Формування вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності вчителя початкової школи

Розробка та апробація дидактичної системи формування у вчителів початкової школи вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у професійній діяльності. Створення тестових завдань для діагностування готовності майбутніх учителів початкової школи.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.10.2013
Размер файла 81,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки АПН України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.09 - теорія навчання

Формування вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності вчителя початкової школи

Снігур Олена Миколаївна

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Шапошнікова Ірина Миколаївна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри педагогіки та методики початкового навчання

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Дорошенко Юрій Олександрович, Інститут педагогіки АПН України, завідувач лабораторії навчання інформатики;

кандидат педагогічних наук, доцент Чайка Володимир Мирославович, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, докторант

Провідна установа: Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України, кафедра педагогіки, м. Кіровоград.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.Д. Березівська

Анотація

Снігур О.М. Формування вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності вчителя початкової школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.09 - теорія навчання. - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2007.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у професійній діяльності, яке полягає у розробленні змісту та структури вмінь використання засобів ІКТ у професійній діяльності вчителя початкової школи, розробленні, теоретичному обґрунтуванні та впровадженні системи формування зазначених умінь, виявленні педагогічних умов їх формування. Виявлено системоутворювальний фактор, компоненти системи, їх взаємопов'язаність, організаційні засади, методику впровадження в навчальний процес. У дисертації проаналізовано теоретико-методологічні основи професійної діяльності вчителя початкової школи з використанням засобів ІКТ за темою науково-педагогічного пошуку і запропоновано шляхи формування у студентів умінь, необхідних для успішної професійної діяльності в умовах інформатизації освіти. Компоненти системи забезпечуються авторськими навчальними програмами, навчально-методичними посібниками, спецпрактикумом. Ефективність запропонованої системи та навчальних засобів експериментально перевірена.

Ключові слова: засоби інформаційно-комунікаційних технологій; інформаційна культура; поліфункціональні вміння; ієрархія вмінь; готовність до педагогічної діяльності; система.

Аннотация

Снигур Е.Н. Формирование умений использовать средства информационных технологий в будущей профессиональной деятельности учителя начальной школы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 - теория обучения. - Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена вопросам теоретического обоснования, разработке и внедрения модели системы формирования у будущих учителей начальной школы умений использовать средства информационных технологий в профессиональной деятельности. В работе исследовано состояние изученности данной проблемы в литературе, проанализированы основные подходы к проблеме, к определению понятий информационные технологии обучения, “средства”, “средства информационно-компьютерных технологий”, “информационная культура”, “умения”, “полифункциональные умения”, “система”. Путем анализа общих принципов деятельности, на основе которых выделено составляющие компоненты процесса формирования умений в контексте исследования (целевой, стимулирующе-мотивационный, содержательный, операционально-деятельностный, контрольно-регулирующий и оценочно-результативный), а также анализа дефиниций терминов “знания, умения, навыки” и “педагогические умения” в диссертации теоретически обоснованы психолого-педагогические основы процесса формирования у студентов умений использовать средства информационно-коммуникационных технологий в будущей профессиональной деятельности. В исследовании представлены содержание и структура умений использования средств информационных технологий в профессиональной деятельности учителя начальной школы и экспериментальная система их формирования. Под системой рассматривается упорядоченное множество взаимосвязанных и взаимообусловленных целостных структурных и функциональных компонентов, которые представляют единое целое, объединены общими целями, мотивами, задачами и направлены на воспитание и обучение личности. Основные структурные компоненты системы: цель, содержание обучения, средства педагогической коммуникации, деятельность студентов, деятельность преподавателя, результат.

Цель экспериментальной системы: сформировать умения, необходимые будущему учителю начальной школы для профессиональной деятельности с использованием средств информационно-коммуникационных технологий. Возможный педагогический результат: сформированная готовность будущего учителя начальной школы к профессиональной деятельности с использованием средств ИКТ. Цель экспериментальной системы, ради которой она создается и функционирует, рождая педагогический результат, выступает системообразующим компонентом.

Содержанием обучения в экспериментальной системе выступают знания и умения, которыми должны овладеть будущие учителя начальной школы для успешной профессиональной деятельности с использованием средств ИКТ. Классификация умений на группы дала возможность распределить их между дисциплинами, которые способны обеспечить их формирование. Каждая из дисциплин направлена на формирование конкретных групп умений: блоки психолого-педагогических, медико-биологических и методических дисциплин - специальные и интегративные умения, курс “Информационные технологии” - базовые и технологические, спецкурс - технологические, специальные и интегративные, педагогическая практика - интегративные и полифункциональные умения.

Обязательным компонентом системы выступают средства педагогической коммуникации, с помощью которых организуется деятельность студентов по усвоению учебной информации: методы - как традиционные (словесные, наглядные, практические, контрольные, самостоятельные), так и методы активизации учебной деятельности студентов (проекты, групповые дискуссии, мозговые атаки, игровое проектирование, деловые игры, педагогические тренинги); средства, в том числе средства информационно-коммуникационных технологий; организационные формы (лекции, лабораторные работы, практические занятия, интегрированные семинарские занятия, самостоятельные работы студентов, консультации преподавателей, педагогическая практика).

Экспериментальная система подчиняется общесистемным принципам: целостности и делимости; принципу связи; принципу структуры. Данная система выступает как самостоятельная, и в тот же время является подсистемой общей системы подготовки будущих учителей начальной школы структурно и функционально. Она инвариантна: при всей ее неизменности она может совершенствоваться и развиваться по восходящей спирали.

