Академія наук України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Академія наук України, її структура

2. Основні завдання НАН України

3. Науково-методологічне значення НАН України

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

1. Академія наук України, її структура

Національна Академія наук України є самоврядною організацією і водночас вищою науковою установою України, яка об'єднує в своєму складі дійсних членів, членів-кореспондентів та іноземних членів, а також всіх наукових працівників, що працюють у її наукових установах, здійснюючи дослідження у галузі природничих, гуманітарних, суспільних та технічних наук з метою всебічного розвитку духовної і матеріальної культури народу України.

Національна Академія наук України заснована 27 листопада 1918 року у Києві. Її фундаторами і першими дійсними членами були видатні вчені В. І. Вернадський, Д. І. Багалій, О. І. Левицький, М. І. Туган-Барановський та ін.

Створення Академії наук стало визначною подією в житті України, що відповідало одвічній мрії кількох поколінь прогресивної національної інтелігенції. Це було закономірним розвитком давніх наукових традицій, що склалися на українських землях протягом кількох століть. Заснування і подальша діяльність Національної Академії наук України позитивно позначилися на формуванні та плідній роботі численних наукових шкіл.

Розпочавши свою діяльність з кількох інститутів і комісій, Академія нині налічує понад 160 наукових інститутів і установ, де працює 37 тисяч співробітників, з них понад 10 тисяч докторів і кандидатів наук. У складі Академії 478 академіків і членів-кореспондентів.

Найвищий орган НАН України - Загальні збори її членів, що складаються нині з 512 академіків і членів-кореспондентів та 130 іноземних членів. У час між сесіями Загальних зборів керівництво роботою Академії здійснює Президія НАН України у складі президента, віце-президентів, головного ученого секретаря і членів Президії, які обираються через кожні п'ять років. До Президії входять академіки-секретарі відділень наук і голови регіональних наукових центрів. У її роботі постійну участь беруть президенти інших державних академій наук України.

У Національній академії наук діють три секції, що об'єднують 13 відділень наук: математики; інформатики; механіки; фізики і астрономії; наук про Землю; фізико-технічних проблем матеріалознавства; фізико-технічних проблем енергетики; хімії; молекулярної біології, біохімії, експериментальної і клінічної фізіології; загальної біології; економіки; історії, філософії та права; літератури, мови та мистецтвознавства. В Академії працюють 6 регіональних наукових центрів, які підпорядковані також Міністерству освіти і науки України. Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та прирівняні до них інші наукові установи. Вони діють на підставі власних статутів, які затверджуються та реєструються в НАН України.

Академія має дослідно-виробничу і конструкторську базу, до якої належать дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, інженерні та обчислювальні центри. При установах НАН України функціонують малі та спільні підприємства, які сприяють комерціалізації результатів наукових досліджень. Інститути Академії виступили засновниками перших в Україні технологічних парків. Зараз за активної участі установ НАН України працюють вісім технопарків, на які законодавством України розповсюджено спеціальний режим інноваційної та інвестиційної діяльності.

Розвитку творчого пошуку і пропаганді одержаних результатів сприяє діяльність Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, яка є депозитарієм Організації Об'єднаних Націй і фонди якої містять майже 10 млн. книг, рукописів, та Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Академія має видавництва «Наукова думка» і «Академперіодика», де готуються до друку і видаються монографії, журнали та інші наукові періодичні видання, довідники, підручники, словники, науково-популярна література.

Національна академія наук України (далі НАН України) є вищою державною науковою організацією України, що заснована на державній власності та користується правами самоврядності. НАН України діє у відповідності із чинним законодавством України та цим Статутом.

Метою діяльності НАН України є отримання нових та узагальнення наявних знань про природу, людину та суспільство; створення наукових основ науково-технічного, соціально-економічного та культурного розвитку країни; підготовка висококваліфікованих наукових кадрів.

НАН України організовує і здійснює фундаментальні та прикладні дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних і соціогуманітарних наук, а також координує здійснення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях України незалежно від форм власності. При НАН України діє міжвідомча рада з координації фундаментальних досліджень в Україні.

Статус НАН України як державної організації ґрунтується на всебічній підтримці її статутної діяльності з боку держави, безстроковій та безоплатній передачі їй у користування (без права зміни форми власності) державного майна, наданні їй у постійне користування відповідно до земельного законодавства України земельних ділянок, визначенні у Державному бюджеті України окремим рядком коштів на забезпечення її діяльності.

НАН України, здійснюючи повноваження з управління об'єктами майнового комплексу Національної академії наук України, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об'єктів, пов'язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

НАН України щорічно звітує перед Кабінетом Міністрів України про результати своєї наукової і науково-технічної діяльності та використання коштів, виділених їй із Державного бюджету.

Державне управління науковою та науково-технічною діяльністю НАН України здійснюється згідно з чинним законодавством України і не порушує свободи наукової творчості та самоврядності НАН України у вирішенні питань статутної діяльності.

Самоврядність НАН України полягає у:

самостійному визначенні тематики досліджень, своєї структури, вирішенні науково-організаційних, господарських, кадрових питань, здійсненні міжнародних наукових зв'язків;

виборності та колегіальності органів управління, здійсненні Загальними зборами НАН України функцій найвищого органу управління.

НАН України об'єднує членів НАН України - дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів та іноземних членів, які обираються Загальними зборами НАН України, та наукових працівників НАН України.

У віданні НАН України перебувають установи, організації, підприємства (далі - установи, що віднесені до відання НАН України) згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням НАН України.

НАН України є юридичною особою, має рахунки в органах Державного казначейства України, круглу печатку із зображенням Державного Герба України, інші печатки та штампи, необхідні для ведення діловодства.

НАН України є правонаступницею Академії наук України.

Як юридичну особу НАН України представляє президент НАН України.

Юридична адреса НАН України: 01601, Київ-30, вул. Володимирська, 54.

