Навчання дітей старшого дошкільного віку складати розповіді-роздуми

Отже, результати прикінцевого етапу експерименту засвідчили ефективність експериментальної методики.

У висновках викладено результати дослідження, основні з них такі.

У дослідженні вивчено проблему навчання дітей старшого дошкільного віку складати розповіді-роздуми, розроблено й апробовано експериментальну методику та педагогічні умови її реалізації.

1. Розповідь-роздум - це комплексний вид висловлювання, у якому послідовно, зв'язно відображено думки про факти та явища довкілля шляхом встановлення між ними причинно-наслідкових зв'язків, з притаманними йому специфічними функціонально-жанровими, структурними та мовними особливостями. Розповідь-роздум - це організований текст, дискурс, мовленнєвий жанр, функціонально-смисловий тип мовлення, модель монологічного повідомлення, у якому простежуються причинно-наслідкові зв'язки у процесі відображення та пізнання дитиною явищ дійсності. Він складається із синсематичних речень із домінуванням причинно-наслідкових зв'язків як у середині речень, так і між ними, містить логічно-послідовне доведення чи пояснення чогось, низку думок, міркувань, висновків із певної теми. Вирішальне значення у створенні композиційної структури має використання граматичних засобів зв'язку (вставні конструкції, сполучники, займенники, авторська оцінка). Найважливішими ознаками роздуму, як і будь-якого іншого організованого тексту, виступають категоріальні ознаки тексту, а саме: когезія, інтеграція, замкненість, інформаційність, континуум, прагматична категорія, ретроспекція, проспекція.

2. Уточнено сутність понять “розповідь”, “текст”, які визначаються у лінгводидактичній науці таким чином: розповідь - це вид зв'язного мовлення, самостійно розгорнутий дитиною виклад певного змісту в будь-якій літературно-мовленнєвій формі; текст - це одиниця найвищого рівня мовної системи, тематично і функціонально цілісне утворення, сукупність речень, об'єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного зв'язку, що слугує для передавання певного змісту.

3. Започатковуючи констатувальний етап експерименту, було визначено критерії і показники сформованості вмінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум. З-поміж них: 1) структурно-організаційна схема розповіді-роздуму з показником: уміння складати розповідь-роздум із трьох частин (теза, доведення, висновок); 2) змістова характеристика розповіді-роздуму з показниками: вміння розгортати мікротеми в розповіді-роздумі; вміння виділяти причинно-наслідкові зв'язки та розкривати їх у мікротемах; 3) способи зв'язку між реченнями та частинами розповіді-роздуму з показниками: вміння використовувати різні види зв'язку в розповіді-роздумі (ланцюжковий, паралельний); наявність мовних засобів зв'язку в розповіді-роздумі (підрядні сполучники, вставно-модальні слова, займенники); 4) обсяг розповіді-роздуму з показником: наявність у розповіді-роздумі різних за складністю речень та їх кількісне словесне наповнення. За результатами констатувального етапу експерименту, дітей з високим рівнем не було виявлено, лише 8,6% дітей ЕГ і 9,1% дітей КГ досягли достатнього рівня, на середньому перебувало 37,3% дітей ЕГ і 36,6% - КГ, на низькому перебувало 54,1% дітей ЕГ і 54,3% - КГ.

4. Педагогічними умовами ефективного навчання дітей старшого дошкільного віку складати розповіді-роздуми виступили: розширення знань дітей про довкілля, стимулювання їх до аналітико-синтетичної діяльності в довкіллі; збагачення словника дітей сполучниками (бо, тому що, через те що), вставними конструкціями (я вважаю, на мою думку), займенниками (це, цей, той, все, кожний, будь-який, жодний, ніхто), які виступають засобами зв'язку в логічному процесі роздуму; поетапне формування у дітей елементарних уявлень про структуру розповіді-роздуму (теза, аргумент, висновок); діалогічний характер спілкування педагога і дітей у різних видах діяльності; використання мовленнєвих ситуацій, які забезпечують позитивну мотивацію.

