Формування професійної компетентності майбутніх учителів музики в педагогічному коледжі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

УДК 377.8:134

Формування професійної компетентності майбутніх учителів музики в педагогічному коледжі

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Полубоярина Ірина Іванівна

Житомир 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Захист відбудеться 18 листопада 2008 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.053.01 у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 40).

Автореферат розісланий 17 жовтня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.А. Сейко

АНОТАЦІЇ

Полубоярина І.І. Формування професійної компетентності майбутніх учителів музики в педагогічному коледжі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі формування професійної компетентності майбутніх учителів музики. На основі аналізу літературних джерел уточнено поняття „професійна компетентність учителів музики”. Визначено структуру професійної компетентності майбутнього вчителя музики. Обґрунтовано психолого-педагогічні умови формування професійної компетентності. Розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено модель процесу та педагогічна технологія формування професійної компетентності майбутніх учителів музики в педагогічному коледжі; визначено критерії, показники і рівні сформованості професійної компетентності майбутніх учителів музики. Установлено, що ефективному формуванню професійної компетентності сприяє застосування таких форм навчально-виховної діяльності, як: робота творчих гуртків; виконання творчих самостійних завдань; проведення уроків музики у школі; проведення психолого-педагогічних тренінгів, ділових ігор. Розроблено і впроваджено спецкурс „Формування професійної компетентності майбутніх учителів музики у процесі підготовки позакласних заходів у загальноосвітній школі”.

Ключові слова: професійна компетентність учителя музики, психолого-педагогічні умови формування професійної компетентності, гурткова робота, критерій рівня сформованості професійної компетентності, студенти педагогічних коледжів.

Полубоярина И.И. Формирование профессиональной компетентности будущих учителей музыки в педагогическом колледже. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального обучения. - Житомирский государственный университет имени Ивана Франко, Житомир, 2008.

Диссертационное исследование посвящено актуальной проблеме формирования профессиональной компетентности будущих учителей музыки в педагогическом колледже.

В диссертации проанализировано состояние исследуемой проблемы в философской, культурологической, искусствоведческой, социологической, психологической, педагогической литературе; конкретизировано понятие „профессиональная компетентность учителей музыки”, выявлены особенности формирования профессиональной компетентности будущих учителей музыки в педагогическом колледже.

Разработана, теоретически обоснована и экспериментально проверена модель процесса формирования профессиональной компетентности и педагогическая технология формирования профессиональной компетентности будущих учителей музыки. Обоснована целесообразность проведения спецкурса „Формирование профессиональной компетентности будущих учителей музыки в процессе подготовки внеклассных мероприятий в общеобразовательной школе”.

Научно обосновано, что структура профессиональной компетентности состоит из трёх блоков: личностный (личностно-мотивационная, саморегуляционная, этическая, общекультурная, психологическая, социальная, гражданственная компетентности); коммуникативный (общая и профессиональная музыкальная коммуникативная компетентности); деятельностный (методологическая, дидактическая, музыкально-практическая, научно-творческая, организационная и управленческая компетентности). Структурными компонентами профессиональной компетентности являются ключевые компетентности, а результатом формирования профессиональной компетентности _ готовность будущих учителей музыки к педагогической и творческой деятельности в общеобразовательной школе.

Определены психолого-педагогические условия, критерии (мотивационный, когнитивный, коммуникативный, ценностный) и их показатели, уровни (творческий, реконструктивно-вариативный, репродуктивный) формирования профессиональной компетентности будущих учителей музыки. Установлено, что эффективному формированию профессиональной компетентности способствуют психолого-педагогические условия (применение личностно ориентированного обучения и воспитания, обеспечение естетической подготовки, включение студентов в самостоятельную творческую деятельность).

Установлено, что эффективному формированию профессиональной компетентности способствуют такие формы учебно-воспитательной деятельности как: работа творческих кружков, психолого-педагогические тренинги, деловые игры, выполнение творческих самостоятельных заданий, проведение уроков музыки во время прохождения педагогической практики в школе, изучение спецкурса.

Результаты экспериментальной работы подтверждают эффективность разработанной педагогической технологии формирования профессиональной компетентности будущих учителей музыки в педагогическом колледже.

Ключевые слова: профессиональная компетентность учителя музыки, психолого-педагогические условия формирования профессиональной компетентности, кружковая робота, критерии формирования профессиональной компетентности, студенты педагогических колледжей.

Poluboyarina I.I. Forming of the professional competence of future music teachers at a teachers' training college.

The thesis on getting the scientific degree of a candidate of pedagogical sciences in specialty 13.00.04 - theory of professional education. - State Ivan Franko University of Zhitomir. - Zhitomir, 2008.

The dissertation research is devoted to the problem of formation of the professional competence of future music teachers. On the basis of analysis of literary sources the concept of professional competence of future music teachers is specified. The structure of professional competence of future music teachers is determined. The pedagogical and psychological conditions of formation of professional competence are grounded. The model for formation of the professional competence of future music teachers at a teachers' training college is developed, proved theoretically and checked experimentally. The criteria, indicators and levels of development of the professional competence of future music teachers are determined. It is established that the effective formation of professional competence is promoted by such forms of educational activity as functioning creative clubs, independent creative tasks, music lessons at schools, pedagogical and psychological trainings. The research does solve all the problems, the issue of governing of the professional competence of future music teachers in higher educational institutions is still relevant.

