Підготовка студентів класичного університету до виховної діяльності у загальноосвітній школі
Розробка моделі підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності в загальноосвітній школі та експериментальна перевірка її ефективності на практиці. Підготовка відповідних методичних матеріалів для сучасної загальноосвітньої школи.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.10.2013 |
| Размер файла | 34,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Підготовка студентів класичного університету до виховної діяльності у загальноосвітній школі
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогiчних наук
Загальна характеристика роботи
Актуальність дослідження. У сучасній освіті питання виховної роботи набувають винятково важливого значення, що відображено в Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національній доктрині розвитку освіти України, Законі України «Про Загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки» та ін.
У професійній діяльності педагог реалізує виховну, навчальну та розвивальну функції, які здійснюються в цілісному педагогічному процесі. Важливою функцією є виховна, яка сприяє розвитку особистості учня, його творчого потенціалу. Це зумовлює необхідність формування готовності майбутнього педагога до виховної діяльності в загальноосвітній школі. Особливо гостро постає ця проблема у процесі підготовки майбутніх учителів у класичних університетах, оскільки наявні програми, зміст і методика викладання психолого-педагогічних дисциплін, педагогічні практики не дозволяють сьогодні повною мірою сформувати у майбутніх педагогів необхідні для виховної діяльності знання та вміння.
Вивчення стану підготовки майбутніх учителів в умовах класичного університету до виховної діяльності дало змогу виявити низку суперечностей між: сучасними вимогами до проведення виховної роботи в загальноосвітній школі та традиційним змістом педагогічної підготовки студентів класичних університетів; багатоаспектністю виховної діяльності у професійній діяльності педагога та уніфікацією навчальних програм з предметів педагогічного циклу; рівнем підготовки до виховної діяльності студентів у класичних та педагогічних університетах; визнанням виховної діяльності як пріоритетної стратегії в педагогічній підготовці та недостатнім рівнем її реалізації в умовах класичного університету.
Вчені ґрунтовно дослідили умови педагогічної підготовки у вищих навчальних закладах. Це стосується теоретико-методологічних основ педагогічної освіти (І. Зязюн, Н. Кузьміна, В. Сластьонін) і підготовки педагога у вищих навчальних закладах (О. Глузман, Р. Гуревич, Н. Мойсеюк, Г. Тарасенко, С. Сисоєва). Більшість досліджень проблеми підготовки студентів в умовах класичного університету стосується ідеї університетської освіти (М. Лодижець, І. Марцинковський, О. Мєщанінов, Л. Мішед), організаційно-педагогічних основ становлення майбутнього вчителя (Т. Градусова), інноваційних підходів до підготовки фахівців (Г. Гунда, В. Сагарда), педагогічної освіти студентів класичних університетів (В. Кан-Калик, М. Кодзоєв), професійної адаптації випускника класичного університету до педагогічної діяльності (Н. Лозинська), зарубіжного досвіду розвитку педагогічної освіти в умовах класичного університету (Ф. Марковіч, У. Семюельсон, Дж. Томпсон, І. Шемпрух).
Підготовку майбутніх учителів до виховної діяльності досліджували в таких напрямах: виховання особистості (І. Бех, Л. Бондарев), підготовка студентів до виховної діяльності у вищих педагогічних навчальних закладах (Б. Брилін, О. Дубасенюк, Г. Троцко), підготовка майбутніх учителів до класного керівництва (В. Безпалько, О. Кірдан, Б. Ступарик, І. Холковська, О. Шквир), підготовка майбутніх учителів до позаурочної виховної роботи (І. Бойчев, Т. Проданенко), різні аспекти підготовки майбутніх вихователів (Т. Галич, Н. Кічук, В. Козаков, Л. Мацук, М. Сметанський, М. Чепіль), соціальне становлення студентської молоді у вищих навчальних закладах (І. Козубовська, С. Коляденко, С. Савченко, В. Сорочинська, С. Шашенко).
Проте, проблема підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності в загальноосвітній школі є маловивченою і досі не була предметом спеціального педагогічного дослідження.
Зважаючи на актуальність означеної проблеми, її недостатню теоретичну розробленість та обмежене практичне впровадження, темою дисертаційного дослідження було обрано «Підготовка студентів класичного університету до виховної діяльності у загальноосвітній школі».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка за темою «Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх педагогів для загальноосвітньої та вищої школи» (№0105И004916). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол №31/4 від 27.04.2005 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №9 від 29.11.2005 р.).
Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх педагогів у класичних університетах.
Предмет дослідження - формування готовності студентів класичного університету до виховної діяльності в загальноосвітній школі.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати педагогічні умови підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності; розробити модель підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності в загальноосвітній школі та експериментально перевірити її ефективність на практиці.
Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що підготовка студентів класичного університету до виховної діяльності відповідно до потреб соціальної дійсності відповідатиме вимогам до педагога за таких умов: урахування особливостей підготовки педагога у класичному університеті; реалізації особистісного, діяльнісного, системного, соціалізаційного, компетентнісного підходів; опори на принципи навчально-виховного процесу (гуманізації, діалогічності, креативності, прогностичності); формування у студентів класичних університетів позитивної мотивації до виховної діяльності у процесі їхньої професійно-педагогічної підготовки; орієнтації на соціалізацію студентів класичних університетів під час проходження педагогічної практики; посилення у класичних університетах взаємозв'язків між аудиторною та позааудиторною роботою з метою адаптації майбутнього вихователя до змісту виховного процесу в навчальному закладі; цілеспрямованого формування виховних умінь і навичок у період педагогічної практики відповідно до специфіки майбутньої виховної діяльності (місто - село; профіль підготовки факультету класичного університету); впровадження до навчальних планів роботи класичних університетів варіативно-елективних курсів.
Об'єкт, предмет, мета і гіпотеза дослідження зумовили необхідність вирішення таких завдань:
1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній науці та практиці.
2. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності в загальноосвітній школі.
3. Розробити модель підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності в загальноосвітній школі та експериментально перевірити її ефективність на практиці.
4. Підготувати методичні матеріали щодо підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності в загальноосвітній школі.
Методологічною основою дослідження є теорія наукового пізнання; принцип єдності теорії та практики; методологія системного підходу; концептуальні ідеї гуманістичної парадигми освіти; положення про взаємозв'язок між навчанням, розвитком і вихованням; ідея діалогу культур; положення особистісного та діяльнісного підходів до підготовки студентів.
Теоретичну базу дослідження становлять наукові праці з філософії освіти (Б. Гершунський, І. Зязюн, В. Кремень, В. Корженко); теоретико-методологічних основ педагогіки (Ю. Бабанський, О. Вишневський, С. Гончаренко, В. Сухомлинський); професійної підготовки і становлення педагога (Н. Гузій, Н. Кузьміна, Н. Мойсеюк, С. Сисоєва, В. Сластьонін, М. Сметанський); підготовки педагога-вихователя в умовах університетської освіти (О. Глузман, О. Дубасенюк, Г. Троцко); підготовки вчителя до позаурочної виховної роботи (І. Казанжи, О. Пархоменко, Ю. Пелех); соціально-педагогічних і психолого-педагогічних аспектів підготовки майбутніх педагогів-вихователів (В. Заслуженюк, Г. Локарева, А. Маркова, Н. Молодиченко, О. Мороз, В. Семиченко); особистісного підходу до навчання і виховання особистості (І. Бех, О. Пєхота, А. Старева); формування педагогічної культури (Т. Сидоренко); підготовки вчителів до класного керівництва (Є. Бачинська, Н. Бугаєць, О. Кірдан, Б. Кобзар, Р. Скульський, Б. Ступарик, О. Шквир).
З метою розв'язання зазначених завдань застосовано комплекс взаємодоповнювальних методів дослідження. Теоретичні: аналіз філософської, психологічної, педагогічної літератури з проблеми дослідження, ґрунтовне вивчення нормативних документів, а також ретроспективний огляд досвіду підготовки студентів класичних університетів до виховної діяльності в загальноосвітній школі уможливили визначення стану і перспективи вирішення цього завдання; порівняння, узагальнення, моделювання та проектування дали змогу виявити і систематизувати дослідницькі матеріали, сформулювати вихідні теоретичні положення, спроектувати оптимальну динамічну організаційну структуру і визначити зміст такої підготовки. Емпіричні: опитування, анкетування, бесіди, спостереження за роботою вчителів, експертні оцінки та самооцінювання, аналіз результатів діагностичних даних; констатувальний і формувальний експерименти дозволили проаналізувати стан готовності студентів класичних університетів до виховної роботи, реалізувати програму дослідження, виявити якісні та кількісні зміни у процесі використання авторської моделі. Статистичні: методи математичної статистики для опрацювання одержаних результатів.
