Організаційно-педагогічні умови створення сприятливого навчально-виховного середовища в загальноосвітньому навчальному закладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

МАКАГОН Олександр Емануїлович

УДК 371.21

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВОГО НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО СЕРЕДОВИЩА

В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків - 2007

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Гриньова Валентина Миколаївна, Науково-дослідний інститут педагогіки і психології ім. В.О. Сухомлинського Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, директор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Іонова Олена Миколаївна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, завідувач кафедри природничо-математичних дисциплін;

кандидат педагогічних наук, професор Пономарьова Галина Федорівна, Харківський гуманітарно-педагогічний інститут, ректор.

Провідна установа: Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Одеса.

Захист відбудеться «15» травня 2007 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. 216.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (61168, м. Харків, вул. Блюхера 2, ауд. 215В).

Автореферат розісланий «13» квітня 2007 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.А. Штефан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Під час переходу до демократичного суспільства в нашій країні перспективною для розвитку освіти є концепція гуманізації середовища шляхом створення сприятливих умов для суб'єктів педагогічного процесу, який дарує дитині життєвий сенс, несе в собі невичерпне джерело мотивів, спонукань, натхнень, творчості, забезпечує єдність дій учителів, учнів та їхніх батьків на основі духовної спільності взаєморозуміння, взаємодії, співробітництва. Атмосфера сприятливого середовища навчального закладу має ґрунтуватися на довірі і любові, співпереживанні, позитивній тональності, що визначають перспективну лінію успіху як у цілому освітньої установи, так і всіх суб`єктів педагогічного процесу.

Створюючи для особистості сприятливе середовище як підґрунтя формування індивідуальності, суспільство збагачується і зміцнюється, відкриває широку перспективу з метою свого розвитку. Зміна соціальної ситуації, суспільної свідомості, ціннісних орієнтацій зумовлює пошук нових підходів, пов'язаних не тільки з удосконаленням освіти з урахуванням попереднього досвіду, але й зі створенням сприятливого середовища.

Проблема дослідження середовища визначається вітчизняними і зарубіжними вченими як одна з найважливіших ключових педагогічних проблем. З вирішенням цієї проблеми пов'язується можливість його педагогізації, зміни з метою посилення виховного впливу на особистість, оскільки навчання розглядається як перший крок до перетворення середовища.

Аналіз філософської, педагогічної, психологічної літератури, педагогічної практики свідчить про інтерес до проблеми, пов'язаної з формуванням, розвитком і становленням сприятливого мікроклімату в колективі, пов`язані з гуманізацією середовища (Ш.Амонашвілі, І.Песталоцці, Я.Корчак, В.Сухомлинський), інтеграцією впливу соціального середовища на розвиток особистості (Л.Буєва, С.Моложавий, С.Шацький), організацією цілісного виховного процесу в середовищі (Р.Фахрутдінова); створенням комфортного середовища (О.Воробйова, Т.Лошакова).

Вплив середовища на актуалізацію творчого потенціалу особистості безпосередньо створенням педагогічного середовища розглядали Ш.Амонашвілі, А.Анохін, Ю.Бродський, А.Гельмонт, В.Семенов; вплив культурного середовища - А.Трошева, Н.Романченко; освітнього - А.Воронін, С.Дерябо, В.Слободчикова, В.Левін; навколишнього середовища - В.Афанасьєв, Г.Тараскіна; дитячого середовища - Н.Йорданський, Г.Ковальов, Я.Новікова.

Вивчення наукової літератури засвідчує, що середовище визнається одним із чинників формування особистості. У теорії розглядаються, а на практиці реалізуються окремі й розрізнені компоненти проблеми створення сприятливого мікроклімату та управління ним. Обґрунтування ж сутності сприятливого середовища не було предметом спеціального вивчення, у наявних дослідженнях відсутній взаємозв'язок між роллю середовища, розробкою адекватної моделі формування сприятливого навчально-виховного середовища та організаційно-педагогічними умовами його створення.

Актуальність теми дослідження визначається необхідністю подолання суперечностей між: підвищеними вимогами, які пред'являє сучасне суспільство до випускника школи та негативним мікрокліматом у навчальному закладі, що не дає змоги актуалізувати його творчий потенціал; загальнолюдськими цінностями, ідеалами й установками, що характеризують школу як спеціально організоване середовище, котре навчає, розвиває і виховує, та реальним поширенням антигуманних цінностей, ідеалів, мотивів і установок, що домінують у значної частини учнів; потребою й об'єктивною необхідністю створення сприятливого середовища та недостатньою розробленістю відповідних теорій і технологій; необхідністю інтеграції діяльності всіх суб`єктів педагогічного процесу та фактичною відсутністю механізмів її реалізації.

Актуальність проблеми, її теоретична й практична значущість, а також відсутність фундаментальних досліджень зумовили вибір теми дослідження «Організаційно-педагогічні умови створення сприятливого навчально-виховного середовища в загальноосвітньому навчальному закладі».

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних навчальних закладах» (РК № 1-200199004104). Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 2 від 30 квітня 2004р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології України (протокол № 6 від 14 червня 2005р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов створення сприятливого навчально-виховного середовища в загальноосвітньому закладі.

Відповідно до мети дослідження визначено такі основні завдання:

З`ясувати сутність навчально-виховного середовища на основі аналізу філософської, психологічної і педагогічної літератури.

Науково обґрунтувати модель створення сприятливого навчально-виховного середовища в навчальному закладі.

Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови створення сприятливого навчально-виховного середовища в загальноосвітньому навчальному закладі.

Виявити ефективність упровадження моделі створення сприятливого навчально-виховного середовища в загальноосвітньому навчальному закладі.

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес у загальноосвітньому навчальному закладі.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови створення сприятливого навчально-виховного середовища в загальноосвітньому навчальному закладі.

