Дидактичні основи оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів з трудового навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.02 - теорія та методика трудового навчання

ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ 5-9 КЛАСІВ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

ПАНЧУК Олег Петрович

Київ - 2007

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На сучасному етапі в умовах розбудови національної державності актуальними стають нові тенденції розвитку освіти. Зокрема, значимою є потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадянах. Доктрина розвитку системи освіти в Україні передбачає гуманізацію навчального процесу, особистісно орієнтований підхід і нову систему оцінювання знань, а це спонукало багатьох педагогів, незалежно від того чи це викладач вищого навчального закладу, чи вчитель школи, по-новому віднестись до своєї професійної діяльності. Адже школа на рубежі століть повинна не тільки дати учням певний обсяг знань і умінь, а й сформувати особистість, здатну творчо мислити, приймати самостійні рішення, виробити власну життєву позицію, світогляд, ставлення до себе та інших, вміння пристосовуватися до умов життя.

Все це веде за собою зміни стратегії управління процесом навчання, перенесення акцентів на особистість як суб'єкта навчальної діяльності.

У зв'язку з цим постала проблема перебудови і підвищення ефективності педагогічного процесу, надання йому особистісно орієнтованого характеру. Така перебудова зумовлюється спроможністю вчителя позбутися стереотипів, готовністю до перегляду власних поглядів, постійною самоосвітою та самовдосконаленням. Адже сучасний педагог, особливо керівник школи, завжди має бути готовим до змін, здатним сміливо приймати педагогічні рішення, проявляти ініціативу, творчість.

Отже, лише за умови забезпечення високої компетентності та відповідної професійної майстерності кожного педагога може бути розв'язана проблема ефективності та результативності педагогічного процесу.

Зміна стратегії управління процесом навчання, на нашу думку, насамперед, стосується проблеми, до якої все більше зростає інтерес вчителів, батьків і учнів, а саме, цілеспрямованого, об'єктивного та систематичного контролю за навчальною діяльністю і поведінкою дітей. Підвищення інтересу пов'язане зі змінами, що стосуються сфери освіти, зокрема, впровадження у 2000-2001 навчальному році Міністерством освіти і науки України дванадцятибальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів у всіх середніх освітніх закладах України.

Серед проблем, які істотно впливають на підвищення ефективності та якості навчання, перевірка і оцінювання знань учнів займають особливе місце. Це - невід'ємний структурний компонент навчально-виховного процесу. Від якості перевірки і оцінювання знань учнів залежить їх навчальна дисципліна, ставлення до навчання, домашньої, класної та позакласної роботи, формування інтересу до предмета, а також таких якостей особистості учня, як самостійність, ініціативність, працелюбність та ін.

Отже, перевірка якості знань є основним структурним елементом контролю у навчальному процесі. Саме завдяки контролю створюється можливість цілеспрямовано керувати процесом навчально-пізнавальної діяльності, а саме, порівнюючи минулий досвід учня з теперішнім, прогнозувати і забезпечувати всебічний розвиток особистості.

Систематичний і ґрунтовний аналіз процесу навчання сприяє розробці більш досконалих навчальних програм, підручників, наочних посібників. А це впливає на зміст навчально-пізнавальної діяльності та на завдання управління нею. Тому питанню вдосконалення контролю у навчанні надавалась і надається на сучасному етапі суспільного розвитку значна увага вченими-педагогами (С.Шацький, Є.Перовський, М.Шубін, І.Кулібаба, І.Лернер, Д.Тхоржевський, К.Делікатний, Ш.Амонашвілі, С.Сухорський, М.Скаткін, В.Онищук, П.Атаманчук та ін.), і педагогами-практиками (М.Гузик, Т.Сірик, Ю.Сорокін, В.Шаталов, Л.Шумєєва та ін.). Саме цим проблемам присвячено багато монографій, статей, дисертаційних досліджень науковців.

Завдяки впровадженню в освітній процес комп'ютерної техніки, розробці та застосуванню інформаційно-комунікативних технологій навчання в дослідженні проблеми контролю з'явилися нові аспекти, зокрема, приділяється багато уваги вивченню питань комп'ютеризації контролю навчальних досягнень учнів, його максимальній об'єктивності та надійності; розробляються рейтингові й тестові методики контролю результатів навчання; уточнюються критерії їх оцінки, якісні та кількісні характеристики (І.Булах, Ю. Жук, А.Розумна, Н.Розенберг, Н. Тверезовська та ін.).

Актуальною проблемою при переході на нову, 12-бальну систему оцінювання навчальних досягнень, залишається проблема об'єктивізації контролю. Система підготовки педагогічних кадрів в багатьох країнах включає в себе, як дуже важливу складову, формування здібності до об'єктивного оцінювання. Прикро, але майбутні українські вчителі не вивчають у вузах такої важливої складової педагогічної діяльності.

Невідповідність традиційної системи оцінювання новим тенденціям розвитку освіти зумовили протиріччя між:

ь соціальними вимогами суспільства до сучасної освіти та відсутністю чітко визначених критеріїв та еталонів оцінювання;

ь потребою забезпечення особистісно орієнтованого навчання та недосконалістю системи оцінювання навчальних досягнень учнів;

ь потребою об'єктивного та систематичного контролю за навчально-пізнавальною діяльністю учнів з трудового навчання та непідготовленістю вчителів до застосування еталонної технології оцінювання якості знань учнів.

