Педагогічна творчість як предмет педагогіки творчості
Огляд витоків походження вчительської професії, як особливої соціальної функції. Оцінка морального впливу педагогічної діяльності на переконання та поведінку вихованців. Закони та значення творчої особистості вчителя в навчально-виховному процесі.
Рубрика | Педагогика |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.10.2013 |
Размер файла | 18,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Педагогічна творчість як предмет педагогіки творчості
Зміст
1. Особливості професійно-педагогічної діяльності
2. Закони педагогіки творчості
3. Принципи педагогіки творчості
4. Види, рівні і критерії творчої педагогічної діяльності вчителя музики
1. Особливості професійно-педагогічної діяльності
Своїм походженням вчительська професія зобов'язана відокремленню освіти в особливу соціальну функцію, коли в структурі суспільного поділу праці сформувався специфічний тип діяльності, призначення якої - підготовка підростаючих поколінь до життя на основі прилучення їх до цінностей людської культури.
Багато теоретиків-педагогів відзначали великий моральний вплив, могутню і мудру владу вчительської професії. Платон писав, що якщо башмачник буде поганим майстром, громадяни від цього будуть тільки дещо гірше взуті, але якщо вихователь дітей буде погано виконувати свої обов'язки, в країні з'являться цілі покоління неосвічених і поганих людей. Вчителю, підкреслював Я.А. Коменський, дана чудова посада, вище якої нічого не може бути під сонцем. Він проводив ряд блискучих аналогій між вчителем і садівником, вчителем і заповзятливим архітектором, уподібнював вчителя старанному скульпторові, який розписує і шліфує уми й душі людей. К.Д. Ушинський розглядав вчителя як лицаря істини і добра, як живу ланка між минулим і майбутнім, посередника між тим, що створено минулими поколіннями і поколіннями новими. Його справа, по виду скромне - одне з найбільших справ в історії. Якщо вчитель, вважав Л.Н. Толстой, має тільки любов до справи, він буде хорошим вчителем. Якщо вчитель має тільки любов до учнів, як батько, мати, він буде краще того вчителя, який прочитав усі книжки, але не має любові ні до справи, ні до учнів. Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів - він досконалий учитель. Як правильно вказував А.С. Макаренко, учні вибачать своїм учителям і сухість і навіть прискіпливість, але не пробачать поганого знання справи. Вище за все цінують вони в педагога майстерність, глибоке знання предмета, ясну думку. Жоден учитель, вважав В.А. Сухомлинський, не може бути універсальним (а тому абстрактним) втіленням усіх чеснот. В кожному щось переважає, кожен має неповторну живинку, здатний яскравіше, повніше інших розкрити, виявити себе в якійсь сфері духовного життя. Ця сфера якраз і є тим особистим внеском, який вносить індивідуальність педагога в складний процес впливу на учнів. Величезна увага вивченню особливостей педагогічної діяльності приділяв і Л.С. Виготський. Багато авторів визначають педагогічну діяльність учителя як виховний і навчальний вплив учителя на учня, спрямоване на його особистісний, інтелектуальний і діяльний розвиток, одночасно виступаючий як основа його саморозвитку та самовдосконалення.
Клімовим Е.А. була розроблена схема характеристик професій. Відповідно до цієї схеми, об'єктом педагогічної професії є людина, а предметом - діяльність його розвитку, виховання, навчання.
Педагогічна діяльність відноситься до групи професій «людина - людина».
До складу професійно обумовлених властивостей і характеристик учителя входять загальна спрямованість його особистості (соціальна зрілість і громадянська відповідальність, професійні ідеали, гуманізм, високорозвинені, насамперед пізнавальні, інтереси, самовіддане ставлення до обраної професії), а також деякі специфічні якості:
- організаторські (організованість, діловитість, ініціативність, вимогливість, самокритичність);
- комунікативні (справедливість, уважність, привітність, відкритість, доброзичливість, скромність, чуйність, тактовність);
- спостережливість, креативність, інтелектуальна активність, дослідницький стиль, гнучкість, оригінальність і критичність мислення, здатність до нестандартних рішень, почуття нового, інтуїція, об'єктивність і неупередженість, дбайливе і уважне ставлення до досвіду старших колег, потреба в постійному оновленні та збагаченні знань;
- експресивні (високий емоційно-вольової тонус, оптимізм, емоційна сприйнятливість і чуйність, самовладання, толерантність, витримка, почуття гумору);
- професійна працездатність;
- фізичне і психічне здоров'я.