Національна Академія наук України має у своєму складі відділення, що об'єднують за відповідними галузями та напрямами наук членів Академії наук України та всіх наукових працівників науково-дослідних інститутів , які входять до відділень.

Науково-дослідні інститути НАН України з підпорядкованими ним конструкторсько-технологічними організаціями, дослідно-виробничими підприємствами та іншими організаціями науки і наукового обслуговування включаються до складу відділень НАН України за визначенням Президії НАН України згідно з науковою спрямованістю їх діяльності.

Відділення у своїй діяльності керується законами України, Статутом НАН України та Положенням про відділення НАН України і звітує перед своїми Загальними зборами і Президією НАН України.

Відділення НАН України має своєю метою визначення пріоритетних напрямів фундаментальних досліджень і підготовку експертних висновків у відповідній галузі науки, організацію досліджень по цих напрямах та координацію наукової діяльності інститутів, що входять до складу відділення.

Для виконання своїх завдань відділення НАН України:

обговорює та затверджує пріоритети розвитку відповідної галузі науки і основні напрями фундаментальних досліджень інститутів відділення, формує тематику досліджень, що фінансуються з бюджету через відділення НАН України;

бере участь у підготовці питань, які виносяться на розгляд Президії НАН України;

розглядає питання підготовки та підвищення кваліфікації наукових кадрів;

координує роботу наукових рад, наукових товариств, комітетів, комісій і редакцій журналів при НАН України за профілем діяльності відділення.

. Науково-дослідний інститут та прирівняні до нього наукові установи (обсерваторії, ботанічні сади, бібліотеки тощо, далі - інститут) НАН України є основною ланкою науково-дослідної діяльності і організаційної структури Національної академії наук України.

Рішення про створення інституту приймає Президія НАН України.

Інститут входить до складу відділення НАН України або підпорядковується безпосередньо Президії НАН України. Належність інституту до відповідного відділення Академії, а також переведення інституту з одного відділення до іншого визначає Президія НАН України за поданням (клопотанням) вченої ради інституту та за погодженням з відповідним відділенням (відділеннями) Національної академії наук України.

Інститут є державною науковою установою з правами юридичної особи. У своїй діяльності він керується чинним законодавством, Статутом Національної академії наук України, цими Основними принципами та іншими нормативними актами Національної академії наук України, Статутом інституту.

Інститут може мати статус подвійного підпорядкування - Національній академії наук України та іншому центральному органу виконавчої влади України.

Рішення про його створення проводиться спільним наказом НАН України та центрального органу виконавчої влади України.

Економічну основу діяльності інституту становить бюджетне фінансування, яке має дві складові:

загальний фонд, що містить обсяг надходжень на фінансування науково-дослідних робіт, цільових наукових і науково-технічних програм, проектів, тем та ініціативних розробок;

спеціальний фонд, який складається із коштів, отриманих за виконання госпдоговірних робіт, за проведення економічної, в тому числі зовнішньоекономічної діяльності за профілем інституту, та набутих іншим шляхом, не забороненим законом.

Інститут не рідше одного разу на п'ять років звітує про свою наукову і науково-організаційну діяльність перед Загальними зборами відповідного відділення наук і Президією НАН України в разі потреби.

Регіональні наукові центри (далі центри) створюються з метою підвищення ролі науки в розробці та реалізації в Україні ефективної регіональної політики, орієнтованої на поєднання загальнодержавних і регіональних інтересів.

Центр є науково-координаційною установою, яка спрямовує зусилля вчених відповідного регіону України незалежно від їх наукової спеціалізації та відомчої належності на вирішення комплексних регіональних проблем міжгалузевого характеру.

Центр здійснює свою діяльність відповідно до пріоритетних напрямів вирішення актуальних регіональних проблем, що затверджуються спільно Міністерством України у справах науки і технологій (далі - М-во науки України), Національною академією наук України /далі - НАН України/ за погодженням з місцевими органами влади.

Рішення про створення центру приймається спільно Президією НАН України та колегією М-во науки України.

Поточне керівництво, кадрове та фінансове - господарське забезпечення діяльності центрів покладається на НАН України.

Центр є юридичною особою у складі НАН України, має самостійний баланс, рахунки у банках, круглу печатку зі своєю назвою та інші реквізити.

Економічні і правові основи діяльності центру, оплата праці його штатних співробітників регламентуються діючими в НАН України положеннями щодо її науково-дослідних інститутів.

Діяльність центрів здійснюється в постійному безпосередньому контакті з місцевими органами влади.

Перелік природно-економічних районів (регіонів) України, на які поширюється діяльність регіональних наукових центрів, затверджується спільно Президією НАН України та колегією М-во науки України.

Головними завданнями центру є:

Наукове забезпечення вирішення актуальних комплексних регіональних проблем, в першу чергу в галузі екології, ресурсозбереження, здійснення економічних реформ на регіональному рівні, культурного та духовного розвитку.

Сприяння розвитку фундаментальних досліджень, що проводяться в науково-дослідних установах та вузах регіону, збереженню його наукового потенціалу.

Здійснення просвітницької діяльності, сприяння підвищенню інтелектуального потенціалу регіону.

Організація використання у народному господарстві регіону прогресивних науково - технічних розробок спільно з місцевими органами влади та територіальними центрами науково-технічної і економічної інформації (далі - ЦНТЕІ) М-во науки України.

Для виконання своїх головних завдань Центр:

Здійснює незалежну оцінку стану та перспектив розвитку економіки в регіоні, готує пропозиції щодо вдосконалення структури народногосподарського комплексу регіону.

Здійснює відбір проблем для програмного вирішення, готує проекти переліку регіональних науково-технічних і народногосподарських програм та їх техніко-економічне обґрунтування, розробляє проекти регіональних науково-технічних програм, подає їх на розгляд відповідних органів та організує виконання програм.