Організація дослідження. Дослідження проводилося у три взаємопов'язані етапи, що охоплювали період з 1999 по 2007 рік. На першому етапі (1999-2002 рр.) осмислено теоретичні проблеми дослідження, вивчено наукову, науково-педагогічну літературу та навчально-програмну документацію; проаналізовано ефективність наявних виховних систем; визначено вихідні теоретичні положення, об'єкт, предмет і мету дослідження; сформульовано робочу гіпотезу дослідження і конкретизовано його завдання; розроблено програму і методику експерименту, якісний та кількісний склад його учасників. На другому етапі (2003-2004 рр.) проведено констатувальний експеримент і вивчено стан проблеми на практиці; розроблено концептуальні основи підготовки студентів та шляхи впровадження їх у практику роботи, обґрунтовано її педагогічні умови; проведено формувальний експеримент, визначено ефективність експериментальної перевірки моделі та авторського варіативно-елективного курсу. На третьому етапі (2005-2007 рр.) узагальнено проміжні та кінцеві результати дослідження, сформульовано його загальні положення і висновки, розроблено методичні матеріали і впроваджено їх у практику, оформлено результати роботи.
Експериментальна база. Дослідження проводили на базі класичних університетів України та Польщі: Львівського національного університету імені Івана Франка, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Ужгородського національного університету, Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького, Ягеллонського університету (м. Краків, Польща), а також Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка і Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти. Дослідженням було охоплено 982 респонденти. З них 480 студентів класичних та педагогічних університетів, 420 учнів загальноосвітніх шкіл, 5 заступників директорів шкіл з виховної роботи, 15 класних керівників і вихователів, 22 вчителі-предметники, 35 батьків, 5 керівників практики.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в ньому вперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності; розроблено модель підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності в сучасній загальноосвітній школі, що базується на виявлених особливостях професійної підготовки студентів у класичному університеті, визначених компонентах, критеріях та рівнях готовності студентів класичного університету до виховної діяльності в загальноосвітній школі; подальшого розвитку в дослідженні набули теоретичні положення щодо професійної підготовки майбутнього вчителя.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено методику формування готовності студентів класичного університету до виховної діяльності та впроваджено її у зміст професійної підготовки майбутніх педагогів; розроблено й апробовано варіативно-елективний курс «Виховна діяльність педагога в загальноосвітній школі» для студентів класичних університетів; укладено методичні матеріали щодо відповідної підготовки майбутніх педагогів.
Результати дослідження можуть бути використані для розробки програмно-методичної документації в підготовці педагогів-вихователів в умовах класичних університетів; під час викладання майбутнім педагогам психолого-педагогічних дисциплін з метою підвищення їхньої готовності до виховної діяльності, а також у подальших науково-педагогічних дослідженнях.
Наукові положення, навчально-методичні матеріали впроваджено в навчальний процес класичних університетів, зокрема: Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка №017/150 від 22.06.2006 р.), Ужгородського національного університету (довідка №025/12 від 28.08.2006 р.), Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького (довідка 1761/01-11 від 29.09.2006 р.), Ягеллонського університету (від 20.12.2005 р.), а також Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка №673-33/03 від 11.09.2006 р.) і Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти (довідка №135 від 20.09.2006 р.).
Вірогідність результатів дослідження забезпечено завдяки використанню комплексу дослідницьких методів, адекватних об'єкту, меті, поставленим завданням дослідження, збігу обґрунтованих теоретичних положень із практичними ситуаціями та позитивними наслідками впровадження результатів дослідження. Здійснено математичну перевірку вірогідності одержаних у роботі результатів. Висновки дослідження перевірено і підтверджено у процесі дослідної роботи.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорено на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема, міжнародних: «Освіта як фактор забезпечення стабільності суспільства» (Тернопіль, 2004), «Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти» (Ірпінь, 2004), «Акмеологія - наука ХХІ століття» (Київ, 2005), «Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти (Ірпінь, 2005), «Формування ціннісних орієнтацій студентської молоді у контексті громадянського суспільства» (Львів, 2005), «Wyksztaіcenie i nauka bez granic» (Przemyњl-Praga, 19-27 grudnia 2005 r.), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2006); всеукраїнських: «Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя-викладача» (Київ, 2005), «Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість» (Київ, 2005), «Проблеми соціалізації особистості у теорії та практиці сучасної науки» (Житомир, 2005), а також на науково-методичних семінарах і звітних науково-практичних конференціях кафедри педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка.
Основні результати дослідження опубліковано у 16 наукових і науково-методичних працях, зокрема: 1 навчально-методичному посібнику, 1 навчальній програмі, 3 методичних рекомендаціях, 6 статтях у провідних наукових фахових виданнях, 5 тезах у збірниках матеріалів конференцій.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів з висновками, загальних висновків, списку використаних джерел з 213 найменувань (з них 27 - іноземними мовами), 10 додатків на 51 сторінці, 16 рисунків і 17 таблиць. Загальний обсяг дисертації - 259 сторінок (185 - основна частина).
