні професіональна майстерність, який формує теоретичні знання в дітей основ загальнолюдської та національної культури, забезпечує умови для індивідуально-творчого розвитку й духовно-морального становлення. Реалізація цих завдань можлива за умови якісного професійного відбору майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія».

Актуальність даного дослідження визначається й тим, що значення обґрунтування теоретичних і прикладних основ допрофесійної підготовки майбутніх учителів підкреслюється в низці нормативних законодавчих актів, які визначають основні напрями та принципи модернізації освіти. Це Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», загальні рекомендації щодо реформування системи освіти, що розроблені Міністерством освіти і науки України, Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Концепція профільного навчання в старшій школі та ін.

До змісту підготовки майбутнього вчителя трудового навчання ставляться нові вимоги: мобільність та багатопрофільність, готовність до частої зміни профілю фахової підготовки відповідно до профілю підготовки учнів старшої школи; ступеневість професійної підготовки, завершеність кожного рівня освіти та забезпечення наступності між ними; готовність до розвитку творчих якостей особистості учня тощо.

Ефективність функціонування будь-якої системи, в тому числі й неперервної освіти, залежить від оптимальності її структури, підсистем, структурних ланок і зв'язку між ними. Основними підсистемами системи неперервної освіти є загальноосвітня і вища школи, які мають свою досить узагальнену мету, зміст і спрямованість педагогічного процесу. Кожна із цих підсистем удосконалюється автономно. Це не завжди сприяє посиленню цілісності системи неперервної освіти, не завжди забезпечується наступність між загальноосвітньою школою та вищим навчальним закладом.

У зв'язку з підвищенням вимог до загальноосвітньої школи і, зокрема до старшої школи, із зростанням потенційних можливостей її випускників складаються більш сприятливі умови для повнішої та всебічної підготовки учнів загальноосвітніх шкіл до навчання в педагогічних навчальних закладах через систему профільного навчання. Все це ставить перед педагогічною наукою і практикою обґрунтування змісту та розроблення оптимальної методики допрофесійної підготовки майбутніх студентів, що дозволяє ефективніше, з урахуванням ідей сучасних концепцій педагогічної освіти, навчання та виховання в старшій школі, розв'язати педагогічні протиріччя в ланці «школа - вищий навчальний заклад»: створити етап профільної допрофесійної підготовки майбутніх студентів як до успішного вступу у вищий навчальний заклад, так і їх адаптації в умовах вищого навчального закладу.

Саме профільне навчання в старшій школі створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, задоволення інтересів і потреб учнів, для формування в учнів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно-орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня в виборі власної освітньої траєкторії.

Різні аспекти системи неперервної освіти, вдосконалення навчального процесу в старшій загальноосвітній і вищій школі досліджувались у роботах А.М. Алексюка, С.І. Архангельського, Ю.К. Бабанського, В.І. Бондаря, Я.І. Бурлаки, М.В. Вергасова, В.А. Вихруща, В.М. Галузинського, С.У. Гончаренка, М.Б. Євтуха, А.І. Дьоміна, І.А. Зязюна, В.А. Козакова, В.П. Кравця, І.Я. Лернера, А.М. Матюшкіна, Н.Г. Ничкало, Д.Ф. Ніколенко, О.С. Падалки, В.Ф. Паламарчука, П.І. Підкасистого, І.П. Підласого, Б.М. Ступарика, М.М. Фіцули, І.Ф. Харламова, М.І. Шкіля, М.Д. Ярмаченка та ін. Особливості підготовки майбутніх учителів трудового навчання розглядалися в працях В.Г. Гетти, Р.С. Гуревича, О.М. Коберника, В.К. Сидоренка, Г.В. Терещука, В.П. Титаренко, Є.В. Кулика та ін.

Так, проблеми цілеспрямованої підготовки старшокласників (у ліцеях) до вступу у вищий навчальний заклад розглядали В.І. Костенко, П.І. Сікорський, А.В. Фурман, на підготовчих відділеннях вищого навчального закладу С.А. Кашин, І.І. Кондратюк, Н.М. Цалюк. Проблеми вибору випускниками шкіл, майбутніми студентами своєї освітньої траєкторії і ланки „школа - вищий навчальний заклад» розглядали В.В. Залищук, Л.М. Мамаєв, В.Г. Таран. Довузівську підготовку студентів у системі неперервної педагогічної освіти досліджувала В.П. Федяєва; активізацію пізнавальної діяльності слухачів підготовчого відділення, зорієнтованих на здобуття педагогічної професії - Л.Л. Ройко; адаптацію студентів перших курсів В.С. Штифурак.

