Таким чином, громадянськість особистості - це інтеграційна системна властивість, що характеризується сформованими суспільно значущими громадянськими якостями, які набуваються в процесі взаємодії внутрішньої ціннісно-нормативної регуляції поведінки та зовнішніх стосунків особистості впродовж її життєдіяльності, самоактуалізації та самореалізації.

У третьому розділі - «Концептуальні засади формування громадянськості учнівської молоді через інтеграцію виховних соціальних впливів суспільства» - подано аналіз педагогічної практики формування громадянськості учнівської молоді, обґрунтовано інтеграційну особистісно-зорієнтовану модель формування громадянськості учнівської молоді, визначено регіональний аспект у формуванні громадянськості учнівської молоді інтеграційним шляхом, представлено результати констатувального етапу експерименту за проблемою дослідження.

Одним з найважливіших завдань сучасної вітчизняної освітньої системи є підготовка свідомих та активних громадян, які добре розуміють свої громадянські права та свободи, можуть брати на себе суспільну відповідальність, вирішувати проблеми, з якими вони стикаються вже зараз, і тими, що будуть виникати після закінчення школи. Водночас демократичні цінності та навички вирішення соціально важливих проблем важко здобути на звичайних уроках у школі. Ці навички найуспішніше набуваються під час соціальної практики.

Результати наукового дослідження впродовж останніх семи років дають нам змогу стверджувати, що в сучасній педагогічній практиці в період реформування та модернізації української освіти саме інтеграція виховних соціальних впливів суспільства є і може бути одним з найбільш оптимальних шляхів формування громадянськості учнівської молоді.

Дослідно-експериментальна робота проводилася переважно в середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладах різного типу Луганщини, тобто має своєрідний регіональний компонент. Цілком закономірно, що вчителі Луганщини утверджують нову педагогічну ідеологію, переорієнтацію навчання на розвиток особистості, формування громадянських цінностей. Це спонукало до певних змін у практичній діяльності педагогів: зростання професіоналізму, оволодіння новими технологіями співпраці з учнями, орієнтації на діалогічну взаємодію, обізнаності щодо суспільно-економічних процесів, які відбуваються в Україні та світі. Складні умови розвитку сучасної освіти надали можливість кожному навчально-виховному закладу шукати шлях розвитку самостійно, спираючись на власні традиції, потреби, вимоги суспільства. Успішна участь шкіл Луганщини у всеукраїнських та міжнародних проектах, створення якісно нових умов для самореалізації всіх учасників освітнього процесу свідчать про стабільні позитивні зміни в освітньому процесі в Луганській області. Суттєву професійну та якісну науково-методичну допомогу вчителям області надає Луганський інститут післядипломної педагогічної освіти, упроваджуючи технологію «INTEL - навчання для майбутнього», яка сприяє підвищенню ефективності проектної діяльності шкіл. У Луганській області понад 100 шкіл беруть участь у різноманітних всеукраїнських та міжнародних проектах і програмах. Найбільш розповсюдженим в області на сьогодні є проект «Рівний - рівному» (51 школа), зокрема у м. Сіверськодонецьку - 9 шкіл, Лисичанську - 7 шкіл та в м. Краснодоні - 6 шкіл. Цікавою та актуальною з точки зору регіональної специфіки для освітян області виявилася програма «Громадсько-активна школа» - 9 шкіл. Одним з проектів Міжнародного фонду «Відродження» визначено проект «Школа як осередок розвитку громад», на основі якого у 2005 році в Україні було створено програму «Школа як осередок розвитку громади». Сьогодні ця програма активно популяризується на території Луганської області й дає позитивний результат у школах та громадах.

У зв'язку з переходом України до нового етапу розвитку суспільних відносин докорінно змінився характер соціальних відносин. Така ситуація загострила проблему особистісної громадянськості молоді. Ця проблема може зумовлюватися впливом як зовнішніх, так і внутрішніх чинників, які знаходяться в постійній взаємодії між собою, тобто в процесі постійної інтеграції. Для розв'язання проблеми громадянського виховання молоді та її адаптації до сучасних суспільних умов необхідним стає виявлення чинників цієї інтеграції. Цей багаторівневий процес охоплює всі сфери людини (духовну, емоційну, соціальну). У загальному вигляді чинники громадянської інтеграції, на наш погляд, можна представити як соціальні фактори, що відбивають соціокультурний та індивідуально-особистісний аспекти. З позиції визначеної нами проблеми, громадянська інтеграція - це процес узяття державою під свій контроль взаємодії всіх соціальних інститутів суспільства й соціальної діяльності своїх громадян для користі всіх його членів.