Основний зміст дисертації
університет студент загальноосвітній виховний
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, викладено завдання дослідження, гіпотезу та методологічні засади, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, та висновки про впровадження результатів дослідження.
У першому розділі - «Теоретичні основи підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності в загальноосвітній школі» - проаналізовано стан підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності; розкрито сутність і роль виховної діяльності педагога; виділено компоненти готовності студентів до виховної діяльності, обрано критерії та встановлено рівні її сформованості; визначено особливості підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності в загальноосвітній школі і педагогічні умови цієї підготовки.
Вивчення філософської та психолого-педагогічної літератури дало змогу визначити та порівняти стан підготовки студентів класичного і педагогічного університетів до виховної діяльності в загальноосвітній школі. Було виявлено, що випускники класичних університетів володіють нижчим рівнем готовності до здійснення виховної діяльності в загальноосвітній школі, що зумовлено об'єктивними причинами. Проте вимоги суспільства до виховної діяльності педагога-вихователя є однаковими для випускників класичних і педагогічних університетів. З огляду на це, щоб зменшити розрив між рівнями їхньої підготовки до виховної діяльності в загальноосвітній школі, необхідно внести зміни у професійно-педагогічну підготовку студентів класичних університетів.
Успішність виховної діяльності залежить від того, що педагог-вихователь усвідомлює значущість своєї роботи не лише на професійному, а й на особистісному рівні. Залучення у педагогічний процес потребує врахування професійної та особистісної готовності вчителя до виховної діяльності. Під готовністю до виховної діяльності розуміємо складне інтегроване поняття, що передбачає єдність теоретичної, практичної і морально-етичної підготовки майбутнього педагога до здійснення всіх видів виховної діяльності, цілісне формування особистості за наявності певних властивостей, якостей особистості вихователя, його знань, умінь, навичок, що забезпечують успішну реалізацію виховної діяльності.
Структура готовності до виховної діяльності містить цільовий, мотиваційний, знаннєвий, діяльнісний та оцінно-результативний компоненти. Цільовий компонент передбачає наявність ієрархії цілей виховної діяльності. Мотиваційний компонент пов'язаний зі змінами професійних інтересів, ідеалами та ціннісними орієнтирами студента. Знаннєвий компонент визначається як система знань, що ними повинен володіти майбутній вихователь. У дослідженні визначено блоки знань (провідні ідеї теорії процесу виховання; знання про способи здійснення виховної діяльності; оцінні знання тощо). Ці знання стосуються цілей, завдань, принципів, змісту, методів, форм організації виховної діяльності. Діяльнісний (операційний) компонент у структурі готовності вчителя до виховної діяльності визначається переліком умінь, навичок і способів діяльності, якими він повинен володіти (уміння планувати та організовувати виховну роботу, працювати з учнями тощо). Розробка оцінно-результативного компонента базувалася на тезі, що необхідним компонентом структури готовності до виховної діяльності є вміння оцінити її результати. Згідно зі структурою готовності студентів до виховної діяльності, визначено її критерії, а також відповідні рівні з урахуванням кожного компонента.
Виявлені особливості формування готовності студентів класичного університету до виховної діяльності дали змогу сформулювати відповідні педагогічні умови (урахування особливостей підготовки педагога у класичному університеті; використання сукупності підходів; опора на принципи навчально-виховного процесу; формування у студентів позитивної мотивації до виховної діяльності у процесі їхньої професійно-педагогічної підготовки; орієнтація на соціалізацію студентів класичних університетів під час проходження педагогічної практики; посилення у класичних університетах взаємозв'язків між аудиторною та позааудиторною роботою з метою адаптації майбутнього вихователя до змісту виховного процесу в навчальному закладі; цілеспрямоване формування виховних умінь і навичок у період педагогічної практики; впровадження варіативно-елективних курсів з проблематики підготовки студентів до виховної діяльності).
У другому розділі - «Модель та шляхи підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності в загальноосвітній школі» - конкретизовано принципи педагогічної освіти у класичних університетах у контексті підготовки майбутнього вчителя до виховної діяльності в загальноосвітній школі; теоретично доведено використання методологічних підходів до побудови цього процесу; обґрунтовано модель підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності в загальноосвітній школі як реалізацію педагогічних умов; розкрито шляхи підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності у процесі вивчення психолого-педагогічних та інших дисциплін, під час проходження педагогічної практики, позааудиторної та науково-дослідної роботи; описано спеціальний варіативно-елективний курс для підготовки студентів класичних університетів до виховної діяльності.