Таким чином, актуальність обраного дослідження зумовлена протиріччями між: соціально-економічними умовами та традиційною системою педагогічної освіти; існуючою методикою навчання та вимогами вищого педагогічного навчального закладу; психолого-педагогічними засадами організації допрофесійної підготовки та сформованістю готовності до вступу майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» до ВНЗ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження входить до планів науково-дослідної роботи Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова як складова проблеми «Зміст, форми і засоби фахової підготовки вчителя» (постанова колегії Міністерства освіти і науки України від 27.11.1996 р.) і є складовою частиною науково-дослідної теми кафедри трудового навчання та креслення «Становлення вчителя трудового навчання» (номер реєстрації - 0198U001733). Тему дослідження затверджено на засіданні вченої ради Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (протокол №5 від 26 жовтня 2006 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 28 листопада 2006 р.).

Об'єкт дослідження - допрофесійна підготовка майбутніх учителів трудового навчання.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» в умовах профільного навчання.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» в умовах профільного навчання.

Гіпотеза дослідження полягає в припущені, що ефективність допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» в умовах профільного навчання істотно поліпшиться, якщо реалізуються організаційно-педагогічні умови та методика допрофесійної підготовки, які зорієнтовані на майбутню навчальну діяльність студента вищого педагогічного закладу.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан та існуючі підходи до проблеми допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» в педагогічній теорії і практиці.

2. Розкрити психолого-педагогічні засади організації допрофесійної підготовки в умовах профільного навчання.

3. Визначити рівні та критерії сформованості готовності майбутніх студентів до вступу в вищий навчальний заклад майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія».

4. Розробити методику допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» та здійснити її експериментальну перевірку.

Методологічною основою дослідження є: філософські положення щодо особистості як активного суб'єкта діяльності і розвитку; закони і принципи теорії загальнонаукового пізнання; концептуальні положення, що стосуються проблем специфіки людської діяльності; системно-структурний підхід до аналізу педагогічних явищ; основні положення філософії освіти, соціології, психології, педагогіки щодо наукової організації навчального процесу з метою підвищення його ефективності на уроках трудового навчання; дидактика трудового навчання.

Нормативною базою дослідження є концептуальні положення про реформування трудової підготовки учнів у загальноосвітніх школах, викладені в Законі України «Про загальну середню освіту»; «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті»; Концепції 12-річної загальної середньої освіти; Державному стандарті освітньої галузі «Технологія», Законі України «Про вищу освіту», Державних стандартах вищої освіти.

Теоретичну основу дослідження становлять концепції та ідеї системного підходу до аналізу педагогічних явищ і процесів (А.М. Алексюк, В.П. Беспалько, П.І. Підкасистий, М.М. Фіцула); фундаментальні положення психологічної та педагогічної науки (І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.А. Козаков, І.Я. Лернер, В.К. Сидоренко, М.І. Шкіль, М.Д. Ярмаченко); теорія професійної орієнтації (Є.О. Климов, І.М. Назимок, Є.М. Павлютенко, О.Д. Сазонов); теорії та практики підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» (В.Г. Гетта, Р.С. Гуревич, О.М. Коберник, Є.В. Кулик, В.К. Сидоренко, Г.В. Терещук, В.П. Титаренко).

Методи дослідження. У процесі дослідження було застосовано комплекс методів, що забезпечують системне вивчення методики допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» в умовах профільного навчання, а саме:

теоретичні - теоретико-критичний аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури з теми дослідження, а також порівняння, систематизація, узагальнення здобутої інформації з метою вивчення сутності, структури та історії допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія»;

емпіричні - методи масового збору емпіричного матеріалу (анкетування, бесіди, інтерв'ювання), за допомогою яких вивчалося ставлення учнів до вибору професії, зокрема майбутнього вчителя освітньої галузі «Технологія»; проводилося спостереження за навчально-трудовим процесом на уроках трудового навчання; для встановлення рівня сформованості пізнавальної активності та організаційно-методичної самостійності учнів застосовувались методи незалежних характеристик та експертної оцінки;

педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний), статистичні методи обробки експериментальних даних (перевірялись, обґрунтовувались теоретичні прогнози, вивчалась ефективність застосування допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» в умовах профільного навчання).

