Громадянське виховання молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

УДК 37.034:372

Громадянське виховання молодших школярів

13.00.07 - теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Момотюк Лілія Борисівна

Луганськ 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Рівненському державному гуманітарному університеті Міністерства освіти і науки України.

Захист відбудеться 22 червня 2007 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.06 в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-А.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-А.

Автореферат розісланий 21 травня 2007 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.О. Андрющук

АНОТАЦІЇ

Момотюк Л.Б. Громадянське виховання молодших школярів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, 2007.

Дисертаційна робота, присвячена вивченню проблеми громадянського виховання молодших школярів, є першою спробою систематизувати теоретичні доробки, визначити концептуальні положення та зміст виховної роботи з формування громадянськості учнів початкових класів у навчальній і позакласній виховній роботі. У роботі розглядаються закономірності, принципи, пріоритетні форми і методи громадянського виховання у навчально-виховній роботі, аналізуються її можливості в контексті досліджуваної проблеми. Визначено та експериментально перевірено педагогічні умови ефективного здійснення громадянського виховання на уроках і в процесі позакласної виховної роботи. Основні з них: використання народної творчості, традицій українського народу; наповнення змісту навчального матеріалу громадянським компонентом; підвищення професійної компетентності педагогів початкової ланки освіти з питань громадянського виховання молодших школярів; гуманізація і демократизація педагогічної взаємодії, спрямована на забезпечення позитивного емоційного стану учнів; індивідуальний підхід, який передбачає вміння педагога бачити у кожному учневі особистість, визнавати за ним право на власні погляди, захоплення, інтереси.

Ключові слова: громадянськість, громадянське виховання, громадянська вихованість особистості, навчально-виховна робота, молодші школярі, діагностика громадянської вихованості.

школяр громадянський педагогічний

Момотюк Л.Б. Гражданское воспитание младших школьников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля, Луганск, 2007.

Диссертация посвящена проблеме гражданского воспитания младших школьников. В работе рассмотрена сущность понятий “гражданское воспитание”, “гражданственность”, “гражданские качества личности”, прослежена трансформация их содержания на разных этапах развития общества, выявлены характерные особенности гражданского воспитания учащихся младшего школьного возраста на современном этапе становления украинского государства.

В работе рассматриваются закономерности, подходы, принципы гражданского воспитания, его содержание, приоритетные формы и методы в контексте исследуемой проблемы.

Выявленные в процессе исследования основные тенденции дали возможность определить следующие компоненты гражданского воспитания: формирование национального самосознания, культуры междунациональных отношений, правовые, моральные знания, патриотизм, гуманность, трудолюбие, знание государственного языка, поведение согласно принятых в обществе норм.

Анализ психолого-педагогической литературы в контексте проблемы гражданского воспитания, а также изучение состояния проблемы в современной практике начальной школы дает возможность определить несоответствие между достаточно высоким уровнем теоретико-методической разработки её основных аспектов и отсутствием научно обоснованной системы гражданского воспитания младших школьников.

В диссертационном исследовании дифференцированы традиционные и интерактивные формы и методы гражданского воспитания, которые, основываясь на демократическом стиле взаимодействия, направлены на формирование у младших школьников критического мышления, инициативы, творческой активности.

На основе изучения передового педагогического опыта были выявлены и обоснованы педагогические условия, способствующие повышению результативности гражданского воспитания младших школьников: использование народного творчества, традиций украинского народа; наполнение содержания учебного материала гражданским компонентом; повышение профессиональной компетентности учителей начальных классов в контексте гражданского воспитания младших школьников; гуманизация и демократизация педагогического взаимодействия; индивидуальный подход, который предусматривает умение педагога видеть в каждом ученике личность.

Критериальный подход к диагностике гражданской воспитанности учащихся младших классов позволил осуществить целенаправленное и содержательное изучение этого феномена. Разработанные критерии дали возможность определить уровни сформированности гражданской воспитанности учащихся младших классов, каждый из которых характеризовался определенными показателями. Обобщение результатов констатирующего эксперимента свидетельствует о необходимости усиления внимания к проблеме гражданского воспитания младших школьников в учебно-воспитательной и внеклассной деятельности.

На основе полученных данных констатирующего эксперимента, с целью обобщения и систематизации условий и направлений воспитания гражданина, в начале формирующего эксперимента была разработана модель гражданского воспитания младших школьников, которая стала ориентиром в разработке технологии воспитания гражданина.

В процессе работы использовались массовые, групповые, индивидуальные формы, в основу которых были положены инновационные педагогические технологии, основанные на актуальных идеях личностно-ориентированной педагогики.

Анализ результатов формирующего эксперимента свидетельствует об эффективности предлагаемой технологии гражданского воспитания учащихся младших классов, а также возможностей ее использования в условиях начальной школы.

Ключевые слова: гражданственность, гражданское воспитание, гражданская воспитанность личности, учебно-воспитательная работа, младшие школьники, диагностика гражданской воспитанности.

Momotiuk L.B. A civil education of the pupils of elementary school. - Manuscript.

Thesis for the Degree of the Candidate of Pedagogical Science in speciality 13.00.07 - Theory and Methodology of Education. - East Ukrainian national university named after Volodymyr Dal, Lugansk, 2007.

The thesis is devoted to the problem of the civil education of junior schoolchildren. It is a first attempt to systematize the theoretical background, to define the conceptual points and contents of educational work on forming civil feelings of the junior pupils in class and in extracurricular activity. The regularities, principles, priority forms and methods of the civil education in studying process are considered; the possibilities of their usage in the context of the investigated scientific problem are analysed.

