Формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання творів живопису

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К.Д. УШИНСЬКОГО

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНО-ВИРАЗНОГО МОВЛЕННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ У ПРОЦЕСІ СПРИЙМАННЯ ТВОРІВ ЖИВОПИСУ

Спеціальність: Дошкільна педагогіка

Соцька Олена Петрівна

Одеса, 2008 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Розвиток мовлення дітей - одна зі стрижневих проблем дошкільної педагогіки. Її актуальність обумовлена пріоритетними напрямами Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законом України «Про дошкільну освіту», «Базовим компонентом дошкільної освіти», спрямованими на модернізацію дошкільної освіти, вдосконалення форм, методів, засобів і методики навчання дітей рідної мови, формування культури мовленнєвого спілкування.

Дошкільний вік - це період активного засвоєння дитиною мови, становлення й розвиток усіх боків мовлення - фонетичного, лексичного, граматичного, зв'язного, засвоєння його виразності та образності.

Крім того, повноцінне оволодіння рідною мовою в дошкільному віці - необхідна умова вирішення завдань розумового, естетичного й духовно-морального виховання, засвоєння культури свого народу, національних та загальнолюдських цінностей у максимально сенситивний період розвитку.

Однією з найважливіших проблем становлення особистості дитини є розвиток її розмовного, живого мовлення, наповненого емоційним змістом. Сьогодні впровадження загальної автоматизації і комп'ютеризації збіднює мовлення дитини.

У ситуації, що склалася, заповнити дефіцит емоційного й виразного мовлення дитини може допомогти залучення дітей з дошкільного віку до творів мистецтва (художніх картин, поезії, музики тощо).

Проблема виразності мовлення досліджувалася лінгвістами (О. Ахманова, Н. Бабич, Б. Головін та ін.) у загальному аспекті культури мовлення; психологами (В. Артемов, К. Ізард, А. Ковальов, С. Рубінштейн, О. Чебикін, П. Якобсон та ін.):

- у соціальній психології, у якій засоби мовленнєвої виразності розглядаються як засоби спілкування (Г. Андрєєва, О. Бодальов, Н. Горелов, С. Кулачковська, О. Кульчицька, М. Лісіна, Т. Репіна та ін.);

- у межах психології емоцій, де виразні засоби мовлення вивчаються поряд з іншими засобами зовнішнього прояву емоцій.

Вербальні засоби виразності в мовленні, що звучить, виступили об'єктом досліджень багатьох учених (О. Аматьєва, С. Боднар, О. Говалешко, Б. Головін, Г. Дідук, Г. Колшанський, Л. Кулибчук, О. Потебня, О. Реформатський, Ю. Руденко, З. Семенова, Н. Черемсина, Л. Щерба та ін.).

Невербальні засоби виразності в лінгвістиці вивчалися такими вченими, як А. Акішин, Т. Акішин, Г. Колшанський, Е. Красильников, Т. Ніколаєв, А. Пірз, Б. Успенський та ін.

У дослідженнях учених (А. Богуш, Н. Ветлугіна, Л. Виготський, О. Запорожець, Н. Зубарєва, Г. Підкурганна, Н. Сакуліна, Б. Теплов, О. Фльорина, П. Якобсон та ін.) підкреслюється, що за умови цілеспрямованого навчання сприймання репродукцій художніх картин дітям дошкільного віку доступне розуміння символічного змісту творів образотворчого мистецтва. Вони співвідносять сприймання зі створенням словесного образу, виражають свої емоції за допомогою вербальних і невербальних засобів мовлення. Водночас практика засвідчує, що твори живопису - репродукції художніх картин - не посіли ще належного місця у формуванні емоційно-виразних засобів мовлення у дітей старшого дошкільного віку, що й визначило вибір теми дослідження «Формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання творів живопису».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до тематичного плану Південного наукового центру АПН України «Теоретично-методичні засади розвитку мовленнєвого спілкування дошкільників і школярів» (№0100U006564). Автором досліджувавсь аспект формування емоційно-виразних засобів мовлення дітей старшого дошкільного віку в процесі сприймання творів живопису.

Тема дисертації була затверджена Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського 28 жовтня 2004 року (протокол №3) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 22 лютого 2005 року (протокол №2).

Мета дослідження - визначити й науково обґрунтувати педагогічні умови формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання репродукцій художніх картин та експериментально перевірити їх ефективність.

Завдання дослідження:

Науково обґрунтувати й розкрити сутність понять «емоційно-виразне мовлення», «емоційно-виразні засоби мовлення», уточнити поняття: «культура», «знаки і символи», «емоційно-естетичний розвиток дитини», «живопис», «репродукція художньої картини», «сприймання картини»;

Виявити критерії, показники й схарактеризувати рівні сформованості емоційно-виразного мовлення у старших дошкільників у процесі сприймання творів живопису - репродукцій художніх картин;

Розробити й апробувати експериментальну модель і методику реалізації педагогічних умов формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання живопису;

Визначити педагогічні умови формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання творів живопису - репродукцій художніх картин.

Об'єкт дослідження - художньо-мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання репродукцій художніх картин.