Доповнюючи визначені сучасними науковцями (В. Алфімов, І. Бех, І. Звєрєва, О. Сухомлинська, Н. Дерев'янко, В. Курило, О. Кучерявий, М. Лахижа, І. Мигович, Л. Міщик, С. Савченко, Л. Штефан та ін.) концептуальні підходи до соціалізаційних процесів у суспільстві та формування громадянської культури, громадянськості учнівської молоді, нами розроблена інтеграційна особистісно-зорієнтована модель формування громадянськості учнівської молоді.

Беручи до уваги існуючі чинники процесів інтеграції, зазначаємо, що процес формування громадянськості - це інтеграційний процес, який має свої вікові особливості й триває впродовж усього життя. Й оскільки людина діє в багатьох сферах свого життя (політична, економічна, соціальна, професійна, побутова сімейна та ін.), то й громадянська інтеграція відбувається залежно від сфер діяльності. Тому для громадянської соціалізації молоді необхідна наявність інтеграції різних видів діяльності, які б відповідали її віковим особливостям, інтересам та потребам.

Проводячи дослідно-експериментальну роботу впродовж 1999-2007 років, аналізуючи реальний стан громадянськості учнівської молоді на регіональному та всеукраїнському рівнях, ми дійшли висновку, що саме шлях інтеграції виховних соціальних впливів сучасного суспільства є найефективнішим й може принести педагогічній практиці найбільш суттєві й вагомі результати.

Регіональний простір з урахуванням особливостей етнокультурного середовища розглядається як найбільш оптимальне середовище для формування громадянськості учнівської молоді шляхом інтеграції виховних соціальних впливів суспільства.

Спільно з Головним управлінням освіти Луганської облдержадміністрації розроблена й запроваджена в педагогічну практику регіональна програма соціально-педагогічного забезпечення процесу формування громадянськості учнівської молоді шляхом інтеграції всіх соціальних інститутів у процесі виховання. Регіональна програма розвитку виховного потенціалу учнівської молоді та інтеграції виховних соціальних впливів у формуванні громадянськості учнівської молоді «Я - Луганчанин!» запроваджена практично у всіх навчально-виховних закладах регіону. В основу цієї програми покладені основні ідеї Програми діяльності Кабінету Міністрів «Назустріч людям», проектів Закону України «Про виховання дітей та молоді» та Національної програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні.

Регіональна експериментальна програма спрямована на взаємодію соціальних інститутів у процесі формування громадянськості учнівської молоді; створення умов для реалізації особистістю дитини свого природного потенціалу та творчого ставлення до життя через інтеграцію виховних соціальних впливів суспільства; формування всебічної, високоосвіченої, соціально-активної особистості, здатної до самовдосконалення та самореалізації, виховання почуття відповідальності, високої духовності (інтеграція внутрішня й зовнішня); координацію та інтеграцію діяльності органів виконавчої влади всіх рівнів, громадських і релігійних організацій, навчально-виховних і культурно-просвітницьких закладів, пов'язаних з розвитком духовності (інтеграція горизонтальна); спадкоємність у розвитку духовних пріоритетів між дошкільною, середньою та старшою ланкою (інтеграція внутрішня).

Упродовж останніх п'яти років експеримент регіонального рівня «Школа громадянської спільноти» активно проводиться в загальноосвітній середній школі №4 м. Антрацита.

Діагностику рівнів та критеріїв громадянськості учнівської молоді через інтеграцію виховних соціальних впливів суспільства ми пов'язували з положеннями особистісно-орієнтованого підходу, ставленням до вихованця як самоцінної особистості, суб'єкта взаємодії, що передбачає допомогу в розкритті власних здібностей та їх реалізації.

