Формування творчої активності студентів педагогічного коледжу в процесі музично-сценічної діяльності

6. Методика формування творчої активності в процесі музично-сценічної діяльності містить три етапи - мотиваційно-організаційний, творчо-пізнавальний та творчо-практичний, що забезпечують поступовий перехід від спонтанних до усвідомлених виявів у студентів творчої активності. На мотиваційно-організаційному етапі здійснюється формування позитивної мотивації, стійких переконань щодо розвивальних можливостей участі в музично-сценічній діяльності. Доведено результативність застосування на цьому етапі наступних методів: проведення бесід та дискусій щодо сценічної діяльності видатних музикантів, співаків, педагогів, залучення студентів до цілеспрямованих спостережень і аналізу музично-сценічних заходів, до порівняння виконавських інтерпретацій музичних творів інших студентів, до спільного обговорення результатів виявлення творчої активності студентами в процесі музично-сценічної діяльності. На творчо-пізнавальному етапі відбувається розширення теоретичної ерудиції, розвиток практичних умінь і навичок музично-виконавської, акторської та режисерської діяльності із застосуванням наступних методів: виконання комплексу творчих завдань, моделювання педагогічних і сценічних ситуацій, проведення рольових ігор, евристичних бесід, аналіз результатів індивідуальної і колективної музично-сценічної діяльності. Доведено, що застосування спецкурсу "Основи музично-сценічної діяльності" є однією з важливих складових методики формування творчої активності студентів, що створює підгрунтя для розширення теоретичних знань і набуття студентами практичних умінь творчої діяльності у різних музично-сценічних формах. На творчо-практичному етапі здійснюється реалізація набутих знань, умінь і навичок у процесі участі студентів у різних музично-сценічних заходах із застосуванням методів виконання творчих завдань з розробки сценаріїв, сценічного втілення художнього образу, моделювання театралізованих форм музично-сценічної діяльності, самооцінки власної творчої діяльності.

7. Практичного значення набувають методичні рекомендації щодо проведення різноманітної музично-сценічної діяльності, їх форм, структури, етапів підготовки, специфіки роботи з ведучими та іншими учасниками, підготовки окремих номерів музично-виконавської та театралізованої діяльності. Врахування методичних рекомендацій оптимізує керівництво процесом їх підготовки та забезпечує позитивний вплив на формування творчої активності студентів.

8. Результати дослідно-експериментальної роботи дали можливість зафіксувати позитивну динаміку формування творчої активності у студентів експериментальної групи порівняно з контрольною, що проявлялося в зростанні позитивної мотивації, збагаченні теоретичних знань та практичних умінь і навичок студентів у музично-сценічній діяльності. Так, високий рівень творчої активності у студентів експериментальної групи підвищився на 19,78 %, тоді як в контрольній групі - лише на 3,4 %. Відповідні зміни простежуються у даних низького рівня: в контрольній групі показник знизився на 5 %, тоді як в експериментальній - на 24 %. Отримані результати свідчать про ефективність запропонованої методики і вихідної гіпотези. Упровадження запропонованої методики дозволяє вдосконалити формування творчої активності студентів педагогічного коледжу в процесі музично-сценічної діяльності.

Проведене дослідження з питання формування творчої активності студентів педагогічного коледжу не вичерпує всіх аспектів проблеми. До подальших напрямів досліджень вважаємо за доцільне віднести такі, як: дослідження творчої активності студентів у процесі навчальних занять, розробку даної проблеми стосовно специфіки інструментального та вокального виконавства, вивчення зарубіжного досвіду з даної проблеми тощо.

Проведене дослідження створює підстави для розробки методичних рекомендацій Міністерству освіти і науки України щодо введення до навчального плану спеціальності 6.010100 "Педагогіка і методика середньої освіти. Музика" нових навчальних предметів, таких як гра та аранжування на синтезаторах (в межах додаткового музичного інструменту), основи музично-сценічної діяльності, основи акторської та режисерської майстерності, основи звукорежисерської роботи тощо; додаткових кваліфікацій ("Режисура дитячих масових свят", "Організатор музично-сценічної діяльності"); введення гуртків та факультативів (театральна студія, дитячий музичний театр, факультатив ляльководів); авторських спецкурсів творчого спрямування, які б сприяли формуванню творчої активності студентів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Кондратенко Г.Г. Формування творчої активності майбутніх вчителів музики в процесі їх професійної підготовки // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету імені М.Гоголя. - Ніжин: ДПУ, 2003. - № 2. - С. 108-111.

