Педагогічне керівництво роботою з книгою учнів початкових класів зі зниженим зором

Якщо до навчання основна маса дітей не виконувала самостійно більшості завдань, то в результаті навчання та виховання майже половина експериментальної групи (43,4%) досягли високого рівня сформованості навички роботи з книгою. Вони самостійно обирали книгу для читання, могли розповісти про прочитане, знали призначення бібліографічних показників, могли порекомендувати книгу товаришеві. Діти експериментальної групи вільно оперували цими діями не тільки під час організованих занять, але й в умовах бібліотеки та вдома. Ці дані також підтверджують ефективність запропонованого нами спеціального навчання та виховання.

У контрольній групі високого рівня досягли 20,6% дітей. У переважної частини дітей цієї групи виявився середній рівень сформованості самостійної читацької діяльності (28,5%). Однак досить великим залишився відсоток дітей низького рівня - 27,2%.

Проведене дослідження виявило особливо значущі позитивні досягнення в мотиваційній сфері учнів зі зниженим зором. В експериментальній групі зменшилася кількість дітей, у яких переважали соціальні мотиви звернення до книги, та збільшилася кількість тих, у кого провідним мотивом діяльності став пізнавальний. Про це свідчить те, що майже втроє збільшилася кількість дітей, які керуються пізнавальними мотивами (з 25,5% на початку дослідного навчання до 79,6% наприкінці дослідного навчання). Водоночас зменшилася кількість дітей, які керувалися соціальними мотивами (з 74,5% на початку дослідного навчання до 20,4% в кінці дослідного навчання). У контрольній групі змін основних мотивів самостійної читацької діяльності слабозорих школярів майже не відбулося. Лише на 7,3% збільшилася кількість учнів, яких приваблює читання книг, їх пізнавальний зміст.

У результаті дослідного навчання, яке охоплювало формування позитивного ставлення до самостійної читацької діяльності та пізнавальних мотивів, більша частина дітей експериментальної групи змінила своє ставлення до читацької діяльності. Позитивне ставлення до книг розподілилося таким чином: 45,2% дітей звертаються до книг, щоб дізнатися про їх зміст; хочуть прочитати і поділитися прочитаним із другом - 60,6%; прагнуть більше дізнаватися про навколишній світ - 62,2% учнів. У контрольній групі позитивне ставлення до книг також набуло якісних змін в окремих учнів: читають, щоб дізнатися зміст книг,- 30,3% (до початку - 27,7%); хочуть прочитати і поділитися з другом - 34,7% (до початку - 33,6%); прагнуть дізнатися про навколишній світ - 38,9% (до початку навчання - 35,7%).

Якісна характеристика позитивного ставлення до самостійного читання книг виявляється в тому, що учні зі зниженим зором експериментальної групи стали читати книги не для відповідей на уроці та отримання позитивної оцінки, а для себе (особистісна пізнавальна мотивація), для розширення знань про навколишній світ. Разом з тим це результат сумісної діяльності дітей та вчителів, успіх якої визначається творчістю, пошуками і наполегливістю педагога.

Проведені бесіди з бібліотекарями, перегляд читацьких формулярів учнів зі зниженим зором експериментальної групи засвідчили участь бібліотекарів у реалізації завдань експериментального навчання, їхні оцінні судження про юних читачів.

Висловлювання шкільних бібліотекарів підтвердили ефективність дослідного навчання слабозорих молодших школярів, що також підтвердило дані порівняльного аналізу читацьких інтересів та мотивів учнів звернення до книги. Якщо до навчання основна маса дітей майже не цікавилася читанням книжок (83,9%), то в результаті дослідного навчання переважну більшість учнів експериментальної групи (66,2%) книга стала приваблювати тим, «щоб її читати», більше дізнаватися про таємниці природи, про історичне минуле рідного краю, про героїчні подвиги тощо. У контрольній групі лише 26,3% учнів висловлюють бажання читати книги.