Організує, координує та безпосередньо проводить із залученням вчених та фахівців, незалежно від їх відомчої належності, комплексні наукові дослідження і науково-дослідні роботи з проблем, що мають важливе значення для соціально-економічного і культурного розвитку регіону.

Проводить наукові експертизи еколого-економічних наслідків розміщення в регіонах нових і реконструкції діючих народногосподарських об'єктів.

Аналізує стан науки в регіоні і за результатами цього аналізу здійснює заходи, спрямовані на збереження та подальший розвиток наукового потенціалу регіону, в тому числі:

сприяє розвитку міжнародних наукових зв'язків вчених регіону;

разом з регіональними радами ректорів вузів розробляє пропозиції щодо підготовки наукових спеціалістів у відповідності з потребами регіону;

використовує місцеві можливості для стимулювання творчої праці молодих вчених;

сприяє проведенню комплексних фундаментальних досліджень в галузі природничих, соціогуманітарних і технічних наук із залученням вчених та фахівців різних наукових спеціальностей;

застосовує системи колективного користування науковими приладами і обладнанням, обчислювальною технікою і дослідно-експериментальною базою.

Вивчає потреби народного господарства регіону в новій техніці, технологіях і матеріалах, галузі їх раціонального використання.

Готує і обґрунтовує проекти і бізнес - плани залучення державних, приватних ї іноземних інвестицій для забезпечення інноваційної діяльності в регіонах.

Здійснює пропаганду і рекламу результатів наукових досліджень, нових прогресивних форм науково-технічної діяльності, організує з цією метою конференції, наради, семінари, виставки, конкурси тощо.

Спільно з відповідними регіональними відділеннями Державного інноваційного фонду України та територіальними ЦНТЕІ здійснює з урахуванням світового досвіду інноваційну діяльність, спрямовану на широке впровадження в народне господарство регіону досягнень науки.

2. Основні завдання НАН України

Основними завданнями НАН України є:

1) організація, проведення та координація наукових досліджень з фундаментальних і прикладних проблем природничих, технічних і соціогуманітарних наук;

2) виконання на світовому рівні фундаментальних і прикладних досліджень на пріоритетних напрямах науки та посилення впливу їх результатів на інноваційний розвиток економіки, освіти і культури в Україні;

3) участь у формуванні державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності;

4) підготовка наукових оцінок і прогнозів суспільно-політичного, соціально-економічного і культурного розвитку держави, її економічного стану, розроблення відповідних пропозицій і рекомендацій з цих питань;

5) сприяння розвитку та інтеграції науки, освіти й виробництва в Україні;

6) об'єднання вчених НАН України, вищих навчальних закладів та інших наукових організацій у наукових радах, комітетах, комісіях та інших дорадчо-консультативних органах НАН України;

7) підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації, залучення обдарованої молоді, виявлення і підтримка талановитих дослідників, сприяння творчому зростанню молодих науковців, забезпечення спадкоємності поколінь учених;

8) сприяння інтеграції вітчизняного інтелектуального потенціалу у світовий науковий простір;

9) захист прав членів НАН України та працівників її установ.

Для виконання своїх завдань НАН України:

1) визначає пріоритетні напрями фундаментальних і прикладних досліджень у галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук та відповідні основні напрями досліджень наукових установ НАН України;

2) створює наукові ради, комітети, комісії та інші дорадчо-консультативні органи НАН України з найважливіших проблем у галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук;

3) скликає наукові сесії, з'їзди, конференції тощо;

4) здійснює підготовку наукових кадрів, вживає заходів щодо підвищення кваліфікації наукових працівників, створює умови для творчої і продуктивної праці вчених;

5) здійснює видавничу діяльність;

6) здійснює пропаганду досягнень науки і техніки, сприяє поширенню наукових знань;

7) зберігає рукописи вчених і діячів культури, архівні матеріали установ НАН України та інші матеріали, що мають наукову, культурну та історичну цінність;

8) здійснює на неприбутковій основі обмін друкованими виданнями та іншими видами інформації з організаціями та фондами в Україні і за кордоном;

9) встановлює і присуджує почесні звання НАН України, а також премії за видатні наукові праці, стипендії для молодих учених та студентів;

10) здійснює міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво, укладає угоди з іноземними науковими центрами, бере участь у роботі міжнародних наукових організацій, в тому числі на правах національного члена;

11) визначає свою структуру, у т.ч. створює, реорганізовує і ліквідує науково-дослідні інститути та інші установи НАН України;

12) Здійснює повноваження щодо управління об'єктами майнового комплексу НАН України, передбачені цим Статутом та чинним законодавством.

3. Науково-методологічне значення НАН України

Розпочавши свою діяльність з кількох інститутів і комісій, Академія нині налічує понад 160 наукових інститутів і установ, де працює 37 тисяч співробітників, з них понад 10 тисяч докторів і кандидатів наук. У складі Академії 478 академіків і членів-кореспондентів.

Найвищий орган НАН України -- Загальні збори її членів, що складаються нині з 512 академіків і членів-кореспондентів та 130 іноземних членів. У час між сесіями Загальних зборів керівництво роботою Академії здійснює Президія НАН України у складі президента, віце-президентів, головного ученого секретаря і членів Президії, які обираються через кожні 5 років. До Президії входять академіки-секретарі відділень наук і голови регіональних наукових центрів.

У Національній академії наук діють три секції, що об'єднують 13 відділень наук: математики; інформатики; механіки; фізики і астрономії; наук про Землю; фізико-технічних проблем матеріалознавства; фізико-технічних проблем енергетики; хімії; молекулярної біології, біохімії, експериментальної і клінічної фізіології; загальної біології; економіки; історії, філософії та права; літератури, мови та мистецтвознавства. Працюють 6 регіональних наукових центрів. Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та прирівняні до них інші наукові установи. Вони діють на підставі власних статутів, затверджених і зареєстрованих у НАН України.