Psychological-pedagogical conditions of the efficient realization of the civil education in class and in extracurricular educational activity are also determined and experimentally checked.

The main of them are: the broad usage of Ukrainian folk educational traditions; filling the contents of the teaching material by civil component; increasing professional competence of teachers of the junior forms in context of the civil education of junior schoolchildren; humanization and democratization of the pedagogical interaction; the individual approach, which provides the teacher's skill to see personality in each pupil .

Key words: civil feelings, civil education, person's civil upbringing, educational activity, junior schoolchildren, diagnostics of the civil upbringing.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У період становлення України як суверенної держави, відродження духовності суспільства проблема громадянського виховання підростаючого покоління набуває особливої актуальності. Пріоритетність виховання громадянина зумовлюється водночас процесом відродження нації. Для України як поліетнічної держави громадянське виховання покликане сприяти формуванню її соборності, яка є серцевиною української національної ідеї. Саме на ґрунті демократичних цінностей, що мають лежати в основі громадянського виховання, можливе об'єднання різних етносів і регіонів України з метою розбудови й удосконалення суверенної, демократичної держави, громадянського суспільства.

З огляду на сказане вище актуальними є наукове обґрунтування і практичне забезпечення нової, за своєю сутністю, системи громадянського виховання, мета якого - сформувати в учнів комплекс громадянських якостей, глибоке розуміння ними належності до українського народу, до своєї Батьківщини, внутрішню потребу й готовність відстоювати та захищати її інтереси, реалізовувати свій особистісний потенціал на благо зміцнення української держави. Отже, громадянське виховання нерозривно пов'язане з відродженням нації, демократизацією та гуманізацією суспільства, поглибленням самоуправління народу.

В документах Верховної Ради України, “Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХXI cт.)”, “Концепції національного виховання”, “Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті” обґрунтовано необхідність удосконалення громадянського виховання учнівської молоді. Цілеспрямованої роботи з громадянського виховання учнів вимагає і закон України “Про освіту”, де чітко сформульовано завдання виховання підростаючого покоління.

У “Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності” зазначено, що актуальність громадянського виховання особистості в сучасному українському суспільстві значною мірою зумовлюється потребою державотворчих процесів на засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості, що мають забезпечити усім громадянам рівні можливості для розвитку і застосування їхніх потенційних здібностей, досягнення суб'єктивно привабливих і водночас соціально значущих цілей як умови реалізації найголовнішої соціально-психологічної потреби у самовизначенні та самоствердженні.

Посилення виховної функції освіти, формування громадянськості, працелюбності, моральності, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, сім'ї, довкілля розглядається одним із стратегічних напрямів державної політики в галузі освіти.

У цьому контексті загальноосвітня школа першого ступеня виконує роль фундаменту, на якому будується вся система громадянського виховання школярів, формування у них любові до рідного краю, України, історичної пам'яті, духовності, національного характеру. Все, що закладається учням у цей період навчання і виховання, визначає в подальшому успіх процесу формування особистості, її світогляду і загального розвитку. Набуті в школі першого ступеня особистісні якості, а також знання, вміння і навички не лише забезпечують основу навчання і виховання підлітків, а й значною мірою визначають особливості практичної, громадської та професійної діяльності дорослої людини.

Аналіз науково-педагогічної та методичної літератури засвідчує, що процес громадянського виховання підростаючого покоління широко і різнобічно обґрунтований в теорії і практиці. Зокрема, у вітчизняній педагогіці вперше до теми громадянського виховання звернувся В.Сухомлинський, педагогічні ідеї якого стали орієнтиром для створення ефективних технологій виховання громадянськості школярів й на сучасному етапі.

В педагогічній спадщині Г. Ващенка, А. Макаренка, С. Русової, К. Ушинського охарактеризовано основний зміст громадянського виховання дітей в школі, його національні ознаки.

Педагогічні основи морального та правового виховання учнівської молоді, наукові підходи до виховання суспільно-активної особистості школяра в сучасних умовах розроблено в дослідженнях Н. Бібік, І. Зязюна, В. Кременя. Історичну ретроспективу, ґрунтовний педагогічний аналіз потреб та можливостей громадянського виховання в період становлення української державності розробили П. Ігнатенко, В. Поплужний.

Проблему формування громадянськості як провідної риси особистості досліджено О. Докукіною, М. Задерихіною, Л. Канішевською, Н. Косарєвою, В. Мазаєм, Л. Пономаренко. Проблему громадянських цінностей обґрунтовано у працях Л. Бойко, І. Бондаренко, М. Боришевського, Л. Крицької, Н. Чернухи.

У працях Н. Бернса, І. Беха, Л. Божович, Л. Буєвої, І. Кона, В. Крутецького, Н. Нікітіної, П. Чамати здійснено психологічне обґрунтування громадянського розвитку особистості.

На багатоаспектність й інтеграційність громадянського виховання вказано дослідниками Н. Алігавабовим, Т. Більгільдієвою, І. Валєєвим, О. Волжиною, К. Гаджиєвим, В. Мушинським.

Детальному аналізу педагогічних засад функціонування громадянської освіти та виховання у вітчизняній шкільній практиці присвячено дослідження Н. Дерев'янко, Ю. Завалевського, В. Іової, О. Киричук, Н. Косарєвої, В. Кузя, Т. Мальцевої, В. Оржехівського, А. Розенберга, І. Тараненко, О. Сухомлинської, К. Чорної та ін.