Ключевые слова: средства информационно-коммуникационных технологий; информационная культура; полифункциональные умения; иерархия умений; готовность к педагогической деятельности; система.

Annotation

O.M. Snigur Formation of information technology product usage skills in professional activities of would-be primary school teachers. - Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences on speciality 13.00.09 - education theory. - Institute of Pedagogy at Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007.

The thesis presents theoretical conclusion and new solution of the problem of IT product usage skills formation in professional activities of would-be primary school teachers. This method consists of defining the structure of multifunctional IT product usage skills in professional activities of would-be primary school teachers, development, providing theoretical justification and implementation of the said skills formation system, definition of pedagogical conditions of their formation. A factor of self-formation, system components, their interaction, organizational principles, methods of their implementation in the education process were determined. The thesis analyzed theoretical and methodological fundamentals of professional activities of would-be primary school teachers with IT product usage according to the topic of scientific and pedagogical search. The thesis also suggests methods of skills formation in students as necessary for successful professional activities in terms of education informatization. The system is provided with the author's educational programs, guidance material and special practice material. Efficiency of the proposed system and educational means was tested by experiment.

Key words: information communication technology product (IСT); information culture; multifunctional skills; skills hierarchy; readiness to pedagogical activities; system.

1. Загальна характеристика роботи

вчитель початковий школа інформаційний

Актуальність дослідження. У сучасних умовах відродження національної системи освіти, реалізації Національної доктрини розвитку освіти України, модернізації вищої освіти України відповідно до положень Болонської декларації особливого значення набувають проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя. Одним із пріоритетних завдань реформування освіти є підготовка нового покоління педагогів, здатних до професійної діяльності в умовах упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес.

Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що у вітчизняній педагогічній науці достатньо висвітлені концептуальні основи процесу інформатизації системи освіти, у полі зору багатьох учених був педагогічний потенціал інформаційних технологій, досліджувалась проблема формування інформаційної культури вчителів, зокрема у працях Н.В. Апатової, В.Ю. Бикова, Л.П. Бабенко, Л.І. Білоусової, І.Є. Булах, А.Ф. Верланя, Р. Вільямса, Б.С. Гершунського, Ю.О. Дорошенка, А.П. Єршова, М.І. Жалдака, Б.Г. Житомирського, Р. Кларка, В.І. Клочка, М.П. Лапчика, В.М. Мадзігона, В.М. Монахова, Н.В. Морзе, Л.Ф. Панченко, О.М. Пєхоти, С.А. Ракова, Ю.С. Рамського, О.В. Співаковського, М.І. Шкіля та інших науковців.

Психологічні аспекти використання інформаційних технологій у навчальному процесі досліджені в працях В.П. Безпалька, В.М. Бондаревської, П.Я. Гальперіна, В.П. Зінченка, Т.А. Ільїної, О.М. Леонтьєва, В.А. Львовського, Ю.І. Машбиця, Л.Н. Прокопенка, В.В. Рубцова, Н.Ф. Тализіної та інших.

Теоретико-методологічні аспекти професійно-педагогічної підготовки вчителів окреслені в працях О.О. Абдуліної, А.М. Алексюка, В.І. Бондаря, І.А. Зязюна, Н.В. Кузьміної, О.Г. Мороза, В.А. Семиченко, Л.О. Хомич, М.І. Шкіля, О.І. Щербакова, М.Д. Ярмаченка та ін.

Проблема формування педагогічних умінь учителя вісвітлена у працях Ю.П. Азарова, В.І. Бондаря, Ф.М. Гоноболіна, О.А. Дубасенюк, М.І. Дьяченка, Л.О. Кандибовича, А.Й. Капської, Н.В. Кузьміної, Н.В. Кухарева, В.О. Сластьоніна, Л.Ф. Спіріна та інших.

Питання підготовки вчителя початкової школи в умовах інформатизації освіти висвітлюються в працях С.О. Гунька, Ю.О. Дорошенка, І.А. Доніної, Ю.О. Жука, О.В. Кравчук, Н.П. Листопад, О.В. Майбороди, Е.М. Разинкіної, І.М. Смирнової, О.В. Суховірського, С.І. Тадіян, О.Є. Трофімова, В.В. Шакотька, О.І. Шиман тощо.

Здійснений аналіз праць цих та інших науковців засвідчив, що в педагогічній науці накопичено певний досвід дослідження проблем підготовки вчителя в умовах інформатизації освіти, в тому числі вчителя початкової школи. Водночас ряд аспектів потребує подальшого вивчення, зокрема недостатньо досліджено процес формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використання інформаційних технологій у професійній діяльності.

Проведене нами діагностування рівня сформованості вмінь, необхідних майбутньому вчителю початкової школи для успішної професійної діяльності з використанням засобів інформаційних технологій, серед студентів-випускників вищих педагогічних навчальних закладів показало недостатній рівень їх розвитку.

Складність і багатогранність проблеми, теоретична нерозробленість багатьох її аспектів доводять важливість подальших спеціальних досліджень. До того ж існує суперечність між наявним рівнем умінь, яким повинні володіти майбутні вчителі початкової школи в умовах інформатизації освіти, та вимогами до професійної підготовки педагога.

Актуальність проблеми та доцільність наукового пошуку шляхів її вирішення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Формування вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності вчителя початкової школи”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова і є складовою комплексної науково-дослідної теми кафедри теорії і методики професійної підготовки “Теорія та технологія виховання і навчання в системі народної освіти” (протокол № 5 від 03.12.2002 р.). Тему дисертації затверджено вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 13 від 19.06.2003 р.) й узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 9 від 25.11.2003 р.).