Отже оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання, визначення об'єктивних, конкретизованих згідно вимог особистісно орієнтованого навчання критеріїв оцінювання та протиріччя які внаслідок цього виникли і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Дидактичні основи оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів з трудового навчання”.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану бюджетної науково-дослідної роботи кафедри методики викладання фізики та дисциплін технологічної освітньої галузі Кам'янець-Подільського державного університету “Управління навчально-пізнавальною діяльністю при вивченні дисциплін природничо-математичного циклу в умовах використання нових інформаційних технологій навчання” (номер держреєстрації 019U003231).

Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол №8 від 26.02.2004 року) і узгоджена у Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 10 від 21.12.2004 року).

Об'єкт дослідження - трудове навчання учнів в загальноосвітній школі.

Предмет дослідження - еталонний метод контролю навчальних досягнень учнів на уроках трудового навчання за діяльнісно особистісними ознаками.

Мета дослідження полягає в дидактичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці методики оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання в загальноосвітніх закладах шляхом використання еталонних вимірників якості знань.

Гіпотеза дослідження. В основу дослідження покладено припущення про те, що ефективність та об'єктивність оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках трудового навчання підвищиться за умови впровадження відповідних методик еталонного контролю якості знань учнів та їх узгодження згідно з вимогами особистісно орієнтованого навчання, з критеріями оцінювання навчальних досягнень.

На нашу думку, це дасть можливість: об'єктивно оцінювати результати навчання; здійснювати цілезорієнтованість вчителя та учнів на досягнення поставленої мети; підвищити відповідальність учнів за результати власної навчальної діяльності; сприяти зростанню пізнавальної активності учнів шляхом впливу сформованого освітнього середовища; посилити мотивацію учнів до вивчення предмету трудового навчання.

Відповідно до мети та гіпотези визначено такі завдання дослідження:

1) обґрунтувати теоретичні та методологічні підходи до вивчення проблеми контролю якості знань учнів та проаналізувати результати їх використання на уроках трудового навчання в Україні;

2) здійснити теоретичний аналіз методів контролю, їх використання при викладанні трудового навчання в умовах особистісно орієнтованого навчання;

3) розробити технологію оцінювання результатів навчальних досягнень учнів з трудового навчання за еталонними діяльнісно особистісними ознаками та відповідні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів відповідно до вимог особистісно орієнтованого навчання;

4) розробити цільові програми по окремим розділам трудового навчання і довести продуктивність їх використання;

5) експериментально перевірити ефективність запропонованої технології оцінювання навчальних досягнень учнів на основі вивчення окремих тем з трудового навчання.

Для розв'язання поставлених завдань та перевірки гіпотези була розроблена програма дослідження, реалізація якої передбачала застосування комплексу методів дослідження: теоретичних (вивчення й аналіз психолого-педагогічної літератури за проблемою дослідження, навчальних програм, підручників та методичних посібників, періодичних видань) і емпіричних (спостереження, анкетування, тестування, психологічне діагностування учнів, вимірювання рівня навчальних досягнень школярів). Провідним на всіх етапах проведення дослідження виступав метод педагогічного експерименту (констатувальний, пошуковий та формувальний) та наступний аналіз і обробка його результатів математично-статистичними методами.

Методологічну основу дослідження складають: теорія наукового пізнання, взаємозв'язок теорії і практики, її основні методологічні принципи - історизму, системності, єдності якості й кількості, розвитку, об'єктивності, науковості, детермінізму та всебічності вивчення явищ та процесів; положення діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів до оцінювання навчальних досягнень учнів; використання методологічних підходів - структурно-функціонального, системного, прогностичного, діяльнісного; принципи цілісного дослідження дидактичних процесів та комплексного використання методів дослідження.

Нормативна база дослідження. Основні положення щодо розвитку освіти в Україні, викладені в Законі України "Про освіту", Національній доктрині розвитку освіти, Державному стандарті загальної середньої освіти в Україні, освітньої галузі "Технологія".

Теоретичною основою дослідження є праці з психолого-педагогічних основ здійснення контролю результатів навчання і залучення до контролюючої діяльності учнів (Ш.Амонашвілі, Є.Перовський, З.Слєпкань, Н.Тализіна, Д.Тхоржевський, Д.Фельдштейн, Л.Фрідман); еталонний підхід до побудови процесу навчання; теорія управління навчально-пізнавальною діяльністю (П.Атаманчук); теорія розвивального навчання (Л.Виготський, В.Крутецький, І.Якиманська); особистісно-діяльнісна парадигма сучасної освіти (В.Беспалько, І.Бех, М.Боришевський, О.Бондаревська, О.Божович, С.Подмазін та інші), результати досліджень вітчизняних та зарубіжних психологів, дидактів, методистів про закономірності навчального процесу, місце та роль контролю результатів навчання в ньому (Ю.Бабанський, Я.Грудьонов, К.Делікатний, М.Ільясов, І.Лернер, Н.Розенберг, М.Скаткін, Г.Скобєлєв, В.Сластьонін, В.Швець та ін.).

Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі 14 загальноосвітніх навчальних закладів Хмельницької та Рівненської областей. На різних етапах дослідження до експериментальної роботи було залучено 383 учні міських і сільських шкіл і 85 вчителів трудового навчання.

Організація дослідження. Основні положення педагогічного експерименту перевірялися експериментально у три етапи впродовж 2003-2006 років.

На першому етапі (2003 - 2004 рр.) - аналітико-констатувальному, було проведено аналіз психолого-педагогічної, методичної, наукової літератури з проблеми дослідження, навчальних програм, посібників, підручників та дидактичних матеріалів з трудового навчання основної школи з питань реалізації контролю навчальних досягнень учнів. Це дозволило нам визначити об'єкт, предмет, завдання і методи дослідження, сформульовано робочу гіпотезу. Було визначено стан оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання.

На другому етапі (2004-2005 рр.) проводився творчо-пошуковий експеримент, під час якого відбувалася апробація, корекція методики еталонного контролю якості навчальних досягнень учнів з трудового навчання в основній школі, були уточнені цілі-еталони контролю та вимоги до нього на кожному етапі навчального процесу

На третьому етапі (2005-2006 рр.) проводився формувальний експеримент з перевірки ефективності розробленої технології еталонного контролю якості навчальних досягнень учнів, здійснено порівняння результатів дослідження на різних етапах експериментальної роботи, формулювались загальні висновки дослідження, проводилось наукове та літературне оформлення дисертації.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

- вперше теоретично обґрунтовано та адаптовано технологію оцінювання результатів навчальних досягнень учнів з трудового навчання за еталонними діяльнісно особистісними ознаками;

- встановлено основні закономірності впливу еталонних вимірників якості знань на процедуру методичного забезпечення оперативного та тематичного контролю;

- розроблено цільові програми по окремим розділам трудового навчання і доведено продуктивність їх використання;

- дістали подальшого розвитку вимоги до контролю навчальних досягнень учнів, уточнено його цілі, методи та функції.

Особистий внесок автора полягає в тому, що сутність критеріїв оцінювання доповнено розкриттям змісту понять “професійна компетентність”, “компетентнісний підхід”, “еталонний підхід” як структурних компонентів навчально-виховної діяльності, що визначають успішність оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання, формування мотивації учіння.

У спільних публікаціях віддзеркалені основні ідеї та кількісні результати, отримані в процесі дослідження. Автором адаптовано технологію еталонного контролю навчальних досягнень учнів до трудового навчання; розроблено цільові навчальні програми по окремим розділам трудового навчання, інші розробки належать співавторам.

Практичне значення. Отримані в результаті виконання дисертаційного дослідження дані можуть бути використані в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи для ефективного здійснення процесу контролю навчальних досягнень учнів з трудового навчання; посилення мотивації до вивчення навчального предмету; зростання пізнавальної активності.

Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечувалась використанням комплексу взаємодоповнювальних методів, адекватних меті, об'єкту, предмету і завданням дослідження; аналізом значної кількості наукових, психолого-педагогічних і навчально-методичних джерел з теми дослідження; експериментальною перевіркою запропонованої технології еталонного контролю; обговоренням результатів дослідження на науково-практичних конференціях і семінарах, а також належною обробкою кількісних та якісних даних експериментальної роботи.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Дидактика фізики в контексті орієнтирів Болонського процесу” (м. Кам'янець-Подільський, 2005); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи”, (м. Хмельницький, 2005); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми”, (м. Вінниця, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми підготовки вчителів трудового навчання в системі ступеневої освіти” (м. Бердянськ, 2002); Всеукраїнському семінарі “Організація навчально-виховного процесу з трудового навчання у 5 класі 12-річної школи” (м. Київ, 2005); а також шляхом звітних доповідей на кафедрі трудового навчання та креслення Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова і кафедрі методики фізики та дисциплін технологічної освітньої галузі Кам'янець-Подільського державного університету.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл №№ 5, 7, 9, 15, НВК № 8, ліцей № 14 м. Кам'янець-Подільського (довідка № 1278 від 26.10.06), загальноосвітніх шкіл №№1, 4, 7, ліцеїв №№2, 4 м. Шепетівки (довідка № 124 від 11.07.2006р.), та Шепетівського району Хмельницької обл. (довідка № 380 від 11.07.2006р.) Рівненських шкіл №№ 5, 14, 21 (довідка № 404 від 23.10.2006р.) та шкіл Рівненського району (довідки № 25 від 12.10.2006р., № 7 від 25.09. 2006р).

Публікації. Основні теоретичні положення дисертації, результати дослідження, висновки відображені у 13 публікаціях автора, 8 з яких в фахових наукових виданнях, 1 - у методичному посібнику (гриф Міністерства освіти і науки України ).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, що містить 218 найменувань та 9 додатків (22 сторінки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність наукового пошуку з обраної проблеми, сучасний стан її дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання і методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження у навчальний процес, визначено основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі - “Теоретичні засади контролю якості знань учнів” - здійснено аналіз проблеми оцінювання навчальних досягнень учнів на основі вивчення літературних джерел, з'ясовано особливості реалізації контролю результатів навчання учнів трудовому навчанню в основній школі в умовах особистісно орієнтованого спрямування освітнього процесу, визначено психолого-педагогічні основи здійснення контролю, сформульовано вимоги до його реалізації в нових умовах.