Гіпотеза дослідження - формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання творів живопису - репродукцій художніх картин - буде ефективним, якщо реалізувати такі педагогічні умови:

- взаємозв'язок (інтеракція) навчально-мовленнєвої, художньо-мовленнєвої і образотворчої діяльності дітей;

- збагачення лексичного запасу дітей вербальними і невербальними емоційно-виразними засобами мовлення у комунікативно-мовленнєвій діяльності;

- використання творчої імпровізації у комунікативно-мовленнєвій діяльності дітей за репродукціями художніх картин.

Методи дослідження:

- теоретичні: вивчення, аналіз й узагальнення психолого-педагогічної, лінгвістичної та методичної літератури з проблеми формування емоційно-виразного мовлення;

- емпіричні: цілеспрямовані спостереження за проявами емоційно-виразного мовлення старших дошкільників, анкетування, бесіда, аналіз навчально-виховних планів, програм з виявлення стану формування емоційно-виразного мовлення за репродукціями художніх картин у практиці дошкільних закладів;

- педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи), спрямований на формування емоційно-виразного мовлення дітей у процесі сприймання репродукцій художніх картин;

- статистичні: кількісний та якісний аналіз експериментальних даних рівнів сформованості емоційно-виразного мовлення дітей старшого дошкільного віку у процесі сприймання репродукцій художніх картин.

База дослідження: в експерименті взяли участь 350 дітей старшого дошкільного віку ДНЗ №250 та НВК «Надія» м. Одеси, клубу «Малятко» ЦДЮТ «Дивосвіт» м. Одеси, ДНЗ №112, №115 м. Миколаєва. В анкетуванні було задіяне 350 вихователів Одеської, Миколаївської, Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей, 100 батьків дітей старшого дошкільного віку м. Одеси.

Наукова новизна дослідження:

Вперше:

- досліджено вплив змісту творів живопису - репродукцій художніх картин - на формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників;

- розкрито сутність понять «емоційно-виразне мовлення», «емоційно-виразні засоби мовлення»;

- виявлено й схарактеризовано критерії, показники та рівні сформованості емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання репродукцій художніх картин;

- визначено педагогічні умови ефективного формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників: взаємозв'язок (інтеракція) навчально-мовленнєвої, художньо-мовленнєвої і образотворчої діяльності дітей;

- збагачення лексичного запасу дітей вербальними і невербальними емоційно-виразними засобами мовлення у комунікативно-мовленнєвій діяльності;

- використання творчої імпровізації у комунікативно-мовленнєвій діяльності за репродукціями художніх картин. Уточнено поняття «культура», «знаки і символи», «живопис», «репродукція художньої картини», «емоційно-естетичний розвиток дитини», «сприймання картини».

Виявлено послідовні стадії формування емоційно-виразного мовлення при сприйманні репродукцій художніх картин, а саме:

1) добір слів, образних висловлювань, віршів, оповідань до кожної картини;

2) розповідь вихователя про зміст репродукцій художніх картин, збагачення лексичного запасу дітей емоційно-виразними засобами мовлення;

3) навчання дітей використання емоційно-виразних засобів мовлення у процесі сприймання творів живопису - репродукцій художніх картин - на заняттях;

4) занурення дітей в активну творчу комунікативно-мовленнєву діяльність з репродукціями художніх картин поза заняттями;

5) залучення дітей до оцінно-мовленнєвої діяльності у зв'язку зі змістом репродукцій художніх картин (прослуховування розповідей екскурсоводів, конкурси, літературні вечори, вечори поезії).

У процесі дослідження було виокремлено закономірності формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання творів живопису - репродукцій художніх картин:

1) ефективність засвоєння дітьми вербальних і невербальних засобів мовлення залежить від ступеня розуміння дітьми змісту репродукцій художніх картин;

2) темпи формування емоційно-виразного мовлення зумовлюються ступенем засвоєння дітьми емоційно-виразних засобів мовлення. Отримала подальший розвиток методика навчання зв'язного мовлення дітей дошкільного віку.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що розроблено експериментальну методику формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання творів живопису - репродукцій художніх картин; тематичні словники емоційно-виразного мовлення: дібрано словесно-поетичну наочність до репродукцій художніх картин, що можуть застосовуватись у практиці роботи дошкільних навчальних закладів на заняттях з розвитку мовлення, ознайомлення з довкіллям, художньої літератури та образотворчої діяльності, а також у процесі викладання фахових методик на дошкільних факультетах вищих навчальних закладів та інститутах післядипломної освіти.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (акт про впровадження №4364 від 6 вересня 2007 р.), дошкільного навчального закладу №250 (акт про впровадження №23 від 10 травня 2007 р.), Одеського навчально-виховного комплексу «Надія» (акт про впровадження №3 від 5 січня 2007 р.), Центру дитячої та юнацької творчості «Дивосвіт» Приморського району м. Одеси (акт про впровадження №20 від 11 травня 2007 р.), дошкільного навчального закладу №112 м. Миколаєва (акт про впровадження №14 від 5 березня 2007 р.), дошкільного навчального закладу №115 м. Миколаєва (акт про впровадження №27 від 10 квітня 2007 р.).

