Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації спортивно-масової роботи

педагог початковий школа спортивний

Поглиблення гуманізації системи освіти, її перехід від авторитарно-директивної педагогіки до особистісно зорієнтованого навчання й виховання передбачає значні інновації в реформуванні професійно-педагогічної підготовки вчителів початкової ланки освіти, її подальшого оновлення і вдосконалення.

Одним із важливих завдань сучасної державної політики України у сфері освіти є активне формування розуміння громадянами важливості здорового способу життя як основи соціального благополуччя людини і суспільства. Постановка цього завдання зумовлена низкою чинників, до яких можна віднести й загальне погіршення здоров'я населення України, викликане ускладненням екологічної ситуації, що, з одного боку, зумовлене негативними наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, а, з другого, - з процесами глобальних змін клімату. Переважно урбаністичний спосіб життя, дефіцит фізичної праці та рухової активності загалом також спричинились до глобального поширення таких захворювань, як ожиріння, різке зниження імунітету людини, інфекційні хвороби тощо. Ця проблема продовжує залишатись актуальною вже в молодшому шкільному віці, коли діти мають недостатній імунітет проти впливу негативних факторів впливу зовнішнього середовища.

Перехід на 12-річну систему освіти зумовлений зростом суми знань, які потрібно набути учням у рамках їхньої шкільної підготовки. Це вимагає перегляду ставлення до проведення регулярних спортивно-масових заходів. Збільшення розумового навантаження для повноцінного сприйняття навчального матеріалу може бути досягнуте за умови регулярних занять спортом, потяг до яких має бути сформований в учнів уже в початкових класах. Виважене поєднання фізичних вправ і розумової праці дає можливість посилити загальне навантаження в обох сферах діяльності. Успішність учнів у своєму оздоровленні щонайбільше залежить від рівня концентрації їхньої уваги, яка досягається поєднанням на уроках навчального навантаження з легкими фізичними вправами, що сприяє активному відпочинку й поліпшенню загального рівня в сприйнятті навчального матеріалу. Таким чином, уміння вчителів початкових класів забезпечувати проведення учнями спортивно-масової роботи (СМР) прямо й активно впливає на результативність навчання у початковій школі загалом.

Уроки фізкультури в їхньому сучасному форматі самі по собі недостатні для підтримання здоров'я дітей, бо нерідко вони проводяться некваліфіковано, нецікаво, чим створюються додаткове навантаження, витворюється негативне ставлення учнів до шкільної фізкультури як начебто до другорядного навчального предмета. За таких умов, на перший погляд, виникає безвихідна ситуація. Тому вихід із тієї ситуативності, яка нині склалася, вбачається в тому, щоб докорінно переглянути завдання, сутність, функції, форми і технологічні основи фізичного виховання в школі. Насамперед, потрібно вийти за межі традиційного уявлення про фізкультуру як засіб проведення тільки відповідних уроків. Фізкультуру належить вважати ключовим компонентом людської культури; а не тільки як розвиток окремих фізичних якостей організму, як універсальний засіб і передумову формування всіх якостей особистості - морально-етичної, емоційно-вольової, інтелектуально-креативної, дозвільно-розважальної, духовної в цілому. Особливого значення в контексті нашого дослідження мають наукові праці, присвячені професійно-педагогічній і фізичній підготовці студентів у педагогічних ВНЗ (Ю.Виноградова, М.Годик, К.Козлова, О.Куц, Т.Краснобаєва, Т.Круцевич, Н.Моїсеєва, Н.Мойсеюк, І.Потапченко, М.Сметанський, Г.Тарасенко, О.Шестопалюк, Б.Шиян, та ін.); основам організації СМР з населенням (В.Головін, Ю.Желєзняк, Г.Сухорада та ін.).

У контексті вимог до державних документів особливої актуальності набуває питання підготовки майбутніх фахівців, здатних компетентно розв'язувати завдання фізичного виховання школярів у різних організаційних формах (І.Бондарев, С.Бреус, В.Воробей, П.Думаєва, В.Завіна, Л.Заремба, В.Каплінський, Г.Кіт, І.Коновальчук, В.Король, О.Отич, Л.Хомич, В.Шахов та ін.). Зокрема, особливої уваги потребує формування готовності студентів педагогічних навчальних закладів до якісного ведення СМР в школі.

Актуальність дисертаційної роботи посилюється її спрямованістю на подолання суперечності, яка полягає в тому, що, з одного боку, суспільство диктує соціальне замовлення на підготовку вчителя початкової школи, здатного ініціювати СМР з учнями, а, з другого боку, - сучасна система вищої професійної освіти, котра поки що не забезпечує готовності майбутніх учителів початкової школи до організації СМР. Ці реалії зумовлені інерцією традиційних поглядів на роль фізкультури в школі, неналежним розумінням специфіки і багатофункціональної ролі сучасного вчителя початкової школи, зокрема, його психологічної готовності і практичної здатності до організації і проведення СМР.

Нагальна потреба в підсиленні уваги до підготовки вчителів початкових класів щодо проведення СМР, недостатнє розкриття цієї проблеми в наукових дослідженнях особливостей їхнього фахового становлення в педагогічних навчальних закладах визначило тему нашого дослідження - "Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації спортивно-масової роботи".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційну роботу виконано згідно плану науково-дослідної роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського "Дидактичне забезпечення якісного оновлення змісту освіти в системі педагогічної підготовки студентів ВНЗ III-IV рівнів акредитації" (номер держреєстрації 0102 U 000737). Науковий внесок автора полягає в розробці технології навчання майбутніх учителів початкової школи у сфері організації СМР.

Тему дисертаційної роботи затверджено вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 6 від 25 лютого 2004 р.), зареєстровано Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 4 від 26 квітня 2005 р.).