Актуальними в контексті нашого дослідження є дисертаційні роботи, в яких розкрито окремі аспекти проблеми громадянського виховання. Зокрема, у працях П. Вербицької і П. Кендзьора обґрунтовано організаційно-педагогічні умови комплексної реалізації інноваційних форм громадянського виховання старшокласників у навчально-виховному процесі і в позакласній виховній роботі. У цьому контексті Л. Рехтетою визначено психолого-педагогічні умови ефективного здійснення громадянського виховання учнів 5-9 класів у позаурочній виховній діяльності. У свою чергу О. Кошолап обґрунтував необхідність громадянського виховання старшокласників у процесі історико-краєзнавчої діяльності. Так, ним вперше визначено зміст і методи роботи шкільного історико-археологічного гуртка та історичного музею у цьому напрямі.

Аналіз наукових джерел з обґрунтування означеної проблеми дає змогу зробити висновок, що сфера наукових досліджень у галузі громадянського виховання обмежена середньою і старшою ланкою загальноосвітньої школи. Проблема громадянського виховання молодших школярів ще не була предметом спеціального дослідження. З огляду на це, недостатня розробленість проблеми, її актуальність і практична значущість у реалізації важливих завдань початкової школи обумовили вибір теми дослідження: “Громадянське виховання молодших школярів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно теми науково-дослідної роботи Рівненського державного гуманітарного університету. Тема дисертації схвалена вченою радою Рівненського державного гуманітарного університету (протокол № 6 від 22 лютого 2002 року) і затверджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки АПН України (протокол № 4 від 11 квітня 2002 року).

Об'єкт дослідження - процес громадянського виховання молодших школярів у навчально-виховній роботі.

Предмет дослідження - педагогічні умови громадянського виховання молодших школярів.

Мета дослідження - розробити, науково обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови підвищення ефективності громадянського виховання учнів молодшого шкільного віку.

Гіпотеза дослідження: ефективність громадянського виховання молодших школярів підвищиться за умов посилення громадянської орієнтації цієї діяльності, визначення педагогічних умов підвищення його ефективності; впровадження інтерактивних форм і методів, спрямованих на формування громадянської позиції кожного учня.

Відповідно до предмету, мети та гіпотези дослідження були визначені такі завдання:

Здійснити аналіз стану проблеми громадянського виховання молодших школярів в педагогічній теорії і практиці.

Визначити сутність і структуру поняття “громадянське виховання молодших школярів”.

Обґрунтувати форми, методи і педагогічні умови громадянського виховання учнів початкових класів.

Розробити діагностику громадянської вихованості молодших школярів.

Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність технології громадянського виховання учнів молодшого шкільного віку.

Методологічні основи дослідження: на філософському рівні методології: закони і категорії наукового пізнання; діалектична теорія про взаємозв'язок, взаємозумовленість і цілісність явищ у природі; принципи пріоритету загальнолюдських цінностей, розвитку, науковості, цілепокладання, історизму, діяльності, єдності індивідуального і соціального, теорії й практики, які забезпечують об'єктивність щодо вивчення предметів і явищ існуючої дійсності (Г. Гегель, С. Гессен, І. Кант, П. Фейєрбах);

на конкретно-науковому рівні методології: праці з філософії освіти (Н. Ничкало), філософії виховання (І. Зязюн, В. Шинкарук); теоретичні аспекти соціології, теорії соціалізації та соціальної роботи (В. Андрущенко, Р. Арцишевський, Л. Бойко, Е. Іванов, В. Ядов); концептуальні положення теорії громадянського становлення особистості (М. Боришевський, М. Бургін, К. Гаджиєв); психолого-педагогічні основи громадянського виховання молодших школярів (І. Бех, О. Киричук, І. Кон, В. Крутецький, Н. Нікітіна, Р. Павелків, С. Рубінштейн); концептуальні основи розвитку особистості молодшого школяра (Н. Алігавабов, О. Докукіна); наукові наробки з історії України та історії освіти України (М. Грушевський, М. Євтух, Г. Жураковський, О. Пометун, М. Стельмахович); праці з теорії виховання та навчання (Н. Болдирєв, Л. Крицька); дослідження сутності педагогіки як галузі наукового знання (Н. Волкова, В. Галузинський, М. Євтух, А. Кочетов, В. Мадзігон, Н. Мойсеюк, М. Ярмаченко); теорія діяльності людини і дослідження різних аспектів змісту соціально-педагогічної діяльності з молодшими школярами, підлітками та молоддю (І. Ільїн, А. Зосімовський, В. Іванчук, І. Кецик, О. Киричук, Т. Конникова, В. Поплужний); теоретичні аспекти особистісно орієнтованого виховання (І. Бех, К. Чорна); праці, присвячені вивченню зв'язків школи з навколишнім середовищем (Л. Бойко, Б. Кобзар, В. Кузь).

Теоретичну основу дослідження становлять:

ідеї Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності; Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, закону України “Про освіту”, Національної програми “Діти України”, Конвенції про права дитини, в яких знайшли розкриття проблеми демократизації та гуманізації всіх сторін життя сучасного суспільства і системи освіти;

положення наукових праць, у яких розкриваються особливості та закономірності громадянського виховання (Г. Ващенко, М. Грушевський, А. Макаренко, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський); дослідження провідних учених, присвячених проблемі становлення громадянськості у підростаючого покоління (М. Болдирєв, М. Гончаров, М. Стельмахович, О. Сухомлинська, І. Тараненко, К. Чорна).