У констатувальному етапі експерименті узяли участь 2500 учнів та 500 учителів, вихователів, соціальних працівників. Відповідно до результатів педагогічної практики ми визначили рівні сформованості когнітивного компонента громадянськості: високий, середній, низький.

Високий рівень характеризувався сформованістю в учнів глибоких, різнобічних знань, розвинених аналітичних навичок, прагнення проникнути в суть подій, самостійно дати їм оцінку, установлювати причинно-наслідкові зв'язки, вільним оперуванням спеціальними термінами в розмові чи дискусії з опонентами, вмінням висловлювати думку. Таких учнів було 10 - 11%.

Середній рівень передбачав наявність в учнів досить широких, систематичних знань, прагнення проникнути в суть проблеми. Проте, учні самостійно не завжди вдаються до аналізу подій, явищ, ставлень, але охоче беруть участь в аналітичній діяльності, яку організовують педагоги. Лексичний запас досить широкий, але спеціальні терміни (політичні, соціальні, етичні та ін.) перебувають переважно в пасивному словнику, застосовуються рідко. Таких учнів було виявлено 40 - 41%.

Низький рівень характеризувався наявністю в учнів певних, безсистемних знань. Нова інформація сприймається ними некритично, вони не зацікавлені в її одержанні. При залученні до громадської роботи ці учні обмежуються репродуктивним відтворенням прочитаного матеріалу, потребують контролю з боку педагога. Словниковий запас бідний, аналітичне мислення не розвинене. Такий рівень показали 47 - 48% учнів.

В основу виділення рівнів громадянськості учнівської молоді інтеграційним шляхом нами покладено певні критерії. До них відносимо:

зміна настанов, ставлення до різноманітних справ у своєму соціумі, усвідомлену участь у соціальній діяльності (громадянська самовизначеність);

позитивні зміни в мотиваційній структурі діяльності (громадянська цілеспрямованість);

посилення мотивації до опанування рідної, державної, іноземної мов та усвідомлення їх соціальної ролі, а також прагнення до оволодіння комунікативною культурою (громадянська мовна позиція);

динаміка в реальному ставленні особистості до різноманітної діяльності в найближчому соціальному оточенні, що визначається за такими позиціями, як цілеспрямованість, ретельність, самостійність, сумлінність, дбайливе ставлення до засобів праці, здатність до творчого виконання трудових операцій (громадянська самоактуалізація);

розширення спектра виконаних справ, підвищення соціальної відповідальності за стан цих справ (громадянська самореалізація);

участь у соціально значущих справах (громадянська активність);

підвищення рівня задоволеності організацією діяльності тощо (громадянська позиція);

формування соціокультурної компетенції, що містить знання про Всесвіт, країну, регіон, духовний пантеон України, акумулювання знань про звичаї, традиції, етикет свого народу тощо (громадянська адаптація в довкіллі).

У четвертому розділі - «Організація експериментальної роботи з формування громадянськості учнівської молоді шляхом особистісно-зорієнтованої інтеграції виховних соціальних впливів суспільства» - подано хід та результати експериментальної роботи, обґрунтовано теоретико-методичні рекомендації щодо формування громадянськості учнівської молоді через інтеграцію виховних соціальних впливів суспільства.

Для дослідження рівнів громадянської зрілості особистості на етапі констатації було проведено масовий експеримент, який охопив учнів освітньо-виховних закладів та громадських організацій міста Луганська й області, частково - освітньо-виховних закладів, громадських організацій Волинської, Донецької та Харківської областей. Результати констатувального етапу представлено у таблиці.

Розподіл учнів експериментальної та контрольної груп за рівнями «громадянськості»

Обчислювання результатів експериментальної роботи стосовно сформованості громадянськості учнівської молоді за критерієм Пірсона ² дозволило констатувати емпіричне значення цього критерію до експерименту в ЕГ та КГ - 2,449, після експерименту - 541,623. Критичне значення ² (=2, р 0,01) становить 9,21. Це свідчить про статистичну незначущість відмінностей між контрольною та експериментальною групою до експерименту (емпіричне значення критерію Пірсона - 2,249, що менше за критичне) та, навпаки, статистична значущість відмінностей між контрольною та експериментальною групою спостерігається після експерименту (емпіричне значення критерію Пірсона -541,623, що значно перевищує критичне значення ² =9,21 (=2, р 0,01)).