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та загальноосвітніх закладів (Полтавське навчально-виховне об'єднання №14 (дошкільний навчальний заклад - початкова школа - гімназія) та Полтавська гімназія №30). На різних етапах дослідження в експериментальній роботі було охоплено 8 викладачів вищих навчальних закладів, 630 абітурієнтів, 9 учителів трудового навчання, 210 учнів.

Дослідження проводилося протягом (2002 - 2006 р.р.) та охоплювало кілька етапів науково-педагогічного пошуку.

Перший етап дослідження (2002 - 2003 р.р.) включав вивчення й аналіз соціологічної, історичної, психолого-педагогічної, філософської та технологічної літератури з теми дослідження.

Вивчався досвід роботи вітчизняних та зарубіжних працівників освіти з впровадження допрофесійної підготовки у вищому навчальному закладі. На цій основі сформульовано робочу гіпотезу, мету і завдання дослідження, відпрацьовано методику теоретичного й експериментального дослідження.

Другий етап дослідження (2003 - 2004 р.р.) включав вивчення та аналіз стану допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» в умовах профільного навчання та проведення констатувального експерименту. Визначався зміст і структура допрофесійної підготовки, обґрунтовувались і розроблялись організаційно-педагогічні умови її ефективної організації.

На третьому етапі (2004 - 2006 р.р.) проводились дослідження ефективності реалізації методики допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» в умовах профільного навчання; порівняння результатів дослідження на різних етапах експериментальної роботи; визначення ефективності запропонованої методики; уточнення педагогічних умов допрофесійної підготовки; розробка способів адаптації майбутніх студентів до навчання у вищому педагогічному навчальному закладі, що здійснюють підготовку майбутніх учителів трудового навчання та методичних рекомендацій для викладачів вищих закладів освіти і вчителів загальноосвітніх закладів різних типів; наукове та літературне оформлення.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає у тому, що:

- вперше обґрунтовано методику допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» в умовах профільного навчання;

- розроблено структурно-функціональну модель допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія»;

- уточнено зміст поняття «готовність майбутнього студента до вступу та навчання у вищому педагогічному навчальному закладі» як складної характеристики особистості, яка включає систему мотивів, предметних та інтелектуальних знань, умінь і навичок, що забезпечують вступ до вищого педагогічного навчального закладу та творчої пізнавальної діяльності в ньому;

- конкретизовано систему критеріїв (сформованість пізнавальної активності, організаційно-методичної самостійності; надійність сформованих показників, спрямованість особистості).

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено та впроваджено у ВНЗ методику допрофесійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання, апробовано її структурно-функціональну модель, визначено організаційно-педагогічні умови, які забезпечують ефективність впровадження комплексного підходу до підготовки майбутнього студента з метою вступу у вищий навчальний заклад.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій з опорою на сучасні досягнення психології та педагогіки; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів науково-педагогічного дослідження, відповідних його меті та завданням; дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; об'єктивністю показників та критеріїв оцінки кількісних та якісних результатів експерименту; єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних, які реально відображають теоретичну і практичну сторони проблеми.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорено та схвалено на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Сучасні освітні технології та напрями підготовки майбутнього вчителя трудового навчання» (м. Полтава, 2003), «Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики» (м. Полтава, 2006), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (м. Вінниця, 2006); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Зміст освітньої галузі «Технології» та профільне навчання в 12-річній школі» (м. Полтава, 2004), «Психолого-педагогічні проблеми формування професіоналізму викладача вищої школи в умовах Європейського виміру» (м. Полтава, 2006); на Всеукраїнському фестивалі-конкурсі творчих здобутків викладачів та студентів факультетів, які здійснюють підготовку вчителів освітньої галузі «Технологія» (м. Умань, 2006); на засіданнях кафедри теорії та методики трудового та професійного навчання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка; на Всеукраїнських та обласних семінарах методистів з трудового навчання, методичних об'єднаннях учителів трудового навчання м. Полтави та через публікацію наукових робіт, у яких відображено основні теоретичні та практичні положення дисертації.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в практику роботи педагогічних працівників факультету технологій та дизайну Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка №7762/01-37/09 від 01.12.2006 р.), Інституту гуманітарно-технічної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка №07-10/243 від 15.01.2007 р.), технолого-педагогічного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка №648-10 від 04.12.2006 р.), Інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка №10/64 від 11.12.2006 р.); вчителів трудового навчання загальноосвітніх закладів різних типів: Полтавського навчально-виховного об'єднання №14 (дошкільний навчальний заклад - початкова школа - гімназія) (довідка №199 від 04.12.2006 р.), Полтавської гімназії №30 (довідка №213 від 04.12.2006 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено в 6 одноосібних публікаціях автора: 4 наукові статті в збірниках наукових праць, затверджених ВАК України, 2 наукові статті у фахових журналах.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел з 307 найменувань.