У ході розв'язання поставлених завдань було застосовано методи дослідження, що доповнювали один одного: теоретичні - вивчення та аналіз психолого-педагогічної, філософської, соціологічної та методичної літератури з проблеми дослідження; теоретичне вивчення й узагальнення кращого педагогічного досвіду; емпіричні - діагностичні (анкетування, інтерв'ювання, бесіди, опитування, тестування), обсерваційні (цілеспрямовані педагогічні спостереження, самоаналіз), прогностичні (моделювання, шкалування), констатувальний і формувальний експерименти, кількісний та якісний аналіз експериментальних даних із застосуванням методів математичної статистики.

Експериментальною базою дослідження було обрано Рівненську ЗОШ І-ІІІ ступеня № 18, НВО № 12 м. Рівного, Малошпаківську ЗОШ І-ІІІ ступеня с. М. Шпаків Рівненського району, Грабівську ЗОШ І ступеня Рівненського району, Великожолудську ЗОШ І-ІІІ ступеня с. В.Жолудськ Володимирецького району Рівненської області.

Експериментальною перевіркою було охоплено 518 учнів (з них 258 - експериментальні групи, 260 - контрольні групи), 50 педагогів.

Етапи дослідження. Дисертаційне дослідження проводилося протягом 2000-2006 років у три етапи.

На першому етапі (2000-2001 рр.) здійснено вибір і обґрунтування теми дослідження, аналіз філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури з проблеми. Визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідно-експериментальної роботи. Розроблено загальні підходи до вирішення проблеми, понятійний апарат, сформульовано робочу гіпотезу.

Другий етап (2001-2003 рр.) передбачав проведення констатувального експерименту, у межах якого вивчався сучасний стан досліджуваної проблеми. Було започатковано формувальний експеримент, проведено апробацію основних положень дослідження.

На третьому етапі (2003-2006 рр.) здійснено формувальний експеримент, впроваджено дослідно-експериментальну технологію громадянського виховання молодших школярів у навчально-виховний процес, проаналізовано експериментальні дані і проведено їх кількісний та якісний аналіз; сформульовано основні висновки, впроваджено результати дослідження; оформлено результати науково-дослідної роботи.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- вперше обґрунтовано педагогічні умови громадянського виховання молодших школярів на уроках та в позакласній виховній роботі; розроблено діагностику вихованості учнів початкових класів;

- удосконалено форми і методи громадянського виховання молодших школярів;

- дістали подальшого розвитку принципи і закономірності громадянського виховання учнів молодшого шкільного віку.

Теоретичне значення дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні моделі виховання громадянина; критеріїв добору змісту, форм і методів громадянського виховання молодших школярів у навчально-виховній роботі; показників і рівнів сформованості громадянських якостей особистості.

Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці та впровадженні у практику роботи шкіл науково обґрунтованої технології громадянського виховання молодших школярів; створенні методичних рекомендацій з громадянського виховання учнів початкових класів та формування у школярів особистісних якостей громадянина держави.

Результати дослідження можуть бути використані науковцями та практичними працівниками для визначення і поглиблення основних напрямів роботи, пов'язаної з громадянським вихованням молодого покоління.

Вірогідність результатів дослідження та основних висновків забезпечується методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних дослідницьких положень, використанням комплексу методів, адекватних його предмету, меті, завданням і дослідно-експериментальною перевіркою сформульованої гіпотези, кількісним і якісним аналізом експериментальних матеріалів, репрезентативністю вибірки учнів, які були охоплені дослідженням; впровадженням здобутих результатів у практику роботи шкіл; співвідношенням результатів дослідження з масовою педагогічною практикою.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися у Рівненській ЗОШ І-ІІІ ступеня № 18 (довідка № 180 від 15.06.06 р.), НВО № 12 м. Рівного (довідка № 205 від 26.06.06 р.), Малошпаківській ЗОШ І-ІІІ ступеня с. М.Шпаків Рівненського району (довідка № 95 від 23.06.06 р.), Великожолудській ЗОШ І-ІІІ ступеня с. В.Жолудськ Володимирецького району Рівненської області (довідка № 129 від 02.05.06 р.), Грабівській ЗОШ І ступеня Рівненського району (довідка № 137 від 05.06.06 р.).

Основні положення та результати дослідження оприлюднювалися автором на засіданнях педагогічних рад експериментальних шкіл, у виступах на засіданнях кафедри педагогіки початкового навчання Рівненського державного гуманітарного університету (2000-2006).

Найважливіші теоретичні положення і висновки доповідалися на науково-практичних конференціях, а саме: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі” (Рівне, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти” (Рівне, 2003), Регіональній науково-практичній конференції студентів та молодих науковців “Наука, освіта, суспільство очима молодих” (Рівне, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Наука, освіта, суспільство очима молодих” (Рівне, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції “Особистісно орієнтовані педагогічні технології у початковій школі” (Тернопіль, 2006).

Публікації. Результати дослідження опубліковано у 10 одноосібних друкованих працях, 7 з них - у фахових виданнях ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 283 найменування і додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 290 сторінок друкованого тексту, з них 184 сторінки - обсяг основного тексту. У роботі наведено 7 таблиць, 4 схеми, 2 гістограми, 2 діаграми, 22 додатки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу дослідження, наукову новизну, практичну значущість роботи, наведено відомості про апробацію й впровадження одержаних результатів та бази дослідно-експериментальної роботи.

У першому розділі - “Теоретичні основи громадянського виховання молодших школярів” - проаналізовано стан проблеми у педагогічній теорії та виховній практиці початкової школи; розкрито основні підходи до визначення сутності громадянського виховання; проаналізовано закономірності, підходи, принципи, мету, завдання та зміст громадянського виховання; обґрунтовано структурні компоненти громадянськості як його результату і критерію, визначено методи, форми і педагогічні умови громадянського виховання молодших школярів.