Гіпотеза дослідження - створення сприятливого навчально-виховного середовища можливе, якщо в педагогічному процесі загальноосвітнього навчального закладу реалізувати такі організаційно-педагогічні умови: сформувати імідж школи, організувати взаємодію суб`єктів педагогічного процесу в умовах сприятливого мікроклімату й управляти процесом створення сприятливого навчально-виховного середовища.

Методологічною основою дослідження є філософська концепція про сутність людського життя як процесу неперервного самовдосконалення (А.Ухтомський); концепція про системний підхід до наукового пізнання соціальних процесів (П.Анохін, В.Афанасьєв, Е.Юдін та ін.); концепція особистісно-діяльнісного підходу до навчання (В.Давидов, Л.Занков, О.Леонтьєв); загальнопсихологічна і психолого-педагогічна теорія діяльності, соціально-психологічні теорії розвитку особистості, спілкування.

Теоретичні основи дослідження ґрунтуються насамперед на працях психологів (Л.Виготський, В.Давидов, О.Дусавицький, Д.Ельконін, І.Зимня, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн, В.Семиченко), представників гуманної педагогіки (Ш.Амонашвілі, Я.А.Коменський, Я.Корчак, Дж.Локк, А.Макаренко, І.Песталоцці, Ж.-Ж.Руссо, Л.Толстой, К.Ушинський, В.Сухомлинський, С.Шацький).

Вагоме значення для нашого дослідження мають також висловлені багатьма вченими положення та ідеї про управління освітою (Ю.Конаржевський, В.Кричевський, М.Поташник, Т.Шамова та ін.); про керівництво самоосвітою педагогічних кадрів загальноосвітніх шкіл (С.Вершловський, О.Іонова, Л.Карпова, Ю.Кулюткін, Г.Сухобська та ін.); професійної підготовки (А.Белкін, А.Алексюк, Є.Барбіна, А.Бойко, В.Гриньова, І.Журавльов, В.Загвязинський, В.Євдокимов, Н.Кузьміна, І.Лернер, Г.Пономарьова, І.Прокопенко, М.Скаткін, Г.Троцко).

Для розв`язання визначених завдань і перевірки гіпотези використовувались такі методи дослідження:

· теоретичні: аналіз та узагальнення філософської і психолого-педагогічної літератури з метою порівняння різних поглядів на досліджувану проблему;

· емпіричні: педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, вивчення продуктів діяльності, педагогічний експеримент для перевірки ефективності організаційно-педагогічних умов, які сприяють створенню сприятливого навчально-виховного середовища;

· статистичні: кількісний і якісний аналіз емпіричного матеріалу.

Експериментальною базою дослідження слугував навчально-виховний комплекс «Авторська школа Бойка» м. Харкова.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше визначено й теоретично обґрунтовано сутність сприятливого навчально-виховного середовища як такого, у якому взаємодія всіх суб`єктів педагогічного процесу має своїм результатом духовне, інтелектуальне, моральне, естетичне, фізичне взаємозбагачення, сприяє розвитку творчого потенціалу, самореалізації особистості, формує готовність до особистісного самовдосконалення, забезпечує реалізацію співтворчості в межах гуманістичної парадигми; визначено його складники (інтелектуальне, виховне, психологічне, науково-методичне, соціальне, культурно-естетичне, фізичне, санітарно-гігієнічне, електронне); запропоновано модель його створення, що включає структуру, зміст, принципи, чинники, ознаки, суб`єктів, умови, етапи, результати; обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, які сприяють його створенню (формування іміджу школи, організація взаємодії суб`єктів педагогічного процесу в умовах сприятливого мікроклімату, управління процесом створення сприятливого навчально-виховного середовища).

Подальшого розвитку набули положення про сутність середовища, управління загальноосвітнім навчальним закладом.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що організаційно-педагогічні умови створення сприятливого навчально-виховного середовища експериментально перевірені і виникає необхідність їх осмислити та реалізувати в умовах гуманізації та демократизації школи. У вищих навчальних закладах можна використовувати розроблені автором експериментальні плани й програми. Теоретичні положення та практичні напрацювання, викладені в дисертації, доцільно застосовувати під час написання дипломних і курсових робіт студентами, а також у процесі післядипломної освіти вчителів і керівників шкіл.

Матеріали дослідження впроваджено в навчально-виховний процес НВК «Авторська школа Бойка» (довідка № 201 від 19.09.2006р.), Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (довідка № 272 від 07.09.2006р.).

Основні висновки дослідження впроваджено у практичну діяльність учителів, в систему підготовки і підвищення їхньої кваліфікації, а також включено до курсу лекцій з педагогіки для студентів Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Вірогідність та обґрунтованість основних положень і результатів дослідження забезпечено методологічною й теоретичною обґрунтованістю його вихідних позицій, застосуванням комплексу методів, адекватних об`єкту, предмету, меті, гіпотезі та завданням дослідження, узагальненням результатів експериментальної роботи, яка проводилася впродовж семи років, можливістю відтворення експерименту, обробкою даних методами математичної статистики.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися через публікацію матеріалів дисертації. Основні положення й результати дослідження доповідалися на засіданнях кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, а також у виступах на науково-практичній конференції молодих учених «Методологія сучасних наукових досліджень» (Харків, 2005; 2006) та Всеукраїнських науково-практичних читаннях студентів і молодих науковців, присвячених педагогічній спадщині К.Д. Ушинського (Одеса, 2005).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації дістали відображення у 8 одноосібних публікаціях, із них 5 - у провідних наукових фахових виданнях, 3 - у матеріалах наукових конференцій.

Структура й обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (317 найменувань), 15 таблиць, 10 рисунків, 12 додатків. Загальний обсяг роботи 226 сторінок (174 сторінки - основний текст).