Загальний обсяг становить 231 сторінку друкованого тексту, з яких 174 сторінки основного тексту. Робота містить 13 рисунків, 16 таблиць, 9 додатків на 34 сторінках.

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дисертаційного дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу й основні завдання, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Психолого-педагогічні основи процесу допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічних проблем допрофесійної підготовки; обґрунтовано сутність поняття «готовність майбутніх студентів до вступу», розкрито організаційно-педагогічні умови та стан допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія».

На основі наукової та методичної літератури, досліджень науковців (А.М. Алексюка, Ю.К. Бабанського, В.І. Бондаря, М.В. Вергасова, В.М. Галузинського, В.Г. Гетти, Р.С. Гуревича, І.А. Зязюна, О.М. Коберника, Є.В. Кулика, В.А. Козакова, І.Я. Лернера, Н.Г. Ничкало, О.С. Падалки, П.І. Підкасистого, В.К. Сидоренка, Г.В. Терещука, В.П. Титаренко, Д.О. Тхоржевського, М.М. Фіцули, М.І. Шкіля, М.Д. Ярмаченка та інші) доведено, що сучасна загальноосвітня школа на уроках трудового навчання забезпечує різнобічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, формує засвоєння знань про людину та суспільство, але не наділяє достатньої уваги професійному самовизначенню.

Встановлено, що випускник школи після її закінчення, як відомо, може йти у сферу виробництва, тоді його «готовність до трудової діяльності» буде оцінюватись його успіхами на виробництві, а випускник школи, який вступає до вищого навчального закладу, сферою своєї майбутньої трудової діяльності обирає вищий навчальний заклад.

Отже, реалізуючи завдання загальної середньої освіти, школа зобов'язана сформувати цей вид готовності у своїх випускників, тому ці завдання необхідно розв'язувати на рівні абітурієнта, забезпечуючи цілісність системи неперервної освіти.

Аналіз психолого-педагогічної літератури, спостереження за навчально-трудовою діяльністю на уроках трудового навчання, вивчення досвіду вчителів та власна експериментальна робота показали, що готовність майбутніх студентів до вступу на навчання у ВНЗ, є категорією відносною і в різних педагогічних системах може мати різний ступінь виявлення, який також характеризується рівнем готовності.

В умовах нашого дослідження проведений аналіз поняття «готовність», що дозволяє виділити чотири послідовних рівні готовності майбутнього студента до системи навчання у вищому навчальному закладі: четвертий - високий (готовність до творчої навчальної діяльності, майбутній студент переконаний в необхідності опанування даною спеціальністю, має повні й глибокі знання предмета, які виходять за рамки шкільної програми, здатний самостійно на творчому рівні організувати й здійснити свою навчальну діяльність); третій - відносно високий (готовність до діяльності в нетипових умовах, майбутній студент має нахил до обраної спеціальності, знання предмета глибокі та виходять за межі підручника, але не за межі навчальної програми, виявляє ініціативу та самостійність в навчанні); другий - середній (готовність до діяльності в типових умовах, до обраної спеціальності майбутній студент не байдужий, знання предмета не виходять за межі шкільної програми й підручників, самостійно і точно виконує навчальні завдання викладача); перший - низький (виконавча готовність, до обраної спеціальності майбутній студент байдужий, шкільна програма в межах підручника в основному засвоєна, безініціативний, самостійність проявляється тільки на вимогу викладача).