Key words: professional competence of the music teacher, pedagogical and psychological conditions of formation of professional competence, functioning of hobby groups, criteria of development of the professional competence, students of teachers' training colleges.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Загальні тенденції гуманізації та демократизації системи вищої освіти України, орієнтація на загальноєвропейські рекомендації щодо необхідності залучення до світової культурної спадщини передбачають модернізацію професійної підготовки педагогічних кадрів у контексті підвищення рівня їх професійної компетентності. За цих умов особливого значення набуває максимальне збереження та розвиток у національній системі набутого позитивного досвіду підготовки викладачів естетичного циклу. Пріоритетність цих завдань визначається такими міжнародними організаціями як ЮНЕСКО, ЄС, Рада Європи, Міжнародне товариство мистецької освіти, Міжнародне товариство музичної освіти, Міжнародна музична рада. Реалізація визначених цілей можлива в практиці діяльності професійних коледжів, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів, про що зазначено, зокрема, на підсумковій колегії Міністерства освіти та науки України «Вища освіта України - європейський вимір: стан, проблеми, перспективи».

Важливість формування професійної компетентності майбутніх учителів музики у педагогічному коледжі зумовлена: запитами ринку праці та загальносвітовими тенденціями розвитку освітньої системи; необхідністю ефективного функціонування ступеневої системи підготовки фахівців та створенням умов для формування на відповідних рівнях освіти загальних знань, умінь і навичок, а також професійних якостей особистості, що визначатимуть теоретичні засади досягнення якісно нового рівня підготовки вчителя, здатного до діяльності у сучасному соціокультурному просторі.

Музика як спосіб суспільної свідомості розглядалася в історико-педагогічній спадщині видатних музикантів та мислителів різних часів розвитку українського суспільства І.П. Котляревського, М.В. Лисенка, М.Д. Леонтовича, Г.С. Сковороди, Т.Г. Шевченка та інших, домінантою педагогічних міркувань яких була думка, що спілкування з музикою є способом передачі культурних, моральних, етичних і естетичних цінностей.

Аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури свідчить, що вчені приділяють велику увагу розробці вимог до учительської професії (Ф.П. Гоноболін, О.Н. Дем'янчук, О.А. Дубасенюк, І.А. Зязюн, М.В. Левківський, М.П. Лещенко, Н.Г. Ничкало, В.Ф. Орлов, С.О. Сисоєва,); умінням і якостям, необхідним учителеві (Є.С.Барбіна, Н.В. Кічук, А.К. Маркова); розробленню професіограми (Г.М. Падалка, О.П. Рудницька, В.О. Сластьонін); моделі діяльності вчителя (О.О. Бабакіна, Н.В. Кузьміна, М.М. Солдатенко).

Проблему формування когнітивного, комунікативного та ціннісного компонентів музично-педагогічної підготовки педагога вивчали такі вчені: О.А. Апраксіна, Н.Ф. Андрієвська, Н.А. Ветлугіна, Д.М. Герасимович, О.В. Глузман, Д.Б. Кабалевський, Н.М. Конишева, Б.Т. Лихачов, Б.П. Рождественський, О.Я. Ростовський, Т.П. Танько, В.Н. Шацька, К.О. Щедролосєва, О.П. Щолокова, Ю.Е. Юцевич, В.Л. Яконюк та інші.

Музично-педагогічна підготовка студентів висвітлена у роботах Е.Б. Абдулліна, О.А. Абдулліної, Л.Г. Арчажникової, Р.П. Верхолаз, О.В. Ларминої, Л.М. Масол, О.М. Олексюк, Г.Г. Нейгауза, В.Т. Сергеєва, Г.П. Тарасова та ін.

Проблемою психолого-педагогічних умов та шляхами формування професійної компетентності вчителя займалися В.В. Баркасі, В.М. Введенський, О.І. Власова, М.В. Елькін, В.О. Калінін, Л.Г. Карпова, Г.М. Копил, Н.Є. Костилева, В.О. Левицький, Н.Н. Лобанова, А.К. Маркова, М.Д. Рахлін, Н.Г. Ничкало, Є.І. Огарев, О.І. Пометун, В.А. Сластьонін, В.О. Тюріна, В.А. Хуторськой та інші.

Складність розв'язання означеної проблеми визначається суперечностями, які існують у системі навчання та виховання в коледжі, а саме між: зростаючими вимогами до якості фахової підготовки майбутніх учителів музики та недостатньою розробкою теоретичних і технологічних засад навчального процесу у педагогічних коледжах та училищах; необхідністю виховання студентів як професіоналів і нерозробленістю педагогічних методик, які враховували б психолого-педагогічні основи формування професійної компетентності; наявним рівнем музично-практичної підготовки студентів і здатністю реалізувати набуті знання, вміння та якості у професійній діяльності.

Аналіз психолого-педагогічної та мистецтвознавчої літератури засвідчив, що розв'язання цих суперечностей, зумовлене специфікою музично-педагогічною діяльності вчителя музики, ще не знайшло повного відображення у сучасних педагогічних дослідженнях.

Отже, актуальність зазначеної проблеми, її недостатня розробка в педагогічній науці та необхідність вирішення визначених суперечностей і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Формування професійної компетентності майбутніх учителів музики в педагогічному коледжі”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної теми досліджень кафедри загальної психології та педагогіки Харківського національного університету внутрішніх справ: „Педагогічні умови формування професійних навичок працівників ОВС” (реєстраційний № 5.5.1.197). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Харківського університету внутрішніх справ (протокол № 5 від 26.05.2006 року) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 9 від 28.11.2006 року).

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати, експериментально перевірити модель процесу формування професійної компетентності майбутніх учителів музики в педагогічному коледжі.

Завдання дослідження:

Проаналізувати стан проблеми формування професійної компетентності майбутніх учителів музики у сучасній психолого-педагогічній літературі, уточнити та науково обґрунтувати сутність поняття „професійна компетентність учителя музики”.

