Формування музично-естетичних смаків студентів педагогічних університетів у процесі художньо-творчої діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Формування музично-естетичних смаків студентів педагогічних університетів у процесі художньо-творчої діяльності

Берестенко Олена Григоріївна

Луганськ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор Гавриш Наталія Василівна, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри дошкільної та початкової освіти.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Кучерявий Олександр Георгійович, Донецький національний університет, завідувач кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент Волкова Віра Андріївна, Мелітопольський державний педагогічний університет, доцент кафедри соціальної педагогіки та дошкільної освіти.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.Л. Бутенко

Анотація

Берестенко О.Г. Формування музично-естетичних смаків студентів педагогічних університетів у процесі художньо-творчої діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти - Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі естетизації процесу професійної підготовки майбутніх учителів в аспекті формування музично-естетичних смаків у художньо-творчій діяльності.

У дисертації досліджено особливості прояву, визначено критерії та показники оцінки рівнів сформованості музично-естетичних смаків, музичних переваг студентської молоді; визначено й науково обґрунтовано педагогічні умови формування музично-естетичних смаків у процесі художньо-творчої діяльності. У роботі доведено доцільність впровадження сукупності таких педагогічних умов формування музично-естетичних смаків студентів засобами художньо-творчої діяльності: включення цілеспрямованої роботи з формування музично-естетичних смаків студентів як важливої складової їх загальної та професійної культури в процес професійної підготовки майбутніх учителів; стимулювання набуття студентами соціокультурного досвіду практичного втілення своїх смаків, реального їх втілення в різних формах художньо-творчої діяльності; забезпечення можливості регулярного сприйняття студентами високоякісних музичних творів, самостійної оцінки та подальшого обговорення в межах факультативного мистецтвознавчого курсу „Світ музики”; інтегрування музично-естетичних знань студентів у сферу професійно-педагогічної діяльності.

Ключові слова: музичне мистецтво, музичне виховання, музично-естетичний смак студентів педагогічних університетів, художньо-творча діяльність, музична обізнаність, мистецтвознавчий факультативний курс.

Аннотация

Берестенко Е.Г. Формирование музыкально-эстетических вкусов студентов педагогических университетов в процессе художественно-творческой деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Луганский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2008.

Диссертация посвящена проблеме эстетизации процесса профессиональной подготовки в аспекте формирования музыкально-эстетических вкусов студентов педагогических университетов в художественно-творческой деятельности.

В диссертации исследованы особенности проявления студентами музыкально-эстетических вкусов, предпочтений, определены критерии и показатели оценки уровней их сформированности. Ключевое понятие исследования - музыкально-эстетический вкус определяется как способность личности к отбору музыкальных ценностей, что проявляется в индивидуальной оценке эстетических качеств музыкального объекта, обусловленной диалектическим единством собственной оценки музыкально-эстетических ценностей с их социальной оценкой.

Процесс формирования музыкально-эстетического вкуса будущих учителей предполагает развитие способности художественно воспринимать явления искусства и действительности, художественной осведомленности, обеспечение готовности к эстетической оценке и суждению, формирование художественного интереса и потребностей, ценностных личностных ориентаций, которые в целом определяют мировосприятие будущего педагога и являются элементом его профессиональной культуры. Важным компонентом в структуре процесса формирования музыкально-эстетического вкуса является художественно-творческая деятельность как активная форма воспитания и вместе с тем, проявления эстетического отношения молодежи к искусству; формирования и, вместе с тем, отражения духовных потребностей личности, которые определяются, в том числе, и уровнем развития ее музыкально-эстетических вкусов.

На основе разработанного критериального аппарата (гностический, эмоционально-чувственный, коммуникативно-речевой и деятельностно-творческий) были охарактеризованы уровни сформированности музыкально-эстетических вкусов студентов, которые учитывали социально-психологический портрет современной молодежи. В работе подтверждена целесообразность внедрения совокупности следующих педагогических условий формирование музыкально-эстетических вкусов средствами художественно-творческой деятельности: включение целена-правленной работы по формированию музыкально-эстетических вкусов студентов как важной составляющей их общей и профессиональной культуры в процесс профессиональной подготовки; стимулирование обога-щения социокультурного опыта практического воплощения своих вкусов, их реализации в разных формах художественно-творческой деятельности; обеспечение возможностей систематического слушания студентами высококачественных музыкальных произведений, самостоятельной их оценки и художественной коммуникации в рамках факультативного искус-ствоведческого курса “Мир музыки”; интегрирование музыкально-эстети-ческих знаний в сферу профессионально-педагогической деятельности.

В процессе экспериментальной работы подтверждена эффективность выбранных средств реализации данных педагогических условий, в частности: факультативного курса “Мир музыки”, коллективных посещений студентами музыкальных концертов и театральных спектаклей, а также активных форм участия студентов в художественно-творческой деятельности; использование музыкально-эстетической составляющей педагогической практики и учебных дисциплин музыкально-эстетического содержания.

Ключевые слова: музыкальное искусство, музыкальное воспитание, музыкально-эстетический вкус студентов педагогических университетов, художественно-творческая деятельность, музыкальная осведомленность, искусствоведческий факультативный курс.

Annotation

Berestenko O.G. Formation of the musical-aesthetical tastes of pedagogical universities student in the process of art creative activity - Мanuscript.

Thesis for scientific degree of the Candidate of Pedagogies on the specialty 13.00.04 - the theory and methodology of professional education - the Lugansk Taras Shevchenko National Pedagogical University - Lugansk, 2008.

The thesis is devoted to the problem of aesthetization of the professional training process in the aspect of formation of the musical-aesthetical tastes of the pedagogical universities students in the process of art and creative activity.

