Формування графічної культури у майбутніх учителів трудового навчання України та Російської Федерації (порівняльний аналіз)

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

БУЯНОВ ПАВЛО ГЕОРГІЙОВИЧ

УДК 378.147:744.4(477:470+571)

ФОРМУВАННЯ ГРАФІЧНОЇ КУЛЬТУРИ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ УКРАЇНИ ТА РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ (ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ)

13.00.04 - “Теорія і методика професійної освіти”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Бердянському державному педагогічному університеті, м. Бердянськ.

трудовий навчання графічна культура

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор,

Абашкіна Неллі Володимирівна, головний науковий співробітник відділу теорії та історії педагогічної майстерності Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

Гуревич Роман Семенович, директор Інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського;

кандидат педагогічних наук

Глазунова Олена Григорівна,

заступник проректора з дистанційних технологій навчання Національного аграрного університету, м. Київ.

Захист відбудеться 26 березня 2008 р. о 16⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 22 лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Стрімкий поступ технічного прогресу тісно пов'язаний з високою графічною культурою людини. Автоматизація сучасного виробництва докорінно змінила не лише характер трудової діяльності людини, а й відповідні вимоги до її технічної підготовленості, які нерозривно пов'язані з уміннями й навичками вільного читання та виконання графічних документів, наявністю сформованої графічної культури. Нині значно зростає потреба у фахівцях, які є рушіями технічного прогресу, здатними адекватно здійснювати навчально-виховний процес в часи зміни культурно-освітніх парадигм і переосмислення ціннісних орієнтацій, виховувати молоду генерацію активних, діяльних громадян, наповнювати їх життєдіяльність культурно-естетичним потенціалом, стимулювати прагнення до саморозвитку й самовдосконалення.

Пріоритетна роль у реалізації зазначених завдань належить учителеві трудового навчання, якому має бути притаманний широкий політехнічний світогляд, професійна мобільність, зорієнтованість на творчу діяльність та постійну самоосвіту й самореалізацію, здатність до проведення профорієнтаційної і виховної роботи з учнями. Його професійна підготовка має передбачати високий рівень сформованих графічних знань та вмінь і, як наслідок цього, - високий рівень графічної культури.

Дослідженню проблем професійної підготовки фахівців завжди приділялася увага, зокрема, таким її аспектам, як: методологічні засади сучасної філософії освіти (В. Андрущенко, В. Біблер, Б. Гершунський, І. Зязюн, В. Кремень та ін.); проблеми неперервної професійної освіти (С. Гончаренко, Р. Гуревич, Н. Ничкало та ін.) та професійної підготовки фахівців у вищій школі (А. Алексюк, В. Бондар, В. Козаков, Д. Тхоржевський та ін.); розробка й упровадження сучасних педагогічних технологій професійної підготовки фахівців (В. Безпалько, В. Сидоренко, С. Сисоєва та ін.); порівняльний аналіз підготовки вчителів у зарубіжних країнах (Н. Абашкіна, Л. Пуховська та ін.).

Теоретичним і практичним питанням підготовки вчителя трудового навчання присвячено дослідження вітчизняних і російських вчених-педагогів (П. Атутова, С. Батишева, Ю. Васильєва, В. Гусєва, К. Катханової, І. Клочкова, М. Махмутова, В. Полякова, А. Сазонова, В. Симоненка, В. Сластьоніна, Д. Тхоржевського та ін.).

Проблеми графічної підготовки і методики навчання креслення активно досліджували українські (В. Буринський, А. Верхола, І. Голіяд, О. Джеджула, М. Козяр, В. Науменко, Г. Райковська, В. Сидоренко, В. Чепок, З. Шаповал, Н. Щетина, М. Юсупова та ін.) та російські (Л. Анісімова, Г. Іващенко, І. Кононихіна, В. Куріна, М. Лагунова, А. Павлова, Г. Рубіна, О. Соколова, М. Хохлова, Є. Чернишова, О. Шабанова та ін.) науковці.

Водночас, як свідчать результати теоретичного аналізу, проблема формування графічної культури у майбутніх учителів трудового навчання в Україні ще не знайшла адекватного розв'язання. Поки що немає спеціальних робіт, які б у комплексі розглядали графічну культуру як компонент професійної культури вчителя трудового навчання з урахуванням нових парадигм науки, освіти, культури, механізмів і способів оволодіння нею, а також нових завдань, які, виходячи з цього, мають вирішуватися в контексті вищої педагогічної школи України.

З огляду на це, актуальним є врахування результатів досліджень з порівняльної педагогіки, яка з'ясовує переваги й особливості підготовки фахівців у різних країнах, виявляє можливості доцільного застосування інноваційної практики. Результати порівняльного аналізу є важливим показником науково обґрунтованого підходу до вдосконалення системи підготовки вчителів трудового навчання в Україні. Досвід Російської Федерації у галузі професійної підготовки вчителів технології має особливе значення для України, оскільки країни мають спільні джерела та корені педагогічної теорії і практичної діяльності. Виконані в Росії наукові дослідження обґрунтовують особливості нової освітньої парадигми, в тому числі педагогічної підготовки, підготовки вчителів технології, висвітлюють різні аспекти формування графічної культури. Їх вивчення відкриває обґрунтовані можливості для порівняльного аналізу та підвищує надійність прогнозування щодо можливих напрямів реформування підготовки вчителів трудового навчання в Україні.