У процесі вивчення наукової літератури було з'ясовано, що компетентність в організації та здійсненні контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів виявляється у системі відповідних знань, вмінь і дій учителя щодо управління пізнавальною діяльністю учнів у рамках особистісно орієнтованої, адаптаційної моделі навчання школярів. Встановлено, що компетентнісний підхід в сучасній освіті пов'язаний з особистісно орієнтованим і діяльнісним підходами до навчання, оскільки стосується особистості учня і може бути реалізований і перевірений тільки в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій, котрий потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі, яка існує об'єктивно, для “всіх” учнів, у суб'єктивні надбання окремого учня, які можна оцінити.

Аналіз сучасного розвитку системи освіти в Україні засвідчив її спрямованість на гуманізацію навчального процесу, особистісно орієнтований підхід і нову систему оцінювання знань, що спонукає багатьох педагогів по-новому віднестись до своєї професійної діяльності.

Здійснено ретроспективний аналіз підходів до оцінювання навчальних досягнень учнів.

Встановлено, що контроль навчальних досягнень учнів виконує такі основні функції: контролююча - визначення рівня досягнень окремого учня або групи учнів, виявлення рівня їх готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати і викладати навчальний матеріал; навчальна - організація оцінювання навчальних досягнень учня, що сприяє повторенню навчального матеріалу, його уточненню і систематизації, а також вдосконалення підготовки учня; діагностико-коригуюча - з'ясування причини труднощів, які виникають в учня під час навчання, виявлення прогалин у його знаннях і вміннях та коригування його діяльності, спрямоване на усунення недоліків; стимулюючо-мотиваційна - організація оцінювання навчальних досягнень учнів, що стимулює бажання поліпшити їх результати, розвиває відповідальність та сприяє змагальності учнів, формує позитивні мотиви навчання; виховна - формування вміння відповідально і зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, розвивати якості особистостей, що сприяють підвищенню ефективності навчання: працелюбність, активність, акуратність, уважність, наполегливість та ін.

Встановлено, що оцінювання якості трудової підготовки здійснюється у двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити у процесі усного чи письмового опитування та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час виконання лабораторно - практичних і практичних робіт. При визначенні навчальних досягнень учнів аналізу підлягають: відповідь учня (цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість, правильність); якість знань (осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність); сформованість загально-навчальних і предметних умінь і навичок; рівень оволодіння розумовими операціями (вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо); уміння користуватися різними видами конструкторсько-технологічної документації та іншими джерелами інформації; дотримання технічних вимог у процесі виконання робіт (якість виробу); уміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок на ньому в процесі роботи; рівень сформованості трудових прийомів і умінь виконувати технологічні операції; дотримання правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог; дотримання норм часу на виготовлення виробу; рівень самостійності у процесі організації і виконанні роботи (планування трудових процесів, самоконтроль та ін.), виявлення елементів творчості.

Аналіз сучасних досліджень і досвіду роботи вчителів свідчать про те, що у школі залишаються актуальними проблеми, пов'язані з реформуванням і організацією контролю навчальних досягнень учнів з трудового навчання. При переході на 12-бальну систему оцінювання навчальних досягнень учнів, залишається і проблема об'єктивізації контролю. В багатьох країнах система підготовки педагогічних кадрів включає в себе, як дуже важливу складову, формування здатності до об'єктивного оцінювання. Враховуючи той факт, що майбутні українські вчителі не вивчають у вузах цієї важливої складової педагогічної діяльності, можна сказати, що при усуненні протиріч традиційного контролю результатів навчання учнів, 12-бальна система оцінювання не змогла розв'язати всіх проблем. Більше того, її впровадження призвело до появи нових.

У другому розділі “Критерії оцінювання навчальних досягнень за еталонними діяльнісно-особистісними ознаками” - розкрито сутність об'єктивізації контролю та поняття еталонних вимірників якості знань учнів, з'ясовано вимоги, що ставляться до них, розроблено цільову програму залежно від різних видів контролю, обґрунтовано та апробовано технологію використання еталонних вимірників якості знань для здійснення об'єктивного, цілеспрямованого та систематичного контролю навчальних досягнень учнів у процесі трудового навчання.

Аналіз проблеми об'єктивності, конкретизованості критеріїв оцінювання, які повинні узгоджуватись згідно вимог особистісно орієнтованого навчання, показав, що контроль на основі фіксованих результатів навчання відноситься до числа мало розроблених. Розв'язання даної проблеми реалізується шляхом впровадження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів за еталонними діяльнісно-особистісними ознаками та враховує:

1) контроль, що здійснюється згідно вимог особистісно орієнтованого навчання, принципами диференціації, індивідуалізації, цілезорієнтованості та прогнозованості навчання;

2) еталонні вимірники якості знань, що лежать в основі оцінювання результатів навчальних досягнень учнів;

3) навчання, котре здійснюється за цільовою навчальною програмою та визначає цілі-еталони засвоєння пізнавальних задач, об'єктивно-предметні умови та засоби досягнення поставленої мети.

