Формування педагогічної культури майбутнього викладача вищої школи в умовах магістратури

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 378.22.001 (043.3)

Формування педагогічної культури майбутнього викладача вищої школи в умовах магістратури

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Чорна Світлана Сергіївна

Запоріжжя 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Класичному приватному університеті.

Захист відбудеться „10” жовтня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.04 в Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розіслано „9” вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.І. Гура

АНОТАЦІЯ

Чорна С.С. Формування педагогічної культури майбутнього викладача вищої школи в умовах магістратури. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2008.

У дисертації досліджено проблему формування педагогічної культури майбутнього викладача вищої школи в умовах магістратури. З'ясовано структурні й функціональні компоненти педагогічної культури викладача вищого навчального закладу. Розроблено та науково обґрунтовано концептуальну модель формування педагогічної культури майбутнього викладача вищої школи в умовах магістратури. За результатами дослідження визначено й експериментально перевірено сукупність організаційно-педагогічних умов, що забезпечують успішність цього процесу.

Запропоновано авторську програму та навчально-методичні рекомендації до спецкурсу „Педагогічна культура викладача вищої школи”.

Ключові слова: майбутній викладач вищого навчального закладу, магістратура, педагогічна культура, педагогічні цінності, педагогічна майстерність, домінуючі професійні мотиви, формування педагогічної культури, організаційно-педагогічні умови.

АННОТАЦИЯ

Черная С.С. Формирование педагогической культуры будущего преподавателя высшей школы в условиях магистратуры. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Классический приватный университет, Запорожье, 2008.

Диссертация представляет собой исследование проблемы формирования педагогической культуры будущего преподавателя высшей школы в условиях магистратуры. В исследовании предложено новое понимание педагогической культуры преподавателя высшей школы как взаимосвязи общекультурных и педагогических ценностей, профессиональных знаний, умений, навыков, педагогического мастерства, необходимых для успешного осуществления образовательного процесса в высшем учебном заведении.

В работе определены структурные (педагогические ценности, доминирующие профессиональные мотивы, профессиональные знания, профессионально значимые качества, педагогическое мастерство, педагогические умения) и функциональные компоненты (гносеологическая, гуманистическая, профессионально-дидактическая, воспитательная, коммуникативная, нормативная, информационная, творческая и защитная функции), которые обеспечивают целостность процесса формирования педагогической культуры будущих преподавателей вузов.

В диссертации обосновано, что необходимыми и достаточными для эффективного формирования педагогической культуры магистрантов являются такие организационно-педагогические условия: ориентация учебно-воспитательного процесса на формирование педагогической культуры; целенаправленное формирование положительной мотивации магистрантов к педагогической деятельности и постоянной потребности к саморазвитию педагогической культуры; внедрение системы наставничества и оптимальных форм и методов организации педагогического процесса; ориентация педагогической практики на формирование педагогической культуры магистрантов.

Определено ведущие принципы формирования педагогической культуры будущих преподавателей высшей школы (профессиональной направленности образовательного процесса в высших учебных заведениях; научности; непрерывности и преемственности; инновационной деятельности; единства системного и личностно-ориентированного подхода; доступности).

В работе создана и обоснована концептуальная модель формирования педагогической культуры магистрантов. Предлагаемая модель представляет собой комплекс элементов педагогического процесса, которые обеспечивают формирование у будущих преподавателей педагогической культуры. Главными компонентами концептуальной модели определены цель, задания, принципы, организационно-педагогические условия, формы и методы организации учебно-воспитательного процесса в магистратуре.

Доказано, что успешному формированию педагогической культуры будущих преподавателей вузов в процессе магистерской подготовки способствовало: внедрение в учебные планы магистратуры спецкурса „Педагогическая культура преподавателя высшей школы”; применение в учебном процессе инновационных видов лекций и семинаров; использование психолого-педагогических тренингов; участие магистрантов в Клубе педагогического творчества „Новатор”; проведение научно-практических и теоретических конференций с участием выдающихся ученых, научных деятелей, преподавателей-новаторов; ориентация педагогической практики на формирование педагогической культуры магистрантов.

В диссертации предложена организация экспериментальной работы и обоснованы её результаты по проверке эффективности организационно-педагогических условий формирования педагогической культуры будущего преподавателя высшей школы в условиях магистратуры.

Ключевые слова: педагогическая культура, магистратура, будущий преподаватель высшего учебного заведения, педагогическое мастерство, доминирующие профессиональные мотивы, организационно-педагогические условия.

ANNOTATION

Chorna S.S. Forming of pedagogical culture of a future higher educational establishment teacher during a master's program. - Manuscript.

Dissertation for Candidate's Degree in Pedagogical Sciences, 13.00.04 - Theory and methodology of professional education. - Classic Private University, Zaporizhzhja, 2008.

The problem connected with forming of pedagogical culture of a future higher educational establishment teacher during a master's program is considered in the dissertation research work. The structural and functional components of pedagogical culture of a college teacher in high school were distinguished. The conceptual model of the forming process of a future college teacher's pedagogical culture during a master's program was elaborated and scientifically proved in the research. The research work resulted in the aggregate of organizational and pedagogical conditions ensuring the success of the process. The conditions were defined and proved during the experiment.