Визначити структуру та розробити модель процесу формування професійної компетентності учителя музики.

Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити психолого-педагогічні умови формування професійної компетентності студентів, які навчаються на музично-педагогічному відділенні педагогічного коледжу.

Визначити критерії, показники та охарактеризувати рівні сформованості професійної компетентності учителя музики.

Розробити педагогічну технологію формування професійної компетентності майбутніх учителів музики та експериментально перевірити її ефективність.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів музики в педагогічному коледжі.

Предмет дослідження - психолого-педагогічні умови та технологія формування професійної компетентності студентів музично-педагогічного відділення педагогічного коледжу.

Гіпотеза дослідження: якщо у навчально-виховний процес впровадити зміст, принципи, форми та методи, що передбачені у авторській педагогічній технології формування професійної компетентності майбутніх учителів музики в педагогічному коледжі, то рівень цієї професійної компетентності зростатиме відповідно до визначених нами критеріїв.

Методологічну основу дослідження становлять концептуальні положення філософії гуманізму, асоціативно-рефлекторної теорії; положення психології та педагогіки, що розкривають роль музики в процесі соціалізації особистості; концепції особистісно орієнтованого, компетентнісного, акмеологічного, діяльнісного підходів; музично-педагогічна концепція Д.Б. Кабалевського; концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах України (Л.М. Масол, Н.Є. Миропольська).

Теоретичну основу дослідження становлять положення і висновки теорій та концепцій гуманізації педагогічної освіти (А.М. Алексюк, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, Н.Г. Ничкало та інші); наукові ідеї в галузі педагогіки, психології, естетики, мистецтвознавства щодо різних аспектів формування професійної компетентності майбутніх учителів музики (Е.Б. Абдуллін, Д.В. Асафьєв, Н.Є. Гребенюк, Л.Г. Карпова, А.К. Маркова, В.А. Медушевський, О.М. Олексюк, Г.М. Падалка, О.І. Пометун, О.Я. Ростовський, О.П. Рудницька, Т.А. Смирнова, Г.П. Шевченко, О.П. Щолокова, Б.Л. Яворський та ін.); положення про системно-структурний підхід до аналізу педагогічних явищ (О.А. Апраксіна, О.Є. Антонова, Є.С. Барбіна, Р.П. Верхолаз, С.Г. Вершловський, О.В. Глузман, І.А. Зязюн, Н.В. Кічук, Н.В. Кузьміна, Г.Ф. Пономарьова, С.О. Сисоєва, О.В. Сухомлинська, В.О. Тюріна); положення музичної педагогіки та психології про значення і шляхи розвитку музичних здібностей майбутніх учителів музики (Н.Ф. Андрієвська, Л.Г. Арчажникова, О.Н. Дем'янчук, Г.Г. Коган, Н.О. Ветлугіна, Д.М. Герасимович, Б.П. Рождественський, Б.М. Теплов, Г.М. Ципін, К.О. Щедролосєва, Ю.Є. Юцевич); дослідження цілісної фахової підготовки майбутніх учителів музики (А.Г. Болгарський, Л.М. Масол та ін.).

Відповідно до визначених завдань і для перевірки гіпотези були запроваджені такі методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, систематизація, класифікація, узагальнення, моделювання) з метою визначення основних понять та стану розробленості проблеми у педагогічній теорії та практиці; емпіричні (педагогічне спостереження, педагогічне прогнозування, анкетування, бесіда, тестування, опитування, вивчення навчальної документації, педагогічний (констатувальний та формувальний етапи) експеримент, метод експертних оцінок, самооцінка) з метою виявлення динаміки змін у рівнях сформованості професійної компетентності майбутніх учителів музики; статистичні (критерій , методика В.М. Полонського) здійснювалися з метою визначення достовірності результатів на основі кількісної та якісної обробки одержаних даних.

Експериментальна база та етапи дослідження. Дисертаційне дослідження проводилося на базі Педагогічного коледжу Харківського гуманітарно-педагогічного інституту, Артемівського педагогічного училища, Стахановського педагогічного коледжу Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. В експерименті брали участь 84 викладача та 305 студентів. Дослідження проводилося в три етапи з 2004 по 2008 рік.

На першому етапі дослідження (2004-2005 рр.) вивчався стан розробленості досліджуваної проблеми формування професійної компетентності майбутніх учителів музики в педагогічному коледжі; висунуто загальну гіпотезу, визначено об'єкт, предмет, сформульовано мету та завдання дослідження, розроблено програму дослідження та методику експериментальної роботи, проведено діагностичний етап експерименту.

На другому етапі (2005-2006 рр.) розроблено структуру професійної компетентності, модель процесу формування професійної компетентності майбутніх учителів музики, виявлено та обґрунтовано психолого-педагогічні умови формування професійної компетентності, визначено і обґрунтовано критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх учителів музики; проведено констатувальний етап експерименту, проаналізовано його результати.

На третьому етапі (2006-2008 рр.) завершено формувальний етап експерименту; здійснено порівняльний аналіз і статистичну обробку одержаних даних, їх інтерпретацію, проаналізовано динаміку змін професійних знань, умінь, навичок і якостей особистості студентів у процесі формування різних рівнів професійної компетентності; сформульовано висновки та розроблено практичні рекомендації; здійснено апробацію результатів дослідження; визначено перспективи подальшого дослідження проблеми.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено модель процесу та авторську педагогічну технологію формування професійної компетентності майбутніх учителів музики в педагогічному коледжі; уточнено та науково обґрунтовано структуру професійної компетентності майбутніх учителів музики в педагогічному коледжі; подальшого розвитку набуло осмислення критеріїв, показників і рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх учителів музики.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає у збагаченні теорії професійного становлення вчителя музики; визначенні поняття „професійна компетентність вчителя музики”; розробці педагогічної технології; обґрунтуванні психолого-педагогічних умов, що сприяють активізації процесу формування професійної компетентності майбутніх учителів; визначенні критеріїв та показників її сформованості.