сприятливий навчальний педагогічний середовище

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено об`єкт, предмет, гіпотезу, мету і завдання, методологічні і теоретичні засади, методи дослідження, наукову новизну, теоретичне й практичне значення результатів наукового пошуку, доведено вірогідність та обґрунтованість здобутих результатів, наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Навчально-виховне середовище як психолого-педагогічна проблема» - розглянуто історичний аспект проблеми; науково обґрунтовано сутність понять «середовище» і «сприятливе навчально-виховне середовище» та організаційно-педагогічні умови, які сприяють його створенню.

Ідея створення сприятливого середовища не нова, вона прослідковується впродовж століть в історії педагогічної думки, перетинаючись з ідеями гуманізму, адже їх основою є дух школи, позитивна емоційна атмосфера, сприятливий мікроклімат, доброзичливий стиль взаємин усіх суб`єктів педагогічного процесу, колективна творчість, затишна обстановка та ін. (Квінтіліан, Я.А. Коменський, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, І.Песталоцці, К.Ушинський, С.Шацький, А.Макаренко, В.Сухомлинський та ін.).

Людина як складноорганізована система й оточуюче середовище є предметом досліджень філософії, соціології, біології, економіки, екології, валеології, управління, психології, педагогіки, які встановили взаємовплив людини й середовища: людину включено в різні системи, вона є носієм різних природних або соціальних якостей, але до цього ж людина в середовищі зберігає свою цілісність і змінюється в ньому (В.Кузьмін).

Аналіз наукової літератури дає можливість розглядати середовище як складну динамічну систему, здатну змінюватися, перебудовуватися залежно від соціально-педагогічних умов, впливати на актуалізацію творчого потенціалу особистості. Саме тому актуально й доцільно створювати для всіх суб`єктів педагогічного процесу сприятливе середовище, яке має бути організоване з урахуванням тієї системи цінностей, ідеалів, потреб, мотивів, установок, яку вони сповідують.

Середовище мінливе за своїми характеристиками як у результаті взаємодії з іншими мікросередовищами, так і в результаті взаємодії з даною конкретною людиною. У психолого-педагогічній літературі представлено різнобічні соціально-педагогічні і психологічні характеристики основних мікросередовищ життєдіяльності школяра: виховного (Л.Буєва), розвивального (Н.Гафурова), освітнього (А.Вронін), організаційного (В.Князєв), спілкування учнів (А.Мудрик), предметного (Р.Фахрутдінова), педагогічного (А.Анохіна, Н.Яковлева). Авторами середовище розглядається як одна з ключових педагогічних проблем - від первісного визнання впливу середовища на формування особистості до необхідності враховувати цей вплив у педагогічній практиці та вивчати і розробляти його, як умову розвитку особистості, як важливий педагогічний засіб, що дає можливість вирішувати складні завдання, здійснювати розробку нового змісту освіти і виховання, шукати й перевіряти на практиці нові форми, методи і технології розвитку особистості.

Вважаємо, що сприятливе навчально-виховне середовище - це таке середовище, в якому взаємодія всіх суб`єктів педагогічного процесу має своїм результатом їхнє духовне, інтелектуальне, моральне, естетичне, фізичне взаємозбагачення, сприяє розвитку творчого потенціалу, самореалізації особистості, формує готовність до особистісного самовдосконалення, забезпечує реалізацію співтворчості в межах гуманістичної парадигми. Актуалізацію творчого потенціалу розглядаємо як процес, який спрямований на реалізацію закону природовідповідності особистості за умови збереження психічного здоров`я, душевного та духовного комфорту. Ефективність і стабільність такого середовища підвищуються, якщо воно утворює єдиний інтегративний простір, що складається з різних мікросередовищ упродовж тривалого періоду.

Сприятливе навчально-виховне середовище - середовище інтегроване, яке об`єднує декілька мікросередовищ: інтелектуальне, психологічне, науково-методичне, соціальне, культурно-естетичне, фізичне, санітарно-гігієнічне, електронне. Кожне з цих мікросередовищ має спільні й відмінні ознаки.

У дисертації обґрунтовано модель створення сприятливого навчально-виховного середовища, яка включає: визначення кожного мікросередовища та його структури, спільних і відмінних ознак, чинників, суб`єктів, умов створення, принципи побудови, етапи розвитку, результати.

У дослідженні виділено чинники сприятливого навчально-виховного середовища, які впливають на результати діяльності суб`єктів педагогічного процесу, а саме: позитивні (сприятливий психологічний мікроклімат, що залежить від узгодженості взаємодій, традицій, ситуацій успіху, конструктивного вирішення конфліктних ситуацій; максимальна реалізація можливостей, здібностей і потреб з метою професійного зростання педагогів; забезпечення компетентності суб`єктів педагогічного процесу; упровадження інновацій у педагогічний процес; результативність діяльності; ефективний спосіб управління; піклування про суб`єктів педагогічного процесу; матеріально-технічне забезпечення) та негативні (перевантаження фізичні, психічні, професійні; втома; відсутність взаєморозуміння між учителем, учнями й батьками; слабка матеріальна база; низький культурний та освітній рівень суб`єктів педагогічного процесу; авторитарний стиль управління; конфліктні ситуації).

Показниками сприятливого навчально-виховного середовища є: включеність у сумісну діяльність; гармонійність усіх суб`єктів педагогічного процесу; довіра і висока вимогливість один до одного; інформованість суб`єктів педагогічного процесу про цілі і стан справ; позитивне ставлення до цілей сумісної діяльності; задоволеність приналежністю до колективу; позитивне ставлення до оцінки результатів його діяльності; сприятливий психологічний мікроклімат; демократичний стиль управління; стан емоційної задоволеності як результату сумісної діяльності; гарна матеріальна база.