Об'єктивна потреба і соціальна значущість якісної професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання, адекватної вимогам сучасності, недостатня теоретична і практична розробленість проблеми формування у них графічної культури, важливість використання в Україні досвіду інших країн, у тому числі Російської Федерації у формуванні графічної культури вчителів технології, в умовах євроінтеграції зумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження “Формування графічної культури у майбутніх учителів трудового навчання України та Російської Федерації (порівняльний аналіз)”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри професійної підготовки і графіки Бердянського державного педагогічного університету “Удосконалення професійної підготовки вчителів трудового навчання та інженерно-педагогічних кадрів”. Тема дисертації затверджена вченою радою Бердянського державного педагогічного інституту (протокол № 2 від 04.12.2002 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від 28.01.2003 р.).

Об'єкт дослідження: професійна підготовка вчителів трудового навчання в Україні та Російській Федерації.

Предмет дослідження: формування графічної культури у майбутніх учителів трудового навчання України та Російської Федерації.

Мета дослідження: розкрити сутність процесу формування графічної культури вчителя трудового навчання в Україні та вчителя технології в Росії, визначити перспективи використання прогресивних ідей досвіду двох країн для вдосконалення формування графічної культури в Україні.

Концептуальна ідея дослідження. Дослідження здійснювалося з урахуванням вітчизняних і світових тенденцій модернізації вищої освіти, перспектив соціально-економічного розвитку України на основі науково обґрунтованих теоретичних і методичних положень вітчизняної і зарубіжної педагогіки. Сучасна підготовка вчителя трудового навчання ґрунтується на засвоєнні значної кількості інформації, пов'язаної з технологічними, проектними процесами, сучасними інформаційними технологіями, графічною і конструкторською документацією; потребує володіння різними видами педагогічної діяльності, включаючи професійно-графічну тощо. Крім професійних знань і вмінь, для вчителя трудового навчання важливими є знання світу культури, в тому числі графічної, яка є одним із видів універсальних культур і виступає важливим чинником прогресивного розвитку суспільства і виробництва. Формування графічної культури за таких умов потребує цілеспрямованих педагогічних зусиль, а, отже, й відповідного науково-методичного забезпечення цього процесу.

Структуру графічної культури вчителя трудового навчання доцільно розглянути як цілісну, динамічну, відкриту, що має адекватну конструкцію, виконує необхідні функції та послідовно реалізується на кожному етапі.

Вивчення процесу вдосконалення професійної підготовки вчителів у різних країнах дало змогу з'ясувати, що він відбувався в умовах обміну інформацією, спрямованого на збагачення і поповнення власного досвіду інноваційними ідеями інших країн. З огляду на це можна припустити, що порівняння досвіду України і Росії розглядається як інформаційна взаємодія, котра може активно сприяти формуванню графічної культури у майбутніх учителів трудового навчання в Україні.

Завдання дослідження:

1. Виявити провідні ідеї модернізації освіти в Україні та Російській Федерації в галузі професійної підготовки вчителів трудового навчання в пострадянський період.

2. Конкретизувати поняття “графічна культура” й охарактеризувати етапи її формування.

3. Проаналізувати рівень підготовленості учнів загальноосвітніх шкіл України та Російської Федерації до оволодіння графічною культурою.

4. Виявити й охарактеризувати науково-методичні засади формування графічної культури у майбутніх учителів трудового навчання в Україні та вчителів технологій в Росії.

5. Розробити методичні рекомендації щодо вдосконалення формування графічної культури вчителя трудового навчання на основі творчого використання інноваційного досвіду Росії та України.

Методологічну основу дослідження становлять положення теорії пізнання про взаємозв'язок і взаємозалежність явищ об'єктивної дійсності, про єдність теорії та практики; положення філософії щодо тлумачення поняття культури та процесу її формування; положення філософії діалогу культур, комунікативної філософії, культурологічної і діалогової концепції; концептуальні ідеї порівняльної педагогіки; теорії та методики професійної освіти; основні методологічні принципи системності, об'єктивності, науковості, всебічності вивчення явищ і процесів та комплексного використання методів дослідження.

Теоретичною основою дослідження стали основні положення порівняльної педагогіки, теорії і методики професійної освіти, праці українських та російських учених із проблем: методології порівняльної педагогіки (В. Вульфсон, З. Малькова та ін.); сучасної філософії освіти (В. Андрущенко, В. Біблер, Б. Гершунський, І. Зязюн, В. Кремень та ін.); графічної підготовки і методики навчання креслення (Л. Анісімова, А. Ботвінніков, В. Буринський, А. Верхола, І. Голіяд, О. Джеджула, Г. Іващенко, М. Козяр, І. Кононихіна, В. Куріна, М. Лагунова, В. Науменко, А. Павлова, Г. Райковська, Г. Рубіна, В. Сидоренко, О. Соколова, М. Хохлова, Є. Чернишова, В. Чепок, О. Шабанова, З. Шаповал, Н. Щетина, М. Юсупова та ін). Враховувалися нормативно-правові документи Міністерств освіти і науки України та Російської Федерації.

Для розв'язання поставлених завдань, досягнення мети було використано такі методи дослідження: інтерпретаторсько-аналітичний, на основі якого здійснювалося вивчення українських і зарубіжних джерел із застосуванням синтезу, аналогії, систематизації, узагальнення; порівняльного аналізу для виявлення переваг і недоліків у формуванні графічної культури студентів у вищих навчальних закладах Російської Федерації та України; емпіричні (інтерв'ю, бесіди, спостереження), що сприяло глибокому аналізу особливостей формування графічної культури у майбутніх учителів трудового навчання; теоретичного узагальнення з метою формулювання узагальнених висновків та оцінок, обґрунтування методичних порад, практичних рекомендацій.