The peculiarities of display have been investigated, the criteria and indices of the level estimation of musical-aesthetical tastes and students' musical preferences have been defined; also, the pedagogical conditions of formation of the musical-aesthetical tastes in the process of art and creative activity have been defined and scientifically have been grounded in the thesis.

The author proves the expediency of introduction of such pedagogical conditions of formation of the musical-aesthetical tastes through the art and creative activity as: engaging the single-minded work for formation of the musical-aesthetical tastes of the students as an important component of their general and professional culture in the process of the professional training; meeting opportunities of regular listening to the high quality pieces of music by students, individual assessment and art communication in the optional art course “The World of Music”; stimulation of gaining social-cultural experience of their tastes realization their experience in different forms of art and creative activity, integration of musical-aesthetical knowledge into the field of pedagogical activity. In the process of experimental work the efficiency of chosen methods of realization mentioned pedagogical conditions, especially the optional art course “The World of Music” have been proved.

Key words: musical art, musical education, musical-aesthetical taste of the students of the pedagogical universities, art and creative activity; musical intelligence, optional art course.

1. Загальна характеристика роботи

професійний підготовка учитель

Актуальність дослідження. Особливої актуальності в сучасних умовах набуває професійна педагогічна освіта, реформування якої спрямоване на її гуманізацію та гуманітаризацію, на „озброєння” майбутнього педагога не тільки основами фундаментальних знань за фахом, а й формування його як особистості з усією повнотою ціннісного ставлення до світу. Все це вимагає крім вузькопрофесійної, висококваліфікованої підготовки, широкої ерудиції, також внутрішньої інтелігентності, однією з ознак якої є художньо-естетична вихованість. Відтак тенденції до загальної культурологізації та естетизації навчально-виховної роботи з молоддю загострюють проблему формування естетичних, зокрема музичних, смаків студентської молоді, які значною мірою визначають їхні життєві цінності, смисли, стиль та якість буття. Проблема стимулювання розвитку музичних смаків перетворилася в одну із ключових у сучасній теорії й практиці формування естетичної культури майбутніх педагогів як важливої складової їх загальної професійної культури.

Сучасна тенденція зростання інтересу молоді до музики неоднозначна за своїм значенням через наявність протиріччя між потенційною цінністю музичного мистецтва в цілому і актуальною значущістю для багатьох його окремих примітивно-розважальних форм. Особливо сутність даного протиріччя проявляється стосовно формування музично-естетичних смаків майбутніх педагогів, тих людей, які через деякий час будуть впливати на процеси становлення особистості дітей і молоді, чия особиста система художніх цінностей та вміння формувати її у майбутніх вихованців багато в чому зумовлять рівень естетичного й духовного розвитку підростаючого покоління загалом. Специфіка професійної діяльності вчителя (незалежно від його спеціалізації) вимагає від нього вміння використовувати виховний потенціал мистецтва в духовному розвитку учнів, незважаючи на відсутність спеціальної художньої підготовки.

Саме розв'язання цієї складної для педагогіки проблеми характери-зує пошук інноваційних форм, методів художньо-естетичного виховання засобами мистецтва, зокрема шляхів формування в студентів передусім педагогічних університетів музично-естетичних смаків як одного з індикаторів їхньої духовно-естетичної культури. Цілісне розкриття проблеми естетизації процесу професійної підготовки педагогів убачається можливим на основі реалізації гуманістичного підходу, згідно з яким особистість здатна не тільки до орієнтації на естетичні, духовні, музичні - загальнолюдські цінності, але й готова до їх реалізації в повсякденній життєдіяльності. Такий підхід вимагає сформованої особистої естетичної культури як складової загальної професійної культури студентської молоді, здатності до прийняття справжніх цінностей музичного мистецтва, готовності до самореалізації згідно з власними вподобаннями у складних соціокультурних реаліях сьогодення, зокрема в художньо-творчій діяльності.

Результати наукових досліджень доводять, що музично-естетичний смак як багатомірне явище вивчається науковцями з різних позицій: у зв'язку з формуванням музичного сприйняття (Н. Гродзенська, Л. Кадцина, О. Костюк, В. Остроменський, О. Ростовський, О. Рудницька, Л. Самсонідзе та інші); розвитком художнього інтересу (О. Дем'янчук, Є. Квятковський, Т. Плесніна, Г. Щукіна); естетичної оцінки (В. Бутенко, Л. Коваль, І. Критська); в контексті художньо-образного мислення (Л. Григоровська, Л. Яковенко); як компонент художньої потреби (Є. Коцюба, О. Семашко, Г. Тарасова). Сучасна психолого-педагогічна думка активно досліджує проблему смаків у зв'язку з вивченням естетичного ставлення людини до дійсності й мистецтва (А. Ахмєтов, І. Бех, О. Буров, С. Гольдентріхт, І. Зязюн, Р. Дзвінка, М. Киященко, Л. Коган, Н. Миропольська, Г. Молчанова, О. Семашко, Н. Савченко, Г. Тарасова, Ю. Юцевич); та з розвитком творчих здібностей молоді (В. Андреєв, Л. Масол, В. Мостова, Т. Стратан, С. Торічна).

Питання естетичної складової професійної підготовки майбутніх педагогів вивчають В. Бутенко, Л. Волинець, В. Волкова, О. Глузман, Г. Захаричева, І. Зязюн, О. Коробко, М. Лещенко, Л. Маріупольська, Н. Миропольська, Ю. Кашкаров, Г. Падалка, В. Радул, Г. Шевченко та інші учені, які підкреслюють необхідність цілеспрямованої роботи з формування художньо-естетичного смаку студентської молоді.