Провідна ідея створення сприятливого середовища полягає в залученні до цього процесу всіх суб`єктів педагогічного процесу.

Доведено, що суб`єктами сприятливого навчально-виховного середовища є: учні (активні, пасивні); класні керівники; викладачі; завідувачі кафедр і лабораторій; родина (батьки, родичі, друзі); психологічна служба; керівники гуртків; адміністрація; керівники, здатні зрозуміти, підтримати творчу особистість (яскраву, ініціативну) або спонукати до творчості особистість зі схованим творчим потенціалом, створити умови для творчого розвитку та ненав'язливо коректувати роботу. Тим самим у процес створення цього середовища включені всі суб`єкти педагогічного процесу, які чітко розуміють, що ефективність його функціонування залежить від кожного, треба постійно себе й середовище вдосконалювати; від кожного залежить сприятливий стан кожного й у цілому вчительського, учнівського, батьківського колективу.

Створення сприятливого навчально-виховного середовища ґрунтується на принципах та ідеях етичної педагогіки, зокрема: природовідповідності й унікальності особистості; мотиваційної успішності, культуровідповідності та емоційної насиченості, екологічності й емпатійності взаємин та ін.

Отже, сприятливе середовище, у нашому розумінні, виступає як збалансована система, стан якої є особливою індивідуальною якістю для конкретного колективу й відбиває в собі рівень стабільності цієї якості колективу в найбільш широкому сенсі. Створення й становлення сприятливого навчально-виховного середовища виступає як двосторонній процес і вимагає урахування й прийняття думок усіх суб`єктів.

В умовах педагогічного процесу загальноосвітнього закладу ефективність сприятливого навчально-виховного середовища виявляється у високому рівні мотивації всіх суб`єктів, професійному зростанні вчителів, в академічних успіхах учнів, у високих показниках різних інтелектуальних і спортивних змагань, в науково-дослідницькій діяльності та ін., зростанні рівня педагогічної культури батьків, культури спілкування всіх суб`єктів та ін.

Актуалізація творчого потенціалу відбувається в сприятливому навчально-виховному середовищі за певних організаційно-педагогічних умов: формування іміджу школи, організації педагогічної взаємодії суб`єктів педагогічного процесу в умовах сприятливого мікроклімату, управління процесом створення сприятливого навчально-виховного середовища.

Схарактеризуємо складники іміджу школи: зовнішня атрибутика, тобто слова, гасла, дії, предмети, елементи, що несуть символічне навантаження (назва, гімн, девіз, символ, емблема, прапор, форма одягу для учнів, ритуали школи), які використовує установа, щоб зробити більш ясними її завдання й цілі, бути знаними на ринку; від правильності вибору їх залежить стійкість, глибина закріплення в масовій свідомості образу школи; стиль школи, який вимагає від школи бути неповторною й оригінальною, сприяє виділенню та запам'ятовуванню установи з-поміж інших, відбиває положення школи на освітньому ринку; уявлення соціального оточення про якість освіти, показниками якої є рівень знань, умінь і навичок школярів, їх відповідність державним освітнім стандартам, рівень розвитку мислення, волі, емоцій, творчих потреб, інтересів, здібностей учнів; уявлення про рівень комфортності шкільного навчально-виховного середовища, який включає: поважні відносини між учителем та учнем, дбайливе ставлення до достоїнства учня, його життя й здоров'я, постійне створення ситуації успіху, зняття небажаного психічного навантаження, надання допомоги кожному у виборі цілей і завдань освіти з огляду на психологічні особливості, орієнтацію педагогів на підготовку учня до майбутнього життя й на повноцінне проживання ним кожного вікового періоду; безконфліктне, інтелектуально-емоційне та духовно збагачене спілкування учнів, де провідними відносинами є співробітництво, дружба, взаєморозуміння, моральна поведінка; уявлення про ціну освітніх послуг; образ керівника загальноосвітньої установи, який часто розглядається соціумом як символ освітньої установи. Тому позитивний особистий імідж директора є важливим складником іміджу загальноосвітньої установи в цілому, сприяє виконанню його конкретних функцій як керівника установи; образ персоналу загальноосвітньої установи, у створенні якого спрацьовує закон прямого зв'язку: чим вище повага й авторитет кожного вчителя і працівника школи окремо, чим більше з-поміж них індивідуальностей з позитивним іміджем, тим більше передумов для позитивного перелому ситуації стосовно маси вчителів, школи в цілому.

Другою умовою є організація взаємодії суб`єктів педагогічного процесу в умовах сприятливого мікроклімату, що забезпечує взаєморозуміння, довіру, розвиток гармонійних взаємин між усіма суб`єктами педагогічного процесу, тобто вміння погоджувати своє життя з іншими на підставі довіри й обопільної відповідальності. Сприятливий мікроклімат забезпечує створення успіху суб'єктів педагогічного процесу за умови взаємодії, зокрема «учительського успіху» (А.Белкін), оскільки тільки успішний учитель здатний створювати атмосферу успіху вихованцям.

Управління процесом створення сприятливого навчально-виховного середовища (як наступна умова) передбачає актуалізацію творчого потенціалу всіх суб`єктів педагогічного процесу стосовно їхньої системи цінностей, здібностей, потреб, установок. Досягнення цього передбачає: згуртування всіх суб`єктів педагогічного процесу, розвиток у кожного потреб і створення умов для їх задоволення їх; мотивування (продумана система мотивації включає елементи матеріального й нематеріального, а також позитивного і негативного стимулювання, що здійснює стратегічний вплив на результати професійної діяльності; додає їхнім зусиллям ефективність і нівелює властиві їм слабкості); сприяння постійному професійному зростанню; урахування того, що кінцеві цілі управлінської діяльності керівника освітньої установи досягаються вчителями, управлінською діяльністю вчителів - учнями.