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася теоретичним і практичним обґрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу методів дослідження, адекватних його предмету, меті і завданням, якісним та кількісним аналізом експериментальних даних, дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки та результати дослідження доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції «К.Д. Ушинський і сучасність: пріоритетні напрями розвитку професійної освіти» (Одеса, 2004), всеукраїнських науково-практичних читаннях студентів і молодих науковців, присвячених педагогічній спадщині Костянтина Дмитровича Ушинського (до 180 років з дня народження), Василя Олександровича Сухомлинського (до 85 років з дня народження), (Одеса, 2004), всеукраїнських науково-практичних читаннях студентів і молодих науковців, присвячених педагогічній спадщині Костянтина Дмитровича Ушинського (Одеса, 2006, 2007), науково-практичної конференції «Реалізація принципу наступності дошкільної та початкової ланок у контексті суб'єктної парадигми освіти» (Слов'янськ, 2007), обговорювалися на засіданнях кафедри теорії і методики дошкільної освіти та щорічних аспірантських семінарах Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського.

Основні результати дослідження викладено у 13 публікаціях автора, з них 7 - у фахових виданнях України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, 7 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 190 сторінок. У тексті вміщено 23 таблиці, 1 схему, 1 діаграму, що займають 2 самостійні сторінки тексту. Список використаних джерел охоплює 18 сторінок і налічує 261 найменування. Додатки викладено на 77 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, розкрито наукову новизну і практичне значення, висвітлено методи дослідження, подано дані щодо апробації, впровадження одержаних результатів і структури роботи.

У першому розділі «Теоретичні засади формування емоційно-виразного мовлення дошкільників» розкрито особливості та педагогічна сутність феномена «емоційно-виразне мовлення дошкільників» у межах культурологічного підходу у вихованні дитини, здійснено аналіз теоретичної і методичної літератури з досліджуваної проблеми. Уточнено поняття: «культура», «знаки і символи», «емоційно-естетичний розвиток дитини», «живопис», «репродукція художньої картини», «художня комунікація», здійснено аналіз стану використання репродукцій художніх картин у практиці роботи сучасних дошкільних закладів.

У сучасному суспільстві домінантою цивілізованого розвитку стає зверненість до культури, людини та її духовного світу.

У педагогіці сутність культурологічного підходу відображено у принципі культурно відповідного виховання, що містить у собі спадщину культури завдяки знакам і символам. Дитина входить у культуру, сприймаючи знаки і символи, пізнає, осмислює свій внутрішній світ і весь світ, що її оточує.

На значущості зіткнення зі світом культури, що створює унікальну початкову освіту і спрямовує розвиток внутрішнього світу дитини, наголошували Б. Ананьєв, Л. Виготський, Н. Гусєва, Е. Гусинський, О. Запорожець, Е. Ільєнков, О. Леонтьєв, В. Розін, Р. Чумичева та ін. У низці досліджень акцентується на:

- взаємозв'язку процесу розвитку емоцій, особливо соціальних, і культури (І. Куликовська, М. Мід, Д. Овсяников-Куликовський, Г. Шпет та ін.);

- взаємозв'язку естетичних емоцій з характером дитячої діяльності, їх впливу на творчу активність дітей (Т. Казакова, С. Козирєва, Т. Комарова, Л. Копанцева, Н. Сакуліна, І. Старкова, О. Трусова та ін.).

У педагогічній теорії і практиці проблема емоційного розвитку дошкільників розглядалась ученими в контексті художньо-естетичної діяльності (Н. Зубарєва, Т. Комарова, Л. Компанцева, В. Косминська, Л. Пантелєєва, О. Фльорина, Н. Халезова, Р. Чумичева та ін.). Автори єдині в тому, що емоція забезпечує сприятливе тло для здоров'я і розвитку дитини.

Емоційно-естетичний розвиток дитини розуміється нами як процес створення й актуалізації неповторного світу її естетичних почуттів та емоцій, спрямований на профілактику виникнення й розвиток естетичної глухоти, розвиток її емоційної, духовної культури, збагачення емоційного досвіду, тобто формування, розвиток її творчих здібностей.

Особливе місце з-поміж різних видів мистецтва у вихованні дітей дошкільного віку посідає образотворче мистецтво. Живопис, як вид образотворчого мистецтва, зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності, передає усе розмаїття багатобарвності довкілля. У процесі навчально-виховної роботи з дошкільниками використовують репродукції художніх картин як відтворення оригінала картини в безлічі примірників. При цьому, репродукції художніх картин класифікують відповідно до оригіналу з різними жанрами і змістом (історичний, побутовий, батальний, жанр портрету, пейзажу, натюрморту, анімалістичний тощо).

Аналіз наукового фонду щодо сприймання картин дітьми дошкільного віку (Н. Ветлугіна, Л. Виготський, Н. Волков, Л. Глухенька, О. Запорожець, Н. Зубарєва, Г. Люблинська, В. Мухіна, Г. Овсепян, С. Рубінштейн, Н. Сакуліна, Б. Теплов, О. Фльорина, П. Якобсон та інші) засвідчив, що сприймання картини - це складний психічний процес, що відбиває єдність якостей та особливостей предмета, зображуваного художником, і потребує від дитини зосередженості, уваги, розвиненого логічного мислення і зв'язного мовлення, а також засвоєння емоційно-виразних засобів мовлення.