Порівняння результатів експериментальної та контрольної груп підтвердило ефективність розробленої нами моделі комплексного педагогічного керівництва роботою з книгою учнів початкових класів зі зниженим зором у формуванні навичок самостійної читацької діяльності, що виявилося у збільшенні кількості дітей із високим рівнем читацької діяльності. Показова пізнавальна мотиваційна спрямованість (на відміну від мотивації на констатувальному етапі «для похвали», «для вчителя» або взагалі її відсутності). Діти експериментальної групи виявили себе самостійними активними читачами.

Висновки

1. Аналіз загальної та спеціальної психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження показав, що питання педагогічного керівництва роботою з книгою учнів зі зниженим зором як наукова проблема досконало не розроблено, що суттєво погіршує можливості корекційно спрямованого керування цим процесом.

2. Встановлено, що, не дивлячись на акцентування в наукових дослідженнях з тифлопедагогіки необхідності вчасного корекційно спрямованого навчання роботи з книгою дітей із зоровою патологією, у практиці не забезпечується комплексний підхід до організації педагогічного керівництва цим процесом, що виявляється в роз'єднаності зусиль усіх його учасників. І досі чітко не окреслено функції кожного з учасників педагогічного керівництва роботою з книгою (вчителя, бібліотекаря, батьків).

3. Аналіз програм з позакласного читання та підручників показав, що на сучасному етапі розвитку початкової освіти у спеціальних навчальних закладах для дітей зі зниженим зором: не визначено зміст позакласного читання в чинних програмах; відсутні методичні розробки щодо керівництва самостійною читацькою діяльністю учнів зі зниженим зором. Виникає потреба в конкретизації змісту програми з позакласного читання з урахуванням усіх компонентів читацької діяльності учнів та рекомендацій з методики організації позакласного читання в спеціальних школах для таких дітей.

4. Результати констатувального дослідження, спрямованого на визначення вихідного рівня розвитку навичок самостійної читацької діяльності учнів зі зниженим зором, переконливо доводять, що основною причиною суттєвих відхилень у цій діяльності є неякісне педагогічне керівництво цим процесом. Внаслідок цього у дітей зі зниженим зором виявлено відставання в опануванні всіх компонентів самостійної читацької діяльності (мотиваційного, змістового, процесуального).

Під час дослідження змістового компонента читацької діяльності спостерігалося невміння класифікувати книги за темами, жанрами, авторською приналежністю; невміння визначати структурні елементи книги (малюнок, обкладинка, підписи, титульний лист, прізвища автора та художника-оформлювача) з точки зору їхньої ролі для проникнення у зміст; незнання видів бібліотечно-бібліографічної допомоги (книжкова виставка, тематична картотека, рекомендаційний список).

Вивчення процесуального компонента читацької діяльності показало значне відставання учнів зі зниженим зором у сформованості навички читання, а головне, значна частина (43,1%) їх читає повільно, з порушеннями мовлення (24,6%) та зі слабким розумінням прочитаного (51,5%).

Вивчення мотиваційного компонента самостійної читацької діяльності учнів зі зниженим зором дозволило зробити висновок, що читання книг спонукається соціальними мотивами, серед яких переважають вимоги вчителів та батьків (45,3%). Більшість школярів сприймають книгу, читання не як джерело знань, а як розвагу, і обирають дуже цікаві, але неглибокі за змістом книжки або шукають у них розважальні місця.

5. Детальне вивчення педагогічного керівництва роботою з книгою учнів зі зниженим зором визначило, що в школах для таких дітей ця робота проводиться неорганізовано і несистематично. Основними причинами ми вважаємо брак змісту програми позакласного читання для дітей зі зниженим зором та методичних рекомендацій з педагогічного керівництва цим процесом.

Дослідження засвідчило, що окремі вчителі учнів в рекомендаціях книг для самостійного читання не враховували вимоги до специфіки друку книг для дітей зі зниженим зором (збільшений шрифт, чіткі ілюстрації, відповідність матеріалу віку дітей тощо).

Також помічено, що бібліотекарі не враховують особливостей роботи з книгою учнів зі зниженим зором, оскільки вчителі-тифлопедагоги не підтримували тісного зв'язку з бібліотекарями. Аналіз шкільної документації показав, що діяльність із книгою в позаурочний час та питання розвитку самостійної читацької діяльності в учнів зі зниженим зором майже не розглядаються на педагогічних радах, семінарах, педагогічних читаннях.

