Формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНИХ ОРІЄНТАЦІЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

ПОНОМАРЬОВА Олена Миколаївна

Луганськ - 2007

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми та ступінь дослідження проблеми. На сучасному етапі розвитку українського суспільства особливої гостроти й актуальності набувають питання духовного розвитку особистості, формування естетичного ставлення до дійсності й мистецтва, підготовки майбутніх учителів до активного використання художньо-естетичних цінностей у навчально-виховному процесі. Соціокультурний простір сучасності відрізняється інформаційною насиченістю, тому сьогодні важливим проявом професійної культури вчителя стає вміння орієнтуватися у багатогранному світі художньо-естетичних і музично-естетичних цінностей, глибоко сприймати, оцінювати та інтерпретувати твори різних видів мистецтва, спиратися на освітньо-виховні можливості естетичної діяльності та залучати до неї учнівську молодь.

Як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, система освіти має забезпечити формування особистості, яка усвідомлює свою належність до європейської цивілізації, чітко орієнтується в сучасних реаліях і перспективах соціокультурної динаміки.

Сучасна вища школа спрямовує свої зусилля на успішне вирішення питань, зумовлених соціальними, культурологічними й педагогічними процесами та пов'язаних з формуванням у майбутніх учителів музично-естетичних орієнтацій. На соціальному рівні формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів пов'язане з реалізацією комплексної програми „Вчитель”, яка передбачає підготовку високопрофесійних педагогів, здатних до успішної організації освітньо-виховного процесу з широким залученням цінностей художньої культури суспільства. На культурологічному рівні формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів розглядається як один з важливих проявів культуротворчості, пов'язаної із збереженням, розповсюдженням, збагаченням цінностей художньої культури в житті сучасника.

З педагогічного погляду, формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів вимагає відповідного програмно-цільового та технологічного забезпечення, створення відповідних інформаційних й організаційних умов. Особливо важливими і, водночас, недостатньо реалізованими у вирішенні зазначеної проблеми залишаються освітньо-виховні можливості позанавчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів. У зв'язку з цим виникає низка діалектичних суперечностей, які слід розв'язати на науково-педагогічному рівні. До них можна віднести протиріччя між: суспільним розумінням необхідності формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів і недостатнім вирішенням цього питання в системі професійно-педагогічної освіти; потенційними можливостями позанавчальної діяльності у формуванні музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів та відсутністю теоретично обґрунтованих педагогічних умов ефективної організації цього процесу; існуючою практикою епізодичного звернення до музичного мистецтва в позанавчальній діяльності та необхідністю програмно-цільового забезпечення формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів.

Результати наукових досліджень у галузі філософії, естетики, культурології, мистецтвознавства, психології та педагогіки дозволяють отримати відповіді на окремі аспекти даної проблеми. Учені дослідили такі теоретико-методологічні питання, як сутність музично-естетичних орієнтацій особистості (В. Дряпіка, О. Костюк, І. Ляшенко, А. Сохор, Г. Тарасов, М. Южанін); роль художнього сприйняття у формуванні музично-естетичних орієнтацій (Б. Мейлах, Б. Теплов, І. Котляревський); естетична оцінка музичних творів (М. Герасимова-Персидська, Д. Кабалевський, Л. Кадцин); психологічні засади музичного мислення (Б. Асаф'єв, В. Бобровський, Т. Бондаренко, В. Медушевський); особливості просторово-часового сприйняття музичних творів (М. Арановський, Є. Назайкінський, М. Старчеус).

Особливий інтерес викликають теоретичні дослідження в галузі художньо-естетичної освіти й виховання учнівської та студентської молоді (В. Бутенко, Л. Коваль, І. Критська, О. Олексюк, Г. Падалка, Г. Шевченко), наукові праці, присвячені формуванню естетичного ставлення до дійсності й мистецтва (Н. Миропольська, О. Рудницька, О. Семашко, Г. Тарасенко, Ю. Юцевич), визначенню критеріїв естетичної оцінки та розвитку естетичної свідомості (Р. Дзвінка, Л. Григоровська, Ю. Соколовський), формуванню художнього інтересу, образного мислення (О. Дем'янчук, І. Карпенко, Є. Квятковський, В. Петрушин, Л. Яковенко), формуванню естетичних потреб (Є. Коцюба, Л. Коган, Л. Філатова), розвитку творчих та музичних здібностей студентів (В. Андреєв, Л. Масол, Л. Момод, Т. Стратан, С. Торічна).