2. Кондратенко Г.Г. Формування творчої активності студентів педагогічного коледжу в умовах музично-сценічної діяльності // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова /Укл. П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко. - Вип. LIX (59). - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2005. - С. 78-84.

3. Кондратенко Г.Г. Теоретичні основи формування творчої активності студентів педагогічного коледжу в процесі музично-сценічної діяльності // Наукові записки: Серія педагогічні та історичні науки. - Вип. LXIV (64). - К.: Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, 2006. - С.

4. Кондратенко Г.Г. Формування творчої активності студентів педагогічного коледжу в процесі музично-сценічної діяльності // Психолого-педагогічні проблеми підготовки кадрів у системі ступеневої освіти / Ред. кол.: Н.Г.Ничкало /голова/ та ін. - К., 1999. - С. 118-128.

5. Кондратенко Г.Г. Проблеми формування творчої активності студентів педагогічного коледжу - майбутніх вчителів музики //Актуальні проблеми сучасної музичної освіти. - Ніжин: ДПУ, 2005. - С. 90-94.

6. Кондратенко Г.Г. Формування творчої особистості фахівця в процесі підготовки та під час літньої педагогічної практики //Педагогічна практика студентів (досвід роботи) /Укл. Крушинська В.Д. - К., 2003 р. - С. 70-74.

7. Кондратенко Г.Г. Шляхи формування творчої особистості педагога-музиканта //Науково-методичний журнал "Коледжанин" 7, 8, 9 (31, 32, 33), 2004. - С. 10-13.

АНОТАЦІЯ

Кондратенко Г.Г. Формування творчої активності студентів педагогічного коледжу в процесі музично-сценічної діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика музичного навчання. - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. - Київ, 2007.

Дисертацію присвячено проблемі формування творчої активності студентів педагогічного коледжу в процесі музично-сценічної діяльності. Здійснено аналіз наукової літератури, на основі якого викладено розуміння сутності та структури досліджуваного поняття, особливостей його формування у студентів в процесі різних форм музично-сценічної діяльності. Визначено види та специфіку музично-сценічної діяльності в межах фахової підготовки студентів педагогічного коледжу.

Встановлено критерії, показники та рівні сформованості творчої активності студентів, розроблено та впроваджено в практику навчальних закладів поетапну методику формування творчої активності в процесі музично-сценічної діяльності.

Здобуті результати дослідження доводять ефективність запропонованої методики та її значущість для подальшого вдосконалення теорії та практики музичного виховання.

Ключові слова: творча активність, студенти педагогічного коледжу, музично-сценічна діяльність.

АННОТАЦИЯ

Кондратенко А.Г. Формирование творческой активности студентов педагогического колледжа средствами музыкально-сценической деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика музыкального обучения. - Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. - Киев, 2007.

Диссертация посвящена проблеме формирования творческой активности студентов педагогического колледжа в процессе музыкально-сценической деятельности. Актуальность исследования обусловлена главными приоритетами современной национальной школы и европейских подходов, направленных на интенсификацию качества подготовки в сфере музыкально-педагогического образования, актуализацию тенденции создания условий для формирования творческой активности студентов - будущих учителей музыки.

Научный анализ исследований по философии, психологии, педагогике позволил определить суть и структуру творческой активности относительно специфики музыкально-педагогической подготовки. Установлено, что важным средством её усовершенствования является музыкально-сценическая деятельность, в процессе которой осуществляется реализация творческого потенциала студентов в условиях сценического публичного выступления.

В диссертации уточнено понятие "творческая активность" относительно специфики деятельности учителя музыки и музыкально-сценической деятельности, изложено понимание его специфики и структурных компонентов. Мотивационный, эвристический и деятельностно-волевой компоненты, выделенные в структуре данного понятия, обусловили ведущие направления творческого развития студентов педагогического колледжа.

Изучение музыкально-сценической деятельности позволило уточнить понятие исследуемого феномена, выделить два основных её вида - музыкально-исполнительскую и театрализованную. Определена классификация музыкально-сценических форм, выделены их специфические особенности.

Исследование специфики подготовки студентов на музыкально-педагогических отделениях колледжей позволило определить взаимосвязь учебной и внеклассной деятельности в процессе формирования творческой активности личности. Разработана структурная модель, которая включает в себя цель, функции, компоненты, этапы, методы, формы и средства формирования творческой активности в процессе музыкально-сценической деятельности.