2. Закони педагогіки творчості
Педагогічний закон - це об'єктивний, необхідний, загальний і суттєвий зв'язок між завданнями, змістом, методами педагогічного процесу і його результатами, які виявляються у якісній зміні знань, умінь, а також переконань і поведінки вихованців. З одного боку, в педагогіці творчості як і в загальній педагогіці, функціонують загальні закони розвитку і виховання людей,закони і закономірності педагогічного процесу, а з іншого, діють закони і закономірності, притаманні творчому процесу. Їх слід вважати специфічними для формування творчої особистості.
Одним з основних законів педагогіки творчості є закон педагогічної розвиваючої взаємодії, який відбиває загальний закон живої і неживої природи - відсутність односторонньої дії та концептуальне положення про творчість як взаємодію, що веде до розвитку. Парадоксально, що відкритий ще Ньютоном закон (сила дії дорівнює силі протидії), який інтуїтивно виражався багатьма народними прислів'ями і яскраво виявляється у сфері людських комунікацій, залишався поза увагою традиційної педагогічної науки, що віддавала перевагу «суб'єктно,об'єктним» педагогічним впливам у системі «педагог,вихованець». Саме закон педагогічної розвиваючої взаємодії зумовлює реалізацію концепції особистісно-орієнтованого навчання, реальну демократизацію та гуманізацію будь, якого навчально-виховного процесу.
Другим законом педагогіки творчості слід вважати закон педагогічного впливу. Цей закон відбиває об'єктивну реальність, притаманну процесу формування творчої особистості, яка полягає в тому, що розвиток і саморозвиток творчої особистості може відбуватися за певних психо - педагогічних умов, які сприяють творчій діяльності особистості, стимулюють її творчу активність, полегшують долання психологічних бар'єрів творчості. Процитуємо у зв'язку з цим професора Г.О. Балла: «стоячи на гуманістичних позиціях, не можна обмежувати діяльність освітніх установ функціями підготовки, хоч би як визначеними. Адже дитина живе сьогодні, а не тільки готується до життя. Тож треба робити все можливе для того, щоб її сьогоденне життя було повноцінним, щасливим, щоб задовольняти її найважливіші потреби. І хоч, на перший погляд, це виглядає парадоксальним - саме в такий спосіб можна, сприяючи розвиткові її особистості, якнайкраще прислужитися підготовці до наступних етапів життя».
Третій закон - це закон взаємозумовленості розвитку суб'єктів педагогічного процесу. Цей закон відбиває концептуальні положення теорії творчості, як,от:
- у творчості людина виступає не тільки як суб'єкт пізнання, а й водночас як творець самої себе, своєї творчої сутності;
- наслідком творчості є творення, формування людини, митця;
- в процесі творчості реалізуються творчі можливості індивідуальності й здійснюється їх розвиток;
- особливості процесу творчості полягають у тому, що сам процес впливає на його результат, який виражається не тільки предметно, а й у зміні суб'єкта творчості.
Четвертий закон - це закон неперервної творчої реалізації та самореалізації особистості, який відбиває концепцію життєтворчості людини і стверджує, що творчі можливості особистості реалізуються в самому процесі її життя, самореалізації як засобу самоствердження, самовираження й саморозвитку.
Крім того, цей закон вбирає в себе концептуальні положення теорії творчості щодо діяльності як основи творчості, повного виявлення сутності творця саме у творчості, взаємозв'язку у творчості продуктивного й репродуктивного тощо. Саме тому одним із завдань педагогіки творчості є вироблення психолого-педагогічних концепцій самовдосконалення та залучення особистості до творчого процесу психічного й особистісного саморозвитку.
3. Принципи педагогіки творчості
Принципи педагогіки творчості відображають засоби використання загальних законів у відповідності до сучасного стану системи освіти і соціально,економічного розвитку суспільства. На відміну від законів вони діють протягом часу існування зазначених вище умов. Визначають такі основні принципи педагогіки творчості:
- принцип взаємозумовленості освіти і творчого розвитку особистості, в основі якого є розуміння будь,якого навчання як джерела нового в психічному розвитку особистості;
- принцип самоорганізації, що відображає специфіку управління процесом формування творчої особистості й реалізації її творчого потенціалу, зумовлену особливостями управління нелінійними системами (Є.М. Князєва).
Останній принцип орієнтує педагога на внутрішній вплив, на узгодження розвитку учнів з власними тенденціями розвитку, а також на необхідність «збуджувати» й ініціювати творчу активність, враховуючи, що при цьому управління повинно бути непомітним, мінімальним за своїм зовнішнім впливом і здійснюватися опосередкованими методами. Саме в цьому випадку можна говорити не про управління, а про процеси самоуправління. Ідея самоорганізації в сучасних умовах стає найважливішим методологічним і філософським принципом нової парадигми освіти.