Дослідження проводилося впродовж 2001-2007 рр.

На першому етапі (2001-2002) вивчалися теоретичні джерела з питань модернізації освіти в Україні та Російській Федерації в галузі формування загальної та професійної культури викладача в пострадянський період, визначалися об'єкт, предмет, мета, завдання дослідження, розроблялися концепція та методологічні основи дослідження.

На другому етапі (2002-2005) продовжувалося вивчення, аналіз і узагальнення джерельної бази дослідження та первинна обробка одержаних даних. Аналізувався та узагальнювався передовий досвід щодо формування графічної культури. Результати пошуку реалізовувалися в процесі викладання навчальних курсів і спецкурсів, у доповідях, виголошених на науково-практичних конференціях.

На третьому етапі (2005-2007) методом порівняльного аналізу систематизувалися й узагальнювалися отримані дані, формулювалися положення, загальні висновки, визначалися перспективи подальшого вивчення проблем, основні результати дослідження апробувалися в навчальному процесі вищих педагогічних навчальних закладів, у публікаціях, доповідях на конференціях і семінарах.

Джерельна база дослідження. У процесі науково-педагогічного пошуку використано 336 джерел (у тому числі 170 російських авторів). Основними джерелами були наукові праці російських та українських педагогів, офіційні документи про розвиток педагогічної освіти - закони, накази, розпорядження та інші нормативно-правові акти Російської Федерації та України. Використовувалася довідково-енциклопедична література, інформація з мережі Інтернет і з мультимедійних носіїв, матеріали науково-практичних конференцій, зарубіжних та вітчизняних періодичних видань.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше виявлено особливості формування графічної культури у майбутніх учителів трудового навчання в Україні та вчителів технології в Російській Федерації; на матеріалах України та Російської Федерації охарактеризовано зміни в професійній підготовці і навчальних функціях учителів трудового навчання, зумовлені сучасним соціально-економічним розвитком; визначено можливості використання досвіду двох країн у вищих педагогічних навчальних закладах України; теоретично обґрунтовано структуру графічної культури майбутніх учителів відповідного фаху, складові моделі та етапи формування графічної культури майбутніх учителів трудового навчання, уточнено теоретичний зміст понять “графічна культура”, “елементарна графічна грамотність”, “функціональна графічна грамотність”, “графічна освіченість”, “графічна професійна компетентність”; набули подальшого розвитку положення щодо аналізу міжнародного досвіду формування графічної культури та вдосконалення означеного процесу в професійній підготовці вчителів трудового навчання.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати, висновки і рекомендації, розроблені на основі порівняльного аналізу підготовки вчителів технології в Російської Федерації та вчителів трудового навчання в Україні, можуть бути використані у практиці реформування системи підготовки вчителів трудового навчання в Україні, у діяльності вищих навчальних закладів для складання нових навчальних програм, з метою написання навчально-методичних посібників. Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами ВНЗ у професійній підготовці студентів. Фактичний матеріал буде корисним для дослідників суміжних галузей науки.

Упровадження результатів дослідження. Основні положення, висновки й рекомендації, розроблені на основі узагальнення дослідницьких матеріалів, упроваджено в навчальний процес Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 57/348-01 від 16.02.2007), Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/26 від 25.05.2007), Глухівського державного педагогічного університету (довідка № 606 від 27.02.2007), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 521 від 05.06.2007), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 238/01 від 13.03.2007).

Вірогідність результатів і висновків дослідження забезпечується теоретико-методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій, логіко-системним аналізом значного обсягу оригінальних наукових джерел та законодавчих документів, методологічною обґрунтованістю вихідних позицій порівняльно-педагогічного пошуку, використанням комплексу взаємозв'язаних методів дослідження відповідно до провідної ідеї, мети та завдань дослідження.

На захист виносяться:

1. Положення про наступність у формуванні графічної культури майбутнього вчителя трудового навчання, яка передбачає: “елементарну графічну грамотність”, “функціональну графічну грамотність”, “графічну освіченість”, “графічну професійну компетентність”.

2. Комплекс положень, що визначають ефективність формування графічної культури майбутнього вчителя трудового навчання: формування графічної культури цього вчителя має відповідати напряму модернізації вищої школи в Україні; висока якість досліджуваного процесу забезпечується інтерактивним проведенням аудиторних занять; необхідність, починаючи з першого курсу, використовувати новітні інформаційні технології; обов'язковими умовами формування графічної культури є особистісні якості викладачів, високий рівень їхньої компетентності та раціональна організація активного самонавчання студентів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати проведеного дослідження обговорювалися і дістали позитивну оцінку на засіданнях кафедри професійної підготовки і графіки Бердянського державного педагогічного університету (2001-2007). Матеріали дослідження були оприлюднені на 9 науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема: на 7 міжнародних: “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2002), “Сучасні освітні технології у професійній підготовці майбутніх вчителів” (Львів, 2002), “Технологическое образование в школе и ВУЗе в условиях модернизации образования” (Москва, 2003), “Теоретичні і методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції” (Київ, 2003), “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2004), “Теоретичні та методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції” (Київ, 2005), “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2006); 2 всеукраїнських: “Професіоналізм педагогічних кадрів: сучасні підходи, концепції, досвід” (Ніжин, 2002), “Інженерно-педагогічна освіта: сьогодення і майбуття” (Херсон, 2003).