Психолого-педагогічні дослідження виявили, що при цілеспрямованому навчанні дітям дошкільного віку доступне розуміння творів образотворчого мистецтва, їх змісту і засобів виразності (Н. Ветлугіна, Н. Волков, Л. Виготський, Л. Глухенька, О. Запорожець, Н. Зубарєва, Г. Люблинська, В. Мухіна, Г. Овсепян, С. Рубінштейн, Н. Сакуліна, Б. Теплов, О. Фльорина, П. Якобсон та ін.).

Вплив репродукцій художніх картин на розвиток мовлення досліджували такі вчені, як-от: А. Богуш, А. Бородич, Н. Зубарєва, М. Коніна, Е. Короткова, Л. Пеньєвська, Г. Підкурганна, І. Сліта, О. Соловйова, Е. Тихєєва, О. Ушакова та ін.

Проблема виразності мовлення розглядається лінгвістами (О. Ахманова, Н. Бабич, Б. Головін та ін.) у загальному аспекті культури мовлення. Виразні засоби мовлення можна класифікувати в такий спосіб: перша група - вербальні (згруповані на підставі системи мови: лексичні, синтаксичні, морфологічні, інтонаційні і ін.), друга група - невербальні (паралінгвістичні, додаткові: міміка, пантоміміка, що включає жести, пози, ходу). Сутність емоційно-виразних (емоційно-експресивних) засобів мовлення простежується відповідно до стилістичної належності емоційно-виразної (емоційно-експресивної) лексики, що визначається його функціонуванням і виражається в емоційній насиченості, забарвленості мовлення.

Розв'язання проблеми художньо-естетичного виховання дошкільників полягає у розвитку дитини в межах знаково-символічної системи культури з такими складовими елементами: культурою мовлення з її знаковими одиницями, образотворчим мистецтвом живопису з його символічним відображенням довкілля. У процесі сприймання творів мистецтва, зокрема репродукцій художніх картин, у дитини розвивається художнє бачення їх змісту, емоційно-виразне мовлення, словник дитини збагачується образними висловлюваннями.

Аналіз чинних програм, планів виховної роботи, анкетування вихователів і батьків, занять (з розвитку мовлення, художньої літератури, образотворчого мистецтва, ознайомлення з довкіллям, природою) засвідчив, що вихователі мають певне уявлення про художників і художні картини, проте не використовують їх у навчально-виховній роботі з дітьми. В Україні, на жаль, не видаються наочні навчальні посібники для дошкільних закладів; відсутні не лише репродукції художніх картин, а й серії обов'язкових дидактичних картин та набори художніх листівок, що ілюструють зміст казок і оповідань для дітей. Водночас, як засвідчив аналіз науково-методичної літератури, дітям дошкільного віку доступне сприймання художніх картин, крім того, вони є ефективним засобом збагачення словника дітей емоційною лексикою.

У другому розділі «Експериментальна методика формування емоційно-виразного мовлення у процесі сприймання творів живопису» виявлено критерії, показники й схарактеризовано рівні сформованості емоційно-виразного мовлення у дітей старшого дошкільного віку в процесі сприймання репродукцій художніх картин. Розкрито педагогічні умови формування емоційно-виразного мовлення дітей старшого дошкільного віку в процесі сприймання творів живопису - репродукцій художніх картин; розроблено й апробовано експериментальну методику формування емоційно-виразного мовлення у дітей старшого дошкільного віку в процесі сприймання творів живопису - репродукцій художніх картин.

Відповідно до теоретичних засад формування емоційно-виразного мовлення на констатувальному етапі експерименту було розроблено критерії і показники рівнів сформованості емоційно-виразного мовлення дітей під час сприймання репродукцій художніх картин, а саме когнітивний критерій з показниками:

- обізнаність дітей про художні картини;

- обізнаність про художників - авторів картин;

- розуміння дітьми змісту репродукцій художніх картин.

Репродуктивно-мовленнєвий критерій з показниками:

- повнота відтворення змісту репродукції художньої картини;

- відповідність розповіді змісту картини;

- самостійність побудови тексту.

Емоційно-виразний критерій з показниками:

- наявність вербальних (інтонаційних) засобів виразності;

- наявність лексико-семантичних та синтаксичних засобів виразності (образні висловлювання, слова в переносному значенні, омоніми, синоніми, прислів'я, крилаті вирази, поетичні рядки і т. ін.);

- наявність невербальних засобів виразності (міміка, жести, поза, рухи тощо).

До кожного критерію й показника було дібрано репродукції художніх картин різних жанрів відповідно до програмних вимог та з урахуванням особливостей сприймання художніх картин дітьми старшого дошкільного віку; розроблено завдання, що пропонувалися дітям в індивідуальній бесіді і на групових заняттях. За результатами констатувального етапу експерименту було виокремлено рівні сформованості емоційно-виразного мовлення дітей старшого дошкільного віку. Як з'ясувалося, жоден з дітей не досяг рівня «вищий за достатній». Достатній рівень сформованості емоційно-виразного мовлення було зафіксовано у 3% дітей експериментальної і 4% - контрольної груп. Задовільний рівень виявили 44% дітей експериментальної і 42% - контрольної груп.

Більшість дітей виявили незадовільний рівень сформованості емоційно-виразного мовлення, що становило 53% експериментальної і 54% контрольної груп.