Ураховуючи незаперечну цінність здобутків учених, зазначимо, що проблема формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності ще не знайшла достатнього висвітлення в науково-педагогічній літературі. У зв'язку з цим актуального характеру набувають питання подальшого вивчення музично-естетичних орієнтацій як важливого прояву духовно-практичного зв'язку зі світом прекрасного, виділення характерних ознак та особливостей музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів, а також теоретичного обґрунтування педагогічних умов, що забезпечують ефективне формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності.

Актуальність проблеми, її недостатнє вивчення й висвітлення в педагогічній літературі, необхідність розробки відповідних організаційно-методичних рекомендацій щодо успішного розв'язання окреслених питань у системі вищої педагогічної освіти зумовили вибір теми нашого дослідження „Формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою науково-дослідної програми Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка „Розроблення та впровадження інноваційно-педагогічної технології в системі університетської освіти” (№ 0105U004274), узгоджена в такому формулюванні у Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 3 від 30.03.2004 р.).

Об'єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх учителів, а предметом - педагогічні умови ефективного формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності.

Згідно з об'єктом, предметом та метою наукового дослідження була висунута гіпотеза, яка полягає в тому, що ефективність формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності може бути забезпечена за таких педагогічних умов:

· програмно-цільового спрямування позанавчальної діяльності в системі професійно-педагогічної освіти на формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів;

· системного використання в позанавчальній діяльності соціальної, художньої, естетичної та педагогічної інформації, необхідної для формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів;

· ознайомлення майбутніх учителів з музично-естетичними цінностями в позанавчальній діяльності на матеріалі окремих музичних творів, різних жанрів музичного мистецтва, інтеграції музичного та інших видів мистецтва;

· упровадження організаційних форм позанавчальної діяльності (спілкування, пізнання, творчої самореалізації, практичного використання музично-естетичних цінностей), спрямованих на формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів.

Відповідно до поставленої мети та висунутої гіпотези визначено такі завдання дослідження:

1. На основі аналізу науково-педагогічної літератури розкрити сутність та характерні ознаки музично-естетичних орієнтацій учителя.

2. Визначити роль та функції позанавчальної діяльності у формуванні музично-естетичних орієнтацій студентів педагогічних навчальних закладів.

3. Розробити критерії, показники та визначити рівні сформованості музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів.

4. Обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективного формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності.

5. Розробити методичні рекомендації щодо формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності.

Методологічною основою дослідження є науково-філософські положення про розвиток особистості, природу естетичного ставлення до дійсності й мистецтва, принципи та механізми функціонування цінностей музичної культури, органічну єдність загальнолюдського та національного в музичній діяльності, зв'язок професійно-педагогічної діяльності й музично-естетичного розвитку особистості. Важливе методологічне значення для вирішення зазначеної проблеми мають Закони України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття), Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державна комплексна програма естетичного виховання, у яких розкрито основні принципи та напрями організації професійно-педагогічної освіти в Україні, наголошено на пріоритетній ролі цінностей художньої культури у формуванні естетичних орієнтацій студентів.

Теоретичною основою дослідження є філософські праці з аксіологічних проблем (В. Василенко, О. Дробницький, М. Каган, Л. Столович, В. Біблер); дослідження в галузі мистецтвознавства та культурознавства (Б. Асаф'єв, І. Котляревський, О. Лосєв, І. Ляшенко, А. Сохор); науково-педагогічні праці, присвячені організації навчально-виховного процесу у ВНЗ (С. Гончаренко, В. Радул, С. Савченко, О. Сухомлинська); науково-педагогічні роботи, присвячені проблемі музично-естетичної освіти (В. Бутенко, Д. Кабалевський, Л. Масол, Г. Падалка, О. Рудницька, Г. Шевченко).

Відповідно до поставлених завдань було використано комплекс методів: теоретичні (аналіз філософської, мистецтвознавчої, психологічної, педагогічної літератури, узагальнення програм естетичного виховання та освіти студентів, ретроспективний аналіз особистого досвіду естетико-виховної роботи для визначення теоретико-методологічних засад дослідження); емпіричні (спостереження, анкетування, тестування, дослідницькі бесіди, інтерв'ю, вивчення результатів творчої діяльності студентів, самооцінки респондентів, констатувальний і формувальний експеримент для визначення результативності експериментальної роботи); статистичні методи для вивчення динаміки сформованості музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, Херсонського державного університету, Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського.

