Розвиток гнучкості у слабозорих школярів молодших класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К. Д. УШИНСЬКОГО

Коломійченко Олег Юрійович

УДК 371.911+370156+370.18

РОЗВИТОК ГНУЧКОСТІ У СЛАБОЗОРИХ ШКОЛЯРІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ

13.00.03 - Корекційна педагогіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Одеса-2007р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, професор Шеремет Борис Григорович, Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, завідувач кафедри дефектології та фізичної реабілітації, директор Інституту фізичної культури та реабілітації.

Офіційні опоненти - доктор медичних наук, старший науковий співробітник Сердюченко Віра Іванівна, Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова АМН України, завідувач лабораторії розладів бінокулярного зору;

- кандидат педагогічних наук Яримбаш Ксенія Сергіївна, Запорізький національний технічний університет, старший викладач кафедри фізичної культури і спорту.

Захист відбудеться „22” червня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.04 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ніщинського, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий „21” травня 2007 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.А. Копусь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах розбудови соціального й економічного життя України як незалежної держави відбувається реформування і модернізація системи освіти та виховання підростаючого покоління. У цьому процесі значне місце посідає освіта дітей з особливими потребами, яка є складовою системи медико-педагогічної, професійної та соціальної реабілітації осіб, що мають фізичні та психічні порушення. Загальною метою цієї освіти є створення особам з вадами фізичного та психічного розвитку умов для корекції, компенсації, розвитку й удосконалення фізичних, психічних можливостей, що необхідні для самообслуговування, трудової діяльності, самозабезпечення і сімейного життя. Зокрема, в Національній доктрині розвитку України у ХХІ столітті наголошується на посиленні уваги до фізичної і соціальної реабілітації дітей з вадами зорового аналізатора.

У зв'язку з цим створюються спеціалізовані навчальні заклади, школи-інтернати, лікувальні центри, навчальні заклади санаторного типу, розробляються освітні програми, що враховують можливості дітей з певними вадами, створюються навчальні посібники з предметів. Особлива увага приділяється підготовці педагогів для роботи з дітьми, що мають особливі потреби відповідної нозології.

Однак, незважаючи на значні доробки соціальних інститутів у фізичній і соціальній реабілітації означеної категорії дітей, залишається низка нерозв'язаних наукових, методичних і технологічних проблем. Серед них - проблема формування у слабозорих дітей просторової орієнтації, тактильної та пропріоцептивної чутливості при реалізації гностичних, уточнювальних, адаптивних та виконавчих рухових дій (В.Г. Григоренко, Б.Ф. Ломов, Б.В. Сермеєв, Л.І Солнцева, Б.Г. Шеремет).

Складна структура дефекту слабозорих дітей обумовлює низку адаптаційних та пізнавальних ускладнень у процесі їх навчально-пізнавальної діяльності. У структурі вторинних відхилень особливо потерпають процеси формування просторово-часової орієнтації, координаційних функцій та рухливості в суглобах. На думку вчених, резерв удосконалення просторово-часової орієнтації людини в нормі і патології знаходиться у сфері цілеспрямованого розвитку рухливості суглобів опорно-рухового апарату. Індивідуальний розвиток гнучкості забезпечує слабозорим дітям необхідний рівень міжм'язової координації, оптимальне співвідношення екзогенних та ендогенних факторів у моделюванні рухливості, що дуже важливо в умовах навчання, трудової, побутової діяльності (М.Дж. Алтер, Л.В. Волков, В.Г. Григоренко, В.П. Єрмаков, Т.Ю. Круцевич, В.Н. Платонов, Л.П. Сергієчко, Б.В. Сермеєв, Б.Г. Шеремет).

Проте аналіз літературних джерел засвідчив, що означена проблема не має теоретичного обґрунтування та методичного оформлення, необхідного для ефективного використання в умовах корекційної роботи, фізичної та соціальної реабілітації слабозорих дітей. З урахуванням соціальної потреби в розв'язанні зазначеної проблеми, рівня розробки в теорії і практиці корекційної педагогіки було обрано тему дослідження “Розвиток гнучкості у слабозорих школярів молодших класів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах наукової проблематики кафедри дефектології та фізичної реабілітації Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського „Корекційний зміст фізичного виховання для різних категорій дітей з обмеженими психофізичними можливостями” (протокол № 5 від 29.12.2000 р.). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (протокол № 6 від 30.01.2003 р.) й узгоджена в раді з координації АПН України (протокол № 9 від 28.11.2006 р.).

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічну технологію корекційного та цілеспрямованого розвитку гнучкості у слабозорих дітей як прояву рухливості в суглобах, компонента їх просторової орієнтації, сенсорної і пропріоцептивної чутливості.

Завдання дослідження:

1. Визначити поняття “гнучкість” та його співвідношення з поняттям “рухливість у суглобах”.

2. Виявити вікові закономірності розвитку гнучкості слабозорих учнів.

3. Визначити співвідношення екзогенних та ендогенних факторів, що впливають на процес природного і педагогічного цілеспрямованого розвитку гнучкості у слабозорих учнів молодших класів.

4. Розробити та теоретично обґрунтувати педагогічну технологію корекційно спрямованого розвитку гнучкості як прояву рухливості в суглобах слабозорих учнів молодших класів.

5. Експериментально перевірити ефективність педагогічної технології корекції розвитку гнучкості у слабозорих учнів молодших класів.

Об'єкт дослідження - фізичний розвиток слабозорих учнів молодших класів.

Предмет дослідження - методичне забезпечення корекційного і цілеспрямованого розвитку гнучкості у слабозорих учнів молодших класів.

Гіпотеза дослідження: процес корекційного і цілеспрямованого розвитку гнучкості у слабозорих учнів молодших класів буде ефективним за умови реалізації спеціальної педагогічної технології, що передбачає:

- підхід до розвитку гнучкості і рухливості в суглобах як складової у структурі просторової орієнтації;

- використання індивідуально дозованих дидактико-реабілітаційних засобів розвитку гнучкості на засадах органічного поєднання оптимальних параметрів фізичних вправ і навантажень;

- систематичне формування в дітей дидактико-реабілітаційної мотивації досягнень;

- використання психолого-педагогічного та лікарняного моніторингу, з участю самих слабозорих дітей;

- спрямованість корекційно-реабілітаційної діяльності на успіх і формування у слабозорих дітей мотивації досягнення, оптимістичного сподівання на майбутнє.