4. Види, рівні і критерії творчої педагогічної діяльності вчителя музики
Професійна діяльність учителя музики специфічна, вона несе елементи творчості - властивої людині цілеспрямованої діяльності, що відзначена неординарністю, оригінальністю, нешаблонністю мислення, відчування, дій. У діяльності вчителя музики постійно доводиться сполучати дві тенденції - строгої детермінованості в професійній діяльності та здатності до творчої імпровізації. Сполучати їх важко, але необхідно.
Виділяємо такі критерії творчої педагогічної діяльності вчителя музики, які за своєю сутністю є індивідуально-творчими і характеризують творчу педагогічну діяльність вчителя музики як творчий процес:
- розробка принципово нових підходів до навчання, виховання і розвитку учнів музиці;
- раціоналізація та модернізація змісту, форм, методів та засобів навчально-виховного процесу у світлі реформування освіти, зокрема з метою розвитку творчих можливостей учнів, їх талантів та обдарованості;
- комплексне і варіантне використання в професійній діяльності всієї сукупності теоретичних знань і практичних навичок;
- бачення нової проблеми у зовнішнє знайомій ситуації, знаходження варіантних шляхів її вирішення;
- застосування науково, доказового вибору дій у конкретній педагогічній ситуації;
- володіння формами і методами управління творчою навчальною діяльністю учнів з метою розвитку їх творчих можливостей;
- реалізація на практиці принципів педагогіки співробітництва;
- прояв гнучкості при виборі оптимального управлінського рішення у нестандартних (особливо конфліктних) ситуаціях;
- оригінальне конструювання навчально-виховного процесу.
Високі результати в різних видах музичної та музично-педагогічної творчості є в тих вчителів музики, які мають високий рівень розвитку музичності та педагогічних здібностей, тобто у яких виявляється музично-педагогічна креативність.
Враховуючи зазначене вище, творчу активність учителя музики трактують як інтегровану психологічну якість особистості, що визначається дієвим емоційним станом готовності до музичного пізнання та музично-педагогічної діяльності в нестандартних ситуаціях. Творча активність вчителя музики - це його здатність до індивідуального, неповторного, музичного, особистісного та професійного самовираження. Тому музична та музично-педагогічна діяльність повинна мати продуктивний пошуково-перетворювальний характер, гуманний духовний зміст і характерні ознаки творчого процесу. педагогічний вихованець вчитель
В цьому аспекті музично-творча активність розглядається як така, в якій втілюються творчі можливості вчителя музики у власній музичній творчості: інтерпретації, імпровізації, створенні композицій.
Головна особливість уроків музики як мистецтва - художньо-творча спрямованість музичного навчання й виховання школярів. Вона має виявлятися у всьому: в змісті й структурі уроків, у методах і прийомах, що їх застосовує вчитель, в осмисленні учнями різних музичних явищ, і воно не є однозначним і варіативним. У музичному вихованні має бути ще й художнє співробітництво учнів і вчителя з поетами, композиторами. За цієї умови уроки стануть більш емоційними та інтелектуальними, ефективними та інтенсивними.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теорія вчення про педагогічну оцінку, та її вплив на поведінку школярів. Динаміка основних характеристик оцінки у навчально-виховному процесі закладів початкової освіти. Експериментальне дослідження відношення молодшого школяра до педагогічної оцінки.
курсовая работа [218,5 K], добавлен 15.06.2010Педагогічна майстерність - вияв високого рівня педагогічної діяльності. Головні елементи майстерності сучасного вчителя та шляхи її формування. Особливості психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя, значення прикладних знань і навчань.
реферат [30,9 K], добавлен 12.02.2011Особистість вчителя іноземної мови, його професійно важливі якості та їх значення у процесі педагогічної діяльності. Роль вчителя у процесі виховання та навчання дітей (особливо підліткового віку), допомога їм у подоланні різноманітних труднощів.
курсовая работа [61,8 K], добавлен 24.05.2008Сутність, основні категорії педагогіки - науки, яка вивчає процеси виховання, навчання та розвитку особистості. Виховання, як цілеспрямований та організований процес формування особистості. Вчитель, його функції, соціально-педагогічні якості і вміння.
реферат [19,1 K], добавлен 30.04.2011Соціальна педагогіка - підтримка людей в процесі становлення нових умов життя. Науково-технічна структура соціальної педагогіки, її історичний розвиток. Принципи соціальної педагогіки, що випливають із особливостей цілісного навчально-виховного процесу.