Реформування системи освіти у контексті інтенсивних державотворчих процесів на засадах гуманізму та демократії обумовлює потребу у теоретичному обґрунтуванні і практичній реалізації в навчально-виховних закладах нової парадигми громадянського виховання.

Результати аналізу стану проблеми у сучасній педагогічній теорії і практиці дали змогу виявити суперечність між високим рівнем теоретико-методичної розробки її філософських, соціологічних, психологічних і педагогічних аспектів і відсутністю науково обґрунтованої системи громадянського виховання учнів молодшого шкільного віку.

Зазначене вище дає підстави стверджувати, що у початковій школі виховна робота характеризується стихійністю, непослідовністю, педагоги початкової ланки освіти спрямовують виховні зусилля передусім на навчальну діяльність учнів. Вчителі недостатньо обізнані з інтерактивними методами і формами громадянського виховання, не володіють на достатньому рівні прийомами стимулювання молодших школярів до творчої діяльності у засвоєнні громадянських знань, не орієнтовані на побудову взаємин з учнями на основі діалогу.

Аналіз психолого-педагогічних джерел дав змогу з'ясувати сутність і структуру поняття “громадянське виховання молодших школярів”, його основних закономірностей, підходів і принципів. Нами визначено громадянське виховання як цілеспрямований педагогічний вплив на свідомість і почуття молодших школярів, який має на меті формування у вихованців громадянських якостей, спрямованості особистості та громадянської активності.

У процесі дослідження визначено і обґрунтовано наступні компоненти громадянського виховання: формування національної самосвідомості, культури міжнаціональних відносин; правові, моральні знання; патріотизм, гуманність, працелюбність; знання державної мови; поведінка відповідно до прийнятих у суспільстві норм.

У сучасних умовах розбудови України особистість розглядається як рівноправний суб'єкт суспільних відносин з державою, що має вияв у взаємних правах і обов'язках. З огляду на це у контексті досліджуваної проблеми проаналізовано сутність поняття “громадянськість”. Аналіз наукових праць з проблеми формування громадянськості як провідної риси особистості (Г. Ващенко, А. Макаренко, В. Поплужний, Є. Постовойтов, В. Сухомлинський, О. Докукіна, А. Розенберг та інші) дав підстави для обґрунтування основних аспектів громадянськості молодших школярів: пізнавального, структурними компонентами якого є відповідні соціально-психологічні, правові та інші поняття (держава, суспільство, етнос, нація, народ та інші); емоційного, який включає в себе групу вищих особистісних почуттів (патріотичних, гуманних, правових, екологічних), в яких відображається ставлення українських громадян будь-якої національності до своєї державної спільноти, її життєдіяльності та перспектив розвитку; діяльнісно-поведінкового, який характеризує практичний бік громадянськості і значною мірою залежить від ситуацій, які складаються в житті нації та держави. Означені аспекти громадянськості стали визначальними при виборі змісту, форм та методів громадянського виховання молодших школярів.

Зміст громадянського виховання молодших школярів включає в себе взаємопов'язану діяльність вчителів і учнів, спрямовану на засвоєння системи громадянських знань, формування і розвитку громадянських почуттів і відповідних їм рис поведінки, а саме: любові до Батьківщини, відданості їй, активної праці на благо Вітчизни, примноження традицій свого народу, бережливого ставлення до історичних пам'яток, традицій, звичаїв рідної України, прагнення до зміцнення честі та гідності своєї держави, мужності, готовності захищати Батьківщину; дружби з іншими народами; поваги до звичаїв, культури інших країн і народів.

У результаті теоретичного аналізу наукових джерел підтверджено, що побудова виховного процесу передбачає усвідомлення психолого-педагогічних особливостей молодших школярів, які в дослідженні охарактеризовано крізь призму взаємопов'язаних компонентів громадянської вихованості особистості. Молодший шкільний вік визначено сензитивним у формуванні громадянськості. Це обумовлено тим, що на цьому віковому етапі в процесі виховання вибудовується основа, яка деякою мірою передбачає подальше становлення особистості як громадянина: закладається фундамент моральної поведінки дитини, починає формуватись громадянська спрямованість особистості, активно відбувається засвоєння морально-етичних правил поведінки.

У дисертаційному дослідженні з'ясовано, що ефективність громадянського виховання молодших школярів значною мірою зумовлюється спрямованістю виховного процесу, формами і методами його організації. З огляду на це нами класифіковано й обґрунтовано традиційні та інтерактивні методи громадянського виховання, які стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення і базуються на принципі багатосторонньої взаємодії.

У процесі дослідження встановлено, що успішна реалізація завдань демократичного виховання молодших школярів можлива за умови поєднання різних форм громадянського виховання у практиці початкової школи, а саме: запровадження окремих навчальних курсів і дисциплін громадянського спрямування; інтегрування елементів громадянської освіти і виховання у зміст сучасних шкільних предметів початкової школи; організація позакласної виховної роботи з метою формування громадянськості молодших школярів; демократизація шкільного життя, впровадження системи учнівського самоврядування.

Нові пріоритети розвитку освітньої галузі зумовлюють створення адекватних педагогічних умов, які б сприяли успішній реалізації виховного процесу, спрямованого на формування громадянськості молодших школярів. Результати дослідження дали змогу визначити наступні педагогічні умови: використання народної творчості, традицій українського народу; наповнення змісту навчального матеріалу громадянським компонентом; підвищення професійної компетентності педагогів початкової ланки освіти в галузі громадянського виховання молодших школярів; гуманізація і демократизація педагогічної взаємодії, спрямована на забезпечення позитивного емоційного стану учнів; індивідуальний підхід, який передбачає вміння педагога бачити у кожному учневі особистість, визнавати за ним право на власні погляди, захоплення, інтереси.