6. Результати спеціально організованого дослідного навчання учнів зі зниженим зором підтвердили доцільність створення моделі комплексного педагогічного керівництва роботою з книгою слабозорих дітей, яка якісно вплинула на: просування молодших школярів експериментальної групи до більш високих рівнів опанування навичок самостійної читацької діяльності.

7. Дослідженням доведено, що вирішального значення набуває врахування комплексного педагогічного керівництва при формуванні кожної з основних складових читацької діяльності: мотиваційної (заохочення до читання, пізнання навколишнього світу через спілкування з книгою тощо), змістової (формування вміння слухати читання вчителя, розглядати книжку, правильно називати автора та назву книжки тощо), процесуальної (розвиток процесу смислового аналізу тексту під час його перечитування; розвиток словникового запасу учнів, його збагачення образною та оцінною лексикою, усунення вербалізму уявлень тощо), корекційної (розвиток в учнів уміння користуватися збереженим зором та збереженими аналізаторами, адекватних емоційних реакцій на події, які відбуваються у творі; розвиток і корекцію мімічних рухів обличчя та жестів тощо).

Спеціально організоване навчання сприяло значному збільшенню кількості дітей (до 66,2%), які виявили позитивне ставлення до самостійної читацької діяльності, що стало показником якісного педагогічного керівництва цим процесом.

Таким чином, у результаті проведеного дослідження були розв'язані завдання, визначені на його початку.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми педагогічного керівництва роботою з книгою учнів початкових класів зі зниженим зором. Перспективу подальших наукових пошуків у контексті даного дослідження ми вбачаємо в розробці засобів формування важливих якостей особистості під час роботи з книгою у слабозорих молодших школярів; у вивченні впливу самостійної читацької діяльності на підвищення пізнавальної діяльності учнів початкових класів зі зниженим зором; у науково-методичному забезпеченні початкової спеціальної освіти дітей із порушеннями зору стосовно формування навички самостійної читацької діяльності.

Зміст дисертації відображено в таких публікаціях

1. Купрас В.В. Теоретичні основи організації позакласного читання в початкових класах шкіл для слабозорих дітей // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова: Зб. наук. праць. - Випуск №4. - К.: 2005.- С. 222-230.

2. Купрас В.В. Вивчення особливостей читацьких інтересів слабозорих учнів молодших класів // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова: Зб. наук. праць. - Випуск №4. - К.: 2006 р. - С. 149 - 154.

3. Купрас В.В. Вивчення рівнів сформованості навички читання слабозорих учнів початкових класів: Зб. наук. праць: Матеріали першого з'їзду тифлопедагогів (4 - 5 травня 2006 р. м. Харків). - Х., 2006. - Випуск 6. - Ч.1. - С. 186 - 195.

4. Купрас В.В. Шляхи педагогічного керівництва дитячим читанням слабозорих учнів першого класу: Зб. наук. праць Кам'янець-Подільського державного університету. - Випуск 6. - 2006р. - С. 154 - 156.

5. Купрас В.В. Методика вивчення рівнів сформованості готовності слабозорих учнів початкових класів до самостійного читання // Дидактичні та соціально - психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод. зб. / За ред. В.І. Бондаря, В.В. Засенко. - К.: Наук. світ, 2006. - С. 145 - 148.

6. Купрас В.В. Модель педагогічного керівництва роботою з книгою учнів початкових класів зі зниженим зором // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова: Зб. наук. праць. - Випуск № 10. - К.: 2008 р. - С. 103 - 108.

7. Купрас В.В. Вивчення сформованості самостійної читацької діяльності учнів початкових класів зі зниженим зором в результаті спеціально організованого навчання // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова: Зб. наук. праць. - Випуск № 8. - К.: 2008 р. - С. 148 - 154.

8. Купрас В.В. Зміст і методичні рекомендації з позакласного читання для загальноосвітніх шкіл для дітей початкових класів зі зниженим зором. - Київ: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2008 р. - 72 с.