контрольная работа [40,3 K], добавлен 26.11.2010Історія становлення і розвитку в Україні інституту класних керівників. Вимоги до його особистості, функції і права педагогічної роботи. Погляди видатних педагогів минулого на діяльність класного керівника. Напрямки його навчальної і виховної діяльності.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 20.05.2015Дидактика як педагогічна категорія. Сучасні дидактичні системи та концепції. Дидактичні ігри як складова сучасних освітніх технологій, їх роль у навчально-виховному процесі. Вплив дидактичної гри на розвиток дитини та формування математичних уявлень.
курсовая работа [88,6 K], добавлен 06.03.2012Етапи педагогічної діяльності та основні педагогічні ідеї С.Т. Шацького. Організація навчально-виховної практики у школі-колонії "Бадьоре життя". Погляди С.Т. Шацького на формування дитячого колективу. Значення ідей С.Т. Шацького для педагогічної науки.
курсовая работа [80,3 K], добавлен 24.09.2014Опис навчальної дисципліни "Вступ до педагогічної професії". Засоби забезпечення самостійної роботи студента. Індивідуальне навчально-дослідне завдання студентів. Норми оцінювання навчальної діяльності майбутніх фахівців в процесі вивчення даного курсу.
реферат [14,3 K], добавлен 16.06.2011Предмет і завдання педагогіки. Роль вітчизняних педагогів у розвитку педагогічної думки. Емпіричні методи педагогічного дослідження. Вікові етапи розвитку особистості школяра, мета національного виховання. Самовиховання вчителя і професійна майстерність.
шпаргалка [1,2 M], добавлен 01.12.2010Гра як засіб підвищення мовленнєвої активності першокласників. Специфіка організації мовленнєвої діяльності. Значення мовленнєво-ігрової діяльності для становлення мовної особистості учнів. Використання ігрових технологій у навчально-виховному процесі.
курсовая работа [95,9 K], добавлен 12.12.2013Принципи і прийоми розвиваючого навчання Ільїна, його методика й стиль спілкування з дітьми і книгою. Виховання успіхом як педагогічна система Лисенкової, педагогічна техніка вчителя. Уроки творчості Волкова. Основи гуманної педагогіки Амонашвілі.
реферат [21,6 K], добавлен 05.10.2009Підвищення якості навчально-виховного процесу у професійній школі, використання компетентнісного підходу у підготовці учнів. Роль особистості і потенціалу педагога у створенні середовища, що сприяє формуванню соціальної та моральної компетентності молоді.
реферат [32,9 K], добавлен 27.11.2013Загальні особливості педагогічної взаємодії. Зміст поняття "педагогічне спілкування". Особистості учня та вчителя іноземної мови. Психологічний клімат та педагогічна взаємодія на уроці іноземної мови. Аналіз педагогічної взаємодії вчителя з учнями.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 19.10.2010Прогресивне значення поглядів В. Сухомлинського й Ш. Амонашвілі на педагогічну оцінку. Основні труднощі, що виникають під час організації опитування учнів. Педагогічна оцінка в гуманному спілкуванні. Оцінювання колективної навчальної діяльності учнів.
курсовая работа [32,1 K], добавлен 13.10.2012Поняття творчості і творчої активності. Зміни показників танцювальних рухів. Умови для успішного розвитку творчої активності. Роль музично-ритмічної діяльності у розвитку дитини. Значення музично-ритмічної діяльності в розвиток творчої активності.
курсовая работа [32,0 K], добавлен 25.07.2009Основні елементи зовнішньої техніки вчителя. Система самовиховання вчителя. Складові педагогічної майстерності вчителя. Власна оцінка своїх здібностей, моральних якостей і вчинків. Володіння мовленням як засобом професійної діяльності педагога.
реферат [438,9 K], добавлен 15.10.2012Гра як один із видів діяльності людини, її специфічні риси та значення в розвитку особистості дитини, аналіз їх використання в виховному процесі в початковій школі. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної пізнавальної діяльності.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 22.04.2010Дослідження теоретичних аспектів розумової сутності педагогічної компетентності викладача іноземної мови, визначення основних змістовних характеристик поняття. Єдність теоретичної та практичної підготовленості вчителя до педагогічної діяльності.
статья [20,9 K], добавлен 28.04.2009Зміст та функції професійно-педагогічної діяльності вчителя української літератури. Загальні вимоги до вчителя-словесника. Методологічні та психолого-педагогічні проблеми професійно-педагогічної перепідготовки вчителів, вдосконалення професіограми.
курсовая работа [37,0 K], добавлен 29.10.2014