Серед принципів педагогічної освіти в контексті підготовки студентів до виховної діяльності у загальноосвітній школі в умовах класичного університету основоположними і специфічними для такої підготовки вважаємо принципи гуманізації, діалогічності, креативності та прогностичності. На підставі аналізу наукової та спеціальної літератури, виявлених особливостей і принципів педагогічної підготовки студентів класичних університетів визначено методологічні підходи її реалізації. Теоретико-методологічні передумови підготовки студентів до виховної діяльності забезпечуються особистісним, діяльнісним, соціалізаційним, системним і компетентнісним підходами. Особистісний і діяльнісний підходи передбачають розгляд особистості майбутнього вчителя як суб'єкта виховної діяльності, що визначає характер цієї діяльності та спілкування з учнями. Соціалізаційний підхід ураховує соціалізацію студентів як основу їхньої самоактуалізації, активної життєвої позиції та можливості вибирати індивідуальну траєкторію здобуття соціально-педагогічної освіти. Системний підхід до означеної проблеми полягає в тому, що для ефективної підготовки студентів до виховної діяльності всі ланки і структури університету повинні бути спрямовані на забезпечення максимальної адаптації студентів до їхньої майбутньої виховної роботи й на розвиток виховних умінь, передбачених професіограмами класного керівника і програмою національного виховання. Компетентнісний підхід передбачає визнання точок конвергенції та вироблення загального розуміння змісту кваліфікацій за рівнями і результатами навчання (сукупності компетенцій, що містять знання, навички).
У моделі підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності в загальноосвітній школі (рис. 1) відображено формування готовності за певних педагогічних умов на підставі конкретизованих принципів цієї підготовки. Модель передбачає структуру готовності, її критерії та рівні, етапи і шляхи підготовки.
Серед шляхів підготовки студентів до виховної діяльності суттєве значення в умовах класичних університетів має педагогічна практика. Нині вона не цілком відповідає вимогам. Зважаючи на це, для повноцінної підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності слід також удосконалити і педагогічну практику, яка охоплює волонтерство та позааудиторну діяльність.
На підставі науково-методичних розробок і навчальних програм створено варіативно-елективний курс «Виховна діяльність педагога в загальноосвітній школі» для вибраних тем з педагогіки. Його особливістю є можливість застосування на кількох рівнях (проміжний, просунутий, спеціалізований), у кількох масштабах (12 год, 24 год, 36 год), варіативна вибірковість (для студентів, які хочуть поглибити базові знання; для тих, хто виявляє особливий інтерес до виховної діяльності; для студентів, які прагнуть бути вихователями). Залежно від обраного рівня вивчення курсу для кожної теми визначено її обсяг та повноту викладу навчального матеріалу. З огляду на це, змінюється обсяг і глибина змісту навчального матеріалу від фрагмента в курсі «Педагогіка» до самостійного курсу, планування якого передбачає творчий підхід викладача.
Доцільність упровадження варіативно-елективних курсів, котрі дають можливість студентам підготуватися до виховної діяльності на належному рівні, зумовлена двома обставинами: мінімальним обсягом педагогічної підготовки, що закладений у чинних навчальних програмах, і додатковим обсягом знань та вмінь з виховної діяльності в загальноосвітній школі, який студент може вибрати в межах курсу відповідно до своїх потреб, інтересів і планів на майбутнє.
У структурі курсу передбачені різні форми організації навчання: лекції, семінарські та практично-семінарські заняття, творчі завдання-проекти, написання рефератів, соціально-значуща практика, волонтерство тощо.
У третьому розділі - «Перевірка ефективності моделі підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності в загальноосвітній школі» - описано методику експериментальної роботи, обґрунтовано її завдання та методи, вибір варіативних чинників, проаналізовано результати дослідження.
Під час дослідно-експериментальної роботи відповідно до завдань та гіпотези дослідження реалізовано модель підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності, яка базується на визначених педагогічних умовах: розроблено й апробовано варіативно-елективний курс «Виховна діяльність педагога в загальноосвітній школі»; внесено зміни у зміст педагогічної практики, позааудиторну та науково-дослідну діяльність студентів. Дослідження було спрямоване на забезпечення визначених рівнів готовності студентів класичного університету до виховної діяльності.
