Розвиток естетичного смаку молодших школярів у діяльності аматорського дитячого театру ляльок

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

УДК 379.825: 7.011

Розвиток естетичного смаку молодших школярів у діяльності аматорського дитячого театру ляльок

13.00.06 - теорія, методика і організація культурно-просвітньої діяльності

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Калініна Лариса Анатоліївна

Київ 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Київському національному університеті культури і мистецтв, Міністерство культури і туризму України, м. Київ.

Захист відбудеться 27.04.2007 р. 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.807.01 у Київському національному університеті культури і мистецтв ( 01601, м. Київ, вул. Щорса, 36, ауд. 209).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету культури і мистецтв (01601, м. Київ, вул. Щорса, 36).

Автореферат розісланий 27.03.2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В. Коваленко

АНОТАЦІЯ

Калініна Л.А. Розвиток естетичного смаку молодших школярів у діяльності аматорського дитячого театру ляльок. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.06 - Теорія, методика і організація культурно - просвітньої діяльності. - Київський національній університет культури і мистецтв, Київ, 2007.

В дисертації досліджуються шляхи, форми і методи розвитку естетичного смаку молодших школярів у театрально - сценічній діяльності у дитячих аматорських театрах ляльок в умовах дозвілля.

Розглянуто теоретичні засади даної проблеми: визначені можливості мистецтва театру ляльок у розвитку естетичного смаку молодших школярів, вивчені особливості дозвіллєвої діяльності, які повинні бути уточнені при організації занять молодших школярів мистецтвом театру ляльок.

Уточнено категоріальний апарат дослідження. Спираючись на розвиток естетичного смаку як духовної якості особистості, робиться висновок, що специфіка театрально - сценічної діяльності молодших школярів найбільш адекватно може бути відображена у моделі естетичного смаку, який передбачає мотиваційний, діяльнісний, когнітивний і емоційно - почуттєвий аспекти.

Здійснено експериментальну апробацію даної методики, наведені статистичні дані про її ефективність, рекомендації для використання в організації дозвіллєвих занять мистецтвом театру ляльок з дітьми молодшого шкільного віку.

Ключові слова: естетичний смак, молодші школярі, аматорський театр, театрально - сценічна діяльність, мистецтво театру ляльок, дозвілля, дозвіллєва діяльність.

АННОТАЦИЯ

Калинина Л.А. Развитие эстетического вкуса младших школьников в деятельности любительского детского театра кукол. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.06 - теория, методика и организация культурно - просветительной деятельности. - Киевский национальный университет культуры и искусств, Киев, 2007.

В диссертации исследуются пути, формы и методы развития эстетического вкуса младших школьников в театрально - сценической деятельности в любительских детских театрах кукол в условиях досуга.

Осуществлен теоретический анализ исследуемой проблемы: представлен аналитический обзор философской, психологической, культурологической, театроведческой, педагогической и методической литературы; проведен научный анализ категорий “вкус”, “эстетический вкус”, “художественный вкус”; изучен педагогический опыт работы любительских детских театров кукол; раскрыт художественный потенциал искусства театра кукол, научно обоснована полиаспектность его функционирования; определена роль искусства театра кукол в развитии эстетического вкуса младших школьников.

Понятие “эстетический вкус” рассматривается как сложное интегративное качество, которое концентрирует эстетическое отношение, чувства и переживания личности, ценностно-ориентационные критерии и отражает эстетические нормы и идеалы, исполняя при этом прогностическую функцию, поскольку является основой для дальнейшего взаимодействия индивида и искусства. В структуре эстетического вкуса выделены следующие компоненты:

мотивационный, деятельностный, когнитивный и эмоционально - чувственный, проанализированы подструктурные элементы каждого из них.

В диссертации обосновано, что художественный потенциал искусства театра кукол - органическая совокупность возможностей, резерва, средств и функций художественно - эстетической театрально - сценической деятельности, что обеспечивает возможность эмоционально - эстетического, социально - морального и регулирующее - творческого воспитательного влияния.

Среди педагогических условий эффективного развития эстетического вкуса младших школьников выделены: стимулирование художественно - творческой самореализации детей на основе педагогического стиля общения, что способствует самоусовершенствованию, а также активизация творческой самостоятельности, самореализации и динамичности развития эстетического вкуса младших школьников участников детских любительских театров кукол; активизация творческой и познавательной деятельности младших школьников путем включения их в работу над разным драматургическим и литературным материалом, выполнения ими творческих заданий, которые способствуют формированию у младших школьников новых знаний, умений и навыков; приобщение воспитанников кукольных коллективов к разноплановым формам выступления на сцене, что способствует художественно - творческому усовершенствованию личности младшего школьника.

В ходе констатирующего эксперимента разработаны критерии определения уровня сформированности эстетического вкуса младших школьников. Они определяются художественно - эстетическими предпочтениями личности, характером эстетической оценочной деятельности, творческой активностью младших школьников. На основании данных констатирующего эксперимента установлен недостаточный уровень сформированности эстетического вкуса младших школьников, представлена качественная характеристика низкого, среднего и высокого уровней.

В связи с этим была разработана, экспериментально апробирована и внедрена в учебно-воспитательный процесс методика развития эстетического вкуса младших школьников-участников детских любительских театров кукол. Она основывалась на активизации творческой и познавательной деятельности младших школьников в освоении жанровой специфики искусства театра кукол; на последовательном формировании умений и навыков театрально - сценической деятельности; активизации эстетического воображения, ассоциативности, импровизационности мышления младших школьников, путем приобщения их к театрально - сценической работе и исполнительской деятельности.

В процессе экспериментальной работы одним из важнейших принципов было использование в качестве учебного материала высоко художественного драматургического й и литературного материала, поскольку работа именно над таким материалом способствует развитию высокого эстетического вкуса.

Анализ полученных в ходе экспериментального исследования данных на основе качественных и количественных показателей подтверждает эффективность предлагаемой методики развития эстетического вкуса младших школьников в театрально - сценической деятельности в любительских детских театрах кукол.

