Підготовка майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАКЛАСНОЇ ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Спеціальність: Теорія та методика професійної освіти

Голік Олександр Борисович

Луганськ, 2007 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Реформування освіти в Україні вимагає пошуку шляхів якісного вдосконалення виховання учнівської молоді. Розв'язання цього завдання неможливе без переосмислення традиційної теорії і практики виховного процесу, ґрунтовного дослідження вітчизняних та зарубіжних педагогічних традицій, аналізу сучасних досягнень психолого-педагогічної науки.

Особливої уваги вимагає організація у загальноосвітньому навчальному закладі позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників, які вже у найближчому майбутньому будуть брати активну участь у соціально-економічному, політичному і культурному житті українського суспільства. Позакласна робота є тією ланкою, що пов'язує виховний процес із суспільними змінами. Участь у ній не тільки сприяє підвищенню якості знань старшокласників, а й підготовці їх до активної практичної діяльності, розвитку творчої особистості.

У практиці загальноосвітніх навчальних закладів позакласна дозвіллєва діяльність переважно проводиться епізодично та формально. Виховні заходи носять розважальний характер, не мають глибокої пізнавальної розвивальної основи. У них здебільшого ігнорується ініціатива, самостійність, свобода вибору, прояв особистісного „Я” вихованця, тобто його позиція як суб'єкта діяльності. Тому активність старшокласників у позакласній роботі традиційно зводиться до механічного виконання ними доручень за визначеною педагогом схемою, які переважно не відповідають їх бажанням, здібностям та інтересам.

Національна доктрина розвитку освіти наголошує, що одним з пріоритетних напрямків реформування освіти є підготовка кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці та професійного розвитку. Цим зумовлено підвищення вимог до професійних та особистісних якостей сучасного вчителя. Його статус і роль як майстра й особистості визначаються професійною готовністю, сформованістю професійно-педагогічних якостей, серед яких уміння організовувати позашкільну діяльність старшокласників посідає особливе місце.

Теоретичні основи професійної підготовки вчителя до педагогічної діяльності, сутність і специфіка педагогічних умінь, механізми їх формування у процесі професійно-педагогічної підготовки досліджували чимало філософів, психологів та педагогів: О. Абдулліна, А. Алексюк, Г. Балл, В. Бондар, М. Євтух, І. Зязюн, В. Кан-Калік, В. Козаков, М. Нікандров, В. Ковальов, Н. Ничкало, В. Семиченко, Н. Кузьміна, В. Сластьонін, Б. Федоришин, О. Щербаков.

Особливостям розвитку особистості у сфері вільного часу приділяли увагу М. Аріарський, В. Кірсанов, О. Сасихов, В. Тріодін.

Сутності і специфіці дитячого дозвілля - Н. Путіловська, В. Ручкіна, Т. Сущенко, В. Терський, С. Ашмаков та інші.

Сценарно-режисерським основам дитячої художньо-ігрової діяльності - Д. Генкін, О. Марков, А. Конович, С. Образцов, І. Шароєв та інші.

Проектуванню нових форм культурно-дозвіллєвої діяльності дітей - Д. Дондурей, Т. Дрідзе, О. Севан, В. Розін, С. Гончарук, О. Петровський та інші.

Позакласній виховній роботі з дітьми шкільного віку - Т. Дем'янюк, Г. Кловак, В. Коротеєва, С. Литвиненко, Г. Майборода, П. Щербань та інші.

Організації дозвіллєвої діяльності школярів - Є. Акнаєв, Ю. Бабанський, М. Бушканець, Г. Волощенко, Г. Євтєєва, І. Корсун, В. Лукманова, А. Макаренко, О. Мелік-Пашаєв, В. Сухомлинський та інші.

Важливого значення набувають дисертаційні дослідження, присвячені різним аспектам організації дозвіллєвої діяльності. Так, О. Бездверна-Хомеріка досліджувала педагогічні умови гуманістичного виховання підлітків у сфері культурної дозвіллєвої діяльності, І. Бойчев - підготовку майбутнього вчителя до організації дозвіллєвої діяльності учнів, С. Пащенко - підготовку соціальних педагогів до організації освітньої діяльності учнівської молоді, Г. Шипота - формування культурно-інформаційних потреб підлітків в умовах дозвілля. Однак дослідження з проблеми підготовки майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників відсутні.

Отже, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю усунення суперечностей:

- між потенційною цілісністю процесу професійної підготовки вчителів у системі педагогічної освіти й відсутністю цілеспрямованих дій реальної психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників;

- між швидким розвитком дозвіллєвої сфери і неспроможністю вчителя оперативно реагувати на зміни;

- між потребою старшокласників виявити самостійність у діяльності та не завжди коректним контролем вчителя.