Аналіз ефективності регіональних програм та інтеграційної особистісно зорієнтованої моделі формування громадянськості учнівської молоді в ході нашого дослідження показав, що в учнівської молоді навчально-виховних закладів у процесі інтеграції виховних соціальних впливів суспільства під час формування громадянськості м. Луганська, Луганської, Волинської, Донецької та Харківської областей індекс громадянськості є значно вищим і становить ² =9,21 (=2, р 0,01). Ми знайшли це закономірним, адже особистість, як ми вже відзначали, розвивається й функціонує як єдина, стійка, цілісна система.

Таким чином, діагностика та оцінювання оптимального використання експериментальних програм та інтеграційної особистісно-зорієнтованої моделі формування громадянськості учнівської молоді в соціально-педагогічній практиці свідчить про те, що саме інтеграційний підхід до формування громадянськості учнівської молоді на сучасному етапі українського державотворення дає найбільш переконливі та ефективні результати. Саме інтеграція (взаємодія) всіх виховних соціальних впливів сучасного суспільства у формуванні громадянськості учнівської молоді на регіональному рівні стала основою для розробки та впровадження в педагогічну практику інтеграційної особистісно-зорієнтованої концепції формування громадянськості учнівської молоді.

Отже, інтеграція виховних соціальних впливів у процесі формування в сучасних учнів громадянськості як системної якості особистості сприяє:

збільшенню потужності результатів впливів соціального навчання й соціального виховання на процес повороту свідомості особистості учня на образ свого «Я» як громадянина, громадянську самосвідомість:

підвищенню рівня цілісності, цілеспрямованості та планомірності процесу створення соціально-педагогічних умов для виявлення учнями активності в самоформуванні громадянськості;

забезпеченню якості оволодіння особистістю учня соціально-рольовими функціями життєдіяльності як громадянина.

Аналіз філософських, соціологічних, психологічних, педагогічних досліджень процесу інтеграції виховних соціальних впливів суспільства у формуванні громадянськості учнівської молоді та результати педагогічного експерименту автора дають можливість запропонувати теоретико-методичні рекомендації.

Проведення та аналіз варіативних етапів формувального експерименту дисертаційного дослідження дозволило з'ясувати ефективність реалізації на практиці інтеграційної особистісно-зорієнтованої моделі формування громадянськості учнівської молоді на сучасному етапі українського державотворення.

Хід та результати формувального експерименту, співпраця з середніми освітньо-виховними закладами, із соціально-педагогічними працівниками регіону та України, запровадження та реалізація в педагогічну практику інтеграційної особистісно-зорієнтованої моделі формування громадянськості учнівської молоді дозволило виявити соціально-педагогічні умови оптимального використання експериментальних програм на регіональному рівні, що забезпечують ефективність організації процесу формування громадянськості учнівської молоді в сучасних соціокультурних умовах:

Активне включення в сучасну педагогічну практику досвіду ціннісно-змістовного аналізу проблем формування громадянськості учнівської молоді як особливого елементу змісту сучасного навчально-виховного процесу.

Високий рівень компетентності вчителів, вихователів, соціальних працівників, усіх, хто займається проблемами формування громадянськості учнівської молоді.

Створення атмосфери авторитетного та шанобливого ставлення до процесу формування громадянськості учнівської молоді, відповідного соціокультурного тла в навчально-виховному процесі.

Гуманізм взаємин у системі «викладач - учень», суб'єкт - суб'єктний характер їхніх стосунків.

Організація та забезпечення постійного аналізу, діагностики та контролю за процесом формування громадянськості учнівської молоді.

Стимулювання учнівської молоді до підвищення рівня громадянськості; забезпечення самореалізації кожної особистості в сучасних соціокультурних умовах.

Наявність науково-методичного забезпечення процесу формування громадянськості учнівської молоді (навчально-виховні програми, методики й педагогічні технології, інновації).