Материалы и результаты диссертационного исследования могут быть использованы в оптимизации работы детских любительских театров кукол: при разработке учебно-воспитательных планов, программ, методических рекомендаций, а также в системе подготовки и повышения квалификации работников образования, культуры и искусства.

Ключевые слова: эстетический вкус, младшие школьники, любительський театр, театрально - сценическая деятельность, искусство театра кукол, досуг, досуговая деятельность.

ANNOTATION

Kalinina L.A. Development of aesthetic taste of primary schoolchildren in the activity of amateur children's puppet show. - Manuscript.

Thesis for a degree of candidate of pedagogical sciences by specialty 13.00.06 - theory, method and organization of social activity. - Kyiv national university of culture and art, Kyiv, 2007.

In this dissertation the ways, forms and methods of the development of aesthetic taste of primary schoolchildren in theatrical scenic activity in children's amateur puppet show during their spare time are researched.

Theoretical analysis of the problem under consideration is realized: possibilities of art of puppet show in the development of aesthetic taste are determined, peculiarities of the spare time activity are mastered, which have to be taken into account in organization of studies of primary schoolchildren by means of puppet show.

Categorical apparatus of research is specified. Being based on the development of aesthetic taste as a spiritual quality of a person, we come to a conclusion, that specificity of theatrical scenic activity of primary schoolchildren can be more adequately reflected in the model of aesthetic taste, which presumes motivational, active, cognitive and emotional sensible aspects.

Experimental approbation of given method is realized, statistics of its effectiveness, recommendations for usage in organization of spare time studies by means of puppet show with children of primary school age are resulted.

Key words: aesthetic taste, the art of puppet show, primary schoolchildren, theatrical scenic activity, spare time, spare time activity.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Одним із стратегічних напрямків, визначених державними документами - Законом України “Про освіту”, національною програмою “Освіта (Україна ХХІ століття), Концепцію національного виховання та Концепцією художньо - естетичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах є створення умов для виховання і навчання розвиненої особистості. Вагомого значення набувають питання вдосконалення естетичного виховання підростаючого покоління, формування та розвитку естетичних почуттів, художніх вподобань та смаків.

Проблеми розвитку естетичного смаку та прищеплення особистості досліджуються представниками різних галузей знання: філософами, культурологами, соціологами, істориками, психологами, педагогами.

Естетичний смак привертає увагу численних дослідників як інтегрований показник естетичної культури, духовності та індивідуальної своєрідності особистості (О. Буров, Ш. Герман, О. Дивниненко, Л. Коган, О. Лармін, В. Лисенкова, А. Лосев, І. Маца, В. Розумний, В. Скатерщиков, В. Шестаков, Р. Шульга); естетизованих почуттів і переживань (Л. Виготський, О. Костюк, О. Лазаревська, А. Молчанова, С. Рубінштейн, Б. Теплов); гармонійності єдності чуттєвого і раціонального (В. Липський, Б. Лихачев, Є. Яковлєв).

Проблеми розвитку і формування естетичного смаку розкриті у роботах О. Дивниненко, І. Долецької, С. Долуханова, А. Зися, М. Киященка, І. Лазарева, Н. Лейзерова, В. Мозгота, В. Панченка, Л. Ритікової та інших, у дослідженнях зарубіжних авторів - Г. Айзенка, М. Бредслі, В. Кенника та інших.

Існують різні наукові підходи до розвитку і формуванню естетичного та художнього смаку учнівської молоді та інших груп населення: Б. Івасів та Т. Лисінська (розвиток естетичного смаку молодших школярів); С. Барило, В. Баєвський, І. Казимирська, О. Маленицька (розвиток смаків старшокласників); Г. Падалка, О. Коробко (формування естетичних та художніх смаків майбутніх вчителів); Л. Литвиненко (розвиток художніх смаків у процесі знайомства з різними видами мистецтва); А. Ахмедова та Т. Філіпьєва (роль естетичного виховання у формуванні і розвитку естетичного смаку); О. Ігнатович (процес формування художньо - естетичного смаку підлітків у процесі літературно - творчої діяльності); Л. Шульц (відображення дійсності в естетичному смаку); Н. Калашник (історико-педагогічна генеза формування естетичних смаків учнівської молоді у процесі навчально-виховної діяльності).

Протягом останніх років особлива увага звертається на виховні можливості дозвілля дітей. Дозвілля розглядається як специфічна форма для виховання підростаючого покоління, формування світоглядної культури, потреб, смаків, почуттів та емоцій.

В роботах Б. Бриліна, А. Воловика, В. Воловика, Ю. Жданович, В. Лупійчука, І. Петрової, М. Фіцули, Н. Цимбалюка, А. Цьось, В. Черних розкрито значний потенціал дозвілля з погляду соціалізації, самореалізації та творчого розвитку особистості. Застосування методики проектування багатоцільових соціально-культурних дозвіллєвих програм розглянуто у дослідженнях В. Кірсанова. Можливості комплексної реалізації розвиваючої та рекреаційно - розважальної функції дозвілля, яке впливає на розвиток смаку досліджували М. Аріарський, М. Поплавський, Б. Тріодін та інші.

Дослідженні окремі важливі аспекти означеної проблеми, а значення творчо - пізнавальної роботи та театрально - сценічної діяльність і їх ролі у процесі розвитку естетичного смаку, самостійності, творчої ініціативи молодших школярів, ще недостатньо повно розкриті у сучасних наукових працях.

Це викликає суперечність між завданнями в галузі виховання і відсутністю науково обґрунтованих змісту, форм і методів, спрямованих на досягнення розвитку естетичного смаку молодших школярів засобами дитячого аматорського театру ляльок, що і обумовило вибір теми дисертаційної роботи “Розвиток естетичного смаку молодших школярів у діяльності аматорського дитячого театру ляльок”.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах Державної комплексної програми „Культура. Просвітництво. Дозвілля” і є складовою комплексної наукової теми кафедри прикладної культурології Київського національного університету культури і мистецтв „Інноваційні педагогічні і рекреаційні технології в галузі дозвілля” (протокол № 1 від 28 серпня 1999р.). Тема дисертації уточнена Головною вченою радою КНУКіМ (протокол № 6 від 24 грудня 2006 р.) та затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 10 від 26 грудня 2006р.).