У процесі дослідження обґрунтовано, що на розв'язання пізнавальної задачі, яка постає перед учнем у процесі вивчення, наприклад, конкретного розділу з трудового навчання потрібно затратити чимало зусиль. Успіх розв'язання цієї задачі залежить від багатьох чинників і, перш за все, від індивідуальних особливостей дитини. Враховуючи психолого-педагогічні властивості та орієнтуючи навчання на конкретну особистість, ми вважаємо за доцільне виділити наступні основні якісні характеристики процесу навчально-пізнавальної діяльності: усвідомленість, стереотипність та пристрасність. Наведені характеристики складають цілісну систему для будь-якого людського пізнання, оскільки вони тлумачать його через призму осмислення минулого (стереотипність), теперішнього (усвідомленість) та майбутнього (пристрасність). Тобто, це параметри, які є основою для виділення рівня знань, за яким фактично можна оцінити всю навчально-пізнавальну діяльність учня, а особливо їх рівень навчальних досягнень.

Так, за параметром усвідомленості, виділяють такі рівні засвоєння навчального матеріалу: учень засвоїв пізнавальну задачу настільки, що це дозволяє йому сформулювати і передати основний зміст її розв'язку одноактною дією, а саме за допомогою одного судження, таке засвоєння ми називаємо розумінням головного (РГ); учень не тільки розуміє основний зміст пізнавальної задачі, але й може продуктивно і активно відтворювати усі її елементи у будь-якій структурі викладу, тобто повністю володіє знаннями (ПВЗ), що складають зміст цієї задачі; учень так володіє знаннями, що може вільно включати головну ланку пізнавальної задачі в нові інформаційні зв'язки, раціонально, творчо використовувати їх для самостійного розв'язання нових пізнавальних задач, інакше кажучи, уміє застосовувати знання (УЗЗ).

За параметром пристрасності, виділяють такі рівні засвоєння навчального матеріалу:

- учень відтворює основні дії пізнавальної задачі як просте наслідування (НС), що відповідає нижчому рівню засвоєння знань; учень повністю свідомо володіє знаннями (ПВЗ) в межах конкретної пізнавальної задачі, - оптимальний рівень; учень включає зміст пізнавальної задачі в свою життєдіяльність як особисті переконання (П), що відповідає вищому еталону пізнавальної задачі.

За параметром стереотипності, виділяють такі рівні засвоєння навчального матеріалу: учень може відтворити зміст пізнавальної задачі в об'ємі і структурі її засвоєння як механічно завчені знання (ЗЗ), що відповідає першому або нижчому еталону; учень повністю осмислено володіє знаннями (ПВЗ) в межах конкретної пізнавальної задачі - другий (оптимальний) еталон; учень може використовувати зміст пізнавальної задачі в однотипних стандартних ситуаціях діяльності як навичку (Н) - третій (вищий) еталон.

Таким чином, використовуючи еталони, сутність контролю якості знань у такому випадку зводиться до порівняння дійсних значень для параметрів з обраними еталонами. З врахуванням співпадання номінальних значень для виділених параметрів (усвідомленість, стереотипність та пристрасність), таких еталонів буде не дев'ять, а лише сім: розуміння головного (РГ), заучування знань(ЗЗ), наслідування (НС); повне володіння знаннями (ПВЗ); уміння застосовувати знання (УЗЗ), навичка (Н), переконання (П) (табл. 1).

Таблиця 1. Ієрархічна схема еталонів засвоєння навчально-пізнавального матеріалу

Аналіз виділених рівнів дозволяє помітити, що підвищення якості засвоєння навчального матеріалу для кожного з головних його параметрів обов'язково проходить через рівень повного володіння знаннями конкретної пізнавальної задачі. Особлива роль цього рівня полягає в тому, що незалежно від початкового руху до нього, подальше підвищення якості засвоєння можливе за будь-яким з трьох описаних параметрів.

Проведений аналіз дозволив зробити висновок про те, що, наведені рівні самі по собі не можуть бути вичерпними критеріями якості знань, сформованих в учнів. Такі характеристики знань як глибина і широта мають бути закладенні у змісті кожної пізнавальної задачі. Успішне володіння навчальним матеріалом є необхідною умовою формування знань в учнів, але далеко не достатньою. Достатність визначається тим, наскільки об'єктивно і достовірно, глибоко та повно, строго, науково та просто відображені в навчальному матеріалі закономірності дійсності. Запропоновані еталони відповідають параметрам усвідомлення, стереотипності та пристрасності знань у зв'язку з засвоєнням конкретної пізнавальної задачі. Застосування цих еталонів контролю (рівнів засвоєння) у навчальному процесі дозволяє більш точно проектувати пізнавальні цілі навчання.