5. На формувальному етапі експерименту було розроблено методику, яка охопила три взаємопов'язаних етапи: підготовчий, ознайомлювально- репродуктивний, діяльнісний. Метою першого етапу було збагачення чуттєво-інформаційного досвіду дітей, забезпечення естетичного сприймання художніх творів, які розкривали світ природи, казки, збагачення словника з тем “Навколо рідної природи”, “Стосунки між дітьми”. Другий етап - ознайомлювально-репродуктивний - передбачав формування елементарних уявлень про структуру розповіді-роздуму, що складається з тези, доведення, висновку; навчання дітей складати розповідь-роздум як суцільне зв'язне висловлювання; формування умінь використовувати різноманітні засоби для зв'язку структурних частин. Метою третього, діяльнісного, етапу було формування в дошкільників умінь самостійно складати розповідь-роздум у різних видах діяльності (навчально-мовленнєва, художньо-мовленнєва).

6. Прикінцевий етап дослідження засвідчив позитивні кількісні та якісні зрушення рівнів сформованості умінь складати розповідь-роздум дітей ЕГ. Високого рівня розвитку сформованості умінь складати розповідь-роздум досягли 12,4% дітей, на достатньому рівні стало 51,2% дітей, середній рівень сформованості умінь засвідчили 31,3% старших дошкільників, на низькому залишилось - 5,1% дітей. Щодо контрольної групи, то високого рівня сформованості вмінь складати розповідь-роздум не було зафіксовано як і на констатувальному етапі, на достатньому виявилося 12,6% дітей, на середньому - 46,1% старших дошкільників, на низькому - 41,3% дітей.

7. Нами було встановлено послідовні стадії формування умінь дітей складати розповідь-роздум: інформаційно-змістова, у процесі якої здійснювалося розширення знань дітей про довкілля, стимулювання їх до аналітико-синтетичної діяльності в довкіллі; діалогічна, у процесі якої створювалися ситуації сумніву, зіткнення різних позицій, складалися діалоги з репліками-судженнями, репліками-обґрунтуваннями, репліками-ствердженнями, діалоги-роздуми; стадія репродуктивна: складання стягненої дедуктивної (теза, доведення), стягненої індуктивної (доведення, висновок), розгорнутої (теза, доведення, висновок) розповіді-роздуму за зразком, за схемою, переказ розповіді-роздуму; стадія самостійного продукування розгорнутої (теза, доведення, висновок) розповіді-роздуму з опертям на наочність (іграшка, предмет, картинка), без опори на наочність (за змістом прочитаного твору, на запропоновану тему), закріплення набутих умінь складати розповідь-роздум у процесі виконання творчих завдань (складання розповіді-роздуму за уявлюваною ситуацією).

8. За результатами дослідження було встановлено певні тенденції, що спостерігались у процесі навчання дітей старшого дошкільного віку складати розповіді-роздуми: ефективність засвоєння дітьми знань про функціональне призначення розповіді-роздуму, її структуру та мовленнєве оформлення залежить від рівня розвитку уявлень про причинно-наслідкові зв'язки між предметами та явищами довкілля, від змісту і форми спілкування дорослого з дітьми, від організації дитячої діяльності; темпи розвитку сформованості вмінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум залежать від загального рівня мисленнєвого та мовленнєвого розвитку дитини; міцність засвоєння дітьми знань про функціональне призначення розповіді-роздуму, її структуру та мовленнєве оформлення в самостійному активному мовленні залежить і обумовлюється раціональним поєднанням різних видів і типів занять; самостійне складання дітьми розповіді-роздуму залежить від занурення дітей у різні види діяльності, що стимулюють мовленнєву активність дошкільників.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у розробці експериментальної методики навчання дошкільників інших типів розповідей (пояснення, доведення, міркування, інструкція).

розповідь дошкільник навчання

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Омеляненко А.В. Вчимося складати розповідь-роздум // Палітра педагога. - 2004. - №3. - С. 14-17.

2. Омеляненко А.В. Розповіді-роздуми // Дошкільне виховання. - 2004. - №9. - С.10-13.

3. Омеляненко А.В. Від тези - до висновку // Дошкільне виховання. - 2006. - №1. - С.10-11.