Методологічну основу дослідження склали положення про системну природу генезису дитини та соціальну детермінацію її поведінки, мотивів, потреб; складну структуру дефекту; єдність свідомості і діяльності в розвитку особистості.

Теоретична база дослідження: вихідними джерелами дослідження є теорії рівневої організації рухової діяльності (М.О. Бернштейн); рухової функціональної системи (В.В. Бойко); мотивованих диференційно інтегральних оптимумів педагогічних факторів у фізичній та соціальній реабілітації (В.Г. Григоренко); моторно-вісцеральних рефлексів (М.Р. Могендович); мотиваційно-потребнісної організації діяльності людини (В.І. Бондар, Т.П. Вісковатова, В.Г. Григоренко, В.В. Засенко, Б.Ф. Ломов, В.І. Лубовський, В.М. Синьов, Р.С. Уейнберг, М.К. Шеремет), соціального, психологічного і педагогічного супроводження слабозорих дітей як складових їх освіти і корекційного розвитку (Л.С. Вавіна, В.Г. Григоренко, В.І. Казакова, Т.Ю. Круцевич, О.С. Куц, Б.В. Сермеєв, В.М. Синьов, Є.П. Синьова, Б.Г. Шеремет).

Методи дослідження. Визначення вікової динаміки розвитку гнучкості у слабозорих школярів здійснювалось методом лонгітюдного спостереження. З метою обґрунтування вихідних положень дисертаційної роботи та уточнення основних наукових понять було використано теоретичні методи: аналіз та узагальнення літературних джерел, визначення вікових особливостей фізичного стану опорно-рухового апарату, емоційного розвитку слабозорих підлітків, співвідношення екзогенних і ендогенних факторів, що впливають на формування рухливості в суглобах. Для виявлення реального стану розвитку гнучкості у слабозорих учнів та ефективності експериментальної педагогічної технології розвитку гнучкості використано емпіричні методи: спостереження, тестування, функціональні проби, педагогічний (констатувальний і формувальний етапи) експеримент. З метою виявлення вірогідності спостережуваних у молодших школярів змін у показниках гнучкості застосовано методи математичного опрацювання експериментальних даних (варіаційний і кореляційний аналізи). Достовірність результатів експериментальної роботи визначалась за t-критерієм Стьюдента.

База дослідження. Дослідження було проведено на базі спеціальної школи-інтернату для дітей з вадами зору № 87 м. Одеси, загальноосвітньої школи № 10 м. Одеси. В експериментальній роботі взяло участь 520 дітей: 260 слабозорих учнів та 260 учнів загальноосвітніх шкіл. Контрольна й експериментальна групи були укомплектовані учнями 9-10 років спеціальної школи-інтернату для дітей з вадами зору по 35 осіб. У дітей, які брали участь у формувальному етапі педагогічного експерименту, гострота зору складала 0,05 - 0,4.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає в тому, що: уперше виявлено вікові закономірності розвитку у слабозорих учнів рухливості в плечовому, кульшовому, гомілковостопному, колінному і ліктьовому суглобах та суглобах хребетного стовпа залежно від складної структури дефекту; науково обґрунтовано рухливість у суглобах слабозорих учнів як компонента просторово-часової орієнтації та інформаційного моделювання їх рухової діяльності ситуативно-варіативного характеру; виявлено екзогенні та ендогенні фактори, що впливають на динаміку розвитку рухливості в суглобах слабозорих учнів; розроблено педагогічну технологію корекції психофізичного розвитку слабозорих учнів, що включає функціональне поєднання когнітивного, мотиваційно-потребнісного, афективного, аксіологічного і праксіологічного компонентів їх фізичної і соціальної реабілітації; дістала подальшого розвитку методика виховання гнучкості у слабозорих школярів молодших класів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено кількісні та якісні параметри корекційно спрямованих фізичних вправ і навантажень у структурі уроків фізичної культури і спеціальних корекційних занять для слабозорих учнів молодшого шкільного віку, що позитивно впливають на розвиток у них гнучкості; створено дидактико-реабілітаційні комплекси розв'язання завдань у структурі базових етапів, корекційно спрямованого розвитку гнучкості у слабозорих учнів (залежно від складної структури дефекту та фізіологічних фаз формування рухливості в суглобах); розроблено систему критеріїв самостійної оцінки рівня розвитку рухливості в суглобах для слабозорих учнів; упроваджено педагогічну технологію корекції і спрямованого розвитку рухливості суглобів слабозорих учнів, яку можна застосовувати на уроках фізичної культури, спеціальних корекційних заняттях, у навчально-тренувальному процесі з реабілітаційних видів спорту.

Результати дослідження можуть бути використані методистами для розробки змісту корекційної роботи в спеціальних школах для слабозорих дітей, у центрах фізичної та соціальної реабілітації, а також у створенні навчальних посібників, методичних розробок для педагогів-реабілітологів, інструкторів, викладачів-тренерів реабілітаційних видів спорту, студентів відповідних факультетів вищих навчальних закладів та батьків. Одержані дані є матеріалом, що конкретизує зміст програми фізичного виховання слабозорих учнів у спеціальних навчально-виховних закладах.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в роботу Одеської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів № 93 для сліпих дітей (акт про впровадження № 64 від 14.12.2006 р.), спеціальної школи-інтернату для дітей з вадами зору № 87 м. Одеси (акт про впровадження № 73 від 19.12.2006 р.), середньої спеціальної школи-інтернату для слабозорих № 5 м. Запоріжжя (акт про впровадження № 1/38 від 22.01.2007 р.), Інституту фізичної культури та реабілітації Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (акт про впровадження № 3459 від 25.01.2007 р.).