Узгоджуючи критерії оцінювання з вимогами особистісно орієнтованого навчання, потрібно, звичайно, враховувати вимоги навчальної програми. Відомо, що навчальні програми, крім відображення змісту освіти, орієнтовані на виконання функцій управління навчальним процесом. Однак доводиться визнати, що функція управління навчальним процесом проявляється в навчальних програмах недостатньо. Проте вказаного недоліку навчальних програм легко позбутися на основі задачного підходу до їх аналізу і використання еталонів контролю у навчанні. Виходячи з того, що пізнавальна задача - це мета, визначена об'єктивно-предметними умовами її досягнення, в цільовій навчальній програмі необхідно фактично виділити такі основні моменти: мету, об'єктивно-предметні умови та засоби досягнення мети.

У процесі дослідження встановлено, що механізм формування прогнозованих рівнів навчальних досягнень учнів з трудового навчання можна представити у такій послідовності: Буденні знання (хибні знання, фрагментарні, неповні знання, поверхова обізнаність з технічною термінологією) > Нижчий рівень (ЗЗ - НС > РГ) > Оптимальний рівень (ПВЗ) > Вищий рівень (УЗЗ > Н - П)

Створення та перевірка ефективності запропонованої методики еталонного контролю навчальних досягнень учнів за діяльнісно-особистісними ознаками з трудового навчання в основній школі здійснювалися нами у процесі педагогічного експерименту, який проходив у три етапи: констатувальний (2003-2004 рр.), пошуковий (2004-2005 рр.) і формувальний (2005-2006 рр.).

У ході констатувального експерименту було вивчено стан проблеми дослідження, визначено завдання та шляхи їх реалізації. Робота на цьому етапі проводилась у двох напрямках: 1) теоретичний аналіз проблеми контролю результатів навчання учнів трудовому навчанню в основній школі, спрямований на дослідження стану її розробленості у психолого-педагогічній та методичній літературі; 2) практичне дослідження, мета якого полягала у вивченні реального стану реалізації контролю результатів навчальних досягнень учнів з трудового навчання в основній школі, та визначенні рівня готовності учнів до засвоєння пізнавальної задачі під час оперативного контролю. Таким чином, на цьому етапі експерименту було виявлено певні розбіжності між результатами навчання учнів з трудового навчання в основній школі та вимогами навчальної програми щодо їх загально-технічної підготовки; з'ясовано основні недоліки, протиріччя і нерозв'язані питання у традиційній системі контролю навчальних досягнень учнів; уточнено цілі, зміст і місце контролю в умовах особистісно-діяльнісної зорієнтованості навчального процесу та вимог до його реалізації; з'ясовано причини відносно низького рівня матеріальної, операційної, психологічної та мотиваційної готовності учнів до засвоєння пізнавальної задачі. Отримані результати надали нам підставу сформулювати гіпотезу і завдання дослідження.

У ході пошукового експерименту було створено, апробовано та скоректовано методику еталонного контролю якості навчальних досягнень учнів з трудового навчання в основній школі. Для досягнення цієї мети були уточнені цілі-еталони контролю та вимоги до нього на кожному етапі навчального процесу. Розроблена і теоретично обґрунтована методика планування й організації контролю результатів навчання учнів з трудового навчання за діяльнісно-особистісними ознаками в основній школі, а також були запропоновані критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, що, на нашу думку, найбільш вдало узгоджуються з вимогами особистісно орієнтованого навчання. Були розроблені тестові еталонні завдання для реалізації тематичного контролю навчальних досягнень учнів з трудового навчання в 5-9 класах. Неодноразово уточнювалися методичні рекомендації щодо впровадження тематичного контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання в основній школі у практичну діяльність.

У ході формувального експерименту здійснювалася перевірка запропонованої методики реалізації еталонного контролю якості навчальних досягнень учнів з трудового навчання в основній школі на різних етапах навчально-виховного процесу. Перевірку ефективності нашої методики ми провели на прикладі здійснення оперативного та тематичного контролю. Тобто, ми перевіряли рівень готовності учнів до засвоєння пізнавальної задачі. Тому перед проведенням формувального експерименту ми поставили наступні завдання: - виявити основні дидактичні засади організації навчального пізнання учнів з трудового навчання, орієнтованого на досягнення проектованих цілей-еталонів; - розробити методику здійснення контролю матеріального забезпечення до заняття; - розробити методичні завдання для проведення оперативного та тематичного контролю; - здійснити апробацію запропонованої методики; - здійснити кількісний і якісний аналіз педагогічного експерименту.

Ефективність впливу нашої методики перевірялася шляхом порівняльного аналізу результатів проведення самостійних та тематичних контрольних робіт у контрольних та експериментальних класах, цілеспрямованих педагогічних спостережень, анкетування учнів, опитування вчителів. З метою статистичної оцінки результатів експерименту було проведено розрахунок ч² критерію Пірсона (табл. 2).

Таблиця 2. Середні бали та ч² критерій Пірсона

Як видно з таблиці 2, середні бали та ч² критерію Пірсона в експериментальних класах перевищують відповідні їм значення в контрольних класах. Таке зростання підтверджує ефективність запропонованої нами еталонної технології оцінювання результатів навчальних досягнень учнів з трудового навчання, що цілезорієнтовує учнів та вчителя на досягнення поставленої мети, забезпечує прогнозованість та наступність у досягненні фіксованого результату навчання, що і підтверджують результати даної таблиці.