Публікації. Основні результати дослідження відображені в 10 одноосібних публікаціях, із яких 9 - у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (336 найменувань, 10 - робіт автора), та 8 додатків. Робота містить 9 таблиць та 3 рисунки. Повний обсяг дисертації становить 309 сторінок, основний текст займає 216 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження; визначено його об'єкт, предмет, мету, завдання, методологічні та теоретичні основи дослідження; розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення; сформульовано основні положення, що виносяться на захист; охарактеризовано джерельну базу; наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Графічна культура у професійній підготовці майбутніх учителів трудового навчання як теоретико-педагогічна проблема” - на основі аналізу філософських, культурологічних, психолого-педагогічних джерел, законодавчих актів викладено провідні ідеї модернізації освіти в Україні та Російській Федерації в галузі професійної підготовки вчителів трудового навчання в пострадянський період; конкретизовано поняття “графічна культура”; охарактеризовано етапи її формування.

Підходи до підготовки вчителів такі ж різноманітні, як і завдання та ролі, для яких їх готують. Через це в процесі проектування моделі освіти її складовими мають бути елементи наукової, технічної, графічної, інформаційної, гуманітарної і проектної культур, що в комплексі становлять професійну культуру викладача. Важливим досягненням нашої цивілізації є можливість графічного спілкування, яке набуває все більшого значення у виробничій діяльності, що потребує людей з високою графічною культурою.

Професійна підготовка майбутнього вчителя трудового навчання здійснюється нині під впливом провідних світових тенденцій, соціально-економічних, суспільно-політичних та культурних змін як в Україні, так і в Російській Федерації. Нові підходи до трудового навчання, інтелектуального наповнення його змісту, створення реальних умов для реалізації індивідуальних можливостей кожного учня загострили проблеми формування графічної культури вчителя.

З'ясовано, що модернізація професійної підготовки вчителів трудового навчання вимагає від них оволодіння високою технічною культурою, графічною культурою, широкою технічною ерудицією, розвиненого технічного світогляду, активності, ініціативності, креативності, високої відповідальності.

На основі порівняльного аналізу доведено, що інваріантною функцією інтелектуальної діяльності вчителя трудового навчання є оперування образними графічними, схематичними і знаковими моделями об'єктів, які дають можливість в абстрактній, за допомогою символів, формі відтворювати відповідність об'єктів та їх графічних зображень. Рівень підготовки фахівця значною мірою визначається тим, наскільки він готовий до уявних перетворень образно-знакових моделей, наскільки розвиненим та рухливим є його просторове мислення. Ось чого необхідно забезпечити достатній обсяг графічних знань і вмінь, широкий розвиток прийомів розумової діяльності з добре розвиненим просторовим мисленням, а також теоретичним мисленням високого рівня, що лежить в основі графічної культури та є професійно значущою ознакою сучасного вчителя трудового навчання.

Вивчення та узагальнення праць філософів, психологів, педагогів, опрацювання наукової літератури з питань культури, творчості, діяльності та графіки, аналіз понять “культура” і “графіка” засвідчили багатозначність їх використання в різних аспектах, дали змогу конкретизувати поняття “графічна культура”, всебічно розглянути його з соціально-педагогічних позицій.

Узагальнюючи результати дослідження, викладені в цьому розділі, робимо висновок, що витоки графічної культури беруть початок у розумінні та використанні візуального потоку інформації, у можливості графічного запису інформації. Вона поєднує в собі психолого-педагогічні, культурологічні, науково-технічні, соціально-економічні чинники, що зумовлює складність системного проектування педагогічного процесу її формування.

Аналіз науково-теоретичних джерел дав підстави зробити висновок, що графічна культура - це досягнення людства в галузі створення і засвоєння графічних способів відображення, зберігання, передачі геометричної, технічної та іншої інформації про предметний світ, вона передбачає дотримання вимог і правил професійної графічної діяльності вчителя трудового навчання і є творчою професійною діяльністю з розвитку графічної мови (вдосконалення і створення нових зображувальних і знакових систем), що характеризується орієнтацією на безперервне самовдосконалення в галузі графічних інформаційних технологій.

Вивчення практичного досвіду України і Російської Федерації, науково-теоретичних джерел дало можливість дійти висновку, що формування графічної культури - це складний багатоплановий поетапний процес сходження від початкового графічного знання до висот графічної культури, який проходить такі ієрархічні ступені: “елементарна графічна грамотність”, “функціональна графічна грамотність”, “графічна освіченість”, “графічна професійна компетентність”. Ці етапи логічно взаємопов'язані і взаємодоповнюються.

У другому розділі - “Науково-методичні засади формування графічної культури майбутніх учителів трудового навчання в Україні та вчителів технології в Російській Федерації” - на основі вивчення психолого-педагогічних джерел, аналізу досвіду українських і російських педагогів охарактеризовано можливості підготовки українських і російських учнів до формування графічної культури в умовах шкільного навчання, виявлено науково-методичні засади формування графічної культури у майбутніх учителів технологій в Росії та вчителів трудового навчання в Україні; запропоновано модель сучасного вчителя трудового навчання зі сформованою графічною культурою.

У результаті порівняльного дослідження з'ясовано, що якість графічної культури фахівця багато в чому визначається рівнем підготовки абітурієнтів. Отже, для оптимального процесу формування графічної культури у майбутнього вчителя трудового навчання необхідною є взаємна узгодженість та взаємодія вищих навчальних закладів з загальноосвітньою середньою школою.