Об'єкт дослідження - підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації фізичного виховання школярів.

Предмет дослідження - методика формування готовності майбутніх педагогів початкової школи до організації спортивно-масової роботи.

Мета дослідження - розробити модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації спортивно-масової роботи, експериментально перевірити її в реальному навчальному процесі.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що якість професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації спортивно-масової роботи уможливлюється етапністю їхньої фахової підготовки, спрямованої на забезпечення знаннєво-культурологічної, аналітико-діагностичної, організаційно-методичної, самоосвітньо-рефлексивної професійно орієнтованої діяльності в контексті структурно-компонентного підходу до формування мотиваційної, когнітивної, операційної та рефлексивної складової такої готовності.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан готовності майбутніх учителів початкових класів до організації СМР.

2. Визначити структурно-компонентний склад готовності студентів до організації спортивно-масової роботи.

3. З'ясувати критерії оцінки готовності майбутніх учителів початкових класів до організації СМР.

4. Перевірити ефективність експериментальної моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації СМР.

Методологічну основу дослідження становлять системний, особистісний та культурологічний підходи до професійної педагогічної освіти; єдність філософського, психологічного, соціально-педагогічного підходів до розв'язання освітніх проблем; діяльнісний підхід до СМР як освітнього процесу.

Теоретичною основою роботи є: філософсько-методологічні засади формування готовності вчителя початкових класів до виховної діяльності (В.Андрущенко, С.Гончаренко, М.Євтух, І.Зязюн, П.Таланчук та ін.); основні положення психології про особливості праці вчителя (Г.Балл, І.Бех, М.Дьяченко, Л.Кандибович, О.Киричук, Н.Кузьміна, Д.Мойсеєнко, В.Семиченко, В.Шадриков та ін.); дослідження сутності формування особистості вчителя в процесі загальнопедагогічної (О.Абдуліна, А.Бойко, В.Бондар, Р.Гуревич, О.Мороз, Н.Мойсеюк, Н.Ничкало, В.Сагарда, М.Сметанський, І.Шапошникова та ін.), теоретичної та практичної підготовки до виховної діяльності (О.Дубасенюк, А.Капська, О.Коберник, Б.Кобзар, Л.Міщик, Г.Троцко, Н.Щуркова, М.Фіцула та ін.), підготовка до впровадження особистісно зорієнтованого підходу та педагогічної взаємодії (А.Бойко, Л.Кондрашова, В.Сєриков, І.Якиманська та ін.); формування творчої особистості майбутнього вчителя (Н.Гузій, І.Дмитрик, В.Кан-Калик, Н.Кічук, В.Моляко, М.Поташник, В.Рибалка, С.Сисоєва, Г.Храмова та ін.), інтеграція загальної та професійної освіти (М.Берулава, І.Козловська, Ю.Тюнніков та ін.); культурологічні дослідження професійної підготовки вчителя (Т.Іванова, О.Пєхота, О.Рудницька, Г.Тарасенко, Р.Хмелюк та ін.); дослідження проблем підготовки майбутніх учителів до педагогічної діяльності у зарубіжному досвіді (Д.Аллен, Ч.Гайтскел, П.Драганов, Р.Клінке, Г.Сектодер, П.Томлінсон та ін.).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених у дослідженні завдань використовувався комплекс взаємнопов'язаних теоретичних і емпіричних методів:

- теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, моделювання, інтерв'ювання, діагностичні бесіди, анкетування проводилися задля визначення сутності специфіки організації СМР вчителями початкових класів;

- метод експертних оцінок використовувався для визначення рівня готовності студентів до організації спортивно-масової роботи;

- педагогічний експеримент проводився з метою перевірки розробленої моделі підготовки студентів до організації спортивно-масової роботи;

- методи математичної статистики уможливили визначення достовірності результатів дослідження.

Дослідно-експериментальна робота проводилась упродовж 2004-2007 років на базі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу, Бердянського державного педагогічного університету. Загалом у дослідженні на різних його етапах охоплено 517 студентів, 127 учителів і 63 викладачі ВНЗ.

Дослідження проводилось у три етапи, кожний з яких був спрямований на розв'язання певних завдань.

На першому етапі дослідження (лютий 2004 - січень 2005) проводились аналіз і узагальнення надбань психологічної, педагогічної та науково-методичної літератури; вивчався передовий педагогічний досвід роботи вчителів з організації СМР. На цьому етапі проведено констатувальний експеримент. Визначено й обґрунтовано компоненти готовності майбутніх учителів початкової школи до організації СМР, досліджено проаналізовано рівень сформованості кожного зі студентів до проведення заходів, передбачених темою дисертації.

На другому етапі (січень 2005 - травень 2006) розроблено дидактичну модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації спортивно - масової роботи; проводився основний педагогічний експеримент.

На третьому етапі (червень 2006 - березень 2007) підсумовувались, аналізувались й узагальнювались результати педагогічного експерименту; на наукових конференціях апробовувались основні фрагменти дисертації, оформлено дисертаційну роботу.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що автором:

- уперше розроблено модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації спортивно-масової роботи;

- визначено структурно-компонентний склад готовності майбутніх учителів початкової школи до організації спортивно-масової роботи;

- розроблено критерії оцінки та рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до організації спортивно-масової роботи;

- подальшого розвитку набули положення, що стосуються вдосконалення змісту професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації спортивно-масової роботи.

Практичне значення дослідження полягає:

- у розробці системи комплексної оцінки готовності майбутнього педагога початкової школи до організації спортивно-масової роботи;

- у підготовці методичних рекомендацій з проблеми моделювання готовності майбутнього вчителя початкових класів до проведення спортивно-масової роботи.