На основі теоретичного аналізу та експериментальної роботи встановлено, що підготовку до вступу у вищий педагогічний навчальний заклад можна об'єднати в чотири групи (рис.1). А система довузівської підготовки має складатися з таких етапів: школа (профільний клас), курси підготовки до вступу у вищий педагогічний навчальний заклад (факультет довузівської підготовки), вищий педагогічний навчальний заклад.

Вибір системи навчання повинен визначатися не стільки готовністю учня до вибору системи допрофесійної підготовки, скільки можливостями допрофесійної системи підготовки створити умови для розкриття індивідуальності кожної особистості, визначення її перспективного зростання у процесі навчання.

Рис.1. Способи підготовки до вступу у вищий навчальний заклад

Досвід ряду педагогічних університетів свідчить про те, що сьогодні потрібно одночасно з традиційними впроваджувати нові формами роботи, які повинні допомогти кожному учню розкрити свої здібності. Поліпшення системи професійного відбору молоді до педагогічних навчальних закладів можна здійснювати шляхом запровадження пільг для вступників на педагогічні спеціальності, зокрема приймати за рекомендаціями шкільних педагогічних колективів; розширити мережу педагогічний класів, педагогічних ліцеїв; підвищити роль вищого навчального закладу, і в першу чергу, університетів у підготовці майбутніх студентів, активізувати в цьому напрямку пошук нових форм роботи, встановити дійові контакти вищого навчального закладу зі школами. Випускник школи повинен, по-перше, володіти основними знаннями, по-друге, вміти постійно поповнювати знання, вдосконалюватися як творча особистість, опанувати мобільністю для „безболісного включення» в складний процес підготовки у вищому навчальному закладі.

У результаті проведеного констатувального етапу експериментальної роботи встановлено, що ефективність допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія», забезпечувалася формуванням пізнавальної активності, яка складалася з репродуктивного, суб'єктивно-творчого, об'єктивно-творчого рівнів. Прояв пізнавальної активності, ми вбачали у вираженому бажанні майбутніх студентів виконувати нові завдання без примусу з боку викладача, у свідомому потягу особистості до самостійності, самостійному збільшенні обсягу знань.

У другому розділі «Методика допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» обґрунтовано комплексний підхід до підготовки майбутніх студентів до вступу у ВНЗ; розроблено модель допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія»; розкрито методику допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія».

Встановлено, що комплексний підхід до підготовки майбутніх студентів до вступу у вищий навчальний заклад ґрунтується на вимогах вищого педагогічного навчального закладу і змісту шкільних програм за рівнем їх засвоювання, оптимальним вибором організаційних форм, активних та інтерактивних методах навчання майбутнього студента, систематичному формуванні вищих рівнів пізнавальної активності й організаційно-методичної самостійності.

Модель організації допрофесійної підготовки охоплює дві складові системи освіти (школу і вищий навчальний заклад), кожна з яких має свою мету, методологічні і дидактичні особливості та з'єднуючий їх етап - курси допрофесійної підготовки (рис. 2).

Структурно-функціональна модель ґрунтується на одночасній підготовці учнів до успішного складання вступних іспитів і адаптації майбутніх студентів до умов навчального процесу у ВНЗ. Крім того, вчитель і викладач, задіяні у процесі допрофесійної підготовки, повинні добре знати і розуміти психологічні, фізіологічні, вікові особливості підлітків і враховувати їх у процесі організації допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі „Технологія».

Розроблена нами методика допрофесійної підготовки перевірялась у процесі дослідно-експериментальної роботи, перший етап якої (констатувальний експеримент) передбачав вивчення рівнів готовності майбутніх студентів до вступу та навчання у вищому навчальному закладі.

На другому етапі (формувальний експеримент) здійснювалась практична реалізація експериментальної методики, основними завданнями якої були такі: перевірити можливість послідовного і цілеспрямованого педагогічного впливу на формування готовності майбутніх студентів до вступу та навчання у вищому навчальному закладі в процесі впровадження допрофесійної підготовки; виявити й експериментально перевірити оптимальні умови, за яких ефективніше здійснюватиметься організація допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» в умовах профільного навчання. На третьому етапі вивчався впив експериментальної методики на підвищення рівня готовності майбутніх студентів до вступу та навчання у вищому педагогічному навчальному закладі.

Ефективність експериментальної роботи оцінювалась шляхом виявлення динаміки змін кількісних показників пізнавальної активності та організаційно-методичної самостійності майбутніх студентів освітньої галузі «Технологія».