У другому розділі - “Експериментальна перевірка педагогічних умов підвищення ефективності громадянського виховання молодших школярів”- висвітлено хід та результати констатувального та формувального експериментів (досліджувалось 528 учнів контрольних та експериментальних груп на предмет сформованості їх громадянської вихованості), описано впровадження дослідно-експериментальної технології громадянського виховання у навчально-виховний процес початкової школи, проаналізовано результати роботи.

У процесі дослідження визначено, що важливою умовою ефективності громадянського виховання виступає прогнозування результатів виховного впливу, тобто громадянської вихованості молодших школярів. З огляду на це для досягнення ефективності експериментального дослідження було розроблено критерії визначення рівнів громадянської вихованості молодших школярів, а саме: понятійний рівень громадянськості, громадська спрямованість особистості, якості особистості, громадянська активність.

Хід експериментального дослідження дав змогу встановити чотири рівні громадянської вихованості молодших школярів: високий, достатній, середній, низький. Зокрема, високий рівень властивий молодшим школярам, які характеризуються повними знаннями основ громадянськості, прагненням до їх розширення та поглиблення, високим рівнем усвідомлення громадянського обов'язку, наявністю достатньо стійкої громадянської спрямованості особистості. Для дітей молодшого шкільного віку з високим рівнем громадянської вихованості характерна висока громадянська активність (відповідно до їхнього віку) та громадські мотиви діяльності. Учні сумлінно виконують доручення, дбайливо ставляться до результатів колективної праці, відповідної поведінки вимагають і від інших. Мають правильне уявлення про товариськість і дружбу, відчувають відповідальність за честь і справи колективу.

Достатній рівень характерний учням, які орієнтуються в змісті понять, категорій, що мають своїм структурно-утворюючим центром поняття “громадянськість”, для них характерна достатня громадянська спрямованість особистості - в мотиваційній структурі громадські та колективні інтереси значно домінують над особистими. Такі учні виявляють інтерес до окремих громадсько-соціальних подій, проте не завжди виявляють нетерпимість до негативних вчинків. Молодші школярі в життєвих ситуаціях першого ступеня складності (якщо не існує сильних зовнішніх чи внутрішніх перешкод) майже здатні до самостійної громадянської поведінки.

Середньому рівню громадянської вихованості відповідає середній рівень знань та розумінь понять громадянської спрямованості особистості та громадянської активності. В мотиваційній структурі особистості колективні та громадські спрямування в незначній мірі домінують над індивідуалістичними або ж їх прояви рівні. Учні в життєвих ситуаціях першого ступеня складності в більшості випадків здатні до самостійної громадянської поведінки.

Низький рівень відрізняється від попередніх елементарним рівнем розуміння громадянськості, низькими рівнями громадянської спрямованості й активності. В мотиваційній структурі індивідуалістичні напрями домінують над суспільними. Тому поведінка учнів з низьким рівнем громадянської вихованості може варіюватись в широких межах: від егоїстичної замкнутості до грубих порушень дисципліни.

На основі одержаних даних констатувального експерименту, а також досягнень психолого-педагогічної науки, з метою узагальнення та систематизації умов і напрямів виховання громадянина, на початку формувального експерименту було спроектовано модель громадянського виховання молодших школярів, під якою нами визначено загальну схему функціонування структурних компонентів громадянського виховання (схема 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Схема 1 Модель громадянського виховання молодших школярів

На основі теоретичної моделі було розроблено технологію виховання громадянина, мета якої полягала в створенні цілісної системи громадянського виховання молодших школярів, науковому обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов громадянського виховання учнів початкових класів.

У дослідженні було враховано положення про те, що організація цілеспрямованої і планомірної роботи з громадянського виховання молодших школярів можлива за умови належної підготовки педагогічного колективу. У цьому контексті встановлено, що оволодіння педагогами програмою семінару, систематичне звернення до педагогічної діагностики і категоріально-понятійного апарату громадянського виховання дає їм змогу оптимально планувати навчально-виховний процес, спрямований на формування громадянськості своїх вихованців, науково діагностувати, прогнозувати й коригувати його результати.

У дисертаційній роботі підтверджено, що одним з дієвих факторів формування громадянськості молодших школярів є запровадження у навчальний процес пропедевтичного курсу “Знай свої права, дитино. Азбука маленького громадянина”, який передбачає створення передумов для усвідомленого сприйняття і засвоєння молодшими школярами соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу.

Визначено, що ефективними засобами емоційного впливу на виховання громадянських якостей молодших школярів є уроки громадянськості, виховний потенціал яких полягає у формуванні активної громадянської позиції учнів, усвідомленні ними свого громадянського обов'язку перед державою, поглибленні знань, які сприяють розвитку понятійного компонента громадянськості.

У дисертаційному дослідженні проаналізовано технологію впровадження в навчальний процес програми “Я - громадянин України” як засобу інтегрування елементів громадянської освіти у зміст шкільних предметів початкової школи, а також визначено, що її реалізація надає учням можливість поглибити знання основ громадянськості, сформувати мотивацію та основні вміння, необхідні для відповідальної участі у громадському житті школи, класу, міста; створити молодшим школярам умови для набуття досвіду громадянської дії, поведінки та комунікативної взаємодії.