Результати дослідження можуть бути використані для підвищення кваліфікації учителів початкових класів, також і для створення нових навчальних програм і посібників зі спортивно-педагогічних дисциплін для студентів і фахівців початкової школи в процесі вивчення студентами теорії і методики фізичного виховання на факультетах фізичного виховання.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка про впровадження № 10/48 від 03.10.2006 р.), Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка про впровадження № 243 від 10.10.2006 р.), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка про впровадження № 137-33/03 від 14.02.2007 р.), Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу (довідка про впровадження № 01-05-215 від 10.10.2006 р.), Бердянського державного педагогічного університету (довідка про впровадження № 57/145418 від 11.10.2006 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалася теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, застосуванням методів, адекватних меті й завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; кількісним та якісним аналізом емпіричних результатів.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати нашого дисертаційного дослідження доповідалися на Міжнародній науковій конференції "Молода спортивна наука України" (Львів 2004, 2007), "Фізична культура, спорт та здоров'я нації" (Вінниця 2004, 2006), "Актуальні проблеми розвитку руху "Спорт для всіх: досвід, досягнення, тенденції" (Тернопіль 2007), "Проблеми професійного становлення молоді на основі духовно-моральних цінностей" (Київ - Вінниця 2006), науковій конференції Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (Хмельницький 2005), на науковій конференції професорсько-викладацького складу Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського "Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування" (Вінниця 2005, 2006, 2007)

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в 16 публікаціях, усі вони одноосібні; 12 статей, опубліковано в провідних наукових фахових виданнях; розроблено методичні рекомендації для викладачів і студентів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. Основний текст дисертації викладено на 176 сторінках. Робота містить 17 таблиць і 6 рисунків. Списком використаних джерел охоплено 285 найменувань, 10 із них - іноземною мовою.

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет і мету дослідження, його гіпотезу й основні завдання, викладено теоретико-методологічні засади дослідження, сформульовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення добутих результатів, висвітлено напрями впровадження й апробації результатів експериментального дослідження.

Перший розділ дисертації - «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації спортивно-масової роботи як педагогічна проблема» - присвячено аналізові психологічної, педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження. Розкрито своєрідність змісту й організації спортивно-масової роботи в початковій школі. Увага спрямовувалась на вивчення змісту планування спортивно-масових заходів з молодшими школярами.

Початкова школа - відповідальний етап у формуванні людської особистості, критичний період розвитку дитини. В цей час закладаються основи майбутнього фізичного й психічного здоров'я учнів. Одним з ефективних і дієвих чинників у формуванні педагогом особистості молодшого школяра слугує його фізичне виховання (Б.Шиян).

Фізичне виховання школярів - об'єкт особливої уваги всіх цивілізованих держав і суспільств (М.Дубовис, Н.Мацкевич, Z.Chromiсski, A.Valiani). Упродовж десятиріч однією з найгостріших проблем шкільної системи фізичного виховання залишається проблема масового залучення учнів до систематичних занять фізичною культурою, яка, на думку В.К. Бальсевича, визначалась такими найбільш суттєвими чинниками:

1) відсутністю національної доктрини реформування державної системи фізичного виховання і спортивної підготовки дітей, підлітків і молоді як обов'язкової умови фізичного й духовного оздоровлення населення, створення могутнього стимулу для формування нового рівня фізичної культури на основі освоєння учнями цінностей здорового способу життя;

2) відсутністю матеріально-технічної бази, здатної забезпечити належні умови для повноцінних фізкультурно-спортивних занять у системі масового фізичного виховання дітей в освітніх установах різного типу;

3) відсутністю педагогічних кадрів, здатних без перенавчання чи додаткової підготовки працювати за новими технологіями фізичного виховання; відсутністю спеціальних програм підготовки таких спеціалістів;

4) відсутністю діагностичного обладнання, а також спеціалістів, здатних забезпечити реалізацію здоров'я формувальної функції фізичного виховання;

5) низьким рівнем інформаційно-освітньої культури і відповідних потреб фахівців із фізичного виховання, також і управлінців у сфері фізичного виховання, фізичної культури і спорту.

Усвідомлення аналізованої проблеми дозволило урядові України прийняти законодавчі акти, спрямовані на реалізацію безперервності і наступності фізичного виховання різних вікових груп громадян на всіх етапах їх життєдіяльності; конче потрібне врахування інтересів усіх громадян у створенні і реалізації програм розвитку фізичної культури і спорту, визнання відповідальності громадян за своє здоров'я і фізичний стан.

Ключовим поняттям цього дослідження є спортивно масова робота, одна з провідних сутностей якої полягає в організації та проведенні масових спортивних заходів для дітей з метою сприяння поліпшенню фізичної підготовленості, виявленню сильних спортсменів, пропаганді здорового способу життя. В основу спортивно - масової роботи нами покладено масові фізкультурні заходи, зокрема і свята фізичної культури, масові видовищні заходи показового і розважального характеру тощо.

Найважливіший напрям модернізації інфраструктури масового фізичного виховання становлять докорінні перетворення в системі підготовки, педагогічних кадрів для освітнього напряму «фізична культура». В працях багатьох авторів аргументується факт наявності тісного зв'язку між здоров'ям дітей, підлітків і організацією, методикою фізичного виховання у початковій школі (В.Бальсевич, Т.Круцевич, А.Сухарєв, Б.Шиян).

Традиційна організація, зміст, форми й методи теоретико-методичної підготовки фахівців на жаль, поки що, не відповідають вимогам сьогодення, не забезпечують підготовки вчителя як активної особистості, здатної працювати творчо, не осягають ефективного функціонування національної системи фізичного виховання (П.Єфіменко).