Анотації

Купрас В.В. Педагогічне керівництво роботою з книгою учнів початкових класів зі зниженим зором. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.03 - корекційна педагогіка. - Інститут спеціальної педагогіки АПН України. - Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми педагогічного керівництва роботою з книгою учнів початкових класів зі зниженим зором.

У роботі обґрунтовано та викладено модель комплексного педагогічного керівництва процесом самостійної читацької діяльності учнів та експериментально перевірено методику її реалізації в початкових класах спеціальної загальноосвітньої школи для дітей зі зниженим зором, досліджено вплив якісного педагогічного керівництва на цей процес.

Розроблена методика забезпечує підвищення рівня сформованості навички самостійної читацької діяльності учнів зі зниженим зором за умов якісного педагогічного корекційно спрямованого керівництва цим процесом.

Ефективність цієї системи обґрунтовано теоретично і підтверджено експериментально.

Ключові слова: робота з книгою, самостійна читацька діяльність, педагогічне керівництво, позакласне читання, класне читання, бібліотечне читання, сімейне читання, учні зі зниженим зором.

Аннотация

Купрас В.В. Педагогическое руководство работой с книгой учащихся начальных классов со сниженным зрением. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности - 13.00.03 - коррекционная педагогика. - Институт специальной педагогики АПН Украины, Киев, 2008.

Диссертационное исследование посвящено изучению проблемы педагогического руководства работой с книгой учащихся начальных классов со сниженным зрением.

В современной школе для детей со сниженным зрением организация педагогического руководства работы с книгой испытывает особенные трудности из-за отсутствия достаточного книжного фонда (особенно детских книг), отсутствия разработанной системы уроков по внеклассному чтению, содержания программы по внеклассному чтению и переориентации некоторых аспектов детского чтения; недостаточности методических материалов по этому разделу обучения и другое. Как результат, возникают огромные пробелы в деятельности учителя, библиотекаря и родителей в формировании самостоятельной читательской деятельности детей со сниженным зрением.

Анализ особенностей развития навыков самостоятельной читательской деятельности учащихся со сниженным зрением дал возможность установить, что основной причиной существенных отклонений в этой деятельности является неквалифицированное педагогическое руководство этим процессом. Вследствие этого у детей со сниженным зрением выявлено отставание в овладении всеми компонентами самостоятельной читательской деятельности (мотивационным, содержательным, процессуальным).

Результаты специально организованного экспериментального обучения учащихся со сниженным зрением подтверждают необходимость создания модели комплексного педагогического руководства работой с книгой учащихся со сниженным зрением, которая качественно повлияла на: продвижение учащихся со сниженным зрением начальных классов экспериментальной группы на более высокие уровни овладения навыками самостоятельной читательской деятельности; усиление коррекционной направленности модели.

Ключевые слова: работа с книгой, самостоятельная читательская деятельность, педагогическое руководство, внеклассное чтение, классное чтение, библиотечное чтение, семейное чтение, учащиеся со сниженным зрением.

Abstract

Kupras V.V. Pedagogical guidance by work with the book of students of a primary school with visual impairment. - Manuscript.

Scientific thesis for a candidate's degree in pedagogical sciences, speciality 13.00.03 - correctional pedagogy. - The Institute of Special Pedagogy of the academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

The thesis is devoted to research of problem of pedagogical guidance by work with the book of students of a primary school with visual impairment.

The work reveals model of complecs pedagogical guidance which expounded by the process of independent reader activity of students and method of its realization is experimentally tested at primary school of the special general school for children with visual impairment, it is investigational influence of high-quality pedagogical guidance on this process.

The developed method provides the increase of level of formation of skill independent reader activity of students with visual impairment subject condition high-quality pedagogical of correctional the directed guidance by this process.

Efficiency of this system of well-founded in theory and it is confirmed experimentally.

Keywords: work with a book, independent reader activity, pedagogical guidance, extracurricular reading, class reading, library reading, domestic reading, students with visual impairment.

Размещено на Allbest.ru