Практичне значення дослідження полягає у: розробці спецкурсу „Формування професійної компетентності в процесі підготовки позакласних заходів у загальноосвітній школі” та методичних рекомендацій для викладачів музично-педагогічних відділень педагогічних коледжів; упровадженні у навчально-виховний процес педагогічної технології формування професійної компетентності майбутніх учителів музики.

Результати дослідження можуть бути використані: викладачами та студентами при викладанні дисциплін професійного циклу на музично-педагогічних відділеннях педагогічних коледжів; методичними службами управлінь освіти та на курсах підвищення кваліфікації вчителів музики інститутів післядипломної освіти як складова підвищення педагогічної майстерності.

Матеріали дисертаційного дослідження впроваджені у навчально-виховний процес Артемівського педагогічного училища (довідка № 77 від 27.12.2006 р.), Стахановського педагогічного коледжу Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 100 від 8.12.2006 р.), Педагогічного коледжу Харківського гуманітарно-педагогічного інституту (довідка № 01-13/176 від 23.05.2007 р.).

Вірогідність наукових положень і висновків забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю вихідних позицій дослідження; застосуванням комплексу методів, співвідносних із його метою та завданнями; якісним і кількісним аналізом даних, позитивними результатами апробації основних положень дослідження в практиці роботи ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися автором та обговорювалися на міжнародних наукових конференціях „ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія” (м. Київ, 2006), „Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону” (м. Ялта, 2007), „Моніторинг якості професійної підготовки фахівців педагогічної освіти” (м. Луганськ, 2007). Результати дослідження висвітлювалися на всеукраїнських конференціях „Формування творчої особистості в інформаційному просторі сучасної культури” (м. Харків, 2005), „Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону” (м. Ялта, 2006), „Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України” (м. Ялта, 2006), міжвузівській конференції „Формування професійної компетентності педагога” (м. Харків, 2007); на науково-методичних семінарах педагогічних працівників навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (м. Харків, 2002-2007), на засіданні круглого столу викладачів музично-педагогічних відділень педагогічних коледжів Східного регіону (м. Харків, 2007); кафедри методики музичного виховання та кафедри педагогіки Харківського гуманітарно-педагогічного інституту; на засіданнях методичних об'єднань педагогічних працівників І-ІІ рівнів акредитації.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 11 одноосібних статтях, серед яких 7 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (232 найменування, з них 4 - іноземною мовою). У роботі подано 17 таблиць, 14 рисунків, 17 додатків на 50 сторінках. Загальний обсяг дисертації складає 250 сторінки (обсяг основного тексту - 177 сторінок).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність вибору теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи дослідження, розкрито методологічну та теоретичну основу, наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, наведено дані про їх вірогідність, апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - „Формування професійної компетентності майбутніх учителів музики як психолого-педагогічна проблема” - представлено результати теоретичного аналізу проблеми на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики, розкрито сутність професійної компетентності, її зміст та структуру, визначено поняття професійної компетентності учителя музики, розроблено модель музично-практичної компетентності майбутніх учителів музики.

У роботі обґрунтовано специфіку підготовки майбутнього учителя музики в умовах організації навчального процесу педагогічного коледжу, що визначається орієнтацією на музично-практичну діяльність у школі з першого курсу навчання у вищому навчальному закладі.

На основі результату вивчення праць відомих науковців та педагогів (В.О. Болотов, О.І. Власова, О.А. Дубасенюк, Н.В. Кузьміна, В.К. Левицький, А.К. Маркова, В.І. Маслов, О.М. Олексюк, В.Ф. Орлов, О.І. Пометун, Дж. Равен, В.В. Серіков, В.О. Тюріна, М.А. Чошанов та інші) доведено, що професійну компетентність учителя слід розглядати як інтегративне утворення, в основі якого лежать професійні знання і вміння, особистісні якості та досвід, що обумовлює здатність майбутнього вчителя до ефективного виконання педагогічної діяльності.

Відповідно до логіки дослідження уточнено базові поняття: „професіоналізм”, „готовність”, „професійна компетентність”. Категорія „професіоналізму” тлумачиться як якість, що інтегрує різні компетентності. Компетентність визначається як специфічна здібність, необхідна для ефективного виконання конкретної дії у певній предметній галузі, що включає вузько спеціальні знання, особливого роду предметні навички, способи мислення, а також розуміння відповідальності за власні дії. На основі теоретичного аналізу доведено взаємозв'язок цих понять.

На основі наукових підходів сформульоване авторське визначення категорії „професійна компетентність учителя музики” - інтегративне утворення, яке складається із структурних компонентів (ключових компетентностей) і являє собою комплекс музично-педагогічних знань, умінь, навичок, музичних здібностей, якостей особистості, що проявляються через готовність до творчої педагогічної діяльності.

З'ясовано сутність поняття „готовність”, психологічним підґрунтям якого є здатність і прагнення здійснювати відповідну діяльність; це поняття характеризується спроможністю реалізувати внутрішній потенціал у реальній професійній діяльності. Професійна готовність розглядається як показник сформованості професійної компетентності і є складним утворенням, яке включає: готовність майбутніх учителів до педагогічної діяльності; до музично-естетичного виховання; до використання всіх видів мистецтва; до музичної, акторської виконавської діяльності та психологічну готовність.