Об'єкт дослідження - педагогічний процес розвитку естетичного смаку молодших школярів у театрально - сценічній дозвіллєвй діяльності.

Предмет дослідження - зміст, форми і методи розвитку естетичного смаку молодших школярів в театрально - сценічній діяльності в аматорському дитячому ляльковому театрі.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці методики розвитку естетичних смаків молодших школярів у процесі театрально - сценічної діяльності аматорського дитячого театру ляльок.

Мета дослідження зумовила постановку та вирішення таких завдань:

проаналізувати наукові праці з досліджуваної проблеми і узагальнити теоретичні засади розвитку естетичного смаку молодших школярів у процесі театрально - сценічної діяльності в аматорському дитячому театрі ляльок в умовах дозвілля;

уточнити категоріальний апарат дослідження („естетичний смак”, “молодші школярі”, „театрально - сценічна діяльність”, „аматорський театр”„мистецтво театру ляльок”, “дозвілля”, „дозвіллєва діяльність”;

проаналізувати стан і проблеми організації роботи дитячих лялькових колективів та визначити особливості театрально - сценічної діяльності і педагогічні можливості театру ляльок у процесі розвитку естетичного смаку молодших школярів;

визначити структурні компоненти, показники та критерії та рівні сформованості естетичних смаків молодших школярів;

обґрунтувати педагогічні умови розвитку естетичних смаків молодших школярів в аматорському дитячому театрі ляльок в умовах дозвілля;

розробити, науково обґрунтувати й експериментально перевірити методику розвитку естетичного смаку молодших школярів в аматорському дитячому театрі ляльок в умовах дозвілля.

Методи дослідження. У відповідності з визначеними завданнями в дисертаційній роботі було застосовано такі методи: теоретичні (аналіз філософської, культурологічної, психологічної, педагогічної, наукової і методичної літератури з досліджуваної проблеми; узагальнення теоретичних та експериментальних даних, зіставлення, систематизація, класифікація, порівняння); емпіричні: (аналіз документів, анкетування, педагогічне спостереження, опитування, бесіда, інтерв'ювання, оцінювання, педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний); математичні (математично - статистична та графічна обробка експериментальних даних).

Експериментальна база. Експериментальна робота здійснювалася впродовж 2003 - 2006 років. Дослідженням було охоплено 790 респондентів, серед них: вчителів загальноосвітніх шкіл - 67 осіб, керівників лялькових та театральних колективів - 52, батьків - 145, працівників культурно - дозвіллєвої сфери - 63 особи, 45 психологів, 246 школярів, учнів 1 - 3 класів, 172 особи вихованців аматорських дитячих театрів ляльок та шкільних лялькових гуртків.

Дослідження проводилося в три етапи.

На першому етапі (2003 - 2004 рр.) основну увагу було зосереджено на аналізі філософської, культурологічної, психолого-педагогічної, наукової і методичної літератури з обраної проблеми; виявленні методологічних та теоретичних основ дослідження; вивченні досвіду роботи аматорських дитячих лялькових колективів з проблем розвитку естетичного смаку молодших школярів.

На другому етапі (2004 - 2005 рр.) визначено педагогічні умови та розроблено методику дослідно-експериментальної роботи, проведено констатувальний експеримент, мета якого - діагностика рівня сформованості естетичного смаку молодших школярів; вивірено критерії рівневих показників; накопичено й проаналізовано одержані матеріали діагностичного зрізу; здійснено апробацію експериментальної методики розвитку естетичного смаку молодших школярів в аматорському дитячому театрі ляльок (формувальний експеримент).

На третьому етапі (2006 - 2007 рр.) здійснено систематизацію одержаних даних; порівняльний аналіз результатів констатувального та формувального експериментів, узагальнено матеріали дослідження; підведені підсумки наукової роботи, обґрунтовано висновки.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому:

вперше узагальнено теоретичні засади розвитку естетичного смаку молодших школярів у театрально - сценічній діяльності аматорського дитячого театру ляльок в умовах дозвілля;

уточнено категоріальний апарат дослідження;

проаналізовано стан і проблеми організації роботи дитячих аматорських театрів ляльок, визначено особливості театрально - сценічної діяльності і педагогічні можливості аматорського дитячого театру ляльок у процесі розвитку естетичного смаку молодших школярів;

визначені структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості естетичних смаків молодших школярів;

обґрунтовано педагогічні умови розвитку естетичного смаку молодших школярів в аматорському дитячому театрі ляльок в умовах дозвілля;

розроблено й експериментально апробовано методику розвитку естетичних смаків молодших школярів у театрально - сценічній діяльності аматорського дитячого театру ляльок в умовах дозвілля.

Теоретико - методологічну основу дослідження становлять філософське та психолого-педагогічне обґрунтування понять і категорій, що поглиблюють сучасне розуміння теорії і методики естетичного виховання; виявлення впливів, засобів і функцій виховного потенціалу мистецтва театру ляльок; визначення педагогічних умов розвитку естетичного смаку молодших школярів в аматорському дитячому театрі ляльок.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що матеріали дослідження використано у викладанні навчальних курсів у Миколаївському міжрегіональному інституті розвитку людини „Україна”(довідка про впровадження №104 від 16 березня 2007р.), результати дослідження впроваджені у практику позакласної роботи приватної загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів „Гіпаніс - Еос” м. Миколаєва (акт про впровадження № 1 від 24 січня 2007 р.), та в практику учбово-виховної роботи Обласного будинку дитячої та художньої творчості м. Миколаєва (акт про впровадження № 19 від 20 лютого 2007 р). у Миколаївському обласному центрі народної творчості та культурно - освітньої роботи (довідка про впровадження № 29 - д від 14 березня 2007 р.), та у Обласному будинку дитячої і художньої творчості м. Миколаєва (акт про впровадження № 32 від 6 березня 2007 р.). Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані у позакласній роботі загальноосвітніх шкіл, у роботі аматорських дитячих лялькових театрів та позашкільних навчальних закладів і закладів соціально - культурної сфери.