Теоретичними позиціями організації експериментального дослідження з формування емоційно-виразних засобів мовлення старших дошкільників у процесі сприймання творів живопису виступили:

- теорія комунікативно-мовленнєвої діяльності (Ф. Бацевич, А. Богуш, І. Зимняя, Н. Луцан, І. Луценко, Т. Пироженко та ін.);

- взаємозв'язок вербального і невербального спілкування у комунікативно-мовленнєвій діяльності (О. Аматьєва, Л. Виготський, Д. Ельконін, М. Лісіна, О. Лурія, С. Рубінштейн, С. Хаджирадєва та ін.);

- принципи навчання рідної мови (А. Богуш, Н. Гавриш, Е. Короткова, О. Ушакова, Л. Федоренко та ін.);

- теорія креативності (О. Артемова, Б. Теплов);

- учення про сутність розуміння (Н. Ваганова, А. Коваленко, Г. Костюк, Л. Моїсеєнко, В. Моляко, Н. Чепелєва).

Відповідно до теоретичних засад і принципів побудови експериментального дослідження було виокремлено педагогічні умови, а саме:

- взаємозв'язок (інтеракція) навчально-мовленнєвої, художньо-мовленнєвої й образотворчої діяльності дітей;

- збагачення лексичного запасу вербальними і невербальними емоційно-виразними засобами мовлення у комунікативно-мовленнєвій діяльності;

- використання творчої імпровізації у комунікативно-мовленнєвій діяльності дітей з репродукціями художніх картин.

З урахуванням педагогічних умов було розроблено й реалізовано експериментальну модель формування емоційно-виразного мовлення у процесі сприймання творів живопису, що обіймала чотири послідовних етапи: когнітивно-збагачувальний, репродуктивний, комунікативно-креативний, оцінно-експресивний.

Метою першого, когнітивно-збагачувального, етапу було ознайомлення дітей з новими репродукціями художніх картин, художниками (українськими, російськими, зарубіжними), емоційно-виразними засобами мовлення. Провідними формами роботи виступили: заняття з ознайомлення з природою, довкіллям, образотворчої діяльності, бесіди.

Основними методами роботи з дітьми на цьому етапі були ознайомлювальні бесіди, розповіді вихователя, спостереження, спрямовані на формування у дітей сприймання світлових, просторових, кольорових явищ та їх співвідношень у світі, що їх оточує, дидактичні ігри, читання близьких до змісту картин віршів, розглядання картин у повсякденному житті, спостереження за природою на заняттях з ознайомлення з довкіллям. На першому етапі реалізовувалася така педагогічна умова: збагачення лексичного запасу дітей емоційно-виразними засобами мовлення.

Другий - репродуктивний - етап передбачав навчання дітей використання емоційно-виразних засобів мовлення у процесі сприймання репродукцій художніх картин на різних видах занять і поза заняттями.

Формами роботи з дітьми виступили: заняття з художньої літератури, інтегровані заняття, художні студії.

Основні методи роботи - читання й заучування віршів, ігрові лексичні та мовленнєві вправи, мімічні вправи, етюди, психологічна гімнастика, образотворча діяльність, ігри-емпатії, дидактичні ігри на заняттях і поза заняттями, прослуховування музики під час розглядання картини і читання віршів, міні-вернісажі.

Реалізовувалася така педагогічна умова, як: збагачення лексичного запасу вербальними і невербальними емоційно-виразними засобами мовлення у комунікативно-мовленнєвій діяльності.

Метою третього - комунікативно-креативного - етапу було занурення дітей в активну творчу комунікативно-мовленнєву діяльність з репродукціями художніх картин поза заняттями.

Основними формами роботи виступили: художня студія, музей образотворчого мистецтва, виставки, екскурсії. Змістовий аспект роботи передбачав подальшу активізацію в мовленні дітей емоційно-виразних засобів мовлення під час сприймання репродукцій художніх картин поза заняттями - виставки створених дітьми картин, вернісажі (екскурсовод-дитина, екскурсовод-дорослий), екскурсії.

Реалізувалася така педагогічна умова - використання творчої імпровізації у комунікативно-мовленнєвій діяльності дітей з репродукціями художніх картин.

Прикінцевий - оцінно-експресивний - етап передбачав залучення дітей до оцінно-мовленнєвої діяльності у зв'язку зі змістом репродукцій художніх картин. Основні форми роботи на цьому етапі: прослуховування записів екскурсоводів, бесіди, читання поетичних творів, театралізовані, сюжетно-рольові, дидактичні ігри, конкурси, вечори поезії.

Педагогічними умовами на цьому етапі виступили: використання творчої імпровізації у комунікативно-мовленнєвій діяльності, взаємозв'язок мовленнєвої, художньо-мовленнєвої та образотворчої діяльності дітей.

Відповідно до зазначених етапів було розроблено перспективний план роботи з репродукціями художніх картин упродовж року, що обіймав усі форми роботи і види діяльності.

На першому етапі насамперед було дібрано репродукції художніх картин. До кожної картини складено тематичні словнички, а також дібрано уривки віршів, прислів'я, приказки. Про кожного художника було складено розповіді з автобіографічним матеріалом, адаптованим за змістом віковому сприйманню дошкільників. Дібраний матеріал використовувався на заняттях з ознайомлення з природою, довкіллям, художньої літератури, образотворчої діяльності із застосуванням художнього, літературного й дидактичного матеріалу. Крім того, передбачалася робота з дітьми за вже знайомими картинами та ознайомлення їх з незнайомими репродукціями українських художників-класиків і сучасників.