Порівняння результатів констатувального і формувального етапів експерименту дало змогу встановити вихідні та кінцеві дані формування готовності майбутніх студентів до вступу у ВНЗ.

Порівняльний аналіз результатів діагностування свідчить про те, що організаційно-педагогічні умови допрофесійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання характеризуються сформованістю пізнавальної активності та організаційно-методичної самостійності, а також надійністю сформованості цих якостей у майбутніх студентів вищого навчального закладу.

Пізнавальна активність й організаційно-методична самостійність учнів експериментальних груп з предмета трудове навчання виявилась вища, ніж у контрольних групах за рахунок впровадження у навчальний процес організаційно-педагогічних умов та розробленої методики допрофесійної підготовки майбутніх студентів.

Пізнавальна активність сформувалась на 1,42 % більша (8,16:5,76), організаційно-методична самостійність на 1,36 % більша (7,06:5,18). Надійність сформованості пізнавальної активності та організаційно-методичної самостійності на вищих творчих рівнях в експериментальних групах більша, відповідно на 1,74 % і 2,17 %.

Пізнавальна активність і організаційно-методична самостійність учнів експериментальних груп сформувалась на третьому (суб'єктивно-творчому) рівні (3,14 % і 2,66 % відповідно), в той же час в контрольних групах ця якість залишилась на другому (репродуктивному) рівні (2,27 % і 2,04 % відповідно). Проведений аналіз свідчить про те, що експериментальна методика виявилась більш ефективною, ніж традиційна при підготовці до вступу у вищий педагогічний навчальний заклад. Результати наведені в таблиці 1.

Схема.

Таблиця 1. Порівняльні результати формування пізнавальної активності й організаційно-методичної самостійності в експериментальних групах з предмета трудове навчання

Таким чином, проведена експериментальна робота підтвердила гіпотезу дослідження. Представлена нами методика допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» є досить ефективною для формування готовності майбутніх студентів до вступу у вищий педагогічний навчальний заклад і заслуговує на широке впровадження.

За результатами дисертаційного дослідження зроблені такі висновки:

1. У результаті дослідження встановлено, що допрофесійна підготовка майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» в умовах профільного навчання не відповідає вимогам сьогодення і не забезпечує необхідних умов для вступу у вищий педагогічний навчальний заклад. Сучасна трудова підготовка повинна орієнтуватись на процес формування та розвитку творчої ініціативи, творчого пошуку. Трудова діяльність учнів повинна бути наповнена інтелектуальним змістом, а уроки трудового навчання створювати реальні умови для реалізації індивідуальних можливостей кожного учня, які в майбутньому забезпечать вступ у вищий навчальний заклад за фахом вчителя трудового навчання.

Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що підготовка учнів до вступу у вищий навчальний заклад - це самостійний етап цілісної системи неперервної освіти, що зв'язує загальноосвітню і професійну освіту, має свої особливості та завдання, обумовлені системою вищої освіти. Ефективність функціонування цього етапу допрофесійної підготовки суттєво впливає на розвиток навчального процесу на перших курсах вищих педагогічних навчальних закладів і на цілісність системи неперервної освіти України. Допрофесійна підготовка студентів не регламентована в організаційно-методичному плані державними нормативними документами. Способи і методи підготовки майбутніх студентів склалися під дією екзаменаційних потреб системи вищої освіти і орієнтовані, як правило, на вступ учня у вищий навчальний заклад. Основні методи навчання носять, здебільшого, репродуктивний, спрямований на розвиток пам'яті, характер і мало враховується творчий потенціал учнів й інтелектуальні особливості навчального процесу у вищому навчальному закладі. Забезпечивши відносно успішний вступ до вищого навчального закладу, ці методики не завжди формують готовність майбутнього студента до навчального процесу у ВНЗ, що призводить до виникнення труднощів і складностей у студентів перших курсів, до виникнення педагогічних суперечностей, розв'язання яких повинно здійснюватись на етапі допрофесійної підготовки.

2. У результаті дослідження визначено та обґрунтовано педагогічні умови, які забезпечують успішну та ефективну підготовку учнів до вступу у вищий педагогічний навчальний заклад з фаху вчитель освітньої галузі «Технологія», а саме: реалізація особистісно-орієнтованого підходу на уроках трудового навчання, пізнавальна активність майбутніх студентів в умовах профільного навчання; організаційно-методична самостійність майбутніх студентів; реалізація комплексного підходу до підготовки майбутніх студентів до вступу у вищий навчальний заклад.