Викладений у дисертації порівняльний аналіз процесу формування графічної культури дає підстави виділити його основні елементи: концептуальні положення та особливості; форми, принципи і методи формування графічної культури та основні вимоги до їх оптимального поєднання; умови визначення змісту графічної підготовки, що сприяють найрезультативнішому формуванню графічної культури; перелік засобів наочності та їх систематизація для підсилення пізнавального ефекту у формуванні графічної культури студентів; види контролю, що дають можливість оцінювати ефективність формування графічної культури.

На основі наукового пошуку виявлено, що головним педагогічним засобом розвитку мотиваційно-ціннісного компонента в структурі графічної культури є перехід від традиційної педагогіки змістів і методів навчання геометро-графічних дисциплін до педагогіки сенсів набуття геометро-графічної освіти, що дає змогу розвиватися всім сутнісним силам суб'єктів навчання як вищій самоцінності.

З'ясовано, що в процесі формування графічної культури метою лекційного курсу в процесі навчання графічних дисциплін є закладення основ уміння самостійно складати орієнтовний образ дії, вироблення у студента таких умінь, які дали б йому змогу виділити опорні точки будь-якого завдання (в межах відомої галузі). Лекції повинні мати системний характер.

Результатом пошуків нових підходів до організації занять з графічних дисциплін під час формування графічної культури стало використання проблемних лекцій, в умовах яких пріоритет належить викладанню діалогічного характеру, евристичній бесіді, застосуванню бланк-конспекту. Виявлено, що використання новітніх технологій у підготовці студентів, починаючи з першого курсу, виводить процес формування графічної культури на рівень сучасних вимог.

Порівняльно-педагогічний аналіз науково-методичної діяльності, спрямованої на формування графічної культури майбутніх учителів трудового навчання в Україні та вчителів технології в Російській Федерації під час проведення лабораторно-практичних занять дав можливість виокремити такі чинники, зокрема: графічні задачі, їх класифікацію і вимоги до них; творчі задачі з нарисної геометрії, їх структуру і функції; діяльність з розв'язання графічних задач, які дають змогу цілеспрямовано й ефективно здійснювати формування графічної культури.

Результатом пошуку нових підходів до формування графічної культури стало виявлення єдиного графічного режиму (ЄГР), запропонованого російським науковцем (В. Куріною), що сприяє інтенсифікації міжпредметних зв'язків.

У ході аналізу компонентів методики навчання графіки, з'ясовано, що вони представлені: методикою навчання графіки як педагогічною системою; історією розвитку методики навчання креслення; роллю графічної освіти в системі професійної підготовки; змістом навчання машинобудівного креслення; процесом формування графічних знань, умінь і навичок; методами навчання графіки; системою форм навчання креслення; засобами навчання креслення; матеріальною базою навчання графіки; науковою та навчально-дослідною роботою студентів під час вивчення графіки; особистістю викладача ВНЗ.

Під час вивчення праць сучасних російських науковців (І. Кононихіної, В. Куріної, А. Павлової, О. Соколової) виявлена провідна роль педагогічної графіки у професійній діяльності вчителя технології зі сформованою графічної культурою, яку можна використовувати як педагогічний засіб, вид графіки, що застосовується для пояснення, ілюстрації та полегшення розуміння будови предметів, сутності явищ і процесів.

У розділі підкреслюється важлива роль курсових і дипломних робіт у підготовці вчителів трудового навчання і розвитку в них графічної культури. Дослідження показало, що формування графічної культури у майбутніх учителів трудового навчання не завершується виконанням дипломної роботи. У процесі педагогічної діяльності учитель завжди має можливість вдосконалювати свою графічну культуру.

На основі результатів проведеного порівняльного дослідження розроблено модель учителя трудового навчання зі сформованою графічною культурою.

У третьому розділі - “Використання інноваційного досвіду Російської Федерації та України у формуванні графічної культури майбутніх учителів трудового навчання” розглянуто можливості використання прогресивного досвіду двох країн для вдосконалення формування графічної культури в Україні. Здійснений аналіз дає можливість обґрунтувати таке:

· з метою оптимізації процесу формування графічної культури у майбутнього вчителя трудового навчання необхідно створити методичну систему, яка дасть можливість плавно перейти від шкільного до вузівського навчання, забезпечити несуперечливість тлумачення основних графічних понять, принципів і законів, які повинні мати здатність до подальшого узагальнення і розвитку при переході від середньої освіти до вищої;

· найефективнішому формуванню графічної культури сприяють виділені чинники інтенсифікації означеного процесу;

· довести доцільність використання проблемних лекцій, лекцій, що повинні мати системний характер, навчального посібника (бланк-конспекту), що дає змогу студентам якісно організувати роботу і значно підвищити повноту та якість записів, їх адекватність зображенням на дошці або екрані;

· що спеціально організовані лабораторно-практичні заняття - ефективний чинник формування графічної культури майбутніх учителів трудового навчання;

· що поєднання практичного курсу комп'ютерної графіки з інженерною, починаючи з першого курсу, дає змогу організувати процес навчання на рівні сучасних вимог;

· що використання таких видів діяльності, як проведення фрагментів занять, самоперевірка графічних робіт, складання кросвордів, застосування ігрових елементів та ін. забезпечує успішне формування графічної культури;

· що єдиний графічний режим (ЄГР), передбачений для всіх викладачів факультету, є сполучною ланкою між різними дисциплінами в процесі формування графічної культури;

· що володіння педагогічною графікою - необхідне професійне уміння сучасного вчителя трудового навчання зі сформованою графічною культурою.