Дослідно-виробнича та конструкторська база Академії охоплює дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, інженерні та обчислювальні центри. При установах НАН України функціонують малі та спільні підприємства, які сприяють комерціалізації результатів наукових досліджень. За активної участі установ НАН України працюють 8 технопарків, на які законодавчо поширено спеціальний режим інноваційної та інвестиційної діяльності.

До структури Академії входить Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського, яка є депозитарієм ООН і фонди якої містять майже 10 млн. книг, рукописів, та Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника. Академія має видавництва «Наукова думка» і «Академперіодика».

В Академії сформувалося чимало наукових шкіл. Їх засновниками були видатні вчені-математики Д.О. Граве, М.М. Крилов, М.М. Боголюбов, механіки О.М. Динник і М.О. Лаврентьєв, фізики К.Д. Синельников, Л.В. Шубников, В.Є. Лашкарьов, О.І. Ахієзер, О.С. Давидов, А.Ф. Прихотько, О.Я. Усиков, С.Я. Брауде, геолог П.А. Тутковський, хіміки Л.В. Писаржевський, О.І. Бродський, А.В. Думанський, біологи і медики Д.К. Заболотний, О.О. Богомолець, В.П. Філатов, М.Г. Холодний, І.І. Шмальгаузен, В.В. Моргун. У всьому світі відомі українські школи електрозварювання Є.О. Патона і кібернетики В.М. Глушкова. Набули широкого визнання економічні й гуманітарні школи, які очолювали економісти М.В. Птуха і К.Г. Воблий, історики М.С. Грушевський і Д.І. Яворницький, сходознавець А.Ю. Кримський, мовознавець Л. Булаховський, літературознавці С.О. Єфремов і О.І. Білецький.

Українські вчені внесли великий вклад у справу вивчення важливих проблем історії, економіки, літератури, мовознавства, філософії і т. ін. Розвиток суспільних наук в Україні відбувався в обстановці боротьби з різного типу носіями буржуазної ідеології -- українськими буржуазними націоналістами, декадентами, космополітами. Керуючись настановами Комуністичної партії, діячі суспільних наук УРСР розгромили антинародні антинаукові спроби збити нашу науку з правильного, марксистсько-ленінського шляху.

Великими тиражами видано в Україні монографічні наук. праці з питань історії українського народу, розвитку народ. господарства УРСР та ін. питань економіки, з проблем українського літературознавства, фольклору та мистецтвознавства. Вчені Академії наук УРСР розв'язали ряд практичних і теоретичних наукових питань в галузі історії, зокрема створено двотомний курс історії Української РСР. Широко ведуться археологічні дослідження на території УРСР. В Інституті літератури АН УРСР створено курс історії української літератури, видано твори класиків української літератури (Т. Шевченка, І. Франка, П. Мирного, Лесі Українки, П. Грабовського та ін.). Вчені Інституту мовознавства видали монографії про походження української мови, курс сучасної української літературної мови та її історії, ряд словників та ін.

АН УРСР випускає такі періодичні видання: «Вісник АН УРСР», «Доповіді АН УРСР», «Український біохімічний журнал», «Мікробіологічний журнал», «Геологічний журнал», «Украинский химический журнал», «Український ботанічний журнал», «Автоматическая сварка», «Украинский математический журнал», «Фізіологічний журнал», «Прикладна механіка», «Український фізичний журнал», «Автоматика», «Економіка Радянської України», «Український історичний журнал», «Радянське літературознавство», «Радянське право», «Народна творчість та етнографія». Установи АН УРСР мають широкі міжнародні наукові зв'язки. Регулярно проводиться обмін друкованими виданнями з усіма країнами народ. демократії, а також з наук. установами та бібліотеками США, Англії, Франції, Японії, Індії та ін. країн.

Велике значення для забезпечення високого наукового рівня досліджень мали цільові програми НАН України, що були сформовані на конкурсних засадах. В Академії на цей час виконується 30 програм, що охоплюють як сучасні напрями фундаментальних досліджень, так і важливі прикладні проблеми, що є актуальними для України. Слід підкреслити, що їх кількість щороку зростала за рахунок започаткування програм комплексного характеру, дослідження за якими проводяться на стику декількох наукових напрямів. Саме на цих засадах минулого року було сформовано 5 нових комплексних програм прикладної спрямованості, метою яких є наукове забезпечення вирішення проблем енергозбереження та енергозабезпечення, створення вітчизняних надпотужних ЕОМ, вивчення пам'яток історико-культурної спадщини та їх актуалізації в духовному житті сучасного українського суспільства. Загальна кількість комплексних програм досягла 17 і на їх фінансування було виділено майже на 50 % більше коштів, ніж у 2005 році.

Пріоритетне місце в діяльності НАН України посідало вирішення стратегічних проблем науково-технічного та інноваційного розвитку держави. Фахівці Академії взяли активну участь у підготовці на розгляд Ради національної безпеки і оборони України питання про стан науково-технологічної сфери та заходи щодо забезпечення інноваційного розвитку України. Рішення РНБО України з цього питання включає широкий спектр заходів щодо підвищення ефективності функціонування системи управління науково-технічною та інноваційною діяльністю, забезпечення зростання національної економіки та конкурентоспроможності продукції українських підприємств на інноваційній основі.

Дуже важливим є те, що Указом Президента України, яким вводиться в дію це рішення РНБО України, як пріоритетне завдання визначено всебічну підтримку фундаментальних наукових досліджень, спрямованих на забезпечення технологічного розвитку України.