У роботі доведено, що зміст професійної компетентності вчителя вміщує процесуальний і результативний компоненти та визначається як його здатність здійснювати професійну діяльність. Успіх навчально-виховної діяльності вчителя музики залежить від ефективності виконання таких педагогічних функцій: цілепокладальної, орієнтувальної, стимулювальної, розвивальної, інформаційної, організаційно-структурної, конструктивної, організаційної, комунікативної, гностичної.

У дослідженні представлено структуру професійної компетентності вчителя музики, яка складається з трьох блоків: особистісний (особистісно-мотиваційна, саморегуляційна, етична, загальнокультурна, психологічна, соціальна, громадянська компетентності); комунікативний (загальна та професійна музична комунікативна компетентність); діяльнісний (методологічна, дидактична, музично-практична, науково-творча, управлінська та організаційна компетентності).

Результатом аналізу психолого-педагогічної літератури є обґрунтування моделі музично-практичної компетентності учителя музики, яка вміщує: музично-педагогічні знання історії та теорії музики, методики музичного виховання, педагогіки, психології та естетики, основ вокалу та диригування, методики роботи з хором, основ хореографії; музично-педагогічні вміння застосування спеціальних музичних знань, володіння музичним інструментом, співочим голосом, хором, керування інструментальним та вокальним дитячим колективом, володіння методикою музично-естетичної роботи з дітьми; професійно-особистісні якості: музичний смак, висока загальна культура, здатність до самоосвіти, любов до дітей, гуманізм, толерантність, мораль, любов до народної музичної культури; музичні здібності (музично-слухове уявлення, ладове та музично-ритмічне почуття). У роботі підкреслено, що для проведення занять з музики у школі та підготовки позашкільних виховних заходів у школі вчителеві необхідно мати досвід музичної діяльності.

У дисертації розглядається поняття «музичні здібності», яке тлумачиться як сукупність здібностей, необхідних для здійснення успішної музичної діяльності. Виокремлено ознаки музикальності: здатність відчувати характер, настрій музичного твору, виявляти емоційне ставлення, розуміти музичний образ; здатність порівнювати, оцінювати яскраві музичні явища; вияв творчого ставлення до музики. Структура музикальності складається з двох компонентів (емоційний відгук на музику та музичний слух) і трьох музичних здібностей (ладове почуття, музично-слухове уявлення, музично-ритмічне почуття), які є показником музичної обдарованості. У процесі дослідження доведено, що прояв музичних здібностей залежить не тільки від задатків, а й від середовища, музичного оточення майбутнього вчителя музики. Музичні здібності є основою формування професійної компетентності майбутніх учителів музики.

У другому розділі - „Педагогічна технологія формування професійної компетентності майбутніх учителів музики в педагогічному коледжі” - представлено діагностику рівня сформованості професійної компетентності майбутніх учителів музики; розроблено, обґрунтовано відповідну педагогічну технологію та модель процесу формування професійної компетентності.

У дослідженні представлено результати розробки й апробації експериментальної програми організації дослідження. У ході діагностичного етапу експерименту зроблено висновок про недостатній рівень сформованості професійної компетентності майбутніх учителів музики. Діагностування відбувалося на основі аналізу письмових робіт студентів, тестових завдань, анкетування, спостережень, експертних оцінок, ранжування, академічних концертів, бесід.

За даними діагностичного етапу експерименту студенти експериментальних і контрольних груп мали загалом схожі результати.

З метою вдосконалення процесу формування професійної компетентності майбутніх учителів музики протягом 2004-2008 рр. у навчальний процес було впроваджено авторську педагогічну технологію формування професійної компетентності майбутніх учителів музики (рис. 1). У контрольних групах підготовка проводилась за традиційною схемою.

Запропонована педагогічна технологія мала наступну структуру: концептуальна основа (філософія гуманізму, асоціативно-рефлекторна концепція; особистісно орієнтований, діяльнісний, компетентнісний, акмеологічний підходи); цільовий компонент (мета, структурні компоненти професійної компетентності майбутніх учителів музики); змістовий компонент (зміст, принципи, методи, форми реалізації, психолого-педагогічні умови формування професійної компетентності); процесуальний компонент (педагогічна технологія в єдності чотирьох етапів: мотиваційного, формувального, результативно-контрольного, аналітичного); контрольно-оцінний компонент (критерії сформованості професійної компетентності з їх показниками); результативний компонент (готовність майбутніх учителів музики до творчої діяльності в загальноосвітній школі).

У дослідженні визначено критерії сформованості професійної компетентності з відповідними показниками, а саме: когнітивний (методологічні, психолого-педагогічні та спеціальні музичні знання, вміння, навички); мотиваційний (сформованість позитивної професійної мотивації, навички самоаналізу); ціннісний (система цінностей особистості, толерантність, любов та повага до дітей, моральність, духовність, гуманізм); комунікативний (уміння спілкуватися, повага і вміння переконувати, комунікативні та організаційні вміння).



Рис. 1 Модель процесу формування професійної компетентності майбутніх учителів музики

Мотиваційний та когнітивний критерії використано в роботі при оцінюванні рівня сформованості всіх структурних компонентів професійної компетентності. За допомогою ціннісного критерію оцінювалася сформованість громадянської, соціальної, етичної та психологічної компетентностей. Комунікативний критерій використовувався при оцінюванні сформованості комунікативної, організаційної, управлінської, соціальної, музично-практичної, дидактичної, саморегуляційної та психологічної компетентностей.