Розглядувана проблема має соціально-педагогічний характер, спрямування. Цим пояснюється потреба в удосконаленні підготовки вчителя початкової школи до організації спортивно - масової роботи у ВНЗ. Аналіз наявних наукових досліджень з проблем підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи з фізичного виховання за нових соціально-економічних умов допоміг нам визначитись у власному підході до визначення сутнісних характеристик і структури готовності майбутнього вчителя до організації спортивно-масової роботи.

Система підготовки у вищих навчальних закладах спрямована на теоретичне осмислення професійної діяльності (предметів навчального плану), а не на професію загалом. Це, природно, призводить до того, що окремі дисципліни навчального плану втрачають властиву їм суттєву важливість для підготовки майбутнього вчителя початкової школи - організатора спортивно-масової роботи.

Таким чином, за сучасних умов украй потрібним є розширення й поглиблення ґрунтовних досліджень проблем професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів з фізичної культури. Вчені звертають особливу увагу на створення і впровадження активних методів навчання, вміле використання яких сприяло б підвищенню ефективності в оволодінні студентами професійними знаннями, вміннями і навичками з організації процесу фізичного виховання в учнів.

Планування й облік масових форм занять із фізичної культури і спорту вчителями початкової школи потрібні для успішного розв'язання завдань фізичного виховання, аналізу виконаної педагогічної роботи з метою визначення подальших дій (заходів) із фізичного виховання учнів (Ю.Янсон, А.Цьось, В.Довганюк, Н.Ковальчук).

Масові заняття фізичною культурою і спортом повинні бути комплексно сплановані в системі фізичного виховання школярів початкової школи. Тільки у взаємозв'язку всіх форм занять фізичними вправами можна досягти позитивної і стійкої педагогічної результативності ефекту.

Із викладеного вище випливає: фізкультурно-оздоровча й спортивно масова робота в школі - це складні, багатогранні процеси, які вимагають регулярної і творчої діяльності адміністрації, педагогічних колективів, громадських організацій школи. Особливо уважно належить вивчати загальні настанови стосовно спортивно-масової роботи школи, бо плани роботи з фізичного виховання повинні доповнюватись, змінюватись, якнайбільше впливати на позитивну діяльність школи. Чим глибше й всебічніше визначатимуться всі умови, які тією чи іншою мірою можуть впливати на зміст діяльності вчителя, на терміни виконання навчальних завдань, тим плани, настанови такої діяльності ставатимуть конкретнішими. Конче потрібно проводити підготовчу роботу зі складання плану. Вносячи охарактеризовані вище заходи з фізичної культури в річний план роботи, потрібно пам'ятати, що фізичне виховання молодших школярів є справою не тільки вчителів початкової школи, а й усього педагогічного колективу.

У другому розділі - «Методика підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації спортивно-масової роботи з молодшими школярами» - висвітлено сутність готовності майбутнього вчителя початкової школи до професійної діяльності з фізичної культури, проаналізовано стан спортивно-масової роботи в школах різних країн, визначено компоненти й рівні готовності цього виду діяльності, розроблено модель підготовки фахівців початкової школи до організації спортивно-масової роботи.

Педагог-професіонал - це не просто дипломований фахівець, документ про освіту якого підтверджується набуттям відповідної професії (В.Шахов). На відміну від іншого фахівця з вищою освітою, педагог - це професійно підготовлена особистість, яка вміє керувати процесами виховання, навчання учнів та . Навчальний предмет для нього є тільки одним із засобів розвитку особистості школяра. Одночасно ж педагог є організатором багатопланової соціально важливої діяльності своїх вихованців.

Відповідно до специфіки педагогічної діяльності вчителя початкової школи з фізичного виховання стан його готовності має свої професійно особливі вияви, ознаки. Відомо, що з урахуванням функцій, цілей і змісту педагогічної діяльності вчителя створюється його професіограма - саме як учителя загальноосвітньої школи. Аналіз професіограми вчителя початкової школи, класного керівника дозволив нам визначити такі параметри готовності випускників педагогічного ВНЗ до роботи, як інтегральну властивість особистості зі спрямованістю на професійну діяльність і соціальну налаштованість на роботу з фізичного виховання, якою передбачається наявність у випускника педагогічних здібностей, певних професійних знань, умінь, навичок, переконань, ціннісних орієнтацій та інших етичних і психологічних якостей, набутих чи розвинених різнобічною освітньо-виховною університетською підготовкою, самовихованням.

Досліджуючи готовність учителя до проведення ефективних занять з фізкультури, ми пов'язували етапи такої готовності з кожним курсом навчання студентів. Результативність рівнів готовності вчителя вбачалася у мотиваційному, когнітивному, операційному, рефлексивному компонентах (таблиця 1), що дозволило нам визначити ту нову цілісну якість, яка полягає в наявності мотивів, зорієнтованих на організацію СМР, у володінні спеціальними знаннями і вміннями, котрі вкрай важливі для професійної діяльності.

Мотиваційний компонент готовності студента визначається як комплекс взаємнопов'язаних мотивів майбутнього вчителя до роботи. Це знаходить свій вияв у ставленні студента до педагогічної роботи, в його цільових орієнтаціях на професійну діяльність. Когнітивний компонент навчання й виховання характеризується кількістю і якістю засвоєних ним знань із комплексу навчальних дисциплін (філософії, педагогіки, психології, спортивного вдосконалення і т. ін.), що слугують засобом розв'язання професійних завдань зі спортивно - масової роботи.

Операційний компонент характеризується сформованою системою педагогічних умінь і навичок, які використовуються майбутнім учителем у професійно-педагогічній діяльності.