Апробація та результатів дослідження. Теоретичні положення та практичні результати і висновки роботи викладені в доповідях та повідомленнях автора на науково - практичних конференціях: ІІІ Всеукраїнській науково - практичній конференції “Театральне і хореографічне мистецтво України в контексті світових соціокультурних процесів” КНУКіМ (2006); ІІІ Міжнародній науково - практичній конференції “Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика - 2006”(Дніпропетровськ, 2006); Всеукраїнській науково - практичній - конференції “Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України” (Ялта, 2006); VІІ Міжнародній науково - практичній конференції “Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами” (Київ, 2006); Всеукраїнській науково - практичній конференції “Українська культура в контексті наукових досліджень та практичних реалій” (Київ, 2006).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації викладено у 10 одноосібних наукових публікаціях автора, 5 з них у наукових фахових виданнях, 1 у збірнику матеріалів всеукраїнської науково - практичної конференції, 4 - тези доповідей на науково - практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (315 найменування, з них 3 іноземною мовою) і 22 додатків. Обсяг основного тексту дисертаційного дослідження становить 180 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, розкрито зв'язок роботи з науковими програмами, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження, методи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну і практичне значення здобутих результатів, відображено педагогічну апробацію і впровадження результатів експериментальної роботи та структуру дисертації.

У першому розділі - „Розвиток естетичних смаків молодших школярів у театрально - сценічній діяльності аматорських дитячих театрів ляльок” - проаналізовано філософську, мистецтвознавчу, культурологічну, психолого - педагогічну, соціологічну та історичну літературу, узагальнено теоретичні положення як основу для розробки педагогічної методики розвитку естетичного смаку молодших школярів у дозвіллєвій театрально - сценічній діяльності аматорського дитячого театру ляльок. Розкрито значення естетичного смаку для розвитку індивіда, визначається його зміст і структура, характеризуються особливості вияву естетичного смаку такої вікової категорії як молодші школярі. Особлива увага приділяється проблемам аматорських дитячих театрів ляльок, та театрально - сценічній діяльності молодших школярів як фактору розвитку їх естетичних смаків.

Виявлено різні підходи до пояснення природи смаку людини, а саме: сприйняття прекрасного детерміновано в одних вченнях об'єктивно - нормативними передумовами, а в інших - суб'єктивно - особистісними. У процесі порівняння зазначених підходів відповідно до педагогічного контексту дослідження, заслуговує на увагу теоретичне положення про те, що наявність загальних норм, що зумовлюють формування естетичних смаків багатьох людей (Ф. Хатчесон, Д. Юм). Розвиток наукової думки поступово привів до усвідомлення формування смаку особи в діалектичному взаємозв'язку її індивідуальних (психофізичних) особливостей та загальних норм, які зумовлені соціокультурним середовищем. Для педагогічного аналізу проблеми смаку методологічне значення має визначення І.Канта, що, з одного боку, судження смаку індивідуальне, і тому про смаки не сперечаються, з іншого - між смаками існує дещо спільне, що дає змогу аналізувати та обговорювати смаки кожної окремої особистості.

У вітчизняній науковій думці (А. Архангельський Р. Гонорський, М. Драгоманов, М. Костомаров, І. Кронберг, П. Лодій, О. Могилевський О. Потебня, Ф. Прокопович, І. Рижський, П. Сохатський, І. Франко, Л. Якоб) смаки людини визначаються як внутрішнє відчуття краси, де виявляється індивідуальна і національна відмінність цього феномена естетичної культури. Таким чином, категорія „смак” в історії філософської та естетичної думки розглядалась з погляду його естетичної та пізнавальної цінності, але підкреслювалось і значення нормативного характеру смакових установок і переваг.

У сучасній філософсько - естетичній, психолого - педагогічній науковій літературі (О. Буров, В. Бутенко, М. Каган, Л. Каган, А. Молчанова, М. Овсянникова, Г. Падалка, В. Разумний, О. Рудницька, В. Скатерщиков, Є. Яковлев) естетичний смак розглядається як універсальна, інтегральна і водночас індивідуальна властивість людини. Як відносно стійка система він впливає на естетичне ставлення суб'єкта до явищ дійсності і мистецтва і виступає стимулом до перетворювальної, художньо - творчої діяльності особи. Процес розвитку естетичних смаків молодших школярів передбачає формування здібностей художньо - естетичного сприйняття явищ дійсності і мистецтва, навичок естетичної оцінки і суджень, формування системи естетичних критеріїв у сфері художньо - творчої діяльності.

Численні тлумачення естетичного смаку як одного з компонентів естетичної культури особи, не тільки не заперечують одне одного, а навпаки доповнюють їх, підтверджуючи складність проблеми та багатоплановість її висвітлення.

У процесі дослідження виявлені структурні компоненти естетичного смаку - сприйняття, емоційне ставлення, оцінне судження, інтерес, потреби і мотиви до художньо - естетичної діяльності. З огляду на це, процес розвитку естетичних смаків молодших школярів безпосередньо пов'язаний з формуванням їх почуттєвої сфери, художніх інтересів і потреб у галузі мистецтва, набутті естетичних знань і навичок та ціннісних орієнтацій через сприймальну, оцінно-вибіркову та активно - творчу діяльність.