Результати проведеного експерименту засвідчили, що важливим компонентом у парадигмі громадянського виховання молодших школярів є включення його складових у систему позакласних заходів. Удосконалення змісту громадянського виховання учнів початкової школи у процесі позакласної діяльності мало на меті розв'язання виховних завдань, які передбачали: систематичне інформування учнів про факти громадянської поведінки на прикладі вчинків літературних героїв, з фактів оточуючої дійсності; виховання громадянської активності як провідного чинника громадянськості; формування патріотичних, гуманних, правових і екологічних почуттів; моделювання виховних заходів за допомогою інтерактивних форм і методів громадянського виховання; спрямованість усієї системи позакласної виховної роботи на підвищення рівня громадянської вихованості молодших школярів. Крім традиційних методів і форм роботи широко впроваджувалися продуктивні та творчі види діяльності (самостійне опрацювання літературних джерел, розв'язання проблемних ситуацій, введення в хід занять уроків, гуртків, клубів таких інтерактивних методів, як рольові та імітаційні ігри, обмін думками, драматизації, заповнення інформаційного пропуску та ін.). Належна підтримка з боку педагога давала змогу молодшим школярам подолати внутрішні суперечності, сприяла покращенню їхніх взаємин з іншими учнями, позитивно впливала на формування у них громадянських якостей.

Використання різноманітних методик діагностики досліджуваної проблеми дало змогу порівняти одержані результати з первинними даними, що забезпечило їх надійність та достовірність.

Для отримання статистичних даних щодо сформованості рівнів громадянської вихованості молодших школярів на початку і після закінчення формувального експерименту було проведено контрольний і підсумковий зрізи за визначеними критеріями і показниками (табл.1).

Як засвідчують дані таблиці, учні експериментальних груп (ЕГ) на початку формувального експерименту виявили нижчий рівень громадянської вихованості, ніж учні контрольних груп (КГ). Зокрема, високим рівнем охарактеризовано 18,1% молодших школярів ЕГ порівняно з 18,3% вихованців КГ. На 0,8% вищі показники достатнього рівня учнів КГ порівняно з молодшими школярами ЕГ. Натомість показники середнього рівня було зафіксовано у 36,7% вихованців ЕГ, в той час як в учнів контрольних груп цей показник становив 38,1%. Однак на низькому рівні молодші школярі ЕГ характеризувалися вищими показниками (9,3%) порівняно з учнями КГ (6,9%).

Контрольний зріз, проведений після завершення формувального експерименту, був спрямований на визначення ефективних педагогічних умов, форм і методів підвищення рівня громадянської вихованості. Тим самим було доведено, що впровадження дослідно-експериментальної технології позитивно вплинуло на підвищення рівнів громадянської вихованості молодших школярів експериментальних груп порівняно з початком експериментального дослідження. Так, збільшилась кількість учнів експериментальних груп, рівень громадянської вихованості яких характеризується як високий (показник збільшився із 18,1% до 29,2%). Спостерігалось зростання показників достатнього рівня. Зокрема, кількість молодших школярів, які перебувають на цьому рівні, збільшилась на 9,4%. Відповідно на 13,4% зменшився показник середнього рівня громадянської вихованості учнів експериментальних груп. На низькому рівні після проведеного дослідження залишилося 2,2% з них. Щодо учнів контрольних груп, то позитивних змін у підвищенні рівнів громадянської вихованості в них не відбулося.

Отже, впроваджена технологія позитивно вплинула на підвищення рівня громадянської вихованості учнів експериментальних груп. Ці зміни відбулися завдяки організованій систематичній і цілеспрямованій роботі, яка базувалася на принципах гуманізації та демократизації виховного процесу; послідовності, системності та цілісності використання різноманітних методів і форм громадянського виховання; культуровідповідності, національної своєрідності громадянського виховання, єдності з загальнолюдськими цінностями.

Результати експерименту свідчать про ефективність розробленої технології, що підтвердило правильність і продуктивність сформульованої гіпотези, визначених педагогічних умов громадянського виховання учнів початкової школи у навчально-виховній і позакласній роботі.

Результати проведеної дослідно-експериментальної роботи дають підстави для таких висновків:

Побудова нового громадянського, демократичного, гуманного та правового суспільства, орієнтованого на високі національні й загальнолюдські цінності, набуває актуальності в стратегії сучасної української освіти. З огляду на це потреба запровадження цілісної системи громадянського виховання в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи першого ступеня стає необхідним чинником сучасної освітньої реформи. Метою громадянського виховання молодших школярів є формування в учнів моральних ідеалів суспільства, громадянських почуттів, належної поведінки, потреби в праці на благо суспільства.

У процесі дослідження теоретично обґрунтовано наступні компоненти громадянського виховання: формування національної самосвідомості, культури міжнаціональних відносин; правові, моральні знання; патріотизм, гуманність, працелюбність; знання державної мови; поведінка відповідно до прийнятих у суспільстві норм.

У результаті теоретичного аналізу наукових джерел підтверджено, що однією з найактуальніших проблем педагогічної теорії і практики є пошук нових форм і методів громадянського виховання молодших школярів, які б відповідали сучасним суспільним потребам. У зв'язку з цим визначено і класифіковано традиційні й інтерактивні форми і методи, які, ґрунтуючись на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на формування у школярів критичного мислення, ініціативи, творчої активності.

Встановлено, що виховання громадянина демократичного суспільства вимагає створення педагогічних умов, які б сприяли розвитку громадянських якостей молодших школярів, а саме: використання народної творчості, традицій українського народу; наповнення змісту навчального матеріалу громадянським компонентом; підвищення професійної компетентності педагогів початкової ланки освіти з питань громадянського виховання молодших школярів; гуманізація і демократизація педагогічної взаємодії, спрямована на забезпечення позитивного емоційного стану учнів; індивідуальний підхід, який передбачає вміння педагога бачити у кожному учневі особистість, визнавати за ним право на власні погляди, захоплення, інтереси.