Зміст кожної умови передбачає чітку, послідовну й методично грамотну побудову навчально-виховного процесу на уроках трудового навчання, на курсах допрофесійної підготовки, у вищому педагогічному навчальному закладі.

3. Визначено рівні готовності майбутніх студентів до вступу у вищий навчальний заклад, а саме: високий, відносно високий, середній і низький, в якому нами виділено інтегративні показники (спрямованість особистості майбутнього студента, предметна підготовленість та організаційно-методична готовність майбутніх студентів).

Проведений експеримент підтвердив, що запропонована система допрофесійної підготовки та технологія її реалізації дозволяє забезпечити більш високий рівень готовності майбутніх учителів трудового навчання до вступу у вищий навчальний заклад.

4. На основі теоретичного аналізу вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної і методичної літератури та проведеного експериментального дослідження розроблено й обґрунтовано методику допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» в умовах профільного навчання, апробовано її структурно-функціональну модель, яка включає в себе етапи процесу допрофесійної підготовки майбутніх учителів: школа, курси підготовки до вступу у вищий навчальний заклад, вищий навчальний заклад. Запропонована модель найбільш повно розкриває педагогічні суперечності, які виникають у ланці «школа - вищий педагогічний навчальний заклад».

Встановлено, що допрофесійна підготовка майбутніх учителів трудового навчання здійснюється у певній послідовності і складається з етапів, які взаємозв'язані між собою і найефективніше розкривають зміст підготовки до вступу у вищий навчальний заклад: школа (профільний клас), курси підготовки до вступу у вищий навчальний заклад (зарахування, адаптація, включення, розвиток, формування, випуск), вищий педагогічний навчальний заклад (вступний іспит, вхідний контроль, перший іспит з фаху). Розроблена методика є інтенсивною. Інтенсивність цієї методики обґрунтовується поступовим нарощуванням інтелектуального та творчого навантаження учнів, характерного для інтенсивних технологій навчання. Інтенсивність також забезпечується системою різнорівневого рейтингового контролю, який охоплює поетапно всю експериментальну методику і, як свідчать дослідження, стимулює інтелектуальну та творчу активність учнів.

Дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія». Подальшого вивчення потребують питання: виявлення психолого-педагогічних засобів підготовки майбутніх студентів до організації допрофесійної підготовки, інтерактивні методи навчання майбутніх студентів у процесі формування їхньої готовності до вступу у вищий педагогічний навчальний заклад з фаху «Трудове навчання», використання проектної діяльності у викладенні спеціальних дисциплін на факультетах підготовки майбутніх учителів.

Література

1. Алік Н.А. Питання підготовки абітурієнта до вступу у вищий навчальний заклад // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Ред. кол.: Побірченко Н.С. (гол. ред.) та інші. - К.: Міленіум, 2005. - Випуск 12. - С. 169-175.

2. Алік Н.А. Пізнавальна активність як умова підготовки абітурієнтів до системи навчання у вищому педагогічному навчальному закладі // Трудова підготовка в закладах освіти. - №6. - 2005. - C. 50-52.

3. Алік Н.А. Теоретичний аналіз проблеми неперервної освіти у вищих навчальних закладах // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка. - Випуск 2 (41). - Полтава, 2005. - Серія „Педагогічні науки». - С. 96-104.

4. Алік Н.А. Теоретичний аналіз формування пізнавальної активності майбутніх студентів до системи навчання у вищому педагогічному навчальному закладі // Імідж сучасного педагога. - №8 (67). - 2006. - C. 19-21.

5. Алік Н.А. Теоретичні основи підготовки майбутніх студентів до вступу в вищий навчальний заклад // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Ред. кол.: Побірченко Н.С. (гол. ред.) та інші. - К.: Міленіум, 2006. - Вип. 18. - С. 121-126.

6. Алік Н.А. Формування організаційно-методичної самостійності майбутніх учителів трудового навчання // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка. - Серія „Педагогічні науки». - Вип. 4 (51). - Полтава, 2006. - С. 74-80.

1. Размещено на Allbest.ru