Експериментальна частина дослідження складалася з двох етапів: констатувального та формувального експериментів. Під час констатувального експерименту було досліджено мотиви студентів у підготовці до виховної діяльності; оцінку учнями загальноосвітніх шкіл професійних рис вихователя; підготовку та впровадження у практику різних виховних ситуацій тощо. За результатами експерименту зроблено висновок про необхідність створення й обґрунтування теоретичних засад і методичних матеріалів щодо підготовки студентів класичних університетів до виховної діяльності в загальноосвітній школі. Метою формувального експерименту було довести, що завдяки впливу обраних варіативних чинників можна поліпшити якість підготовки студентів класичних університетів до виховної діяльності. На цій стадії експерименту ми виокремили дві групи студентів: контрольну, де навчально-виховний процес проходив без змін, та експериментальну, де навчання відбувалося за авторською програмою варіативно-елективного курсу «Виховна діяльність педагога в загальноосвітній школі». Ефективність пропонованого курсу досягалася за таких умов: проведення виховного заходу; виконання комплексного завдання студентами класичних та педагогічних університетів; організації виховної діяльності та ін. Одним із ключових моментів формувального експерименту було дослідження динаміки рівнів сформованості готовності студентів до виховної діяльності в загальноосвітній школі.
В експериментальних групах порівняно з контрольними простежувалася позитивна динаміка рівнів готовності студентів класичного університету до виховної діяльності.
Отже, під час експериментальної роботи підтверджено гіпотезу дослідження і доведено ефективність пропонованої моделі підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності в загальноосвітній школі. В експериментальних групах виявився вищим рівень знань, сформованості та різнобічності вмінь. Підтверджено гіпотезу про те, що в процесі підготовки до виховної діяльності доцільно максимально використовувати позааудиторну роботу із внесенням змін у навчальний процес, педагогічну практику, науково-дослідну роботу студентів з акцентуванням на соціально-значущих аспектах.
Результати проведеного дослідження дають підстави вважати, що вихідна методологія правильна, мети досягнуто, поставлені завдання розв'язані. Це дозволило сформулювати такі висновки:
1. У сучасній науково-педагогічній літературі питання підготовки студентів класичного університету до професійної діяльності вчителя розглядають загально, часто не беручи до уваги її умов і аспектів. Водночас підготовка до виховної діяльності майбутнього вчителя здійснюється не лише в педагогічних вищих навчальних закладах, а й у класичних університетах. На підставі огляду педагогічної літератури, вивчення навчальних планів і програм можемо зробити висновок про необхідність внесення суттєвих змін у систему підготовки майбутніх учителів в умовах класичного університету до виховної діяльності.
2. У дослідженні доведено, що реалізація педагогічних умов підготовки студентів класичних університетів до виховної діяльності передбачає урахування особливостей педагогічного процесу в класичному університеті; використання сукупності підходів до навчально-виховного процесу (особистісного, діяльнісного, системного, соціалізаційного та компетентнісного); реалізацію принципів навчально-виховного процесу: гуманізації, діалогічності, креативності, прогностичності; формування у студентів класичних університетів позитивної мотивації до виховної діяльності під час їхньої професійно-педагогічної підготовки; орієнтацію на соціалізацію студентів класичних університетів у процесі педагогічної практики; посилення у класичних університетах взаємозв'язків між аудиторною та позааудиторню роботою з метою адаптації майбутнього вихователя до змісту виховного процесу в навчальному закладі; цілеспрямоване формування виховних умінь і навичок у період педагогічної практики відповідно до специфіки майбутньої виховної діяльності (місто - село; профіль підготовки факультету класичного університету); впровадження до навчальних планів роботи класичних університетів відповідних варіативно-елективних курсів.
3. Визначено, що модель підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності містить структуровану систему знань і вмінь, які необхідні для організації та проведення виховної роботи зі школярами в сучасних умовах. Взято до уваги принципи та особливості підготовки студентів у класичному університеті, профіль підготовки і структуру готовності до виховної діяльності. Визначено критерії (цільовий, мотиваційний, знаннєвий, діяльнісний, оцінно-результативний) та рівні (високий, середній, низький) готовності до виховної діяльності. Обґрунтовано педагогічні умови формування готовності до виховного процесу, дотримання яких дає можливість здійснювати підготовку студентів класичного університету до виховної діяльності відповідно до сучасних вимог. В основу розробки етапів підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності покладено чотирифазну модель моніторингу якості освіти.
Упровадження моделі підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності в загальноосвітній школі буде ефективним завдяки вивченню курсів психології і педагогіки, педагогічним практикам, диференціації професійних намірів студентів та надання студентам, які мають інтерес і здібності до виховної діяльності, можливостей для повноцінного одержання психолого-педагогічної та спеціальної підготовки до виховної діяльності шляхом вивчення варіативно-елективних курсів, науково-дослідної роботи тощо. Велика увага надається позааудиторній роботі (педагогічні читання, зустрічі з учителями-вихователями, гуртки, тренінги, волонтерство). Особливе місце займає варіативно-елективний курс «Виховна діяльність педагога в загальноосвітній школі», який завдяки трьом рівням та варіативній вибірковості дає змогу максимально врахувати інтереси студентів щодо майбутньої виховної діяльності.