Динаміку розвитку навчальних досягнень учнів експериментальних класів в порівнянні з контрольними, усереднені результати підсумкових зрізів, проведених за конкретними темами з трудового навчання, відображено в даній діаграмі (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл учнів за рівнями навчальних досягнень

Результати дослідження засвідчують різницю між значеннями учнів експериментальних та контрольних класів. Ми спостерігаємо, що в експериментальних класах зростає кількість учнів, які досягли оптимального та вищого рівня навчальних досягнень, що узгоджується зі встановленням еталонних вимог до тематичного контролю. Дані відповідних таблиць показують, що результати зрізів в експериментальних класах мають тенденцію перевищувати відповідні результати в контрольних класах. Різниця у числових значеннях якісних показників успішності в цілому досягає 16 %. Характерно, що результативність розумової діяльності учнів не залежить від складності навчального матеріалу. Свідченням цього слід вважати однаково високі результати при засвоєнні учнями більшості розділів курсу трудового навчання. Важливим є також той факт, що учні експериментальних класів більш впевнено здійснювали аналіз та порівняння в процесі навчальної діяльності, вони чітко знали рівня якого еталону начально-пізнавальної діяльності вони мають досягти, згідно цільової програми. В цілому результати дослідно-експериментальної роботи дають підстави стверджувати, що висунута в процесі дослідження гіпотеза підтверджена, а мету дослідження досягнуто.

ВИСНОВКИ

Аналіз результатів проведеного теоретичного та експериментального дослідження дозволяють сформулювати висновки та рекомендації щодо їх наукового і практичного використання:

1. На всіх етапах розвитку суспільства і для всіх суспільно-економічних формацій встановлено, що контроль та оцінювання знань учнів у тій чи іншій формі являється невід'ємною частиною навчального процесу. Форми і методи контролю можуть змінюватися, не обмежуючись давно відомими. Існуюча система оцінювання знань має багато резервів і може використовуватися ефективніше. Методи і форми оцінювання повинні визначатися вчителем залежно від мети навчання, теми, предмету, віку та індивідуальних особливостей учнів. При цьому необхідним є диференційований підхід, облік різноманітності дидактичних і виховних функцій оцінки в навчальному процесі.

2. Здійснюючи ретроспективний аналіз підходів до оцінювання результатів навчальних досягнень учнів з трудового навчання, можна стверджувати наступне: позитивним є те, що були встановлені єдині вимоги до оцінювання; розроблені приблизні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів; обґрунтовані приблизні норми оцінювання. Але має місце і низка недоліків, а саме: немає чіткої, науково обґрунтованої методики перевірки і оцінювання знань учнів з трудового навчання; спостерігається певний формалізм в оцінюванні праці учнів; вчителі використовують приблизні норми оцінок, розроблені в минулі роки, що значною мірою призводить до необ'єктивного оцінювання теоретичних знань учнів, а також до необ'єктивного оцінювання готових виробів.

3. Використання еталонної технології оцінювання якості знань спонукає учнів основної школи до реалізації контролюючої діяльності, відповідає віковим особливостям розвитку дитини. Реалізація контролю навчальних досягнень учнів з трудового навчання в основній школі, відповідно до запропонованої методики, розвиває у них рефлексію власної навчальної діяльності, і взагалі поведінки, цілеспрямовано формує потребу, уміння та навички взаємо- і самоконтролю. На початковому етапі домінує зовнішній контроль з боку вчителя, який поступово „згортається" і створює основу для реалізації взаємо - і самоконтролю учнів.

Введення еталонів у контроль знань дозволяє більш об'єктивно і точно, залежно від мети навчання визначати рівень компетенції учня, а також переводить пасивне, репродуктивне навчання на якісно вищий рівень - активний, продуктивний, творчий.

4. Розроблена та побудована схема-матриця цільової програми і доведена продуктивність використання останньої як засобу задання цілеорієнтацій відповідної освітньої моделі, що лежить в основі процесу трудового навчання. Цільова програма є засобом об'єктивного орієнтування (як для вчителя, так і для учня) на еталонні результати навчання.

Обґрунтовано та розроблено методику створення тестових завдань різних рівнів для контролю навчальних досягнень учнів. Встановлено, що еталонна тестова перевірка є дієвим засобом об'єктивізації тематичного контролю якості знань учнів з трудового навчання. Всі тестові завдання мають бути узгоджені з цільовими програмами, які побудовані з урахуванням ціннісної ваги та міжпредметних зв'язків кожної пізнавальної задачі.

5. Результати експериментальної перевірки та досвід впровадження запропонованої методики еталонного контролю в практику основної школи підтверджують правильність висунутої гіпотези. Зокрема вони свідчать про її позитивний вплив на весь навчально-виховний процес, а саме:

* забезпечує цілезорієнтованість учнів та вчителя на досягнення поставленої мети;

* гігієну стресових ситуацій;

* сприяє формуванню позитивних мотивів навчання, підвищенню інтересу учнів до предмету;

* прогнозованість та наступність у досягненні фіксованого результату навчання;

* запобігає формалізму і суб'єктивізму в оцінюванні результатів навчання учнів, забезпечує об'єктивність контролю;

* підвищення пізнавальної активності учнів за рахунок впливу сформованого освітнього середовища та особистісних орієнтацій;

* звичку самовдосконалюватись усе життя.