Особливість дослідження естетичного смаку з позиції педагогіки полягає у виявлені умов та засобів його становлення як властивості, що характеризує особистість людини в цілому. Результати дослідження показали, що проблема розвитку естетичного смаку набуває особливого значення для такої вікової категорії як молодші школярі. Керований і педагогічно регульований процес розвитку естетичного смаку відображує естетичні уподобання молодших школярів і залежить від змісту суджень і оцінок, ступеня творчого підходу до діяльності. Вибірковість смакових уподобань зумовлює характер напрямів художньо - творчої діяльності молодших школярів, їх естетичного самовдосконалення.

У дисертації визначено, художньо - виховні можливості мистецтва театру ляльок. Встановлено, що театр ляльок - це синтетичний вид мистецтва, який включає в себе декілька видів мистецтв; його жанрово - стильова багатогранність позначена розмаїттям тематики та змісту драматургічного матеріалу, що сприяє формуванню ціннісних орієнтацій, смаків та ідеалів молодших школярів. Це синкретичний вид мистецтва, який передбачає широкий діапазон та розмаїття переходів емоційно - інтонаційних барв, творчих ідей, які викликають естетичні переживання, а також впливають на емоції і почуття, формуючи характерну для особистості молодшого школяра здатність до рельєфного уявлення художнього образу; йому притаманно мистецтво акторської імпровізації, яке спрямоване на стимулювання художньо - творчого потенціалу особистості молодшого школяра, максимальну активізацію його фантазії, творчої уяви і художнього мислення.

Основними функціями, які найповніше розкривають художньо-виховний потенціал мистецтва театру ляльок, є: художньо-естетична, видовищна, сублімаційна, об'єднуюча, рекреативно-гедоністична, комунікативна, естетична та виховна.

Зважаючи на необхідність виявити різні рівні сформованості естетичних смаків молодших школярів було розроблено критерії діагностики цих рівнів.

Були визначенні критерії його сформованості: мотиваційний, діяльнісний, когнітивний і почуттєво - емоційний. Розвиненість естетичних смаків залежить від рівня художньо - естетичних знань, сформованості почуттєвої сфери, рівня образного мислення, інтелектуальних здібностей, навичок спілкування з високохудожніми явищами лялькової театральної культури і творчого підходу до театрально - сценічної діяльності.

Рівень сформованості естетичних смаків ми розглядали як характеристику емоційної та інтелектуальної культури особистостей молодших школярів, що виявляється у їх власних уподобаннях у галузі мистецтва театру ляльок; через розуміння емоційного змісту переглянутого; вміння оцінити переглянуте; пізнавальні, творчо - виконавські здібності молодших школярів в сфері театру ляльок. Стан сформованих естетичних смаків молодших школярів ми визначили за такими показниками: визначення переваг молодших школярів у сфері театру ляльок; залучення молодших школярів до перегляду лялькових вистав, та участь у тих дозвіллєвих заходах, в яких є елементи театру ляльок; здатність до сприйняття лялькових вистав, лялькових концертних номерів та театралізованих дозвіллєвих заходів, в яких використовуються театральні ляльки; обсяг знань у галузі мистецтва театру ляльок.

Констатувальне дослідження проводилось за допомогою спостережень, анкетних опитувань, бесід, інтерв'ю з керівниками, завучами з виховної роботи і вчителями загальноосвітніх шкіл, працівниками культурно - дозвіллєвих закладів, психологами, керівниками лялькових та театральних колективів та гуртків, молодшими школярами і учасниками дитячих аматорських театрів ляльок.

Отримані результати розвитку основних компонентів естетичного смаку молодших школярів на основі розроблених критеріїв і показників дали змогу виявити три рівні його сформованості: низький, середній, високий.

В дисертації визначені особливості використання мистецтва театру ляльок для занять з молодшими школярами в умовах дозвілля. Основне завдання полягає в тому, щоб організація таких занять у процесі дозвіллєвої діяльності сприяла формуванню ціннісних орієнтації, культурних потреб, естетичних смаків, емоційної сфери молодших школярів.

Поняття „дозвілля” визначається як особлива сфера життя особи, що містить великі можливості для виховання дитини, оновлення і розвитку особистості, набуття досвіду для вирішення життєвих проблем.

Дозвіллєва діяльність розглядається як перший спосіб виявлення суспільних відносин, форма функціонування і розвитку суспільства, спосіб життєдіяльності людини, її індивідуального самоствердження та спілкування, усвідомлення свого буття у часовому континіумі - минулому (А.Жарков); процес активного засвоєння особистістю суспільних та виробничих відносин, що залежать від інтересів і потреб її політичного, культурного та морального розвитку (А. Жарков, В. Чижиков); підсистема духовного та культурного життя суспільства, що поєднує в собі соціальні інститути, які забезпечують поширення та активне засвоєння культурних цінностей з метою формування творчої особистості (М. Максютін).

Українські дослідники (Т. Гончар, І. Гутник, Г. Усачова, М. Татаренко, Т. Чернігівець, Г. Шипота) виявили, що проблема гармонійного розвитку в умовах дозвілля є багато аспектною, вона потребує подальшого вивчення і розробки.

Істотним для нашого дослідження стало положення про інтеграцію розвиваючої та рекреаційно - розважальної функцій дозвілля. Як переконує практика, багато театральних і лялькових гуртків та колективів, працюють переважно в системі додаткової освіти, маючи своїм завданням формування навичок з акторської майстерності, режисури спектаклів, практично не враховуючи рекреаційно - розважального аспекту. Між тим, заняття мистецтвом театру ляльок мають значний рекреаційний потенціал, вони спрямовані на відновлення розумової працездатності, на гармонізацію емоційної сфери молодших школярів.

Таким чином, питання про розвиток естетичних смаків молодших школярів в умовах дозвілля має розглядатися з урахуванням виявлення і реалізації його рекреаційно-розважального потенціалу.