The author's program and the educational and methodical recommendations to the course „Pedagogical culture of a higher educational establishment teacher” were suggested.

Key words: a future college teacher, master's program, pedagogical culture, pedagogical values, pedagogical skill, dominant professional motives, formation of pedagogical culture, organizational and pedagogical conditions.

педагогічний психологічний культура магістерський

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Радикальні зміни в українському суспільстві створюють передумови для визначення загальної стратегії сучасної системи вищої освіти, яка вимагає підготовки фахівців-професіоналів, що поєднують у собі глибокі гуманістичні переконання, фундаментальні теоретичні знання й ретельну практичну підготовку. Стратегічні напрями розвитку вищої освіти визначено Конституцією України, Законами України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті, концептуальними засадами розвитку педагогічної освіти України, її інтеграції в європейський освітній простір.

Основною метою державної політики в галузі вищої освіти є створення умов для розвитку висококультурної особистості та творчої самореалізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти й організації навчально-виховного процесу відповідно до європейських і світових стандартів. Саме тому посилюються вимоги до викладача вищого навчального закладу, який відіграє провідну роль у реалізації актуальних завдань освітньої сфери.

Сучасна система підготовки викладачів орієнтована виключно на розвиток професійних умінь і навичок. Поза увагою залишається формування педагогічної культури майбутніх викладачів вищого навчального закладу, зокрема в умовах магістратури, що викликає низку суперечностей між:

новою парадигмою вищої педагогічної освіти, яка спрямована на підготовку висококультурного викладача, здатного транслювати систему загальнолюдських і професійних цінностей, та порівняно низьким рівнем сформованості педагогічної культури викладача вищого навчального закладу;

європейськими вимогами до викладача вищої школи й відсутністю науково обґрунтованих педагогічних умов, які забезпечують формування відповідної педагогічної культури майбутнього викладача в процесі магістерської підготовки;

необхідністю підвищення рівня педагогічної культури майбутнього викладача вищої школи й недостатньою розробленістю педагогічною наукою ефективних форм і методів, спрямованих на її розвиток в умовах магістратури.

Подолання виявлених суперечностей зумовлює потребу наукового осмислення та вирішення проблеми формування педагогічної культури майбутнього викладача вищої школи в процесі його фахової підготовки.

Педагогічна культура є частиною загальнолюдської культури. У ній найбільш повно відображені духовні та матеріальні цінності освіти й виховання, способи творчої педагогічної діяльності, необхідні для здійснення освітньо-виховного процесу. Отже, реальні потреби вищої й загальноосвітньої школи зумовлюють підвищення інтересу науковців до проблеми педагогічної культури.

Аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури з проблем професійного розвитку викладача вищої школи, становлення його професійної компетентності засвідчує, що досліджуються різні аспекти зазначеної проблеми: теорія культури та культурної діяльності (О. Арнольдов, Е. Баллер, В. Давидович, М. Дьомін, Л. Коган, Е. Маркарян, В. Межуєв, О. Ханова та ін.); проблеми цінностей людини і структури цінностей особистості (С. Анісімов, В. Блюмкін, Л. Божович, В. Додонов, С. Клепко, О. Леонтьєв, М. Розов та ін.); сутність та особливості педагогічної майстерності (Ю. Азаров, Є. Барбіна, І. Зязюн, В. Кан-Калик, Л. Крамущенко, І. Кривонос, Н. Кузьміна, М. Кухарєв, В. Майборода, В. Моляко, Т. Сущенко, Н. Тарасевич, І. Харламов та ін.); духовний розвиток особистості (В. Андрущенко, О. Артемонова, Г. Балл, І. Бех, З. Гіптерс, В. Євтух, С. Кримський, В. Сагатовський, С. Черніков, П. Щербань, Ж. Юзвак та ін.); професійні мотиви особистості (В. Асєєв, С. Вершловський, Є. Ільїн, В. Ковальов, А. Маслоу, Є. Павлютенков, А. Петровський, М. Ярошевський та ін.).

У науково-педагогічних дослідженнях накопичено значний досвід наукового пояснення феномену „педагогічна культура майбутнього вчителя” (М. Васильєва, Т. Володько, Н. Воробйов, О. Гармаш, В. Гриньова, Т. Іванова, Н. Крилова, І. Никифорова, С. Операйло, В. Суханцева, Я. Черньонков, П. Щербань та ін.), учителів, педагогів, освітян (О. Бондаревська, М. Букач, І. Відт, Б. Дьяченко, С. Єлканов, І. Зязюн, Н. Ліфінцева, В. Луговий, Г. Різз, О. Рудницька, М. Скрипник, В. Сластьонін, В. Шейко та ін.); висвітлено різні аспекти професійної діяльності викладача вищого навчального закладу та з'ясовано шляхи формування його педагогічної культури (А. Барабанщиков, С. Вітвицька, О. Гура, І. Ісаєв, А. Коржуєв, С. Муцинов, С. Одарюк, В. Попков, В. Сластьонін та ін.). Проте, незважаючи на наявність у сучасній науці значної кількості наукових праць, присвячених проблемі формування педагогічної культури, на сьогодні вона залишається однією з найбільш дискусійних. Поза увагою дослідників залишилася проблема формування педагогічної культури майбутнього викладача вищої школи в умовах магістратури та визначення організаційно-педагогічних умов, що сприяють успішності цього процесу.