На другому етапі продовжували знайомити дітей з репродукціями художніх картин на інтегрованих заняттях (розвиток мовлення, ознайомлення з довкіллям, природою, художньою літературою, музичні заняття, образотворча діяльність). Було організовано художню студію, заняття у якій проводились у другій половині дня один раз на тиждень із залученням батьків; обладнано спеціальну кімнату-студію, де зберігалися відомі дітям репродукції художніх картин, етюдники, фарби, олівці, папір, альбоми, пензлики.

Робота в художній студії проводилася з невеликими групами дітей і передбачала такі види: бесіда за змістом знайомих картин, об'єднаних однією темою: «Осінь така мила», «По землі йде зима», «До нас прийшла весна-красна», «Сонця світло», «Освітлені сонцем», «Рідна природа», «Дитинство», «У світі казок», «Портретний живопис», «Натюрморти», «Поезія в картині»; порівняння колірної гами у картинах, художніх виразних засобах. Діти добирали до змісту картин уривки знайомих віршів, пісень, оповідань, порівнювали їх зміст із зображенням на картині. Виступали в ролі художників-початківців, малювали на тему картин в альбомах, на папері, на мольберті. На заняття художніх студій запрошувалися батьки. Дитина виступала в ролі екскурсовода, знайомила батьків з картинами художників. Батьки знайомилися з роботами дітей, слухали вірші, які діти заучували до кожного тематичного заняття в художній студії.

На третьому - комунікативно-креативному - етапі діти продовжували відвідувати художню студію, у якій їх знайомили з творчістю художників, проводили бесіди про художників, навчали їх бути екскурсоводом у художньому музеї.

У залі періодично організовували виставку репродукцій художніх картин для дітей інших груп, де діти експериментальної групи проводили екскурсії, розповідали про художників і зміст картин. Крім того, продовжували розглядати знайомі репродукції художніх картин на заняттях за всіма розділами програми і на інтегрованих тематичних заняттях, літературних ранках, присвячених казкам, порам року («Герої казок у нас на гостинах», «Осінні фарби», «Зимова казка», «Іде весна-красна» й ін.).

На прикінцевому - оцінно-експресивному - етапі на заняттях з розвитку мовлення і в художній студії:

- прослуховували записи розповідей дітей (екскурсоводів) по міні-галереях з подальшим їх аналізом;

- проводили конкурси, літературні вечори, вечори поезії, на яких діти читали вірші, згадували загадки, оповідання за знайомими репродукціями художніх картин, розповідали про художників.

На прикінцевому етапі дослідження вивчалась ефективність розробленої методики формування емоційно-виразного мовлення дітей у процесі сприймання репродукцій художніх картин. З цією метою було проведено підсумкові зрізи для визначення рівнів сформованості емоційно-виразного мовлення дітей старшого дошкільного віку. Дітям контрольної та експериментальної груп було запропоновано завдання за кожним з відокремлених критеріїв і показників, аналогічні констатувальному етапові експерименту. Результати статистичної обробки й узагальнення інформації підсумкового зрізу свідчать про те, що в експериментальній групі відбулися значні позитивні зміни. Кількісні дані сформованості рівнів емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання репродукцій художніх картин подано в таблиці і діаграмі.

Таблиця - Порівняльні дані рівнів сформованості емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання репродукцій художніх картин:

Групи	Рівні (%)
	Вищий за достатній	Достатній	Задовільний	Незадовільний
	до навчання	після навчання	до навчання	після навчання	до навчання	після навчання	до навчання	після навчання
ЕГ	-	22	3	52	44	26	53	-
КГ	-	2	4	16	42	44	54	38

Як свідчить таблиця, вищий за достатній рівень емоційно-виразного мовлення було зафіксовано у 22% дітей експериментальної групи (до навчання цей рівень був відсутній), а в контрольній групі у 2% (до навчання не було виявлено). Більшість дітей експериментальної групи досягли достатнього рівня - 52% (до навчання було 3%), у контрольній групі - 16% (було 4%). На задовільному рівні в експериментальній групі залишилося 26% (було 44%) і 44% дітей у контрольній групі (було 42%). На незадовільному рівні не було виявлено жодної дитини в експериментальній групі (було 53%), а в контрольній групі залишилося 38% дітей (було 54%).

Динаміку змін, що відбулись у контрольній та експериментальній групах за результатами констатувального і прикінцевого зрізів, відображено в діаграмі.

Рис. - Діаграма порівняння рівнів сформованості емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання репродукцій художніх картин:

Отже, одержані дані прикінцевого етапу експерименту засвідчили, що в експериментальній групі відбулися значні позитивні зміни в якісній та кількісній характеристиках рівнів сформованості емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання творів живопису - репродукцій художніх картин. Відтак, експериментальне дослідження дозволило дійти висновку про те, що розроблена методика і відокремлені педагогічні умови виявились ефективними у формуванні емоційно-виразного мовлення старших дошкільників, що підтверджує правомірність висунутої гіпотези дослідження.

ВИСНОВКИ

У висновках подано результати дослідження, основні з них такі.