Об'єкт дослідження - процес підготовки майбутнього вчителя початкової школи до використання засобів інформаційних технологій у професійній діяльності.

Предмет дослідження дидактичні засади формування у студентів спеціальності “Початкове навчання” вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності.

Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній апробації дидактичної системи формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у професійній діяльності.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що рівень сформованості у студентів спеціальності “Початкове навчання” вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності підвищиться за умов:

розроблення та впровадження дидактичної системи формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у професійній діяльності;

гармонійної інтеграції зазначеної системи із діючою дидактичною системою професійної підготовки вчителя початкової школи;

наявності методичного, дидактичного та матеріально-технічного забезпечення процесу навчання студентів за експериментальною системою.

Мета, об'єкт, предмет та гіпотеза дослідження зумовили основні завдання дослідження:

аналіз психолого-педагогічної та науково-методичної літератури з проблеми дослідження;

розроблення комплексу вмінь, необхідних майбутньому вчителю початкової школи для успішної професійної діяльності з використанням засобів інформаційних технологій;

визначення змісту та структури готовності студентів до використання засобів інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності;

діагностика стану готовності студентів випускних курсів до використання засобів інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності;

розроблення та експериментальна перевірка ефективності дидактичної системи формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у професійній діяльності.

Поставлені завдання обумовили вибір теоретичних методів дослідження: вивчення психолого-педагогічної, науково-методичної та навчальної літератури; аналіз, синтез, абстрагування, класифікація та систематизація теоретичних і експериментальних даних для дослідження структури вмінь, розробки й теоретичного обґрунтування системи їх формування; порівняльний аналіз рівнів сформованості вмінь на різних етапах професійної підготовки для перевірки ефективності розробленої системи.

У процесі вивчення стану досліджуваної проблеми в практиці були використані такі емпіричні методи: спостереження, бесіда, анкетування, опитування, тестування, самооцінка, експертна оцінка, вивчення результатів навчальної діяльності суб'єктів педагогічного процесу з метою виявлення критеріїв і рівнів сформованості вмінь; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний); методи математичної обробки кількісних і якісних даних дослідження.

Методологічною основою дослідження є концептуальні положення теорії пізнання, теорії особистості та її розвитку в процесі навчання і виховання, комплексний підхід до організації навчально-виховного процесу; основні положення програмно-нормативних документів: Законів України “Про освіту”, “Про Вищу освіту” та “Про Національну програму інформатизації”, Державної програми “Освіта (Україна ХХІ століття)”, основні положення інформатизації освіти та основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу.

Теоретичну основу дослідження становлять фундаментальні положення теорії пізнання про діяльнісну сутність особистості, її активну роль в оволодінні професійними знаннями, вміннями та навичками (Л.С. Виготський, В.В. Давидов, Г.С. Костюк, С.Л. Рубінштейн, О.В. Скрипченко та ін.); теорія поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперін, Н.Ф. Тализіна та ін.); теоретико-методологічні положення педагогіки і психології про взаємозалежність між розвитком особистості й організацією її навчальної діяльності, що ґрунтується на: надбаннях сучасних дослідників професійної підготовки та організації навчання у вищих закладах освіти (М.І. Дьяченко, З.Ф. Єсарєва, Л.А. Кандибович, О.Г. Мороз, В.О. Якунін та ін.), використанні засобів інформаційних технологій у навчально-виховному процесі (В.П. Беспалько, Т.А. Ільїна, Ю.І. Машбиць, Є.С. Полат та ін.), реалізації дидактичних функцій комп'ютера (Н.В. Апатова, А.П. Єршов, І.В. Роберт та ін.), формуванні основ інформаційної культури (В.І. Грищенко, М.І. Жалдак, В.М. Монахов та ін.).

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось поетапно на базі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

На першому етапі (1998-1999 рр.) здійснювався аналіз психолого-педагогічної, науково-методичної та навчальної літератури в аспекті досліджуваної проблеми. Визначалися вихідні методологічні та теоретичні основи дослідження, встановлювалися параметри і логіка наукового дослідження. Проводився констатувальний зріз з метою визначення вихідного стану готовності студентів випускних курсів спеціальності “Початкове навчання” до використання засобів інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності.

На другому етапі (1999-2004 рр.) розроблялася, теоретично обґрунтовувалася та експериментально перевірялась ефективність системи формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у професійній діяльності; вивчалися фактори, які позитивно і негативно впливають на ефективність системи; розроблялася та удосконалювалася система навчальних занять та дидактичне забезпечення процесу навчання студентів за експериментальною системою.

На третьому етапі (2004-2006 рр.) аналізувалися, систематизувалися та узагальнювались експериментальні дані, формулювалися загальні висновки, оформлявся рукопис дисертації відповідно до вимог ВАК України.

Наукова новизна та теоретичне значення результатів дослідження визначається тим, що:

вперше розроблений комплекс умінь, необхідних майбутньому вчителю початкової школи для успішної професійної діяльності з використанням засобів інформаційних технологій, визначено основні компоненти дидактичної системи формування зазначених умінь у студентів;

удосконалено зміст і структуру предмета “Інформаційні технології” в умовах підготовки майбутнього вчителя початкової школи на рівні “спеціаліст”, удосконалено зміст, структуру, критерії та рівні готовності студентів до використання засобів інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності відповідно до вимог підготовки спеціалістів у сучасних умовах інформатизації системи освіти;

подальшого розвитку дістала проблема інтеграції засобів інформаційних технологій із діючою дидактичною системою професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи, проблема гармонійного поєднання традиційних та комп'ютерно-орієнтованих технологій навчання.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що:

розроблено та впроваджено дидактичну систему формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у професійній діяльності;

ідеї та матеріали дослідження викладено в навчально-методичному посібнику “Інформаційні технології”, у спецкурсі “Засоби інформаційних технологій у системі підготовки майбутнього вчителя початкової школи”, у лабораторному практикумі “Нові інформаційні технології”;

створено тестові завдання для діагностування готовності майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності з використанням засобів інформаційних технологій, картки контролю за навчальною діяльністю та успішністю студентів, інструкції до створення проектів уроків.