Соціальна, науково-практична значущість та актуальність визначеної проблеми, нерозробленість її теоретико-методичних основ зумовили вибір теми дослідження: “Формування педагогічної культури майбутнього викладача вищої школи в умовах магістратури”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Класичного приватного університету в межах комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри управління навчальними закладами та педагогіки вищої школи “Еволюція педагогічної освіти в Україні на етапі націєтворення” (номер державної реєстрації 0105U002557), в якій автор брав безпосередню участь.

Тема дисертації затверджена вченою радою Класичного приватного університету (протокол № 9 від 26.04.2006 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 18.12.2007 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є визначення, теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов формування педагогічної культури майбутнього викладача вищого навчального закладу в процесі магістерської підготовки.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

проаналізувати теоретичні засади дослідження проблеми формування педагогічної культури особистості в психолого-педагогічній науці;

уточнити поняття “педагогічна культура майбутнього викладача вищої школи”;

визначити й експериментально перевірити концептуальну модель та організаційно-педагогічні умови, що сприяють успішному формуванню педагогічної культури майбутнього викладача вищої школи в магістратурі;

розробити методичні рекомендації з формування педагогічної культури майбутнього викладача вищого навчального закладу в процесі магістерської підготовки.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх викладачів вищої школи в умовах магістратури.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови формування педагогічної культури майбутніх викладачів вищої школи.

Гіпотеза дослідження - успішне формування педагогічної культури майбутнього викладача вищої школи в процесі магістерської підготовки можливе за таких організаційно-педагогічних умов:

1) зорієнтованості навчально-виховного процесу на формування педагогічної культури майбутніх викладачів;

2) цілеспрямованого фоpмування позитивної мотивації до педагогічної діяльності та стійкої потреби в саморозвитку педагогічної культури;

3) упровадження системи наставництва та оптимальної сукупності форм і методів організації педагогічного процесу, спрямованого на розвиток педагогічної культури;

4) орієнтації педагогічної практики на формування педагогічної культури магістрантів.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези дослідження було використано загальнонаукові методи, що взаємодоповнювали один одного й забезпечували можливість комплексного пізнання предмета дослідження:

теоретичні: вивчення й аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури, порівняння й узагальнення теоретичних концепцій педагогічного досвіду роботи викладачів вищої школи, пріоритетних ідей науковців щодо вирішення проблеми формування педагогічної культури; системно-структурний аналіз (класифікація, систематизація) - для встановлення сутності та компонентів педагогічної культури викладача вищого навчального закладу; моделювання - для створення концептуальної моделі формування педагогічної культури майбутнього викладача на етапі його магістерської підготовки;

емпіричні: анкетування, опитування, діагностичні стандартизовані методики - для виявлення рівнів сформованості педагогічної культури магістрантів; педагогічний експеримент - для перевірки ефективності визначених організаційно-педагогічних умов;

статистичні: методи математичної статистики - для кількісного та якісного аналізу одержаних даних.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в такому:

вперше визначено та науково обґрунтовано комплекс організаційно-педагогічних умов, що сприяють успішному формуванню педагогічної культури магістрантів; розроблено й обґрунтовано концептуальну модель цього процесу;

уточнено сутність, структурні компоненти та функції педагогічної культури майбутнього викладача вищого навчального закладу;

удосконалено форми й методи професійної підготовки магістрантів;

набули подальшого розвитку науково-теоретичні положення про сутність, зміст і структуру педагогічної культури викладача вищої школи.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено й упроваджено в процес магістерської підготовки майбутніх викладачів: навчальну програму авторського спецкурсу “Педагогічна культура викладача вищої школи” та навчально-методичні рекомендації щодо формування педагогічної культури майбутніх викладачів вищої школи в умовах магістратури; удосконалено програму педагогічної практики магістрантів у вищому навчальному закладі.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес магістратури Класичного приватного університету м. Запоріжжя (довідка № 1930 від 02.06.2008 р.), Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 328 від 03.06.2008 р.), Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка № 06/1168 від 07.07.2008 р.), Харківського гуманітарно-педагогічного інституту (довідка № 01.12/329 від 08.07.2008 р.), Комунального закладу „Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти” (довідка № 351 від 11.07.2008 р.), Донецького національного університету (довідка № 892/01-26/83 від 23.07.2008 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні концептуальні положення й результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях: міжнародних: „Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємин” (м. Суми, 2008); „Проблеми педагогіки, психологічної освіти та сучасні соціальні процеси” (м. Запоріжжя, 2008), „Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність” (м. Харків, 2008), „Філософія освіти і формування національної гуманітарно-технічної еліти” (м. Алушта, 2008); всеукраїнських: “Еволюція теорії та методики професійної освіти в Україні на етапі націєтворення” (м. Запоріжжя, 2006); “Педагогіка професійної освіти” (м. Запоріжжя, 2007); “Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України” (м. Ялта, 2007), обговорювалися на засіданнях кафедри управління навчальними закладами та педагогіки вищої школи Класичного приватного університету.