Оцінка за кожним критерієм здійснювалася за допомогою ряду методик (Н.Ф. Андрієвської, А.К. Маркової, Т.А. Матис, А.Б. Орлова, І.П. Підласого, П. Пуні, М. Рокича, В.О. Ряховського, М. Снайдера).

Було виділено три рівні сформованості професійної компетентності: високий (творчий), середній (реконструктивно-варіативний), низький (репродуктивний).

До творчого або високого рівня віднесено студентів, які усвідомлюють значущість та необхідність формування професійної компетентності, мають: високий рівень методологічних, психолого-педагогічних та спеціальних музичних знань, умінь та навичок; повні та глибокі знання щодо організації навчально-виховного процесу; позитивно-ініціативний та пізнавально-дієвий рівень професійної мотивації; яскраво виражені гуманістичні якості, толерантність, любов та повагу до дітей, високий рівень духовності та моральності, а також розвинуті на високому рівні комунікативні та організаційні вміння. При підготовці до проведення уроків та позакласних заходів у загальноосвітній школі студенти творчого рівня не потребують допомоги викладача-методиста.

До реконструктивно-варіативного або середнього рівня віднесено студентів, які мають ситуативний інтерес до проблеми формування професійної компетентності, середній рівень методологічних, психолого-педагогічних, спеціальних музичних знань, умінь та навичок; у процесі організації навчально-виховної діяльності учнів загальноосвітніх шкіл ситуативно виявляють знання щодо організації навчально-виховного процесу, мають позитивно-аморфний, позитивно-пізнавальний рівень професійної мотивації. Такі студенти виявляють суспільну активність і громадянську відповідальність, мають на середньому рівні розвинуті комунікативні та організаційні вміння та якості; при підготовці до проведення уроків та позакласних заходів періодично потребують допомоги викладача-методиста.

До репродуктивного або низького рівня було віднесено студентів, які байдуже ставляться до проблеми формування професійної компетентності; мають поверхові знання з дисциплін музично-професійного напряму; незначною мірою виявляється громадянська відповідальність й активність, на низькому рівні розвинуті комунікативні та організаційні вміння та якості. При підготовці до проведення уроків та позакласних заходів у загальноосвітній школі студенти цього рівня постійно потребують допомоги викладача-методиста, професійну діяльність вони здійснюють переважно на репродуктивному рівні.

Визначено, що кожному рівню відповідає певний діапазон балів, а саме: від 5,0 до 4,4 ? високий рівень; від 4,3 до 3,5 ? середній рівень; від 3,4 до 2,0 ? низький рівень сформованості виділених показників.

У процесі дослідження доведено, що формуванню професійної компетентності майбутнього вчителя музики сприяють такі взаємопов'язані психолого-педагогічні умови: застосування особистісно орієнтованого підходу до навчання та виховання; залучення до самостійної навчальної та творчої діяльності, забезпечення естетичної підготовки студентів як майбутніх учителів музики. У процесі навчально-виховної діяльності в педагогічному коледжі ці умови реалізуються комплексно.

У третьому розділі - „Експериментальне дослідження ефективності педагогічної технології формування професійної компетентності майбутніх учителів музики у процесі навчально-виховної діяльності” - подано детальну характеристику реалізації педагогічної технології, викладено методику та перебіг експерименту, проаналізовано результати експерименту, здійснено перевірку вірогідності одержаних результатів.

На першому етапі застосування педагогічної технології - мотиваційному - проводилася цілеспрямована робота з формування особистісно-мотиваційної компетентності (особистісний блок); на другому етапі формувалися ключові компетентності особистісного, комунікативного, діяльнісного блоків структури професійної компетентності майбутніх учителів музики. Розроблена професіограма вчителя музики в галузі естетичної освіченості та вихованості складається з таких блоків: спрямованість особистості, теоретична підготовка вчителя, практична підготовка вчителя, естетика в педагогічному спілкуванні, особливості психічних процесів учителя.

У дослідженні доведено ефективність впливу на формування ключових компетентностей, як структурних компонентів професійної компетентності майбутніх учителів музики, таких форм реалізації педагогічної технології: лекції, семінари, індивідуальні заняття, робота творчих гуртків (хоровий гурток; вокальний ансамбль „Водограй”, „Співаночки”, музичний, ляльковий, самодіяльний студентський театри; ансамблі ложкарів, народних інструментів, скрипалів, гурток „Ліра”, на заняттях якого студенти пишуть музику для хорового співу, вокального ансамблю „Водограй”, лялькового та музичного театрів); виконання самостійних творчих завдань, проведення ділових ігор та психолого-педагогічних тренінгів; викладання спецкурсу „Формування професійної компетентності в процесі підготовки позакласних заходів у школі”. Його метою є підготовка професійно компетентного вчителя музики. Спецкурс вміщує дві частини: лекційну, що спрямована на оволодіння студентами системою знань щодо теоретичних засад професійної компетентності майбутнього учителя музики і шляхи її формування; практичну, орієнтовану на закріплення і поглиблення теоретичних знань, безпосереднє формування у студентів практичних умінь і навичок

Формувальний експеримент мав варіативний характер. Студенти Е2 групи брали участь у ділових іграх, студенти Е3 - у психолого-педагогічних тренінгах, студенти Е4 - вивчали спецкурс „Формування професійної компетентності майбутніх учителів музики у процесі підготовки позакласних заходів у школі”. Студенти всіх експериментальних груп брали участь у роботі творчих професійно спрямованих гуртків, виконували самостійні творчі завдання, проводили уроки музики у школі під час проведення практики, відвідували лекції, семінари, індивідуальні заняття, були задіяні в роботі професійно спрямованих гуртків з метою розвитку творчих музичних здібностей. На заняттях гуртків здобувалися спеціальні знання, окрім того, формувалися прагнення та потреби у творчій реалізації набутих знань і вироблених умінь, які реалізувалися у концертних виступах студентів з експериментальних груп.