У дисертації вперше:

- досліджено вплив змісту репродукцій художніх картин на формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників;

- розкрито сутність понять «емоційно-виразне мовлення», «емоційно-виразні засоби мовлення»;

- розроблено й науково обґрунтовано модель і методику формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання творів живопису - репродукцій художніх картин.

1. Емоційно-виразне мовлення - це комплекс знаків мовлення, що означають внутрішній стан, переживання, характер й відбивають емоції, почуття й особливості особистісного сприймання. Сутність знаків емоційно-виразного мовлення простежується відповідно до стилістичної належності емоційно-експресивної лексики, що визначається його функціонуванням і виражається в емоційній насиченості, забарвленості мовлення. Засоби емоційної виразності класифіковано в такий спосіб: вербальні (згруповані на підставі системи мови: лексичні, синтаксичні, морфологічні, інтонаційні та ін.) і невербальні (паралінгвістичні, додаткові: міміка, пантоміміка, що включає жести, пози, ходу).

2. Розвиток емоційно-виразного мовлення зумовлюється характером сприймання дітьми репродукцій художніх картин. Сприймання картини - складний психічний процес, що відображає єдність якостей та особливостей предмета, зображеного художником, і потребує від дитини зосередженості, уваги, розвиненого логічного та зв'язного мислення. Репродукція художньої картини - відтворення оригіналу в безлічі примірників друкованим способом. Емоційно-естетичний розвиток дитини визначається як процес створення й актуалізації неповторного світу її естетичних почуттів та емоцій, спрямований на профілактику виникнення й розвитку естетичної глухоти, на розвиток її емоційної, духовної культури, збагачення емоційного досвіду, тобто формування, розвиток її творчих здібностей.

3. Результати пошуково-розвідувального етапу експерименту свідчать про те, що в дошкільних закладах ще недостатньо використовуються репродукцій художніх картин, хоч у програмах репродукціям художніх картин надається достатньо уваги. Причина такого стану полягає у відсутності видань навчальних посібників для дошкільних закладів; відсутності не лише репродукції художніх, але й серії обов'язкових дидактичних картин; відсутності наборів художніх листівок, що ілюструють зміст казок і оповідань для дітей.

4. Було виявлено критерії, показники й охарактеризовано рівні сформованості емоційно-виразного мовлення дітей старшого дошкільного віку в процесі сприймання репродукцій художніх картин. З-поміж них: когнітивний критерій з показниками:

- обізнаність дітей про художні картини;

- обізнаність про художників - авторів картин;

- розуміння дітьми змісту репродукцій художніх картин.

Репродуктивно-мовленнєвий критерій з показниками:

- повнота відтворення змісту репродукції художньої картини;

- відповідність розповіді змісту картини;

- самостійність побудови тексту.

Емоційно-виразний критерій з показниками:

- наявність вербальних (інтонаційних) засобів виразності;

- наявність лексико-семантичних та синтаксичних засобів виразності (образні висловлювання, слова в переносному значенні, омоніми, синоніми, прислів'я, крилаті вирази, поетичні рядки і т. ін.);

- наявність невербальних засобів виразності (міміка, жести, поза, рухи).

На підставі відокремлених показників було охарактеризовано чотири рівні сформованості емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання репродукцій художніх картин (вищий за достатній, достатній, задовільний, незадовільний). Результати констатувального етапу експерименту виявили, що жоден з дітей не досяг рівня «вищий за достатній», більшість дітей експериментальної і контрольної груп знаходилися на незадовільному рівні розвитку емоційно-виразного мовлення.

5. Педагогічними умовами формування емоційно-виразного мовлення старших дошкільників у процесі сприймання репродукцій художніх картин виступили:

1) збагачення лексичного запасу дітей вербальними і невербальними емоційно-виразними засобами мовлення у комунікативно-мовленнєвій діяльності;

2) взаємозв'язок (інтеракція) навчально-мовленнєвої, художньо-мовленнєвої і образотворчої діяльності дітей;

3) використання творчої імпровізації у комунікативно-мовленнєвій діяльності дітей з репродукціями художніх картин.

6. З урахуванням теоретичних позицій було розроблено експериментальну модель формування емоційно-виразного мовлення у процесі сприймання репродукцій художніх картин, що включала чотири послідовних етапи: когнітивно-збагачувальний, репродуктивний, комунікативно-креативний, оцінно-експресивний. Кожний етап передбачав свої завдання, спрямовані на формування емоційно-виразного мовлення. Результати формувального етапу експерименту засвідчили результативність методики реалізації виокремлених педагогічних умов: на вищому за достатній рівні зафіксовано 22% дітей експериментальної групи (до навчання не було), а в контрольній групі стало 2 % (до навчання не було). Більшість дітей експериментальної групи досягли достатнього рівня - 52% (до навчання було 3%), у контрольній групі - 16% (було 4%). На задовільному рівні в експериментальній групі залишилося 26% (було 44%) і 44% дітей у контрольній групі (було 42%). На незадовільному рівні не було виявлено жодної дитини в експериментальній групі (було 53%), а в контрольній групі залишилося 38% дітей (було 54%).