Усвідомлення учасниками навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи закономірностей розвитку і взаємозв'язку складових елементів цілісної громадянської культури особистості та дідичної єдності і взаємозалежності громадянських відносин у формуванні громадянських якостей особистості.

Інтеграція виховних соціальних впливів на всіх рівнях сучасного суспільства.

Створення інтеграційних суспільних умов для задоволення й адекватного формування життєво необхідних біологічних та соціально-економічних потреб особистості.

Зміна позиції учасників педагогічного процесу (з урахуванням активної взаємодії сім'ї та загальноосвітньої школи) і відповідної його перебудови з процесуального на результативний підхід у формуванні громадянськості особистості на основі результатів діагностики окремих її інтеграційних якостей.

Педагогічно обґрунтований відбір змістовного матеріалу (теоретичного й практично-перетворюючого) на основі критеріїв науковості, суспільної значущості, систематичного використання його як основи для особистісних вправлянь, альтернативних виборів у навчально-пізнавальній, пошуково-дослідницькій та організаційно-перетворюючій діяльності школярів з метою формування їхніх знань (громадянських норм і цінностей), умінь та навичок громадянської поведінки, мотиваційного включення усвідомлених установок, адекватної спрямованості громадянських вчинків (пропорційно до індивідуалістичної та суспільно-колективістичної їх збалансованості).

Методично доцільний добір організаційних форм і методів навчально-виховної діяльності педагогів, які б відповідали меті й змісту, будувалися на закономірностях процесу формування ціннісно-нормативної регуляції громадянської поведінки школярів та забезпечували адекватність навчальних і позанавчальних видів громадянської діяльності учнів їхній громадянській культурі, виконання ними відповідних соціальних ролей.

Пріоритетність особистісного самовдосконалення учнівської молоді на основі діагностики та корекції рівня розвитку інтеграційних рис громадянськості, активної педагогічної підтримки з боку батьків та вчителів, які виступають у ролі помічників і наставників зразкової громадянської поведінки.

Узагальнення теоретичних та експериментальних результатів дослідження дає підстави для таких висновків:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми інтеграції виховних соціальних впливів суспільства у формуванні громадянськості учнівської молоді, що полягає у визначенні теоретико-методологічних засад інтеграції виховних соціальних впливів суспільства на сучасному етапі українського державотворення, розробці науково-методичного забезпечення інтеграції виховних соціальних впливів суспільства у формуванні громадянськості учнівської молоді. Зміни, які відбуваються нині в політичному, економічному житті українського народу, потребують проведення реформ в освітній галузі взагалі й формуванні громадянськості учнівської молоді зокрема. Громадянське становлення особистості набере оптимального характеру лише за умови ефективної взаємодії всіх соціальних інститутів (інтеграції виховних соціальних впливів суспільства).

2. Узагальнення сучасних наукових підходів до інтеграційних процесів в освітній галузі, проблем формування громадянськості учнівської молоді, перебігу процесу громадянської освіти та виховання в сучасних умовах дозволило визначити провідні методологічні засади інтеграції виховних соціальних впливів суспільства у формуванні громадянськості учнівської молоді. Вивчення інтеграції виховних соціальних впливів суспільства має давню міждисциплінарну традицію, в основі якої лежать філософські, соціологічні, соціально-психологічні та педагогічні підходи. Їх загальним теоретико-методологічним підґрунтям, яке визначає фундаментальність сутнісних характеристик, є розуміння інтеграції як мети і шляху створення цілісності, що має свою структуру й певні функції; як процесу, результатом якого є досягнення єдності й цілісності, погодженості всередині системи, заснованої на взаємозалежності окремих спеціалізованих елементів; як процесу становлення й підтримки соціальних взаємодій і взаємин між людьми, що є однією з функціональних умов існування рівноваги соціальної системи поряд з адаптацією; досягнення мети й збереження ціннісних зразків. Наголошено, що інтеграція соціальна - це процес перетворення відносно самостійних між собою об'єктів (індивідів, груп, класів, держав) у єдину цілісну систему, що характеризується погодженістю і взаємозалежністю її частин на основі загальних цілей, інтересів тощо.