Важливі проблеми розвитку наукової та науково-технічної сфери було розглянуто на спільному засіданні Президії Національної академії наук України та Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, яке відбулося 1 листопада 2006 року. Секції та відділення НАН України мають взяти активну участь у вирішенні цих проблем. Вже найближчим часом необхідно розпочати прогнозні дослідження науково-технічного та інноваційного розвитку, здійснити підготовку аналітичних доповідей і науково-інформаційних матеріалів з актуальних проблем економічного, суспільно-політичного, соціального, науково-технічного, інноваційного, культурного розвитку для органів державної влади та комітетів Верховної Ради України.

Пріоритетним напрямом діяльності НАН України був розвиток співробітництва з освітянською галуззю. Підсумки та подальші напрями інтеграційних процесів було розглянуто у листопаді 2006 року на спільному засіданні Колегії МОН України та Президії НАН України. У рішенні, прийнятому за результатами обговорення, визначено напрями співпраці, затверджено перелік заходів, спрямованих на її розвиток, створено Комісію НАН України та МОН України з питань інтеграції науки та освіти. Безперечно, така інтеграція сприяє залученню молоді до наукової діяльності, підвищенню рівня освіти і науки в Україні, вирішенню важливих проблем економіки та державного будівництва, спільному входженню учених академічної та освітянської сфери у світове наукове співтовариство.

Серед першочергових завдань розвитку такого співробітництва є створення спільної інфраструктури - центрів колективного користування унікальним обладнанням, електронних бібліотек і мереж, суперкомп`ютерних центрів тощо.

Розширювалися міжнародні наукові зв`язки Академії, участь українських учених у міжнародних, у тому числі європейських наукових програмах.

Тривала співпраця з зарубіжними вченими за низкою наукових програм ЮНЕСКО. Здійснювалися активні міжакадемічні контакти в рамках Міжнародної асоціації академій наук, насамперед у напрямах спільного використання унікальних наукових об'єктів, встановлення та розвитку зв'язків з міжнародними організаціями, зокрема з ЮНЕСКО, Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, Міжнародною радою з науки тощо. Поглибилося співробітництво з академіями мистецтв та наук Польщі, Чеської і Словацької республік, з Європейською організацією ядерних досліджень.

Подальшого розвитку набула практика проведення спільних з іноземними науковими організаціями конкурсів на умовах паритетного фінансування. Зокрема, з Сибірським відділенням РАН започатковано проведення конкурсів інтеграційних проектів. Відповідно до Угоди про співробітництво між Національною академією наук України і Російським гуманітарним науковим фондом виконувалися проекти за результатами конкурсу та організовано проведення другого конкурсу наукових проектів. Тривала плідна співпраця з Українським науково-технологічним центром. Так, за результатами двох проведених конкурсів за програмою «Цільові дослідження та розвиваючі ініціативи» виконувалось 17 проектів, у здійсненні яких взяли участь близько 30 установ НАН України.

До пріоритетів подальшого розвитку міжнародних зв`язків Академії слід, безумовно, віднести й суттєве розширення участі наших учених у програмах Європейської Комісії, що є актуальним з огляду на початок формування 7-ої Рамкової програми Єврокомісії.

Академія проводила наполегливу роботу з удосконалення своєї діяльності, реалізації пропозицій Комісії з подальшого підвищення ефективності діяльності НАН України, зокрема, за такими напрямами, як удосконалення організації наукових досліджень, поліпшення сприйняття науки суспільством, вирішення соціальних питань. Проведено державну атестацію наукових установ Академії, метою якої було визначення ефективності їх НАН України 2006 діяльності, відповідності одержуваних ними результатів державним науково-технічним пріоритетам і завданням науково-технічного розвитку, необхідності надання їм підтримки держави.

НАН України приділяла постійну увагу одному з найважливіших завдань - вирішенню проблеми поліпшення кадрового забезпечення, залучення молоді до наукової діяльності. Президією НАН України за участю Комісії по роботі з науковою молоддю проведено конкурси молодих науковців на здобуття державних премій, грантів та стипендій. Молоді науковці отримали 11 щорічних премій Президента України для молодих учених та 2 премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України, вибороли 29 грантів Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених та 9 грантів Президента України для обдарованої молоді. У звітному році цілком успішно завершено виконання 96 проектів науково-дослідних робіт молодих учених за грантами НАН України. Третій рік поспіль установами та відділеннями НАН України здійснюється відбір кращих молодих учених для виступу на засіданнях Президії НАН України з доповідями про результати своїх наукових досліджень.

Заходи щодо заохочення молодих вчених дали позитивні результати. У звітному році порівняно з 2005 роком кількість молодих вчених та кількість кандидатів наук віком до 35 років збільшилася на 6,7 та 8,3 % відповідно. Слід також відмітити, що протягом останніх років спостерігаються позитивні зміни в структурі кадрів наукових установ, їх якісному складі. Продовжує зростати кількість наукових працівників, чисельність докторів та кандидатів наук, сьогодні в НАН України працює 16813 наукових працівників (42,7% загальної чисельності), з яких - 2493 доктори наук та 7996 кандидатів наук.

Разом з тим розв'язання кадрової проблеми потребує спрямування більш активних зусиль Академії на вирішення таких проблем, як збільшення капітальних вкладень на будівництво службового житла, оновлення дослідницької бази сучасними приладами та засобами телекомунікації тощо.

академія наука методологічний

Висновки

Національна академія наук України є вищою державною науковою організацією України, яка організовує і здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження, а також координує проведення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях України.

Галузеві академії наук є державними науковими організаціями України, які здійснюють фундаментальні дослідження, організовують, проводять та координують прикладні дослідження у відповідних галузях науки.

Національна академія наук України, галузеві академії наук засновані на державній власності, фінансуються з Державного бюджету України, а також з інших, не заборонених законодавством України, джерел фінансування.

З Державного бюджету України фінансування Національної академії наук України, галузевих академій наук здійснюється шляхом базового та програмно-цільового фінансування.