Різним аспектам художньо-естетичного виховання студентів засобами мистецтва присвячені дисертаційні роботи вітчизняних дослідників З. Гіптерс, Л. Гончаренко, Г. Горбуліч, О. Івушкіної, Л. Лабінцевої, О. Пономарьової, В. Радкіної, І. Цой та інших.

Враховуючи протиріччя між: суспільно визнаною роллю музичного мистецтва у формуванні естетичної культури та недостатньою актуалізацією музичної складової змісту процесу професійної підготовки педагогів; усвідомленням необхідності формування музично-естетичних смаків дітей та молоді та відсутністю відповідної цілеспрямованої роботи в системі професійної підготовки майбутніх учителів; значними в даному аспекті потенційними можливостями позанавчальної, зокрема художньо-творчої діяльності, та неефективною організацією цього процесу в більшості педагогічних університетів - уважаємо доцільним розробку, апробацію та практичну реалізацію педагогічних умов, спрямованих на формування музично-естетичних смаків майбутніх педагогів у художньо-творчій діяльності. Цілеспрямоване розв'язання означеної проблеми передбачає не лише становлення в студентів педагогічних університетів певної сукупності музичних уявлень і знань і на цій основі певних музично-естетичних переваг, а набуття соціокультурного досвіду практичного втілення своїх смаків, реального їх втілення у сфері майбутньої професійної діяльності.

Отже, актуальність означеної проблеми, її недостатнє вивчення і висвітлення в педагогічній літературі, необхідність розробки відповідних організаційно-методичних рекомендацій щодо успішного розв'язання в умовах педагогічного університету зумовили вибір теми нашого дослідження - „Формування музично-естетичних смаків студентів педагогічних університетів у процесі художньо-творчої діяльності”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою науково-дослідної програми Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка „Розроблення та впровадження інноваційно-педагогічної технології в системі університетської освіти” (№ 0105U004274). Тема затверджена на засіданні Вченої ради ЛНПУ імені Тараса Шевченка (протокол № 5 від 24.12.2003) та узгоджена в такому формулюванні у Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 3 від 30.03.2004 р.).

Об'єкт дослідження - процес формування музично-естетичних смаків студентів у професійній підготовці в педагогічному університеті.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування у студентів педагогічних університетів музично-естетичних смаків у художньо-творчій діяльності.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, що забезпечують ефективне формування музично-естетичних смаків студентів педагогічних університетів у художньо-творчій діяльності.

Гіпотеза дослідження: ефективність формування музично-естетичних смаків студентів у процесі навчання в педагогічному університеті засобами художньо-творчої діяльності може бути досягнуто, якщо дотримуватися таких педагогічних умов: а) включення цілеспрямованої роботи з формування музично-естетичних смаків студентів як важливої складової їх загальної та професійної культури в процес професійної підготовки майбутніх учителів; б) стимулювання набуття студентами соціокультурного досвіду практичного втілення своїх смаків, реального їх втілення в різних формах художньо-творчої діяльності; в) забезпечення можливості регулярного сприйняття студентами високоякісних музичних творів, самостійної оцінки та подальшого обговорення в межах факультативного мистецтвознавчого курсу „Світ музики”; г) інтегрування музично-естетичних знань студентів у сферу професійно-педагогічної діяльності.

Завдання дослідження:

на підставі вивчення філософської, культурологічної, мистецтвознавчої та психолого-педагогічної літератури уточнити сутність та особливості музично-естетичних смаків студентів педагогічних університетів;

визначити категоріальні та змістові характеристики поняття „художньо-творча діяльність” у контексті професійної підготовки майбутніх педагогів;

визначити критерії оцінки та якісні характеристики рівнів сформованості музично-естетичних смаків майбутніх педагогів як складової їх загальної та професійної культури;

обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов, що сприяють формуванню музично-естетичних смаків студентів у художньо-творчій діяльності.

Методологічними засадами дослідження є наукові положення про природу естетичного у структурі особистості; соціальну обумовленість формування естетичних якостей людини; діяльнісну природу розвитку творчого початку, єдність свідомості та діяльності в особистісному розвитку людини; місце духовної та естетичної культури у структурі особистості педагога; ідеї суспільної, соціокультурної зумовленості тенденцій естетичного розвитку молоді; законодавчі документи України: закони України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, Державна комплексна програма естетичного виховання, Державна програма „Вчитель”, у яких розкрито основні принципи та напрями організації професійно-педагогічної освіти в Україні, наголошено на пріоритетній ролі цінностей художньої культури у формуванні естетичних цінностей та орієнтацій студентської молоді.

Теоретичну основу дослідження складають наукові праці з філософії, мистецтвознавства, педагогіки, психології, культурології щодо проблем зв'язку естетичної свідомості й мистецтва, естетичної свідомості та естетичного смаку, становлення і розвитку естетичної діяльності й особистості в процесі діяльності (М. Афасіжев О. Буров, Л. Виготський, С. Гольдентріхт, М. Каган, М. Киященко, Л. Левчук, О. Леонтьєв, О. Лосев, В. Разумний, В. Скатерщиков, А. Сохор, В.Холопова та інші); педагогічні технології професійної підготовки фахівців в естетичному аспекті (В. Бутенко, О. Глузман, Е. Карпова, З. Курлянд, О. Кучерявий, А. Ліненко, Г. Падалка, Г. Петрова, Л. Руденко, О. Рудницька тощо); наукові праці з питань взаємодії видів мистецтва в педагогічному процесі (Л. Гончаренко, В. Дряпіка, Д. Кабалевський, Н. Миропольська, Б. Неменський. Г. Онкович, Ю. Пітєрін, М. Смирнов, Г. Шевченко, Б. Юсов та інші), активні форми організації творчої позанавчальної діяльності (В. Волкова, О. Кучерявий, С. Мельничук, Л. Момот, С. Савченко та інші).