Наукова новизна здобутих результатів дослідження полягає в тому, що вперше обґрунтовано педагогічні умови ефективного формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності; уточнено сутність та характерні ознаки музично-естетичних орієнтацій учителя; дістали подальший розвиток критерії та показники сформованості музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів.

Теоретична значущість одержаних результатів полягає в тому, що вони дозволяють розкрити сутність та роль музично-естетичних орієнтацій у системі професійно-педагогічної діяльності вчителя, визначити зміст, форми та методи формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності, теоретично обґрунтувати педагогічні умови ефективного розв'язання зазначеної проблеми.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що на основі науково-педагогічного пошуку визначено основні критерії та показники діагностики стану сформованості музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів, запропоновано педагогічні умови, які передбачають послідовне збагачення досвіду музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів та системне використання естетико-виховних можливостей позанавчальної діяльності. Укладено навчальний посібник "Формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності", складено тематичний план методичного семінару для викладачів, організаторів позанавчальної діяльності. Розроблено комплексну програму формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності. Створено хрестоматію музичних і художніх творів, підготовлено необхідні аудіоматеріали. Напрацьовані та апробовані під час дослідження теоретичні положення та методичні рекомендації можуть бути використані викладачами, організаторами позанавчальної роботи, кураторами студентських груп, керівниками гуртків, клубних об'єднань, творчих колективів у процесі формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів, у процесі самовиховання студентів.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в позанавчальній діяльності Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка №1/2378 від 24.11.2006р.), Криворізького державного педагогічного університету (довідка №18-337 від 13.11.2006р.), Херсонського державного університету (довідка №06-12/1458 від 29.11.2006р.). Матеріали дослідження використовувались під час виступів перед викладачами і студентами на кураторських годинах у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження обговорювались на Міжнародних науково-практичних конференціях: „Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті” (Луганськ, 2003), „Слов'янська музика в просвітницькій діяльності педагога” (Харків, 2006); на Всеукраїнських науково-практичних конферен-ціях: „Педагогічні пошуки в галузі мистецької освіти в Україні на межі третього тисячоліття: традиції, сучасність, перспективи” (Луганськ, 2001), „Молоді музикознавці України” (Київ, 2003), „Педагогічні пошуки в галузі мистецької освіти в Україні на межі третього тисячоліття: традиції, сучасність, перспективи” (Луганськ, 2003), „Художньо-педагогічна освіта ХХІ століття: теорії, методи, технології” (Кривий Ріг, 2003), „Стратегія розвитку художньої освіти та естетичного виховання в Україні у ХХІ столітті” (Луганськ, 2006), „Мистецько-педагогічна освіта: теорія, методи, технології” (Кривий Ріг, 2006); на Міжвузівській науково-практичній конференції „Сучасні проблеми художньо-естетичної освіти: стан і перспективи” (Луганськ, 2003), звітних наукових конференціях та засіданнях кафедри педагогіки Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (2000 - 2006 рр.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи, основні положення, висновки та рекомендації за темою дослідження відображено в 13 одноосібних наукових та науково-методичних працях. Серед них 1 методичний посібник, 9 статей у збірниках наукових праць (з них 6 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України), 3 - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (299 найменувань) та 14 додатків на 27 сторінках. Робота містить 11 рисунків та 6 таблиць. Загальний обсяг роботи - 241 сторінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

музичний естетичний педагогічний учитель

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідження проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу й завдання дослідження, розкрито його етапи, методологічну й теоретичну основу, сформульовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів дослідження, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження й публікації.

У першому розділі „Теоретичні засади формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності” виділено основні підходи до наукового осмислення сутності музично-естетичних орієнтацій вчителя, розкрито характерні ознаки музично-естетичних орієнтацій як важливого чинника професійно-педагогічної діяльності, визначено роль, інформаційні та організаційні можливості позанавчальної діяльності у формуванні музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів.

У результаті теоретичного аналізу проблеми зазначено, що музично-естетичні орієнтації являють собою складне соціокультурне явище, яке засвідчує про сформовані можливості особистості свідомо визначати ціннісні аспекти музичного середовища та встановлювати плідні духовно-практичні зв'язки зі світом музичного мистецтва. У науковій літературі музично-естетичні орієнтації визначаються як важлива соціальна, психологічна та культурологічна категорія, інтерпретуються в тісному взаємозв'язку з розвитком суспільно-історичної практики, процесом збагачення цінностей художньої та естетичної культури, а також професійно-педагогічної діяльності вчителя (В. Дряпіка, Н. Савченко). Це дозволяє акцентувати увагу на важливості музично-естетичних орієнтацій у площині соціокультурного розвитку українського суспільства, психологічних особливостях їх функціонування в структурі особистості, а також виділенні системоутворювального характеру тих процесів, які відбуваються у зв'язку з виявленням музично-естетичної активності особистості.

