Формування морально-етичних норм поведінки в учнів допоміжних шкіл у процесі соціально-побутового орієнтування

Істотно змінилося ставлення учнів експериментальних класів до праці, до себе та інших людей. Провідним мотивом морально-етичної поведінки стала не тільки необхідність виконати навчальне завдання, а й прагнення досягти найкращих результатів. Наявність прагнення сприяла подоланню розриву між знаннями й поведінкою, що забезпечило переродження вузькоегоїстичних, практично-позиційних мотивів у соціально значущі.

Певні зміни відбулися в поведінкових діях учнів. У навчально-виховному процесі вони дотримували правил поведінки. Поліпшилися стосунки з ровесниками, сформувалося критичне ставлення до себе, до оцінки інших учнів. Діти розуміли ситуації, що складалися в колективних взаєминах, знаходили адекватні шляхи розв'язання конфліктів. Тобто, формування знань про морально-етичні норми у ставленні до праці, до себе та інших, усвідомлення їх значущості в життєдіяльності, формування мотивації відповідної поведінки виражалося в реальних діях, учинках, взаєминах вихованців.

Водночас, результати дослідження показали, що й серед учнів експериментальних класів є незначна кількість вихованців, у яких і в спеціальних умовах навчально-виховного процесу морально-етичні норми поведінки сформовані на елементарному рівні. Це зумовлено тим, що порушення складних форм пізнавальної діяльності в них поєднуються з недорозвитком емоційно-вольової сфери і грубими порушеннями особистості, що значно обмежує формування мотивів поведінки. Цю особливість мають враховувати педагоги в навчально-виховній роботі. Більше того, рівень розв'язання виховних завдань стосовно цих учнів має бути іншим, елементарнішим.

Після отриманих емпіричних даних в результаті проведеного формувального експерименту з метою підтвердження достовірності виявлених відмінностей між отриманими показниками використано -критерій Стьюдента. Обрахування здійснювалося за допомогою комп'ютерної програми OSA.

В цілому результати формувального експерименту показують зростання показників за кожною складовою формування морально-етичних норм поведінки в учнів експериментальних класів. Проведене дослідження підтвердило гіпотезу про можливість підвищення рівня морально-етичної поведінки за умов оптимізації змісту відповідних розділів освітньої галузі “Соціально-побутове орієнтування”, єдності уроку та позаурочної діяльності учнів; узгодженого розв'язання освітніх, виховних та корекційних завдань на основі посилення пізнавальної активності учнів та опори на їх усвідомлену практичну діяльність.

Здобуті в процесі дослідження результати дають змогу зробити такі загальні висновки:

На сучасному етапі розбудови спеціальної освіти дітей з порушеннями інтелекту особливого значення набуває проблема формування морально зрілої особистості, здатної інтегруватися в сучасні суспільні відносини. Перед спеціальною педагогікою і практикою поставлено завдання створити сприятливі умови для виховання в розумово відсталих дітей духовності й морально-етичної зрілості. Соціально-побутове орієнтування як інтегрований навчальний предмет відіграє в цьому процесі надзвичайно важливу роль. Його виховні можливості полягають у поліфункціональності його впливу на особистість. Основними факторами виховання дітей у процесі соціально-побутового орієнтування є пізнання, практична діяльність, спілкування та взаємини в системі “учень-учень”, “учень-учитель”, “учень-родина”. У ході систематично організованої індивідуальної, групової та колективної практичної діяльності, на заняттях із соціально-побутового орієнтування розширюється сфера моральних почуттів, уявлень, переконань, збагачується морально-етичний досвід, розвивається морально-етична свідомість, формуються ціннісні орієнтації розумово відсталих підлітків.

Проведене дослідження підтверджує, що соціально-побутове орієнтування ефективно впливає на формування морально-етичної поведінки розумово відсталих підлітків, якщо забезпечити єдність змістово-когнітивного, мотиваційного й поведінкового компонентів навчально-виховного процесу й спрямовувати його на корекцію та розвиток морально-етичних цінностей особистості.