Ці суперечності зумовлені насамперед невідповідністю між сутністю сучасного дозвілля й існуючими в реальності формами і методами проведення дозвілля.

Проведений нами аналіз наукових джерел, реальної практики та наявні протиріччя дозволяють стверджувати, що проблема підготовки майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників є недостатньо висвітленою та суспільно актуальною.

З огляду на зазначене нами обрано тему дисертаційного дослідження „Підготовка майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами дослідження. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Бердянського державного педагогічного університету „Інноваційні технології у підготовці сучасного вчителя” (протокол №5 від 8.12.2005 р.). Тему дисертації затверджено вченою радою Бердянського державного педагогічного університету (протокол №3 від 01.04.2003 р.), узгоджено на засіданні бюро Ради з координації досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол №1 від 27.01.2004 р.).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників.

Предмет дослідження - організаційно-методичні умови підготовки майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-методичних умов підготовки майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що підготовка майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників набуває ефективності при реалізації організаційно-методичних умов, до яких належать:

- спрямування методів і форм організації пізнавально-практичної діяльності студентів на усвідомлення специфіки та засвоєння ними способів реалізації функцій дозвіллєвої діяльності, включаючи сучасні освітні педагогічні технології;

- поетапне формування готовності майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності;

- оновлення змісту професійних знань щодо сутності організації позакласної дозвіллєвої діяльності;

- використання отриманих знань, набутих умінь і навичок у роботі із старшокласниками у загальноосвітніх навчальних закладах.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять:

- ідеї вітчизняних і зарубіжних педагогів та психологів про діяльність і творчу сутність особистості, активність суб'єкта у пізнавальній діяльності;

- загальнотеоретичні та методологічні положення філософії, психології, педагогіки щодо розвитку і всебічного формування особистості;

- спрямованості діяльності вищої школи на підготовку педагогічних кадрів нової формації;

- концептуальні положення щодо подальшого розвитку готовності майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників;

- особливостей професійної підготовки у вищому навчальному закладі;

- упровадження педагогічних технологій у педагогічній освіті та ін.

Дослідно-експериментальною базою дослідження виступили Бердянський державний педагогічний університет, Запорізький педагогічний коледж та Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше:

- теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено організаційно-методичні умови підготовки майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників;

- уточнено критерії та рівні готовності майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників;

- дістали подальшого розвитку педагогічні технології проектного та групового навчання щодо підготовки майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що узагальнено провідні концептуальні положення щодо сутності мети, змісту, форм та методів підготовки майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників; визначено поняття “позакласна дозвіллєва діяльність старшокласників”, “організатор дозвіллєвої діяльності”, “організація позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників”, “готовність до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників”.

Практична значущість результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження у навчальний процес вищої школи: розроблено й упроваджено в практику вищих педагогічних навчальних закладів програму спецкурсу “Організація та режисура виховних заходів”, систему навчально-творчих занять, діагностичний інструментарій, методичні рекомендації. Результати дослідження можуть бути використані для оновлення змісту лекційних та практичних занять з курсів педагогіки, методики виховної роботи, при викладанні курсів за вибором, при організації різних видів та етапів педагогічної практики, поза аудиторної та навчально-виховної роботи зі студентами і молоддю.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Бердянського державного педагогічного університету (довідка №57/779-08 від 23.05.2006 р.), Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (№233 від 24.04.2006 р.), Запорізького педагогічного коледжу (довідка №104 від 12.04.2006 р.).

Особистий внесок автора, опублікованих у співавторстві методичних рекомендацій „Театралізовані дійства як форма аудиторної та поза аудиторної роботи з історії педагогіки”, полягає в розробці сценарного підходу до науково-мистецьких описів історично-педагогічних подій.

Апробація результатів дослідження.

Основні положення й результати дослідження доповідались і обговорювались:

- на засіданнях кафедри педагогіки Бердянського державного педагогічного університету;

- на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Навчання, виховання та розвиток” (Бердянськ, 2004), „Особистісно-орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу: проблеми та пошуки” (Бердянськ, 2005), „Гуманізація вищої освіти: філософські виміри” (Бердянськ, 2005), „Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності” (Мелітополь, 2006).

Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено у 10 публікаціях, із них 5 статей - у провідних наукових фахових виданнях, 4 - у збірниках матеріалів та тез науково-практичних конференцій, 1 - методичні рекомендації.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (202 найменування), 19 додатків на 28 сторінках. Робота містить 7 таблиць, 12 рисунків. Загальний обсяг дисертації - 207 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми підготовки майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників, виділено об'єкт і предмет дослідження, визначено його мету, сформульовано гіпотезу та завдання, розкрито методологічну й теоретичну основу, висвітлено наукову новизну та практичну значущість роботи, подано відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження, структуру та обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі “Теоретичні та методологічні основи підготовки майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників”:

- розкрито сутність понять “дозвілля”, “дозвіллєва діяльність”, “позакласна дозвіллєва діяльність старшокласника”, “організатор дозвіллєвої діяльності”, “організація позакласної дозвіллєвої діяльності”, “готовність”, “готовність до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників”;

- визначено компоненти та структуру готовності майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників;

- визначено організаційно-методичні умови підготовки майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників.

У дослідженні ми спираємося на:

- концептуальні положення щодо готовності майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників;

- особливості педагогіки дозвілля;

- досвід зарубіжних дослідників (А. Маслоу, К. Роджерс, Е. Торренс та ін.).

Дозвілля є вільний від обов'язкової діяльності час. Воно характеризується специфічними ознаками, пріоритетними серед яких слід назвати: свободу вибору дозвіллєвої діяльності, свободу від обов'язків, добровільну участь у дозвіллі, бажання отримати радість та задоволення, дозвілля. До структури дозвілля відносимо: спілкування, самовдосконалення, аматорську діяльність, пасивний відпочинок, асоціальні прояви, суспільно-корисну справу, рекреаційні та розважальні заходи, творчі зайняття, споживання культурних цінностей. Основними принципами дозвілля є принципи інтересу, системності, добровільності, диференціації, доступності та якісності дозвіллєвих послуг, відповідності дозвіллєвих послуг місцевим умовам. Ми виокремлюємо наступні функції дозвілля: рекреаційну, комунікативну, соціальну, творчу, пізнавальну та виховну.

Позакласна дозвіллєва діяльність старшокласника - це, по-перше, цілеспрямована самокерована пізнавальна діяльність, яка є необхідною для розвитку здатності здобувати знання; по-друге, сукупність занять, за допомогою яких задовольняються фізичні, психічні та духовні потреби (при цьому молода людина самостійно визначає мету і зміст певного виду діяльності, обсяг та організацію цієї роботи).

Організація дозвілля передбачає індивідуальний підхід, попередню роботу з формування потреб, звичок, уміння розумно проводити дозвілля. Вдосконалювати цю роботу - означає урізноманітнювати самодіяльність школярів, їх занять за інтересами, розширення форм позакласної роботи, заповнення часу реальною роботою, корисною справою.

Організатор дозвіллєвої діяльності сьогодні - це професіонал, який має досконало володіти теоретичними знаннями з національної і світової культури, практичними навичками організації і проведення дозвіллєвих заходів, а також бути особистістю, здатною до творчих нестандартних рішень.

Таким чином, під організацією позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників ми розуміємо процес, який складається з таких етапів: проектування, впровадження, контроль, коригування діяльності та передбачає урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх думки стосовно змісту та форми проведення заходів дозвілля, при якому роль вчителя є опосередкованою.

Готовність майбутнього вчителя до організації позакласної дозвіллєвої діяльності розглядаємо як здатність до здійснення дозвіллєвої діяльності, що формується в процесі спеціально організованої професійної підготовки і зумовлена рівнем розвитку професійних і особистісних якостей майбутнього вчителя, які сприяють успішній організації позакласної дозвіллєвої діяльності.

Ми виокремлюємо наступні компоненти готовності: мотиваційний, когнітивний, операційний, особистісний та комунікативний. Мотиваційний - сукупність мотивів, адекватних до мети та завдань позакласної дозвіллєвої діяльності (соціальні, педагогічні, особистісного розвитку та зовнішньої привабливості), когнітивний - сукупність знань, необхідних для організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників, операційний - сукупність умінь і навичок позакласної дозвіллєвої діяльності, особистісний - наявність професійних та ціннісних якостей, комунікативний - здатність до взаємодії з учнями.

Підготовка майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності здійснювалася шляхом упровадження організаційно-методичних умов, які являють собою обставини та фактори, від яких залежить підготовка майбутніх учителів до певного виду діяльності. Організаційно-методичними умовами підготовки майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності вважаємо:

- спрямування методів і форм організації пізнавально-практичної діяльності студентів на усвідомлення специфіки та засвоєння ними способів реалізації функцій дозвіллєвої діяльності, включаючи сучасні освітні педагогічні технології;

- поетапне формування готовності майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності.