Для вчителя та його професійно-педагогічної діяльності музично-естетичні орієнтації набувають особливого значення у зв'язку з тим, що відзначаються особистісною зумовленістю, тісним зв'язком з цінностями світової та національної художньої культури, системним характером виявлення, індивідуальними особливостями, опорою на досвід взаємодії з мистецтвом, можливістю використання в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

У системі вищої педагогічної освіти суттєвою є роль позанавчальної діяльності як значного резерву цілеспрямованого формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів. Усвідомлення цього актуалізує необхідність ефективного використання позанавчальної діяльності як важливого засобу інформаційного збагачення та форми організаційного впливу на музично-естетичні орієнтації студентів. Теоретичний аналіз інформаційних можливостей позанавчальної діяльності дозволяє зазначити, що вона може мобільно реагувати на зміни в музичному житті, надавати студентам систему знань, необхідних для свідомого естетичного вибору, свідчити про досягнення музично-естетичної культури студентів. Позанавчальна діяльність має широкі можливості впливу на музично-естетичні орієнтації майбутніх учителів та вирішення комплексу завдань пізнавального, інтеграційного, діалогічного, регулятивного, ціннісного, контрольного, соціокультурного та креативного характеру.

Зазначимо, що з метою організаційного забезпечення процесу формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів позанавчальна діяльність передбачає використання різних форм освітньо-виховної роботи (відвідування музичних концертів, зустрічі з композиторами, виконавцями, проведення музичних вечорів, засідання музичного клубу, засідання гуртків за музичними інтересами та ін.). Серед основних форм позанавчальної діяльності, пов'язаних з формуванням музично-естетичних орієнтацій студентів, заслуговують на увагу комунікативні, пізнавальні, культуротворчі та практичні. Їх значення полягає в тому, що в процесі комунікативної взаємодії з музикою актуалізуються естетичні почуття, асоціативний фонд, завдяки пізнавальним діям збагачуються знання та уявлення у сфері музичного мистецтва. Культуротворчі форми позанавчальної діяльності стимулюють естетичну активність майбутніх учителів, а практичні - дозволяють їм отримати досвід використання музично-естетичних цінностей у навчально-виховному процесі в школі.

У другому розділі „Особливості формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності” розроблено критерії, показники та визначено рівні сформованості музично-естетичних орієнтацій студентів педагогічних навчальних закладів, проаналізовано вплив позанавчальної діяльності на формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів.

У науково-педагогічній літературі питання критеріїв сформованості музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів ще не знайшло достатнього висвітлення. Ученими пропонуються окремі підходи до визначення показників, які слід ураховувати під час діагностування зазначеної властивості особистості. На основі гносеологічного підходу підкреслюється залежність музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів від обсягу та змісту засвоєного соціокультурного досвіду, накопичених художньо-естетичних знань, понять та уявлень у сфері музичного мистецтва, збагачення почуттєвої сфери, розвитку музичних умінь та навичок. Актуалізація уваги вчених на психологічній зумовленості музично-естетичних орієнтацій дозволяє виділити та впроваджувати на практиці емоційно-інтелектуальний, інтелектуально-діяльнісний та діяльнісно-творчий критерії сформованості музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів (В. Дряпіка та ін.).

Теоретичне вивчення вказаного питання дозволило констатувати, що критерії оцінки сформованості музично-естетичних орієнтацій повинні враховувати системний характер цієї духовно-функціональної властивості особистості. У зв'язку з цим визнано найбільш оптимальним культурологічний підхід до визначення критеріїв та показників сформованості музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів: критерії дозволяють оцінити зміст, функціонування та характер виявлення музично-естетичних орієнтацій.