У другому розділі - „Експериментальне дослідження процесу розвитку естетичного смаку молодших школярів у театрально - сценічній діяльності в аматорському дитячому театрі ляльок” - підкреслюється, що ефективний розвиток естетичного смаку молодших школярів в аматорському дитячому театрі ляльок відбувається за певних педагогічних умов, визначених у дослідженні. Педагогічні умови процесу розвитку естетичних смаків молодших школярів включали розгляд наступних компонентів: цільових настанов та завдань з розвитку естетичного смаку молодших школярів; принципів виховної роботи, спрямованої на формування у молодших школярів естетичного смаку; змістовність драматургічного матеріалу і вимог до нього; структуру і специфіку педагогічного процесу; його основні етапи і методи розвитку естетичного смаку молодших школярів; форми організації і оптимальні умови; основні шляхи та засоби та методичні аспекти; особистість керівника лялькового колективу; управлінська діяльність; організація роботи з учнями; педагогічний експеримент у колективі та його роль в успішному рішенні проблеми.

Формувальний експеримент здійснювався у чотири етапи: на першому етапі здійснювалась психолого - педагогічна діагностика дітей, що приступають до занять у ляльковому колективі за критеріями, відповідними вихідним цільовим установкам. Діти набували інформацію про специфіку театру ляльок, про його виникнення і розвиток, про його різноманітні жанри та їх специфіку. Молодшим школярам було доведено про відзнаки лялькового театру від інших видів театрального мистецтва (музичного, драматичного, театру пантоміми), про коло художньо - сценічних образів, засоби сценічної виразності, виховні можливості цього виду мистецтва .

З оглядом на педагогічну і творчу доцільність другий етап дослідно - експериментальної роботи включав в себе роботу над сценічним втіленням українських народних казок ”Кіт і Півень” та „Кіт і Собака” під педагогічним керівництвом педагога - керівника колективу. Вибір класичного літературного матеріалу для експериментальної роботи був пов'язаний з тим, що саме на основі класичного мистецтва формуються і розвиваються індивідуальні естетичні смаки. Із культурного фонду минулого кожний обирає найбільш близьке до нього в силу тих чи інших вікових, психічних, національних особливостей.

Третій етап експериментально - дослідної роботи включав блок завдань, спрямованих на засвоєння молодшими школярами знань в галузі мистецтва театру ляльок, набуття практичних вмінь і навичок сценічної мови, сценічного руху, дії з уявними предметами, взаємодії з партнерами і психотехніки.

Вирішального значення набувала змістовна зорієнтованість завдань на формування естетичного смаку молодших школярів. Слід підкреслити, що блок цих завдань вільно інтегрувався у виховний процес аматорського дитячого лялькового колективу, взаємодіючи з іншими стратегіями художньо - творчої діяльності колективу.

На четвертому (творчому) етапі дослідження ми вирішували головне завдання - організацію театрально - сценічної діяльності як комплексного засобу формування естетичного смаку молодших школярів.

Дослідно-експериментальна робота на цьому етапі проходила на основі театрально - сценічної діяльності (оволодіння вміннями і навичками), яка була спрямована на розвиток естетичних смаків молодших школярів.

За програмою дослідно-експериментальної роботи молодші школярі залучалися до "малих форм" театрально - сценічного мистецтва театру ляльок. Це були міні вистави, які включали літературний матеріал, співи, танцювальні номери, що в цілому забезпечує театральну дію. Глибоко національні, з певним колоритом художньої мови (вербальної, вокальної, хореографічної) віршованих текстів, що були використані у міні виставах, вони надавали можливість молодшим школярам відштовхуватись від знайомих образів і орієнтуватись у сприйманні нової інформації, занурюватись у більш складний за змістом, виразністю, жанром, характером виконання художній простір. Ці види роботи сприяли вихованню художньо - естетичного сприйняття образної суті, мелодійності, ритму, краси поетичного слова, відчуття виразності засобів різних видів мистецтв і мали великій вплив на формування естетичних смаків молодших школярів.

До експериментальної програми було внесено різноплановий репертуар (п'єси казки Т. Киричик ”Щоб з жабками було, коли б рака не було”, С.Скиби Пригоди у лісі”, сценічна композиція за п'єсою С.Когана та І.Єфремова „Ще раз про Червону Шапочку”, казка - інсценівка „День народження Веселки”, вертепні драми „Дитячий вертеп” та „Вертеп”) що мало позитивний виховний вплив на молодших школярів, оскільки відображені у змісті художньо - естетичні цінності слугували формуванню естетичних смаків і художньому засвоєнню дійсності.

Формуючий експеримент відобразив об'єктивну картину динаміки зростання рівнів сформованості естетичного смаку молодших школярів в умовах розробленої та апробованої методики. Перевірка результативності проведеної експериментальної роботи здійснювалась на основі порівняльного аналізу рівнів сформованості естетичного смаку. Дослідження сформованості рівнів естетичного смаку проводилось шляхом порівняння результатів виконання творчих завдань, доповнених характеристиками і проявами творчих умінь кожного з виду театрально - сценічної діяльності. На основі виділених нами критеріїв (емоційного, мотиваційного, когнітивного, діяльнісного) було визначено рівні розвитку естетичного смаку молодших школярів в діяльності аматорського дитячого театру ляльок: низький середній і високий.

Низький рівень відображає слабку емоційність, яка характеризується байдужістю молодших школярів до сприйняття мистецтва театру ляльок, побоюванням показувати свій емоційний стан, пасивність у відтворенні художніх образів у висловленні своїх суджень з приводу побаченого, у вираженні свої почуттів засобами міміки. Домінанта мотивів бажання отримати гарне оцінювання та похвалу щодо виконання завдань у театрально-сценічної діяльності визначає репродуктивний її характер, відсутність бажання експериментувати (у роботі з театральними ляльками). Участь у пошуковій діяльності можлива лише за допомогою керівника колективу. В образно-асоціативному мисленні домінує аналогія. Самостійні міркування про художні образи відсутні. У своїх малюнках ці діти неадекватно відтворюють конструктивні особливості сценічного образу, який вони втілюють, та неправильно добирають засоби сценічного вираження, слабко володіють технікою керування театральною лялькою, не усвідомлюють процес пошуку форми та кольорових і тональних відношень при створенні театральної ляльки. Створені ними театральні ляльки не мають естетичного вигляду. За малюнком неможливо впізнати, який саме об'єкт зображено.