Методи дослідження. Комплекс методів дисертаційного дослідження включав: теоретичні (системний аналіз філософської, культурологічної, мистецтвознавчої, педагогічної та психологічної літератури, навчально-методичної документації, інструктивно-нормативних матеріалів для визначення сутності ключових понять, моделювання інформаційного поля дослідження, оцінки й вибору методологічних підходів, аналізу стану теоретичного й практичного дослідження проблеми формування музично-естетичних смаків студентської молоді, шляхів формування музично-естетичних смаків за допомогою різних засобів, а також виявлення оптимальних умов розв'язання означеної проблеми. З метою визначення на основі критеріального апарату рівнів сформованості у студентів музично-естетичних смаків були використані емпіричні методи: спостереження, педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності визначених педагогічних умов, анкетування, інтерв'ювання, тестування, аналіз результатів продуктивної діяльності студентів для визначення смакових переваг, рівня музичної обізнаності, стійкості музичних інтересів, вивчення та узагальнення досвіду педагогічних університетів щодо організації художньо-творчої діяльності студентів; методи математичної статистики для підтвердження вірогідності результатів експериментальної роботи.

База дослідження. Експериментальна робота проводилась протягом 2002-2007 років. Основний формувальний експеримент проводився на базі психолого-педагогічного, історичного факультетів та Інституту культури Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. У пілотажному та констатувальному експерименті брали участь студенти та викладачі Бердянського державного педагогічного університету (психолого-педагогічний факультет), Краматорського економіко-гуманітарного інституту (гуманітарний факультет), Слов'янського державного педагогічного університету (факультет підготовки вчителів початкових класів). На базі названих університетів відбувалась апробація факультативного курсу „Світ музики”. Усього в процесі дослідження взяли участь 384 студенти, 56 викладачів університетів.

Наукова новизна та теоретичне значення здобутих результатів дослідження полягає в тому, що вперше обґрунтовано та доведено ефективність педагогічних умов формування музично-естетичних смаків як важливої складової загальної та професійної культури студентів педагогічних університетів у художньо-творчій діяльності; уточнено сутнісні характеристики понять „музично-естетичні смаки”, „художньо-творча діяльність” у контексті професійної підготовки майбутніх педагогів; особливості, показники, критерії оцінки та рівні прояву музично-естетичних смаків студентської молоді; дістали подальшого розвитку теорія і практика професійної підготовки майбутніх педагогів в естетичному аспекті засобами музичного мистецтва.

Практичне значення дослідження полягає в розробці критеріального апарату та методики діагностики рівнів сформованості музично-естетичних смаків студентів; апробовано поетапне впровадження програми формування музично-естетичних смаків студентів педагогічних університетів, зміст і методику мистецтвознавчого факультативного курсу „Світ музики”. Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами, організаторами позанавчальної освітньо-виховної роботи, кураторами студентських груп, керівниками гуртків, клубних об'єднань, творчих колективів у процесі університетської підготовки майбутніх учителів різних напрямів, у підготовці магістрантів спеціальності „Педагогіка вищої школи”, в організації художньо-творчої діяльності у ВНЗ.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено на психолого-педагогічному й історичному факультетах та Інституті мистецтв Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 1/2453 від 21.10.2007), музичному відділенні факультету підготовки вчителів початкового навчання Слов'янського державного педагогічного університету (довідка № 68-01-340 від 11.07.2007), соціально-педагогічному факультеті Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 57/1427-08 від 13.09.2007), гуманітарному факультеті Краматорського економіко-гуманітарного інституту (довідка № 425 від 27.06.2007). Матеріали дослідження використовувались на курсах підвищення кваліфікації організаторів позакласної роботи в Луганському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти; під час публічних виступів перед студентами і вчителями.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювались на Міжнародних науково-практичних конференціях: „Ціннісні пріоритети освіти у XXI столітті” (Луганськ, 2003), „Сучасні проблеми художньо-естетичної освіти: стан і перспективи” (Луганськ, 2003), „Художньо-педагогічна освіта XXI століття: теорії, методи, технології” (Кривий Ріг, 2006); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Педагогічні пошуки в галузі мистецької освіти в Україні на межі третього тисячоліття: традиції, сучасність, перспективи” (Луганськ, 2001), „Молоді музикознавці України” (Київ 2003), „Педагогічні пошуки в галузі мистецької освіти в Україні на межі третього тисячоліття: традиції, сучасність, перспективи” (Луганськ, 2003), „Стратегія розвитку художньої освіти та естетичного виховання в Україні у XXI столітті” (Луганськ, 2006), „Мистецько-педагогічна освіта: теорія, методи, технології” (Кривий Ріг, 2006), „Слов'янська музика в просвітницькій діяльності педагога” (Харків, 2006); щорічних наукових конференціях у межах традиційних Днів науки в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка (2001 - 2007 рр.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи відображено в 7 одноосібних наукових та науково-методичних працях. Серед них 5 статей у збірниках наукових праць (з них 4 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України), 2 - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел (310 найменувань), 7 додатків на 14 сторінках, 7 малюнків, 9 таблиць. Загальний обсяг дисертації - 196 сторінок.

2. Основний зміст дисертації

професійний музичний учитель

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, сформульовано гіпотезу, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення здобутих результатів, подано дані про апробацію основних положень і структуру дисертації.

У першому розділі - „Формування музично-естетичних смаків студентів педагогічних університетів як соціально-педагогічна проблема” визначено сутність ключових понять, досліджено основні теоретичні положення проблеми естетизації процесу професійної підготовки в аспекті формування музично-естетичних смаків студентів педагогічних університетів засобами художньо-творчої діяльності; обґрунтовано педагогічні умови, що сприяють цьому.