Наголошено, що в процесі діагностування стану сформованості музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів доцільно враховувати актуалізовані в естетичній свідомості почуття, знання, думки, погляди, на які спирається особистість, визначаючи діалог з музичним мистецтвом. Зміст музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів може бути репродуктивним, конструктивним чи креативним. Суттєвим також є функціонування музично-естетичних орієнтацій, тобто опора особистості на окремі способи прийняття ціннісно-орієнтаційних рішень. Функціонування музично-естетичних орієнтацій може здійснюватись на емоційній, інтелектуальній та діяльнісній основі. Також важливого значення набуває характер виявлення музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів, який може бути спонтанним, логічним або системним.

За результатами констатувального експерименту визначено рівні сформованості музично-естетичних орієнтацій студентів І - ІV курсів (200 студентів педагогічної, філологічної, мистецької спеціалізацій): низький, середній та високий. Більшість досліджуваних студентів (57,0%) виявила низькі показники сформованості музично-естетичних орієнтацій. Вони визначали своє ставлення до музичного мистецтва переважно на основі прямого переносу думок, оцінок, суджень інших людей, діяли за відчуттям того, що є розповсюдженим у молодіжному середовищі, спонтанно використовували музично-естетичні цінності під час відпочинку та дозвілля. Близько 30,5% студентів засвідчили середні показники сформованості музично-естетичних орієнтацій. Їх відрізняли такі ознаки, як наявність особистісно визначених знань, понять та поглядів на цінність музичного мистецтва, прийняття орієнтаційних рішень на основі власних роздумів та оцінок музичних цінностей у зверненні до музичного мистецтва. Лише 12,5% майбутніх учителів засвідчили високі показники, виявляючи при цьому переважно креативний зміст музично-естетичних орієнтацій, їх тісний зв'язок з потребами навчальної й творчої діяльності, системно використовуючи музичне мистецтво як один з універсальних засобів розв'язання актуальних питань духовного змісту.

У процесі експериментального вивчення впливу позанавчальної діяльності на формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів отримано дані, що характеризують готовність організаторів позанавчальної діяльності до вирішення зазначеної проблеми, а також стан інформаційного та організаційного забезпечення даного процесу у ВНЗ. Зазначено, що викладачі, організатори позанавчальної діяльності не мають ще достатньої підготовки з цього питання, відчувають значні труднощі у визначенні змісту й методики формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів. Інформаційне забезпечення цього процесу характеризується відсутністю чітких уявлень про необхідні знання в галузі музичного мистецтва; обмеженим використанням окремих видів інформації; епізодичним зверненням до музичного мистецтва та інших видів художньої творчості. До проблемних питань організаційного забезпечення зазначеного процесу віднесено планування цієї роботи, визначення основних напрямів педагогічного впливу, які б дозволяли послідовно передавати студентам необхідний музично-естетичний досвід системного використання форм та методів позанавчальної діяльності.

У третьому розділі „Педагогічні умови формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності” обґрунтовано необхідність педагогічного забезпечення процесу формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів, визначено зміст педагогічних умов, які необхідні для формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності, перевірено ефективність запропонованих педагогічних умов шляхом проведення експерименту.

У формуванні музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів важливого значення набувають соціокультурні, психологічні та педагогічні умови. За участю діячів мистецтва, мистецтвознавців, працівників культурно-освітніх установ, засобів масової інформації, створюються соціокультурні й психологічні умови, пов'язані з подальшим збагаченням системи музично-естетичних цінностей, поширенням інформації про стан музичної культури, створенням умов сприйняття музично-естетичних цінностей. Викладачі, організатори позанавчальної діяльності у вищій школі покликані створювати педагогічні умови формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів, пов'язані з інформаційним та організаційним забезпеченням указаного процесу, наданням йому цілеспрямованого, послідовного та системного характеру.

У дисертації знайшли обґрунтування педагогічні умови, які необхідно створити для ефективного формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності (рис.1).

Рис. 1. Педагогічні умови ефективного формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності

З метою програмно-цільового спрямування позанавчальної діяльності на формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів визнано доцільними розробку і впровадження комплексної програми та здійснення підготовки організаторів позанавчальної діяльності до цілеспрямованого вирішення цих питань у системі вищої педагогічної освіти. Програма охоплює кілька напрямів (суспільствознавчий, мистецтвознавчий, людинознавчий), у межах яких передбачено ознайомлення з музикою як суспільно-історичним явищем, її виникненням та розвитком, зв'язком музичної діяльності з різними формами суспільної свідомості, національними традиціями музичної культури. Студенти отримують можливість усвідомити музичне мистецтво як художньо-естетичну цінність, відчути та зрозуміти зміст музичних творів, дізнатися про засоби музичної виразності, особливості видів та жанрів музичного мистецтва, ознайомитися з творчістю композиторів та виконавців, проаналізувати зв'язки музики з іншими видами художньої творчості, оцінити зміст музично-естетичній діяльності. Програмою передбачено висвітлення питань, що стосуються ролі музики в житті людини, естетизації засобами музики її природного, предметного, соціального та художнього середовища.