Ідеї, результати дослідження, розроблені матеріали можуть бути використані викладачами і студентами вищих педагогічних навчальних закладів, а також при підготовці підручників і навчальних посібників.

Результати дослідження впроваджено у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова (довідка від 23 травня 2005 року № 07-10/857), Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (довідка від 22 квітня 2005 року № 351/03), Луганському Національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка (довідка від 6 травня 2005 року № 1/926).

Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні теоретичних положень, що характеризують систему формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у професійній діяльності; виявленні та структуруванні вмінь, необхідних майбутньому вчителю початкової школи для успішної професійної діяльності з використанням засобів інформаційних технологій; у відборі та структуруванні змісту навчального матеріалу з курсу “Інформаційні технології” та спецкурсу “Засоби інформаційних технологій у системі підготовки майбутнього вчителя початкової школи” та визначенні методичних підходів до їх викладання.

У працях, написаних у співавторстві з І.В. Володьком, М.І. Жалдаком, О.Л. Макаренко та О.А. Хоміком, автору належить аналіз перспектив та особливостей впливу інформаційно-комунікаційних технологій на ефективність підготовки спеціалістів та її зміст; визначення складових процесу формування знань та вмінь, як основного критерію якості підготовки студентів; підбір теоретичного матеріалу до навчально-методичного посібника “Інформаційні технології”, розробка практичних завдань різних рівнів складності та контрольних запитань для студентів з тем: “Операційна система Windows”, “Текстовий редактор MS-Word”, “Комп'ютерні мережі”. У наукових працях, написаних у співавторстві, здобувач є повноправним членом творчого наукового колективу, права співавторів не порушено. На всіх етапах наукового пошуку автор особисто брав участь в організації та проведенні експериментальної роботи, здійснюючи викладацьку діяльність з інформаційної підготовки майбутніх учителів початкової школи.

Вірогідність результатів дослідно-експериментальної роботи та сформульованих на їх основі висновків забезпечується методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, об'єктивним, логічним аналізом теоретичного й емпіричного матеріалу, використанням методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження, довготривалістю дослідження, що дало змогу поряд із теоретичним аналізом проблеми реалізувати її у формувальному експерименті, використанням методів математичної обробки отриманих в ході дослідження даних.

Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом виступів на Міжнародному симпозіумі з історії створення перших ЕОМ та внеску європейців у розвиток комп'ютерних технологій “Комп'ютери у Європі: минуле, сучасне та майбутнє” (Київ, 5-9 жовтня 1998 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми вищої педагогічної освіти у світлі рішень ІІ Всеукраїнського з'їзду працівників освіти і виступу Президента України Л.Д. Кучми“ (Київ, 4 грудня 2001 p.); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти” (Київ, 12-13 грудня 2002 р.); Міжнародній науково-методичній конференції “Підготовка вчителя початкової школи в умовах нової парадигми освіти” (Київ, 1-2 квітня 2004 р.); результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри теорії і методики професійної підготовки, звітних наукових конференціях викладачів НПУ імені М.П. Драгоманова.

Публікації. Зміст роботи представлено у 9 публікаціях автора, серед яких 3 навчально-методичних посібника, один рекомендований Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (Лист Міністерства освіти і науки України від 14.07.2003 року, № 1/11-2943), 4 статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, матеріали конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (321 найменування на 28 сторінках), 19 таблиць, 11 рисунків, 16 додатків на 107 сторінках, виданих окремим томом. Повний обсяг дисертації становить 335 сторінок, з яких 201 сторінка основного змісту.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано відомості про експериментальну базу, апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади використання засобів інформаційних технологій у професійній діяльності вчителя” проаналізовано стан досліджуваної проблеми в науковій та методичній літературі; розкрито психолого-педагогічні основи процесу формування у студентів умінь використовувати засоби інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності; визначено структуру та основні компоненти готовності студентів до використання засобів інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності.

У розділі розглянуто різні підходи до визначення понять “інформатизація освіти”, “технологія”, “нові інформаційні технології”, “нові інформаційні технології навчання” (В.І. Бондар, Б.С. Гершунський, В.І. Грищенко, М.І. Жалдак, Ю.І. Машбиць, А.С. Нісімчук, О.С. Падалка, Б.М. Паньшин, І.О. Смолюк, В.Ф. Шолохович, О.Т. Шпак та ін.), визначено їх сутність та можливості використання у професійній діяльності вчителя. Методологічне підґрунтя інформаційної технології навчання - методи та засоби навчання - розкрито в історичному аспекті, а також показано їх неоднозначне тлумачення науковцями різних шкіл та напрямів.

На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій загальновживаним є термін “інформаційно-комунікаційні технології” (ІКТ). Саме тому в контексті дослідження вживається поняття: “інформаційно-комунікаційні технології” (ІКТ), “засоби інформаційно-комунікаційних технологій” (ЗІКТ), “засоби інформаційно-комунікаційних технологій навчання” (ЗІКТН).