Проведений теоретичний аналіз вивчення проблеми засвідчив, що більшість науковців уважають вкрай необхідним керування процесом формування музично-естетичних смаків студентів, адже кризова соціально-культурна ситуація та відсутність цілеспрямованої роботи не сприяють формуванню високих музично-естетичних смаків, спричинюють загальний низький рівень естетичної культури молоді (Н. Багдасарян, А. Вачьянц, Л. Кормич, Є. Подольська, В. Лихар, К. Іванова).

За період професійної підготовки майбутній учитель має істотно підвищити рівень музичної обізнаності, розвитку здібностей художнього сприйняття явищ мистецтва та дійсності, естетичної оцінки та суджень, художнього інтересу та потреб, визначитися зі смаковими перевагами та виробити активну відповідальну позицію щодо їх трансформації у площину своєї майбутньої педагогічної професії.

Отже, розуміння соціального значення завдання щодо формування музично-естетичних смаків майбутніх педагогів засобами музичного мистецтва пов'язується з необхідністю забезпечити цілісність, системну єдність впливу різних напрямків процесу професійної підготовки щодо становлення особистості майбутнього фахівця, незалежно від його профілізації. Серед розмаїття засобів музичне мистецтво посідає особливе місце, оскільки, незважаючи на те, чи виступає воно в якості провідної навчальної дисципліни, чи є лише елементом виховної, позанавчальної діяльності, музика піднімає людину на вищий щабель культури, забезпечуючи їй свідоме регулювання власних учинків, розуміння свого призначення в цьому житті. Адже сила впливу музичного мистецтва значною мірою залежить від такого показника естетичної досконалості, як музично-естетичний смак, що зумовлює вибірковість особи по відношенню до явищ мистецтва й дійсності. Музичні смаки, які певною мірою продукуються музичними потребами, становлять змістове ядро духовної культури (В. Волкова, Г. Головинський, Л. Гончаренко, В. Дряпіка, М. Каган, Л. Кадцин, Л. Коган, Є. Назайкінський, Ю. Малишев, В. Остроменський, В. Петрушин, В. Радкіна, О. Семашко, А. Сохор, Ю. Фохт-Бабушкін, Г. Шевченко та ін.).

Ключове поняття дослідження - музично-естетичний смак розглядається нами як одна з норм естетичної досконалості, що зумовлює вибірковість особи щодо ставлення до явищ мистецтва й дійсності, у контексті широкого системно-смислового поля, в якому представлені поняття смак, естетичний смак, художньо-естетичний смак, музично-естетичний смак. Музично-естетичний смак як результат діалектичного зв'язку емоційного переживання та розуміння музично-естетичних цінностей характеризується рівнем любові, інтересу, культурності суб'єкта, його здатності до оцінки музичних явищ. Ми визначаємо музично-естетичний смак як духовну здатність особистості до відбору музичних цінностей, що виявляється в індивідуальній оцінці естетичних якостей музичного об'єкта, зумовленої діалектичним поєднанням суб'єктивної їх оцінки з суспільною.

Результати структурного аналізу цієї категорії дали змогу виокремити такі її компоненти: музично-естетичне сприймання, зумовлене рівнем музично-естетичної інформованості особистості; музична обізнаність, що виявляється у здатності розуміти музичні образи, зміст і форму музичного твору та орієнтації у видах і жанрах музичного мистецтва; наявність інтересу до музично-естетичної діяльності, зорієнтованість на цінності музичної культури, а також широта та стійкість музичних інтересів; рівень розвитку художньої комунікації, про що свідчить здатність до об'єктивної оцінки музичного твору, до самостійного аналітичного судження відповідно до власних уподобань.

Важливим компонентом у структурі процесу формування музично-естетичного смаку є музична художньо-творча діяльність, адже саме в ній особистість реалізує потреби естетичного спрямування, має можливість одержати насолоду від власної творчості, що безперечно, впливає на її загальну культуру. Можна сказати, що смак є основою цієї діяльності. Усвідомлення цього актуалізує необхідність ефективного використання художньо-творчої діяльності як важливого засобу інформаційного збагачення та форми організованого впливу на формування музично-естетичних смаків студентів, що дає змогу комплексно вирішувати завдання художньо-пізнавального, діалогічного, регулятивного, ціннісного, соціокультурного та креативного характеру. У художньо-творчій діяльності відбувається формування й водночас відбиття духовних потреб особистості, які зумовлюються також і рівнем розвиненості її музично-естетичних смаків. Активна участь людини в художньо-творчій діяльності (хоровий колектив, інструментальний оркестр (ансамбль), вокально-танцювальна група, драматичний гурток, команда КВК тощо) поступово призводить не лише до реалізації її творчого потенціалу, але й якісної зміни її світогляду, переконань та поведінки, перетворення особистості в суб'єкт естетичної діяльності (З. Гіптерс, В. Бутенко, В. Волкова, О. Глузман, О. Кучерявий, С. Мельничук та ін.).

Готовність студентів до транслювання музичних цінностей, формування музично-естетичних смаків у дітей та учнівської молоді забезпечується також, відвідуванням музичних та театральних концертів, вистав, з наступним обговоренням вражень у бесідах художнього змісту, на заняттях факультативного курсу „Світ музики”, засобами спеціальних навчальних дисциплін музичного змісту та наповненням музично-естетичної складової педагогічної практики. Збіднення естетичної складової професійної підготовки спричиняє байдужість до справжніх духовно-естетичних цінностей. Визначені теоретичні положення стали підґрунтям для проведення експериментальної роботи.