7. Було виокремлено послідовні стадії формування емоційно-виразного мовлення в ході формування емоційно-виразного мовлення під час сприймання репродукцій художніх картин, а саме:

1) добір слів, образних висловлювань, віршів, оповідань до картини;

2) розповідь вихователя за змістом репродукцій художніх картин, збагачення лексичного запасу дітей емоційно-виразними засобами мовлення;

3) навчання дітей використання емоційно-виразних засобів мовлення у процесі сприймання репродукцій художніх картин на заняттях;

4) занурення дітей в активну творчу комунікативно-мовленнєву діяльність з репродукціями художніх картин поза заняттями;

5) залучення дітей до оцінно-мовленнєвої діяльності за змістом репродукцій художніх картин (прослуховування розповідей екскурсоводів, конкурси, літературні вечори, вечори поезії).

8. У процесі дослідження було виокремлено закономірності тенденції формування емоційно-виразних засобів мовлення старших дошкільників:

1) ефективність засвоєння дітьми експресивних засобів мовлення залежить від ступеня розуміння дітьми змісту репродукцій художніх картин;

2) темпи формування емоційно-виразного мовлення зумовлюються ступенем засвоєння дітьми емоційно-виразних засобів мовлення.

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у вивченні впливу інших видів образотворчої діяльності (скульптури, графіки) на формування виразного мовлення дошкільників різних вікових груп.

педагогічний мовлення дошкільник

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Соцкая Е.П. Ребенок в мире знаков и символов / Е.П. Соцкая // Наука і освіта. - Одеса, 2005. - №7-8. - С. 212-215.

Соцкая Е.П. Культурологический подход к развитию внутреннего мира ребенка в педагогическом наследии К.Д. Ушинского / Е.П. Соцкая // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: зб. наук. праць. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2005. - №7-8. - С. 40-43.

Соцкая Е.П. Особенности восприятия детьми репродукций художественных картин / Е.П. Соцкая // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: зб. наук. праць. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2005. - №7-8. - С. 43-47.

Соцкая Е.П. Эмоционально-выразительные средства речи / Е.П. Соцкая // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: зб. наук. праць. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2005. - №9-10. - С. 122-126.

Соцкая Е.П. Место репродукций художественных картин в практике работы современных дошкольных учреждений в формировании эмоционально-выразительных средств речи / Е.П. Соцкая // Наука і освіта. - Одеса, 2006. - №5-6. - С. 180-182.

Соцкая Е.П. Культурологическая парадигма формирования эмоционально-выразительных средств речи старших дошкольников / Е.П. Соцкая // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. праць за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конф. «Реалізація принципу наступності дошкільної та початкової ланок у контексті суб'єктної парадигми освіти», (Слов'янськ, 17-18 трав. 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Слов'янський державний педагогічний університет. - Слов'янськ: Видавничий центр СДПУ, 2007.

Соцька О.П. Діалог культури і дитини засобами знаково-символічної системи / О.П. Соцька // Проблема сучасної педагогічної освіти: зб. статей. - Вип. 13. - Ялта: РВВ ГГУ, 2007. - Ч. 2. - С. 203-210. - (Серія: Педагогіка і психологія).

Соцька О.П. Культурологічний підхід до розвитку внутрішнього світу дитини у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського / О.П. Соцька // Школа першого ступеня: теорія і практика: зб. наук. праць Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. - Вип. 21. - Переяслав-Хмельницький, 2007. - С. 109-114.

Соцкая Е.П. Использование педагогического наследия В.А. Сухомлинского в процессе формирования выразительности речи детей / Е.П. Соцкая // Всеукраїнські науково-практичні читання студентів і молодих науковців, присвячені педагогічній спадщині Костянтина Дмитровича Ушинського (до 180 років з дня народження) і Василя Олександровича Сухомлинського (до 85 років з дня народження), (Одеса, 18-19 трав. 2004 р.) / М-во освіти і науки України, ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. - Одеса, 2004. - С. 99-102.

Соцкая Е. П. Принципы обучения родному языку в педагогическом наследии К.Д. Ушинского / Е.П. Соцкая // Всеукраїнські науково-практичні читання студентів і молодих науковців, присвячені педагогічній спадщині Костянтина Дмитровича Ушинського і Василя Олександровича Сухомлинського (Одеса, 18-19 трав. 2004 р.) / М-во освіти і науки України, ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. - Одеса, 2004. - С. 157-159.

Соцька О.П. Емоційно-виразні засоби виразності мовлення у спадщині К.Д. Ушинського / О.П. Соцька // К.Д. Ушинський і сучасність: пріоритетні напрямки розвитку професійної освіти: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 21-22 жовт. 2004 р. / М-во освіти і науки України, ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. - Одеса, 2004. - Т. 1. - С. 237-239.

Соцкая Е.П. Эмоционально-эстетическое развитие ребенка в педагогическом наследии К.Д. Ушинского / Е.П. Соцкая // IV Всеукраїнські науково-практичні читання студентів і молодих науковців, присвячені педагогічній спадщині Костянтина Дмитровича Ушинського, 16-17 трав. 2006 р. / М-во освіти і науки України, ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. - Одеса, 2006. - С. 71-74.

Соцька О.П. Культурологічна парадигма навчання рідної мови у спадщині К.Д. Ушинського / О.П. Соцька // V Всеукраїнські науково-практичні читання студентів і молодих науковців, присвячені педагогічній спадщині Костянтина Дмитровича Ушинського, 15-16 трав. 2007 р. / М-во освіти і науки України, ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. - Одеса, 2007. - С. 64-66.

Размещено на Allbest.ru

...