Публікації. Основні теоретичні положення й результати дисертаційного дослідження опубліковано в 15 одноосібних працях, з них: 8 статей у фахових наукових виданнях, 6 тез доповідей, 1 навчально-методичні рекомендації.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (215 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 222 сторінки, з них основного тексту - 162 сторінки. Дисертація містить 9 таблиць і 7 рисунків на 6 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, сформульовано гіпотезу, охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення, а також наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження, структуру дисертації.

У першому розділі - „Педагогічна культура майбутніх викладачів вищої школи як науково-педагогічна проблема” - здійснено аналіз загальнонаукових концепцій сутності педагогічної культури взагалі та педагогічної культури викладача вищої школи зокрема, розкрито зміст і компоненти педагогічної культури викладача ВНЗ; проведено констатувальний аналіз рівнів розвитку педагогічної культури магістрантів.

Аналіз наукової літератури свідчить про те, що проблеми, пов'язані зі становленням особистості педагога, викладача вищого навчального закладу, його педагогічної культури, завжди були в центрі уваги видатних освітян і їхніх наукових пошуків, зокрема О. Кониського, А. Макаренка, М. Пирогова, Г. Сковороди, В. Сухомлинського, К. Ушинського та ін.

У роботі зазначено, що проблема формування педагогічної культури учителів, педагогів, освітян розглядалась у наукових працях О. Бондаревської, М. Васильєвої, О. Гармаш, В. Гриньової, С. Єлканова, І. Зязюна, Т. Іванової, Н. Крилової, Т. Левашової, В. Лугового, Л. Нечепоренко, Г. Різз, Я. Черньонкова, В. Шейко, П. Щербаня та ін.). Окремі педагогічні аспекти проблеми розвитку педагогічної культури викладачів вищих навчальних закладів обґрунтовано в наукових дослідженнях А. Барабанщикова, С. Вітвицької, О. Гури, З. Єсарєва, І. Ісаєва, В. Коновалової, О. Коржуєва, Н. Мазур, С. Муцинова, С. Одарюк, В. Попкова, В. Сластьоніна та ін.).

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури, здійснений з метою з'ясування стану досліджуваної проблеми, дав підстави виділити три основні підходи до визначення сутності педагогічної культури:

педагогічна культура як частина загальнолюдської культури, що включає характеристики педагогічного процесу в історичному розвитку, сукупність цінностей, які характеризують особистість, освітній заклад, державу, суспільство в цілому (О. Бондаревська, О. Гармаш, Є. Захарченко, О. Одарюк, П. Щербань та ін.);

педагогічна культура як вищий рівень педагогічної майстерності, педагогічної освіченості, професійної компетентності й людської індивідуальності, що формується в процесі професійної діяльності (А. Барабанщиков, Б. Гершунський, С. Муцинов, М. Скрипник, В. Сухомлинський та ін.);

педагогічна культура як складна система цінностей - регуляторів педагогічної діяльності (В. Гриньова, І. Ісаєв, Т. Колодько, Н. Крилова, Н. Мазур та ін.).

На основі синтезу цих підходів педагогічну культуру викладача вищого навчального закладу визначено як органічний взаємозв'язок сукупності загальнокультурних і педагогічних цінностей, професійних знань, умінь, навичок, педагогічної майстерності, необхідних для успішного здійснення освітньо-виховного процесу у вищому навчальному закладі.

Вивчення педагогічної культури викладача вищої школи в аксіологічному аспекті розкриває її зміст, основу якого становлять педагогічні цінності. Сукупність педагогічних цінностей має цілісний і системний характер, вони визначають відношення між усталеними поглядами на проблеми професійної освіти й педагогічної діяльності викладача вищої школи.

Педагогічні цінності викладача вищої школи визначено як комплекс духовних, моральних, інформаційних, комунікативних, прогностичних, діагностичних, аналітико-оцінних, науково-дослідницьких, національно-гуманістичних цінностей, що дають змогу успішно здійснювати професійну діяльність. Тому формування педагогічних цінностей у майбутніх викладачів вищої школи залежить від модернізації всієї системи освіти, в якій важливу роль відіграє педагог з високим рівнем фахової підготовки та сформованими педагогічними цінностями.

Враховуючи вимоги до змісту та характеру професійної діяльності викладача вищого навчального закладу, а також наукові підходи А. Барабанщикова, В. Гриньової, І. Ісаєва до визначення структури й функцій педагогічної культури, виокремлено такі головні компоненти педагогічної культури викладача: педагогічні цінності, домінуючі професійні мотиви, професійні знання, професійно значущі якості, педагогічна майстерність і професійні вміння.

У ході наукового пошуку з'ясовано критерії сформованості педагогічної культури майбутніх викладачів вищої школи: мотиваційний, змістово-процесуальний і рефлексивно-емоційний. Визначення сутності та змісту педагогічної культури викладача дало змогу виявити такі показники до кожного критерію: мотиваційний (наявність професійних мотивів, професійна спрямованість, мотивація до успіху); змістово-процесуальний (система знань щодо сутності та компонентів педагогічної культури, інформаційна культура, здатність до саморозвитку); рефлексивно-емоційний (самопізнання, здатність до емпатії, самоконтроль у спілкуванні).

Змістовні характеристики критеріїв та показників покладено в основу виділених рівнів сформованості педагогічної культури.