У другому розділі - „Експериментальне дослідження формування музично-естетичних смаків майбутніх педагогів у художньо-творчій діяльності” йдеться про діагностику рівнів сформованості музично-естетичних смаків майбутніх учителів; результати впровадження педагогічних умов формування музично-естетичних смаків студентів у процесі художньо-творчої діяльності.

Наша наукова робота здійснювалась у руслі досліджень наукової школи В.Дряпіки та продовжувала вивчення різних аспектів проблеми виховання музичної культури студентської молоді, частково розкритих у попередніх дисертаційних роботах Л. Гончаренко, Г. Горбуліч, Л. Лабінцевої, О. Пономарьової, В. Радкіної.

У побудові загальної програми експериментальної роботи, спрямованої на перевірку ефективності гіпотетично визначених педагогічних умов формування музично-естетичних смаків студентів педагогічних університетів, ми виходили з розуміння цього поняття як складної системи, здатної до самоорганізації, активного функціонування, впливу на процес духовно-естетичного сприйняття студентами творів музичного мистецтва; у той же час такої, що потребує певного управління освітньо-виховним процесом у педагогічному університеті, включення в цілісну систему професійної підготовки.

Для встановлення вихідного рівня сформованості музично-естетичних смаків студентства та його орієнтації на цінності широкої палітри музичної культури, потребу в художньо-творчій діяльності було визначено гностичний; емоційно-чуттєвий; комунікативно-мовленнєвий, дієво-творчий критерії, з'ясування яких відбувалось з урахуванням соціального портрета студентської молоді, її вікових особливостей, соціально-психологічних закономірностей розвитку.

Методика діагностування вихідного рівня музичної обізнаності, культури, смакових переваг, інтересів студентів, їх ставлення до художньо-творчої діяльності включала методи тестування, анкетування, спостереження. З групами студентів, які брали участь в експерименті, були також проведені спеціальні бесіди мистецтвознавчого змісту, у ході яких їм пропонувалось прослухати фрагменти музичних творів з наступним обговоренням вражень, асоціацій, викликаних творами, їх художньою візуалізацією (в малюнках, колажах). Для утворення об'єктивної картини щодо переваг студентів у виборі видів мистецтва, а також визначення інших особливостей у процесі аналізу й систематизації експериментального матеріалу, було використано метод факторного аналізу та метод ранжування.

Результати аналізу даних, здобутих під час констатувального зрізу, дали змогу охарактеризувати три рівні сформованості музично-естетичних смаків студентів (високий, середній, низький). Високий рівень сформованості музично-естетичного смаку студентів, для якого була характерна стійкість музичних інтересів, визначеність переваг, сформованість системи художніх цінностей, розвинене художньо-естетичне чуття, високий рівень розвитку музично-естетичного сприймання, об'єктивність оцінок та суджень про музичні твори, естетична обізнаність у музичному мистецтві, - співвідносилися з високим чи достатнім рівнем умотивованості щодо опанування майбутньою професією, успішності в навчанні. Ці студенти обирали не лише пасивні форми спілкування з музичним мистецтвом, а й передбачали брати активну участь у різних видах художньо-творчої діяльності (постійних та короткочасних творчих колективах, музичних заходах), охоче виконували завдання під час педагогічної практики. За результатами констатувального зрізу високий рівень виявили 13,1% студентів першої ЕГ, 18,8% - студенти другої ЕГ, 12,9% студентів контрольної групи.

Середній рівень характеризувався за такими ознаками: нестійкий (ситуативний) інтерес до музичних явищ і фактів, невизначеність у музичних перевагах; достатня музична обізнаність, водночас виявлене вміння орієнтуватись лише на окремі зразки - еталони того чи іншого музичного жанру або стильового напрямку; недостатня розвиненість художньо-естетичного сприймання. Цих студентів відрізняло надання переваг пасивним формам спілкування з музичним мистецтвом (слухання радіо- та телепередач). Окремі з них, якщо і брали участь у різних видах художньо-творчої діяльності, часто змінювали свій вибір, задовольняючись фазою знайомства; не відчували потреби в обговоренні вражень від сприйняття музичних творів, майже не ініціювали та не підтримували її. Виконання завдань музичного характеру під час педагогічної практики було вибірковим й недостатньо якісним. Середній рівень на етапі констатації виявили 61,9% студентів першої ЕГ, 43,5% студентів другої ЕГ та 68% студентів контрольної групи.

Характерними особливостями низького рівня були однобічність музично-естетичної інформації, низький рівень музичної обізнаності; несформованість стійкого інтересу та музичних переваг, відсутність ціннісних орієнтацій у музичній культурі; нездатність вийти самостійно на рівень оцінки та суджень, висловлення смакових оцінок за принципом „сподобалось - не сподобалось”; переважно негативне ставлення до класичної й народної музики, небажання її сприймати. Показники низького рівня сформованості музично-естетичних смаків збігались у цих студентів з низьким рівнем їхньої загальної культури та успішності в навчанні. Не бажання брати активну участь у художньо-творчій діяльності можна пояснити відсутністю необхідної підготовки, а також незнанням власних художніх можливостей чи негативним попереднім художнім досвідом. За результатами констатувального зрізу таких виявилось відповідно в ЕГ1, ЕГ2 та КГ - 25,0%; 37%; 18,8% студентів.

Глобальна мета процесу формування музично-естетичних смаків майбутніх педагогів, з огляду на їх особливу роль у вихованні музичної культури дітей та учнівської молоді, усвідомлювалась нами, як сприяння подальшому естетичному розвитку (в окремих випадках навіть корекції) студентів як складової їх професійної культури. Найближча ціль пов'язувалася зі збагаченням естетичної складової професійної підготовки майбутніх педагогів, здатних тонко сприймати та оцінювати кращі зразки музичного мистецтва, відчувати відповідальність за підвищення загального рівня музичної культури підростаючого покоління у процесі майбутньої професійної діяльності.