У другому розділі - «Експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов, які забезпечують створення сприятливого навчально-виховного середовища» - представлено організацію дослідження, реалізовано організаційно-педагогічні умови, завдяки яким створюється сприятливе навчально-виховне середовище, а також проведено аналіз результатів дослідження.

Метою дослідження було впровадження організаційно-педагогічних умов, які сприяють створенню сприятливого навчально-виховного середовища в авторській загальноосвітній школі повного дня.

Робота проводилась відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 34 від 11.02.1999 року "Про утворення експериментального педагогічного майданчика для розробки й апробації ефективних моделей організації науково-виховного і внутрішкільного управління на базі "Авторської школи Бойка» (АшБ).

Програма експерименту включала три етапи: 1 етап - 1999-2000рр. - етап діагностики діяльності, тобто оцінку можливостей школи на цьому етапі (створення іміджу школи); 2 етап - 2001-2005рр. - основний (організація взаємодії суб`єктів педагогічного процесу та управління процесом створення сприятливого навчально-виховного середовища); 3 етап - 2005-2010рр. - етап удосконалення створеної моделі.

На першому етапі:

· проаналізовано освітню ситуацію в школі з метою виявлення існуючих недоліків у практиці навчання, виховання й розвитку школярів. Було встановлено, що в цілому в школі наявні сприятливі передумови для подальшої роботи, створення нової моделі сприятливого навчально-виховного середовища на основі впровадження зазначених організаційно-педагогічних умов;

· виявлено серйозну необхідність у створенні постійно діючого батьківського факультету, на якому буде можливою реалізація ідеї про створення єдиного колективу однодумців, батьків - активних учасників не тільки педагогічного процесу, але й процесу побудови нової системи управління школою;

· організовано орган шкільного самоврядування "Рада Старійшин", який уповноважений приймати поряд з іншими й управлінські рішення;

· проведено роботу з перепідготовки кадрового складу разом з Харківським Науково-методичним центром "Розвивальне навчання", організовано постійно діючий психолого-педагогічний семінар для вчителів;

· сформовано мініпедколективи, які вирішують конкретні педагогічні завдання;

· здійснено комплексну діагностику психологічного й професійного стану педагогічного колективу, намічено основні шляхи й методи роботи, спрямовані на формування цілісного педагогічного колективу;

· основним завданням на завершення першого етапу було проведення роботи з формування позитивної мотивації кожного співробітника, застосування нових методів морального й матеріального стимулювання педагогічних кадрів.

У результаті реалізації першого етапу програми склався стабільний педагогічний колектив з високим навчальним потенціалом. АшБ пройшла переліцензування й розширила свої освітні послуги, одержавши такий статус: приватний середньоосвітній навчально-виховний комплекс "Авторська школа Бойка" (дошкільний навчальний заклад - спеціалізована середня загальноосвітня школа з поглибленим вивченням англійської мови).

Першою умовою, яка сприяла створенню сприятливого навчально-виховного середовища, було формування іміджу школи - школи для всієї родини, у якій є свої закони та символи (продукт спільної творчості як учнів, так і вчителів), які розміщені в шкільних щоденниках. У школі проводиться велика робота зі створення, збереження та підтримання власних традицій (маємо 30 свят), які передбачають розкриття й розвиток творчих здібностей учнів, батьків, педагогів. Друкується "Альманах зелена лампа", де розміщуються творчі роботи учнів (твори, вірші, філософські міркування), а також "Наша газетка", всі номери якої видаються учнями.

Усе це зумовило можливість переходу до реалізації другого етапу, головною метою якого було створення сприятливого навчально-виховного середовища на основі взаємодії суб`єктів педагогічного процесу та відпрацьовування нових способів управління педагогічним колективом авторської загальноосвітньої школи повного дня.

У результаті взаємодії всіх суб`єктів педагогічного процесу (друга умова) формувався шкільний колектив, складалася система цінностей у процесі створення навчально-виховного середовища в цілому та окремих його мікросередовищ. Це відбувалося завдяки:

· взаємодії вчителів, учнів та адміністрації школи на принципах співробітництва, індивідуального підходу, використання активних методів навчання, діалогового спілкування;

· реалізації міських і районних програм “Обдарована молодь”, “Комплексна програма боротьби зі злочинністю”, профілактика СНІДу; обдаровані учні 10-11 класів щотижнево відвідували практикум з органічної та неорганічної хімії в Харківському національному фармацевтичному університеті; за сприяння Управління освіти Харківської міської ради були розроблені заходи щодо організації та проведення міської багатопрофільної школи (ЛМШ) для обдарованої молоді на базі табору НВК “АшБ”;

· розширенню освітнього кругозору, формуванню толерантного ставлення до представників різних національних культур, релігійних конфесій, формуванню свідомого уявлення про єдність європейської спільноти та гідне місце України в ній через установлення тісних зв'язків з навчальними закладами Великої Британії, Польщі, Росії, Сполучених Штатів Америки, Австралії, Естонії, Франції, обмін делегаціями педагогів та учнів, використання досвіду виховної роботи;

· здійсненню інтеграції естетичного виховання на уроках літератури, англійської мови, образотворчого мистецтва, музики тощо;

· цілеспрямованому навчанню педагогів сучасним освітнім технологіям, налагодженню методичної підтримки вчителів, які використовують активні методи, можливості постійно стежити за новинками ринку освітніх засобів та отримувати підручники, що сподобалися, програми, технічні засоби, наочні приладдя та ін.; написанню вчителями методичних посібників і підручників;

· максимальному розвитку ініціативи, талантів, творчих здібностей через вільний вибір діяльності за інтересами із широкого спектра можливостей, надаваних школою;

· постійній взаємодії адміністрації, учителів, учнів та їхніх батьків у проведенні свят, екскурсій, відпочинку та ін.;

· проведенню такої виховної роботи, результатом якої є відсутність дітей, що знаходяться на обліку внутрішньому шкільному та районних і міських правоохоронних органів.