Високий рівень педагогічної культури характерний для магістрантів із міцними знаннями змісту та компонентів педагогічної культури; високим ступенем професійної спрямованості на подальшу роботу у сфері освіти; емпатійним розумінням студентів; вмінням контролювати свої дії за традиційних і нетрадиційних обставин; постійною й стійкою спрямованістю педагога на самопізнання та самовдосконалення.

Середній рівень педагогічної культури властивий магістрантам з неповними професійно-фаховими знаннями та вміннями; середнім рівнем здатності до емпатії; інтуїтивним підходом до вирішення складних ситуацій і невмінням розв'язувати їх; недостатньо вираженим прагненням до самопізнання та саморозвитку, не зовсім чітко вираженою професійною спрямованістю.

Низький рівень педагогічної культури магістрантів визначається механічним відтворенням знань, наведенням інформації без конкретних прикладів, нестійкістю ціннісних орієнтацій, несформованістю вмінь і навичок щодо самоконтролю у спілкуванні, відсутністю професійної спрямованості, низьким рівнем емпатійності; відсутністю спрямованості педагога на самопізнання та саморозвиток.

З метою дослідження рівня сформованості педагогічної культури проведено констатувальний експеримент, на різних етапах якого взяли участь 156 викладачів, 184 магістранти і 175 студентів Класичного приватного університету (м. Запоріжжя), Бердянського державного педагогічного університету та Мелітопольського державного педагогічного університету.

Констатувальний експеримент здійснювався в два етапи. На першому етапі проводився аналіз навчальних планів з метою виявлення наявного ступеня їх орієнтації на формування педагогічної культури майбутнього викладача вищої школи; анкетування студентів, магістрантів і викладачів з метою визначення значущих професійних якостей і компонентів педагогічної культури; усвідомлення студентами, магістрантами, викладачами необхідності її формування для підвищення рівня професійної діяльності. На другому етапі визначався рівень сформованості педагогічної культури в магістрантів експериментальної та контрольної груп.

Для визначення стану сформованості педагогічної культури використовувались обґрунтовані, апробовані на практиці методи: діагностика наявності професійних мотивів (методика С. Єрмакової); діагностика професійної спрямованості (методика Є. Рогова); діагностика мотивації до успіху (методика Т. Елерса); діагностика інформаційної культури (методика Є. Рогова); діагностика виявлення здатності до саморозвитку; діагностика самопізнання (методика Є. Рогова); діагностика виявлення здатності до емпатії (методика І. Юсупова); діагностика самоконтролю у спілкуванні (методика М. Снайдера).

За результатами констатувального етапу експерименту дослідження, кількісного та якісного аналізу рівнів сформованості кожного з критеріїв та загального рівня сформованості педагогічної культури низький рівень виявлено у значної кількості магістрантів: за мотиваційним критерієм - у 41,7% магістрантів експериментальної (ЕГ) та в 47,2% контрольної (КГ) груп; за змістово-процесуальним критерієм - у 50% (ЕГ) і в 55,6% (КГ); за рефлексивно-емоційним - у 51,4% (ЕГ) і в 47,7% (КГ). Середній рівень сформованості педагогічної культури за мотиваційним критерієм виявлено у 41,2% майбутніх викладачів (ЕГ) і в 38,4% (КГ); за змістово-процесуальним - у 36,1% (ЕГ) і в 31,5% (КГ); за рефлексивно-емоційним - у 34,3% (ЕГ) і в 36,6% (КГ). Кількість магістрантів із високим рівнем педагогічної культури є невеликою і становить: за мотиваційним критерієм - 17,1% (ЕГ) і 14,4% (КГ); за змістово-процесуальним - 13,9% (ЕГ) і 12,9 (КГ); за рефлексивно-емоційним - 14,3% (ЕГ) і 15, 7% (КГ).

Кількісні та якісні показники, отримані на констатувальному етапі експерименту, дали змогу зробити висновок про загальний низький рівень сформованості педагогічної культури магістрантів, що підтверджує необхідність її формування й розробки організаційно-педагогічних умов та рекомендацій з підвищення рівня педагогічної культури майбутніх викладачів вищих навчальних закладів.

У другому розділі - „Експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов формування педагогічної культури майбутнього викладача вищої школи в умовах магістратури” - визначено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, представлено концептуальну модель формування педагогічної культури майбутніх викладачів вищих навчальних закладів в умовах магістратури; розкрито загальні питання проведення формувального експерименту; викладено результати експериментальної перевірки основних теоретичних положень дослідження.

У роботі запропоновано модель педагогічної культури майбутнього викладача вищої школи як своєрідну описову характеристику, що розкриває вимоги до знань та вмінь, результатів діяльності й особистісних якостей педагога. Визначено структурні компоненти (педагогічні цінності, домінуючі професійні мотиви, професійні знання, професійно значущі якості, педагогічна майстерність, педагогічні вміння), які взаємодіють з функціональними (гносеологічною, гуманістичною, дидактично-професійною, виховною, комунікативною, ноpмативною, інформаційною, творчою й захисною функціями), утворюючи, таким чином, цілісну систему педагогічної культури майбутнього викладача.