Узагальнення досліджених матеріалів засвідчує, що прогресивні ідеї українського і російського досвіду можуть творчо використовуватися в галузі формування графічної культури майбутніх учителів трудового навчання в Україні. Результати дослідження дають можливість автору сформулювати відповідні пропозиції та рекомендації. Зокрема, слід удосконалити курс “Нарисної геометрії та креслення” і на його базі запропонувати оновлену, інтегровану дисципліну “Інженерна та комп'ютерна графіка”, яка ефективно сприятиме формуванню графічної культури відповідно до визначених етапів. Вона дає більше можливостей для варіативності та інтеграції знань, умінь, навичок, гармонійного та раціонального поєднання нарисної геометрії з теорією та практикою креслення, з комп'ютерною графікою, з освоєнням студентами геометро-графічних дисциплін, з формуванням графічної культури.

Доцільною є також розробка і впровадження інтегрованої дисципліни “Основи педагогічної графічної технології”, що допоможе вирішити комплекс проблем, пов'язаних з удосконаленням умовно-графічної наочності та методики її використання на заняттях.

Отже, дослідження показало, що формування високого рівня графічної культури у майбутніх учителів трудового навчання має важливе теоретичне та практичне значення - забезпечить підготовку фахівців професійно мобільних, зорієнтованих на творчу працю в умовах модернізації освіти.

ВИСНОВКИ

1. На основі результатів дослідження визначено, що провідні світові тенденції, пріоритети освітніх систем України та Російської Федерації, оптимальні способи проектування та організації освітнього процесу, розробка нової моделі освіти, складовими якої стають елементи наукової, технічної, графічної, інформаційної, гуманітарної і проектної культур, визначають актуальним напрямом реалізації нового підходу до трудового навчання проектно-технологічну діяльність, при якій пріоритет належить засобам активного навчання і сучасним педагогічним технологіям. Нові підходи до еволюційних змін змісту трудового навчання зумовили необхідність модернізації професійної підготовки вчителя, зокрема формування у нього графічної культури.

2. Вивчення та узагальнення праць філософів, психологів, педагогів опрацювання наукової літератури з питань культури, творчості, діяльності та графіки, аналіз понять “культура” і “графіка” розкрили широкий спектр їх використання в різних відношеннях, дали змогу конкретизувати поняття “графічної культури”, розглянути його з соціально-педагогічних позицій. Аналіз психолого-педагогічних і методичних праць сучасних російських педагогів, вивчення досвіду їх роботи дали можливість виявити й охарактеризувати ієрархічні рівні графічної культури: “елементарну графічну грамотність”, “функціональну графічну грамотність”, “графічну освіченість”, “графічну професійну компетентність” та етапи її формування.

Встановлено, що інтегруючим началом формування графічної культури є потенціал цілеспрямованої графічної підготовки. Похідною передумовою формування графічної культури у майбутнього вчителя технології та вчителя трудового навчання виступає освітня галузь “Технологія”. Результативна сторона процесу виявляється в систематичності та наступності етапів формування графічної культури та її компонентів.

3. Як показав порівняльний аналіз, в Україні та Російській Федерації графічна підготовка випускників шкіл не є задовільною, вона має стійкий низький рівень. Спираючись на ідеї українських і російських науковців, щодо продуктивного формування графічної культури майбутнього вчителя трудового навчання, вважаємо, що необхідно всіляко розвивати наступність загальноосвітньої школи з ВНЗ, забезпечити несуперечливість тлумачення основних графічних понять, принципів і законів, які повинні мати здатність до подальшого узагальнення і розвитку при переході з нижчого освітнього щабля на вищий.

4. На основі порівняльно-педагогічного дослідження визначено сучасні тенденції теорії та практики якісного формування графічної культури у майбутніх учителів трудового навчання, якими, зокрема, є ефективна організація навчального процесу та активна пізнавальна діяльність студентів. Питанням активізації та інтенсифікації навчального процесу як в Росії, так і в Україні приділяється значна увага. З'ясовані у процесі наукового пошуку чинники інтенсифікації формування графічної культури в російських ВНЗ можна творчо адаптувати й використати в навчальних закладах України.

Методологічно значущим у контексті дослідження є виділення на основі систематизації та узагальнення різних наукових підходів російських учених, концептуальних положень та основних закономірностей процесу формування графічної культури. У дисертації наведене теоретичне узагальнення й виділення, на підставі обґрунтованих російськими науковцями положень, спеціальної групи принципів, дотримування яких сприяє ефективному формуванню графічної культури, а саме: цілісність та системність, передбачення, наступність, поетапність та послідовність, варіативність, фундаменталізм і практико-орієнтований характер навчальної інформації, забезпечення оптимального поєднання репродуктивних і творчих методів, поступове впровадження інформаційних технологій, адекватність форм навчання.

Спираючись на ідеї зарубіжних і вітчизняних науковців можна стверджувати, що оптимальність навчально-виховного процесу, більш якісне формування графічної культури майбутнього вчителя трудового навчання забезпечується комплексним використанням раціонально поєднаних методів, форм і засобів навчання. Варто приділяти увагу діагностуванню та критеріям оцінювання графічних знань і вмінь у досліджуваному процесі. Як показало вивчення досвіду російських педагогів, логічним завершенням рейтингового моніторингу у вивчення дисципліни є “пакет досягнень”, що включає комплект різних продуктів діяльності студента.