Рефлексивний компонент готовності майбутнього фахівця до професійної діяльності знаходить свій вияв у наявності в студента вмінь аналізувати наслідки, позитивні надбання в організації спортивно-масових заходів з учнями початкової школи.

На підставі аналізу теоретичних підходів і соціального замовлення до професійної діяльності вчителя початкової школи з фізичного виховання нами визначено такі рівні досліджуваної готовності вчителя:

- базовий рівень готовності, тобто володіння цими знаннями, вміннями, які передбачені державним освітнім стандартом без поглибленої підготовки до організації спортивно-масової роботи;

- адаптивний рівень готовності характеризується швидкою адаптацією майбутнього вчителя фізичної культури до умов школи;

- інтеграційний рівень готовності формується сумою компонентів, котрі дозволяють організовувати і розвивати СМР з молодшими школярами.

Таблиця 1. Структурно-компонентний склад готовності вчителя початкової школи до організації спортивно-масової роботи

Наявність різних рівнів компонентів готовності, їхня динаміка розглядаються в контексті створеної нами організаційно-педагогічної моделі формування готовності педагога до організації спортивно-масової роботи (рис 1). У дослідженні розглянуто напрацювання в цій галузі зарубіжних країн. Одне з них, спортивно орієнтоване фізичне виховання становить педагогічну технологію, що ґрунтується на адаптації досягнень у сфері спорту на користь цілеспрямованого перетворення фізичного потенціалу підростаючого покоління за допомогою тренування як провідного і найефективнішого способу такого перетворення (В.Бальсевич).

Беручи до уваги вищесказане, ми пропонуємо формувати професійні якості у студентів факультету підготовки вчителів початкових класів та у процесі занять з фізичного виховання зі спортивною спрямованістю.

За чотири роки вивчення предмета дослідження - «фізичне виховання» в університеті - студенти факультету підготовки вчителів початкових класів засвоюють основи історії, теорії і методики організації СМР, опановують техніку спеціальних і основних вправ, набувають знань, умінь і навичок, конче потрібних для самостійної організаторської, тренерсько-педагогічної, виховної і дослідницької спортивно-масової роботи.

На основі порівняльного аналізу, історичного і сучасного досвіду підготовки вчителя нами визначено принципи побудови моделі формування готовності студентів факультету підготовки вчителів початкових класів до організації СМР, зокрема:

- комплексний характер змісту, який поєднує в собі такі компоненти: етичний, валеологічний, професійний, художньо-естетичний;

- діяльний характер підготовки студентів факультету підготовки вчителів початкових класів до організації спортивно-масових заходів, спрямованих на постійне залучення студентів до дослідницької, колективно-творчої, організаційно-педагогічної діяльності;

- рефлексивно-оцінену діяльність під час організації спортивно-масових заходів.

Формування готовності студентів до організації СМР, підготовка й проведення спортивного свята становить цілісний, багатоаспектний процес, у якому ми виділяємо 4 етапи:

- студенти 1 курсу виконують прості функції учасника спортивного свята - навчаються спостерігати, частково виступають;

- студенти 2 курсу відповідають за певні функції в спортивно-масовому заході. Вони - співучасники колективно-творчих справ, спостерігають, погоджують свої майбутні дії під час підготовки до проведення спортивного свята; беруть активну участь у пошуково-дослідницькій роботі;

- студенти 3 курсу стають учасниками планування заходу, долучаються до активної діяльності з організації свята і практичного використання добутого матеріалу (ігри, змагання, естафети);

Рис. 1. Організаційно-педагогічна модель формування готовності майбутніх учителів початкової школи до організації спортивно-масової роботи

У майстер-класі відпрацьовується вміння управляти, організовувати різні групи учасників педагогічних дій, студенти беруть на себе різні функції в підготовці колективних творчих справ, розвивають комунікативні і управлінські здібності учасників заходів тощо.

Виділені в дослідженні етапи підготовки допомагають відстежити сформованість усього комплексу показників рівнів готовності майбутнього фахівця початкової школи до СМР.

I етап - підготовчий, його мета - створити сприятливі умови для реалізації сформованих діагностичних, прогностичних, проектувальних, управлінських та інших умінь:

- проводити діагностику спортивних, фізкультурних, оздоровчих традицій різних груп школярів; визначитись у напрямах спортивно-просвітницької діяльності: навчальної, позакласної, клубної і т. ін.; планування роботи учнів на основі результатів діагностики;

- проводити перспективне прогнозування; проектувати спортивно-просвітницьку діяльність в умовах школи, класифікувати близькі і далекі цілі своєї спортивно-педагогічної діяльності; добирати інформацію з певної проблеми.

II етап - організаційно-комунікативний, його мета - створення умов для відпрацювання таких умінь: організувати творчу групу, колектив учасників проекту; управляти творчою групою; організувати роботу за різними напрямами спортивної діяльності; мобілізувати всіх учасників проекту на досягнення поставленого завдання; співпрацювати з учасниками проекту з метою досягнення певних результатів.

III етап - рефлексія, його мета - створення умов для формування умінь, рефлексій: самоаналізу результатів своєї роботи за загальними критеріями; аналіз роботи учасників проекту з метою корекції діяльності в майбутньому.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації спортивно-масової роботи» - схарактеризовано організацію та результати дисертаційного дослідження.

Дослідна перевірка авторської моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації спортивно-масової роботи тривала впродовж трьох років, проводилась у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії, Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Вінницькому гуманітарно-педагогічному коледжі, Бердянському державному педагогічному університеті. Для формувального експерименту створено експериментальні і контрольні групи.

Відповідно до сформульованої гіпотези дисертаційного дослідження процес навчання цілеспрямовано орієнтувався на когнітивний, мотиваційний, операційний та рефлексивний компоненти професійної готовності та системного залучення студентів до проектування, організації і проведення спортивно-масових заходів.