В якості ключового засобу формування музично-естетичних смаків було обрано художньо-творчу діяльність, яку ми розглядали не лише у зв'язку з можливістю для кожного із студентів реалізувати свої музично-естетичні потенції, втілити власний смак, а й як розвивальне й виховне середовище, на тлі якого відбувається художньо-естетичний розвиток особистості.

У ході формувального експерименту на кожному з етапів художньо-творча діяльність мала специфічний смисл. Так, на першому етапі, який ми визначили як діагностичний, відбувалося визначення за допомогою експериментальних методик рівнів сформованості музично-естетичних смаків студентів. Наступний, другий етап ми визначили як етап прямого управління процесом формування музично-естетичних смаків студентської молоді. Завдання цього етапу полягало в розвитку культури художньо-естетичного сприймання високоякісних музичних творів, поглибленні музично-естетичного інтересу, підтримуванні бажання брати участь в обговоренні вражень від сприйняття музичних творів, їхньому художньому аналізі. На даному етапі художньо-творча діяльність виступала передусім в якості розвивального й виховного середовища, на тлі якого відбувалось формування художньо-естетичного сприймання, збагачення й уточнення музичних знань, самостійної оцінки художніх якостей музичних творів у межах факультативного курсу мистецтвознавчого змісту „Світ музики”; привчання студентів до колективного відвідування театральних вистав та концертів з наступним їх обговоренням, набуття соціокультурного досвіду активної участі в художньо-творчій діяльності (відвідування танцювальних, вокальних, хорових колективів, інструментальних гуртків, ансамблів естрадної, народної, джазової музики тощо). На третьому етапі опосередкованого управління реалізувалось завдання щодо спрямування студентів на визначення суб'єктної позиції щодо власних смакових уподобань, бажання проявляти їх в активних формах художньо-творчої діяльності. Продовжувалась робота із занурення студентів у процес сприйняття високоякісної музичної інформації у процесі занять факультативного курсу, бесід художнього змісту, під час яких використовували творчі завдання, інтерактивні методи проведення зустрічей (зокрема, методи колективного взаємонавчання, полілоги). Художньо-творча діяльність вже більше виступала засобом втілення музично-естетичних інтересів студентів, реалізації відповідних потреб і потенцій. На четвертому етапі творчого втілення уподобань студентів, для якого характерним була самоорганізація студентів у виборі форм втілення музично-естетичних смаків у різні форми й види художньо-творчої діяльності, завдання визначалось таким чином: стимулювати активну позицію щодо збагачення соціокультурного досвіду через активні форми художньо-творчої діяльності. Відмінними у роботі на даному етапі були не лише цілеспрямовані дії з формування музично-естетичних смаків засобами художньо-творчої діяльності, а й інтегрування музично-естетичних знань у сферу професійно-педагогічної діяльності на підготовчому етапі та в ході самої педагогічної практики, коли студенти оволодівали технологіями формування музично-естетичних смаків дітей та учнівської молоді, розробляли і проводили заняття та уроки в загальноосвітніх школах, присвячені жанрам музичного мистецтва, творчості композиторів та музикантів, добирали записи найкращих творів, а також готували публічні святкові виступи дітей тощо.

Таблиця 1. Динаміка рівнів сформованості музично-естетичних смаків студентів (порівняльні дані констатації та контролю)

У таблиці 1. відбито динаміку рівнів сформованості музично-естетичних смаків майбутніх педагогів за результатами контрольного зрізу на підсумковому етапі формувального експерименту.

Позитивна динаміка за високим рівнем найяскравіше проявилась в ЕГ1, тоді як за показниками низького рівня найбільш значима позитивна динаміка визначилась в ЕГ3. Статистична значущість різниць показників контрольних та експериментальних груп визначилась за допомогою МS Excel t-критерію Стьюдента та F-критерію Фішера. Результати статистичного аналізу підтвердили статистичну значущість різниці усіх показників в експериментальних та контрольних групах.

Основні результати дослідження проблеми формування музично-естетичних смаків студентів педагогічних університетів представлено в загальних висновках:

1. У дисертації подано теоретичні узагальнення й науково-методичне розв'язання проблеми естетизації процесу професійної підготовки майбутніх учителів в аспекті формування музично-естетичних смаків у художньо-творчій діяльності.

2.. Музичне мистецтво завдяки своєму специфічному емоційному впливу має реальну можливість активізувати емоційні сили, мобілізувати інтелектуальні і моральні ресурси особистості. Музика через багатющий спектр музичних жанрів слугує взаєморозумінню людей, пробуджує та підтримує в них почуття споріднення, втілює суспільні ідеали, допомагає кожному знайти сенс життя. Але сила впливу музичного мистецтва значною мірою залежить від такого показника естетичної досконалості, як музично-естетичний смак, що зумовлює вибірковість особи по відношенню до явищ мистецтва й дійсності. Вивчення проблеми формування музично-естетичних смаків в історії філософської, психологічної, музичної та педагогічної думки дало змогу з'ясувати, що вона розглядається в контексті загальнофілософських і культурологічних питань розвитку духовної культури особистості. Музичні смаки, що певною мірою продукуються музичними потребами, становлять змістове ядро духовної культури.