Доведено, що створена технологія контролю за навчально-пізнавальною діяльністю учнів у процесі трудового навчання є дієвою і ефективною, створює можливості результативного навчання для всіх учнів та дозволяє формувати у них якості суб'єкта-діяча, дослідника, творця.

Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані вчителями трудового навчання загальноосвітніх шкіл, авторами при створенні нових або вдосконаленні існуючих підручників, навчальних програм, методичних посібників, дидактичних матеріалів, збірників вправ і завдань тощо.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів за еталонними діяльнісно-особистісними ознаками. Зокрема, подальшого вивчення потребують проблеми індивідуального підходу під час контролю навчальних досягнень учнів, а також розробка тестових еталонних завдань для проведення тематичного та підсумкового контролю. Пошук відповідей на них і є предметом нашої подальшої роботи над проблемою.

ЛІТЕРАТУРА

контроль знання учень навчання

Основні положення дисертації відображені у таких публікаціях автора:

1. Панчук О.П. Проблеми творчого підходу до підготовки вчителя трудового навчання // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - №5. - Бердянськ: БДПУ., 2002. - С. 123-128.

2. Панчук О.П. Об'єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2004. - №3. - С.5-8.

3. Панчук О.П. Аналіз підходів до оцінювання результатів навчальних досягнень учнів з трудового навчання // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету: Серія педагогічна: Дидактика дисциплін фізико-математичної та технологічної освітніх галузей. - Кам'янець-Подільський: КПДУ, інформаційно-видавничий відділ, 2004. - Вип.10. - С. 32-36.

4. Атаманчук П.С., Панчук О.П. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання згідно з вимогами особистісно орієнтованого навчання // Молодь і ринок / Науково-педагогічний та економічний журнал. - Дрогобич. - 2004. - №4 (10). - С. 35-41. 50% (Автором адаптовано технологію еталонного контролю навчальних досягнень учнів до трудового навчання; розроблено фрагмент цільової навчальної програми, інші розробки належать співавтору).

5. Панчук О.П., Волошин М.М. Особливості контролю якості навчальних досягнень учнів з трудового навчання в умовах особистісно орієнтованого навчання // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету: Серія педагогічна: Дидактика фізики в контексті орієнтирів Болонського процесу. - Кам'янець-Подільський: КПДУ, інформаційно-видавничий відділ, 2005. - Вип.11. - С. 66-69. 80% (Автором виділено основні особливості контролю якості навчальних досягнень в умовах особистісно орієнтованого навчання, а також основні функції та види контролю, інші розробки належать співавтору).

6. Панчук О.П. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання за еталонними діяльнісно-особистісними ознаками // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2005. - №5. - С.15-21.

7. Панчук О.П. Еталонна тестова перевірка як засіб об'єктивізації контролю якості знань учнів // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету: Серія педагогічна: Проблеми дидактики фізики та шкільного підручника фізики в світлі сучасної освітньої парадигми. - Кам'янець-Подільський: КПДУ, інформаційно-видавничий відділ, 2006. - Вип.12. - С. 296-299.

8. Панчук О.П. Про технологію впровадження еталонного контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. - Київ-Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2006. - Вип. 11. - С. 84-91.

9. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Панчук О.П. Практикуми з безпеки життєдіяльності в особистісно орієнтованій системі підготовки вчителя: Навчально-методичний посібник. - Кам'янець-Подільський: ПП Буйницький О.А., 2006. - 140с. 40% (Автором адаптовано технологію еталонного контролю навчальних досягнень студентів до безпеки життєдіяльності; розроблено цільові навчальні програми по кожній темі та еталонні тестові завдання, інші розробки належать співавторам).

10. Панчук О.П. Основні дидактичні вимоги до оцінювання результатів навчальних досягнень учнів з трудового навчання // Наукові праці КПДУ: Збірник за підсумками наукової конференції викладачів та аспірантів, присвяченої 85-й річниці від дня створення університету. - Кам'янець-Подільський: КПДУ, 2003. - С. 124-127.

11. Панчук О.П. Історичні та психолого-педагогічні аспекти впровадження системи контролю у навчальний процес // Наукові праці КПДУ: Збірник за підсумками наукової конференції викладачів та аспірантів. - Кам'янець-Подільський: КПДУ, 2004. - С.95-98.

12. Панчук О.П. Еталонний метод навчання як інноваційна технологія управління навчально-виховним процесом // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи / Тези доповідей ІІІ міжнародної науково - практичної конференції (21-22 жовтня 2005р.) - Хмельницький: ХНУ, 2005. - С. 135-137.

13. Панчук О.П. Методологічні основи контролю навчальних досягнень учнів загальноосвітньої школи // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія №13. Проблеми трудової та професійної підготовки: Зб. Наукових праць. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2005. - Випуск 1. - С. 120-129.

Размещено на Allbest.ru