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій, відповідністю визнаним теоретичним положенням; застосуванням комплексу методів проведення й аналізу наукового дослідження відповідно до його мети і завдань; підтвердженням результатів формувального етапу педагогічного експерименту практикою роботи спеціальних навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача в працях у співавторстві полягає в розробці змісту та методики розвитку якості “гнучкість”. Під час підготовки навчальних програм для слабозорих і сліпих учнів молодшого шкільного віку (підготовчий - перший клас) з розвитку якості “гнучкість” було розроблено вікові та статеві нормативи рівнів фізичної підготовленості і шкали бальних оцінок.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи було викладено та обговорено на науково-практичній конференції “Проблеми реабілітації” (Одеса, 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих науковців “Соціалізація молоді в умовах розбудови демократичної правової держави” (Одеса, 2007 р.); наукових семінарах і засіданнях кафедри дефектології та фізичної реабілітації Південноукраїнського державного педагогічного університету імені КД. Ушинського (2002-2006 рр.).

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 7 публікаціях, з них 3 - у виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 213 найменувань, та додатків. Повний обсяг дисертації - 252 сторінок, з них основний текст викладено на 169 сторінках. Робота містить 43 таблиці, що охоплюють 2 сторінки основного тексту. Додатки викладено на 65 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дисертаційної роботи, методи та експериментальну базу дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, подано відомості про їх апробацію.

У першому розділі “Теоретико-методологічне дослідження закономірностей розвитку рухових здібностей у процесі фізичного виховання та корекційно-реабілітаційної практики слабозорих дітей” проведено аналіз наукових першоджерел з проблеми, розкрито зміст основних понять, охарактеризовано сучасний стан досліджень щодо пошуку шляхів корекції фізичного та психічного розвитку слабозорих учнів засобами і методами фізичного виховання.

Під час розгляду особливостей фізичного розвитку слабозорих учнів було встановлено, що слабозорість характеризується різноманітністю порушень зорового аналізатора, зорових функцій, різним рівнем їх збереження взаємної компенсації (Е.С. Аветісов, Р.Н. Азарян, В.І. Григоренко, В.М. Синьов, Є.П. Синьова, Б.В. Сермеєв, Б.Г. Шеремет). На відміну від залишкового зору і сліпоти, слабозорість дає більше можливостей для використання зорового аналізатора в пізнанні довкілля, участі дітей у процесі активної фізичної та соціальної реабілітації. Однак дефект зорового аналізатора суттєво впливає на процес фізичного та психоемоційного розвитку дитини, тому виникає потреба своєчасної соціально-педагогічної та спеціальної фізичної реабілітації слабозорих учнів.

Дослідження рухової сфери слабозорих учнів свідчить, що рівень розвитку їхніх фізичних якостей і особливо гнучкості перебуває у кризовому стані (Б.В. Сермеєв, Б.Г. Шеремет). Проте більшість учених розвиток та компенсацію гнучкості в слабозорих дітей розглядають у контексті загальної фізичної підготовки. Як засвідчує практика, такий підхід є методично обмеженим і практично малоефективним. Основним протипоказанням у роботі зі слабозорими дітьми є використання фізичних вправ, у яких присутнє ударне навантаження або навантаження, що призводить до значних і різких коливань в організмі. Вправи для розвитку якості гнучкості і рухливості суглобів вимагають систематичного, поступового, тривалого використання, але з помірним навантаженням, що важливо для збереження зорових функцій слабозорих школярів.

Термін “гнучкість” походить від латинського “flectere” чи “flexibilis”, що означає “згинати”. Ряд авторів (В.М. Заціорський, М.К. Коробейников, В.С. Язловецький) терміном гнучкість визначають можливість виконувати рухи з великою амплітудою. Учені (Л.П. Матвєєв, В.М. Платонов) стверджують, що гнучкість є морфолого-функціональною властивістю опорно-рухового апарату, яка визначає міру рухливості його ланок. Але автори термін “гнучкість” використовують для оцінки сумарної рухливості всього тіла. Коли йдеться про окремі суглоби, вони пропонують використовувати термін “рухливість” (Corbin, 1978; de Vries, 1986; Hubley-Kozey, 1991). У дослідженні поняття гнучкості і рухливості в суглобах застосовуються як рівнозначні.

У другому розділі “Вікові особливості розвитку у слабозорих учнів рухливості в суглобах” визначено показники рухливості в ліктьовому, колінному, плечовому, кульшовому, гомілковостопному суглобах та суглобах хребта та їх динаміку залежно від складної структури дефекту; подано дані експериментального дослідження структури та впливу екзогенних і ендогенних психофізіологічних та педагогічних факторів на розвиток гнучкості у слабозорих учнів.

Визначення гнучкості й рухливості в суглобах відбувалось у процесі обстеження слабозорих школярів, за показниками рухливості в ліктьовому, колінному, плечовому, кульшовому, гомілковостопному суглобах і суглобах хребта. При цьому використовувались загальновідомі методики: для визначення рухливості в суглобах Мак-Дугалла, Уенгера, Гріна, Б.В. Сермеєва; для визначення просторової орієнтації - методики М.В. Паукова і В.П. Черемісіна.

Результати констатувального етапу виявили, що вікова динаміка показників розвитку гнучкості й рухливості в суглобах у слабозорих учнів в цілому відповідає загальним морфологічним та функціональним закономірностям формування рухової сфери їхніх здорових однолітків. Але в кожній віковій групі є суттєве відставання від нормальних показників рухливості в ліктьовому, колінному, плечовому, кульшовому, гомілковостопному суглобах та суглобах хребта. У всіх вікових групах показники рухливості в ліктьовому, плечовому, кульшовому, колінному суглобах та суглобах хребетного стовпа слабозорих дітей були нижчими щодо фізіологічної норми на 15,9 о - 31,3о (р<0,05). Кількісні та якісні характеристики розвитку гнучкості у віковій динаміці слабозорих учнів засвідчують те, що динаміка розвитку в них рухливості в суглобах визначається певними сенситивними періодами. Зважаючи на це, потужність та обсяг корекційно спрямованих педагогічних завдань для слабозорих учнів необхідно збільшувати: для хлопчиків у віці від 9 до 11 років та від 14 до 15 років; для дівчаток - від 9 до 12 років та від 13 до 14 років. Порівняльний аналіз показників розвитку у слабозорих учнів молодших класів рухливості суглобів з показниками просторової орієнтації виявив їх зв'язок, що дозволяє свідомо керовану амплітуду рухових дій розглядати як компонент просторово-часової орієнтації означеної нозології.