Таким чином, організаційно-методична підготовка студентів до організації дозвіллєвої діяльності старшокласників об'єднує три етапи: на першому формується готовність студентів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників (включає мотиваційний, когнітивний, операційний, особистісний та комунікативний компоненти) за допомогою психолого-педагогічних дисциплін; на другому етапі триває удосконалення умінь і навичок організації дозвілля при розробці проектів та упровадження їх у навчально-виховний процес школи; на третьому студенти аналізують власні проекти та беруть участь у конференції.

У другому розділі “Теоретично-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників” наведено основні етапи і завдання підготовки, експериментальну програму підготовки, результати педагогічного експерименту з підготовки майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників.

Збір попередніх даних про респондентів здійснювався за допомогою анкетування та бесід, широко використовувався векторний аналіз активної практики студентів. Етап експерименту засвідчив відсутність у респондентів вмінь та навичок, які вони могли б застосувати при організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників. Результати констатувального експерименту довели, що існуюча професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників не відповідає сучасним вимогам.

Відповідно до обраних компонентів готовності майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності визначено основні рівні готовності: творчий, пошуковий та репродуктивний.

Творчий рівень характеризується:

- чіткою мотивацією на оволодіння майбутньою професією;

- високим рівнем знань, необхідних для організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників;

- позитивною динамікою засвоєння конкретних умінь та навичок організації дозвіллєвої діяльності;

- наявністю необхідних особистісних якостей;

- постійними проявами, зорієнтованої взаємодії з учнями;

- здатністю на підготовчому етапі не потребувати допомоги викладача.

Репродуктивний рівень відзначається:

- нестійкою мотивацією у навчанні;

- знання недостатні для організації позакласної дозвіллєвої діяльності;

- не спостерігається позитивна динаміка у засвоєнні необхідних умінь та навичок;

- особистісні якості сформовані недостатньо та студент і не намагається їх вдосконалювати;

- зорієнтована взаємодія з учнями практично не спостерігається;

- на підготовчому етапі студент працює частіше тільки за вимогою викладача.

Критеріями встановлених рівнів вважаємо визначені структурні компоненти (мотиваційний, когнітивний, операційний, особистісний, комунікативний) та змістовні характеристики зазначених компонентів (показники готовності). Співвідношення професійних якостей, знань та вмінь, що відповідають визначеним критеріям і показникам, ступінь їх усвідомлення, виразності, усталеності й активності прояву складають якісну характеристику рівня готовності фахівця до організації позакласної дозвіллєвої діяльності.

Вивчення сучасного стану і досвіду організації позакласної дозвіллєвої діяльності зумовило відбір відправних позицій, важливих для створення спецкурсу „Організація та режисура виховних заходів”, спрямованого на формування готовності студентів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників.

Експериментальна підготовка студентів здійснювалась поетапно з дотриманням висунутих організаційно-методичних умов. В експерименті брали участь 240 студентів четвертих курсів соціально-гуманітарного (76), філологічного (101) та фізико-математичного (63) факультетів, спеціальностей: історія, українська мова і література, фізика і математика.

На першому етапі підготовки студенти знайомились із загальною схемою організації позакласної дозвіллєвої діяльності, структурою розробки виховних заходів, з різними видами дозвіллєвих ігор, колективних творчих справ та технологіями і методиками їх організації. Вони готували інструментарій для організації дозвіллєвих заходів:

- картки з методиками та технологіями, папки зі змістом ігор, колективних творчих справ, свят тощо.

У студентів формувались уміння та навички використання відповідної технічної апаратури при:

- підготовці дозвіллєвих заходів;

- музичного та художнього обладнання;

- постановки дозвіллєвих програм;

- розробки проектів сценаріїв для шкільних дозвіллєвих заходів;

- ефективного використання художнього забезпечення при їх підготовці.

Другий етап було спрямовано на організацію та реалізацію проектів. Для реалізації проектів формувалися групи студентів, що передбачало об'єднання та відбір студентів за інтересами, здібностями, вміннями, навичками та особистісними якостями. Теми проектів обирались самостійно. Розроблені заходи дозвілля були впроваджені у загальноосвітніх навчальних закладах під час навчальної практики студентів. При цьому вони отримували відгук викладачів-методистів, вчителів, адміністрації школи та студентів-одногрупників. У кінці практики було проведено конференцію, на якій студенти аналізували проекти дозвіллєвих заходів, було зроблено останній зріз сформованості готовності майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників.

Ефективність впливу організаційно-методичних умов на результат підготовки майбутніх вчителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності визначалася за допомогою дисперсійного аналізу.