У якості однієї з важливих умов формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності запропоновано системне використання важливіших видів інформації. Соціальна інформація висвітлює факти музичного життя суспільства, творчості композиторів та виконавців; художня - допомагає оцінити характер передачі музичного змісту, доцільність засобів і цілісність художньої форми; естетична - дає можливість особистості визначатися в просторі різних музичних напрямів, свідомо здійснювати естетичний вибір; педагогічна - зміцнює зв'язок музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів з сучасною практикою вирішення проблем естетичного виховання учнів.

Ознайомлення майбутніх учителів з музично-естетичними цінностями в позанавчальній діяльності може ефективно впливати на музично-естетичні орієнтації, якщо здійснюватиметься на матеріалі окремих музичних творів, різних жанрів музичного мистецтва та його інтеграції з іншими видами художньої творчості. Ця педагогічна умова є важливою з погляду того, що на матеріалі окремих музичних творів студенти можуть отримати досвід безпосереднього сприймання та оцінки твору як цілісної сукупності компонентів; на матеріалі різних музичних жанрів музики відбувається збагачення художнього світогляду; на матеріалі інтеграції музичного та інших видів мистецтва реалізується комплексний вплив на художньо-естетичну свідомість, збагачується асоціативне, творче мислення, студенти оволодівають способами інтерпретаційної діяльності.

До педагогічних умов формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів віднесено впровадження різних форм позанавчальної діяльності, пов'язаних із спілкуванням, пізнанням, творчою самореалізацією та практичним використанням студентами музично-естетичних цінностей. Серед форм позанавчальної діяльності заслуговують на увагу такі, як відвідування концертів, художніх виставок, зустрічі з діячами культури й мистецтва, бесіди, лекції, „круглі столи”, диспути, творчі презенттації, конференції, засідання клубних об'єднань, клубів сучасної музики, шанувальників музичного мистецтва, заняття гуртків за інтересами, участь у науково-дослідній, пошуковій роботі, розробці наукових проектів, творчих програм, музикування, участь у конкурсах художньої творчості, агітаційно-презентативна діяльність, зустрічі з організаторами дитячих та шкільних колективів, розробка тематичних шкільних вечорів, присвячених пропаганді музичного мистецтва тощо.

Програма дослідження включала проведення формувального експерименту, у якому брали участь 186 студентів І - ІV курсів педагогічної, філологічної та мистецької спеціалізації та організатори позанавчальної діяльності. Організацію формувального експерименту було здійснено на принципі добровільного відвідування позанавчальних заходів студентами. Експеримент передбачав перевірку ефективності запропонованих нами педагогічних умов і охоплював кілька етапів. У зв'язку зі специфікою позанавчальної діяльності ми не розподіляли учасників формувального експерименту на контрольну та експериментальну групи. На підготовчому етапі визначено рівні сформованості музично-естетичних орієнтацій студентів на початку формувального експерименту, розроблено комплексну програму формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності, складено тематичний план та проведено методичний семінар для викладачів, організаторів поза-навчальної діяльності з питань формування музично-естетичних орієнтацій, укладено методичні рекомендації щодо планування та проведення позанавчальних заходів естетико-виховної спрямованості, створено хрестоматію художніх і музичних творів, яка охоплювала більше 250 творів композиторів, підготовлено необхідні аудіоматеріали. Основний етап формувального експерименту був пов'язаний з реалізацією на практиці та перевіркою педагогічних умов формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у процесі позанавчальної діяльності. Педагогічні дії були спрямовані на те, щоб під час позанавчальної діяльності змістовно збагатити музично-естетичні орієнтації студентів знаннями, поняттями та уявленнями про музичне мистецтво як соціокультурну, художньо-естетичну, особистісну та професійно-педагогічну цінність, використати з метою збагачення музично-естетичного досвіду студентів можливості соціальної, художньої, естетичної та педагогічної інформації, залучити до процесу освітньо-виховного впливу окремі музичні твори, різні жанри музичного мистецтва, інші види художньої творчості, а також залучити майбутніх учителів до активного спілкування, пізнання, творчої самореалізації та практичного використання музично-естетичних цінностей. На підсумковому етапі формувального експерименту здійснено аналіз його результатів, вивчено динаміку рівнів сформованості музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів, визначено ефективність педагогічних умов, обґрунтованих на теоретичному рівні (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка рівнів сформованості музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів (за даними формувального експерименту)