Аналіз наукових джерел (О.П. Єршов, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська, О.М. Пєхота, І.В. Роберт, В.Л. Стефанюк та ін.) щодо методів і засобів інформаційних технологій дозволив конкретизувати характеристику елементів складових ІКТ відповідно до засобів (апаратні: ПК, пристрої введення-виведення, засоби збереження інформації, сучасне периферійне обладнання, локальні і глобальні мережі; програмні: програмні комплекси операційні системи, пакети прикладних програм загального призначення (текстові редактори, графічні системи, програми роботи з електронними таблицями, системи управління базами даних); системи мультимедіа та гіпермедіа; системи штучного інтелекту; програмні засоби міжкомп'ютерного зв'язку; програмні засоби навчального призначення (навчальні, контролюючі, імітаційно-моделювальні, інструментальні, службові програми).

Організацію професійної діяльності вчителя початкової школи з використанням засобів ІКТ у дослідженні розкрито у двох аспектах. Перший пов'язаний із організацією професійної діяльності вчителя на етапах підготовки та проведення уроків з використанням засобів ІКТ; другий - з організацією позаурочної професійної діяльності вчителя з використанням засобів ІКТ (створення дидактичних матеріалів для учнів, методичних та організаційних матеріалів для вчителя).

На основі детального аналізу праць дослідників, що вивчали питання підготовки вчителя початкової школи в умовах інформатизації освіти (Л.В. Білецька, С.О. Гунько, Ю.О. Дорошенко, І.А. Доніна, Ю.О. Жук, О.В. Кравчук, Н.П. Листопад, О.В. Майборода, Е.М. Разинкіна, І.М. Смирнова, О.В. Суховірський, С.І. Тадіян, О.Є. Трофімов, В.В. Шакотько, О.І. Шиман), підготовку майбутніх учителів початкової школи до використання засобів ІКТ у професійній діяльності розглянуто як цілісний процес формування у студентів необхідної для даної діяльності системи знань і вмінь. Результатом цього процесу є сформована у майбутніх учителів початкової школи готовність до професійної діяльності з використанням засобів ІКТ.

З метою системного опису теоретичного конструкту дослідження проаналізовано та охарактеризовано багатомаїття визначень поняття “вміння” (О.А. Абдуліна, Ф.М. Гоноболін, М.О. Данілов, С.В. Кондратьєва, В.А. Крутецький, Н.В. Кузьміна, М.Д. Левітов, Б.Ф. Ломов, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн, Л.Ф. Спірін, З.І. Ходжава, Г.І. Щукіна та ін.), його подібність до навички, описано загальні властивості вмінь тощо. Сформульоване авторське визначення, як-от: уміння, необхідні майбутньому вчителю для професійної діяльності з використанням засобів ІКТ, є динамічною системою усвідомлених дій педагога, спрямованих на організацію навчальної діяльності учнів та позаурочної діяльності вчителя за допомогою засобів ІКТ, яка ґрунтується на специфічних властивостях особистості та необхідних для цього знаннях.

На основі глибокого вивчення й аналізу вимог нормативної документації, державного стандарту вищої освіти та державного стандарту початкової загальної освіти, навчальних планів початкової школи та інститутів (факультетів) педагогіки та психології, які готують учителів початкової школи, специфічних особливостей професійної діяльності вчителя початкової школи, психолого-педагогічної літератури з проблеми розроблено та обґрунтовано комплекс умінь, необхідних майбутньому вчителю для професійної діяльності з використанням засобів ІКТ. Усі вміння поділені на п'ять груп (рис. 1). Процес формування вмінь підпорядкований принципу ієрархії рівнів: студент не може перейти на наступний рівень, не засвоївши вміння попереднього.

1-й рівень (базові вміння) включає вміння користувача персональним комп'ютером, тобто вміння студентів використовувати для забезпечення інформаційно-комп'ютерної діяльності апаратне, системне та прикладне програмне забезпечення. Називаючи дану групу вмінь базовими, підкреслено, по-перше, обов'язковість і первинність їх формування, по-друге, вплив рівня їх сформованості на рівень формування наступних груп умінь.

2-й рівень (технологічні вміння) включає вміння вирішувати професійні завдання за допомогою засобів ІКТ за готовими зразками. Даний рівень має наслідувальний характер оволодіння вміннями, який реалізується через багаторазове відтворення та заучування дій та операцій, що відпрацьовуються.

3-й рівень (спеціальні вміння) включає вміння вирішувати професійні завдання за допомогою засобів ІКТ не лише за готовими зразками, на рівні відтворення, а й на рівні перетворення. Даний рівень характеризується органічним поєднанням теоретичних положень з їх практичним використанням.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Змістово-процесуальний компонент системи формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби ІКТ у професійній діяльності

4-й рівень (інтегративні вміння), тобто узагальнені вміння, яким притаманна властивість широкого переносу, - вміння використовувати засоби ІКТ для вирішення широкого кола професійних завдань у нових умовах діяльності. Даний рівень характеризується проявом високої форми активності та самостійності у процесі практичного використання набутих знань та попередніх умінь, розширенням сфери пошукової діяльності у процесі оволодіння теоретичною основою вмінь.

5-й рівень включає поліфункціональні вміння, наявність яких забезпечує готовність майбутнього вчителя самостійно, свідомо і раціонально організовувати індивідуальну творчу професійну діяльність за допомогою засобів ІКТ у реальних умовах навчання молодших школярів.

Формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби ІКТ у професійній діяльності в авторському розумінні здійснюється у три етапи:

І етап - пропедевтичний: дії методом спроб і помилок (уміння, сформовані на даному етапі, є основою для формування вмінь наступних етапів). На цьому етапі відбувається усвідомлення студентами мети та мотивів використання засобів ІКТ у майбутній професійній діяльності вчителя початкової школи та пошук способів їх здійснення.

ІІ етап - системний: практичне оволодіння діями та їх свідоме застосування, (етап застосування набутих знань і вмінь в умовах, наближених до реальних педагогічних ситуацій, змістом яких є професійна діяльність учителя з використанням засобів ІКТ).

ІІІ етап - рефлексивний: практичне оволодіння діями на рівні професійної майстерності (етап творчого використання набутих знань і вмінь у реальному педагогічному процесі). На даному етапі відбувається систематизація всіх груп умінь, у результаті чого студенти отримують зворотну інформацію про хід та результати навчальної діяльності на основі порівняння з метою, а також оцінюють себе в цій діяльності з урахуванням оцінки інших. Відбувається саморегуляція та корекція навчання рефлексія, в результаті якої у студентів формуються поліфункціональні вміння.

У розділі проаналізовано основні підходи до визначення понять готовності та професійної готовності, показано генетичний зв'язок готовності з мотиваційною сферою особистості, розкрито специфіку готовності до педагогічної діяльності (П.П. Горностай, К.М. Дурай-Новакова, М.І. Дьяченко, Л.О. Кандибович, Л.В. Кондрашова, В.О. Сластьонін, О.І. Щербаков та ін.). Проведений аналіз теоретичних джерел дав змогу визначити поняття готовності у такий спосіб: готовність майбутнього вчителя початкової школи до використання засобів ІКТ у майбутній професійній діяльності це цілісна якість особистості, що характеризується єдністю знань, умінь, навичок і здібностей до творчого використання засобів ІКТ у майбутній професійній діяльності, і знаходить відображення в інтелектуальній, мотиваційній та предметно-практичній сферах діяльності особистості.

У дослідженні готовність майбутніх учителів початкової школи до використання засобів ІКТ у професійній діяльності розглядається як сукупність таких взаємопов'язаних компонентів: мотиваційного, що включає усвідомлення необхідності оволодіння певним обсягом знань та вмінь для продуктивної педагогічної діяльності в середовищі, насиченому засобами ІКТ, бажання поповнювати свої знання про дидактичні можливості та методичні особливості використання сучасних засобів ІКТ, позитивне ставлення до використання засобів ІКТ; операційний компонент, що характеризується якістю знань і вмінь, необхідних для розв'язання професійних завдань за допомогою засобів ІКТ; емоційно-вольовий, що містить цілеспрямованість, самоконтроль, ініціативність, рішучість, самостійність тощо; оцінювально-рефлексивний, що базується на рефлексії, критичності при аналізі результатів власної діяльності, вмінні її корекції й т. ін.

Визначено рівні, які характеризують сформованість основних компонентів готовності майбутніх учителів початкової школи до використання засобів ІКТ у професійній діяльності: елементарний (низький), репродуктивний (середній), продуктивний (високий) та творчий (найвищий). Надано детальну дескрипцію кожного рівня із зазначенням якісного приросту кожного з чотирьох компонентів готовності.

У другому розділі “Формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби інформаційних технологій у професійній діяльності” представлено та обґрунтовано компоненти системи формування у студентів умінь використовувати засоби ІКТ у професійній діяльності; описано зміст та методику експериментального навчання студентів.

У межах розділу розкрито результати авторського констатувального експерименту, який дозволив виявити загальний низький рівень готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування засобів ІКТ у професійній діяльності, що зумовлено рядом причин: відсутністю стійкої мотивації до використання засобів ІКТ у професійній діяльності, потреби займатися даною діяльністю, необізнаністю та недооцінкою можливостей використання засобів ІКТ у професійній діяльності вчителя; недостатньою увагою вищих педагогічних навчальних закладів до озброєння майбутніх учителів уміннями, технікою та методикою застосування засобів ІКТ у сучасній школі; недосконалістю діючих навчальних програм, які не враховують специфіку роботи майбутніх учителів в умовах інформаційного суспільства. Аналіз наукових джерел та результатів констатувального експерименту підтвердили доцільність розроблення та наукового обґрунтування дтдактичної системи формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби ІКТ у професійній діяльності.

На основі детального аналізу наукових праць багатьох учених (С.І. Архангельський, Ю.К. Бабанський, В.П. Безпалько, Л.Г. Вікторова, В.М. Володько, Т.А. Ільїна, Н.В. Кузьміна, І.П. Підласий) сформульовано авторське визначення педагогічної системи, яка розуміється як упорядкована множина взаємопов'язаних та взаємообумовлених цілісних структурних та функціональних компонентів, що становить єдине ціле у своїй структурі, поєднаних спільними цілями, мотивами і завданнями, які спрямовані на виховання та навчання особистості.

Ґрунтуючись на запропонованих іншими дослідниками компонентах системи, нами виділені структурні компоненти дидактичної системи формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби ІКТ у професійній діяльності: мета, зміст навчання, засоби педагогічної комунікації, діяльність студентів, діяльність викладача, результат.

Мета: сформувати вміння, необхідні майбутньому вчителю початкової школи для професійної діяльності з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Вірогідним педагогічним результатом є: сформована готовність майбутнього вчителя початкової школи до професійної діяльності з використанням засобів ІКТ. Мета, заради якої створюється та функціонує система, народжуючи педагогічний результат, виступає системоутворюючим компонентом.