3. Ключове поняття дослідження розглядається в контексті широкого системно-смислового поля, в якому представлені поняття смак, естетичний смак, художньо-естетичний смак, музично-естетичний смак. Ми визначаємо музично-естетичний смак як духовну здатність особистості до відбору музичних цінностей, що виявляється в індивідуальній оцінці естетичних якостей музичного об'єкту, зумовленої діалектичним поєднанням суб'єктивної їх оцінки із суспільною. Результати структурного аналізу цієї категорії дали змогу виокремити такі її компоненти: музично-естетичне сприймання, зумовлене рівнем музично-естетичної інформованості особистості; музична обізнаність, що виявляється у здатності розуміти музичні образи, зміст і форму музичного твору та орієнтації у видах і жанрах музичного мистецтва; наявність інтересу до музично-естетичної діяльності, зорієнтованість на цінності музичної культури, а також широта та стійкість музичних інтересів; здатність до об'єктивної оцінки музичного твору, до самостійного аналітичного судження відповідно до власних уподобань.

4. Важливим компонентом у структурі процесу формування музично-естетичного смаку є музична художньо-творча діяльність, адже саме в ній особистість реалізує потреби естетичного спрямування, має можливість одержати насолоду від власної творчості, що, безперечно, впливає на її загальну культуру. Художньо-творча діяльність студентів визначається як активна форма виховання й водночас прояв естетичного ставлення молоді до мистецтва, що відрізняється особливим естетизмом мети, обраних засобів, різноманітністю художніх дій, креативністю результату. Очевидно, що відображення життя в різних формах художньо-творчої діяльності співвідноситься з наявним для конкретної особистості естетичним ідеалом, який несе в собі прекрасне в міру своєї істини, народності, гуманізму, адже людина розглядає та оцінює оточуючих і себе в цьому світі з огляду на усталені суспільні уявлення про прекрасне та потворне, трагічне й комічне, високе та низьке.

5. Вихідний рівень сформованості музично-естетичних смаків було визначено на основі таких критеріїв та показників: гностичного, показниками якого є музична обізнаність, розвиненість музично-естетичного сприймання, готовність до художнього аналізу музичного твору; емоційно-чуттєвого, що характеризує вибірковість, широту та стійкість музичних інтересів до різножанрової палітри музичного мистецтва; здатність до емоційного відгуку на класичні цінності музичної культури, наявність і характер асоціацій, цілісність і повноту осягнення твору; комунікативно-мовленнєвого, показниками його є вміння об'єктивно та обґрунтовано оцінювати музичний твір і його виконання, відчувати його художньо-образну структуру та зміст; потреба в спілкуванні з музичним твором; частота спілкування з музикою, вміння творчо інтерпретувати образну та змістову сутність твору; обґрунтованість оцінних суджень, а також дієво-творчого, який визначає активність особистості в художньо-творчій діяльності, наявність досвіду одержання задоволення від власної творчості, потребу в художній самореалізації як здатність відтворювати свої почуття, переживання в художніх образах творчої діяльності, розвиненість музично-естетичних здібностей.

6. Установлено потребу в забезпеченні прямого управління процесом формування музично-естетичних смаків студентів. Обґрунтована доцільність здійснення на початковому етапі навчання прямого управління з боку кураторів, викладачів, організаторів виховної роботи, яке дає змогу успішно перейти на етап опосередкованого управління та етап творчої самоорганізації щодо втілення уподобань у різних формах художньо-творчої діяльності на старших курсах. Уведення третьої експериментальної та відповідно контрольної груп довело, що найбільш доцільно починати роботу з формування музично-естетичних смаків студентів педагогічних університетів з першого курсу. Динаміка позитивних змін за показниками високого рівня в першій експериментальній групі (з 13,1 до 22,6%) та низького рівня (з 26 до 22,6%) довели справедливість даного твердження. В третій експериментальній групі змін за показником високого рівня не відбулось. Проте відбувся істотний перерозподіл за результатами низького та середнього рівнів.

7. Експериментально доведено доцільність впровадження сукупності таких педагогічних умов формування музично-естетичних смаків студентів у художньо-творчій діяльності: включення цілеспрямованої роботи з формування музично-естетичних смаків студентів як важливої складової їх загальної та професійної культури у процес професійної підготовки майбутніх учителів; стимулювання набуття студентами соціокультурного досвіду практичного втілення своїх смаків, реального їх проживання в різних формах художньо-творчої діяльності; забезпечення можливості регулярного сприйняття студентами високоякісних музичних творів, самостійної оцінки та художньої комунікації в межах факультативного мистецтвознавчого курсу „Світ музики”; інтегрування музично-естетичних знань студентів у сферу професійно-педагогічної діяльності. Так, у процесі експериментальної роботи доведено ефективність обраних засобів реалізації означених педагогічних умов, зокрема: факультативного мистецтвознавчого курсу „Світ музики”, колективних відвідувань студентами концертів та театральних вистав з подальшим їх обговоренням та активних форм участі студентів у художньо-творчій діяльності; застосування музично-естетичної складової педагогічної практики (виконання системи інформативних та виховних завдань музичного спрямування) та навчальних дисциплін музично-естетичного змісту, зокрема „Теорія та методика музичного виховання”. Отже, за результатами контрольного експерименту одержані дані, що свідчать про позитивні зміни, які відбулись в показниках окремих складових та проявів музично-естетичних смаків студентів, зокрема, музичної обізнаності, рівнях розвитку художньо-естетичного сприймання та усвідомлення музичних творів, потребах реалізувати свої смакові переваги в активних чи пасивних формах художньо-творчої діяльності, що підтверджує справедливість гіпотези дослідження.

8. Проведене дослідження розкриває один із підходів до формування музично-естетичних смаків студентів, майбутніх педагогів. Подальшого вивчення потребують питання взаємозв'язку навчального та виховного процесів у напрямку забезпечення не нижче нормативного рівня музичної обізнаності всім студентам як майбутнім трансляторам культурної спадщини людства підростаючому поколінню. Дослідження відкриває перспективу для більш детального вивчення впливу музично-естетичного смаку студента педагогічного університету на ефективність професійної діяльності його як педагога.