Порівняльна характеристика результатів анкетування засвідчила, що більшість студентів експериментальних груп стала внутрішньо вмотивованою, тобто зорієнтованою на процес і результат формування професійної компетентності. Одержані результати довели, що наприкінці формувального етапу експерименту рівень мотивації в експериментальних групах був значно вищим, ніж у контрольних.

На основі результатів експериментальної роботи в дисертації зроблено висновок, що завдяки позитивному впливу використаних форм реалізації розробленої педагогічної технології формування професійної компетентності майбутніх учителів музики значно підвищилися показники рівнів сформованості професійної компетентності.

Аналіз отриманих результатів засвідчив, що у студентів експериментальної групи рівень професійної компетентності значно вищий, а ніж у контрольній групі (табл.1).

Таблиця 1 Рівні сформованості професійної компетентності до та після проведення формувального етапу експерименту (в %)

Рівні сформованості	ЕГ (95 чол.)	КГ (94 чол.)
	до	після	до	після
	Кіль-ть	%	Кіль-ть	%	Кіль-ть	%	Кіль-ть	%
Високий	19	20	31	32,7	20	21	23	24,5
Середній	46	48,4	54	56,8	46	49	44	46,8
Низький	30	31,6	10	10,5	28	30	27	28,7
Всього:	95	100	95	100	94	100	94	100

Як засвідчує таблиця 1, в експериментальних групах відбулися значні позитивні зміни щодо рівневої характеристики сформованості професійної компетентності майбутніх учителів музики в педагогічному коледжі. Після проведення формувального етапу експерименту збільшився відсоток студентів ЕГ творчого рівня - від 20% до 32,7%, реконструктивно-варіативного рівня - на 8,4% і репродуктивного рівня зменшився до 10,5%. У студентів КГ зміни є менш суттєвими.

На заключному етапі для підтвердження вірогідності експерименту використовувалися методи математичної статистики. Застосування критерію дозволило визначити статистичне значення . Для експериментальних та контрольних груп воно дорівнювало 10,01. Ці значення є більшими порівняно з табличним значенням (= 5,955), а отже, є достовірними.

Результати, одержані після завершення формувального етапу експерименту, свідчать про ефективність упровадження педагогічної технології формування професійної компетентності майбутніх учителів музики в педагогічному коледжі.

ВИСНОВКИ

Результати теоретичного й експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, засвідчили вирішення поставлених завдань і дали підстави для наступних висновків.

1. Здійснено аналіз психолого-педагогічної, мистецтвознавчої літератури та визначені вихідні теоретичні основи дослідження формування професійної компетентності майбутніх учителів музики в педагогічному коледжі.

На основі аналізу наукових джерел уточнено та науково обґрунтовано сутність поняття „професійна компетентність учителя музики”. Професійну компетентність учителя музики визначено як інтегративне утворення, що складається із структурних компонентів (ключових компетентностей) і являє собою комплекс музично-педагогічних знань, умінь, навичок, музичних здібностей та якостей особистості, яке проявляється через готовність до творчої педагогічної діяльності.

Професійна компетентність майбутнього учителя музики є утворенням, що об'єднує такі складники, як музичний смак, музичні та акторські здібності, володіння методикою музично-естетичної роботи з дітьми, володіння навичками гри на музичних інструментах, наявність співочого голосу, вміння керувати хоровим та вокальним дитячим колективом. Професійна компетентність охоплює всі сфери особистості, оволодіння нею у процесі фахового становлення є метою майбутнього учителя музики.

2. На основі врахування сучасних тенденцій розроблено структуру та модель процесу формування професійної компетентності майбутніх учителів музики.

Основними елементами моделі є мета (забезпечити високий рівень сформованості професійної компетентності), підходи (компетентнісний, діяльнісний, акмеологічний, особистісно орієнтований), структурні компоненти та авторська педагогічна технологія.

У дослідженні представлено структуру професійної компетентності вчителя музики, яка складається з трьох блоків: особистісний (особистісно-мотиваційна, саморегуляційна, етична, загальнокультурна, психологічна, соціальна, громадянська компетентності); комунікативний (загальна та професійна музична комунікативна компетентність); діяльнісний (методологічна, дидактична, музично-практична, науково-творча, управлінська та організаційна компетентності). Результатом сформованості професійної компетентності є готовність майбутніх учителів музики до педагогічної та творчої діяльності в загальноосвітній школі.

3. Обґрунтовано психолого-педагогічні умови, що сприяють ефективному формуванню професійної компетентності майбутнього вчителя музики в педагогічному коледжі, а саме: застосування особистісно орієнтованого підходу до навчання та виховання майбутнього вчителя музики (розуміється як навчання та виховання, що передбачає встановлення суб'єкт-суб'єктних відносин та врахування індивідуальних задатків, здібностей студентів); забезпечення естетичної підготовки майбутнього вчителя музики (розглядається як єдність естетичної освіти та естетичного виховання та здійснюється через зміст, різноманітні форми і методи навчально-виховного процесу); залучення до самостійної творчої роботи (спрямовується на вивчення й оволодіння матеріалом навчального предмета без безпосередньої участі викладача).