Як засвідчив аналіз досліджень з проблеми, багато вчених у склад дидактичних систем включають таке поняття, як “учень” (студент) чи “вчитель” (викладач). У дослідженні ці поняття трактуються дещо ширше, вкладаючи психолого-педагогічний діяльнісний зміст, тобто “діяльність студента” та “діяльність викладача”. В експериментальній системі ці компоненти розглядаються як самостійні і взаємодіючі складові та функціональні компоненти.

Змістом навчання у запропонованій експериментальній системі виступають знання та вміння, якими повинні оволодіти майбутні вчителі початкової школи для успішної професійної діяльності з використанням засобів ІКТ. Класифікація вмінь на групи дала можливість розподілити їх між дисциплінами, які здатні забезпечити їх формування (рис. 1).

Обов'язковим компонентом запропонованої експериментальної системи виступають засоби педагогічної комунікації (форми, методи, засоби навчання), за допомогою яких організується діяльність студентів із засвоєння навчальної інформації. Експериментальне навчання передбачає застосування:

методів - як традиційних (словесних, наочних, практичних, контрольних, самостійних), так і методів активізації навчальної діяльності студентів (проектів, групових дискусій, мізкової атаки, ігрового проектування, ділової гри, педагогічних тренінгів);

засобів (підручників, навчальних та методичних посібників, дидактичних матеріалів, тестового матеріалу, засобів інформаційно-комунікаційних технологій);

організаційних форм (лекцій, лабораторних робіт, практичних занять, інтегрованих семінарських занять, самостійної роботи студентів, консультацій викладачів, педагогічної практики).

Спираючись на ідеї багатьох науковців, виділено функціональні компоненти системи формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби ІКТ у професійній діяльності: гностичний, комунікативний, проектувальний, конструктивний та управлінсько-організаційний. Серед факторів, за наявності яких експериментальна система працює злагоджено, виділено педагогічні умови, а саме: високий рівень підготовки викладачів до управління навчальним процесом студентів в умовах використання засобів ІКТ; індивідуальні здібності майбутніх учителів початкової школи до творчої професійної діяльності з використанням засобів ІКТ; індивідуалізація навчання через урахування особистості кожного студента.

Запропоновані компоненти системи підпорядковуються загальносистемним принципам цілісності та подільності; принципу зв'язку; принципу структури. Дані компоненти є компонентами загальної системи підготовки майбутніх учителів початкової школи структурно та функціонально. Вони є інваріантними: можуть удосконалюватись та розвиватись по висхідній спіралі.

У другому розділі детально описано організацію експериментального навчання студентів, типи навчальних занять, їх структуру, вимоги до виконання завдань та до якості результатів навчання, види діяльності, що виконуються студентами та викладачами.

У третьому розділі “Експериментальна перевірка ефективності системи формування у студентів умінь використовувати засоби інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності” описано хід та результати експериментальної апробації.

Діагностична програма експерименту передбачала два незалежні зрізи в експериментальних і контрольних групах (на початку і після закінчення формувального експерименту). Експериментом було охоплено 8 експериментальних (221 особа) і 4 контрольні групи (81 особа) студентів, майбутніх учителів початкової школи. Студенти експериментальних груп цілеспрямовано навчалися за запропонованою експериментальною системою, студенти контрольних груп навчалися за традиційною системою.

Ефективність експериментальної системи визначалася через відслідковування динаміки розвитку мотиваційного, операційного, емоційно-вольового та оцінювально-рефлексивного компонентів готовності майбутніх учителів початкової школи до використання засобів ІКТ у професійній діяльності. Якісними показниками виступали рівні, які характеризують сформованість основних компонентів готовності: елементарний (низький), репродуктивний (середній), продуктивний (високий) та творчий (найвищий).

Діагностика динаміки розвитку операційного компонента готовності здійснювалась: шляхом тестування студентів (рівень знань), за результатами виконання контрольних практичних завдань (рівень умінь), а також на основі самооцінки студентів та оцінки експертів. Отримані результати подані в таб. 1.

Згідно з отриманими результатами в експериментальних групах коефіцієнт засвоєння знань зріс у 1,9 раза, рівень сформованості вмінь - у 1,8 раза. Кінцевий зріз показав, що 30,77% студентів експериментальних груп змінили середній та низький рівні засвоєння знань на найвищий (творчий) і 42,99% на високий (продуктивний). У 28% студентів уміння сформовані на найвищому (творчому рівні) та в 34,39% на високому (продуктивному) рівні.

Таблиця 1. Динаміка розвитку операційного компонента готовності до використання засобів ІКТ у професійній діяльності студентів контрольних та експериментальних груп (ПЕ - початок експерименту, КЕ - кінець експерименту)

№ п/п

Операційний компонент

Усього учасників

Рівні готовності

Найвищий (творчий)

Високий (продуктивний)

Середній (репродуктивний)

Низький (елементарний)

ПЕ

КЕ

ПЕ

КЕ

ПЕ

КЕ

ПЕ

КЕ

Експериментальні групи

1

Сформованість умінь

загальна кількість студентів:

у відсотках:

221

100

-

-

62

28,05

-

-

76

34,39

24

10,86

58

26,25

197

89,14

25

11,31

2

Засвоєння знань

загальна кількість студентів:

у відсотках:

221

100

-

-

68

30,77

-

-

95

42,99

22

9,95

49

22,17

199

90,05

9

4,07

Контрольні групи

1

Сформованість умінь

загальна кількість студентів:

у відсотках:

81

100

-

-

-

-

-

-

4

4,94

13

16,05

18

22,22

68

83,95

59

72,84

2

Засвоєння знань

загальна кількість студентів:

у відсотках:

81

100

-

-

-

-

-

-

-

-

12

14,81

21

25,93

69

85,19

60

74,07

У студентів контрольних груп ці показники залишились практично незмінними. З порівняння даних експериментальних і контрольних груп випливає висновок про підвищення рівня готовності у студентів експериментальних груп, що свідчить на користь експериментального навчання.