Уведення в навчальний план предметів культурологічного циклу дозволяло моделювати навчально-виховний процес як систему, що сприяє саморозвитку особистості, формуванню культури й інтелігентності, орієнтованої на інтереси особистості. У школі цьому сприяють доброзичливий мікроклімат, екологічність впливів, стійке поєднання розвивального середовища з духовними потребами особистості.

Серйозну увагу ми приділили реалізації такої організаційно-педагогічної умови, як управління процесом створення сприятливого навчально-виховного середовища. Його програма передбачала: формування цілісного педагогічного колективу однодумців через серйозну роботу над мотивацією кожного співробітника; підвищення кваліфікації педагогів, створення мікропедагогічних колективів і відпрацьовування нових способів управління педагогічним колективом. Для досягнення поставлених цілей особливу увагу приділили методичній роботі в колективі, організації систематичного навчання всіх членів педагогічного колективу, формуванню однодумців - батьків, що поділяють наші погляди щодо освіти дітей.

Реалізація цієї програми спиралася на три основних компоненти процесу управління: інформацію; координацію (узгодження діяльності педагогів з метою напряму їхньої активності на досягнення загальних цілей); позитивну мотивацію (урахування і корекція інтересів педагогів з метою надання їм можливості реалізувати ці інтереси в процесі роботи).

Особлива увага приділялася перепідготовці та підвищенню кваліфікації вчителів, яка мала стабільний, неперервний і плановий характер. Це проводилося як традиційно (навчання в аспірантурі, на курсах підвищення кваліфікації ХОНМІНО, ХНУ, Brіtіsh Counsіl), так і нетрадиційно: закордонні стажування (Великобританія, Німеччина, США й ін.), тренінги-семінари, семінари вихователів груп подовженого дня, семінари за методикою HEADWAY, навчально-методичні семінари, відкриті уроки, обмін досвідом, працює «Школа вихователя». Учителі постійно беруть активну участь у науково-практичних конференціях в Україні й Росії та в науково-дослідницькій роботі.

Методичне об'єднання вчителів англійської мови під керівництвом Бойко С.В. працювало в постійному співробітництві з Британською радою, проводилися зустрічі з учителями Великобританії. Учителі проводять на TV "Симон" передачу для дітей "Англійський? Із задоволенням!", що транслюється в Харківській, Дніпропетровській, Криворізькій і Луганській областях.

З метою підготовки педагогів для вирішення завдання розвитку навчальної мотивації й пізнавальних інтересів учнів утворено "творчу майстерню", в якій учителі вивчають спецкурси "Акторська майстерність педагога", "Основи сценічної майстерності".

Упроваджено систему розвивального навчання (РН), яка є у школі основною, та комп'ютерні технології на уроках.

Велику роботу виконує психологічна служба школи: постійно вивчається статус дитини в класному колективі й структура класів, проводяться тренінги на групову згуртованість, що дозволило поліпшити психологічний мікроклімат класів, підвищити концентрацію уваги учнів на уроках та якість засвоєної інформації.

У школі існує "психологічний" сайт, на якому особливою популярністю користується "Пошта довіри", що анонімно надає консультації не тільки учням, але й учителям АшБ. У "Кабінеті психолога" можна познайомитися з постійно оновлюваною інформацією з психологічних проблем.

У школі сформовано колектив однодумців-професіоналів, здатних працювати в нових умовах з використанням певних методів і методик. З цією метою психологічною службою було розроблено критерії підбору кадрів для авторської школи, "Анкету для вступника на роботу в "АшБ", "План бесіди з учителем, що приходить на роботу", шаблон резюме. Кожен здобувач проходить три етапи психологічного відбору. Створено банк методик, що дозволяє оцінити професійну компетентність учителя, його психологічні особливості.

З метою підвищення ефективності управлінського процесу створили електронне мікросередовище, переслідуючи кілька цілей, а саме: стимулювання інтересу вчителів до нових носіїв інформації, освоєння педагогами електронної пошти, вирішення управлінських проблем, поширення внутрішньої інформації. Використання електронної пошти у спілкуванні адміністрації й педагогічного колективу дало можливість прямого спілкування кожного члена колективу безпосередньо з тим членом адміністрації, який компетентний у розв'язуваному питанні; з'явилася можливість швидкого вивчення суспільної думки, а, отже, стало реальним більш грамотне прийняття адміністративних рішень. Взаємодія системи "Адміністрація-педагогічний колектив" стало більш результативним, оскільки за допомогою електронної пошти за один-два дні можна обговорити одне або кілька питань, провести міні-педраду, почути думку кожного співробітника та вчасно зняти назріваючі конфліктні ситуації, прийняти управлінське рішення з огляду на думку більшості співробітників. Учителі використовують електронну пошту для контролю домашніх завдань своїх учнів, які залучаються до єдиного процесу обміну інформацією за допомогою комп'ютерних засобів спілкування.

Реалізація моделі створення сприятливого навчально-виховного середовища мала позитивні результати. У кожному семестрі визначаються попередні рейтинги кожного учня, на їх підставі проводиться індивідуальна робота з учнями та батьками, працює комісія з прийому перездач тематичних і семестрових оцінок. Цілеспрямованість і систематичність роботи сприяли підвищенню загального рівня навчальних досягнень учнів. Середній бал навчальних досягнень за 2005-2006 н.р. складає: у 5-му класі - 8,9; 6-му - 9,1; 7-му - 9,3; 8-му - 8,5; 9-му - 8,2; 10-му - 9,0; 11-му - 10,3 (початкові класи працюють у системі розвивального навчання, яка передбачає безвідміткове оцінювання в 1-4 класах). 62 учні із 307 засвоїли навчальні програми на високому рівні (отримали 10-12 балів за наслідками атестації). Із 119 випускників (за останні 5 років) вступили до ВНЗ 118 осіб. Учні школи постійно беруть участь в олімпіадах і конкурсах, посідають призові місця.