3. Інтеграція виховних соціальних впливів у формуванні громадянськості учнівської молоді (у нашому дослідженні - взаємодія всіх існуючих у суспільстві соціальних інститутів, які мають відношення до процесу формування та становлення особистості) є найбільш правильний та досконалий шлях у становленні кожної особистості як громадянина України. Інтеграція виховних соціальних впливів суспільства в дисертаційному дослідженні представлена як складова соціального виховання. Звісно, процес соціалізації відбувається під впливом багатьох обставин, які є достатньо динамічними й постійно видозмінюються в руслі суспільних змін. Соціальне життя діє на індивіда через такі поняття, як спосіб життя і якість життя, особливо через останню категорію.

Основними інтеграційними чинниками формування громадянських якостей учнів на сучасному етапі розвитку українського суспільства визначено: мегафактори, мезафактори і мікрофактори, які постійно знаходяться в інтеграційному полі, взаємодіють, доповнюючи й збагачуючи один одного.

Доведено, що провідними цілями інтеграції виховних соціальних впливів суспільства у процесі формування в учня громадянськості як системної якості особистості є оптимізація результатів впливів соціального навчання й соціального виховання на процес повороту свідомості особистості учня на образ свого «Я» як громадянина, громадянську самосвідомість; підвищення рівня цілісності, цілеспрямованості та планомірності процесу створення соціально-педагогічних умов для виявлення учнями активності в самоформуванні громадянськості як інтеграційно-значущої цінності; забезпечення якості оволодіння особистістю учня соціально-рольовими функціями життєдіяльності як громадянина.

Провідними принципами формування громадянськості учнівської молоді шляхом інтеграції виховних соціальних впливів суспільства визнано такі: функціонування інтегративної взаємодії виховних впливів суспільства у формуванні в учнівської молоді громадянськості на різних ієрархічно побудованих рівнях; всебічного розкриття, узгодження й концентрації виховних і навчальних можливостей різних соціальних інститутів у забезпеченні особистісного характеру, їх впливів на процес формування громадянськості учнівської молоді; інтегрування цілей і соціальних впливів у формуванні громадянськості в учнів залежно від актуальних рівнів їх соціалізації, вікових та індивідуально-типологічних особливостей з урахуванням специфіки й розвивальних можливостей соціальних інститутів; інтеграція змісту соціальних впливів у формуванні громадянськості учня відповідно до його потреб у самоактуалізації та самореалізації в соціумі та потребами суспільства в демократичних перетвореннях і розвиткові; пріоритетності цілей соціально-педагогічного забезпечення самоцінного ставлення учнів до громадянськості як до системної якості особистості в процесах проектування й реалізації виховних соціальних впливів; цілісного підходу до проектування й реалізації можливостей, організаційної, стимулюючої та контрольної функції управління процесом формування громадянськості учнівської молоді з боку різних соціальних інститутів; особистісно-орієнтованого підходу до створення соціально-педагогічних технологій формування в учнів громадянськості шляхом інтеграції соціально-виховних впливів.

4. Аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури дозволив визначити громадянськість особистості як інтеграційну системну властивість, що характеризується сформованими суспільно значущими громадянськими якостями, які набуваються в процесі взаємодії внутрішньої ціннісно-нормативної регуляції поведінки та зовнішніх стосунків особистості впродовж її життєдіяльності, самоактуалізації та самореалізації.

5. Теоретичні засади формування громадянськості учнівської молоді в сучасних соціокультурних умовах ґрунтуються на системному, культурологічному, аксіологічному, особистісно-орієнтованому підходах. У дослідженні детально розкрито соціально-педагогічні засади особистісно орієнтованого виховання учнівської молоді, які на основі унікальності особистості кожного учня, його цілей, інтересів, схильностей дозволяє зробити процес соціального вибору педагогічно керованим. З метою посилення впливу інтеграції на результат досліджуваного феномена введено поняття «інтеграційна особистісна зорієнтованість процесу формування громадянськості учнівської молоді».

6. Доведено, що концептуальні засади формування громадянськості учнівської молоді в Україні ґрунтуються на стратегічних і тактичних підходах до громадянської освіти країн Євросоюзу. Проголошення країнами-членами Євросоюзу ініціативи демократичного громадянства та інтегрування цих прагнень і діяльності в особистісну практику освіти, професійної підготовки, культурної політики є дійсно пріоритетним напрямком сьогодення.