4. Омеляненко А.В. Роль творчого мислення у процесі навчання дошкільників складати розповіді-роздуми // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. - К. Запоріжжя, 2002. - Вип. 23. - С. 251-254.

5. Омеляненко А.В. Формування мислительно-мовленнєвих умінь у процесі навчання старших дошкільників складати розповідь-роздум // Зб. наук. пр. Бердянського державного педагогічного університету (Пед.науки). - №2. - Бердянськ: БДПУ, 2005. - С. 96-104.

6. Омеляненко А.В. Використання моделей у навчанні старших дошкільників складання розповідей-роздумів // Зб. наук. пр. Бердянського державного педагогічного університету (Пед.науки). - № 3. Бердянськ: БДПУ, 2007. - С. 27-32.

7. Омеляненко А.В. До питання про навчання старших дошкільників розповіді-роздуму // Зб. наук. пр. Бердянського державного педагогічного університету (Пед.науки). - № 4. - Бердянськ: БДПУ. - 2002. - С. 15-22.

8. Омеляненко А.В. Лінгводидактичний аспект навчання старших дошкільників складати розповіді-роздуми // Зб. наук. пр. Бердянського державного педагогічного університету (Пед.науки). - № 4. - Бердянськ: БДПУ, 2004. - С.164-171.

9. Омеляненко А.В. Навчання дошкільників створювати розповіді-роздуми - основа формування зв'язного мовлення // Актуальні проблеми слов'янської філології: Міжвуз. зб. наук. ст. „Лінгвістика і літературознавство”. - Вип. VII - К.: Знання України, 2002. - С. 199-203.

10. Омеляненко А.В. Психологічні основи навчання старших дошкільників складання розповіді-роздуму // Вісник Київського міжнародного університету. - Серія: Психологічні науки. - Вип. 7. - К., 2005. - С. 83-91.

11. Омеляненко А.В. До проблеми використання української народної казки як засобу мовленнєвої творчості дошкільників // Зб. наук. пр. БДПІ ім. П.Д. Осипенко (Пед.науки) - Бердянськ: БДПІ. - 2000. - №2: Матеріали наук.-пр. конф. “Актуальні проблеми дошкільної освіти та підготовки фахівців на сучасному етапі”, 18 вересня 2000 р. - С. 37-44.

12. Омеляненко А.В. Складання розповідей-роздумів дітьми дошкільного й молодшого шкільного віку // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр. (спецвипуск): Матеріали Всеукр. наук.-пр. конф., 17-18 травня, 2007 р. - Слов'янськ: Видавничий центр СДПУ, 2007. - С.188-191.

13. Омеляненко А.В. Навчання дошкільників складати розповідь-роздум на інтегрованих заняттях як інноваційна технологія у підготовці майбутніх вихователів // Матеріали VIII Міжнародної науково-практ. конф. “Наука і освіта 2005”, 17-21 лютого 2005 р. // Проблеми підготовки фахівців. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - Т.34. - С. 14-17.

14. Омельяненко А.В. Взаимосвязь логического мышления и связной речи в процессе обучения старших дошкольников составлению рассуждения // Наука о детстве и современное образование: Материалы Международной юбилейной научной конференции, посвящённой 100-летию со дня рождения А.В. Запорожца, 18 апреля 2005 г. - М.: Центр “Школьная книга”, 2005. - С. 65-66.

15. Омельяненко А.В. Педагогические условия обучения старших дошкольников составлению рассуждения // Гармонизация психофизического и социального развития детей: Материалы второй республиканской науч.-практ. конф. студентов и молодых учёных, 26 апреля 2007 г. - БГПУ им. М.Танка. - Минск: БГПУ, 2007. - С.99-101.

16. Омеляненко А.В. Наступність та перспективність у навчанні дітей дошкільного віку складати розповідь-роздум // Зб. наук. пр. Бердянського державного педагогічного університету (Пед.науки). - № 3: Матеріали Міжнародної наук.-пр. конф. “Проблема наступності у підготовці дітей дошкільного і молодшого шкільного віку до життєдіяльності”, 24 квітня 2002 р. - Бердянськ: БДПУ. - 2002. - С. 315-322.

Размещено на Allbest.ru