Реалізація авторської моделі проводилась під час викладання таких предметів, як «фізичне виховання», «теорія та методика фізичного виховання», «методика виховної роботи».

Що ж стосується готовності студентів факультету підготовки вчителів початкових класів до організації і проведення спортивно-масових заходів, то потрібно, зокрема, мати на увазі такі реалії (встановлено в констатувальному експерименті):

- знання для збереження й розвитку спортивних народних традицій, врахування того, що зміст регіональної спортивної освіти відсутній у більшості майбутніх вчителів початкових класів (78%);

- сформованість умінь з комунікативних, проектувальних, організаційних дій в спільній діяльності з різними групами населення з метою розвитку фізичної культури і залучення до здорового способу життя, яке практично відсутнє у більшості (85%) респондентів;

- методикою організації спортивних свят з участю батьків і дорослого населення володіють лише 15% респондентів.

- уміння організувати проектну, дослідницьку діяльність з вивчення традиційних спортивних свят молодших школярів в соціумі, яке практично відсутнє в усіх майбутніх учителів початкової школи.

Добуті нами експериментальні дані засвідчують: рівень підготовленості майбутніх педагогів початкової школи до організації спортивно-масової роботи не відповідає сучасним вимогам; потрібно докласти зусиль для вдосконалення якості психологічної, професійної та методичної підготовки студентів до роботи. Для формування у студентів управлінських, організаційно-педагогічних умінь дотепер неналежна увага приділялась таким дисциплінам, як «фізична культура» та «теорія і методика фізичного виховання» - як у процесі вивчення цих дисциплін, так і під час проходження педагогічних практик.

Серед причин такого стану готовності вчителів початкової школи до організації спортивно-масових заходів укажемо на недостатню увагу, яка приділяється цьому аспекту професійної підготовки майбутніх учителів у педагогічних ВНЗ.

Основою оцінки ефективності формування готовності майбутнього педагога до роботи слугував критерій продуктивності, зокрема продуктивність формування готовності майбутнього фахівця до роботи ми оцінюємо за позитивною динамікою змін компонентів готовності (мотиваційного, когнітивного, операційного, рефлексійного) в експериментальних групах порівняно з контрольними і за вищим рівнем сформованості рівнів готовності (базовий, адаптивний, інтеграційний).

Добуті в процесі дослідження дані дають підстави для такого висновку: більшість респондентів експериментальних груп виявила упевненість у майбутній причетності до процесу збереження, розвитку спортивних традицій, прагнення до самостійної, цілеспрямованої, соціально важливої діяльності в умовах початкової школи й освіти в цілому.

Порівняльний аналіз позитивної динаміки формування мотиваційного компонента готовності майбутнього вчителя початкової школи до роботи в контрольних і експериментальних групах дав нам можливість дійти таких висновків:

1. Результати формувального експерименту фіксують більш виражену позитивну динаміку змін мотиваційного компонента готовності студентів усіх експериментальних груп.

2. Більшість студентів - як контрольних, так і експериментальних груп - упевнена в правильному виборі професії, пов'язаної з роботою в умовах початкової школи; вони розуміють усвідомлюють своє призначення у вихованні, зміцненні, розвиткові спортивних традицій, бачать потребу в розвиткові своїх здібностей для ефективнішої роботи.

3. Результати експериментальної перевірки сформованості мотиваційного компонента засвідчують суттєвий вплив спеціально організованого навчання на мотивацію майбутнього вчителя початкової школи до організації спортивно-масових заходів.

Результати сформованості когнітивного компонента готовності майбутнього вчителя до роботи можна оцінити за такими критеріями:

- наявність у студентів уявлень про основні етапи розвитку світової спортивної культури, про історію вітчизняної спортивної культури, її надбання;

- оволодіння студентами знанням специфіки діяльності з фізичного виховання у вчителів початкової школи, системою професійних знань, змістом спортивної освіти з дітьми;

- володіння студентом системою додаткових знань про особливості шкільних умов і про основні форми й методи організації й розвитку спортивного співтовариства, знаннями, які потрібні для проведення масових спортивних заходів.

Результати педагогічного експерименту засвідчують повніше виявлену позитивну динаміку змін когнітивного компонента готовності в експериментальних групах порівняно з контрольними групами: цим підтверджується наше припущення про ефективність реалізованої нами моделі формування готовності студентів до роботи.

Для аналізу сформованості операційного компонента готовності до роботи нами використовувалися такі критерії, форми діяльності:

- оволодіння студентами системою педагогічних умінь (комунікативних, організаційних, управлінських, проектувальних, рефлексивних) для роботи в молодшій школі;

- уміння організовувати й забезпечувати спільну діяльність учнів і дорослих у різновіковому колективі.

Аналіз добутих наслідків експерименту дає підстави констатувати, що: позитивна динаміка змін ступеня сформованості умінь майбутніх учителів є наслідком цілісної системи підготовки студентів до роботи.

В аналізі сформованості рефлексивного компонента готовності до роботи нами використовувалися такі критерії, дотримувались такі реалії:

- наявність результатів оволодіння теорією і методикою фізичного виховання і сформованості вмінь організувати спортивну роботу з учнями початкової школи і з населенням;

- усвідомлення потреби в проведенні корекції своєї діяльності на основі аналізу організації учнів і дорослих під час проведення спортивного свята; створення і збереження спортивних традицій;

- проведення рефлексії власної діяльності з проектування, організації і управління спортивних свят.

Результати формувального експерименту засвідчили: рефлексивний компонент готовності майбутніх учителів до роботи сформувався на різних рівнях: більшість студентів контрольних груп к-1, к-2, к-3 досягла базового рівня готовності, набуття знань і вмінь, передбачених державним освітнім стандартом без поглибленої підготовки.