Результати експерименту засвідчили, що динаміка рівнів сформованості музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів виявилася позитивною, були отримані якісні показники в підготовці майбутніх учителів до активної взаємодії з музичним мистецтвом. Загальна кількість студентів з середнім і високим рівнем сформованості музично-естетичних орієнтацій зросла на 42,8% і становила в кінці формувального експерименту 82,6%. Отримані дані засвідчили ефективність запропонованих нами педагогічних умов формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності.

ВИСНОВКИ

У висновках викладено результати наукового дослідження проблеми формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне роз'язання наукової проблеми формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності, що виявляється в обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, які забезпечують ефективність цього процесу.

2. Установлено, що формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів є актуальною проблемою сучасної теорії та методики професійної освіти. Являючи собою складне духовно-функціональне утворення та важливий прояв професійної педагогічної культури вчителя, музично-естетичні орієнтації збагачують естетичне ставлення до навколишньої дійсності й мистецтва, спонукають до активної взаємодії зі світом музичної культури, сприяють установленню художнього діалогу з учнями, дозволяють організовувати освітньо-виховний процес у школі з урахуванням естетичних вимог.

3. Науково-теоретичний пошук дозволив виділити та проаналізувати існуючі погляди вчених щодо сутності музично-естетичних орієнтацій учителя, розглянути їх як соціальну, психологічну та культурологічну категорію. Водночас, музично-естетичні орієнтації вчителя були визначені як важливий чинник професійно-педагогічної діяльності, характерними ознаками якого є: особистісна зумовленість, тісний зв'язок з цінностями світової й національної художньої культури, системний характер виявлення, індивідуальні особливості, опора на досвід взаємодії з мистецтвом, використання в навчально-виховному процесі.

4. У дисертації розкрито роль позанавчальної діяльності у формуванні музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів, наголошено на її інформаційних та організаційних можливостях, висвітлено зміст та форми позанавчальної діяльності, пов'язані з естетичною освітою та вихованням студентів, залученням їх до світу художньої культури та мистецтва.

5. За результатами дослідження виявлено особливості формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів, зазначено, що вони належать до складних за своїм змістом, структурою, формою та способами виявлення духовно-функціональних утворень, знаходяться в залежності від індивідуальних та вікових особливостей, характеру психологічних процесів, а також соціальних і педагогічних умов, які супроводжують студентів у їхньому духовному та професійному становленні.

6. З метою діагностики стану сформованості музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів проаналізовано існуючі підходи (гносеологічний, психологічний, культурологічний) до прийняття рішень з цього питання, обґрунтовано критерії та показники, необхідні для визначення рівнів сформованості музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів, здійснено розробку критеріїв, що дозволяють ураховувати такі параметри музично-естетичних орієнтацій, як зміст, функціонування та характер виявлення.

7. Матеріали констатувального експерименту дозволили визначити вплив позанавчальної діяльності на формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів, дослідити основні рівні сформованості вказаної властивості. Зазначено, що значна частина студентів вищих педагогічних навчальних закладів має ще низький рівень сформованості музично-естетичних орієнтацій. Експериментальне дослідження підтвердило існування низки протиріч та проблемних питань, що пов'язані з недостатньою підготовкою організаторів позанавчальної діяльності, неефективним вирішенням питань інформаційно-педагогічного та організаційно-методичного забезпечення процесу формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів.

8. Установлено, що на формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів впливають соціокультурні та психологічні процеси. Водночас посилюється роль позанавчальної діяльності в системі професійно-педагогічної освіти, яка покликана створити необхідні умови для цілеспрямованого формування в майбутніх учителів естетичного ставлення до музичного мистецтва. У роботі наголошено на необхідності педагогічного забезпечення процесу формування музично-естетичних орієнтацій студентів у позанавчальній діяльності.

9. У дисертації теоретично обґрунтовано педагогічні умови, необхідні для формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності. Вони передбачають програмно-цільове спрямування зазначеного процесу, системне використання різних видів інформації (соціальної, художньої, естетичної, педагогічної), ознайомлення майбутніх учителів з музично-естетичними цінностями на матеріалі окремих музичних творів, різних жанрів музичного мистецтва та його інтеграції з іншими видами художньої творчості, упровадження комунікативних, пізнавальних, творчої самореалізації та практичних форм позанавчальної діяльності, спрямованих на формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів.