7. Інтеграційна особистісно-зорієнтована модель формування громадянськості учнівської молоді на сучасному етапі розвитку державотворення спрямована на посилення та підвищення всіх рівнів формування громадянськості учнівської молоді.

8. Соціально-педагогічне забезпечення формування громадянськості учнівської молоді шляхом інтеграції виховних соціальних впливів у дисертаційному дослідженні представлено через науково-теоретичну розробку та запровадження в педагогічну практику експериментальних регіональних програм, науково-теоретичне обґрунтування інтеграційної особистісно-зорієнтованої моделі формування громадянськості учнівської молоді. Шляхи оптимального використання регіональних експериментальних програм: «Я-луганчанин», «Школа громадянської спільноти» та інтеграційної особистісно-зорієнтованої моделі формування громадянськості учнівської молоді обґрунтовані на регіональному рівні через інтеграцію всіх соціальних інститутів сучасного суспільства.

9. Реалізація експериментальних програм та інтеграційної особистісно-зорієнтованої моделі формування громадянськості учнівської молоді дали змогу виявити найбільш ефективні соціально-педагогічні умови, які суттєво впливають на формування громадян України з високими інтелектуально-моральними інтересами й запитами, ціннісними поглядами, орієнтаціями та переконаннями, що відповідають найбільш демократичним і прогресивним перетворенням на сучасному етапі українського державотворення.

10. Діагностика та оцінювання оптимального використання регіональних програм у соціально-педагогічній практиці регіону, практична реалізація інтеграційної особистісно-зорієнтованої моделі формування громадянськості учнівської молоді дали достатньо переконливі позитивні результати. Вирішальною умовою у формуванні громадянськості учнівської молоді є цілеспрямована багатоаспектна і всебічна діяльність у контексті ціннісного самовдосконалення особистості, її самоактуалізації, самовизначення та самореалізації в сучасному соціумі.

11. Теоретико-методичні рекомендації щодо формування громадянськості учнівської молоді шляхом інтеграції виховних соціальних впливів суспільства можуть бути використані вчителями, вихователями, соціальними працівниками, студентами, учнями, усіма, хто цікавиться проблемами громадянського виховання.

Отже, завдання, поставлені в межах дисертаційного дослідження, вважаємо розв'язаними. Досягнуто мету дослідження, визначені теоретичні та методологічні засади інтеграції виховних соціальних впливів суспільства, громадянськості учнівської молоді. Доведено доцільність вироблених теоретичних, методологічних і методичних підходів до вирішення проблеми інтеграції виховних соціальних впливів суспільства у формуванні громадянськості учнівської молоді на сучасному етапі українського державотворення. Експериментально перевірено ефективність інтеграційної особистісно-зорієнтованої моделі формування громадянськості учнівської молоді (на регіональному рівні).

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів інтеграції виховних соціальних впливів суспільства у формуванні громадянськості учнівської молоді. До перспективних напрямків подальших наукових досліджень відносимо: теорію та практику підготовки вчителів, вихователів, соціальних працівників різних типів освітньо-виховних закладів до вдосконалення системи громадянської освіти учнівської молоді на засадах інтеграції виховних соціальних впливів суспільства; дослідження зарубіжної теорії та практики інтеграційних процесів у галузі громадянської освіти учнівської молоді; вивчення ролі громадських, конфесійних організацій у процесі становлення громадянськості молоді; визначення впливу молодіжної субкультури на процес формування громадянськості шкільної та студентської молоді; процеси самоосвітньої та самовиховної діяльності особистості в контексті завдань громадянської освіти.

Основні матеріали дисертації викладено в роботах

1. Чернуха Н.М. Формування громадянськості учнівської молоді: інтеграція виховних соціальних впливів суспільства. - Луганськ: Альма - матер, 2006. - 360 с.

2. Чернуха Н.М. Інтеграція виховних впливів у сучасному освітньому середовищі. - Луганськ: Альма-матер, 2006. - 304 с.