З'ясовано провідні принципи формування педагогічної культури майбутніх викладачів вищої школи (принцип професійного спрямування освітнього процесу у ВНЗ; принцип науковості, безперервності й наступності; принцип інноваційної діяльності, єдності системного й особистісно орієнтованого підходу в підготовці викладача вищої школи; принцип доступності).

Встановлено, що успішну професійну підготовку майбутнього викладача вищої школи в магістратурі забезпечують такі організаційно-педагогічні умови: зорієнтованість навчально-виховного пpоцесу на формування педагогічної культуpи; цілеспрямоване фоpмування позитивної мотивації до педагогічної діяльності та стійкої потреби в саморозвитку педагогічної культури; впровадження системи наставництва та оптимальної сукупності форм і методів організації педагогічного процесу, спрямованого на розвиток педагогічної культури; орієнтація педагогічної практики на формування педагогічної культури магістрантів.

У результаті наукового пошуку розроблено концептуальну модель, яка відображає процес формування в майбутнього викладача вищого навчального закладу педагогічної культури (рис. 1).



Рис. 1 Концептуальна модель формування педагогічної культури майбутнього викладача ВНЗ в умовах магістратури

Упровадження запропонованої концептуальної моделі відбувалося в процесі формувального експерименту, який проводився в Класичному приватному університеті на базі магістратури за спеціальностями 8.00005 - „Педагогіка вищої школи”, 8.030502 - „Мова та література” (англ.).

Враховуючи тривалість і динамічність процесу формування педагогічної культури майбутніх викладачів вищої школи в умовах магістратури, у програмі педагогічного експерименту було передбачено поетапність формувальних впливів.

Перший етап формувального експерименту здійснювався на основі розробленого спецкурсу „Педагогічна культура викладача вищої школи”, який передбачав: особистісно орієнтовані форми викладання теоретичного матеріалу (лекція-прес-конференція, лекція-дискусія, лекція-діалог, проблемна лекція); практичні заняття, на яких впроваджувались інноваційні методи навчання (метод синектики, метод конкретної ситуації, метод „мозкового штурму” та ін.), вирішувались проблемні педагогічні ситуації; використовувались психолого-педагогічні тренінги; самостійну роботу (різноманітні види наукових робіт, виступи на наукових конференціях тощо).

На другому етапі формувального експерименту магістранти у Клубі педагогічної творчості „Новатор” знайомились із досвідом і секретами педагогічної майстерності видатних педагогів сучасності: І. Зязюна, В. Кудіна, К. Корсака та ін.

У процесі підготовки й проведення різноманітних зустрічей і вечорів у Клубі педагогічної творчості „Новатор” майбутніх викладачів ВНЗ залучали до широкого кола соціально-педагогічних відносин з метою накопичення досвіду культури педагогічного спілкування, що дало змогу забезпечити невимушений перехід мотиваційно-ціннісного ставлення магістрантів до професійної діяльності у їх внутрішню позицію.

На третьому етапі формувального експерименту роботу з магістрантами проводили викладачі-наставники, які здійснювали психолого-педагогічне консультування та керівництво магістерською практикою.

Метою експериментальної педагогічної практики було оволодіння педагогічною культурою в процесі ефективного виконання виховних, освітніх і розвивальних завдань, пов'язаних з майбутньою професійною діяльністю, поглиблення, розширення й оновлення інформації з проблем андрагогіки, ознайомлення із здобутками сучасних видатних педагогів і дослідників-новаторів, їхнім умінням продемонструвати високий рівень педагогічної техніки, педагогічної майстерності як важливого, стимулювального фактора самоосвіти, саморозвитку й самореалізації.

У процесі формувального експерименту додатково визначено особливості професійної підготовки магістрантів, які сприяли успішному формуванню педагогічної культури, зокрема такі:

складовою навчальних програм магістерської підготовки є оволодіння методологією педагогічної науки, логікою та методами педагогічних досліджень;

навчання в магістратурі на базі вищої освіти дає змогу грамотно прогнозувати, моделювати педагогічну діяльність, що є запорукою педагогічної культури магістра, засвоєння ним її особливих цінностей;

науково-дослідна робота в магістратурі - це не тільки необхідний атрибут професійної підготовки майбутніх викладачів, вона є професійним обов'язком, що вимагає постійного професійного саморозвитку, необхідних дослідницьких компетенцій, без яких неможливо сформувати педагогічну культуру.

Отже, урахування й оптимальне використання цих та інших особливостей магістерської підготовки майбутніх викладачів значно вплинуло на сформованість педагогічної культури магістрантів.

Порівняння даних, що відображають рівень сформованості педагогічної культури магістрантів експериментальних та контрольних груп до і після формувального впливу, подано на рис. 2.



Рис. 2 Рівні сформованості педагогічної культури майбутніх викладачів вищої школи

Аналіз результатів формувального експерименту показав, що на прикінцевому етапі в експериментальній групі, порівняно з констатувальним експериментом, значно зросла кількість майбутніх викладачів із високим рівнем сформованості педагогічної культури - з 15,1 до 42,4%, із середнім рівнем - з 37,2 до 46,8%. Низький рівень зменшився з 47,7 до 10,8%. Отримані результати дослідження в контрольній групі були значно нижчі, порівняно з експериментальною групою. Достовірність і наукова обґрунтованість положень та висновків дослідження забезпечувалась валідністю й надійністю стандартизованих психодіагностичних методів і методик.