Базове фінансування Національної академії наук України, галузевих академій наук забезпечує проведення фундаментальних наукових досліджень, розвиток інфраструктури та оновлення матеріально-технічної бази наукової і науково-технічної діяльності, збереження унікальних наукових об'єктів та об'єктів, що становлять національне надбання, підготовку наукових кадрів.

Програмно-цільове фінансування здійснюється на конкурсних засадах у порядку, визначеному законодавством України. У віданні Національної академії наук України та галузевих академій наук перебувають установи, організації, підприємства згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національної академії наук України та галузевих академій наук.

Список використаної літератури

1.Кульчицький С. Національній академії наук України-80 років///Київська старовина. - 1998. - № 6. - C. 22-44

2. Кульчицький С. Академия Патонов //Зеркало недели. - 2002. - 16 февраля. - C. 13

3. Матвєєва Л. В. Василенко М.П. та його роль в утворенні Української академії наук //Вісник національної академії наук України. - 2006. - № 6. - C. 34-38

4. Онищенко О.С. 85 років Національної академії наук України: історія формування вітчизняного комплексу фундаментальної науки //Вісник Національної Академії наук України. - 2004. - № 1. - C. 15-36

5. Основні підсумки діяльності та перспективи розвитку Національної академії наук України [ Доповідь президента НАН України академіка НАН України Б.Є.Патона на сесії Загальних зборів НАН України ] //Вісник Національної академії наук України. - 2006. - № 7. - C. 10-18

6. Сытник К. Надо создавать новую академию //Зеркало недели. - 2006. - № 28. - C. 12

7. Хідекелі А. Академія чекає гідного поповнення //Наука і суспільство. - 2006. - № 3-4. - С.2-4

8. Чумаченко М. Врятуємо Академію наук від недоцільного радикализму //Економіст. - 2005. - № 8. - C. 26-28

Додаток 1

Основні положення Концепції розвитку НАН України на 2014-2023 рр.

Мета концепції

Реалізація визначених Концепцією стратегічних напрямів розвитку Академії покликана сприяти:

зростанню ролі вітчизняної науки як важливого чинника модернізації країни, збільшенню внеску Академії у забезпечення ефективного економічного і соціального розвитку України;

підвищенню рівня фундаментальних та прикладних досліджень, посиленню їх міждисциплінарного характеру, подальшому розвитку конкурсних та програмно-цільових засад планування науково-дослідних робіт;

- активізації досліджень та розробок, спрямованих на підвищення наукоємності і конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, створенню ефективної інноваційної інфраструктури;

підвищенню ефективності та прозорості використання бюджетних коштів, що спрямовуються на фінансування наукової і науково-технічної діяльності, посиленню конкурентних засад фінансування досліджень;

якісному розвитку інфраструктури досліджень, поліпшенню їх матеріально-технічного та інформаційного забезпечення;

розвитку кадрового потенціалу Академії, підтримці її провідних наукових шкіл, залученню до академічних установ талановитої молоді;

розвитку освітянської діяльності Академії, розширенню її участі у підготовці наукових кадрів вищої кваліфікації;

подальшій інтеграції Академії до міжнародного наукового співтовариства.

Стратегічні напрями розвитку НАН України.

Забезпечення ефективної реалізації статусу НАН України як вищої державної наукової організації.

Завдання:

- отримання нових фундаментальних знань світового рівня та виконання актуальних прикладних досліджень, що сприятимуть соціально-економічному розвитку України;

- посилення координуючої ролі Академії у здійсненні в Україні фундаментальних досліджень;

- розширення науково-експертної діяльності Академії, забезпечення її ключової ролі в здійсненні наукового прогнозування розвитку економіки, суспільства, науки і технологій;

- забезпечення ефективної взаємодії Академії з органами державної влади.

Заходи:

1. Активізувати діяльність Міжвідомчої ради з координації фундаментальних досліджень. Забезпечити формування та своєчасне оновлення переліку пріоритетних напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень і врахування зазначеного переліку при формуванні та експертизі тематики фундаментальних досліджень. Удосконалити діяльність Експертної ради НАН України з експертизи тематики фундаментальних досліджень.

2. Проводити оперативний перегляд, актуалізацію та оптимізацію планів науково-дослідних робіт установ Академії з урахуванням тенденцій розвитку світової науки та пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні.

3. Активізувати інформаційно-аналітичну та науково-експертну діяльність Академії. Відновити практику науково-технологічного прогнозування в державній системі стратегічного прогнозування та планування, звернутися до Уряду з обґрунтування необхідності надання Академії офіційного статусу головної науково-експертної організації України.

4. Регулярно здійснювати моніторинг науково-технічного, економічного, соціального та культурного розвитку України, готувати національні доповіді з найважливіших проблем суспільно-політичного, соціально-економічного та науково-технічного розвитку держави.

5. Обґрунтувати перед Урядом необхідність підвищення ролі Академії у формуванні, науково-експертному забезпеченні та реалізації програм і планів науково-технічного, соціально-економічного та культурно-освітнього розвитку регіонів.

6. Налагодити постійні контакти Академії з Кабінетом Міністрів України, міністерствами економіки, фінансів та іншими міністерствами і відомствами за профілем наукових напрямів НАН України (енергетика, природокористування, охорона здоров'я, оборонна тематика, соціальна політика, надзвичайні ситуації, ЖКГ та ін.).

7. Активізувати співпрацю Академії з Комітетом з питань науки і освіти і науки та іншими профільними комітетами Верховної Ради України, що мають відношення до науково-технічної сфери.

8. Посилити міжгалузеві науково-технічні зв`язки, в тому числі шляхом більш активного залучення до наукових рад, комітетів та комісій НАН України фахівців міністерств, відомств та науково-виробничих підприємств і широкої участі науковців Академії в роботі науково-технічних рад та колегій міністерств і відомств.