Об'єктивно це зумовлено тим, що формування та реалізація рухових дій різної координаційної структури регламентується складними механізмами міжм'язової координації, у структурі якої рухливість суглобів визначає оптимальний рівень точності рухів, раціональності техніки рухових дій, диференціації зусилля, ефективність механізмів перцептивного самоконтролю, оптимальність біомеханічної та біокінематичної структури техніки рухових дій в умовах ситуативно варіативної практики, надійності механізмів профілактики різноманітних травматичних уражень в умовах побутової, навчальної, трудової, фізкультурно-корекційної та оздоровчої діяльності слабозорих учнів. Отже, рухливість суглобів у цілісній системі просторової та часової орієнтації слабозорих учнів виступає посилювальним фактором, використання дії якого в процесі фізичної та соціальної реабілітації потребує спеціальної педагогічної корекційно спрямованої технології.

На заняттях, що були корекційно спрямовані на розвиток у слабозорих дітей рухливості в суглобах, виявилося, що всі параметри фізичних навантажень знаходяться в межах визначених фаз динаміки нервово-м'язової працездатності і в значній мірі визначаються адаптаційними реакціями організму слабозорих учнів. Так, перша фаза - це подолання інертності психологічних та фізіологічних процесів, мобілізація енергетичних і функціональних можливостей організму слабозорих учнів з урахуванням змісту фізичної та інтелектуальної роботи, що потрібно виконати в процесі корекційних занять (ЧСС=125-130 уд.хв.).

Друга фаза - динамічне розгортання адаптаційних механізмів організму означених учнів залежно від потужності, обсягу, терміну, інтервалів відновлювання, характеру відпочинку, які складають цілісну структуру фізичного навантаження. В означеній фазі мають місце оптимальні функціональні зв'язки між органами та системами організму (ЧСС=135-155 уд.хв.).

Третя фаза - відносна стабілізація функціональних показників, що свідчить про оптимальний стан адаптаційних механізмів організму слабозорих учнів. Підтвердженням цього є позитивна динаміка зростання показників нервово-м'язової працездатності в означених учнів у процесі корекційних занять. При цьому нервово-м'язова працездатність досягає адекватного рівня і певний час утримується на ньому, але з деякими коливаннями, що регламентуються співвідношенням дозованого фізичного напруження і відпочинку (ЧСС=157-172 уд.хв.).

Четверта фаза характеризувалася комплексним зниженням показників нервово-м'язової працездатності та показників функціонального забезпечення. Використання адекватних інтервалів відновлення та форм відпочинку дозволяє слабозорій дитині повторно виконати фізичну вправу регламентованої потужності та обсягу. Компенсована втома є потужним психоемоційним і фізіологічним фактором стимуляції суперкомпенсації, яка створює ендогенні умови моторно-вісцеральної регуляції організму слабозорих учнів у режимі корекції, розвитку та вдосконалення рухливості в суглобах (ЧСС=172-180 уд.хв.).

П'ята фаза зниження нервово-м'язової працездатності у слабозорих дітей належить до фази декомпенсованої втоми і характеризується показниками глибокої втоми (відмова від повторного виконання фізичного навантаження). Під час корекційної роботи шляхом систематичного використання лікарняно-педагогічного моніторингу забезпечувалася профілактика декомпенсованої втоми у слабозорих дітей (ЧСС<190 уд.хв.).

Вікові закономірності розвитку у слабозорих учнів молодших класів гнучкості, компонентності в просторовій орієнтації визначено параметрами фізичних навантажень із силовим, швидкісним компонентами та компонентами спритності. Фази нервово-м'язової працездатності стали підґрунтям для визначення: 1) оцінки адекватності корекційних факторів фізичної та соціальної реабілітації слабозорих учнів; 2) основи інформаційного та атрибутивного забезпечення педагогічної технології корекційно спрямованого розвитку у слабозорих учнів рухливості в суглобах, просторово-часової орієнтації, компонентом якої є гнучкість. Вони також послужили основою для: 1) розробки та впровадження в соціально-педагогічну реабілітаційну практику комплексних програм фізичного виховання учнів спеціальних шкіл для слабозорих дітей; 2) розробки методики індивідуалізованих програм спортивної підготовки слабозорих учнів з реабілітаційно-адекватних видів спорту; 3) розробки методики індивідуалізованих програм самостійних занять слабозорих учнів фізичними вправами в період відпочинку, рекреації, канікулярних періодів, в умовах домашніх занять із фізичної культури.

Поєднання результатів фазового аналізу нервово-м'язової працездатності слабозорих учнів під час виконання фізичних навантажень різної потужності та обсягу, адекватних зон моторно-вісцеральної та вісцеро-моторної регуляції є підставою для визначення індивідуалізованих педагогічних факторів корекції, розвитку та вдосконалення гнучкості у слабозорих дітей.

Отже, визначено кількісні та якісні показники фізичних навантажень різної потужності й обсягу, що впливають на моторно-вісцеральну та вісцеро-моторну сфери слабозорих учнів; факторно визначена доцільність корекційно спрямованих педагогічних чинників, системи екзогенних та ендогенних факторів, що обумовлюють позитивні і негативні реакції в учнів молодших класів на вплив фізичних вправ; методів корекційного розвитку гнучкості, які є структурною основою проектування педагогічної технології фізичної та соціальної реабілітації слабозорих учнів.

У третьому розділі “Розробка та експериментальне обґрунтування педагогічної технології корекційно спрямованого розвитку гнучкості у слабозорих учнів” висвітлюється структура експериментальної педагогічної технології корекції психофізичного розвитку слабозорих учнів молодших класів та результати її апробування.