Науковий аналіз позитивного досвіду російських педагогів дав змогу систематизувати засоби наочності у групи за ступенем зростання в них елементів абстрактності: реальні технічні об'єкти > технічні моделі > рисунки і фотографії > креслення > схематичні зображення > символіка і знакова наочність.

Здійснено теоретичне узагальнення положень російських та українських науковців щодо якісного формування графічної культури за умов ефективного проведення аудиторних занять. Зокрема, це виявляється у використанні лекцій, які повинні мати системний характер з чітко визначеними структурно-функціональними зв'язками, головний акцент яких має бути зміщений у бік самостійної творчої діяльності студента, застосування механізмів мотивації, забезпечення відповідної матеріально-технічної, інформаційної баз. Визначено позитивне ставлення українських і російських педагогів до важливості впровадження проблемних лекцій. Аналізуючи цей підхід зазначимо, що в Російській Федерації приділяється значна увага використанню евристичних бесід як форми частково-пошукового методу із застосуванням контр-образів і контр-доказів, що значною мірою забезпечує готовність студентів до цілісного розв'язання навчальних проблем. Створенню творчої атмосфери сприяє використання бланк-конспектів, які до того ж допомагають усунути певні недоліки, властиві дисциплінам графічного циклу, і дають можливість організувати випереджувальне навчання, що розширює можливості і перспективи ефективного формування графічної культури.

Вивчення українських і російських науково-педагогічних джерел свідчить, що в педагогіці України та Російської Федерації існує досить широкий спектр поглядів на класифікацію графічних задач. Здійснений, з метою оптимізації процесу формування графічної культури майбутніх учителів трудового навчання, порівняльний аналіз поглядів дав можливість розглянути класифікацію задач у контексті проблеми дослідження.

На основі результатів наукового аналізу позитивного досвіду українських і російських педагогів сформульовано положення, якими слід керуватися при складанні графічних задач та при їх відборі (за рівнями складності, за ступенем прихованої проблемності), а також з'ясовано структуру і функції творчих задач з нарисної геометрії та особливості діяльності з вирішення графічних задач (операції орієнтування, планування, виконання, контролю рішення).

У процесі формування графічної культури поряд з вирішенням графічних задач використовуються такі види діяльності: обґрунтоване російськими педагогами опитування у вигляді дискусії на початку заняття, визнані українськими та російськими науковцями самоперевірка графічних робіт, кросворди, ігрові елементи. Ігрові та групові методи є до певної міри універсальними у тому сенсі, що вони дають змогу досягати навчальних, виховних та розвивальних цілей.

Системний аналіз досвіду України та Російської Федерації дав можливість показати пріоритетність використання новітніх технологій у підготовці майбутніх учителів технології та вчителів трудового навчання. Науковий доробок російських учених щодо застосування графічних комп'ютерних програм, починаючи з першого курсу, спрямовує процес навчання на рівень, що відповідає сучасним вимогам. Навчання комп'ютерної графіки має бути загальноосвітнім, інтегрованим зі спеціальними та професійно-орієнтованими навчальними дисциплінами. Для ефективного формування графічної культури цей практикум повинен мати проблемний характер.

5. Процес формування графічної культури має реалізовуватися не лише під час вивчення графічних дисциплін, а й у процесі вивчення інших дисциплін на індустріально-педагогічному факультеті. Головною умовою результативності є взаємозв'язана діяльність усіх викладачів факультету, дотримання спеціально розробленого російськими науковцями єдиного графічного режиму (ЄГР), що містить єдині вимоги до оформлення графічних зображень і є сполучною ланкою між різними дисциплінами.

Доведено, що важливим компонентом у підготовці вчителів технології в Російській Федерації є оволодіння педагогічною графікою, яка стає невід'ємною складовою графічної культури майбутнього вчителя.

У підвищенні ефективності формування і розвитку графічної культури, поряд з фундаментальними графічними знаннями та вміннями важливого значення набувають: методика навчання графіки, курсові та дипломні роботи, котрі реалізують навчальну та контролюючу функції, уміло спланована і організована на всіх етапах навчання самостійна робота студентів, педагогічна практика.

6. На основі проведеного дослідження обґрунтовано та розроблено авторську модель сучасного вчителя трудового навчання зі сформованою графічною культурою, яка є відкритою системою, що потребує постійних доповнень, систематичного удосконалення, збагачення, конкретизації, поповнення новим змістом відповідно до соціальних замовлень, які динамічно змінюються.

Теоретично обґрунтовано, розроблено й апробовано методичні рекомендації щодо вдосконалення формування графічної культури вчителя трудового навчання в Україні. Зокрема, запропоновано оновлену, інтегровану дисципліну “Інженерна та комп'ютерна графіка” на основі “Нарисної геометрії та креслення”, яку студенти мають вивчати у 1, 2, 3, 4 семестрах і котра вирішує завдання формування графічної культури відповідно до визначених етапів.

Доведено, що серед невід'ємних складових графічної культури вчителя трудового навчання є вміння виконувати грамотні пізнавальні малюнки, групувати науковий матеріал у лаконічні рамки схем, таблиць, діаграм, працювати крейдою на дошці, виконувати на високому професійному рівні наочні посібники, широко застосовувати графічну мову, користуватися графікою як педагогічним засобом, видом графіки, що використовується для пояснення, ілюстрації та полегшення розуміння будови предметів, сутності явищ і процесів, грамотно будувати будь-яке зображення на основі врахування законів його сприймання, вміння графічно пояснити свою думку, володіння інструментами і матеріалами для виконання зображень, естетичного сприймання світу, формування графічного стилю мислення тощо. Дослідження підтвердило необхідність розробки і введення для вивчення на індустріально-педагогічних факультетах інтегрованого курсу “Основи педагогічної графічної технології”, який має забезпечити ефективне формування перелічених вище вмінь.