Частина студентів експериментальних груп е-1, е-2, е-3 досягла адаптивного рівня рефлексивної готовності до роботи, який характеризується набуттям знань і вмінь, потрібних для коректування своєї діяльності. Такі студенти володіють уміннями аналізувати процес підготовки учнів і дорослих під час проведення спортивного свята, здійснювати самооцінку і самоконтроль своєї діяльності.

Незначна кількість студентів груп е-1, е-2, е-3 досягла інтеграційного рівня готовності до роботи - на 23%, 26%, 25%; студентів контрольних груп з інтеграційним рівнем наприкінці експерименту виявилось майже втричі менше - 7%, 9%, 9%. Цей рівень знань характеризується вмінням проводити рефлексію власної діяльності з проектування, організації й управління спортивним святом.

Результати педагогічного експерименту дають підстави зробити такі висновки:

- незважаючи на цілеспрямовану підготовку студентів експериментальних груп до роботи, вони все таки натрапляють на деякі труднощі під час підготовки й проведення спортивного свята: в усвідомленні змісту своєї діяльності з підготовки свят, в умінні керувати підготовкою свята, взаємодіяти з учителями, батьками, фахівцями установ спорту і соціальних служб, у визначенні успішності підготовки і проведення спортивного свята в школі;

- усі студенти, які мали високу мотивацію до роботи й на початку експерименту, значно поліпшили свої результати і з інших компонентів; отже, мотивація до роботи становить важливу умову формування готовності майбутнього вчителя;

- порівнюючи в цілому результати контрольних і експериментальних груп у формувальному експерименті, ми констатували чітко виражену позитивну динаміку змін операційного компонента готовності як у групах к-1, к-2, к-3, так і в групах е-1, е-2, е-3; водночас результати в експериментальних групах вищі; чим засвідчується ефективність реалізації дидактичної моделі формування готовності студентів до роботи.

Результати експериментальної апробації дидактичної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації спортивно-масової роботи підтвердили її ефективність, яка полягає в позитивній динаміці формування готовності до роботи студентів експериментальних груп порівняно з контрольними групами, у вищому рівні сформованості компонентів готовності: мотиваційного, когнітивного, операційного, рефлексивного.

Проведене дослідження дало змогу сформулювати такі загальні висновки:

1. Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена низкою глобальних і локальних обставин розвитку сучасної цивілізації: по - перше, всезростаючою зміною балансу між фізичною та розумовою активністю людства в напрямі утвердження „сидячого» способу життя, з одного боку, та інформаційних перевантажень, загального зниження імунітету і погіршення здоров'я населення, -з іншого боку; по - друге, загальним зниженням фізичної культури українського суспільства в умовах соціальної - екологічної та політичної кризи в Україні; матеріальне, науково - методичне і кадрове забезпечення фізичного виховання не відповідає сучасним європейським і світовим стандартам; по - третє, переосмислення і реформування потребує, щонайбільше, система фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку. Річ у тому, що молодший шкільний вік - це останній відрізок дитинства, тобто віку винятково сенситивного, особливо сприятливого для формування всіх сторін особистості, базових якостей фізичного розвитку (потреб, навичок і звичок фізичної культури, становлення здорового способу життя тощо).

2. У системі фізичного виховання молодших школярів традиційні уроки фізкультури явно недостатні для повноцінного розвитку учнів. Навіть за правильної організації їх різке, „ударне» фізичне навантаження на уроках фізкультури на фоні відносно спокійного сидіння за партами на інших уроках не тільки не підвищує працездатності учнів, а, навпаки, викликає перевтому, стреси, занепад сил, апатію, зниження працездатності. Школярі особливо схильні до позитивних емоцій, радісної почуттєвості. Потужним джерелом позитивних емоцій завжди слугували різного типу рухливі ігри, дозвільно - розважальні вправи, до того ж диференційовані за власним вибором. Звідси випливає важливий висновок про потребу залучення масово-спортивної роботи як системоутворювального компонента до загальної системи фізкультури в сучасній школі, зокрема в її початкових класах.

3. Для ефективної організації і проведення спортивно-масової роботи в початкових класах потрібна спеціальна, професійна підготовка вчителя. Готовність учнів до організації і проведення спортивно-масової роботи в початкових класах ми розуміємо як наявність чітко виражених мотивів педагогічної діяльності, зокрема у сфері фізичного виховання, ґрунтовне засвоєння біологічних, психофізичних, психологічних основ фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку, любов до дітей і до професійної діяльності, наявність організаторських здібностей і сформованої на їх основі культури спілкування з учнями, здатність бути живим і переконливим позитивним прикладом для дітей в усіх сферах життя, але, в першу чергу, в спортивно-масовій роботі, спортивна постава, впевненість, красиві рухи, хода, готовність і щире бажання кращі риси своєї особистості передавати дітям. Учитель фізичного виховання повинен діяти як цікава особистість, котра багато знає і вміє у сфері фізичної культури і спорту. На цій основі потрібно сконструювати професіограму або модель учителя фізкультури.

4. На відмінну від класно - урочної системи фізичного виховання, котра позначена регламентованістю, упорядкованістю, обов'язковістю занять, наявністю офіційної програми, методологічного і технологічного забезпечення, спортивно-масова робота не має такої чіткості ні в змістовому, ні в структурному плані. Їй значною мірою притаманна стихійність, епізодичність, невпорядкованість. Тому, беручи до уваги роль і значення спортивно-масової роботи у фізичному вихованні і винятково позитивний різнобічний вплив на розвиток молодших школярів (на здоров'я, інтелектуальну, морально - етичну, естетичну сфери), вважаємо за доцільне визначити мету й структурно - змістові параметри спортивно - масової роботи, інакше кажучи, розробити модель спортивно- масової підготовки майбутніх учителів і залучивши її як підсистему загальної системи фізичного виховання для початкової ланки освіти.