Представлены критерии оценки уровней формирования творческой активности студентов педагогического колледжа: мотивационный, эвристический и деятельностно-волевой. Показателями формирования творческой активности студентов в процессе музыкально-сценической деятельности являются: мотивационный критерий - творческие потребности, интерес к музыкально-сценической деятельности; желание принимать участие в ней, реализовывать свои творческие способности, удовлетворение от процесса творческой деятельности; эвристический критерий - инициативность в приобретении знаний, умений и навыков, генерировании идей, инициативность и способность выдвигать план и оригинальные варианты решения задач, интерпретировать музыкальные произведения, инициативность и способность создавать оригинальные продукты творческой музыкальной и музыкально-сценической деятельности в интерпретации музыкальных произведений, в создании новой продукции музыкальной и музыкально-сценической деятельности; деятельностно-волевой критерий - умения самостоятельно получать знания в музыкально-сценической деятельности, самостоятельно оперировать знаниями, умениями и навыками; самостоятельная интерпретация музыкальных произведений; создание собственных произведений на основе трансформации и интерпретации знаний, умений, навыков.

Основу исследовательской работы составляет разработка и апробация поэтапной методики формирования творческой активности в процессе музыкально-сценической деятельности. Определены основные направления методического обеспечения этого процесса: мотивационный, связанный с формированием у студентов позитивной мотивации, стойких убеждений относительно целесообразности участия в различных формах музыкально-сценической деятельности. Второе направление - информационно-познавательное, направленное на расширение компетентности в теоретических вопросах музыкально-сценической деятельности и на развитие практических умений и навыков музыкально-исполнительской, актерской и режиссерской деятельности в процессе выполнения творческих заданий. Третье направление - творчески-деятельностное, направленное на самореализацию в условиях сценического выступления.

Определены три этапа разработанной методики - мотивационно-организационный, творчески-познавательный и творчески-практический, которые обеспечивают постепенный переход от формирования позитивной мотивации студентов, желания принимать участие в музыкально-сценической деятельности через овладение теоретическими знаниями относительно специфики музыкально-сценической деятельности (изучение материала спецкурса "Основы сценического мастерства"), практическими умениями и навыками к их реализации в различных формах музыкально-сценической деятельности (подготовка театрализованных форм, выполнение творческих заданий - сочинение песен, составление сценариев, сценическое воплощение сюжета, интерпретация музыкальных произведений).

Полученные результаты исследования констатируют позитивную динамику формирования творческой активности студентов экспериментальной группы (повышение показателя высокого уровня на 19,78 %, снижение низкого - на 24 %) в сравнении с контрольной (соответственно - 3,4 % и 5 %), что проявилось в повышении позитивной мотивации, увеличения багажа теоретических знаний, практических умений и навыков студентов в музыкально-сценической деятельности. Полученные результаты исследования доказывают эффективность разработанной методики формирования творческой активности, её значимость для дальнейшего усовершенствования методики музыкального воспитания.

Теоретически обоснованная и экспериментально проверенная методика формирования творческой активности студентов педагогического колледжа в процессе музыкально-сценической деятельности может быть использована в практической работе преподавателей педагогических колледжей, а именно в сфере усовершенствования методик формирования творческой активности.

Ключевые слова: творческая активность, студенты педагогического колледжа, музыкально-сценическая деятельность.

ABSTRACT

Коndratenko G.G. Forming the students to creative activity in pedagogical college in the process of music-scenic activities. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of pedagogical sciences after speciality 13.00.02 - theory and methods of the music education. - М.P. Dragomanov's National Pedagogical University. - Kyiv, 2007.

The dissertation is dedicated to the problem of forming the students to creative activity in pedagogical college in the process of music-scenic activities. The realized analysis of the scientific literature forms the basis of the understanding the underinvestigated notion, particularities of its forming in the process of different forms of music-scenic activities. Certain types and specifics of music-scenic activities within the limits of students' training are specified. Criteria, factors and levels of the students' formed creative activity are ascertained, methods of forming of creative activity in the process of music-scenic activities are introduced in practice of educational institutions, conditions of its efficiency are determined.

The results of the study confirm the efficiency of the proposed methods and its value for the further improvements of the theories and practice in music education.

Key words: creative activity, students of the pedagogical college, music-scenic activities.

Размещено на Allbest.ru