Для виявлення рівнів готовності (теоретичний та частково практичний параметри) майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників використовувалися три різні методики:

- комплексні контрольні завдання (ККЗ);

- розробку проектів („Міс школа”, „Козацькі розваги”, „Ми низько голови схиляємо перед ім'ям твоїм (до Дня вчителя)”, „Одинадцять зоряних літ проминуло (до випускного балу)”, „День матері”, „Свято доброго настрою”, „Осінні спогади” та інші.);

- розв'язання педагогічних завдань.

Кожне завдання (залежно від його складності) оцінювалося певною кількістю балів. Критеріями оцінювання виступали аргументованість, правильність, повнота, конкретність, практична значимість виконання завдань. Після проведення експерименту зафіксовано такі показники (див. табл.).

Таблиця - Визначення рівня готовності до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників (%):

Рівні сформованості	На початку експерименту	На кінець експерименту
	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
Творчий рівень	12	13	32	20
Пошуковий рівень	47	45	48	42
Репродуктивний рівень	41	42	20	38

Таким чином, результати експерименту підтвердили висунуту гіпотезу про успішне впровадження організаційно-методичних умов у процес підготовки майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми підготовки майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності, що виявляється у визначенні сутності, змісту та специфіки, а також організаційно-методичних умов означеного процесу.

2. Аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження дав підстави для визначення основних понять:

- по-перше, цілеспрямована, самокерована пізнавальна діяльність, яка є необхідною для розвитку здатності здобувати знання;

- по-друге, сукупність занять, за допомогою яких задовольняються фізичні, психічні та духовні потреби (при цьому молода людина самостійно визначає мету і зміст певного виду діяльності, обсяг та організацію цієї роботи);

- організатор дозвіллєвої діяльності - це професіонал, який має досконало володіти теоретичними знаннями національної і світової культури, практичними навичками організації і проведення дозвіллєвих заходів, а також бути особистістю, здатною до творчих нестандартних рішень;

- організація позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників - це процес, який складається з таких етапів: проектування, впровадження, контроль, коригування діяльності та передбачає урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх думки стосовно змісту та форми проведення заходу дозвілля, при якому роль вчителя є опосередкованою;

- готовність майбутнього вчителя до організації позакласної дозвіллєвої діяльності розглядаємо як здатність до здійснення дозвіллєвої діяльності, що формується у процесі спеціально організованої професійної підготовки і зумовлена рівнем розвитку професійних і ціннісних якостей майбутнього вчителя, які сприяють успішній організації позакласної дозвіллєвої діяльності.

3. Основними рівнями готовності є: творчий, пошуковий та репродуктивний, які визначають такі компоненти:

- мотиваційний - сукупність мотивів, відповідних до мети та завдань позакласної дозвіллєвої діяльності (соціальні, педагогічні, особистісного розвитку та зовнішньої привабливості);

- когнітивний - сукупність знань, необхідних для організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників;

- операційний - сукупність умінь і навичок позакласної дозвіллєвої діяльності;

- особистісний - сукупність можливих особистісних якостей, пов'язаних зі ставленням до предмета діяльності, процесу, інших учасників діяльності, самого себе, дітей, батьків;

- комунікативний - здатність до взаємодії з учнями.

4. Підготовка майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності будується на закономірностях педагогічного процесу і передбачає створення оптимальних організаційно-методичних умов:

- спрямування методів і форм організації пізнавально-практичної діяльності студентів на усвідомлення специфіки та засвоєння ними способів реалізації функцій дозвіллєвої діяльності, включаючи сучасні освітні педагогічні технології;

- поетапне формування готовності майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності;

- оновлення змісту професійних знань щодо сутності організації позакласної дозвіллєвої діяльності; позакласний вчитель старшокласник

- використання отриманих знань, набутих умінь і навичок у роботі зі старшокласниками у загальноосвітніх навчальних закладах.

5. Організаційно-методична підготовка студентів до організації дозвіллєвої діяльності учнів об'єднує три етапи:

- на першому формується готовність студентів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників за допомогою психолого-педагогічних дисциплін та впровадженої програми спецкурсу “Організація та режисура виховних заходів”;

- на другому триває удосконалення умінь і навичок організації дозвілля при розробці проектів та упровадження їх у навчально-виховний процес школи;

- на третьому студенти аналізують власні проекти та беруть участь у конференції.

Проведене дослідження не вичерпує всіх питань означеної проблеми. Результати дослідження відкривають перспективи для розробки професії сучасного вчителя як менеджера сфери культурного дозвілля у поза навчальний час старшокласників з урахуванням її національної специфіки та новітніх тенденцій розвитку інформаційного простору.

Размещено на Allbest.ru

...