Значно поліпшився якісний склад учителів, з яких: 1 заслужений учитель України; 8 відмінників освіти України; 3 соросовських учителі; 11 учителів-методистів; 9 мають звання “Старший учитель”; 5 - доцентів, кандидатів наук; 20 учителів вищої категорії; 8 учителів першої категорії. Вектор уваги всіх учителів спрямований на особистість учня та колег, їхні дії та вчинки мають яскраво виражену гуманістичну спрямованість.

На основі методики, запропонованої В.Якуніним, визначили зміни в мотивах діяльності вчителів. Зросла кількість учителів (з 31% до 100%), які прагнуть до постійної взаємодії, вдосконалення успішності професійної діяльності. Вважаємо, що це відбулося завдяки створенню гуманного середовища, особистісно орієнтованого підходу, наданню більшої самостійності в роботі, довірі вчителям та учням. Нами було встановлено задоволеність учителів роботою: 100% з них засвідчують, що адміністрація створила всі умови для їхнього розвитку, задоволені об`єктивною оцінкою діяльності, стосунками в колективі.

С.В. Бойко, за методикою якого працюють усі вчителі кафедри англійської мови, одержав на третій Міжнародній виставці "Світ без кордонів. Сучасні технології навчання мовам", що проходила в м. Москва, Золоту медаль за створення навчально-методичного відеокомплексу, організував у школі для всіх учнів 3-11 класів спецкурси з підготовки до Кембриджських екзаменів з рівнів Flyers, KET, PET, FCE. За результатами Міжнародних іспитів Кембриджського університету з участю Британської ради 102 учні школи одержали Міжнародні сертифікати.

Результати дослідження підтвердили основні положення дисертації і дають підстави зробити такі висновки:

1. Аналіз наукової літератури дав можливість визначити сприятливе навчально-виховне середовище як таке, в якому взаємодія всіх суб`єктів педагогічного процесу має своїм результатом їхнє духовне, інтелектуальне, моральне, естетичне, фізичне взаємозбагачення, сприяє розвитку творчого потенціалу, самореалізації особистості, формує готовність до особистісного самовдосконалення, забезпечує реалізацію співтворчості в межах гуманістичної парадигми.

Сприятливе навчально-виховне середовище - середовище інтегроване, яке об`єднує декілька мікросередовищ: інтелектуальне, психологічне, науково-методичне, соціальне, культурно-естетичне, фізичне, санітарно-гігієнічне, електронне. Кожне з цих мікросередовищ має спільні й відмінні ознаки.

Природа сприятливого навчально-виховного середовища інтегративна, соціальна, гуманістична. Вона сприяє формуванню особистості як учителів, так і учнів, а також педагогічної культури батьків.

Прагнення створити сприятливе навчально-виховне середовище для всіх суб`єктів педагогічного процесу є основною метою їхньої діяльності.

2. Створення сприятливого навчально-виховного середовища становить єдність конкретних ідей педагогічної спадщини, сучасної педагогіки і суміжних наук, що забезпечують спрямованість усіх процесів, які організуються загальноосвітнім навчальним закладом на підвищення ефективності його діяльності, актуалізацію творчого потенціалу всіх учасників.

Модель створення сприятливого навчально-виховного середовища включає визначення кожного мікросередовища, його структури, спільних і відмінних ознак, чинників, суб`єктів, умов створення, принципів побудови, етапів розвитку, результати.

Репрезентативним показником сформованості сприятливого навчально-виховного середовища школи є здатність колективу до самоорганізації і самореалізації.

3. Організаційно-педагогічними умовами, які забезпечують створення сприятливого навчально-виховного середовища, є:

3.1. Формування іміджу школи, що включає зовнішню атрибутику, стиль школи, уявлення соціального оточення про якість освіти, рівень комфортності навчально-виховного середовища, ціну освітніх послуг, образ керівника та персоналу загальноосвітньої установи.

3.2. Організація взаємодії суб`єктів педагогічного процесу в умовах сприятливого мікроклімату, що забезпечує взаєморозуміння, довіру, розвиток гармонійних взаємин між усіма суб`єктами педагогічного процесу, тобто вміння погоджувати своє життя з іншими на підставі довіри й обопільної відповідальності.

3.3. Управління процесом створення сприятливого навчально-виховного середовища передбачає актуалізацію творчого потенціалу всіх суб`єктів педагогічного процесу стосовно їхньої системи цінностей, здібностей, потреб, установок.

4. Упровадження моделі створення сприятливого навчально-виховного середовища мало позитивні результати: 100% учителів засвідчують, що вони мали сприятливі умови для професійного зростання та самовдосконалення і задоволені взаєминами з колегами, адміністрацією, учнями та їхніми батьками. 100% учнів та батьків вважають школу найкращим навчальним закладом, який дає можливість отримати якісну освіту, сприяє розвитку здібностей та схильностей.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальше її дослідження вбачаємо у вивченні питань професійного зростання вчителів, розвитку компетентностей учнів.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

І. Статті в наукових фахових виданнях:

1. Макагон О.Е. Соціальне середовище як об`єкт науково-педагогічного дослідження. //Теорія та методика навчання та виховання: Зб.наук.пр. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2004. - Вип. 13. - С. 27-31.

2. Макагон О.Е. Проблема середовища в педагогічній спадщині А.Макаренка і С.Шацького. //Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб.наук.пр. - Слов`янськ: Слов`янський державний педагогічний університет, 2004. - Вип. ХХІІ. - С. 13-17.