3. Чернуха Н.М., Бабічев О.І. Виховувати громадянина України: Метод. посібник. - Луганськ: Альма-матер, 2002. - 130 с.

4. Чернуха Н.М., Бутенко Л.Л., Мартинович Н.С. та ін. Творчий пошук: Інформаційно-ілюстрований матеріал. - Луганськ: Альма-матер 2002. - 30 с.

5. Чернуха Н.М., Ткачова Т.М. Громадянське виховання учнів в умовах промислового регіону: Метод. посібник. - Луганськ: Альма-матер, 2006. - 317 с.

6. Чернуха Н.М. Духовний розвиток особистості засобами національного мистецтва // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - К.-Запоріжжя, 2000. - Вип. 17. - С. 90 - 96.

7. Чернуха Н.М. Виховуючи громадянина України // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2000. - №2 (22). - С. 290 - 293.

8. Чернуха Н.М. Духовний розвиток молодших школярів засобами національного мистецтва // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2000. - №8 (28). - С. 56 - 61.

9. Чернуха Н.М. Самобутність національного виховання (регіо-нальний компонент) // Педагогіка і психологія формування творчої осо-бистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - К.-Запоріжжя, 2001. - Вип.20. - С. 120 - 123.

10. Чернуха Н.М. Національне виховання та духовність // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2001. - №9 (41). - С. 225 - 228.

11. Чернуха Н.М. Громадянське виховання учнів в регіональному просторі // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2002. - №10 (54). - С. 117 - 121.

12. Чернуха Н.М. Національне виховання та сучасна педагогічна практика // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2002. - №11 (55). - С. 189 - 192.

13. Чернуха Н.М. Фестиваль народної творчості на Луганщині // Мистецтво і освіта. - 2003. - №3. - С. 58 - 60.

14. Чернуха Н.М. Деякі аспекти громадянського та національного виховання з позиції сьогодення (регіональний компонент) // Освіта Донбасу. - 2002. - №5 (95). - С. 56 - 58.

15. Чернуха Н.М. Українська національна ідея: історія та сучасність (педагогічна спадщина) // Освіта Донбасу. - 2004. - 1 (102). - С. 114 - 118.

16. Чернуха Н.М. Взаємозв'язок загальнолюдських та націо-нальних цінностей в духовному розвитку особистості // Духовність осо-бистості: методологія теорія і практика: Зб. наук. пр. - Вип. 1. - Луганськ, 2004. - С. 60 - 64.

17. Чернуха Н.М. Національне виховання і сучасність // Духов-ність особистості: методологія теорія і практика: Зб. наук. пр. - Вип. 2. - Луганськ, 2004. - С. 81 - 84.

18. Чернуха Н.Н. Профессионально-педагогическая направлен-ность внеучебной деятельности студентов // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2005. - №10 (90). - С. 247 - 253.

19. Чернуха Н.М. Інтеграція виховних впливів в українському суспільстві // Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2006. - №2. - С. 31 - 44.

20. Чернуха Н.Н. Духовное развитие личности во взаимодействии геополитического и этнокультурного пространства // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2006. - №8 (103). - С. 203 - 209.

21. Чернуха Н.М. Інтеграційні підходи до проблем громадянського виховання молоді // Освіта Донбасу. - 2006. - №4. - С. 115 - 117.

22. Чернуха Н.М. Процеси інтеграції щодо громадянського виховання молоді // Освіта на Луганщині. - 2006. - №2 (25). - С. 86 - 91.

23. Чернуха Н.М. Інтеграційний підхід у формуванні громадян-ськості учнівської молоді // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. пр. - Кривий Ріг: КДПУ, 2006. - №16. - Ч. 2. - С. 234 - 243.

24. Чернуха Н.М. Інтеграція виховних соціальних впливів суспільства як складова соціального виховання // Зб. наук. пр. Волин. держ. ун-ту імені Лесі Українки. - Вип. 22. - Луцьк: Волин. обл. друкарня, 2006. - С. 47 - 52.

25. Чернуха Н.М. Інтеграційні підходи до проблем громадянського виховання молоді // Наук. записки Терноп. держ. пед. ун-ту імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. - 2006. - №7. - С. 27 - 32.

Размещено на Allbest.ru