4. Визначено критерії та відповідні показники з метою оцінки ефективності розробленої педагогічної технології: когнітивний (методологічні, психолого-педагогічні та спеціальні музичні знання, вміння, навички); мотиваційний (сформованість позитивної професійної мотивації, навичок самоаналізу); ціннісний (система цінностей особистості, толерантність, любов та повага до учнів, моральність, духовність, гуманізм); комунікативний (уміння спілкуватися, вміння переконувати, регулювати відносини суб'єктів музично-практичної діяльності).

Мотиваційний та когнітивний критерій застосовується при оцінюванні рівня сформованості всіх структурних компонентів професійної компетентності. Ціннісний критерій визначає сформованість громадянської, соціальної, етичної та психологічної компетентностей. Комунікативний критерій використовується при оцінюванні рівня сформованості комунікативної, організаційної, управлінської, соціальної, музично-практичної, дидактичної, саморегуляційної та психологічної компетентностей.

5. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічної технології формування професійної компетентності майбутнього вчителя музики, яка передбачає визначення змісту, психолого-педагогічних умов, принципів, методів, форм, критеріїв, рівнів сформованості, етапів реалізації.

Розроблено спецкурс, методичні рекомендації для викладачів і студентів педагогічних коледжів щодо його використання з метою формування професійної компетентності майбутніх учителів музики, що сприяє вдосконаленню навчально-виховного процесу, підвищенню його ефективності, забезпечує врахування індивідуальних особливостей студентів, робить заняття більш емоційними, цікавими та різноманітними.

Установлено, що ефективному формуванню професійної компетентності сприяють психолого-педагогічні умови й такі форми навчально-виховної діяльності, як робота творчих гуртків, запровадження спецкурсу, проведення психолого-педагогічного тренінгу та ділової гри, виконання самостійних творчих завдань, проведення уроків музики під час проходження практики у школі.

Статистичні методи перевірки результатів експериментальної роботи засвідчили зростання рівня сформованості професійної компетентності у таких межах: високий рівень - на 12,7%, середній - на 8,4%, низький - до 10,5% .

Результати дослідження дають підстави вважати, що гіпотеза та вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовані, мета досягнута.

Виконане дослідження не вичерпує всіх проблем формування професійної компетентності майбутніх учителів музики в педагогічному коледжі. До перспективних напрямів її подальшого вивчення віднесено: розробку науково-методичного забезпечення процесу різнорівневої системи підготовки майбутніх учителів музики (бакалавр - спеціаліст _ магістр); організацію наукової діяльності студентів педагогічних училищ та коледжів як важливого компоненту їх кваліфікованої професійної підготовки; організацію позааудиторної діяльності як чинника професійного становлення майбутнього вчителя музики.

компетентність музика студент вчитель

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Полубоярина І. І. Вплив гуманізації педагогічного спілкування на ефективність музичних занять зі студентами гуманітарно-педагогічного інституту / І. І. Полубоярина // Проблеми формування ціннісних орієнтирів проф. діяльності : зб. наук. праць. - Харків : Стиль іздат, 2005. - С. 184-190.

2. Полубоярина І. І. Формування комунікативної компетентності майбутніх учителів музики / І. І. Полубоярина // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. Вип. 287 : Педагогіка та психологія. - Чернівці : Рута, 2006. - С. 135_139.

3. Полубоярина І. І. Особистісно орієнтований підхід як умова формування професійної компетентності майбутнього учителя музики / І. І. Полубоярина // Школа першого ступеня: теорія і практика : зб. наук. праць. Переяслав-Хмельницького держ. пед. ун_ту імені Г. Сковороди. Вип. 17-18. - Тернопіль : Астон, 2006. - С. 159-164.

4. Полубоярина І. І. Формування соціальної компетентності майбутніх учителів музики в педагогічному коледжі / І. І. Полубоярина // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія : зб. наук. статей. Вип. 10. Ч. 2. - Ялта : РВВ РВНЗ КГУ, 2006. - С. 70-73.

5. Полубоярина І. І. Професійні якості та педагогічні функції майбутнього вчителя музики / І. І. Полубоярина // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія: зб. наук. статей. Вип. 12. Ч. 1. - Ялта : РВВ РВНЗ КГУ, 2006. - С. 150-154.

6. Полубоярина І. І. Критерії сформованості професійної та деяких ключових компетентностей майбутнього вчителя музики / І. І. Полубоярина // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. №18 (113). - Луганськ : Альма-матер, 2006. - С. 199-205.

7. Полубоярина І. І. Формування професійної компетентності майбутнього учителя музики у процесі естетичної підготовки / І. І. Полубоярина // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 342. - Чернівці : Рута, 2007. - С. 123-130.

8. Полубоярина І. І. Гуманістична спрямованість педагогічного спілкування / І. І. Полубоярина // Формування творчої особистості в інформаційному просторі сучасної культури : матеріали всеукр. наук.-метод. конф. викладачів ССМШ. - Харків: СОНАТ. - 2005. - С. 12-14.

9. Полубоярина І. І. Громадянська компетентність майбутніх учителів як складова демократизації освіти України / І. І. Полубоярина // ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія : матеріали п'ятої міжнар. наук.-теорет. конф. 26-27 травня 2006. - Київ : Фенікс, 2006. - С. 140-143.

10. Полубоярина І. І. Естетичне виховання як умова формування професійної компетентності майбутніх учителів музики / І. І. Полубоярина // Система виховної роботи як важливий чинник формування особистості вчителя, вихователя. - Харків : Вежичанін, 2007. - С. 64-70.

11. Полубоярина І. І. Виховання почуття толерантності у майбутнього вчителя музики - студента педагогічного коледжу / І. І. Полубоярина // Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 5-7 квітня 2007 р., м. Ялта : зб. ст. Вип. 3. Ч.1. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - С. 242_246.

Размещено на Allbest.ru

...