4. Експериментально перевірено ефективність моделі підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності в загальноосвітній школі. Порівняння одержаних результатів у контрольних та експериментальних групах дає підстави зробити висновок про позитивні якісні зміни у знаннях, уміннях і навичках студентів експериментальних груп. У цих групах вищими виявилися повнота знань, сформованість і різнобічність умінь з виховної тематики. Підтверджено, що у процесі підготовки студентів до виховної діяльності доцільно максимально використовувати позааудиторну роботу із внесенням змін у навчальний процес, педагогічні практики, науково-дослідну роботу студентів з акцентуванням на соціально-значущих аспектах. Це позитивно вплинуло б на рівень готовності студентів до виховної діяльності в загальноосвітній школі.
Найсуттєвішим результатом педагогічного експерименту вважаємо зростання інтересу як студентів, так і учнів до суспільно корисної роботи, елементи волонтерської діяльності, роботу в громаді. Насамперед це зумовлено застосуванням особистісного, діяльнісного, системного, соціалізаційного, компетентнісного підходів до підготовки студентів, що максимально реалізовано у процесі вивчення варіативно-елективного курсу «Виховна діяльність педагога в загальноосвітній школі» та додатковою інформацією під час педагогічної практики, організації науково-дослідної роботи, а також позааудиторної діяльності студентів.
5. Здійснене дослідження дало змогу розробити навчально-методичні матеріали викладачам класичних університетів щодо підготовки студентів до виховної діяльності в загальноосвітній школі. Його результати можуть бути використані на таких рівнях: Міністерством освіти і науки України, Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОН України для подальшої розробки стандартів педагогічної освіти у класичних університетах; університетами та інститутами, котрі здійснюють підготовку майбутніх вихователів, для розробки лекцій, практично-семінарських занять та спецкурсів; викладачами класичних університетів для здійснення підготовки до виховної діяльності майбутніх педагогів.
Проведене дослідження, звісно, не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребують такі питання: соціалізація студентів у процесі підготовки до виховної діяльності, організація волонтерської діяльності серед студентів тощо.
Основний зміст дисертації розкрито в таких публікаціях
1. Руда-Кішовар Н.Я. Педагогічні умови становлення особистості класного керівника як соціального педагога // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія. 16: Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. - К.: НПУ, 2004. - Вип. 16. - С. 209-217.
2. Руда-Кішовар Н.Я. Психолого-педагогічна система формування особистості вчителя // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. - Чернівці: Рута, 2004. - Вип. 221. - С. 130-138.
3. Яремчук Н.Я. Підготовка майбутнього вчителя до організації суспільної діяльності учнів // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. - Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. - С. 439-446.
4. Яремчук Н.Я. Модель підготовки студентів класичного університету до виховної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. - Вип. 11. - Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2006. - С. 439-446.
5. Яремчук Н.Я. Підготовка студентів класичного університету до виховної діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах: результати експерименту // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія. Педагогіка. - 2006. - №6. - С. 32-38.
6. Яремчук Н.Я. Підготовка студентів університету до виховної діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2006. - №1. - С. 165-173.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Психолого-педагогічні заходи організації позакласної роботи в загальноосвітній школі. Вікові та психологічні особливості учнів середнього етапу загальноосвітньої школи. Методика організації та проведення групової позакласної роботи в загальноосвітній школ
курсовая работа [27,8 K], добавлен 15.04.2007Завдання та зміст економічного виховання учнівської молоді в системі позакласної навчально-виховної роботи в школі. Особливості економічної підготовки школярів в умовах роботи технічних гуртків. Визначення форм та методів організації гурткових занять.
дипломная работа [101,1 K], добавлен 24.09.2010Дослідження біографія та діяльності О.А. Захаренка, його педагогічних ідей, реалізованих в Сахнівській школі. Огляд виховної діяльності в школі, учнівського самоврядування, організації учбового процесу. Характеристика матеріальної бази виховної роботи.
реферат [40,8 K], добавлен 05.02.2012Поняття форм організації навчання. Переваги та недоліки індивідуального навчання. Зародження концепції колективного навчання в школах Білорусії та України. Дослідно-експериментальна робота з використання форм організації навчання в загальноосвітній школі.
курсовая работа [118,8 K], добавлен 11.08.2014Підготовка вчителя початкової школи до роботи з гіперактивними учнями як психолого-педагогічна проблема. Показники готовності вчителів початкової школи до організації особистісно-зорієнтованої навчально-виховної діяльності з гіперактивними учнями.