У дисертації доведено, що заняття із соціально-побутового орієнтування доцільно будувати за принципом поетапного ускладнення різних форм практичної діяльності в процесі вивчення учнями кожного розділу навчальної програми (особиста гігієна, одяг, харчування, сім'я, бюджет, транспорт, торгівля, сфера побуту та ін.). У розумово відсталих підлітків формувалися не тільки цілісні знання про основи життєдіяльності людини, практичні уміння й навички користуватися ними в повсякденному побуті, а й виховувалися морально-етичні норми поведінки в системі цінностей у ставленні до праці, до себе та інших.

До необхідних педагогічних умов формування в дітей з порушеннями розумового розвитку морально-етичних цінностей у процесі соціально-побутового орієнтування слід віднести врахування особливостей розвитку пізнавальної діяльності, особистісних якостей і емоційно-вольової сфери та своєрідність психічних процесів, які визначають їхні дії, вчинки, поведінку в цілому, а також обмежений чуттєвий і практичний досвід, недостатнє розуміння та усвідомлення соціальних і моральних вимог.

Основою теоретичного обґрунтованої та експериментально перевіреної методики є послідовність усієї системи навчально-виховної (урочної та позаурочної) роботи, пов'язаної з практичною діяльністю учнів. Включення до практичної діяльності на заняттях із соціально-побутового орієнтування завдань морально-етичного змісту й створення спеціальних емоційних ситуацій стимулюють поетапний розвиток таких морально-етичних норм, як працьовитість, дисциплінованість, організованість, активність, чесність, доброта, людяність та ін. Використання сюжетно-рольових проблемно-пошукових ситуацій сприяє подоланню диспропорції в знаннях, поведінці та мотивації, забезпечує позитивну динаміку морально-етичних цінностей у ставленні до праці, до себе та інших. Виявлено помітні зміни в рівнях сформованості змістово-когнітивного, мотиваційного та поведінкового критеріїв.

Характерною особливістю змістово-когнітивного критерію морально-етичної поведінки учнів експериментальних класів є збільшення обсягу етичних знань, ступеня їх повноти, розширення номенклатури засвоєння цінностей та їх ієрархії. Певні зміни відбулися в спрямованості дій, вчинків і потреб учнів для досягнення мети практичної діяльності, що виконують спонукальну функцію. Зокрема, вузькоегоїстичні мотиви переростали у практично-позиційні та соціально значущі. Змінювався й характер поведінки дітей. Під впливом розробленої нами методичної системи в учнів експериментальних класів відбулися істотні зміни в поведінковому критерії. На зміну стереотипно-імпульсивної сформувалася позитивно-ситуативна, а надалі - динамічно-стабільна поведінка.

Переваги розробленої нами методичної системи формування морально-етичної поведінки в розумово відсталих підлітків над традиційною практикою полягають у тому, що, виконуючи практичні завдання соціально-побутового змісту, учні вправляються в поведінкових діях, вчаться самостійно орієнтуватися в різних ситуаціях, знаходять правильне рішення. Вони вступають у суб'єкт-суб'єктні стосунки, властиві реальному життю, набувають нових знань про моральні цінності, явища суспільного буття, усвідомлюють моральні вимоги суспільства й дотримують їх у повсякденній практиці.

Аналіз динаміки зростання морально-етичної вихованості учнів експериментальних і контрольних класів за досліджуваними показниками підтвердив гіпотезу, довів перевагу розроблених нами дидактичних умов та ефективність використання методичних рекомендацій щодо соціально-побутового орієнтування на морально-етичний розвиток особистості, на виховання емоційно-вольових якостей дітей. Здобуті в дисертаційному дослідженні результати, висновки та узагальнення дають підставу стверджувати, що мети досягнуто, гіпотезу підтверджено, завдання реалізовано. Виявлені в дослідженні факти та особливості формування в розумово відсталих дітей морально-етичних норм поведінки свідчать про необхідність перебудови навчально-виховної роботи з метою корекції пізнавальної та емоційно-вольової сфер, часткової або повної компенсації обмежень життєдіяльності та максимальної інтеграції випускників спеціальних загальноосвітніх шкіл у сучасну систему суспільних стосунків.