Для порівняння результатів, отриманих на констатувальному та прикінцевому етапах експерименту, аналізу ефективності запропонованих форм і методів формування педагогічної культури застосовувався метод математичної статистики (критерій ч2). Здійснивши обчислення, ми отримали коефіцієнт Те = 11,73. Порівняння його з критичним значенням критерію Ткрит (11,73 > 5,991) дало нам підстави для висновку, що різниця між даними експериментальної й контрольної вибірки не є випадковою, вона виникла внаслідок реалізації програми формувального експерименту.

Таким чином, результати експериментальної перевірки виявили позитивну динаміку розвитку в майбутніх викладачів педагогічної культури, що дає підстави стверджувати про ефективність висунутих у гіпотезі організаційно-педагогічних умов.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення вирішення проблеми формування педагогічної культури майбутнього викладача вищої школи, що виявляється у визначенні сутності, змісту, специфіки та організаційно-педагогічних умов означеного процесу. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтвердили гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу зробити такі загальні висновки.

1. Теоретичний аналіз наукових джерел з формування педагогічної культури майбутніх викладачів вищої школи дозволив уточнити та доповнити основні поняття дослідження: „культура”, „педагогічні цінності”, „педагогічна майстерність”, „домінуючі професійні мотиви”.

Сутність поняття „педагогічна культура” розкрито в дисертації як органічний взаємозв'язок сукупності загальнокультурних та педагогічних цінностей, професійних знань, умінь і навичок, педагогічної майстерності, необхідних викладачеві для успішного здійснення освітньо-виховного процесу у вищому навчальному закладі.

2. Враховуючи зростання вимог суспільства до викладача вищої школи та отримані нами результати дослідження, виділено такі структурні компоненти його педагогічної культури:

педагогічні цінності (духовні, моральні, інформаційні, прогностичні, діагностичні, аналітико-оцінні, науково-дослідницькі, національно-гуманістичні);

домінуючі професійні мотиви (рефлексія, самовизначення та самореалізація);

професійні знання (методологічні, загальнотеоретичні, методичні, організаційно-педагогічні, психологічні, нормативно-законодавчі);

професійно значущі якості (креативне мислення, комунікативні, експресивні, організаційні якості, особистісно-педагогічна саморегуляція);

педагогічна майстерність (гуманістична спрямованість діяльності, професійна компетентність, педагогічні здібності, педагогічна техніка);

педагогічні вміння (інформаційні вміння, вміння діагностувати результати свого впливу на студентів, дидактичні, комунікативні вміння, вміння поводитись відповідно до соціальних і етичних норм; уміння проводити самодіагностику та самокорекцію, визначати оптимальні шляхи фізичного й особистісного самовдосконалення).

До основних функцій педагогічної культури майбутнього викладача вищої школи віднесено такі: гносеологічну, гуманістичну, дидактично-професійну, виховну, комунікативну, ноpмативну, інформаційну, творчу й захисну.

3. За результатами теоретичного аналізу та констатувального експерименту розроблено концептуальну модель формування педагогічної культури майбутнього викладача вищої школи в умовах магістратури, яка являє собою комплекс необхідних елементів педагогічного процесу, що забезпечують формування в магістрантів педагогічної культури.

Основними компонентами моделі є мета, завдання, принципи, організаційно-педагогічні умови, форми та методи організації навчально-виховного процесу в магістратурі.

Обґрунтовано, що успішне формування педагогічної культури майбутніх викладачів вищої школи під час навчання в магістратурі забезпечують такі організаційно-педагогічні умови: зорієнтованість навчально-виховного пpоцесу на формування педагогічної культуpи; цілеспрямоване фоpмування позитивної мотивації до педагогічної діяльності та стійкої потреби в саморозвитку педагогічної культури; упровадження системи наставництва та оптимальної сукупності форм і методів організації педагогічного процесу; орієнтація педагогічної практики на формування педагогічної культури магістрантів.

Встановлено, що найбільш ефективними у формуванні педагогічної культури магістрантів виявились: упровадження спецкурсу “Педагогічна культура викладача вищої школи” із застосуванням особистісно орієнтованих форм викладання теоретичного матеріалу (лекцій-прес-конференцій, лекцій-дискусій, лекцій-діалогів, проблемних лекцій); інноваційних методів навчання (методу синектики, конкретної ситуації, “мозкового штурму” та ін.); використання психолого-педагогічних тренінгів; залучення магістрантів до участі в роботі Клубу педагогічної творчості “Новатор”; проведення науково-практичних і теоретичних конференцій за участю видатних учених, науковців, викладачів-новаторів; впровадження експериментальної педагогічної практики, спрямованої на формування педагогічної культури.

4. Результати проведеного формувального експерименту, якісний і кількісний аналіз, математично-статистичне опрацювання експериментальних даних засвідчили наявність істотних позитивних змін у рівнях сформованості в майбутніх викладачів вищої школи педагогічної культури, що вказує на ефективність упровадження організаційно-педагогічних умов.