Системоутворювальним фактором у проектуванні педагогічної корекційно спрямованої технології розвитку в слабозорих учнів гнучкості була мета її функціонування в системі фізичної та соціальної реабілітації дітей означеної категорії. Структура етапної організації корекційного розвитку гнучкості у слабозорих дітей ураховує морфологічні та функціональні фази розвитку рухливості суглобів, що передбачає: а) фазу поступового збільшення амплітуди рухів у ліктьовому, колінному, плечовому, кульшовому, гомілковостопному суглобах та суглобах хребетного стовпа; б) фазу стабілізації досягнутого рівня рухливості суглобів; в) фазу варіативного та ситуативного використання рухливості суглобів у навчальній, побутовій, трудовій та корекційно-реабілітаційній діяльності слабозорих учнів.

Відповідно до фаз розвитку гнучкості у слабозорих дітей були структуровані етапи корекційної роботи: етап мотивованого збільшення рухливості суглобів, етап мотивованого збереження досягнутого рівня рухливості суглобів, етап мотивовано-ситуативного використання стабілізованої рухливості суглобів. Функціональні зв'язки між компонентами педагогічної технології забезпечувались індивідуально адаптованим комплексом корекційно спрямованих педагогічних засобів.

При цьому ефективність фізичних вправ (активних і пасивних) визначалась оптимальним поєднанням компонентів фізичного навантаження: потужності, обсягу, терміну одноразового впливу навантаження, кількості серій впливу навантаження, інтервалу відновлення, форми відпочинку та корекційної і функціональної спрямованості фізичних навантажень.

Система позитивного та негативного впливу екзогенних і ендогенних чинників мала такий вигляд: а) позитивний вплив - збільшення силових можливостей (r1r6=0,876), підвищення координаційних здібностей (r3r7=0,793), розвиток міжм'язової координації (r2r13=0,898), формування здібності до релаксації (r2r14=0,689), до концентрації уваги (r2r15=0,578), удосконалення фонду життєво актуальних рухових навичок (r1r18=0,821); б) негативний вплив - підвищений рівень тонусу м'язів (r2r19= -0,289), надмірне нервове збудження (r3r20= -0,348), депресивний стан (r5r21= -0,269).

Ефективності корекційно спрямованих дидактичних комплексів на всіх етапах реабілітаційної діяльності сприяли: методи функціонального розвитку рухливості суглобів, тифлотехніки, психолого-педагогічного та лікарняно-педагогічного контролю; облік діяльності слабозорих учнів, спеціально структуровані фізичні вправи та засоби нервово-м'язової свідомої релаксації. Формування дидактико-реабілітаційної мотивації та мотивації досягнень використовувалися системно, у взаємодії з функціональними зв'язками між структурними компонентами корекційно спрямованої педагогічної технології розвитку гнучкості у слабозорих дітей. Урахування ревалентних педагогічних, психологічних, морфолого-функціональних факторів реалізації дидактико-корекційних комплексів обумовили її ефективність.

Результати формувального етапу експерименту виявили, що розроблена корекційно-реабілітаційна технологія забезпечує: 1) досягнення рівня рухливості в суглобах слабозорих дітей експериментальної групи, що зіставляється з фізіологічною нормою однолітків загальноосвітньої школи; 2) удосконалення рівня просторово-часової орієнтації слабозорих учнів у ситуаціях побутової, навчальної, трудової, корекційної та реабілітаційної діяльності нестандартного характеру; 3) позитивну динаміку офтальмологічних показників зорового аналізатора у слабозорих учнів; 4) тенденцію зростання у слабозорих учнів показників просторової орієнтації; 5) формування у слабозорих дітей спеціальних знань, навичок і вмінь щодо організації самостійних занять фізичними вправами корекційного спрямування; 6) підвищення рівня дидактико-реабілітаційної мотивації слабозорих учнів під час систематичних занять фізичними вправами, адаптивними видами спорту.

Розроблена педагогічна технологія засвідчила, що вона здатна забезпечити такі корекційні і реабілітаційні умови:

а) безперервне розгортання та вдосконалення адаптаційних механізмів на основі саморегуляції організму слабозорих учнів;

б) систематичну мобілізацію функціональних резервів організму в процесі реалізації корекційно спрямованих занять фізичними вправами з метою стимуляції механізмів довгострокової адаптації на основі суми оптимальних ефектів термінової адаптації;

в) систематичне підвищення індивідуально-дозованих корекційно спрямованих фізичних навантажень обумовлює інтенсивне розгортання процесів структурного перетворення в тканинах та органах відповідних функціональних систем, які забезпечують оптимальну психофізичну діяльність слабозорих учнів за механізмом компенсації порушених параметрів зорового аналізатора;

г) формування компенсаторних механізмів просторової орієнтації та подальше її удосконалення за рахунок розвитку резерву рухливості в суглобах слабозорих учнів, удосконалення моторно-вісцеральної та вісцеро-моторної міжм'язової регуляції, що необхідні для нового рівня функціонування їхніх регуляторних та виконавчих органів в умовах варіативно-ситуативної діяльності (побут, самообслуговування, навчання, корекційні та реабілітаційні заняття, спортивна підготовка, професійна діяльність та ін.).

Експериментальна корекційно спрямована педагогічна технологія формування у слабозорих учнів 9-10 років рухливості в суглобах як компонента їх просторово-часової орієнтації забезпечує таку динаміку морфологічних і фізичних показників:

а) рухливість у ліктьовому, плечовому, кульшовому, колінному суглобах та суглобах хребетного стовпа статистично-достовірно зростає в усіх тестових завданнях в активній (на 19,8о - 31,4о) р<0,05 і пасивній формах рухових дій (на 25,6о - 42,8о) р<0,05, що засвідчує наближення рухливості в суглобах до фізіологічної норми;

б) позитивна динаміка офтальмологічних показників в експериментальній групі;

в) дидактико-реабілітаційна мотивація у слабозорих дітей експериментальної групи з 9 тестів складала 78,5 - 93,7 % (у контрольній групі (КГ) - 3,7 - 22,0%) р<0,05 у дівчат і в хлопців - 83,9 - 96,5 % (КГ - 4,5 - 35,0%), р<0,05.