Виявлено, обґрунтовано й запропоновано дидактичні умови, за яких морально-етичні норми формуються результативно, а саме: виховання мотивів, ціннісних орієнтацій учня; формування засобів досягнення поставлених цілей, виховання здатності підкоряти вибір засобів меті діяльності, а також упевненості в своїх силах, здатності правильно приймати рішення в різних ситуаціях, неухильно виконувати прийняте рішення; виховання самокритичності, здатності правильно оцінювати виконану дію, прагнення і здатності до закріплення в індивідуальному досвіді досягнутих результатів і вироблених прийомів здійснення вчинку.

Виконана робота не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективними напрямами подальшого дослідження є питання наступності в розвитку морально-етичної поведінки учнів молодшого і старшого шкільного віку та на стадії практичної діяльності випускників спеціальних загальноосвітніх шкіл, а також у процесі їхнього самостійного життя.

Основні публікації

1. Савіцька Г.І. Виховання морально-етичних норм поведінки в учнів допоміжної школи // Дефектологія. - 2005. - № 3. - С. 26-29.

2. Савіцька Г.І. Гуманістична спрямованість навчально-виховного процесу в допоміжній школі: Дидактичні та соціально-психологічні аспекти роботи у спеціальній школі: Наук.-метод. зб. / За ред. В.І. Бондаря, В.В. Засенка. - К.: 2005.- Вип. 6. - С. 180-183.

3. Савіцька Г.І. Дослідження стану сформованості морально-етичної поведінки в розумово відсталих учнів // Дефектологія. - 2006. - № 1. - С. 30-33.

4. Савіцька Г.І. Індивідуально-рольовий підхід як засіб формування морально-етичних норм поведінки: Дидактичні та соціально-психологічні аспекти роботи у спец. шк. Наук.-метод. зб. / За ред. В.І. Бондаря, В.В. Засенка. - К.: Наук. світ, 2006. - Вип. 7. - С. 282-285.

5. Савіцька Г.І. Інтеграція - перспективна форма навчання дітей з особливими потребами // Дефектологія. - 2003. - №3. - С. 48-50.

6. Савіцька Г.І. Методика дослідження морально-етичних норм поведінки в розумово відсталих учнів: Дидактичні та соціально-психологічні аспекти роботи в спец. Шк. Наук.-метод. зб. / За ред. В.І. Бондаря, В.В. Засенка. - К., 2006. - Вип. 8. - Т.І. - С. 40-44.

7. Савіцька Г.І. Особливості психічних процесів у формуванні морально-етичних норм поведінки в учнів допоміжної школи: Дидактичні та соціально-психологічні аспекти роботи в спеціальній школі: Наук.-метод. зб. / За ред. В.І. Бондаря, В.В. Засенка. - К., 2004. - Вип. 5. - С. 355-358.

8. Савіцька Г.І. Особливості розвитку морально-етичної поведінки в учнів допоміжних шкіл // Дефектологія. - 2004. - № 4.- С. 29-32.

9. Савіцька Г.І. Роль міжпредметних зв'язків у викладанні дефектології в підготовці майбутніх педагогів в світлі сучасних вимог: Наук. вісник Чернівец. у-ту: Зб. наук. праць. Вип. 299. - Педагогіка та психологія. - Чернівці: Рута, 2006. - С. 180-184.

10. Савіцька Г.І. Специфіка підготовки майбутніх педагогів до роботи з дітьми з особливими потребами: Зб. тез за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конференції (м. Хмельницький, 4-5 квітня 2002 р.). - Хмельницький: Вид-во Хмел. гуман.-пед. ін-ту, 2002. - С. 68-71.

Размещено на Allbest.ru