дипломная работа [264,0 K], добавлен 14.06.2014Дослідження сутності гуманістичного виховання, його мети та функцій. Характеристика спрямованості педагогічної діяльності, як результату підготовки студентів до гуманістичного виховання. Аналіз основних проблем педагогіки, що вимагають постійної уваги.
статья [20,8 K], добавлен 31.08.2017Ретроспективний аналіз різних підходів до адаптації модульних систем до навчання старшокласників. Розробка та обґрунтування структури та сутності контрольно-оцінювальної діяльності в школі, експериментальна перевірка її ефективності на практиці.
автореферат [49,9 K], добавлен 12.04.2009Виявлення властивостей особистості в діяльності студентів. Форми організації навчального процесу у вищій школі. Роль і місце лекцій, семінарських та практичних занять. Самостійна робота студентів. Результативність наукової організації праці студентів.
курсовая работа [46,2 K], добавлен 15.06.2010Концептуальні, змістові та методологічні засади моделі інклюзивної освіти для дітей шкільного віку у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Обґрунтування та експериментальна перевірка можливості інклюзивного навчання дітей з особливими потребами.
доклад [245,7 K], добавлен 09.04.2014- Формування культури дозвілля студентів вищих навчальних закладів в умовах роботи студентського клубу
Сутність культури дозвілля у науково-педагогічній літературі. Основи організації дозвілля студентів у позанавчальній діяльності. Модель соціально-культурної діяльності студентського клубу на прикладі діяльності Хмельницького національного університету.
дипломная работа [781,6 K], добавлен 19.11.2012 Проблема підготовки дітей до школи, роль сім'ї у її розв'язанні. Психологічна готовність дітей до навчання у школі. Аналіз методики визначення готовності дітей до школи. Рекомендації щодо роботи з дітьми та їхніми батьками у підготовчий до школи період.
курсовая работа [42,4 K], добавлен 06.11.2009Дослідження ролі педагогічного краєзнавства як засобу активізації роботи студентів, розкриття основних шляхів творчо-краєзнавчої діяльності майбутніх фахівців. Характеристика методів розширення загальноосвітнього кругозору і краєзнавчих знань студентів.
реферат [22,2 K], добавлен 16.06.2011Поняття та сутність виховання. Цілі та завдання виховного процесу в сучасній школі. Основні риси менеджменту освіти. Організаційно-педагогічні умови, форми і методи, які забезпечують ефективну оптимізацію виховного процесу у загальноосвітній школі.
курсовая работа [50,4 K], добавлен 15.02.2010Економіка як навчальна дисципліна у плані загальноосвітньої школи, підготовка вчителя до уроку. Місце і зміст теми "Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші", її значення у вихованні економічної культури особистості, її методичне забезпечення.
курсовая работа [45,8 K], добавлен 03.09.2010Здійснення контролю за навчально-виховним процесом у школі. Використання комп’ютерних технологій в управлінській діяльності директора школи. Прийняття управлінських рішень, їхня ефективність базуються саме на результатах внутрішкільного контролю.
реферат [27,9 K], добавлен 24.12.2003Психолого-педагогічні ознаки, які характеризують індивідуально-типологічні особливості студентів. Властивості особистості в діяльності студентів. Аналіз форм організації навчального процесу у вищій школі, обґрунтування ефективності системного підходу.
курсовая работа [45,2 K], добавлен 13.01.2010Науково-дослідницька діяльність студентів вищих навчальних закладів України, її важливість для підготовки висококваліфікованих кадрів. Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів. Наукова комунікація між комунікантом та реципієнтом.
контрольная работа [53,2 K], добавлен 28.09.2009Підготовка найбільшого загону офіцерів виховної роботи в Академії внутрішніх військ МВС України - заступників командирів рот з виховної роботи. Порядок призначення на посаду заступника командира з виховної роботи. Складання плану прийому посади.
реферат [35,0 K], добавлен 02.03.2011Характерні риси уроку та загальні вимоги до нього. Урок волейболу в школі, як засіб фізичного виховання. Зміст уроків волейболу у 5-7 класах. Вивчення окремих елементів волейболу. Обґрунтування методів проведення уроку волейболу в загальноосвітній школі.
дипломная работа [59,8 K], добавлен 13.12.2009Дослідження проблеми активності студентів до фізкультурної діяльності в педагогічній теорії та практиці вищих педагогічних навчальних закладів. Визначення критеріїв і рівнів сформованості активності, розробка методичних рекомендацій щодо її стимулювання.
автореферат [49,2 K], добавлен 11.04.2009