Аналіз результатів формувального експерименту засвідчив, що в експериментальній групі, де проведено цілеспрямовану роботу з формування педагогічної культури, виявилось 42,4% магістрантів з високим рівнем її сформованості (проти 15,1% до початку експериментального навчання). Середнього рівня сформованості педагогічної культури досягли 46,8% магістрантів експериментальної групи (порівняно з 37,2% до початку формувального експерименту). Відсоток магістрантів, у яких було виявлено низький рівень сформованості педагогічної культури порівняно з результатами констатувального експерименту в експериментальній групі, значно зменшився (з 47,7 до 10,8%).

Таким чином, розв'язання завдань дисертаційного дослідження зумовило досягнення його мети - визначення, теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов формування педагогічної культури майбутнього викладача вищого навчального закладу в умовах магістратури.

Проведене дослідження не вичерпує всієї повноти проблеми формування педагогічної культури майбутніх викладачів вищих навчальних закладів в умовах магістратури. Залишаються актуальними й потребують відповідної уваги педагогічної науки такі напрями: дослідження стану готовності викладачів до формування педагогічної культури студентів, магістрантів, викладачів; розроблення шляхів організації психолого-педагогічної підтримки цього процесу у вищих навчальних закладах тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Чорна С. С. Педагогічна культура в інтерпретації вітчизняних вчених / С. С. Чорна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць / редкол.: Т. І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Запоріжжя. - 2006. - Вип. 37. - С. 220-224.

2. Чорна С. С. Педагогічна культура викладача вищої школи / С. С. Чорна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць / редкол.: Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя. - 2006. - Вип. 39. - С. 431-436.

3. Чорна С. С. Система цінностей викладача вищої школи / С. С. Чорна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць / редкол.: Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя. - 2006. - Вип. 40. - С. 461-466.

4. Чорна С. С. Педагогічна майстерність як основний компонент педагогічної культури викладача вищої школи / С. С. Чорна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць / редкол.: Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя. - 2007. - Вип. 43. - С. 378-383.

5. Чорна С. С. Компоненти педагогічної культури викладача вищого навчального закладу / С. С. Чорна // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка і психологія : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - Вип. 16. - Ч. 2. - С. 114-120.

6. Чорна С. С. Дослідження стану сформованості мотиваційного компонента педагогічної культури магістрів / С. С. Чорна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць / редкол.: Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя. - 2007. - Вип. 47. - С. 356-363.

7. Чорна С. С. Концептуальна модель формування педагогічної культури у майбутніх викладачів вищої школи / С. С. Чорна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць / редкол.: Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя. - 2008. - Вип. 48. - С. 352-357.

8. Чорна С. С. Організаційно-педагогічні умови розвитку педагогічної культури майбутніх викладачів ВНЗ в умовах магістратури / С. С. Чорна // Социальные технологии: Актуальные вопросы теории и практики : Международный Межвузовский сборник научных работ / редкол.: О. Л. Скидин (глав. ред.) и др. - Запорожье : Изд-во КПУ, 2008. - Вып. 37. - С. 440-447.

Тези і матеріали конференцій

9. Чорна С. С. Педагогічна культура викладача вищої школи / С. С. Чорна // Дні науки : зб. тез доповідей : в 4 т. / Гуманітарний університет „ЗІДМУ”, 5-6 жовтня 2006 / редкол. В. М. Огаренко та ін. - Запоріжжя : ГУ „ЗІДМУ”, 2006. - Т. 4. - С. 153-154.

10. Чорна С. С. Характеристика стану сформованості педагогічної культури викладачів вищої школи / С. С. Чорна // Дні науки : зб. тез доповідей : в 3 т. / Гуманітарний університет „ЗІДМУ”, 11-12 жовтня 2007 / редкол. В. М. Огаренко та ін. - Запоріжжя : ГУ „ЗІДМУ”, 2007. - Т. 3. - С. 327-328.

11. Чорна С. С. Формування педагогічної культури викладача вищої школи в умовах магістратури / С. С. Чорна // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 20-22 вересня 2007 р., м. Ялта : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - Ч. 2. - С. 167-170.

12. Чорна С. С. Домінуючі професійні мотиви викладача ВНЗ / С. С. Чорна // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій : матеріали міжнародної наукової конференції, 20-21 лютого 2008 р., м. Суми : у 6 ч. - Суми, 2008. - Ч. 4 (3). - С. 120-122.

13. Чорна С. С. Зміст педагогічної майстерності викладача ВНЗ / С. С. Чорна // Наука і вища освіта : тези доповідей учасників ХVI Міжнар. наук. конф. молодих науковців, м. Запоріжжя, 17-18 квітня 2008 р. : у 4 т. / Класичний приватний університет. - Запоріжжя : КПУ, 2008. - Т. 3. - С. 220.

14. Чорна С. С. Духовність як основа педагогічних цінностей викладача ВНЗ / С. С. Чорна // Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура духовність : матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції, 20-21 травня 2008 р. : у 2 ч. / Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків, 2008. - Ч. 2. - С. 311-312.

Навчально-методичні праці

15. Чорна С. С. Педагогічна культура викладача вищої школи : [навчально-методичні рекомендації до спецкурсу (для магістрантів)] / С. С. Чорна. - Запоріжжя : КПУ, 2008. - 40 с.

Размещено на Allbest.ru

...