У ході дослідження визначено, що важливою умовою ефективності громадянського виховання виступає прогнозування результатів виховного впливу, тобто громадянської вихованості молодших школярів. У зв'язку з цим для досягнення ефективності експериментального дослідження було розроблено критерії визначення рівнів громадянської вихованості молодших школярів, а саме: понятійний рівень громадянськості; громадська спрямованість особистості; якості особистості; громадянська активність. З огляду на результати діагностики, у відповідності до означених критеріїв було визначено чотири рівні громадянської вихованості молодших школярів: високий, достатній, середній, низький.

У процесі дослідження встановлено, що виховання особистості громадянина є цілісною системою, яка поєднує навчальну та позакласну виховну роботу. Громадянське виховання молодших школярів передбачає наскрізну інтеграцію певних його аспектів у предмети шкільного освітнього компоненту, наповнення програм роботи гуртків різноманітною тематикою, спрямованою на підсилення громадянської орієнтації їхнього змісту.

У дослідженні з'ясовано, що ефективними у громадянському вихованні є уроки громадянськості, курс “Знай свої права, дитино. Азбука маленького громадянина”, програма “Я - громадянин України”. Доведено, що їх виховний потенціал полягає у поглибленні знань, що сприяють розвитку понятійного компонента громадянськості, створенні передумов для усвідомленого сприйняття і засвоєння молодшими школярами морально-правових норм, формуванні активної громадянської позиції учнів, усвідомленні ними свого громадянського обов'язку.

Встановлено, що необхідні умови для ефективного формування громадянськості молодших школярів створює використання у позакласній виховній роботі таких традиційних й інтерактивних методів і форм діяльності, як бесіди громадянського спрямування, розповіді, диспути, рольові та імітаційні ігри, драматизації, інтерв'ю, обмін думками, пошук спільних ідей, встановлення правил, метод проектів, вікторини, творчі вправи громадянського спрямування,

Ефективність проведеної експериментальної роботи підтверджено динамікою зростання рівнів громадянської вихованості молодших школярів за визначеними критеріями. Так, порівняно з початком дослідно-експериментальної роботи відсоток учнів, для яких характерний високий рівень громадянської вихованості, відчутно збільшився; значно зросла кількість вихованців із достатнім рівнем громадянської вихованості; відповідно зменшився відсоток школярів, яких охарактеризовано середнім та низьким рівнем громадянської вихованості особистості.

Таким чином, отримала підтвердження сформульована на початку дослідження гіпотеза, що ефективність громадянського виховання молодших школярів на уроках і в позакласній роботі підвищиться за умов посилення громадянського спрямування цієї діяльності, використання інтерактивних форм і методів, спрямованих на формування громадянської позиції кожного учня. Впровадження у виховний процес загальноосвітньої школи розроблених на основі педагогічної технології громадянського виховання програми “Я-громадянин України”, окремого навчального курсу “Знай свої права, дитино. Азбука маленького громадянина”, уроків громадянськості, творчих вправ громадянського спрямування; а також інтерактивних методів (ситуації морального вибору, рольові та імітаційні ігри, інтерв'ю, обмін думками, тематичні брейн-ринги, захист проектів тощо) позитивно вплинуло на формування громадянських якостей учнів, активізувало їх практичну діяльність у досліджуваному напрямі, що дає підстави робити висновок про ефективність теоретично обґрунтованої й експериментально впровадженої технології громадянського виховання.

Результати експериментального дослідження доводять доцільність використання запропонованої педагогічної технології громадянського виховання молодших школярів шляхом впровадження її у навчальну діяльність і позакласну виховну роботу. Крім того, результати дослідження можуть бути використані вихователями і педагогами для визначення і поглиблення основних напрямів роботи, пов'язаної з громадянським вихованням молодого покоління.

Виконане дослідження, яке, за своєю сутністю, є першою спробою систематизувати теоретичні доробки, визначити концептуальні положення та зміст виховної роботи з громадянського виховання учнів початкових класів у навчальній та позакласній виховній роботі, зрозуміло, не може претендувати на вичерпне розв'язання цієї проблеми. Вона залишається актуальною і вимагає подальшої розробки ряду важливих аспектів, до яких належать визначення пріоритетних напрямів громадянського виховання молодших школярів у позашкільному виховному просторі; педагогічне обґрунтування організаційного, навчального, методичного і матеріально-технічного забезпечення громадянського виховання молодших школярів, здійснення спеціальної підготовки вчителів початкових класів з метою підвищення їхньої педагогічної компетентності з проблем громадянського виховання, підвищення ефективності післядипломної освіти педагогічних кадрів з цієї проблеми.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Момотюк Л.Б. Громадянське виховання молодших школярів засобами народної педагогіки // Теоретичні питання освіти, культури та виховання: Зб. наук. пр.- Вип. 16.- Київ: КДЛУ, 2001.- С.95-98.

2. Момотюк Л.Б. Виховання громадянськості молодших школярів: сутність і особливості // Теоретичні питання освіти, культури та виховання: Зб. наук. пр.- Вип. 19.- Київ: КДЛУ, НМАУ, 2002. - С.131-135.

3. Момотюк Л.Б. Громадянське виховання в історії розвитку вітчизняної педагогічної думки // Теоретичні питання освіти, культури та виховання: Зб. наук. пр.- Вип. 20.- Київ: КДЛУ, НМАУ, 2002. - С.114-117.

...