Середній рівень характеризується зацікавленістю молодших школярів деякими явищами мистецтва театру ляльок, вони намагаються створювати сценічні образи, для них характерні стереотипні висловлювання естетичних суджень з приводу побаченого, такі діти характеризуються стриманістю показу власного емоційного стану. Домінантою мотивації до театрально - сценічної діяльності цих дітей є бажання більше знати про мистецтво театру ляльок. У цих дітей за часткової стимуляції керівника колективу спостерігаються уявно-фантазійні прояви у створенні сценічного образу. За допомогою керівника ці діти виконують творчі завдання, частково правильно відтворюють особливості створення сценічного образу, часто плутаються у доборі потрібних засобів вираження мови та пластики рухів театральної ляльки, невпевнено користуються театральною лялькою як виразним засобом, володіють окремими художніми техніками створення театральної ляльки. Театральні ляльки, яких створюють ці молодші школярі, мають ознаки естетично створеної ляльки.

Високий рівень сформованості естетичного смаку молодших школярів характеризується такими особистісними якостями, як відчуття краси, почуття радощів, захоплення, милування і здатність на цій основі емоційно відгукуватися на різноманітні вияви естетичного у театрально - сценічній діяльності. Ці діти активно виражають свої почуття, імітують художні образи рухами, мімікою, жестами, у різних формах висловлюють свої судження, сміливо показують свій емоційний стан, зацікавлено вивчають і оцінюють предмети і явища довкілля та такий вид мистецтва як театр ляльок. Для цих школярів властивий стійкий інтерес до театрально-сценічної діяльності, потреба у самовираженні засобами мистецтва театру ляльок, прагнення до гармонії у відтворенні сценічних образів у роботі з театральною лялькою. Ці діти активні у пізнанні довкілля й мистецтва театру ляльок, розуміють явища навколишнього світу і способи їх відображення в мистецтві театру ляльок, образно мислять, знають засоби мистецтва театру ляльок, мають дієву уяву, фантазію, інтуїцію, гарний естетичний смак. При виконанні творчих завдань вони добре відображають основні конструктивні особливості художнього образу, засобами сценічного руху і мовної характеристики театральної ляльки відтворюють її образ, вдало знаходять гармонійні співвідношення пропорцій тіла театральної ляльки, кольору і тону у процесі її створення, мають навички роботи з художніми матеріалами, творчо реалізують художньо-образне рішення, у театрально - сценічній роботі оригінальні і самостійні.

Динаміка формування естетичного смаку за параметрами таблиці кожного виду театрально - сценічної діяльності окремо засвідчує : загальний коефіцієнт росту рівня естетичного смаку досягається загалом за рахунок різних творчих вмінь і теоретичних знань. В експериментальній групі цей рівень досягається освоєнням способів і прийомів театрально - сценічної роботи. В експериментальній групі рівень зріс по кожному виду театрально - сценічної діяльності, внаслідок освоєння навичками: аналізу переглянутих лялькових вистав та драматургічного матеріалу і вміння висловлювати власне ставлення до переглянутого чи почутого на 72 %, навички виконання різноманітних вправ у галузі сценічної мови, з поступовим ускладненням цих вправ на 88 %, розуміння художньої мови мистецтва театру ляльок на 92 %, навички техніки керування театральною лялькою на 84 %, вміння перевтілюватись у сценічний образ на 80 %, навички створення театральної ляльки, елементів декорацій, реквізиту, афіш на 64 %.

Впровадження опрацьованої експериментальної програми привело до суттєвих змін у рівнях сформованості естетичного смаку за основними критеріями мотиваційним, діяльнісним, когнітивним і почуттєво - емоційним.

Загальна динаміка рівнів сформованості естетичного смаку представлена таблицею1.

Таблиця 1 Рівні сформованості естетичного смаку молодших школярів

Рівні сформованості естетичних смаків	Початковий зріз	Підсумковий зріз
	Експериментальна група (%)	Контрольна група (%)	Експериментальна група (%)	Контрольна група(%)
Високий	24	17	64	46
Середній	36	46	20	33
Низький	40	42	16	21

З даних таблиці випливає, що рівень сформованості естетичного смаку значно вищий в експериментальній групі, що підтверджує гіпотезу дослідження. Перевірка результативності проведеного експерименту виявила ті об'єктивні дані, які свідчать про ефективність педагогічних умов і методики розвитку естетичного смаку молодших школярів.

У дослідженні творчі завдання та їх виконання розглядаються з погляду творчої самореалізації молодших школярів, а також оволодіння ними новими знаннями та способами театрально - сценічної діяльності. Для оволодіння новими знаннями використовувалися методи і завдання, спрямовані на стимулювання до творчої театрально-сценічної діяльності молодших школярів. Такими методами є рольова гра (художня, пізнавальна), що забезпечує у навчально-виховному процесі емоційну обстановку, створює сприятливий для засвоєння знань настрій, заохочує до навчання; метод створення ситуацій інтересу до оволодіння знаннями, тобто використання цікавих пригод, гумористичних уривків, випадковостей, життєвих несподіванок; метод опори на життєвий досвід, тобто використовуються повсякденні спостереження дітей (факти, явища, події).

Дослідженням доведено, що для молодших школярів характерна гострота та свіжість сприйняття та емоційність уяви, дієвість уяви і фантазії ми розвивали і тренували різними прийомами і способами театрально-сценічної роботи.

Організаціцію занять театром ляльок ми будували на принципах: відходу від стереотипів, структурної різноманітності і режисури; залучення молодших школярів до співпереживання, створення відповідно до теми занять, емоційного настрою (включення ігрових, казкових моментів, інших видів мистецтв); наявності трьох основних структурних компонентів занять (відповідно до законів будь-якої творчості) -сприймання, формування творчого задуму, посильна творча реалізація.