9. Систематично проводити спільні наукові сесії Академії, її секцій та відділень з галузевими академіями наук, міністерствами і відомствами, зарубіжними академіями наук, в тому числі у рамках діяльності МААН, громадськими і творчими організаціями, університетами та іншими науковими і культурними центрами.

Підвищення ефективності наукових досліджень, розвиток форм і методів їх організації.

Завдання:

підвищення ефективності наукових досліджень, а також стимулювання творчої активності вчених;

пріоритетний розвиток міждисциплінарнх досліджень;

підвищення якості організації конкурсів фундаментальних і науково-технічних проектів, ґрунтовності та об'єктивності експертизи проектів;

підвищення відкритості розподілу коштів та розширення застосування конкурсних засад;

підвищення публікаційної активності і забезпечення більш широкої участі у міжнародних рейтингових виданнях.

Заходи:

Забезпечити збільшення до 50% частки науково-дослідних робіт, фінансування яких здійснюється на конкурсній основі.

Розширити практику реалізації на конкурсних засадах комплексних фундаментальних і прикладних програм НАН України

Забезпечити високоякісну експертизу запитів на фінансування робіт, створення максимально незалежного експертного середовища шляхом широкого залучення експертів з вищої школи та з національних галузевих академій.

Провести перегляд системи наукових рад Академії та оновлення їх складу за рахунок залучення досвідчених науковців і інженерів, в тому числі без академічних звань.

Запровадити заходи щодо стимулювання публікаційної активності наукових співробітників, їх участі у міжнародних рейтингових виданнях.

Розвиток інноваційної діяльності та зв`язків з виробництвом.

Завдання:

розвиток в Академії сучасної інноваційної інфраструктури, зокрема технологічних парків, в тому числі за рахунок суттєвого удосконалення діяльності організацій дослідно-виробничої бази та науково-виробничих суб'єктів підприємницької діяльності, що існують при академічних інститутах;

пошук нових організаційних форм та механізмів тіснішої взаємодії з галузевими міністерствами, крупними фінансово-промисловими та виробничими структурами;

налагодження в Академії маркетингових і патентних досліджень, необхідних для ефективної комерціалізації наукових результатів, створення відповідних інноваційних підрозділів як в окремих установах, так і на загальноакадемічному рівні.

Заходи:

Забезпечити подальший розвиток фундаментальних та прикладних досліджень, результати яких мають перспективи широкого впровадження у практику (з урахуванням наявного попиту, реальної зацікавленості виробництв та можливості імпортозаміщення).

Визначати відповідні пріоритети на рівні відділень наук і враховувати їх при оцінюванні поданих проектів і формуванні тематики досліджень.

Розглядати на засіданнях Президії НАН України питання про організацію і стан роботи інститутів з комерціалізації розробок.

Створити в Президії НАН України підрозділ, відповідальний за зв'язки з виробничою сферою (або за впровадження інноваційних розробок).

Ініціювати перед Урядом та Верховною Радою України прийняття законодавства, що стимулюватиме інноваційну активність підприємств.

Постійно ініціювати на державному рівні виконання крупних проектів, пов'язаних з імпортозаміщенням (медицина назустріч людям; комунальна енергетика; агрокомплекс; екологія; інформатизація; корисні копалини; нові матеріали та ін.).

Забезпечити науковий супровід наукоємних виробництв. Регулярно заслуховувати на засіданнях Президії НАН України звіти про стан співпраці Академії з АНТК «Антонов», КБ «Південне», ДАТЕК та іншими великими підприємствами та компаніями.

Налагодити зв'язки НАН України зі Спілкою промисловців і підприємців України, Спілкою роботодавців України та іншими об'єднаннями представників бізнесу.

Оптимізація мережі наукових установ і організацій відповідно до показників їх діяльності.

Завдання:

підвищення рівня роботи установ, рішуча реорганізація тих з них, які не дають належної наукової віддачі або мають стабільно низький рейтинг порівняно з однопрофільними установами;

розроблення системи показників оцінки діяльності наукової установи та її структурних підрозділів з метою комплексної оцінки роботи установи та оптимізації її структури;

запровадження рейтингової (порівняльної) системи оцінки діяльності наукових установ з метою оптимізації мережі наукових установ, введення відповідних принципів фінансування тощо.

Заходи:

Провести ретельний аналіз діяльності наукових установ з метою оптимізації структури НАН України. Основним критерієм оцінки перспективності і доцільності подальшої діяльності наукових установ вважати наявність висококваліфікованого кадрового складу, рівень отримуваних в них результатів та відповідність їх світовому рівню, реальний внесок установ у розв'язання економічних, соціальних і культурних проблем держави.

Провести ретельний аналіз діяльності організацій дослідно- конструкторської та виробничої бази. Ліквідувати (або в разі доцільності об'єднати з профільними інститутами) малочисельні і неефективні суб'єкти підприємницької діяльності.

Здійснити певне скорочення мережі наукових установ НАН України за рахунок інститутів та (або) установ, які мають суто прикладний технологічний характер, або які не відповідають сучасному рівневі науки чи мають стабільно низький рейтинг своєї діяльності порівняно з однопрофільними установами, є малочисельними і неефективними.

Посилення взаємодії з освітянською галуззю.

Завдання:

підвищення ефективності роботи та розширення існуючої мережі спільних навчально-наукових структур з вищими навчальними закладами;

широке залучення вчених Академії до експертизи підручників та навчальних програм.

Заходи:

1.Посилити кадрове керівництво відділеннями цільової підготовки Академії у вищих навчальних закладах. Суттєво вдосконалити і розширити діяльність цих відділень. Включити до програм їхньої діяльності виконання науково-дослідних робіт з залученням до керівництва і виконання робіт представників НАН України та ВНЗ.

2.Заснувати партнерські програми спільних досліджень НАН України з вищими навчальними закладами (на зразок тих, що виконуються НАН України спільно з закордонними організаціями).