5. У процесі критичного аналізу літературних джерел, вивчення наукових досліджень, значної кількості фактологічних даних, добутих різними методами, зокрема епізодичними й пролонгованими спостереженнями, анкетуванням студентів (517 респондентів), учителів (127 осіб), викладачів ВНЗ (63 особи), констатувального експерименту, а також власного викладацького досвіду і спортивної діяльності та ін., нами досягнуто достатньо репрезентативного обсягу наукових і емпіричних даних. На їх основі нами опрацьовано й створено орієнтовну систему або модель підготовки майбутніх учителів до організації та проведення спортивно-масової роботи в початкових класах. Для зручності користування логічну модель підготовки майбутніх учителів до організації спортивно-масової роботи представлено у вигляді схематичного рисунка (рис. 1). У ньому чітко виділено всі її складові цього процесу - мету, етапи підготовки, зміст, форми, блоки і компоненти, кожен з яких докладно описано і прокоментовано в тексті і представлено в 5-ти рисунках.

6. Центральним моментом нашого дослідження стали організація й проведення формувального експерименту. Його мета і суть полягають у зіставленні даних констатувального експерименту з даними формувального експерименту за наперед визначеними критеріями та оцінкою даних останньої з точки зору ефективності запропонованої логічної моделі підготовки майбутніх учителів до проведення спортивно-масової роботи. З цією метою нами організовано експериментальні й контрольні групи у педагогічних ВНЗ Вінниці та Хмельницького.

Результати всієї роботи щодо зіставлення даних контрольного й формувального експериментів відображено в дисертації у 20-ти таблицях і рисунках. Аналіз даних констатувального експерименту засвідчив досить низький рівень підготовленості студентів контрольних груп до організації й проведення спортивно-масових заходів. Водночас дані формувального експерименту виявили позитивну динаміку сформованості готовності усіх груп учнів до того, щоб за названими критеріями, зокрема мотиваційним, когнітивним, операційним і рефлексивним критеріями плідно діяти в цій сфері.

Результати проведеного педагогічного експерименту повністю підтвердили дослідницьку гіпотезу про суттєве підвищення рівня ефективності запропонованою організаційно-педагогічною моделлю формування готовності майбутніх учителів до організації та проведення спортивно-масової роботи за умови її запровадження у практичну діяльність вищих педагогічних навчальних закладів.

Результати дослідження, на наш погляд , мають не тільки пряму, а й опосередковану знаменність. Вони можуть стати засобом наукової аргументації і пропаганди ролі та значення спортивно-масової роботи, здорового способу життя (не тільки серед студентів і вчителів, а й серед широких мас дорослого населення( також і пенсіонерів).

Висновки дослідження доцільно використати для конструювання програм, укладання посібників з питань методики організації та проведення спортивно-масової роботи .

Проведене дослідження, певна річ, не вичерпує всіх аспектів СМР. На разі актуальною є проблема дослідження безцінного досвіду А.С.Макаренка, який створив оригінальну і високоефективну систему перевиховання безпритульних дітей засобами спортивно-масової роботи ( таких дітей нині в Україні нараховується близько 100 тис.)

Незважаючи на те, що систему фізичного виховання А.С.Макаренка створено в іншому політичному контексті, багато чого з його досвіду з успіхом може бути адаптованим до сучасних реалій в Україні. Актуальною, залишається й і проблема конструювання професіограми вчителя початкових класів з урахуванням сучасних досягнень психології та педагогіки. Крім того важливою залишається проблема формування в студентів як майбутніх учителів початкових класів управлінських і організаторських умінь та навичок, конче потрібних для такої специфічної, складної і важливої діяльності, якою продовжує залишатись спортивно-масова робота у початкових класах.

Література

1. Максимчук Б.А. Професійно важливі якості особистості організатора спортивно-масової роботи в початковій школі // Науковий вісник ЧНУ: збірник наукових праць. Вип. 78. Педагогіка та психологія. - Чернівці: Рута, 2006. - С. 110-115.

2. Максимчук Б.А. Сутність готовності майбутнього вчителя початкової школи до професійної діяльності з фізичної культури // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник. - Київ. - 2006, Випуск 45. - С. 52-59.

3. Максимчук Б.А. Підготовка до організації спортивно-масової роботи майбутніх учителів початкових класів як педагогічна проблема // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - № 4. - С. 95-98.

4. Максимчук Б.А. Підготовка майбутніх учителів початкових класів загальноосвітньої школи до організації спортивно-масової роботи з молодшими школярами // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2007. - № 3. - С. 30-35.

5. Максимчук Б.А. Ефективність дидактичної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації спортивно-масових заходів // Наукові записки / Серія: Педагогіка і психологія. - № 18. - Вінниця. - 2006. - С. 56-59.

6. Максимчук Б.А. Використання майбутніми вчителями початкової школи інноваційних технологій фізичного виховання // Педагогіка і психологія професійної освіти. - № 5. - Львів. - 2006. - С.70-77.

7. Максимчук Б.А. Основні знання й уміння учителя початкової школи для організації спортивно-масової роботи // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Зб. наук. пр. Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Ред. кол.: Побірченко Н.С. (гол. ред.) та ін. - К.: Міленіум, 2005. - Вип. 11. - С. 42-46.

8. Максимчук Б.А. Спортивна спеціалізація як метод підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації спортивно-масової роботи // Наукові записки / Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця. - 2005. - № 13. - С. 41-43