г) статистично-достовірною тенденцією значного покращання показників просторової орієнтації у слабозорих учнів експериментальної групи: у хлопців Т-1 мав таку динаміку: 0,5 о - 1,4о (КГ - 4,8є - 6,3є), Т-2 - 2,3о - 2,8о (КГ - 4,7є - 5,8є) р<0,05, Т-3 - 2,5о - 2,8о (КГ- 5,9є - 6,2є) р<0,05; у дівчат динаміка була аналогічною: Т-1 - 0,7є - 1,3о (КГ - 5,1є - 6,7є), Т-2 - 2,7о - 2,8о (КГ - 4,8є - 5,8є) р<0,05, Т-3 - 2,8о - 2,9о (КГ - 4,8є - 5,7є) р<0,05.

Отримані результати дослідження та їх інтерпретація в повній мірі співвідносяться та обґрунтовуються основними положеннями методологічних досягнень у галузі корекційної педагогіки, спеціальної психології, теорії фізичної культури, педагогічних основ фізичної та соціальної реабілітації.

У висновках викладено результати дослідження, основні з них такі.

Дослідження спрямоване на розвиток гнучкості у слабозорих школярів молодших класів. Було виявлено, що розроблена педагогічна технологія корекційно спрямованого розвитку гнучкості у слабозорих учнів забезпечує просторово-часову орієнтацію.

1. Аналіз літературних джерел показав, що сьогодні відсутні чітко сформульовані та науково аргументовані педагогічні підходи і методичні рекомендації відносно оптимізації системи корекційно спрямованого фізичного виховання в спеціальних школах для слабозорих дітей. Дослідженням встановлена наявність суттєвого протиріччя між великим суспільним запитом щодо вдосконалення системи фізичної та соціальної реабілітації засобами фізичної культури і спорту, що мають великий рівень можливостей формування у слабозорих учнів просторової орієнтації (до таких засобів належать фізичні вправи для розвитку рухливості в суглобах, гнучкості, на основі яких слабозорі діти успішно вирішують питання адаптації до умов середовища) та відсутністю науково обґрунтованих механізмів, технологій, програм цілеспрямованого розвитку гнучкості в означених учнів. Такий стан сучасної теорії та методики корекційної педагогіки гальмує реалізацію ефективних засобів фізичної культури і корекційної педагогіки, які використовуються з метою інтеграції слабозорих учнів у соціальне середовище. Установлено, що це протиріччя належить до актуальних і тому потребує негайного вирішення в таких науково-методичних напрямах:

- вивчити систему екзогенних й ендогенних факторів, що суттєво впливають на формування гнучкості у слабозорих дітей як компонента їх просторової орієнтації;

- дослідити вікові закономірності формування у слабозорих дітей рухливості в суглобах з метою визначення найбільш сприятливих умов їх корекційно спрямованого розвитку;

- розробити сучасну педагогічну технологію цілеспрямованого розвитку гнучкості у слабозорих дітей на уроках фізичної культури та позашкільних і під час самостійних занять фізичними вправами.

2. Вікові закономірності розвитку рухливості в суглобах слабозорих дітей мають певні сенситивні періоди, що бажані для її розвитку. У слабозорих учнів обсяг засобів розвитку гнучкості може бути збільшеним для дівчат віком від 9 до 11 та від 14 до 15 років; для хлопців цей період припадає на 9-12 років, 13-14 років та 16-17 років.

3. Вікові закономірності розвитку рухливості в суглобах слабозорих дітей мають тенденцію до відставання показників гнучкості порівняно з однолітками загальноосвітніх шкіл. У всіх вікових групах показники рухливості в ліктьовому, плечовому, кульшовому, колінному суглобах та суглобах хребетного стовпа слабозорих дітей були нижчими щодо фізіологічної норми на 15,9 о - 31,3о (р<0,05). Означена негативна тенденція поширюється на активні і пасивні форми рухів відповідно до тестових завдань типу: згинання, розгинання, відведення, приведення. Наявність фізичного кризового стану рухливості в суглобах слабозорих учнів обумовлена складною структурою дефекту і характером вторинних відхилень у формі стійкої гіподинамії, порушення просторово-часової орієнтації, загального фізичного розвитку, рухової підготовленості, моторно-вісцеральної та вісцеро-моторної регуляції та ін. Такий стан рухової системи слабозорих учнів уповільнює темпи їхньої фізичної та соціальної реабілітації.

4. Факторний аналіз дозволив визначити систему екзогенних і ендогенних чинників суттєвого впливу на формування рухливості в суглобах слабозорих учнів у процесі корекційно-реабілітаційної роботи, урахування яких дозволяє оптимізувати означений педагогічний процес. Система позитивного та негативного впливу екзогенних й ендогенних чинників мала такий вигляд: а) позитивний вплив - збільшення силових можливостей (r1r6=0,876), підвищення координаційних здібностей (r3r7=0,793), розвиток міжм'язової координації (r2r13=0,898), формування здібності до релаксації (r2r14=0,689), до концентрації уваги (r2r15=0,578), удосконалення фонду життєво актуальних рухових навичок (r1r18=0,821); б) негативний вплив - підвищений рівень тонусу м'язів (r2r19= -0,289), надмірне нервове збудження (r3r20= -0,348), депресивний стан (r5r21= -0,269).

5. Фазова структура нервово-м'язової працездатності у слабозорих учнів під час виконання фізичних вправ і навантаження з метою розвитку рухливості в суглобах (подолання інертності психофізіологічних процесів; стабілізація нервово-м'язової працездатності; нервово-м'язова працездатність в умовах компенсованої втоми; декомпенсована втома) є морфолого-функціональною основою індивідуального дозування впливу корекційних педагогічних факторів. Це пов'язане з тим, що вона дозволяє експериментально визначити основні параметри фізичних навантажень в аспекті її потужності, обсягу, терміну одноразового впливу фізичного навантаження, кількості серій, форми інтервалів відновлення, структури відпочинку, відповідно до етапної організації фізичної та соціальної реабілітації слабозорих учнів.

6. Етапна організація корекційно-реабілітаційної роботи зі слабозорими учнями дозволила в повному обсязі: врахувати складну структуру дефекту та особливості вторинних відхилень; реалізувати індивідуалізований розвиток рухливості в суглобах як компонента просторової орієнтації; використати оптимальне поєднання спеціальних фізичних вправ в активній та пасивній формах із вправами на нервово-м'язову релаксацію і на концентрацію уваги відносно біомеханічних параметрів амплітуди рухів; реалізувати діагностичну, атрибутивну, виховну, стимулюючу, прогностичну і в цілому управлінську функції педагогічного та лікарняного моніторингу; упровадити мотивувальні форми обліку результатів корекційно-реабілітаційної роботи означених учнів та педагогів.