3.Провести аналіз діяльності спільних науково-освітніх структур НАН України та МОН України, вивчити досвід інших країн світу в інтеграції науки та освіти з метою розширення практики створення нових інтеграційних утворень.

Посилення кадрового потенціалу. Розв'язання соціальних проблем науковців.

Завдання:

- забезпечення ефективного відтворення кадрового потенціалу, насамперед науковців вищої кваліфікації;

- прийняття законодавчих актів, спрямованих на створення більш привабливих умов праці для вчених, в тому числі молодих, в наукових установах Академії;

- виправлення ситуації з низькими розмірами оплати праці та стипендій, незадовільним забезпеченням працівників Академії житлом.

Заходи:

Виробити ефективну кадрову політику, реалізації якої стимулюватиме професійне зростання, забезпечить ротацію кадрів, створить умови для кар'єрного зростання науковців.

Розробити комплекс заходів, спрямованих на надання фінансової підтримки дослідженням молодих учених.

Вирішити на законодавчому рівні питання довготермінового пільгового та квотного надання молодим спеціалістам кредитів для придбання або будівництва житла.

Збільшити обсяги будівництва службового житла для наукових працівників Академії.

Отримати ліцензію на здійснення Академією освітянської діяльності, забезпечити розвиток в Академії системи магістерської підготовки фахівців з підвищеним творчим потенціалом.

Поліпшення забезпечення досліджень.

Завдання:

- концентрація ресурсів на найбільш перспективних напрямах фундаментальних та прикладних досліджень;

- вирішення проблеми докорінного поліпшення матеріально-технічного та інформаційного забезпечення наукових досліджень;

- оптимізація структури фінансування наукових досліджень в Академії шляхом збільшення частки конкурсного та програмно-цільового фінансування, запровадження нових критеріїв фінансування наукових установ з урахуванням відповідності рівня їх досліджень світовим тенденціям та стандартам;

- розвиток в Академії видавничої та науково-інформаційної діяльності в інтересах забезпечення зростаючих потреб вітчизняної науки, сфер освіти і культури;

підвищення ефективності використання майна Академії.

Заходи:

Розробити пропозиції щодо фінансування установ НАН України з урахуванням відповідності рівня їх наукових досліджень світовим тенденціям та стандартам, результативності їх діяльності порівняно з однопрофільними установами.

Збільшити обсяги фінансування, спрямованого на закупівлю нового обладнання та ремонт наявного парку приладів.

Передбачити цільове фінансування на утримання унікальних об'єктів науково-експериментальної та дослідно-виробничої бази, оснащення та оновлення сучасної обчислювальної техніки та електронних засобів зв'язку, проведення інформаційно-видавничої діяльності та рекламу наукових розробок.

Провести вичерпну інвентаризацію майна та земельних ділянок НАН України, налагодити контроль за їхнім ефективним використанням. У разі необхідності здійснити відчуження майна або його перерозподіл на користь інших установ.

Забезпечити поліпшення роботи редакцій друкованих органів установ Академії в частині запровадження сучасного маркетингу, обов'язкової організації online-видань, здобуття міжнародного визнання та високого імпакт-фактору, видання спільних випусків з зарубіжними науковими журналами, поступового переходу на випуск англомовних видань та спільних міжнародних видань.

Вдосконалення нормативно-правової бази діяльності НАН України.

Завдання:

врегулювання нормативно-правових особливостей та проблем реалізації статусу Академії як самоврядної вищої наукової організації країни, державної бюджетної установи, управління майном НАН України.

Заходи:

Забезпечити прийняття окремого Закону України «Про Національну академію наук України».

Здійснити ґрунтовну роботу з перегляду Статуту та внутрішньої нормативної бази НАН України.

Розширення участі НАН України у міжнародному науковому і науково-технічному співробітництві.

Завдання:

активізація міжнародного наукового співробітництва України, забезпечення її повноцінного входження до світового наукового співтовариства.

Заходи:

Розширити членство Академії у престижних міжнародних організаціях, участі її вчених у роботі міжнародних наукових форумів, збільшення стажувань вчених в провідних закордонних наукових центрах .

Розвиток спільних конкурсів з міжнародними та іноземними організаціями.

Забезпечити доступ до зарубіжних баз реферативної наукової інформації.

Зміцнити наукові зв'язки з академіями наук країн СНД, у тому числі в рамках спільних проектів.

Ініціювати спрощення митної системи провезення наукових зразків, матеріалів і приладів через кордони для спільних досліджень.

Активізувати участь вчених Академії у міжнародних проектах, результати виконання яких мають важливе значення для прийняття політичних і економічних рішень.

Поліпшення сприйняття науки суспільством, підвищення престижу наукової праці

Завдання:

активізація роботи, спрямованої на утвердження в громадській думці позитивного іміджу Академії та авторитету науки, пропаганду досягнень українських вчених в різних галузях, формування атмосфери відкритості та демократизму в науковому співтоваристві, протидію поширенню псевдонаукових ідей.

Заходи:

Покращити інформування суспільства про результати діяльності Академії, підвищити якість сайтів НАН України та її установ,.

Продовжити практику проведення Фестивалів науки, їх відкриття в Експоцентрі України, поруч з павільйоном «Наука», здійснювати широку рекламу Фестивалю і виставки розробок Академії серед представників владних структур, бізнесу, ЗМІ і широкої громадськості.

Відновити роботу прес-клубу Академії.

Налагодити зв'язки та розширити співробітництво Академії та редакціями провідних телевізійних та радіо- каналів, електронних ЗМІ, газет і журналів з метою систематичного висвітлення ними проблем та новин академічного життя, інформування про наукові досягнення та заходи щодо удосконалення діяльності НАН України.

Активізувати роботу, спрямовану на популяризацією наукового скептицизму та боротьбу з поширенням псевдонауки.

...