У цілому результати проведеного дослідження дають підстави вважати, що вихідна методологія правильна, концепція дослідження плодотворна, визначені завдання реалізовано, мета досягнута.

До подальших напрямів дослідження проблеми формування графічної культури у майбутніх учителів трудового навчання, на нашу думку, належать: вивчення особливостей створення умов необхідних для ефективної організації позааудиторної роботи, детальніше вивчення проблем самостійної роботи студентів у процесі формування графічної культури, опрацювання особливостей розвитку графічної культури вчителя трудового навчання в процесі педагогічної діяльності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Буянов П.Г. Графічна культура як складова професіоналізму вчителя трудового навчання нової генерації // Зб. наук. пр. Педагогічні науки. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2004. - Вип. 36. - С. 212-215.

2. Буянов П.Г. Етапи формування графічної культури майбутніх вчителів трудового навчання (з досвіду ВНЗ Російської Федерації) // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / Редкол: І.А. Зязюн (голова) та ін. - К., Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. - Вип. 4. - С. 127-134.

3. Буянов П.Г. Метод проектів у системі освіти Російської Федерації // Педагог професійної школи: Зб. наук. пр. / Редкол.: Н.Г. Ничкало, І.А. Зязюн. - К.: Наук. світ, 2004. - Вип. VІ.- С. 255-261.

4. Буянов П.Г. Основи педагогічної графічної технології // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2006. - № 5. - С. 52-54.

5. Буянов П.Г. Особливості підготовки вчителів праці в Російській Федерації // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / Редкол: І.А. Зязюн (голова) та ін. - К., Вінниця: ДОВ Вінниця, 2002. - Ч. 1. - С.131-135.

6. Буянов П.Г. Підготовка майбутніх вчителів трудового навчання до педагогічної практики: (З досвіду вищих навчальних закладів Російської Федерації) // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету. Психолого-педагогічні науки. - Ніжин, 2002. - № 4. - С. 117-119.

7. Буянов П.Г. Становление технологического (трудового) образования в Российской Федерации и Украине в условиях модернизации образования (сравнительный анализ) // Технологическое образование в школе и ВУЗе в условиях модернизации образования: Материалы международной научно-практической конференции МПГУ 4-5 февраля 2003. - М.: Эслан, 2003. - С. 16-19.

8. Буянов П.Г. Сучасні кваліфікаційні вимоги до підготовки вчителів трудового навчання: (З досвіду роботи ВНЗ Російської Федерації) // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2002. - № 3. - С. 244-250.

9. Буянов П.Г. Формування графічної культури майбутнього вчителя трудового навчання // Педагог професійної школи: Зб. наук. пр. / Редкол.: Н.Г. Ничкало, І.А. Зязюн. - К.: Наук. світ, 2006. - Вип. VІІ. - С. 144-153.

10. Буянов П.Г. Формування графічної культури студента-старшокурсника індустріально-педагогічного факультету (з досвіду ВНЗ Російської Федерації) // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / Редкол: І.А. Зязюн (голова) та ін. - К., Вінниця: ДОВ Вінниця, 2006. - Вип. 10. - С. 249-257.

АНОТАЦІЇ

Буянов П.Г. Формування графічної культури у майбутніх учителів трудового навчання України та Російської Федерації (порівняльний аналіз). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - “Теорія і методика професійної освіти”. - Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено проблемі формування графічної культури у майбутніх учителів трудового навчання України та Російської Федерації. На основі порівняльного дослідження виявлено провідні ідеї модернізації освіти в Україні та Російській Федерації в галузі професійної підготовки вчителів трудового навчання в пострадянський період; конкретизовано зміст і сутність поняття “графічна культура”, визначено етапи її формування; охарактеризовано підготовку українських і російських учнів до формування графічної культури в умовах шкільного навчання; проаналізовано, порівняно та узагальнено особливості практичного досвіду Росії та України щодо формування графічної культури у процесі підготовки вчителя трудового навчання; сформульовано рекомендації щодо формування графічної культури вчителя трудового навчання на основі вивчення та узагальнення інноваційного досвіду Росії та України.

Ключові слова: досвід Російської Федерації, вчитель трудового навчання, вчитель технології, графічна культура, елементарна графічна грамотність, функціональна графічна грамотність, графічна освіченість, графічна професійна компетентність, інженерна та комп'ютерна графіка, педагогічна графічна технологія.

Буянов П.Г. Формирование графической культуры у будущих учителей трудового обучения Украины и Российской Федерации (сравнительный анализ). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - “Теория и методика профессионального образования” - Институт педагогического образования и образования взрослых АПН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена проблеме формирования графической культуры у будущих учителей трудового обучения Украины и Российской Федерации. На основе сравнительного исследования выявлены прогрессивные идеи реформирования образования в Украине и Российской Федерации в области профессиональной подготовки учителей трудового обучения в постсоветский период. Профессиональная подготовка будущего учителя трудового обучения развивается под воздействием прогрессивных мировых тенденций, социально-экономических, общественно-политических и культурных изменений в Украине и в России.

...