3. Макагон О.Е. Середовище як об`єкт науково-педагогічного дослідження Професійна підготовка та інноваційні процеси у навчально-виховних закладах: Зб.наук.пр. - Харків: Стиль-издат, 2004. - С. 74-79.

4. Макагон О.Е. Показники ефективності управлінської діяльності Педагогічні основи навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти України. - Харків: Стиль-издат , 2004. - С. 134-139.

5. Макагон О.Е. Передумови формування уявлень про сприятливе середовище. //Професійна та моральна культура в педагогічній системі: Зб. наук. пр. - Харків: Стиль-издат, 2003, С. 90-94.

ІІ. Матеріал конференцій, тези доповідей:

6. Макагон О.Е. Сприятливе навчально-виховне середовище. //Матеріали наук.-практ. конференції молодих вчених “Методологія сучасних наукових досліджень”. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2006. - С. 53.

7. Макагон О.Е. Середовище як об`єкт педагогічного дослідження. Матеріали наук.-практ. конференції молодих вчених “Методологія сучасних наукових досліджень”. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2005. - С. 35.

8. Макагон О.Е. Ситуація успіху як умова розвитку сприятливого середовища. //Всеукраїнські науково-практичні читання студентів і молодих науковці, присвячені педагогічній спадщині К.Д. Ушинського. - Одеса: Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського, 2005. - С. 144-147.

Анотації

Макагон О.Е. Організаційно-педагогічні умови створення сприятливого навчально-виховного середовища в загальноосвітньому навчальному закладі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Харків, 2007.

Дисертаційна робота є теоретично-експериментальним дослідженням організаційно-педагогічних умов створення сприятливого середовища в загальноосвітньому навчальному закладі.

Визначено і теоретично обґрунтовано сутність сприятливого навчально-виховного середовища, в якому взаємодія всіх суб`єктів педагогічного процесу має своїм результатом духовне, інтелектуальне, моральне, естетичне, фізичне взаємозбагачення, сприяє розвитку творчого потенціалу, самореалізації особистості, формує готовність до особистісного самовдосконалення, забезпечує реалізацію співтворчості в межах гуманістичної парадигми; визначено його складники (інтелектуальне, психологічне, науково-методичне, соціальне, культурно-естетичне, фізичне, санітарно-гігієнічне, електронне); запропоновано модель його створення, що включає структуру, зміст, принципи, чинники, ознаки, суб`єктів, умови, етапи, результати; обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, які сприяють його створенню (формування іміджу школи, організація взаємодії суб`єктів педагогічного процесу в умовах сприятливого мікроклімату, управління процесом створення сприятливого навчально-виховного середовища); подальшого розвитку набули положення про сутність середовища, управління загальноосвітнім навчальним закладом.

Результатами експериментальної роботи доведено ефективність організаційно-педагогічних умов створення сприятливого середовища.

Ключові слова: середовище, сприятливе навчально-виховне середовище, модель, організаційно-педагогічні умови, загальноосвітній навчальний заклад.

Макагон А.Э. Организационно-педагогические условия создания благоприятной учебно-воспитательной среды в общеобразовательном учебном заведении. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды, Харьков, 2007.

Идея создания благоприятной среды не нова, пересекается с идеями гуманизма, поскольку их основой является дух школы, положительная эмоциональная атмосфера, благоприятный микроклимат, доброжелательный стиль взаимоотношений всех субъектов педагогического процесса, коллективное творчество, уютная обстановка и др.

Анализ научной литературы дает возможность рассматривать среду как сложную динамическую систему, способную изменяться, перестраиваться в зависимости от социально-педагогических условий, влиять на актуализацию творческого потенциала личности. Поэтому необходимо создавать благоприятную среду для всех субъектов педагогического процесса с учетом той системы ценностей, идеалов, нужд, мотивов, установок, которую они имеют.

Доказано, что благоприятная учебно-воспитательная среда - это такая среда, в которой взаимодействие всех субъектов педагогического процесса имеет своим результатом их духовное, интеллектуальное, моральное, эстетичное, физическое взаимообогащение, оказывает содействие развитию творческого потенциала, самореализации личности, формирует готовность к личностному самосовершенствованию, обеспечивает реализацию сотворчества в пределах гуманистической парадигмы.

Актуализацию творческого потенциала рассматриваем как процесс, который направлен на реализацию закона природосообразности личности при условии сохранения психического здоровья, душевного и духовного комфорта. Эффективность и стабильность такой среды повышаются, если она представляет собой единое интегративное пространство, которое состоит из разных микросред.

Благоприятная учебно-воспитательная среда - среда интегрированная, объединяющая несколько микросред: интеллектуальную, психологическую, научно-методическую, социальную, культурно-эстетическую, физическую, санитарно-гигиеническую, электронную. Каждая из этих микросред имеет общие и отличительные признаки.

В диссертации обосновано модель создания благоприятной учебно-воспитательной среды, которая включает: определение каждой микросреды и ее структуры, общих и отличительных признаков, факторов, субъектов, условий создания, принципы построения, этапы развития, результаты.

Благоприятная среда выступает как сбалансированная система, состояние которой есть особым индивидуальным качеством для конкретного коллектива и отражает уровень стабильности данного качества коллектива в самом широком смысле. Создание и становление благоприятной учебно-воспитательной среды выступает как двусторонний процесс и требует учета и принятия предложений всех субъектов.

В условиях педагогического процесса общеобразовательного учебного заведения эффективность благоприятной учебно-воспитательной среды сказывается на уровне мотивации всех субъектов, профессиональном росте учителей, в академических успехах учеников, в высоких показателях разных интеллектуальных и спортивных соревнований, в научно-исследовательской деятельности и др., росте уровня педагогической культуры родителей, культуры общения всех субъектов и др.

...