10. Автором дослідження розроблена комплексна програма формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності, укладено методичний посібник "Формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності"; складено тематичний план методичного семінару для викладачів, організаторів позанавчальної діяльності з питань формування музично-естетичних орієнтацій, зібрано необхідні аудіовізуальні матеріали; створено хрестоматію творів музичного й образотворчого мистецтва; експериментально перевірена ефективність педагогічних умов, необхідних для послідовного й цілеспрямованого вирішення цієї проблеми. Формувальний експеримент повністю підтвердив ефективність запропонованих педагогічних умов.

Дослідження не вичерпує зазначену проблему й передбачає подальший науково-педагогічний пошук, пов'язаний з формуванням музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності засобами аудіовізуальної культури та новітніх інформаційних технологій.

ЛІТЕРАТУРА

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях автора:

1. Пономарьова О.М. Формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів у позанавчальній діяльності: Метод. посібник. - Херсон: Айлант, 2006. - 90с.

2. Пономарева Е.Н. Взаимосвязь искусств в учебном процессе // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2002. - № 11(55). - С. 33 - 38.

3. Пономарьова О.М. Деякі аспекти художньої інтеграції мистецтв у формуванні музично-естетичних орієнтацій майбутніх учителів // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2005. - Вип. 39. - С. 313 - 315.

4. Пономарьова О.М. Формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх вчителів в позанавчальній роботі на матеріалі інтеграції видів мистецтва // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. праць. - Спец. вип.: Художньо-педагогічна освіта ХХІ ст.: теорія, методи, технології / Редкол.: Буряк В.К. (гол. ред.) та ін. - Кривий Ріг: КДПУ, 2005. - № 10. - С. 184 - 190.

5. Пономарьова О.М. Творча спрямованість формування музично-естетичних орієнтацій майбутніх мучителів у позанавчальній діяльності // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. пр. - Вип. 16. - Кривий Ріг: КДПУ, 2006. - С. 71-80.

6. Пономарьова О.М. Характерні ознаки музично-естетичних орієнтацій вчителя // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. - Вип. 43. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. - С. 325 - 332.

7. Пономарьова О.М. Наукова інтерпретація сутності музично-естетичних орієнтацій особистості // Вісн. Запоріз. нац. ун-ту. Пед. науки. - Вип. 2. - Запоріжжя, 2006. - С. 126 - 134.

8. Пономарева Е.Н. Некоторые вопросы теории и практики в обучении импровизации // Метод. зб. - Луганськ: Луганський коледж культури і мистецтв, 2000. - Вип. 4. - С. 114-124.

9. Пономарева Е.Н. Взаимодействие живописи и музыки как фактор духовного становления личности // Метод. зб. - Луганськ: Луган. коледж культури і мистецтв, 2003. - Вип. 5. - С. 81 - 88.

10. Пономарева Е.Н. Некоторые аспекты взаимодействия худо-жественных принципов музыки и живописи в обучении импровизации // Київське музикознавство: Зб. ст. - Вип. 14. - К., 2004. - С. 159 - 164.

11. Пономарьова О.М. Взаємодія музичних та позамузичних факторів у процесі навчання імпровізації: до проблеми формування музичного мислення // Педагогічні пошуки в галузі мистецької освіти в Україні на межі третього тисячоліття: традиції, сучасність, перспективи: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. / Ред. кол.: О.М. Малеченко (відп. ред.) та ін. - К.: ДМЦНЗКМ, 2001. - С. 143-145.

12. Пономарьова О.М. Взаємодія художніх принципів музики та живопису у контексті професійно-естетичного виховання // Педагогічні пошуки в галузі мистецької освіти в Україні на межі третього тисячоліття: традиції, сучасність, перспективи: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. / Ред. кол. Ю.Л. Афанасьєв (відп. ред.) та ін.. - Луганськ: Вид-во „Янтар”, 2003. - С. 158 - 162.

13. Пономарьова О.М. Значення мистецтва дзвонів у духовному розвитку особистості студентів закладів культури та мистецтв у позанавчальній діяльності // Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - Луганськ: Вид-во ЛДПУ „Альма-матер”, 2003. - Ч.2. - С. 283 - 288.

Размещено на Allbest.ru