7. Інноваційна педагогічна і корекційна технологія цілеспрямованого формування у слабозорих учнів рухливості в суглобах включала низку корекційно-компенсаторних педагогічних комплексів, які забезпечили їй достатньо високий рівень ефективності:

а) діагностичний (вихідна, поточна, оперативна, етапна та підсумкова інформація);

б) спеціальні дидактико-реабілітаційні (фізичні вправи в активній і пасивній формах, вправи на концентрацію уваги, методи оптимального співвідношення потужності й обсягу фізичних навантажень, лікарняно-педагогічний контроль, методи профілактики травматизму і тощо);

в) мотиваційно-потребнісний (методика формування дидактико-реабілітаційної мотивації, соціалізації особистості слабозорих учнів);

г) інформаційно-дидактичний (інформаційні та педагогічні закономірності розгортання фізіологічних фаз формування гнучкості, реалізації сенситивних зон її розвитку);

д) відносно самостійні дидактико-реабілітаційні комплекси в етапній структурі педагогічної технології цілеспрямованого розвитку у слабозорих учнів рухливості в суглобах: етап мотивованого розвитку оптимальної амплітуди рухів; етап мотивованої стабілізації досягнутого рівня рухливості в суглобах та етап мотивованого ситуативно-варіативного вдосконалення гнучкості;

е) рефлексивний (формування афективного, мотиваційно-потребнісного, аксіологічного, гностичного, праксіологічного компонентів свідомого ставлення слабозорих учнів до корекційно-реабілітаційної діяльності).

8. Науково-методичною основою експериментального впровадження корекційної педагогічної технології цілеспрямованого розвитку у слабозорих учнів рухливості в суглобах як компонента просторово-часової орієнтації, є низка спеціально розроблених методичних принципів: принцип базової функції мети корекційно-реабілітаційної технології як системоутворювального чинника; принцип визначального значення етапної організації корекційно-реабілітаційної роботи; принцип структурної єдності методів функціональної підготовки, формування рухових дій, релаксації, тифлотехнології; принцип функціональної компонентності гнучкості в системі просторово-часової орієнтації слабозорих учнів; принцип домінантного значення розробки та впровадження інноваційних технологій у практику фізичної та соціальної реабілітації слабозорих дітей. Це пов'язано з тим, що означені принципи в повному обсязі відображають структуровані закономірності організації, управління, удосконалення та реалізації такого роду відкритих педагогічних систем.

9. Експериментальна корекційно спрямована педагогічна технологія формування у слабозорих учнів 9-10 років рухливості в суглобах як компонента їх просторово-часової орієнтації забезпечує таку динаміку морфологічних і фізичних показників:

а) рухливість у ліктьовому, плечовому, кульшовому, колінному суглобах та суглобах хребетного стовпа статистично достовірно зростає в усіх тестових завданнях в активній (на 19,8о - 31,4о) р<0,05, і пасивній формах рухових дій (на 25,6о - 42,8о) р<0,05, що засвідчує наближення рухливості в суглобах до фізіологічної норми;

б) позитивною динамікою офтальмологічних показників в експериментальній групі;

в) дидактико-реабілітаційна мотивація у слабозорих дітей експериментальної групи з 9 тестів складала 78,5 - 93,7 % (КГ - 3,7 - 22,0%) р<0,05 у дівчат і в хлопців - 83,9 - 96,5 % (КГ - 4,5 - 35,0%), р<0,05.

г) статистично-достовірною тенденцією значного покращання показників просторової орієнтації у слабозорих учнів експериментальної групи: у хлопців Т-1 мав таку динаміку: 0,5о - 1,4о (КГ - 4,8є - 6,3є), Т-2 - 2,3о 2,8о (КГ - 4,7є - 5,8є) р<0,05, Т-3 - 2,5о - 2,8о (КГ- 5,9є - 6,2є) р<0,05; у дівчат динаміка була аналогічною: Т-1 - 0,7є - 1,3о (КГ - 5,1є - 6,7є), Т-2 - 2,7о 2,8о (КГ - 4,8є - 5,8є) р<0,05, Т-3 - 2,8о - 2,9о (КГ - 4,8є - 5,7є) р<0,05.

Отримані результати заслуговують на використання при оптимізації системи корекційного фізичного виховання слабозорих учнів у системі спеціальної освіти. Розроблені теоретичні та методичні положення дослідження можуть стати основою для подальшого проектування, удосконалення, корегування педагогічних програм, методик, технологій корекційної роботи з фізичного розвитку слабозорих учнів. Результати роботи відкривають напрям для подальших досліджень у галузі моделювання інноваційних педагогічних корекційно спрямованих систем фізичного виховання і зміцнення здоров'я слабозорих учнів, корекції порушень зорового аналізатора засобами фізичної культури.

Основний зміст дослідження відображено в таких публікаціях

1. Коломійченко О.Ю. Вікова динаміка розвитку рухливості суглобів хребтового стовпа у слабозорих дітей // Наука і освіта. - 2006. - № 5-6. - С. 194-197.

2. Коломійченко О.Ю. Структура психолого-фізіологічних та педагогічних факторів корекційного впливу на оптимальний розвиток гнучкості у слабозорих дітей // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2007. - №1-2. - С. 173-181.

3. Коломійченко О.Ю. Перспективна модель інноваційної технології корекційно спрямованого формування рухливості в суглобах учнів з вадами зору // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2007. - № 1-2. - С. 195-205.

4. Шеремет Б.Г., Ковиліна В.Г., Коломійченко О.Ю. та ін. Фізична культура (для слабозорих дітей) // Програми для загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня для сліпих дітей та дітей зі зниженим зором (підготовчий - 1 класи). - К.: Вид-во “Початкова школа”, 2005. - С.168-186.