Моделювання змісту занять ми здійснювали на основі єдності універсальних художньо-естетичних категорій ("естетичний смак", "театральна лялька", "композиція", "художній образ" "форма", "колір"), які сприяли ефективному опануванню молодшими школярами специфіки художньо-образної мови різних видів мистецтв, які входять у поняття "театр ляльок" та розумінню його цілісності через спільний тематизм. Розробляючи заняття, ми враховували індивідуальні особливості дітей, їх здібності, інтереси, тому з підвищенням ролі диференціації художньо-творчої діяльності дітей, у формувальному експерименті надано переваги художньо-ігровим формам роботи (театралізовані: інсценізація, імітація, лялькові діалоги та сценки; хореографічні: танцювальні пісні-ігри, пластичне інтонування тощо).

Експериментальне дослідження процесу розвитку естетичного смаку молодших школярів у театрально - сценічній діяльності аматорського дитячого театру ляльок, що внаслідок поетапного включення дітей до театрально -- сценічної діяльності, пошукового візуально-пізнавального, евристичного та зображувального процесів, вектор їхнього розвитку мав напрям від елементарних проявів творчості до самостійного творчого пошуку у театрально - сценічній діяльності.

Аналіз результатів дослідження свідчить про те, що між виділеними критеріями і факторами, які зумовлюють процес розвитку естетичних смаків молодших школярів у театрально -- сценічній діяльності аматорських дитячих театрів ляльок, існує міцний кореляційний зв'язок.

Внаслідок статистичної обробки матеріалів дослідження виявлено, що високі коефіцієнти кореляції між виділеними критеріями і факторами підтверджують адекватність їхнього вибору; між виділеними критеріями і факторами існують позитивні зв'язки, наближені до функціональної залежності.

Результати проведеного аналізу підтверджують певну ступінь адекватності розроблених нами педагогічних умов у реальному навчально-виховному процесі у аматорському дитячому ляльковому колективі. Нами доведено, що впровадження їх у практику навчально-виховної роботи лялькових аматорських дитячих колективів сприяє збагаченню емоційної, мотиваційної, когнітивної сфер, що стимулює самовираження у практичній творчій театрально - сценічній діяльності, тобто дає змогу досягти більшої ефективності у підвищенні рівня розвитку естетичного смаку молодших школярів, вихованців аматорських дитячих лялькових колективів.

Результати дисертаційного дослідження дозволили дійти таких висновків:

1. Аналіз наукової літератури переконав, що педагогічний аспект вивчення естетичного смаку молодших школярів включає в себе широке коло філософських, естетичних, психолого - педагогічних, культурологічних проблем. Історія становлення і розвитку поняття "естетичний смак" представляє собою історію розвитку уяви людини про норму прекрасного, співвідношення суспільних і індивідуальних норм у оцінці явищ мистецтва та оточуючої дійсності.

Естетичне ставлення людини до світу за своєю природою і характером належить до найбільш загальних і відбивається на всіх сферах її життя і діяльності. Естетична культура, що відбиває це ставлення, органічно входить у структуру вільного, повного сприйняття та аналізу різноманітних естетичних явищ, уміння адекватно оцінювати і класифікувати їх.

Теоретичний аналіз наукових джерел дав змогу конкретизувати, що естетичний смаку у структурі особистості молодшого школяра формується під впливом зовнішніх (об'єктивних) і внутрішніх (суб'єктивних) факторів, припускається можливість його цілеспрямованого розвитку у разі виконання таких педагогічних умов: інтеграції естетичних знань у сферу театрально - сценічної діяльності; включення молодших школярів в активний творчий процес; набуття молодшими школярами власного досвіду створення художнього образу в театрально-сценічній діяльності.

2.Уточнення категоріального апарату дослідження дозволило розглядати естетичний смак як духовну якість особистості молодшого школяра, завдяки якому здійснюється духовно - творче, емоційно - образне сприйняття оточуючого світу і його естетична оцінка з позиції індивідуальної міри і естетичного ідеалу. Смак як суспільна норма прекрасного, як відображення системи естетичних цінностей, виступає з одного боку, як засіб регуляції естетичної діяльності людини, а з другої - як засіб творчого самовираження і художньо -- естетичного пізнання світу. Найбільш важливим критерієм є широта смакових переваг, змістовна глибина і відповідність загальнолюдським нормам оцінки прекрасного у житті і мистецтві, емоційність естетичного відгуку на явища мистецтва і дійсності, толерантності смакової оцінки, естетичної виразності соціокультурного середовища людини.

3.Аналіз організації роботи дитячих аматорських театрів ляльок у системі позашкільних навчальних закладах і закладах соціально - культурної сфери дозволив виявити, що виховний потенціал мистецтва театру ляльок і особливості театрально - сценічної діяльності повністю не реалізується, що вимагає нових методик розвитку естетичного смаку молодших школярів у театрально - сценічній діяльності аматорських дитячих театрів ляльок.

4.У дисертації обґрунтовано критерії сформованості естетичних смаків молодших школярів і визначено такі показники: 1) мотиваційний (інтерес дитини до театрально - сценічної діяльності, потреба у самовираженні засобами мистецтва театру ляльок, наявність відповідної мотивації, тобто усвідомлення молодшими школярами значення театрально - сценічної діяльності як важливого і необхідного етапу їх життя і розвитку); 2) діяльнісний (орієнтація дитини на творення, поширення естетичних цінностей і вплив на рівень естетичної культури особистості); 3) когнітивний (процес пізнання мистецтва театру ляльок, формування відповідних образів, уявлень, особливостей, характерних ознак); 4) почуттєво - емоційний (сформованість почуттєво - емоційного ставлення до переглянутих лялькових вистав, та заходів в яких використовуються театральні ляльки, чуттєва сприйнятливість, відчуття задоволення від спілкування з цим видом мистецтва, здатність осягнути естетичну цінність твору через багатобарвну гаму емоцій і почуттів).

...