Результативний вимір розвитку мотиваційного компоненту готовності до майбутньої професійної діяльності з використанням засобів ІКТ шляхом анкетування студентів показав значне зростання цієї складової готовності в експериментальних групах (таб. 2).

Таблиця 2. Рівні сформованості мотиваційного компонента готовності студентів експериментальних і контрольних груп до майбутньої професійної діяльності з використанням засобів ІКТ (у %) (ПЕ - початок експерименту, КЕ - кінець експерименту)

Рівні

Експериментальна група

Контрольна група

ПЕ

КЕ

ПЕ

КЕ

Творчий

27,5

76,8

27,2

29,4

Продуктивний

28,2

23,2

25,2

28

Репродуктивний

20

-

24,4

22,0

Елементарний

24,3

-

23,2

20,6

Якщо на початку експерименту відсоток студентів контрольних та експериментальних груп був рівномірно розміщений на всіх чотирьох якісних рівнях, то після проведення експериментального навчання сукупність досліджуваних експериментальних груп розташувалася на найвищому та високому рівнях - 76,8% та 23,2% відповідно. Таке підвищення рівня сформованості мотиваційного компонента готовності у студентів, що навчалися за експериментальною системою, свідчить на її користь.

З метою відстеження змін в емоційно-вольовому компоненті готовності до використання засобів ІКТ у майбутній професійній діяльності на кожного студента експериментальних груп було заведено картку обліку рівня сформованості емоційно-вольових якостей. Оцінку розвитку виділених якостей проводили незалежно один від одного керівник експериментального навчання, викладачі-методисти, що брали участь в експерименті, та вчителі шкіл, у яких студенти проводили уроки. Експертна оцінка доповнювалась самооцінкою студентів. У контрольних групах за тими ж параметрами оцінку проводили керівник експериментального навчання та викладачі, що брали участь в експерименті.

За результатами дослідження, рівень сформованості емоційно-вольового компоненту готовності до використання засобів ІКТ у 78,5% студентів експериментальних груп був високим, 21,5% мали середній рівень після закінчення експериментального навчання, на низькому рівні не залишилось жодного студента. В контрольних групах ці показники були такі: 74,5% студентів мали низький рівень, 25,5% середній, високий рівень відсутній. Такі показники свідчать, що розроблена експериментальна система є ефективною для формування і вдосконалення у майбутніх учителів початкової школи емоційно-вольового компонента готовності до використання засобів ІКТ у професійній діяльності.

Після закінчення формувального експерименту у студентів експериментальних груп зафіксовано зростання рівня оцінювально-рефлексивного компонента готовності до використання засобів ІКТ у професійній діяльності за рахунок: здійснення студентами постійного аналізу своєї діяльності та її результатів під час експериментального навчання (на всіх етапах навчання за експериментальною системою студенти відслідковували і занотовували у зошити зміни в оцінювально-рефлексивному становленні, які з ними відбувались, у результаті чого в них формувалася установка на самопізнання, самоаналіз свого розвитку); випробування своїх можливостей у практичній діяльності; збільшення обсягів аналітичної діяльності під час експериментального навчання.

Порівняльне дослідження засвідчило суттєві переваги показників експериментальних груп над контрольними і дозволило зробити висновок про ефективність запропонованої експериментальної системи.

Висновки

Аналіз літературних джерел засвідчив, що для успішного формування у майбутніх учителів початкової школи вмінь використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у професійній діяльності необхідно, щоб студенти засвоїли систему знань про роль, можливості та способи використання ІКТ у процесі навчанні молодших учнів і навчилися кваліфіковано користуватися інформаційно-комунікаційними технологіями. Результати аналізу існуючих варіантів навчання інформаційних технологій у вищих педагогічних навчальних закладах дозволяють констатувати, що на сучасному етапі розвитку освіти виникають суперечності між обсягом знань і вмінь, якими повинні володіти майбутні вчителі початкової школи в умовах інформатизації освіти, та традиційною системою підготовки, яка не може цього забезпечити. Формування вмінь використовувати засоби ІКТ у професійній діяльності - це тривалий процес, який виступає важливим компонентом професійної педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Цей процес проходить під впливом цілеспрямованої діяльності, власної активності майбутнього фахівця та спеціальних умов.

Уміння, необхідні майбутньому вчителю початкової школи для успішної професійної діяльності з використанням засобів ІКТ, визначено як систему усвідомлених дій педагога. Ці дії спрямовані на організацію навчальної діяльності учнів та позаурочної діяльності вчителя за допомогою засобів ІКТ і ґрунтуються на специфічних властивостях особистості вчителя й необхідних для цього знаннях. Таке визначення дає змогу конкретизувати систему названих дій, дослідити її структуру, оцінити рівень сформованості вмінь. До найважливіших складників педагогічної діяльності з використанням засобів ІКТ відносимо базові, технологічні, спеціальні, інтегративні та поліфункціональні вміння. Виділений комплекс умінь відповідає основному змісту професійної діяльності вчителя початкової школи в умовах використання засобів ІКТ і відображає її процесуальний характер.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.