5. Шеремет Б.Г., Ковиліна В.Г., Коломійченко О.Ю. та ін. Фізична культура (для сліпих дітей) // Програми для загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня для сліпих дітей та дітей зі зниженим зором (підготовчий - 1 класи). - К.: Вид-во “Початкова школа”, 2005. - С. 187-205.

6. Коломійченко О.Ю. Форми контролю розвитку гнучкості у слабозорих школярів // Матеріали науково-практичної конференції “Проблеми реабілітації”. - Одеса, 2005. - С. 99-102.

Анотація

слабозорий діти фізичний реабілітаційний

Коломійченко О.Ю. Розвиток гнучкості у слабозорих школярів молодших класів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.03 - корекційна педагогіка. - Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, Одеса, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню корекції фізичного та психічного розвитку слабозорих дітей. Корекція рухової сфери здійснювалась за рахунок цілеспрямованого та індивідуального розвитку рухливості суглобів як компонента просторової орієнтації. Корекційно-реабілітаційна робота була реалізована в три етапи.

У дослідженні визначено ефективні фізичні вправи, фізичні навантаження, методи індивідуалізованого впливу, методи формування дидактико-реабілітаційної мотивації, мотивації досягнення, методи концентрації уваги на метричних параметрах амплітуди рухів, біомеханічних ланках рухової діяльності, психолого-педагогічний та лікарняно-педагогічний моніторинг з формами обліку корекційної діяльності слабозорих учнів.

Проведені за розробленою технологією заняття дозволили нівелювати розбіжності в рівні розвитку гнучкості, функціонального стану, просторово-часової орієнтації слабозорих учнів та наблизитися до фізіологічної норми учнів загальноосвітньої школи.

Ключові слова: корекція, реабілітація, фізичні вправи, навантаження, корекційно спрямована педагогічна технологія, гнучкість, рухливість суглобів, просторово-часова орієнтація.

Аннотация

Коломийченко О.Ю. Развитие гибкости у слабовидящих школьников младших классов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.03 - коррекционная педагогика. - Южно-Украинский государственный педагогический университет имени К.Д. Ушинского, Одесса, 2007.

Диссертация посвящена исследованию актуальной в теории и практике коррекционной педагогики проблемы коррекции физического и психического развития слабовидящих детей, где автор пытается разрешить этот вопрос с помощью научных разработок, нацеленных на развитие качества “гибкость”.

Учитывая, что физическое качество “гибкость” отличается плавностью физических нагрузок, простотой и доступностью упражнений, адекватной реакцией организма на физическую нагрузку, надо полагать, что все это позволит не только сохранить состояние зрительных функций, но и улучшить функциональное состояние, пространственно-временную ориентировку.

Исследуя возрастные закономерности развития подвижности у слабовидящих, была выявлена кризисно-негативная тенденция отставания показателей гибкости по сравнению со здоровыми сверстниками общеобразовательных школ. Во всех возрастных группах показатели подвижности в локтевом, плечевом, тазобедренном, коленном суставах и суставах позвоночного столба слабовидящих детей статистически достоверно ниже физиологической нормы на 15,9о - 31,3о (p<0,05).

Коррекция двигательной сферы слабовидящих учащихся 9-10 лет осуществлялась за счет целенаправленного и индивидуального развития подвижности суставов как компонента пространственной ориентации. Коррекционно-реабилитационная работа была реализована в три этапа (мотивированного развития гибкости; мотивированной стабилизации оптимального уровня гибкости; мотивированного ситуативно-вариативного использования стабилизированного уровня гибкости) на основе специально разработанной педагогической технологии. Отмеченная педагогическая технология, на основе системообразующих факторов, включала специально разработанные дидактично-коррекционные комплексы, психолого-педагогический мониторинг, методы формирования дидактико-реабилитационной мотивации и мотивации достижений.

В процессе исследования разработана и научно обоснована специальная методика, которая входила в состав дидактико-реабилитационных комплексов, индивидуализируемых физических упражнений, физических нагрузок, психолого-педагогического влияния коррекционных факторов на основе ревалентного значения таких структурных компонентов, как мощность, объем, длительность одноразового влияния коррекционных факторов, количество серий и комбинаций их повторного влияния, интервалы восстановления, форма отдыха и релаксации, морфолого-функциональная направленность коррекционно-реабилитационных факторов.

Эффективность экспериментально разработанной коррекционно-направленной педагогической технологии формирования у слабовидящих учащихся 9-10 лет подвижности в суставах была подтверждена следующей динамикой морфологических и психологических показателей: подвижность в локтевом, плечевом, тазобедренном, коленном суставах и суставах позвоночного столба статистически достоверно выросла во всех тестовых заданиях, как в активной (на 19,8о - 31,4о, p<0,05), так и в пассивной формах двигательных действий (на 25,6о - 42,8о, p<0,05), что по показателям позволило приблизиться к детям с нормальным зрением.

В диссертационном исследовании обоснованы и организационно оформлены механизмы практической реализации разработанной педагогической коррекционно-реабилитационной технологии целенаправленного развития у слабовидящих учящихся подвижности суставов как компонента пространственно-временной ориентации, которая включала: факторно определенные эффективные физические упражнения, физические нагрузки, методы определения индивидуализируемого их влияния, методы формирования дидактико-реабилитационной мотивации, мотивации достижения, методы концентрации внимания на метрических параметрах амплитуды движений, биомеханических звеньях двигательной деятельности, психолого-педагогического и лечебно-педагогического мониторинга с формами учета коррекционной деятельности слабовидящих учащихся, что подтверждается статистически достоверным уровнем показателей у слабовидящих детей экспериментальной группы из 9 тестов на уровне 78,5-93,7% (КГ - 3,7-22,0%) p<0,05 у девушек и у ребят на уровне 83,9-96,5% (КГ - 4,5-35,0%) p<0,05. При этом следует отметить, что ухудшений остроты зрения не отмечалось, а во многих частных случаях было улучшение. Занятия, которые проводились по специально разработанной технологии, позволили нивелировать разногласия в уровне развития гибкости, функционального состояния, пространственно-временной ориентации слабовидящих учащихся и приблизиться к физиологической норме учащихся общеобразовательной школы.

...